Словотвір психологічних термінів М. Рейніса та їхніх компонентів

RITA KATELYTĖ, STASYS KEINYS

Інститут литовської мови

У шістнадцятій книзі «Термінологія» надруковано статтю, у якій розглянуто значення та походження психологічних термінів, зібраних із підручника з психології професора Георгія Челпанова, перекладеного Мечисловасом Рейнісом (1884–1953) з російської мови у вільний спосіб і виданого у Вільнюсі 1921 року (див. Katelytė 2009: 198–216). У цій статті досліджується словотвір литовських і гібридних однослівних термінів, ужитих у підручнику, укладеному цим професором — одним із перших, хто викладав психологію литовською мовою у вищій школі, — а також інших таких термінів і слів, що входять до складу складених термінів (міжнародні терміни та слова-компоненти їхнього складу не розглядаються).

Об’єкт статті становлять понад 390 однослівних термінів-іменників і слів, що входять до складу складених термінів: іменників, прикметників, дієслів (дієприкметників), займенників і прислівників. Оскільки мета — подати повну картину словотвірної структури термінів, ужитих у підручнику М. Рейніса, та інших слів, що входять до їхнього складу, наведено всі зібрані приклади, віднесені до кожного підрозділу тексту статті. Відмінювані слова подано у формі називного відмінка (прикметники — у формі називного відмінка однини чоловічого роду). Якщо форму називного відмінка слова не зафіксовано, її визначено за іншими відмінками або характерними випадками (наприклад, означена форма називного відмінка однини чоловічого роду в підручнику найчастіше має закінчення -asai, тому називний відмінок із цим закінченням подано також для слів, у яких цієї форми не виявлено; такі форми позначено зірочкою). У розділі про словотвір дієслів вихідною формою подано інфінітив (словотвір самих дієприкметників, що входять до термінів, у статті не досліджується, оскільки це не належить до словотвору). При словах, що виступають компонентами складених термінів, у дужках подано також сам термін (зазвичай один). Усі приклади наведено в написанні джерела; поруч із терміном зазначено сторінку, з якої його виписано. Щоб значення або зв’язок із психологією був очевиднішим, за потреби біля терміна наведено речення або його важливішу частину, з якої його виписано. Способи й типи словотвору в статті розташовано відповідно до чисельності досліджуваних утворень.

Terminologija | 2010 | 17

111

Способи й типи словотвору в статті розташовано відповідно до чисельності досліджуваних утворень.

За кількістю слів, з яких вони утворені, зазвичай розрізняють однослівні та складені терміни. Останні найчастіше складаються з двох слів, проте трапляються також трислівні терміни, а ще рідше — терміни з більшої кількості слів. У статті досліджено 140 однослівних термінів-іменників і трохи більше ніж 250 іменників (140), прикметників (80), дієслів (майже 30), займенників (3) і прислівників (1), що входять до складу складених термінів. Майже всі розглянуті однослівні терміни є іменниками; лише один термін виражено займенником aš (Tąjį „kažką“ filosofai vadina subjektu, „aš“, siela 2). Залежні компоненти (що виконують роль означення) виражено словами всіх згаданих частин мови.

Давно відомо, що з погляду словотвору весь словниковий склад нашої мови становлять прості слова й похідні, а похідних значно більше, ніж простих слів. Це властиво також досліджуваним термінам і словам, що виступають їхніми компонентами: простих литовських слів тут лише близько дев’яти відсотків усіх досліджуваних слів. Простих іменників ще менше — вони становлять лише близько 7% усіх розглянутих іменників, наприклад: būdas 197, Dievas (Dievo meilės jausmas 177), galas (juntamojo dirksnio galas 76), garsas (garso jutimas 36), laikas 147 (<...> erdvės ir laiko sąvokos yra būtinos daiktų ir vyksmų įsivaizdavimo sąlygos 149), lankas (reflekso lankas 76), liga (psichinė liga 221), narys (pasąmonio asociacijos nariai 84), pradas (jausmų pradai 19), protas 2, siela 1, skaičius (skaičiaus sąvoka 147), sritis (lytėjimo sritis 34), spalva (spalvos jutimas 35), tauta (tautų psichologija 10), ūpas (liguistai linksmas ūpas 223), vaikas (vaiko psichologija 10), valia 193, varsa (varsų aklumas 54) ir žodis (žodžių atmintis 88). Частина згаданих слів, наприклад: garsas, lankas, skaičius (див. Skardžius 1943: 310, 27, 77), та деякі інші — лише затемнені, синхронно важко зрозумілі або вже незрозумілі похідні давніх часів. Простим є приблизно кожен дванадцятий (понад 8%) суто литовський прикметник, що входить до складу складених термінів, наприклад: b endras (bendrieji jutimai 39), grynas (grynas jutimas 36), lengvas (lengvo alsavimo jutimas 39), linksmas (liguistas linksmas ūpas 223), malonus (maloni kvapsnis 59), tobūlas (tobūliausia valia 196; dabar rašoma tobulas) ir žemas (žemesnieji jausmai 158). Крім того, компоненти складених термінів...

112 R. Katelytė, S. Keinys | M. Reino psichologijos terminų ir jų dėmenų daryba

У термінах ужито кілька первинних безпрефіксних дієприкметників, наприклад: колючий (колючий біль 153), відчувати (чутливі нерви 31), творити (творча уява 102), гнітити (гнітючі афекти 159) і діяти (активна увага 91). Також простими є обидва займенники, що виступають залежними компонентами, — себе (самопізнання 208) і власний (власне «я» 201).

Усі інші (понад 91%) слова, що входять до складу однослівних литовських і гібридних термінів та компонентів складених термінів, є похідними. Іменники становлять 73,6% усіх похідних слів, прикметники — 20,7%, дієслова (їхні відмінювані форми — дієприкметники) — 5,4%, а прислівники — 0,3%. У статті похідні розглядаються саме в такому порядку.

ТВОРЕННЯ ІМЕННИКІВ

Найбільша частка литовських і гібридних іменників, ужитих для позначення термінів у підручнику з психології, підготовленому М. Рейнісом (понад 93%), є похідними. Трохи більше 77 відсотків похідних утворено за допомогою суфіксів, майже 19% — за допомогою закінчень, і лише близько 4% становлять складні слова та префіксальні похідні (останніх найменше — лише 0,7%).

