ЖОЛАНТА ВАСКЕЛЕНЕ

Шяуляйський університет

ОСОБЛИВОСТІ СЛОВОТВОРУ ТА СЕМАНТИКИ НЕОЛОГІЗМІВ ЛИТОВСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ

КЛЮЧОВІ СЛОВА: неологізм, похідне слово, дериват, композит, потенційне похідне слово, оказіональне похідне слово, словотвірне значення, лексичне значення.

ВСТУП

Мова як система є сталою, але водночас вона змінюється. Склад словника постійно змінюється у двох напрямках: з нього зникають застарілі, непотрібні слова (або їхні значення), але водночас виникають нові слова (або нові значення) (Jakaitienė 2010: 171, 203). Цей процес передусім зумовлений потребою користувачів усного й писемного мовлення називати нові реалії або прагненням по-іншому, своєрідно назвати те, що вже має назву. Отже, у литовській (як і в будь-якій іншій) мові постійно з’являються нові слова¹, значну частину яких становлять неологізми². Нові слова усного й писемного литовського мовлення (зокрема й неологізми) досліджують у різних аспектах (походження, словотвору, семантики, поширення тощо) (Girčienė 2013, 2015; Inčiūraitė-Noreikienė 2015; Mikelionienė 2002; Miliūnaitė 2012, 2014; Murmulaitytė 2014, 2016b; Vaskelienė 2007, 2010, 2011, 2012 та ін.). Мета статті³ — обговорити особливості словотвору й семантики неологізмів⁴, виявлених у творах литовських письменників. Об’єкт дослідження — двадцять книг тринадцяти литовських письменників (див. список джерел)⁵. У роботі застосовано методи аналізу, інтерпретації та підрахунку.

¹ Значну кількість нових слів зафіксовано в Базі даних нових слів литовської мови (ND) (див. Miliūnaitė 2015; про базу даних, перспективи дослідження неологізмів і можливість включення нових слів до Словника загальнолітовської мови (BŽ) див. Murmulaitytė 2016; 2016a).

² «Терміном „неологізм“ можна називати лише таке нове слово, яке виникло внаслідок словотвору цієї мови» (Urbutis 2009: 37; про нові слова й неологізми див. також Jakaitienė 2010: 205–215). У статті неологізмами вважаються похідні слова, не зафіксовані в Словнику литовської мови (LKŽe), Словнику сучасної литовської мови (DLKŽ), реєстрі Словника загальнолітовської мови (BŽa), Електронній картотеці доповнень до Словника литовської мови (LKŽPK) і Базі даних нових слів литовської мови. Хоча до такої категорії неологізмів належать і слова регулярного словотвору, і не цілком типові / оказіональні похідні, вважається, що обраний критерій відбору є прийнятним та об’єктивним.

³ Авторка дякує анонімним рецензентам статті за цінні зауваження та пропозиції.

⁴ Деякі похідні слова, виявлені у творах литовських письменників (наприклад: čiurlioniškas, -a; donelaitiškas, -a; dostojevskiškas, -a; viršmentalinis, -a та ін.), можна вважати неологізмами лише умовно, оскільки, як свідчать дані Корпусу текстів сучасної литовської мови (DLKT) та пошукової системи Google (G), вони вживаються й в інших текстах. Важко сказати, хто є автором такого похідного слова; у статті це питання й не ставиться.

⁵ Авторів (і книжки) обрано випадково: під час читання прозових творів литовських авторів різних поколінь було відібрано рідковживані (ті, що привернули увагу) похідні слова, а потім перевірено, чи зафіксовані вони у словниках, базах даних тощо (після перевірки

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ. Lietuvių rašytojų naujadarų darybos ir semantikos ypatumai | 2

У досліджених книжках литовських письменників виявлено 397 дериватів, не зафіксованих у LKŽe, DLKŽ, BŽa, LKŽPK, ND: 202 іменники, 123 прикметники, 36 дієслів, 36 прислівників (див. рис. 1). Далі в статті їх розглянуто у групах за частинами мови.

РИС. 1. Частини мови новотворів

1. ОСОБЛИВОСТІ СЛОВОТВОРУ ТА СЕМАНТИКИ ІМЕННИКОВИХ НОВОТВОРІВ

Іменникові новотвори утворено чотирма основними способами словотворення: найбільше суфіксальних похідних (114) і складних слів (72), значно менше префіксальних похідних (8) та флексійних похідних (5); 3 новотвори слід вважати утвореннями з несталою системою словотвірних ступенів (див. рис. 2).

РИС. 2. Іменникові новотвори

проаналізовано лише порівняно невелику частину відібраних утворень). Варто зазначити, що мову творів деяких авторів досліджували з тих чи інших аспектів (див. Akelaitienė, Žiliūtė-Batavičienė 2011; Barauskaitė 2001, 2001a; Bražėnas 2007; Gustaitienė 2013; Libonaitė 2005; Poškūvienė 2013), однак праць про новотвори у вибраних творах не виявлено.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ. Lietuvių rašytojų naujadarų darybos ir semantikos ypatumai | 3

Більшість іменникових новотворів (94 відсотки) утворено від слів, внесених до словників. Деякі іменники утворено від потенційного твірного слова — такого, що не реалізоване в нормі, але легко уявляється, — яке також є новотвором (про потенційні твірні слова див. Urbutis 2009: 150, 241, 341)⁶.

1.1. Суфіксальні та флексійні похідні, розподілені за словотвірними категоріями відповідно до їхнього робочого значення⁷, доцільно розглянути разом. Варто зазначити, що у творах усіх авторів багато одиниць абстрактної лексики⁸ — регулярних утворень, які можна вважати потенційними (про регулярність і потенційні утворення див. Urbutis 2009: 315–322), — новотворів, які можна вважати абстрактними іменниками від дієслів (1) та іменних частин мови (2). Більшість із них належить до продуктивних типів, наприклад, абстрактні іменники від дієслів найчастіше мають суфікси -imas (-ymas), -tis, -esys (apsimokslinimas, duonėjimas, išbūtinimas, papaišymas, pasilabanaktinimas, stribukavimas, triušėjimas, žvangenimas; apmirtis, atitvertis, atpirtis, įgaubtis, išgaubtis, sukauptis, sutelktis; plastesys, sklidesys, švogždesys, tylesys, trioškesys), абстрактні іменники від іменних частин мови — суфікси -umas, -ystė, -ybė (akinamumas, išblokštumas, karviškumas, minkštakūniškumas, našlaitiškumas, sakrališkumas, stinglumas, vienetinumas, visavertiškumas; citatmeldystė, luošystė, vienmylystė; negendamybė, nuspejamybė, nuosaikybė). Є й новотвори інших словотвірних типів: із суфіксами -smas (gelsmas), -snis (kūksnis), -astis (mūsastis, žeismastis), -ava (angeliava), з непродуктивним суфіксом -la (див. LKG 1965: 301) (stingla, spengla), а також із суфіксом іншомовного походження -izmas (hamletizmas, šopoholizmas).

Лексичне значення абстрактних іменників від дієслів та іменних частин мови, які найкраще зберігають категоріальне словотвірне значення, зрозуміле навіть без ширшого контексту, наприклад: apmirtis «завмирання» (Коли таке трапляється, проходиш усі неминучі стадії-станції: шок, заперечення, гнів, пошук винних, пригніченість, апатію. Apmirti DK145); sukauptis «зосередження» (Це не розпорошеність, а sukauptis з усім, ніби з одним K166–167); sklidesys «(роз)поширення» (Поезія помирає тієї ж миті, коли цей sklidesys розпливається, втомлюється K47); akinamumas «наявність того, що засліплює; здатність засліплювати» (Цей літній ранок — <...> аж до akinamumo вибілений VP80); minkštakūniškumas «поступливість»⁹ (Бірантас, ненавидячи себе за таку minkštakūniškumą, махнув рукою SR115); vienmylystė «любов до одного, любов до чогось одного» (Кохання Ем виняткове, воно — особливий vienmylystės різновид KE121). Іноді новотвори (наприклад,

⁶ Потенційні твірні слова у статті позначено зірочкою*, новотвори в реченні (або фрагменті речення) виділено, значення новотворів подано так, як їх розуміє авторка статті; слово або словосполучення, на яке звертається увага, підкреслено.

⁷ У праці, спираючись на слововживання та спостереження Pranas Kniūkšta (1976; 1998), використано термін робоче значення, а не термін Словника лінгвістичних термінів (KTŽ 1990: 43) словотвірне значення. Варто зазначити, що обидва терміни вживаються у DLKG (див. 2005: 229–231 та ін.).

⁸ Особливо багато їх у прозі Доналда Каяука; ця тенденція помітна й під час розгляду текстів інших литовських авторів (див. згадані публікації J. Vaskelienė).

⁹ Імовірно, тут спираються на значення прикметника minkštas «чутливий, милосердний; поступливий» у DLKŽ.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ. Lietuvių rašytojų naujadarų darybos ir semantikos ypatumai | 4

атпіртіс «відкуплення», апсімокслінімас «набуття деяких знань») або речення, контактно пов’язані словами зі спільним коренем, наприклад: Адже біль уже був би початком відкуплення. А відкуплення тут немає K155; Темне псевдонаукове знання. Здобувати темне псевдонаукове знання — це означає не вміти досягти ні справжнього пізнання, ні <...> меж невідання K78. Потенційні новотвори negendamybė¹⁰ «нетлінність, те, що не тліє» і nuspėjamybė «передбачення, правильне висловлювання без достеменного знання» вживаються поряд із зафіксованими у словниках утвореннями аналогічної словотвірної структури nemarybė та nuobodybė, наприклад: треба, щоб це тіло вдяглося в нетлінність, це смертне тіло вдяглося в безсмертя SR171; є така нудота, така передбачуваність DK28–29. Похідне з флексією -is anapusis, імовірно, вжито у значенні «потойбіччя, не ця реальність», наприклад: Звичайні люди називають їх потойбічними, оповідачі — небесами, філософи — трансцендентною сферою K317.

