Skip to document
Back
Go to original Localized version was produced by AI. It may contain inaccuracies.
Preparing document pages…

doi.org/10.35321/term28-04

Розвиток термінології бібліотечної галузі в Латвії: проблеми та рішення перекладу термінів стандарту RDA1

MAIRA KREISLERE

Національна бібліотека Латвії

Ідентифікатор ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0191-0255

INTA VIRBULE

Національна бібліотека Латвії

Ідентифікатор ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5891-5591

АНОТАЦІЯ

Національна бібліотека Латвії (NLL) є методичним центром латвійських бібліотек у сфері створення даних і забезпечення розроблення стандартів даних, а також методичним центром, що координує термінологічну роботу в бібліотечній галузі та суміжних сферах. Історичний огляд висвітлює розвиток термінологічної роботи та дає змогу простежити її поступ і проблеми. Терміни ухвалює та затверджує підкомісія Термінологічної комісії Латвійської академії наук (LAS).

У статті висвітлено роль NLL у впровадженні та перекладі стандарту «Опис ресурсів і доступ» (RDA) у Латвії. Це стандарт каталогізації опису, призначений для використання бібліотеками та іншими культурними установами, такими як музеї й архіви. Стандарт RDA містить набір елементів даних, настанов та інструкцій, які можна адаптувати для інших інформаційних спільнот у всьому світі, зокрема музеїв та архівів. Описано проблеми перекладу глосарія RDA, а також принципи й рішення щодо коректного відтворення термінів RDA та їхніх пояснень латиською мовою. Наведено огляд того, як під час перекладу термінів дотримувалися правильної та доречної термінології, щоб обраний термін у відповідному значенні можна було послідовно використовувати в усьому перекладі та пов’язаних документах.

1 Опис ресурсу & доступ.

80

Maira Kreislere | Inta Virbule

The Development of Library Sector Terminology in Latvia and Problems and Solutions for Translating RDA Standard Terms

Насамкінець також окреслено вплив термінів RDA на спільну модель даних установ пам’яті Латвії, призначену для уніфікованого пошуку цифрових ресурсів культурної спадщини.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: термінологія, терміни й бази даних; переклад / адаптація термінів; упровадження RDA; глосарій RDA.

А Н О Т А Ц І Я

Національна бібліотека Латвії (НБЛ) є методологічним центром бібліотек Латвії, що працює у сферах створення даних і забезпечення розвитку стандартів даних. Вона також є методичним центром, який координує термінологічну роботу в бібліотечній та суміжних галузях. Історичний огляд розкриває перебіг термінологічної роботи й дає змогу простежити її розвиток і проблеми. Терміни затверджує підкомісія Термінологічної комісії Академії наук Латвії (АНЛ).

У статті наголошено на ролі Національної бібліотеки Латвії у впровадженні та перекладі стандарту «Опис і доступ до ресурсів» (англ. Resource Description and Access, RDA) у Латвії. Це стандарт описової каталогізації, призначений для бібліотек та інших культурних організацій, зокрема музеїв і архівів. Стандарт містить набір елементів даних, настанов та інструкцій, які можна адаптувати для інших інформаційних спільнот у всьому світі, зокрема для музеїв і архівів. У статті описано проблеми перекладу глосарія стандарту RDA, а також принципи й рішення щодо точного відтворення латиською мовою термінів RDA та їхніх пояснень. Розглянуто, як у процесі перекладу добирали точну й доречну термінологію, щоб обраний термін у відповідному значенні можна було послідовно використовувати в усьому перекладі та пов’язаних документах.

Насамкінець висвітлено вплив термінів стандарту RDA на спільну модель даних установ пам’яті Латвії, призначену для спільного пошуку цифрових ресурсів культурної спадщини.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: термінологія, терміни й бази даних, переклад / адаптація термінів, упровадження стандарту RDA, глосарій стандарту RDA.

КОРОТКИЙ ОГЛЯД РОЗВИТКУ ТЕРМІНОЛОГІЇ БІБЛІОТЕЧНОЇ ГАЛУЗІ В ЛАТВІЇ

Упродовж останніх десятиліть бібліотечно-інформаційна галузь, зокрема її термінологія, зазнала значних змін під впливом мінливих соціальних, політичних та економічних умов і стрімкого технологічного розвитку. Розвиток вебтехнологій спричинив появу нових понять і термінів, а також зумовив потребу адаптувати й упроваджувати міжнародні стандарти та нормативні акти, засновані на новій філософії відкритості, сумісності й повторного використання даних.

Terminoloģija | 2021 | 28

81

Роль національної термінології в розвитку бібліотечно-інформаційної галузі зросла, але постали й нові виклики: пошук відповідних термінів або створення нових, які забезпечували б семантично точні визначення нових реалій і понять. Спроби розробити термінологію не завжди приводили до успішного визначення термінів або запровадження новацій. Часто нові терміни не затверджувалися й не використовувалися на практиці.

Першими розробниками латвійських бібліотечних термінів були латвійські бібліотечні практики й теоретики. У період до Другої світової війни, коли розвивалася бібліотечна термінологія, цікавим було видання Librarian (Bibliotekārs, 1937–1940), у якому для опису бібліотечних процесів використовувалися важливі поняття бібліотекознавства, як-от: norādes («посилання»), sējums («том»), izdevums («випуск; видання»), saturs («зміст»), katalogs («каталог»), inventāra grāmata («інвентарна книга»), oriģināls («оригінал»), eksemplārs («примірник»), grāmatu patapināšana («видавання книжок у користування»). Деякі з цих понять зберегли актуальність і в епоху технологічного розвитку.

