doi.org/10.35321/term31-03

Історія та сучасні тенденції термінології в Угорщині у XXI столітті¹

Історія та найновіші тенденції термінології Угорщини у XXI столітті

ÁGOTA FÓRIS

Károli Gáspár University of the Reformed Church in Hungary, TERMIK

Ідентифікатор ORCID: https://orcid.org/00000-0002-7599-0323

А Н О Т А Ц І Я

Мета цієї статті — представити огляд історії та сучасних тенденцій термінології, які вплинули на її розвиток в Угорщині у XXI столітті. Протягом останніх двох десятиліть в Угорщині відбулися вагомі зміни у вищій освіті, професійній підготовці, науковій атестації та публікаційній діяльності. Усі ці зміни створили можливості для кращого розуміння, розвитку й викладання теорії термінології та керування термінологією, а також для зміцнення міжнародних зв’язків і започаткування діалогу щодо термінологічної політики Угорщини.

Спочатку в статті розглянуто значні зміни в угорській термінології за останні два десятиліття з погляду мовних прав, а потім зосереджено увагу на найважливіших наукових публікаціях у галузі термінології. У статті також висвітлено й докладніше розглянуто галузі, у яких протягом попередніх двох десятиліть велася значна термінологічна робота: угорські терміни права й державного управління, терміни, специфічні для ЄС, медичні терміни, а також термінологія й номенклатура природничих наук.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: угорська термінологія, історія термінології, тенденції XXI століття, керування термінологією, публікації з термінології.

А Н О Т А Ц І Я

Мета цієї статті — оглянути історію термінології та новітні тенденції, що вплинули на розвиток термінів в Угорщині у XXI столітті. Останні два

¹ Це дослідження було підтримане проєктом під назвою «Дослідження спеціалізованих мов: теорія та застосування термінології» факультету гуманітарних і соціальних наук Університету Каролі Гашпара Угорської реформатської церкви.

Terminologija | 2024 | 31

53

десятиліть принесли в Угорщині значні зміни у сферах вищої освіти, професійної підготовки, наукової кваліфікації та видавничої діяльності. Усі ці зміни дали змогу краще розуміти й розвивати теорію термінології та термінологічний менеджмент, викладати їх, а також зміцнити міжнародні зв’язки й започаткувати діалог про угорську термінологічну політику.

Спочатку у статті розглянуто значні зміни в угорській термінології за останні два десятиліття з погляду мовних прав, а далі увагу зосереджено на найважливіших наукових публікаціях у галузі термінології. У статті також виокремлено й докладніше представлено сфери, у яких протягом останніх двох десятиліть було виконано значну термінологічну роботу: терміни угорського права та державного управління, специфічні для ЄС терміни, медичні терміни, а також термінологія й номенклатура природничих наук.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: угорська термінологія, історія термінології, тенденції XXI століття, термінологічний менеджмент, термінологічні видання.

1. ВСТУП

Угорською мовою опубліковано значну кількість книжок і статей з історії угорської мови, зокрема з історії угорських спеціалізованих мов і термінології. Англійською мовою праць з історії угорської термінології менше; також було опубліковано кілька статей про тенденції й особливості угорської термінології на межі XX і XXI століть (наприклад, Fóris 2010a. і Fóris forthcoming, Muráth 2010). Перші два десятиліття XXI століття принесли низку нових змін у галузі угорської термінології, і в цей період було опубліковано багато наукових праць. Мета цієї статті — оглянути й узагальнити результати та тенденції цих двох десятиліть.

1.1. Передумови та тенденції

Важливо почати з короткого повернення до кінця XX століття². Зміни й перетворення в угорській промисловості, економіці та суспільстві почалися ще у 1980-х роках. До цих змін належать, зокрема: запровадження нової системи оподаткування, узгодженої з ринковими умовами; формування дворівневої банківської системи, тобто центрального банку та комерційних банків; перехід до режиму фіксованих (валютних) цін тощо (див. Fóris 2010a). Цьому сприяла й прискорила його зміна режиму в 1989 році, що супроводжувалася занепадом

² Огляд історії угорської термінології у XX столітті див. у Fóris, forthcoming.

54

Ágota Fóris

The History and Recent Trends of Terminology in Hungary in the 21st Century

колишньої соціалістичної поняттєвої системи економіки. Унаслідок цього в 1990-х роках у кількох галузях (наприклад, економіці, торгівлі) довелося створити нову демократичну ринкову економічну терміносистему, узгоджену із західноєвропейською. З’явилися нові підприємства, видавництва, перекладацькі агенції та транснаціональні компанії. Невеликі видавництва опублікували низку двомовних і багатомовних глосаріїв, передусім для сприяння технічному перекладу. У 1990-х роках у всьому світі, зокрема в Угорщині, відбулися значні технологічні зміни (наприклад, розвиток інформаційних технологій і телекомунікацій), з’явилися персональні комп’ютери та Інтернет, а також розпочалися перші кроки до цифровізації й роботи в онлайн-середовищі.

У 1990-х і 2000-х роках стандартизація також зазнала перетворень у країнах Східної Європи (докладніше про організації стандартизації в цих країнах див. Bölcskei 2019). В Угорщині колишнє державне агентство в 1995 році було перетворене на незалежну організацію суспільної користі, а також було створено Угорську установу зі стандартизації (MSZT; www.mszt.hu). Це був один із підготовчих кроків і необхідних умов вступу Угорщини до Європейського Союзу у 2004 році. Основним завданням MSZT було впровадження стандартів ЄС в Угорщині та, за можливості, їх переклад угорською мовою. Установа також проводить сертифікацію. Національну стандартизацію завжди здійснюють офіційною мовою країни (угорською), а участь у міжнародних і європейських процесах стандартизації означає, що важливу роль відіграє також англійська (фахова) мова. Однак із фінансових міркувань багато європейських стандартів було запроваджено як угорські стандарти англійською мовою; понад дві третини угорських стандартів існують англійською, і, відповідно, термінологія в них також англійська. Унаслідок цього угорською мовою опубліковано лише близько третини термінологічних стандартів і переліків термінів, включених до вступних частин стандартів. Стандарти щодо термінологічних процесів є міжнародними й не були запроваджені в Угорщині.

В останні два десятиліття XX століття відбулися значні зміни у сфері спортивної термінології. Починаючи з другої половини 1980-х років, в Угорщині було зареєстровано понад тридцять нових видів спорту та сорок спортивних федерацій. Це означає, що протягом цих десятиліть утвердився майже кожен другий вид спорту, і нові види з’являються й донині. Деякі з цих нових видів спорту зберегли свою первісну термінологію (наприклад, далекосхідні бойові

Terminologija | 2024 | 31

55

мистецтва), тоді як інші отримали угорську термінологію (наприклад, rugby/rögbi). Термінологію нових видів спорту включено до словників, посібників і збірників правил; також опубліковано низку досліджень, присвячених термінології мов спорту.

