У цій статті розглянуто визначення трьох широких понять термінології, які іноді вважають тотожними, іноді — такими, що частково перетинаються, а іноді — різними: термінологічна робота, управління термінологією та термінографія. Матеріалом дослідження слугують найновіші видання стандартів ISO з термінологічної роботи, термінологічної політики й термінологічних продуктів, а також два найоб’ємніші посібники з термінології та управління термінологією. Методологія охоплює текстуальний, концептуальний і семантичний аналіз. За довідковою частиною йде аналітичний розділ, після якого сформульовано низку принципів переосмислення понять і запропоновано попередні варіанти їх перевизначення.
У цій статті основну увагу приділено визначенням трьох широких понять термінології — «термінологічна робота», «управління термінологією» та «термінографія», які іноді вважають тотожними, іноді — частково перехресними, а іноді — різними. Як матеріал дослідження використано найновіші видання стандартів ISO щодо термінологічної роботи, термінологічної політики та термінологічних продуктів, а також два найбільші посібники з термінології та управління термінологією. Методологія охоплює текстовий аналіз, аналіз понять і семантичний аналіз. Після теоретичної та аналітичної частин наведено набір принципів для нового визначення понять і попередні пропозиції щодо того, як можна було б переосмислити їхні визначення.
Вважається, що найширші поняття найважче визначити, і все ж важливо дати їм визначення, щоб вони не вводили в оману. У цій статті я зосереджуюся на визначеннях трьох широких понять, які іноді вважають тотожними, іноді — частково перехресними, а іноді — різними — термінологічної роботи, управління термінологією та термінографії. Оскільки визначення спеціалізованих понять зазвичай ґрунтуються на інших конкретних поняттях, мені також доведеться розглянути визначення кількох пов’язаних понять, як-от термінологічна наука, термінологічні дослідження, термінологічна діяльність, термінологічний довідковий ресурс і термінологічний інструмент.
Добрий огляд уживання та тлумачення термінів термінологічна робота, управління термінологією та термінографія у термінологічній літературі можна знайти, наприклад, у статті Аніти Нуоппонен (2018: 7–8). Наприкінці огляду вона робить такий висновок: «У термінологічній літературі різні види термінологічної роботи описано досить неоднаково. Існує багато синонімічних термінів і випадків полісемії» (Nuopponen 2018: 8). Однак основна увага в статті Нуоппонен приділена класифікації різних видів термінологічної роботи, тому вона не розглядає докладніше ані призначення, ані визначення цих трьох понять. Стаття Нуоппонен також ґрунтувалася на вже застарілих виданнях стандартів ISO.
В оновленому огляді сучасного стану досліджень я приділяю особливу увагу найновішим виданням ключових стандартів ISO щодо термінологічної роботи, а саме «Термінологічна робота і термінологічна наука — Словник» (ISO 1087:2019) та «Термінологічна робота — Принципи та методи» (ISO 704:2022). Я також розгляну пов’язані стандарти, як-от «Термінологічна робота на підтримку багатомовної комунікації» (ISO 12616-1:2021), «Термінологічна політика — Розроблення та впровадження» (ISO 29383:2020) і «Термінологічні продукти та послуги» (ISO 22128:2008). Друга важлива частина мого матеріалу — два найбільші посібники з термінології та управління термінологією: «Handbook of Terminology Management» (HTM) і «Handbook of Terminology» (HOT).
Після аналізу цих джерел я вкажу на проблемні, на мою думку, аспекти визначень, розгляну поняття з погляду їхніх істотних і другорядних характеристик, сформулюю набір принципів, спрямованих на чіткіше розмежування та визначення цих понять
76
Igor Kudashev
Terminology Work, Terminology Management, Terminography – Potato, Patato or Not Exactly?
Page 3
і використання відповідних термінів, а також висуваю попередню пропозицію щодо переосмислення понять. Методологія охоплює текстовий аналіз, аналіз понять і базовий семантичний аналіз.
2. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ТЕРМІНОЛОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ, ТЕРМІНОГРАФІЇ ТА ПОВ’ЯЗАНИХ ПОНЯТЬ У СТАНДАРТАХ ISO
У межах цієї статті неможливо проаналізувати всі 80 стандартів, виданих Технічним комітетом ISO 37 («Мова та термінологія»), однак у цьому й немає потреби з двох причин. По-перше, не всі ці стандарти мають значення для обговорення визначень вибраних понять, а по-друге, більшість із них приймає визначення, наведені в основоположних стандартах «Термінологічна діяльність і термінознавство — Словник» (ISO 1087:2019) та «Термінологічна діяльність — Принципи та методи» (ISO 704:2022). Розпочну з розгляду цих двох стандартів.
2.1. Визначення в основоположних стандартах ISO з термінологічної діяльності
В основоположному стандарті ISO 1087:2019 «Термінологічна діяльність і термінознавство — Словник» термінознавство вважається синонімом термінологічних студій, а обидва поняття визначено як «науку, що вивчає термінології, аспекти термінологічної діяльності, створені в її результаті термінологічні ресурси та термінологічні дані» (ISO 1087:2019: 2). Своєю чергою, термінологічна діяльність вважається синонімом термінологічного менеджменту; обидва поняття визначено як «діяльність, пов’язана із систематичним збиранням, описуванням, опрацюванням і поданням понять та їхніх позначень». У примітці до статті зазначено, що «термінологічна діяльність часто має на меті створення та підтримання термінологічних ресурсів» (ISO 1087:2019: 13). В іншій примітці сказано, що термінологічна діяльність часто має на меті термінологічне планування і може охоплювати гармонізацію понять, гармонізацію термінів і творення термінів.
Система термінологічного менеджменту визначається як «програмний засіб зі структурою метаданих, спеціально розробленою для збирання, підтримання та доступу до термінологічних даних». У цьому стандарті термінографія визначається як «термінологічна діяльність, спрямована на створення та підтримання термінологічних ресурсів» (ISO 1087:2019: 13).
Оскільки наведені вище визначення містять посилання на кілька інших центральних понять, необхідно також з’ясувати їхні визначення. Термінологічний ресурс вважається синонімом зібрання термінологічних даних і
Terminologija | 2024 | 31
77
Page 4
визначається як «зібрання термінологічних записів» (ISO 1087:2019: 15). Термінологічний запис — це «зібрання термінологічних даних, пов’язаних лише з одним поняттям» (ISO 1087:2019: 14). Термінологічні дані — це «дані, пов’язані з поняттями та їхніми позначеннями» (ISO 1087:2019: 14).
