JONAS KLIMAVIČIUS

Інститут литовської мови

Рута Вайнієне. СЛОВНИК ЕКОНОМІЧНИХ ТЕРМІНІВ

Vilnius: Tyto Alba, 2005, 328 p.

Словник не має апробації Державної комісії литовської мови (VLKK), тому, як стверджує сама авторка, «вся відповідальність за те, що в цьому словнику записано і що не записано» (12) лежить на ній. Рецензентові невідомо, наскільки вона відповідає за те, що словник не має цієї необхідної й обов’язкової апробації. Авторка дякує невідомим «редакторам і мовознавцям» (12), а також названим «суворим і справедливим рецензентам» (12) — д-ру Раймондасу Куоджісу та Елені Леонтьєвій, але дотримання встановленої VLKK процедури апробації значно ясніше показало б, чи вже вистачило авторці пережитої суворості та скільки її ще бракувало.

Почате доведеться завершити — колись отримати ту апробацію. Поки це не станеться, рецензент наважується спробувати допомогти читачам словника, звісно, обмежуючись найважливішими питаннями — добором термінів, їх нормуванням та очищенням економічної термінології (литовізацією).

Критерій добору термінів авторка визначає своєрідно — «це те, що, на мою думку, може бути цікавим і корисним для більшості читачів» (11). Так окреслюється лише основний напрям відповідно до обраної мети — словник не тільки для фахівців (10–11). Але вже в межах цього напряму все має бути вичерпним і послідовним. Цього дещо бракує. Тут вагоміше слово могли б сказати «суворі й справедливі». Але й рецензент може зарахувати себе до «більшості читачів», яким це справді «цікаво й корисно» (11). Отже, рецензент не знаходить цілої низки явищ: повсюдно помітної, але не названої у словнику експлуатації людини, потрібної всім солідарності, нині повсюдного, але з неясним нормативним статусом продукту (є лише кінцевий продукт, хоча чому поняття множини — «товари й послуги, <…>»?); фізичної особи, накопичувального вкладу, стабільної ціни, комунізму (адже в тлумаченнях інших термінів вони трапляються), конкурсу; кредиту

202

Jonas Klimavičius |

(не кредитної) і платіжної (або оплатної) картки (є дебетова картка), банківської картки, банківського рахунку, банкомата; кризи; податкової політики; орендодавця, орендаря, орендної плати (?), суборенди (є лише оренда), товару (!), торгівлі (!); рекламацій, найму та найманого працівника (хоча є проблема власника і найманого працівника, стимулювання, боргу, кредитора, боржника, перекредитування, надмірного боргу (є лише позика); угоди (!), стрибка цін (хоча є цінова бульбашка і цінова стеля), роялті, унції або Труа (не троянської!) унції...

Із поширенням американської моди називати жаргон (і власний, литовський) сленгом, а жаргоном — професійний жаргон або навіть професіоналізми (у Литві їх уже розуміють подвійно...), так називає їх і авторка словника. Професійний жаргон сам собою не був би великим злом, якби був на своєму місці — у замкнутому колі професії, а не в термінології. Але тут усе якраз навпаки. Чимало таких професійних жаргонізмів — бики, ведмеді, собаки (чому множина?) — не мають термінологічних відповідників. Можливо, американці можуть собі це дозволити — їхня мова все одно світова!.. Але литовський народ розуміє жаргонізм «мавпячий бізнес» (і його немає у словнику), не прийняв контракту жовтого собаки (Klimavičius 1994 1: 5). До речі, собака у словнику — не такий, як той жовтий собака, а два різні собаки — уже вада... Заєць у словнику (див. безбілетник) — зовсім не hare, а free rider! Чому зайцювання — це безбілетництво? Адже «ловити зайців» — це, може, лише ледарювати? Дещо прийнятніші (і повсюдно поширені) (економічні) тигри. Проте граматика має бути литовською: Литва — балтійська тигриця. Справді нестерпні вузькі місця — «слабкі ланки виробничого процесу, тобто нестача запасів, напівфабрикатів і потужностей або неповне використання виробничих потужностей з інших причин». Дехто, бажаючи захистити не рекомендовані дорожні затори, намагається обґрунтувати їх також через вузькі місця. Російські словники так не роблять: bottle-neck – 2) вузький прохід, звуження дороги, 3) слабке місце (у виробництві) ALKŽ 1975; bottleneck – 2) перен. вузький прохід ALKŽ 1998, – звуження дороги; перен. перешкода, слабке місце ALKŽ 2004. Ми вже вільні від російської колодки, але треба відрізняти й англійських козлів від литовських овець. І це ще не все — варто лише погортати періодику, як сиплеться зоологічна та інша економічна «термінологія» в лапках, наприклад: Чарльз Генді, творець теорії про «бліх і слона», стверджує, що люди «блішають» — тобто прагнуть ставати дедалі автономнішими «Veidas», 2006 50 21. У Литві намагаються створити мережу «бізнес-ангелів», які інвестують у ризиковані сфери «Veidas», 2007 1 54. Набутий талант у будь-який момент можуть купити так звані «мисливці за головами» «Veidas», 2006 50 20.

