Сфери досліджень: неологія, термінологія, лексикографія, гендерні студії.
https://doi.org/10.35321/term32-01
АНОТАЦІЯ
У цій статті досліджується термінологічна та когнітивна варіативність у дискурсі про зміну клімату. Аналізуючи 80 понять із природоохоронних глосаріїв і термінологічних баз даних, авторка визначає, як терміни розвиваються та варіюються — графічно, морфосинтаксично, лексично або шляхом редукції. У дослідженні показано, як варіантні терміни, такі як озоновий шар, озоновий щит або озоносфера, позначають те саме поняття, але пропонують різні підходи й активують різні когнітивні фрейми.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: термінологічна варіативність, когнітивна варіативність, зміна клімату.
АНОТАЦІЯ
У цій статті розглядається термінологічна та когнітивна варіативність у дискурсі про зміну клімату. Проаналізувавши 80 понять з екологічних глосаріїв і термінологічних баз даних, визначено, як терміни розвиваються та варіюють графічно, морфосинтаксично, лексично або внаслідок редукції. Дослідження показує, як варіанти термінів, такі як ozone layer (озоновий шар), ozone shield (озоновий щит) або ozonosphere (озоносфера), позначають те саме поняття, але пропонують різні підходи й активують різні когнітивні моделі.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: термінологічна варіативність, когнітивна варіативність, зміна клімату.
1 Попередню версію цього тексту було представлено на 6-й th Міжнародній науковій конференції «Наукові, адміністративні та освітні виміри термінології», що відбулася в Інституті литовської мови у Вільнюсі (Литва) 16–17 жовтня 2025 року.
Починаючи з 2000 року термін biofuel став одним із найуживаніших у галузі екологічних наук. Біопаливо можна використовувати для виробництва електроенергії, тепла або механічної енергії, а також для інших побутових, промислових чи транспортних потреб. Біопаливо важливе, оскільки допомагає уникнути використання викопного палива.
Біопаливо отримують з органічної речовини (біомаси), яку за допомогою фізичних, хімічних або біологічних процесів можна перетворити на рідке, тверде чи газоподібне паливо. Одним із таких процесів є biogasification — метод анаеробного зброджування (тобто за відсутності кисню) органічних відходів із утворенням біогазу. Основним газом, що утворюється внаслідок біогазифікації, є метан, тому цей процес також називають biomethanisation (або biomethanization, залежно від варіанта англійської мови). Однак з міркувань мовної економії та семантичної нейтралізації префікса bio- його зазвичай називають просто methanisation (або methanization).
Ці три терміни — biogasification, biomethanisation і methanisation — разом зі своїми орфографічними варіантами є наочним прикладом, який вводить у тему цієї статті: термінологічна варіативність у лексиці зміни клімату. Ця лексика є особливо сприятливим матеріалом для дослідження термінологічної варіативності й, зокрема, для аналізу когнітивної варіативності. У цій статті ми дослідимо зв’язок між деномінативною варіативністю — тобто використанням різних термінів для позначення того самого поняття — та когнітивною варіативністю.
ТЕОРЕТИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ
Термінологічна варіативність
Термінологічна варіативність2 привертала значну увагу дослідників протягом останніх 25 років, які розглядали її з різних теоретичних перспектив. Кабре (1999) у своїй праці Комунікативна теорія термінології пропонує інтегративний підхід, що поєднує мовний, когнітивний і комунікативний виміри. З цього погляду варіативність вважається не термінологічним недоліком, а функціональною реакцією на різні контексти вживання. Крім того, на думку Кабре, терміни не належать до замкнених, однорідних систем; натомість вони існують у різноманітних комунікативних середовищах, що породжують численні вираження того самого спеціалізованого змісту. У цьому сенсі термінологічна варіативність відображає не лише мовні відмінності у вживанні, а й відмінності у сприйнятті та репрезентації знань.
Фрейша (2003; 2006; 2013; 2022) розглядала термінологічну варіативність із багатовимірної перспективи, також інтегруючи мовні, когнітивні й комунікативні аспекти. Узгоджуючись із Кабре, Фрейша (2003) наголошує, що варіативність найменувань не слід
2 Термінологічна варіативність — це, строго кажучи, будь-яка варіативність, що стосується термінів, але в цій статті ми вживаємо цей термін у його поширенішому значенні — як варіативність, що стосується найменувань, і, отже, використовуємо його як синонім поняття варіативність найменувань.
2
Page 3
розглядати як маргінальне чи випадкове явище, а як невід’ємну ознаку спеціалізованої мови. На основі корпусних досліджень текстів різного рівня спеціалізації в галузі довкілля вона визначає численні чинники, що впливають на появу варіантів: комунікативну мету тексту, рівень знань як автора, так і цільової аудиторії, канал комунікації та концептуальну структуру галузі тощо. У своїй праці 2006 року Фрейша пропонує типологію причин термінологічної варіативності, що дає змогу розуміти варіативність не просто як множинність форм, а як функціональну й когнітивну стратегію, що задовольняє різноманітні комунікативні потреби. У своїх новіших дослідженнях (2022) вона наполягає на динамічній природі спеціалізованих знань і показує, як ця динаміка відображається у мінливих найменуваннях, що виникають у дискурсах, у межах яких знання формуються й передаються. Особливо вона підкреслює роль наукової популяризації та міжмовного й міжкультурного перенесення. У цьому зв’язку вона стверджує, що варіативність слід розглядати як ресурс, який дає змогу адаптувати спеціалізований дискурс до різних контекстів уживання, не обов’язково спричиняючи втрату термінологічної точності. Отже, її праця сприяє утвердженню інтегративного й непрескриптивного погляду на термінологію.
