DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ

Інститут литовської мови

ПОДАННЯ ЗНАЧЕНЬ РЕЄСТРОВИХ СЛІВ

СЛОВНИКУ ЛИТОВСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ

КЛЮЧОВІ СЛОВА: словник, літературна мова, нормування, Словник литовської літературної мови, значення, визначення.

ВСТУПНІ ЗАУВАГИ

В Інституті литовської мови вже давно укладають Словник литовської літературної мови (далі — БЖ)¹; докладніше про це див. Liutkevičienė 2014b: 15–19. Нині в інтернеті опубліковано 70 авторських зошитів, що містять словникові статті з реєстровими словами або словосполученнями, які починаються на літери b, c, č, d, e, ę, ė, f, h, j, o, z². Почали викладати в інтернет і тексти на інші літери (a, g, k, l, m, r, š, t, ž)³. Може виникнути запитання, чому словникові статті викладають не послідовно, не за абеткою. Це тому, що спочатку пишуть і редагують безпрефіксні дієслова, а вже потім — префіксальні, адже було б складно відредагувати, наприклад, статті слів aplenkti, nulenkti, sulenkti, užlenkti, поки ще не відредаговано статтю твірного слова lenkti тощо.

Згадані 70 авторських зошитів подано без окремої частини словника — БЖ Реєстру⁴, який в інтернеті налічує 82 авторські зошити. Реєстр виклали в інтернет, оскільки БЖ ще не завершено; отже, якщо користувачі не знаходять якогось слова у словнику, вони можуть перевірити, чи є воно в Реєстрі: якщо воно там є, то його або вже внесено, або буде внесено до словника. У Реєстрі слово має позначений наголос, указано його частину мови й зазвичай додано один приклад уживання. Напр.:

виноска ім. Зазвичай виноску набирають іншим, дрібнішим шрифтом.

утекти дієсл. Біжи швидше, може, хтось почує.

смачно присл. Люблю смачно поїсти.

¹ Доступ в інтернеті http://bkz.lki.lt/.

² Ці літери на вебсторінці БЖ позначено синім кольором, що означає: уже завантажено всі словникові статті, які починаються на ці літери.

³ Ці літери на вебсторінці БЖ позначено червоним кольором, що означає: завантажено лише частину словникових статей. Чорним кольором позначено літери, завантаження яких в інтернет ще зовсім не розпочалося.

⁴ Доступ в інтернеті http://bkz.lki.lt/antrastynas/.

–

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351–7204

DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Antraštinių žodžių reikšmių pateikimas Bendrinės lietuvių kalbos žodyne | 2

Слід зазначити, що слова, наведені в реєстрі заголовних слів, як і в інших лексикографічних джерелах, знаходить також пошукова система Google. Реєстр заголовних слів, як і БЛС, не є завершеним продуктом — його інформацію постійно оновлюють. Якщо в словнику щось змінюють, зміни вносять і до реєстру заголовних слів. Ці зміни здебільшого пов’язані з наголошуванням (зміною норм наголошування), виправленням виявлених неточностей або коректурних помилок. Дати оновлення словника зазначають на першій сторінці БЛС та в розділі Новини.

Мета цієї статті — показати, як у БЛС подано значення слів і чим такий спосіб подання відрізняється від подання значень в інших словниках.

1. НАПИСАННЯ ТЕКСТУ БЛС ЛЕКСИЧНИМИ СЕМАНТИЧНИМИ ГРУПАМИ

Завдань у БЛС кілька: включити слова, не зафіксовані в інших словниках (терміни, іншомовні слова, лексеми, що позначають нові реалії, та вже добре відомі лексеми), подати правильне наголошування, кодифікувати кілька рівнів норм літературної мови, показати синтаксичну сполучуваність, деякі морфологічні особливості тощо. Проте головне завдання, як і в багатьох словниках, — пояснювати слова й розкривати лексико-семантичну систему. Тому в словнику особливу увагу приділено значенню (значенням) заголовного слова або словосполучення. З цієї причини частину словникового тексту писали й редагували не за абеткою, а за лексичними семантичними групами; про це див. також Lazauskaitė, Liutkevičienė 1998: 205–217; Liutkevičienė 2006: 9–18; Murmolaitytė 2006: 34–54; Naktinienė 2006: 19–31; Naktinienė 2011: 150–164; Sakalauskienė 2003: 106–113; Zaikauskas, Jasionytė 2006: 149–169. Первинним джерелом БЛС був Словник сучасної литовської мови⁵ (далі — ДЖ), тому варто порівняти, як ті самі слова характеризуються в обох словниках. Пор.:

ДЖ

БЛС

balzāmas (2) <...> певний міцний напій

balzāmas ім. чол. р. одн. (2) <...> міцний темний алкогольний напій, що містить натуральні бальзами, екстракти різних рослин <...>

⁵ Під час укладання початкового реєстру заголовних слів БЛС слова добирали з третього видання ДЖ, але в статті БЛС порівнюється із сьомим (інтернет-виданням) виданням ДЖ.

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351–7204

DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Antraštinių žodžių reikšmių pateikimas Bendrinės lietuvių kalbos žodyne | 3

ròmas (2) міцний хмільний напій, виготовлений із соку цукрової тростини

ròmas⁶ ім. чол. р. одн. (2) міцний алкогольний напій, який виготовляють із соку цукрової тростини або меляси <...>

alùs (4) освіжний напій, який зазвичай виготовляють із ячмінного солоду та хмелю<...>

alùs ім. чол. р. одн. (4) слабкий алкогольний напій, який зазвичай виготовляють із ячмінного солоду та хмелю <...>

limonadas (2) освіжний напій із лимонним (або іншим фруктовим) соком чи есенцією

limonadas ім. чол. р. (1) освіжний напій, який виготовляють із фруктових або ягідних соків та есенцій, води й цукру <...>

gaivà (4) <...> такий освіжний напій (зазвичай фруктовий) <...>

gaivà ім. жін. р. одн. (4) <...> освіжний напій, який зазвичай виготовляють із фруктів <...>

girà (4) кислуватий освіжний напій <...>

girà ім. жін. р. одн. (4) освіжний напій, який виготовляють шляхом бродіння сушеного хліба, сушених фруктів тощо <...>