Важливою подією в розвитку національної термінології стало заснування 1946 року Термінологічної комісії Академії наук Латвії (LAS). Сфера діяльності Комісії була надзвичайно широкою й охоплювала розвиток національної термінології в багатьох наукових галузях. Починаючи з 1948 року, затверджені Комісією терміни регулярно публікувалися спершу як проєкти в термінологічних бюлетенях, а згодом — у словниках; їх використання в офіційній сфері було обов’язковим. Заснування Термінологічної комісії LAS поклало початок і розвитку термінології бібліотечної галузі. У 1957 році було видано перший словник бібліотечної термінології російською та латиською мовами. До словника увійшло близько 1 300 термінів бібліотечної та бібліографічної сфер, а також загальновживані терміни з видавничої справи й книгознавства. Щоб розробляти термінологію бібліотекознавства, створювати, затверджувати, публікувати й упроваджувати на практиці точні бібліотекознавчі терміни, у 1960–1970-х роках відділ наукових досліджень Державної бібліотеки Латвійської РСР імені Віліса Лаціса (нині NLL) активно взявся до термінологічної роботи. У 1969 році бібліотечні фахівці заснували підкомітет із бібліотечної та бібліографічної термінології. За час своєї діяльності, з 1976 до 1994 року, підкомітет видав продовжуване видання Bibliotekārie un bibliogrāfiskie termini («Бібліотечні та бібліографічні терміни»). Кожен перелік термінів містив нові або відредаговані терміни, пов’язані з різними бібліотечними процесами — каталогізацією, індексуванням,

82

Maira Kreislere |

Inta Virbule

The Development of Library Sector Terminology in Latvia and

Problems and Solutions for Translating RDA Standard Terms

організацією бібліотечної роботи, наданням бібліотечних послуг; у них також містилися перші переклади понять інформатики. Від часу заснування і до 1990 року Термінологічна комісія опублікувала 58 термінологічних бюлетенів і 15 словників. На основі цього значного масиву опублікованих термінів на початку 1990-х років було підготовлено й видано понад 40 збірників бібліотечних термінів латиською та російською мовами. Наприкінці 1990-х років почали створювати словники вже чотирма мовами: до термінів додавали переклади з визначеннями англійською та німецькою мовами. Важливим внеском у розвиток термінології бібліотечної галузі й латиської мови загалом стала публікація Bibliotēku fondi un katalogi («Бібліотечні фонди та каталоги»). Під час підготовки видання було усунуто неточні найменування термінів і неправильне вживання запозичень з іноземних мов. У латвійській бібліотечній галузі термінологічні словники видавалися нечасто, тому словник Джанет Стівенсон Dictionary of Library and Information Management (1997) переклали й видали латиською мовою 2001 року (Bibliotēku un informācijas pārvaldība), після чого активно використовували на практиці. У виданні було представлено 4 500 ключових термінів не лише з бібліотекознавства та інформатики, а й з управління інформацією, бізнесу, бухгалтерського обліку, книгодрукування та видавничої справи.

Beginning in 1999, terminology work was coordinated and managed by the LAS Terminology Commission. It consisted of about 30 subcommittees of different sciences. The main task for each subcommittee was to implement the national terminology policy in cooperation with the State Language Centre. Decisions made by the LAS Terminology Commission were accorded legislative status. Use of the approved terms was mandatory in national legislation, in the media and in the documentation of all types of institutions. In 2000, a LAS Terminology Commission subcommittee on Library Science, Bibliography, Book Science and Information Science Terminology was established under the leadership of specialists from the NLL. In accordance with the expansion of international communication between professionals as well as local structural reforms, at the end of 2011 the LAS Terminology Commission was expanded by establishing a Subcommittee on Information and Documentation Terminology, also involving archival specialists. Currently, 11 library and related branch specialists are actively involved in this subcommittee. The tasks set for the Information and Documentation Terminology Subcommittee are:

Terminoloģija | 2021 | 28

83

оцінювання термінів у проєктах законодавчих актів з питань інформації та документації, а також у законодавчих публікаціях;

консультування юридичних і фізичних осіб з термінологічних питань у сфері інформації та документації;

координація діяльності з установами й організаціями, що працюють у сферах інформації та документації;

забезпечення вільного доступу до термінів суміжних галузей у мережі.

Підкомітет з термінології інформації та документації працює над розробленням і затвердженням термінів, зокрема перекладом та адаптацією термінів і пояснень до них з міжнародних стандартів і настанов, а також перекладом та адаптацією термінів, запропонованих фахівцями бібліотечної та суміжних галузей, науковцями або студентами. Підкомітет LAS забезпечує термінологічну роботу в Латвії, рекомендує принципи творення та перекладу термінів і сприяє співпраці між культурними й науковими організаціями, залученими до термінологічної роботи.

З огляду на розвиток технологічних можливостей і використання раніше підготовлених даних з бази даних Tiešsaistes terminu banka: arhīvi, bibliotēkas, muzeji («Онлайн-банк термінів: архіви, бібліотеки, музеї»), створеної у 2005–2012 роках і накопичивши понад 3 000 термінів та термінологічних словосполучень, у 2017 році користувачам було представлено нову Базу термінів бібліотек, архівів і музеїв2. Мета бази даних, розробленої та підтримуваної NLL, — сприяти співпраці установ культурної спадщини з термінологічних питань. Партнерами зі створення бази даних були Термінологічна комісія LAS, Національний архів Латвії, Латвійський університет, NLL і низка музеїв. Цей ресурс містить терміни та пояснення до них з бібліотечної галузі й суміжних галузей латиською мовою, еквіваленти англійською, а де можливо — також німецькою та російською мовами. Під час добору термінів використовувалися законодавчі документи різних галузей, зокрема адаптовані міжнародні стандарти, фахова література, а також переліки термінів, що наразі потрібні на практиці. У базі даних термінам надаються різні статуси: затверджені, змінені, тимчасові та застарілі; також зберігаються терміни зі скасованих стандартів і законодавчих документів для дослідницьких цілей. Щоб швидше знаходити потрібні терміни, база даних

2 Доступно за адресою: http://termini.lnb.lv.

84

Maira Kreisler | Inta Virbule

The Development of Library Sector Terminology in Latvia and Problems and Solutions for Translating RDA Standard Terms

також містить терміни, які ще не затверджено, надаючи їм тимчасовий статус. Базу термінології позитивно оцінюють як зручну у використанні, оскільки вона містить пояснення термінів і відомості про їхні джерела.

In the autumn of 2017, the LAS Information and Documentation Terminology Subcommittee, together with the NLL Library Development Centre and the Bibliography Institute, and involving the LAS Terminology Commission, renewed the tradition of organising conferences dedicated to library and related sector terminology. The theme of the 2021 Terminology Conference is “The Interoperability of Data of Cultural Heritage Institutions in the Digital Space: Terminological Aspect”, to which experts from Estonia, Lithuania, Finland and Germany have also been invited.

