Багатозначні та омонімічні народні будівельні терміни

ROBERTAS STUNŽINAS

Інститут литовської мови

Однією з головних цілей і вимог термінології є однозначність термінів. В ідеально впорядкованій термінології кожному поняттю мав би відповідати окремий термін, і кожен термін має позначати лише одне поняття (Keinys 1980: 30). Однак у термінологіях багатьох галузей трапляються випадки, коли одним терміном називають різні поняття. Така невідповідність між поняттями й термінами, що спричиняє багатозначність термінів і омонімію, властива менш упорядкованим термінологіям наукових галузей.

Багатозначність термінів і омонімія особливо властиві народній будівельній термінології, якій притаманні невелика строгість значень і метафоричність. У цій статті розглядається багатозначна народна будівельна термінологія, представлена у Словнику литовської мови (т. I–XX) та Атласі литовської мови (т. I) (список джерел див. наприкінці статті). Аналізовані джерела — Атлас литовської мови та Словник литовської мови — є одними з найбільших джерел народних термінів. Атлас литовської мови — це «найважливіша праця з ареальної лінгвістики, у якій показано варіативність і поширення кількох тисяч явищ литовської мови — слів, назв і термінів, уживаних у сільському побуті» (LKE 1999: 369). Словник литовської мови — це «найважливіша праця литовської лексикографії та литовської філології XX ст. <...>, що охоплює лексику литовської мови від перших писемних джерел до сучасної розмовної та писемної мови» (LKE 1999: 374–376). Під час збирання матеріалу опрацьовано томи I–XX Словника литовської мови. Для зручності приклади у статті наведено за даними електронного Словника литовської мови.

Мета статті — визначити, що властиво багатозначній та омонімічній народній будівельній термінології, а також з’ясувати, які спільні та відмінні ознаки мають певні групи багатозначних і омонімічних термінів. Загалом розглядається понад 350 рядів багатозначних та омонімічних термінів, до яких входять 789 різних термінів.

У теорії лексикології багатозначність — це явище, коли слово (або будь-яка інша

68

Robertas Stunžinas | Daugiareikšmiai ir homoniminiai statybos...

reikšminio kalbos vieneto) dviejų ar daugiau susijusių reikšmių turėjimas (LKE 1999: 460). Homonimija – reiškinys, kai tą pačią raišką turintys žodžiai turi visiškai skirtingas reikšmes (Jakaitienė 2009: 101). Terminologijos teorijoje daugiareikšmiškumas ir homonimija traktuojami nevienodai.

За словами С. Гриньова, певний час називання кількох понять тією самою лексичною одиницею вважали багатозначністю (Гринев 1990: 99). Пізніше, за словами термінолога, йшлося лише про омонімію термінів. Дотримувалися думки, що однакові лексичні одиниці, які називають кілька понять, слід вважати омонімами: наукові поняття мають чіткі й точно визначені межі, а значення термінів, що відображають ці поняття, також мають бути чітко розмежовані (Гринев 1990: 100). Насправді в термінології можна говорити і про омонімію термінів, і про їхню багатозначність. В обох випадках однією лексичною одиницею називають кілька понять, однак у разі омонімії зв’язки між поняттями не є очевидними або взагалі відсутні (Гринев 1990: 101).

У цій статті дотримуються звичного для лексичної семантики й термінології підходу: багатозначними вважають терміни, значення яких пов’язані між собою. За словами Н. Головіна, у термінології багатозначність може виникати внаслідок запозичення слів із загальновживаної мови, коли основне значення змінюється або розвивається (Головин 1987: 48). За словами термінолога, багатозначні терміни можуть виникати шляхом перенесення назви на основі певних асоціативних зв’язків між поняттями (Головин 1987: 51).

Омонімічними вважають терміни, які випадково збігаються за звуковою будовою¹. Значення омонімів мають бути настільки далекими, щоб їх не можна було сприймати як пов’язані значення того самого елемента (LKE 1999: 248). У статті омонімічними термінами передусім вважаються слова з різними значеннями, що мають випадкову фонетичну схожість і зазвичай подаються в окремих словникових статтях.

БАГАТОЗНАЧНІ ТЕРМІНИ

У дослідженому матеріалі абсолютну більшість становлять багатозначні терміни. 769 багатозначних термінів становлять 97,5% усіх аналізованих термінів. Це терміни близьких значень, наведені в тих самих статтях. Насамперед тут слід згадати багатозначні терміни, що називають близькі поняття. Вони мають спільне семантичне ядро, однак відрізняються різними аспектами значеннєвої

¹ За твердженням В. Урбутіса, розрізнення значень омонімів узагалі не є диференційною ознакою — усі двобічні елементи відрізняються значенням (LKE, 1999: 101).

Terminologija | 2009 | 16 69

периферії. З погляду складу лексичного значення це терміни зі спільними основними семами², але відмінними за певними побічними семами. Ця група складається з 311 термінів (40,4% усіх багатозначних термінів). За названими об’єктами це терміни на позначення будівель (29 термінів), частин будівель, приміщень і прибудов (109), конструкцій (67), парканів і огорож (68), внутрішнього обладнання будівель та пристроїв (25), будівельних інструментів і засобів (9), а також ремісників (4). За найзагальнішими й найважливішими³ розрізнювальними семами⁴ ці багатозначні терміни можна поділити на дрібніші групи.

Будівлі, позначені багатозначними термінами, переважно мають розрізнювальні семи призначення (8 рядків), наприклад: namas «житловий будинок» LKA I 34, LKŽₑ —⁵ «окремо збудована невелика будівля з плитою для літнього користування» LKŽₑ; kaniūklė «стайня для коней» LKŽₑ — «свинарник» LKŽₑ.

Чимало багатозначних термінів пов’язані між собою синонімічними відношеннями. Наприклад, терміни šieninė LKA I 57, daržinė LKA I 56, klaimas LKA I 57, klojimas LKA I 57, kluonas LKA I 57, skūnia LKA I 57 мають значення «будівля для зберігання сіна» та «будівля для зберігання зерна»: daržinė «будівля для зберігання сіна» LKA I 56 — «будівля, у якій зерно лише складають» LKA I 53, LKŽₑ; klaimas «будівля для зберігання сіна» LKA I 57 — «будівля, у якій зерно складають і сушать» LKA I 53; klojimas «будівля для зберігання сіна» LKA I 57 — «будівля, у якій зерно складають і сушать» LKA I 53; kluonas «велика будівля для зберігання зерна» LKA I 53, LKŽₑ — «будівля для зберігання сіна» LKA I 57 — «будівля, у якій зерно складають і сушать» LKA I 53; skūnia «сарай, клун» LKŽₑ — (skūnė)⁶ «будівля для зберігання сіна» LKA I 57 — «будівля для зберігання зерна з однією підлогою» LKA I 53 — (skūnė) «будівля, у якій зерно лише складають» LKA I 53 (skūnė) — «повітка для возів» LKŽₑ; šieninė «будівля для зберігання сіна» LKA I 57, LKŽₑ — «сарай» LKŽₑ.

² У статті вживається найпоширеніший термін — сема. Семантичні елементи також називають семантичними ознаками, семантичними диференційними ознаками, невомами, семантичними множниками, ознаками значення (див. Gudavičius 2007: 25).

³ Аналізовані терміни мають не одну розрізнювальну ознаку. Однак у кожному випадку можна виокремити найважливішу розрізнювальну ознаку (або групу ознак).

⁴ У лексичній семантиці йдеться про зв’язок спільної семи, тобто про випадок, коли кілька значень пов’язані одним або кількома семантичними компонентами (див. Jakaitienė 2010: 96). У статті йдеться про протилежне явище й уживається антонімічний термін розрізнювальна сема.

⁵ Після тире подано значення багатозначних термінів.

⁶ У дужках подано варіантні терміни (докладніше про варіантні народні будівельні терміни див. Stunžinas 2008: 111–131).

70

Robertas Stunžinas | Daugiareikšmiai ir homoniminiai statybos...

Деякі багатозначні терміни мають розрізнювальні семи якості (3 рядки), наприклад: abarės «корівник» LKA I 50 – «великі корівники» LKA I 50; riūmas «великий, гарний, розкішний житловий будинок» LKA I 34 – «садиба» LKŽₑ; svirnas «будівля для зберігання зерна» LKA I 47, LKŽₑ – «більша клуння» LKŽₑ – «велика будівля в маєтку для зберігання зерна» LKA I 47.

Один рядок становлять терміни, що мають розрізнювальні семи належності, наприклад: trisienis «сарай біля хліва для зберігання сіна» LKA I 57 – «невеликий клунь біля торця клуні для складання сіна» LKA I 57.

Багатозначні терміни, що називають частини будівель, приміщення та прибудови, здебільшого мають розрізнювальні семи належності (23 рядки), наприклад: aukštas «місце над стелею, горище» LKŽₑ – «місце над стелею клуні, горище» LKA I 49; galas «частина житлової хати, одна половина» LKŽₑ – «у клуні місце, де складають зерно, половина, передня частина» LKŽₑ – «середня частина будівлі для складання зерна або сіна» LKA I 55 – «місце для складання зерна або сіна в певній будівлі, двері якої розташовані збоку, а долівка тягнеться вздовж неї, у кінці» LKA I 55; kamara «кімната в селянській хаті чи клуні для зберігання різних продуктів і речей, буфет, комора» LKŽₑ – «перше приміщення лазні» LKA I 58; pakura «частина сушарні або лазні, де розпалюють піч, щоб сушити льон чи зерно перед обмолотом» LKŽₑ – «приміщення для сушіння зерна» LKA I 64; pirtis «приміщення, де сушать і мнуть льон» LKŽₑ – «сушарня у клуні для сушіння льону або зерна перед м’яттям чи обмолотом, сушарка, топка» LKA I 64, LKŽₑ; užpeludis «нижча прибудова до будівлі для зберігання зерна» LKA I 54, LKŽₑ – «прибудова до клуні для складання полови, приміщення для полови» LKŽₑ; viršus «місце над стелею, горище» LKŽₑ – «місце над стелею клуні, горище» LKA I 49; viškos «приміщення над стелею сараю» LKŽₑ – «приміщення над стелею клуні» LKŽₑ – «приміщення над стелею передклуння» LKŽₑ – «приміщення над стелею зерносховища» LKŽₑ – «приміщення над стелею хати, горище» LKŽₑ – «приміщення над стелею сіней» LKŽₑ.