Суфіксальні похідні

Три чверті досліджуваних іменників, утворених за допомогою суфіксів, є назвами дій (віддієслівними абстрактними іменниками), і майже три чверті з них належать до найпродуктивнішого словотвірного типу цієї категорії із суфіксом -imas та його різновидом (варіантом) -ymas (111 похідних, з них 10 із -ymas). Ці два словотвірні підтипи відрізняються лише можливостями сполучення з твірними словами: похідні різновиду -ymas утворюються від порівняно нечисленних дієслів третьої дієвідміни, що мають у інфінітиві суфікс -yti.

-imas і -ymas. Це найпродуктивніший тип творення не лише назв дій, а й іменників загалом. Майже дві третини похідних різновиду -imas утворено від префіксальних дієслів, наприклад: відтворення 72, відволікання 132, відпадання 55, розпізнавання 73, збудження 165, розлютування 164, напруження 67, розлючення 159, оцінювання (оцінювання відчуттів 94), розлад 96, викривлення (викривлення розуму 222), засвоєння (швидкість засвоєння 89), винищення (спосіб винищення 33), міркування 146, мовчання (Бувають, нарешті, випадки, коли люди зі здоровими язиком і горлом раптово втрачають здатність вимовляти слова — це афазія (немовлення) 33), засмучення 8, ослаблення (ослаблення волі 223), рішення (рішення волі

Terminologija | 2010 | 17

113

19), здивування 138, рішення (рішення волі 3), подразнення (подразнення нервів 29), обожнювання (почуття обожнювання 177), відчуття 71, схильність 76, дотик 58, оновлення (оновлення відчуттів 73), бажання 189, спостереження 12, задоволення 15, переживання (внутрішнє переживання 4), потяг 16, пробудження (пробудження відчуттів 197), пізнання 15, погляд (погляд на себе 4), перенесення (перенесення асоціацій 83), зібрання 125, здатність 138, поєднання (просте поєднання образів 142), збіг 55, уподібнення 131, розщеплення (розщеплення свідомості 222), сприйняття 71, збудження 37 і задуха (відчуття задухи 39).

Понад третину похідних із суфіксом -imas утворено від безпрефіксних дієслів, наприклад: сумнів 142, дихання (відчуття легкого дихання 39), зростання (розвиток мовлення дитини 139), буття (самостійне буття душевних сил 17), чхання 31, печіння (статеві відчуття печіння 153), подразнення 37, радість 159, дражнення 37, поліпшення (поліпшення пам’яті 100), слухання (перебіг слухового відчуття 43), життя (психічне життя 10), гризота (гризота сумління 174), чуття (здатність відчувати 16), рух (рефлекторний рух 31), поєднання (процес поєднання 131), відчуття 1, страждання 15, намір 192, виникнення (теорія виникнення афектів 160), кашляння 32, тренування (тренування пам’яті 100), дотик (відчуття дотику 36), моргання 32, суперечність (почуття суперечності 178), міркування 3, почервоніння (причина почервоніння 21), зір 34, спостереження (спостереження за собою 4), біль (відчуття болю 153), рішення (рішення волі 200), коливання 142, твердження 141, дія (дія душі 22) і виконання (виконання вольового акту 196).

Більшість похідних із різновидом суфікса -ymas утворено від безпрефіксних дієслів, наприклад: утримування (утримування образів 74), мислення 19, бачення (маревне бачення 113), розгляд 19 і порушення (порушення мовлення 220). Від префіксальних дієслів походять лише опис (опис психічних явищ 6) і нездатність писати (Поряд зі здатністю говорити часто поєднується нездатність писати. Цей недолік називається нездатністю писати, або аграфією 221).

П’ята частина назв дій, утворених за допомогою обох різновидів суфікса від префіксальних і безпрефіксних дієслів, є зворотними (їхньою словотвірною основою є зворотні дієслова), наприклад: помилка (помилка відчуттів 193), відданість (почуття відданості 177), спогад 75, оновлення 79, уявлення 72, переконання 178, уявлення 2, незадоволення 165, смуток 159, відраза 159 (нині пишуть-

114 R. Katelytė, S. Keinys | M. Reino psichologijos terminų ir jų dėmenų daryba

ма відраза), співчуття 174, опір (відчуття опору 58), задоволення 165, спогад 128, наполегливість 210, переплетення 109, образа 4; переплітання (переплітання образів 80), протистояння (відчуття протистояння 61); дотримання (дотримання відчуттів 73), навчання (уважливе навчання 101) і самовладання 195. Те, що чималу частину похідних утворено від зворотних дієслів, може пояснюватися предметом вивчення психології, який, за словами підручника, відрізняється від природничих наук трьома ознаками: 1) «психічні явища неможливо відчути <...> і пізнати зовнішніми органами чуття» (с. 3), 2) «психічні <....> явища безпосередньо доступні лише тій особі, яка їх переживає» (с. 4) і 3) до психічних процесів «у жодному разі не можна застосувати міру просторовості» (с. 5). Спосіб пізнання, застосовуваний у психології, називається «інтроспекцією, самоспостереженням, самоспогляданням, поглядом на себе» (с. 4). Адже одним із важливих засобів вираження зв’язку дії з самим виконавцем є зворотні форми.

Значна частка сучасних термінів, утворених за допомогою суфікса назв дій –imas, є гібридами, пов’язаними з так званими міжнародними словами. У підручнику з психології є лише два терміни такого утворення — імітування 168 і зацікавлен 18. До речі, цікаво, як зворотна форма із закінченням –os, яку зазвичай приписують жителям Жемайтії (LKG I 1965: 231, Zinkevičius 1966: 207–208), потрапила до підручника М. Рейніса, уродженця східної частини Литви, з Дауґай. Щоправда, у «Литовській діалектології» З. Зінкявічюса наведено один випадок і зі східноавкштайтського говору (на південь від Лінкуви).

Окрім основного, пов’язаного зі словотвором, чистого значення дії, з живої мови походить також властиве літературній мові вживання частини похідних цього словотвірного типу в певному конкретному лексичному значенні. Такі терміни, особливо зі значенням результату дії, трапляються й у джерелі цієї статті. Граматичним показником конкретності значення термінів можна вважати вживання похідних у формах множини, наприклад: подразнення (зовнішні подразнення 220, пор. Фізичний процес, який є причиною відчуття, називається збудженням, подразненням 37), відхилення (відхилення розуму 222), відчуття (Людині доводиться жити серед найрізноманітніших відчуттів 38, пор. <....> від стану органів травлення залежать відчуття голоду, спраги, ситості тощо 39), подразнення (Є два види подразнень: зовнішні та внутрішні 39, пор. поняття подразнення 36), відчуття (оцінка відчуттів 94, пор. процес відчуття 94), порушення (порушення мовлення 220, З погляду психології важливо розглянути порушення, пов’язані з використанням мови 220) тощо.