ISO 704:2022 «Термінологічна діяльність — Принципи та методи» запроваджує поняття ад hoc термінологічної діяльності, у якій основну увагу приділено практичному використанню термінології (ISO 704:2022: 45). Ад hoc термінологічній діяльності неявно протиставляється систематична термінологічна діяльність, у якій основну увагу приділено відношенням між поняттями та системам понять. Для докладнішої інформації з цього питання читача скеровують до ISO 12616-1:2021 «Термінологічна діяльність на підтримку багатомовної комунікації». Справді, у примітці 3 до визначення термінологічної діяльності стандарт ISO 12616-1 зазначає, що термінологічна діяльність може здійснюватися систематично або ad hoc (ISO 12616-1:2021: 3). Також у стандарті наведено таблицю (див. таблицю 1), у якій зіставлено деякі ключові відмінності між систематичною термінологічною діяльністю та діяльністю ad hoc (ISO 12616-1:2021: 3).
Таблиця 1. Основні відмінності між систематичною термінологічною діяльністю та діяльністю ad hoc за ISO 12616-1:2021
СИСТЕМАТИЧНА
AD HOC
Фокус
Класифікація понять у предметній галузі
Розв’язання термінологічних проблем, що виникають у конкретних ситуаціях, наприклад у проєкті перекладу
Мовний рівень
Лише найменування
Найменування та інші текстові елементи
Основний підхід
Ономасіологічний
Семасіологічний
Вихідний пункт
Одна предметна галузь
Один текст мовою оригіналу
Результат
Поняттєві статті, більшою чи меншою мірою пов’язані в ширшій системі
Окремі статті
Цікаво, що термінологічний менеджмент жодного разу не згадується в ISO 704:2022, хоча, згідно з ISO 1087:2019, він має бути синонімом термінологічної роботи, а ISO 704:2022 є новішим стандартом. Термінографія згадується лише один раз — у контексті її визначено як «створення та підтримання термінологічних ресурсів, переважно в друкованих та електронних засобах» (ISO 704:2022: vi). У ISO 12616-1:2021 терміни термінологічна робота та термінологічний менеджмент (і певною мірою термінографія) використовуються майже як взаємозамінні в змісті та тексті.
78
Igor Kudashev
Terminology Work, Terminology Management, Terminography – Potato, Patato or Not Exactly?
Page 5
2.2. Визначення в стандарті ISO щодо термінологічної політики
Оскільки стандарти ISO TC-37 розробляються в кількох комітетах, а їхні життєві цикли різняться, деякі релевантні визначення принаймні певний час залишаються неузгодженими з ключовими стандартами, що робить їх цікавим і цінним матеріалом для дослідження.
Наприклад, у стандарті ISO 29383:2020 («Термінологічна політика — розроблення та впровадження») термінологічна робота, термінологічний менеджмент і термінографія визначаються й коментуються дещо інакше, ніж у згаданих вище стандартах ISO. Примітка до запису 3.14 зазначає, що термінологічна робота охоплює вилучення термінів, гармонізацію понять, гармонізацію термінів і термінографію (ISO 29383:2020: 3), отже, термінографія розглядається як частина термінологічної роботи, а не її вид. Термінологічний менеджмент, своєю чергою, більше не є синонімом термінологічної роботи, а визначається як методи збирання, підтримання й доступу до термінологічних даних (ISO 29383:2020: 3).
Водночас цей стандарт ISO вводить цікаве й корисне зіставлення користувачів термінології і менеджерів термінології. До користувачів термінології належать розробники ресурсів і документації, перекладачі, юристи, працівники відділів маркетингу та інші; як зацікавлені сторони діяльності з термінологічного планування, вони зацікавлені переважно в пошуку та використанні термінів і термінологічних даних (ISO 29383:2020: 15–16). Менеджери термінології — це термінологи та фахівці з оброблення інформації, відповідальні за розроблення й підтримання баз даних та інших термінологічних ресурсів; вони займаються впровадженням термінологічної політики у формі термінологічних ресурсів, насамперед термінологічних баз даних. Це зіставлення може допомогти виявити додаткові значення цих термінів залежно від типу термінологічної діяльності й таким чином уточнити визначення понять термінологічна робота і термінологічний менеджмент.
2.3. Визначення в стандарті ISO щодо термінологічних продуктів і послуг
Розглядаючи різні погляди, що допомагають краще зрозуміти взаємозв’язки між термінологічною роботою, термінологічним менеджментом і термінографією, варто поглянути на типи термінологічних продуктів і послуг, що створюються внаслідок різних видів термінологічної діяльності. Стандарт ISO 22128:2008 «Термінологічні продукти й послуги — огляд і настанови» містить докладну класифікацію
Terminologija | 2024 | 31
79
Page 6
such products and services. This standard was last reviewed and confirmed in 2020, therefore the 2008 edition remains current.
Цікаво, що терміни термінологічна робота і термінологічний менеджмент у цьому стандарті взагалі не згадуються, тоді як пошук за шаблоном «terminograph*» дає 45 збігів. ISO 22128:2008 запроваджує два центральні поняття: термінологічний продукт і термінологічна послуга:
3.13 термінологічний продукт
продукт, що підтримує використання спеціальної мови або галузь термінології
ПРИМІТКА. Продукти, що підтримують використання спеціальної мови, — це словники, бази даних та інші продукти для поширення спеціалізованої термінології, тоді як продукти, що підтримують галузь термінології, — це журнали, навчальні посібники, інструменти тощо.
3.14 термінологічна послуга
послуга, що передбачає створення та/або поширення термінологічних чи термінографічних продуктів або підтримує освіту у сфері термінології (ISO 22128:2008: 3).
Відповідно до цього стандарту, термінологічні продукти поділяються на чотири категорії:
термінографічні продукти;
термінологічні документи;
навчальні продукти;
термінологічні інструменти (ISO 22128:2008: 3).