Раніше роль Угорської академії наук була вирішальною у формуванні наукової та академічної термінології. Однак наприкінці XX століття було реорганізовано вищу освіту й систему наукової кваліфікації, а академічну освіту та присудження кваліфікацій передано від Академії університетам (рівень PhD, запровадження Болонської системи). Крім того, мова публікацій, особливо в природничих науках, медицині, інженерії та математиці, значною мірою змістилася в бік англійської. До того ж наукові журнали угорською мовою поступово зникли, а наукове книговидання угорською скоротилося; ця тенденція триває й сьогодні. Угорськомовна наукова термінологія зберігається завдяки вищій освіті угорською мовою. У 2000-х роках багато європейських країн перейшли від викладання рідною мовою до англійської у вищій освіті (особливо на рівнях магістратури та PhD), тоді як в угорських університетах мовою вищої освіти залишається угорська (див., наприклад, Fóris 2010b). Лише протягом останнього десятиліття угорська вища освіта почала переходити до англомовних програм, особливо на рівнях магістратури та PhD. Частково це зумовлено державною стипендіальною програмою «Stipendium Hungaricum» для іноземних студентів, яка з 2013 року має на меті сприяти інтернаціоналізації угорської вищої освіти. Наслідком цих змін стало домінування англійської термінології у наукових публікаціях найвищого рівня, а водночас це призвело до двомовності у вищій освіті та потреби встановити англійсько-угорські термінологічні еквіваленти в багатьох галузях.

Окрім кодифікації, нині з’явилися нормативні, дескриптивні та сучасні корпусно-орієнтовані граматики, словники й бази даних; розпочалося також створення термінологічних баз даних. У галузі мовознавства посилилися дескриптивні, засновані на даних емпіричні дослідження, тоді як у термінології стандартизаційний і прескриптивний напрям поступився підходу, спрямованому на гармонізацію з урахуванням розмаїття.

Кодифікацію стандартного варіанта угорської мови та її спеціальних мов було завершено до середини XX століття. Засобами кодифікації були граматики, правила правопису та словники; засобами створення й поширення термінів були газети та

56

Ágota Fóris

The History and Recent Trends of Terminology in Hungary in the 21st Century

науково-популярних і професійних журналах. Було опубліковано кілька ґрунтовних праць із загального мовного стандартизування та кодифікації у XX столітті, проте недостатньо даних про те, як стандартизація вплинула на різні мовні різновиди (наприклад, фахові мови), а також про історію термінології в різних дисциплінах і професіях (Laczkó 2015). Фахівці з різних дисциплін, переважно в межах професійних організацій та Угорської академії наук, виконали значний обсяг термінологічної роботи; однак у XX столітті її історію та результати опрацьовано й задокументовано лише в поодиноких випадках (наприклад, історію хімічної мови).

1.2. Мета та методологія

Мета цієї статті — подати загальний огляд історії термінології та новітніх тенденцій, що вплинули на її розвиток в Угорщині у XXI столітті. Спершу в статті буде розглянуто значні зміни в угорській термінології за останні два десятиліття з позицій мовних прав, а потім висвітлено найважливіші наукові публікації у сфері термінології. Крім того, докладніше буде розглянуто галузі, у яких протягом попередніх двох десятиліть проводилася значна термінологічна робота: термінологію права й державного управління, специфічні для ЄС терміни, медичну термінологію, а також термінологію та номенклатуру природничих наук.

Обраний метод дослідження — огляд і оцінювання на основі опублікованих статей: літератури з термінології та історичної лінгвістики, а також академічних і професійних вебсайтів (синтез та аналіз попередніх досліджень); також зібрано й висвітлено монографії, PhD-дисертації та бази даних із термінології.

2. ПЕРШІ ДВА ДЕСЯТИЛІТТЯ XXI СТОЛІТТЯ. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ

Термінологія — це міждисциплінарна наукова й професійна галузь; вона пов’язана з різними дисциплінами та професіями, а також із мовною політикою, лексикологією, лексикографією, дослідженням фахових мов і перекладом.

2.1. Мовні права

Більшість праць про мовну політику в Угорщині присвячено мовному плануванню, точніше — плануванню статусу та корпусному

Terminologija | 2024 | 31

57

планування. Пов’язані з термінологією сфери охоплюють термінологічна політика й термінологічне планування (див. рекомендації ЮНЕСКО 2005 року). Більшість носіїв угорської мови живе в Угорщині, але менша їх кількість мешкає за її межами, у сусідніх країнах, де угорська є мовою меншини; у кожній країні мовне середовище визначається іншою мовою більшості (румунською, словацькою, словенською, сербською, хорватською, українською та німецькою). Угорська мова є плюрицентричною (Vančo, Muhr, Kozmács, Huber 2020). На угорську термінологію впливають різноманітні зовнішні чинники (наприклад, економічні, правові, культурні). Отже, мовні зміни (зокрема термінологічні) розвиваються по-різному в Угорщині та в середовищах меншин. На межі тисячоліть країни Центральної Європи повністю реформували свої правові системи й у межах цього процесу ухвалили також нові мовні закони. В Угорщині конституція зі змінами, укладена після падіння комуністичного режиму в 1989 році, ще не проголошувала офіційну мову країни; однак у ній зазначалося, що національні та мовні меншини є складовими держави, а держава гарантуватиме використання їхньої рідної мови, навчання нею та вживання імен рідною мовою. Нову конституцію (названу «Основним законом Угорщини») ухвалили у 2011 році; у ній зазначено, що офіційною мовою країни є угорська (Andrássy 2017: 74–75).

Концептуальні й термінологічні системи спільнот, що розмовляють однією мовою, природно змінюються та розвиваються по-різному через відмінності культурного, економічного, правового й адміністративного контекстів (наприклад, німецькі фахові мови в Німеччині, Австрії та Швейцарії; англійські фахові мови в різних країнах; угорські фахові мови). Lanstyák (2002: 201) стверджує, що природно, що угорська мова в країнах Карпатського басейну змінюється вісьмома різними способами, оскільки на мовні зміни впливають численні позамовні чинники. Тож термінологія угорських фахових мов у сусідніх країнах характеризувалася розбіжностями, і лише після зміни режиму в 1989 році та вступу до ЄС у 2004 році носії угорської мови в сусідніх країнах змогли знову долучитися до термінології, вживаної в Угорщині. Однак гармонізації численних угорських термінологічних варіантів та їх збирання в базі даних досі не здійснено, хоча відповідні ініціативи вже були (наприклад, щодо мовної політики та мовного планування угорців, які проживають у сусідніх країнах, див., зокрема,

58

Ágota Fóris

The History and Recent Trends of Terminology in Hungary in the 21st Century

Szabómihály 2009, and the studies on Hungarian terminology strategy in the “green paper”: Prószéky et al. 2023).

2.2. Термінологічні дослідження, академічні публікації

В угорській лінгвістичній літературі активне обговорення загальних питань термінології розпочалося у 2000-х роках, коли принципи Вюстера було «відкрито заново»; відтоді в різних публікаціях розглядали термінологічні школи 1930-х років, насамперед докладно досліджуючи праці Вюстера (наприклад, Zabóné Varga 2015). Відтоді зріс інтерес і до інших напрямів термінології; зокрема, йдеться про соціотермінологію, що розвивалася за працями Maria Teresa Cabré, та соціокогнітивний підхід, який обстоювала Rita Temmerman. Особливо популярною темою стали сфери перетину термінології та перекладу (докладніше див. том під назвою Переклад і термінологія: Fóris 2022).

Академічні дослідження з термінології набули розмаху переважно в лінгвістиці, а не в природничих науках; з’явилася значна кількість публікацій і дисертацій PhD з термінології. У видавництві Akadémiai Kiadó у 2008–2013 роках виходив журнал Magyar Terminológia (Журнал угорської термінології). Термінологію як навчальну дисципліну запровадили у вищій освіті (на рівнях бакалаврату, магістратури та PhD), а згодом в Університеті реформатської церкви в Угорщині імені Каролі Гашпара відкрили магістерську програму з термінології (2011–2018). Нині в різних закладах також проводять навчальні курси, пов’язані з термінологією. Значно зріс попит на термінологічну роботу — передусім у галузі перекладу, а також технічного письма, — що сприяло створенню термінологічних баз даних; переважно створювали бази даних і словники, орієнтовані на переклад (наприклад, угорськомовний вміст IATE, база даних Termin і термінологічні бази даних приватних компаній). Проте національної термінологічної бази даних не створено. Було засновано кілька термінологічних організацій і дослідницьких груп, які також є членами міжнародних термінологічних організацій (див. Fóris 2022: 115–120).

