Nauji duomenys apie įvardžių dviskaitą dabartinėje lietuvių kalboje

Deimantė Krikštaponytė

Go to original

Preparing document pages…

DEIMANTĖ KRIKŠTAPONYTĖ

Вільнюський університет

НОВІ ДАНІ ПРО ДВОЇНУ ЗАЙМЕННИКІВ У СУЧАСНІЙ ЛИТОВСЬКІЙ МОВІ

КЛЮЧОВІ СЛОВА: двоїна займенників, основні та побічні нормативні варіанти, нові форми, дедалі частіше вживання.

Раніше двоїна досить активно вживалася в класах дієслів і слів, що відмінюються (Jablonskis 1957: 194, 205, 226–228, 249). Форми обох цих класів узгоджувалися між собою. Як приклад можна навести такий ужиток, який нині вважається реліктовим і ненормативним: Mudvi pasitraukėva у темний куток, за кущі, де не горіла жодна свічка (див. 2013 01 09, художня література¹). Досі двоїну зберегла частина займенників, які в реченні зазвичай уживаються з формами іменників, дієслів і дієприкметників, але не узгоджуються за числом (Valeckienė 1998: 225), наприклад: Mudu самі собою почали називати одне одного на ім’я, і це сталося цілком природно й просто (див. 2013 04 15, художня література). «Двоїнні форми займенників, уживаних прикметниково, також зазвичай не узгоджені за числом із формами множини іменників» (Valeckienė 1998: 225), наприклад: Tiedoi vooberės уже були нам знайомі (див. 2013 03 29, художня література). Аделе Valeckienė пояснює збереження двоїнних форм займенників (особливо особових) (докладніше про мотивацію виникнення двоїни, її занепад та його етапи див. Rosinas 2009: 377, 380, 492–493, 498, 500) тим, що до іменникових займенників не приєднувалися прикметники, тож проблема узгодження для них не була актуальною. За таких обставин уживані двоїнні форми займенників вона вважає варіантами множини, оскільки зазначає, що «[п]означаючи двох осіб, можна сказати: Mes ateinam і Mudu ateinam, тому поряд з одниною та множиною вживаються певні двоїнні форми займенників» (Valeckienė

¹ Дані зібрано з корпусу сучасної литовської мови Університету Вітаутаса Великого; у дужках указано дату перегляду та сферу мовного вжитку.

D. KRIKŠTAPONYTĖ. Nauji duomenys apie įvardžių dviskaitą dabartinėje lietuvių kalboje

179

1998: 225, 354). Владімір Плунгян наголошує, що в системах займенників двоїна трапляється частіше, ніж у системах іменників, а в деяких мовах займенники є єдиною групою, у якій розрізняється двоїна. Як приклад наводиться литовська мова (Plungian 2011: 75).

Далі у статті представлено реальну (або близьку до неї) ситуацію вживання двоїнних форм займенників у сучасній литовській мові, яка свідчить, що такі форми трапляються в текстах усіх функціональних стилів.

ФОРМИ Й ЧИСЛА

Перш ніж подати таблицю 1 й обговорити її дані, слід коротко окреслити методику збирання даних і зазначити, що першим кроком у роботі було знайти форми двоїни займенників, уживані в Dabartinėje lietuvių kalbos gramatikoje, Lietuvių kalbos gramatikos I tome, A. Valeckienės Funkcinėje lietuvių kalbos gramatikoje. Лише потім перевіряли, чи вживаються ці форми в корпусі сучасної литовської мови Університету Вітовта Великого (далі — VDU). Також слід наголосити, що авторка статті шукала в корпусі всі можливі форми за знайденими формами двоїни займенників, зокрема, можливо, іноді не цілком можливі й нетипові для творення двоїни займенників.

Форми двоїни займенників, уживані в корпусі VDU і подані в таблиці 1, зібрано з усіх функціональних стилів корпусу, тобто з художньої та нехудожньої літератури, адміністративної літератури, публіцистики й усного мовлення. У рядках ліворуч наведено форми двоїни займенників. Перша, виділена жирним шрифтом форма вважається основним нормативним варіантом, а наступна за нею — побічним. Варіанти форм зазначено відповідно до KP 2009. Праворуч подано статистику вживання.