У цій підгрупі найчастіше трапляються багатозначні терміни, що називають прибудови до різних будівель або перші приміщення, або, точніше, мають значення «сіни» та «перше приміщення лазні», наприклад: butukas «сіни» LKA I 39, LKŽₑ – «перше приміщення лазні» LKA I 58; gonkas (gonkos) «ґанок, прибудований до житлового будинку біля зовнішніх дверей» LKA I 39 – (gonkos) «передклуння» LKA I 48; gonkelis «відкритий ґанок без вікон» LKA I 39 – «передклуння» LKA I 48; kalidorius «перше приміщення лазні» LKA I 58 – «сіни» LKA I 39; nameliokas «перше приміщення лазні» LKA I 58 – «сіни»

Terminologija | 2009 | 16

71

LKA I 39; namelis «сіни» LKA I 39, LKŽₑ – «перше приміщення лазні» LKA I 58; prieangis «ґанок житлового будинку біля зовнішніх дверей» LKA I 39, LKŽₑ – «частина сушарні» LKŽₑ – «перше приміщення лазні» LKA I 58 – «передклуння» LKA I 48 – «сіни» LKA I 38, LKŽₑ; prieangiukas «сіни» LKA I 38 – «перше приміщення лазні» LKA I 58; prieduris «частина клуні біля дверей» LKŽₑ – «ґанок, прибудова при вході» LKŽₑ; priegonkis «ґанок» LKA I 39, LKŽₑ – «передклуння» LKA I 48; priemenė «частина житлового будинку біля зовнішніх дверей» LKŽₑ – «двері сушарні, ґанок» LKŽₑ – «перше приміщення лазні» LKA I 58, LKŽₑ; priesienis «перше приміщення лазні» LKA I 58, LKŽₑ – «ґанок» LKA I 40 – «сіни» LKA I 38, LKŽₑ; prieškambaris «сіни» LKA I 39 – «перше приміщення лазні» LKA I 58; sienis «сіни» LKA I 39, LKŽₑ – «перше приміщення лазні» LKA I 58, LKŽₑ; varanda «ґанок» LKA I 40 – «передклуння» LKA I 48.

Значна частина термінів має розрізнювальні семи призначення (17 рядків), наприклад: grinčia «гірший кінець хати» LKŽₑ – «кінець житлового будинку, куди зсипають картоплю» LKA I 34; kamara «кімната в селянській хаті чи клуні для зберігання різних продуктів і речей, буфет, комора» LKŽₑ – «гостьова кімната в сільській хаті» LKŽₑ – «кімната» LKŽₑ – «спальня (зазвичай біля клуні)» LKŽₑ; katukas «місце для зберігання полови» LKA I 54 – «загорожа, комора в хліві для зберігання кормів або кінської збруї» LKŽₑ; menė «вітальня, світлиця» LKŽₑ – «комора, комірчина при передній кімнаті» LKŽₑ; pažastinė «приміщення для полови» LKŽₑ – «комора» LKŽₑ; pirkaitė «кімната для гостей, світлиця» LKŽₑ – «приміщення в іншому кінці хати для зберігання харчів і картоплі» LKŽₑ; pirtikė «ґанок» LKŽₑ – «приміщення для зберігання різних харчів і речей, комора, комірчина, приміщення для помелу» LKŽₑ; priešakinė «добре облаштована, ошатна кімната в селянській хаті» LKŽₑ – «передня кімната селянської хати, комірчина» LKŽₑ; šiopa «навіс, повітка» LKŽₑ – «повітка для зберігання молотаркового манежу, манежна, машинний сарай» LKŽₑ; šopa «навіс, укриття» LKŽₑ – «навіс для складання соломи, сіна, льону, сарай» LKŽₑ; užlaidas «кінець клуні, бічне приміщення» LKA I 55, LKŽₑ – «приміщення для полови» LKŽₑ; vazaunė «приміщення для зберігання возів, саней, сільськогосподарського реманенту, збруї тощо, возівня» LKŽₑ – «приміщення для зберігання сіна, сарай» LKŽₑ.

У цій підгрупі найбільше багатозначних термінів зі значеннями «місце для зберігання зерна» та «місце для зберігання сіна», наприклад: jaugalis «кінець сушарні, кінець клуні, де складають зерно, передня частина» LKŽₑ – «частина будівлі, де складають зерно або сіно» LKA I 55; pakrava «місце в клуні над балками для складання зерна»

72

Robertas Stunžinas | Daugiareikšmiai ir homoniminiai statybos...

» LKŽ_e – «місце, приміщення для складання сіна, соломи» LKŽ_e; stulpas «місце для зберігання зерна» LKŽ_e – «місце для зберігання сіна» LKŽ_e; šaldė «приміщення для полови» LKŽ_e – «місце для складання зерна чи сіна» LKA I 55, LKŽ_e – «місце в клуні, де складають солому, сіно» LKŽ_e; užukartė «приміщення для полови» LKŽ_e – «місце в клуні, де складають зерно, солому, сіно» LKŽ_e.

Деякі багатозначні терміни мають розрізнювальні семи конструктивних особливостей (3 рядки), наприклад: butukas «сіни» LKA I 39, LKŽ_e – «простий ґанок, оббитий дошками» LKA I 39; gonkas «ґанок житлового будинку біля зовнішніх дверей» LKA I 39 – «простий ґанок без вікон» LKA I 39; gonkos «ґанок житлового будинку біля зовнішніх дверей» LKA I 39 – «відкритий ґанок без вікон» LKA I 40 – «ґанок із заскленими стінами» LKA I 39 – «ошатніший ґанок» LKA I 40 – «закритий ґанок із вікнами» LKA I 39.

Інші терміни мають інші розрізнювальні семи. Термін stubelė «гарна кімната, вітальня» LKŽ_e – «менша кімната» LKŽ_e має розрізнювальні семи якості. Терміни nampusė і prėslas, що мають значення «місце для зберігання зерна й сіна» та «місце, заповнене зерном і сіном», мають розрізнювальні семи повноти, наприклад: nampusė «місце для зберігання зерна чи сіна, заповнене ними» LKA I 55 – «кінець клуні, сараю для складання зерна, сіна тощо» LKŽ_e; prėslas «місце для зберігання зерна, сіна, заповнене ними» LKŽ_e – «місце для складання зерна чи сіна» LKA I 55.

Найбільша частина термінів, що називають конструкції будівель, має розрізнювальні семи належності (14 рядків), наприклад: aslė «глиняна (утрамбована) долівка житлового будинку» LKA I 36 – «місце в будівлі для зберігання зерна, де його обмолочують» LKA I 53; grendymas «долівка» LKA I 37 – «місце в будівлі для зберігання зерна, де його обмолочують» LKA I 53; kluonas «долівка» LKA I 37 – «глиняна підлога клуні» LKŽ_e; laitas «долівка» LKA I 37, LKŽ_e – «місце в будівлі для зберігання зерна, де його обмолочують» LKA I 53; lubavonia «стеля житлового будинку» LKA I 36 – «стеля клуні» LKA I 48; padas «долівка» LKA I 37 – «місце в будівлі для зберігання зерна, де його обмолочують» LKA I 53, LKŽ_e; pamastas «підлога» LKA I 38, LKŽ_e – «місце в будівлі для зберігання зерна, де його обмолочують» LKA I 54; plonas «долівка» LKA I 37 – «місце в будівлі для зберігання зерна, де його обмолочують» LKA I 54; šlengė «одвірок» LKŽ_e – «віконна рама» LKŽ_e; užlelės «стеля клуні» LKA I 48 – «стеля над передклунням» LKA I 48; užlos «стеля сіней житлового будинку» LKA I 36, LKŽ_e – «стеля над передклунням» LKA I 48 – «стеля хати» LKŽ_e – «стеля клуні» LKA I 48; verėja «одвірок клуні» LKŽ_e – «бічний стовп тину» LKŽ_e; viškos «стеля сараю» LKŽ_e – «стеля сіней»

Terminologija | 2009 | 16

73

LKŽ_e; земля «трамбована долівка» LKA I 37 – «місце в будівлі, де складають зерно і молотять його» LKA I 54.

Група термінів має розрізнювальні семи призначення (9 рядків), наприклад: driblentė «дошка, прибита з торця солом’яного даху, щоб вітер не розвіював солому, вітрозахисна дошка» LKŽ_e – «дошка, прибита біля стіни будинку вздовж фундаменту, під вікном або внизу фронтону (çyto), щоб стікала вода, водостічна дошка» LKŽ_e; juosta «дерев’яна скріплювальна деталь дверей, столів тощо, поперечина, з’єднувальна планка» LKŽ_e – «поперечна деревина, що з’єднує дошки столу, дверей тощо» LKŽ_e – «поперечина, що з’єднує крокви» LKŽ_e; pedžia «вертикальна підпора в давній клуні, що підтримує дах» LKŽ_e – «стовп огорожі або будь-яка інша підпора» LKŽ_e; permetis «жердина під гребенем, на яку підвішують крокви» LKŽ_e – «поперечна жердина, що з’єднує кроквяні опори» LKŽ_e; varža «поперечина, що скріплює стіну (клуні, сушарні)» LKŽ_e – «брусок, поперечина, підкіс, що з’єднує крокви» LKŽ_e – «планка, якою притискають солому під час укладання покрівлі, притискна планка» LKŽ_e; kanė «зарубка на кінці колоди для з’єднання кутів» LKŽ_e – «виріз у стіні для вкладання балки» LKŽ_e; grendymėlis «місце в будівлі, де складають зерно і молотять його» LKA I 53 – «поздовжня підлога посеред клуні, що з’єднує дві поперечні підлоги» LKA I 53; čerpe «глиняна плитка для покриття даху» LKŽ_e – «плитка для спорудження печі, кахель» LKŽ_e; koklis «черепиця» LKŽ_e – «тонка плитка, глазурована зверху, якою облицьовують печі зовні, стіни й підлоги» LKŽ_e.

Дещо менше багатозначних термінів, що мають розрізнювальні семи складу (8 рядків), наприклад: asla «утрамбована земляна підлога» LKA I 36 – «дерев’яна підлога» LKA I 36; dokas «дах» LKŽ_e – «дах, покритий бляхою або дошками (ґонтом)» LKA I 35 – «солом’яний дах» LKA I 35; grendymas «долівка» LKA I 37 – «утрамбована долівка клуні, основа, земляна підлога» LKŽ_e; grinda «дерев’яна підлога з дощок» LKŽ_e – «утрамбована долівка, земляна підлога» LKŽ_e; klojimas «дощева підлога» LKA I 54 – «утрамбована або лита долівка (у клуні), земляна підлога, основа» LKŽ_e; padamentas «мурований фундамент, каміння, покладене під стіну» LKA I 36 – «фундамент, основа» LKŽ_e; pamatai «нижня частина будинку, на якій зводять стіни» LKA I 35, LKŽ_e – «мурована нижня частина будинку (з каменю, цегли)» LKA I 35; pamūra «фундамент (залитий цементом, мурований)» LKŽ_e – «фундамент» LKA I 35.

