Розвиток деяких фізичних термінів

ANGELĖ KAULAKIENĖ

Vilniaus Gedimino technikos universitetas

Багато сучасних литовських фізичних термінів значно варіювалися й змінювалися, перш ніж стали прийнятими усталеними термінами, які всі фахівці вживають однаково. Найчастіше нормативний термін утверджується й закріплюється в термінології серед кількох синонімів або варіантів. Особливо наочно це видно, якщо проаналізувати етапи розвитку литовської фізичної термінології, починаючи з перших популяризаторських статей із фізики, надрукованих у Keleivyje (1849–1880) та Aušroje (1883–1886), і завершуючи найновішими термінографічними виданнями з фізики, що встановлюють нормативи.

У цій статті подано розвиток кількох важливіших сучасних фізичних термінів — хвиля, стан, електрика, енергія, розряд, сила, рух, заряд, тіло, магнетизм, струм, опір — протягом півтора століття.

Для ясності кожен термін, його синонім або (фонетичний, морфологічний, орфографічний тощо) варіант, що варіювався та змінювався в ході розвитку, ілюструється реченням або фрагментом із джерела, які наведено в автентичному вигляді, без виправлення написання й пунктуації. Гніздо термінів починається з простого терміна. Складені (двослівні, трислівні тощо) терміни, що утворюють гніздо простого терміна й варіювалися в ході розвитку, наведено за абеткою відповідно до першого слова із зазначенням джерел у хронологічному порядку. Усі наведені в статті сучасні фізичні терміни мають позначений наголос. Розвиток цих та інших фізичних термінів докладніше розглянуто в книзі Lietuvių fizikos terminijos raida (Kaulakienė 2009).

Ось який вигляд має розвиток згаданих фізичних термінів.

хвиля

хвиля: Земля колихалася й хиталася під нашими ногами, ніби якась скриня або човен, що його гойдають водяні хвилі. K 1869 5 18: <...> [повітряні хвилі] зустріли другу люстерку, поставлену навпроти першої, відбиваються від другої та зі свого боку сходяться біля неї в одній точці <...> V 1890 12 189

218 Angėlė Kaulakienė | Kai kurių fizikos terminų raida

хвильове поширення: <...> поширюються, відбиваються, заломлюються та інтерферують хвильові коливання повітря <...>

V 1890 12 188

хвиля, -і TFR139

хвиля: <...> вкриті хвилями, які котяться під дією бурі, є <...> K 1870 11 44; Шар згущеного й розрідженого повітря утворює одну хвилю ŠF III 69; Відстань між двома точками хвилі <...> називається довжиною хвилі FP I 54; FTŽ₁ 10; Визначимо хвилю рівнянням BF I 173; FTŽ I 44

хвиля, -і FTŽ₂ 28

хвиля, хвилі FTŽ₃ 60

кругові, або сферичні хвилі: <...> тоді навколо себе він утворить кругові, або сферичні хвилі, утворені зі згущеного й розрідженого повітря <...> ŠF III 70

кругова хвиля FTŽ I 44

кругова хвиля FTŽ₂ 28; FTŽ₃ 60

відбита хвиля: Якщо стіна, від якої відбиваються звукові хвилі, буде близько до нас, тоді відбита хвиля одразу повертається назад, зливається з основною хвилею <...> ŠF III 74

відбита хвиля: Якщо закони відбиття звукових хвиль збігаються із законами світла, тоді відбиті хвилі мають повертатися паралельним пучком <...> ŠF III 73

відбита хвиля FTŽ₁ 10

відбита хвиля FTŽ I 45

відбита хвиля FTŽ₂ 28

відбита хвиля FTŽ₃ 60

пружна хвиля: <...> пластинка, вирізана з кристала кварцу, у змінному електричному полі високої частоти коливається, спричиняючи в повітрі або рідині короткі пружні хвилі <...> BF II 63

пружна хвиля FTŽ₁ 10

еластична хвиля, хвиля пружності FTŽ I 46

пружна хвиля, еластична хвиля FTŽ₂ 31

еластична хвиля, див. пружна хвиля FTŽ₃ 61

пружна хвиля FTŽ₃ 66

електрична хвиля: Адже електрична хвиля — це не хвиля світла, тепла або звуку: хвилю світла ми бачимо, тепла — відчуваємо, звуку — чуємо V 1891 2 24; Знаменитий винахідник бездротового телеграфу італієць Марконі застосував електричні хвилі, для передавання яких куди потрібно не потрібні дроти <...> T 1898 9 299

електромагнітна хвиля: <...> ми маємо зробити висновок, що той самий внутрішній простір, який називають ефіром, який

Terminologija | 2009 | 16

219

супроводжує світлові й теплові хвилі, є тим самим середовищем, що супроводжує й електромагнітні хвилі

V 1891 2 26

електрика: Електрика як хвильове коливання ефіру V 1891 1 6

електромагнітна хвиля: Щоб дати наочніше уявлення про електромагнітну хвилю <...>, скористаємося такими прикладами FP VII 362; BF II 331

електромагнітна, або електрична хвиля: Отже, створюючи в будь-якій точці простору періодичне електромагнітне збурення, наприклад електричні коливання, у середовищі поширюються електромагнітні, або електричні, хвилі BF II 333

електромагнітна хвиля FTŽ₁ 10; FTŽ₁ 46

електромагнітна хвиля FTŽ₂ 29; FTŽ₃ 61

звукові хвилі: Спершу ознайомимося з характером звукових хвиль V 1890 12 188

звукова хвиля: Звукові хвилі відбиваються від дерев, гір, хмар тощо. ŠF III 74

акустична (= звукова) хвиля FTŽ₁ 10

звукова (= акустична) хвиля FTŽ₁ 11

акустична хвиля, звукова хвиля FTŽ₁ 44

звукова хвиля, акустична хвиля FTŽ₁ 46

акустична хвиля FTŽ₂ 28; FTŽ₃ 60

звукова хвиля FTŽ₂ 29; FTŽ₃ 61

поздовжня хвиля: Ми говоримо про поздовжню хвилю тоді, коли лінія коливання частинок збігається з лінією хвилі <...> FP I 56; FTŽ₁ 11; У твердих пружних тілах і рідинах можуть утворюватися як поперечні, так і поздовжні хвилі <...> BF I 176; FTŽ₁ 47

поздовжня (лонгітудинальна) хвиля: Зазначимо тут також, що є два види хвиль: поздовжні (лонгітудинальні) і поперечні хвилі (трансверсальні) FP I 56

подовжена хвиля: Пересуваючи поршень у трубі вперед і назад, отримуємо подовжені хвилі ŠF III 70

подовжні хвилі TFR 139

поздовжня хвиля FTŽ₂ 29; FTŽ₃ 62

сферична хвиля: Якщо в повітрі коливатиметься не одна точка, а тіло, утворене багатьма точками, наприклад камертон, то кожна його точка утворить сферичні хвилі ŠF III 70

сферичні хвилі TFR 139

сферична (= кулеподібна) хвиля FTŽ₁ 11

сферична (= кулеподібна) хвиля FTŽ₁ 11

кулеподібна, або сферична, хвиля: Якщо хвиля поширюється від будь-якого центра хвилеутворення в усі боки з однаковою швидкістю, то поверхня хвилі є кулеподібною; тоді маємо кулеподібну, або сферичну, хвилю BF III 130

220

Angelė Kaulakienė | Kai kurių fizikos terminų raida

сферична хвиля: Якщо хвиля поширюється від будь-якого центра в усіх напрямках з однаковою швидкістю, то поверхня хвилі є сферичною; тоді маємо сферичну хвилю BF I 183

сферична хвиля, сферична хвиля FTŽ₁ 50

сферична хвиля, сферична хвиля FTŽ₁ 50

сферична хвиля, сферична хвиля FTŽ₂ 30

сферична хвиля див. сферична хвиля FTŽ₂ 30

сферична хвиля FTŽ₃ 64

поперечна, або трансверсальна, хвиля: Поперечну, або трансверсальну, хвилю маємо тоді, коли лінія коливань частинок перпендикулярна до лінії хвилі FP I 56

поперечна хвиля (трансверсальна): Зазначимо тут також, що є два типи хвиль: поздовжні (лонгітудинальні) і поперечні хвилі (трансверсальні) FP I 56

поперечні хвилі (поперечні хвилі) TFRI139

поперечна хвиля: Вони складаються з поздовжньої та поперечної хвилі <...> FP I 56

поперечна хвиля: У твердих пружних тілах і рідинах можуть утворюватися як поперечні, так і поздовжні хвилі <...> BF I 176

поперечна хвиля FTŽ₁ 11; FTŽ₁ 50

поперечна хвиля FTŽ₂ 30; FTŽ₃ 65

хвиля, що поширюється: Хвиля, що поширюється, зустрівши будь-яку перешкоду, відбивається від неї і поширюється в протилежному напрямку BF I 180

хвиля, що поширюється FTŽ₁ 11

хвиля, що поширюється FTŽ₁ 50

поширювана хвиля FTŽ₂ 30; FTŽ₃ 65

стояча хвиля: <...> таким чином, амплітуда стоячої хвилі удвічі більша за максимальну амплітуду поширюваної хвилі BF I 181

стояча хвиля: Хвиля, вузли якої весь час залишаються на тих самих місцях, називається стоячою хвилею BF I 181

стояча хвиля FTŽ₁ 11

стояча хвиля FTŽ₁ 50

стояча хвиля FTŽ₂ 31; FTŽ₃ 65

теплова хвиля: <...> ми маємо вивести, що той самий ефір, який супроводжує хвилі світлові й теплові, є тією самою субстанцією, що супроводжує електромагнітні хвилі V 1891 2 26