В обох словниках напої визначено як хмільні (алкогольні) та освіжні. Однак у визначенні слова balzamas у DŽ цієї семи (хмільний або освіжний) немає; її можна лише вгадати зі слова stiprus. У DŽ вжито означену й неозначену форми прикметників: svaigusis (ром), svaigus (пиво), gaivusis (gaiva, gira), gaivus (лимонад). У визначеннях BŽ намагалися дотримуватися формули «напій, який виготовляють із»; від неї відступають у випадках, коли вважають важливішими інші аспекти (у випадку balzamo). У DŽ напої визначено вільніше, застосовано щонайменше кілька формул: «певний напій» (бальзам), «(означення) напій» (квас), «напій, виготовлений із» (ром), «напій, який виготовляють із» (пиво), «напій із» (лимонад). Такі розбіжності — лише дрібниці, однак їх набагато простіше уникнути, якщо писати й редагувати словникові статті за тематичними групами слів.

Погляньмо, як характеризують слова зовсім іншої лексико-семантичної групи — зоологічні терміни, біля яких наводиться також латинська назва:

DŽ

BŽ

balañ̃dis (2) 1. такий птах, голуб (Columba) <...>

balañ̃dis ім. (2) 1. птах, який вільно живе в містах, сірого, блакитнуватого,

⁶ Слова ромас, алус, лимонадас, гаива, гіра уже написані, але ще не потрапили до інтернет-версії БЖ, тому відредаговані словникові статті можуть іще змінитися.

BENDRINĖ KALBA 89 (2016) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351–7204

DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Antraštinių žodžių reikšmių pateikimas Bendrinės lietuvių kalbos žodyne |4

з білим та іншим оперенням, невеликою головою із загнутим дзьобом, короткими ногами; син. домашній голуб <...>

ґусь, ~ієс чол. зоол. (4) великий дикий і свійський водоплавний птах (Anser) <...>

ґуска, ґуски іменник жіночого роду (4) 1. великий, добре плаваючий дикий або свійський водоплавний птах із довгою шиєю та широким дзьобом (здебільшого справжня гуска, Anser) <...>

повзик зоол. (2) птах ряду горобцеподібних, що лазить по стовбурах дерев (Sitta europaea)

повзик іменник (2) птах завбільшки з горобця, що лазить по стовбурах дерев (Sitta europaea) <...>

коноплянка зоол. (2) птах родини в’юркових, що в’є гнізда в садах і живоплотах (Acanthis cannabina)

коноплянка іменник (2) невеликий птах із сірим і коричневим оперенням, що в’є гнізда в садах і живоплотах (здебільшого звичайна коноплянка, Acanthis cannabina, Carduelis cannabina) <...>

Як видно з прикладів, і тут визначення у БЖ є більш однаковими. У ДЖ усі чотири визначення різняться: гуска характеризується дуже подібно до БЖ, у визначенні чижа зазначається ряд, родина чижа, а голуб — це такий (підкреслено авторкою статті) птах або те саме, що й горлиця. Треба сказати, що горлиця у ДЖ визначається докладно, пор. «птах із сірим, блакитнуватим, білим тощо пір’ям, великим волом, голуб (Columba)». У БЖ у таких випадках докладне визначення повторюється при обох синонімах. Тепер синонімом голуба вважається не будь-яка горлиця, а свійська горлиця, тому цю інформацію в БЖ було уточнено. Свійська горлиця є основним терміном, тому латинську назву в останньому словнику також буде додано до нього (а не до визначення голуба). Латинську назву теж буде уточнено. До речі, не так просто вказати точну литовську наукову й латинську назви цього птаха. У Всесвітній литовській енциклопедії (далі — VLE) написано так: «У містах часто трапляється здичавіла свійська горлиця, або голуб (C. livia), що походить від сизого голуба» (VLE IX: 515). Отже, свійська горлиця і голуб є синонімами, свійська горлиця — основний термін. Однак у двох джерелах, що містяться в Банку термінів Литовської Республіки (далі — TB), знаходимо таку інформацію: «сизий голуб <...> Columba livia <...> синонім — свійська горлиця <...>» (PAT 2002) і «сизий голуб <...> Columba livia <...>» (PPŽ 2009). Отже, згідно з TB основним терміном є вже не свійська горлиця, а сизий голуб, а те, що це синоніми, зазначає лише одне з цих джерел.

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Antraštinių žodžių reikšmių pateikimas Bendrinės lietuvių kalbos žodyne | 5

У Вікіпедії⁷ подано таку інформацію: «Сизий голуб (лат. Columba livia) — птах родини голубових (Columbidae). Виокремлюють близько 15 підвидів. У нашій країні трапляється лише одомашнена форма Columba livia f. domestica, яку зазвичай називають свійським голубом». Інформація дуже схожа на статтю у VLE, але з’являється ще одна латинська назва. Пошук в інтернеті за допомогою пошукової системи Google показує, що ця латинська назва зафіксована і в багатьох інших джерелах. Отже, хто такий голуб? Свійський голуб чи сизий голуб? Columba livia чи Columba livia f. domestica? Свійський голуб і сизий голуб — це те саме чи ні? Отже, наразі укладачі BŽ вважають слова голуб і свійський голуб синонімами, однак, коли редагуватиметься словникова стаття свійський голуб, вони ще раз оцінять наявну інформацію та шукатимуть нову.

Повернімося до бучка і чижика. Щодо вибору родини або зграї у визначеннях DŽ — мабуть, укладачі цього словника обирали те чи інше слово (родина чи зграя) не просто так, а керувалися певними мотивами, проте пересічному читачеві словника така непослідовність видається дещо дивною.

