Використання результатів досліджень дескриптивної термінології в термінологічній практиці

JOLANTA KOVALEVSKAITĖ

Vytauto Didžiojo universitetas

AGNĖ BIELINSKIENĖ

Vytauto Didžiojo universitetas

КЛЮЧОВІ СЛОВА: дескриптивна термінологія, викладання термінології, термінологічна практика, інформативний контекст, спеціальний корпус текстів

ВСТУП

У дескриптивній термінології (у литовському мовознавстві її також називають описовою термінологією) використовувані засоби й застосовувані методи можуть стати в пригоді у практичній термінологічній роботі. У цьому разі термінологічну практику розуміємо як діяльність, що охоплює не лише роботу практиків (термінологів, перекладачів, редакторів тощо), а й навчання студентів. Спираючись на дослідження з дескриптивної термінології, викладання термінології можна організувати так, щоб розв’язання практичних проблем відбувалося індуктивно, на основі теорії термінології, інтегрованої в процес навчання (пор. англ. problem-solving principle, див. Korkas et al. 2010; learning through discovery, див. Alcina 2011).

Термінологію як навчальну дисципліну включено до програм із мовознавства, перекладознавства тощо; основи термінології або курси, адаптовані до конкретної предметної галузі, викладають на різних рівнях навчання, для практиків проводять семінари й літні школи (Picht 2011: 21), однак про викладання та вивчення термінології досі написано небагато (Alcina 2011: 8). Через широке застосування в інформаційному суспільстві важливість викладання термінології та потреба в термінологах зростають (Bucher 2007). Останнім часом особливо наголошується на термінологічних навичках під час обговорення компетентностей, необхідних перекладачам (Korkas et al. 2010; Maskaliūnienė et al. 2012; Sikora 2013).

Мета цієї статті — представити, як результати досліджень із дескриптивної термінології (джерела, інструменти й методи) можна застосувати в термі-

Terminologija | 2015 | 22

149

…нологічній практиці, оскільки тут значну увагу приділяють аналізу вживання термінів у текстах (або корпусах). Аналіз уживання термінів корисний для розв’язання актуальних питань упорядкування термінології: дослідження загальних і розрізнювальних ознак поняття, визначення місця поняття в системі понять, оцінювання якості дефініції та/або укладання корпусно-орієнтованої дефініції терміна тощо.

1. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ДЕСКРИПТИВНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

В одному з напрямів дескриптивного впорядкування термінів — корпусно-орієнтованому впорядкуванні термінів (англ. corpus-driven terminology management, Budin 2012) — основну увагу приділяють уживанню терміна та аналізу його вживання в корпусі. Контекст слід вважати найважливішим чинником формування термінологічного значення (пор. Zeller 2005), тобто саме з контексту можна визначити, чи є певне слово або словосполучення терміном, чи ні. Це питання часто постає перед практиками, які працюють у сфері термінології.

Дескриптивна термінологія вирізняється іншими принципами, джерелами й засобами впорядкування термінології, ніж прескриптивна термінологія (Marcinkevičienė 2000; Budin 2012). У прескриптивній термінології переважно спираються на документи, стандарти, схвалені збірники термінів або бази даних, тоді як основними джерелами дескриптивної термінології є корпуси, передусім спеціалізовані, укладені з текстів аналізованої предметної галузі (докладніше про укладання спеціалізованих корпусів литовською мовою див. Marcinkevičienė 2000; Bielinskienė et al. 2015).

У дескриптивній термінології спеціалізовані корпуси потрібні насамперед для отримання нових термінів аналізованої галузі, однак не менш важливими є й для збирання іншої інформації про термін, наприклад дефініцій, контекстів уживання, сполучуваності та частотності терміна. Терміни в таких корпусах досліджують за допомогою автоматизованих інструментів розпізнавання й аналізу термінів. Методи, інструменти та джерела дескриптивної термінології можна використовувати під час виконання практичної термінологічної роботи або навчання такої роботи.

2. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ І НАУКОВИХ ПРОЄКТІВ ІЗ ДЕСКРИПТИВНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

У Литві, окрім постійної термінологічної роботи, яку виконують Центр термінології Інституту литовської мови та Підкомісія з термінології Державної комісії литовської мови, а також постійно оновлюваних ресурсів (Банку термінів Литовської Республіки, Термінарію, бази термінів Департаменту стандартизації, EuroTermBank тощо), реалізуються також наукові проєкти, пов’язані з накопиченням термінологічних ресурсів литовської мови, наприклад, створено систему класифікації та термінології в галузі медицини SNOMED CT

150

Jolanta Kovalevskaitė Agnė Bielinskienė

Deskriptyviosios terminologijos tyrimų rezultatų panaudojimas terminologijos praktikoje

Республіки, Термінарію, бази термінів Департаменту стандартизації, EuroTermBank тощо), реалізуються також наукові проєкти, пов’язані з накопиченням термінологічних ресурсів литовської мови, наприклад, створено систему класифікації та термінології в галузі медицини SNOMED CT¹, для литовської мови адаптовано двомовний (англо-литовський) тезаурус із суспільних наук LiDA² тощо.

У межах проєктів ŠIMTAI 1 і ŠIMTAI 2 (VDU)³ створено кілька інструментів і ресурсів, адаптованих до литовської мови, а також методику визначення термінів на основі корпусів. Елементи цієї методики (наприклад, поняття інформативних контекстів) можна застосовувати на практиці для аналізу вживання термінів і визначення терміна.

2.1. Ресурси та інструменти

Дослідження проєктів ŠIMTAI 1 і ŠIMTAI 2 проводилося відповідно до принципів дескриптивної термінології, тому насамперед було підготовлено потрібне джерело — спеціалізований корпус текстів у галузі освіти й науки обсягом 4 млн слів (автоматично морфологічно анотований). Цей корпус складається з документів Міністерства освіти і науки та інших установ, що охоплюють освіту, вищу освіту тощо (докладніше див. Bielinskienė et al. 2015: 24). Корпус репрезентує обрану конкретну галузь освіти й науки, тому очікувалося, що в таких документах міститиметься найбільше термінів цієї галузі. На основі цього корпусу створено онлайн Словник термінів освіти і науки (далі — ŠMTŽ) та вільно доступну в інтернеті Онтологію термінів освіти і науки (докладніше Markiewicz et al. 2013).

Було створено й кілька інструментів: 1) інструмент автоматичного виявлення термінів у корпусі, 2) інструмент JungLe, призначений для присвоєння кільком відмінковим формам того самого терміна однієї заголовної форми (Boizou et al. 2012), і 3) інструмент аналізу контексту терміна Qafe. Оскільки дані, відібрані інструментом Qafe, використовувалися й можуть використовуватися в процесі навчання термінології, докладніше представимо принцип його роботи.