At the end of 2018, the Latvian national terminology portal3, developed by the Tilde technology company in partnership with the State Language Centre, the Latvian Language Agency and the LAS, was released to the public. The terminology portal provides access to information from more than 96 collections of terms in a number of languages. The Latvian national terminology portal also includes data from the AkadTerm database, thus also terms from the Database of Library, Archive and Museum Terms created by the NLL.

Одне з джерел поповнення термінології національних бібліотек також пов’язане з професійною стандартизацією — адаптацією міжнародних стандартів до потреб латвійських бібліотек і розробленням національних стандартів. Упровадження кожного нового стандарту, що починає діяти, збагачує термінологію бібліотечної галузі. Англійська мова стала головним джерелом міжнародно вживаних запозичень, тоді як нав’язана раніше російська мова поступово відходить у забуття. Водночас пояснення термінів стандартів значною мірою змінювали й адаптували до сфери застосування конкретного стандарту.

УПРОВАДЖЕННЯ СТАНДАРТУ RESOURCE DESCRIPTION AND ACCESS (RDA) У СТВОРЕННЯ ДАНИХ У ЛАТВІЙСЬКІЙ БІБЛІОТЕЧНІЙ СИСТЕМІ

Створення даних у бібліотеках є безперервним процесом; їхня форма, а також зміст мають завжди відповідати міжнародно визнаним стандартам, які самі постійно розвиваються (Gold-

3 Доступно за адресою: https://termini.gov.lv.

Terminologija | 2021 | 28

85

berga et al. 2014: 3–4). Fulfilling this condition ensures that data created by an institution can be universally re-used and included in the global knowledge network.

Національна бібліотека Латвії (NLL) виконує роль методичного центру зі створення даних для латвійських бібліотек і забезпечення розвитку стандартів даних. Фахівці з даних Інституту бібліографії NLL та спеціалісти зі створення даних активно стежать за нововведеннями у сфері даних, оцінюють і популяризують нові міжнародні моделі метаданих та стандарти, а також ухвалюють рішення щодо їх упровадження. Вони також створюють високоякісні й авторитетні дані, заощаджуючи ресурси інших бібліотек, оптимізуючи таким чином їхню роботу та підвищуючи загальну якість даних. Поширення нових форматів вмісту даних і збільшення кількості опублікованих електронних ресурсів зумовили потребу змінити правила каталогізації ресурсів відповідно до вимог інформаційного потоку XXI століття. Стандарт RDA містить набір елементів даних, настанов та інструкцій, які можна адаптувати для інших інформаційних спільнот у всьому світі, зокрема для музеїв і архівів.

In 2013, following a structural change, the NLL Bibliography Institute established a Data and Knowledge Management Department, within which a team of RDA implementation experts was established. The main goals and preconditions for RDA implementation team were defined as:

ефективніше управління цифровими ресурсами та відкритість даних у вебі;

включення даних, створених латвійськими бібліотеками, до міжнародного обігу даних і забезпечення їх повторного використання;

використання AACR24 під час створення даних із 2000 року сприяло впровадженню стандарту RDA у процес створення даних зведеного каталогу Національною бібліотекою Латвії та науковими бібліотеками.

Через брак фінансування було вирішено перекласти не весь документ RDA, а лише окремі його розділи (RDA Reference, вступ, перелік основних елементів RDA; порівняльні таблиці AACR2 і RDA тощо) (Goldberga et al. 2014: 3–4). Одним із чинників стало те, що частковий переклад не потребує сплати ліцензійного збору, а це значно зменшує витрати на розроблення та підтримку.

4 AACR2 — англо-американські правила каталогізації, друге видання, оновлена версія 2005 року.

86

Maira Kreislerē | Inta Virbule

The Development of Library Sector Terminology in Latvia and Problems and Solutions for Translating RDA Standard Terms

ПРАВИЛА ПЕРЕКЛАДУ СТАНДАРТУ RDA ТА МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

Однією з цілей, поставлених розробниками RDA, було забезпечити придатність стандарту до використання іншими мовними спільнотами. Мовою стандарту RDA є англійська, і для використання цих матеріалів іншими мовами країни мали ухвалити рішення щодо їх перекладу. Правовласники RDA уклали угоди про переклад з іншими організаціями/партнерами (наприклад, видавцями, національними бібліотеками чи бібліотечними організаціями), щоб забезпечити високу якість перекладів RDA. Було розроблено політику перекладу RDA, яка визначає варіанти й вимоги до перекладу. Перші ініціативи з інтернаціоналізації розпочалися ще 2013 року з публікації перших перекладів RDA французькою та німецькою мовами за допомогою RDA Toolkit5. Додаткова інформація про переклад RDA та відповідні умови також доступна в RDA Registry6. Він містить семантичні вебпредставлення сутностей7, елементів і позначень зв’язків у формі ідентифікаторів, затверджених Керівним комітетом RDA (RSC)8.

Пропонуються різні підходи до перекладу RDA:

• повний переклад, включно з RDA Toolkit;

• частковий переклад, який можна використовувати в навчальному процесі (не включає RDA Toolkit і може застосовуватися на місцевому рівні);

• частковий переклад — RDA Reference — можна використовувати онлайн; він доступний у RDA Registry з інтерфейсом мовою перекладу.

Проєкт перекладу RDA унікальний і водночас гнучкий та відкритий до різних умов використання. Для повного перекладу RDA потрібні як належні фінансові ресурси, так і фахівці (перекладачі, редактори), які мають знання та практичний досвід роботи зі стандартами створення даних і моделями даних, а також дуже добре володіють англійською мовою.

Починаючи з перших перекладів RDA, вивчалися процеси впровадження RDA та ситуація в кількох європейських країнах. У праці RDA in Europe: Implementations and Perceptions (Ducheva, Pennington 2017) автори досліджують спільноти, що створюють дані, у 12 європейських країнах (обидва

5 Доступно за адресою: https://rdatoolkit.org.

6 Доступно за адресою: https://www.rdaregistry.info.

7 Сутність — абстрактний клас фізичного або концептуального об’єкта у всесвіті людського дискурсу (RDA).

8 Доступно за адресою: http://www.rda-rsc.org.