Terminologija | 2006 | 13 203

Словник бодай певною мірою термінографічно закріплює усунення англіцизмів, яке розпочалося раніше й було частково здійснене: бартер — не рек.= натуральний обмін; бізнес — не рек.= підприємництво; дилер — не рек.= агент, брокер, маклер; маркетинг — не рек.= ринкова діяльність; опціон — не рек.= опціонна угода; овердрафт — не рек.= кредит за рахунком.

Однак термінографічного освоєння литовською мовою — більшого (із заміною) чи меншого (із паралельними відповідниками) — потребують агрегування, ануїтет, чартер, факторинг, фіскальний, форфейтинг, франшиза, кліринг (взаємозалік!), коносамент, консигнація, консолідована відповідальність і нагляд, акціонована компанія та неакціоновані цінні папери (Klimavičius 2005 12: 12–13), оферта, синдикований кредит, стагнація (дуже вже звикли! але є й застій!), узуфрукт (користування чужим майном!)... Надто м’яке унормування: лізинг — див. фінансова оренда (можливо, тому, що лізингу не може позбутися дехто з «суворих і правих»), тоді як оренда з викупом — див. фінансова оренда — навряд чи точний відповідник.

Варто звернути увагу авторки словника (та інших термінографів-економістів) на литовські терміни з невеликої праці з міжвоєнної термінографії: вашта — Fracht, Frachtgut; load, freight, shipment, cargo (як же без неї — накладної?!); судновий документ; вантажний документ; договір оренди судна — Charterpartie, Befrachtungsbrief; charter party; доручення, консигнація; консигновані товари, товари за дорученням; прийняття (акцепт); торгівля; надбавка (бонус); такий, що підлягає викупу; страховий поліс — Police; insurance policy; страхові гроші... (Salys 1979: 455–484; Klimavičius 2002: 141–144; Gaivenis 2002: 69–72).

Чимало уваги потребують і литовські перекладні терміни — їхня точність і правильність форм.

Термін ф'ючерсна угода (future) литовською можна зрозуміти лише як «угода, яку укладуть у майбутньому», а насправді, якщо пояснювати з філологічного погляду, це — «угода, що укладається на майбутнє», а точне формулювання в рецензованому словнику таке: «у майбутньому має бути поставлена або отримана певна кількість конкретного товару (зокрема валюти), і за неї здійснено розрахунок». Неточним і просто оманливим був би також термін майбутня угода. Із точного, але довгого терміна угода про майбутні поставки (і розрахунки) цілком можна утворити короткий і досить зрозумілий — ф'ючерсна угода. Сумнівним є й термін попередня угода, адже й ф'ючерсна угода є «попередньою». Із колишнього варіанта строкова попередня угода можна було б утворити точніший — не строкова (до якого часу), а термінова угода (коли реалізується) (пор. Klimavičius 2000: 23–24).