Можуть виникнути запитання щодо латинських назв, зазначених у дужках у визначенні BŽ слова чижика. Іноді один (литовський) зоологічний або ботанічний термін може мати дві чи більше латинських назв (синонімів). Отже, у BŽ наводять обидві (або й більше). Варто згадати ще один момент: у словникових статтях про гусей і чижика у дужках перед латинською назвою вказано переважно справжній гусак, переважно євразійський щиглик. Це означає, що термінологічна (наукова) назва цих птахів — та, що записана в дужках, і до неї додається також латинська назва. Коли перед науковою назвою пишуть переважно (зазвичай), це означає, що, кажучи гуси, ми зазвичай маємо на увазі саме справжнього гусака (бо він найчастіше трапляється в Литві, найкраще відомий тощо), але можуть бути й «інші гуси». Отже, гуси — це не Anser, чижик — це не Acanthis cannabina (як зазначено в DŽ). Пор. у TB: гуси лат. Anserinae, вужчі терміни деревні гуси, строкаті качки, курячі гуси; гуси лат. And erini, вужчі терміни берніклі, лебеді, коскораби, справжні гуси. Також пор. чижики лат. Carduelinae, вужчі терміни маскові в’юрки, американські костогризи, золотоголові в’юрки, золотокрилі костогризи, бонінські в’юрки, чижики; чижики лат. Carduelis, вужчі терміни американський чиж, андський чиж, антильський чиж, бородатий чиж, євразійський чиж, євразійський щиглик. Така термінологічна інформація, мабуть, лише заплутала б неспеціаліста і, найімовірніше, була б для нього зовсім непотрібною. Тому в BŽ прагнули подати не всю інформацію, а ту, що актуальна для читача й легко зрозуміла. Наводяться також не лише зоологічні, а й

⁷ Укладачі BŽ користуються цією інтернет-енциклопедією як додатковим джерелом і спираються на подану в ній інформацію лише тоді, коли її підтверджують й інші джерела.

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Antraštinių žodžių reikšmių pateikimas Bendrinės lietuvių kalbos žodyne | 6

ботанічні терміни, пор.: картопля городня рослина з розгалуженим стеблом, що дає такі бульби (переважно картопля звичайна, Solanum tuberosum); баклажан рослина теплих країв, що дає такі плоди (переважно баклажан звичайний, Solanum melongena); гісоп запашний лікарський, пряний медоносний напівкущ із синіми суцвіттями (переважно гісоп лікарський, Hyssopus officinalis).

Можна подивитися, які основні семи обирають обидва словники для характеристики деяких тварин, пор.:

DŽ BŽ їжак тварина тварина зебра тварина тварина мавпа ссавець тварина гіпопотам ссавець тварина кінь свійська тварина тварина лань свійська тварина тварина корова свійська тварина тварина олень жуйна тварина тварина як жуйна тварина тварина буйвол бик тварина зубр рогата тварина тварина сарна травоїдна тварина тварина жирафа травоїдна тварина тварина антилопа парнокопитна тварина тварина зубр парнокопитна тварина тварина

BŽ обрав як основну сему слово тварина. Як видно, семи DŽ значно різняться, а їхній вибір уже викликає запитання. Чому лише мавпа або гіпопотам зазначені як ссавці, хоча такими є й інші розглянуті тварини? Основне значення слова свійська тварина — це домашній ссавець, тому в словниковій статті про ланя цю сему не слід було б зазначати. Жуйними тваринами є не лише олень і як, а й (зі списку, що розглядається) лань, корова, зубр, сарна, жирафа, антилопа, зубр. Як рогата тварина визначено зубра, але роги мають також лань, корова, олень, як, буйвол, сарна, антилопа, зубр. Травоїдними є не лише сарна і жирафа, а й переважна більшість тварин із цього списку. Парнокопитними, окрім визначених таким чином антилопи і зубра, є також корова, буйвол, зубр. Якщо розглядати окремо, для кожного слова зазначено

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351–7204

DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Antraštinių žodžių reikšmių pateikimas Bendrinės lietuvių kalbos žodyne | 7

інформація правильна, але все ж реалії одного виду потрібно визначати однаково. Усі згадані тут семи не вмістити до визначення⁸, тому потрібно вибрати одну чи дві й застосовувати їх до всіх подібних слів.

За лексико-семантичними групами в BŽ укладали й редагували також словникові статті для слів деяких частин мови — вигука, займенника, емоційного вигуку, частки, числівника, окремих прикметників, дієслів та інших груп. Пор.:

DŽ BŽ burdi̇̀nkšt вигук, пор. kebėriȯ̀kšt burdi̇̀nkšt вигук, уживається для зображення враження від раптового гучного падіння <...> burkū̃ burkū̃ вигук для передавання голосу голуба burkū̃ вигук, burkū̃ уживається повторювано, щоб імітувати воркування (зазвичай голуба) <...> čėrkšt вигук, трісь čėrkšt вигук, čėrkšt уживається для імітації звуку тріску, хрускоту; син. трісь <...>

Для визначення звуконаслідувальних вигуків у BŽ найчастіше вживаються формули «<...> для імітації звуку» або «<...> для зображення враження». Останнє визначення означає, що позначена звуконаслідувальним вигуком дія не лише чується, а й бачиться. Як видно з прикладів, у DŽ звуконаслідувальні вигуки визначаються по-різному — синонімом (čėrkšt), синонімом із додатковим поясненням (burdi̇̀nkšt) і описово (burkū̃).

Те саме можна сказати й про опис емоційних вигуків: у BŽ подаються формули визначень, а визначення в DŽ різняться:

DŽ BŽ cibà, ciba вигук: звук, яким кличуть козу <...> cibà вигук, ciba повторюючи, кажуть, коли кличуть козу <...> jùkš розм. вигук: укш, уіс (коли женуть свиней) jùkš вигук, кажуть, коли женуть свиню <...> kàč вигук: повторюючи, кличуть кішку⁹ kàč вигук, повторюючи, кажуть, коли кличуть кішку <...>

⁸ Пор., який вигляд мало б слово, визначене всіма (справді властивими йому) семами: stumbas — тварина, ссавець, травоїдна тварина, жуйна тварина, рогата тварина, парнокопитна тварина.