Більшість термінів на позначення огорожі та загорожі має розрізнювальні семи складу (11 рядків), наприклад: rikis «огорожа з тонких жердин» LKA I 62 – «частокіл, плетена огорожа» LKŽ_e; stačiakuoliai «огорожа з вертикальних кілків, забитих у землю, верхні кінці яких скріплені лозою» LKA I 63 – «огорожа з вузьких дощечок, забитих на рівних відстанях» LKA I 60; stačiokai «забитих у землю вертикальних кілків

74

Robertas Stunžinas | Daugiareikšmiai ir homoniminiai statybos...

огорожа з вертикальних кілків, верхні кінці яких скріплені лозою» LKA I 63 – «огорожа з вузьких дощечок, забитих на рівних відстанях» LKA I 60; statiniai «вертикальна огорожа з ялинових гілок» LKA I 61 – «огорожа з вертикальних кілків, забитих у землю, верхні кінці яких скріплені лозою» LKA I 63 – «огорожа з вузьких дощечок, забитих на рівних відстанях» LKA I 60 – «вертикальна огорожа з обрубаних ялинових гілок, плетена огорожа, загорожа» LKA I 61, LKŽė – «огорожа з хмизу» LKA I 64; statiniukai «вертикальна огорожа з ялинових гілок» LKA I 61 – «огорожа з вертикальних кілків, забитих у землю, верхні кінці яких скріплені лозою» LKA I 63 – «огорожа з вузьких дощечок, забитих на рівних відстанях» LKA I 60; strikoliai «огорожа з вертикальних кілків, забитих у землю, верхні кінці яких скріплені лозою» LKA I 63 – «огорожа з вузьких дощечок, забитих на рівних відстанях» LKA I 60; strikuoliai «вертикальна огорожа з ялинових гілок» LKA I 61, LKŽė – «огорожа з вузьких дощечок, забитих на рівних відстанях» LKA I 60, LKŽė; tuinai «вертикальна огорожа з ялинових гілок» LKA I 62 – «огорожа з вертикальних кілків, забитих у землю, верхні кінці яких скріплені лозою» LKA I 63; žardis «огорожа з жердин, прибитих цвяхами» LKA I 63 – «огорожа з жердин, зв’язаних лозою або прибитих цвяхами» LKA I 62; žiograi «вертикальна огорожа з ялинових гілок» LKA I 61 – «плетена огорожа» LKŽė; žiogrius «вертикальна огорожа з ялинових гілок» LKA I 61 – «стіна з дерева, сплетена з гілок, просунутих між поперечинами, плетена огорожа» LKŽė.

З багатозначності цих термінів виникла також багатозначність складених термінів, оскільки чимало однослівних термінів на позначення огорож входять до складу складених термінів (11 рядків), наприклад: rikinė tvora «огорожа з тонких жердин» LKA I 62 – «огорожа з хмизу» LKA I 64; rikių tvora «вертикальна огорожа з ялинових гілок» LKA I 62 – «огорожа з тонких жердин» LKA I 62; stačiakuolių tvora «огорожа з вертикальних кілків, забитих у землю, верхні кінці яких скріплені лозою» LKA I 63 – «огорожа з вузьких дощечок, забитих на рівних відстанях» LKA I 60; stačiokė tvora «вертикальна огорожа з ялинових гілок» LKA I 61 – «огорожа з вузьких дощечок, забитих на рівних відстанях» LKA I 60; statinė tvora «вертикальна огорожа з ялинових гілок» LKA I 61 – «огорожа з вузьких дощечок, забитих на рівних відстанях» LKA I 60 – «огорожа з вертикальних кілків, забитих у землю, верхні кінці яких скріплені лозою» LKA I 63 – «огорожа з вертикальних дощечок» LKŽė – «огорожа з плетених прутів, плетена загорожа» LKŽė – «огорожа з гілок, жердин, складених навскіс» LKŽė – «огорожа з хмизу» LKA I 64; statinių tvora «вертикальна огорожа з ялинових гілок» LKA I 61 – «огорожа з вертикальних кілків, забитих у землю, верхні кінці яких скріплені лозою» LKA I 63 – «огорожа з вузьких дощечок, забитих на рівних відстанях» LKA I 60 – «огорожа з хмизу» LKA I 64; statinykų tvora «огорожа з вертикальних кілків, забитих у землю, верхні кінці яких скріплені лозою» LKA I 63 – «огорожа з хмизу» LKA I 64; strikolinė tvora «огорожа з вертикальних кілків, забитих у землю, верхні кінці яких скріплені

Terminologija | 2009 | 16

75

з тинами, паркан» LKA I 63 – «паркан із вузьких дощечок, прибитих на однаковій відстані» LKA I 60; паркан зі стриколів (паркан зі стриколів) «паркан із вертикальних кілків, забитих у землю, верхні кінці яких скріплено тинами» LKA I 63 – (паркан зі стриколів) «паркан із вузьких дощечок, прибитих на однаковій відстані» LKA I 60; паркан із тину «паркан із вертикальних кілків, забитих у землю, верхні кінці яких скріплено тинами» LKA I 63 – «вертикальний паркан з ялинового гілля» LKA I 62 – «паркан із хмизу» LKA I 64; жердиняний паркан «паркан із жердин, збитих цвяхами» LKA I 63 – «паркан із жердин, зв’язаних тинами або збитих цвяхами» LKA I 62 – «паркан із хмизу» LKA I 64.

Терміни на позначення загорожі здебільшого мають диференційні семи місця (3 рядки), наприклад: бандодаржис⁷ «загорода для худоби в полі» LKA I 46 – «загорода для худоби біля дому» LKA I 46 – «огорожа біля дому, куди влітку зганяють худобу, обгороджене подвір’я» LKŽₑ; діендаржис «обгороджений у полі загін для худоби, загорода» LKŽₑ – «загорода для худоби біля або між хлівами, зазвичай накрита» LKA I 46; діеникас «загорода для худоби біля хліва» LKA I 47 – «місце для утримання худоби між хлівами, під дахом» LKA I 47.

Деякі багатозначні терміни мають диференційні семи призначення або складу (2 рядки), наприклад: прит(u)уртис «загорода біля хліва для свиней» LKA I 47 – «загін біля хлівів, загорода, обгороджене подвір’я» LKŽₑ; лайдинис «паркан, складений лише зі зрубаних дерев» LKŽₑ – «паркан із хмизу» LKA I 64.

Багатозначні терміни на позначення пристроїв і пристосувань здебільшого мають диференційні семи належності та призначення (8 рядків). Більшість таких термінів позначає піч у житловому приміщенні, а також піч у приміщенні для сушіння льону чи в лазні, наприклад: какалис «піч для випікання хліба і піч для обігріву приміщення» LKA I 42, LKŽₑ – «піч для бані» LKA I 65; кроснеле «лазнева топка для нагрівання, складена з каміння» LKA I 59 – «невелика мурована піч для обігріву хати» LKŽₑ; кроснис «піч для випікання хліба і піч для обігріву приміщення» LKA I 42 – «лазнева топка для нагрівання, складена з каміння» LKA I 59, LKŽₑ – «піч для бані» LKA I 65, LKŽₑ; печелис «піч для випікання хліба і піч для обігріву приміщення» LKA I 42 – «лазнева топка для нагрівання, складена з каміння» LKA I 59; печюкас «піч для випікання хліба і піч для обігріву приміщення» LKA I 42 – «лазнева топка для нагрівання, складена з каміння» LKA I 59; печюс «піч для обігріву приміщення, варіння та випікання їжі, хлібна піч» LKA I 42, LKŽₑ – «піч для бані» LKA I 65, LKŽₑ.

Одна пара багатозначних термінів має лише диференційні семи призначення,

⁷ До будівельних термінів належать також терміни на позначення загорож. У цьому випадку будівельним об’єктом вважається паркан або інші засоби огородження.

76

Robertas Stunžinas | Daugiareikšmiai ir homoniminiai statybos...

наприклад: мурелис «піч для опалення житлового приміщення» LKŽ_e – «піч для приготування їжі, плита» LKŽ_e.

Декілька термінів позначають запірні пристрої та мають диференційну сему належності, наприклад: шова «засув, що відсувається» LKA I 41, LKŽ_e – «засув дверей хліва» LKA I 41; шовине «засув, що відсувається» LKA I 41, LKŽ_e – «засув дверей хліва» LKA I 41.

Декілька термінів на позначення запірних пристроїв мають диференційні семи особливостей дії (3 рядки), наприклад: спендикле «поворотний засув» LKA I 41, LKŽ_e – «засув, що відсувається» LKA I 41, LKŽ_e; велке «засув, що відсувається» LKA I 40, LKŽ_e – «поворотний засув» LKA I 41, LKŽ_e; клінге «засув, що відсувається» LKA I 41, LKŽ_e – «поворотний засув» LKA I 41, LKŽ_e.

Терміни на позначення будівельних знарядь і засобів здебільшого мають диференційні семи призначення (3 рядки), наприклад: бикис «молоток» LKŽ_e – «теслярська сокира» LKA I 87, LKŽ_e; біндокас «колун» LKA I 87 – «теслярська сокира для обтісування колод, скліутас» LKŽ_e – «теслярська сокира» LKA I 87, LKŽ_e; калюнас «така калю (для забивання)» LKŽ_e – «колун» LKA I 88.

Один рядок становлять багатозначні терміни, що мають диференційні семи складу, наприклад: кукис «молот» LKŽ_e – «дерев’яний інструмент для забивання, утрамбовування, калю» LKŽ_e.

Терміни на позначення ремісників мають диференційні семи діяльності (2 рядки), наприклад: дайліде «виробник меблів, столяр» LKŽ_e – «будівельник будинків» LKŽ_e; лангюс «той, хто виготовляє вікна» LKŽ_e – «скляр» LKŽ_e.

Підсумовуючи, можна сказати, що багатозначні терміни, які позначають близькі поняття, найчастіше мають диференційні семи належності (46 рядків), призначення (40 рядків) і складу (31 рядок). 272 багатозначні терміни з цими диференційними ознаками становлять 87,4% усіх багатозначних термінів, що позначають близькі поняття.