Terminologija | 2010 | 17

1 1 5

Для позначення психологічних термінів ужито ще абстрактні іменники дії, утворені за допомогою 16 суфіксів (усього 36 похідних). Чверть цих слів утворено за допомогою суфікса -tis, майже п’ята частина є похідними із суфіксом -smas.

-tis. Похідні з цим суфіксом належать до двох підтипів — більша їх частина має закінчення третьої відміни (родовий відмінок однини із -ies), наприклад: обсяг (обсяг уваги 91), абстрагування (Абстрагування, або абстракція, — це дія, під час якої з певної групи відчуттів і образів виокремлюємо якесь одне відчуття чи образ 130–131), пам’ять 72, думка 1, досвід 13, причина (поняття причини 16) і природа (природа душі 2), тоді як закінчення -is у парі похідних належить до першої відміни (родовий відмінок однини із -io), наприклад: переляк 159 і гнів 164. Усі похідні утворено від первинних дієслів. З джерел Словника литовської мови можна було б зробити висновок, що частина цих похідних, наприклад обсяг, досвід, почала вживатися лише в період становлення сучасної літературної мови, а слово абстрагування, до речі, навіть у двох випадках включено до словничка психологічних термінів і назв у Підручнику з психології (с. 231), але до того словника воно зовсім не потрапило.

-smas. Visi šios priesagos vediniai taip pat yra padaryti iš pirminių veiksmažodžių, pvz.: džiaugsmas 138, geismas 16, jausmas 1, troškmas (<...> kas moka suvaldyti savo troškmus arba geidulius 201), veiksmas (altruistinis veiksmas 169), verksmas 9 ir vyksmas (suvokimo vyksmas 94). Jie žymi tam tikras psichologijos tiriamas būsenas, jų reiškimąsi. Įstabūs dalykas, kad beveik visi minėti priesagos -smas vediniai Lietuvių kalbos žodynui, matyt, nebuvo užrašyti iš gyvosios kalbos, taip pat dabar kaip ir nebevartojamas į žodyną iš M. Mažvydo ir Vydūno raštų įdėtas žodis troškmas.

-ulys. Похідні із суфіксом -ulys позначають прояви психологічних станів, наприклад: жага 189, нудьга 128, біль (<...> пекучі болі виникають тому, що до відчуття долучаються ще й дотикові відчуття печіння <...> 153), сонливість 214, спрага 152. До речі, слово нудьга, відоме з живого мовлення, у першому томі Граматики литовської мови (с. 312) вважається похідним від прикметника нудний, однак, здається, як назву психічного явища його зручніше й послідовніше виводити безпосередньо (без посередництва прикметника, що виражає ознаку, нудний) від дієслова нудьгувати. Можна було б поміркувати, чи немає тут словотвірних омонімів.

Похідних з іншими суфіксами, що вживаються як терміни або слова-компоненти у Підручнику з психології, виявлено лише по одному-три, наприклад:

-esys: dėmesys 90, gailesys 174, judesys (sielos judesiai 160: <...> afektai kartais yra vadinami „sielos judesiai“);

116 R. Katelytė, S. Keinys | M. Reinio psichologijos terminų ir jų dėmenų daryba

-га: перебіг (психічний перебіг відчуття 36), обов’язок (почуття морального обов’язку 173);

-йба: творчість (творчість уяви 105: <...> творчість уяви виявляється в усіх сферах життя);

-іма: тепло (відчуття тепла 58);

-ля: нюх (нюховий нерв 23, відчуття нюху 39);

-ліус: надлишок (відчуття надлишку 58);

-ме: страх 138, сутність (сутність душі: <...> психологія досліджує сутність (природу) душі 2);

-не: свідомість 5. Це давнє слово, пов’язане з дієсловом sumoti, як похідне не згадується ні в праці Пр. Скарджюса Словотворення литовської мови, ні в першому томі Граматики литовської мови. К. Буга у праці Мова і давнина (1922 р.), щоправда, не з погляду словотворення, а через чергування голосних у корені, зіставляв свідомість з формою дієслова sumanau (Būga 1959: 136).

-сена: стан (душевний стан 6);

-слас: знання (розумове знання 89: <...> дитина може зрозуміти послідовність слів молитви, може передбачити логічний зв’язок між словами й вивчити молитву, цілком її розуміючи. Це буде розумове знання <...>);

-сніс: нерв 25, нюх (образ нюху 81, приємний нюх 59).

Ці два похідні слова через відмінність закінчень у джерелі належать до двох підтипів. Варіант жіночого роду (третьої відміни) kvapsnis, -ies був добре відомий наприкінці XIX — на початку XX ст. (див. LKŽ VI 1046). Dirgsnis також тоді нерідко вживався як іменник жіночого роду третьої відміни (див. LKŽ II 580), однак у підручнику, до речі, його пишуть із k і вживають як основне позначення «нерва»; це іменник чоловічого роду першої відміни.

-тас: помста 164, прагнення (Коли дуже звикають задовольняти одне якесь сильне бажання, виникає психічний стан, який називається прагненням 189). Trokštas, мабуть, було рідкісним словом: воно не потрапило до великого Словника литовської мови.

-уоте̇: уява 102. Це також слово, не зафіксоване для «Словника литовської мови» в живому мовленні; очевидно, воно поширилося з писемної мови.

Другою за кількістю похідних слів, уживаних у підручнику з психології, є словотвірна категорія назв ознак (абстрактних іменників, утворених від прикметників) — загалом розглянуто 49 похідних слів. Це слова абстрактного значення, утворені за допомогою чотирьох суфіксів переважно від прикметників, а також у невеликій кількості від іменників, займенників і дієслівних форм із іменною основою — дієприкметників.

Terminologija | 2010 | 17

117

–umas. Переважно (три чверті) назв ознак, ужитих у термінологічному матеріалі статті, утворено за допомогою цієї продуктивної для цієї категорії суфікса. Майже всі похідні спираються на литовські якісні прикметники (зазвичай вони мають ступені порівняння), наприклад: aklumas (психічна сліпота 33), atsakom ingumas 201, dėkingumas (почуття вдячності 177), greitumas (швидкість навчання 89), įdomumas 92, ilgumas (тривалість спогаду 89), išdidumas 166, jaudringumas (збудливість мозкових центрів 219), jausmingumas 210, juokingumas 181, kietumas (відчуття твердості 58), kilnumas 181, koktumas (відчуття нудоти 61), kurtumas (глухота до мовлення 220: <...> він чує, що говорять інші, але не може зрозуміти значення почутих звуків. Такий стан називається глухотою до мовлення kurtumas), веселий настрій 8, malonumas 165, nemalonumas (почуття неприємності 6), nesmagumas 154, panašumas (асоціація подібності 75), pastovumas (сталість волі 137), priežastingumas (закони психічної причинності 200), puikumas (почуття величі 157), siaurumas (вузькість уваги 91), skirtumas (відмінність тембру 40), smagumas 154, sotumas (відчуття ситості 39), sunkumas (відчуття важкості 15), šaltumas (відчуття холоду 58), šiurkštumas (відчуття шорсткості 15), tikslumas (точність пам’яті 89) і troškumas (фізіологічний процес спраги 21).