From a sociocognitive perspective, Temmerman (2000) analyses terminology as a phenomenon anchored in collective experience and shared knowledge. Her model challenges the rigidity of classical approaches and acknowledges the dynamic, flexible, and contextualised nature of concepts, with particular attention to conceptual variation. On the other hand, from the perspective of Frame-Based Terminology (Faber et al. 2009; Faber 2022), variation is examined at the intersection of cognition, discourse, and language technologies. These approaches demonstrates that terminological variation is a complex and productive phenomenon, one that requires interdisciplinary and dynamic approaches for its full understanding.
Когнітивна варіативність
На відміну від варіативності найменувань, яка стосується різних найменувань, уживаних для позначення одного поняття, когнітивна, або концептуальна, варіативність3 стосується різних способів конструювання, тлумачення й репрезентації певного поняття залежно від контекстуальних, культурних, ідеологічних або дисциплінарних чинників. Цей тип варіативності часто відображається у вживанні різних термінів, що дають змогу розглядати поняття з різних перспектив.
Фернандес-Сільва (2011; 2016; 2022) виходить із потреби відійти від традиційного погляду на поняття як на фіксовану, універсальну сутність і натомість пропонує динамічне, ситуативно зумовлене й сконструйоване в дискурсі розуміння поняття. За словами Фернандес-Сільви, концептуальна варіативність є невід’ємною частиною еволюції наукових і технічних знань, а також їхнього
3 У цій статті ми вживаємо ці два терміни як синоніми, хоча концептуальна варіативність частіше позначає зміни або відмінності в самому понятті, пов’язаному з терміном, тоді як когнітивна варіативність стосується того, як мовець осмислює або сприймає поняття в певний момент чи в конкретному контексті.
3
Page 4
поширення серед різних спільнот. Вона стверджує, що спеціалізовані поняття не є замкнутими утвореннями, а являють собою відкриті структури, сформовані процесами фреймування та реконтекстуалізації. У цьому зв’язку вона спирається на фреймову семантику Філмора (1977), щоб наголосити, що поняття активуються через складні когнітивні структури, які визначають, які аспекти знання стають помітними в кожній комунікативній ситуації. З цього погляду поняттєва варіативність постає як природне й необхідне явище у спеціалізованій комунікації, особливо коли знання циркулює серед спільнот із різними пріоритетами, рівнями фахової компетентності або ідеологічними позиціями.
Within the Frame-Based Terminology approach, Faber et al. (2009) and Ureña Gómez-Moreno et al. (2013) have developed tools to represent conceptual variation in terminological knowledge bases. By combining semantic relations, frame blending, and cognitive dynamics, their approach captures how a single term may be conceptualised differently across disciplines. Benítez and León-Araúz (2023) further explore how conceptual variation can be tracked through computational methods applied to multilingual corpora, revealing how the same concept may be framed differently across languages and cultures. According to the authors, this raises significant challenges for specialised translation, international communication, and global knowledge management. Similarly, Tercedor (2011) addresses the cognitive dynamics of concepts, highlighting the influence of social change on the reconfiguration of specialised knowledge. She examines how concepts evolve over time, generating tensions between older and newer representations, and how these tensions are manifested in discourse. Conceptual variation, then, is also presented as the result of an evolutionary process, not merely a communicative one—a view shared by scholars such as Dury and Lervad (2008), and more recently, Dury (2022) and Dury and Picton (2024), who focus on terminological variation from a diachronic perspective.
Отже, поняттєва варіативність властива ситуативній і динамічній природі спеціалізованого знання. Її вивчення поглиблює наше розуміння того, як терміни та їхні значення формуються, передаються й узгоджуються в дискурсах, що втілюють різноманітні світогляди.
Термінологія зміни клімату
Зміна клімату — складне явище, що потребує точної термінології, здатної пристосовуватися до безперервного розвитку знань у цій галузі. Протягом останніх десятиліть лексика, пов’язана зі зміною клімату, швидко розвивалася під впливом наукових, політичних, медійних та освітніх чинників. Тому важливо не лише визначати конкретні терміни, а й розуміти, як вони виникають, варіюються та передаються залежно від комунікативного контексту, рівня фахової компетентності й інших чинників, що можуть впливати на їх уживання.
4
Page 5
Guslyakova, Valeeva, and Vatkova (2020) analyse how new environmental terms (green neology) emerge and spread in education and the media. These neologisms reflect the emergence of new concepts (e.g. garbology) and the need to find effective ways to name and communicate them. The authors argue that ideological and educational components are key to environmental literacy, and that these neologisms serve not only a denominative function but also act as persuasive tools that shape educational and political discourse. Consequently, one of the defining features of climate discourse is its constant production of neologisms. This dynamism is also related to the interdisciplinary nature of climate knowledge. Moore et al. (2021), for example, analyse the term transformation in the context of climate change mitigation. In their systematic review, they observe that the term is used ambiguously and with multiple meanings, ranging from technological change to deep social reconfigurations. This polysemy reflects the complexity of climate phenomena and the diversity of disciplinary perspectives involved. Thus, terms such as energy transition, systemic transformation, or climate justice carry not only technical weight, but also political and ethical significance. Thus, Moore et al. similarly concludes that terminology not only describes change but actively participates in constructing it discursively.