Форми деяких збіжних відмінків займенників у таблиці 1 конкретно не розмежовано, тобто якщо форма займенника в корпусі вживається і в називному, і в знахідному відмінку, наведено загальну статистику їхнього вживання. Але якщо певна форма двоїни займенника в корпусі VDU вживається, наприклад, лише в називному відмінку, то зазначено тільки кількість її вживань у називному відмінку. Дещо інакше в таблиці 1 подано дані про збіжні відмінки основних і побічних нормативних варіантів: для цих варіантів окремо зазначено статистику вживань кожного відмінка, щоб можна було побачити тенденцію їхнього вживання та взаємної конкуренції.

180

KALBOS KULTŪRA | 86

ТАБЛИЦЯ 1. Форми двоїни займенників у корпусі VDU

Форма займенника

Кількість уживань

Mudu (V., G.)

5571

Mudvi (V., G.)

1296

Mudviejų

1342

Mudviem / mudviems (N.)

643 / 6

Mudviem / mudviems (Įn.)

1 / –

Judu (V., G.)

776

Judvi (V., G.)

140

їх обох

491

Judviem / judviems (дав.)

103 / 5

Judviem / judviems (ор.)

1 / –

Jiedvi / jodvi / juodvi (наз.)

183 / 78 / 49

Jiedvi / jodvi / juodvi (род.)

3 / 2 / 1

їх обох

Jiedviem / jiedviems (дав.)

168 / 5

Jiemdviem (дав.)

Jodviem (дав.)

Juodu / jiedu (наз.)

1813 / 3658

Juodu / jiedu (G.)

369 / 3

Juodviejų

Juodviem / juodviems (N.)

47 / 3

Juodviem / juodviems (Įn.)

1 / –

Jųdviejų

781

Aniedvi (V.)

Aniedviem (N.)

Aniemdviem (N.)

Anuodu / aniedu (V.)

17 / 50

Anuodu / aniedu (G.)

17 / –

Anuodviejų

Тих двох

D. KRIKŠTAPONYTĖ. Nauji duomenys apie įvardžių dviskaitą dabartinėje lietuvių kalboje

181

Форма займенника

Кількість уживань

Ці дві / ці двоє / ці дві (називний відмінок)

24 / 2 / 2

Ці дві / ці двоє / ці дві (родовий відмінок)

5 / 2 / 3

Цих двох

Цим двом (давальний, орудний відмінки)

Цим двом (давальний відмінок)

Оці дві (називний відмінок)

Оці двоє / оці двоє (називний відмінок)

2 / 2

Оці двоє / оці двоє (родовий відмінок)

1 / –

Цих двоє / ці двоє (називний відмінок)

48 / 263

Šiuodu / šiedu (G.)

54 / –

Šiuodviejų

Šiųdviejų

Tiedvi / todvi / tuodvi (V.)

14 / 6 / 6

Tiedvi / todvi/ tuodvi (G.)

2 / – / –

Tiedviem (N., Įn.)

Tiemdviem (N.)

Todviem (N.)

Tuodu / tiedu (V.)

134 / 285

Tuodu / tiedu (G.)

77 /2

Тими двома (оруд.)

Тих двох

Обох (жін. р.)

208

Обома (жін. р.)

Обидва (жін. р.)

Обом / обом

7 / 1

Обома (жін. р.)

Обом / обом

18 / –

Обидві

110

В обох

182

KALBOS KULTŪRA | 86

Форма займенника

Кількість уживань

Обох

Обидві (наз., знах.)

11183

Обидві (наз., знах.)

153

Обох

В обох

1478

В обох

776

Обох

12830

Обом / обом (дав.)

3653 / 668

Обома / обома (ор.)

2092 / –

Обидва (наз., знах.)

21863

Обидва (наз., знах.)

1020

Кожен з обох (наз.)

Китуоду (V.)

Курієдві (V.)

Куріуоду / курієду (V.)

3 / 4

Куріуоду / курієду (G.)

1 / –

Пачіуду (V.)

Вєнідві (V.)

Вєніуду (V.)