теплова хвиля FTŽ₁ 11

Terminologija | 2009 | 16

221

теплова хвиля FTŽ₁ 51

теплова хвиля FTŽ₂ 31; FTŽ₃ 66

світлова хвиля: <...> ми повинні вивести, що це та сама субстанція, названа ефіром, яка переносить світлові хвилі і теплові, є тією самою субстанцією, що переносить і електромагнітні хвилі V 1891 2 26

світлова хвиля FTŽ₁ 11; Світлові хвилі дуже короткі <...> BF III 128; FTŽ I 51

світлова хвиля FTŽ₂ 31; FTŽ₃ 66

водяна хвиля: Земля гойдалася й хиталася під нашими ногами, наче якийсь пліт або човен, що його гойдають водяні хвилі K 1869 5 18

водяна хвиля: Ми бачимо це і з водяними хвилями, коли кидаємо не один, а цілу жменю камінців ŠF III 70; FTŽ₁ 11; FTŽ I 52

водяна хвиля FTŽ₃ 67

стан

стан: матеріальний стан стан A 1886 5 154

стан: Отже, напруженість магнітного поля на екваторі становить у 2 рази менша, ніж на осі становить FP VII 15

стан A 1885 9 277; Перехід твердого тіла у стан рідкого змінює об’єм тіла, його м’якість KF 181; Отже, маса є не що інше, як кількість речовини, незалежно від того, якою буде ця речовина, з чого вона складена і в якому стані ШФ III 83; До таких процесів належать зміни фізичного стану тіл FP I 4

положення, або стан. Усі зміни положення або стану фізичних тіл <...> ми називаємо явищами природи <...> FP I 3

перебування, стан, -у, стан TFR 1174

стан: FTŽ₁ 13; Дещо пізніше Франклін (1706 – 1790) створив унітарну гіпотезу електризації тіл, згідно з якою всі тіла в нормальному стані мають непомітну («природну») кількість електрики BF II 6

стан -и FTŽ I 59

стан див. стан FTŽ₂ 37

стан|а, -и FTŽ₂ 35; FTŽ₃ 75

газоподібний стан:Речовина перебуває в трьох станах: твердому, рідкому та газоподібному KF 3

газоподібний стан, газоподібність TFR 181

газоподібний стан: Отже, в області катода утвориться калійний луг, а на катоді з’явиться водень у газоподібному стані <...> FP VII 206

222 Angelė Kaulakienė | Kai kurių fizikos terminų raida

газоподібний стан FTŽ I 59

газоподібний стан FTŽ₂ 35; FTŽ₃ 76

твердий стан: Матерія буває у трьох станах: твердому, рідкому й газоподібному KF 3

твердий стан FTŽ I 60

твердий стан FTŽ₂ 35; FTŽ₃ 77

магнітний стан: Отже, ця петля означає тенденцію магнітного стану зберігатися FP VII 263

магнітний стан FTŽ I 61

магнітний стан FTŽ₂ 36; FTŽ₃ 77

нейтральний стан FTŽ I 61

нейтральний стан FTŽ₂ 36; FTŽ₃ 78

нормальне положення: Маятник, відхилений від свого нормального положення, має певний надлишок потенціальної енергії <...> FP I 59

нормальне положення: Відхиляючи, скажімо, яйце від його нормального положення, ми піднімаємо вгору його центр мас і таким чином збільшуємо його потенціальну енергію FP I 69

нормальний стан: Кожен надпровідник має свою характерну температуру, за якої він переходить із нормального стану у стан надпровідності BF II 98

нормальний стан FTŽ I 61

нормальний стан FTŽ₂ 36; FTŽ₃ 78

основний стан: Перший основний стан зображено на рисунку 12 FP VII 14

основний стан FTŽ₁ 13; FTŽ I 62

основний стан FTŽ₂ 36; FTŽ₃ 79

стан рівноваги: Якщо ми підпремо трикутник у місці перетину його медіан, то такий трикутник буде перебувати у стані рівноваги FP I 66

урівноважений, стан рівноваги FTŽ I 62

урівноважений стан FTŽ₂ 36; FTŽ₃ 79

положення спокою: <...> потрібно знайти в тілі таку точку, у якій підперте тіло повертається в положення спокою, якщо його зрушити з місця FP I 66

стан спокою: Коли тіло в різний час перебуває в тому самому місці, ми кажемо, що воно перебуває в спокої (у стані спокою) FP I 12

Terminologija | 2009 | 16

223

стан спокою FTŽ I 62

стан спокою FTŽ₂ 36; FTŽ₃ 79

рідкий стан: Речовина може перебувати в трьох станах: твердому, рідкому і газоподібному KF 3

рідкий стан: Під час електролізу KCl у рідкому стані за високих температур іони калію досягають катода <...> FP VII 206

рідкий стан FTŽ I 63

рідкий стан FTŽ₂ 37; FTŽ₃ 80

стан надпровідності: Кожен надпровідник <...> з нормального стану переходить у стан надпровідності BF II 98; FTŽ I 63

надпровідний стан: У цьому випадку утворюється певний проміжний стан між нормальним і надпровідними станами BF II 211

стан надпровідності FTŽ₂ 37; FTŽ₃ 80

проміжний стан: У цьому випадку утворюється певний проміжний стан між нормальним і надпровідним станами BF II 211; FTŽ I 63

проміжний стан FTŽ₂ 37; FTŽ₃ 80

електрика

електрика: Кілька предметів, як-от: скло, бурштин, шовк, котяча шкіра, шовк, смола тощо, мають у собі електрику K 1851 11 42

бурштинництво: Згідно зі справжньою литовською мовою ми могли б назвати це бурштинництвом, але цього разу залишимося при назві, яку цьому предметові дали вчені, і називатимемо його Elektricitāt (= Elektrizität – A. K.), або, краще, відповідно до нашої вимови, електрикою K 1851 11 42

електричний: <...> вплив електричного на систему нервів <...> A 1886 6 170

електрика: <...> електрика є хвилястим рухом певного внутрішнього [середовища] V 1891 2 26

електрика: Електрика вже зовсім недавно була приборкана й запряжена в машини замість пари <...> T 1898 10 330

[gintra] електрика: Електрика грози [gintra] електрика ĮTK 85

електрика [gintra]: Протилежного, оберненого значення електрика [gintra] ĮTK 73

електрика A 1883 8–10 281; A 1885 10–11 324; За допомогою електрики тепер отримують алюміній набагато чистіший, ніж раніше V 1893 1 12; Отже, електрика є певною силою природи, так само як тепло, світло або тяжіння PF 94; TFR 1102; Електрика прокладає собі шлях через ті точки повітря, що чинять найменший опір <...> ŠF II 26; Два види електрики FP VII 34; FTŽ₂ 21; Такий стан, який ми спричиняємо тертям тіл, називаємо електричним станом, а те, що його спричиняє, — електрикою BF II 5; FTŽ I 141

224

Angelė Kaulakienė | Kai kurių fizikos terminų raida

електрика FTŽ₂ 70; FTŽ₃ 154

від’ємна (негативна) електрика: Природну електрику поділяють на додатну (позитивну) і від’ємну (негативну) A 1885 10-11 321

від’ємна електрика: Теорія, за якою електрика буває двох видів: додатна і від’ємна <...> донині панує без жодних обмежень V 1891 1 7

негативна електрика: Електрика інших предметів <...>, якщо вона подібна до електрики смоляної палички, то називається негативною електрикою PF 95

електрика смоли, або каучуку: Отже, існує два види електрики: одну називаємо просто електрикою скла, а другу — електрикою смоли, або каучуку ŠF II 14

негативна електрика, електрика смоли або каучуку TFR 842

негативна електрика: атоми негативної електрики FP VII 385; Ця гіпотеза стверджувала, що в тілах окремо містяться позитивна («скляна») і негативна («смоляна») електрики BF II 6

негативна електрика: Якщо ці промені зустрічають на своєму шляху якийсь провідник, хоча б той самий хрестик, то надають йому негативного електричного заряду ŠF II 52; FTŽ₁ 21

негативна електрика FTŽ I 142

негативна електрика FTŽ₂ 70; FTŽ₃ 154

атмосферна електрика: <...> має відігравати важливу роль у явищах атмосферної електрики і земного магнетизму V 1891 2 26

атмосферна електрика: Треба сказати, що наука про атмосферну електрику є порівняно молодою <...> FP VII 125; FTŽ₁ 21; FTŽ I 141

атмосферна електрика FTŽ₂ 70; FTŽ₃ 154

контактна електрика: Контактна електрика та її закони FP VII 133

контактна електрика FTŽ₁ 22

контактна електрика, контактна електрика FTŽ I 142

контактна електрика, електрика дотику FTŽ₂ 70

електрика дотику FTŽ₃ 155

додатна (позитивна) електрика: Природна електрика поділяється на додатну (позитивну) і від’ємну (негативну) A 1885 10–11 321

додатна електрика: Теорії, згідно з якими електрика буває двох видів: додатна і від’ємна <...> нині панують без жодних обмежень V 1891 1 7

позитивна електрика: Електрика інших предметів, якщо вона подібна до електрики скляної палички, також називається позитивною електрикою <...> PF 95

скляна електрика: Отже, є два види електрики: одну з них ми зазвичай називаємо скляною електрикою, а другу — смоляною, або каучуковою електрикою ШФ II 14

Terminologija | 2009 | 16 225

додатна електрика: За цим прикладом у фізиці електрикою одного виду, а саме тією, яку отримуємо, натираючи скляну паличку шовком або амальгамованою шкірою, називатимемо додатну електрику <...> ШФ II 16; FTŽ₁ 22