Хоча деякі абстрактні іменники спираються на потенційні (імпліцитні) твірні слова, словотвірні ступені чіткі, наприклад: pasilabanaktinimas: *pasilabanaktinti: *labanaktintis: labanakt, išbūtinimas: *išbūtinti: *būtinti: būtis (пор. įbūtinimas, наведене в LKŽPK), bekiaušiškumas: *bekiaušiškas: *bekiaušis: kiaušis, bereikšmiškumas: *bereikšmiškas: bereikšmis, bemintiškumas: *bemintiškas: bemintis, paradoksiškumas: *paradoksiškas: paradoksas, priešybiškumas: *priešybiškas: priešybė, vieninteliškumas: *vieninteliškas: vienintelis, žeismastis: *žeismas: žeisti тощо. Значення цих новотворів (pasilabanaktinimas «побажання на добраніч», bekiaušiškumas «розм’яклість, відсутність твердої думки», bereikšmiškumas «відсутність значення» тощо) також зрозуміле з контексту, наприклад: Для того вечірнього ритуалу вони навіть вигадали таємне слово — pasilabanaktinimas¹¹ KE200; Твою алергію на гармонію приниженого, прояви якої <...> Ти зневажливо називаєш bekiaušiškumas K337; Протилежності, які не можна протиставляти, <...> не можна звеличувати одну, принижуючи іншу (наприклад, медитації думки й бездумності, абстракції та образу) K231; геніальна поезія Землі, яка єдина передає це <...> тонкими поетичними засобами: інтонацією, паузою, фонетикою, ритмічною структурою, значенням слова, грою слів, алюзією, метафорою, беззначністю K178; таємниця <...> і парадоксальність K299; не можна категорично заперечувати і їхню [улюблених розумом протилежностей] протилежність K300; Ми любимо її [медитації] винятковість K133; Поряд валяється аркуш паперу з одним словом. Назвою. «Žeismastis». Може, й непогано DD100. Повтором новотвору išbūtinimas пов’язано суміжні речення, наприклад: У цьому разі визволення означало б певне išbūtinimas. Išbūtinimas аж ніяк не в негативному сенсі, а в тому, що колись людський дух муситиме приручити і Небуття, її таємницю K228. Звичайні утворення velniava та savastis допомагають краще зрозуміти значення вжитих поруч новотворів аналогічної словотвірної структури angeliava та mūsastis, наприклад: Velniava, справжні ті соняшники чи уявні, що існують

¹⁰ Його слід вважати робочим синонімом до утворення negendamumas, зафіксованого в LKŽPK.

¹¹ Усвідомлюється новизна слова — зазначається, що новотвір вигадано навмисно.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ. Lietuvių rašytojų naujadarų darybos ir semantikos ypatumai | 5

чи галюцинуючої¹² свідомості?! <...> Velniaua, angeliau!.. KE141; без літературної savasties не буває жодної літератури mūsasties, не буває й нас самих BLB35 (увагу адресата привертають повторенням спільнокореневих слів mūsastis та mūsų). У ширшому (історичному післявоєнному) контексті зрозуміле значення новотвору, що спирається на потенційне твірне слово stribukavimas (: *stribukuoti: *stribukas: stribas), наприклад: там, за моїм stribukavimą мені нарозповідали Č112. Як зазначено в LKG (1965: 314–315), за допомогою суфікса -izmas утворюються назви філософських, релігійних, мистецьких, наукових і політичних напрямів, систем і устроїв. Новотвір hamletizmas «ідеологія Гамлета», утворений за допомогою цього суфікса, спирається на особове ім’я (певна hamletizmo відтінок K94), тоді як абстрактний іменник šopoholizmas «залежність від покупок; стан šopoholiku» утворено від варваризму šopoholikas¹³ (щоб сьогоднішній šopoholizmo напад закінчився не жорстоким похміллям EK132).

Asmenys įvardijami veikėjų ir veiksmažodinės ypatybės turėtojų kategorijai skirtinais priesagų -ėlis, -ė; -ukas, -ė; -tojas, -a; -ėjas, -a vediniais atsibeldėlis, -ė; įmitėlis, -ė; išsprūdėlis, -ė; išprotėjėlis, -ė; nuprotėjėlis, -ė; pabėgiukas, -ė; paklydžiukas, -ė; silpukas, -ė; smalsautojas, -a; nuskausmintojas, -a; aprengėjas, -a, nedarių priesagų -onis, -ė ir -aila vediniais melžionis, -ė ir pašaipaila, šiai kategorijai skirtini galūnių -(i)us ir -a vediniai dvokius, baksnius, prisegą¹⁴, partraidą, vulgar ybe besiremiantis darinys nuopisa. Daugumas šių vedinių (net ir be platesnio konteksto) turi aiškią leksinę reikšmę, iš esmės sutampančią su darybine, pvz.: atsibeldėlis, -ė „kas iš kur nors atsibeldęs, atėjęs gyventi“ (nesvarbu, ar jis būtų vietinis, ar, pasak jos, atsibeldėlis VP39); nuprotėjėlis, -ė „kas nuprotėjęs, nelabai protingas žmogus“ (pasinaudoti šio nuprotėjėlio atvirumu KE20); smalsautojas, -a „kas (pernelyg) smalsauja, yra smalsus“ (net pačiame nuošaliausiame vasaros parko kampelyje esama <...> įkyruolių ir smalsautojų arba patentuotų plepių EK110); nuskausmintojas, -a „kas sumažina skausmą“ (žmogiškųjų sielų žinovas ir jų nuskausmintojas SR269). Suvokti kai kurių naujadarų reikšmę, pvz., aprengėjas „kas ką nors aprengia“, paklydžiukas „kas paklydo, yra paklydęs“, pabėgiukas „kas pabėgo, pabėgelis“, lengviau ir dėl greta pavartotų įprastų darinių kirpėjas, pamestinukas, pvz.: visiems talkino kirpėjai ir apren gėjai SRII64; Tapome pamestinukais, pabėgiukais, paklydžiukais K237. Kai kurių okazinių laikytinų (tik tame tekste pavartotų ir tam tekstui tinkamų) naujadarų reikšmei suprasti reikia platesnės leksinės aplinkos, pavyzdžiui, kad naujadaras melžionis remiasi veiksmažodžiu melžti, paaiškėja iš konteksto: milžinai melžė pritvinkusius debesis, iš to debesų pieno pagamino gėrimą, pavadintą čvik u, ir Nuo to laiko tuos čvikio mėgėjus ima vadinti

¹² Про нього див. 3.2.

¹³ Jo variantas šopaholikas yra įtrauktas į ND (apie jį dar žr. Murmulaitytė 2016b: 13); kaip rodo Google duomenys, vartojami abu žodžio variantai.

¹⁴ Цей іменник може бути також варіантом запозичення priesaga, наведеного в LKŽe, зі значенням «чоловік або дружина, подружжя».

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ. Lietuvių rašytojų naujadarų darybos ir semantikos ypatumai | 6

молочниками KR16. Також із контексту стає зрозуміло, що іменник пришпілька уживається в лексичному значенні «дружина», наприклад: Та моя пришпілька як на зло, замаскувавшись, подалася до сусідки Č141.

Похідними назв осіб за характерною ознакою вважаються новотвори, утворені за допомогою суфіксів власного й іншомовного походження –ininkas, -ė; -uolis, -ė; -ulis, -ė; -iena; -ukas, -ė; -nykas, -ė; -orius, -ė; -ra; -uva; -istas, -ė і -ikas, -ė: birontininkas, -ė (: Birontas); daugelininkas, -ė (: Daugėla); bohemininkas, -ė; furtininkas, -ė (: furta «хвіртка»); kraujomaišininkas, -ė; džiazuolis, -ė; glotnuolis, -ė; laisvuolis, -ė; tuštulis, -ė; debesiena; virvelinukas, -ė; mašininorius¹⁵; šūdelnykas; šūdra (: šūdas)¹⁶; kaimuva; slalomistas, -ė; panceristas, -ė (: Panceris – діяч); ironikas, -ė. Лексичне значення деяких похідних, яке по суті не відрізняється від словотвірного, зрозуміле й без ширшого контексту, наприклад: bohemininkas, -ė «людина богеми» (І вже як bohemininkai сидимо на 26-му поверсі готелю «Латвія» KN202); džiazuolis, -ė «любитель джазу» (Справжній džiazuolis мав би почуватися дивно KN115¹⁷); glotnuolis, -ė «той, хто милий, приємний, ніжний»¹⁸ (здається, від такої glotnuolės можна було очікувати чогось більшого SR161); laisvuolis, -ė «вільна людина» (Людина, мабуть, була або зовсім глуха, або laisvuoliu прикидалася свинею GD368); kraujomaišininkas, -ė «той, хто займається кровозмішенням» (серед яких були злодії, убивці, <...> kraujomaišininkai і ґвалтівники власних дочок SRII180); panceristas, -ė «прихильник Пансеріса» (Panceristai приміряли костюми звірят UR84). У творі Юозаса Апутіса вжито не зафіксований у словниках похідний іменник slalomininkas («спортсмен-слаломіст» DLKŽ), а його словотвірний синонім slalomistas, наприклад: пірнувши у воду, вовк кружляв колами довкола нього, потопаючого, вилітав, наче якийсь slalomistas з орбіти обертання, але швидко повертався A22–23. Контекст дає змогу зрозуміти, що похідне слово kaimuva, утворене за термінологічною словотвірною моделлю (див. LKG 1965: 362), уживається у значенні «щось властиве селу, сільська реалія», наприклад: Хто ти сьогодні, «Онуте», у світі розваг? Kaimuva DK118–119. Приклади вживання інших новотворів цієї словотвірної категорії: і daugelininkams, і birontininkams, які <...> стріляли один в одного смертельними поглядами SR201; відчинилося віконце хвіртки, і крізь ґрати блиснули підозрілі очі furtininkės SR242; У небесній мисці Старого міста густішають debesienos EK129; де вже тобі, tuštuliuk, крізь усе це щось розгледиш K296; Усі домашні промайнули перед очима, крім пишногрудої virvelinukės KE249; пропахло якимось трактористом — не трактористом, але все ж якимсь mašininorius, бо він був одягнений у комбінезон A225; Ну зачекай, šūdelnyke! KE240; той, хто почувається вбивцею, вічно мучиться докорами сумління, не здатний вільно мислити й відчувати, — šūdra K276–277; невдовзі помітиш, що з ironikais тобі не завжди по дорозі K59.

¹⁵ Синонім нормативного похідного слова mašinistas, -ė.

¹⁶ Іменник šūdra може бути також варіантом інтернаціонального слова šudra («у стародавній Індії — одна з чотирьох головних варн (станів), найнижча в їхній ієрархії <...>» (TŽŽ 723)) або результатом контамінації обох слів (šūdas ir šudra).

¹⁷ У тому самому тексті вжито не внесену до словників збірну назву džiazuomenė, уже подану в ND.