Три абстрактні іменники утворено від прикметників, які вважають відносними, наприклад: gretutinumas (асоціація суміжності 81), šaltakraujumas 210, visuotinumas (загальність асоціацій 84), а один — від дієприкметника, наприклад, apibrėžiamumas (визначеність відчуттів 94).

Лише пара похідних спирається на запозичені (інтернаціональні) прикметники, наприклад: individualumas (індивідуальність особи 162) і komingumas (почуття komingumas 181).

Із наведених тут похідних із суфіксом –umas лише atsakom ingumas, jaudringumas, komingumas і šaltakraujumas є незвичними для сучасної літературної мови. У словнику литовської мови три з них наведено лише за довоєнними (до 1940 року) джерелами (jaudringumas — лише за словниками), а komingumo та його твірного прикметника в цьому словнику немає. До речі, у виданому 1939 року Книзі мовних порад прикметник atsakomingas, -a виправляють (рекомендовано atsakingas, -a), оскільки «<...> його незвичним способом утворено від atsakomas» (с. 20). Через твірне слово ненормативним у сучасній мові слід вважати також šaltakraujumas (утворювати абстрактні іменники від таких відносних прикметників незвично).

–ybė. Абстрактних іменників, утворених за допомогою суфікса –ybė, уживають більш ніж на третину менше. Більшість похідних утворено від якісних прикметників, наприклад: gyvybė (відчуття життя 62), ypatybė (властивість душі 2: <...> раціональ-

118 R. Katelytė, S. Keinys | M. Reino psichologijos terminų ir jų dėmenų daryba

на психологія досліджує властивості душі), silpnybė (слабкість пам’яті 11), tapatybė (ідентичність особистості 206), tikrybė (певність, що виникає з переконаності, є основоположним началом розумового акту 142), vienybė (єдність і тотожність себе 205). По кілька похідних із суфіксом –ybė, ужитих як психологічні терміни або в їхньому складі, утворено від іменників, наприклад: asmenybė 174, lengvaman ybė 210, і від займенників, наприклад: kokybė (якість відчуття 38), visybė (сукупність нервів 26), одну — від дієприкметника, наприклад, privalomybė (обов’язковість морального почуття 174).

Ще два типи творення абстрактних іменників представлені по одному похідному, наприклад:

-enybė: erdvenybė (erdvenybės kokybė 107). Vadovėlio gale įdėtame Žodynėlyje psichologijos terminams ir vardams įdėti šie erdvenybės mato kitų kalbų atitikmenys: protiažienijė, extensio, rozciągłość, Ausdehnung (p. 232). Į Lietuvių kalbos žodyną šis žodis įdėtas su neologizmo pažyma tik iš M. Nydermano, A. Seno, F. Brenderio ir A. Salio Lietuvių rašomosios kalbos žodyno reikšme „erdvė“. Vadovėlyje daug dažniau yra vartojamas erdvės terminas, o erdvenybė, regis, turi „apčiuopiamos erdvės“ reikšmę, plg. „Tarp kitų kokybių reikia pažymėti ir erdvenybės (protežon(n)osti) kokybę, t. y. kad daiktai turi ilgį, plotį, storį, kad jie yra apskriti, keturkampi, „į dešinę“. Šias kokybes galime pavadinti erdviniais santykiais“ (p. 107).

-ovė: gerovė (почуття благополуччя 62).

За поширеністю суфіксальних похідних третє місце посідає категорія творення назв наслідків дії. У підручнику як психологічні терміни або їхні компоненти вжито десять похідних із трьома суфіксами; це становить трохи менше однієї двадцятої всіх розглянутих суфіксальних похідних.

Як і в літературній мові загалом, найбільшу частку похідних утворено за допомогою суфікса –inys, наприклад: buvinys 2, davinys (дані уяви 106), padarinys (наслідок вольової дії 183), reiškinys (прояв почуттів 15, психічне явище 1), tarinys (<....> поняття, яким щось висловлюють, і предмет, який це поняття позначає, називаються об’єктом і предикатом, 141), uždavinys (завдання психології 2), vaidinys 72. У словничку підручника buvinys і būsena подано як синоніми (с. 231); також пов’язано терміни vaidinys і atvaizdas (с. 231, 235).

Лише по одному похідному мають такі суфікси:

–snis: dėsn is (закони психіки 6);

–tas: raštas (сліпота до письма 221). У словничку й тексті синонімом цього двослівного терміна наведено інтернаціональне слово aleksija (с. 234, 221).

Terminologija | 2010 | 17

119

Майже зовсім мало (лише по одному-два) вжито назв носіїв іменникової ознаки, наприклад: empirininkai 176, intuicininkai 175 (цими гібридами названо психологів напрямів, що досліджують почуття моральності), gyvulys (gyvulių psichologija 10) і ligonis (proto ligonis 12, psichikos ligonis 11), а також назв носіїв дієслівної ознаки, наприклад: erzintojas (uoslės dirksnių erzintojai 59) і зазвичай до цієї категорії зараховуване veiksnys 94 (синонім faktorius, там само). Erzintojas колись було вживаним словом; до обох видань другого тому Lietuvių kalbos žodyno його внесено з творів J. Gerutis (Jono Balvočius, 1842–1915); трохи згодом замість нього утвердилося й нині вживається слово dirgiklis (PŽ 1993: 59–60).

Суфіксальні похідні

Іменників, утворених за допомогою закінчень, уживаних як однословні психологічні терміни та тих, що входять до складу складених термінів, близько п’ятдесяти, тобто вчетверо менше, ніж суфіксальних похідних.