Terminologija | 2021 | 28

87

англомовних і неангломовних), які були включені до опитування. Було виявлено, що зацікавленість у RDA та її впровадженні в Європі швидко зросла після зустрічей EURIG (European RDA Interest Group)9 у 2013 році (Національна бібліотека Швеції, Стокгольм) і 2016 році (NLL, Рига). У підсумку дослідження було вказано кілька причин недостатньої активності щодо впровадження RDA та проблем, з якими стикаються неангломовні європейські країни. Однією з головних перешкод для впровадження RDA є її висока вартість. Деякі країни, наприклад Швеція, Латвія та Ісландія, вирішили частково перекласти RDA, розробивши національні настанови на основі стандарту RDA. Норвегія та Іспанія вважали повний переклад необхідною умовою успішного впровадження RDA, оскільки творці даних мають мати змогу працювати з цим стандартом рідною мовою. Автори (Ducheva, Pennington 2017) також згадали досвід NLL у своїй статті.

ПЕРЕКЛАД ТЕРМІНІВ ГЛОСАРІЯ RDA, ЗНАЧЕНЬ ЕЛЕМЕНТІВ І ЗВ’ЯЗКІВ МІЖ СУТНОСТЯМИ

Переклад — це особливий психологічний процес, оскільки будь-який переклад має значення для проявів, притаманних культурі нації, людській свідомості та підсвідомості. Перекладати можна швидше й простіше, використовуючи іншомовні слова, запозичені латиською мовою з різних галузей. Якщо запозичуване слово є інтернаціональним, це має свої переваги й полегшує його розпізнавання. Однак велика кількість іншомовних слів робить тексти незрозумілими, оскільки їхній важливий зміст сприймається неточно. Тенденція розвитку латиської мови, що дедалі посилюється, полягає в поступовому витісненні латиських слів іншомовними у повсякденному вжитку. Проблема полягає в тому, що латиських відповідників цим іншомовним словам немає або їх складно застосовувати.

Глосарій RDA відіграватиме важливу роль у повсякденній роботі латвійських бібліотечних фахівців, оскільки без уніфікованої термінології та спільного розуміння понять упровадження RDA неможливе. Щоб правильно відтворити конкретний термін RDA латиською мовою, потрібно точно визначити його значення в контексті моделі даних RDA, а також зрозуміти, як цей термін уживається англійською мовою. У

9 Доступно за адресою: http://www.rda-rsc.org/europe.

88

Maira Kreišlere | Inta VirbuleThe Development of Library Sector Terminology in Latvia and Problems and Solutions for Translating RDA Standard Terms

таких випадках корисними є пояснення термінів у бібліотечних термінологічних словниках і спеціальній літературі. Під час перекладу термінів слід дотримуватися принципу, за яким обраний термін уживається в належному значенні в усьому документі, а також у пов’язаних документах. Починаючи переклад Глосарія RDA, важливо було пам’ятати, що RDA — це новий стандарт створення даних із новою філософією та впливом, призначений для використання в міжнародному багатомовному середовищі. Стандарт RDA було розроблено з мовного погляду на основі стандарту AACR2, пристосованого до англійської мови, який своєю чергою розробили англомовні країни. У процесі розвитку RDA як міжнародного стандарту для багатомовного середовища виникли проблеми з адаптацією термінів RDA та їхніх пояснень до особливостей інших мов. Фрази, зрозумілі англійською, нелегко перекласти й адаптувати іншими мовами, зокрема латиською. На міжнародних семінарах фахівці з англомовних країн, які використовують RDA, також зазначали, що англійська мова документа стандарту RDA, якою пояснюються терміни, є доволі складною та неоднозначною. Представники неангломовних країн, зі свого боку, наголошують на проблемах перекладу пояснень до термінів (Behrens 2019). Пояснення не відповідають повсякденній роботі творців даних: мова складна, а тексти надто теоретичні. Розгляд наявних перекладів термінів і позначень зв’язків між сутностями в Реєстрі RDA показує, що не всі терміни й позначення зв’язків перекладено на національні мови. Це може свідчити про проблеми з перекладом певного терміна чи зв’язку. Очевидно, що це тимчасове рішення, оскільки в Реєстрі є терміни та пояснення, які залишено англійською. Особливості мов помітні, наприклад, у використанні граматичного роду під час запису ролей відповідальності — autors/autore («автор»). У мовах, де ці ролі виражаються граматичним родом, перекладачам доводиться вирішувати, яку форму позначення ролі вживати для осіб обох статей. У загальній міжнародній практиці як спільне позначення ролі прийнято чоловічий рід. Так само вчинили й у латиському перекладі Глосарія RDA. Подальші проблеми виникають із вираженням різних зв’язків між сутностями, які англійською можна передати короткими фразами, наприклад “adaptation of work”. Однак у латиській мові для передавання тієї самої фрази потрібно використовувати граматичні відмінкові форми

Terminoloģija | 2021 | 28

89

відмінювання. Ще одна складність — широке використання синонімів, характерне для англійської мови; латиською не завжди вдається знайти відповідний термін. Наприклад, англійські терміни “publishing, releasing, issuing” мають різні відтінки значення, тоді як латиською це часто позначають одним або двома термінами (izdošana, publicēšana), семантичні значення яких дуже близькі. Під час запровадження нового терміна в різних галузях і документах часто можуть уживатися кілька мовних відповідників, і така ситуація перешкоджає уніфікованому розумінню та використанню терміна в документах національного значення. Прикладом є латиські відповідники терміна “Entity”: поява в документах різних галузей форм entīte, entītija (у бібліотечній справі) та entitāte (в ІТ). Вибір найвідповіднішого відповідника досі обговорюється.

Перекладачі хотіли додати до пояснень термінів-довідок RDA додаткові коментарі, які містили б уточнення. Однак RSC зазначила, що це заплутало б користувачів, яким було б незрозуміло, що є основною настановою, а що — поясненням, доданим перекладачами. Існувало бажання включити до документа RDA приклади, що ілюструють конкретні зв’язки між сутностями, але ця пропозиція також не дістала підтримки, хоча її широко обговорювали на зустрічах European RDA Interest Group (EURIG) (EURIG Annual Meeting 2020). Погляди щодо складності мережі зв’язків між сутностями ґрунтуються на недостатньому розумінні ієрархій сутностей IFLA LRM10 та зв’язків між ними. Ці прагнення були цілком зрозумілими, адже бібліотеки й досі створюють дані в структурі MARC, але в майбутньому дані RDA створюватимуться як зв’язані дані, що потребує іншого підходу до структурування даних, і ці приклади матимуть меншу актуальність (Dunsire 2019). Стандарт RDA не прив’язаний до конкретного стандарту введення даних, а натомість орієнтований на використання вебтехнологій для створення метаданих культурної спадщини (відкриті зв’язані дані, постійні ідентифікатори для ідентифікації сутностей, вебсловники та онтологічні сервіси). Переклад мав охоплювати всі елементи, що входять до визначення, навіть якщо порядок слів відрізняється. Вимоги до публікації Глосарія RDA не дозволяють спрощувати чи скорочувати визначення.

