Go to originalLocalized version was produced by AI. It may contain inaccuracies.
Preparing document pages…
Page 1
Terminologija / Terminology
2025, Nr. 32, p. 1–26
Turinio nuoroda / Contents link
ISSN 2669–2198 (elektroninis / online)
УКРАЇНСЬКІ ТЕРМІНИ МІЖНАРОДНОГО ФОНЕТИЧНОГО АЛФАВІТУ (МФА)
Литовські терміни Міжнародного фонетичного алфавіту (IPA)
РІМА БАКШЕНЕ Інститут литовської мови Електронна пошта: [email protected] ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6716-0776 Напрями наукових досліджень: діалектологія, геолінгвістика, експериментальна фонетика, фонологія.
АГНЕ ЧЕПАЙТЕНЕ Інститут литовської мови Електронна пошта: [email protected] ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6018-0520 Напрями наукових досліджень: діалектологія, геолінгвістика, соціолінгвістика, особливості усного литовського мовлення.
ЙОЛІТА УРБАНАВІЧЕНЕ Інститут литовської мови Електронна пошта: [email protected] ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5514-2263 Напрями наукових досліджень: експериментальна фонетика, фонологія, лексикографія, геолінгвістика, соціолінгвістика.
https://doi.org/10.35321/term32-07
АНОТАЦІЯ
У статті представлено й проаналізовано набір фонетичних термінів, затверджений Державною комісією з литовської мови, який охоплює назви знаків Міжнародного фонетичного алфавіту (МФА, англ. International Phonetic Alphabet [IPA]) литовською мовою. Загалом розглянуто 166 заголовних термінів, поділених на дві групи: 1)
літуанізовані міжнародні терміни, наприклад, глотальний; 2) литовські терміни, наприклад, гортанний. Розглянуто синонімію міжнародних і литовських термінів, критерії вибору основного варіанта, деякі аспекти створення нових литовських термінів і найхарактерніші особливості словотворення термінів у цьому наборі.
У статті представлено й проаналізовано набір фонетичних термінів, затверджений Державною комісією литовської мови. Він складається з назв символів Міжнародного фонетичного алфавіту (IPA) литовською мовою.
Загалом проаналізовано 166 термінів, поділених на дві групи: 1) літванізовані міжнародні терміни; 2) литовські терміни. Розглянуто синонімію міжнародних і литовських термінів, критерії вибору основного варіанта, деякі аспекти створення нових литовських термінів і найхарактерніші особливості словотворення термінів у цьому наборі.
1886 року в Парижі було засновано головну організацію фонетистів — Міжнародну фонетичну асоціацію (див. IPhA), мета якої — сприяти дослідженням у галузі фонетики та різноманітному практичному застосуванню цієї науки. У той самий час було створено й 1888 року вперше опубліковано Міжнародний фонетичний алфавіт (МФА, англ. International Phonetic Alphabet [IPA]), визначено його основні принципи. Це універсальна система знаків для запису звуків усіх мов світу, основу якої становлять латинські літери для голосних і приголосних, доповнені діакритичними знаками для позначення коартикуляційних і просодичних особливостей, а також терміни, що називають усі ці знаки (див. IPA 2020; докладний опис див. HIPA 1999; також див. додаток 1).
За майже півтора століття існування асоціації МФА неодноразово переглядали й доповнювали (пор. історичні редакції hIPA 2018), адаптували та використовували для дослідження багатьох мов і їхніх варіантів (див. PHWL). Основні принципи транскрибування МФА публікуються в науковому журналі Міжнародної фонетичної асоціації (англ. Journal of the International Phonetic Alphabet [JIPA]) та в окремій серії його статей Приклади транскрипції МФА (англ. Illustrations of the IPA). У цьому розділі 2023 року було опубліковано опис особливостей звуків літературної литовської мови та ілюстрацію транскрипції знаками МФА (див. Bakšienė ir kt. 2023). Це перша публікація в престижному міжнародному фонетичному журналі, присвячена літературній литовській мові й заснована на експериментальних дослідженнях, проведених литовськими авторами до того часу. Під час підготовки литовської ілюстрації МФА було враховано й офіційно затверджений на той час у Литві набір знаків МФА для літературної мови (див. VLKK K-25).
Принципи транскрипції звуків літературної литовської мови (і діалектів), відшліфовані протягом століття1, стали основою не лише для пошуку відповідників литовських звуків у системі МФА, а й для них
1 Протягом останнього століття в Литві використовувалася так звана копенгагенська транскрипція, адаптована Юргісом Герулісом (Georgo Gerullio) 1930 року (див. Gerullis 1930) і заснована на Міжнародній фонетичній абетці, пристосованій до литовських звуків
2
Page 3
термінів, призначених для називання. Потреба уточнити й утвердити литовський набір МФА виникла після оприлюднення згаданої ілюстрації МФА: від редакційної колегії журналу JIPA надійшла пропозиція підготувати таблицю МФА (англ. IPA chart) та її інтерактивну версію (див. TFA LT2 2025) литовською мовою. Спочатку литовські відповідники назв знаків МФА розглянула й затвердила Підкомісія з вимови та наголошування Державної комісії з литовської мови (див. VLKK 2024), а згодом — Комітет з абетки, таблиць і шрифтів Міжнародної фонетичної асоціації (англ. The Alphabet, Charts and Fonts committee of the International Phonetic Association2); їх опублікували поряд із такими класифікаційними термінами ще більш ніж двадцятьма мовами (див. IPA charts).
Мета цієї статті — представити українські відповідники англійських термінів МФА та розглянути проблемні аспекти, з якими зіткнулися під час укладання набору. Для досягнення мети поставлено такі завдання: 1) обговорити найважливіші критерії добору литовських відповідників МФА; 2) виокремити основні риси синонімії термінів у наборі МФА; 3) розглянути найхарактерніші особливості творення термінів набору МФА. Для виконання поставлених завдань застосовано описовий, порівняльний і кількісний методи.
Об’єкт дослідження — литовські назви знаків МФА. Загалом розглянуто 166 заголовних термінів, поділених на дві групи: 1) адаптовані до литовської мови міжнародні терміни, наприклад, glotalinis; 2) литовські терміни, наприклад, gerklinis (див. додаток 2). У наборі виділено (жирним шрифтом) основні варіанти, запропоновані авторами; найчастіше ними обрано терміни, що мають традицію вживання в литовській мові. Цей набір, затверджений литовськими фахівцями з фонетики, покликаний зменшити розмаїття термінів у наукових працях, упорядкувати й утвердити термінологію МФА, що відповідає правилу один термін — одне значення, і заохочувати її використання у працях з литовської фонетики та фонології.
ТЕРМІНОЛОГІЯ МФА В ПОПЕРЕДНІХ ПРАЦЯХ З ЛИТОВСЬКОЇ ФОНЕТИКИ
Термінологія окремих галузей мовознавства тісно пов’язана з їхнім розвитком. На початку XX століття найбільше фонетичних термінів знаходимо у працях Йонаса Яблонскіса (див. Keinys 1967: 25), Казимераса Буги (1958–1961) і Міколаса Дуриса (1929). Тоді закладали підвалини всієї литовської фонетичної термінології, зосереджуючись переважно на творенні термінів, яких бракувало. Цей процес прискорили оприлюднення МФА та потреба пристосувати її до національної системи звуків. Уперше звуки літовської літературної мови записано знаками МФА в 1922 році в підручнику шведського мовознавця Ріхарда Екблома, а систему транскрипції звуків литовської мови, що з часом утвердилася і відома також як копенгагенська транскрипція, створив Юргіс Геруліс (Gerullis 1930) (див. також примітку 1).
редакція МФА, ухвалена асоціацією 1925 року в Копенгагені. Докладніше про транскрипцію литовських діалектів знаками МФА див. Bakšienė, Čepaitienė 2024 і цитовану там літературу.
2 Ця комісія з 2011 року реалізує проєкт, мета якого — збирати й публікувати таблиці МФА, підготовлені мовою оригіналу. Це не просто дослівні переклади термінів з англійської іншою мовою — пропонуючи відповідники термінів, слід спиратися на практику та традицію фонетичних досліджень у відповідній країні (докладніше див. IPA charts).
3
Page 4
У середині XX століття в галузі фонетики працювала учениця Ю. Геруліса Ельжбета Мікалаускайте, яка здобула освіту в університетах Берліна, Лейпцига й Гамбурга. У своїх працях вона спиралася на терміни МФА, використовувала знаки МФА та подала класифікації литовських голосних і приголосних, створені на основі МФА (Mikalauskaitė 1975: 22, 37). Представницею ідеологічно протилежної — так званої ленінградської мовознавчої школи — слід вважати Валерію Вайтке-вічюте, яка підготувала розділ «Фонетика» (та інший варіант класифікації звуків) для першої академічної Граматики литовської мови (LKG 1965). Отже, фонетична наука в радянській Литві успішно поєднувала наукові ідеї, що надходили як зі Сходу, так і із Заходу. Однак у той період терміни й знаки МФА систематичніше використовували лише в окремих наукових працях, переважно порівняльних, наприклад, під час зіставлення голосних литовської та англійської мов (Svecevičius 1960: 29–48) тощо.