Термінографічний продукт визначається як «термінологічний продукт, що складається з набору найменувань і термінологічної та/або лінгвістичної інформації для підтримки використання спеціальної мови» (ISO 22128:2008: 2). Згідно зі стандартом, ця категорія охоплює найбільшу сукупність продуктів і становить ядро термінологічних продуктів, створюваних термінологами. До цієї категорії належать, наприклад, друковані й електронні термінологічні словники, термінологічні бази даних, систематизовані термінології для управління інформацією, термінологічні списки тощо (ISO 22128:2008: 4).
Наскільки ми можемо судити, визначення термінографічних продуктів передбачає, що це довідкові продукти словникового типу, які мають «ліву частину» (перелік термінологічних найменувань) і «праву частину», тобто певну пов’язану з ними термінологічну та/або лінгвістичну інформацію. Систематизовані термінології й термінологічні бази даних розглядаються лише як один із можливих типів серед інших (хоча перелік термінографічних продуктів у ISO 22128:2008 ґрунтується на кількох підставах класифікації, тому типи термінографічних продуктів не є взаємовиключними). Основна характеристика
80
Igor Kudashev
Terminology Work, Terminology Management,
Terminography – Potato, Patato or Not Exactly?
Page 7
систематизованих термінологій, згідно зі стандартом, полягає в тому, що вони є сукупностями термінологічних записів, систематично впорядкованих за класами або в поняттєвих системах (ISO 22128:2008: 8). Систематизовані термінології охоплюють різні типи продуктів, як-от номенклатури, таксономії, тезауруси й онтології (ISO 22128:2008: 8).
Інша категорія термінологічних продуктів — термінологічні документи — охоплює будь-які документи, що стосуються термінологічних проблем і питань. Термінографічні записи не становлять основної частини вмісту документа, хоча він може містити вбудовані термінології. До цієї категорії термінологічних продуктів належать термінологічні журнали, термінологічні бібліографії або каталоги, нормативні термінологічні документи та документи з термінологічної політики (ISO 22128:2008: 11).
Освітні продукти охоплюють будь-які продукти, розроблені для викладання у формальному навчальному закладі або для менш формального навчання в межах професійного розвитку. До цієї категорії належать будь-які продукти чи документи, що використовуються для «викладання термінології, підготовки термінологів або розвитку професії термінолога» (ISO 22128:2008: 12). Згідно зі стандартом, до цієї категорії продуктів належать, наприклад, посібники з термінології, курси термінології, семінари з термінології та навчальні заняття з термінології.
Остання група термінологічних продуктів, згідно зі стандартом ISO 22128:2008, охоплює термінологічні інструменти — комп’ютерні застосунки, які допомагають термінологам створювати й надавати термінологічні продукти та послуги. Результат можна розробити як окремий інструмент, у поєднанні з іншими інструментами в інтегрованій системі або адаптувати й налаштувати на основі наявних застосунків. До цієї категорії належать системи керування термінологією; інструменти для вилучення термінології, пошуку, порівняння, публікування, анотування, перетворення, індексування, подання, заміни, перевірки й вирівнювання; а також статистичні інструменти для термінології, інструменти керування робочими процесами термінологічної роботи, інструменти для локалізації та конкордансні інструменти для термінології (ISO 22128:2008: 13). Як бачимо, асортимент термінологічних інструментів досить широкий і не обмежується лише термінологічними базами даних і системами керування термінологією.
Термінологічні послуги, своєю чергою, поділяються на такі категорії: консультаційні послуги з термінології, послуги з керування термінологією, послуги з підготовки та надання термінографічних ресурсів, послуги з розроблення інструментів, довідкові та інформаційні послуги, освітні послуги й послуги із сертифікації (ISO 22128:2008: 16).
Terminologija | 2024 | 31
81
Page 8
Після аналізу стандарту ISO 22128:2008 можна дійти висновку, що термінологічна діяльність/керування термінологією, як її визначено в ISO 1087:2019, стосується лише невеликої частини всього спектра термінологічних продуктів і послуг. У стандарті ISO 22128:2008 бракує групи публікацій — академічних праць із термінології, як-от дисертацій, монографій і матеріалів конференцій. Вони посідають проміжне місце між термінологічними документами й освітніми продуктами. Інша можливість — розглядати їх як термінологічні «метапродукти», які самі по собі не є продуктами чи послугами, а сприяють розвитку термінологічної науки й термінологічної діяльності загалом. Безперечною доданою цінністю стандарту ISO 22128:2008 є також поняття термінографічного продукту, визначення якого дуже близьке до визначення термінологічного довідкового ресурсу.
3. ВИЗНАЧЕННЯ В ПОСІБНИКАХ ІЗ ТЕРМІНОЛОГІЇ ТА КЕРУВАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЄЮ
У цьому розділі я розгляну експліцитні й контекстуальні визначення понять, що становлять інтерес, у двох найбільших довідниках із термінології та керування термінологією, опублікованих видавництвом John Benjamins Publishing Company: «Handbook of Terminology Management» і «Handbook of Terminology». Обидва посібники є збірниками статей про різні аспекти термінологічної діяльності й керування термінологією, написаних провідними дослідниками та фахівцями з термінології.
3.1. Визначення в «Довіднику з управління термінологією» (1997)
Редактори «Довідника з управління термінологією» (HTM) наводять кілька причин, чому вони обрали термін управління термінологією замість термінів термінологічна робота і термінографія. По-перше, вони вважають його єдиним терміном-кандидатом, що повною мірою охоплює широкий спектр термінологічної діяльності, розглянутої в Довіднику. По-друге, на їхню думку, терміни термінографія і термінологічна робота є надто вузькими або не мають загального визнання, особливо серед носіїв англійської мови та тих, хто зазвичай нею послуговується. По-третє, управління термінологією є паралельним поняттям до управління інформацією. У Довіднику також згадуються елементи даних (окремі, ідентифіковані та доступні для пошуку фрагменти даних) як центральний елемент управління термінологією (HTM: 2).
82
Igor Kudashev
Terminology Work, Terminology Management, Terminography – Potato, Patato or Not Exactly?
Page 9
У Довіднику управління термінологією визначається дуже широко — як «будь-яке цілеспрямоване маніпулювання термінологічною інформацією» (HTM: 1). Згідно з Довідником, це дуже загальне поняття охоплює:
практичне управління термінологією, здійснюване фахівцями з певної галузі задля задоволення їхньої потреби у точній і недвозначній мові — як у формі понять, які вони створюють і за допомогою яких мислять, так і відповідних термінів, якими вони користуються для спілкування між собою;
систематичне фіксування такої інформації та її подання у вигляді словників, термінологічних збірок і термінологічних баз даних; і
спеціальний пошук такої інформації для перекладу й усного перекладу, створення текстів як складової технічної комунікації та управління інформацією (HTM: 2).