Понад третину випадків багатозначності становлять терміни, пов’язані різними асоціативними зв’язками. 297 термінів, пов’язаних такими зв’язками, становлять 38,6% усіх випадків багатозначності. Значення одних термінів цієї групи мотивовані значеннями інших термінів на основі подібності або логічного зв’язку. Цю групу багатозначних термінів становлять терміни, пов’язані метафоричними або метонімічними зв’язками. Більшу частину багатозначних термінів цієї групи (243 терміни) становлять терміни, пов’язані метонімічними⁸, тобто логічними зв’язками між названими предметами.

⁸ Метонімія — перенесення значення слова на основі взаємозв’язку між позначуваними поняттями, їхньої внутрішньої близькості (LKE 1999: 410). Основою метонімічного перенесення значення є логічний зв’язок між названими предметами (Jakaitienė 2010: 90).

Terminologija | 2009 | 16

77

У цій групі насамперед слід згадати багатозначні терміни зі спільними семами призначення, пов’язані відношеннями цілого й частини. Вони становлять майже дві третини всіх термінів, пов’язаних метонімічними відношеннями. За названими об’єктами ці терміни можна поділити на такі підгрупи:

a) терміни, що називають всю будівлю та її частину — прибудову, приміщення (27 рядків), напр.: buta «кімната» LKŽₑ — «будівля, будинок» LKŽₑ; duba «приміщення для сушіння зерна» LKA I 64, LKŽₑ — «хата, оселя» LKŽₑ; grinyčia «хата, оселя» LKŽₑ — «передня кімната» LKŽₑ; gryčia «один кінець житлового будинку» LKA I 34, LKŽₑ — «весь житловий будинок» LKA I 34; jauja «окрема будівля, де сушать і мнуть льон» LKŽₑ — «приміщення для сушіння зерна» LKA I 64, LKŽₑ; jaujas «опалювана частина клуні, де сушать зерно» LKŽₑ — «будівля для молотьби й зберігання зерна» LKŽₑ; kaladnykas «будівля для зберігання сіна» LKA I 57 — «кінець клуні (току), передня частина» LKŽₑ; kamurka «маленька темна кімната» LKŽₑ — «убога хатина» LKŽₑ; katukas «частина хліва, де тримають курей» LKA I 52 — «курник» LKŽₑ; kiauliatvartis «частина спільного хліва, де тримають свиней» LKA I 51 — «свинарник» LKŽₑ; kiaulinčius «частина спільного хліва, де тримають свиней» LKA I 51 — «свинарник» LKŽₑ; kiaulinyčia «частина спільного хліва, де тримають свиней» LKA I 51 — «свинарник» LKŽₑ; kiaulinys «частина спільного хліва, де тримають свиней» LKA I 52 — «свинарник» LKŽₑ; kiaultvartis «частина спільного хліва, де тримають свиней» LKA I 51 — «свинарник» LKŽₑ; namas «житловий будинок» LKA I 34, LKŽₑ — «хлів під одним дахом із житловим будинком» LKA I 49, LKŽₑ — «ґанок» LKŽₑ; namelis «частина спільного хліва, де тримають свиней» LKA I 52 — «маленька будівля для утримання худоби» LKA I 49; padanginė «будівля для зберігання сіна» LKA I 57 — «місце для зберігання полови» LKA I 54; pašarinė «місце для зберігання полови» LKA I 54 — «будівля для зберігання сіна» LKA I 57; pirkia «відгороджене й облаштоване приміщення в будинку для проживання людей» LKA I 34, LKŽₑ — «житловий будинок, хата, оселя» LKA I 34, LKŽₑ — «один кінець житлового будинку» LKA I 34; pirtis «лазня» LKA I 58, LKŽₑ — «приміщення, де сушать і мнуть льон» LKŽₑ; priešinė «будинок, хата» LKŽₑ — «приміщення для зберігання речей, комора» LKŽₑ — «передпокій» LKŽₑ — «сіни» LKŽₑ — «вестибюль» LKŽₑ — «кінець хати, де живуть старі або облаштовано кімнату» LKŽₑ — «краща кімната, облаштована в одному кінці хати» LKŽₑ; reja «будівля для сушіння зерна або льону» LKŽₑ — «приміщення для сушіння зерна» LKA I 64; stuba «житловий будинок з однією кімнатою та кухнею» LKA I

78

Robertas Stunžinas | Daugiareikšmiai ir homoniminiai statybos...

34 — «одна кімната житлового будинку» LKA I 34; trioba «житловий будинок, хата» LKA I 34, LKŽₑ — «кімната» LKŽₑ — «одна кімната житлового будинку» LKA I 34, LKŽₑ; tvartas «відгороджена частина хліва, загін» LKŽₑ — «господарська будівля або окрема її частина для утримання певного виду чи різних видів худоби та птиці» LKA I 49, LKŽₑ; vištinė «частина хліва, де тримають курей» LKA I 52 — «курник» LKŽₑ; vištinykas «частина хліва, де тримають курей» LKA I 52 — «курник» LKŽₑ;

b) терміни, що називають частину будівлі та розташоване в ній приміщення або простір (5 рядків), напр.: peludė «нижня прибудова до будівлі для зберігання зерна» LKA I 54 — «місце для зберігання полови» LKA I 54; seklyčia «гостьова кімната, вітальня» LKŽₑ — «краща частина селянської хати» LKŽₑ; stancija «краща половина житлової хати, вітальня» LKŽₑ — «кімната» LKŽₑ; vazaunė «невеликий клунь біля кінця клуні для складання сіна» LKA I 57 — «приміщення для зберігання сіна, сінник» LKŽₑ; vidutė «середня комора» LKŽₑ — «маленьке вузьке приміщення між коморами» LKŽₑ;

c) терміни, що називають будівлю та певну будівельну конструкцію (3 рядки), напр.: dangt is «дах» LKA I 35, LKŽₑ — «хлів» LKA I 49, LKŽₑ; klojimas «утрамбована або залита підлога (в клуні), долівка, настил, основа» LKŽₑ — «будівля для зберігання зерна, клуня» LKŽₑ; rūmas «великий, гарний, розкішний житловий будинок» LKA I 34 — «житловий будинок, поки він ще будується, без даху й внутрішнього обладнання» LKA I 34.

Чималу групу багатозначних термінів становлять назви споруди та її частини. До цієї групи переважно належать терміни, що називають огорожі, печі та їхні частини (19 рядків), напр.: kaladnykas «вертикальна огорожа з ялинових гілок» LKA I 62, LKŽₑ — «гілка для спорудження огорожі, вертикальний кіл» LKŽₑ; parkanas «дощечка для спорудження вертикальної огорожі, стояник» LKŽₑ — «огорожа з вузьких дощечок, прибитих із рівними проміжками» LKA I 61; stačiauka «вертикальний кіл для тину» LKŽₑ — «тин» LKŽₑ; statinis «кіл для спорудження огорожі» LKŽₑ — «огорожа з вертикальних кілків, вбитих у землю та скріплених угорі лозою» LKA I 63, LKŽₑ; statinys «дощечка для спорудження огорожі» LKŽₑ — «огорожа з вузьких дощечок, прибитих із рівними проміжками» LKA I 60 LKŽₑ; statinys «обрізана гілка для спорудження вертикальної огорожі, тин» LKŽₑ — «вертикальна огорожа з обрізаних ялинових гілок, плетена огорожа, тин» LKŽₑ; statinys «кіл огорожі, жердина» LKŽₑ — «огорожа з вертикальних дерев, кілків» LKŽₑ; statinys «прут для спорудження похилої огорожі» LKŽₑ — «похила огорожа з прутів» LKŽₑ; stodainis «дощечка або кілок для спорудження вертикальної огорожі» LKŽₑ — «огорожа з вузьких дощечок, прибитих із рівними проміжками» LKA I 60; zomatas «жердина, палиця для спорудження огорожі» LKŽₑ — «огорожа з вертикальних або горизонтальних дощок, кілків» LKŽₑ; žėgliai «жердини для огорожі» LKŽₑ — «огорожа з жердин, скріплених лозою

Terminologija | 2009 | 16

79

або прибитих цвяхами» LKA I 63; krosnis «опалювальна піч лазні, складена з каміння» LKA I 59, LKŽₑ — «верхня частина вогнища, складена з каміння» LKA I 60 — «внутрішня частина печі в сушарні, викладена камінням» LKŽₑ — «піч сушарні» LKA I 65, LKŽₑ; pakura «піч» LKŽₑ — «внутрішня частина печі, де розпалюють вогонь» LKŽₑ; pečiukas «піч для випікання хліба й опалення приміщення» LKA I 42 — «ніша з дверцятами в печі для зберігання їжі в теплі, пічна ніша, скринька» LKŽₑ; pečius «опалювальна піч лазні, складена з каміння» LKA I 59 — «нижня частина вогнища» LKA I 60; rikis «огорожа з тонких жердин» LKA I 62 — «вертикальний кіл огорожі» LKŽₑ; sienelė «сама опалювальна піч із нагріваною стіною» LKŽₑ — «нагрівана стіна, викладена біля печі» LKŽₑ; velvė «отвір хлібної печі» LKŽₑ — «передня частина хлібної печі» LKŽₑ; stakta «верхня частина дверної рами» LKŽₑ — «рами, встановлені в стіну для дверей або вікна» LKŽₑ.

Окрему підгрупу становлять терміни зі спільними семами призначення, що називають конструкцію та її складову частину (15 рядків), напр.: bamblys «маленький сніп соломи, який кладуть на гребінь даху або з торця, зимблис» LKŽₑ — «край, кінець солом’яного даху» LKŽₑ — «жердина, обв’язана снопиками соломи, яку кладуть уздовж краю даху (біля фронтонів)» LKŽₑ; bemblys «сніп соломи, прив’язаний на верхівці даху» LKŽₑ — «гребінь даху» LKŽₑ — «початок, край солом’яного даху» LKŽₑ; demblys «дошка, прибита до торця даху для захисту від вітру, лобова дошка» LKŽₑ — «перший ряд солом’яного даху» LKŽₑ; grąžas «будинок без даху» LKŽₑ — «верхній вінець зрубу під час будівництва будинку» LKŽₑ; grebėstas «жердина, прибита горизонтально до крокв» LKŽₑ — «каркас даху» LKŽₑ; kaminas «димар» LKŽₑ — «розширена нижня частина димаря з отвором, призначена для копчення й варіння м’яса» LKŽₑ; labokas «кроквяна рама клуні, до якої кріплять крокви» LKŽₑ — «торець будинку під дахом, зазвичай обшитий дошками» LKŽₑ — «похила трикутна частина даху на торці будівлі» LKŽₑ; palėpė «внутрішній кут під дахом житлового чи іншого будинку» LKŽₑ — «дах» LKŽₑ; pasterbly s «сніп соломи, який прив’язують до нижньої лати під час покриття даху» LKŽₑ — «нижня частина даху до місця, де він стикається зі стіною будівлі» LKŽₑ; ragavikas «похила частина торця даху» LKŽₑ — «ребро даху» LKŽₑ; riūmas «великий, гарний, розкішний житловий будинок» LKA I 34 — «стіни будинку, зруб» LKŽₑ; sienojus «стінова колода» LKŽₑ — «зруб будівлі, стіна» LKŽₑ; striekas «дах» LKŽₑ — «звисаючий край даху, піддашшя» LKŽₑ — «частина солом’яного даху біля фронтонів» LKŽₑ — «солом’яний дах» LKA I 35; trepas «поперечна планка драбини, сходинка» LKŽₑ — «така драбина з дощечок, вставлених у вертикальні бічні жердини або дошки» LKŽₑ;

80

Robertas Stunžinas | Daugiareikšmiai ir homoniminiai statybos...

zimblys «край, кінець солом’яного даху» LKŽₑ – «пучок соломи, що прикріплюється на гребені даху або з торця» LKŽₑ.