Розвинену до того термінологію чистої фонетики у 1980-х роках доповнив новий напрям структуралізму — фонологія, що виросла з ідей Празького лінгвістичного гуртка та глосематики. У цей період формувалася національна термінологія фонетики й фонології, яка істотно утвердилася в дослідженнях Антанаса Пакеріса (1986) та монографії Алекси Ґірденіса, засновника литовської фонологічної школи, Фонологія (1981). До фонетичної термінології зараховано також галузь просодії як складову фонології та відповідні їй терміни (Pakerys 1982; Gaivenis, Keinys 1990).
Наприкінці XX століття знаки МФА почали застосовувати передусім у граматиках литовської мови, виданих іншими мовами, пор.: Lithuanian Grammar (LG 2006: 16–17), Грамматика литовского языка (GLJ 1985: 13–14). Зі знаками МФА ознайомили і в Граматиці сучасної литовської мови (DLKG 2005). Було помічено, що універсальність МФА особливо придатна для порівняльних досліджень сучасних балтійських мов, коли звуки різних мов потрібно записувати тією самою системою транскрипції; наприклад, знаки МФА використовували в серії Інституту литовської мови Звуковий склад балтійських мов на початку XXI століття3. Це сприяло створенню нової термінології: наприклад, щодо приголосних відмовилися від метафоричних термінів твердий і м’який — натомість почали вживати міжнародні терміни палатальний (для позначення первинної палаталізації) і палаталізований (для називання вторинної палаталізації) (Urbanavičiėnė та ін. 2019: 22).
Систему МФА також залучали для фонетичної класифікації звуків литовської мови. Такі класифікації в контексті МФА запропонували Юргіс Пакеріс (2014: 88–92), Рітіс Амбразевічюс і Аста Лескаускайте (2014: 164–167), Аста Казлаускене (2018: 45). Р. Амбразевічюс і А. Лескаускайте прагнули пристосувати знаки МФА (та відповідні терміни) до литовської мови, порівнюючи значення локусів F2 приголосних в англійській і литовській мовах. Останніми роками МФА уточнювали й утверджували також в інших працях з фонетики літовської літературної мови
3 Книга I серії: Інструментальне дослідження взаємодії голосних і звуків (Jaroslavienė та ін. 2019), книга II: Інструментальне дослідження приголосних (Urbanavičiėnė та ін. 2019); книга III: Порівняльне акустичне й перцептивне дослідження сонантів литовської та латиської мов (Urbanavičiėnė, Tapertė 2023).
4
Page 5
у працях дослідників (див.: Švageris 2022; Kazlauskienė 2023; Kazlauskienė ir kt. 2023; Kazlauskaitė 2024: 13–18 та ін.).
Через специфіку фонетики литовські (і не лише) терміни цієї галузі довелося створювати насамперед фахівцям, оскільки поряд із фонетикою, фонологією, просодією, морфонологією (проміжною дисципліною між фонологією та морфологією, див. DLKG 2005: 17) розвивалися акустика мовлення, перцептивні, статистичні та інші дослідження звуків. Отже, термінологам і фахівцям із фонетики довелося працювати спільно. У першому литовському Словнику термінів мовознавства (Gaivenis, Keinys 1990) обмежилися термінами загальної фонетики, фонології, просодії та морфонології (Kazlauskaitė 2000: 26). Окремі словнички, присвячені фонетиці (2008) та фонології (2011), підготувала Rima Bakšienė (Bacevičiūtė). Термінологію акустичної фонетики стисло й наочно оглянув R. Ambrazevičius (2011), експериментальної фонетики — A. Kazlauskienė (2018) та Evaldas Švageris (2022).
СТРУКТУРА ТЕРМІНОЛОГІЧНОГО НАБОРУ IPA ТА ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ
Синонімія литуанізованих міжнародних і литовських термінів IPA
Обраний об’єкт статті — литовські назви знаків IPA — порівняно новий у термінології фонетики. Хоча литовська наука про фонетику вже значно просунулася, термінологія (не лише назв знаків IPA) варіюється — немає назв для позначення деяких явищ (особливо не властивих литовській мові) (пор. аналіз термінів фонетики Kazlauskaitė 2000: 25–31; див. також підрозділ цієї статті «Литуанізовані міжнародні та литовські терміни IPA»). Під час укладання набору литовських назв знаків IPA також не вдалося уникнути термінологічної синонімії4.
Хоча синонімія в термінології може спричиняти брак точності й ясності, відсутність синонімів усе ж не є однією з вимог до творення нових термінів (пор.: Keinys 1980; Gaivenis 2002 та ін.; див. також Mitkevičienė 2015: 39–59; 2020: 1–18). Однак обґрунтованою вважається лише синонімія литовських і міжнародних термінів (Klimavičius 1975; див. також Kazlauskaitė 2000: 25; Mitkevičienė 2020: 1–18 та ін.), саме нею й характеризується аналізований набір термінів IPA5.
У литовському наборі IPA переважають терміни-синоніми (64%) (див. додаток 2). У групі синонімічно поданих литуанізованих міжнародних і литовських відповідників домінують однослівні терміни (57% усіх термінів-синонімів). Вони бувають двох типів: а) литовський і
4 У статті синонімами термінів IPA вважаються різні назви (литуанізована міжнародна та литовська), що позначають той самий знак, не мають жодних відтінків значення і часто інтерпретуються як дублети (Gaivenis 2014: 200 та ін.). Про відмінності в розумінні синонімів загалом і в термінології див.: Klimavičius 1975: 91–122; Zemlevičiūtė 2001: 35–38; Mitkevičienė 2015: 39–59; 2020: 1–18 та ін.
5 Як свідчать проведені досі дослідження, синонімія термінів властива термінології багатьох інших галузей: фізики (Kaulakienė 2009); інформатики та комп’ютерних наук (Kaulakienė 2000: 23–28; Celiešienė 2011: 23–30; Auksoriūtė ir kt. 2018); медицини (Zemlevičiūtė 2001: 34–39); права (Umbrasas 2004: 100–118); будівництва (Stunžinas 2005: 7–26); астрології (Vaskelaitė 2021: 192–223); економіки (Vaskelaitė 2022); одягу (Rimkutė-Ganusauskienė 2023) та ін. Див. також Mitkevičienė 2015: 39.
5
Page 6
міжнародний термін, наприклад: щілинний / фрикатив (англ. fricative)6, апроксимант (англ. approximant); б) литовський термін і гібрид7, наприклад: увулярний (англ. uvular), палаталізований (англ. palatalized), білабіальний (англ. bilabial), дентальний (англ. dental), глотальний (англ. glottal). Більшість рекомендованих до вживання однослівних термінів, з огляду на ширшу традицію вживання в литовських працях із фонетики, становлять литовські терміни.
Складним термінам також властива синонімія; вони складаються з двох-чотирьох компонентів, наприклад: латеральний фрикатив / боковий щілинний (англ. lateral fricative), дзвінкий лабіопалатальний апроксимант / дзвінкий губний палатальний сонант (англ. voiced labial-palatal approximant). Частину таких термінів утворено з литовських і міжнародних слів, наприклад: назальний вибух (англ. nasal release), латеральний вибух (англ. lateral release), дзвінкий альвеололатеральний одноударний / дзвінкий альвеолярний боковий одноударний (англ. voiced alveolar lateral flap).
Є також випадки синонімії, коли відповідники назв знаків IPA литовською мовою є термінами різної структури, пор.: однослівний і двослівний терміни, наприклад: лабіодентальний / губно-зубний (англ. labiodental), палатальний / піднебінно-серединний (англ. palatal), фарингалізований / більш глотковий (англ. pharyngealized), ламінальний / передня частина язика (англ. laminal); однослівний і трислівний терміни, наприклад: апікальний / передній кінчик язика (англ. apical); двослівний і трислівний терміни, наприклад: альвеолопалатальний щілинний / альвеолярний палатальний щілинний (англ. alveolo-palatal fricatives); трислівний і чотирислівний терміни, наприклад: дзвінкий лабіовелярний апроксимант / дзвінкий губний піднебінний сонант (англ. voiced labial-velar approximant), глухий лабіовелярний щілинний / глухий губний піднебінний щілинний (англ. voiceless labial-velar fricative).