¹⁸ Іменник спирається на значення прикметника glotnus, -i «приємний, ніжний», наприклад, Glotnus žmogus DLKŽ.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ. Lietuvių rašytojų naujadarų darybos ir semantikos ypatumai | 7

Asmenų pagal kilmę darybos kategorijai skirtini gana aiškias leksines reikšmes turintys darių priesagų -ietis, -ė; -iškis, -ė vediniai hamburgietis, -ė (: Hamburgas) „Hamburgo gyventojas“; parlaukietis, -ė (: Parlaukis) „Parlaukio gyventojas“; užžiūrietis, -ė (: užžiūris) „užžiūrio gyventojas“; donbasiškis, -ė (: Donbasas) „Donbaso gyventojas“; šaukliškis, -ė (: Šaukliai) „Šauklių gyventojas“; pvz.: kartais jaučiau, kaip hamburgiečių bruožai tarsi srūva į mane KN164; Talkininkai, kaimynai, svečiai parlaukiečiai ar iš kokio ten Kauno Č32; Lig(i) šiol kaip absurdo anekdotą prisimenu vienos doros užžiūrietės žodžius K131; pasakė labai patenkintas donbasiškis ir išdidžiai patempė kaklą A276; Jis čia tik vienas toks, šaukliškis TG22. Šios darybos kategorijos vediniu laikytinas ir priesagos -oidas vedinys kaunoidas (: Kaunas) „Kauno gyventojas“. Platesniame kontekste jaučiamas menkinamas vertinimas, veikiausiai todėl ir pasirinkta netipiška asmenų pagal kilmę pavadinimų priesaga -oidas, kuri afiksų sąrašuose paprastai nepateikiama (žr. LKG, DLKG, Pakerys 1994), bet, esant darybos opozicijai, skirtina (plg. diftongoidas Kazlauskaitė 2000: 52): Tikras kaunoidas. Tokia rasė K325.

Su dariomis vietų pavadinimų darybos kategorijos priesagomis –ynas, –ynė, –uma ir –idė sudaryti naujadarai tarydynas, stribokynas, vėmalynė, judruma, drakonidė. Kai kurių vedinių reikšmė aiški, pvz., judruma „judri vieta“ (Pačioj judrumoj, prisiglaudus rūmų sienos <...> sėdėjo sena moteris DK9); kitiems suprasti reikia konteksto: tarydynas (: Tarydas – kūrinio veikėjas) „vieta, kur gyvena Tarydai“ (nutempė į troškintais kopūstais nešantį tarydyno liūną SR47); stribokynas (: *stribokas: stribas) „stribokų / stribų buveinė“ (Ten buvo pats stribokynas ir saugumas BLB97). Perkeltinės reikšmės turi baisios vietos reikšmę pavartotas naujadaras drakonidė ir vėmalynė, kuria vadinamas žodžių srautas, pvz.: plūstamės prišnėrkštoje rembrantiškų¹⁹ atspalvių drakonidėje K317–318; Visus tenkina pusiau įvaldytas verlibras ir vos ne beprasmiškų atsitiktinių žodžių vėmalynė TG158.

Досить чітке значення має похідне з суфіксом колективною назвою –ія есинія (: сутність) «сукупність сутностей», наприклад: Злився із собою, з ними, з усією есинією K160. А для розуміння значення новотвору ангелія (: ангел) «ангели, сукупність ангелів» потрібен контекст — ідеться про небо, наприклад: Кажи що завгодно — має почуття гумору небо та його духи, і його ангелія має! K434.

Окремі новотвори належать до різних інших словотвірних категорій: похідні із суфіксами –alas і –(i)onė džeržgalas, kraigalionė вважаються назвами результату дії; похідне із суфіксом –iklis skaliklis (: skalauti) — назвою знаряддя; agronomienė, pastalininkaitė (: pastalininkas, див. LKŽPK) — назвами за статевою відмінністю; до демінутивів належать draugaitė (Отакі ми були нерозлучні draugaitės GD19) і kelnačkės (як упав, kelnačkės спустилися йому на п'яти Č174); ненормативний для літературної мови суфікс -ka має утворене від запозичення šnapsorius похідне

¹⁹ Про нього див. 2.1.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ. Lietuvių rašytojų naujadarų darybos ir semantikos ypatumai | 8

похідне слово šnapsorka (Палубінскіте була šnapsorka A29). Значення деяких похідних (agronomienė «дружина агронома», pastalininkaitė «дочка пасталинінка», kraigalionė «те, що нашкрябано, написано» тощо) цілком зрозуміле: іду й зустрічаю саму agronomienę A87; на тілах ще з десяток інших лежала й бідолашна pastalininkaitė SRII172; ця його kraigalionė однозначно не годилася для публікації DD171. А, наприклад, зрозуміти значення новотвору skaliklis «засіб для полоскання» допомагає контекст — поруч ужито похідні аналогічної будови, внесені до словників: Цілий арсенал для зубів — швеціклі, скаліклі, пловіклі, гремжіклі DD93. Лексичне значення новотвору džeržgalas (так у творі названо велосипед) віддалене від словотвірного — для його розуміння потрібен ширший контекст: тільки бринь той džeržgalą об землю Č26.

1.2. 8 іменників, утворених за допомогою префіксів.

До потенційних похідних належать утворення з префіксом be- bekiaušis ir besaulė: першим названо особу, а друге поповнює ряд назв неживих предметів (про утворення з be- див. LKG 1965: 431–432). У литовській мові за допомогою префікса be-, який найчастіше позначає відсутність того, про що йдеться в основному слові, утворюються іменники й прикметники. Уживання показує, що besaulė — це іменник²⁰ зі значенням «темне місце, без сонця»: Цибуля з польового схилу перекочувала в підвальну besaulėn EK134. Похідне слово bekiaušis ужито в переносному значенні — так називають чоловіків у спідницях: шотландцям треба запхати за сорочки буханці хліба, щоб вони були ще більше схожі на баб, бо вже й так у спідницях, і назвали їх bekiaušiais, адже, як вони кажуть, під жіночими спідницями, як відомо, яєць не буває SR208.

За допомогою префікса po- утворено похідні, що відповідають вимогам словотвірного типу: pomentė «місце під лопаткою» і polėkštė «тарілка, яку ставлять під іншою тарілкою»²¹: перше позначає місце під предметом, названим основним словом, а друге — «предмет, що міститься або призначений бути під предметом, названим основним словом» (LKG 1965: 431), наприклад: Прокидаюся вночі, наче ножем у pomentej K362; на гарній фаянсовій тарілці зі срібною polėkšte SRII104. Місце позначають похідні з префіксом pa- pariešė (: Riešė) «місце вздовж Рієше»²² і pažolė «місце вздовж трави», наприклад: але близько восьмої туман розсіється, pariešės листя вільхи й верби підсохне GD308; Між деревами pažolė звився густий туман KE116. Значення новотвору з префіксом prie- prierūkis «майже туман» зрозуміле лише з контексту²⁴: і так у сутінках, такий був prierūkis, поїхав білуватими

²⁰ У LKŽe, BŽa зафіксовано лише прикметник besaulis, -ė.

²¹ Прикладів уживання іменника polėkštė у DLKT і Google чимало (ложку кладуть на polėkštės DLKT; Основні тарілки кладуть або в polėkštę, або на розстелену серветку G), але до словників його не внесено.

²² У тексті згадується назва річки Рієше.

²³ Те, що іменник pažolė не внесено до словників і картотеки доповнень, може бути помилкою — у LKŽe зафіксовано прислівник pažoliais.

²⁴ Лише з контексту стає зрозуміло, що похідне слово prierūkis утворює словотвірну опозицію з іменником rūkas, а не з дієсловом prirūkti.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ. Lietuvių rašytojų naujadarų darybos ir semantikos ypatumai | 9

кюветкою A72. За допомогою префікса už- утвореним похідним словом užsapnis (: sapnas) називають те, що перебуває за сном: Добре порившись у темних <...> нірках власних, а також інших užsapnių громадян KE180.

1.3. Із 72 новотворів-композитів, виявлених у творах литовських письменників, 63 мають другий іменниковий компонент²⁵. Це детермінативні композити — перший компонент звужує (уточнює) значення поняття, вираженого другим; по суті, значення таких утворень дорівнює значенню словосполучення (докладніше див. Urbutis, 2009: 49–51), наприклад: badavietė «місце голоду», sielaspengsmis «дзвін душі», žodžiagarsis «звук слова». У 28 композитах першим компонентом є іменник: badavietė, bobkalnis, drambliaukojis, driežauodegis, gaidponis, garsasiūlis, krišnosparnis, krūtinplaukiai, langastiklis, mėšlajūrė, migdolmedis, obelžiedis, siūlagarsis, siūlažmogis, smeikelis, šiknaskylė, šūdmesė, veiksmažmogis, vidurkaktis, vilklakis, voraklynis, žmoggyvis, žmogpaūkštis, žodžiagarsis, žvaigždėrašтис²⁶, žvilgsniašūdis; на ті самі два іменники (siela і поданий у LKŽPK іменник spengsmas) спираються композити sielaspengsmis і spengsmasielis.

У 21 композиті з другим іменниковим компонентом перший компонент спирається на прикметник: aukštakilmis, -ė; girtadienis; girtanaktis; ilgapimis; karštvandenis; kiaurašiknis, -ė; klaidkelis; klišuaodegis, -ė; kombinuotpašariai; kvailafilmis; kvaišgalvis²⁷, -ė; rausvaakis, -ė; silpnakiausis; skersponis; skystag arbanis, -ė; slaptagarsis; stambianosis, -ė; švelnialiežuvis, -ė; šventlaikis; šviesmiegis; tvirtanugaris, -ė.

Інших типів композитів є лише по кілька: перший компонент praplėstgerklis, -ė; šikdarbis ir varvaklynis спирається на дієслова; композит saviparodija утворений із займенника та іменника; з прислівника aukštyn та іменника koja утворено композит aukšynkojis; із числівника та іменника — devynbėdis, -ė; з прийменника tarp та іменника erdvė утворено композит tarpuerdvis; важко сказати, чи композити pusministris і pusvadis спираються на прислівник pusiau чи іменник pusė, а перший компонент композита pirmsergė утворений від вигуку.

Декілька композитів мають один іншомовний компонент: іменник egomanija утворено від латинського слова ego та manija; першим компонентом композита hipererdvė є частина hiper-, що вказує на перевищення норми (TŽŽ 299); другий компонент композита judologas спирається на компонент -logas, що позначає людину, яка досліджує сферу, названу першим компонентом; другий компонент новотвору karvalogija — -logija — указує на зв’язок із наукою (про -logas, -logija див. TŽŽ 444).