3.2. Визначення в «Довіднику з термінології» (2015)
Новіший «Довідник з термінології» (HOT) охоплює широке коло тем, пов’язаних із термінологією. Хоча слово «управління» не входить до назви книги, його в дужках згадано в анотації на титульній сторінці: «Мета “Довідника з термінології” <...> — поширювати знання про термінологію (управління термінологією) та забезпечувати легкий доступ до широкого кола тем, традицій, найкращих практик і методів <...>». Сполука слів управління термінологією трапляється в Довіднику 290 разів, тоді як пошук за терміном термінологічна робота дає 192 збіги, а за терміном термінографія — 32. Ці результати лише орієнтовні, оскільки деякі збіги містяться у бібліографічних посиланнях, ключових словах, заголовках, словах покажчика та частинах довших термінів, як-от система управління термінологією або проєкт з управління термінологією.»
На відміну від укладачів «HTM», редактори «HOT» у передмові не наводять чітких, строгих визначень понять термінологічна робота, управління термінологією чи термінографія. Автори двох статей (Steurs, De Wachter & De Malsche 2015: 222; Karsch 2015: 291–292) приймають визначення термінологічної роботи зі стандарту ISO 1087: «робота, пов’язана із систематичним збиранням, описуванням, опрацюванням і поданням понять та їхніх позначень». Також наведено пояснення, подібне до визначення, поняття «управління термінологією»: «Управління термінологією (як складова управління знаннями) є частиною термінологічної роботи, що стосується збирання, опрацювання, оновлення та підготовки термінологічних даних» (Steurs, De Wachter & De Malsche 2015: 224).
Terminologija | 2024 | 31
83
Page 10
Інші визначення та пояснення мають переважно контекстуальний характер. Я вручну переглянув усі випадки вживання словосполучень термінологічна робота, керування термінологією та термінограф* (останнє слово зі знаком підстановки, щоб охопити також такі форми, як термінографічний або термінограф) і дослідив контекст. Я хотів би навести кілька контекстуальних визначень, релевантних для цього дослідження.
Термінологічна робота охоплює збирання, аналіз і поширення термінів (Faber 2015: 14).
Термінологічна робота пов’язана з уточненням понять і мовними позначеннями, що використовуються для представлення цих понять у комунікації (Madsen & Thomsen 2015: 250).
Рівень суворості й систематичності підходу до термінологічної роботи зростає від описового до нормативного. <...> Приписова термінологічна робота, яка часто має систематичніший характер, дає змогу створювати термінологічні продукти, якими різні аудиторії можуть користуватися з різною метою протягом тривалого часу без значного супроводу. За словами Cabré Castellví (Cabré Castellví 1999: 222), цей тип роботи мають виконувати лише термінологи. Крім того, результат їхньої роботи має відображати розуміння та знання предметної галузі, якими володіє фахівець із цієї галузі (Karsch 2015: 294).
Деякі науковці стверджують, що цей підхід (ономасіологічний підхід – I.K.) рідко застосовується на практиці термінографії (слова, яке часто використовують на позначення керування термінологією) (Warburton 2015: 362).
Термін «термінограф» іноді вживають на позначення термінолога, коли йдеться про практичну роботу зі створення термінологічних баз (термінографія), за аналогією з лексикографом, який укладає словники (лексикографія) (Warburton 2015: 374).
У загальних рисах «термінографія» — це назва першого значення термінології, наведеного на початку цього розділу: сукупності практик, діяльностей, методів і професійних знань, пов’язаних зі збиранням та описом термінів, укладанням термінологічних лексиконів, побудовою систем понять або онтологій, створенням тезаурусів тощо, що становлять важливий аспект термінології (Kageura 2015: 56).
4. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНОГРАФІЇ В ЛІТЕРАТУРІ З ЛЕКСИКОГРАФІЇ
Обговорення різних значень терміна термінографія було б неповним без розгляду його зв’язку з терміном спеціалізована лексикографія. У 1975 році стандарт ISO 1087 запровадив термін термінографія як заміну терміна термінологічна лексикографія, сприяючи таким чином розмежуванню лексикографії та термінографії (Fuertes-Olivera, Tarp 2014: 27). Новий термін було утворено за аналогією з лексикологією: лексикографія::
84
Igor Kudashev
Terminology Work, Terminology Management, Terminography – Potato, Patato or Not Exactly?
Page 11
термінологія: термінографія, однак головною метою цього терміна було наголосити, що лексикографія має стосуватися лише опису загальної лексики, тоді як спеціальну термінологію має розглядати інша дисципліна (Burkhanov 1998: 240). Це також призвело до «гарячкового пошуку відмінностей, можливо, у спробі представити термінографію як щось справді унікальне» (Bergenholtz, Kaufmann 1997: 93). Відмінності, покликані протиставити термінографію лексикографії, обговорювалися й були відкинуті в численних публікаціях дослідників, які працюють у галузі спеціальної лексикографії (Fuentes-Olivera, Tarp 2014: 27). Попри це, сильне протистояння зберігається: багато дослідників і далі обстоюють свої позиції й, схоже, не бажають продовжувати дискусію (див., наприклад, Kageura 2015: 57–58). Для цього дослідження достатньо визнати, що одне з тлумачень терміна термінографія ототожнює його зі спеціальною лексикографією, яку можна визначити як «комплекс діяльності, пов’язаної з розробленням, укладанням, використанням і оцінюванням спеціальних словників» (Hartmann, James 1998: 129; див. також Fuertes-Olivera, Tarp 2014: 7).
5. СЕМАНТИКА СЛІВ «РОБОТА» І «УПРАВЛІННЯ»
Перш ніж далі обговорювати визначення понять термінологічна робота і управління термінологією, варто звернутися до словникових визначень їхніх родових понять загальної мови — робота та управляти (управління) — у словнику Merriam-Webster (MW), який позиціонує себе як «найавторитетніший словник Америки». Визначення відповідних дієслів інформативніші, ніж визначення іменників. Оскільки визначення досить розлогі, читачам пропонується ознайомитися з ними онлайн. Важливо, що, згідно з визначеннями, робота є цілеспрямованою, повторюваною та тривалою діяльністю. Із визначень слова управляти можна виокремити такі семантичні характеристики: певний рівень майстерності, зміна чогось із певною метою (наприклад, перестановка) та спроба приборкати й використати щось дике й могутнє.
6. СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ПРОБЛЕМИ
У цьому розділі я наведу свої спостереження й зверну увагу на деякі проблеми, які помітив у визначеннях понять термінологічна робота, управління термінологією та термінографія.
Перше спостереження полягає в тому, що ці центральні поняття не завжди мають чіткі, строгі визначення у стандартах, пов’язаних із термінологією, та
Terminologija | 2024 | 31
85
Page 12
посібниках із термінології (та управління нею). Друге спостереження полягає в тому, що визначення дуже різняться навіть у стандартах ISO, пов’язаних із термінологією, які мають узгоджувати визначення центральних понять із ключовими стандартами. Певною мірою це можна пояснити різними життєвими циклами стандартів, однак не в усіх випадках. Водночас варіативність визначень не завжди є недоліком, особливо якщо стандарти описують різні типи термінологічної діяльності.
Деякі визначення надто широкі й охоплюють будь-які види діяльності, пов’язані з термінологією, наприклад «будь-яке свідоме маніпулювання термінологічною інформацією» (HTM: 1). Крім того, слово маніпулювання має негативні конотації, пов’язані з одним із його значень — «змінювати за допомогою хитрощів або нечесних засобів задля досягнення власної мети» (MW).
З іншого боку, поняття іноді навмисно звужують для певної мети, не зазначаючи цього прямо. Наприклад, стандарт ISO 704:2022 переважно описує методологію нормативної термінологічної роботи, що застосовується у стандартизації та гармонізації; це відображено у визначеннях центральних понять, тоді як реалії ділових процесів або галузі перекладу й локалізації відрізняються, пор.: «За понад 50 років роботи ISO/TC 37 опублікував 40 стандартів і розробляє ще 15, однак жоден із них спеціально не розглядає, як підходити до термінології для комерційних цілей» (Warburton 2015: 362). У стандартах ISO термінологічну роботу визначено як систематичну й поняттєво орієнтовану, однак ситуативна термінологічна робота, яка також має бути різновидом термінологічної роботи, цим критеріям не відповідає.
ISO 704:2022 ігнорує не лише ситуативну (зумовлену текстом, семасіологічну) термінологічну роботу, а й багато інших видів термінологічної діяльності, результатом яких є широкий спектр термінологічних продуктів і послуг, описаних у стандарті ISO 22128:2008. Останній стандарт, своєю чергою, не охоплює (принаймні прямо) широкий спектр академічних публікацій, пов’язаних із термінологією (дисертацій, монографій, матеріалів конференцій тощо). Через прагматичний характер ISO її стандарти загалом зосереджуються лише на практичній термінологічній діяльності та ігнорують академічні/теоретичні дослідження, а також види термінологічної діяльності, які не дають матеріального продукту чи послуги. Академічний світ, своєю чергою, часто критикують за замкненість у «вежі зі слонової кістки» й слабку взаємодію з комерційним середовищем, пор.: «Управління термінологією й надалі сприймається як академічне заняття» (Warburton 2015: 363).
86
Igor Kudashev
Terminology Work, Terminology Management, Terminography – Potato, Patato or Not Exactly?
Page 13
Усе це підводить нас до ширшої проблеми: посібники з термінології (керування термінологією) є збірками статей, написаних десятками авторів із різних поглядів. Саме по собі в цьому немає нічого поганого, однак нині, здається, не існує цілісної загальної теорії керування термінологією. Через це виникають ситуації, коли визначення надто вузькі й потенційно непридатні для інших видів термінологічної роботи/керування термінологією, а автори свідомо чи несвідомо забувають зазначити належний «простір імен» (сферу застосування) своїх визначень. Тим часом, згідно з одним із правил термінологічної роботи, такі спеціальні визначення слід супроводжувати примітками на кшталт «у цьому глосарії/домені», «для цілей <...>» тощо (пор. Sanastotyön käsikirja 1989: 64–65).
Зв’язки між центральними поняттями значною мірою залежать від погляду. Досить часто вони відображають боротьбу за владу. Чи є, наприклад, термінологічна робота лише частиною словникового проєкту, що керується правилами фахової лексикографії/термінологічної лексикографії, чи термінографія — лише різновид (або частина) термінологічної роботи, у межах якої її результати фіксують у формі словника? Чи є аналіз понять або вилучення термінів самостійними видами діяльності, чи лише частиною укладання глосарія/термінологічної роботи?
Проблемою також є надмірний вплив певної мови (зазвичай американської англійської), конкретних географічних регіонів (зазвичай США та Заходу загалом) або певних організацій (наприклад, центрів технічної термінології та стандартизації) на поняття й терміни. Навряд чи бажано, щоб носії англійської мови відкидали кандидатні терміни в ситуаціях, де справедливішим варіантом була б «міжнародна англійська». Водночас, звісно, у процесі творення термінів або добору кандидатних термінів слід дотримуватися правил англійської мови та вимог до її загальної придатності для використання.
7. НАБІР ПРИНЦИПІВ ДЛЯ ПЕРЕВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
У цьому розділі я спробую сформулювати набір принципів, які слід враховувати під час перевизначення понять термінологічної роботи, керування термінологією, термінографії, а також пов’язаних із ними понять.
1. Різні теорії можуть бути ефективними в одних випадках і неефективними в інших. Жодну окрему теорію, методологію, модель даних тощо не слід проголошувати єдино правильною для виконання термінологічної роботи/керування термінологією.
Terminologija | 2024 | 31
87
Page 14
2. У визначеннях слід враховувати різні етапи й учасників термінологічної діяльності: створення контенту, керування контентом і пошук контенту.