Призначення інструмента Qafe — автоматично аналізувати контекст окремих термінів і визначати передану в ньому фахову інформацію, так звані

¹ http://www.lmb.lt/index.php?-538029741.

² http://www.lidata.eu/idex_tez.php.

³ Автоматична ідентифікація термінів освіти і науки — двочастинний проєкт, профінансований Радою з питань науки Литви та реалізований у Центрі комп’ютерної лінгвістики VDU у 2009–2010 рр. (ŠIMTAI 1) і 2010–2012 рр. (ŠIMTAI 2).

Terminologija | 2015 | 22

1 5 1

інформативні контексти (див. підрозділ 2.2), у яких видно ознаки поняття, позначеного терміном, і семантичні зв’язки з іншими поняттями. Отримавши контексти, відібрані інструментом Qafe, термінолог може швидше систематизувати й проаналізувати інформацію про поняття, позначене терміном.

Інструмент Qafe шукає паралінгвістичні моделі, у яких відображено структуру, характерну для інформативних контекстів (наприклад, визначень термінів), та інші елементи цієї структури — лексичні, граматичні тощо. Встановлено, що визначення, у яких зазвичай відображено гіперонімічний / гіпонімічний зв’язок, можна знаходити в тексті за такими моделями, як [Tn є N], [Tn – N], [Tn відомий як] тощо.⁴ (Докладніше про моделі див. Bielinskienė et al. 2015: 76–78). Використовуючи набір згаданих паралінгвістичних моделей, інструмент Qafe автоматично відбирає потенційно інформативні контексти⁵. Наприклад, під час аналізу терміна обов’язкові дисципліни автоматично було розпізнано 7 інформативних контекстів, і майже всі вони були зібрані за моделлю [T– Nn], наприклад, обов’язкові дисципліни [T] – [тире] це дисципліни [Nn], що дають основу знань і компетентностей обраного напряму навчання. Цей інформативний контекст відповідає звичайній структурі визначення: зазвичай, визначаючи поняття, наводять гіперонім і диференційні ознаки. Отже, під час пошуку інформативних контекстів можна автоматично розпізнавати й готові визначення, які можуть траплятися в текстах корпусу.

Мовну інформацію, яку використовує інструмент Qafe, можна застосовувати безпосередньо або опосередковано. Безпосередньо використовуючи дані, отримані за допомогою інструмента, дослідник може автоматично зібрати інформативні контексти й проаналізувати їх. Якщо інструмент не використовується, можна застосувати принципи його роботи: наприклад, знаючи структуру моделей, які використовує інструмент, можна також вручну шукати в конкордансі терміна фрагменти, що вказують на фахову інформацію, тощо (докладніше про це див. у частині 3). Уся інформація або її частина, отримана з інформативних контекстів, може бути використана для визначення термінів.

⁴ Tn — називний відмінок терміна; N — іменник; є, відомий як, тире — лексичні й графічні знаки, необхідні в шуканому контексті.

⁵ Šiame straipsnyje ir kitur (pvz., Bielinskienė et al. 2015) vartojami terminai galimi terminai, galimi informatyvieji kontekstai. Tokia skirtis reikalinga, nes tarp automatiškai gautų duomenų gali pasitaikyti ir netikslių.

152

Jolanta Kovalevskaitė Agnė Bielinskienė

Deskriptyviosios terminologijos tyrimų rezultatų panaudojimas terminologijos praktikoje

2.2. Методика визначення термінів на основі корпусів

Оскільки в проєкті ŠIMTAI 2 для термінів, описаних у ŠMTŽ, прагнули подати визначення з корпусу, один з етапів проєкту було присвячено розробленню та застосуванню методики визначення термінів на основі корпусів. Предметну інформацію для визначення термінів отримували автоматично за допомогою інструмента Qafe, відібравши ті контексти терміна, які вважалися потенційно інформативними. В інформативних контекстах у згаданому проєкті містилася частина мовних ресурсів, підготовлених і використаних для визначення термінів⁶.

Аналізуючи тексти конкретної предметної галузі або спеціалізовані корпуси, можна не лише з’ясувати особливості вживання певного терміна (частоту вживання, найчастіших контекстних партнерів тощо), а й зібрати інформацію про поняття, яке позначає термін. Основна предметна інформація про термін передається семантичними зв’язками, що реалізуються в інформативних контекстах (англ. knowledge-rich contexts, див. Meyer 2001). Інґрід Маєр (2001: 281) вважає інформативним такий контекст, у якому є принаймні одна ознака поняття, позначеного терміном. Інакше кажучи, такий контекст має вказувати на властивість поняття або на його зв’язок з іншими поняттями.

I. Meyer (2001) skiria du informatyviųjų kontekstų tipus: apibrėžiamuosius (angl. defining knowledge-rich contexts) ir aiškinamuosius (angl. explanatory knowledge-rich contexts). Apibrėžiamųjų kontekstų pagrindas – hiperonimijos ir hiponimijos, rečiau meronimijos⁷ semantiniai ryšiai. Informatyvieji kontekstai su hiperonimais ir hiponimais yra artimi klasikinei apibrėžties formai: T (terminas) = X (hiperonimas) + skiriamieji požymiai, pvz.: akreditavimas – tai vertinimas, naudojamas aukštojo mokslo sistemoje (vertinimas yra akreditavimo hiperonimas). Apibrėžiamaisiais kontekstais, kuriuose dažniausiai atsispindi esminė informacija apie sąvoką, paprastai pasinaudojama sudarant apibrėžtis.

Пояснювальні контексти відрізняються від дефініційних тим, що не містять гіпероніма, а лише вказують на одну або кілька ознак поняття, які не обов’язково є суттєвими чи розрізнювальними (Meyer 2001: 288). Пояснювальні контексти важливі тим, що надають інші предметні знання про термін і його вживання, наприклад, показують, що термін може, повинен мати, зазвичай є, відомий як тощо. Такі контексти можуть бути первинною інформацією

⁶ Інші дані, отримані з корпусу, подано в Словнику термінів освіти і науки: відмінкові форми терміна, колокати, приклади, конкорданс, див. ŠMTŽ – http://daukantas.vdu.lt/moksliniai-terminai/.

⁷ В інших працях можуть уживатися терміни партонімія та партоніми.

Terminologija | 2015 | 22 153

формулювання визначення або входити до нього як певна частина (що передає ознаку), наприклад: Ті, хто успішно завершив програму випускники набудуть сукупності вмінь, необхідних для певної професійної діяльності.