²⁵ «Другий компонент найбільшої частини складних іменників спирається на іменники, і лише приблизно в кожному п’ятому випадку — на дієслова» (Keinys 1999: 69), отже, новотвори підтверджують цю тенденцію.²⁶ У BŽa подано композит žvaigždėlapis аналогічного словотвірного типу. ²⁷ Найімовірніше, перший компонент композита спирається на прикметник kvaišas, -a, хоча не можна виключити, що він може бути пов’язаний і з дієсловом kvaišti.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ. Lietuvių rašytojų naujadarų darybos ir semantikos ypatumai | 10

Другий компонент 9 композитів спирається на дієслово; у 7 із них — dievamaiša, kojatrypis, kvapadirbys, šiknalupis, šiknalindys, šūdmalė, žmogšaudys — перший компонент є іменниковим. Перший компонент композитів gražiačiulbis, -ė; naujažudys, -ė найімовірніше спирається на прислівники gražiai, naujai, хоча не можна виключити, що вони можуть бути пов’язані також із прикметниками gražus, naujas.

Лексичне значення іменникових композитів (передусім утворених із двох іменників) цілком зрозуміле тоді, коли воно приблизно збігається зі словотвірним значенням. Перший іменниковий компонент детермінативних композитів із другим іменниковим компонентом часто вказує на належність: krūtinplaukiai «волосся на грудях» (після нього білою рукою Евфемії тепер хтиво блукали його чорні волоски на грудях SR145); langastiklis «шибка» (усі кухонні шибки повністю затягнуті EK155); migdolmedis «мигдалеве дерево» (Я хотів би спостерігати, як <...> у руці розквітає мигдалева палиця GD83); obelžiedis «яблуневий цвіт» (глибоко затягнувшись димом, він прикрився, разом із запахом яблуневого цвіту DD182); veiksmažmogis «людина дії» (Усі безбожники запекло доводять існування Бога. Людина дії K384); žodžiagarsis «звук слова» (ці звуки слів можна на самоті повторювати, як «Отче наш» K142–143); матерію (smėkelis «піщана, піщаниста дорога» — Відгалуження піщаної дороги, що розійшлися на пагорбі, невдовзі знову сходяться K399) або місце (vidurkaktis «середина чола» — запитально піднявши брови посеред чола й дивлячись SR112). Пряме лексичне значення найчастіше мають також композити з першим прикметниковим або займенниковим компонентом (1), а також композити з другим дієслівним і першим іменниковим компонентом (2):

(1) karštvandenis «гаряча кип’ячена вода» (у великому горбатому горнятку материнка сумлінно підфарбовує гарячу воду EK11); kvailafilmis «дурний, нудний фільм» (дивитися якийсь дурний фільм у «Кінамоні» EK122); kombinuotpašariai «комбікорм» (Ну, того комбікорму не дістане, і хай йому грець! A291); skystagarbanis, -ė «той, хто має рідкі, негусті кучері» (А все інше, моя кучерява, все інше — свобода! K392); saviparodija «самопародіювання, насміхання із себе» (перетворитися на власну протилежність, бездарну самопародію чи <...> потвору? K314);

(2) dievamaiša «змішування богів, сповідування різних богів» (Не боячись, що нас звинуватять у змішуванні богів, спробуймо K331); žmogšaudys, -ė «той, хто стріляв (убивав) людей» (–Я не вибухну, поки ти, убивце, не покажеш, де закопав мого брата!.. TV179); kvapadirbys, -ė «виробник ароматів» (Від неї пахло. <...> крізь усю досконалу броню виробника ароматів тонкими голочками зумів пробитися <...> її власний запах KN62 — в останньому прикладі повторюються слова з коренем kvap- (kvep-), серед них і новотвір).

Новотвори skersponis, gaidponis, найімовірніше, мають значення, подібне до зафіксованого у словниках слова pusponis («невеликий, незначний пан» LKŽe). Повторення кількох композитів із другим компонентом-іменником ponas привертає увагу адресата, наприклад: Хоч би вже були справжні пани, а тепер самі лише напівпани, скерспоні чи гайдоні BLB242.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ. Lietuvių rašytojų naujadarų darybos ir semantikos ypatumai | 11

Деякі новотвори мають переносне значення — їх слід вважати метафоричними або метонімічними складними словами, наприклад: у значенні «погані речі» вжито складні слова гноєморе і гноєїд (безтурботно гойдатися на високих життєвих гноєморях хвиль K387; а місцева гноємаса намолола гноєди K368); кілька складних слів позначають людину та водночас певну її властивість — підлизень «підлабузник» (Коли підлизні стикаються з байдужістю Короля UR83); твердолобий, -а «непоступлива, уперта людина» (Непереконливий твердолоб KE61) і молокосос «молода, недосвідчена людина» (бо він же, молокосос, обрав би поезію K174). Лише з контексту стає зрозуміло, що новотвір сідничодер у творі вжито у значенні «велосипед»: Притулившись до ґанку, стояв лише сідничодер, інших велосипедів ще жодного не було видно I179. Певний звук називається складними словами з переносним значенням, компоненти яких спираються на слова з коренями душ-, звук-, дзвен-: сидиш, стоїш, байдикуєш — і раптом звук.Звуконитка. Ниткозвук. Душедзвін. Дзвінкодуш K123. Складне слово сракадіра імовірно має значення «погане місце» — так персоніфіковано Вільнюс (Биронтас, у суцільній, суцільній Вільнюській сракадірі, містом поглинутий, пережований і перетравлений SRII90), переносне значення «розташування зірок» має похідне зорепис (для нас увесь світ іще був космосом і наші зореписи це засвідчує KN122), неприємний погляд названо складним словом поглядоплюй (Про таких кажуть: «Глянув — наче поглядоплюєм в обличчя плюнув» K287). Інші приклади вживання новотворів: ґульки [називали] — місцями голоду KE171; люди чомусь називають їх п'яними бабогорбами KE230; той слоног дала мені всього-на-всього один <...> урок KE174; Повилазило всяких жабоголових, ящерохвостих і роздвоєнокопитних KR16; Виявляється, просто трапляються чорні часові діри, і згаданий персонаж випадково в одну з таких злихтіньпровалився EK97; Наприклад, павукоплети плетуть шкарпетки KE212; Це <...> нечутливих потворять людиноживоти, але їм теж боляче K207; Байдуже, ким він буде — сходинкою, людиноптахом, прихованокрилом²⁸ ангелом чи кентавром K249–250. Новотвір нитколюдина є відповідником словосполучення, вжитого в попередньому реченні як твірна основа, — повтором: Однак за третім острівцем він побачив ще одну істоту. Це був нитяний чоловічок. <...> Нитколюдини рухи викликали співчуття KE216.

1.4.

Деякі новотвори (neišmylėjimas, nesybė, neišreiškiamumas) слід вважати утвореннями з несталою системою ступенів словотворення. До складу всіх похідних входить префікс ne- та власне продуктивні суфікси абстрактних іменників від дієслів і прикметників -imas і -umas, за допомогою яких утворюються потенційні похідні (див. Urbutis 2009: 316–317). Отже, новотвори neišmylėjimas, nesybė, neišreiškiamumas (залежно від обраної словотвірної опозиції) можна було б вважати утвореннями за допомогою префікса ne- або суфіксів -imas, -ybė, -umas: neišmylėjimas (: išmylėjimas / neišmylėti), nesybė

²⁸ Про цей прикметник див. 2.5.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ. Lietuvių rašytojų naujadarų darybos ir semantikos ypatumai | 12

(: esybė / nesu), neišreiškiamumas (: išreiškiamumas / neišreiškiamas). Приклади вживання новотворів: Полюбивши свою neišmy­lėjimą KE32; Ви хочете сказати, що ті nesybės справді існують? KE36; залишається тільки розвести руками <...>, відчувши призначення цієї neišreiškiamumą K106.

2. ОСОБЛИВОСТІ СЛОВОТВОРЕННЯ ТА СЕМАНТИКИ НОВОТВОРІВ-ПРИКМЕТНИКІВ

У досліджених текстах знайдено 123 прикметникових новотвори: 66 суфіксальних похідних, 2 префіксальні похідні, 2 флексійні похідні, 44 складні слова, 9 новотворів слід вважати утвореннями змішаного типу словотворення (див. рис. 3).

РИС. 3. Новотвори-прикметники

Майже всі утворення (98% від їх загальної кількості) спираються на твірні слова, зафіксовані у словниках.

2.1. Суфіксальні похідні. Більшість новотворів-прикметників (54, тобто 82% усіх суфіксальних похідних) — це похідні із суфіксом –iškas, –a, що виражає подібність і характерну ознаку²⁹; новотворів, утворених за допомогою цього суфікса, найбільше у творах усіх авторів. У DLKG (2005: 207) зазначено, що за допомогою суфікса –iškas, –a «прикметники найчастіше утворюються від непохідних іменників, рідше — від похідних і складних слів». Це дослідження показало, що новотвори із суфіксом –iškas, –a утворені від іменників різної морфемної будови — назв живих і неживих предметів, але найчастіше спираються на власні імена й мають переносне значення подібності (позначають «як хтось») або значення «характерний, звичний для того, що названо твірним словом»: adamiškas, –a

²⁹ У сучасній литовській мові прикметники із суфіксом –iškas, –a зазвичай позначають подібність, тоді як раніше (у писемних пам’ятках XVI–XVII століть) вони найчастіше позначали посесивність (Ambrazas 2011: 82).

BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ. Lietuvių rašytojų naujadarų darybos ir semantikos ypatumai | 13

(: Adamsas „властивий Adamsams“); брейгелівський, –а (: Breigelis „властивий Breigeliui, як у Breigelio“); борхесівський, –а (: Borchesas „властивий Borchesui, як у Borcheso“), бразаусківський, –а (: Brazauskas „як у Brazausko“); чюрльонівський, –а; декартівський, –а; донелайтіський, –а; достоєвський, –а; джексонівський, –а; емпедоклівський, –а; фаустівський, –а; франкенштейнівський, –а; гавенавічівський, –а; гемінґвеївський, –а; карамазовський, –а; кудірківський, –а; маяковський, –а; сартрівський, –а; сократівський, –а; швегждівський, –а; тарковський, –а; тарийдівський, –а; ванґоґівський, –а. Усі новотвори із суфіксом –iškas, –a, що мають досить чіткі значення,³⁰ виступають епітетами, допомагають коротше схарактеризувати позначуване явище, ущільнюють текст, наприклад: І говорю не лише про adamsišką «сімейку» творців EK40; Сьогодні брат Астій виглядає поважно: посріблені скроні, <...> струнка, майже brazauskiškas постава EK138; breigeliško ніби дим узимку K255; демонструючи невдачі, фінал не dostoj evskiškas, радше кафкіанський³¹ borchesiškas KE79; підбиті čiurlioniškos кольори K339; donelaitišką [вислів] «Vargsim» варто було б почати друкувати на всіх банкнотах литів DD190; d žeksoniškus судоми поїздів K336; Empedokliškas творення світу триває K79; на матеріалістів першого типу чекає faustiškasis шлях K227; уява миттю починає створювати сценарій їхнього майбутнього життя — з банкрутствами, <...> психіатричними лікарнями та frankenšteiniškomis пластичними операціями DD88; Біжить ластовинчастий хлопчик із павичем над головою, <...> такий <...> gavenavičišku K345; витягнути hemingvėjišką рибу K473; Тоді щедро роздаються індульгенції <...> karamazoviškajam [постулату], що все дозволено K28; існує також kudirkiško ідеалізм EK46; Віза до мого maj akovskišką паспорта забруднюється саме 9 листопада KN157; Ландертінгер відчув pancerišką удар коліном у живіт UR67; зовсім прості речі криються у paskališkajame [вислові] «Пізнавати, щоб полюбити, любити, щоб пізнати» K102; почув radauskiškos шум моря K145; rembrantiškų відтінків K318; sokratiškojo питання свідомості K54; чи, може, лише медитації Чюрльоніса варті šve gždiškųjų [медитацій] K230; зона, що нагадує tarkovskišką K232; між землями впорядкування taryydiškos мудрості, глупства наймитів SR47–48; зі мною має подорожувати й солом’яний капелюх, який колись у Вепріах називали vangogiška GD262. До цих прикметників долучається новотвір bემბiškas, –a, утворений від власної назви — імені оленяти Bembis: вона просто розлючується, підскакує, вже нестійко стоїть на своїх bembiškų ніжках оленяти DD49.

Деякі новотвори утворені від загальних назв, що позначають осіб, живих істот або міфічних персонажів: baziliškiškas, –a (: базиліск); dendiškas, –a (: денді); eržiliškas, –a; generoliškas, –a; gurvuoliškas, –a; kentauriškas, –a; kipšiukiškas, –a; laisvūniškas, –a; manekeniškas, –a; monstriškas, –a; šventakup riškas, –a; vorgoviškas, –a (: vorgovys³²). Два прикметники із суфіксом –iškas, –a

³⁰ Для ще більшого виокремлення й підкреслення вживаються також займенникові форми новотворів.

³¹ Про новотвори-прислівники див. розділ 4.

³² У DLKŽ, LKŽₑ наведено словотвірний варіант дуринного слова vorgovys, яке виступає твірним словом, — voragovys, із сполучним голосним.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ. Lietuvių rašytojų naujadarų darybos ir semantikos ypatumai | 14

būdvardžiai remiasi potencialiais pamatiniais žodžiais: terbakrauskiškas, –a (: *Terbakrauskis); vištaprotiškas, –a (: *vištaprotis)³³. Vienų naujadarų reikšmes galima suprasti net be konteksto, pvz.: eržiliškas, –a „kaip eržilo, būdingas eržiliui“; generoliškas, –a „kaip generolo“; šventakupriškas, –a „būdingas šventakupriui“, kitiems (kurių pamatinis žodis retesnis, pvz., baziliskiškas „būdingas baziliskui“) reikia konteksto. Visi –iškas, –a naujadarai eina įvairios semantikos daiktavardžių epitetais, pvz.: nė drąsiausiose baziliskiškose klejonėse neišsivaizdavo SR217; Anksčiau mojavai subtiliai nulakuota dendiška lazdele K167; jos sūnėnas skleidė kažkokį keistą, itin stiprų eržilišką žavesį SRII116; Jis pasižymėjo generolišku kūno sudėjimu UR49; jo gurvuoliška klausa jau ima aižėti, nepakeldama šio galingo tylesio K351; poezijos kentauriškoji dvasia K248; sąmonėje sukirba kipšiukiška mintis K152; Keistas provincialumo ir maneken iško stiliaus derinys EK144; įgauna juokingus, išsigimusius arba monstriškus pavidalus K247; buka, šventakupriška pareiga K392; Supratau, kad pirmas žingsnis į meno pasaulį – išlaužti terbakrausišką stylą EK152; jai nieko nereiškė <...> kišti tą savo vištaprotišką trigrašį SRII26; vorguviška prigimtis pajunta KE230.

Grupė priesagos –iškas, –a naujadarų remiasi konkrečios arba abstrakčios reikšmės negyvų daiktų pavadinimais ir turi darybinę reikšmę „būdingas, įprastas, priskiriamas pamatiniu žodžiu pasakytam daiktui, susijęs su tuo daiktu“, pvz.: arkadiškas, –a (: arkada); burtažodiškas, –a; gelmeniškas, –a; gyvsidabriškas, –a; labirintiškas, –a; mantriškas, –a; nekrofiliškas, –a; pieštukiškas, –a; pinkliškas, –a; rachitiškas, –a; sausainiškas, –a; slibiniškas, –a; visatiškas, –a. Daugumos naujadarų reikšmė aiški ir be platesnės leksinės aplinkos (gyvsidabriškas, –a „kaip gyvsidabrio, būdingas gyvsidabriui“, labirintiškas, –a „kaip labirinto“ ir pan.), kai kurių reikšmei suprasti reikia konteksto, pvz., arkadiškas, –a „su arkadomis“. Kai kurie –iškas, –a būdvardžių ir jais apibūdinamų daiktavardžių junginiai yra sinonimiški lyginamiesiems posakiams³⁵, plg. labirintiška vieta – vieta [painį] kaip labirintas, mantriškasis poezijos aspektas – poezijos aspektas [kartojamas ir darantis poveikį] kaip mantra, rachitiškos kojos – kojos [kreivos] kaip rachitiko ir pan. Naujųjų leksemų vartojimo pavyzdžiai (visi –iškas, –a būdvardžiai eina epitetais), pvz.: jo arkadiškas sodas ne tik visuomet būtų gyvas SR26; Tokiu burtažodišku posmu K143; Kalbėsenos atspalviai visuomet turi tiesioginį ryšį su gelmeniškuoju žmogumi K89; Ta pati gyvsidabriška prigimtis DK90; Ji buvo įsikūrusi kažkokioje labirintiškoje vietoje EK64; jo nekrofiliškos vienatvės K391; savo pieštukišką galiuką hirudai pabažo <...> ir paišo KE234; Prie merginos stabtelėjo rachitiškų kojų šunelis KE190; antkapiai darė kur kas didesnį įspūdį nei Velykų salos moai.

³³ Іменників terbakrauskis, vištaprotis у словниках не зафіксовано, однак є приклади їх уживання, і мовцям вони загалом зрозумілі, наприклад: витівки вивітрилися ще до перших півнів, а прізвисько Terbakrauskis переслідувало його аж до могили DLKT; Який vištapotris склав цей тест? G.

³⁴ У ND наведено словотвірний синонім цього новотвору arkadinis, -ė.

³⁵ «І для порівняння, і для метафоричного епітета <...> можуть слугувати вислови з певними іменниковими прикметниковими означеннями або відповідними прислівниковими обставинами, наприклад: Відьомська баба» (Župerka 2012: 60).

BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ. Lietuvių rašytojų naujadarų darybos ir semantikos ypatumai | 15

Звісно, наскільки схожий на печиво [на могильних плитах стиль], адже самі кладовища в Литві були не надто налаштовані на пошук такого елегантного стилю в такому місці KN172; не всезагальний, а досконалість на рівні людського розуму досконалість K143; дотикаються домантри, до мантричного <...> поетичного аспекту K270 (в останньому прикладі увагу адресата привертає повторення слів із коренем мантр-). Переносне значення має новотвір змієподібний, -а — цим прикметником описано полум’я, що пожирає все (змієподібне полум’яу горлянку K349).

Є новотвори-прикметники, утворені за допомогою інших суфіксів, передусім продуктивного суфікса -inis, -ė. «Творення прикметників за допомогою суфікса -inis — не лише живе, а й широко поширене явище сучасної литовської мови» (Kniūkšta 1976: 7). Усі новотвори, утворені від питомих і міжнародних слів (прикметник kaktomušinis, -ė походить від прислівника kaktomuša, усі інші — від іменників), мають значення подібності — їхнє словотвірне значення: «такий, як предмет, позначений твірним словом», «такий, як сам предмет того, що позначає твірне слово» (див. Kniūkšta 1976: 73–75): akimirksninis, -ė «як мить, короткий» (Akimirksninė ремінісценція K417); geriatrinis, -ė³⁶ «старечий, -а» (Асистент Девід дипломатично нічого не каже про такий гострий сентиментальний geriatrinio нападу гніву DD125); likiminis, -ė «як доля (непередбачуваний?)» (усвідомлені likiminės переживання K284); kaktomušinis, -ė³⁷ «зроблений дуже швидко, стрімголов, уперто» (їхні щоденні турботи набагато важливіші за ті козячі kaktomušinius дріб’язкові справи GD24), marazminis, -ė «як при маразмі, дурний» (marazminė ідея KE34). Похідне слово mesianistinis, -ė («пов’язаний із месіанізмом»³⁸), імовірно, утворене від потенційної твірної іншомовної лексеми mesianistas: І не перестанемо кричати, доки не усвідомимо своєї повноцінності³⁹ і, можливо, виняткового, mesianistinės місця в цьому світі LM119. Прикметник sacharinini, -ė наближається до якісного прикметника, оскільки має значення «(надмірно) солодкий»: Я вже не шкодую слів, тим паче братів, що нагадують франконців, sacharininio співу EK144.