In 2010, the NLL started translating the 2008 version of the RDA Glossary with approximately 520 terms and their explanations. At first, it seemed

10 Довідкова модель бібліотеки IFLA (LRM) https://www.ifla.org/files/assets/cataloguing/frbr-lrm/ifla-lrm-august-2017_rev201712.pdf.

90

Maira Kreislerė | Inta Virbule The Development of Library Sector Terminology in Latvia and Problems and Solutions for Translating RDA Standard Terms

що переклад Глосарію не спричинить проблем, оскільки під час перегляду термінів вони здавалися загальновідомими, однак кожна нова версія Глосарію доповнювалася новими термінами та поясненнями англійською мовою, переважно не пов’язаними з бібліотечною галуззю. Було поставлено завдання врахувати особливості латиської мови та забезпечити взаємну концептуальну відповідність термінів, виражених англійською, не ставлячи водночас за мету досягти обов’язкового лексичного збігу. У 2012/2013 роках Глосарій RDA було доповнено 728 новими або переглянутими термінами та їхніми поясненнями. Такі терміни, як «unmediated; media; preliminary», для яких знайти відповідні латиські терміни було нелегким завданням. До нього також увійшли терміни на кшталт «blueline process or blueprint process; white print process, silver halide», які доти рідко або зовсім не траплялися у роботі латвійських творців бібліотечних даних і не були у вжитку. Глосарій містив низку термінів із поліграфічної галузі, наприклад «duodecimo or twelvemo»; було також додано терміни, пов’язані з відео та аудіо, наприклад «coarse groove; encoded bitrate» тощо. Включення до Глосарію RDA таких термінів, що рідко використовуються в бібліотечному середовищі, свідчило про інтеграцію до стандарту RDA також термінів, необхідних для опису ресурсів в інших установах культурної спадщини.

Щоб забезпечити якість перекладу, фахівців зі створення даних для спеціальних колекцій NLL (музика, аудіовізуальні ресурси, карти тощо), а також працівників відділу збереження колекцій запросили консультувати фахівців з інших установ культурної спадщини. У процесі перекладу було зроблено низку припущень: слід використовувати загальні пояснення, уже відомі нам; недостатньо знайти відповідне латиське слово — його потрібно забезпечити точним поясненням терміна, щоб ним можна було описувати різні ресурси, і водночас успішно інтегрувати термін у міжнародний обіг.

Переклад багатьох галузевих термінів вимагав глибокого розуміння процесів, відображених у визначеннях, наприклад специфічних видів танцювальної нотації чи середньовічної музичної нотації або процесів, пов’язаних із книгодрукуванням.

Наприклад, одним цікавим терміном був «Table book» — «формат нотованої музики, що являє собою музичну книгу, призначену для розміщення на столі й показу таким чином, щоб виконавці могли читати свої партії, сидячи або стоячи навпроти столу чи навколо нього. Кожна партія нотована окремо, зазвичай у конфігурації, за якої у відкритій книзі подано,

Terminoloģija | 2021 | 28

91

різні партії у перевернутому та/або перпендикулярному положенні». Хоча з такими ресурсами можна зустрічатися відносно рідко, подібні матеріали все ж можуть зберігатися у фондах установ культурної спадщини.

Справжнім викликом був переклад термінів, пов’язаних із цифровими файлами, оскільки часто нелегко підібрати латиські слова, які безпосередньо передавали б семантичне значення цих специфічних термінів. Багато з них вживаються без перекладу латиською мовою, наприклад: «Master» — «покоління, створене в процесі оцифрування з найвищою роздільною здатністю і часто використовуване для виготовлення похідних копій». Нам вдалося перекласти цей термін латиською мовою, водночас відобразивши його семантичне значення. Від цієї назви покоління оцифрованих матеріалів можна утворювати низку похідних термінів, наприклад plates pirmatnis («Disc Master») і audiolentes pirmatnis («Audio Tape Master»). Глосарій RDA містить групу термінів, що описують матеріали ресурсів; переважно це дуже специфічні терміни, переклад яких потребує дослідження та поглибленого вивчення. Одним із найскладніших для перекладу був термін «unmediated»: спочатку було випробувано низку нових слів, однак вони виявилися невдалими й не відповідали повсякденному вжитку. Зрештою вдалося знайти дуже вдалий термін, який розкриває значення цього поняття. З’являються нові терміни для позначення зв’язків між сутностями, наприклад «Prequel; Sequel; Remake» — широко вживані в музичній та кіноіндустрії терміни, для добору латиських відповідників яких, однак, знадобилося дослідження.

Однак у подальшій практиці перекладу було відкинуто припущення про використання в Глосарії перекладів термінів, знайдених у різних місцевих інформаційних джерелах, оскільки такий підхід не відповідав вимогам до публікації Глосарію RDA. Перекладаючи терміни з Глосарію RDA, ми звернули увагу на те, що раніше відомі терміни AACR2 замінювалися різними термінами RDA або відмінними варіантами перекладу термінів. Проблеми виникли під час перекладу позначень зв’язків між Твором, Вираженням, Втіленням і Примірником (WEMI11). Важливо було точно визначити взаємні зв’язки. Щоб успішно це зробити,

11 Твір — окреме інтелектуальне або мистецьке творіння, тобто інтелектуальний або мистецький зміст (RDA). Вираження — інтелектуальне або мистецьке втілення твору у формі буквено-цифрової, музичної чи хореографічної нотації, звуку, зображення, об’єкта, руху тощо або будь-якого поєднання таких форм (RDA). Втілення — фізичне втілення вираження твору (RDA). Примірник — окремий екземпляр або одиниця втілення (RDA). Агент — сутність, здатна діяти свідомо, наділятися правами та нести відповідальність за свої дії. Агент охоплює колективного агента й особу (RDA).