From a pragmatic perspective, Carrió-Pastor and Candel-Mora (2012) also argue that terminology should be understood as a contextual and discursive phenomenon, beyond any presumed normative rigidity. Through corpus analysis, they show that the choice of climate-related terms depends on factors such as text genre (academic, media, educational), target audience (experts, students or laypeople), as well as communication channel and purpose: technical precision, simplified dissemination, or rhetorical effect. They argue that communicative specificity (who speaks, to whom, and for what purpose) is central in terminological choice.
From a more discourse-oriented perspective, Bureau (2024) demonstrates that conceptual representations of climate change vary not only in terminology but also in the frames of reference activated in different discourses. Comparing expert and media corpora, she finds significant differences in how causes, solutions, and responsibilities related to climate change are conceptualised. These findings align with Rogers (2004), who notes that media discourse tends to simplify and reconfigure scientific knowledge about climate, producing hybrid and sometimes imprecise concepts, though more accessible to the general public.
Також було показано, що концептуальні метафори відіграють центральну роль у формуванні розуміння зміни клімату. Haddad Haddad і Montero-Martínez (2021) зазначають, що вирази на кшталт вуглецевий слід або уловлювання вуглецю функціонують як структурні метафори, проектуючи певні когнітивні фрейми на абстрактні явища. Ці метафори не лише сприяють розумінню, а й спрямовують дії, оскільки кожен фрейм передбачає відмінний спосіб сприйняття проблеми та реагування на неї. Перенесення таких метафор між мовами й культурами може спричиняти семантичну напругу. У своєму зіставному англійсько-арабському дослідженні автори наголошують на труднощах точного перекладу концептуальних імплікатур, що може впливати на
5
Page 6
комунікативну ефективність у багатомовних контекстах. Cabezas-García і León-Araúz (2022) підтверджують цю думку, демонструючи, що комунікація про зміну клімату послуговується термінологічними варіантами, пристосованими до різних комунікативних потреб. Наприклад, вибір між глобальним потеплінням і кліматичною кризою не є нейтральним: він передбачає відмінності в ідеології, регістрі та комунікативному намірі. Уживання термінів може формувати суспільне сприйняття.
However, recent studies such as Goldwert et al. (2024) suggest that changing terminology does not necessarily affect behavioural intentions. In their experimental research, they found that replacing terms like global warming with climate crisis had no statistically significant impact on people’s willingness to take climate action. This finding invites a more nuanced view of the direct influence of language on environmental behaviour, although it does not rule out its role in cognitive framing.
ДАНІ ТА МЕТОДОЛОГІЯ
Емпіричні дослідження термінологічної варіативності ґрунтуються на аналізі текстів, адже саме текст є природним середовищем термінів, у якому можна спостерігати їхню реальну поведінку. Для цього дослідження ми вирішили спиратися на глосарії, припускаючи, що зафіксована в них варіативність буде меншою за ту, що існує насправді. Таким чином, наші спостереження ґрунтуватимуться на прикладах, що пройшли відбір фахівців із термінології або спеціалістів, які укладали глосарії, і які мають бути найбільш усталеними у фаховому вжитку.
Щоб укласти перелік найрепрезентативніших термінів у лексиці, пов’язаній зі зміною клімату, ми звернулися до кількох глосаріїв, знайдених за допомогою пошуку Google. До них належать Глосарій термінів зі зміни клімату (Агентство з охорони довкілля США), Кліматичний словник: повсякденний посібник зі зміни клімату (Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй), Глосарій зі зміни клімату (BBC News), Глосарій зі зміни клімату: визначення ключових термінів (Sustainable Travel International) та Глосарій (Office for Climate Education). Після відбору 100 термінів, які зустрічалися в найбільшій кількості глосаріїв, ми знайшли їх у двох термінологічних базах даних: IATE (Interactive Terminology for Europe, від Європейського Союзу) і Cercaterm (Termcat, каталонський уряд, Generalitat de Catalunya). Остаточна вибірка складалася з 80 понять, кожне з яких було представлене одним або кількома термінами; усі вони були задокументовані принаймні в одній із баз даних (більшість — в обох). Повний перелік 80 понять та їхніх варіантів наведено в додатку.
Для формальної класифікації варіантів ми спиралися на типологію, запропоновану Freixa (2003), яка групує варіанти залежно від того, чи є зміна графічною, морфосинтаксичною, пов’язаною зі скороченням або лексичною. Ця класифікація також дає змогу проаналізувати ступінь поняттєвої еквівалентності між варіантами (у випадках із більш ніж двома найменуваннями ми порівнювали ті, що мали найменші формальні відмінності). Нарешті, щоб проаналізувати вживання термінів і їхню еволюцію в часі у фаховому дискурсі, ми використовували Google Ngram
6
Page 7
Viewer — інструмент, який дає змогу одночасно порівнювати до п’яти найменувань на єдиній часовій осі, що дозволяє відстежувати появу та відносну частотність кожного терміна з плином часу. Щоб порівняти результати з уживанням та еволюцією термінів у журналістському дискурсі, ми скористалися Factiva4, найбільшою у світі базою даних преси, що належить Dow Jones.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА АНАЛІЗ
У цьому розділі спершу аналізуємо індекс найменувань понять, включених до нашої вибірки термінів. Далі пропонуємо первинний аналіз окремих прикладів на основі їхньої формальної класифікації, виокремлюючи характерні риси варіантів найменувань і приділяючи особливу увагу випадкам когнітивної варіативності. На завершення розглядаємо вибрані кластери термінів, щоб з’ясувати, як різні варіанти відображають різні когнітивні перспективи та як вони еволюціонували з часом уздовж часової осі.