⁹ Це визначення загалом двозначне: якщо слово šaukiama сприймати як означення, головним словом визначення буде katė, і тоді визначення буде іменниковим.

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Antraštinių žodžių reikšmių pateikimas Bendrinės lietuvių kalbos žodyne | 8

2. РОЗМЕЖУВАННЯ ЗНАЧЕНЬ І ВІДТІНКІВ ЗНАЧЕННЯ

У СЛОВНИКУ БЛК значення позначаються цифрами, як і в інших словниках. Відтінки значень позначаються знаком |. Напр.:

той, хто голосує, особа, яка голосує ім. (1) людина, яка має право голосувати на виборах, референдумі тощо: Список виборців. На цих місцевих виборах було як ніколи мало виборців. • пор. виборець. | людина, яка голосує: Запрошуємо всіх, хто голосує, взяти участь і в інших конкурсах на нашому сайті.

білоголовий, білоголова прикм. (2) який має білу голову: Білоголовий голуб [поштовий голуб]. Білоголові вівці. У Паклюоне на ніч прив’язаний Сартіс пожадливо з’їдає білоголові квіти. | сивоголовий, сивий: Портрет білоголового Відунаса. Приємно дивитися на співочих сивоголових бабусь.

Знаком | розмежовуються не лише відтінки значень, а й деякі інші речі — цей знак ставиться перед скороченнями вищ. (вищий ступінь), найвищ. (найвищий ступінь), займ. (займенникова форма), запер. (дієслово із запереченням¹⁰), звор. (зворотна форма), безос. (безособове вживання), перен. (переносне вживання)). Напр.:

ненаже́рний, ненаже́рні прикм. (4) 1. який багато їсть; син. ненаситний: <...> | вищ. ступ.: Коли холодає, кіт стає ненажерливішим. | найвищ. ступ.: Це цуценя найненажерливіше з усіх чотирьох.

оптимістично присл. → о п т и м і с т и ч н и й 1: <...> | вищ. ступ.: Його роботу слід оцінювати оптимістичніше. <...>.

екстремально присл. ризикуючи, виходячи за звичні межі: <...> | найвищ. ступ.: Отримати приз найекстремальнішого водія перегонів.

дета́льний, дета́льні прикм. (4) з усіма подробицями: Який детальний звіт! | займ.: Детальний план міста.

двадця́тий, двадця́ту числ. порядк. (4) той, що йде після дев’ятнадцятого: <...> | займ.: Двадцяте століття.

гіперболізувати, гіперболізує, гіперболізува́в дієсл. (що) навмисно перебільшувати, характеризуючи що-небудь: <...> | запер. (чого): Не перебільшуй ситуацію — не все так уже й погано.

запалювати, запалює, запалив дієсл. 1. (що) запалювати (світло), розпалювати (вогонь): <...> | звор. (у чому): Одна за одною запалюються лампи.<...>

¹⁰Інші частини мови із запереченням виділяються в окремі словникові статті. У майбутньому так само слід було б робити й із заперечними, а також зворотними дієсловами та зворотними іменниками. Докладніше про це див. Murmulaitytė 2012: 71–91.

BENDRINĖ KALBA 89 (2016) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Antraštinių žodžių reikšmių pateikimas Bendrinės lietuvių kalbos žodyne | 9

мжичати, мжичить, мжичило дієсл. дощити дрібними краплями; син. мжити: Усю ранок мрячив дрібний дощ. | безос.: Надворі мжичить, візьми парасольку.

Слід сказати, що знак | перед скороченнями вищ. ступ., найвищ. ступ., повн., звор. пишеться лише в тих випадках, коли позначені ними слова мають також нейтральні форми — ступінь порівняння, що не є вищим, повну та незворотну форми. Якщо таких форм немає, відрізняється і подання скорочень, пор.:

нижчий, нижча прикм. (4) <...> 7. переважно вищ. ступ., найвищ. ступ. розташований перед вищим, складнішим: Верховний суд скасував рішення суду нижчої інстанції. Рішення суду найнижчої інстанції можна оскаржити як в окружному, так і у Верховному суді. <...> 8. вищ. ступ. повн. простіший, менш розвинений, сформований: Нижчі організми [тварини]. Нижчі рослини. <...>

двохсотий, двохсота числ. кільк. переважно повн. (4) той, що йде після ста дев’яноста дев’ятого: Двохсотий відвідувач. Двохсота частина.

смія́тися, сміє́ться, смія́вся дієсл. звор. 1. виражати веселощі, радість тощо голосом і виразом обличчя: Сміятися корисно. Діти весело [голосно] сміялися. Чого ти смієшся? Сміється, наче залізячко знайшов (фолькл.).

Скорочення запер. біля заперечних дієслів указується лише в тих випадках, коли синтаксична сполучуваність звичайного і заперечного дієслова відрізняється (дратувати кого / не дратувати кого). Якщо сполучуваність не відрізняється, скорочення не вказується¹¹, напр.:

бле́яти, бле́є, бле́яв дієсл. <...> 4. (на кого) розм. говорити голосно, підвищеним тоном; син. кричати, репетувати: Начальник знову кричатиме й назве нас ледарями. Не кричи на мене, сам винен. Пані, не кричіть, наче вас ріжуть, дайте і мені сказати.

Окремо варто згадати позначення переносного вживання. Його подають після того самого знака | і скорочення перен. Напр.:

шлюб ім. мн. (2) одруження, весілля: Шлюбні обряди. | перен.: Назріває шлюб цих двох партій.