Кілька багатозначних термінів називають пристрої та приміщення, у якому є пристрої (2 рядки), наприклад: kuknia «кухня» LKŽₑ – «кухонна піч, плита» LKŽₑ; pakura (pakuras) «частина сушарні або лазні, де споруджують піч для сушіння льону чи зернових перед молотьбою» LKA I 64, LKŽₑ – (pakuras) «піч сушарні» LKA I 65.

Значну групу становлять багатозначні терміни, що називають певну конструкцію, її частину та місце, простір, розташований на конструкції, яку називають, або біля неї (23 рядки), наприклад: aruodas «огорожа в коморі для засипання зерна» LKA I 47 – «місце для полови в будівлі, де зберігають зерно» LKA I 54; aukštinis «віконце в стелі курної хати або лазні для виходу диму» LKŽₑ – «отвір у стелі лазні з дерев’яним димарем крізь дах» LKŽₑ – «отвір з боку хати до димаря, зазвичай закритий металевими дверцятами» LKŽₑ – «місце на стелі комори, горище» LKA I 49, LKŽₑ; čiubčius «верхній кут солом’яного даху зі скошеним торцем» LKŽₑ – «місце з’єднання схрещених довгих соломин» LKŽₑ; dekeis «стеля» LKA I 36 – «поверх комори» LKA I 49; grėdai «дошки, будь-як покладені на балки» LKA I 49 – «поверх комори» LKA I 49 – «стеля хліва, клуні з жердин» LKŽₑ; grindys «стеля» LKA I 36 – «поверх комори» LKA I 49; kampas «місце, де сходяться дві лінії, площини, стіни чи предмети, кут» LKŽₑ – «кімната, укриття, місце для прихистку, проживання» LKŽₑ; katukas «частина хліва, де тримають курей» LKA I 52 – «загорода в хліві для відокремлення худоби» LKŽₑ; kerčia «з’єднання колод у кутах (у будівництві дерев’яних будинків)» LKŽₑ – «кут» LKŽₑ; krautė «місце для копчення м’яса в димарі або під стелею біля вогнища» LKŽₑ – «поверх житлового будинку, простір між стелею та дахом» LKŽₑ; lubos «покриття кімнати чи іншого приміщення» LKA I 36, LKŽₑ – «місце над стелею, поверх» LKŽₑ – «стеля комори» LKA I 48; pacesas «стеля» LKA I 36 – «поверх комори» LKA I 49; palubys «друга стеля» LKŽₑ – «місце біля стелі» LKŽₑ; pašalys «будівля» LKŽₑ – «місце вздовж зовнішньої стіни будівлі» LKŽₑ – «куток, кут» LKŽₑ; pečkalė «місце за піччю» LKŽₑ – «місце на печі, де лежать або сидять» LKŽₑ; sąspara «місце з’єднання вінцевих колод будівлі» LKŽₑ – «кут будівлі, де з’єднані колоди» LKŽₑ – «кут, внутрішній кут будівлі» LKŽₑ; staliauonė «стеля» LKA I 36 – «другий поверх комори» LKA I 49; stul pas «кіл огорожі, кілок» LKŽₑ – «бокова стіна комори» LKŽₑ; šalinė «місце для складання зерна чи сіна» LKA I 55 – «стіни, дошки в клуні, що відокремлюють місце для складання зерна від току» LKŽₑ; tarpsienis «прохід між двома стінами, коридор»

Terminologija | 2009 | 16 81

LKŽₑ – «місце між двома будівлями, навіс, сарай для возів» LKŽₑ – «внутрішня стіна приміщення, перегородка, перекриття» LKŽₑ – «проміжок між колодами» LKŽₑ, užlos «стеля хати» LKŽₑ – «стеля передпокою житлового будинку» LKA I 36, LKŽₑ – «стеля комори» LKA I 48 – «стеля над передком» LKA I 48 – «поверх хати» LKŽₑ – «поверх передпокою» LKŽₑ – «поверх комори» LKA I 48 – «місце на стелі комори або передку, поверх» LKŽₑ; viškos «стеля передпокою» LKŽₑ – «стеля клуні» LKŽₑ – «місце, приміщення над стелею передпокою» LKŽₑ – «приміщення над стелею клуні» LKŽₑ; zemba «піч сушарні» LKA I 65 – «місце за піччю, де щось сушать» LKŽₑ.

Одна пара багатозначних термінів називає будівельний матеріал і суміш, що складається з цього матеріалу, наприклад: vapna «вапно» LKŽ꜀ – «вапняний, цементний або глиняний розчин» LKŽₑ.

Невелику групу термінів, пов’язаних метонімічними зв’язками, становлять терміни, пов’язані відношенням матеріалу та виробу. Тут найчастіше трапляються терміни, що називають матеріал або певний будівельний засіб і предмет, виготовлений із цього матеріалу чи будівельного засобу (5 рядків), наприклад: blėka «бляха» LKŽₑ – «заслінка печі» LKA I 45, LKŽₑ; buomas «колода» LKŽₑ – «жердина для підіймання важких предметів» LKŽₑ; kaladė «товста колода, стінна колода, стовбур дерева» LKŽₑ – «довгастий чотиригранний брусок, покладений упоперек саней для перевезення стінних колод» LKŽₑ; molis LKŽₑ – «глиняна підлога» LKA I 37 – «підошва» LKA I 43; šulas «зрубане або обрізане товсте дерево, колода» LKŽₑ – «вертикальна колода будівлі, воріт, огорожі, мосту тощо, стовп, підпора» LKŽₑ.

Кілька багатозначних термінів називають інструмент, його частину та результат дії (4 рядки), наприклад: kaiša «рубанок» LKŽₑ – «стружка від стругування або згинання» LKŽₑ; kukis «молоток» LKŽₑ – «гачок, вбитий у дверну раму» LKA I 56; pjūvenos «лезо» LKŽₑ – «дрібні частинки, що утворюються під час обробки матеріалу пилкою чи напилком, тирса» LKŽₑ; plūktas «інструмент для утрамбовування підлоги» LKŽₑ – «підошва, підкладка» LKŽₑ.

Пара багатозначних термінів називає певний засіб і відстань, виміряну цим засобом, наприклад: buomas «жердина, на яку спирається покрівельник» LKŽₑ – «частина покритої соломою площі даху завширшки в одну жердину» LKŽₑ.

Невелика частина багатозначних термінів, пов’язаних асоціативними зв’язками, має метафоричні зв’язки. 54 терміни становлять 18,2% усіх термінів, пов’язаних асоціативними зв’язками. У цьому разі один із членів пар багатозначних термінів цієї групи мотивований найменуванням іншого члена за певною подібністю. Для членів метафоричних пар багатозначних термінів характерне перенесення назви за певними ознаками зовнішньої форми, призначення, складу

82

Robertas Stunžinas | Daugiareikšmiai ir homoniminiai statybos...

та різні асоціативні ознаки подібності. Залежно від того, які спільні семи мають співвідносні пари багатозначних термінів, можна виокремити такі групи:

а) терміни зі спільними семами зовнішньої форми (11 рядків), наприклад: čerpė «плитка для спорудження печі, кахель» LKŽₑ – «ніша в стіні печі, пічна ніша» LKŽₑ; čiukuras «верх даху, верхівка, гребінь» LKŽₑ – «склепіння хлібної печі» LKŽₑ; grinyčia «хата, оселя» LKŽₑ – «коптильня» LKŽₑ; kastuvas «знаряддя для копання» LKŽₑ – «теслярська сокира» LKA I 87; koklis «кахля» LKŽₑ – «отвір у печі для виходу диму» LKŽₑ; pirtis «лазня» LKA I 58, LKŽₑ – «убогий, невеликий житловий будинок, хатина» LKŽₑ; prieangis «ґанок житлового будинку, споруджений перед зовнішніми дверима» LKA I 39 – «низенька стінка біля отвору плити» LKŽₑ; skliautas «стіна торця будинку, що звужується під дахом» LKŽₑ – «верх печі» LKA I 43, LKŽₑ; stulpas «стовп огорожі, забитий у землю» LKŽₑ – «вертикальна частина димаря (від горизонтальної частини до верху)» LKŽₑ; šarpas «нерівність поверхні, задирка» LKŽₑ – «гострота зубців пилки» LKŽₑ; vinĸelis «косинець» LKŽₑ – «пічна оковка» LKŽₑ – «прибудова, прибудована перпендикулярно, споруда, розташована під прямим кутом» LKŽₑ – «перпендикулярне з’єднання схилів даху» LKŽₑ;

б) терміни зі спільними семами призначення (5 рядків), наприклад: durelės «задні, гірші двері житлових будинків» LKŽₑ – «заслінка печі» LKŽₑ; garvilkis «димовий вовк» LKŽₑ – «невеликий димар, збитий із дощок, для провітрювання овочевої ями» LKŽₑ; kaišena «знаряддя для обробки деревної кори, струг, “струґас”» LKŽₑ – «теслярська сокира» LKA I 87, LKŽₑ; koptai «драбина» LKŽₑ – «риштування навколо споруджуваного будинку» LKŽₑ; lopeta «знаряддя для копання, лопата» LKŽₑ – «ребриста дошка для вирівнювання даху під час укладання соломи» LKŽₑ;