Хоча термінологію багатьох спеціалізованих галузей уже опрацьовували у XX столітті — і в галузевих словниках, і в наукових публікаціях (див. Fóris, у друці), лише у XXI столітті історію термінології окремих фахових мов

Terminologija | 2024 | 31

59

та галузей в угорській літературі почали докладніше й комплексніше досліджувати (наприклад, у книжках і дисертаціях PhD, присвячених медичній, математичній, спортивній, юридичній, економічній, технічній і музичній термінології). Також з’явилися публікації із загальної теорії термінології та про стан угорської термінології (наприклад, Fóris 2005).

Отже, значний обсяг термінологічних досліджень і публікацій здійснюється в університетських дослідницьких групах і програмах PhD. У деяких компаніях (переважно перекладацьких агенціях і транснаціональних компаніях) створюють термінологічні бази даних, однак здебільшого вони не є загальнодоступними. Уже певний час ми намагаємося об’єднати термінологічні дослідження з термінологічною практикою, а також розпочати роботу над угорським термінологічним порталом і національною загальнодоступною угорською термінологічною базою даних. За останні кілька років вийшло друком кілька книжок, у яких докладно розглянуто аспекти, підгалузі та завдання, пов’язані з угорською термінологічною стратегією (загалом: Fóris, Bölcskei 2019 і Prószéky et al. 2023; щодо термінології права та державного управління: Tamás, Szoták 2021, Rixer 2023 і випуск 2023/X/3 журналу Glossa Iuridica). Обнадіює те, що роботу над створенням термінологічного порталу також розпочато завдяки діяльності, яку у 2021 році започаткувала Дослідницька група з термінології Угорського дослідницького центру лінгвістики.

3. СПЕЦИФІЧНІ ПИТАННЯ ТА ГАЛУЗІ

Нижче висвітлено деякі галузі, у яких протягом останніх двох десятиліть проводилися масштабні дослідження: термінологія права й державного управління, специфічні для ЄС терміни, медична термінологія, а також термінологія та номенклатура природничих наук. З огляду на велику кількість публікацій тут наведено вибрану бібліографію. Якщо було опубліковано оглядову збірку чи статтю з цієї теми, її зазначено як джерело.

3.1. Термінологія права й державного управління

3.1.1. Терміни угорського права й державного управління

У галузях права й державного управління мовні та термінологічні питання розглядаються в публікаціях, присвячених вимогам до зрозумілого та доступного спілкування і пов’язуються з питаннями ефективності та етики. У правовій сфері вимога використовувати просту мову є найактуальнішою під час розроблення й перекладу законодавства; у сфері державного управління

60

Ágota Fóris

The History and Recent Trends of Terminology in Hungary in the 21st Century

вона переважно актуальна під час спілкування з громадянами (здебільшого неспеціалістами) та підготовки офіційних документів.

У всьому світі започатковано різноманітні ініціативи, спрямовані на підвищення зрозумілості офіційного мовлення, переважно шляхом надання стилістичних, синтаксичних і лексичних рекомендацій (наприклад, Рух за просту мову у США в 1970-х роках, Кампанія за просту англійську в Англії у 1980-х роках, кампанія Європейської комісії «Пишіть зрозуміло для Європи» у 2010 році).

Загальну вимогу щодо зрозумілості закріплено в законодавстві (див. Tóth 2022), тоді як докладні вказівки щодо досягнення ясності викладено в стандартах (наприклад, IEC/IEEE 82079-1:2019; ISO 24495-1:2023) і різноманітних посібниках зі стилю та мови. Зрозумілість юридичних документів є частково мовним, а частково правовим питанням і може оцінюватися за багатьма змінними.

Серед чинників, що ускладнюють розуміння текстів, найчастіше виокремлюють уживання термінології, а також синтаксичні й текстові особливості. Лінгвістичні аналізи вказують на відсутність універсальних настанов, які гарантували б зрозумілість юридичних текстів, а також на те, що спрощення мови (наприклад, скорочення речень, заміна термінів розмовними словами) не обов’язково робить текст зрозумілим. Також варто зазначити, що точність змісту й зрозумілість часто суперечать одна одній. Важливо також враховувати цільову аудиторію, її правове й мовне підґрунтя.

В Угорщині питання права й мови були взаємопов’язані ще в XIX столітті, і збирання та творення юридичної термінології на той час були центральним питанням. Дослідження угорської юридичної термінології отримали новий імпульс у 1960-х роках, коли постало питання зрозумілості мови права. У 1980-х роках розпочалися дослідження найважливіших особливостей юридичної термінології. Після 2000-х років вивчення особливостей уживання мови в текстах ЄС спрямувало увагу на переклад юридичних текстів і юридичну термінологію (див., наприклад, Vinnai 2017). Також проводилися корпусні дослідження зрозумілості юридичних текстів. В Університеті Мішкольца було створено Юридичний корпус Мішкольца, щоб за допомогою методів корпусної лінгвістики дослідити особливості юридичних текстів на великому корпусі таких текстів. У цьому дослідженні юристи й лінгвісти співпрацювали, щоб з’ясувати, чи є в угорській юридичній термінології особливості, які перешкоджають її зрозумілості (Vincze 2018); також було опубліковано книжку з підсумками цього масштабного дослідження (Szabó, Vinnai 2018). В одній із частин дослідження речення

Terminologija | 2024 | 31

61

Було проаналізовано структурні та орфографічні особливості (структури присудка й підмета, сурядність і підрядність, пунктуацію). Крім того, було проаналізовано концептуальну й термінологічну структуру, а також смислову структуру текстів (було зафіксовано граматичні, семантичні та прагматичні елементи). Результати дослідження свідчать, що зрозумілість залежить від типу тексту (наприклад, найлегше зрозуміти тексти форумів і стенограми, далі — законодавчі акти й кодекси, а найважче — судові рішення та пояснювальні тексти). Те, що семантичні й прагматичні особливості також мають відігравати значну роль в аналізі, а право часто переймає мову регульованої дійсності, означає, що складність часто спричинена не юридичними термінами, а незнайомими фаховими термінами та незнайомими схемами й сценаріями (Szabó, Vinnai 2018: 33; Zódi 2018: 260). Дослідження показують, що вимога зрозумілості стосується не всіх типів текстів, а лише тих, які фахівці створюють для неспеціалістів загальновживаною мовою.

Переклад юридичних та адміністративних документів охоплює як переклад документів з іноземних мов угорською, так і переклад угорських документів іноземними мовами. У цій роботі беруть участь кілька інституційних (фінансованих державою) суб’єктів. Варто згадати кількох із них: (1) Угорське бюро перекладів і засвідчення (OFFI)³, (2) Міністерство юстиції та (3) перекладацька служба ЄС. Останню розглянуто в окремому підрозділі (див. розділ 3.1.2). (Цікаво, що з погляду фахівців з перекладу тексти ЄС не вважаються частиною юридично-адміністративної мови, а юридично-адміністративна фахова мова ЄС розглядається як підмножина мови ЄС.) Останніми роками було опубліковано чимало праць про перекладацьку діяльність OFFI, здебільшого самим OFFI (угорські видання можна безкоштовно завантажити з https://www.offi.hu/offi-akademia/kiadvanyaink). Більшість із них містить корисні практичні рекомендації для повсякденної роботи; кілька видань також розглядають питання термінології, наприклад у засвідченому перекладі (Szoták 2021). Серія містить книгу, створену з метою стандартизації термінології в програмі юридичного перекладу ЄС (Tamás 2019). Це видання частково є глосарієм, у якому наведено специфічні юридичні терміни кількома мовами. Основну інформацію (термін, визначення, галузь, коментар щодо практики перекладу, контекст, тип документа, джерела) подано угорською мовою, доповненою

³ OFFI — це державна компанія, що надає мовні послуги й перебуває під наглядом Міністерства юстиції.