Остаточний набір термінів IPA литовською мовою, представлений міжнародній фонетичній спільноті, складається з основних варіантів термінів IPA, виділених у таблиці жирним шрифтом (див. додаток 2 та IPA LT 2025; IPA LT2 2025). У переліку основних термінів переважають: а) литовські (65%), а не адаптовані міжнародні (35%) терміни; б) однослівні (59%), а не складні (41%) терміни. На це, серед іншого (точність, ясність), вплинуло й звичніше їх уживання в основних працях із фонетики та фонології (пор.: Gerullis 1930; Mikalauskaitė 1975; Girdenis 2003; Pakerys 2003; Ambraz evičius, Leskauskaitė 2014; Pakerys 2014; Kazlauskienė 2018; Jaroslavienė ir kt. 2019; Urbanavičienė ir kt. 2019; Kazlauskienė ir kt. 2023).
6 Під час розгляду термінів у прикладах наведено лише складові елементи термінів. Усі терміни див. у додатку 2.
7 У статті гібридами вважаються всі терміни, у основах яких наявні корені або словотвірні афікси з інших мов (див.: Kazlauskienė ir kt. 2011: 56; VLEₑ ir kt.).
6
Page 7
Адаптовані міжнародні та литовські терміни IPA
Литовські терміни IPA
Лише литовські терміни без адаптованих відповідників переважають у розділі IPA, присвяченому голосним і надсегментним елементам, наприклад: одноударний (англ. tap or flap), клацання (англ. clicks); основний наголос (англ. primary stress), межа складу (англ. syllable break), висхідний (англ. rising) тощо (див. додаток 2). Більшість із них уже поширені й загальноприйняті в литовських наукових працях із фонетики, однак у деяких випадках під час укладання набору IPA довелося шукати точний литовський відповідник, оскільки автори праць із фонетики варіативно вживали кілька термінів для позначення того самого фонетичного поняття.
У підсистемі голосних IPA є голосні середнього піднесення з двома ступенями відкритості (англ. close-mid і open-mid). У ранніх працях із фонетики, коли класифікацію звуків IPA лише починали активно використовувати, вживали терміни напівзакритий, напіввідкритий голосний (див.: Jaroslavienė 2015: 1–17; Bakšienė, Čepaitienė 2017: 105–135). Однак згодом закріпилися литовські відповідники середній закритіший і середній відкритіший (див.: Kazlauskienė 2018; Jaroslavienė ir kt. 2019; Bakšienė, Čepaitienė 2024; VLKK K-25), які й подано в остаточному наборі IPA.
Під час укладання литовського набору IPA особливо багато дискусій викликав англійський термін clicks, що позначає певну групу непульмонічних (вимовлюваних не на видиху, а на вдиху) приголосних, характерну для мовної сім’ї койсанських мов, наприклад уживану в аглютинативній мові зулу8 і вимовлювану з певними клацаннями (Degėsys 2012: 40). У литовській літературі такі приголосні іноді називають чмокаючими (див. VLE). Однак термін чмокаючі приголосні має стилістичне забарвлення й метафоричний відтінок, до того ж не цілком точно описує артикуляцію цих приголосних. Розглядали також можливість безпосередньо адаптувати англійське слово клікса, однак воно не відповідало б принципу ефективності термінотворення, згідно з яким запропонований термін має бути зрозумілим принаймні фахівцям відповідної галузі (Gaivenis 2002: 96). Клікса навіть у литовських фонетистів не викликає асоціацій зі специфічною артикуляцією приголосних (клацанням, чмоканням язиком), тому в підкомісії VLKK з вимови та наголосу обговорювали термінологізацію литовських слів клацання, цмокання, ляскання. Також шукали відповідники в латинській мові — розглядали вживані в медицині терміни авульсійні / авульсивні, але й вони неточні, оскільки радше описують відокремлення частини від цілого (наприклад, відколювання, відривання чи відокремлення частини кістки від її основної частини). Отже, у цьому випадку вирішили термінологізувати литовське слово клацання. Перетворюючи слова загальновживаної мови на терміни, дотримуються принципів чистоти, ефективності й економності термінотворення (Gaivenis 2002: 58; Bielinskienė ir kt. 2014: 137–151; Rutkienė 2015: 56–58).
У групі діакритичних знаків IPA англійський термін creaky voiced описує скрипуче, переривчасте артикулювання голосного. Хоча в литовській мові таких системних звуків немає, але
8 Дослідники зазначають, що в мові зулу є п’ять голосних і багато приголосних, наприклад: зубний [c], напівальвеолярний [q], альвеолярний боковий [x] тощо. Приголосні можуть мати аспіровані, дзвінкі / глухі та інші варіанти, кожен із яких може вимовлятися з так званими клацаннями або чмоканнями (Degėsys 2012: 40; VLEₑ).
7
Page 8
Такі випадки артикуляції можуть траплятися, особливо в діалектах, наприклад під час вимови голосних із жмудською ламаною інтонацією. Для цього опису обрано литовський відповідник скрипучий дзвінкий, оскільки в багатьох словниках (див. E. kalba) дієприкметникову форму подано саме для позначення властивостей голосу й звуку; крім того, цей термін уже вживали інші автори, описуючи особливості інтонації литовської мови (див. Kazlauskienė ir kt. 2023: 89)9.
Особливо багато варіантів литовських фонетичних термінів є в розділі про надсегментні одиниці та просодію. У працях із литовського мовознавства термінологія цих галузей ще не усталилася; просодію, особливо інтонацію литовської мови, досліджено дещо менше, і лише останніми роками з’явилися ґрунтовні праці з просодії (Kazlauskienė 2023; Kazlauskienė ir kt. 2023). Одні з термінів, що найбільше варіюють у фонетичних працях, — назви межових знаків пауз у фразі (внутрішніх, меж синтагм і кінцевих) [|] і [||]. В англійській мові ці знаки позначають складені багатослівні терміни — minor (foot) group і major (intonation) group. Для опису першого знака [|] у литовських наукових працях найчастіше вживали терміни пауза інтонаційної одиниці / кінець внутрішньої фрази (синтагми) / пауза на межі синтагм, а для другого [||] — кінець інтонаційної одиниці і кінець фрази. Після обговорень у підсумковому литовському наборі TFA вирішено для обох знаків запропонувати литовські трислівні терміни аналогічної структури: кінець внутрішньої фрази і кінець інтонаційної фрази.
Англійську пару термінів, що позначає зміни тонового контуру, high rising / low rising перекладено литовською як виразно висхідний / слабко висхідний, хоча щодо другого терміна під час обговорення набору TFA також точилися численні дискусії про те, який литовський прислівник найточніше передав би менший ступінь зміни тону. Інша пара англійських термінів у групі тонових ознак — extra high / extra low — позначає не зміну тонового контуру, а його сталий рівень; литовською її перекладено без міжнародного слова, також використавши литовський прислівник: дуже низький / дуже високий. Раптове зниження або підвищення рівня тону в англійському варіанті TFA описують термінами downstep / upstep, які литовською пропонують називати стрибок униз / стрибок угору; слово стрибок уже стало звичним терміном на позначення певної раптової зміни, який уживають у багатьох інших галузях науки, пор.: стрибок енергії (у фізиці), стрибок цін (в економіці) тощо (див. TB).
Знаки TFA [↗] і [↘], призначені для позначення підйому або падіння інтонаційного контуру фрази, в англійському варіанті описано як global rise / global fall, однак під час перекладу відмовилися від міжнародного слова globalus, обравши звичніший литовський відповідник — загальний підйом / загальне падіння.
У розділі про просодію TFA є англійський термін linking, поданий із поясненням у дужках (absence of a break), який описує діакритичний знак — дугу [ˍ], що найчастіше вживається під час транскрибування для приєднання клітик до наголошених слів. Щодо цього терміна під час обговорення литовського набору пропонували кілька литовських відповідників:
9 Литовський набір термінів TFA, найімовірніше, ще уточнюватимуть, тому в майбутньому варто розглянути й коротший прикметниковий варіант цього терміна скрипучий. Поки що його не розглядали, оскільки такого слова немає в жодному словнику литовської мови, проте пор. скрипучий «той, що скрипить, рипить» (див. E. kalba).
8
Page 9
литовський набір, було запропоновано кілька литовських відповідників: з’єднання / тісний зв’язок / сполука тощо, однак зрештою обрали звичніший у мовознавстві (наприклад, у синтаксисі) термін примикання, а пояснення в дужках переклали як відсутність перерви.
Литуанізовані міжнародні терміни TFA
Деякі терміни TFA у працях із литовської фонетики вживають дуже рідко, оскільки в литовській мові немає звуків із такою артикуляцією, наприклад: немає непульмонічних (англ. non-pulmonic), або не легеневих, приголосних, вимовлених не видиханням повітря, а його втягуванням у легені; немає специфічних голосних, вимовлених із відтінком [r], характерних для американського варіанта англійської мови (таку вимову звуків, що називається англ. rhoticity, позначають спеціальним діакритичним знаком) тощо.