Видно, що найчастіше вживаються займенники abu, abi та їхні форми. Особових займенників дещо менше. Значно рідше вживаються вказівні та інші неозначені займенники. Також впадає в око незвична родова форма займенників abudu, abidvi — abidviejų: – Добре, добре. Так. Ну, ще не знаю. – Ніхто не бере. – Ніхто не бере. – Abidviejų (див. 2013 03 26, усне мовлення). Це, найімовірніше, утворення розмовної мови.

У таблиці окремо не подано форм займенників чоловічого й жіночого роду, оскільки визначити рід часто буває досить важко. Форми називного й знахідного відмінків жіночого та чоловічого роду завжди очевидні, наприклад: Рівно о пів на другу mudvi стояли в бібліотеці Аманди (див. 2012 12 11, художня література). Труднощі виникають тоді, коли родові, давальні й орудні форми займенників жіночого та чоловічого роду

D. KRIKŠTAPONYTĖ. Nauji duomenys apie įvardžių dviskaitą dabartinėje lietuvių kalboje

183

форми відмінків збігаються, наприклад: У селі Галю А. Вілема В. Мікаліакас убив після обох взаємного конфлікту (див. 2012 12 11, публіцистика); Спочатку Ванда сердилася на неї, а пізніше через це ледь не розірвалася їхня дружба. Адже Софі страшенно, до смерті боялася долучитися до основної діяльності, а Ванді таке уникання боротьби здавалося не лише непатріотичним... (див. 2012 12 11, художня література). У цих прикладах морфологічний рід займенника допомагають визначити іменники, які займенник замінює в реченні. У першому прикладі форма родового відмінка займенника чоловічого роду, а в другому — жіночого. Буває, що рід займенника можна з'ясувати лише з попереднього або наступного речення, у якому згадується займенник, наприклад: ...старший, Валдас, виховує синів Мантаса й Лукаса, молодший, Даріус, — донечку Емілію. Але колись мама обом казала те саме: «Неважливо, чи повертаєтеся зі змагань чемпіонами, чи ні — від цього прання не меншає» (див. 2013 05 09, публіцистика). Тут бачимо одну з властивих займенникам функцій — анафору, яка, за словами Альберта Росіна, «пов'язує два акти комунікації, що мають один спільний референт» (Rosinas 1996: 10). Дещо легше розрізнити рід форм давального й орудного відмінків займенників другої парадигми, наприклад: Марку Вілі ніколи про це не розповідав. Вони вдвох припаркували автомобіль на невеликій ринковій площі Ель-Пальмара. Щойно вони вдвох вийшли, Маркас знову жваво заходився говорити (див. 2013 05 09, художня література). У цьому реченні вже з форми займенника видно, що вжито займенник чоловічого морфологічного роду, пор. жіночий рід: Матусею сходила сходами, ставлячи одну ногу за одною, наче ніщо у світі не могло зупинити її чи змусити йти швидше, а Тоні з Керімом крокували вона вдвох обабіч неї, наче якісь принци (див. 2013 05 09, художня література). Інакше з давальним та орудним відмінками першої парадигми, оскільки форми чоловічого й жіночого роду збігаються, наприклад: Коли ми з нею дісталися верху сходів, Хацумомо почала грюкати у двері й кликати Матір. Вона, зав'язуючи пояс, відчинила двері й сердито оглянула нас. — Що з вами двома сталося! — вигукнула вона (див. 2012 12 12, художня література); — Не йди, Йогайло, — зупинив його Маріанас Зигізмундас. — Не вони винні. Мистецтво і звеличує людину, і кидає її в прірву. Така його сила. Дякую вам обом. І тобі, Йогайло. І тобі, Казимераю... за те, що співчуваєте у важку годину... (див. 2012 12 12, художня література). У першому прикладі займенник указує на осіб жіночої статі, а в другому — чоловічої. Якщо потрібно вказати на осіб жіночої та чоловічої статі, вживають узагальнювальний займенник чоловічого роду, наприклад: Раіміс переїхав жити до Каунаса, ближче до Вілії, і вони вдвох почали шукати приміщення для офісу (див. 2013 05 09, публіцистика).