62

Ágota Fóris

The History and Recent Trends of Terminology in Hungary in the 21st Century

відповідниками англійською, французькою, німецькою та італійською мовами. Також наведено поради перекладачам, переважно щодо понять правових систем різних країн, зокрема їхніх специфічних для країни характеристик. Книга також містить збірку юридичних документів. Згодом вийшло видання, у якому представлено відповідники юридичних термінів офіційними мовами сусідніх з Угорщиною країн (Tamás, Szoták 2021). Вихідною мовою знову є угорська, якою подано основну інформацію, доповнену відповідниками та порадами перекладачам сербською, хорватською, словенською, румунською, словацькою та українською мовами. Тим часом було опубліковано третю частину книжкової серії, присвячену юридичним термінам російською, іспанською та португальською мовами (Tamás 2023). Важливим складником підтримки процесу перекладу проєктної документації є термінологічна підтримка, яка нині є необхідною умовою якісного юридичного перекладу. Саме тому 2014 року OFFI започаткувало проєкт бази даних юридичної та адміністративної термінології IUSTerm (див. Tamás 2020).⁴

В Угорщині впровадження цифрового адміністрування розпочалося у 2000-х роках і охопило всі сфери адміністрування, особливо суттєво вплинувши на державне управління. І з погляду термінології, і з погляду зрозумілості, клієнти та адміністрації мають користуватися однаковими поняттями, поняттєвою системою й термінологією. Запровадження електронного урядування та електронного державного управління також вимагало значної термінологічної роботи від розробників, які працювали над цифровізацією (Majzikné Bausz 2008). Завданням цих розробників було не створити цілком нову термінологічну систему, а інтегрувати наявні термінологічні системи адміністрування та інформаційних технологій в електронну інформаційну систему, за допомогою якої можна забезпечити багаторівневу комунікацію між адміністраторами й клієнтами. Частиною цього завдання було проведення фахівцями термінологічної класифікації шляхом гармонізації мовних маркерів; крім того, було здійснено стандартизацію понять (Majzikné Bausz 2008: 60). Отже, розробники виконували і термінологічне планування, і термінологічну роботу, застосовуючи ІТ-методи для опису ієрархічної системи адміністративних термінів на основі їхнього значення. Вони мали пов’язати управління реєстрами (базами даних) із функціонуванням галузевих систем і забезпечити сумісність (тобто технічну, організаційну та семантичну сумісність) між системами.

4 Ця база даних не є загальнодоступною.

Terminologija | 2024 | 31

63

У 2000-х роках було написано кілька докторських дисертацій про юридичну термінологію, використання мови в судових процедурах і процес правозастосування, а також про діахронічне вивчення юридичної термінології та роль термінологічних робочих процесів у підготовці якісного законодавства (Bereczné Szép 2012; Vinnai 2012; Novák 2019; Balogh 2020).

Важливість роботи з юридичною термінологією засвідчує започаткування 2007 року спеціалізованого журналу з юридичної мови під назвою Magyar Jogi Nyelv (угорська юридична мова); кілька тематичних випусків Glossa Juridica присвячено зв’язкам права та мови (Glossa Juridica 2011/I/1, 2023/X/3).

3.1.2. Специфічні для ЄС терміни

Studies into EU terminology gained momentum in the 2000s. Terminology and specialized language of the EU are used at the EU institutions. Ever since Hungary’s accession to the EU in 2004, there has been an increasing alignment with EU terminology, including legal, administrative, economic, and business harmonisation (e.g., institutions, laws, standards, Statistical Classification of Economic Activities codes). The so-called EU language (the language of EU documents, “Eurolect”, see Mori 2018), is used by translators when translating laws, rules, etc., into Hungarian. Translators are often confronted with the fact that the EU conceptual system does not correspond to the Hungarian conceptual system. For example, some concepts are missing and therefore do not have an equivalent in Hungarian; consequently, the need to describe and name a concept often arises at the same time. Translating EU terminology into Hungarian required a great deal of effort because it was necessary to find or create the appropriate lexemes in Hungarian for an existing (and already defined) EU conceptual system without introducing new ones to replace the existing Hungarian terms; however, when the Hungarian lexeme is missing and a new one is needed, this has to be done in compliance with the terminological and word formation rules and norms of Hungarian.

Серед характеристик фахової мови ЄС Клауді зазначає, що спільним тлом є інституційна система ЄС (наприклад, установи, функції, регламенти, директиви, резолюції); на мовні особливості текстів значно впливає наднаціональний характер ЄС, а в основі тексту лежать інституційна культура ЄС і система його установ. Клауді передусім цікавило

64

Ágota Fóris

The History and Recent Trends of Terminology in Hungary in the 21st Century

перекладання текстів ЄС у контексті підготовки перекладачів. Вона зазначила, що йдеться не лише про переклад законодавства ЄС у вузькому розумінні, а й про широкий спектр текстів і типів текстів, що використовуються у повсякденній діяльності ЄС (наприклад, регламентів, промов, офіційних листів, протоколів, повідомлень, меморандумів, договорів, резолюцій, рішень, автобіографій), які також належать до текстів ЄС (Klaudy 2004).

Фішер стверджує, що головною особливістю текстів ЄС є їх створення в багатомовному середовищі. Унаслідок безперервної перекладацької роботи тексти ЄС характеризуються специфічним жаргоном, що також призвело до появи окремих мовних різновидів ЄС — євролектів — в офіційних мовах ЄС⁵. Наприклад, сформувався офіційний мовний пласт ЄС, який може включати кілька пластів фахової мови (наприклад, юридичну й адміністративну) (Fischer 2023). Ці мови ЄС мають характерну структуру тексту, синтаксис і лексику; тому дослідження євролектів охоплюють лексичні, фразеологічні, синтаксичні, морфологічні та текстові аспекти. З термінологічного погляду ЄС створив автономну правову систему, яка функціонує як самостійна концептуальна система й описується 24 рівноправними мовами, однією з яких є угорська. Термінологічні дослідження потребують вивчення та зіставлення концептуальних систем, що лежать в основі законодавства держав-членів і ЄС. Це ускладнюється тим, що деякі мови пов’язані з континентальним правом, а інші — з англосаксонським загальним правом, тоді як право ЄС (як поєднання обох систем) є окремою (хоча й не незалежною від права держав-членів) галуззю права. Ще одна специфічна риса концептуальної системи ЄС полягає в тому, що вона охоплює кілька галузей (наприклад, сільське господарство, фінанси, рибальство) (Fischer 2008, 2023).

Крім того, в угорській літературі є низка досліджень мови й термінології ЄС (наприклад, Várnai 2005; Trebits 2008; Farkas 2009), кілька докторських дисертацій (Somssich 2007; Rádai-Kovács 2009; Fischer 2010; Rátkainé Jablonkai 2010), а також навчальні матеріали щодо використання та перекладу англійської мови ЄС (наприклад, Bart, Klaudy 2003; Fischer, Trebits 2014). Також проводиться чимало досліджень з підготовки перекладачів і юристів, запроваджено спеціалізовані курси з питань ЄС. Ще в 1990-х роках було видано кілька багатомовних словників, що містять термінологію ЄС (див., наприклад, Dróth 2000). Починаючи з 2004 року,

5 https://mersz.hu/hivatkozas/m1089e_f7_p1/#m1089e_f7_p1.