3. Слід розрізняти теоретичні дослідження та практичну термінологічну діяльність. Робота/керування стосується радше практичної діяльності, головною метою якої є поліпшення комунікації у фахових мовах, тоді як термінологічні студії/дослідження охоплюють різні види діяльності, завдання яких, серед іншого, — надавати рекомендації щодо практичної термінологічної діяльності. Термінологічні студії навряд чи є вдалим синонімом до термінологічної науки, оскільки це може знизити її статус. Оскільки термінологічну роботу/керування слід відрізняти принаймні від термінологічних студій/досліджень, потрібне ширше поняття, яке охоплювало б обидва види діяльності, наприклад термінологічна діяльність.
4. Слід уникати підходу «або-або», заснованого на боротьбі за владу, і замінити його міждисциплінарним, цілісним підходом. Наприклад, термінографію слід розглядати, з одного боку, як міждисциплінарну науку, що частково перетинається з термінологічною наукою, лексикографією та кількома іншими дисциплінами (або спирається на них), а з іншого — як один із видів термінологічної діяльності.
5. Як зазначає Myking (2007: 281), дихотомії «важливі, оскільки дають змогу визначити об’єкт дослідження, а також теоретичні й методологічні засади. Проте ціною цього є (надмірне) спрощення». Прототиповий і багатогранний підхід у багатьох випадках може бути продуктивнішим (пор. Nuopponen 2018: 8). Наприклад, (цілком) систематичну термінологічну роботу та поодинокі пошуки термінологічної інформації можна розглядати як два крайні полюси, тоді як реальна термінологічна робота перебуває десь між ними (пор. Karsch 2015: 294; Kudashev 2020: 202). Цілком систематична робота означала б, що всі поняття й позначення певної сфери охоплено та систематично визначено за допомогою аналізу понять і найкращих практик, підкріплених теорією. До неї мають залучатися провідні фахівці з відповідної сфери та професійні термінологи (пор. Karsch 2015: 294 вище). Іншим крайнім полюсом є окремий термінологічний запит, спрямований на швидке розв’язання поточної термінологічної проблеми. У переважній більшості видів термінологічної діяльності бракує багатьох ознак «цілком систематичної термінологічної роботи», але водночас вони складніші за простий пошук окремих термінів. Прототиповий підхід також може зумовити більшу обережність і неоднозначність у визначеннях, ніж передбачено приписами класичної методології термінологічної роботи (наприклад, уживання виразів переважно, здебільшого, головним чином і часто).
88
Igor Kudashev
Terminology Work, Terminology Management, Terminography – Potato, Patato or Not Exactly?
Page 15
6. Оскільки термінологічна діяльність має цілеспрямований характер, її передбачувана мета часто є вдалим кандидатом на роль істотної ознаки у визначеннях («спрямована на», «зосереджена на», «покликана»). Однак термінологічна діяльність не обов’язково завершується створенням (готових, матеріальних, придатних до опублікування) продуктів, тому її не слід визначати лише через термінологічні продукти, до яких вона «призводить». Водночас «за їхніми плодами пізнаєте їх», тож перелік термінологічних продуктів і послуг допомагає окреслити й визначити різні види термінологічної діяльності.
7. Термінологічна робота/управління може бути діяльністю, подібною до проєктної, що завершується створенням конкретного продукту чи послуги, або безперервними процесами. Термінологічну роботу/управління насамперед слід розглядати як безперервні процеси, оскільки робота й управління передбачають постійні зусилля. Етапи планування та подальшого супроводу також слід вважати складниками термінологічної роботи/управління.
8. Об’єктами термінологічної роботи та управління термінологією (як виду термінологічної діяльності) є позначення у спеціалізованих мовах (LSP), а також відповідні спеціальні поняття й системи понять. Головна мета термінологічної роботи/управління — поліпшувати комунікацію спеціалізованими мовами (LSP) шляхом створення різноманітних термінологічних продуктів і послуг. Термінографія, натомість, стосується лише термінологічних довідкових ресурсів — зібрань статей, що складаються з позначень у спеціалізованих мовах (LSP) та їхніх термінологічних описів і впорядковані так, щоб пришвидшити пошук.
На мою думку, термінологічний довідковий ресурс — прозоріший і точніший термін, ніж термінологічний ресурс (ISO 1087:2019) або термінографічний продукт (ISO 22128:2008). Термінологічний ресурс звучить так, ніби може стосуватися майже будь-якого джерела термінологічної інформації, а не лише продукту словникового типу (пор. одне зі значень слова «resource» у MW: «джерело інформації або фахових знань»). Термінографічний продукт (у визначенні ISO 22128:2008) був би вдалим терміном, якби існував консенсус щодо того, що таке термінографія. Якщо значення термінографії звузити до технічної частини систематичної, орієнтованої на поняття термінологічної роботи (як у більшості стандартів ISO), то й термінографічний продукт стає надто вузьким і конкретним. Довідковий ресурс, натомість, є зручним родовим поняттям для будь-якої словникової чи глосарної праці, у якій, з одного боку, є сукупність позначень, упорядкованих для швидкого й зручного пошуку, а з іншого — певний тип інформації про них (див. Hartmann, James 1998: 41, 116–117; Kudashev 2007: 47–48).
Terminologija | 2024 | 31
89
Page 16
Термінологічний опис — це інформація про форму, значення, походження, зв’язки та вживання позначень у спеціалізованих мовах (LSP). У термінологічних довідкових ресурсах термінологічні описи надають інформацію, яка має допомагати користувачам розуміти, використовувати або замінювати позначення у спеціалізованих мовах (LSP) у зовнішніх контекстах (пор. Kudashev 2013: 14). Ця ознака дає змогу відрізнити термінологічні довідкові ресурси від подібних праць, як-от енциклопедії та довідники.
Позначення у спеціалізованих мовах (LSP) охоплюють не лише прототипові терміни, а й інші лексичні та лексикалізовані одиниці, що вживаються у спеціалізованих мовах (LSP), як-от номенклатура, найменування, професійний жаргон, сталі словосполучення та терміноелементи (див. Kudashev 2013: 48–64, де обговорюється, що може бути об’єктом опису, наприклад, у термінологічному банку).
9. Робота й управління — це процеси, що потребують певного рівня фахових знань і навичок. У контексті термінологічної роботи/управління це можна тлумачити як «засноване на теорії». Найкращі практики й загальноприйняті методики також можуть бути корисними, але галузі, мови, цілі тощо різняться, тож потрібно розуміти, що саме робиш, а не просто копіювати чужий досвід чи покладатися на єдиний «універсальний» посібник.