Отже, форми відмінків жіночого й чоловічого роду, що збігаються, найчастіше можна визначити лише з ширшого контексту. Помічено, що в багатьох випадках для цього було недостатньо даних текстового корпусу VDU.

184

KALBOS KULTŪRA | 86

ОСНОВНІ ТА ПОБІЧНІ НОРМАТИВНІ ВАРІАНТИ

З даних таблиці 1 видно, що в текстовому корпусі VDU вживаються різні форми двоїни займенників, які, здавалося б, означають цілком те саме. Наприклад, обидва і вони вдвох. Значення цілком однакове — «він і ще хтось». Однак одні займенники та їхні форми вважаються основними нормативними варіантами, а інші — побічними. Для коренів називного й знахідного відмінків займенника чоловічого роду в основних нормативних варіантах характерне <uo>, а для коренів називного й знахідного відмінків жіночого роду — <ie> (KP 2009: 23). Займенники побічного нормативного варіанта Маркас Родунер і Веслава Чижик-Прокашева називають множинними, оскільки вважають, що складені форми, перший компонент яких становить форму множини з числівником du, dvi, недоцільно вважати формами двоїни. Вони наголошують, що складені конструкції (наприклад, ці двоє), а також форми побічного нормативного варіанта свідчать про зникнення двоїни займенників (Roduner, Čižik-Prokaševa 2006: 76–77). Зігмас Зінкявічюс називає форми juodvi, tuodvi, šiuodvi, jodvi, todvi, šiodvi, jiedu, tiedu, šiedu мовними спотвореннями й пропонує вживати давні правильні форми juodu, tuodu, šiuodu, jiedvi, tiedvi, šiedvi (Zinkevičius 1996: 58). Цілком іншої думки дотримується А. Росінас, який стверджує, що всі форми двоїни займенників є допустимими й правильними, оскільки утворилися відповідно до закономірностей морфологічного розвитку литовської мови (діалектів) (Rosinas 2000: 10).

Статистика вживання займенників, наведена в таблиці 1, показує, що в текстовому корпусі VDU основні нормативні варіанти займенників двоїни жіночого роду значно частіші за побічні. Однак за кількістю вживань особовий займенник називного відмінка чоловічого роду обидва поступається займеннику вони вдвох, який вважається побічним нормативним варіантом (називний відмінок) і вживається в текстовому корпусі VDU майже в кілька разів частіше. Побічні варіанти вказівних займенників šiedu, tiedu, aniedu (форми називного й знахідного відмінків підраховано разом) уживаються майже вдвічі частіше за займенники šiuodu, tuodu, anuodu, які вважаються основними нормативними варіантами. Однак, порівнявши частотність уживання форм знахідного відмінка основних і побічних варіантів, бачимо, що в ролі знахідного відмінка займенники šiedu та aniedu у текстовому корпусі VDU зовсім не вживаються. А от форма знахідного відмінка займенника tiedu хоч і вживається, проте значно рідше, ніж займенник tuodu. Підрахунок загальної статистики показує, що варіанти kuriuodu і kuriedu ужито однакову кількість разів, однак частіше вживається форма називного відмінка kuriedu, а kuriuodu — знахідного. Частотність уживання форм називного відмінка šit(u)odu і šitiedu також однакова. У текстовому корпусі VDU форма знахідного відмінка šitiedu зовсім не вживається.

D. KRIKŠTAPONYTĖ. Nauji duomenys apie įvardžių dviskaitą dabartinėje lietuvių kalboje

185

Видно, що називні відмінки побічних варіантів двоїни займенників чоловічого роду поступово витісняють основні. Натомість тенденція до вживання знахідних відмінків протилежна, оскільки переважають основні варіанти двоїни займенників.