Terminologija | 2024 | 31

65

Угорську термінологію включено до міжінституційної термінологічної бази даних ЄС IATE (докладніше про цю базу та її угорський аспект див. Lesznyák 2010).

Переклад законодавства ЄС було замовлено Міністерством юстиції до вступу Угорщини у 2004 році, а угорську термінологію опубліковано в базі даних Termin, яку Міністерство юстиції підтримувало до 2004 року; після вступу (з 2004 року) термінологію було завантажено до бази даних IATE (див. Somssich 2003). База даних Termin функціонує й досі; вона містить типові терміни угорського законодавства угорською та англійською мовами. У 2017 році Міністерство юстиції започаткувало комплексну програму перекладу угорського законодавства англійською мовою (у співпраці з OFFI). Англійські переклади угорського законодавства опубліковано у сховищі під назвою Nemzeti Jogszabálytár (www.njt.hu), а терміни, напрацьовані під час перекладу, занесено до бази даних Termin (https://termin.im.gov.hu/). Також опубліковано посібник з перекладу законодавства, що містить загальні настанови щодо форми, методології, правопису, пунктуації та оформлення (Gáspár, Somssich 2019a; 2019b).

3.2. Медична термінологія

У XXI столітті в Угорщині просунулися дослідження спеціальної мови медицини та медичної термінології. Зросло також значення досліджень історії медичної мови й медичної термінології, а результати досліджень текстуальних, семантичних і прагматичних аспектів було опубліковано. Однією з важливих віх став початок видання журналу Magyar Orvosi Nyelv (угорська медична мова) у 2001 році та запровадження курсу угорської медичної мови в Будапештському університеті медицини та медичних наук імені Земмельвейса у 2002 році. Це стало необхідним, оскільки угорська медична мова є сумішшю грецьких, латинських, угорських та англійських термінів (https://orvosinyelv.hu/magyar-orvosi-nyelv/). За два десятиліття, що минули відтоді, було опубліковано узагальнювальну монографію про угорську медичну мову та її історію (Bősze, Kapronczai, Keszler 2021), а також кілька підручників (наприклад, Bősze 2009); було видано й кілька словників медичної термінології (наприклад, з неврології, епідеміології та психіатрії) (https://orvosinyelv.hu/konyvek/). Угорську медичну мову як навчальний предмет запровадили також в інших медичних закладах вищої освіти країни (у Дебрецені, Печі та Сегеді).

66

Ágota Fóris

The History and Recent Trends of Terminology in Hungary in the 21st Century

Medical terminology is based on the terminology of anatomy (Donáth 2009). In the Hungarian medical language, the Latin names of anatomical structures are used as there is no agreed-upon anatomical terminology in Hungarian; therefore, medical students do not need to know the Hungarian anatomical names, but only the Latin names (Varga, Barta 2020: 193). The language of descriptive anatomy and clinical anatomy differ significantly; structures important to clinical medicine often do not have names in descriptive anatomy, and the lack of anatomical terminology in Hungarian also causes difficulties when teaching (Varga, Barta 2020: 193). Varga (2014), Fogarasi (2017), and Ludányi, Varga (2021) also point out that the use of English terminology and English acronyms is increasing in Hungarian clinical language use. In particular, the use of English terminology is common in the context of newly discovered diseases and therapeutic procedures; in these cases, there is no existing Latin terminology. An important area of research is the study of medical records of bodily harm (e.g., wounds). In these studies, clinical terminology and legal (forensic) terminology used in court proceedings differ; therefore, in some cases, the exact location of the injury cannot be determined from the injury report due to terminological reasons (Fogarasi 2012, 2016).

Спілкування між лікарем і пацієнтом має значення для прав пацієнтів, що висунуло дослідження медичної термінології на передній план. Правове підґрунтя прав пацієнтів вимагає, щоб пацієнти знали й розуміли подробиці медичної документації щодо свого стану. Зокрема, складно тлумачити скорочення й абревіатури у виписках, адже деякі з них узагалі не трапляються в друкованих чи інтернет-джерелах, а також можуть мати кілька значень. Варто зазначити, що угорською та/або англійською мовами було опубліковано кілька збірок (списків, словників) медичних скорочень у друкованому вигляді або онлайн (детальніше див. Kuna, Ludányi 2023). Термінологічні дослідження також підтримуються медичними корпусами, зокрема BioScope, що містить численні медичні та біологічні тексти (Vincze et al. 2008); Szegedi Medical Korpusz (SZEMEK), що містить тексти з медичних журналів (Keresztes, Borda, Vincze 2019); медичний підкорпус Pannónia Korpusz, що містить паралельні тексти (Robin et al. 2016); Covid Corpus обсягом майже три мільйони слів, що дає змогу аналізувати термінологію, пов’язану з коронавірусом, в онлайн-порталах новин (Varga et al. 2023); а також робота групи перекладачів Covid1001, метою якої було перекладати достовірну інформацію

Terminologija | 2024 | 31

67

і літературу про епідемію Covid-19 з англійської угорською та розвивати термінологію угорською мовою; у результаті було створено корпус обсягом понад 1,7 мільйона слів (B. Papp, Somogyi 2022).

3.3. Термінологія та номенклатура природничих наук

У природничих науках термінологію та номенклатуру розрізняли вже у XIX столітті, переважно залежно від того, чи використовували їх для позначення загальних понять (термінологія), чи об’єктів, окремих предметів або груп (номенклатура) (див. ISO 1087:2019). Створення термінології для певної галузі регулюється граматикою загальної мови, тоді як правила створення номенклатури визначаються спеціальними правилами та кодексами. Кілька дисциплін (наприклад, хімія, біологія, географія) створили власні системи розроблення номенклатури у своїх галузях; із XX століття їх координують міжнародні професійні організації. В Угорщині за встановлення й оновлення правил номенклатури (наприклад, символів, одиниць вимірювання та назв) відповідають відділення Угорської академії наук (див. Bölcskei, Fóris 2022).

Лексика спеціальних мов, зокрема термінологія й номенклатура, також порушувала важливі питання в останні десятиліття. Нині міждисциплінарний комітет — Постійний міжвідомчий комітет з угорської мови Угорської академії наук — відповідає за перенесення міжнародних правил номенклатури в угорську мову, регулювання правопису спеціальних мов і підготовку правил та посібників. На практиці робота цього комітету зосереджена переважно на питаннях правопису (виданні орфографічних словників); термінологічною роботою в сучасному розумінні, наприклад створенням термінологічних баз даних, він не займається.

Історію угорської наукової термінології ще не написано, а досліджень розвитку термінології та спеціалізованої мови різних наукових дисциплін (наприклад, хімії, геології) проведено лише кілька. У XX та XXI століттях було опубліковано кілька одномовних, двомовних і багатомовних словників (див. https://szakszotar.lib.pte.hu/hu/),), але складніші термінологічні бази даних ще належить розробити.

В Угорщині активно проводяться дослідження лазерів у галузі оптики (фізики), зокрема фізики лазерів. Це привернуло увагу до вивчення

68

Ágota Fóris

The History and Recent Trends of Terminology in Hungary in the 21st Century

of the terminology of lasers in the first decade of the 2000s. In these years, research and the development of a specific group of lasers, high energy atto- and femtosecond lasers⁶, started to develop rapidly; in this context, the TERMIK research group has studied and described the terminology of atto- and femtosecond pulsed lasers and created a term base and the DictionaryELI dictionary (http://dictioneli.stepp.hu) on laser terminology. The main objective was to study the terminology and conceptual system in English and Hungarian to collect the terminology of bilingual (Hungarian and English) documentation. This would support the translation of texts (see Fóris, B. Papp 2015; Fóris 2022: 131–153).