10. У текстах термін управління термінологією, схоже, позначає щонайменше два різні поняття: ширше й абстрактніше (= вид термінологічної діяльності, пор. стратегія управління термінологією) та вужче й технічніше (= комп’ютеризоване опрацювання термінологічних даних, пор. система управління термінологією). Управління термінологією (I) зазвичай здійснюють для потреб конкретного проєкту чи клієнта, на відміну від термінологічної роботи, яку зазвичай здійснюють на рівні галузі або підгалузі. Управління термінологією (II), схоже, завжди пов’язане з процесами й операціями, виконуваними за допомогою комп’ютерних програм (термінологічних інструментів), і значною мірою залежить від метаданих, які мають вирішальне значення для забезпечення якості (пор. Kudashev 2013: 15). Крім того, виникає (або має виникнути) третє значення терміна управління термінологією: галузь знань, що вивчає управління термінологічними даними за допомогою термінологічних інструментів.
8. ВИСНОВКИ
У цій статті я розглянув три центральні поняття й терміни термінології: термінологічна робота, управління термінологічною діяльністю та термінографія, а також кілька пов’язаних понять. Після аналізу їх тлумачень у
90
Igor Kudashev
Terminology Work, Terminology Management, Terminography – Potato, Patato or Not Exactly?
Page 17
стандартах ISO та двох найбільших довідниках із термінології (і управління термінологічною діяльністю) я вказав на низку проблемних, на мою думку, аспектів визначень і сформулював набір принципів, спрямованих на чіткіше розмежування та визначення центральних понять і вживання відповідних термінів. Спираючись на ці принципи, я хотів би запропонувати попередній варіант визначень понять, а також дві концептуальні схеми, які містяться в додатку. Слід зазначити, що визначення таких широких і складних понять потребує ґрунтовного розгляду з різних точок зору. Моя мета — не відкинути наявні визначення й замінити їх новими, а радше започаткувати обговорення цієї теми в термінологічній спільноті. Сподіваюся, що це дослідження та сформульований вище набір принципів сприятимуть удосконаленню визначень і розуміння цих трьох основних понять і галузей термінологічної діяльності.
REFERENCES
Bergenholtz Henning, Kaufmann Uwe 1997: Terminography and Lexicography. A critical survey of dictionaries from a single specialised field. – Hermes, Journal of Linguistics 18, 91–125.
Burkhanov Igor 1998: Lexicography: A Dictionary of Basic Terminology, Rzeszów: Wydawnictwo Wyższej Szkoły Pedagogicznej.
Cabré Castellví M. Teresa 1999: Terminology: Theory, Methods and Applications 1, translated by Janet Ann DeCesaris, edited by Juan C. Sager, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins.
Faber Pamela 2015: Frames as a Framework for Terminology. – Handbook of Terminology 1, Kockaert Hendrik J., Steurs, Frieda (eds.), Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins, 14–33.
Fuertes-Olivera Pedro, Tarp Sven 2014: Theory and Practice of Specialised Online Dictionaries. Lexicography versus Terminography, Berlin: De Gruyter.
Hartmann Reinhard, Gregory James 1998: Dictionary of Lexicography, London, New York: Routledge.
HOT 2015 – Handbook of Terminology 1, Kockaert Hendrik J., Steurs, Frieda (eds.), Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins.
HTM 1997 – Handbook of Terminology Management 1. Basic Aspects of Terminology Management, compiled by Sue Ellen Wright and Gerhard Budin, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins.
ISO 704:2022 Terminology work – Principles and methods, Geneva: ISO.
ISO 1087:2019 Terminology work and terminology science – Vocabulary, Geneva: ISO.
ISO 12616-1:2021 Terminology work in support of multilingual communication, Geneva: ISO.
ISO 22128:2008 Terminology products and services, Geneva: ISO.
ISO 29383:2020 Terminology policies – Development and implementation, Geneva: ISO.
Kageura Kyo 2015: Terminology and Lexicography. – Handbook of Terminology 1, Kockaert Hendrik J., Steurs, Frieda (eds.), Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins, 45–59.
Karsch Barbara Inge 2015: Terminology Work and Crowdsourcing: Coming to terms with the crowd. – Handbook of Terminology 1, Kockaert Hendrik J., Steurs, Frieda (eds.), Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins, 291–303.
Kudashev Igor 2007: Proektirovanie perevodčeskih slovarej special'noj leksiki, Helsinki: Yliopistopaino.
Kudashev Igor 2013: Quality Assurance in Terminology Management: Recommendations from the TermFactory project, Helsinki: Unigrafia.
Kudashev Igor 2020: Sähköiset työkalut auttavat parantamaan terminologisen tiedon saavutettavuutta. – Hirvonen Maija, Kinnunen Tuija (eds.). Saavutettava viestintä. Yhteiskunnallista yhdenvertaisuutta edistämässä, Helsinki: Gaudeamus, 199–211.
Terminologija | 2024 | 31
91
Page 18
Madsen Bodil Nistrup, Thomsen Hanne Erdman 2015: Concept Modeling vs. Data Modeling in Practice. – Handbook of Terminology 1, Kockaert Hendrik J., Steurs, Frieda (eds.), Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins, 222–249.
Myking Johan 2007: Dichotomies: impossible and indispensable? – Evidence-based LSP: Translation, text and terminology, Ahmad Khurshid, Rogers Margaret (eds.), Bern: Lang, 265–283.
MW – Merriam-Webster. Available at: https://www.merriam-webster.com.
Sanastotyön käsikirja 1989: Sanastotyön käsikirja. Soveltavan terminologian periaatteet ja työmenetelmät, toimittanut Tekniikan sanastokeskus, Helsinki: Suomen Standardisoimisliitto.
Steurs Frieda, De Wachter Ken & De Malsche Evy 2015: Terminology Tools. – Handbook of Terminology 1, Kockaert Hendrik J., Steurs, Frieda (eds.), Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins, 222–249.
Warburton Kara 2015: Managing Terminology in Commercial Environments. – Handbook of Terminology 1, Kockaert Hendrik J., Steurs, Frieda (eds.), Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins, 360–392.