Індекс найменувань
Більшість із наших 80 понять представлені одним або двома термінами. Проте 20% представлені трьома термінами, а, як видно з таблиці 1, одне поняття представлене шістьма термінами, а інше — сімома. Отже, індекс найменувань (тобто середня кількість найменувань на одне поняття, за Freixa 2003) становить 2.37 найменування на поняття.
Таблиця 1. Розподіл груп найменувань за кількістю найменувань
Приклади понять, представлених одним терміном: опустелювання, парниковий ефект, озоноруйнівна речовина, антропоцен, ревайлдинг і циркулярна економіка. Цікаво, що перші три — давніші терміни (жоден не з’явився після 1970 року), тоді як останні три є новішими (усі з’явилися приблизно у 2010 році), отже, вік терміна, схоже, не визначає, чи має він альтернативні найменування. Частотність також не видається вирішальним чинником, оскільки всі ці поняття належать до найуживаніших у дискурсі, пов’язаному з кліматом. Так само не виявляється конкретного способу словотворення, який визначав би їхню варіативність. Отже, питання про те, чому деякі
4 Dow Jones. Factiva. База даних. Доступно за адресою: https://www.dowjones.com/products/factiva.
7
Page 8
Питання про те, чи виявляють поняття термінологічну варіативність, потребуватиме подальшого вивчення. Ще третина (31.25%) понять представлена двома найменуваннями, тоді як решта третини (37.50%) — більш ніж двома. Поняття, представлені найбільшою кількістю найменувань: hydrofracturing (з hydraulic fracking, hydraulic fracturing, hydrofracking, hydro-frac та HF) і eco-friendly (environment-friendly, environmentally friendly, green, earth friendly, ecological, environmental).
Розподіл формальних змін
Ми досліджуємо семантичну еквівалентність найменувань, які чергуються для позначення того самого поняття, аналізуючи тип спостережуваної формальної варіації. Як показано в таблиці 2, дотримуючись класифікації, запропонованої Freixa (2003), ми згрупували приклади в чотири категорії залежно від того, чи є зміна графічною, морфосинтаксичною, пов’язаною зі скороченням або лексичною.
Як бачимо, більшість прикладів зосереджено на двох крайніх полюсах: незначна зміна, суто графічна, і суттєва зміна, що передбачає лексичну заміну.
Таблиця 2. Класифікація за типом формальної варіації
Приклади графічної варіації демонструють найвищий ступінь семантичної еквівалентності. До них належать варіанти написання з дефісом (наприклад, agroecology / agro-ecology, biofuel / bio-fuel, net zero / net-zero), написання разом або окремо (heat wave / heatwave, waste water / wastewater, salt water intrusion / saltwater intrusion), а також орфографічні відмінності між британською та американською англійською (paleoclimatology / palaeoclimatology, biomethanisation / biomethanization, reforestation / reafforestation). Усі ці приклади семантично тотожні й не мають окремих конотацій, окрім тих, що зумовлені регіональними правилами правопису.
До цієї категорії також належать численні випадки співіснування повних форм і скорочень, як-от акроніми (global warming potential / GWP, sea level rise / SLR, greenhouse gases / GHG), хімічні формули (carbon dioxide / CO₂) або інші скорочені форми (redox potential / oxidation-reduction potential, biological diversity / biodiversity, ecological anxiety / eco-anxiety). У багатьох таких випадках скорочені форми (наприклад, SLR або GWP) зазвичай частіше трапляються в текстах із вищим ступенем спеціалізації.
8
Page 9
Морфосинтаксична варіативність
Морфосинтаксична варіативність трапляється рідше (13.40%) і здебільшого пов’язана з морфологічними змінами, зокрема переходом між іменниковими та дієслівними формами (carbon offset / carbon offsetting, greenwashing / greenwash), або варіативністю, пов’язаною із суфіксацією (climate change / climatic change, nitrogen fertilizer / nitrogenous fertilizer, environment-friendly / environmentally friendly). У деяких прикладах спостерігається синтаксична перебудова, як-от loss of biodiversity / biodiversity loss. Більшість цих випадків демонструє високий ступінь еквівалентності, майже не маючи денотативних чи конотативних відмінностей.
На особливу увагу заслуговує чергування climate change і climatic change. Як видно з рисунка 1, обидва терміни до середини 1980-х років уживалися рідко й переважно в наукових текстах. Однак із розвитком кліматології та створенням складніших кліматичних моделей climate change набув поширення як загальний термін для опису змін глобальних погодних моделей. У 1988 році було створено Міжурядову групу експертів зі зміни клімату (IPCC) як головний орган з оцінювання кліматичної науки, що закріпило climate change як стандартний термін у міжнародному політичному та науковому дискурсі. Це пояснює різке зростання його вживання (синя крива) після 1985 року — тенденцію, що безперервно триває й досі, тоді як climatic change і надалі вживається рідко.
