СОЛВІТА ЛАБАНАУСКЕНЕ

Інститут литовської мови

НАЙХАРАКТЕРНІШІ СИНТАКСИЧНІ ПОМИЛКИ У ТВОРАХ ВИПУСКНИКІВ ПІВДЕННОЇ АУКШТАЙТІЇ

КЛЮЧОВІ СЛОВА: синтаксичні помилки, відмінки, прийменники, післяйменники, дієприкметники, дієприслівники, напівдієприслівники, поєднання речень.

ВСТУП

Група шкільної литуаністики Інституту литовської мови досліджує мову учнів Литви. Отримавши дозвіл Національного екзаменаційного центру, розглянуто дві тисячі робіт державного іспиту з литовської мови та літератури, написаних у 2014 році.

Синтаксичні помилки є найнебезпечнішими, оскільки вони підривають саму мовну систему. Жодне окреме недоречне слово не завдає мові такої шкоди, як помилкова синтаксична конструкція, до якої зазвичай входять усі інші слова (Šukys 2001: 101). Тому для дослідження й було обрано помилки цього типу. Їх збирали з творів 104 південних аукштайтів (Алітуського повіту), написаних на державному іспиті з литовської мови та літератури у 2014 р.; подальше дослідження даних інших повітів має показати, чи існують регіональні відмінності у вживанні цих явищ. Мета статті — з’ясувати найхарактерніші синтаксичні помилки у творах випускників Південної Аукштайтії на державному іспиті з литовської мови та літератури 2014 р.¹. Визначаючи нормативність синтаксичних явищ у творах, спиралися на оцінювання варіантів синтаксичних явищ, що варіюють і подані в Kalbos patarimuose: помилками мови вважали варіанти, яких слід уникати, та недопустимі варіанти.

Основним об’єктом синтаксису є речення як сукупність взаємозв’язків слів і смислових відношень (DLKG 2006: 476). До синтаксису належать не лише речення й текст, а й проміжна одиниця — словосполучення (Sirtautas, Grenda 1988: 9). Ця наука охоплює відмінки, прийменники та післяйменники, дієприкметники, дієприслівники й напівдієприслівники, а також питання поєднання речень. У статті класифікація синтаксичних помилок ґрунтується на звичній класифікації синтаксичних явищ, наведеної в різних нормативних виданнях.

1. ПОМИЛКИ У ВЖИВАННІ ВІДМІНКІВ

Серед синтаксичних помилок у досліджених учнівських випускних роботах найчастіше трапляються помилки у вживанні відмінків.

¹ Див. також статтю Аурелії Тамуліонене «Найхарактерніші орфографічні помилки в учнівських творах і блогах» у цьому Bendrinės kalbos томі.

BENDRINĖ KALBA 88 (2015)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

SOLVITA LABANAUSKIENĖ. Būdingiausios sintaksės klaidos Pietų Aukštaitijos abiturientų rašiniuose

1.1. Одна з найпоширеніших помилок у вживанні називного відмінка в учнівських творах — неналежне вираження невизначеної кількості предметів або частини предмета (замість родового відмінка частини) з дієсловом бути:

Завжди були війни, сутички (= воєн, сутичок) через багатства, землі, відмінності релігійних поглядів² (A 9)³.

1.2. Час від часу в учнівських творах трапляється неправильне вживання давального відмінка для вираження мети, призначення. Такі віддієслівні іменники слід замінювати інфінітивом (із давальним відмінком):

Саме любов до неї робить його кращою, ніжнішою людиною, виховує шляхетну вдачу Миколюка, <...> навіть спонукає зректися себе, пожертвувати своєю духовною і фізичною силою заради прикрашання майбутнього брата (= прикрашати майбутнє) (A 44).

1.3. Учні помилково вживають знахідний відмінок для вираження невизначеної кількості предметів або частини предмета (замість родового відмінка частини), наприклад:

Кохаючи іншого, людина може зробити найрізноманітніші речі (= найрізноманітніших речей), навіть таких (= таких), які можуть здаватися надто сміливими чи навіть дурними, але це перетворює людину на шляхетну й непересічну особистість (A 38). Останній мав надзвичайно добрі дипломатичні здібності (= добрих дипломатичних здібностей), які використав, намагаючись зупинити напади ордену хрестоносців <...> (A 23).

Досить часто в учнівських творах трапляються випадки, коли знахідний відмінок уживається з перехідним дієсловом надавати, хоча слід було б ужити родовий відмінок частини⁴, особливо коли йдеться про абстрактні поняття, наприклад:

Taigi, meilė ne visada yra tinkamas būdas suteikti kilnumą (= kilnumo) <...> (A 12). Ši savybė suteikia žmogui ne vien laimės, džiaugsmo pojūčius (= pojūčių), bet ir pagarbos, vidinio dvasingumo ir doros (A 28).

1.4. Вживаючи орудний відмінок, випускники іноді помиляються, без потреби обираючи цей відмінок для вираження об’єкта з дієсловами зі значенням наповнення, що мають префікс при-:

Чи справді любов наповнює повсякденне життя людини шляхетністю (= шляхетності) (A 20)?

Трапляються твори, у яких орудний відмінок помилково вживається з прикметниками, що означають велику кількість, наприклад:

У поемі описано минуле лісів Литви, яке було багате квітучими лісами, чистими й охайними річками <...> (= коли було багато квітучих лісів, чистих і охайних річок, великих лук) (A 20).

² У прикладах орфографічні та пунктуаційні помилки в учнівських творах виправлено.

³ Зазначається код Алітуського повіту та твору.

⁴ Jonas Šukys tokius atvejus priskiria prie sunkiai nustatomų (Šukys 1998: 199).