додатна скляна електрика: Тим часом додатна скляна електрика шляхом впливу електризує зубці гребінця <...> ШФ II 20

однойменна, або додатна електрика: Тоді шляхом впливу b у верхній частині кружка з’явилася б протилежна, а саме від’ємна електрика, а внизу — однойменна, або додатна ШФ II 25

однойменна електрика: Так стається через те, що однойменна електрика через наше тіло перейде в землю, а протилежна збережеться <...> ШФ II 19

електрика однойменного знака: <...> електрика однойменного знака заряджені тіла відштовхуються, а тіла, заряджені електрикою різного знака, притягуються одне до одного BF II 9

додатна електрика: Оскільки ці два види електрики діють протилежно, скляну електрику згодом стали називати додатною електрикою <...> FP VII 36; Скляна електрика вважається додатною, а ебонітова — від’ємною BF II 9

додатна електрика FTŽ₁ 22

додатна(додатна) електрика FTŽ I 142

додатна електрика FTŽ₂ 70; FTŽ₃ 155

енергія

V 1891 1 7; ŠF III 94; FP I 69; FTŽ₁ 25; BF II 106; FTŽ I 156; FTŽ₂ 76; FTŽ₃ 170

акустична енергія FTŽ₁ 25

звукова енергія: Крім того, частина роботи перетворюється на звукову енергію BF I 273

акустична енергія, звукова енергія FTŽ I 156

акустична енергія FTŽ₂ 76; FTŽ₃ 171

звукова енергія FTŽ₂ 77; FTŽ₃ 172

хімічна енергія: Тут бачимо приклад, що показує нам зміну хімічної енергії на теплову енергію ŠF III 93; Сьогодні ми вже не говоримо про сили, а говоримо про магнітну, електричну, хімічну та інші енергії FP I 60

хімічна енергія (енергія вибухового пороху): Крім наведених вище видів механічної енергії, існує ще <...> хімічна енергія (енергія вибухового пороху) ŠF III 92

хімічна енергія: <...> накопичена раніше в бомбі хімічна енергія перетворюється на механічну ŠF III 93; FTŽ₁ 25; <...> маємо механічну, теплову, електричну, магнітну, електромагнітну, атомну, променисту, хімічну тощо енергію BF I 48; FTŽ I 156

хімічна енергія FTŽ₂ 76; FTŽ₃ 171

226

Angelė Kaulakienė | Kai kurių fizikos terminų raida

електрична енергія: <...> безперервно поглинаючи електричну енергію і перетворюючи її на теплову енергію, викликає нову діяльність батареї гідродинамічної <...> V 1891 2 26

електрична енергія: <...> електрична енергія перетворюється на теплову енергію (провідник, яким проходить електричний струм, нагрівається) ŠF III 93; Великою перевагою електричної енергії є те, що <...> її легко забезпечити в будь-якій мережі провідників <...> FP VII 187; FTŽ I 158

енергія електричного струму FP VII 187; Ця робота називається енергією електричного струму BF II 85

електрична енергія FTŽ₁ 25; <...> величину <...> називаємо тепловим еквівалентом електричної енергії BF II 86

електрична енергія FTŽ I 157

електрична енергія FTŽ₂ 76; FTŽ₃ 172

електрична енергія FTŽ₃ 172

можлива, або потенційна енергія: Крім кінетичної, може бути ще й можлива, або потенційна енергія ŠF III 92

потенційна енергія: Отже, цей приклад показує нам, що кінетична енергія переходить у потенційну енергію ŠF III 92–93

потенційна, або енергія положення: У таких випадках ми говоримо про потенційну, або енергію положення FP I 58

потенційна енергія: Маятник, відхилений від свого нормального положення, має певний надлишок потенційної енергії <...> FP I 59; FTŽ I 158

енергія положення, або потенційна енергія: Ця енергія залежить від місця тіла в просторі, тобто від положення тіла, тому називається енергією положення, або потенційною енергією BF I 47

потенційна енергія: Потенційну енергію тіла визначає не лише кінцеве, а й початкове положення тіла <...> BF I 47; FTŽ₁ 25

потенційна енергія FTŽ₂ 77; FTŽ₃ 175

кінетична, або кінетична, енергія: Тіло, про яке ми тепер говоримо, саме рухається, летить, і така енергія рухомого тіла називається кінетичною, або кінетичною, енергією ŠF III 91

енергія руху, або кінетична енергія: Тому ми кажемо, що кожна рухома маса має певний запас енергії, і називаємо цю енергію енергією руху, або кінетичною енергією FP I 57; Енергію, яку має рухоме тіло, називаємо енергією руху, або кінетичною енергією BF I 46

кінетична енергія: Отже, цей приклад показує нам, що кінетична енергія перетворюється на потенціальну енергію ŠF III 92–93

кінетична енергія TFR 426

кінетична енергія TFR 77; Отже, тепер ми можемо обчислити кінетичну енергію тіла, яке водночас рухається поступально й обертається <...> FP I 87; FTŽ₁ 25; Продеференціюймо кінетичної енергії вираз за швидкістю v <...> BF I 46; FTŽ I 158

Terminologija | 2009 | 16

227

кінетична енергія FTŽ₂ 77; FTŽ₃ 173

механічна енергія: Загалом кажучи, механічна енергія набагато легше перетворюється на теплову, ніж навпаки ŠF III 94

механічна, механічна енергія TFR 586

механічна енергія: Говорячи про механічну енергію води, само собою зрозуміло, що кількість енергії цієї води пропорційна масі води та її висоті <...> FP I 60; FTŽ₁ 25; Співвідношення між механічною енергією і теплотою, яке називають механічним еквівалентом теплоти, першим експериментально визначив Джоуль BF I 272; FTŽ I 158

механічна енергія FTŽ₂ 77; FTŽ₃ 174

енергія променів TFR 528

енергія випромінювання: FTŽ₁ 25; Кванти енергії випромінювання BF III 306: FTŽ I 160

енергія випромінювання FTŽ₂ 78

енергія випромінення FTŽ₃ 176

енергія пружності, еластичності, жорсткості TFR 1351

енергія пружності, еластичності FTŽ₂ 78

енергія пружності FTŽ₃ 177

накопичена енергія: Змінюючи електричний заряд провідника, змінюють напруженість електричного поля, що утворилося навколо нього, а разом із нею змінюється й накопичена енергія BF II 34

накопичена енергія FTŽ₂ 78; FTŽ₃ 176

енергія збудження, або активації: За коефіцієнтом B можна визначити енергію збудження, або активації напівпровідників <...> BF II 106

енергія активації FTŽ₁ 25; FTŽ I 156

енергія збудження FTŽ₁ 25; FTŽ I 160

енергія активації FTŽ₂ 76; FTŽ₃ 170

енергія збудження FTŽ₂ 78; FTŽ₃ 177

теплова енергія: Отже, тут електрична енергія перетворюється на теплову енергію ШФ III 94; <...> зникає кінетична енергія, на її місці з'являється теплова енергія <...> FP I 60; TFR 1271

теплова (енергія нагрітої пари) енергія: TFR 1481

теплова енергія (енергія нагрітої пари): Крім наведених вище видів механічної енергії є ще теплова енергія (енергія нагрітої пари) <...> ШФ III 92

228 Angele Kaulakienė | Kai kurių fizikos terminų raida

теплова енергія: Ці приклади показують нам перетворення механічної енергії на теплову енергію ŠF III 93; FTŽ₁ 25: <...> у термодинамічній рівновазі теплова (кінетична енергія молекул) енергія розподілена порівну між усіма ступенями свободи <...> BF I 242; FTŽ₁ I 160 теплова енергія FTŽ₂ 78; FTŽ₃ 177

розряд

розряд: Тоді ми маємо електричний розряд між двома хмарами FP VII 126; TFR 1458

розряд. -у ĮTK 77

розрядження _FTŽ₁ 37; характер розрядження залежить від тиску газу в трубці та від напруги між електродами BF II 149; FTŽ₁ 254

розряд. розряд FTŽ₁ 251

розрядження FTŽ₂ 117

розрядження FTŽ₃ 276

розряд FTŽ₂ 116; FTŽ₃ 273

аномальне розрядження: І лише за аномального розрядження падіння напруги раптово зростає BF II 285

аномальний тліючий розряд FTŽ₃ 273

електричний вогник: Блукаючі вогники (нім. Elmsfeuer) — це світіння, електричний вогник A 1883 8–10 281

електричний розряд KF 292

електричний розряд ĮTK 74

електричний розряд ĮTK 77; TFR 1458; Тоді ми маємо електричний розряд між двома хмарами FP VII 126

електричний розряд FTŽ₂ 116; FTŽ₃ 274

іскровий розряд: Коли між двома кондукторами, електрично зарядженими <...> утворюється достатньо іонів, лише тоді починається іскровий розряд FP VII 386

іскровий пробій FTŽ₁ 37: <...> напруга досягає такої величини, що проскакує електрична іскра, яка пробиває шар газу або іншого діелектрика між кондукторами. Одержуємо іскровий пробій BF II 143

іскровий розряд FTŽ₁ 251

іскровий пробій FTŽ₂ 116; FTŽ₃ 274

дуговий розряд FTŽ₁ 37. Густина електричного струму в дуговому розряді велика <...> BF II 148

Terminologija | 2009 | 16

229

дуговий розряд, дугове розрядження FTŽ₁ 251

дуговий пробій FTŽ₂ 116; FTŽ₃ 274

тліючий розряд FTŽ₁ 37; <...> можемо отримати кілька форм самостійного газового розряду: іскровий, тихий, тліючі розряди <...> BF II 143