92

Maira Kreišlere | Inta Virbule

The Development of Library Sector Terminology in Latvia and Problems and Solutions for Translating RDA Standard Terms

Необхідно було зрозуміти модель взаємозв’язків сутностей RDA, що було непросто для творців даних, які працюють зі структурами даних MARC. На засіданні в листопаді 2016 року RSC погодився інтегрувати Бібліотечну довідкову модель IFLA (LRM) у подальший розвиток RDA. IFLA LRM — це високорівнева концептуальна довідкова модель, розроблена для моделювання взаємозв’язків сутностей. У результаті було створено уніфіковану й логічно узгоджену модель, що охоплює всі аспекти бібліографічних даних, водночас модернізуючи та розширюючи моделювання даних. Під впливом LRM до стандарту RDA було додано три цілком нові сутності: «Група агентів» (Agent Group), згодом — Group, Nomen і Timespan. Взаємозв’язки між сутностями було розширено й включено до довідкового ресурсу RDA. Деякі позначення змінилися — «Зворотний взаємозв’язок» (Reciprocal relationship) став «Інверсним» (Inverse), — так само як і деякі визначення та пояснення.

2018 рік приніс перекладачам нову інформацію. Окрім включення до RDA нових сутностей і взаємозв’язків, було внесено низку виправлень до записів позначень взаємозв’язків сутностей. У квітні 2020 року на вебсайті RDA Toolkit beta було опубліковано оновлену версію з новими функціями та можливостями, а також змінами структури RDA. У грудні 2020 року цю beta-версію затвердили як офіційний вебсайт стандарту RDA, зберігши доступ до документів, доступних у попередній версії. Ця версія вважається стабільною, і радикальних змін не планується. Це була добра новина для розробників настанов і перекладачів, оскільки в попередні роки зміни відбувалися регулярно й були досить радикальними (Політика перекладу RDA та RDA Toolkit).

Довідковий ресурс RDA призначений для перекладу термінів RDA, значень і позначень взаємозв’язків сутностей, а його адаптація до місцевих потреб має важливе значення. Експертна робоча група NLL завершила переклад довідкового ресурсу RDA наприкінці 2020 року; його планували подати до RDA Registry для публікації латиською мовою до кінця 2021 року.

УЗГОДЖЕНІСТЬ ТЕРМІНОЛОГІЇ СТАНДАРТУ RDA ЗІ СТАНДАРТАМИ ДАНИХ ІНШИХ ЛАТВІЙСЬКИХ УСТАНОВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

Цифрове середовище — одна з нових можливостей, що забезпечують збереження національної ідентичності. Цьому сприяють своєчасна інтеграція знань у системи відкритих даних та їх швидкий пошук. Зручність використання й якість цифрових і оцифрованих ресурсів відповідають

Terminologija | 2021 | 28

93

вимогам суспільства щодо швидкого доступу до знань, їх ефективного подання, високої надійності, вільного використання та інтегрованості (Sporāne 2010). Мета створення середовища для спільного формування й повторного використання даних — розвивати співпрацю між установами культурної спадщини, щоб створити єдину мережу знань і пов’язати її з цифровими об’єктами. Сумісність стандарту RDA зі стандартами інших установ культурної спадщини (табл. 1) може сприяти опису різних типів ресурсів, ідентифікації сутностей і створенню метаданих, придатних для подальшого поширення в середовищі пов’язаних даних.

In 2020, the NLL, in cooperation with the Humanities Faculty of the University of Latvia, launched a research project – Latvian Memory Institution Data in the Digital Space: Connecting Cultural Heritage (Project No 1zp-2019/1-0365) – which is being funded under the Latvian Council of Science 2020–2022 research programme. One of the project’s tasks is to study and describe the semantic interoperability of Latvian cultural heritage institutions (libraries, archives and museums) in the field of data, and this is directly related to the terminology for data models and standards that these institutions use in data creation.

Слід забезпечити використання сутностей стандарту RDA для уніфікованого моделювання даних установ культурної спадщини; такі прецеденти вже існують у світовій практиці. Наприклад, у 2014 році фінські установи пам’яті (бібліотеки, архіви та музеї) вирішили гармонізувати свої дані й включити їх до єдиного спільного сервісу колекцій FINNA (Seppälä 2016). RDA було обрано як один із рекомендованих стандартів для бібліотек, архівів і музеїв. Згадані установи вирішили запровадити правила RDA для створення метаданих агентів, тобто для відображення атрибутів агентів, взаємозв’язків і кодів зв’язків.

Авторитетні дані, створені NLL (RDA) та Національним архівом Латвії, стануть основою єдиної системи довідкових даних установ культурної спадщини Латвії. Авторитетні дані буде зіставлено та завантажено до середовища спільного формування системи довідкових даних. Подальше спільне формування даних відбуватиметься з використанням як даних, які вже є в системі, так і нових сутностей. Щоб результатом спільного формування став однорідний набір довідкових даних, необхідно узгодити спільні ключові сутності та їхні назви, а також гармонізувати різні стандарти й моделі створення даних. У спільній системі довідкових даних визначено такі ключові сутності, частина з яких є спільною для стандартів даних бібліотек, архівів і музеїв.

94

Maira Kreislere Inta Virbule

The Development of Library Sector Terminology in Latvia and Problems and Solutions for Translating RDA Standard Terms

Таблиця 1. Порівняння ключових сутностей, важливих для уніфікованої платформи управління культурною спадщиною та її поширення, у галузевих концептуальних моделях LRM, RiC CM12 і CIDOC CRM13, а також EDM14 (Rekomendācijās… 2021: 32)

Тип сутності

Бібліотеки LRM(2017)/ RDA (2020)