при́нада ім. (4) харчовий предмет для принаджування звірів, птахів, риб; син. приманка: Розсипати приманку. | перен.: Приманка злодіїв для довірливих покупців.

сохнути, сохне (сохне, сохне), сох дієсл. 4. (від чого, до чого) розм. худнути, ставати худим, слабшати: Він сохне від турбот. | перен.: Чого ти весь час сохнеш над книжками?!

Може виникнути питання, чому вищ. ступ., найвищ. ступ. і повн. позначаються в усіх випадках (коли такі форми є в тексті), а запер. — ні. Це тому, що в перших трьох випадках часто відрізняється наголос (від наголосу, зазначеного біля заголовного слова). А в заперечного дієслова відрізняється лише форма (яку й так видно), а синтаксична сполучуваність може відрізнятися, тож це показано саме тоді, коли вона відрізняється. Але, як уже згадувалося раніше, у майбутньому планується створювати для таких дієслів окремі статті.¹¹

BENDRINĖ KALBA 89 (2016) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Antraštinių žodžių reikšmių pateikimas Bendrinės lietuvių kalbos žodyne | 10

Якщо це не просто випадок переносного вживання, а вже сформоване значення, його позначають як значення, а скорочення прк. більше не пишуть, наприклад:

яма ім. (4) <...> 3. скрутне становище: Фінансова яма. Вибратися з ями.

данина ім. (1) <...> 2. внесок, вклад: Віддати данину дитячій літературі. Вперше виступила на показі — данина жіночності.

Укладачі БЗ дотримуються думки, що якщо вже сформувалося окреме значення, то вже неважливо, переносне воно чи ні. Багато значень саме так і утворилися, але ніхто не вважає їх переносними. Наприклад, у сполуках шлях іде, безробіття зростає, ціни підвищуються значення дієслів також переносне, проте в словниках його не позначають як таке. Про це див. також Mikulskas 2006: 146–147.

3. СЛОВА У ВИЗНАЧЕННЯХ ЗНАЧЕНЬ

Усі слова, вживані у визначеннях значень, за винятком особових імен, у словнику винесено в окремі статті й пояснено як заголовні слова. Тому до словника довелося включити й визначити деякі рідковживаніші або специфічніші слова, які не потрапили б до реєстру заголовних слів словника, пор.:

DŽ

BŽ

чорношкірий, ~а (2) ім. людина, шкіра якої має чорний колір; людина чорної раси

чорношкірий, чорношкіра ім. (2) людина чорної раси <...>

Слово чорношкірий є в обох словниках, тільки БЗ не виокремив відтінку значення «людина, шкіра якої має чорний колір» (оскільки важко уявити ситуацію, коли людина мала б чорну шкіру, але не належала б до чорної раси). Оскільки для пояснення значення вживається термін чорна раса, за системою укладання БЗ потрібно визначити й його:

DŽ

BŽ

немає

чорна раса раса Африки, Австралії та Океанії; син. австралонегроїди: Дуже темну, майже чорну шкіру мають як африканська чорна раса (негроїди), так і австралійська чорна раса (аборигени Австралії, австралоїди).

BENDRINĖ KALBA 89 (2016) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351–7204

DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Antraštinių žodžių reikšmių pateikimas Bendrinės lietuvių kalbos žodyne | 11

Збираючи й досліджуючи матеріал про цей термін, з’ясували, що основним терміном є australonegridai (чорна раса — побічний варіант¹²), тому, хоч це слово й менш відоме, його слід включити до BŽ.

DŽ

BŽ

немає

australonegridai іменник, мн. (2) раса Африки, Австралії та Океанії; син. чорна раса: Для австралонегроїдів характерний темний колір шкіри, волосся й очей, кучеряве волосся, широкий плоский ніс, товсті випнуті губи. Австралонегроїдів поділяють на дві підраси: негроїдів і австралоїдів. • пор. австралоїди, негроїди.

За системою укладання BŽ цього було б достатньо, однак виявляється важливий факт: ця раса поділяється на дві підраси, тож до BŽ включаються й їхні назви:

DŽ

BŽ

немає

australidai іменник, мн. (2) гілка австралонегроїдної раси, поширена в Австралії та Океанії: Для австралоїдів (на відміну від негроїдів) характерні хвилясте волосся, особливо широкий ніс, виражене оволосіння тіла. • пор. австралонегроїди, негроїди.

немає

negridai іменник, мн. (2) гілка австралонегроїдної раси, поширена в Африці та Америці: Для негроїдів характерна темна шкіра, дуже кучеряве волосся, довга голова, товсті випнуті губи. • пор. австралоїди, австралонегроїди.

Слід наголосити, що до визначення входять як синоніми, так і інформація, позначена скороченням plg. — порівняй. Тому ці слова також потрібно визначити. Докладніше про те, у яких випадках ставиться позначка plg., див. Liutkevičienė 2014: 219–229.

4. ФОРМУЛЮВАННЯ ВИЗНАЧЕНЬ

Значення намагалися пояснити точно, однозначно й зрозуміло. Здавалося б, так і має бути. І все ж доводиться уточнювати, що саме мається на увазі. Пор. визначення дієслова buriuoti у DŽ та BŽ:

¹² Ще одна назва цієї раси — екваторіальна раса (VLE II: 275), однак вона також є побічною і значно рідше вживаною, ніж чорна раса, тому до BŽ її не включено.

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Antraštinių žodžių reikšmių pateikimas Bendrinės lietuvių kalbos žodyne | 12

DŽ

BŽ

burliúoti, ~iúoja, ~iãvo плисти під вітрилом: ~iúoja проти вітру.

buriúoti, buriúoja, buriãvo дієсл. (чим, з чим, проти чого, що) плисти або ковзати, піднявши вітрила (на вітрильному судні, вітрильних санях, віндсерфі чи іншому вітрильному засобі): Плисти під вітрилом проти вітру. Плисти під вітрилом (на) віндсерфі [на повітряних зміях]. Тринадцятирічна дівчина вже не раз сама пливла під вітрилом у відкритому морі. | (що): Найкраще відпочиваю, керуючи вітрильною яхтою [льодовими санями].

