МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ

ТЕРМІНОЛОГІЯ НА ПОЧАТКУ III ТИСЯЧОЛІТТЯ

7–8 жовтня 2003 року у Вільнюсі відбулася міжнародна наукова конференція Термінологія на початку III тисячоліття. Її організаторами були Центр термінології Інституту литовської мови та Інститут латиської мови Латвійського університету. Доповіді виголошували литовською, англійською та російською мовами. Конференцію відкрила й виголосила привітальне слово директорка Інституту литовської мови Йоланта Забараускайте.

Керівниця відділу термінології Інституту латиської мови Валентина Скуїна виголосила доповідь про зміни семантики інтернаціональних слів у сучасній термінології. Вона зазначила, що нерідко значення інтернаціональних слів, запозичених із грецької та латинської мов, не збігаються в різних мовах. Коригування їхньої семантики — один зі способів усунути ці розбіжності. Доповідачка також говорила про порушення семантики нових запозичень з англійської мови. Хоча слово зазвичай запозичують в одному зі значень, з часом з’являються й інші значення, перенесені з мови-оригіналу. Мова збіднюється, коли запозичення з певної галузі проникають і в інші галузі, оскільки вони часто витісняють слова, що вживалися раніше. Досить багато запозичень, семантичну точність яких порушено порівняно з оригіналом. Це, за словами термінологині, свідчить про нерозуміння суті запозичення, тобто спотворює саму сутність запозичення і водночас сприяє непорозумінню.

Науковець Інституту литовської мови Стасіс Кяйнис у доповіді Стан, роль і проблеми термінології на межі тисячоліть насамперед оглянув розвиток литовської термінології. Він стверджував, що протягом XX століття кількість термінів значно зросла, і дедалі більше з них входять до широкого вжитку. За словами доповідача, термінологія дедалі більше наближається до центру системи називної мови. Деякі термінологічні словники й майже всі стандарти термінів та інші стандарти є перекладними; частина нової литовської термінології чужа литовській мові, незрозуміла й невмотивована. У доповіді наголошено на необхідності створити систему мовної та термінологічної підготовки фахівців усіх галузей, які працюють із термінологією, а також широко обговорювати державну мовну й термінологічну політику.

Доповідь про історію литовської термінографії виголосив Йонас Клімавачюс. Він окреслив сучасні труднощі й завдання. Хоча після відновлення незалежності вийшло близько 200 термінологічних словників, ця кількість не відображає суті. Давно не оновлювалися словники фізики, медицини, політехніки, географії, геології-

166

чні словники; немає капітального словника юридичних термінів, до того ж не всі словники укладають якісно. Робота з термінографії в Литві не вважається науковою, — наголосив Й. Клімавачюс.

Що спільного між термінами й онімами (власними назвами), розмірковував латвійський мовознавець Оярс Бушс. Одна з термінологічних шкіл заперечує належність термінів до лексичної системи, а більшість фахівців з ономастики стверджує, що оніми не мають лексичного значення. За словами О. Бушса, багато термінів і онімів створюють «тут і зараз» (вони є результатом свідомого найменування). Крім того, більшість і термінів, і онімів належить до мови як мовлення (parole), а не як системи (lingua), тож у цьому сенсі вони не є елементами мови. Терміни й оніми зближує також їхня семантична специфіка (точно визначений денотат, квазісинонімія), а також лексеми, щодо належності яких до термінології чи ономастики немає одностайної думки (наприклад, інтернет чи Інтернет).

Тема доповіді Ангеле Каулякене — тривалість утвердження нових термінів і принцип стабільності. Терміни, що утверджуються відразу, свідчать про вдалий добір відповідника іншомовного терміна. Як зазначила доповідачка, стабільність таких термінів прямо пропорційна тривалості їхнього утвердження, а стабільність термінів, що утверджувалися протягом кількох років, обернено пропорційна тривалості їхнього утвердження. Тривалість утвердження останніх визначають за синонімами чи варіантами. Доповідачка назвала три чинники, що визначають тривалість утвердження термінів: лінгвістичні, інтерлінгвістичні та екстралінгвістичні.