Понад половину (майже три п’ятих) іменників, утворених за допомогою закінчень, становлять назви дій (дієслівні абстракти). Майже кожне друге слово утворене за допомогою закінчення -(i)a, наприклад: gėda (gėdos jausmas 21), įtaiga 216, jėga (vaizduotės jėga 105), kalba (vaiko kalbos augimas 139), klausa 34, nuoskauda 153, nuoboka 32, pagarba (pagarbos jausmas 163), pastanga (pastangos jausmas 192), patrauka 188 і vada (Jeigu duryse kaba skarinis (rankšluostis), mėnesienos nušviestas, yra vada (povod), kad manytume kambary esant baidyklę <...>, tai ne kas kita, tik iliuzija 145). Пара термінів є похідними від варіанта закінчення -ia, наприклад: galia (garsų analizės galia 41) і kančia 162.

Чверть похідних утворена за допомогою закінчення -is, наприклад: alkis (Kadangi sielos būsenoje, kaip alkis, yra jutimo ir jausmo, tai toji būsena yra vadinama ir jausmas, ir jutimas, vienu ir kitu vardu 152), nuovargis (nuovargio jutimas 62), pojūtis (jutimo arba pojūčio tonas 38), sambūvis 125, santykis (valios santykis su jausmais 188), sąryšis (nuolatinis psichinių reiškinių sąryšis 18), stojis (<...> yra jausmai, atsivaizdavimai bei kiti tolygūs buviniai (stoviai) 2) і tūris (atminties tūris 89).

Кілька похідних утворено за допомогою закінчення -ė, наприклад: garbė (Dievo garbės jausmas 177), meilė (artimo meilė 163), sąžinė 173 і sopė 138.

Найменше (лише пара) виявлено похідних із закінченням -as, що належать до цієї словотвірної категорії, наприклад: miegas 10 і noras 1.

120 R. Katelytė, S. Keinys | M. Reinio psichologijos terminų ir jų dėmenų daryba

Серед розглянутих похідних із закінченнями назв наслідків дії вдвічі менше, ніж назв дій. У термінології Psichologijos vadovėlio похідні цього способу творення значно відрізняються від загальновживаної мови загалом, у якій переважають саме похідні із закінченнями, що належать до категорії назв наслідку (результату) дії.

Розглянуті похідні утворено за допомогою таких трьох закінчень:

–as: atvaizdas 72 і варіант atavaizdas 72, išvaizdas (erdvės išvaizdas 12), įvaizdas (erdvės įvaizdas 12), pagrindas (fiziologinis atminties pagrindas 74) і vaizdas (smegenų veiksmo vaizdas 34);

–a: išraiška (jausmų išraiška 195), sąvoka (sąvokų sintezė 141) і šviesa (šviesos jutimas 64);

–is: įprotis 194, įspūdis 71 і potyris 2 (pojūčių potyris 150).

Ще менше (сьома частина всіх розглянутих похідних із закінченнями) становлять назви ознак (іменникові абстракти). Це похідні з трьома закінченнями (–is, –a і –ė). Наприклад:

–is (–io) і –is (–ies): dydis (judesio dydis 109), skonis (skon ies jutimas 36), sotis (sočio jutimas 61), svoris (svorio jutimas 61) і šaltis (šalčio jutimas 15). Слово skonis нині рекомендується для літературної мови із закінченням першої відміни –is, однак у деяких говорах, раніше й у письмових джерелах (зокрема в Mūsų žodynėlyje J. Jablonskis) трапляється із закінченнями жіночого роду третьої відміни (див. LKŽ XII 1020). Інакше зі словом першої відміни sotis, уживаним у підручнику: його подано в LKŽ (XIII 304–305) і рекомендовано для сучасного вжитку (див. DŽ₄ 2000: 721) як слово жіночого роду третьої відміни. У словотвірних описах сучасної мови слово šaltis вважають похідним із закінченням від прикметника šaltas (див. Urbutis 1961: 44, LKG I 1965: 316), однак, здається, його цілком можна вважати й дієслівним абстрактом, утвореним від дієслова šalti за допомогою суфікса –tis.

–a: aistra 189, dora (doros jausmas 158);

–ė: erdvė (lytėjimo pojūčio erdvė 107), laisvė (valios laisvė 198).

Складні слова

Наразі в сучасній термінології та самій літературній мові виявлено дуже мало психологічних термінів та інших іменників, що входять до складу складених термінів, утворених способом словотвору й за кількістю похідних змагаються зі словами, утвореними флексійним способом, — лише 8 складних слів, тобто приблизно в шість разів менше, ніж флексійних похідних.

Terminologija | 2010 | 17 121

Майже в усіх складних термінах другим компонентом є дієслівна основа, наприклад: слід (теорія слідів 75), рівновага (відчуття рівноваги 62), самозахист (зв’язок гніву із самозахистом 165), самоспостереження 207, самодогляд 4, душезнавство (<…> психологія, або душезнавство, є наукою про психічні явища або життя душі 1). Слово півкуля, що входить до терміна нерви півкуль мозку 32, є звичайним складним словом, утвореним від двох іменників.

Термін сам(о)свідомість 207 (Як образи, почуття тощо можуть бути предметом сприйняття, так само й ми можемо пізнати й наше «я». Такий процес називається самосвідомістю, або самопізнанням 208), у словничку підручника пояснено відповідниками російською, польською та німецькою мовами samosoznani(j)e, samowiedza, Selbstbewusstsein (с. 234); очевидно, його слід вважати калькою (пор. відповідники) або принаймні наслідуванням. Нині російському терміну самосознание у психологічній термінології відповідає самосвідомість (див. PŽ 1993: 265), відома вже зі словника Ст. Шалкаускіса Загальна філософська термінологія, опублікованого 1937 року в журналі Logos (Šalkauskis 1991: 180). До речі, слово saviąmonė до Словника литовської мови внесено лише з прикладом із текстів радянського періоду (див. LKŽ XII 258), але з «Підручника психології» видно, що його вживали й раніше.

Префіксальні похідні

До досліджуваної психологічної термінології входять лише два іменники, утворені за допомогою префіксів, — співчуття 153 і підсвідомість 84. Про те, що atjausmis є префіксальним похідним, свідчить не лише його форма (закінчення -is), а й пояснення самого укладача підручника М. Рейніса: «<…> різниця страждання в обох випадках залежить від цих чи інших елементів пізнання. Саме вони, а не щось інше, надають почуттям співчуття. (Співчуття утворено за аналогією до відтінку, відлуння, відсвіту)» 153. До речі, цього чудового слова немає в жодному з двох видань першого тому Словника литовської мови. Чоловічий рід другого похідного pasąmonis уживався ще в середині XX століття поряд із нині усталеною формою жіночого роду pasąmonė (Šalkauskis 1991: 168, 240; DŽ₁ 1954: 548; PŽ 1993: 203–204) (див. LKŽ IX 453).