ФОРМИ ДАВАЛЬНОГО ТА ОРУДНОГО ВІДМІНКІВ

Варто розглянути також форми займенників у давальному та орудному відмінках, одна з яких пишеться з <s>, а інша — без нього. Їхнє написання варіюється: форми давального й орудного відмінків без <s> вважаються основними нормативними варіантами, а форми з цією літерою — побічними (KP 2009: 22). У Банку консультацій Державної комісії з литовської мови наголошується, що допустимі як форми з <s>, так і без нього, однак перевагу віддають формам без <s>, наприклад, abiem.² Протилежно оцінюються форми двоїни займенників із множинним закінченням: abejiems, abejoms вважаються основними нормативними варіантами, а abejiem, abejom — побічними (KP 2009: 22). Чітко видно, що в корпусі VDU кількість уживань основних і побічних нормативних варіантів давального й орудного відмінків двоїни займенників дуже відрізняється. Основних нормативних варіантів у кілька десятків разів більше. Імовірно, більшість текстів, що потрапили до корпусу, редагувалися, тому основні й побічні нормативні варіанти так добре розрізняються.

НОВІ ФОРМИ

Розгляньмо парадигми двоїни займенників. Їх є дві. До першої парадигми належать форми першої та другої особ, а також займенників abu (abudu), abi (abidvi), а до другої — форми третьої особи (juodu, jiedvi, tuodu, tiedvi тощо). З даних таблиці 1 видно, що в корпусі VDU подано також такі форми двоїни займенників, яких немає в Dabartinės lietuvių kalbos gramatikoje (2006: 280). Ось вони (форми в корпусі не мають позначеного наголосу):

V. aniedu, šiedu, šiodvi, šiuodvi, šitiedu, vienudu, vienidvi, pačiudu, kuriedu, kituodu, jodvi, juodvi, tiedu, tuodvi, todvi;

K. abidviejų, anuodviejų, anųdviejų, šiedviejų, šiuodviejų, juodviejų, jiedviejų;

² http://vlkk.lt/lit/2509, переглянуто 2013 05 14.

186

KALBOS KULTŪRA | 86

N. anie(m)dviem, juodviem, juodviems; G. šiodvi, šiuodvi, jodvi, juodvi, tiedu; Įn. tuodviem, juodviem.

Можна припустити, що форми родового відмінка šiuodviejų, juodviejų, jiedviejų, anuodviejų, aniedviejų, anu̇dviejų, šiedviejų є формами займенників чоловічого роду šiuodu, juodu, jiėdu, anuodu, aniedu, šiedu або займенників жіночого роду šiuodvi, juodvi, jiedvi, anuodvi, aniedvi, šiedvi. За корпусом VDU вдалося встановити, що лише чоловічий рід мають такі форми родового, давального й орудного відмінків: šiuodviejų, anuodviejų, aniemdviem і tuodviem. А форми juodviejų, jiedviejų, juodviem позначають і жіночий, і чоловічий морфологічний рід, наприклад: Щодня після уроків я йшла додому сама. Почувалася такою дурепою. Жалюгідно. Я не могла піти до Люсі, коли juodviem з Нестою все було гаразд (див. 2013 01 12, художня література); У якомусь місті в глибині краю його вважали втіленням Юпітера, а Павла — Меркурія, тож міський жрець вигнав прикрашених вінками биків, щоб принести їх у жертву juodviejom (див. 2013 01 12, художня література). У першому прикладі позначено жіночий рід, а в другому — чоловічий. Рід інших форм, тобто anu̇dviejų, šiedviejų, aniedviem, juodviems, визначити не вдалося, оскільки бракувало ширшого контексту. Форму abidviejų уже розглянуто в підрозділі Форми і числа.

Відмінювання займенників tiedu, todvi, які не були включені до парадигм ані А. Валецкене, ані Граматики сучасної литовської мови, подає А. Росінас (2000: 11):

Н., Зн. ti̇edu, tȯdvi; Р. tu̇dviejų; Д. tie(m)dviem, tó(m)dviem; Ор. tie(m)dviem, tó(m)dviem.

Порівнявши з другою парадигмою, виділеною А. Валецкене та Граматикою сучасної литовської мови (Valeckienė 1998: 356; DLKG 2006: 280), бачимо, що форми родового, давального й орудного відмінків цих займенників утворені так само. Відрізняється лише називний відмінок. А. Росінас (2000: 10) також наголошує, що tiedu, todvi краще узгоджуються з відповідними формами множини.