Інформативні контексти цінні ще й тому, що є прикладами автентичного вживання з конкордансу конкретного терміна. Важливо зазначити, що приклади автентичного вживання не такі ідеальні, як деякі визначення, наведені в термінологічних базах чи словниках, тому І. Меєр (2001: 284) контексти, що мають ознаки, характерні для словникового визначення, наприклад двокрапку чи тире після терміна, називає словниковими дефініційними інформативними контекстами (англ. dictionary defining knowledge-rich contexts). Інформативні контексти, отримані з реального вживання та з вільнішою, різноманітнішою структурою речення, І. Меєр називає природними (англ. naturally occurring defining knowledge-rich contexts). Саме останні контексти становлять більшу частину контексту терміна в корпусі. У таких природних контекстах згадані ознаки поняття не обов’язково є розрізнювальними, так само як найближче згадане поняття не завжди можна вважати найближчим гіперонімом (англ. closest genus), якого вимагає укладання визначення. Отже, аналізуючи вживання терміна в корпусі, у його інформативних контекстах часто можна знайти й не обов’язково суттєву інформацію.

3. АНАЛІЗ УЖИВАННЯ ТЕРМІНА У ФАХОВОМУ КОРПУСІ

Для термінології та термінографії дуже важливими є такі аспекти: термін, поняття, ознаки поняття, відношення (зв’язки) між поняттями, системи понять, принципи формулювання визначень. Тому під час аналізу вживання терміна важливо визначити загальні та розрізнювальні ознаки поняття, його місце в системі понять, оцінити якість визначення та (або) підготувати визначення терміна на основі корпусу.

У прескриптивній термінології терміни визначають переважно з огляду на місце позначуваних ними понять в ієрархічній системі понять та їхні зв’язки з іншими поняттями (Marcinkevičienė 2000: 6). Отже, здатність визначати загальні та розрізнювальні ознаки поняття потрібна насамперед для того, щоб дізнатися про саме поняття та (або) сформулювати визначення терміна. Використовуючи фаховий корпус певної галузі, можна досліджувати конкорданси конкретних термінів і таким чином з’ясувати, яке поняття позначає термін, які його ознаки та з якими іншими поняттями воно пов’язане. У такий спосіб систему понять будують «знизу вгору», тобто на основі інформації про вживання терміна.

154

Jolanta Kovalevskaitė Agnė Bielinskienė

Deskriptyviosios terminologijos tyrimų rezultatų panaudojimas terminologijos praktikoje

3.1. Аналіз контексту терміна з погляду фахової інформації

Щоб інформацію про поняття, позначуване певними термінами, можна було знайти у фаховому корпусі, корпус має відображати предметну галузь, а термін має бути в ньому достатньо частотним; тоді дослідник отримає більший конкорданс, а отже, і більше інформації про термін. Приклади з конкордансу терміна mokslinis darbas у корпусі:

(1) Третя причина — mokslinio darbo бюрократизація.

(2) Наукова робота найчастіше виконувалася в Німеччині, Франції, Польщі, Латвії та Швеції (3 priedo 4 lentelė).

(3) Наукові дослідження (інакше — mokslinis darbas) — дослідження, що поділяються на фундаментальні та прикладні наукові дослідження.

(4) Наукові співробітники, окрім mokslinio darbo, мають виконувати педагогічну роботу.

Як бачимо, у реченнях той самий термін уживається по-різному: у реченнях 1 і 2 термін згадано, однак, хоча йдеться про речі, пов’язані з науковою роботою, фахової інформації про поняття, позначуване цим терміном, тут немає. У прикладах 3 і 4 вже згадано й інші терміни, пов’язані з поняттям mokslinis darbas: moksliniai tyrimai, fundamentiniai tyrimai, taikomieji tyrimai, mokslo darbuotojai, pedagoginis darbas. Для термінографії найважливішими є саме такі фрагменти контексту терміна, адже вони можуть допомогти зрозуміти, як тлумачать позначуваний терміном предмет, яке його призначення чи характер, — це допомагає визначити поняття, позначуване терміном. Отже, термінографові потрібно з усього контексту терміна відібрати лише ті місця, де згадано інші терміни, пов’язані з аналізованим терміном, або наведено готові визначення.

Якщо численні рядки конкордансу терміна потрібно опрацьовувати вручну, а сам конкорданс великий, аналіз терміна в корпусі стає неефективним і забирає багато часу. Адже для відбору найінформативніших контекстів довелося б прочитати весь конкорданс і заглибитися у зміст контексту кожного речення, а це нелегко для лінгвіста, перекладача чи студента, який не має спеціальних знань про терміни досліджуваної наукової галузі. У такому разі доцільно скористатися інструментами, які хоча б частково автоматизували б аналіз контекстів терміна. Такий інструмент, як описаний у підрозділі 2.1 інструмент Qafe, діє як своєрідний фільтр, що відокремлює найінформативніші контексти від інших контекстів терміна, менш важливих, оскільки вони не надають інформації про поняття.

Для термінів, описаних усього у 224 ŠMTŽ, близько 60% визначень сформульовано на основі інформації з інформативних контекстів. Отже,

Terminologija | 2015 | 22

1 5 5

термінолог, укладаючи визначення цих термінів, або запозичив готове визначення, знайдене в корпусі, або сформулював його на основі інформативних контекстів та/або всіх конкордансів терміна. Частину інформативних контекстів не використано, оскільки серед автоматично відібраних контекстів є й непридатні, тобто такі, що, хоча формально й відповідають певній паралінгвістичній моделі, однак не відображають жодного семантичного зв’язку чи ознаки аналізованого поняття (про те, як слід удосконалювати моделі, використовувані інструментом Qafe, і підвищувати точність автоматичного аналізу, докладно йдеться у Bielinskienė et al. 2015, розд. 5.2.5).

3.2. Питання, актуальні для впорядкування термінології, та їх розв’язання на основі аналізу вживання термінів

Розв’язуючи питання, що виникають у термінологічній роботі, можна використовувати інформативні контексти як належної, так і неналежної якості. Далі розглянуто чотири основні теоретичні й практичні аспекти впорядкування термінів (про ці та інші аспекти теорії термінології, актуальні для впорядкування термінології, наприклад проблему розмежування терміна й нетерміна, див. також Korkas et al. 2010: 129–130). Аналіз ґрунтується на конкордансах термінів зі спеціального корпусу та/або фрагментах конкордансів конкретного терміна з інформативних контекстів, визначених інструментом Qafe⁸.