Неприйнятний термін закупівля зовнішніх послуг (Klimavičius 2004 7: 10–11). Як же прикро, що тут англійська мова зовсім не винна — там немає ніякої

204

Jonas Klimavičius

купівлі, а аутсорсинг. Чому так безвідповідально чинить кожен, кому заманеться; адже воїни — українською наймані, найманці, то чому спортсменів купують, продають, перепродають, викуповують, чому хтось у Литві вже махнув рукою на те, щоб працівників не перенаймати, а купувати?! [Інша справа — купівля (та) продаж продажних людей, видавання зрадників — тільки так! Адже треба розрізняти, а не називати все однаково!] Чому до цього непривабливого гурту хочуть стати в ряд і покупці — продавці послуг? За все треба платити, але литовська мова добре розрізняє, що можна купити — продати, що найняти, що орендувати, треба ще замовити й придбати — надати, а також брати — давати, наприклад, уроки, тобто певні послуги.

Чому пропонують термін податок у джерела виплати? Це — рабська калька (тобто буквальний переклад) з англ. withholding tax. А вже давно існує точний і зрозумілий термін податок на надходження (Buračas 1997).

Добре, що у словнику є амортизація, але слід вилучити слово зношення, породжене безглуздою модою і грубо порушує систему, — адже тут ніщо не зношується. Depreciation точно означає знецінення, але чому у словнику тут наведено два терміни — і вдалий знецінення, і невдалий зношення? Чому амортизація — 1) в економіці — «поступове перенесення вартості основних засобів на вартість виробленої продукції» і «також уживається термін „зношення“, ним у Литві описують втрату й перенесення вартості матеріальних активів»?

Дивує вислів людина-економіст — адже це homo economicus, economic man, завжди був економічною людиною і таким має залишатися.

Ось і все, що хотів сказати читачам швидкої допомоги та запобігання (профілактики). Словник, утім, є кроком уперед. Але не затверджені термінологічні словники — річ недобра, хоча й трапляється нерідко. Читачі, часто не бачачи запису Державна комісія з литовської мови не заперечує, забувають або не знають, що VLKK затверджує термінологічні словники і що затверджений словник має вищу термінологічну цінність.

ЛІТЕРАТУРА ТА ДЖЕРЕЛА

ALKŽ 1975: Anglų-lietuvių kalbų žodynas. Sudarė A. Laučka, B. Piesarskas, E. Stasiulevičiūtė, Vilnius.

ALKŽ 1998: B. Svecevičius. Anglų-lietuvių kalbų žodynas, Vilnius.

ALKŽ 2004: Anglų-lietuvių kalbų žodynas. Lietuviškai leidimą parengė R. Šepetytė, V. Niauron y tė, S. Janušonienė, R. Katiliūtė, G. Naktinienė, Kaunas.

Buračas A. 1997: Bankininkystės ir komercijos terminų aiškinamasis žodynas, Vilnius – Kaunas.

Gaivenis K. 2002: Lietuvių terminologija: teorijos ir tvarkybos metmenys, Vilnius.

Klimavičius J. 1994: I. Geltonojo šuns kontraktas. – Savininkas.

Klimavičius J. 2000: Antanas Buračas. Bankininkystės ir komercijos terminų žodynas. Pirmoji dalis: Lietuvių–anglų kalbų aiškinamasis bankinių ir komercinių terminų žodynas, 1997 (rec.). – Gimtoji kalba 1, 14–19; 2, 20–28.

Terminologija | 2006 | 13 205

Klimavičius J. 2002: Kazimieras Gaivenis. Lietuvių terminologija: teorijos ir tvarkybos metmenys, 2002 (rec.). – Terminologija 9, 129–147.

Klimavičius J. 2004 7: Чи можна виробляти, продавати й купувати послугу? – Gimtoji kalba.

Klimavičius J. 2005 12: Чи можна оцінити компанію? – Gimtoji kalba, 12–13.

Salys A. 1979: Prekybinės korespondencijos žodynėlis. – Raštai 1, Roma, 455–484.

Отримано 2006-12-01

Jonas Klimavičius

Інститут литовської мови

вул. П. Вілейшіо, 5, LT-10308 Вільнюс

Електронна пошта: [email protected]

206

Jonas Klimavičius |