Деякі новотвори утворені за допомогою інших суфіксів: похідні із суфіксом -ingas, -a kirminingas, -a «багатий на черв’яків» і slyvingas, -a «багатий на сливи», що позначають значне володіння властивістю, вираженою твірною основою (LKG 1965: 556–557), слід вважати потенційними утвореннями; прикметники dužlus, -i «той, що розбивається» та stinglus, -i «той, що (за)стигає», утворені від дієслів за допомогою суфікса -lus, -i, виражають властивість, що є результатом дії; похідне із суфіксом -uotas, -a šabakštynuotas, -a «повний хащів», що означає наявність предметів, названих твірним словом; похідне з непродуктивним суфіксом -uoklis, -ė (див. LKG 1965: 577) pašaipuoklis, -a «той, хто насміхається, любить

³⁶ Пор. geriatrija «Галузь медичної науки, що вивчає причини та явища старіння, хвороби похилого віку, їх лікування й профілактику з метою зупинити передчасне старіння. Як самостійна галузь сформувалася у XIX ст.» Банк термінів Литовської Республіки. Доступ в інтернеті: http://terminai.vlkk.lt/pls/tb/tb.search (переглянуто в липні–серпні 2017 р.).

³⁷ Новотвір kaktomušinis, -ė слід вважати словотвірним синонімом прикметника kaktomušiškas, -a, зафіксованого в BŽa.

³⁸ Про месіанізм див. TŽŽ 471.

³⁹ Про нього див. 1.1.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ. Lietuvių rašytojų naujadarų darybos ir semantikos ypatumai | 16

«насміхатися». Значення новотворів (і частина мови) з’ясовуються у словосполученні чи реченні, наприклад: на своєму обличчі, на вкритому прищами, kirminingo, <...> густо всіяного повільно рухомими вуграми K367; Та осінь була довгою, теплою і дуже slyvingas TG27; Він лежить голий на воді. Розкинувши руки в обидва боки. Наче здається. Перед цією dužlų заціпенілістю⁴⁰ VP128; обертаючись до меблів, відполірованих поглядом і руками. Застиглі, німі VP29; Над горами на іншому боці долини — хмаринка, stingliame повітрі дим майже не розсіюється VP70; її pašaipuoklės сестри SRII124. Новотвір šabakštyn(u)otas, –a утворено за аналогією з ужитими поруч похідними тієї самої суфіксальної моделі, зафіксованими в словниках, — akmenuotas, –a, krūmuotas, –a: були самі пасовища Новаків: кам’янисті, чагарникові, зарослі чагарниками, — одна назва для пасовищ TG72.

2.2. П р е ф і к с а л ь н і п о х і д н і. До новотворів із іменників типу відприкметникових утворень із продуктивним префіксом be- (див. LKG 1965: 590) належать benuotolis, -ė (: nuotolis) «той, що не має відстані» та bepalatis, -ė (: palata) «той, що не має палати». Ці прикметники утворені за аналогією з ужитими поруч словниковими похідними такої самої словотвірної моделі begarsis, -ė; bekryptis, -ė; bevietis, -ė — лексичне значення новотворів увиразнює і привертає увагу адресата повторення похідних аналогічної будови: те, що здавалося вже навіки втраченим, раптом виринуло б із сірої begarsės benuotolės безнапрямної імли GD364⁴¹; відділення було переповнене, а нас, таких beviečių і bepalačių, було, мабуть, двадцять TV167.

2.4. П о х і д н і з ф л е к с і є ю: від дієслова grimzti за допомогою закінчення –us, -i утворений не зафіксований у словниках прикметник grimzdus, -i «у який занурюються» (жовтневі ночі глибокі й grimzdžios B114); похідне з закінченням –as, –a nepasotas, –a (: nepa(si)sotinti) означає «ненаситний, не наїдений»: Невдовзі знову злетілися ті nepasotos орли KR129⁴².

2.5. С к л а д н і с л о в а. У литовській мові складні прикметники зазвичай мають «лексичне значення, чітко залежне від обох компонентів» (LKG 1965: 591) і часто мають другим компонентом іменну частину мови (іменник або прикметник). Першим компонентом таких складних слів зазвичай є слово, пов’язане з іменником (другим компонентом) як його означення (див. LKG 1965: 596; DLKG 2005: 229). У творах литовських письменників знайдено 44 складні прикметники, з яких 42 мають другим компонентом іменник. Найчастіше перший компонент складного слова є прикметниковим. Такі слова вказують на особливу властивість предмета, названого другим компонентом, і повідомляють, що цей предмет

⁴⁰ Про нього див. 1.1. ⁴¹ У творі Леонардаса Гутаускаса між однорідними означеннями кому не ставлять. ⁴² Напевно сказати, що це не іменник у функції прикладки, важко (знайдено лише один приклад із цим похідним).

BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ. Lietuvių rašytojų naujadarų darybos ir semantikos ypatumai | 17

daiktas turi ypatingą (daugiau žr. LKG 1965: 596–597; DLKG 2005: 229): didžiakilpis, -ė, didžiapautis, -ė⁴³; liūdnaakis, -ė; mėlynėkelnis, -ė; minkštalūpis, -ė; murzinanosis, -ė; pilkakaklis, -ė; plačiašnervis, -ė; putliakrūtė; raudonkailis, -ė; raudonplytis, -ė; raudonmūris, -ė; raudonšvarkis, -ė; rausvašonis, -ė; skaidriaplunksnis, -ė; slaptasparnis, -ė; žaliadugnis, -ė; žaliasielis, -ė; žaliažvilgsnis, -ė; žilakuokštis, -ė. Kai kurių dūrinių leksinė reikšmė sutampa su darybine reikšme, pvz.: didžiakilpis, -ė „kuris didelėmis kilpomis“ (Mazgai labai įmantrūs, didžiakilpiai KE47); pilkakaklis, -ė „kuris pilku kaklu“ (Pilkakaklis kovas. Doroja balkone batono riekę K284); rausvašonis, -ė „kurio šonai rausvi ar raudoni“ (Prisiyrusi prie rausvašonės laukinės kriaušiukės KE215). Būdvardžiais apibūdinami įvardyti ar numanomi konkrečius dalykus reiškiantys daiktavardžiai, pvz.: Yra tokių, kurie stovi ant kalvos, įsirėžę, didžiapaučiai, o visas pasaulis – karių banda po kojom LM79; sulaikė tik liūdnaakis šeimos galva SR82; Du mėlynėkelniai milicininkai bevaikščiojo po miestelį TV167; paskolindavo mane ir vežimėlį tų murzinanosių plepių mergaičių pulkeliui GD20; plačiašnervis veršių šerikas K401; toks jau tos putliakrūtės virvelinukės būdas KE149; stengiasi ant palangės užkelti nusipėnėjusią raudonkailę katę K363; atsirėmęs į raudonplytį kaminą K353; į raudonmūrius gimdymo namus K396; išgiršta krizenant už krūmo kažkokį raudonšvarkį žmogėlį K305; Todėl aną kantrųjį akmenį dievaitis pavertė skaidriaplunksniu vilties paukščiu KR23; Nesvarbu, kas jis būtų – lieptelis, žmogpaukštis⁴⁴, slaptasparnis angelas ar kentauras K250; kaip barmenas į aukštą stiklinę <...> iš molinio ąsotėlio šliūkšteli šalto vandens ir žaliadugnė stiklinė nusidažo balzgana pieno rūko spalva VP14; knailai stryčioja ne žilakuokštis senis, bet naivus Holivudo komedijos herojus KE150. Kai kurių dūrinių leksinė reikšmė nutolusi nuo darybinės, pavyzdžiui, būdvardis minkštalūpis, -ė, kuriuo apibūdinamas personifikuotas liūdesys, vartojamas perkeltine reikšme „neskaudinantis, neslegiantis“ ([liūdesys] Lengvas, minkštalūpis, nemaudžiantis. Su kūrybingo ilgesio ženklais K285); būdvardžiu žaliasielis, -ė turinčiu reikšmę „kuris žalios spalvos“, apibūdinamas jūros dugnas ir laukas (Ir staiga iš tos žaliasielės jūros dugno K321; tūkstančiai skaidrių papūgėlių, trumpam plykstelėjusių virš žaliasielio lauko K322), o būdvardis žaliažvilgsnis, -ė turi reikšmę „kuris žalių akių“ (saulėtekis, žaliažvilgsnė moteris K295).

Складні слова dryžuotaremės, -ė; gražiašypsnis, -ė; įvairialiepsnis, -ė; įvairiaplanis, -ė; plačiadūšis, -ė; plačiaširdis, -ė; plačiašypsnis, -ė; prastakilmis, -ė мають словотвірне значення «той, хто має те, що позначає другий компонент, і вирізняється цим, а перший компонент визначає його» (DLKG 2005: 230). Лексичне значення одних складних слів по суті збігається зі словотвірним значенням, наприклад, dryžuotaremės, -ė «той, що має смугасті оправи» (з dryžuotaremiais akinukais K453; із здивованими очима спостерігав за тим

⁴³ Вважають, що перший компонент складних слів didžiakilpis, -ė і didžiapautis походить від прикметника didelis, -ė, а не didis, -i (про невідповідність семантичного й формального мотивування див. Urbutis 2009: 101). ⁴⁴ Про нього див. 1.3.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ. Lietuvių rašytojų naujadarų darybos ir semantikos ypatumai | 18

įvairialiepsnį švytėjimą GD113; Вони [письменники] там живуть досить įvairiaplanį альтернативним gyvenimą KN129; [чоловік] Plačiašypsnis, рідкісної породи K416; а prastakilmliai переможці шаленіли, мов давні варвари GD120), інші складні слова мають переносне значення (метафоричне вживання), наприклад: gražiašypsnis, -ė «приємний, світлий» (поспішаю розповісти про дивне й gražiašypsnį враження, яке справила одна іноземна радіопередача K253); plačiadūšis, -ė «відкритий, щиросердий» (його чоловіки один за одним капітулювали перед тим plačiadūšį безталанним SRII147); plačiaširdis, -ė «великодушний» (plačiaširdės любові продавчині SR45).

Прикметники apvalažandis, -ė⁴⁵ («який за формою нагадує щоки»); putliažandis, -ė («який за формою нагадує пухкі щоки»); rantytanosis, -ė («який має ніс із хребтинкою»)⁴⁶ мають словотвірне значення «подібний до предмета, який позначає другий компонент, визначений першим». І ці новотвори виступають епітетами, наприклад: вона [дівчина] вже зовсім не схожа на ту apvalažandės вишеньки SR167; За вікном — найдивовижніші putliažandžių форми хмар K285; Вони [діти] першими помічали rantytanosius кораблі чайокlaivus BLB17.