тліючий розряд FTŽ₁ 251

тліючий пробій FTŽ₂ 116

тліючий пробій FTŽ₃ 274

самостійний розряд FTŽ₁ 37

самостійний розряд: І такий процес відбувається вже безперервно; розряд стає самостійним BF II 135

самостійний розряд FTŽ₁ 251

самостійний пробій, спонтанний пробій FTŽ₂ 116

самостійний пробій FTŽ₃ 274

тихе розряджання FTŽ₁ 38

[тихе розряджання: У мережі високої напруги тихе розряджання є шкідливим <...> BF II 147

тихий розряд FTŽ₁ 252

тихий розряд FTŽ₂ 116; FTŽ₃ 274

коронний розряд FTŽ₁ 38; У техніці коронний розряд використовують в електричних фільтрах для очищення повітря та газів від домішок BF II 147

коронний розряд FTŽ₁ 252

коронний розряд FTŽ₂ 117; FTŽ₃ 274

сила

сила: <...> земля має в собі таку силу, якою притягує до себе все, що тільки є на ній A 1884 5–6 210

сила:<...> що так діє електричний струм, що спочиває, і <...> свою магнітну силу втратив K 1851 13 50; A 1885 9 277; Самі електричні й магнітні сили були для нього сутнісними, відчутними речами <...> V 1891 I 7

сила K 1879 31 125

потужність (сила): <...> річка, протікаючи своїм особливим способом, віддає всю свою проточну потужність (силу) на роботу A 1885 12 408

потужності: <...> матиме середню потужність, рівну потужності чотирьох коней <...> A 1886 I 31

230 Angėlė Kaulakienė | Kai kurių fizikos terminų raida

маціс: <...> блискавкова маціс A 1886 1 25

века або маціс: <...> блискавкова века або маціс A 1886 1 25

вієка: Мотор, здається, подає дешеву механічну вієку <...> V 1889 5 73

спека A 1885 9 263; Складання спек KF 47

спека, сила (сила) A 1884 7–8 217

потуга: Інженери прагнуть усюди, де трапляється така нагода, об’єднати природні потуги і запрягти їх до роботи <...> V 1889 5 73; <...> з цього погляду, як потуга, що приводить машини в рух, він [рідке повітря] зможе замінити пару, а може, й електрику <...> T 1898 12 392; <...> ми спостерігаємо дію предмета і кажемо: це явище має причину, і цю причину ми називаємо потугою PF 7

потуга (сила): Я беру книжку; щоб її утримати, потрібна більша чи менша потуга (сила) <...> PF 5

сила: Сила може діяти на всі частинки тіла або на деякі з них KF 45; Отже, у механіці силу F ми можемо виразити добутком маси m і прискорення a SF III 85; дію сил, або рух тіл у зв’язку з діючими силами, розглядає динаміка <...> FP I 13; імпульс сили TFR 386; FTŽ₁ 39; <...> чинники, які змінюють стан тіл, називаємо силами BF I 28; FTŽ I 268

си||ла, ~и FTŽ₂ 123

сила, сили FTŽ₃ 290

протидійна сила: Оскільки позитивна електрика кульки розташована ближче до негативної електрики палички, ніж негативна електрика кульки, то сила притягання в такому разі більша за протидійну силу, і кулька притягується до палички FP VII 40

сила відштовхування: Силу відштовхування, що діє між однойменними магнітними полюсами, вважаємо додатною, а силу притягання, що діє між різнойменними полюсами, — від’ємною BF II 158

сила штовхання: Під дією сили штовхання (притягання) між згаданими [кульками] стрижень повертається і закручує нитку підвісу BF II 11

сила відштовхування FTŽ₁ 40

відштовхувальна сила FTŽ I 272

сила відштовхування FTŽ₂ 124; FTŽ₃ 294

деформувальна сила: Ми взяли два абсолютно пружні кулі, тобто такі, у яких сили пружності протягом короткого часу зіткнення дорівнювали деформувальним силам FP I 31

сила деформації FTŽ₂ 123; FTŽ₃ 291

сила пружності: <...> ця точка силами пружності пов’язана з наступною точкою <...> FP I 54

Terminologija | 2009 | 16

231

сила пружності: <...> сили пружності протягом короткого часу сплющення дорівнювали деформувальним силам FP I 31

пружна сила FTŽ₁ 39

сила пружності: Таку силу називаємо силою пружності BF I 155

пружна сила, сила пружності FTŽ I 269

сила пружності, сила еластичності FTŽ₂ 124

сила пружності FTŽ₃ 294

електрична сила A 1885 10–11 324

електрична сила: Самі електричні і магнітні сили були для нього сутнісними, відчутними речами <...> V 1891 1 7

електрична сила: <...> адже, електрична сила згущує кисень повітря й утворює озон ШФ II 27; Електричні сили, що діють на ізолятори всередині, мають подвійне походження <...> FP VII 102

електрична сила FTŽ₁ 39; Згідно з нею [теорією], в оточенні електричного заряду виникає особливий стан, який і є причиною дії електричних сил BF II 13; FTŽ I 269

електрична сила FTŽ₂ 123; FTŽ₃ 291

електрорушійна сила: <...> в обмотці якоря двигуна виникає індукційна електрорушійна сила протилежного напрямку <...> FP VII 328

електрорушійна сила (або різниця потенціалів) TFR 1477

електрорушійна сила FTŽ₁ 39; Зміну напруги в колі E₁ + E₂ <...> називаємо електрорушійною силою гальванічного елемента електрорушійна сила BF II 79

електрорушійна сила (v vi) FTŽ I 269

електрорушійна сила (evi) FTŽ₂ 123

електрорушійність FTŽ₃ 163

коерцитивна сила: Отже, ця сила називається коерцитивною силою. Для сталі вона завжди значно більша, ніж для заліза FP VII 262

коерцитивна сила FTŽ₁ 40

коерцитивна сила FTŽ I 271

коерцитивна сила див. напруженість коерцитивного поля FTŽ₂ 124

напруженість коерцитивного поля FTŽ₂ 326

коерцитивна сила див. коерцитивна напруженість поля FTŽ₂ 292

коерцитивна напруженість поля FTŽ₃ 769

спрямувальна сила FTŽ₁ 40: Спрямувальна сила тим більша, чим сильніше зовнішнє поле BF II 43

232 Angele Kaulakienė | Kai kurių fizikos terminų raida

сила відхилення FTŽ I 271

сила відхилення FTŽ₂ 124; FTŽ₃ 292

кулонівська сила FTŽ₁ 40; <...> кулонівська сила дорівнює нулю <...> BF II 13

сила Кулона (Coulomb) FTŽ I 271

сила Кулона FTŽ₂ 124; FTŽ₃ 292

магнітна сила: <...> що так діє електричний струм, зупинившись, і <...> свою магнітну силу втративши K 1851 13 50

магнітна сила: Звісно, ефір, який проводить крізь себе світлові хвилі, має здатність приймати також зміни, які ми називаємо електричними та магнітними силами V 1891 1 7

сила магніту: Таке залізо називається магнітом, а особлива сила притягання такого заліза називається силою магніту ŠF II 3

магнітна сила: магнітна сила Землі діє в різних місцях у різних напрямках FP VII 8; FTŽ₁ 40; FTŽ I 271

магнітна сила FTŽ₂ 124; FTŽ₃ 292

магніторушійна сила: З огляду на згадану подібність між магнітним потоком та електричним струмом говорять про магніторушійну силу і магнітний опір <...> FP VII 259

сила магніторушійного опору FTŽ₁ 40; Сила магніторушійного поля магніторушійного опору Uₘ виражається так <...> BF II 215; FTŽ I 271

магніторушійна сила FTŽ₂ 124

магніторушійність FTŽ₃ 416

молекулярні сили: У твердих діелектриках носії елементарного заряду (іони, атоми та молекули) утримуються атомними або молекулярними силами у певних положеннях рівноваги BF II 42

молекулярна сила FTŽ₁ 40

молекулярні сили FTŽ I 271

молекулярні сили FTŽ₂ 124; FTŽ₃ 292

сила зчеплення: <...> гази мають лише дуже слабку силу зчеплення і постійно стискаються KF 110

липкість, злипання, а (сила злипання) TFR 1247

сила зчеплення (когезії) FTŽ₁ 40; <...> між атомами та молекулами діє сильна сила зчеплення (когезії) <...> BF I 216

сила когезії FTŽ I 271

сила зчеплення, сила когезії FTŽ I 272

Terminologija | 2009 | 16

233

сила когезії, сила зчеплення FTŽ₂ 124

сила когезії див. сила зчеплення FTŽ₃ 292

сила зчеплення FTŽ₃ 293

сила натискання: <...> ця величина <...> залежить саме від матеріалу цих поверхонь, їхньої шорсткості та сили натискання <...> FP I 28–29

сила стискання: Сила стискання пропорційна розмірам площі стін ŠF I 38

сила тиску FTŽ₁ 40; FTŽ I 272

сила тиску FTŽ₂ 124; FTŽ₃ 293

сила тяжіння: Але що таке сила тяжіння, яка нікому не належить і, будучи невидимою, притягує всі речі до центру Землі? PF 7

сила тяжіння: Напрям сили тяжіння KF 26

сила тяжіння: Якщо так, то Місяць, рухаючись навколо Землі, залишається на своїй еліптичній орбіті під впливом такої самої сили, як сила тяжіння на Землі FP I 43

сила ваги: У кожному новому положенні кола діє та сама сила ваги <...> FP I 94; Звідси ми бачимо, що під час переміщення тіла в горизонтальному напрямку сили ваги не виконують жодної роботи <...> ŠF III 86–87; FTŽ₁ 40