Один зі способів назвати нове фонетичне поняття, що з’явилося в литовській мові, — литуанізувати міжнародний термін10. Якщо обрати цей шлях, можливі кілька варіантів: 1) запозичити цілий міжнародний термін (додавши лише литовське закінчення); 2) запозичити міжнародний корінь, а словотвірну модель адаптувати до литовської мови; 3) запозичити словотвірну модель, а корінь і афікси терміна взяти з литовської мови (див. Gaivenis 2014: 327; пор. також Drotvinas 2002: 20). Під час литуанізації міжнародних термінів TFA найчастіше застосовували другий, гібридний спосіб творення термінів, коли до міжнародного кореня додають литовський суфікс11 (докладніше про словотвірні особливості набору TFA див. у підрозділі «Характерніші риси словотворення термінів TFA»). Детальніше розглянемо кілька менш поширених литуанізованих міжнародних термінів.
Приголосні всіх мов у TFA передусім поділяють на дві основні групи: ті, що вимовляються видиханням стисненого в легенях потоку повітря (англ. pulmonic consonants), і ті, що артикулюються втягуванням повітря в легені (англ. non-pulmonic consonants). Останні приголосні в наборі TFA за способом вимови поділяються на три класи: 1) приголосні, під час вимови яких надлишковий тиск повітря утворюється не в легенях, а у голосовому тракті, у гортані, коли голосова щілина зімкнена (англ. ejectives); 2) приголосні, утворені біля піднебіння та вимовлені зі специфічним клацанням язика (англ. clicks; докладніше див. у підрозділі «Литовські терміни TFA»); 3) приголосні, під час вимови яких перешкоду долають вибухом, що спрямовує потік повітря не назовні, а всередину (англ. implosives). Усі ці маловідомі литовському мовознавству звуки вирішено називати литуанізованими міжнародними термінами. Основними термінами для позначення двох найбільших класів приголосних обрано пульмонічний і непульмонічний (від лат. pulmonis «легеня»), які добре відомі, наприклад, у медицині12. Вирішено відмовитися від
10 У статті поняття литуанізований міжнародний термін охоплює і гібриди (наприклад, увулярний), і запозичення, пристосовані до граматичної системи литовської мови (наприклад, клац). Обрано ширше за значенням визначення литуанізація, що охоплює як фонетичну, так і граматичну адаптацію міжнародних термінів, пор.: англ. fricative / лит. frikatyvas; англ. pharyngeal / лит. faringalinis. Інші дослідники називають це явище також граматизацією (Drotvinas 2002: 20) або адаптацією (Kalėdienė 2008: 50–60).
11 Міжнародні слова залежно від ступеня пристосування до системи литовської мови можуть бути кількох типів: 1) неадаптовані (незмінювані); 2) мінімально адаптовані (до них додаються лише закінчення); 3) достатньо адаптовані (мають литовські словотвірні афікси) (Kalėdienė 2008: 52). Під час литуанізації фонетичних термінів TFA їх адаптували достатньою мірою, тобто додавали литовські словотвірні афікси.
12 Pulmonologija – mokslas, tiriantis plaučius ir jų ligas, žr. TŽŽ 2008: 617.
9
Page 10
литовських відповідників пульмональний і непульмональний, щоб зберегти системність цієї групи термінів. Класи непульмонічних приголосних також названо термінами з коренями латинського походження: пор. егективні (від лат. jectio «викидання; випльовування») і імплозивні (від лат. implosio «вдавлювання») приголосні13.
Ще один термін МФА — rhoticity — також описує артикуляцію, не властиву звукам литовської мови, однак у литовському мовознавстві є подібні терміни з тим самим коренем, що походить від назви літери ρ грецької абетки — ро. Фахівці з логопедії вживають термін ротацизм (картавлення, гаркавлення), який описує одну з форм дислалії14 — неправильну вимову [r], [rʲ], коли ці звуки пропускаються, замінюються іншими ([l], [ʋ], [ʒ], [j]) або спотворюються (замість багатоударного вимовляється одноударний, замість вібранта — піднебінний приголосний тощо)15 (Garšvienė, Ivoškūvienė 1993; див. також Böhme 2003)16.
Термін МФА rhoticity описує вимову голосних, що набувають відтінку [r] у преконсонантній позиції (перед приголосним [r]). У наборі МФА їх позначають діакритичним знаком — гачком [˞] після літери (наприклад: [ɑ˞], [ɜ˞], [ə˞]). Така вимова властива мандаринській мові в Китаї, а також американському варіанту англійської мови, наприклад: far «далеко» [fɑ˞], fur «хутро» [fɜ˞]17. Під час артикуляції ротичних голосних у гортані виникає звуження, передня частина ротової порожнини розширюється, задня частина язика відтягується в напрямку гортані, а кінчик язика піднімається вгору. Таке положення язика також називають ретрофлексним, а з погляду акустики мовлення для таких голосних характерна нижча третя форманта (Trask 2006: 310).
Під час обговорення набору МФА для терміна rhoticity було запропоновано литовський відповідник вібрація. Однак було враховано широку парадигму цього терміна в англійській мові — у словниках лінгвістичних термінів поряд із rhoticity вживаються також rhotacism, rhotacization, rhotacized, rhotic (Trask 2006: 310–311; Matthews 2007: 347–348; Crystal 2011: 417). Це передбачає ширше поширення терміна й у литовському контексті, тому під час створення відповідника потрібно було передбачити ширший словотвірний потенціал. Найкраще цього можна досягти, обравши гібридну модель творення термінів, коли до кореня грецького походження rot- додається литовський суфікс –iškumas. Такий спосіб дає змогу утворити цілу парадигму споріднених термінів (пор.: ротичність, ротування, ротизація, ротичний тощо).
13 Ці похідні із суфіксом –inis вважаються гібридами, див. примітку 7.
14Дислалія — це фонетичне порушення мовлення, що виявляється як стійка неправильна вимова мовних звуків, найчастіше приголосних (див. TB).
15 Ротацизм також поділяють на кілька типів: 1) параротацизм, коли замість [r] вимовляються [l], [ʋ], [ʒ], [j]; 2) замість багатоударного [r] вимовляється одноударний [ɾ]; 3) замість альвеолярного [r] вимовляється губний [ʀ]; 4) замість альвеолярного [r] вимовляється піднебінний [ʁ]; 5) замість вібранта [r] вимовляється боковий [l] (Juškienė 2008: 40).
16 Ротацизмом також називають історичне фонетичне явище, властиве, наприклад, ранній латинській мові, коли приголосний [s], що стоїть між голосними, ротизується, тобто перетворюється на приголосний [r]; наприклад, родовий відмінок латинського іменника genus «рід» — generis < genesis (TŽŽ 2008: 652; пор.: Trask 2006: 310; Matthews 2007: 347).
17 У діалектах південно-західної Англії існує протилежне явище ротування, коли [r] зберігається там, де в інших говірках його не вимовляють, наприклад: tower «вежа», turn «повертати» (Matthews 2007: 347–348).
10
Page 11
Слід звернути увагу, що більшість розглянутих литуанізованих міжнародних термінів МФА мають латинське походження (пор. Gaivenis 2002: 58) — це забезпечує їхню точність, системність, об’єктивність і стилістичну нейтральність. Як зазначалося раніше, литуанізовані відповідники МФА здебільшого мають гібридну структуру й найчастіше використовуються для називання приголосних, наприклад: alveolinis (англ. alveolar), retrofleksinis (англ. retroflex), palatoalveolinis (англ. palatoalveolar), ejektyviniai (англ. ejectives). Натомість литовські терміни МФА частіше трапляються в розділах, присвячених голосним і просодичним одиницям (детальніше див. підрозділ «Литовські терміни МФА»). Такий розподіл можна пояснити тим, що артикуляція приголосних тісно пов’язана з термінологією голосового тракту, у якій домінують терміни латинського походження, що використовуються також в інших галузях науки (медицині, логопедії тощо).
Характерніші ознаки словотворення термінів МФА
У литовському наборі МФА є 125 неповторюваних лексичних одиниць, з яких первинні слова (принаймні такими їх можна вважати з погляду сучасної мови) разом із похідними формами становлять 21%. Найчастіше вони входять до складу багатослівних термінів, наприклад: середній піднебінний, низхідний тон, словесний наголос тощо.