Рисунок 1. Часова динаміка вживання climate change і climatic change
Скорочення
Один із типів термінологічної варіативності, який часто залишають поза увагою, попри його кількісну значущість (20.83%), виникає внаслідок скорочення синтагматичних форм. Часто йдеться про анафоричні скорочення, у яких пропущена частина відновлюється з контексту, але в інших випадках скорочена форма не є анафоричною: або вона лексикалізувалася, або розгорнута форма містить менш важливу чи надлишкову інформацію. Семантична відстань між варіантними формами залежить від того, чи є скорочення анафоричним (у такому разі еквівалентність залежить лише від контексту), чи лексичним (зазвичай воно демонструє високий ступінь семантичної еквівалентності).
9
Page 10
Серед термінів, пов’язаних зі зміною клімату, трапляються очевидні випадки лексичного скорочення, як-от sensitivity, яке в цій галузі зазвичай уживають на позначення climate sensitivity, або tipping point, яке часто вживають як скорочення терміна climate tipping point. Однак більшість прикладів становлять анафоричні скорочення, які можуть виникати в центральній частині словосполучення (carbon dioxide emissions / carbon emissions) або в його залежному компоненті чи компонентах (climate change adaptation / climate adaptation / adaptation, carbon dioxide sink / carbon sink / sink).
Лексична варіативність
Найчастотніший тип варіативності в наших даних (36.45%) пов’язаний із лексичними змінами, а семантична відстань між варіантами залежить від кількох чинників. Лексична зміна може спричиняти когнітивну варіативність, якщо вона акцентує різні погляди на поняття або його ознаки. У межах цього типу термінологічної варіативності слід розрізняти різні випадки: 1) лексична варіативність може бути повною, якщо термін простий, як-от reforestation / restocking або albedo / reflectance, або якщо в синтагматичному терміні змінюються всі лексеми, як-от heat wave / warm spell чи waste water / sewage effluent; (2) лексична варіативність може бути частковою, коли одна лексема змінюється, а інша залишається незмінною. Такі випадки трапляються частіше, і їх можна класифікувати за тим, де саме в терміні відбувається зміна: у головному компоненті чи залежному компоненті терміна.
Лексична та когнітивна варіативність
Наступну частину ми присвятимо лексичній варіативності у зв’язку з когнітивною варіативністю, і для цього виходитимемо з того, що терміни не лише позначають, а й означають. Тобто в певному сенсі вони є назвами поняття — референційними одиницями, тому ми називаємо їх номінативними одиницями або найменуваннями, — але вони також мають значення, адже коли різні найменування стосуються того самого поняття, вони роблять це по-різному, висвітлюючи різні характеристики цього поняття.
Зміни загалом: прості терміни
У термінологічній базі даних Європейського Союзу (IATE) reforestation визначено як «Відновлення лісового покриву природним шляхом (через природне висівання, порослеве відновлення або кореневі паростки) чи штучним шляхом (безпосереднім висіванням або садінням)», і для того самого поняття подано ще два найменування: reafforestation і restocking.
Чергування reforestation і reafforestation є морфологічним, а не лексичним; також можна помітити незначний семантичний відтінок, оскільки forestation є безпосередньо іменником дії та результату, тоді як afforestation із префіксом a- наголошує на ідеї дії («дія перетворення чогось на ліс»). Однак чергування, що передбачає лексичну та когнітивну зміну, відбувається між reforestation (або reafforestation) і restocking, оскільки перше ставить на перше місце ідею лісу, тоді як друге акцентує на ідеї повторного заселення та забезпечення ресурсами.
10
Page 11
Як зазначалося в розділі методології, щоб з’ясувати, якій формі надають перевагу в спеціалізованому дискурсі, ми звернулися до Google Ngram Viewer; результати, як видно на рисунку 2, показують, що reafforestation є маргінальним варіантом за частотністю, тоді як reforestation уживається значно частіше, ніж restocking, попри те, що останній варіант засвідчений раніше. Сучасне спеціалізоване вживання — тут ідеться про останні сто років — засвідчує чітку перевагу форми reforestation.
Рисунок 2. Reforestation, reafforestation і restocking у Google Ngram Viewer та Factiva
На рисунку також наведено результати для журналістських текстів (Factiva) за останні п’ять років; тенденція подібна до тієї, що спостерігається в спеціалізованому дискурсі. Однак, оскільки restocking є багатозначним словом у журналістських текстах, неможливо визначити його конкретну частотність у лісівничій галузі.
Загальна зміна: синтагматичні терміни
Період аномально спекотної та некомфортної погоди називають heat wave, а також hot spell або warm spell. Між hot spell і warm spell спостерігаємо відмінність у температурі: hot позначає вищий ступінь інтенсивності, ніж warm, і ця відмінність уже має когнітивні наслідки.
Варіативність між wave і spell має ще більший когнітивний вплив, оскільки wave і spell викликають різні фрейми: у heat waveheat осмислюється як природна сила, що рухається й накочується, мов хвиля, активуючи фрейм фізичного руху рідини; натомість наявність spell викликає часовий та епізодичний фрейм, у якому heat сприймається як фаза або тимчасовий період у часовому континуумі.