3.2.1. ВИЯВЛЕННЯ ФРАГМЕНТІВ КОНТЕКСТУ ТЕРМІНА, ЩО ПЕРЕДАЮТЬ ФАХОВУ ІНФОРМАЦІЮ

Щоб набути навичок визначення в тексті ознак понять, позначених термінами, та особливостей уживання термінів, слід аналізувати конкорданс терміна середньої частотності, аби, спираючись на поняття інформативного контексту (описане в підрозділі 2.2), навчитися знаходити в контексті терміна важливі з термінологічного погляду фрагменти. Як зазначалося, інформативний контекст має вказувати: а) принаймні на одну ознаку поняття, позначеного терміном, яка може бути не обов’язково істотною, але певним аспектом характеризує поняття, тобто вказує, як його розуміють, яке призначення чи ознаки має відповідний предмет тощо, або б) показувати зв’язок з іншими поняттями. Наведені нижче контексти засвідчують, що поняттю, позначеному терміном науковий ступінь, властиво те, що його присуджує університет (приклад 1), а також

⁸У ШМТЖ можна переглядати конкорданси всіх наведених термінів. У конкордансах можливі інформативні контексти не позначено окремо, а поки інструмент Qafe недоступний усім користувачам, інформативні контексти доведеться визначати вручну.

156

Jolanta Kovalevskaitė Agnė Bielinskienė

Deskriptyviosios terminologijos tyrimų rezultatų panaudojimas terminologijos praktikoje

науковий ступінь необхідний як вимога для претендування на певні посади (приклад 2):

(1) Право присуджувати наукові ступені має Університет, якщо Міністерство освіти і науки надало йому право провадити докторантуру самостійно або спільно з іншими науковими й навчальними закладами Литви чи інших країн.

(2) Тому для цієї посади слід встановити лише одну кваліфікаційну вимогу — мати науковий ступінь, під час здобуття якого було продемонстровано здібності та кваліфікацію, необхідні науковому співробітникові.

Подальший перегляд контексту цього терміна дає змогу дізнатися, які бувають наукові ступені (доктора, габілітованого доктора), як їх здобувають тощо.

Основну інформацію (головну розрізнювальну ознаку) про поняття передає визначення, знайдене в контексті (про визначення див. 3.2.4):

Науковий ступінь — ступінь, що засвідчує наукову кваліфікацію особи та присуджується після захисту дисертації.

До речі, це визначення наведено й у ШМТЖ як таке, що найточніше відповідає суті терміна.

Серед автоматично визначених інформативних контекстів не всі є придатними, тобто відображають ознаки поняття чи його зв’язок з іншими поняттями, наприклад:

У 8-му класі економіка є обов’язковим предметом, на неї відведено один урок на тиждень.

Цей контекст терміна обов’язковий предмет віднесено до непридатних, оскільки він не передає фахової інформації про термін. Хоча ми й дізнаємося, що в 8-му класі обов’язковим предметом може бути економіка, така інформація не розкриває ознак поняття (тобто того, що таке обов’язковий предмет). У наступному прикладі також не знаходимо важливої з термінологічного погляду інформації про те, яке поняття позначається терміном національна система кваліфікацій, якою є її природа тощо:

Національна система кваліфікацій — пріоритетний напрям політики.

Якщо конкорданс терміна великий, а можливості скористатися інструментом фільтрування контекстів Qafe немає, ту саму роботу можна виконати, використовуючи елементи паралінгвістичних моделей, застосовуваних в автоматичному аналізі (див. 2.1), за допомогою яких можна шукати інформативні дефініційні або пояснювальні контексти. Наприклад, такі структурні елементи, як бути, вважати, становити, охоплювати, а також тире, двокрапка тощо можуть використовуватися для виявлення дефініційних контекстів (пор. Castagnoli 2006: 167).

Terminologija | 2015 | 22

157

Аналізуючи вживання термінів у литовській мові, можна помітити, що такі слова й графічні знаки часто трапляються у визначеннях, наприклад:

Рада університету є колегіальним органом управління.

Кафедра — основний академічний підрозділ факультету, що реалізує навчальні програми або їхні частини, а також проводить наукові дослідження.

Автором наукового твору вважається фізична особа.

Науковий інститут складається з центрів, відділів та (або) наукових лабораторій.

Наукова діяльність охоплює також наукове навчання, наукові послуги, переклад і редагування наукової літератури тощо.

Крім того, слід мати на увазі, що в дефініційних контекстах зазвичай передаються семантичні зв’язки між терміном та іншим поняттям (гіперонімія / гіпонімія або меронімія) (про семантичні зв’язки див. 3.2.2). Пояснювальні контексти розпізнаються за такими лексичними елементами, що повторюються поруч із терміном, як може, має, має бути, може бути, може мати, є + дієприкметник, а також за іншими частотними дієсловами, особливо в теперішньому часі, наприклад:

Право надавати наукові ступені має Університет.

Вища освіта має бути однаково доступною для всіх.

Система навчання ґрунтується на кількості кредитів.

Отже, пошук у тексті згаданих елементів (часто вони також є колокатами терміна в конкордансі) може допомогти легше знаходити інформативні контексти термінів і використовувати їх для подальшої термінологічної роботи: встановлення системності термінів (див. 3.2.3) і укладання визначень (див. 3.2.4).

Як уже зазначалося, деякі автоматично відібрані інформативні контексти виявляються непридатними. Крім того, з певних причин частина інформативних контекстів залишається автоматично нерозпізнаною (цю проблему докладніше розглянуто в розділі 5.2.3 Bielinskienė et al. 2015). Важливо, що непридатні або не відібрані контексти також можна використовувати для навчання розпізнаванню інформативних контекстів та іншої значущої інформації про поняття, яке позначається терміном. Зіставляючи інформативні контексти певного терміна, автоматично відібрані інструментом Qafe, з усім конкордансом того самого терміна, можна виявити пропущені інструментом контексти.

Наприклад, у конкордансі терміна обов’язковий предмет із 54 рядків автоматично не було розпізнано два інформативні контексти:

(1) Обов’язкові предмети становлять основу загальноуніверситетської освіти та освіти за обраним напрямом навчання.

(2) Блок дисциплін загальноуніверситетської підготовки поділено на дві підгрупи: обов’язкових дисциплін та дисциплін, які можна обирати на альтернативній основі.

158 Jolanta Kovalevskaitė | Deskriptyviosios terminologijos tyrimų rezultatų panaudojimas terminologijos praktikoje Agnė Bielinskienė

Аналізуючи такі випадки, можна встановити причини, з яких ці контексти не було автоматично відібрано інструментом, або з’ясувати, чому вони не відповідали жодній із використовуваних моделей. Структура речення часто буває дуже складною і не відповідає моделям, які використовує інструмент, або поняття, що передають семантичні відношення, розташовані в значно ширшому контексті, ніж охоплює модель.