Серед найчастіших похідних форм слід згадати прикметники з означеним закінченням — переважно це вже усталені назви артикуляційних властивостей голосних і приголосних, наприклад: довгий, плавний, глухий. Виняток становлять звичайні прикметники, що вживаються у сполученнях із прислівником labai, який сам собою вказує на винятковий ступінь ознаки, вираженої прикметником, наприклад: дуже короткий, дуже високий. Як терміни пропонуються також кілька прислівників вищого ступеня, наприклад: більш округлений / менш округлений, більш глотковий.
Значну групу становлять дієприкметникові форми: як складники термінів МФА, вони бувають різних видів і часів, наприклад: активні дієприкметники теперішнього часу — висхідний, спадний, скрипучий; активні дієприкметники одноразового минулого часу — оглушений, просунений уперед, округлений (про префікси див. далі); пасивні дієприкметники теперішнього часу (найчастіше з означеним закінченням) — вибуховий, тремтячий, щілинний, нечутний; пасивні дієприкметники одноразового минулого часу — центрованый, палаталізований, фарингалізований, веляризований (про суфікс –uoti див. далі).
Серед литуанізованих міжнародних термінів МФА є також слова без виразних словотвірних формантів, до яких під час литуанізації додано лише литовське закінчення, наприклад: frazė, tonas (див. також підрозділ «Литуанізовані міжнародні терміни МФА»).
У наборі IPA переважають суфіксальні похідні різних частин мови (іменники, прикметники, дієслова, прислівники); разом із термінами, що мають іншомовні суфікси, вони становлять 61 відсоток усіх лексичних одиниць. Найчастіше це прикметники, утворені за допомогою дуже продуктивного суфікса, що має різноманітні значення та особливо характерний для термінів, — -ний (докладніше див.: Kniūkšta 1976; DLKG 2005: 210–216); їх аж 68 відсотків серед суфіксальних похідних.
Похідних із суфіксом -inis найбільше серед конкуруючих литуанізованих міжнародних і литовських синонімів. Цей суфікс — найчастіший афікс, доданий до литуанізованих міжнародних термінів. У наборі його додають як до однокореневих слів іншомовного походження, наприклад: alveolinis
11
Page 12
(лат. alveolus «маленьке заглиблення, ямка»), палатальний (лат. palatum «піднебіння»); а також до слів з іншомовними префіксами (імовірно, похідними від прийменників), наприклад: постальвеолярний (лат. post «після, за, пізніше» + alveolus), епіглотальний (гр. epí «на, над, біля» + glóttis «голосова щілина»); а також до слів із двома міжнародними коренями, наприклад: палатоальвеолярний (лат. palatum + alveolus), лабіовелярний (лат. labium «губа» + velum «м’яке піднебіння») тощо. Хоча утворення слів останнього типу (складна основа + –inis) не дуже характерне для литовської мови (про такі литовські терміни IPA див. далі), з огляду на поширеність міжнародних назв у текстах наукового стилю деякі з них усе ж було обрано як єдині рекомендовані варіанти, оскільки вони широко вживаються у працях з мовознавства, а в деяких випадках навіть не мають литовського відповідника, наприклад, ретрофлексний. Інші назви цього типу рідко трапляються в працях литовських фонетистів, а звукові ознаки, які вони описують, не властиві литовській мові, наприклад: лінгволабіальний, альвеололатеральний. У таких випадках також вирішено віддати перевагу міжнародним термінам, оскільки їхні литовські відповідники часто були б громіздкими, складеними, а іноді в литовському терміні не вдалося б уникнути повторення тих самих міжнародних слів, наприклад: лабіопалатальний (пор. губний палатальний), альвеолопалатальний (пор. альвеолярний палатальний) тощо.
Серед литовських термінів IPA також дуже багато похідних із суфіксом -inis. Найчастіше це похідні від первинних іменників, усталені й зрозумілі терміни фонетики, наприклад: губний, зубний, носовий тощо. У збірнику відмовилися подавати як основні варіанти похідні з префіксом і суфіксом -inis, такі як заальвеолярний, надгортанний18.
Похідних від інших частин мови та похідних з іншими суфіксами у збірнику термінів IPA лише кілька. Для творення термінів характерна велика кількість похідних з абстрактним значенням (детальніше див. Keinys 1975: 9–14), тому серед термінів IPA дещо численнішу групу становлять віддієслівні абстрактні іменники із суфіксом -imas, такі як клацання, зближення, відсутність, підняття, опускання, вибух; а також єдиний прикметниковий абстрактний іменник — похідне із суфіксом -umas, ротичність, щодо вираження якого під час укладання збірника точилася дискусія (див. підрозділ «Литуанізовані міжнародні терміни IPA»). Твірною основою цього терміна також є прикметник із суфіксом rotiškas, який досі рідко трапляється в литовських мовознавчих працях, однак термінів фонетики, утворених за допомогою суфіксів -iškas > -iškumas, чимало, пор.: односкладовий / монофтонгічний > односкладовість / монофтонгічність, двоскладовий / дифтонгічний > двоскладовість / дифтонгічність тощо. Отже, термін не суперечить словотвірній системі литовської мови, утворений за допомогою продуктивних суфіксів, а його твірний прикметник має чітко виражене словотвірне значення «подібний до предмета, названого твірним словом» (DLKG 2005: 207).
У збірнику є прислівники, що входять до багатослівних термінів і утворені за допомогою суфіксів –(i)ai, наприклад: різко висхідний / слабко висхідний; а також суфікса –yn, що виражає напрямок (детальніше див. DLKG 2005: 429–431), наприклад: стрибок униз / стрибок угору.
18 Хоча деякі терміни інших галузей такого словотвірного типу закріпилися у вжитку, найчастіше це терміни з префіксами iki- та prieš-, пор.: дошкільний, зенітний тощо (див. TB).
12
Page 13
У групі литуанізованих міжнародних термінів чимало іменників мають суфікси іншомовного походження, наприклад: -antas: вібрант, апроксимант; –yuas: фрикатив, ейектив; –entas: елемент; –ūras: контур.
Окремо слід згадати литуанізовані міжнародні дієприкметникові форми, вихідні дієслова яких утворені за допомогою суфікса –uoti, що надає значення «робити те чи таким, як названо твірним словом» (детальніше див. DLKG 2005: 387–388), наприклад: аспірований, центрований, веляризований. У цій групі у двох випадках синонімічних варіантів перевагу було надано міжнародним словам, наприклад: палаталізований (англ. palatalized), пор. відповідне литовське слово paminkštėjęs, і веляризований (англ. velarized), пор. pakietėjęs. Литовські відповідники цих термінів, як і слова, що називають основні властивості звуків, м’який, твердий, є метафоричними, опосередковано описують артикуляцію звуків, які ними називають, тоді як міжнародні терміни точніші, оскільки вказують на той чи інший тип піднебінної артикуляції (див. також розділ «Термінологія IPA в попередніх працях з литовської фонетики»).
Префіксальні похідні у збірнику термінів IPA становлять 12 відсотків усіх лексичних одиниць. Серед них найбільше дієприкметникових форм (переважно активних дієприкметників минулого одноразового часу), вихідні дієслова яких утворені за допомогою префікса pa-, що має словотвірне значення «виконати дію, меншу або слабшу за дію, названу твірним словом» (DLKG 2005: 405). Усі дієприкметники такого типу є термінами на позначення діакритичних знаків, тобто вони називають лише додаткову, часткову звукову ознаку, набуту внаслідок коартикуляції, просодії та/або інших чинників, яка відрізняється від природних властивостей звука меншим ступенем інтенсивності; останні зазвичай позначаються назвами (найчастіше прикметниками з означеним або неозначеним закінченням) без префіксів. Більшість таких термінів у збірнику — це лише литовські відповідники англійських слів; міжнародних термінів для них немає, наприклад: частково оглушений (англ. voiceless), пор. глухий¹⁹; частково дзвінкий (англ. voiced), пор. дзвінкий; частково передній (англ. advanced), пор. передній; частково відсунутий назад (англ. retracted), пор. задній; підвищений (англ. raised), пор. високий; знижений (англ. lowered), пор. низький.
У збірнику IPA є три литовські терміни з префіксом su-: заокруглений, огублений і назалізований. Префікс su- у них указує на межу дії, її завершеність; дієсловам такого словотвірного типу зазвичай властиве значення посилення дії, її спрямування до певного результату, пор.: округлюватися: округлитися, огублювати: огубити, назалізувати: назалізувати (детальніше див. DLKG 2005: 402).