Складні слова з двох іменників — auksakanopis, -ė, drambliakojis, -ė⁴⁷, kardadantis, -ė, klastaakis, -ė і paršasnukis, -ė — позначають «відмінну частину позначуваного предмета, названу другим компонентом і охарактеризовану першим» (DLKG 2005: 231). Перший компонент прикметника auksakanopis, -ė «той, що має золоті копита» (auksakanopis олень так і не ступає й кроку GD418); drambliakojis, -ė «у якого ноги, схожі на слонові» (Він теж був брудний, кольору й запаху необробленої шкіри, drambliakojis KE173); paršasnukis, -ė «у якого морда схожа на свинячу» (paršasnukiai чортенята ви мої K452) перший компонент указує, на що схожа частина предмета, названого означуваним словом. Два складні слова мають переносне значення подібності: kardadantis, -ė «у якого зуби (гострі), як меч» (Kardadantis тигр, якщо не більше B84) і klastaakis, -ė «оманливий» ([день] білозубий і klastaakė, кокетлива й відверта, полум’яна, віддаляється EK146).

Кілька складних слів утворено від дієслова та іменника. Перший компонент похідних цього малопродуктивного типу (як це зазвичай буває) спирається на пасивний дієприкметник минулого часу дієслова й указує на відмінну частину позначуваного предмета. Усі складні слова з прямим значенням виступають епітетами конкретних іменників: laužtasparnis, -ė (: laužtas, sparnas); nupjautabuožis, -ė (: nupjauta, buožė); surauktakaktis, -ė (: suraukta, kakta), наприклад: а може, вони вкрилися не метеликами, а пораненими laužtasparniais соколами K359; витягнув свою nupjautabuožę стрільбу SRII288; навколо повно пихатих, surauktakakčių, які набилися досередини «творців» K188.

⁴⁵ Це складне слово має сполучний голосний -a-, а не -ia-, як зазвичай буває у складних словах такого типу, наприклад, apvaliagalvis, apvaliadugnis тощо.

⁴⁶ Новотвір, імовірно, спирається на значення іменника nosis «виступна, загострена частина предмета (ніс корабля, носик посудини, носок взуття тощо)» DLKŽ.

⁴⁷ Цей похідний утвір у творі вживається також як іменник, див. 1.3.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ. Lietuvių rašytojų naujadarų darybos ir semantikos ypatumai | 19

У складному слові tūkstantveidis, -ė, яке слід вважати потенційним дериватом, першим компонентом є кількісний числівник tūkstantis, що вказує на кількість частин предмета, позначеного означуваним словом; однак у тексті цей неологізм ужито в переносному значенні — персоніфікована поезія, яку він характеризує, має не рівно тисячу, а просто багато облич, інакше кажучи, вона різноманітна⁴⁸: отже, поезії судилося бути не лише дволикою, а й tūkstantveidei, але не в демонічному, а в божественному сенсі K248.

Неологізм savoipakankamas, -a (: save, pakankamas) слід вважати безафіксним утворенням від займенника й прикметника (див. LKG 1965: 601). Цей прикметник ужито у значенні «такий, кому достатньо самого себе» — ним, по суті, повторено те, що сказано в сусідньому словосполученні: великим націям достатньо самих себе, вони savoipakankamos, та дарма DK62. Неологізм viršmentalinis, -ė, уживаний у значенні «той, що перебуває вище за розумове», утворено на основі прийменника virš і міжнародного прикметника mentalinis⁴⁹: Viršmentalinės сфери K142.

2.6. Aptariamuose tekstuose rasti 9 naujadarai laikytini m i š r i o s d a r y b o s⁵⁰ dariniais: su priešdėliais iki-, po- ir priesagomis -iškas, -a; -inis, -ė sudaryti naujadarai ikidonelaitiškas, -a „buvęs iki Donelaičio“ (Ikidonelaitiškoji Lietuvos era, neįtikėtina DD189); ikikolumbinis, -ė „buvęs iki Kolumbo laikų“ (tenykštės ikikolumbinės dvasios aiškiai trūko KN184); ikimobiliakinis, -ė KN122 „buvęs anksčiau negu mobilieji telefonai“ (Ikimobiliakinė balanos gadynė KN122⁵¹); podekartinis „atsiradęs po Dekarto“ (podekartinis mąstymas K252); priešėjiminis, -ė „atsirandantis prieš išėjimą“ (sunkiai nupasakojama priešėjiminė būsena K169).

Nors naujadaras potragedinis, -ė teoriškai galėtų remtis būdvardžiu tragedinis, -ė, manoma, kad jis darybos opoziciją sudaro su daiktavardžiu tragedija (taigi yra prefiksacijos–sufiksacijos rezultatas), nes vartojamas reikšme „atsiradęs po tragedijos“ (herojų, kuris patiria potragedinės erdvės katarsį K148).

До утворень зі змішаним словотворенням (композицією-суфіксацією) можна віднести й неологізми з компонентом virš та суфіксами -inis, -ė і -iškas, -a: viršliteratūrinis, -ė; viršsąmoninis, -ė; smulkiachuliganiškas, -a. Утворення viršliteratūrinis, -ė; viršsąmoninis, -ė формально могли б спиратися на прикметник literatūrinis, -ė і зафіксований у ND іменник viršsąmonė, але семантично вони ближчі до словосполучень: viršliteratūrinis, -ė «той, що перебуває над літературою, вище за літературу»; viršsąmoninis, -ė «той, що перебуває над свідомістю, вище за свідомість». Неологізми виступають означеннями іменників із різними значеннями, наприклад: йому бракуватиме якогось «нелітературного» чи «viršliteratūrinės» світла

⁴⁸ Отже, неологізм tūkstantveidis, -ė спирається на значення твірного слова tūkstantis «виражати невизначено велику кількість» LKŽė.

⁴⁹ Apie šį darinį, vartojamą ir Viktorijos Daujotytės tekstuose, žr. Vaskelienė 2016: 162.

⁵⁰ Apie mišriuosius darybos būdus žr. Urbutis 2009: 340–342, Keinys 1999: 82, priešdėlius ir priesagas turintys būdvardžiai minimi ir LKG 1965: 591.

⁵¹ У тексті Кястутіса Навака виокремлений неологізм ikimobiliakinis спирається на жаргонне слово mobiliakas (див. банк консультацій Державної комісії литовської мови. Доступ в інтернеті: http://www.vlkk.lt/konsultacijos/791-mobiliakas (переглянуто в липні–серпні 2017 р.).

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ. Lietuvių rašytojų naujadarų darybos ir semantikos ypatumai | 20

K76⁵²; пташина природа «Дрозда» уособлює відразу два світи — підсвідомий і viršsąmoniniam K248; це буде зроблено лише після накопичення достатньої кількості сяйливої енергії, Благодаті й viršsąmoninės прозорості K338. Неологізм smulkiachuliganiškas, -a спирається на прикметник smulkus, -i, іменник chuliganas та має суфікс -iškas, -a⁵³ (Цією [працею] ми мали спокутати свої smulkiachuliganiškas провини TV66).

3. ОСОБЛИВОСТІ ТВОРЕННЯ ТА СЕМАНТИКИ НЕОЛОГІЗМІВ-ДІЄСЛІВ І ЇХНІХ ФОРМ

У текстах литовських письменників виявлено 36 новотворів дієслів (та їхніх форм): 25 утворено за допомогою префіксів, 9 — суфіксів, 2 слід вважати похідними утвореннями з несталою системою словотвірних ступенів (див. рис. 4).

РИС. 4. Неологізми-дієслова (і їхні форми)

Більшість неологізмів (28, тобто 78% усіх похідних слів) ґрунтується на твірних словах, зафіксованих у словниках; 8 (тобто 22%) — на потенційних твірних словах.

3.1. Дієслова утворено за допомогою 8 префіксів: su- (subėzdžionėti, sudizaininti, suformuoti, sukalbinti, suklemensėti, supopierėti, sustulpėti), pa- (pakiaulavoti, pakiaulinti, paviolėtuoti), nu- (nušurmuliuoti, nužlebšėti, nuvampyrinti), pra- (pravirventi, praskurnėti, pratursenti), iš- (išbaisinti, išmešlinti, išsispruzdinti), į- (įskausminti, įsikaburkštinti), ap- (apsibumbuluoti), at- (atvibruoti), par- (parkriokinti), už- (užsigležinti). Більшість (18)

⁵² Слід звернути увагу, що новотвір, як і вжитий поруч похідний утвір із префіксом не- нелітературний, -а, пишеться в лапках.

⁵³ Galima ir kitokia šio naujadaro darybos interpretacija: kadangi žodžių junginys smulkus chuliganas yra įgijęs savarankišką reikšmę, galima sakyti, kad būdvardis smulkiachuliganiškas, -a sudarytas iš šio žodžių junginio su priesaga -iškas, -a.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ. Lietuvių rašytojų naujadarų darybos ir semantikos ypatumai | 21

Префіксальні похідні спираються на зафіксовані в словниках твірні дієслова, наприклад: перетворитися на мавпу (: мавпувати), завершити формування (: формувати), віддалитися, здіймаючи галас (: галасувати), пробігти, шарудячи (: шарудіти) тощо; кілька (7) — на потенційні твірні слова: завершити дизайнувати (: *дизайнувати: дизайн), перетворити на мову (: *мовити: мова), стати Клеменсом (: *клеменситися: Клеменс), перетворитися на папір (: *паперіти: папір), зробити свинське (: *свинячити⁵⁴: свиня), набрати фіолетового відтінку (: *фіолетовіти: фіолетовий?), перетворити на вампіра (: *вампірувати: вампір). Префікси по-різному модифікують значення основних дієслів — надають дії, вираженій твірним словом, додаткових ознак. Новотвори з префіксом су- вказують на інтенсивність і завершеність дії, наприклад: перетворитися на мавпу «обернутися на мавпу», завершити дизайнувати «закінчити дизайнувати», завершити формування «закінчити формувати», перетворити на мову «перетворити на мову», стати Клеменсом «обернутися на Клеменса / стати таким, як Клеменс», перетворитися на папір «обернутися на папір», стати стовпом «обернутися на стовп, стати схожим на стовп»⁵⁵. Значення деяких похідних з’ясовується в мінімальному лексичному оточенні (Торкнувся срібної виделки на столі. Ні, не тієї, яку сам і створив, «завершив дизайнувати⁵⁶ DK10; Навіть якщо ти белькочеш, те белькотіння зовсім інакше сформоване KN49; Отже, по суті, тут ідеться не про безсилля реальності, а про безсилля мовної (вираженої мовою?) реальності K83); для інших потрібен ширший (творчий) контекст (Казали, дев’ять бідняків розбагатіли й стали Клеменсами KR111 — Клеменс є персонажем твору). Деякі похідні з префіксом су- ужито в переносному значенні: дію неживого предмета перенесено на людину (Він ще помахав Керше рукою (на плакаті руки не видно, але це неважливо) і замовкає, перетворюється на папір, стає німим поліграфічним продуктом B56; Цей — нині гість у домі — сидів застиглим, мов стовп DK93) або, навпаки, неживе (абстракт Ego) описується дієприкметником, що позначає конкретну дію (такого, що перетворився на мавпу частинки Ego K390).