СЛОВОТВІР ПРИКМЕТНИКІВ

Для вираження компонентів складених термінів у підготовленому М. Рейнісом Підручнику психології ужито 80 суто литовських і гібридних прикметників, тобто таких, що містять словотвірні морфеми як запозиченого, так і литовського походження. Найбільша частина цих прикметників (понад 90%) є похідними, насамперед суфіксальними утвореннями. Прикметників, утворених іншими способами, — трохи менше ніж одна сьома від усіх похідних цієї частини мови. Тому спершу тут розглядається суфіксальний словотвір прикметників, уживаних у психологічних термінах.

122 R. Katelytė, S. Keinys | M. Reinio psichologijos terminų ir jų dėmenų daryba

Суфіксальні похідні

Словотвір досліджуваних прикметників не є різноманітним — за кількістю похідних вирізняються суфікси -inis, -ė та -ingas, -a. З іншими суфіксами трапляється лише по одному-два похідних. -inis, -ė. За допомогою суфікса -inis, -ė утворено дві третини (усього 41) усіх досліджуваних суфіксальних прикметників. Менша їх частина (трохи більше третини) має за основу суто литовські слова, наприклад: особистий (особисті почуття 163), штучний (штучний сон 216), духовний (духовна особистість 105), кінцевий (кінцеві формації слухового нерва 66), зовнішній (зовнішнє переживання 4), постійний (постійний зв’язок психічних явищ 18), основний (основний емпіричний елемент пізнання 149), базовий (базовий психічний процес 183), первинний (первинні естетичні почуття 179), розумовий (розумова пам’ять 89), самочинний (самочинне характерне співпереживання 159), безперервний (безперервний зв’язок психічних явищ 18) і суспільний (суспільні почуття 163). Більшість цих похідних утворено від іменників, а від пасивних дієприкметників минулого часу, прикметників і числівників — по одному (штучний, безперервний і первинний), від прислівників — два (постійний і самочинний).

Кілька разів ужито дієприкметниковий похідний прикметник із суфіксом -inis, -ė — grįžtaminis. У словничку підручника цей прикметник пояснено синонімом refleksinis (с. 232). Обидва прикметники постійно співвідносяться і в тексті підручника, наприклад: 1) Така дія називається рефлекторною, або зворотною 31; 2) <...> людина виконує певні рухи, які мають зворотний, або рефлекторний, характер <...> 138; 3) Уже раніше [= раніше] було сказано, що ми називаємо рефлексними (рефлекторними), або зворотними, рухами 184. Те, що grįžtaminis і refleksinis неодноразово зіставляються, очевидно, свідчить про те, що проф. М. Рейніс прагнув привчити читачів підручника до литовського слова. На жаль, це один із рідкісних випадків, коли вживане слово не мало підстав закріпитися у вжитку: grįžtaminis неприйнятне з погляду словотвору, оскільки від пасивних дієприкметників теперішнього часу прикметники зазвичай не утворюються.

Майже дві третини прикметників, утворених за допомогою цього суфікса, походять від інтернаціональних слів — іменників або прикметників, наприклад: альтруїстичний (альтруїстичні почуття 168), астенічний (астенічні афекти 159), егоїстичний (егоїстичні почуття 168), експериментальний (експериментальна психологія 14), елементарний (елементарні почуття 167), емпіричний (емпірична психологія 2), естетичний (естетичні почуття 179), фізичний (фізичне почуття 158), фізіологічний (фізіологічна психологія 14), індивідуальний (індивідуальні почуття 163), інтелектуальний (інтелектуальні почуття 178), кінестетичний (кінестетичне відчуття 109),

Terminologija | 2010 | 17

1 2 3

механічний (механічна пам’ять 89), метафізичний (свобода волі в метафізичному розумінні 198), моторний (моторний нерв 24), музичний (музична пам’ять 88), органічний (органічні відчуття 39), психічний (психічне життя 10), психофізичний (психофізичний закон Вебера—Фехнера 66), психологічний (психологічний аналіз 93), раціональний (раціональна психологія 2), рефлекторний (рефлекторна дія 31), соціальний (соціальні почуття 163), спеціальний (відчуття спеціальних органів чуття 39), специфічний (специфічна енергія 65) і стенічний (стенічні афекти 159).

Невелика частина гібридних прикметників, уживаних у підручнику з психології, за сучасними уявленнями, застаріла. Наприклад, у праці колективу авторів Поради з мовної практики (1985 р.) кращими вважаються не експериментальний, елементарний, раціональний, спеціальний, а експериментний, елементарний, раціональний, спеціальний (с. 72, 240, 271).

–ingas, –a. У термінах, уживаних М. Рейнісом, прикметників із суфіксом –ingas, –a утричі менше, ніж прикметників, утворених за допомогою суфікса –inis, –ė. Лише третина похідних із цим суфіксом має за основу литовські слова, наприклад: сильний (сильна уява 106), уважний (уважне навчання 101), вольовий (вольовий рух 187), самочинний (самочинне існування душевних сил 17) і вольовий (вольовий рух 187). Хоча в мові загалом трапляється невелика кількість похідних із суфіксом –ingas, –a від прикметників (див. LKG I 1965: 558), уважний видається незвичним і словотвірним винятком. До речі, цього слова немає у четвертому томі Словника литовської мови.

Більшість основ досліджуваних прикметників із цим суфіксом — інтернаціональні слова, наприклад: активний (активна увага 91), автоматичний (автоматичний рух 184), характерний (самочинне характерне співпереживання 159), імпульсивний (імпульсивні рухи 184), інстинктивний (інстинктивний рух 91), логічний (логічне мислення 221), пасивний (пасивна увага 91), рефлексний (рефлексний рух 184) і симпатичний (симпатичне наслідування 168). Поряд із терміном рефлексний рух у дужках подано також похідний прикметник із суфіксом –inis — рефлекторний.