Архів (RiC CM) ric-cm-0.2

Музеї CIDOC CRM CRM_v.7

Культурна спадщина (Europeana) EDM v5.2.8

Агент

LRM-E6 Агент/rdac:C10002

RiC-E07 Агент

E39 Діяч

edm:Agent

Агент/особа

LRM-E7 Особа/rdac:C10004

RiC-E08 Особа

E21 Особа

edm:Agent

Агент/установа

LRM-E8 Колективний агент/rdac:C10005

RiC-E11 Корпоративна організація

E74 Група

edm:Agent

Агент/родина

LRM-E8 Колективний агент/rdac:C10008

RiC-E10 Родина

E74 Група

edm:Agent

Агент/група

LRM-E8 Колективний агент/rdac:C10011

RiC-E09 Група

E74 Група

edm:Agent

Місце

LRM-E10 Місце/rdac:C10009

RiC-E22 Місце

E53 Місце

edm:Місце

Проміжок часу

LRM-E11 Проміжок часу/rdac:C10010

RiC-E18 Дата

E52 Проміжок часу

edm:Проміжок часу

Подія

Підклас LRM-E1 Res/rdac:C10012

RiC-E14 Подія

E5 Подія

edm:Подія

Твір

LRM-E2 Твір/rdac:C10001

RiC-E02 Ресурс запису + RiC-A28 Назва

E89 Пропозиційний об’єкт

edm:InformationResource

Підтримка нових інтуїтивних пошукових звичок і потреб користувачів (знаходити, ідентифікувати, вибирати, отримувати, досліджувати, тобто виявляти ресурси через їхні взаємозв’язки та контексти) у сфері бібліотечних даних та їхньої ієрархії визначається такими концептуальними моделями, як IFLA FRBR (WEMI (Твір, Вираження,

12 Доступно за адресою: https://www.ica.org/sites/default/files/ric-cm-0.2_preview.pdf.

13 Доступно за адресою: http://www.cidoc-crm.org.

14 Доступно за адресою: https://pro.europeana.eu/page/edm-documentation.

Terminologija | 2021 | 28

95

manifestation, Item hierarchy, 1998) and IFLA LRM (including WEMI, 2017). The LRM model is a high-level conceptual model with a higher degree of generalization than previous IFLA data conceptual models. LRM is an entity-relationship model (Rekomendācijas... 2021: 23). LRM generally models the entire bibliographic universe – texts, sounds, images, moving images, sheet music, spoken words, objects, data sets, computer programs, transmedia. It does not directly model processes (museums) and activities (archives). The practical implementation of LRM takes place by introducing RDA regulations in the creation of Latvian library data, which are based on the categories defined in the LRM conceptual model and their hierarchy (Rekomendācijas... 2021: 26).

У музейній сфері ключові поняття визначає концептуальна модель CIDOC-CRM — онтологія для обміну інформацією у сфері культурної спадщини (ISO 21127, 2006; оновлена 2014 року; досі розробляється), гармонізована з концептуальною моделлю LRM для бібліотек (Rekomendācijas... 2021: 26).

Концептуальна модель даних RiC CM для архівів гармонізує та інтегрує ключові поняття чотирьох стандартів Міжнародної ради архівів (ICA): Загального міжнародного стандарту архівного описування (ISAD (G)); Міжнародного стандарту архівних авторитетних записів для корпоративних органів, осіб і родин (ISAAR (CPF)); Міжнародного стандарту описування функцій (ISDF); Міжнародного стандарту описування установ, що зберігають архівні фонди (ISDIAH), а також стандарту ISO з управління документами ISO 23081-11 (Rekomendācijas... 2021: 21).

Бібліотеки, архіви та музеї, залучені до створення Europeana, — понад 60 учасників, зокрема латвійські установи пам’яті. Кожен цифровий об’єкт Europeana супроводжується метаданими відповідно до EDM (модель даних Europeana), яка є об’єктно-орієнтованою моделлю даних. Модель даних забезпечує сумісність даних усіх установ-учасниць. EDM відокремлює об’єкт культурної спадщини від його цифрового представлення, щоб відповідні значення метаданих були пов’язані належним чином. EDM забезпечує сумісність даних різних моделей і вимог окремих сфер, а також запобігає втраті даних, зберігаючи якість даних і співіснування з вихідними даними (Rekomendācijas... 2021: 37–38)

У всіх цих стандартах сутність «Агент» є надкласом сутностей «Особа, Група, Установа, Родина». У всіх трьох стандартах сутність позначає відповідальність особи або групи за створення змісту, форми чи виконання Твору, Вираження, Маніфестації або Примірника.

96

Maira Kreis lere | Inta Virbule

The Development of Library Sector Terminology in Latvia and Problems and Solutions for Translating RDA Standard Terms

Відмінний термін «Actor», що використовується в музейному стандарті CIDOC CRM, позначає, по суті, той самий надклас сутностей «Agent», що й у бібліотечних та архівних стандартах.

Ці стандарти різняться ступенем деталізації, з якою вони описують класи сутностей, що використовуються для структурування інформації у відповідних моделях даних. Наприклад, у стандарті RDA сутність «Collective Agent» є надкласом сутностей «Institution, Group and Family». Своєю чергою, ієрархічний поділ WEMI (Work, Expression, Manifestation, Item) у бібліотечних стандартах даних характерний лише для стандарту RDA-LRM, однак терміни зі стандартів інших установ культурної спадщини можна адаптувати відповідно до нього.

ВИСНОВКИ

Переклад довідника RDA латиською мовою був складним і важливим процесом. Озираючись на виконану роботу та ознайомившись із досвідом перекладу в інших країнах, можна зробити такі висновки:

1) у процесі роботи виникали непередбачені перерви, оскільки доповнення та зміни до RDA вносилися безперервно протягом кількох років і потребували більше часу, ніж можна було передбачити;

2) переклад вимагає високого ступеня семантичної точності, тобто збереження логічних і семантичних зв’язків між ключовими поняттями в різних словниках;

3) робоча група перекладачів повинна мати навички й знання з каталогізації ресурсів усіх типів і форматів вмісту, а також вільно володіти англійською та латиською мовами;

4) перед початком перекладу слід виокремити поширені словосполучення та загальні терміни й укласти перелік слів і словосполучень. Спершу його потрібно перекласти, адже це полегшить подальшу роботу;

5) слід приділяти увагу термінам, які не мають точних відповідників латиською мовою. Багато термінів втрачають своє значення латиською, якщо перекладати їх безпосередньо з англійської. Переклад вимагає збереження логічних і семантичних зв’язків.

Результатом перекладу довідника RDA стали майже 5 000 оновлених і нових латиських термінів 11, корисних для установ культурної спадщини. Це крок уперед не лише в розвитку латиської мови: терміни, внесені до міжнародного реєстру RDA, використовуватимуться також на міжнародному рівні.