3.2.2. ВИЗНАЧЕННЯ СЕМАНТИЧНИХ ВІДНОШЕНЬ МІЖ ПОНЯТТЯМИ В КОНТЕКСТІ ТЕРМІНА

Приклад уживання терміна вважається дефініційним контекстом, якщо в ньому відображено семантичні відношення, що передаються між поняттями. Оцінюючи автоматично або вручну відібрані інформативні контексти, можна розвивати здатність розпізнавати інші поняття аналізованої галузі та аналізувати семантичні відношення між цими поняттями. Для інформативних контекстів, а особливо дефініційних, які відрізняються від пояснювальних тим, що передають семантичні відношення, найактуальнішими є відношення гіперонімії / гіпонімії та меронімії. Використовуючи методологію, описану в (2.2), як теоретичну основу, можна навчитися виокремлювати в контексті певні елементи, які можна сприймати як показники семантичного відношення.

Насамперед можна досліджувати лексичні одиниці, які зазвичай трапляються в конструкціях, що передають гіперонімію / гіпонімію та меронімію. Слід звернути увагу на вже згадані лексичні елементи бути, вважати, які вказують на те, що в реченні можна очікувати гіпероніми й гіпоніми.

У прикладі

Наукові долини — це передусім центри наукових досліджень, у яких буде зосереджено потенціал литовських науковців; очікується, що там працюватимуть найкращі науковці, а також науковці з-за кордону

видно, що структура фрагмента речення ніби складається з трьох частин: терміна (наукові долини), який у цьому випадку є гіпонімом, показника відношення (є) і словосполучення (центри досліджень), яке є ширшим поняттям аналізованого терміна — гіперонімом.

В іншому прикладі

Автором наукового твору вважається фізична особа

гіперонімом є фізична особа, гіпонімом — термін автор наукового твору, а зв’язкою між ними — слово вважається. Отже, дефініційні контексти мають містити гіперонім, який, окрім ознаки поняття, також указує на місце цього терміна в системі понять. До речі, слід мати на увазі, що іноді й сам аналізований термін може стати гіпонімом іншого, ширшого поняття.

Terminologija | 2015 | 22

159

Інший семантичний зв’язок — меронімію — можна розпізнати за словами охоплювати, складатися, лексичне значення яких саме по собі вже вказує на те, що буде перелічено складові частини предмета:

Інститути науки складаються з центрів, відділів та (або) наукових лабораторій.

Наукова діяльність охоплює також наукове навчання, наукові послуги, переклад і редагування наукової літератури тощо.

Розпізнати ці семантичні зв’язки можна також за тим, що гіперонімія / гіпонімія та меронімія передаються візуальними елементами, які виділяють текст, як-от деякими розділовими знаками: тире, дужками, двокрапками. Ліворуч і праворуч від цих знаків або між ними (наприклад, у дужках) розташовуються поняття, пов’язані семантичним зв’язком:

Науковий центр — структурний підрозділ університету або факультету (гіперонім поняття «науковий центр» — підрозділ);

<...> за який період ці наукові праці (наукові статті) опубліковано і в яких наукових виданнях (гіпонім поняття «наукові праці» — наукова стаття);

З ними безпосередньо пов’язані й деякі основні напрями наук: історія, філологія, мистецтвознавство, етнологія, комунікація та інформація (назви наукового напряму — це історія, філологія, мистецтвознавство, етнологія тощо).

Оскільки ці розділові знаки позначають обидва типи семантичних зв’язків, автоматично розрізнити їх складно, однак можна помітити, що в разі меронімії кілька понять перераховуються поспіль, а іноді додаються й сполучники:

Наукова діяльність охоплює створення, накопичення та поширення наукових знань, наукові дослідження й експериментальну розробку, а також інноваційну діяльність.

За подібними показниками в тексті можна розпізнати й термінологічні синоніми. У литовськомовних текстах відношення тотожності значень термінів можна визначити за дієсловами дефініційного значення називати, говорити, сполучником або. Синонім часто подається в дужках; може додаватися уточнювальна вказівка (тобто) (Stankevičienė 2013: 135–138). Аналізуючи терміни сфери освіти й науки, інформативних контекстів із синонімами не шукали, однак очевидно, що синоніми термінів також можна розпізнати в контексті за формальними ознаками.

В інформативному контексті семантичних зв’язків може й не бути, хоча модель уживання контексту придатна для їх визначення, наприклад:

Найвище оцінюється частина програм — наукова робота.

Національна система кваліфікацій — пріоритетний напрям політики.

160

Jolanta Kovalevskaitė

Agnė Bielinskienė

Deskriptyviosios terminologijos tyrimų rezultatų panaudojimas terminologijos praktikoje

У прикладах видно, що наукова праця не є гіпонімом надто абстрактного словосполучення частина програм, а національна система кваліфікацій — політичного напряму. Отже, слід пам’ятати, що не всі автоматично визначені контексти відображатимуть системні семантичні відношення. У багатьох випадках це може бути зумовлено й характером текстів корпусу: у таких текстах, як пресрелізи тощо, поняття не пояснюються, а лише згадуються, тому ймовірно, що в термінологічних контекстах, отриманих із таких текстів, системних понять не буде.

3.2.3. СИСТЕМНІСТЬ ТЕРМІНІВ У ТЕКСТАХ. ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ І СПЕЦІАЛЬНИХ ОЗНАК АНАЛІЗОВАНОГО ПОНЯТТЯ

Зазвичай, якщо терміни отримують із корпусу текстів, вони мають одну велику перевагу — є системними й пов’язаними між собою (Marcinkevičienė 2000: 7). Це пояснюється тим, що в текстах певного типу (наприклад, підручниках, адміністративних документах) подаються цілі набори термінів, узгоджених між собою (Rimkutė 2010: 72). Отже, в інформативних контекстах терміна видно, з якими іншими поняттями пов’язане аналізоване поняття. У прикладі

Обов’язкові дисципліни становлять основу загальноуніверситетської освіти та освіти за обраним напрямом навчання

можна виокремити кілька понять: аналізоване поняття обов’язкова дисципліна та інші пов’язані з ним поняття: загальноуніверситетська освіта, напрям навчання, основи освіти за напрямом навчання. Отже, можна дізнатися, що поняття напрям навчання охоплює поняття загальноуніверситетської освіти й освіти за напрямом навчання, а також до нього належать обов’язкові дисципліни (в інших контекстах згадуються й дисципліни за вибором). Аналіз пов’язаних понять дає змогу зрозуміти їхні відношення й побудувати ієрархічну систему понять, а також виокремити спільні та розрізнювальні ознаки терміна. Це дуже важливо для укладання термінологічних словників та/або створення термінологічних баз.