Скласти парадигми інших займенників можна було б лише за умови, що всі їхні форми можна знайти в тексті якогось одного автора. На підставі корпусу VDU це зробити неможливо. Утім, слід зазначити, що парадигми чоловічого й жіночого роду цих займенників, найімовірніше, змішані: форма одного відмін-

D. KRIKŠTAPONYTĖ. Naujų duomenys apie įvardžių dviskaitą dabartinėje lietuvių kalboje

187

ка може належати до однієї парадигми відмінювання, а інша — до іншої. Можна припустити, що деякі займенники основного й побічного нормативних варіантів відмінюються за тією самою парадигмою. Очевидним прикладом можуть бути форми jiedvi і jodvi. Обидві вони належать до третьої особи й жіночого роду, тож парадигма непрямих відмінків займенника jodvi, імовірно, має бути цілком такою самою, як у займенника jiedvi. У корпусі знайдено й більше таких варіантів відмінкових форм.

ЧАСТІША ВЖИВАНІСТЬ

Помічено, що кількість уживань форм двоїни займенників у корпусі VDU зросла. Щоб це довести, залучено статтю М. Родунер і В. Чижик-Прокашевої «Категорія числа» 2006 року, у якій автори навели понад двадцять різних форм двоїни займенників із корпусу VDU (пор. Roduner, Čižik-Prokaševa 2006: 77) та вказали частоту їхнього вживання. Порівняймо частоту вживання форм чоловічого роду в корпусі VDU у 2006 і 2013 роках:

² ТАБЛИЦЯ. Частота вживання форм двоїни займенників у корпусі VDU у 2006 / 2013 роках

Порівняння статистики за 2006 і 2013 роки показує, що кількість уживань форм двоїни займенників значно зросла. Частково це слід пов’язати зі збільшенням самого корпусу. Водночас це свідчить, що двоїна займенників не зникає, а з появою нових джерел, які поповнюють корпус, зростає і кількість її вживань.

188

KALBOS KULTŪRA | 86

ВИСНОВКИ

1. У сучасній литовській мові змінюється вживання основних і побічних нормативних варіантів двоїни займенників, тобто побічні варіанти поступово витісняють основні. Однак це характерно лише для форм чоловічого роду в називному відмінку, оскільки побічні варіанти форм жіночого роду в називному й знахідному відмінках, а також варіанти форм у давальному й орудному відмінках не вживаються частіше за форми двоїни займенників, які вважаються основними нормативними варіантами.

2. У корпусі VDU з’явилися нові, утворені за аналогією форми двоїни займенників, яких немає ні в Граматиці сучасної литовської мови, ні у Функціональній граматиці литовської мови А. Валецкене. Визначити парадигми цих форм за корпусом VDU неможливо, але помічено, що парадигми чоловічого й жіночого родів, імовірно, змішалися.

3. Двоїна займенників аж ніяк не зникає із сучасної литовської мови й уживається досить активно. Це чітко засвідчує порівняння статистичних даних щодо форм двоїни займенників чоловічого роду за 2006 і 2013 роки: з нього видно, що з появою нових джерел, які поповнили корпус, збільшилася й кількість форм двоїни займенників.

СКОРОЧЕННЯ

Н. – називний відмінок;

З. – знахідний відмінок;

Д. – давальний відмінок;

О. – орудний відмінок.

ŠALTINIAI

Dabartinės lietuvių kalbos tekstynas. Vytauto Didžiojo universitetas, Kompiuterinės lingvistikos centras. Prieiga per internetą: <http://tekstynas.vdu.lt/tekstynas/menu?page=advanced>.

DLKG 2006: Dabartinės lietuvių kalbos gramatika. Redagavo Vytautas Ambrazas. Ketvirtoji pataisyta laida, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

LKG I 1965: Lietuvių kalbos gramatika. Redagavo Kazys Ulvydas, Vilnius: Mintis.

V a l e c k i e n ė A. 1998: Funkcinė lietuvių kalbos gramatika, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

D. KRIKŠTAPONYTĖ. Nauji duomenys apie įvardžių dviskaitą dabartinėje lietuvių kalboje

189

LITERATŪRA

J a b l o n s k i s J. 1957: Rinktiniai raštai 1, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla.