BENDRINĖ KALBA 88 (2015)

www.bendrinekalba.lt

ISSSN 2351-7204

SOLVITA LABANAUSKIENĖ. Būdingiausios sintaksės klaidos Pietų Aukštaitijos abiturientų rašiniuose

Щоправда, оскільки прикметник turtingas не виразно керує відмінком, краще, де можливо, використовувати інші засоби вираження.

У деяких випадках у творах орудний відмінок іменника вживається з дієсловом būti, якого слід уникати для вираження постійного стану. У такому разі його слід замінити називним відмінком, наприклад:

Батьки Люда прагнули, щоб їхній син būtų kunigu (– kunigas) (A 10). Būdamas людиною високих моральних якостей žmogumi (– žmogus), Вайжгантас написав твір, у якому розкрита історія кохання є справжнім доказом шляхетності (A 56).

Виявлено речення, у якому учень уживає орудний відмінок для позначення перебування в якомусь незмінному стані. У такому разі його слід уникати (KP S1: 77):

Отже, хоча людину скривдила кохана людина, вона повинна залишатися чесною і шляхетною особистістю (– garbinga ir kilni asmenybė) (A 68).

1.5. У творах досить часто трапляються помилки в місцевому відмінку. Тут виявляються ненормативні й небажані кальки, такі як:

a) eigoje: Любов до ближнього, підтримка й співчуття оточення, самовдосконалення чи цінування творіння, gyvenimo eigoje (– gyvenant) мають дарувати повноту життя (A 41). Kūrinio eigoje (– Kūrin yje) він закохується і, осліплений коханням, забуває все добре й чисте. Кохання Агне до Тилюса чисте, його ніщо не може зруйнувати, однак kūrinio eigoje (– kūrinyje) Тилюс залишає Агне <...> (A 91);

b) pagrinde: Імовірно, pagrinde (= здебільшого) про кохання говорять і пишуть (A 5);

c) pasekoje: На мою думку, поганий бік кохання — це пристрасть, унаслідок якої pasekoje (= через що) виникає невірність (A 4). <...> кохання не надає повсякденному життю людини шляхетності, і так буває найчастіше в тих випадках, коли meilės pasekoje (= через кохання) людину принижують <...> (A 41);

d) інші випадки: Ankstesniuose laikuose (– Ankstesniais laikais)⁵, коли всі співвітчизники, що жили тоді, мали бути працьовитими й наполегливими людьми (A 26). Кохання може існувати įvairiuose pavidaluose (= у різних формах), у цьому разі: до людини, сім’ї, батьківщини (A 66). Також кохання привносить шляхетність у повсякденне життя людини, однак слід розуміти, що ця цінність gali egzistuoti daugybėje įvairiausių formų (= може мати багато форм) (A 67).

У творах часто зловживають внутрішнім місцевим відмінком vardan. Деякі мовознавці відносять його до нових прийменників (див. Klimavičius 1993: 20–21). У Kalbos patarimuose зазначається, що vardan не слід уживати для позначення мети, причини чи дії

⁵ У невимушених стилях мовлення час можна виражати множинним місцевим відмінком, а в офіційних — звичайним орудним відмінком часу (див. Šukys 1998: 296).

BENDRINĖ KALBA 88 (2015) www.bendrinekalba.lt ISSSN 2351-7204

SOLVITA LABANAUSKIENĖ. Būdingiausios sintaksės klaidos Pietų Aukštaitijos abiturientų rašiniuose

для вираження підстави (KP S1: 124). Це книжна міжнародна калька, пор. рос. во имя, англ. in the name (of). Конструкція з vardan виправдана лише у двох випадках — у молитві (Vardan Dievo tėvo) та в гімні (Vardan tos Lietuvos). В усіх інших випадках її слід замінити на dėl, dėlei, kieno nors labui, наприклад:

Вона спонукає людину почуватися кращою (= бути кращою), відмовлятися від вад, чимось жертвувати vardan (= через) обранця або завдавати собі болю заради щастя іншого (A 1). У наш час чоловіки vardan to, kad atsisakytų (= замість того, щоб відмовитися) від однієї (жінки — S. L.), усе ж залишають собі двох. Декому доводиться відмовлятися від свободи vardan (= заради) добробуту інших (A 10). У «Тіні вівтарів» відмовляються від несправжнього покликання vardan (= заради) творчої свободи (A 10). Путінас пожертвував своєю свободою vardan (= заради) бажання батьків, але згодом обрав свободу, відмовившись від того, що було йому не до душі (A 10). Закохані жертвують своїм життям або життями vardan (= заради) шляхетного кохання (A 56). Любов до членів сім’ї, близьких спонукає нас жертвувати собою vardan (= заради) їхнього добробуту (A 96).

1.6. Окремо слід згадати найпоширенішу помилку учнів у вживанні відмінків, яку виправляв і Йонас Яблонскіс (Jablonskis 1957: 551–672), — це вживання ненормативного (слов’янського) інструменталя стану замість подвійних відмінків. Подвійними відмінками називають конструкції, утворені прикметником або прикметниковим словом, узгодженим із названим або мається на увазі іменником чи іменниковим словом у реченні. Як зазначає Антанас Расимавічюс, у литовській мові дієслово не керує прикметниковими частинами мови, а отже, дієслова не можуть вимагати за своєю моделлю керування орудного відмінка прикметникової частини мови (див. Rasimavičius 1972: 4).

У сучасній литовській мові норми вживання цих конструкцій не є усталеними. Щоб з’ясувати, яких змін у вживанні можна очікувати найближчим часом, розглянуто вживання таких конструкцій, норми вираження стану якої моделі видаються найменш усталеними, зважаючи й на те, що сучасні учні, за винятком тих, для кого литовська не є рідною, вже не зазнають безпосереднього впливу ні російської, ні тим більше польської мови.