Для аналізу систем понять корисним джерелом є онтології, у яких зафіксовано відношення між поняттями. У сфері освіти й науки найновішою загальнодоступною онтологією литовською мовою є Онтологія термінів освіти й науки (Markiewicz et al. 2013). Ця термінологічна онтологія містить 465 загальних класів понять, ієрархію яких побудовано на основі визначень термінів освіти й науки, підготовлених із використанням спеціалізованого корпусу текстів. Згідно з визначенням терміна ректор (Єдиноосібний орган управління університетом, який безпосередньо керує

Terminologija | 2015 | 22 1 6 1

діяльністю університету, діє від його імені й представляє його) цей термін віднесено до підкласу «адміністратор» у класі «учасник», як і терміни проректор, декан, продекан, що мають ту саму ознаку (див. рис.).

Рис. Фрагмент онтології термінів освіти й науки: підклас «адміністратор» у класі «учасник»

Отже, перевіривши конкретний термін зі сфери освіти й науки в онтології, можна побачити, з якими іншими поняттями цієї сфери він пов’язаний.

Аналізуючи системність термінів, а також формулюючи визначення, важливо встановити загальні й розрізнювальні ознаки поняття. Наприклад, щоб виокремити загальні й розрізнювальні ознаки поняття обов’язкова дисципліна, потрібно знайти такі інформативні контексти, у яких згадується найближче поняття того самого рівня.

Обов’язкова дисципліна — дисципліна навчальної програми, вивчення якої є обов’язковим і яка забезпечує основу загальноуніверситетської освіти та освіти за обраним напрямом навчання.

Дослідивши інформативні контексти двох пов’язаних термінів — обов’язкові дисципліни та дисципліни за вибором, уже можна було б вказати спільну ознаку зазначених понять («дисципліна навчальної програми») та розрізнювальні ознаки поняття обов’язкова дисципліна («вивчення є обов’язковим», «забезпечує основу загальноуніверситетської освіти та освіти за обраним напрямом навчання»), як це зроблено у визначенні, наведеному в ШМТЖ (Дисципліна навчальної програми, вивчення якої є обов’язковим і яка забезпечує основу загальноуніверситетської освіти та освіти за обраним напрямом навчання).

162

Jolanta Kovalevskaitė Agnė Bielinskienė

Deskriptyviosios terminologijos tyrimų rezultatų panaudojimas terminologijos praktikoje

3.2.4. СКЛАДАННЯ ТА (АБО) ОЦІНЮВАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНА

Наступний важливий етап термінологічної роботи — складання визначення терміна або оцінювання вже складеного визначення. Як відомо, у дескриптивній термінології всі етапи термінологічної роботи пов’язані з корпусом і його використанням (Marcinkevičienė 2000). Те саме стосується й укладання визначення. Після вивчення ознак поняття та вживання терміна в корпусі можна укласти визначення терміна, що ґрунтується на корпусних даних і головній ідеї дескриптивної термінології: чинником формування термінологічного значення є контекст. Дослідження контексту дає змогу чіткіше окреслити поняття й уникнути можливої невідповідності між теоретичним змістом терміна та його змістом у вживанні (Zeller 2005: 314), а отже, укласти точніше визначення.

На основі корпусних даних визначення укладають кількома способами. Один зі способів, застосований і під час підготовки ШМТЖ, — використати визначення терміна, знайдені в його контекстах. Як уже згадувалося, серед інформативних контекстів можуть траплятися й готові визначення; у такому разі їх можна просто запозичити. Наприклад, для визначення терміна науковий ступінь було обрано визначення, знайдене в корпусі, оскільки вживання терміна в корпусі збігалося з диференційними ознаками, зафіксованими в цьому визначенні:

Науковий ступінь — ступінь, що засвідчує наукову кваліфікацію особи та присуджується після захисту дисертації.

Якщо в інформативних контекстах немає готових визначень, цілісне уявлення про поняття та його визначення можна сформувати, поєднавши інформацію з кількох інформативних контекстів або рядків конкордансу. Наприклад, у ШМТЖ наведено таке визначення:

Наукове рецензування — метод оцінювання наукових досліджень і забезпечення їхньої якості, за якого наукову працю рецензують інші науковці тієї самої галузі або напряму науки.

Це визначення укладено на основі таких рядків конкордансу (у прикладах інформацію, використану у визначенні, розріджено):

Наукове рецензування є одним із м е т о д і в о ц і н ю в а н н я д о с л і д ж е н ь.

Вважалося, що кількісні показники не можуть надійно виявити якість досліджень, тому наукове рецензування вважалося єдиним обґрунтованим м е т о д о м о ц і н ю в а н н я.

Наукове рецензування означає, що і н ш і н а у к о в ц і в і д п о в і д н о ї г а л у з і оцінюють наукові статті за обґрунтованістю, значущістю та оригінальністю <...>.

Terminologija | 2015 | 22

163

Знайдене серед контекстів, що містять визначення, відповідне визначення можна переформулювати з огляду на тему, що переважає в інформативних контекстах (наприклад, переважає правовий аспект), істотну ознаку або часто повторювані формулювання (Bielinskienė et al. 2015: 100):

Академія наук – установа або організація, що об’єднує найвидатніших науковців країни або (і) певної галузі (галузей) науки та виконує представницьку, експертну, координаційну функції в науці й функцію популяризації науки.

У наведеному прикладі першу розрізнювальну ознаку (що об’єднує <...> науковців) запозичено з контексту, що містить визначення (пор. Литовська академія наук (далі – Академія наук) є бюджетною установою, що об’єднує найвидатніших науковців Литви та іноземних науковців, діяльність яких пов’язана з Литвою), а функцію (виконує представницьку функцію в науці <...> функції) сформульовано на основі інформації, що переважає в конкордансі.

Згадані способи укладання визначення на основі корпусу можуть бути корисними тим, хто укладає визначення (передусім термінологам), а також тим, хто редагує визначення, знайдені в інших джерелах (перекладачам, які поповнюють термінологічні бази, і, безперечно, редакторам). Адже дослідження вживання може виявити, що наявне визначення неповне, оскільки змінилося поняття, позначуване термінами, тощо.

Перевірити, наскільки вдало вдалося укласти визначення на основі корпусу або оцінити його, можна, зіставивши власне визначення з визначенням термінолога, укладеним за тим самим принципом, наприклад наведеним у ШМТЖ. Наприклад, студенти, спираючись на інформативні контексти й онтологію, уклали таке визначення терміна наукова стаття:

Визначення 1: Рецензована наукова публікація, що має формальну структуру й публікується в періодичних, продовжуваних або разових наукових виданнях.