в) терміни зі спільними семами складу (5 рядків), наприклад: grendymas «долівка» LKA I 37 – «основа печі» LKA I 43; grindė «підлога» LKA I 37 – «основа печі» LKA I 43; kluonas «долівка» LKA I 37 – «основа печі» LKŽₑ; kudamentas «нижня частина споруди, на яку спирається вся споруда, фундамент» LKŽₑ – «старовинна стілоподібна піч у курній хаті, виліплена з глини або викладена з цегли, з дерев’яними ніжками» LKŽₑ; laitas «долівка» LKA I 37, LKŽₑ – «основа печі» LKA I 42, LKŽₑ;

г) терміни зі спільними семами емоційних асоціацій (5 рядків), наприклад: kariūklė «кінський хлів, стайня» LKŽₑ – «убога хата» LKŽₑ; kutė «хлів» LKA I 49, LKŽₑ – «стара, убога хатина; хатка» LKŽₑ; pašiūrė «будівля для зберігання сіна» LKA I 57 – «убога хатина» LKŽₑ; šopa «навіс, укриття» LKŽₑ – «яка-небудь невелика, гірша споруда різного призначення»

Terminologija | 2009 | 16

83

«будівля» LKŽₑ; užžaboris «тісне, віддалене приміщення, закуток за піччю» LKŽₑ – «вбиральня, туалет» LKŽₑ. Значну частину досліджуваного матеріалу становлять багатозначні терміни з важко вловимими зв’язками. 161 термін становить 20,9% усіх випадків багатозначності. Це переважно терміни з різним ядром значення та спільними ознаками периферії значення. З погляду структури лексичного значення це терміни, що мають певні побічні семи. Група багатозначних термінів має спільні семи призначення (33 рядки), наприклад: abarai «хлів» LKA I 50 – «загін для худоби біля або між хлівами» LKA I 47; ažudarinys «частина спільного хліва, де тримають свиней» LKA I 52 – «обгороджене місце біля будинку або далі в полі, куди заганяють худобу» LKA I 46; bėgūnas «гачок, забитий у дверну коробку» LKA I 56 – «дерев’яна дверна завіса» LKŽₑ; čiukuras «димовий отвір у даху» LKŽₑ – «кінець димаря, звідки виходить дим» LKŽₑ – «отвір у торці будинку (під фронтоном), комин» LKŽₑ; diendaržis «будівля для худоби, хлів» LKŽₑ – «обгороджений на відкритому місці загін для худоби, огорожа» LKŽₑ; gardinys «частина спільного хліва, де тримають свиней» LKA I 52 – «загін для худоби поблизу будинку» LKA I 46; gegnė «кроква даху» LKŽₑ – «дерев’яна завіса дверей клуні» LKŽₑ; kašė «старовинні дерев’яні скріпи для встановлення дверей» LKŽₑ – «старовинний дерев’яний дверний косяк» LKA I 56; koklis «димохід» LKŽₑ – «отвір у передній частині печі для виходу диму (після посадки хліба його закривають цеглинами)» LKŽₑ; lanksta «покладений на землю обрізок колоди з вирізаною щілиною, яким підпирають підпору, виправляючи криву стіну» LKŽₑ – «підпора кривої стіни, підкіс» LKŽₑ; liūdė «рівень» LKŽₑ – «теслярський прилад — маленький висок на шнурку для визначення вертикальності предмета» LKŽₑ; liūka «невелике віконце (зазвичай для провітрювання)» LKŽₑ – «хід для диму через піч, димохід» LKŽₑ; pabragys «сарай» LKŽₑ – «місце для зберігання полови» LKA I 54; padanga «місце для зберігання полови» LKA I 54 – «сарайчик біля будівлі, навіс» LKŽₑ; padanginė «сарайчик біля будівлі, навіс» LKŽₑ – «місце для зберігання полови» LKA I 54; pamatas «перший (покладений на землю або каміння) нижній стіновий вінець» LKA I 35 – «каміння, покладене під одвірок або стіну» LKA I 35; pašalys «піддашшя» LKŽₑ – «місце для зберігання полови» LKA I 54; permetis «жердина, що проходить під гребенем, на яку підвішені крокви» LKŽₑ – «балка» LKŽₑ; pirtis «лазня» LKA I 58 – «приміщення для сушіння зерна» LKA I 65; priekłuonis «місце для зберігання полови» LKA I 54 – «прибудова до клуні, передклуння» LKŽₑ – «будівля для зберігання сіна» LKA I 57; prieraišas «планка або дощечка для притискання й закріплення соломи на даху» LKŽₑ – «прутик, яким солому прив’язують до лат» LKŽₑ; pūsteris «печі

84

Robertas Stunžinas | Daugiareikšmiai ir homoniminiai statybos...

отвір у дверцятах для доступу повітря» LKŽₑ – «колосник печі, крізь який висипається попіл і до вогню надходить повітря» LKŽₑ – «ніша в печі, куди сиплеться попіл» LKŽₑ; ragavikas «хрестовина, що закріплює гребінь даху» LKŽₑ – «одна з дощок, прибитих до торця даху, які зазвичай перехрещуються вгорі й утримують солому» LKŽₑ; sparas «кроква» LKŽₑ – «підпора, підкіс» LKŽₑ; stoginė «сарай для зберігання реманенту або дров» LKŽₑ – «повітка біля хліва (будівля для складання сіна або соломи)» LKA I 57, LKŽₑ; stūma «дощечка для закривання отвору для диму в курній хаті або лазні» LKŽₑ – «засувка, що зсувається» LKA I 40, LKŽₑ; šalidė «приміщення для зберігання полови» LKŽₑ – «сарай біля клуні для складання дрібних речей» LKŽₑ; šiaudinė «будівля для зберігання зерна» LKŽₑ – «сарай для соломи» LKŽₑ; šiopa «сарай, навіс» LKŽₑ – «піддашшя над хлівом для зберігання сіна» LKA I 57; švelys «нижній вінець будівлі, колода» LKŽₑ – «стовп будівлі, до якого прибивають дошки або в який вставляють кінці стінових колод» LKŽₑ; teblius «великий свердло» LKŽₑ – «дерев’яний кілок для з’єднання та скріплення колод» LKŽₑ; užušalė «сарай» LKŽₑ – «клунька» LKŽₑ; vartai «рухома частина огорожі чи загону, яку піднімають і опускають, стулки» LKŽₑ – «великі двостулкові двері» LKŽₑ – «двері» LKŽₑ.

Значно менше багатозначних термінів зі спільними семами місця (9 рядків), наприклад: čerenas «верх печі» LKŽₑ – «основа печі, припічок» LKA I 42, LKŽₑ; gobtūras «передня частина хлібної печі» LKŽₑ – «низенька стінка над передньою частиною печі» LKŽₑ – «дашок над припічком» LKŽₑ; kop-tūris «передня частина хлібної печі» LKŽₑ – «отвір над плитою для виходу пари» LKŽₑ; pečiopa «заглиблення, отвір у боці чи передній частині печі для складання дрібних речей, сушіння, збереження їжі теплою» LKŽₑ – «місце збоку припічка, куди вимітають попіл і жар із хлібної печі» LKŽₑ; pečiūra «заглиблення, отвір у боці чи передній частині печі для складання дрібних речей, сушіння, збереження їжі теплою» LKŽₑ – «топка хлібної печі» LKA I 44; pečka «невелика ніша в стіні печі» LKŽₑ – «топка хлібної печі» LKA I 44; prie­t vartis «піддашшя біля хліва» LKŽₑ – «загін для худоби біля хлівів» LKA I 47; užlangė «поличка над вікном» LKŽₑ – «підвіконня із зовнішнього боку» LKŽₑ; vidupadė «середина основи печі» LKŽₑ – «середина верху печі» LKŽₑ.

Кілька термінів мають спільні семи форми (4 рядки), наприклад: binkis «колода з ніжками замість верстата» LKŽₑ – «вимурована біля печі лава, на яку можна сісти або лягти, лежанка» LKŽₑ; gėvelis «вертикальний торець даху, фронтони» LKŽₑ – «дві збиті жердини, які встановлюють навхрест на гребені, щоб вітер не роздирав покрівлю; žirglys, žirgelis, žirgelis» LKŽₑ; kaparas «пристрій

Terminologija | 2009 | 16

85

«для підіймання важких предметів, важіль» LKŽₑ – «схожий на сокиру інструмент для рубання й обтісування коріння дерев» LKŽₑ; lota «планка, якою притискають солому під час покриття даху, ряд» LKŽₑ – «дошка» LKŽₑ.

Один ряд утворюють багатозначні терміни, що мають складу тотожні семи, наприклад: kaminyčia «кам’яний будинок» LKŽₑ – «частина димаря, що виступає над дахом» LKŽₑ.

Третину багатозначних термінів із неясними зв’язками між значеннями становлять метафоричні терміни (62 терміни). Це терміни, що мають спільні побічні семи, які позначають:

a) зовнішню подібність (8 рядів), наприклад: kepurė «верхній вінець хати» LKŽₑ – «невеликий мур або накриття над варильною плитою» LKŽₑ; kumelys «дерев’яний зубчастий інструмент завдовжки близько 2 м, яким під час покриття даху міцніше прив’язують лоти до лат» LKŽₑ – «зубчаста дощечка для вирівнювання солом’яного даху» LKŽₑ; liemuo «стовбур дерева, стебло» LKŽₑ – «основна частина інструмента, знаряддя» LKŽₑ; ožiukai «хрестоподібні кілочки, якими притискають гребінь даху, коники» LKŽₑ – «пристрій для пиляння дров» LKŽₑ – «пристрій для складання трісок під час покриття даху» LKŽₑ – «столярна пилка (з рамою)» LKŽₑ – «певний пристрій, що встановлюється на велосипеди для перевезення колод» LKŽₑ; ožys «кроква» LKŽₑ – «підпора, підкіс для крокви чи балки» LKŽₑ – «дерев’яна лавка для встановлення й закріплення предметів, які обтісують» LKŽₑ – «ношки для перенесення цегли» LKŽₑ – «подвійний рубанок» LKŽₑ – «підставки, на які кладуть колоду під час ручного розпилювання на дошки» LKŽₑ – «певний пристрій, що встановлюється на велосипеди для перевезення колод» LKŽₑ – «підставки, на які кладуть колоду під час ручного розпилювання на дошки» LKŽₑ – «підставка на ніжках, на яку кладуть тесане дерево» LKŽₑ; ožka «ношки для перенесення цегли» LKŽₑ – «жердини, покладені на полози саней для перевезення колод» LKŽₑ – «риштування» LKŽₑ – «сани для перевезення колод» LKŽₑ; šarkiukai «навхрест збиті жердини для зміцнення гребеня солом’яного даху» LKŽₑ – «скручені пучки соломи, які використовують на початку покриття даху» LKŽₑ; žiogas «дерев’яна підставка, козел» LKŽₑ – «стовп, що підпирає повітку» LKŽₑ;

b) подібність займаного місця (5 рядів), наприклад: ažužandės «подина хлібної печі» LKA I 44 – «боки отвору печі за припічком» LKA I 44; kakta «передня верхня частина печі» LKŽₑ – «верхня частина отвору печі, отвір печі» LKŽₑ; papažastis «подина хлібної печі» LKA I 44 – «частина печі, куди висипають попіл» LKŽₑ; užužandė «внутрішній край хлібопекарської печі біля чола» LKŽₑ – «край, бік клуні, току» LKŽₑ; žandas «бічна частина сокири, бік» LKŽₑ – «отвір перед устям печі» LKŽₑ;