Як показано на рисунку 3, у цьому випадку варіативності ми також виявляємо значну подібність між спеціалізованим дискурсом у Google Ngram Viewer і журналістським дискурсом щодо частотності вживання: безперечно, heat wave (включно з варіантом heatwave) є найусталенішою у вживанні формою, тоді як warm spell і hot spell також трапляються, але зі значно нижчою частотністю.
11
Page 12
Рисунок 3. Heat wave, hot spell and warm spell у Google Ngram Viewer і Factiva
Часткова зміна: варіативність обсягу синтагматичних термінів
Тепер проаналізуймо приклади, у яких варіативність виникає між синтагматичними термінами, що містять більше ніж одну лексему. Спершу зосередимося на випадках, коли основа, яка становить концептуальну категорію, залишається незмінною, а зміна відбувається в поширенні, де зміщується характеристика поняття, акцентована в найменуванні.
База даних IATE визначає питну воду або воду, придатну для пиття як воду, безпечну для вживання: безпосередньо в рідкому вигляді або опосередковано під час приготування їжі. Лексична одиниця вода становить спільну для обох найменувань поняттєву категорію; однак семантична ознака, на якій наголошує кожне з них, відрізняється (питна на відміну від придатної для пиття), як і ментальне уявлення, яке вони викликають. У слові питна увага зосереджена на дії вживання, тоді як у словосполученні придатна для пиття наголос зроблено на властивості бути безпечною для споживання. Це особливо примітно з огляду на те, що придатна для пиття походить від латинського potare («пити»), що робить обидва найменування цілком еквівалентними з етимологічного погляду, попри їхні різні когнітивні асоціації.
Рисунок 4. Drinking water and potable water у Google Ngram Viewer і Factiva
Приклади когнітивної варіативності між термінами, що належать до тієї самої концептуальної категорії, але відображають різні когнітивні підходи, трапляються часто. У наступному прикладі йдеться про indigenous knowledge, local knowledge, and traditional knowledge. Усі ці терміни стосуються систем знань, що ґрунтуються на тривалій взаємодії з певним середовищем. Хоча всі три позначають те саме поняття, кожен активує окремий когнітивний фрейм. У
12
Page 13
локальне знання — найчастотніший і історично давніший термін — основна увага зосереджена на місці; у традиційному знанні — другому за частотністю, але значно новішому терміні, уживання якого зростає з 1980-х років, — увага зміщується на час; а в знанні корінних народів концептуальний акцент зроблено на людях.
Рисунок 5. Знання корінних народів, локальне знання та традиційне знання у Google Ngram Viewer і Factiva
Рисунок 5 знову показує, що обидва текстові корпуси демонструють однакову пріоритетність за частотністю.
Часткова зміна: варіювання головного компонента синтагматичних термінів
У фаховому дискурсі кліматична криза має два синоніми, згідно з даними IATE: кліматична надзвичайна ситуація і кліматичний колапс, однак у загальному дискурсі зміна клімату, глобальне потепління та глобальне нагрівання часто вживаються як взаємозамінні, наче вони рівнозначні. Як видно з рисунка 6, і у фаховому, і в журналістському вжитку кліматична криза є найчастотнішою формою, тоді як варіанти кліматична надзвичайна ситуація і кліматичний колапс уживаються значно рідше, хоча загальновідомо, що кліматична надзвичайна ситуація є пріоритетним терміном у політичному й активістському дискурсі.
Рисунок 6. Кліматична криза, кліматична надзвичайна ситуація та кліматичний колапс у Google Ngram Viewer і Factiva
Три назви мають різні конотації та риторичні цілі й можуть бути розташовані на шкалі інтенсивності: кліматична криза позначає системні ризики та наростання наслідків зміни клімату; кліматична надзвичайна ситуація передбачає необхідність негайних дій;
13
Page 14
кліматичний колапс вказує на системний крах. У цьому випадку когнітивний фрейм залишається незмінним, але варіюється інтенсивність, тобто ступінь сприйманої небезпеки.
Другий приклад варіювання в межах концептуальної категорії — це озоновий шар, озоновий щит та озоносфера. І знову результати щодо частотності збігаються як у фаховому дискурсі (про що свідчить діаграма Ngram Viewer), так і в журналістському дискурсі (про що свідчить корпус Factiva): серед трьох форм озоновий шар постає як найінституціоналізованіша, тоді як озоновий щит та озоносфера мають значно нижчу частотність уживання.
Рисунок 7.Озоновий шар, озоновий щит та озоносфера у Google Ngram Viewer і Factiva
У цьому випадку когнітивне варіювання виникає внаслідок активізації різних концептуальних фреймів, пов’язаних із кожною назвою. Термін озоновий шар викликає структурний фрейм, у межах якого стратосфера розуміється як утворення, організоване в окремі шари. Натомість озоновий щит активізує функціональний або метафоричний фрейм, наголошуючи на захисній ролі озону як бар’єра, що оберігає Землю від ультрафіолетового випромінювання. Нарешті, озоносфера висуває на передній план геометричну або системну перспективу, концептуалізуючи цю атмосферну область як сферичну зону.