4. ВИСНОВКИ

Мета цієї статті — узагальнити історію та новітні тенденції термінології в Угорщині у XXI столітті. Протягом останніх двох десятиліть в Угорщині відбулися значні зміни у вищій освіті, професійній підготовці, науковій атестації та публікаційній діяльності.

Наш перший висновок полягає в тому, що всі ці зміни створили можливості для кращого розуміння, розвитку та викладання теорії термінології й управління термінологією, а також для зміцнення міжнародних зв’язків і започаткування діалогу щодо угорської термінологічної політики як в Угорщині, так і в сусідніх країнах. Це сприяло поширенню термінологічної освіти й курсів із термінології, розширенню міжнародних зв’язків, збільшенню кількості наукових публікацій і досліджень термінів у різних галузях.

Перші два десятиліття XXI століття принесли кілька нових тенденцій у галузі угорської термінології. Зокрема, у цей період було опубліковано чимало наукових праць (статей, монографій, докторських дисертацій). У цій статті спершу окреслено значні зміни в угорській термінології за останні два десятиліття з погляду мовних прав. Далі висвітлено найважливіші наукові публікації в галузі термінології. Нарешті, докладно розглянуто сфери, у яких протягом попередніх

⁶ Збирання термінів було зумовлено запуском угорського субпроєкту так званого проєкту ELI. ELI (Extreme Light Infrastructure; докладніше див. https://www.eli-alps.hu/) проєкт належить до нового покоління великомасштабних дослідницьких інфраструктур у Європі. Варто зазначити, що Нобелівську премію з фізики 2023 року присуджено «за експериментальні методи генерування аттосекундних імпульсів світла для дослідження динаміки електронів у речовині», а Ференцу Краусу, одному з лауреатів, приписують заслугу в тому, що він проклав шлях до створення угорської складової ELI у Сегеді.

Terminologija | 2024 | 31

69

двох десятиліть: термінологія права та державного управління (угорські юридичні й адміністративні терміни, терміни, специфічні для ЄС), медична термінологія, а також термінологія й номенклатура природничих наук.

Наш другий висновок полягає в тому, що найактивніша термінологічна робота й дослідження відбуваються в тих галузях науки, практичне застосування яких набуло особливої ваги, а саме в праві й державному управлінні, медицині та природничих науках. Також очевидно, що, зокрема у правничій та адміністративній сферах, термінологічні дослідження тісно пов’язані з перекладом. Крім того, у кожній із цих галузей написано кілька докторських дисертацій і монографій та опубліковано численні навчальні матеріали й словники.

Загалом протягом більшої частини XX століття Угорщина була одномовною країною, що сприяло одномовній термінологічній роботі. Однак геополітичні процеси XXI століття, як-от глобалізація, зростання кількості англомовних досліджень і публікацій та членство в ЄС, а також тісніші зв’язки з угорцями за межами країни, дали поштовх розвитку багатомовної термінологічної роботи й зумовили потребу точніше досліджувати та описувати термінологічні системи галузей, на які впливають ці процеси.

SOURCES

A magyarországi szakszótárak és -lexikonok bibliográfiája. Available at: https://szakszotar.lib.pte.hu/hu/ [accessed October 11, 2023].

Bart István, Klaudy Kinga 2003: EU-fordítóiskola. Európai Uniós szövegek fordítása angolról magyarra, Budapest: Corvina.

Clear writing for Europe. Available at: https://commission.europa.eu/about-european-commission/departments-and-executive-agencies/translation/clear-writing-europe_en [accessed October 11, 2023].

DictionELI. Available at: http://dictioneli.stepp.hu [accessed October 11, 2023].

Fischer Márta, Trebits Anna 2014: Angolul az Európai Unióban. EU-angol – Kinek? Miért? Hogyan? [EU English – Using English in EU Contexts], Budapest: Tempus Közalapítvány. Available at: http://www.euenglish.hu/wp-content/uploads/2014/09/EU_angol_ossz. cikk_2014.pdf.

Glossa Iuridica. Available at: https://ajk.kre.hu/index.php/glossa-iuridica [accessed October 11, 2023].

Hungarian Office for Translation and Attestation (OFFI). Available at: www.offi.hu [accessed October 11, 2023].

IATE. Available at: www.iate.europa.eu [accessed October 11, 2023].

IEC/IEEE 82079-1:2019 Preparation of information for use (instructions for use) of products – Part 1: Principles and general requirements.

ISO 1087:2019 Terminology work and terminology science – Vocabulary.

ISO 24495-1:2023 Plain language – Part 1: Governing principles and guidelines.

Magyar Jogi Nyelv. Available at: https://joginyelv.hu/ [accessed October 11, 2023].

Magyar Orvosi Nyelv. Available at: https://orvosinyelv.hu/ [accessed October 11, 2023].

Magyar Terminológia. Available at: https://akjournals.com/view/journals/1206/1206-overview.xml [accessed October 11, 2023].

MSZT. Available at: www.mszt.hu [accessed October 11, 2023].

70

Ágota Fóris

The History and Recent Trends of Terminology in Hungary in the 21st Century

Nemzeti Jogszabálytár. Available at: www.njt.hu [accessed October 11, 2023].

Termin. Available at: https://termin.im.gov.hu/ [accessed October 11, 2023].

Terminology and Communication Research Group (TERMIK) at the Faculty of Humanities and Social Sciences at the KRE. Available at: https://btk.kre.hu/index.php/2015-12-05-09-31-20/karikutatocsoportok/824-terminologiai-kutatocsoport-termik.html [accessed November 20, 2023].

Terminology Research Group at the Hungarian Research Centre for Linguistics. Available at: https://nytud.hu/en/research-group/terminology-research-group/area [accessed November 20, 2023].

PHD THESES

Balogh Dorka 2020: Műfajtudatosság a jogi szakfordításban és szakfordítóképzésben, Budapest: ELTE BTK.

Bereczné Szabó Beáta 2012: A szakfordítás szerepe a magyar gazdasági, jogi szaknyelv kialakulásában, Budapest: ELTE BTK.

Fischer Márta 2010: A fordító mint terminológus, különös tekintettel az európai uniós kontextusra, Budapest: ELTE BTK.

Fogarasi Katalin 2012. Limited Forensic Assessability of Soft Tissue Injuries. Contrastive Terminological Analyses of Hungarian, Austrian and German Medical Diagnostic Reports, Pécs: University of Pécs.

Novák Barnabás 2019: A terminológiai munkafolyamat a minőségi jogalkotásban. Magyar–olasz összehasonlító vizsgálat az alkotmányjogi terminológia területén, Pécs: PTE ÁJK.

Rádai-Kovács Éva 2009: Az euáoterminus, avagy az európai uniós terminológia jellemzői, különös tekintettel az újlatin nyelvekben megjelenő sajátosságokra, Budapest: ELTE BTK.

Rátkainé Jablonkai Réka 2010: A corpus-linguistic investigation into the lexis of written English EU discourse: An ESP pedagogic perspective, Budapest: ELTE.

Somssich Réka 2007: Az európai közösségi jog fogalmainak nyelvi megjelenítése, különös tekintettel az európai magánjogra, Budapest: ELTE ÁJK.