86

Robertas Stunžinas | Daugiareikšmiai ir homoniminiai statybos...

c) подібність призначення (2 ряди), наприклад: padas «земляна підлога» LKA I 37 – «дно печі, утрамбоване глиною або викладене цеглою» LKA I 42; pamatas «нижня частина споруди, на яку спирається вся споруда» LKŽₑ – «подина печі» LKA I 43;

d) емоційну асоціативну подібність (18 рядів), наприклад: boba «фундамент подини печі, обмазаний глиною» LKŽₑ – «вертикальний стовп повітки (навісу), що виступає над дахом і в який вставлено кінці крокв» LKŽₑ – «такий пристрій із блоком для підіймання важких предметів» LKŽₑ; dugnas «стеля» LKA I 43 – «подина» LKA I 42; gūžta «дім, хата, оселя» LKŽₑ – «виріз у колоді, куди лягає врублена кроква» LKŽₑ; kiaulė «лежачий димохід від печі до комина» LKŽₑ – «дерев’яна рама всередині хлібної печі або печі в сушарні для утворення отвору» LKŽₑ; lapė «дерево з вирізом для встановлення предмета, який обтісують» LKŽₑ – «поворотний обертовий пристрій» LKA I 41, LKŽₑ; meška «великий важкий пристрій із товстим кінцем для забивання кілків, утрамбовування глини» LKŽₑ – «кілочок, забитий у верстат, щоб упирати в нього предмет, який стругають» LKŽₑ – «пристрій для підіймання колод на воза» LKŽₑ – «пристрій для конопачення» LKŽₑ – «в’язка хмизу, яку використовують для утрамбовування печі» LKŽₑ; paišūrė «будівля для зберігання сіна» LKA I 57 – «убога хатина» LKŽₑ; žirgas «жердина для покриття даху» LKŽₑ – «жердина для підпирання жердок для сушіння сіна, підіймання стовпів під час встановлення та ін.» LKŽₑ.

Говорячи про багатозначність народних будівельних термінів, слід наголосити, що для деяких термінів характерний не один із зазначених випадків багатозначності, наприклад: buomas «жердина, на яку стає покрівельник» LKŽₑ – «частина покритої соломою площі даху завширшки в одну жердину» LKŽₑ – «колода» LKŽₑ – «жердина для підіймання важких предметів» LKŽₑ; butukas «засіб» LKA I 39, LKŽₑ – «перше приміщення лазні» LKA I 58 – «простий ґанок, обшитий дошками» LKA I 39; čerpė «глиняна плитка для покриття даху» LKŽₑ – «плитка для спорудження печі, кахля» LKŽₑ – «ніша в стіні печі» LKŽₑ; čiukuras «горищне віконце, вентиляційний отвір» LKŽₑ – «кінець димаря, крізь який виходить дим» LKŽₑ – «отвір у торці будинку (фронтоні), слухове вікно» LKŽₑ – «верх даху, верхівка, гребінь» LKŽₑ – «склепіння хлібної печі» LKŽₑ; diendaržis «будівля для худоби, хлів» LKŽₑ – «загорода для худоби просто неба, огорожа» LKŽₑ – «зазвичай крита загорода для худоби біля хлівів або між ними» LKA I 46; kluonas «земляна підлога» LKA I 37 – «подина печі» LKA I 43 – «утрамбована долівка току, подина, глиняна підлога» LKŽₑ; grinyčia «оселя, хата» LKŽₑ – «коптильня» LKŽₑ – «хатинка, передпокій» LKŽₑ; kamara «кімната в селянській хаті або коморі для зберігання різних продуктів і речей, посудник, склад» LKŽₑ – «перше приміщення лазні» LKA I 58 – «гостьова кімната в сільській хаті» LKŽₑ – «кімната» LKŽₑ – «спальня»

Terminologija | 2009 | 16

87

(зазвичай біля клуні)» LKŽė; kaniūklėlė «кінський хлів, стайня» LKŽė – «свинарник» LKŽė – «убога хата» LKŽė; kuheis «молот» LKŽė – «гак, забитий у дверний одвірок» LKA I 56 – «дерев’яний інструмент для забивання, трамбування, молотьби» LKŽė; namas «житловий будинок» LKA I 34, LKŽė – «окремо зведена невелика будівля з плитою для літнього користування» LKŽė – «сіни» LKŽė – «хлів, розташований під одним дахом із житловим будинком» LKA I 49, LKŽė; padanginė «прибудований до будівлі навіс, покрівля» LKŽė – «місце для зберігання полови» LKA I 54 – «будівля для зберігання сіна» LKA I 57; padas «земляна підлога» LKA I 37 – «місце в будівлі для складання збіжжя, де його молотять» LKA I 53, LKŽė – «глиняна або цегляна основа печі» LKA I 42; pamatas «нижня частина споруди, на яку спирається вся споруда» LKŽė – «основа печі» LKA I 43 – «перший (покладений на землю чи каміння), фундаментальний вінцевий брус» LKA I 35 – «каміння, покладене під балку або стіну» LKA I 35; pašalys «піддашшя» LKŽė – «місце для зберігання полови» LKA I 54 – «будівля» LKŽė – «місце вздовж зовнішнього боку стіни будівлі» LKŽė – «кут, закуток» LKŽė; pečiukas «піч для випікання хліба і опалювальна піч у приміщенні» LKA I 42 – «складене з каміння опалювальне вогнище в лазні» LKA I 59 – «ніша з дверцятами в печі для зберігання їжі теплою, печурка, полиця» LKŽė; permetis «жердина вздовж гребеня, на якій закріплені крокви» LKŽė – «поперечна жердина, що з’єднує крокви» LKŽė – «балка» LKŽė; ragavuikas «похила частина торця даху» LKŽė – «край даху» LKŽė – «хрестовина, що закріплює гребінь даху» LKŽė – «одна з дощок, прибитих до торця даху й зазвичай схрещених угорі, щоб утримувати солому» LKŽė; riūmas «великий, гарний, розкішний житловий будинок» LKA I 34 – «садиба» LKŽė – «стіни будинку, зруб» LKŽė – «житловий будинок, поки його ще будують, без даху й внутрішнього обладнання» LKA I 34; stulpas «засік для збіжжя» LKŽė – «сінник» LKŽė – «кіл огорожі, стовп» LKŽė – «вертикальна частина димоходу (від горизонтальної частини до верху)» LKŽė – «сінник» LKŽė; šalidė «комора для полови» LKŽė – «навіс біля клуні для зберігання дрібних речей» LKŽė – «місце для складання збіжжя або сіна» LKA I 55, LKŽė – «місце в клуні, де складають солому, сіно» LKŽė; šiopa «навіс, покрівля» LKŽė – «піддашшя над хлівом для зберігання сіна» LKA I 57 – «навіс для зберігання молотарки, молотарня, машинний сарай» LKŽė – «невелика, гірша будівля різного призначення» LKŽė – «навіс для складання соломи, сіна, льону, сінник» LKŽė; užlos «стеля сіней житлового будинку» LKA I 36, LKŽė – «стеля сіней житлового будинку» LKA I 36, LKŽė – «поверх комори» LKA I 48 – «стеля комори» LKA I 48 – «стеля над прибудовою до комори» LKA I 48 – «поверх хати» LKŽė – «стеля хати» LKŽė – «поверх сіней»

88

Robertas Stunžinas | Daugiareikšmiai ir homoniminiai statybos...

» LKŽ_ė – «місце на стелі комори або прибудови до неї, горище» LKŽ_ė; vazaunė «комірчина біля торцевої стіни клуні для зберігання стінового матеріалу» LKA I 57 – «приміщення для зберігання сіна, сінник» LKŽ_ė – «приміщення для зберігання возів, саней, сільськогосподарського реманенту, упряжі тощо, возівня» LKŽ_ė; viškos «стеля сінника» LKŽ_ė – «приміщення над стелею сінника» LKŽ_ė – «приміщення над стелею комори» LKŽ_ė – «приміщення над стелею прибудови до комори» LKŽ_ė – «приміщення над стелею сіней» LKŽ_ė – «приміщення над стелею клуні» LKŽ_ė – «приміщення над стелею хати, горище» LKŽ_ė – «стеля сіней» LKŽ_ė.

Г О М О Н І М Н І Т Е Р М І Н И

Слід виокремити невелику групу термінів, які мають випадкові зовнішні подібності або зв’язки між значеннями яких складно точно встановити. Такі терміни вважаються омонімічними. Омонімічні терміни становлять невелику частку всіх розглянутих термінів — 2,5%.

Насамперед у цій групі слід розрізняти семантичні омоніми. За словами Е. Якайтене, «виникнення семантичних омонімів зумовлюють різноманітні семантичні зміни слів, унаслідок яких зв’язок між значеннями багатозначного слова повністю переривається. Це відбувається або тоді, коли зміна значень слова цілковито віддаляє колишні близькі значення, або коли зникає значення, яке було сполучною ланкою між кількома значеннями багатозначного слова» (Jakaitienė 2010: 108). У досліджуваному матеріалі семантичними омонімами слід вважати лише терміни, які не мають відчутних зв’язків між значеннями, наприклад: klėtka «шибка» LKŽ_ė – klėtka «міра ґонту (10 в’язок ґонту)» LKŽ_ė.

Інша група омонімічних термінів — словотвірні омоніми. Це «слова, форма яких уподібнюється внаслідок словотвірних процесів, що відбуваються в мові» (Jakaitienė 2010: 106). За словами Якайтене, «словотвірні омоніми виникають унаслідок трьох можливих способів словотворення: 1) коли слова утворюються за допомогою тих самих афіксів від цілком неомонімічних твірних слів, корені яких випадково збігаються; 2) коли процес словотворення вимагає певних фонетичних змін кореня; 3) коли утворюються слова, що належать до цілком різних словотвірних типів (Jakaitienė 2010: 106).