вага-сила: <...> ми розкладаємо вагу-силу P, рухаючись по діагоналі паралелограма, на 2 сили <...> FP I 28

сила ваги див. вага FTŽ₂ 124

вага FTŽ₂ 335; FTŽ₃ 789

тангенціальна сила: Отже, щоб урівноважити вантаж, до периферії головки гвинта потрібно прикласти тангенціальну силу <...> PF I 82

тангенціальна (= дотична) сила FTŽ₁ 40

тангенціальна сила FTŽ I 273

тангенціальна сила, дотична сила FTŽ₂ 124

тангенціальна сила див. дотична сила FTŽ₃ 294

дотична сила FTŽ₃ 292

тягнуча сила: Тепер <...> можна побачити невеликі двоколісні або триколісні візки, на яких людина, сидячи, може, обертаючи ногою колесо, їздити рівною дорогою з неймовірною швидкістю без жодної тягнучої сили K 1869 26 103

тягнуча сила: Ми бачимо, що вага F, підвішена на осі, удвічі ближча до точки опори, ніж кінець мотузки, до якого прикладено тягнучу силу PF 14

сила притягання: Звичним для нас рухом із рівномірним прискоренням є падіння тіл, або їхнє опускання, під дією сили притягання Землі <...> FP I 20

234 Angėlė Kaulakienė | Kai kurių fizikos terminų raida

сила притягання: Така залізна маса називається магнітом, а особлива сила притягання такого заліза сила притягання називається силою магніту ŠF II 3; В останньому випадку часу надто мало, щоб наша сила притягання могла подолати інерцію кулі <...> FP I 22; FTŽ₁ 40

сила тяжіння: Так, наприклад, потенціальна енергія каменя на горі переходить від сили тяжіння <...> FP I 58; Силу відштовхування, що діє між однойменними магнітними полюсами, вважаємо додатною, а силу тяжіння, що діє між різнойменними полюсами, — від’ємною BF II 158; FTŽ I 273

сила тяжіння FTŽ₂ 125; FTŽ₃ 294

сила тертя: Але сьогодні ми добре знаємо, що в усіх тих випадках діє сила тертя FP I 59

сила тертя: Отже, сила тертя завжди знищує кількість руху FP I 27

сила тертя: Сили тертя спрямовані у бік, протилежний силі P <...> ŠF III 89; Сили тертя тіл, що котяться, менші за сили тертя тіл, що ковзають <...> BF I 103; FTŽ₁ 40; FTŽ I 273

сила тертя FTŽ₂ 125; FTŽ₃ 294

сила валентності: Це пояснюється тим, що в цих електролітах електростатичні сили, які діють на йони, є великими порівняно з силами валентності <...> BF II 117

валентна сила FTŽ I 273

валентна сила FTŽ₂ 125; FTŽ₃ 294

рушійна сила: Відтак запущений нею тягарець n за першу секунду пройде по цій підлозі, залишаючи на ній додатковий тягарець, який у цьому випадку є рушійною силою FP I 24

рушійна сила FTŽ₂ 125; FTŽ₃ 294

діюча сила: Виходячи з цих досліджень, ми кажемо, що кожна діюча сила пропорційна масі та прискоренню <...> FP I 24–25

діюча сила: Позначаючи діючу силу літерою f <...>, ми можемо записати таке рівняння <...> FP I 27

діюча сила FTŽ I 274

діюча сила FTŽ₂ 125; FTŽ₃ 294

рух

ворушіння: Як кожне ворушіння, так і звук може виконувати зворотну роботу T 1898 7 33

ворушіння або переміщення: Загалом кажучи, силою називатимемо все те, що спричиняє ворушіння або переміщення якогось предмета з одного місця в інше PF 7

тертя: Так ми називаємо переміщення тіла тертям відносно його положення порівняно з положенням деяких інших нетертих тіл KF 34

Terminologija | 2009 | 16

235

рух (переміщення): Явища руху (переміщення) найбільш поширені в природі

<...> FP I 12

рух, -у TFR 252

рух: Рух таких предметів, як поїзда, птаха, кулі, ми бачимо, бо відстань між нами й цими предметами змінюється <...> ŠF I 18; Ми знаємо, що за певних умов кожен рух зупиняється, якщо його не підтримує певна сила <...> FP I 25; FTŽ₁ 41; Цей вид обертання називаємо рухом гіроскопа BF I 173

рух: Що сильніше нагрітий цей предмет, то більшим має бути рух молекул рух ŠF I 109; TFR 879; FTŽ₁ 42

рух, переміщення FTŽ₁ I 277

рух, переміщення FTŽ₂ 126

рух FTŽ₃ 297

рух FTŽ₃ 301

рух по колу FTŽ₁ 41; Рух по колу є прискореним рухом BF I 66

круговий рух, рух по колу FTŽ I 277

круговий рух FTŽ₂ 126; FTŽ₃ 298

рух по нормалі FTŽ₁ 42

нормальний рух, рух по нормалі FTŽ I 280

нормальний рух FTŽ₂ 127; FTŽ₃ 299

абсолютний рух: <...> ми не знаємо ні абсолютного спокою, ні абсолютних рухів FP I 16

абсолютистський рух: Етер і абсолютистський рух FP VII 432

абсолютний рух FTŽ₁ 41

абсолютний рух, абсолютний рух FTŽ I 277

абсолютний рух FTŽ₂ 126

абсолютний рух FTŽ₃ 297

amžinasis judesys, arba perpetuum mobile: Taigi amžinasis judesys, arba perpetuum mobile, yra negalimas daiktas ŠF II 91

perpetuum mobile (вічний рух): Отже, з найдавніших часів намагалися виготовити такі машини або втілити ідею perpetuum mobile (вічного руху) FP I 84

вічний двигун FTŽ₁ 68

вічний рух, perpetuum mobile FTŽ I 277

perpetuum mobile FTŽ II 536; FTŽ₂ 219

236

Angelė Kaulakienė | Kai kurių fizikos terminų raida

вічний рух FTŽ₂ 126; FTŽ₃ 297

невпорядкований рух: <...> тут v̄ означає середню швидкість теплового (невпорядкованого) руху електронів BF II 94

хаотичний рух, безладний рух FTŽ I 277

невпорядкований рух, хаотичний рух FTŽ₂ 126

хаотичний рух див. невпорядкований рух FTŽ₃ 298

невпорядкований рух FTŽ₃ 298

броунівський рух FTŽ₁ 42

Броунівський рух: Елементарний електричний заряд можна визначити, стежачи за броунівським рухом зарядженої частинки в газах BF II 41

Броунівський (Brown) рух FTŽ I 277

Бро́унівський рух FTŽ₂ 126; FTŽ₃ 298

прискорюваний рух: Якщо за той самий час вони проходять щоразу довший шлях, то рух є прискорюваним <...> ŠF I 19

прискорений рух: Останнє рівняння виражає довжину шляху, пройденого тілом, що рухається рівномірно прискореним рухом за час t <...> BF I 23

прискорений рух FTŽ I 278

прискорений рух FTŽ₂ 126

прискорений рух FTŽ₃ 298

гармонічний рух: Із них найпростішим є гармонічний періодичний рух FP I 2

гармонійний рух FTŽ₁ 42

гармонічний рух FTŽ I 278

гармонічний рух FTŽ₂ 126; FTŽ₃ 298

змінний рух TFR 126

змінний(на) рух TFR 879

змінний рух: Загалом кажучи, миттєвою швидкістю змінного руху у розглядуваний момент була б швидкість точки, яку вона мала б, якби з цього моменту рух перестав змінюватися (змінюватися) щодо швидкості й напрямку FP I 17

змінний(на) рух FTŽ I 279

змінний рух FTŽ₂ 126; FTŽ₃ 299

Terminologija | 2009 | 16

237

криволінійний рух TFR 126

криволінійний (рух по кривій траєкторії) рух TFR 488

криволінійний рух FTŽ₁ 42; Прискорення криволінійного руху однозначно описує характер зміни швидкості тіла BF I 25; FTŽ I 279

криволінійний рух FTŽ₂ 126; FTŽ₃ 299

сповільнюваний рух: Якщо сила опору діє збоку, то рух не обов'язково має бути прискореним чи сповільнюваним ŠF I 26

сповільнений рух, уповільнюваний, уповільнювальний, рівномірно сповільнюваний рух TFR 345

сповільнений рух FTŽ I 279

сповільнений рух FTŽ₂ 126

сповільнений рух FTŽ₃ 299

рух молекул KF 24

молекулярний рух FTŽ₁ 42; FTŽ I 279

молекулярний рух FTŽ₂ 126; FTŽ₃ 299

нерівномірний рух: Крім того, рух може бути рівним, або рівномірним, якщо тіло за однаковий час проходить шлях однакової довжини, і нерівномірний рух ŠF I 19

нерівномірний рух FTŽ₁ 42; FTŽ I 280

нерівномірний рух FTŽ₂ 127

нерівномірний рух FTŽ₃ 299

відносний рух: <...> можемо говорити лише про відносний спокій і про відносні рухи FP I 16

реальний рух: Реальний рух тут є коливанням матеріальних точок, їхньою вібрацією або осциляцією <...> FP I 55

порівняльний, видимий, відносний рух TFR 835

відносний рух FTŽ₁ 42

відносний рух, відносний рух FTŽ I 281

відносний рух, відносний рух FTŽ₂ 127

відносний рух FTŽ₃ 300

поступальний рух: Поступальний рух штовхача за допомогою певних пристроїв можна перетворити на обертальний <...> ŠF I 137