Якщо уважніше поглянути на визначення в DŽ, очевидно, що воно неповне. Насамперед, «плисти під вітрилом» може й пасажир, але він не керує вітрилами судна. Крім того, нині під вітрилом можна плавати не лише на суднах, а й на інших вітрильних засобах. Тому визначення в BŽ розширено, а також дібрано приклади вживання, що ілюструють семантичне оточення слова buriuoti.

Щодо точності, доречним буде інший приклад, пор.:

DŽ

BŽ

багатокорін|ний, ~а (2) який має багато коренів: ~а плавуча рослина

багатокорінний, багатокоренева прикм. (2) 1. який має багато коренів (знач. 1¹³): Багатокорінна рослина. 2. який має багато коренів (знач. 2): Багатокорінний зуб.

Слово šaknis має шість значень і в BŽ, і в DŽ. А скільки значень має слово daugiašaknis? За поданням у BŽ — два, за DŽ — начебто шість, але чи справді? Пор. DŽ¹⁴:

šaknìs, ~iẽs, ~į̃ ім. (4) 1. підземна частина рослини, за допомогою якої вона закріплюється в ґрунті й живиться: Вирвав дерево з ~ями (з ~ів). Мичкувате коріння. Встромлена гілочка верби пускає ~і. Тиха свиня глибокий корінь риє (присл.). 2. частина волосини, зуба тощо, що міститься в тілі: Вирвав корінь зуба. 3. початок, джерело чого-небудь: Корені зла. 4. основна частина слова без префікса, суфікса та закінчення. 5. величина, піднесення якої до певного степеня дає дане число: Добувши квадратний корінь із дев’яти, отримаємо три. 6. розв’язок рівняння.

¹³ Номер значення слова, значення якого пояснюється, у дужках зазначається лише тоді, коли із самого формулювання визначення не очевидно, яке саме значення мається на увазі.

¹⁴ У БЗ виділено такі самі значення, тому його не цитуємо.

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Antraštinių žodžių reikšmių pateikimas Bendrinės lietuvių kalbos žodyne | 13

Перші два значення слова daugiašaknis, -ė справді відомі, однак інші сумнівні або принаймні не поширені¹⁵.

У БЗ намагаються уникати й хибних визначень, що утворюють логічне коло, які нерідко трапляються у ДЖ. Пор.:

DŽ

BŽ

čerlkšti, ~škia, ~škė 1. цвірінькати, цвірчати, стрекотіти. <...>

čerkšti, čerškia, čerškė дієсл. 1. видавати різкі короткі звуки (про птахів, тварин); син. цвірінькати: Сорока стрекоче — будуть гості. Птах стрекотів, захищаючи своє гніздо. Стрекочучи, налетіли дрозди.

čirlkšti, ~škia, ~škė 1. цвірчати, стрекотіти: Горобець, цвіркун ~škia. <...>

čirkšti, čirškia, čirškė дієсл. 1. (де?) видавати різкі короткі звуки (про неголосистих птахів, комах); син. стрекотіти, цвірчати: Горобець [цвіркун] цвірчить. Коники стрекотіли на лузі.

čirplti, ~ia, ~ė 1. цвірінькати, стрекотіти (про цвіркуна, пташку). <...>

čirpti, čirpia, čirpė дієсл. 1. видавати стрекотливий звук (про комах, деяких неголосистих птахів); син. цвірчати: Цілий день стрекотіли коники [цвіркуни].

svirplti, ~ia, ~ė цвірчати (про цвіркуна).

svirpti. svirpia. svirpė дієсл. (де?) видавати стрекотливий звук (про комах); син. цвірчати, стрекотіти: Осторонь настирливо стрекотів цвіркун.

З визначень у ДЖ так і не стає зрозуміло, про яку дію йдеться, крім того, що вона властива цвіркунові та (можливо, не завжди?) пташці. Визначення у БЗ дуже схожі одне на одне, але ці слова і є синонімами; до того ж читач одразу бачить визначення при потрібному йому слові.

¹⁵ Звісно, можна уявити багатокореневе зло, в інтернеті можна знайти й багатокореневу дорогу, але це радше метафора, а не окреме значення.

BENDRINĖ KALBA 89 (2016) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Antraštinių žodžių reikšmių pateikimas Bendrinės lietuvių kalbos žodyne |14

5. АЛФАВІТНЕ ПОДАННЯ ВСІХ РЕЄСТРОВИХ СЛІВ У БЖ

Задля точності й зрозумілості тлумачень у БЖ відмовилися від гніздового способу подання слів; про це писали й в інших статтях, пор. Liutkevičienė, Naktinienė, Vosylytė 2010: 235–251; Murmulaitytė 2012: 71–91; Sakalauskienė 2005: 153–161. Це означає, що власні словникові статті з тлумаченнями значень, граматичною інформацією та ілюстративними прикладами мають також віддієслівні й відіменникові абстрактні іменники, прислівники та демінутиви. Так набагато краще видно всю систему значень, ніж тоді, коли ці слова подаються в одному словниковому гнізді, як це робиться в ДЖ. Можна порівняти інформацію про слова ėjėjas і ėjimas у ДЖ і БЖ:

ДЖ

БЖ

eiti, eina, ėjo <…> ėjėjas, ~a (1) ім. ėjimas (2) (eiti – 23 значення)

eiti, eina, ėjo дієсл. <…> (eiti – 27 значень)

ėjėjas, ėjėja ім. (1) той, хто йде (зазвичай про людину); син. ėjikas: Gėras ėjėjas visuõr nueina. Menkà iš tavęs ėjėja.