Zaboné Varga Irén 2015: Műszaki szövegek fordításának terminológiai problémái német–magyar nyelvpárban járműipari szövegek alapján, Budapest: ELTE BTK.

Vinnai Edina 2012: Nyelvhasználat a jogi eljárásban, Miskolc: Miskolci Egyetem ÁJK.

REFERENCES

Andrássy György 2017: A magyar nyelv és a magyar nyelvközösség jogi helyzete. – A magyar nyelv jelene és jövője, ed. G. Tolcsvai Nagy, Budapest: Gondolat, 64–90.

B. Papp Eszter, Somogyi Zoltán 2022: Kollaboratív terminológiai munka a Covid1001 önkéntes szakfordítói csoportban. – Nyelvek, nyelvváltozatok, közvetítmények II, eds. J. Navracsics, Sz. Bátyi, Budapest: Akadémiai Kiadó. DOI: https://doi.org/10.1556/9789634548607.

Bölcskei Andrea, Fóris Ágota 2022: A névtudomány, a nevezéktan és a terminológia viszonya, érintkezési pontjai. – Névtani Értesítő 44, 59–78. DOI: https://doi.org/10.29178/NevtErt.2022.5.

Bölcskei Andrea 2019: A szabványosítás online forrásai a Kárpát-medencében. – A szabványosítás fordítási és terminológiai vonatkozásai, eds. Á. Fóris, A. Bölcskei, Budapest, KRE–L’Harmattan, 137–150.

Bősze Péter, Kapronczai Katalin, Keszler Borbála (eds.) 2021: A magyar orvosi nyelv története, Budapest: Medicina.

Bősze Péter (ed.) 2009: A magyar orvosi nyelv tankönyve, Budapest: Medicina.

Donáth Tibor 2009: Az anatómiai nyelv mint az orvostudomány alapja. – A magyar orvosi nyelv tankönyve, ed. P. Bősze, Budapest: Medicina, 287–295.

Dróth Júlia 2000: Legyen egységes az Európai Unió magyar nyelvű terminológiája! – Magyar Nyelvőr 124, 287–297.

Farkas Ildikó 2007: A fordítói szabadság korlátai az EU intézményeiben. – Fordítástudomány 9, 98–105.

Fischer Márta 2008: Az európai uniós fordítás és terminusalkotás magyar vonatkozásai. – Magyar Nyelvőr 132, 385–402.

Fischer Márta 2023: Eurolektusok. Az Európai Unió hatása a nyelvekre, különös tekintettel a jogi nyelvre, Budapest: Akadémiai Kiadó. DOI: https://doi.org/10.1556/9789634548959.

Fogarasi Katalin 2016: Anatómiai terminusok használatának problémái látleleti sérülésleírásokban. – Táblatok a mai magyar alkalmazott nyelvészetben, eds. A. Á. Reményi, Cs. Sárdi, Zs. Tóth, Budapest: Tinta, 322–332.

Terminologija | 2024 | 31

71

Fogारasi Katalin 2017: A körboncolási jegyzőkönyv terminológiájának sajátosságai és XXI. századi kihívásai. – Porta Lingua 2017, eds. Zs. Bocz, R. Besznyák, Budapest: SZOKOE, 95–108.

Fóris Ágota, B. Papp Eszter 2015: Creating an English-Hungarian Termbase for Laser Physics, The DictionELI. – Terminologija 22, 26–38. Available at: https://journals.lki.lt/terminologija/article/view/517/607.

Fóris Ágota, Bölcskei Andrea (eds.) 2019: Terminológiastratégiai kihívások a magyar nyelvterületen, Budapest: L’Harmattan–OFFI Zrt. Available at: https://www.offi.hu/offi-akademia/kiadvanyok/terminologiastrategiai-kihivasok-a-magyar-nyelvteruleten.

Fóris Ágota 2005: Hat terminológia lecke, Pécs: Lexikográfia Kiadó. Available at: http://mek.oszk.hu/09200/09278/.

Fóris Ágota 2010a: The situation and problems of Hungarian terminology. – Terminology in Everyday Life, eds. M. Thelen, F. Steurs, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins, 35–46.

Fóris Ágota 2010b: Hungarian, as the language of education in the universities of the Carpathian Basin. – Nacionalni jeziki v visokem šolstvu. National Languages in Higher Education, eds. M, Humar, M. Žagar Karer, Ljubljana: ZRC Publishing, Scientific Research Centre SASA, 71–78.

Fóris Ágota 2022: Translation and Terminology. Theory and Practice in Hungary, Budapest/Paris: KRE – L’Harmattan.

Fóris Ágota forthcoming: Terminology in Hungary: from standard Hungarian to terms and scientific names. – History of Terminology, eds. K. Warburton, J. Humbley, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins.

Gáspár Endre, Somssich Réka 2019a: Nemzeti jog nemzetközi térben, avagy terminológiai és stilisztikai dilemmák a magyar joganyag angol nyelvre fordítása során. – Diszciplínák találkozása: nyelvi közvetítés a XXI. században, ed. Sz. Szoták, Budapest: OFFI Zrt., 28–41.

Gáspár Endre, Somssich Réka 2019b: A magyar jog fordítva: Az Igazságügyi Minisztérium átogó fordítási projektje a magyar joganyag angol nyelvű elérhetőségének biztosítására. – Fontes Iuris 1, 55–60.

Keresztes Csilla, Borda Bernadett, Vincze Veronika 2019: Mi derül ki a SZEMEK-ből? Egy magyar nyelvű orvos korpusz morfológiai sajátosságai. – Porta Lingua 2019, ed. R. Besznyák, Budapest: SZOKOE, 97–109.

Klaudy Kinga 2004: Az EU-szakszövegek fordításának oktatása. – Miskolci Nyelvi Mozaik, ed. Cs. Dobos, Budapest: Eötvös József Kiadó, 11–24.

Kuna Ágnes, Ludányi Zsófia 2023: Terminológiai elvek az orvosi szaknyelvben és a gyógyító kommunikációban. Problémák, tendenciák, ideológiák. – A magyar terminológiastratégia kialakítása. Zöld könyv, eds. G. Prószéky et al., Budapest: Nyelvtudományi Kutatóközpont, 109–134.

Laczkó Krisztina 2015: Az újmagyar és az újabb magyar kor. – A magyar nyelv, ed. F. Kiefer, Budapest: Akadémiai Kiadó.

Lanստyák István 2002: A magyar nyelv határon túli változatai – babonák és közhelyek. – Magyar nyelvtervezés Szlovákiában, eds. I. Lanstyák, G. Szabómihály, Pozsony: Kalligram Könyvkiadó, 199–211.

Lesznyák Ágnes 2010: Az európai uniós intézmények terminológiai adatbázisa: a IATE. – Magyar Terminológia 3(2), 161–181.

Ludányi Zsófia, Varga Éva Katalin 2021: A szemészeti dokumentáció jellegzetességei. – Tartalomfejlesztés és dokumentáció. Nyelvészeti vonatkozások, eds. Á. Fóris, A. Bölcskei, Budapest: KRE – L’Harmattan, 327–360.

Majzikné Bausz Ágota 2008: Az e-kormányzat, e-közigazgatás problémái és terminológiai vonatkozásai Magyarországon. – Magyar Terminológia 1(1), 59–76. DOI: https://doi.org/10.1566/MaTerm. 1.2008.1.5.

Mori Laura (ed.) 2018: Observing Eurolects. Corpus analysis of linguistic variation in EU law. (Studies in Corpus Linguistics, 86), Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins.

Muráth Judit 2010: Translation-oriented terminology work in Hungary. – Terminology in Everyday Life, eds. M. Thelen, F. Steurs, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins, 47–59.