трансляційний (= поступальний) рух FTŽ₁ 42

поступальний (= трансляційний) рух FTŽ₁ 42; Крім того, рухи поділяємо на поступальні (трансляційні) та обертальні (ротаційні) рухи BF I 19

238 Angelė Kaulakienė | Kai kurių fizikos terminų raida

поступальний рух, трансляційний рух, ковзання FTŽ₁ 281

поступальний рух, трансляційний рух FTŽ₂ 127

поступальний рух FTŽ₃ 300

трансляційний рух див. поступальний рух FTŽ₃ 301

статичний (вертикальний) рух: <...> отже, увесь його статичний (вертикальний) рух триватиме <...> секунду FP I 35

прямий рух, вертикальний рух FTŽ₁ 281

прямий рух, вертикальний рух FTŽ₂ 127

прямий рух FTŽ₃ 300

вертикальний рух див. прямий рух FTŽ₃ 301

обертальний рух TFR 152

обертальний рух FTŽ₁ 42

обертальний (ротаційний) рух: <...> тоді маємо обертальний (ротаційний) рух тіла BF I 19

обертальний (ротаційний) рух: Крім того, рухи поділяємо на поступальні (трансляційні) та обертальні (ротаційні) рухи BF I 19

обертальний рух, обертання, ротація FTŽ₁ 282

обертальний рух FTŽ₂ 127; FTŽ₃ 300

тепловий рух FTŽ₁ 42: За вищих температур швидкість руху зростає, отже зростає енергія теплового руху BF I 273; FTŽ₁ 282

тепловий, або термічний, рух: Тому рух складових частинок тіл називаємо тепловим, або термічним, рухом BF I 273

тепловий рух FTŽ₂ 127; FTŽ₃ 301

поступальний рух: Говорячи про поступальні рухи, ми можемо замінити рух усього тіла рухом однієї точки <...> FP I 14

рух по прямій: Передусім тут ми маємо на увазі рух по прямій <...> FP I 13

прямолінійний рух FTŽ₁ 42; За формою шляху, пройденого тілом, або траєкторії, рухи поділяємо на прямолінійні і криволінійні BF I 19; FTŽ₁ 282

прямолінійний рух FTŽ₂ 127; FTŽ₃ 301

рівномірний рух: Підштовхнувши тягарець n з правого боку вгору, ми тут мали б рівномірний рух <...> FP I 22; FTŽ₁ 42; FTŽ₁ 282

Terminologija | 2009 | 16

239

рівномірний рух: Якщо надана тілу кінетична енергія є причиною рівномірного руху <...>, то зрештою ця кінетична енергія витрачається лише на подолання сили тертя <...> FP I 69

рівний, або рівномірний, рух: Крім того, рух може бути також рівним, або рівномірним, якщо тіло за однакові проміжки часу проходить однакові відстані <...> ŠF I 19

рівномірний (зі сталою швидкістю) рух: Такий рух називаємо рівномірним (зі сталою швидкістю) рухом BF I 19

рівномірний рух FTŽ₁ 127

рівномірний рух FTŽ₃ 301

рівноприскорений рух: Із найрізноманітніших змінних рухів найпростішими будуть рівноприскорені або рівносповільнені рухи <...> FP I 17

рівноприскорений рух: Якщо довжина шляху, пройденого тілом, за однакові проміжки часу зростає однаково, то рух є рівноприскореним <...> ŠF I 19

рівноприскорений рух: <...> отже, рух тіла, що падає вниз, є рівноприскореним рухом ŠF I 20

рівноприскорений рух FTŽ₁ 42; Коли прискорення весь час залишається сталим, рух тіла називаємо рівноприскореним рухом BF I 21

рівноприскорений(ий) рух FTŽ I 278

рівноприскорений рух FTŽ₂ 126; FTŽ₃ 301

рух із рівномірним зменшенням швидкості: Із різноманітних змінних рухів найпростішими будуть рухи з рівномірним прискоренням або рухи з рівномірним зменшенням швидкості <...> FP I 17

рівномірно сповільнений рух: Якщо довжина пройденого предметом шляху за той самий час рівномірно зростає, то рух є рівномірно (рівноприскореним) прискореним; якщо рівномірно зменшується — рівномірно сповільнений рух ШФ I 19

сповільнений рух, рух зі спадною швидкістю, рівномірно сповільнений рух TFR 345

рівномірно сповільнений рух FTŽ₁ 42

рівномірно сповільнений(ий) рух FTŽ I 279

рівномірно сповільнений рух FTŽ₂ 126; FTŽ₃ 301

коливальний рух KF 218

коливальний рух, коливання FTŽ I 283

коливальний рух, див. коливання FTŽ₁ 127

коливання FTŽ₃ 925

заряд

вантаж, о, вантажити, -ить TFR 625

240

Angelė Kaulakienė | Kai kurių fizikos terminų raida

кров: Щоб дослідити величини електричного заряду в різних точках провідника, використовуємо маленький металевий кружечок зі скляною ручкою ШФ II 17

електрика: <...> пробна кулька наелектризована тією самою електрикою, що й зовнішня поверхня посудини FP VII 41

заряд FTŽ₁ 50; Негативний електричний заряд Землі мають швидко нейтралізувати позитивні йони, які приносять струми провідності повітря та конвекції BF II 68; FTŽ I 358

заряд, ~и FTŽ₂ 154; FTŽ₃ 368

електричну кров: Електрика з палички перейде на кульку, і чим більше разів ми торкнемося наелектризованої палички, тим більшим буде в цій кульці електричний кров ШФ II 13

електричний заряд FTŽ₁ 50; Кількість електрики, якою володіє тіло, називаємо електричним зарядом BF II 9

електричний заряд FTŽ₂ 154; FTŽ₃ 369

елементарний заряд FTŽ₁ 50

елементарний електричний заряд: Згаданий спосіб вимірювання елементарного електричного заряду e ґрунтується на законі Стокса BF II 41

елементарний(е) електричний заряд FTŽ I 359

елементарний електричний заряд FTŽ₂ 154; FTŽ₃ 369

індукований заряд FTŽ₁ 50

індукований електричний заряд: Тепер спробуймо дослідити, від чого залежить величина індукованого електричного заряду провідника q¹ BF II 27; FTŽ I 359

індукований електричний заряд FTŽ₂ 154; FTŽ₃ 369

негативний заряд FTŽ₁ 50

негативний заряд: У створеному електричними зарядами електростатичному полі силові лінії починаються на позитивному заряді (+ джерело) і закінчуються на негативному заряді (− джерело) <...> BF II 14

негативний заряд FTŽ I 360

негативний заряд FTŽ₂ 155; FTŽ₃ 369

питомий заряд FTŽ₁ 50; FTŽ I 360

питомий електричний заряд: Відношення кількості електрики, яку має частинка, q до її маси m називаємо її питомим електричним зарядом BF II 89

питомий заряд, специфічний заряд FTŽ₂ 155

питомий заряд FTŽ₃ 370

Terminologija | 2009 | 16

241

точковий заряд FTŽ₁ 50; FTŽ I 361

точковий електричний заряд: Можна уявити, що електричний заряд зосереджений у точці.

Тоді говоримо про точковий електричний заряд BF II 9

точковий заряд FTŽ₂ 155; FTŽ₃ 370

додатний заряд FTŽ₁ 50

додатний заряд: У створеному електричними зарядами електростатичному полі силові лінії починаються у додатному заряді (+ джерелі) і закінчуються у від’ємному заряді (− джерелі) <...> BF II 14

додатний заряд FTŽ I 361

додатний заряд FTŽ₂ 155; FTŽ₃ 370

об’ємний електричний заряд: <...> через неоднорідність індукуються неоднакові електричні заряди, тому всередині нього [діелектрика] утворюються об’ємні електричні заряди BF II 45

об’ємний заряд FTŽ I 361

об’ємний заряд FTŽ₂ 155; FTŽ₃ 370

тіло

предмет: Предмети, які, здається, самі не мають Електрики, але так легко приймають Електрику від іншого предмета, називаємо провідниками K 1851 11 42; Кожен предмет має вагу; якщо його нічим не підтримувати, він падає вниз ŠF I 13

предмет: Ми окремо розглянемо, як тепло передають тверді предмети, рідини й гази PF 65

тіло: Звук тіло створює ударами, які своїми коливаннями передає навколишньому простору (наприклад, повітрю) KF 220

тіло: Нехай маємо тіло NM NM (рис. 22), яке стоїть перед дзеркалом далі, ніж центр ŠF III 17; TFR 1377; <...> кожне тіло займає більшу або меншу частину простору <...> FP I 3; FTŽ₁ 50; Під твердістю розуміємо опір тіла проникненню в нього іншого тіла BF I 108; FTŽ I 362

тіло FTŽ₂ 155; FTŽ₃ 371

абсолютно пружне тіло: Тепер візьмемо два пружні тіла (тут ми маємо на увазі абсолютно пружні тіла, яких у дійсності не існує <...>) <...> FP I 30

абсолютно пружне тіло: Абсолютно пружними тілами були б ті, які в кожен момент дії зовнішніх сил чинять опір, рівний цим силам <...> FP I 30

тверде, або пружне, тіло: <...> стикаються тверді, або пружні, тіла, такі як кулі, виготовлені зі слонової кістки FP I 30

242

Angelė Kaulakienė | Kai kurių fizikos terminų raida

тіло, що стискається, твердіє, стає жорстким, пружним TFR 1352

пружне тіло: Пружними тілами називають ті, які під дією зовнішніх сил також деформуються <...> FP I 30