Для англійських термінів more rounded / less rounded вирішено запропонувати литовські відповідники більш заокруглений / менш заокруглений. Однак щодо литовської дієприкметникової форми точилося чимало дискусій, розглядалися й інші можливі варіанти: заокруглений / огублений / лабіалізований. В англійській термінології є два терміни, що описують роботу губ в основній або додатковій артикуляції звука (коартикуляції), — rounded і labialized. Їхні значення не є
19 У деяких випадках англійські терміни, що позначають і основну, і додаткову звукову ознаку, звучать однаково, наприклад: англ. voiced — «дзвінкий», «озвінчений» (повністю асимільований, коли відбувається зміна диференційних ознак) і «частково дзвінкий» (набув лише деяких ознак дзвінкості, але зміни фонем не сталося); відповідно, англ. voiceless — «глухий», «оглушений» і «частково оглушений».
13
Page 14
не цілком однакові: перший описує висування губ уперед і саме їх округлення (це найбільш властиво голосним і розташованим поруч із ними губним приголосним, наприклад, [²'tupʼe] ~ tūpė), а другий може вживатися і в тому самому значенні, що й перший, проте позначає будь-яку діяльність губ, не обов’язково їх округлення. Наприклад, голосні поряд із двогубними приголосними [p], [b] дещо губляться, але губи не округлюються: [²'pɑːdɛs] ~ pādas, [²'bɑːdɛs] ~ bādas. Отже, вирішено підібрати відповідник suapvalėjęs до англійського терміна rounded, що позначає додаткову ознаку звука21, записувану діакритичним знаком (форму дієприкметника активного стану узгоджено з іншими литовськими відповідниками, пор. вже згадані paaukštėjęs, pažemėjęs, papriešakėjęs, paužpakalėjęs). Префікс su-, а не pa-, як у випадку інших термінів цієї групи діакритичних знаків, обрано тому, що термін є складеним, двослівним, а поряд із ним ужито прислівники, що позначають ступінь округлення: daugiau і mažiau. У такому разі варіант daugiau paapvalėjęs / mažiau paapvalėjęs був би семантично недоречним, оскільки pa-, як зазначалося, уже саме вказує на слабшу дію.
У списку ТФА дуже мало суфіксальних похідних (6 відсотків усіх лексичних одиниць); до них належать лише кілька термінів, утворених, як зазвичай буває зі словами такого способу творення, від дієслів (докладніше див. Keinys 1979: 155–183), переважно тих, що входять до складених багатослівних термінів, наприклад: кінець внутрішньої фрази, відсутність переривання тощо.
Серед розглянутих литовських термінів знаходимо й лише кілька (3 відсотки всіх лексичних одиниць) слів, утворених способом словоскладання; як це зазвичай буває зі складними словами, найчастіше до них додають додатковий словотвірний афікс — закінчення. До них можна віднести такі порівняно усталені у вжитку фонетичні терміни, як двогубний, одноударний і напівдовгий. Перший із них варто прокоментувати дещо докладніше.
Як литовський відповідник англійського терміна bilabial, що позначає губну артикуляцію приголосних і є більш поширеним у вжитку, пропонували відповідник, проте щодо його словотвірної форми — abilūpis чи abilūpinis — точилася дискусія. Форму із суфіксом — abilūpinis — подано в підручнику з фонетики А. Казлаускене (2018: 50)22, однак у підручнику з фонетики А. Пакеріса (2003: 73) ці приголосні схарактеризовано як abilūpiai (lūpiniai), а в монографії з фонології А. Гірденіса (2003: 89) — лише як lūpiniai. З огляду на рекомендації щодо творення похідних із суфіксом -inis — у літературній мові їх не схильні утворювати від двоосновних слів, а додатковим засобом словотворення складних слів вважається закінчення — обрано форму без суфікса: abilūpis; пор.: kasdienis, daugiaplanis, naujametis тощо.
20 Щодо транскрипції знаками ТФА див. VLKK K-25.
21 Основна губна артикуляція звука (голосу), що позначається не діакритичним знаком, а іншим символом, в англійському варіанті ТФА також позначається терміном rounded; пор. англ. Where symbols appear in pairs, the one to the right represents a rounded vowel. У литовській мовознавчій традиції в цьому випадку загальноприйнятий термін lūpinis, lūpiniai balsiai (відповідно nelūpinis, nelūpiniai balsiai) (див.: Girdenis 2003: 200; Pakerys 2003: 24; Kazlauskienė 2018: 37 та ін.). Отже, згадане речення перекладено так: Коли символи наведено парами, праворуч позначено губний голосний.
22 Авторка підручника під час обговорення збірника висловилася на підтримку суфіксальної форми.
14
Page 15
ВИСНОВКИ
Розглянутий набір термінів ТФА складається з литуанізованих міжнародних і литовських термінів, більшість із яких (64 відсотки) вживаються як синоніми. Ці синоніми не мають жодних відтінків значення, і їх можна тлумачити як дублети. Така синонімія не є небажаною і властива також іншим галузям науки.
За будовою в усьому наборі ТФА найбільше однослівних термінів (57 відсотків), а за походженням литовських і міжнародних термінів порівну. У запропонованому списку основних рекомендованих до вживання термінів переважають однослівні (58 відсотків) і литовські (65 відсотків) терміни.
У розділі голосних і суперсегментних елементів ТФА переважають суто литовські терміни, без їхніх литуанізованих міжнародних відповідників. Більшість із них уже поширені й загальноприйняті в литовських наукових працях із фонетики. До набору ТФА включено також кілька литовських відповідників нових англійських термінів.
Литуанізовані міжнародні терміни в наборі ТФА найчастіше описують поняття, що позначають фонетичні особливості, не властиві литовській мові або дуже рідкісні в ній. При литуанізації міжнародних термінів ТФА найчастіше використовували гібридну словотвірну модель — до запозиченої міжнародної основи додають литовський суфікс. У наборі ТФА гібридне словотворення забезпечує стилістичну нейтральність термінів і допомагає уникати метафоричності, іноді властивої литовським термінам.
З погляду творення термінів розглянутий набір ТФА не є складним: він містить меншу частку первинних слів (21 відсоток усіх лексичних одиниць), найчастіше тих, що входять до складених термінів, і значно більшу частку (79 відсотків усіх лексичних одиниць) похідних, серед яких переважають похідні із найуніверсальнішим суфіксом –inis (68 відсотків усіх суфіксальних похідних). Похідних з іншими суфіксами та термінів, утворених іншими способами, небагато (від усіх лексичних одиниць 12 відсотків становлять префіксальні похідні, 6 відсотків — похідні із закінченнями, 3 відсотки — складні слова).
Серед важливіших проблемних аспектів підготовки набору ТФА слід виокремити: 1) добір синонімів міжнародних і литовських термінів для запропонованого основного варіанта (спиралися на критерій усталеності у вжитку й надавали перевагу більш поширеному терміну); 2) відсутність литовських відповідників для рідше вживаних англійських термінів (термінологізація слів загальнолітературної мови; литуанізовані міжнародні терміни); 3) варіативність литовських фонетичних термінів у мовознавчих працях (враховано їх поширеність у вжитку та принципи ясності, точності й економності термінів); 4) варіативність словотвірного вираження фонетичних термінів (обрано словотвірні моделі, що найкраще відповідають системі словотворення литовської мови й розширюють словотвірний потенціал термінів, даючи змогу створювати розгалужену термінологічну парадигму).
Підсумовуючи аналіз, слід наголосити, що литовський набір ТФА містить чимало нових термінів, які описують рідкісні фонетичні явища, тому, ймовірно, у майбутньому його ще уточнюватимуть з урахуванням найновіших досліджень литовських і зарубіжних фонетистів.
15
Page 16
LITERATŪRA
Albright Robert W. 1958: The International Phonetic Alphabet: Its Backgrounds and Development, Indiana University Research Center in Anthropology, Folklore, and Linguistics, publication 7, Bloomington: Indiana University Press.
Ambrazevičius Rytis, Leskauskaitė Asta 2014: Priebalsių akustinės ypatybės: palatalizacija ir balsingumas [Acoustic Characteristics of Consonants: Palatalization and Voicing], Kaunas: Technologija.
Auksoriūtė Albina, Gaivenytė-Butler Jolanta, Labanauskienė Solvita, Mitkevičienė Asta, Stunžinas Robertas, Umbrasas Alvydas, Zemlevičiūtė Palmira 2018: Lietuviškos informatikos ir kompiuterijos terminijos tyrimai [Research into Lithuanian Terminology of Informatics and Computing], Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.
Bacevičiūtė Rima 2008: Fonet ikos terminai: Žodynėlis ir mokomosios užduotys [Phonetic Terms: Glossary and Educational Tasks], Vilnius: Vilniaus pedagoginio universiteto leidykla.
Bakšienė Rima 2011: Fonologijos terminai: žodynėlis ir mokomosios užduotys [Phonology Terms: Glossary and Educational Tasks], Vilnius: Edukologija.