Найбільше виявлено випадків, коли орудний відмінок прикметників і слів, ужитих як прикметники, для вираження стану вживається замість: а) називного; б) давального та в) знахідного.

1.6.1. Щодо називного відмінка, у досліджених творах ужито такі помилкові моделі вираження стану:

а) (може, намагається, мусить...) бути + яким: Обидва письменники стверджують, що батьківщина для людини має бути найважливішою (= найважливіша), усі мають її любити й оберігати (A 20). У всі часи людина намагалася бути доброчесною, шляхетною (= доброчесна, шляхетна) (A 36). <...> для цього їй потрібні підтримка й розуміння, адже без них людина просто перестане бути такою (= такою) бути

BENDRINĖ KALBA 88 (2015)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

SOLVITA LABANAUSKIENĖ. Būdingiausios sintaksės klaidos Pietų Aukštaitijos abiturientų rašiniuose

(A 41). Є люди, які (= які) заради щастя інших можуть пожертвувати собою і бути шляхетними й чуйними (= шляхетні й чуйні) (A 57). Працюючи в ліфті мусиш розмовляти з незнайомцями, усміхатися їм, бути покірним (= покірний) (A 84);

б) почувається + яким: Тому шляхетним (= шляхетні) може почуватися лише людина, яка має в собі любов до батьківщини. У Штутгофі ніхто не відчував (= не почувався) і навіть не міг почуватися вільним (= вільний) (A 70). Лише подумки повертаючись у молодість, назад до рідного краю, він почувався вільним і щасливим (= вільний і щасливий) (A 70);

в) залишається + яким: Насамперед хотів би написати, що, скільки б спогадів не жило в душі людини, найважливішими (= найважливіші) завжди залишаться ті, від яких усмішка сягає вух <...> (A 74).

г) (не)стає + яким: Цей вчинок свідчить, що навіть найбільші ловеласи, закохавшись, можуть стати шляхетними й гідними (= шляхетні й гідні) (A 103).

Дані свідчать, що випускники рідше помиляються, вибираючи прикметниковий орудний відмінок для іменної частини присудка, коли поруч із дієсловом būti в інфінітиві стоять дієслова gali, stengiasi, turi.

Частіше помиляються, коли зв’язкою присудка є (а) дієслова становлення, (б) частково споріднене з ними дієслово išlikti або в) різні дієслова, що позначають почуття, наприклад:

а) Тому повсякденні справи здаються зовсім неважкими, а навпаки — легкими, адже завдяки коханню стаєш шляхетним (= шляхетний) і віддаєш себе цілком повсякденним справам <...> (A 28). Він, хоч і дуже переживає та страждає, однак не стає мстивим, жорстоким (= мстивий, жорстокий) (A 42). Шляхетність — дедалі рідше вживане слово й помітна (= яскрава) риса характеру, а любов — головна причина, яка й досі має велику цінність і спонукає людей хотіти ставати кращими, шляхетнішими (= кращі, шляхетніші) <...> (A 44). <...> ми можемо не лише змінитися, стати іншими (= інші), ніж були раніше, а й ставити перед собою нові цілі та досягати їх (A 45). Нерідко люди стають цілковито невпізнанними (= невпізнанні), адже бажання сподобатися й догодити іншій людині може творити багато дивовижного (A 55). Тому людина, завдяки коханню (= закохана людина), яка здавалася своєю (= своя), стає шляхетнішою (= шляхетніша), ніж була досі (A 67). Людину гнітили й гнітитимуть певні негаразди, але, подолавши їх, вона стане лише сильнішою (= сильніша) (A 85). Насамперед любов позитивно впливає на людей — вони стають шляхетнішими, ніжнішими й щасливішими (= шляхетніші, ніжніші, щасливіші) (A 85). Отже, людина, яка залишила батьківщину, прагне звільнитися від душевних мук, стати вільною (= вільною) на чужині, відмежувавшись (= відмежовуючись) від живих спогадів, що досі збереглися в пам’яті (A 88). Отже, людина, яка залишила батьківщину, прагне звільнитися від душевних мук, стати вільною (= вільною) на чужині (A 88);

BENDRINĖ KALBA 88 (2015)

www.bendrinekalba.lt

ISSSN 2351-7204

SOLVITA LABANAUSKIENĖ. Būdingiausios sintaksės klaidos Pietų Aukštaitijos abiturientų rašiniuose

b) Хоч у душі людини живе безліч спогадів, найважливішими (= найважливіші) завжди залишаться ті, що викликають усмішку до вух (A 74). Постійно занурений у минулі миті життя, він зумів зберегти свою національну самобутність, цінності, залишитися стійким (= стійким) (A 84);

c) Шляхетним (= шляхетний) може почуватися лише людина, яка має в собі любов до батьківщини (A 67). У Штгофі ніхто не почувався і навіть не міг почуватися вільним (= вільним) (A 70).

Встановлено, що ненормативні випадки, коли орудний відмінок прикметників або слів, ужитих у ролі прикметників, для вираження стану вживається замість називного, у досліджених творах становлять близько 33 відсотків усіх помилок подвійних відмінків.