Prószéky Gábor et al. (eds.) 2023: A magyar terminológiastratégia kialakítása. Zöld könyv, Budapest: Nyelvtudományi Kutatóközpont. DOI: https://doi.org/10.18135/term.2023.

Rixer Ádám 2023: Szükség van-e Magyarországon jogi-igazgatási szaknyelvújításra? Gondolatok egy kutatás margójára. – Glossa Iuridica X(3), 93–103. DOI: https://doi.org/10.55194/GI.2023.3.1

Robin Edina et al. 2016: Fordítástudomány és korpuszkutatás: bemutatkozik a Pannónia Korpusz. – Fordítástudomány 18(2), 5–26.

Somssich Réka 2003: A jogfogalmi megfeleltetés problémái a közösségi jogban az irányelvek átültetésének szintjén – a jogi „fordítás” sajátos formája. – Magyar Jog 50, 746–753.

72

Ágota Fóris

The History and Recent Trends of Terminology in Hungary in the 21st Century

Szabó Miklós, Vinnai Edina (eds.) 2018: A törvény szavai, Miskolc: Bíbor Kiadó.

Szabómihály Gizella 2009: Hungarian in Slovakia: Language management in a bilingual minority community. – Language Management in Contact Situations, eds. J. Nekvapil, T. Sherman, Frankfurt am Main: Peter Lang, 49–73.

Szoták Szilvia (ed.) 2021: A hiteles fordítás mint közfeladat, Budapest: OFFI Zrt.

Tamás Dóra Mária, Szoták Szilvia (eds.) 2021: Magyar jogi alapterminusok a szomszédos országok nyelvén, Budapest: OFFI Zrt.

Tamás Dóra Mária 2019: Bevezetés a jogi terminológiába a terminológus szemüvegén át, Budapest: ELTE Eötvös Kiadó – OFFI Zrt.

Tamás Dóra Mária 2020: Az OFFI Zrt. tevékenységének és terminológiai projektjeinek bemutatása. – Nyelv, kultúra, identitás. Alkalmazott nyelvészeti kutatások a 21. századi információs térben. I. Terminológia, lexikográfia, fordítás, szerk. A. Fóris, A. Bölcskei et al., Budapest: Akadémiai Kiadó. Available at: https://mersz.hu/a-manye-kongresszusok-eloadasai.

Tamás Dóra Mária (ed.) 2023: Terminológiastratégia és jogi alapterminusok holland, orosz, spanyol, portugál nyelven, Budapest: OFFI Zrt.

Tóth Judit 2022: A közérthetőség ügye, ahogy a jogalkotó elképzeli. – Közjogi Szemle 4, 20–27.

Trebits Anna 2008: English Lexis in the Documents of the European Union – a Corpus-based Exploratory Study. – Working Papers in Language Pedagogy (WoPaLP) 2, 38–54.

UNESCO Guidelines 2005: Guidelines for Terminology Policies. Formulating and implementing terminology policy in language communities, Paris: UNESCO. Available at: http://unesdoc.unesco.org/images/0014/001407/140765e.pdf.

Vančo Ildikó, Muhr Rudolf, Kozmács István, Huber Máté (eds.) 2020: Hungarian as a Pluricentric Language in Language and Literature, Berlin/Bern/Bruxelles/New York/Oxford/Warszawa/Wien: Peter Lang.

Varga Éva Katalin et al. 2023: Erdélyi és anyaországi orvosi terminológia pandémia idején. – Alkalmazott Nyelvtudomány Különszám 1, 76–95. DOI: http://dx.doi.org/10.18460/ANY.K.2023.1.004.

Varga Éva Katalin, Barta Andrea 2020: A nemzetközi és a magyar anatómiai nevek egységesítési problémái. – Porta Lingua 2020, 193–204.

Varga Éva Katalin 2014: Anatómiai nevek régen és ma. Latin helyett angol? – Modern Nyelvoktatás 20(1–2), 35–42.

Várnai Judit Szilvia 2005: Európai uniós terminológia és fordítás – múlt és jelen. – Fordítástudomány 7, 5–15.

Vincze Veronika 2018: A Miskolci Jogi Korpusz nyelvi jellemzői. – A törvény szavai, eds. M. Szabó, E. Vinnai, Miskolc: Bíbor Kiadó, 9–36.

Vincze Veronika et al. 2008: The BioScope corpus: annotation for negation, uncertainty and their scope in biomedical texts. – BMC Bioinformatics 9(11), 1–9.

Vinnai Edina 2017: Jog és nyelv határán. A jogi nyelvhasználat nemzetközi és hazai kutatása, Budapest: Gondolat.

Zódi Zsolt 2018: A jog érthetőségének határai: Meg tudják-e oldani a nyelvészek a jogi szövegek érthetetlenségének problémáját? – A törvény szavai, eds. M. Szabó, E. Vinnai, Miskolc: Bíbor Kiadó, 241–260.

VENGRIJOS TERMINOLOGIJOS ISTORIJA IR NAUJAUSIOS TENDENCIJOS XXI AMŽIUJE

Santrauka

Šio straipsnio tikslas – apžvelgti Vengrijos terminologijos istoriją ir naujausias tendencijas, turėjusias įtakos terminų raidai XXI amžiuje. Pastarieji du dešimtmečiai atnešė veiksmingų pokyčių Vengrijos aukštojo mokslo, profesinio rengimo, mokslinės kvalifikacijos ir leidybos srityse. Publikacijų kalba, ypač gamtos mokslų, medicinos, inžinerijos ir matematikos srityse, iš esmės pasikeitė – imta rašyti ne vengrų, bet anglų kalba. Be to, mokslo žurnalai vengrų kalba palaipsniui nyko, o mokslinių publikacijų vengrų kalba sumažėjo; ši tendencija vyrauja iki šiol. Visi šie pokyčiai suteikė galimybę geriau

Terminologija | 2024 | 31

73

suprasti, plėtoti ir dėstyti terminologijos teoriją ir terminų tvarkybą, taip pat sustiprinti tarptautinius ryšius ir pradėti dialogą apie vengrų terminologijos politiką.

Straipsnyje pirmiausia pristatomi reikšmingi vengrų terminijos pokyčiai per pastaruosius du dešimtmečius iš kalbos teisių perspektyvos, o vėliau dėmesys sutelkiamas į svarbiausias terminologijos srities mokslines publikacijas. Straipsnyje taip pat išryškinamos ir išsamiau pristatomos sritys, kuriose per pastaruosius du dešimtmečius buvo atliktas reikšmingas terminologijos darbas: Vengrijos teisės ir viešojo administravimo terminai, specifiniai ES terminai, medicinos terminai bei gamtos mokslų terminija ir nomenklatūra.

Akivaizdu, kad aktyviausias terminologijos darbas ir tyrimai atliekami tose mokslo srityse, kurių tiesioginis taikymas tapo svarbus, t. y. teisė ir viešasis administravimas, medicina ir gamtos mokslai. Taip pat atrodo, kad, ypač teisės ir administravimo srityje, terminologiniai tyrimai yra glaudžiai susiję su vertimu. Be to, buvo parašytos kelios daktaro disertacijos ir monografijos iš teisės ir viešojo administravimo, medicinos ir gamtos mokslų sričių, išleista daug mokomosios medžiagos ir žodynų.

Gauta 2023-12-16

Ágota Fóris Károli Gáspár University of the Reformed Church in Hungary, TERMIK Dózsa György út 25–27. H-1146 Budapest Hungary E-mail [email protected]

74

Ágota Fóris

The History and Recent Trends of Terminology in Hungary in the 21st Century