Проаналізовані приклади виявляють чітку закономірність: один термін зазвичай має значно вищу частотність уживання, ніж інші, які згодом виконують конкретніші дискурсивні або риторичні функції, тоді як найчастотніший термін відіграє передусім референційну роль. Референційна назва може відповідати як найдавнішій формі, що виникла у фаховому дискурсі, так і пізнішому варіанту, який виявився привабливішим і тому набув ширшого поширення в інших типах дискурсу — наприклад, активістському, медійному чи освітньому.
ВИСНОВКИ
Термінологічна варіативність відображає концептуальну перспективізацію: кожне найменування активує окремий концептуальний фрейм або погляд на той самий референт. Ця варіативність є не просто питанням лексичного розмаїття, а відображає різні способи конструювання та осмислення основоположного поняття або потребу висувати на перший план альтернативні погляди на нього в конкретних контекстах.
14
Page 15
Термінологічні варіанти виконують взаємодоповнювальні дискурсивні функції: хоча одне найменування часто інституціоналізується як бажаний референційний термін, інші зберігаються, оскільки виконують спеціалізовані риторичні, оцінні або метафоричні функції в різних типах дискурсу (науковому, медійному, освітньому, активістському тощо). Слід також визнати, що когнітивні відмінності виникають у межах самого спеціалізованого дискурсу, який не можна вважати монолітним, нейтральним чи однорідним. Навпаки, спеціалізоване знання охоплює розмаїття концептуалізацій і поглядів на ті самі наукові явища. Насправді проаналізовані приклади виявляють значну подібність між спеціалізованим і журналістським дискурсами: в обох трапляються ті самі варіанти, а частотні закономірності в них надзвичайно подібні.
Варіативність сприяє концептуальній доступності та поширенню знань: співіснування кількох найменувань полегшує передавання знань між фаховими й нефаховими спільнотами, даючи змогу виражати те саме поняття крізь різні когнітивні та комунікативні призми.
REFERENCES
BBC News 2014: Climate Change Glossary. Available at: https://www.bbc.com/news/science-environment-11833685.
Benítez Valeria, León-Araúz Pilar 2023: Comparing Climate Terminology Across Languages and Domains: A Frame-Based Analysis. – Terminology: International Journal of Theoretical and Applied Issues in Specialized Communication 29(2), 224–251. DOI: https://doi.org/10.1075/term.00070.don.
Bureau Pauline 2024: Climate Knowledge or Climate Debate?: Using Word Embeddings and Critical Discourse Analysis to Compare Expert and Media Representations of Climate Knowledge. – Terminology: International Journal of Theoretical and Applied Issues in Specialized Communication 30(1),35–57. DOI: https://doi.org/10.1075/term.00076.bur.
Cabezas-García Melania, León-Araúz Pilar 2022: Term and Concept Variation in Climate Change Communication. – The Translator 28(4), 429–449.
Cabré María Teresa 1999: La terminología: Representación y comunicación. Elementos para una teoría de base comunicativa y otros artículos [Terminology: Representation and Communication. Elements for a Communicative-Based Theory and Other Articles], Barcelona: IULA / Antártida.
Carrió-Pastor María Luisa, Candel-Mora Miguel Ángel 2012: Corpus Analysis: A Pragmatic Perspective on Term Variation. – Revista Española de Lingüística Aplicada / Spanish Journal of Applied Linguistics 25(1), 33–50.
Dury Pascaline 2022: Diachronic Variation. – Theoretical Perspectives on Terminology: Explaining Terms, Concepts and Specialized Knowledge, eds. P. Faber,
15
Page 16
M.-C. L’Homme, Amsterdam: John Benjamins, 421–434. DOI: https://doi.org/10.1075/tlrp.23.19dur.
Dury Pascaline, Lervad Susanne 2008: La variation synonymique dans la terminologie de l’énergie: approches synchronique et diachronique, deux études de cas [Synonymic Variation in Energy Terminology: Synchronic and Diachronic Approaches, Two Case Studies]. – LSP and Professional Communication (2001–2008).
Dury Pascaline, Picton Aurélie (eds.) 2024: La dimension diachronique dans les langues de spécialité [The Diachronic Dimension in Languages for Special Purposes]. – Lexique 35.
European Union. n.d. IATE – InterActive Terminology for Europe [Accessed July 17, 2025]. Available at: https://iate.europa.eu/.
Faber Pamela 2022: Frame-Based Terminology. – Theoretical Perspectives on Terminology: Explaining Terms, Concepts and Specialized Knowledge, eds. P. Faber, M.-C. L’Homme, Amsterdam: John Benjamins, 353–376. DOI: https://doi.org/10.1075/tlrp.23.20fer.
Faber Pamela, León-Araúz Pilar, Prieto Juan A. 2009: Semantic Relations, Dynamicity, and Terminological Knowledge Bases. – Current Issues in Language Studies 1(1), 1–23.
Fernández-Silva Sabela 2011: Variación terminológica y cognición: factores cognitivos en la denominación del concepto especializado [Terminological Variation and Cognition: Cognitive Factors in the Designation of the Specialized Concept]: PhD diss., Universitat Pompeu Fabra.
Fernández-Silva Sabela 2016: The Cognitive and Rhetorical Role of Term Variation and Its Contribution to Knowledge Construction in Research Articles. – Terminology: International Journal of Theoretical and Applied Issues in Specialized Communication 22(1), 52–79.