APPENDIX
REDEFINED CONCEPTS AND RELATED CONCEPT CHARTS
terminology science science studying the origin, development, functioning, description and documentation of LSP designations and special domain concepts
terminology activity activity with the primary focus on LSP designations and special domain concepts or systems of concepts
terminology studyterminology activity aimed at studying LSP designations and special domain concepts or systems of concepts
NOTE: terminology studies may be conducted for theoretical or practical needs.
terminology work systematic and theory-based terminology activity aimed at improving LSP communication on the domain or subdomain level by collecting and analyzing LSP designations and special domain concepts, providing them with terminological descriptions, and presenting the results in the form of terminology products or services
terminology management I (terminology activity)
terminology activity conducted for the needs of a particular project or client, aimed at collecting, (re)arranging, quick accessing, effective use and updating of LSP designations and their terminological descriptions
NOTE: terminology management is usually conducted with the help of terminology tools, especially terminology management systems
92
Igor Kudashev
Terminology Work, Terminology Management, Terminography – Potato, Patato or Not Exactly?
Page 19
terminology inquiry
terminology activity aimed at the exploration and analysis of individual LSP designations and special domain concepts for solving a particular task related to LSP communication
NOTE: terminology inquiries may be conducted for theoretical or practical needs.
Figure 1. Types of terminology activities by their primary focus
LSP designation
lexical or lexicalized object in languages for special purposes
NOTE: In addition to terms, LSP designations also include proper names, professional slang, nomenclature, set phrases, and other lexical(ized) LSP objects.
terminological description
information about the origin, development, form, meaning, relations and usage of LSP designations as well as special domain concepts related to them
NOTE: In terminological reference resources, terminological descriptions provide information that is supposed to help users understand, use or replace LSP designations in external contexts
terminology reference resource
terminology product, the core of which constitutes a collection of entries consisting of LSP designations and their terminological descriptions, organized in a way meant to speed up their retrieval
Terminologija | 2024 | 31
93
Page 20
NOTE 1: In addition to terminological entries, terminology reference resources may also contain outside matter (preface, user manual, appendices, etc.). An electronic terminology reference resource may also contain metadata required for its management.
NOTE 2: Terminology entries may be organized in multiple ways, depending on the purposes of the terminology reference resource and the philosophy of its compilers.
terminology tool
computer application intended to assist in mining, refining, retrieving, and performing other transactions on terminological data, as well as planning, producing, managing, using, and developing terminology products and services
terminology management system
terminology tool with a metadata structure specifically designed for creating, maintaining, and using terminology reference resources
NOTE: The terminology management system may incorporate other terminology tools, too, but its primary goal is the management of terminology reference resources.
Figure 2. Terminology reference resources, terminology, and terminology management
94
Igor Kudashev
Terminology Work, Terminology Management, Terminography – Potato, Patato or Not Exactly?
Page 21
terminography I (field of knowledge)
field of knowledge studying the history, development, design, compilation, use, maintenance, and evaluation of terminology reference resources
NOTE: Terminography (I) is an interdisciplinary field of knowledge that has its roots in terminology science, lexicography, information science, knowledge management, computer science, and computational linguistics.
terminography II (terminology activity)
terminology activity related to design, compilation, and maintenance of terminology reference resources
terminology management II (data management)
management of terminological data with the help of terminology tools
terminology management III (field of knowledge)
field of knowledge studying the management of terminological data with the help of terminology tools
NOTE: Terminology management (III) includes planning, organization, implementation and maintenance of terminology tools as well as the methodology and workflows for computer-assisted management of terminological data.
TERMINOLOGIJOS DARBAS, TERMINŲ TVARKYBA IR TERMINOGRAFIJA – TAS PATS AR NE VISAI?
Santrauka
Šiame darbe daugiausia dėmesio skiriame terminų terminologijos darbas, terminų tvarkyba ir terminografija, kurie kartais laikomi sinonimiškais, apibrėžtims. Kaip tyrimo medžiagą naudojame terminologijos darbo, terminologijos politikos ir terminologijos produktų ISO standartus, taip pat du didžiausius terminologijos ir terminų tvarkybos vadovus. Mūsų metodika apima teksto analizę, sąvokų analizę ir pradinę semantinę analizę. Po teorinės ir analitinės dalių pateikiamas principų rinkinys naujam sąvokų apibrėžimui ir preliminarūs pasiūlymai, kaip sąvokas būtų galima apibrėžti kitaip.
Išsiaiškinome, kad minėtosios sąvokos ne visada aiškiai ir griežtai apibrėžiamos standartuose ir vadovuose. Jų apibrėžtys taip pat labai skiriasi, net ir standartuose. Kai kurios apibrėžtys yra per plačios, tačiau dažniau jos tikslin gai susiaurinamos to neakcentuojant. Didelė problema, kad vadovai yra straipsnių rinkiniai, parašyti įvairiais požiūriais, ir, rodos, kad nėra nuoseklios bendros terminų tvarkybos teorijos.
Siūlome atskirti terminus terminologijos mokslas, terminologijos tyrimai ir terminijos analizė. Terminologijos darbas turėtų būti skirtas sisteminei ir teorija pagrįstai terminologijos veiklai, kuria siekiama pagerinti dalykinę komunikaciją srities ar posričio lygiu,
Terminologija | 2024 | 31
95
Page 22
pavadinti. Terminas terminų tvarkyba platesne prasme reiškia terminologijos veiklą, vykdomą konkretaus projekto reikmėms ar kliento poreikiams tenkinti. Specialesne prasme jis reiškia terminologinių duomenų tvarkymą naudojant terminologinius įrankius. Be to, atsiranda ir trečioji termino terminų tvarkyba reikšmė: žinių sritis, tirianti terminologinių duomenų tvarkymą terminologiniais įrankiais. Nedidelės apimties terminologijos veikla, atliekama sprendžiant konkrečią terminologinę problemą, tikriausiai turėtų būti vadinama terminijos analizė (o ne ad hoc terminologijos darbu). Terminografija yra ir tarpdisciplininė žinių sritis, ir terminologijos veikla, apimanti terminijos išteklių (ir tik jų) projektavimą, sudarymą ir priežiūrą.
Gauta 2024-05-03
Igor Kudashev Tampere University, Faculty of Information Technology and Communication Sciences Kanslerinrinne 1, FI-33014 Tampereen yliopisto Tampere, Finland E-mail [email protected]
96 Igor Kudashev Terminology Work, Terminology Management, Terminography – Potato, Patato or Not Exactly?