KP 2009: Gramatinės formos ir jų vartojimas. Sudarė Rita Miliūnaitė, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijos leidybos institutas.

P l u n g i a n V. 2011: Gramatinių kategorijų tipologija 2, Vilnius: Vilniaus universitetas, asociacija „Academia Salensis“.

R o d u n e r M., Č i ž i k - P r o k a š e v a V. 2006: Skaičiaus kategorija. – Daiktavardinio junginio tyrimai, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 67–100.

R o s i n a s A. 1996: Lietuvių bendrinės kalbos įvardžiai, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.

R o s i n a s A. 2000: Dėl įvardžių dviskaitos. – Gimtoji kalba 7–9, 9–11.

R o s i n a s A. 2009: Baltų kalbų semantinė ir morfologinė struktūra, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

VLKK KB – Valstybinės lietuvių kalbos komisijos Konsultacijų bankas. Prieiga per internetą: <http://vlkk.lt/lit/2509>.

Z i n k e v i č i u s Z. 1996: Apie įvardžių dviskaitą. – Kalbos kultūra 68, 58.

Gauta 2013 09 17 Priimta 2013 12 20

NEW DATA ABOUT THE DUAL NUMBER OF PRONOUNS IN MODERN LITHUANIAN

S u m m a r y

The article New Data about the Dual Number of Pronouns in Modern Lithuanian provides the forms of the dual number of pronouns whose inventory was made on the basis of the data kept in the Corpus of Vytautas Magnus University. However, it should be noted that the forms of the dual number of pronouns were first sought in the Grammar of Modern Lithuanian, Volume I of the Grammar of Lithuanian and A. Valeckienė’s Functional Grammar of the Lithuanian Language.

The article addresses the problem of identification of coincident forms of masculine and feminine gender and discusses specific examples. Based on Language Recommendations, principal and secondary variants of the norm are singled out. Statistical data prompt a conclusion that the secondary variants of the dual number of masculine pronouns in the nominative case are more commonly used than the principal variants; however, the secondary variants of the dual number of pronouns in the genitive case are far less commonly used than the principal

190

KALBOS KULTŪRA | 86

ones. For example, the forms of the principal variants of the norm of the dual number of feminine pronouns used in both the nominative and the accusative case are far more common than the forms of secondary variants. What is more, the principal variants of the norm in the dative and instrumental case are far more common than secondary variants. The article further presents and discusses the forms of the dual number of pronouns, which do not belong to the first or the second paradigm and are most likely formed on the basis of equivalent forms of the said paradigms. The article ends with the comparison of statistics of the masculine variants in the nominative case of 2006 and 2013 leading to the conclusion that the forms of the dual number of pronouns in the Corpus of Vytautas Magnus University are on the increase. Of course, it is associated with the growth of the corpus itself; however, it is obvious that as the corpus is growing, the number of the forms of the dual number of pronouns tends to increase rather than decrease.

KEYWORDS: dual number of pronouns, principal and secondary variants, new forms, more frequent use.

DEIMANTĖ KRIKŠTAPONYTĖ

Vilniaus universitetas

Universiteto g. 3, LT-01513 Vilnius

[email protected]

D. KRIKŠTAPONYTĖ. Naujì duomenys apie įvardžių dv is k aitą dabartinėje lietuvių kalboje 191

НОВІ ДАНІ ПРО ДВОЇНУ ЗАЙМЕННИКІВ У СУЧАСНІЙ ЛИТОВСЬКІЙ МОВІ

ФОРМИ Й ЧИСЛА

ОСНОВНІ ТА ПОБІЧНІ НОРМАТИВНІ ВАРІАНТИ

ФОРМИ ДАВАЛЬНОГО ТА ОРУДНОГО ВІДМІНКІВ

НОВІ ФОРМИ

ЧАСТІША ВЖИВАНІСТЬ

ВИСНОВКИ

СКОРОЧЕННЯ

ŠALTINIAI

LITERATŪRA

NEW DATA ABOUT THE DUAL NUMBER OF PRONOUNS IN MODERN LITHUANIAN

S u m m a r y

Document details