Власне визначення вони порівняли з визначенням терміна наукова стаття, наведеним у ШМТЖ:

Визначення 2: Стаття, опублікована в науковій пресі, що має звичний для певної галузі науки науковий апарат і відповідає іншим критеріям науковості цієї галузі.

Визначення 2 ґрунтується на скоригованому й скороченому контексті, що містить визначення, із корпусу:

Контекст, що містить визначення:

Наукова стаття – стаття, опублікована в науковій пресі або (і) така, що має звичний для певної галузі науки науковий апарат (примітки або (і) бібліографію, або (і) формули, або (і) креслення, або (і) опис методології, або (і) статистичні таблиці тощо) і відповідає критеріям науковості, визнаним у цій галузі науки.

164

Jolanta Kovalevskaitė Agnė Bielinskienė

Deskriptyviosios terminologijos tyrimų rezultatų panaudojimas terminologijos praktikoje

Як видно, у 1-му визначенні точніше обрано гіперонім (наукова публікація, а не стаття), згадано розрізнювальну ознаку «рецензована» і в такий спосіб відмежовано її від нерецензованих публікацій. В обох визначеннях зазначено, де може бути опублікована наукова стаття, але в 1-му визначенні це вказано докладніше — публікується в періодичних, продовжуваних або одноразових наукових виданнях, а в 2-му — стисло: опублікована в науковій пресі. Перелік не був би потрібен, якби в системі понять було поняття наукова преса. У контексті визначення в 2-му визначенні докладно пояснено поняття науковий апарат, тому замість ознаки має формальну структуру, названої в 1-му визначенні, точнішою була б ознака, запозичена з контексту визначення: має науковий апарат, звичний для конкретної галузі науки.

Під час практичної роботи нерідко доводиться вибирати найпридатніше з кількох визначень, уже наведених в інших джерелах. У цьому, звичайно, можуть допомогти викладені в теорії термінознавства принципи (адекватність, системність, стислість тощо). Однак, крім цих принципів, доцільно також порівняти інформацію про термін у лексикографічних джерелах із тією інформацією, яка виявляється з уживання терміна в корпусі текстів. Нерідко терміни вживаються не зовсім так, як їх визначено (Kaupaitytė 2010), або ж виявляється, що поняття, назване терміном у вживанні, не цілком збігається з тим, яке пов’язане з тим самим терміном у певному лексикографічному джерелі.

Порівнявши визначення, сформульоване на основі корпусу текстів, із визначеннями, наведеними у словниках або базах термінів, можна не лише уточнити визначення терміна, а й порівняти визначення, укладені за різними принципами. Наприклад, у Словнику термінів навчання (Smetona, Pukelis 2014) частина термінів збігається з термінами, наведеними у ШМТЖ.

Порівняймо статті терміна навчальна дисципліна в обох словниках: у Словнику термінів освіти (Smetona, Pukelis 2014):

Частина освітньої програми, сформована з кількох споріднених за змістом навчання та інтегрованих результатів навчання, що має визначену кількість кредитів і мету, ґрунтується на результатах навчання, досягнення яких оцінюється одним підсумковим оцінюванням (іспитом чи в інший спосіб; може застосовуватися система накопичувального бала).

ШМТЖ:

1. Основна складова одиниця освітньої програми, що послідовно викладається протягом одного або кількох семестрів; 2. Напрям або галузь навчання (у міжнародній статистиці).

В обох визначеннях згадано істотну ознаку: навчальна дисципліна є частиною освітньої програми, отже, освітня програма є основним поняттям, із яким в обох випадках пов’язаний аналізований термін. Конкорданс терміна

Terminologija | 2015 | 22

165

Оскільки в корпусі немає інформації про такі ознаки поняття, як визначена кількість кредитів, мета, заснована на результатах навчання, досягнення яких оцінюється одним підсумковим заліком, їх не включено до визначення ШМТЖ. Тривалість викладання — це ознака, виявлена в інформативних контекстах термінів, тому у визначенні ШМТЖ зазначено, що навчальна дисципліна викладається послідовно протягом одного або кількох семестрів. Інформативні контексти засвідчили, що цим терміном називають два поняття, тому у ШМТЖ подано визначення двох понять (1, 2).

Можна додати, що дефініційні контексти можуть бути корисними як приклади кращих або гірших визначень, аналізуючи які термінографи набувають навичок розрізняти належне визначення від неповного чи хибного (Meyer 2001: 284).

У статті наведено приклади зі сфери освіти й науки, оскільки як джерело використано корпус текстів саме цієї сфери. Проте фахівцям-практикам, які працюють із термінологією інших галузей, можуть знадобитися корпуси текстів і з цих галузей, тому, застосовуючи методи дескриптивної термінології, окрім наявних корпусів, можна використовувати також корпуси, створені спеціальними інструментами⁹ для конкретного завдання (англ. Do-It-Yourself (DIY) specialized corpora, Zanettin 2002, цит. за Castagnoli 2006). Щоб швидко зібрати такий корпус, зазвичай беруть опубліковані в інтернеті тексти потрібної галузі, у яких відображено актуальні поняття й найновіші терміни, чого не завжди можна очікувати від статичного корпусу, тобто складеного за певний період і надалі не оновлюваного (Castagnoli 2006: 160).

УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНІ ЗАУВАГИ

У Литві, застосовуючи принципи дескриптивної термінології, наразі створено лише кілька ресурсів та інструментів. Перші спроби отримати дані для термінологічного словника й онтології сфери освіти та науки, здійснені в межах проєкту ŠMTTAI 2, можуть бути застосовані для розв’язання актуальних термінологічних питань, що постають перед фахівцями-практиками, які безпосередньо працюють із текстами й отримують із них або самі створюють термінологію певної галузі, а також перед студентами, які вивчають термінологію, переклад і редагування.

Можливість безпосередньо аналізувати терміни в контексті їх уживання може допомогти виявити й розв’язати актуальні для термінології проблеми. Розглянута в цій статті методика визначення термінів на основі корпусів надає

⁹ Наприклад, інструмент WebBootCat, який пропонує SketchEngine: http://www.sketchengine.co.uk/.

166

Jolanta Kovalevskaitė Agnė Bielinskienė

Deskriptyviosios terminologijos tyrimų rezultatų panaudojimas terminologijos praktikoje

можливість розпізнавати інформативні контексти терміна, визначати ієрархічні зв’язки між поняттями, укладати визначення термінів. Описані аспекти термінологічної роботи не однаково актуальні для згаданих тут цільових груп дослідників: наприклад, визначення найчастіше доводиться писати термінологам, а вибирати найкраще з кількох або редагувати текст визначення — перекладачам чи редакторам, які наповнюють термінологічну базу. І термінологам, і перекладачам, і редакторам може бути важливо, якщо аналізованих термінів немає в термінологічних базах і словниках термінів, розпізнати зв’язки між поняттями, позначеними термінами, або тип зв’язку, а також визначити ці поняття.