1.6.2. Інший випадок, коли учні вживають слов’янський орудний відмінок стану замість давального відмінка. Виявлено такі помилково вживані конструкції:

a) бути + якимось: Цей просвітитель народу своїми добрими вчинками показав свою любов до батьківщини, яка дала йому змогу бути шляхетним (= шляхетному) у повсякденному житті (A 12). <...> любов не лише не дозволяє жінці бути щасливою (= щасливій), а й перетворює життя на хаос (A 12). У такій ситуації насмішки приховають шляхетність, даровану любов’ю, а згодом — навіть бажання таким (= такому) бути (A 41). Отже, любов виявляє добрі риси людини й допомагає їй бути кращою (= кращій) (A 47). Бути шляхетним (= шляхетному) означає беззастережно жертвувати собою і добробутом, не лише своїм (A 86);

b) ((не)дозволяти) почуватися + якимось: Час, проведений разом, додає сміливості рухатися вперед, дозволяє почуватися піднесеним (= піднесеному) (A1). Отже, Миколука почувається неповноцінним (= не самодостатнім), нікчемним, а найважливіше — ніким не коханим, і це частково не дозволяє йому самому почуватися шляхетним (= шляхетному) (A 37). Це дозволяє почуватися шляхетнішим (= шляхетнішому) за тих, хто нічого не відчуває до свого народу, для кого народ нічого не вартий (A 50);

c) залишатися + якимось: Сила цього почуття безмежна, адже воно дає сили пережити й залишатися шляхетним (= шляхетному) (A 18). Навіть нерозділене кохання допомагає людині залишатися доброчесною (= доброчесній) і шляхетною душею (A 47). Усвідомлення того, що, вчинивши (= вчинивши) можливо й неправильно, але не зі злого умислу, ти будеш зрозумілий коханою людиною, дає змогу людині залишатися сильною (= сильній) (A 56);

d) ставати + якимось: Саме така поведінка допоможе нам обачно обрати об’єкт кохання, адже лише зробивши правильний вибір, можна розкрити всі позитивні риси й зрештою — стати шляхетним (= шляхетному) (A 44). Отже, я можу зробити висновок, що самопожертва заради близьких людей і любов до них допомагають стати шляхетним (= шляхетному) (A 51).

У таких реченнях прикметник або прикметникове слово має узгоджуватися за родом, числом і відмінком із додатком у давальному відмінку, однак часто цей додаток лише мається на увазі.

BENDRINĖ KALBA 88 (2015)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

SOLVITA LABANAUSKIENĖ. Būdingiausios sintaksės klaidos Pietų Aukštaitijos abiturientų rašiniuose

Найчастіше траплялися речення, у яких неправильно вжито орудний відмінок при дієслові jaustis «почуватися», наприклад:

Це дає змогу почуватися шляхетнішим (= шляхетнішим) за тих, хто нічого не відчуває до свого народу (A 31). Почуття, що оселилося в її серці, дає змогу почуватися щасливим (= щасливим) не лише самому, а й робити щасливими (= щасливими) інших (A 39). Однак відданість і повага — це те, що дає змогу почуватися чесним і належним (= чесним і належним) (A 104).

Ненормативні випадки вживання подвійних відмінків в учнівських творах, коли орудний відмінок прикметників або слів, ужитих як прикметники, для вираження стану вживається замість давального, становлять близько 27 відсотків.

1.6.3. Подвійний знахідний відмінок складається зі знахідних відмінків іменної частини складеного присудка й додатка. Знахідного відмінка додатка вимагає зв’язка присудка — перехідне дієслово (Tolutienė 1967: 48). Подвійний знахідний відмінок — давня конструкція в литовській мові, однак, як свідчать результати дослідження, учні не можуть узгодити з додатком прикметник, яким виражено іменну частину присудка. Основна синтаксична модель помилкового вживання подвійного знахідного відмінка в творах така: (pa)daryti «(з)робити» + яким, наприклад:

Тому його не називають себелюбним негідником, який, будучи нещасним, нещасним (= нещасного) робить і іншого (A 1). Любов повсякденне людське життя робить шляхетнішим (= шляхетнішим). Любов робить нас кращими (= кращими), змушує почуватися особливими (A 2). Це почуття змушує людину радіти чи сумувати, життя робить прекрасним і світлим (= прекрасним і світлим) (A 7). До того ж вона освітлює наше життя, людину робить щасливішою і кращою (= щасливішою і кращою) (A 13). Отже, любов робить людину кращою і шляхетнішою (= кращою і шляхетнішою) (A 28). <...> Багато письменників навчають, що любов докорінно змінює людське життя, робить його щасливішим (= щасливішим) і вчить його шляхетно поводитися <...> (A 28). Любов до цих дітей і любов до Северії робила його щасливим, шляхетним, добрим (= щасливим, шляхетним, добрим) (A 33). Отже, любов додає шляхетності будням людини, адже любов робить людину кращою і турботливішою (= кращою і турботливішою), а шляхетність і складається з цих якостей (A 33). На мою думку, любов може зробити людське життя шляхетним, винятковим, повноцінним (= шляхетним, винятковим, повноцінним) (A 38). Любов до Северії надала сенсу життю Миколука, зробила його прекраснішим (= прекраснішим) (A 38). Отже, підсумовуючи, можна стверджувати, що любов повсякденне людське життя і саму людину робить шляхетнішими (= шляхетнішими) і додає шляхетності (A 54). Вона людину робить шляхетнішою і чеснішою (= шляхетнішою і чеснішою) (A 59). З цього можна зробити висновок, що самопожертва заради близьких робить нас більш людяними й шляхетними (= людянішими й шляхетнішими) (A 67). Любов, однак, дає

BENDRINĖ KALBA 88 (2015)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

SOLVITA LABANAUSKIENĖ. Būdingiausios sintaksės klaidos Pietų Aukštaitijos abiturientų rašiniuose

шляхетності людським будням, незалежно від того, кого людина любить, але мораль робить буденне повсякдення шляхетнішим (= шляхетнішим) (A 92).