Terminoloģija | 2021 | 28

97

REFERENCES

Behrens Renate 2019: RDA – Chances and Perspectives. The European Region. Available at: file:///C:/Teksti/RDA_materiali/projektam_raksts_RDA_2020/EDA_Europe_EURIG%20presentation%20for%20colloquium.pdf [accessed 2021-07-06].

Ducheva Dilyana, Pennington Diane 2017: RDA in Europe: Implementations and perceptions. – Journal of Librarianship and Information Science. Available at: https://doi.org/10.1177/0961000617709060 [accessed 2021-07-06].

Dunsire Gordon 2019: The IFLA Library Reference Model and RDA, Santiago de Chile, 21 October, 2019. Available at: https://slideplayer.com/slide/17727598/ [accessed 2021-07-06].

EURIG Annual Meeting 2020: Community reports 2020. Available at: http://www.rda-rsc.org/sites/all/files/RDA%20in%20Europe%20May%202020_0.pdf [accessed 2021-07-06].

Goldberga Anira, Kreis lere Maira, Sauka Jogita, Stūrmane Aiva, Virbule Inta 2014: RDA: From Strategy to Experiments and Implementation in Latvia (Including an Overview of the Situation in the Baltic States). – Journal of Library Metadata 14(3–4), 205–221.

Rekomendācijas Atsauču datu semantiskās sadarbspējas veicināšanai starp Latvijas kultūras mantojuma institūcijām = Recommendations for promoting the semantic interoperability of Reference Data between Latvian cultural heritage institutions, izstrādes darba grupa: Mārīte Apenīte, Uldis Bojārs, Anita Goldberga, Maira Kreis lere, Anita Rašmane, Jogita Sauka; LNB Bibliogrāfijas institūts, Rīga: LNB Bibliogrāfijas institūts, 2021. 1 tiešsaistes resurss (72 lp.): ilustrācijas, tabulas; 1,96 MB. ISBN 9789934610004 (PDF). Available at: https://doi.org/10.52197/IBIV6839 [accessed 2021-07-20].

Seppälä Marja-Liisa 2016: RDA in Finland. Available at: https://dom.lndb.lv/data/obj/file/304137.pdf [accessed 2021-07-06].

Sporāne Baiba 2010: Nacionālā identitāte un atmiņas institūcijas. Available at: http://identitate.lnb.lv/wp-content/uploads/2010/12/Working-papers_sporane.pdf [accessed 2021-07-06].

Translation Policy for RDA and RDA Toolkit. Available at: https://www.rdatoolkit.org/sites/default/files/translation_policy_for_rda_current.pdf [accessed 2021-07-06].

LATVIJOS BIBLIOTEKŲ SEKTORIAUS TERMINOLOGIJOS RAIDA IR RDA STANDARTO TERMINŲ VERTIMO PROBLEMOS IR SPRENDIMAI

S a n t r a u k a

Nacionalinės terminologijos vaidmuo auga visose srityse, tačiau per pastaruosius dešimtmečius didžiuliai pokyčiai įvyko būtent bibliotekų ir informacijos sektoriuose. Terminų identifikavimas ar naujovių diegimas ne visada buvo sėkmingas.

Latvijos mokslų akademijos (LMA) Terminologijos komisijos įsteigimas 1946 m. buvo pagrindinis įvykis nacionalinės terminologijos vystymo srityje. Įsteigus LMA Terminologijos komisiją, prasidėjo ir bibliotekų sektoriaus terminologijos kūrimo procesas. 2000 m. buvo įsteigta Latvijos mokslų akademijos Terminologijos komisijos Bibliotekininkystės, bibliografijos, knygotyros ir informatikos terminologijos pakomisė, o 2011 m. Terminologijos komisija buvo išplėsta įsteigiant Informacijos ir dokumentų terminologijos pakomisę, kuri taip pat apėmė archyvist ikos specialistus. 2018 m. pabaigoje prasidėjo Latvijos nacionalinės terminologijos svetainės kūrimo darbas, kurį atliko technologijų bendrovė „Tildė“ kartu su Valstybinės kalbos centru, Latvių kalbos agentūra ir LMA.

Išteklių aprašymas ir prieiga (angl. Resource Description and Access, RDA) – tai naujas standartas, skirtas bibliotekoms ir kitoms kultūros organizacijoms, tokioms kaip muziejai ir archyvai. RDA standarto diegimas kuriant duomenis Latvijos bibliotekų sistemoje taip pat svarbus ir tolimesnei terminologijos plėtrai. Latvijos nacionalinės

98

Maira Kreis lere | Inta Virbule The Development of Library Sector Terminology in Latvia and Problems and Solutions for Translating RDA Standard Terms

bibliotekos Bibliografijos instituto duomenų ekspertai ir duomenų kūrimo specialistai aktyviai seka duomenų naujoves, vertina ir skatina naudoti naujus tarptautinius metaduomenų modelius ir standartus bei sprendžia dėl jų diegimo. RDA standartas – tai duomenų elementų, gairių ir instrukcijų rinkinys, kurį galima pritaikyti ir kitose informacinėse bendruomenėse visame pasaulyje, tokiose kaip muziejai ir archyvai.

Vertimas yra ypatingas psichologinis procesas, nes kiekvienas vertimas atskleidžia tautos kultūros, žmonių sąmonės ir pasąmonės apraiškas. RDA nuorodų (angl. Reference) vertimas į latvių kalbą buvo sudėtingas ir svarbus procesas, kurio metu buvo atsižvelgta į jau atliktą darbą ir kitų šalių vertimo patirtį. Vertimas reikalauja didelio semantinio tikslumo, t. y. loginių ir semantinių pagrindinių sąvokų ryšių išlaikymo skirtinguose žodynuose.

RDA standarto suderinimas su kitais kultūros paveldo institucijų standartais gali padėti užtikrinti įvairių išteklių tipų aprašymą, entitetų (angl. entities) identifikavimą ir tolimesnei sklaidai bendroje duomenų aplinkoje tinkamų metaduomenų sukūrimą.

Gauta 2021–07–26

Maira Kreislere The National Library of Latvia Bibliography Institute Data and Knowledge Department Mūkusalas str. 3 Riga, LV-1423, Latvia E-mail [email protected]

Inta Virbule The National Library of Latvia Bibliography Institute Data and Knowledge Department Mūkusalas str.3 Riga, LV-1423, Latvia E-mail [email protected]

Terminologija | 2021 | 28

99

Document details