пружне тіло FTŽ₁ 51

пружне тіло, еластичне тіло FTŽ₁ 364

пружне тіло, еластичне тіло FTŽ₂ 156

пружне тіло FTŽ₃ 372

фізичне тіло KF 1

фізичне тіло: Деякі інші властивості фізичних тіл KF 7

фізика, фізичне тіло TFR 1377

фізичне тіло: Отже, усі такі предмети, які безпосередньо діють на наші органи чуття, називаються фізичними тілами FP I 3; FTŽ₁ 51; FTŽ₁ 362

фізичне тіло FTŽ₁ 362

фізичне тіло FTŽ₂ 155; FTŽ₃ 371

фізичне тіло FTŽ₂ 155; FTŽ₃ 371

однорідне тіло:Для однорідних тіл правильної форми можна обчислити момент інерції <...> FP I 86

однорідне тіло FTŽ₁ 362

однорідне тіло, однорідне тіло, FTŽ₂ 156

однорідне тіло FTŽ₃ 372

тіло, яке електризують: Електризовані й неелектризовані тіла FP VII 34

наелектризоване тіло: Отже, кожне наелектризоване тіло електризує шляхом впливу інший провідник, що стоїть поруч <...> ШФ II 19; Окремі частини провідника, наближеного до наелектризованого тіла, опиняються в областях із різними потенціалами BF II 27

наелектризоване тіло FTŽ₂ 155; FTŽ₃ 372

тверде тіло: Тверді тіла навіть краще, ніж рідини, дають звукові поширюватися PF 78

тверде тіло: Порівняльну вагу твердого тіла можна знайти так ШФ I 16

абсолютно тверде тіло: Статична сила, наприклад, та, що тисне на абсолютно тверде тіло, також надає цьому тілу певного моменту <...> FP I 56

тверде тіло: Молекули твердого тіла настільки міцно зв’язані одна з одною, що для їх розділення потрібна певна сила <...> ШФ I 4; <...> доводиться долати тертя між шарами рідини, що ковзають, яке значно менше, ніж тертя між частинками твердих тіл FP I 29

Terminologija | 2009 | 16

243

тверде тіло: <...> тверде тіло саме, без сторонньої допомоги, зберігає свою форму й об’єм

ŠF I 4

тверде тіло: <...> твердими тілами називають такі тіла, окремі частини яких настільки міцно з’єднані між собою, що для зміни положення якої-небудь частини твердого тіла (зміни вигляду тіла) <...> треба прикласти досить велику силу KF 1

тверде тіло: Такі хвилі виникають у тілах, <...>, яким властива так звана пружність форми, як-от тверді тіла FP I 56; Енергія зв’язку твердих тіл BF I 358

тверде тіло FTŽ₁ 51; FTŽ₁ 363

тверде тіло FTŽ₂ 155; FTŽ₃ 372

пластичне тіло: Зіштовхнувшись, вони також сплющаться, як і пластичні тіла <...> FP I 31

пластичне тіло FTŽ₁ 51; FTŽ₁ 363

пластичне тіло FTŽ₂ 156; FTŽ₃ 372

прозоре тіло: Промені проходять крізь одні тіла, а крізь інші не проходять. Перші називаються прозорими тілами, другі — непрозорими ŠF III 3

віск, прозоре тіло TFR 666

прозоре тіло FTŽ I 363

прозоре тіло FTŽ₂ 156; FTŽ₃ 372

обертовий предмет: <...> чим він важчий, тим більшою буде відцентрова сила обертовий предмет ŠF I 29

тіло, що обертається: Щоб ознайомитися з властивостями тіл, що обертаються, і знайти закони цих властивостей, <...> можна скористатися іграшкою, відомою вже кілька тисяч років, — диском (або дзиґою) FP I 91

тіло обертання FTŽ I 363

тіло обертання FTŽ₂ 156; FTŽ₃ 372

магнетизм

магнетизм: <...> доведеться і про магнетизм кілька слів сказати K 1851 12 46

магнетизм: Сам по собі магнетизм не здатен пояснити гіпнотичні явища A 1885 10–11 324

магнетизм A 1886 6 170

магнетизм: Магнетизм Землі ШФ II 9

магнетизм, а TFR 534

магнетизм: елементи магнетизму FP VII 21; FTŽ₁ 56; Такі тіла називали природними магнітами, а ті їхні надзвичайні властивості — магнетизмом BF II 157; FTŽ II 419

244 Angelė Kaulakienė | Kai kurių fizikos terminų raida

намагніченість FTŽ₂ 173; FTŽ₃ 415

залишкова намагніченість FTŽ₁ 56; Тепер спробуймо усунути залишкову намагніченість <...> BF II 200

залишкова намагніченість, або реманентність: Після усунення зовнішнього магнітного поля намагніченість I_r, що залишилася, називаємо залишковою намагніченістю, або реманентністю BF II 200

залишкова намагніченість FTŽ II 419

залишкова намагніченість FTŽ₂ 173

залишкова намагніченість FTŽ₃ 415

permanentinis magnetizmas: Be to, šita kilpa padeda <...> nustatyti magnetizmo likučius, kurie sudaro tai, ką mes vadiname permanentiniu geležies arba plieno magnetizmu FP VII 263

постійна намагніченість, перманентна намагніченість FTŽ II 419

перманентна намагніченість див. постійна намагніченість FTŽ₂ 174

постійна намагніченість FTŽ₂ 174; FTŽ₃ 415

земний магнетизм: <...> знайдеш, з часом цілком висвітлить досі нез'ясований вплив земного магнетизму на людський організм і його психічні стани V 1891 2 27

магнетизм Землі: <...> магніт набуде положення вздовж горизонтальної складової магнетизму Землі FP VII 9

Магнетизм Землі FTŽ₁ 56; Гілберт <...> встановив, що сила, яка відхиляє магнітну стрілку, є магнетизмом Землі і що магнітні полюси нероздільні BF II 5

Магнетизм Землі, геомагнетизм FTŽ II 419

геомагнетизм, магнетизм Землі FTŽ I 202

Магнетизм Землі, геомагнетизм FTŽ₂ 174

geomagnetizmas žr. Žemės magnetizmas FTŽ₂ 99; FTŽ₃ 231

магнетизм Землі FTŽ₃ 416

струм

K 1853 35 140; A 1886 6 177; ŠF II 50; TFR 544; JTK 89; FP VII 283; FTŽ₁ 86; BF II 229; FTŽ II 766; FTŽ₂ 318; FTŽ₃ 751

ємнісний струм: Такий ємнісний струм отримаємо, увімкнувши в коло котушку з більшою індуктивністю <...> BF II 302

ємнісний струм FTŽ₁ 86; BF II 301; FTŽ II 766

ємнісний струм див. реактивний струм FTŽ₂ 318; FTŽ₃ 751

Terminologija | 2009 | 16

245

реактивний струм FTŽ₂ 320; FTŽ₃ 755

багатофазний або поліфазний струм: <...> тоді матимемо генератор багатофазного або поліфазного струму FP VII 334

багатофазний струм FTŽ₁ 86; FTŽ II 766

багатофазний струм FTŽ₂ 318; FTŽ₃ 752

двофазний струм: Тоді матимемо два струми, які відрізнятимуться за фазою, отже, матимемо генератор двофазного струму FP VII 334

двофазний електричний струм: У колі електричного струму вони спричинять двофазний електричний струм BF II 304

двофазний струм FTŽ II 766

двофазний струм FTŽ₂ 318; FTŽ₃ 752

ефективний струм: Ця величина дорівнює квадратному кореню з середнього арифметичного суми квадратів струму і називається ефективним струмом FP VII 331

ефективний струм FTŽ II 766

ефективний струм FTŽ₂ 318; FTŽ₃ 752

електричний струм: <...> якщо десь у цьому «Elektrytės Apibėgije» або Take і лише відстань у дюйм між ними з’являється, то електричний струм безперервно перебуває K 1851 13 50

електричний струм: Якщо ми з’єднаємо дротом анод із катодом, то одержимо електричний струм ŠF II 31; Рух електронів від дроту F до циліндра C еквівалентний позитивному електричному струму від циліндра C до дроту F через вакуум FP VII 377; FTŽ₁ 86; Рух електричних зарядів у провідниках називаємо електричним струмом BF II 70; FTŽ II 767

електричний струм FTŽ₂ 318; FTŽ₃ 752

струми Фуко, або вихрові струми: Електричні струми, індуковані в масі металу, називаються струмами Фуко, або вихровими струмами FP VII 293

струми Фуко: <...> Струми Фуко утворюватимуться поперек дротів у площинах, перпендикулярних до осі соленоїда FP VII 294

екстраструми (= струми Фуко) FTŽ₁ 21

струми Фуко: Отже, не беручи до уваги інші чинники, що зумовлюють втрати енергії, як-от теплота Джоуля, струми Фуко тощо, процес намагнічування можна було б вважати оборотним процесом BF II 202

струми Фуко, або екстраструми: Електричні струми цього виду зазвичай називають струмами Фуко, або екстраструмами BF II 233

струм Фуко (Foucault) (вихровий) FTŽ II 767

246 Angelė Kaulakienė | Kai kurių fizikos terminų raida

Струм Фуко FTŽ₂ 319; FTŽ₃ 752

зарядний електричний струм: Зарядного і розрядного електричного струму сила залежить від ємності акумуляторів <...> BF II 131

струм заряджання FTŽ₁ II 768

струм заряду FTŽ₂ 319

струм заряджання FTŽ₃ 752

індукційний струм: Ця формула є узагальненням усіх зазначених Фарадеєм способів створення індукційних струмів FP VII 314