Передусім слід згадати терміни зі збігом кореня або основи на фонетичному рівні (3 пари), наприклад: lipinė (< lipti «липнути, чіплятися до чогось» LKŽ_ė) «хатинка, складена з чогось» LKŽ_ė – lipinė (< lipti «ступати, підійматися» LKŽ_ė) «дощечка або сходинки, щоб перелазити через огорожу» LKŽ_ė; sąvarstė (< verti «робити (відчиняти або зачиняти)» LKŽ_ė) «стародавній дерев’яний засув дверей» LKA I 56 – sąvarstė (< verti «тикати, встромляти» LKŽ_ė) «одна з укріплювальних жердин, що кладуться з

Terminologija | 2009 | 16

89

обох боків стіни клуні» LKŽₑ; varas (< verti «тикати, встромляти» LKŽₑ) «жердина для спорудження огорожі, тичка, штахетина» LKŽₑ – varas (< verti «робити (відчиняти або зачиняти)» LKŽₑ) «стародавній дерев’яний засув дверей» LKA I 56.

Дві пари омонімів утворюють терміни з вирівняними коренями, наприклад: kaistis (< kaisti 1. «скоблити, шкребти», 4. «копати» LKŽₑ) «лопата» LKŽₑ – kaistis (< keisti 1. «товкти», 7. «розсипати» LKŽₑ) «штовхальний розкидач» LKA I 41, LKŽₑ; laužas (< lūžti «розламуватися на частини від згинання, натискання» LKŽₑ) «старий, покривлений будинок, халупа» LKŽₑ – laužas (< laužti «ламати на шматки згинанням» LKŽₑ) «важіль, лом, ломик» LKŽₑ.

Як видно, частину цих омонімічних термінів подано в тих самих словникових гніздах. Однак, з огляду на різні значення твірних слів, ці терміни слід вважати словотвірними омонімами.

У розглянутій групі омонімів трапляються етимологічні, тобто різного походження, омоніми. Термінологічні одиниці цієї невеликої групи мають зовнішню подібність також унаслідок різноманітних фонетичних змін (4 пари), наприклад: ėvelis (< gėvelis) «вертикальний торець даху, склепіння» LKŽₑ, «дві збиті жердини, які ставлять на гребінь, щоб вітер не зривав покрівлю, коник» LKŽₑ – ėvelis (нім. Hebel) «важіль, коромисло» LKŽₑ; lušokas «одвірок» LKŽₑ – lušokas (< lušėkas) «отвір для виходу диму» LKŽₑ; pantas (< лат. pants) «сінник, передня частина клуні, стіг» LKŽₑ – pantas (< pinti 1. «робити предмет, переплітаючи щось») «поперечина, що з’єднує крокви будівлі» LKŽₑ; skliautas «небо» LKA I 43, LKŽₑ – skliautas (< skliutas) «сокира з широким лезом для тесання або оздоблення візерунків» LKA I 88.

ВИСНОВКИ

1. Багатозначну народну будівельну термінологію становлять терміни, пов’язані різноманітними відношеннями. Групу багатозначних термінів, що називають близькі поняття, утворюють переважно багатозначні терміни з розрізнювальними семами належності, призначення та складу.

2. Значну частину багатозначних термінів становлять терміни, пов’язані асоціативними відношеннями. Члени таких пар багатозначних термінів мотивовані назвами інших членів. Групу метонімічних термінів переважно становлять багатозначні терміни, пов’язані відношеннями цілого й частини. Найменше термінів пов’язано відношеннями матеріалу й виробу або знаряддя та наслідку дії.

3. Групу багатозначних термінів, пов’язаних метафоричними відношеннями, становлять терміни, що називають звичайні будівельні поняття, та метафоричні терміни, пов’язані семами зовнішньої форми, призначення, складу й асоціативної подібності.

90

Robertas Stunžinas | Daugiareikšmiai ir homoniminiai statybos...

4. Значну частину багатозначних термінів становлять терміни з неясними зв’язками між значеннями. Багатозначні терміни з різним ядром значення здебільшого мають спільні ознаки периферії значення, що позначають призначення, місце, форму й склад. Багатозначні метафоричні терміни мають спільні другорядні семи, що позначають зовнішню подібність, подібність займаного місця, подібність призначення й асоціативну подібність.

5. У групі омонімічних термінів переважають словотвірні омоніми, утворені термінами з фонетичним збігом кореня або основи. Етимологічні омоніми трапляються значно рідше.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

LKŽ: Lietuvių kalbos žodynas. Kaunas. 1947, T.1. Vilnius, 1969, T.2. Vilnius, 1956, T.3. Vilnius, 1957, T.4. Vilnius, 1959, T.5. Vilnius, 1962, T.6. Vilnius, 1966, T.7. Vilnius, 1970, T.8. Vilnius, 1973, T.9. Vilnius, 1976, T.10. Vilnius, 1978, T.11. Vilnius, 1981, T.12. Vilnius, 1984, T.13. Vilnius, 1986, T.14. Vilnius, 1991, T.15. Vilnius, 1995, T.16. Vilnius, 1996, T.17. Vilnius, 1997, T.18. Vilnius, 1999, T.19. Vilnius, 2002, T.20.

LKŽ, 2005: Lietuvių kalbos žodynas (I–XX, 1941–2002). Vilnius. Interneto prieiga: <http:// www.lkz.lt>.

LKA I 1977: Lietuvių kalbos atlasas 1. Lek­sika, Vilnius.

Gudavičius A. 2007: Gretinamoji semantika, Šiauliai.

Jakaitienė E. 2010: Leksikologija. Vilnius.

Jakaitienė E. 1988: Leksinė semantika, Vilnius.

Keinys St. 1980: Terminologijos abėcėlė. Vilnius.

LKE 1999: Lietuvių kalbos enciklopedija. Vilnius.

Stunžinas R. 2008: Variantiniai statybos liaudies terminai Lietuvių kalbos žodyne – Terminologija 15, 111–131.

Urbutis V. 2009: Žodžių darybos teorija. Vilnius.

Головин Н. 1987: Лингвистические основы учения о терминах, Москва.

Гринев С. 1990: Введение в терминоведение, Москва.

БАГАТОЗНАЧНІ ТА ОМОНІМІЧНІ НАРОДНІ БУДІВЕЛЬНІ ТЕРМІНИ

У цій статті розглянуто 350 випадків полісемії та омонімії в народній будівельній термінології, представлених у Lietuvių kalbos žodynas (Dictionary of Lithuanian) (LKŽ) та Lietuvių kalbos atlasas (Atlas of the Lithuanian Language) (LKA). Терміни зі співвіднесеними значеннями розглядаються як багатозначні, а терміни з випадковою фонетичною подібністю — як омонімічні. Абсолютна більшість досліджених термінів є багатозначними. Омонімічні терміни становлять менш ніж 3 відсотки досліджених термінів.

Народна будівельна термінологія складається з багатозначних термінів, пов’язаних різноманітними відношеннями.

Основну групу багатозначних термінів, що називають подібні поняття, становлять терміни з розрізнювальними семами призначення (namas «житловий будинок» LKA I 34, LKŽe — «окрема невелика будівля з піччю, яку використовують улітку» LKŽe), якості (abarės «хлів для худоби» LKA I 50 — «великий корівник» LKA I 50), складу (grinda «дерев’яна підлога» LKŽe — «глиняна підлога» LKŽe), належності (krosnis «піч для опалення будинку й випікання хліба» LKA I 42 — «піч у клуні для сушіння зерна» LKA I 65).

Терміни, пов’язані різноманітними асоціативними відношеннями, становлять велику групу багатозначних термінів.

Terminologija | 2009 | 16

91

Значення термінів цієї групи мотивовані значеннями інших термінів відповідно до їхньої подібності або логічного зв’язку. Ця група охоплює терміни з метафоричними або метонімічними відношеннями. Підгрупу метонімічних термінів становлять переважно багатозначні терміни з відношеннями частини й цілого (gryčia «один кінець житлового будинку» LKA I 34, LKŽe — «цілий житловий будинок» LKA I 34). Підгрупа багатозначних термінів із метафоричними відношеннями складається зі звичайних термінів і метафоричних будівельних термінів, пов’язаних подібністю форми (čerpe «кахля для будівництва печі» LKŽe — «ніша в стінці печі» LKŽe), призначення (durelės «задні двері житлового будинку» LKŽe — «дверцята печі» LKŽe) або складу (grendymas «глиняна підлога» LKA I 37 — «подина печі» LKA I 43).

Багатозначні терміни з неясними семантичними зв’язками становлять ще одну велику групу. Такі терміни мають різне ядро значення, але подібні ознаки периферійного значення, що вказують на спосіб використання (pamatas «колода фундаменту» LKA I 35 — «каміння під стіною» LKA I 35), місце (užlangė «полиця над вікном» LKŽe — «зовнішнє підвіконня» LKŽe), форму (lota «жердина для притискання соломи під час покриття даху» LKŽe — «дошка» LKŽe). Багатозначні метафоричні терміни мають спільні вторинні семи, що позначають зовнішню подібність (kepurė «останній ряд колод на всіх чотирьох стінах будинку» LKŽe — «витяжка над варильною піччю» LKŽe), подібність розташування (žandas «бік знаряддя» LKŽe — «отвір біля конфорки печі» LKŽe), подібність використання (pamatas «нижня частина будівлі» LKŽe — «низ печі» LKA I 43) або асоціативну подібність (žirgas «жердина для покрівельних робіт» LKŽe — «жердина для підпирання сушильної рами» LKŽe).

У групі омонімічних термінів переважають похідні омоніми з фонетичним збігом кореня або основи: lipinė (< lipti «прилипати до чогось» LKŽe) «невелика хатина, складена з різних уламків» LKŽe — lipinė (< lipti «переступати, перелазити» LKŽe) «дошка або сходинки, щоб перелазити через огорожу» LKŽe. Етимологічні омоніми трапляються значно рідше: pantas (< латвійське pants) «місце для зберігання сіна» LKŽe — pantas (< pinti 1. «плести, переплітати») «кроква, що з’єднує крокви будівлі» LKŽe).

Отримано 2009-11-20

Робертас Стунжинас Інститут литовської мови вул. П. Вілейшіо, 5, LT–10308 Вільнюс Електронна пошта: [email protected]

92

Robertas Stunžinas | Daugiareikšmiai ir homoniminiai statybos...