За словами Пранаса Кнюкшти, трапляються випадки, коли знахідний відмінок не завжди підходить, давальний теж недоречний, а орудний — помилка (див. Kniūkšta 1983: 37). У таких випадках найкраще обрати інший спосіб вираження (підрядне речення, поширена обставина тощо). Книжні й неживі речення утворюються з дієсловами: а) mokyti «навчати», б) skatinti «спонукати», в) versti «змушувати», наприклад:

а) Отже, любов не завжди буває щасливою, проте вчить людину бути кращою <...> (= кращою / вчить доброти). Отже, іноді любов, хоч і нещаслива, все ж вчить людину бути сильною, поблажливою (= сили, поблажливості), змиритися з утратами, не зрікатися моральних цінностей <...> (A 42). Любов до сім’ї вчить бути шанобливою, толерантною (= шанобливою, толерантною / шанобливості, толерантності), дає зрозуміти, що дружна сім’я — одна з найбільших цінностей (A 68);

б) Така праця, самопожертва заради рідного краю спонукала партизан боротися, залишатися гідними (= гідними / поводитися гідно), не здаватися (A 90). Почуття й переживання людини можуть розвинути багато позитивних і негативних рис характеру; наприклад, щастя й радість спонукають бути щирою (= щирість), а гнів чи заздрість змушують лицемірити (A 90);

в) Чисте кохання, що тривало лише тиждень, заволодіває думками головного героя, змушує його бути іншим (= іншим / змінюватися) <...> (A 1).

1.6.4. Дуже рідко трапляються випадки, коли учні не можуть ужити подвійний родовий відмінок (зазвичай із дієсловом із запереченням):

Більшість тих, хто щиро кохає, не намагається зруйнувати особисте щастя людини, не робить їх нещасними (= нещасними), не мститься (A 68).

У творах учнів знайдено близько 27 відсотків ненормативних випадків уживання подвійних відмінків, коли орудний відмінок прикметників або слів, ужитих як прикметники, для вираження стану помилково вживається замість знахідного; замість родового — 2 відсотки.

1.6.5. Трапляються випадки (гіперкоректності), коли учні надмірно часто вживають подвійний відмінок без потреби, наприклад із дієсловом зі значенням перетворення virsti «стати» та його похідними:

З іншого боку, погляди в минуле перетворюють життя легшим (= перетворюють життя на легше), якою людиною потрібно бути (A 8). Саме ці риси в усі часи допомагають людині розкрити свій добрий бік, свій талант або зрозуміти найважливіші

BENDRINĖ KALBA 88 (2015)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

SOLVITA LABANAUSKIENĖ. Būdingiausios sintaksės klaidos Pietų Aukštaitijos abiturientų rašiniuose

речі, перетворює життя цікавішим (= цікавішим) (A 25). Жертвуючи собою, душа особистості стає шляхетнішою і благороднішою (= шляхетнішою і благороднішою) (A 63).

Що учні не до кінця розуміють вираження стану, стає зрозуміло з наведених у тому самому творі правильних і неправильних варіантів, наприклад:

<...> лише любов, яку він відчуває щодня, дає йому змогу залишатися шляхетним, порядним, старанним і сповненим прагнення ощасливлювати інших. <...> Підсумовуючи, я могла б сказати, що цей світ без любові був би похмурим і сумним, адже саме завдяки їй (= через неї) людина знаходить сили змінюватися, робити щось добре і, звичайно, ставати кращою (= кращим) (A 34).

Думаю, що дуже важливо щодо себе та інших залишатися гідним, взірцевим і шляхетним. <...>. Цей зв’язок спонукає людей ставати хоча б трохи кращими, гуманнішими та турботливішими (= кращими, гуманнішими та турботливішими) (A 36).

Отже, і мовні приклади учнів наочно показують, що орудний відмінок присудка проникає в конструкції давніх подвійних відмінків (див. рис. 1).

РИС. 1. Частота помилок у подвійних відмінках (у відсотках)

1.6.6. За словами Vytautas Ambrazas, подвійні відмінки — одна з найвиразніших архаїчних особливостей речення, яку литовська мова зберегла до історичних часів, а в окремих випадках — і донині (див. Ambrazas 2006: 280). У латиській мові також досі збереглися такі конструкції вираження стану. А в слов’янських мовах уживається лише орудний відмінок (див. табл. 1). Щоправда, латиський мовознавець Janis Endzelynas (Jānis Endzelīns) вважав, що орудний відмінок присудка є явищем балтійських і слов’янських мов (див. Endzelīns III 2: 456).

BENDRINĖ KALBA 88 (2015)

www.bendrinekalba.lt

ISSSN 2351-7204

SOLVITA LABANAUSKIENĖ. Būdingiausios sintaksės klaidos Pietų Aukštaitijos abiturientų rašiniuose

ТАБЛИЦЯ 1. Вираження стану в балтійських і слов’янських мовах

Литовська мова

Латиська мова⁶

Російська мова

Польська мова⁷

намагався бути чесним (наз.)

намагався бути чесним (наз.)

намагався бути чесним (орудн.)

намагався бути чесним (орудн.)

почуватися щасливим (ужив.)

почуватися щасливим (ужив.)

почуватися щасливим (оруд.)

почуватися щасливим (оруд.)

робить особливим (зн.)

робить особливим (зн.)

робить особливим (оруд.)

робить винятковим (оруд.)

За даними дослідження учнівських творів, серед помилок у вживанні відмінків за частотністю вирізняються помилки у вживанні подвійних відмінків. Отже, потрібно шукати ефективніші методи навчання школярів, щоб зберегти ці давні балтійські конструкції.