індукційний струм FTŽ₁ 86

індукований струм FTŽ II 768

індукований струм, наведений струм FTŽ₂ 319

індукований струм FTŽ₃ 753

наведений струм FTŽ₃ 756

розрядний електричний струм: Зарядного і розрядного електричного струму сила залежить від ємності акумуляторів <...> BF II 131

струм розряджання FTŽ II 768

струм розряду FTŽ₂ 319

струм розряджання FTŽ₃ 753

впливу або вторинний струм: Такий струм ми називатимемо струмом впливу або вторинним струмом ŠF II 65

струм впливу: Струм впливу можна одержати й іншим способом ŠF II 65

вторинний струм FTŽ₁ 86; FTŽ II 766

вторинний струм FTŽ₂ 318; FTŽ₃ 751

конвекційний струм: Максвелл доводить, що якщо взяти так званий справжній струм, або повний струм, який дорівнює сумі струмів провідності, струмів зміщення та конвекційних струмів, то для такого справжнього струму рівняння дивергенції має повну силу FP VII 356; негативний електричний заряд Землі мали б швидко нейтралізувати позитивні йони, принесені провідністю повітря та конвекційними струмами BF II 68

конвекційний електричний струм: <...> електричний струм, спричинений таким способом, називатимемо конвекційним електричним струмом BF II 171

конвекційний струм FTŽ₁ 86; FTŽ II 769

конвекційний струм FTŽ₂ 319; FTŽ₃ 753

Terminologija | 2009 | 16

247

квазістаціонарний електричний струм: Такі електричні струми називаємо квазістаціонарними електричними струмами BF II 287

квазістаціонарний струм FTŽ₁ 86; FTŽ II 769

квазістаціонарний струм, квазісталий струм FTŽ₂ 319

квазісталий струм FTŽ₃ 753

нестаціонарний електричний струм: Квазістаціонарні та нестаціонарні електричні струми BF II 286

нестаціонарний струм FTŽ II 769

нестаціонарний струм, неусталений струм FTŽ₂ 320

неусталений струм FTŽ₃ 754

постійний, безперервний, тривалий струм ĮTK 85

постійний струм: Кількість електрики, яка за певний час проходить від машини провідником, не може бути великою, отже, і постійний струм не може бути сильним ŠF II 29; FTŽ₁ 86; FTŽ II 769

постійний електричний струм: Якщо позитивні або негативні електричні заряди весь час рухаються в одному напрямку, такий електричний струм називаємо постійним електричним струмом BF II 70

постійний струм FTŽ₂ 320; FTŽ₃ 754

струм зміщення: Отже, за таких умов у діелектрику проявляється лише миттєвий струм. Цей струм Maxwell називає струмом зміщення <...> FP VII 344

струм зміщення FTŽ II 771

струм зміщення FTŽ₂ 320; FTŽ₃ 756

струм насичення: Під час іонізації газу між двома протилежно зарядженими електродами спочатку струм зростає пропорційно напрузі, але потім, зі збільшенням напруги, вже не змінюється. Тоді ми маємо так званий струм насичення FP VII 386

струм насичення FTŽ II 771

струм насичення FTŽ₂ 320; FTŽ₃ 756

стаціонарний струм FTŽ₁ 86; Такі електричні струми називаємо стаціонарними струмами BF II 286; FTŽ II 771

стаціонарний струм, усталений струм FTŽ₂ 320

усталений струм FTŽ₃ 754

трифазний струм: У кожній групі тоді матимемо струм певної фази, і такий генератор буде генератором трифазного струму FP VII 334

248

Angelė Kaulakienė | Kai kurių fizikos terminų raida

трифазний струм FTŽ₁ 87; FTŽ II 772

трифазний електричний струм: В електричній мережі його [електрорушійні сили ε₁ ε₂ ε₃] спричиняють трифазний електричний струм BF II 305

трифазний струм FTŽ₂ 321; FTŽ₃ 756

однофазний струм: Такий струм називається однофазним струмом, і генератор такого струму, або альтернатор, називається однофазним FP VII 333

однофазний струм FTŽ II 772

однофазний струм FTŽ₂ 321; FTŽ₃ 757

струм землі: Томсон з'ясував і це явище та винайшов засоби для усунення шкідливої дії струмів землі FP VII 282

струм землі (електричний) FTŽ II 772

Електричний струм Землі FTŽ₂ 321; FTŽ₃ 757

опір

ШФ II 37; FP VII 293; ĮTK 94; FTŽ₁ 99; BF II 72; FTŽ II 922; FTŽ₂ 380; FTŽ₃ 897

індуктивний опір FTŽ₁ 99

індуктивний опір, або індуктивність: Зі збільшенням частоти індуктивний опір, або індуктивність, Lω зростає <...> BF II 293

індуктивність: Індуктивність котушок індуктивність, Lω, велика <...> BF II 293

індуктивний опір FTŽ II 924

індуктивний опір FTŽ₂ 380; FTŽ₃ 898

зовнішній опір: Тепер, не торкаючись цих провідників, тобто не змінюючи зовнішнього опору, вимкнімо цей елемент <...> ŠF II 37

опір поля (зовнішній опір): Ті опори, про які ми щойно говорили, називаються опорами поля (зовнішніми опорами) ŠF II 37

опір поля: Позначивши опір поля літерою r, ми побачимо, що така батарея даватиме електричний струм <...> ŠF II 41

зовнішній опір FTŽ₁ 99; FTŽ II 924

зовнішній опір FTŽ₂ 381; FTŽ₃ 898

питомий опір: Тут r означає так званий питомий опір FP VII 169

питомий опір FTŽ₁ 100; Величину, <...>, називаємо питомим опором провідника питомим опором BF II 73; FTŽ II 927

Terminologija | 2009 | 16

249

питомий опір, питомий опір FTŽ₂ 381

питомий опір FTŽ₃ 900

реактивний опір FTŽ₁ 99; <...> імпеданс Z складається з двох частин: активного опору R, який також називають омічним опором, і частини, <...>, яку називають реактивним опором BF II 291; FTŽ II 927

реактивний опір, реактанс FTŽ₂ 381

реактивний опір FTŽ₃ 900

тепловий опір, або термістор: Значну залежність електропровідності напівпровідників та їхнього опору від температури практично використовують у теплових опорах, або термісторах BF II 107

термістор (= тепловий опір) FTŽ₁ 95

тепловий опір (= термістор) FTŽ₁ 91

термічний опір FTŽ II 928

термістор FTŽ II 868

тепловий опір, термічний опір FTŽ₂ 382

термістор, тепловий резистор FTŽ₂ 356

тепловий опір FTŽ₃ 901

термістор FTŽ₃ 842

ємнісний опір FTŽ₁ 100

ємнісний опір, або кондуктанс: Зі зростанням частоти індуктивний опір, або індуктивний опір, Lω збільшується, а ємнісний опір, або кондуктанс, 1/Cω зменшується BF II 293

ємнісний опір: Якщо в колі маємо лише активний <...> і ємнісний <...> опір, то ємнісному опорі падіння напруги <...> BF II 294

ємнісний опір FTŽ II 928

ємнісний опір FTŽ₂ 382; FTŽ₃ 901

внутрішній опір: Опір елемента називається внутрішнім опором ŠF II 37

внутрішній опір, опір, протидія TFR 122

внутрішній опір: Але зате і внутрішній опір такої батареї буде в n разів більшим <...> FP VII 185

внутрішній опір FTŽ₁ 100, FTŽ II 928

внутрішній опір FTŽ₂ 382; FTŽ₃ 901

250

Angelė Kaulakienė | Kai kurių fizikos terminų raida

ŠALTINIAI

A – Ausra, Laikraštis, išleidžiamas per Dra. Bassanavičių (1883–1886).

BF – Brazdžiūnas P. Bendroji fizika. 1–4 d., Vilnius, 1960–1965.

FP – Čepinskis V. Fizikos paskaitos. I–VII sk., Kaunas, 1923–1926.

FTŽ I – Fizikos terminų žodynas. Projektas: I d., Vilnius, 1971.

FTŽ II – Fizikos terminų žodynas. Projektas: II d., Vilnius, 1973.

FTŽ₁ – Fizikos terminų žodynas. Red. P. Brazdžiūnas, Vilnius, 1958.

FTŽ₂ – Fizikos terminų žodynas. Vyr. red. P. Brazdžiūnas, Vilnius, 1979.

FTŽ₃ – Palenskis V., Valiukėnas V., Žalkauskas V., Žilinskas P. J. Fizikos terminų žodynas. Vilnius, 2007.

ĮTK – Įvardai, arba terminai, priimti terminologijos komisijos, 1924.

K – Keleivis iš Karaliaučiaus broliams lietuvininkams žinias parnešąs (1849–1880).

KF – Končius Ig. Fizika: Fizikos vadovėlis gimnazijoms [Rankraštis] (VUBR. F1. F1039), 1919.

PF – Neris P. Populiariškas rankvedis fyzikos, Šenandoras, 1899.

ŠF – Šakėnis K. Fizika, 1–3 d., 1920.

T – Tėvynė. Mėnesinis laikraštis. Organas susivienijimo lietuvių Amerikoje. Plymonth. Pa (1896–1899).

TFR – Terminai fizikos reikalams. – Lietuva, 1923–1924.

V – Varpas. Literatūros, politikos ir mokslo mėnesinis laikraštis, Tilžė–Ragainė (1889–1905).

LITERATŪRA

Kaulakienė A. 2009: Lietuvių fizikos terminijos raida, Vilnius.

Gauta 2009-12-09

Angelė Kaulakienė Vilniaus Gedimino technikos universitetas Saulėtekio al. 11, LT-10223 Vilnius E. paštas: [email protected]

Terminologija | 2009 | 16

251