У той час, у перші десятиліття XX століття, такі прикметники не були рідкістю в писемній мові. Їх, наприклад: aktingas, igieningas (тепер гігієнічний), objektingas, produktingas, simpatingas, подавав у «Нашому словничку» (1918 р.) Й. Яблонскіс, яким міг користуватися або принаймні переглядати й М. Рейніс. Щоправда, деякі слова із суфіксом –ingas він виправляв. Наприклад, у мовній рецензії на опубліковану 1924 року лекцію Й. Тумаса (Вайжгантаса) про автора «Шяуленишкський старець»Šiaulėniškio Senelio — Й. С. Довидайтіса — прикметник

124 R. Katelytė, S. Keinys | M. Reinio psichologijos terminų ir jų dėmenų daryba

слів інтелігентний, непатріотичний і віддієслівних іменників автономність, благодійність натомість великий учитель мови пропонував, серед іншого, вживати інтелігентний, непатріотичний, автономність, благодійність (JR V 1936: 44). Із раніше згаданих гібридів із суфіксом -ingas, -a у сучасному вжитку, здається, залишилися тільки характерний і симпатичний. Замість багатьох інших уживаються або похідні із суфіксом -iškas, -a (наприклад: автоматичний, логічний), або міжнародні прикметники (наприклад: активний, імпульсивний, інстинктивний, пасивний, рефлексивний). До речі, у той час, коли підручник із психології готував М. Рейніс, частими конкурентами похідних із суфіксом -inis, -ė були прикметники, утворені за допомогою суфікса -iškas, -a. Для термінів підручника вони були, так би мовити, непотрібні. Було б цікаво й корисно для науки з'ясувати, чи є це характерною рисою тогочасної психологічної термінології, чи лише особливістю індивідуального слововжитку укладача підручника.

Компоненти досліджуваних психологічних термінів виражаються також кількома добре відомими в мові прикметниками, утвореними за допомогою таких суфіксів:

-ykštis, -ė: первісний (первісне почуття 162);

-imas, -a: чужий (чужий психічний сущий 8);

-ras, -a: змішаний (змішане почуття 157);

-štas, -a: високий (висока психічна діяльність 34);

-tas, -a: простий (просте поєднання образів 142);

-uistas, -a: хворобливий (хворобливо веселий настрій 223);

-utinis, -ė: крайній, -я (крайній реалізм 65).

Більше половини всіх різних прикметників, ужитих у термінах джерела, становлять гібриди, утворені від міжнародних слів за допомогою литовських суфіксів -inis, -ė і -ingas, -a. У цьому аспекті словотвір іменників і прикметників, ужитих у термінах підручника, істотно відрізняється.

Префіксальні похідні

У складі психологічних термінів, уживаних у підручнику, виявлено лише чотири похідні з префіксом ne-, наприклад: nemalonus (nemalonus jausmas 128), nenoringas (nenoringi judesiai 184), nepriežastinis (nepriežastinė baimė 161) і nevalingas (nevalingi judesiai 187).

Похідні змішаного словотвору

Чотири прикметники серед досліджуваних термінів утворені одночасно за допомогою префікса й суфікса. Це суто литовські похідні змішаного словотвору išvidinis (išvidinis valios veiksmas 183), išviršinis (išviršinis poty-

Terminologija | 2010 | 17

125

ris 4), а також гібриди įcentrinis (įcentriniai dirksniai 31) і išcentrinis (išcentriniai dirksniai 31).

З погляду морфемного складу так само утворений і прикметник išorinis, -ė, однак, крім нього, широко відомий іменник išorė, який легко можна вважати твірним словом розглядуваного прикметника. Щоправда, до четвертого тому Lietuvių kalbos žodyno з первинних джерел літературної мови, датованих сімдесятьма-вісімдесятьма роками раніше, увійшли іменники išvidė «внутрішній бік; середина» та išviršė «зовнішній бік» (с. 258, 260); із довоєнного джерела išviršė потрапило також до перших двох видань Dabartinės lietuvių kalbos žodyno. Спираючись на це, а не на сучасне вживання, прикметники išvidinis, -ė ir išviršinis, -ė начебто можна було б вважати суфіксальними похідними із суфіксом –inis, –ė, однак словотвірне значення свідчить, що ці прикметники все ж утворені одночасно за допомогою префікса й суфікса. Даних, які давали б підстави сумніватися у змішаному способі словотвору гібридів įcentrinis, -ė ir išcentrinis, -ė, не виявлено (щоправда, у Lietuvių kalbos žodyne є іменник išcentris «диск, насаджений на вал не по центру (використовується для перетворення обертального руху на поступальний)» IV166 із довоєнних текстів, але через його значення немає підстав вважати його твірним словом прикметника išcentrinis, -ė).

Флексійні похідні

До складу термінів підручника входять лише два звичні в мові давні прикметники, утворені за допомогою закінчень. Це kartus (karčios skonies jutimas 5) і senas (senoji psichologija 210).

Складні слова

Залежним компонентом (означенням) складених термінів, розглянутих у статті, вжито один складний прикметник — dviakas (dviakas regėjimas 115, dviakas matymas 113); в обох випадках поряд із dviakas як синонім написано прикметник binokuliarus (у словничку підручника подано binakularus 232). До речі, прикметника dviakas немає у другому томі «Словника литовської мови».

СЛОВОТВІР ДІЄСЛІВ

До складу розглянутих складених термінів як залежні компоненти входять 24 дієприкметники. Оскільки дієприкметники є формами дієслів, у словотвірному аналізі зазвичай розглядають інфінітиви, зважаючи також на інші основні форми. Майже чотири п’ятих дієслів є змішаними або вторинними суфіксальними та префіксальними.

126 R. Katelytė, S. Keinys | M. Reinio psichologijos terminų ir jų dėmenų daryba

Змішані безпрефіксні дієслова girdėti (girdimoji haliucinacija 219), judėti (judamasai [atminties] tipas 86), regėti (regimoji haliucinacija 219) і svarstyti (svarstomoji galia 33 ir svarstytoji mintis 101) — давні слова, що мають той самий корінь, що й відповідні первинні дієслова, але суфікс або той самий його варіант не в усіх основних формах.

Три безпрефіксні вторинні дієслова утворено за допомогою суфікса -inti, наприклад: gaminti (gaminamoji vaizduotė 102), judinti (judinamasai* dirksnis 76), žadinti (žadinantys afektai 159); одне утворене за допомогою суфікса -auti, наприклад protauti (protaujamasi sielos esmės ir ypatybių pažinimas 3).

Десять дієслів є префіксальними похідними від первинних і вторинних дієслів, наприклад: atgaminti (atgaminamoji vaizduotė 102, atgamintasaи vaidinys 144), įgimti (įgimtoji atmintis 98), išplėtoti (išplėtota valia 196), neveikti (neveikiamासai dėmesys 91), pajusti (pajuntamieji jausmai 168), palyginti (palyginamoji psichologija 10), panaudinti (panaudintieji jutimai 72), pasekti (pasekamieji vaizdai 54), patirti (patiriamasa* sielos reiškinių pažinimas 3) і prislegti (linguistai prislegtas ūpas 223).

СЛОВОТВІР ПРИСЛІВНИКІВ

У складі складених термінів джерела вжито один прислівник liguistai (liguistai linksmas ūpas 223, liguistai prislegtas ūpas 223), який є типовим похідним від прикметника за допомогою суфікса –ai.