Fernández-Silva Sabela 2022: Cognitive Approaches to the Study of Term Variation. – Theoretical Perspectives on Terminology: Explaining Terms, Concepts and Specialized Knowledge, eds. P. Faber, M.-C. L’Homme, Amsterdam: John Benjamins, 435–456.
Fillmore Charles J. 1977: Topics in Lexical Semantics. – Current Issues in Linguistic Theory, ed. R. W. Cole, Bloomington: Indiana University Press, 76–138.
Freixa Judit 2003: La variació terminològica: Anàlisi de la variació denominativa en textos de diferent grau d’especialització de l’àrea de medi ambient [Terminological Variation: Analysis of Denominative Variation in Texts with Different Levels of Specialization in the Field of the Environment]: PhD diss., Universitat Pompeu Fabra.
Freixa Judit 2006: Causes of Denominative Variation in Terminology: A Typology Proposal. – Terminology: International Journal of Theoretical and Applied Issues in Specialized Communication 12(1),51–77.
16
Page 17
Freixa Judit 2013: Otra vez sobre las causas de la variación denominative [Once Again on the Causes of Denominative Variation]. – Debate Terminológico, 938–946.
Freixa Judit 2022: Causes of terminological variation. – Theoretical Perspectives on Terminology: Explaining Terms, Concepts and Specialized Knowledge, eds. P. Faber, M.-C. L’Homme, Amsterdam: John Benjamins, 399–420. DOI: https://doi.org/10.1075/tlrp.23.18fre.
Goldwert Danielle, Doell Kimberly C., VanBavel Jay J., Vlasceanu Madalina 2024: Climate Change Terminology Does not Influence Willingness to Take Climate Action. – Journal of Environmental Psychology 100,1–5.
Guslyakova Alla, Valeeva Nailya, Vatkova Olga 2020: ‘Green Neology’ and Its Role in Environmental Education (A Media Discourse Approach). – E3S Web of Conferences 169(4), 05004.
Haddad Haddad Amal, Montero-Martínez Silvia 2021: La metáfora en la terminología del cambio climático: Un estudio contrastivo inglés–árabe [Metaphor in the Terminology of Climate Change: A Contrastive English–Arabic Study]. – UGR Digibug. Available at: https://digibug.ugr.es/.
Intergovernmental Panel on Climate Change (IPCC). n.d. Special Report: Global Warming of 1.5°C. Glossary. Available at: https://www.ipcc.ch/sr15/chapter/glossary/.
Met Office. n.d. Climate Change Glossary. Available at: https://weather.metoffice.gov.uk/climate-change/climate-glossary
Moore Brendan, Verfuerth Caroline, Minas Angela Mae, Tipping Christianne, Mander Sarah, Lorenzoni Irene, Hoolohan Claire, Jordan Andrew J., Whitmarsh Lorraine 2021: Transformations for Climate Change Mitigation: A Systematic Review of Terminology, Concepts, and Characteristics. – Wiley Interdisciplinary Reviews: Climate Change 12(6), e738.
Office for Climate Education (OCE). n.d. Glossary. Available at: https://www.oce.global/en/resources/climate-science/glossary/.
Rogers Margaret 2004: Multidimensionality in Concept Systems: A Bilingual Textual Perspective. – Terminology: International Journal of Theoretical and Applied Issues in Specialized Communication 10(2), 215–240.
Sustainable Travel International 2024: Climate Change Glossary: Definitions of Key Terms. Available at: https://sustainabletravel.org/climate-change-glossary/.
Temmerman Rita 2000: Towards New Ways of Terminology Description: The Sociocognitive Approach, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins.
Tercedor Maribel 2011: The Cognitive Dynamics of Terminological Variation. – Terminology 17(2), 181–197. DOI: https://doi.org/10.1075/term.17.2.01ter.
17
Page 18
TERMCAT (Centre de Terminologia de Catalunya). n.d. *Cercaterm – Base de datos terminológica* [Cercaterm – Terminological Database] [Accessed 17 July 2025]. Available at: https://www.termcat.cat/en/cercaterm.
United Nations Development Programme (UNDP) 2023: The Climate Dictionary: An Everyday Guide to Climate Change. Available at: https://climatepromise.undp.org/news-and-stories/climate-dictionary-everyday-guide-climate-change.
United States Environmental Protection Agency (EPA) 2016: Glossary of Climate Change Terms. Available at: https://19january2017snapshot.epa.gov/climatechange/glossary-climate-change-terms_.html.
Ureña Gómez-Moreno, Manuel José, Faber Pamela, Castro Miriam Buendía 2013: Frame Blending in Specialized Language: Harmful Algal Bloom. – Terminology: International Journal of Theoretical and Applied Issues in Specialized Communication 19(2),175–201. DOI: https://doi.org/10.1075/term.19.2.02gom.
APPENDIX 1: LIST OF TERMS
1. agroecology, agro-ecology
2. albedo, reflectance
3. anthropocene
4. anthropogenic
5. atmospheric aerosol
6. atmospheric lifetime
7. biodiversity, biological diversity
8. biodiversity loss, loss of biodiversity, loss of biological diversity, biodiversity erosion, erosion of biodiversity