На конференції йшлося також про терміни окремих галузей науки, техніки та інших сфер суспільного життя. У доповіді латвійських науковців Юріса Борзова й Ілзе Ілзіні розглянуто труднощі створення термінів інформаційних і комунікаційних технологій (це досить недавно об’єднані галузі — інформаційні технології та телекомунікації). Ці терміни потрібно створювати швидко, інакше їх замінять якісь сурогати (іноді навіть сленг або транскрибовані латиською англійські терміни). Проблеми виникають і через те, що терміни інформаційних технологій створювалися на основі англійських термінів цієї галузі, тоді як терміни телекомунікацій запозичувалися з російської термінології. Труднощі постають, коли англійському терміну добирають латиський відповідник, хоча поняття неясне, а сутність і вживання терміна чітко не визначені. Крім того, затверджені й досить довго вживані терміни інформаційних технологій у телекомунікаціях набули іншого, часто навіть незнайомого, значення. Автори назвали десять найважливіших рекомендацій щодо створення латиської термінології цієї галузі.

167

Латвійська мовознавиця Івета Путеле говорила про назви професій у латиській мові. Доповідачка назвала три основні проблеми, з якими стикаються під час творення нових назв професій: 1) співвідношення похідних слів і запозичень; 2) узгодження назв професій та їхніх відповідників іншою мовою; 3) узгодження принципів творення термінів і номенклатури. Вона наголосила, що на назви професій впливають не лише лінгвістичні, а й екстралінгвістичні чинники.

Ґіта Казлаускайте виголосила доповідь про антонімію термінів литовської фонетики. Вона зазначила, що антонімічні фонетичні терміни пов’язані відношеннями контрадикторної, контрарної або векторної протилежності; деякі пари антонімічних термінів мають також синоніми. Чимало антонімічних фонетичних термінів (або лише їхніх частин) вважаються антонімами і з погляду загальнолітовської мови. Самобутніші антонімічні терміни з префіксом ne- (наприклад, lūpinis priebalsis – nelūpinis priebalsis).

Про терміни латиської та литовської стилістики говорила Реґіна Квашите. Вона виокремила шість груп термінів, уживаних у стилістиці, обговорила походження, структуру та синонімію термінів. За словами доповідачки, терміни литовської та латиської стилістики впорядковані досить добре.

Юрґіта Мікеліонене досліджувала синонімію філософських термінів, зібраних із корпусу текстів сучасної литовської мови Центром комп’ютерної лінгвістики VDU. У доповіді представлено метод пошуку термінів-синонімів і синонімічних зв’язків між філософськими лексемами, заснований на аналізі конекторів, а також розглянуто види синонімів, їхнє походження та засоби словотворення. Щоправда, визнано, що автоматичний метод групування слів виявляє також чимало нетермінів.

Доповідь Лорети Алешунайте, Вітаутаса Ґедріма та Елени Молітє — Зміни деяких анатомічних термінів і принцип сталості. Йшлося про вживання префіксів pa- і po-, займенникових форм, дієприкметників, сполучних голосних a та i, суфікса -inis, -ė у прикметниках під час творення анатомічних термінів, про литуанізацію термінів цієї галузі тощо. Звернуто увагу на непослідовності у вживанні та недостатньо чіткі критерії вибору деяких форм вираження (наприклад, kylančioji aorta чи kylamoji aorta).

Валерійонас Жалкаускас аналізував деякі наукові й технічні терміни, що позначають дію (процес), властивість (величину), фізичну величину або результат дії. Він назвав терміни, які, на його думку, слід змінити чи уточнити, і запропонував кілька новотворів. Знову порушено давню дискусію щодо термінів із суфіксом -tis, наприклад, baigtis, išeitis, įvestis, keltis тощо. Доповідач стверджував,

168

що вони непридатні для позначення дії, однак були й ті, хто заперечував (аргументи, наприклад, atmintis, sudėtis).

Доповідь Ґеновайте Ірмонене та Альбіни Прібушаускайте була присвячена тенденціям творення спортивних термінів і проблемам їх уживання. Йшлося про терміни, які вже стали традиційними, і про нові, переважно запозичені, відповідники яких іноді важко приживаються.

Ґражина Акелайтене розмірковувала, чи потрібен термін raktažodis, уживаний в анотаціях. На її думку, він семантично невмотивований, механічно утворений за відповідним англійським словом, тож його не слід уживати в анотаціях. Доповідачка також критикувала синоніми до raktažodis — prasminis žodis, reikšminis žodis, адже кожне слово має значення або смисл. За словами Ґ. Акелайтене, тут доречно вживати словосполучення svarbiausios sąvokos. Під час дискусії пролунала й інша слушна пропозиція — esminis žodis (про це у своїй доповіді згадував і С. Заянкаускас).