2. ПОМИЛКИ У ВЖИВАННІ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ, ДІЄПРИСЛІВНИКІВ ТА НАПІВДІЄПРИСЛІВНИКІВ

Як було помічено, учні у своїх творах необачно вживають:

а) дієприкметники минулого часу активного стану, дієприкметники, коли потрібно виразити дію, що відбувається одночасно з дією присудка, наприклад:

Він показує шляхетний вчинок, обравши (= обираючи) одну жінку (A 5). Жінки приймали інтелігента-волоцюгу до своїх домівок, можливо, вдавшись (= вдаючись) до хитрощів (A 24). Цей письменник, побоюючись (= побоюючись) російських репресій, мусив залишити рідні землі (A 60);

b) дієприслівники, які не можуть виражати другорядну дію, виконувану тим самим діячем (таких речень знайдено найбільше), наприклад:

Не дивно, що нерідко люди намагаються втекти від реальності світу, використовуючи (= використовуючи) спогади (A 8). Отже, несподіване кохання наш звичний і, здається, правильний життєвий шлях може перевернути догори дриґом і спрямувати у належному напрямку, змушуючи (= змушуючи) нас поводитися благородно й чесно (A9). Головний герой наважується бачити кохану лише здалеку, не намагаючись (= не намагаючись) наблизитися до неї, як раніше (A 13). Отже, у житті треба вміти відпускати те, що тобі дороге й близьке, адже живучи (= живучи) лише спогадами ситим не будеш (A 14). Дивлячись (= дивлячись) угору бачимо блакитне

⁶ Використано «Латиську граматику» (LVG 2013), статтю латиської мовознавиці Ілзе Луокмане (Ilze Lokmane) «Datīvs latviešu valodas sintaktiskajā sistēmā».

⁷ Дякую колезі, д-ці Асті Лескаускайте, за надану допомогу з перекладом польською мовою.

BENDRINĖ KALBA 88 (2015)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

SOLVITA LABANAUSKIENĖ. Būdingiausios sintaksės klaidos Pietų Aukštaitijos abiturientų rašiniuose

пташку, що пролітає на тлі неба (A 17). Людина, яка пережила такий жах, пам’ятає його довгий час, бо опинившись (= опинившись) у таких ситуаціях людина втрачає свою віру, погляди та виробляє нові цінності, що залишаються на все життя (A 45). Підсумовуючи все підсумовуючи (= підсумовуючи), хотіла б сказати, що людина справді має чудовий дар пам’яті, <...> (A 53). Часто лише розлучившись і втративши (= розлучившись і втративши) людину розуміємо, що без неї не можемо жити (A 89);

c) напівдієприслівники, коли вони недоречні для позначення обставинної дії, яка відбувається не одночасно з дією присудка, наприклад:

Розуміючи наслідки свого роману з Монікою, з любові до неї заступається за жінку, так рятуючи (= заступається за жінку і рятує) її від смерті <....> (A 1). Отже, Баранаускас повчає, що кожен має творити образ батьківщини, оберігаючи й люблячи його (= оберігати й любити) (A 20). Підсумовуючи, хотіла б сказати, що почуття любові змінює повсякденне життя людини, однак так створюючи (= і створює) нове (A 63).

Найчастіше в учнівських творах неправильно вживаються дієприслівники теперішнього часу.

3. ПОМИЛКИ У ВЖИВАННІ ПРИЙМЕННИКІВ І ПОСТПОЗИТИВНИХ ЧАСТОК

В учнівських творах найчастіше неправильно вживаються три прийменники: pas, prieš, virš.

Учні помиляються, вживаючи прийменник pas для позначення належності, власності, володіння (джерело цієї помилки — сусідні слов’янські мови):

Почуття, на мою думку, pas visus (= у всіх) вони різні (A 5).

Починаючи розповідати про Миколайка, він працював у своєї сімейної родини (= у родині брата) (A 29).

В учнівських творах трапляються речення з невдало вжитою конструкцією з прийменником prieš для позначення об’єкта:

<...> важливо залишатися людиною не лише prieš save (= перед собою), а й prieš kitus (= перед іншими) (A 12).

Це ніби поразка володаря prieš savo tautą (= перед своїм народом) і prieš patį save (= перед самим собою), адже людяність остаточно втрачено (A 36).

В одній роботі випускник ужив прийменник virš, якого слід уникати, коли йдеться про перевищення певної суми:

Відомо, що того дня загинуло 13 людей і було поранено virš penkių šimtų (– понад п’ятсот) (A 30).

BENDRINĖ KALBA 88 (2015)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

SOLVITA LABANAUSKIENĖ. Būdingiausios sintaksės klaidos Pietų Aukštaitijos abiturientų rašiniuose

Частіше помиляються, уживаючи післяприйменники або близькі до них орудні відмінки. Виявлено, що випускники неправильно вживають післяприйменники dėka і (su) pagalba, наприклад:

Завдяки розуму (= Міркуючи / Обмірковуючи), ми добре все обмірковуємо, обираємо найкращий вихід (A 4). На мою думку, любов людини до народу, держави й релігії вирізняє її з-поміж інших, накладає на неї своєрідну маску, завдяки якій (= з якою) людина стає патріотом, нездатним терпіти брехню, дегуманізацію та загрозу державності (A 36). У романі «Осінь приходить лісами» він зображує любовний трикутник, завдяки якому (= через який) життя персонажів хоча б на короткий час осяюється по-новому (A 62). Через нав’язувані сучасним суспільством норми (= Через норми, нав’язувані сучасним суспільством) ця спеціальність стала дуже знеціненою (A 84).

У творах неправильно вживаний післяприйменник pagalba використовується для позначення засобу; у таких випадках його слід замінити орудним відмінком засобу чим або іншою конструкцією, наприклад:

Тому я вважаю, що не треба боятися спогадів, адже з їхньою допомогою (= згадуючи) ми можемо не лише змінитися <...> (A 45). Цю зброю він опанував досконало, дивовижно вмів з її допомогою (= нею) поширювати серед людей ідеї свободи (A 67). Любов — це почуття, за допомогою якого (= яким; за допомогою якого) людина може подолати навіть хворобу, допомогти людині, обділеній долею, або просто збагатити повсякдення й подарувати йому відчуття шляхетності та піднесеності (A 93).