ВИСНОВКИ

1. Мова підручника з Психології, вільно перекладеного професором М. Рейнісом з російської мови, є ясною, живою та легко зрозумілою і тепер, через дев’ять десятиліть після його видання (1921 р.). Це свідчить про тісний зв’язок упорядника з живою народною мовою, а також про те, що він чудово володів загальнолітературною фаховою мовою свого часу. Такий найзагальніший висновок також підтверджує дослідження словотвору термінів, уживаних у підручнику, та інших слів, що входять до складу складених термінів.

2. Досліджені терміни та слова, що входять до їхнього складу (іменники, прикметники, дієприкметники з дієслівною основою та прислівники), утворені всіма способами морфологічного словотвору: суфіксальні похідні становлять 77,2%, флексійні похідні (лише іменники та прикметники) — 14,5%, префіксальні похідні — 4,6%, складні слова (лише іменники та прикметники) — 2,6%, а похідні змішаного словотвору (лише прикметники) — 1,1% усіх дериватів, що становлять предмет статті (загалом понад 350).

Terminologija | 2010 | 17

127

3. Найбільша частина всіх дериватів (87,8%) є суто литовською, а 12,2% становлять гібриди, утворені від інтернаціональних слів за допомогою литовських афіксів. Привертає увагу дуже мала кількість гібридних (усі суфіксальні) іменників (1,7% усіх утворених іменників або 3% суфіксальних похідних цієї частини мови) та значна кількість гібридних прикметників (50% усіх утворених прикметників; майже всі вони — похідні із суфіксами –inis, –ė та –ingas, –a, і лише кілька похідних утворено одразу за допомогою префікса й суфікса).

4. Винятковою рисою досліджених дериватів є велика кількість абстрактних іменників: 90% іменників, утворених за допомогою суфіксів і флексій, становлять назви дій (віддієслівні абстрактні іменники) та ознак (відприкметникові абстрактні іменники). Найбільшу частину абстрактних іменників утворено за допомогою найпродуктивніших суфіксів цих двох словотвірних категорій –imas та –umas.

5. Чимало дериватів добре відомі, здавна вживалися в звичайній писемній мові або утворювалися як терміни. Рідкісних, непоширених чи неприйнятних для загального вжитку слів небагато. Найбільше змінився статус у мові прикметників, утворених за допомогою суфікса –ingas, –a: частина з них нині вже не вживається.

Загалом із дериватів дослідженого джерела видно, що словотвір термінів та їхніх компонентів за 90 років порівняно мало змінився.

ДЖЕРЕЛО

Підручник з психології. Вільно переклав із праці проф. Г. Челпанова д-р філософії М. Рейніс. Вільнюс, 1921 (видання Литовського наукового товариства).

LITERATŪRA

Būga K. 1959: Rinktiniai raštai. T. 2. Sud. Z. Zinkevičius. Vilnius. DŽ₁ 1954: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. Ats. red. J. Kruopas. Vilnius. DŽ₄ 2000: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. Vyr. red. St. Keinys. Vilnius. JR V 1936: Jablonskio Raštai. T. 5: Kalbos dalykai. Redagavo J. Balčikonis. Kaunas. Katelytė R. 2009: Mečislovo Reinio laisvai versto Psichologijos vadovėlio psichologijos terminų reikšmė ir kilmė. – Terminologija 16, 198–216. KP 1939: Kalbos patarėjas. Paruošė L. Dambrauskas. Redagavo A. Salys, Pr. Skardžius. Kaunas. KPP 1985: Kalbos praktikos patarimai. Sud. A. Pupkis. Vyr. red. Z. Zinkevičius. II pataisytas ir papildytas leidimas. Vilnius. LKG I 1965: Lietuvių kalbos gramatika. T. 1. Vyr. red. K. Ulvydas. Vilnius. LKŽ I–XX 1941–2002: Lietuvių kalbos žodynas. Ats. (vyr.) red. J. Balčikonis (t. 1–2), K. Ulvydas (t. 3–5, 11–16), J. Kruopas (t. 1–2, 6–10), V. Vitkauskas (t. 17–20). Vilnius. Mūsų žodynėlis. „Vargo mokyklos“ priedėlis. Surinko Rygiškių Jonas. Voronežas, 1918. PŽ 1993: Psichologijos žodynas. Spec. red. R. Augis, R. Kočiūnas. Vilnius. Skardžius Pr. 1943: Lietuvių kalbos žodžių daryba. Vilnius. Šalkauskis St. 1991: Bendroji filosofijos terminija – Raštai. T. 2: Filosofijos ir pedagogikos terminija. Parengė A. Sverdiolas. Vilnius, 126–252. Urbutis V. 1961: Dabartinės lietuvių kalbos galūnių darybos daiktavardžiai. – Kalbotyra 3, 27–60. Zinkevičius Z. 1966: Zinkevičius Z. Lietuvių dialektologija. Vilnius.

128 R. Katelytė, S. Keinys | M. Reinio psichologijos terminų ir jų dėmenų daryba

WORD FORMATION OF MEČISLOVAS REINYS’ TERMS OF PSYCHOLOGY AND THEIR COMPONENTS

The first three decades of the 20^th century was a period of rapid development of contemporary Lithuanian terminology of various fields of science and technology. In 1921 Lithuanian scientific society published Psichologijos vadovėlis (Psychology textbook) which was a free translation of Georgij Chelpanov’s Учебник психологии performed by professor Mečislovas Reinys (1884–1953). This paper analyses the word formation of substantival one-word terms as well as nouns and other parts of speech which comprise components of complex terms used in this textbook.

There were 390 words researched, 91% of them are formations. The majority of formations (73.6%) are nouns. Other parts of speech are less common – adjectives comprise 20.7%, verbs (participles) – 5.4% and adverbs – 0.3%. Cases of word formation of terms with suffixes, endings and prefixes as well as compounds and terms of mixed formation (with prefixes and suffixes at the same time) are researched in detail.

It was established that the majority of formations researched (about 88%) are purely Lithuanian and about 12% are hybrids. Nearly all hybrids are derivates made from international words with Lithuanian suffixes. Very many terms of psychology and their components have an abstract meaning – 90% of nouns made with suffixes and endings are substantial or verbal abstracts. On the whole, the word formation of the one-word terms and components of complex terms researched has not changed much in 90 years.

Gauta 2010-12-14

Rita Katelytė

Lietuvių kalbos institutas

P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius

E. paštas [email protected]

Stasys Keinys

Lietuvių kalbos institutas

P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius

E. paštas [email protected]

Terminologija | 2010 | 17

1 2 9