На конференції чимало уваги приділили й історії термінології. Дві доповіді були присвячені литовській ботанічній термінології XIX століття. Доповідь Робертаса Ґедріма — Складені назви квіткових рослин у творі Й. А. Пабрежі Taislos Augumynis. Він встановив, що найбільшу частину назв родів рослин (похідних утворень) у цьому творі, де вперше литовською мовою описано рослинність Жемайтії, становлять складні слова, але в сучасній ботанічній термінології вживається лише чверть усіх складних слів. Керівниця Центру термінології Інституту литовської мови Альбіна Ауксорюте обговорила й порівняла назви рослин, створені Л. Івінскісом у його Польсько-жемайтському словничку та науковій праці Prigimtūmenė. Майже половині рослин в одному рукописі було дано одну назву, а в іншому — іншу.

Про однослівні терміни цивільного права міжвоєнної Литви говорив Альвідас Умбрасас. У своїй доповіді він порівняв переклади російських законів литовською мовою, що діяли тоді в Литві.

У доповіді Еґле Макарюнене та Анґеле Каулакене розглянуто терміни природничих наук і новотвори у двох книжках Стасиса Дабушиса (1898–1974) — мовознавця й перекладача. Більшість новотворів С. Дабушиса не прижилася, проте частина його термінів і тепер уживається у фізиці (наприклад, atšvaitas, kištukas).

Представники технологічних наук Стасис Жебраускас і Рімантас Йонас Мукуліс досліджували терміни електротехніки, уживані професором Леонасом Каулакісом (1903–1987). У доповіді зазначено, які терміни вживаються й тепер, які вже не вживаються або вживаються рідко; докладніше розглянуто терміни laidumas ir varžumas.

169

Стасис Заянкаускас у доповіді Про нагальність упорядкування термінів назвав і обговорив такі актуальні проблеми термінології, як буквальний переклад, необґрунтоване литовізування термінів, нехтування усталеною системою термінів, поспішне схвалення тощо. На його думку, чимало робіт з упорядкування термінів виконують нашвидкуруч, їх недостатньо оцінюють. Доповідач критикував деякі терміни зі словників, особливо стандартів. Через кілька з них розгорілася жвава дискусія, зокрема щодо пропозиції замінити в стандартах уживані терміни пристрої залізничного транспорту (англ. railway applications) на допоміжне залізничне обладнання або допоміжні засоби залізниці. Обговорили й ще один відповідник — залізничні застосунки.

Чимало дискусій викликала доповідь Ірми Целлер Можливості та особливості розпізнавання термінів у текстовому корпусі, у якій ішлося про застосування комп’ютерних програм для розпізнавання термінів. Доповідачка ознайомила слухачів із найзагальнішою моделлю роботи таких програм. Спочатку складають список кандидатів у терміни, а згодом, застосовуючи різні критерії, поступово його очищують — відсіюють зайве. Однак одне зрозуміло: для забезпечення надійності й якості даних не обійтися без людини — лише кваліфікований фахівець на завершальному етапі може визнати й затвердити кандидатів у терміни. Для литовської мови таких програм іще не створено, але в цьому напрямі ведеться робота. Термінологи, які здавна збирають дані вручну, під час дискусії не погодилися з думкою доповідачки, що з появою нових технологій термінологічна робота докорінно змінюється. Текст був і залишається головним джерелом дослідження — змінюється лише методика його опрацювання. Найважливіше, що можуть дати нові технології, — це швидкість роботи, однак, на жаль, якості вони не гарантують.

Естонська науковиця Майре Раадік, яка планувала розповісти про термінологічну діяльність в Естонії, на конференцію не приїхала.

Конференція з термінології, що відбулася в Інституті литовської мови після тринадцятирічної перерви, була насиченою: протягом двох днів дискутували, пропонували терміни або просто обмінювалися думками. Її результати, як підсумував Й. Клімавічюс, ще довго обмірковуватимуть. Видано збірник тез доповідей конференції.

Аста МІТКЕВІЧЕНЕ Інститут литовської мови вул. П. Вілейшіо, 5, LT-2055 Електронна пошта [email protected]

Алвідас УМБРАСАС Інститут литовської мови вул. П. Вілейшіо, 5, LT-2055 Електронна пошта [email protected]

Отримано 2003-11-18

170