У творах трапляються також речення з atžvilgiu, яке вживається у значенні післяприйменника. Одні мовознавці називають його застиглою формою орудного відмінка (див. Akelaitis 2005: 71), інші — уточнювальним орудним відмінком (див. Šukys 1998: 557). Частина таких орудних відмінків зі значенням відношення є прийнятною в литовській мові, однак коли atžvilgiu лише роздуває речення, обтяжує його стилістично, слід переробити все речення або його частину, наприклад:

Gyvenime susidūrus (= susidūrę) su aistra, tikrąja meile žmonės tampa akli blogų dalykų atžvilgiu (– nepastebi blogų dalykų) (A 1). Taigi, meilė žmogų padaro aklą kito žmogaus jausmų atžvilgiu (– Taigi, meilė žmogų apakina ir neleidžia pastebėti kito žmogaus jausmų) (A 90).

Дані дослідження свідчать, що в роботах учнів не так багато помилок у вживанні прийменників. Частіше помиляються, уживаючи післяприйменники.

4. ПОМИЛКИ У ПОЄДНАННІ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ ТА РЕЧЕНЬ

У роботах випускників Південної Аукштайтії знайдено найменше помилок цієї групи. У творах учні неправильно вживають сполучники, частки й різні словосполучення для поєднання підрядних речень часу.

BENDRINĖ KALBA 88 (2015)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

SOLVITA LABANAUSKIENĖ. Būdingiausios sintaksės klaidos Pietų Aukštaitijos abiturientų rašiniuose

Сполучник як вживається неправильно: його не рекомендують використовувати для поєднання підрядних частин часу, тому його виправляють на коли (див. KP 2009: 30):

Не сумніваюся, що ми чули про великі любовні історії «Титаніка», які дуже зворушують і доводять, що справжнє кохання не вмирає, навіть тоді, як (– коли) його втрачаєш (A 15). Однак завжди настає час, як (– коли) нам доводиться прощатися або втрачати близьку людину (A 22). Він відчув свободу своєї особистості тоді, як (– коли) обрав те, що йому до вподоби, — захоплення творчістю (A 83).

У роботах траплявся також калькований вислів замість того, щоб, який не рекомендовано вживати з особовою формою дієслова для вираження допустового значення:

Замість того, щоб дочекатися (= Дочекавшись) від них хоча б трохи поваги, любові чи тепла, він не отримує нічого (A 37).

Для поєднання частин речення учні обирають і неналежні засоби вираження, наприклад сполуку а також, яку не вживають для приєднання однорідних членів речення та частин речення (KP 2009: 37): У творах «Литва, дорога», «Куди біжить Шешупе» поет стверджує, що борці за Литву — герої, а також (= також / крім того) згадує і полки Вітаутаса (A 73); частку taipogi, неприйнятну для літературної мови (DŽ.): Люди, які відійшли у вічність, залишаються в наших спогадах, також (= також) назавжди (A 30).

Трапляються неясні випадки, коли мовну норму застосовують не там або не так, як потрібно; у такому разі речення є хибним через неправильно вжитий сполучник, наприклад:

Це так тому що (= що) усе суспільство різко налаштоване проти таких осіб. (A23). Це так тому що (= що) люди егоїстичні й не думають про інших, думають лише про те, як вони щось втрачають <...> (A 41).

Мовні норми порушуються в реченнях, які починаються зі сполучника nes: без чіткої стилістичної мотивації не можна розчленовувати частини складного речення й подавати їх як окремі речення, наприклад:

Інші важливі теми поезії Майроніса — змалювання краси батьківщини, природи . Бо (= краси, бо) шукати в природі спокою й натхнення — риса кожного романтика (A 20). Часто кохання може залишити в нашому житті великі образи й погані спогади. Бо (= спогадів, бо) кохання не завжди буває таким легким і чудовим та доступним (A59).

Виявлено одне речення, у якому сполучник і вжито в підсилювальних конструкціях із повторюваними частками:

Вони відображають те, що в підсвідомості людини завжди залишатиметься те, чого вже немає і що не повернеться: чи то кохання, дитинство, а може, батьківщина, але людина завжди повертатиметься до них у спогадах знову й знову (= знову / ще / іще раз).

BENDRINĖ KALBA 88 (2015)

www.bendrinekalba.lt

ISSSN 2351-7204

SOLVITA LABANAUSKIENĖ. Būdingiausios sintaksės klaidos Pietų Aukštaitijos abiturientų rašiniuose

Підсумовуючи, слід зазначити, що в учнівських творах найчастіше неправильно вживаються сполучники та сполучні слова складних речень.

РИС. 2. Частота синтаксичних помилок (у відсотках) у роботах випускників шкіл Алітуського повіту

Варто зазначити, що в роботах випускників шкіл Алітуського повіту помилки у вживанні всіх відмінків становлять загалом близько 62% усіх виявлених синтаксичних помилок, а з них приблизно 40% — це помилки у вживанні подвійних відмінків. Дані свідчать, що ще однією актуальною категорією помилок є вживання дієслівних форм — дієприкметника, напівдієприкметника та дієприслівника (близько 18%). Рідше помиляються у вживанні прийменників і післяйменників (близько 11%) та при поєднанні речень або частин речення (близько 9%).

ВИСНОВКИ

1. Серед синтаксичних помилок у роботах випускників шкіл Південної Аукштайтії переважають помилки у вживанні відмінків. Значну групу помилок у вживанні відмінків становить орудний відмінок, яким без потреби замінюють другий компонент подвійних відмінків. Можливо, це зумовлено не лише впливом слов’янських мов, а й аналогією з іменниками. Найнебезпечнішими дієсловами, з якими найчастіше виявлялися ненормативні випадки вираження стану, є būti, išlikti, jaustis, laikyti, (pa)daryti, tapti. Тому слід з’ясовувати причини такого вживання, а також шукати ефективніші методи навчання подвійних відмінків, щоб ці норми зберігалися. У досліджених творах не виявлено речень із помилковим уживанням родового відмінка.