ėjimas ім. (2) 1. зазвичай одн. → eiti 1: Змагання зі спортивної ходьби. 2. зазвичай одн. → eiti 2: Щоденна дорога на роботу йому набридла. 3. зазвичай одн. → eiti 4: Хода коня — наче грім! 4. зазвичай одн. → eiti 6: Хода вартового. 5. зазвичай одн. → eiti 9: Važiuovome teñ per̃ pãtį ledų̃ ėjimą. 6. зазвичай одн. → eiti 14: Прихід до влади. 7. у шашках, шахах тощо — одна дія гравця: Зробити хід.

Як видно, інформація в ДЖ про слова ėjėjas, -a і ėjimas обмежується лише їхнім наголосом. Інше, вже значно неоднозначніше питання — це те саме питання знову: скільки значень мають ці два слова, чи справді всі двадцять три значення вихідного дієслова? На думку укладачів БЖ, ėjėjas, -a має лише одне значення, ėjimas — сім. Формально похідні з суфіксом -imas можна утворити від будь-якого значення eiti, адже це були б регулярні утворення, але чи були б вони реальними, поширеними, звичними лексемами? Пор. кілька значень eiti, поданих у ДЖ:

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Antraštinių žodžių reikšmių pateikimas Bendrinės lietuvių kalbos žodyne | 15

йти, іде, ішов <...> 5. їхати: Потяг, автобус іде <...> 12. вміщуватися: Скільки зерна вміститься в той мішок? <...> 14. мати попит: На ці товари є добрий попит. 15. споживатися, витрачатися: Хліб швидко розходиться. Дрова дуже ходові. 16. пересилатися, перевозитися: Лист ішов довго. Через цей порт проходить багато товарів. 17. зароблятися, отримуватися: Великі прибутки надходили з саду. Йому нараховують пенсію.<...> 19. ставати, перетворюватися: Жито йде в кукіль. Каша збивається грудками. Дні стають довшими. <...> 21. щастити, вдаватися: Йому добре дається навчання. Справи йшли чудово. <...> 23. демонструватися: Сьогодні в театрі йде «Скіргайла». Хороший фільм ішов. <...>

Тепер спробуймо утворити від цих значень дієслова йти абстрактні іменники. Входження зерна в мішок? Витрачання дров? Надходження пенсії? Іти «Скіргайлі» в театрі? і т. д. Очевидно, що такі словосполучення виправив би будь-який редактор. А щодо назв діячів, то навіть формально утворити двадцять три лексеми той, хто йде, -а заважала б семантика.

6. ЗМІНА НОРМАТИВНОЇ ОЦІНКИ ДЕЯКИХ ЗНАЧЕНЬ

У BŽ немає слів, уживання яких не рекомендується або яких слід уникати. Нормативну оцінку деяких слів, які раніше вважалися такими, змінено: тепер їх рекомендують до вживання, тому їх включено до BŽ. Докладніше про це див. Liutkevičienė 2015: 5. Те саме стосується й деяких значень слів. Наприклад, за погодженням із підкомісією словника Державної комісії з литовської мови було вирішено включити до BŽ такі значення слів делегувати¹⁶; дружній, -я; блищати, які раніше вважалися ненормативними:

делегу́oti, делегу́oja, delegãvo дієсл. <...> 2. (кому, що) передавати повноваження, уповноважувати виконувати: Муніципалітет делегує свої функції мешканцям. Щоб будь-яка організація працювала ефективно, керівники неодмінно повинні делегувати повноваження своїм працівникам. За потреби президент асоціації делегує повноваження віцепрезидентам.

дружній, дружня прикм. (1) <...> 5. безпечний, зручний, сприятливий, пристосований для користування людиною: Вебсайт зручний для різних пошукових систем. У нашому магазині ціни зручні для покупців навіть без знижок. Університет, дружній до людей з інвалідністю, прагне забезпечити рівні умови для всіх студентів. 6. нешкідливий, екологічний: Підприємство виробляє якісні, безпечні, дружні до людини й довкілля автомобілі. На екологічних автозаправних станціях установлено пристрої для зменшення забруднення.

¹⁶ Див. також Банк консультацій Державної комісії з литовської мови.

BENDRINĖ KALBA 89 (2016) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Antraštinių žodžių reikšmių pateikimas Bendrinės lietuvių kalbos žodyne | 16

блищати, блищить, блищав дієсл. <...> 3. (чим) розм. справляти гарне враження, мати чудовий вигляд, показати себе; син. сяяти: Перед виборами партії знову хочуть блищати відомими обличчями. З дитинства він вирізнявся винятковими музичними здібностями. | запереч. (чим): Цього семестру знання другокурсників аж ніяк не блискучі. Та зірка шоу-бізнесу не вирізняється розумом.

УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНІ ЗАУВАГИ

1. Частину тексту BŽ писали й редагували не за абеткою, а за лексико-семантичними групами. Це дало змогу системніше й послідовніше визначати подібні слова або їхні значення.

2. Знаком | у BŽ позначено відтінок значення, переносне вживання та зворотну форму — це так чи інакше роблять і в інших словниках. Однак у BŽ таким способом розмежовано й такі явища, які в DŽ здебільшого ніяк не позначаються: вищий і найвищий ступені прикметників і прислівників, займенникова форма, безособове вживання, дієслова з префіксом ne-. З огляду на те, що в багатьох згаданих випадках відрізняються навіть форми заголовного слова й слова, наведеного після знака | (ėdrus, -i | ėdresnis, -ė | ėdriausias, -a; detalus, -i | detalesnis, -ioji; hiperbolizuoti | nehiperbolizuoti), на думку укладачів BŽ, це необхідно показувати.

3. Усі слова, ужиті у визначеннях значень, за винятком особових імен, у словнику подано й пояснено як заголовні. Цим BŽ відрізняється від DŽ та багатьох інших словників. Якщо читач словника не знатиме не лише заголовного слова, а й якогось слова з визначення, то пояснення цього слова також знайде у словнику.