Bakšienė Rima, Čepaitienė Agnė 2017: Tarptautinės fonetinės abėcėlės taikymo lietuvių tarmių garsams galimybės [Opportunities for International Phonetic Alphabet Application to the Sounds of Lithuanian Dialects]. – Baltistica 52(1), 105–135.
Bakšienė Rima, Čepaitienė Agnė 2024: Tarptautinės fonetinės abėcėlės rašmenys lietuvių tarmėtyroje [International Phonetic Alphabet Characters in Lithuanian Dialectology], Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: https://doi.org/10.35321/e-pub.135.tfa-lietuviu-tarmetyroje.
Bakšienė Rima, Čepaitienė Agnė, Jaroslavienė Jurgita, Urbanavičienė Jolita 2023: Standard Lithuanian. – Journal of the International Phonetic Association, 1–31. Available at: https://www.cambridge.org/core/journals/journal-of-the-international-phonetic-association/article/abs/standard-lithuanian/eC7F33eC51FCe-8F7142a63D99C38199D.
Bielinskienė Agnė, Kazlauskienė Asta, Rimkutė Erika, Tamošiūnaitė Aurelija 2014: Lietuvių bendrinė kalba: normos ir vartosena [Standard Lithuanian Language: Language Norms and Usage], Kaunas: Versus aureus.
Böhme Gerhard 2003: Sprach-, Sprech-, Stimm- und Schluckstörungen 1: Klinik [Language, Speech, Voice and Swallowing Disorders 1: Clinic], Stuttgart: Gustav Fischer Verlag.
16
Page 17
Būga Kazimieras 1958–1961: Rinktiniai raštai 1–3 [Selected Works 1–3], sudarė Z. Zinkevičius, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla.
Celiėšienė Vilija 2011: Įvairiakilmė sinonimija – dėsningas lietuviškos kompiuterijos terminijos norminimo etapas [Heterogeneous Synonymy: A Regular Stage in the Process of Standardisation of Lithuanian Computer Science Terminology]. – Santalka: Filologija, Edukologija 19(1), 25–30.
Crystal David 2011: A Dictionary of Linguistics and Phonetics, 6th edition, Malden: Blackwell Publishing.
Degėsys Gediminas 2012: Zulų kalba – kaip Afrikos paukščių čiulbėjimas [The Zulu Language – Like the Chirping of African Birds]. – Spectrum 2(17), 38–41.
DLKG 2005: Dabartinės lietuvių kalbos gramatika [Grammar of Modern Lithuanian], red. V. Ambrazas, 4-asis papildytas leidimas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.
Drotvinas Vincentas 2002: Ar lietuviški leksikologijos terminai? [Are the Lexicology Terms Lithuanian?]. – Žmogus ir žodis I, 18–21.
Durys Mykolas 1929: Kalbos mokslo pagrindai [Fundamentals of Linguistics], Kaunas: Švyturys.
E. kalba: Lietuvių kalbos išteklių informacinė sistema „E. kalba“ [Lithuanian Language Resources Information System E-Language]. Prieiga internete: https://ekalba.lt/ [žiūrėta 2025-05-25].
Ekblom Richard 1922: Manuel phonétique de la langue Lithuanienne [Phonetic Guide to the Lithuanian Language]. – Archives d’études orientales 19, Stockholm: Norstedt.
Gaivenis Kazimieras 2002: Lietuvių terminologija: teorijos ir tvarkybos metmenys [Lithuanian Terminology: Outline of Theory and Normalisation], Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla.
Gaivenis Kazimieras 2014: Rinktiniai raštai [Selected Works], Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.
Gaivenis Kazimieras, Keinys Stasys 1990: Kalbotyros terminų žodynas [Dictionary of Terms of Linguistics], Kaunas: Šviesa.
Garšvienė Aniceta, Ivoškuvienė Regina 1993: Logopedija [Logopedy], Kaunas: Šviesa.
Girdenis Aleksas 2003: Teoriniai lietuvių fonologijos pagrindai [Theoretical Foundations of Lithuanian Phonology], Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.
GLJ 1985: Grammatika litovskogo jazyka [Grammar of the Lithuanian Language], red. V. Ambrazas, Vilnius: Mokslas.
17
Page 18
HIPA 1999: Handbook of the International Phonetic Association: A Guide to the Use of the International Phonetic Alphabet, ed. N. Esling, Cambridge: Cambridge University Press.
hIPA 2018: Historical charts of the International Phonetic Alphabet. Available at: https://www.internationalphoneticassociation.org/IPAcharts/IPA_hist/IPA_hist_2018.html.
IPA 2020: International Phonetic Alphabet (revised to 2020). Available at: https://www.internationalphoneticassociation.org/content/full-ipa-chart [žiūrėta 2025-05-15].
IPA charts: IPA charts in other languages. Available at: https://www.internationalphoneticassociation.org/IPAcharts/IPA_chart_trans/IPA_charts_T.html [žiūrėta 2025-05-15].
IPhA: International Phonetic Association. Available at: https://www.internationalphoneticassociation.org/ [žiūrėta 2025-05-15].
Jaroslavienė Jurgita 2015: Lietuvių kalbos trumpųjų ir ilgųjų balsių kiekybės ir kokybės etalonai [Quantity and Quality Targets of the Short and Long Vowels in Standard Lithuanian]. – Bendrinė kalba 88, 1–17. Prieiga internete: http://www.bendrinekalba.lt/Html/88/Jaroslaviene_bk_88_straipsnis.pdf.
Jaroslavienė Jurgita, Grigorjevs Juris, Urbanavičienė Jolita, Indričāne Inese 2019: Baltų kalbų garsynas XXI a. pradžioje 1: Balsių ir garsų sąveikos instrumentinis tyrimas [Sounds of the Baltic Languages in the Early 21st Century: An Experimental Study of Vowels and Coarticulation], Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: https://doi.org/10.35321/e-pub.1.baltu-garsynas.
Juškienė Gina 2008: Priešmokyklinio amžiaus vaikų tarimo trūkumai ir fonologinės analizės gebėjimai [Pronunciation Defects and Phonological Analysis Abilities Preschool Children]: magistro darbas, Šiauliai: Šiaulių universitetas.
Kalėdienė Laima 2008: Tarptautinių daiktavardžių adaptavimas: žodžio galas [Adaptation of International Substantives: the End of Words]. – Specialybės kalba: terminija ir studijos, Vilnius: Mykolo Romerio universiteto leidybos centras, 50–60.
Kaulakienė Angelė 2000: Kompiuterijos terminijos sinonimija: yda ar būtinybė [Synonymy in the Terminology of Computer Science: Fault or Necessity]. – Terminologija 6, 23–28. Prieiga internete: https://journals.lki.lt/terminologija/article/view/721/812.
Kaulakienė Angelė 2009: Lietuvių fizikos terminijos raida [The Development of Lithuanian Physical Terminology], Vilnius: Technika.
Kazlauskaitė Gita 2000: Lietuviškų ir tarptautinių fonetikos terminų sinonimija [Synonymy of Lithuanian and International Phonetic Terms]. – Terminologija 7, 25–31. Prieiga internete: https://journals.lki.lt/terminologija/article/view/710/801.
18
Page 19
Kazlauskaite Rūta 2024: Fonetika. – Praktinė bendrinės lietuvių kalbos gramatika [Practical Grammar of Standard Lithuanian], A. Balčiūnienė, A. Drukteinis, R. Kazlauskaitė, J. Vaskelienė, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla.
Kazlauskienė Asta 2018: Bendrinės lietuvių kalbos fonetikos ir fonologijos pagrindai [Foundations of Standard Lithuanian Phonetics and Phonology], Kaunas: Vytauto Didžiojo universitetas. Prieiga internete: https://portalcris.vdu.lt/server/api/core/bitstreams/b558511b-6c9b-47f7-ba28-7e488e8d0a55/content.
Kazlauskienė Asta 2023: Bendrinės lietuvių kalbos skiemuo [The Syllable in the Standard Lithuanian Language], Kaunas: Vytauto Didžiojo universitetas.
Kazlauskienė Asta, Dereškevičiūtė Sigita, Sabonytė Regina 2023: Bendrinės lietuvių kalbos intonacija: frazės centras, ribos ir žymėjimas [Standard Lithuanian Intonation: Phrase Centre, Boundaries and Marking], Kaunas: Vytauto Didžiojo universitetas. Prieiga internete: https://ebooks.vdu.lt/eb/3160/bendrines-lietuviu-kalbos-intonacija-frazes-centras-ribos-ir-zymejimas/.
Kazlauskienė Asta, Rimkutė Erika, Bielinskienė Agnė 2011: Bendroji ir specialybės kalbos kultūra: vadovėlis aukštųjų mokyklų studentams [Common and Professional Language Usage: A Textbook for Higher Education Students], Kaunas: Vytauto Didžiojo universitetas. Prieiga internete: https://talpykla.elaba.lt/elaba-fedora/objects/elaba:4622103/datastreams/MAIN/content.