ŠALTINIAI

Švietimo ir mokslo tekstynas. VDU Kompiuterinės lingvistikos centras, 2010.

Švietimo ir mokslo terminų ontologija. Prieiga per internetą: http://meta.vdu.lt/webprotege/ (žiūrėta 2015-05-15).

ŠMTŽ – Švietimo ir mokslo terminų žodynas. Prieiga per internetą: http://daukantas.vdu.lt/moksliniai-terminai (žiūrėta 2015-06-15).

LITERATŪRA

Alcina A. 2011: Teaching and learning terminology: new strategies and methods. – Teaching and learning terminology: new strategies and methods (ed. A. Alcina). Benjamins Current Topics 35, Amsterdam: John Benjamins, 1–11.

Bielinskienė A., Boizou L., Grigonytė G., Kovalevskaitė J., Rimkutė E., Utka A. 2015: Lietuvių kalbos terminų automatinis atpažinimas ir apibrėžimas. Monografija, Kaunas: Vytauto Didžiojo universitetas.

Boizou L., Grigonyte G., Rimkutė E., Utka A. 2012: Automatic Inference of Base Forms for Multiword Terms in Lithuanian. – Proceedings of the Fifth International Conference Human Language Technologies – The Baltic Perspective 2012, 27–35.

Bucher A.-L. 2007: Terminology Work the Swedish way. – Terminologija 14, 37–48.

Budin G. 2012: Trends Analysis: eLexicography, Terminology, and Global Content Management. Lexicograffiti. European Parliament, Luxembourg 23rd of January, 2012. Prieiga per internetą: https://term-coord.files.wordpress.com/2012/01/presentation.budin.pdf (žiūrėta 2015-06-15).

Castagnoli S. 2006: Using the Web as a Source of LSP Corpora in the Terminology Classroom. – Wacky! Working papers on the Web as Corpus (eds. M. Baroni, S. Bernardini), Bologna: Gedit, 159–172.

Kaupaitytė D. 2010: Švietimo terminų apibrėžtys ir vartosena: kompetencija ir kvalifikacija. Magistro baigiamasis darbas, Kaunas: Vytauto Didžiojo universitetas.

Korkas V., Rogers M. 2010: How much terminological theory do we need for practice? An old pedagogical dilemma in a new field. – Terminology in Everyday Life. Terminology and Lexicography Research and Practice. Eds. F. Steurs, M. Thelen, Amsterdam: John Benjamins, 123–136.

Marcinkevicienė R. 2000: Terminografija ir tekstynas. – Terminologija 6, 5–22.

Markiewicz L., Rimkutė E. 2013: Švietimo ir mokslo terminų žodynas ir ontologija. – Terminologija 20, 56–74.

Maskaliūnienė N., Kaminskienė L. 2012: Bendrosios kompetencijos ir vertėjų rengimas. – Vertimo studijos 5, 113–130.

Meyer I. 2001: Extracting Knowledge-rich Contexts for Terminography: A Conceptual and Methodological Framework. – Recent Advances in Computational Terminology. Eds. D. Bourigault, Ch. Jaquemin, M. L’Homme, Amsterdam: John Benjamins, 279–302.

Picht H. 2011: The Science of Terminology: History and Evolution. – Terminologija 18, 6–26.

Rimkutė E. 2010: Lietuvių kalbos terminų automatinio nustatymo galimybės. – Kalbų studijos 16, 71–78.

Sikora I. 2013: Contemporary approach to terminological competence, management and terminology teaching on the basis of courses for translators offered by Polish higher education institutions. – Proceedings of the 19th European Symposium on Languages for Special Purposes, July 8–10, Vienna, 500–509.

Terminologija | 2015 | 22

167

Smetona A., Pukelis K. (sud.) 2014: Studijų terminų žodynas. Prieiga per internetą: http://www.skvc.lt/uploads/ documents/files/Kita informacija/Leidiniai/Zodynas.pdf (žiūrėta 2015-06-15).

Stankevičienė S. 2013: Gamtos mokslų kalba: gretinamasis vokiečių ir lietuvių kalbų leksinių-semantinių aspektų tyrimas. Daktaro disertacija, Vilnius: Vilniaus universitetas.

Zeller I. 2005: Automatinis terminų atpažinimas ir apdorojimas. Daktaro disertacija, Kaunas: Vytauto Didžiojo universitetas.

RESULTS OF THE DESCRIPTIVE TERMINOLOGY RESEARCH FOR TERMINOLOGY PRACTICE

The paper discusses the descriptive approach, which only recently has been more widely used in Lithuanian terminology practice. Terminologists, translators, proofreaders and other practitioners dealing with terminology can benefit from methods and tools that are applied in descriptive terminology management. Furthermore, the approach of descriptive terminology can be adopted for terminology teaching and learning purposes. The paper aims to describe possible applications how the descriptive terminology research (resources, tools and methods) can be used in the terminological practice.

Firstly, we introduce resources and tools developed during the project ŠIMTAI 2 (Automatic Identification of Education and Science Terms). The resources and tools have been developed for the semi-automatic analysis of Lithuanian terms: i.e. specialized annotated corpus, tools for automatic extraction of terminology and a tool for semi-automatic detection of knowledge-rich contexts for terms in the specialized corpus, which then can be used for preparing definitions of terms.

Knowledge-rich contexts are discussed in more detail. Knowledge-rich contexts contain conceptual characteristics about the analysed term, which are reflected by semantic relations and attributes. Applying the approach of the corpus-based descriptive terminology, we show a) how knowledge-rich contexts can be detected; b) how particular semantic relations can be identified in knowledge-rich contexts; c) how the conceptual system can be constructed by analysing the usage of terms; d) how knowledge-rich contexts of a term can be used for its definition writing, and evaluation. We exemplify the possibilities of methods and tools of descriptive terminology for the practitioners who are working in the field of Lithuanian terminology.

Gauta 2015-06-15

Jolanta Kovalevskaitė Vytauto Didžiojo universitetas Kompiuterinės lingvistikos centras K. Donelaičio g. 52–206, LT-44248 Kaunas E. paštas [email protected]

Agnė Bielinskienė Vytauto Didžiojo universitetas K. Donelaičio g. 52, LT-44248 Kaunas E. paštas [email protected]

168

Jolanta Kovalevskaitė Agnė Bielinskienė

Deskriptyviosios terminologijos tyrimų rezultatų panaudojimas terminologijos praktikoje