4. Формулюючи визначення, у BŽ особливу увагу приділяють точності й ясності та намагаються уникати двозначностей і хибних логічних кіл у визначеннях, які трапляються в деяких інших словниках.

5. У BŽ відмовилися від гніздового способу подання слів. Дієслівні й прикметникові абстрактні іменники, прислівники та демінутиви мають власні словникові статті з тлумаченням значень, граматичною інформацією та ілюстративними прикладами вживання. Окреслюється загальна тенденція: у BŽ буде виокремлено й описано набагато більше значень, ніж у DŽ.

6. Нормативна оцінка деяких слів, які раніше вважалися ненормативними або небажаними, змінилася: тепер їх вважають нормативними, тому їх включено до BŽ.

BENDRINĖ KALBA 89 (2016) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351–7204

DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Antraštinių žodžių reikšmių pateikimas Bendrinės lietuvių kalbos žodyne | 17

ŠALTINIAI

BŽ Antraštynas – Bendrinės lietuvių kalbos žodyno Antraštynas. Prieiga internete: http://bkz.lki.lt/antrastynas.

BŽ – Bendrinės lietuvių kalbos žodynas (rengiamas). Prieiga internete: http://bkz.lki.lt.

DŽ – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas / vyriausiasis redaktorius Stasys Keinys. – 7-as patais. ir papild. leid. – Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2012, XXVI, 969 p.; elektroninis variantas, 2015. Prieiga internete: http://lkiis.lki.lt.

Interneto tekstų ištekliai naršyti paieškos sistema Google (https://www.google.lt).

LITERATŪRA

Lazauskaitė V., Liutkevičienė D. 1998: Valgių ir gėrimų pavadinimai „Bendrinės lietuvių kalbos žodyne“. – Lietuvių kalbotyros klausimai 40, 205–217.

Liutkevičienė D. 2006: Bendrinės lietuvių kalbos žodynas. Siekiamybė ir realybė. – Leksikografija ir leksikologija 1: Aiškinamųjų bendrinės kalbos žodynų aktualijos, Vilnius: LKI, 9–18.

Liutkevičienė D., Naktinienė G., Vosylėtė K. 2010: Veiksmažodžiai ir jų abstraktai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne. – Leksikografija ir leksikologija 2, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 235–251.

Liutkevičienė D. 2014: Nuorodinis žodžių aiškinimas Bendrinės lietuvių kalbos žodyne. – Leksikografija ir leksikologija 4, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 219–229.

Liutkevičienė D. GK 2014: „Bendrinės lietuvių kalbos žodynas“ žengia į internetą, Gimtoji kalba 9, 15–19.

Liutkevičienė D. 2015: Bendrinės kalbos normų pateikimas Bendrinės lietuvių kalbos žodyne. – Bendrinė kalba 88, 1–8.

Mik ulskas R. 2006: Judėjimo reikšmės kelio predikatai. Leksikografinis aspektas. – Leksikografija ir leksikologija 1: Aiškinamųjų bendrinės kalbos žodynų aktualijos, Vilnius: LKI, 146–147.

Murmulaitytė D. 2006: Kai kurių daiktavardžių apibrėžimas „Bendrinės lietuvių kalbos žodyne“. – Leksikografija ir leksikologija 1: Aiškinamųjų bendrinės kalbos žodynų aktualijos, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 34–54.

Murmulaitytė D. 2012: Vedinių pateikimo sistemiškumas Bendrinės lietuvių kalbos žodyne. – Kalbos kultūra 85, 71–91.

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Antraštinių žodžių reikšmių pateikimas Bendrinės lietuvių kalbos žodyne |18

Naktinienė G. 2006: Svarbesnieji „Bendrinės lietuvių kalbos žodyno“ semantikos aspektai. – Leksikografija ir leksikologija 1: Aiškinamųjų bendrinės kalbos žodynų aktualijos, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 19–31.

Naktinienė G. 2011: Parūpinamieji veiksmažodžiai „Bendrinės lietuvių kalbos žodyne“. – Kalbos kultūra 84, 150–164.

PAT 2002: Paukščių anatomijos terminai = Nomina anatomica avium / L. Daugnora, R. R. Budrys, R. Trainienė; Lietuvos veterinarijos akademija. Anatomijos ir histologijos katedra, Vilniaus universitetas. Zoologijos katedra. – [Kaunas]: Naujasis lankas: Lietuvos veterinarijos akademija.

PPŽ 2009: Paukščių pavadinimų žodynas = Vocabularium nominum avium = Dictionary of bird names = Vogelnamenverzeichnis = Dictionnaire des oiseaux = Словарь названий птиц: lotynų, lietuvių, anglų, vokiečių, prancūzų ir rusų kalbomis / Vilniaus universiteto Ekologijos institutas; sudarė Mečislovas Žalakevičius, Irena Žalakevičienė. – Vilnius: Vilniaus universiteto Ekologijos institutas.

Sakalauskienė V. 2003: Leksikos tyrimo semantiniais laukais vaidmuo leksikografijoje. – Leksikografijos ir leksikologijos problemos, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 106–113.

Sakalauskienė V. 2005: Veiksmažodžių abstraktų pateikimas dabartinės lietuvių kalbos žodynuose. – Kalbos kultūra 78, 153–161.

TB – Lietuvos Respublikos terminų bankas. Prieiga internete: http://www.lrs.lt/pls/tb/tb.search.

Vikipedija – laisvoji enciklopedija Vikipedija. Prieiga internete: https://lt.wikipedia.org/wiki/Vikipedija.

VLE II – Visuotinė lietuvių enciklopedija 2, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2002.

VLE IX – Visuotinė lietuvių enciklopedija 9, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2006.

Valstybinės lietuvių kalbos komisijos Konsultacijų bankas. Prieiga internete: http://konsultacijos.vlkk.lt/lit/konsultacijos/paieska.html.

Įteikta 2016 12 28 Priimta 2017 01 20

DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ Lietuvos kalbos institutas Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius [email protected]

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351–7204