Keinys Stasys 1967: Lietuvių terminologijos kūrimo apžvalga (iki 1940 m.) [Overview of Lithuanian Terminology Development (Until 1940)]. – Kalbotyra 18.
Keinys Stasys 1975: Priesaginė lietuviškų terminų daryba [Suffixation of Lithuanian Terms]. – Lietuvių kalbotyros klausimai 16, 7–56.
Keinys Stasys, 1979: Galūninė terminų daryba [Flexional Derivation of Terms]. – Lietuvių kalbotyros klausimai 19, 155–183.
Keinys Stasys 1980: Terminologijos abėcėlė [Alphabet of Terminology], Vilnius: Mokslas.
Klimavičius Jonas 1975: Tarptautinių ir lietuviškų terminų sinonimija terminografijoje [Synonymy of International and Lithuanian Terms in Terminography]. – Lietuvių kalbotyros klausimai 16, 91–123.
Kniūkšta Pranas 1976: Priesagos -inis būdvardžiai. Daryba, reikšmės, gramatiniai sinonimai [Adjectives with the -inis Suffix. Formation, Meanings, Grammatical Synonyms], Vilnius: Mokslas.
LG 2006: Lithuanian Grammar, ed. V. Ambrazas, Vilnius: Baltos lankos.
LKG 1965: Lietuvių kalbos gramatika 1: Fonetika ir morfologija (daiktavardis, būdvardis, skaitvardis, įvardis) [Lithuanian Grammar 1: Phonetics and Morphology (Noun, Adjective, Numeral, Pronoun)], red. K. Ulvydas, Vilnius: Mintis.
19
Page 20
Matthews Peter H. 2007: The Concise Oxford Dictionary of Linguistics, second edition, Oxford: Oxford University Press.
Mikalauskaitė Elzbieta 1975: Lietuvių kalbos fonetikos darbai [Studies in Lithuanian Phonetics], Vilnius: Mokslas.
Mitkevičienė Asta 2015: Kai kurie terminų sinonimijos aspektai [Some Aspects of Synonymy of Terms]. – Terminologija 22, 39–59. Prieiga internete: https://journals.lki.lt/terminologija/article/view/518/608.
Mitkevičienė Asta 2020: Ar terminų sinonimija yra trūkumas? [Is Synonymy of Terms an Imperfection?] – Bendrinė kalba 93, 1–18. Prieiga internete: https://journals.lki.lt/bendrinekalba/article/view/899/1112.
Pakerys Antanas 1982: Lietuvių bendrinės kalbos prozodija [The Prosody of Standard Lithuanian], Vilnius: Mokslas.
Pakerys Antanas 1986: Lietuvių bendrinės kalbos fonetika [The Phonetics of Standard Lithuanian Language], 1-asis leidimas, Vilnius: Mokslas.
Pakerys Antanas 2003: Lietuvių bendrinės kalbos fonetika [The Phonetics of Standard Lithuanian Language], 3-iasis leidimas, Vilnius: Enciklopedija.
Pakerys Jurgis 2014: Kalbos konstruktorius. Įvadinės paskaitos [Language Constructor. Introductory Lectures], Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla.
PHWL: The Phonology Of The World’s Languages, Oxford: Oxford University Press. Available at: https://global.oup.com/academic/content/series/p/the-phonology-of-the-worlds-languages-pwl/?cc=lt&lang=en&.
Rimkutė-Ganusauskienė Aušra 2023: Aprangos pavadinimai: XXI amžiaus 2-ojo dešimtmečio šaltinių pagrindu [Clothing Names: on the Basis of Sources From the Second Decade of the 21st Century]: mokslo studija, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: https://doi.org/10.35321/e-pub.70.aprangos-pavadinimai.
Rutkienė Lina 2015: Technologijų specialistų profesinė kalba: sistema ir vartosena [The Professional Language of Technology Specialists: System and Usage], Vilnius: Technika.
Stunžinas Robertas 2005: Statybos terminijos sinonimija [Synonymy of Building and Civil Engineering Terminology]. – Terminologija 12, 7–26. Prieiga internete: https://journals.lki.lt/terminologija/article/view/635/726.
Svecevičius Bronius 1960: Lietuvių ir anglų kalbų balsių lyginimo klausimu [On the Comparison of Lithuanian and English Vowels]. – Mokslo darbai: Užsienio kalbos 9, Vilnius: Vilniaus valstybinis pedagoginis institutas, 29–48.
Švageris Evaldas 2022: Eksperimentinė fonetika [Experimental Phonetics], Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla.
20
Page 21
TB: Lietuvos Respublikos terminų bankas [Term Bank of the Republic of Lithuania]. Prieiga internete: https://terminai.vlkk.lt/ [žiūrėta 2025-05-23].
TFA LT 2025: Tarptautinė fonetinė abėcėlė [The International Phonetic Alphabet]. Prieiga internete: http://dev.internationalphoneticassociation.org/IPAcharts/common_files/pdfs/pdfs_IPA_charts_T/IPA_Kiel_lit.pdf [žiūrėta 2025-05-23].
TFA LT2 2025: Tarptautinė fonetinė abėcėlė (interaktyvi) [The International Phonetic Alphabet (interactive)]. Prieiga internete: http://dev.internationalphoneticassociation.org/IPAcharts/IPA_charts_TI/IPA_charts_TI.html#lit [žiūrėta 2025-05-23].
Trask Robert L. 2006: A Dictionary of Phonetics and Phonology, London, New York: Routledge.
TŽŽ 2008: Tarptautinių žodžių žodynas [Dictionary of International Words], 2-asis leidimas, Vilnius: Alma littera.
Umbrasas Alvydas 2004: Bendrašakniai dvižodžių teisės terminų sinonimai ir variantai 1918–1940 m. Lietuvos kodeksuose [Synonyms and Variants of Conjugate Two-Word Terms of Law in Lithuanian Legal Codes of 1918–1940]. – Terminologija 11, 100–118. Prieiga internete: https://journals.lki.lt/terminologija/article/view/656/747.
Urbanavičienė Jolita, Indričāne Inese, Jaroslavienė Jurgita, Grigorjevs Juris 2019: Baltų kalbų garsynas XXI a. pradžioje 2: Priebalsių instrumentinis tyrimas [Sounds of the Baltic Languages in the Early 21st Century: an Experimental Study of Consonants], Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: https://doi.org/10.35321/e-pub.2.baltu-garsynas.
Urbanavičienė Jolita, Taperte Jana 2023: Baltų kalbų garsynas XXI a. pradžioje 3: Lietuvių ir latvių kalbų sonantų lyginamasis akustinis ir perceptyvinis tyrimas [Sounds of the Baltic Languages in the Early 21st Century: A Comparative Acoustic and Auditory Study of Sonorants], Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: https://lki.lt/wp-content/uploads/2023/09/Baltu_kalbu_garsynas_XXI_a_pr._3_knyga_2023.pdf.
Vaskelaitė Ramunė 2021: Sinoniminės raiškos astrologijos terminijoje priežastys [Reasons of Synonymous Expression in the Terminology of Astrology]. – Terminologija 28, 192–224. Prieiga internete: https://journals.lki.lt/terminologija/article/view/2096/2226.
Vaskelaitė Ramunė 2022: Makroekonomikos terminija: sinonimijos priežastys [Macroeconomic Terminology: Reasons for Synonymy]: mokslo studija, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: https://doi.org/10.35321/e-pub.46.makroekonomikos-terminija.
21
Page 22
VLEe: Visuotinė lietuvių enciklopedija [Universal Lithuanian Encyclopedia]. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras. Prieiga internete: https://www.vle.lt [žiūrėta 2025-05-30].
VLKK 2024: Tarptautinės fonetinės abėcėlės (TFA) terminų lietuviškų atitikmenų sąrašas [List of Lithuanian Equivalents for International Phonetic Alphabet (IPA) Terms]. Prieiga internete: https://www.vlkk.lt/aktualiausios-temos/tartis-ir-kirciavimas/tfa-ipa-terminai?lang=lt [žiūrėta 2025-05-11].
VLKK K-25: Rekomendacija dėl tarptautinės fonetinės abėcėlės pritaikymo bendrinės lietuvių kalbos garsiniams vienetams žymėti [Recommendation on the Application of the International Phonetic Alphabet to the Phonetic Units of the Standard Lithuanian]. Prieiga internete: http://www.vlkk.lt/vlkk-nutarimai/protokoliniai-nutarimai/rekomendacija-del-tarptautines-fonetines-abecelės-pritaikymo-bendrinės-lietuviu-kalbos-garsiniams-vienetams-zymeti [žiūrėta 2025-05-11].