BENDRINĖ KALBA 88 (2015)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

SOLVITA LABANAUSKIENĖ. Būdingiausios sintaksės klaidos Pietų Aukštaitijos abiturientų rašiniuose

2. Друга група синтаксичних помилок — неправильне вживання дієприкметників, напівдієприкметників і дієприслівників. Найбільше синтаксичних помилок, мабуть, припускаються через неправильний вибір напівдієприкметників, коли в особових реченнях ту саму діючу особу позначено і як виконавця головної, і як виконавця підрядної дії.

3. Третю групу синтаксичних помилок становить неправильне вживання прийменників і післяйменників. Найчастіше неправильно вживаються прийменники pas, prieš, virš. Серед неправильних післяйменникових конструкцій вирізняються конструкції з dėka, (su) pagalba та atžvilgiu.

4. Рідше в учнівських творах трапляються помилки при поєднанні частин речення та речень — найчастіше випускники неправильно вживають сполучники та сполучні слова складних речень.

LITERATŪRA

Akelaitis G. 2005: Konstrukcijos su atžvilgiu, požiūriu administracinėje kalboje. – Kalbos kultūra 78, 67–76.

Ambrazas V. 2006: Lietuvių kalbos istorinė sintaksė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.

DLKG 2006: Dabartinės lietuvių kalbos gramatika, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

DŽ₆ 2008 – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla.

Endzelīns J. III-2: Darbu izlase 3, 2 daļa, 1980, Rīga: Zinātne.

Jablonskis J. 1957: Raštai 1, Vilnius: Valst. polit. ir moksl. lit. 1-kla.

LVG 2013: Latviešu valodas gramatika. Autori: Ilze Auziņa, Ieva Breņķe, Juris Grigorjevs u. c. Rīga: LU Latviešu valodas institūts.

Lokmane I. 2002: Dativos latviešu valodas sintaktiskajā sistēmā. – Linguistica Lettica 10. Rīga: LU Latviešu valodas institūts, 151–161.

Klimavičius J. 1993: Kada tinka vardarī, o kada ne. – Gimtasis žodis 4, 20–21.

Kniūkšta P. 1983: Tarinio įnagininko bėdos. – Kalbos kultūra 45, 30–38.

KP S1: Kalbos patarimai. Kn. 2. Sintaksė: 1. Linkšnių vartojimas. Sud. Rita Miliūnaitė, teksto aut. Vitas Labutis, Aldonas Pupkis ir Jonas Šukys. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2009.

KP S2: Kalbos patarimai. Kn. 2. Sintaksė: 2. Įvairūs dalykai. Sud. Rita Miliūnaitė, teksto aut. Vitas Labutis ir Aldonas Pupkis. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2009.

Rasimavičius A. 1972: Dėl dvejybinių linksnių vartojimo. – Mūsų kalba 3, 3–5.

Sirtautas V., Grenda Č. 1988: Lietuvių kalbos sintaksė. Vilnius: Mokslas.

BENDRINĖ KALBA 88 (2015)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

SOLVITA LABANAUSKIENĖ. Būdingiausios sintaksės klaidos Pietų Aukštaitijos abiturientų rašiniuose

Šukys J. 1998: Lietuvių kalbos linksniai ir prielinksniai: vartosena ir normos, Kaunas: Šviesa.

Šukys J. 2001: Lietuvių kalba 11 klasei, Kaunas: Šviesa.

Tolutienė B. 1967: Dvej ybinis galininkas. – Kalbos kultūra 13, 48–50.

Gauta 2015 11 09

Priimta 2016 01 22

COMMON SYNTAX MISTAKES IN GRADUATES’ ESSAYS OF SOUTH HIGHLANDERS

Summary

This article discusses common syntax mistakes found in the essays written by graduates during the Lithuanian Language and Literature Exam 2014. The data was obtained from 104 essays of South Highlanders (Alytus county), and further study should show whether there are any regional differences in the use of these phenomena.

Syntax mistakes prevailing in the graduates’ essays are case use mistakes (about 60%). A common mistake which has been described since Jonas Jablonskis’ times is the use of not Lithuanian (Slavic) state instrumental case instead of double declension. In modern Lithuanian, use of these structures are not sound. Perhaps they appeared not only due to the impact of the Slavic languages but also for the analogy with nouns. The most problematic verbs which were mostly accompanied by a number of non-normative state expression cases are būti, išlikti, jaustis, laikyti, (pa)daryti, tapti (be, remain, feel, keep, do, and become). Hence, it is necessary to look for the causes of such use, as well as effective methods to observe norms.

Other category of relevant mistakes is use of verb forms, such as participles (about 18%). Perhaps major syntax mistakes are made while using participles when a single character performs both major and minor roles in personal sentences.

The third group of syntax mistakes contains use of prepositions and postpositions (about 11%). Prepositions which are used most incorrectly are pas, prieš, virš (about, at, before, over). The most abundant are the cases of incorrect use of postpositions déka, (su) pagalba (thanks (to), (with the) help (of)).

When writing essays, fewer mistakes are made while joining sentences or clauses (about 9%).

BENDRINĖ KALBA 88 (2015)

www.bendrinekalba.lt

ISSSN 2351-7204

SOLVITA LABANAUSKIENĖ. Būdingiausios sintaksės klaidos Pietų Aukštaitijos abiturientų rašiniuose

KEYWORDS: syntax mistakes, cases, prepositions, postpositions, participants, verbal adverbs, participles, joining sentences.

SOLVITA LABANAUSKIENĖ

Lietuvių kalbos institutas

Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius

[email protected]

BENDRINĖ KALBA 88 (2015)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204