Новотвори зробити свинське і гібрид свинячити слід вважати синонімами — обидва вживаються у значенні «зробити підлість»: Може, я залишився йому винен? Чи, бува, найбільше його підвів? Зробити свинське — це я вмію Č192; якщо закортить комусь зробити свинське, так і закортить Č108. Значення інтенсивності дії має новотвір, що спирається на потенційне слово іншомовного походження, набрати фіолетового відтінку, утворений за аналогією зі звичайними похідними з префіксом па-, ужитими поруч: почорніти, посиніти. Новотвір уживається у значенні «стати фіолетовим» (дерева в цю пору стоять почорнілі, посиніло-забарвлені, набравши фіолетового відтінку A448).

Кілька новотворів утворено з префіксом ну-: дієслова віддалитися, здіймаючи галас «віддалитися, здіймаючи галас»⁵⁶ і пішканути «піти, пошльопати» показують, що дія, позначена основним словом, спрямовується геть (А щодо свят, що щойно відшуміли або днів загального обжерливого гульбища

⁵⁴ Дієслово має чужий суфікс -avoti (див. Перелік найбільших мовних помилок (словотвір). Доступ в інтернеті: http://www.vlkk.lt/aktualiausios-temos/didziosios-klaidos/zodziu-sandaros (переглянуто в серпні 2017 р.).

⁵⁵ Не можна виключати, що дієслово стати стовпом є калькою.

Усвідомлюючи новизну, привертаючи до неї увагу, неологізм у творі виокремлюють.⁵⁶

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ. Lietuvių rašytojų naujadarų darybos ir semantikos ypatumai | 22

згадує лише один-другий винахідливіший рекламний напис EK70–71; І він, обдершись, плентається до своєї садиби Ч161). Оказіональним утворенням слід вважати дієприкметник дієслова nuvampyrinti (імовірно, ужитий у значенні «виснажений вампіром»): він засвідчує інтенсивність і завершеність ознаки, що виникає внаслідок дії: люби (Бога, Всесвіт, дитину, дерево, тварину, зоряне небо...) — і не матимеш жодних енергетичних турбот, ніколи не почуватимешся вичавленим, як лимон, nuvampyrintas тими, хто теж уже порожній K119.

Похідні з префіксом pra- pravirventi, praskurnėti, pratursenti означають, що дія, виражена твірним словом, відбувається повз когось (це типове значення похідних із pra-, див. LKG 1971: 285; DLKG 2005: 403). Значення похідних, які слід вважати потенційними утвореннями (усі вони вживаються для називання певного (швидкого) руху повз⁵⁷), з’ясовується з контексту, напр.: Такий, тільки значно менший [чорт], уночі pravirveno по підлозі й заліз у печеру LM14; поки що ніхто не їздить, навіть песик nepratursena Ч169; Подвір’ям наразі, коли чогось потребують, може praskurnėti хіба що якась господиня Č156.

Два новотвори утворено за допомогою префікса į-: дієслово įsikabulkštinti «залізти» вказує, що дія спрямована в певному напрямку — у цьому випадку вгору (Він після похмілля мав звичку ходити до лісу й įsikaburkštinti на найвищу ялину A32), а дієслово įskausminti «завдати болю» має значення інтенсивності (Тиша... Вона королівськими шовками огортає наші вуха, įskausmintas шумом K295).

Потенційними утвореннями слід вважати дієслова, утворені за допомогою префікса iš-, який модифікує дію, виражену твірними дієсловами: дієслово išsispruzdinti «ледве-ледве вибратися» позначає напрям дії, названої основним дієсловом, зсередини назовні (Треба було išsispruzdinti з-під ліжка A104), тоді як дієслова išbaisinti «зробити страшним» та išmešlinti «забруднити гноєм» указують на інтенсивність і завершеність дії (Не роки так išbaisino голос Бронюса, а служба A102; Заздріть усі, кого не кинули у воду й хто не neišmėšlintieji! A476).

З іншими префіксами знайдено по одному новотвору: apsibumbuluoti, atvibruoti, nuliaušti, parkriokinti, užsigeležinti⁵⁸. Похідне з префіксом ap- apsibumbuluoti вживається у значенні «піти, вкрившись пухирцями», а похідне з префіксом at- atvibruoti — у значенні «наблизитися, вібруючи, тремтячи, здригаючись». Активні дієприкметники обох дієслів є епітетами іменників: у сірому apsibumbulavusiu кофтині її груди здавалися навіть на два розміри більшими DD173; Лише кохання — це реальність, atvibravusi на психологічному рівні K102. Похідне з префіксом nu- nuliaušti «обтріпатися» означає, що внаслідок певного часу перебігу дії, позначеної основним словом, щось (у цьому випадку капелюх) зношується⁵⁹ (Антанас, одягнувши трохи кращий піджак і насунувши на голову не такий уже й страшенно nuliaušusią шапку Č117), похідне з префіксом par- parkriokinti означає «(із гуркотом, голосно) привезти, доставити».

⁵⁷ Новотвори мають додаткові семантичні компоненти.

⁵⁸ Варто зазначити, що новотвори nuliaušti, parkriokinti ґрунтуються на інших, ніж у словниках, значеннях дієслів liaušti, kriokinti.

⁵⁹ Apie priešdėlio nu- reikšmes daugiau žr. LKG 1971: 279–281.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ. Lietuvių rašytojų naujadarų darybos ir semantikos ypatumai | 23

означає, що «під час дії, позначеної твірним словом, щось спрямовується або переміщується додому» (LKG 1971: 282) (колгосп виділив два трактори, які на спеціально виготовлених санях parkriokino самий найбільший камінь TV86), а похідне з префіксом už- užsigelėžinti «загартуватися» вказує на інтенсивність дії (чорт užsigelėžinusio не взявся A38).

3.2. 9 новотворів є похідними від суфіксів -auti, -čioti, -inėti, -telėti (-telti), -uoti, -uliuoti.

Значення одних похідних легко зрозуміти, наприклад: kugždinėti «поступово, помалу шелестіти, рухатися, ворушитися» (Здалеку видно, як усередині щось kugždinėja Ч165); šaščioti «раз у раз шастати» (машина šaščiojo, ніби сама знала дорогу VP18); sviduliuoti «не раз мерехтіти, засяяти» (дивився на неї, sviduliuojančią на тлі згасаючого світла надвечір’я VP81); vienišuoti «бути самотнім» (побути з vienišuojančia духом полів K258). Із контексту можна вивести значення дієслова haliucinuoti «перебувати ніби в галюцинаціях, бути нереальним», утвореного на основі іншомовного кореня: Чортзна-що, справжні ті соняшники чи примарні, існуючі чи haliucinuojančios на межі свідомості?! KE141.

Похідні, утворені за допомогою суфікса -telėti (-telti), що виражає зменшену дію, tvirktelėti «трохи розбеститися, розпуститися» та mąstelti «трохи, недовго подумати», не є типовими через невідповідність значень, наданого суфіксом і твірним словом⁶⁰: тими пікантними, tvirktelėjusiomis історіями, наче приправами, він присмачував розмову DD61; mąstyti ніколи не nemąstė, хіба що тільки mąsteldavo, але тонко KE175 — в останньому прикладі виразно виявляється фігура повтору.

Новотвір vieninteliauti, імовірно, вживається у значенні «бути цілком самому». Увагу адресата привертають вжиті поруч дієприкметники, які характеризують і уточнюють іменник Esybė: vieninteliaujanti, pačiaujanti, esanti: Людину, <...> яка vieninteliaujančią (можливо, навіть — pačiaujančią; дієприкметник esančią тут недоречний) Еѕність, що споглядає таємницю космосу, невдовзі починає переслідувати параноя K389. За аналогією з зафіксованим у словниках похідним словом piktžodžiauti, утвореним від потенційної твірної основи, створено новотвір šventžodžiauti (: *šventžodis: šventas, žodis), уживаний у значенні «говорити гарні, святі слова»: Святі й водночас šventžodžiaujantys слова? K222 (у реченні повторюються слова з коренями švent- та žod-).

3.3. Новотвір pasigrūdinėti (: grūdinėtis / pasigrūsti) слід вважати похідним із несталою системою ступенів словотворення, хоча не можна виключати, що це утворення змішаного способу словотворення — від дієслова grūstis за допомогою префікса pa- та суфікса -inėti. Дієслово pasigrūdinėti означає повторювану дію — «багато разів, поступово тиснутися» (На вулиці вони весело pasigrūdinėja біля столиків Ч197).

Оказіональним, ужитим лише в цьому тексті й відповідним саме йому, слід вважати похідне слово dvivienišiauti, що має значення «почуватися самотнім, перебуваючи удвох». Хоча в литовській мові немає дієслів-композитів, цей новотвір можна розглядати як композит, утворений від наведеного в ND новотвору vienišiauti

⁶⁰ У похідному слові mąstelti можна вбачати накладання морфем (mąst-yti + -telti).

BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ. Lietuvių rašytojų naujadarų darybos ir semantikos ypatumai | 24

і кількісного числівника dui або ж вважати похідним змішаного способу словотворення з розірваним формантом (поєднання dvi, vienišas, –a і суфікс –auti). Спільнокореневі новотвори vienišiauti ir dvivienišiauti ужито в одному реченні: Коли я сам — vienišiauju, коли з нею — dvivienišiaujam KE162.

4. ОСОБЛИВОСТІ ТВОРЕННЯ ТА СЕМАНТИКИ НОВОТВОРІВ-ПРИСЛІВНИКІВ

У текстах литовських письменників, що розглядаються, виявлено 36 не зафіксованих у LKŽ, DLKŽ, BŽa, LKŽPK, ND прислівників зі значенням способу дії, утворених за допомогою найпродуктивнішого суфікса –ai: 10 похідних утворено від зафіксованих у словниках твірних слів: alpulingai, girtuokliškai, gudragalviškai, makabriškai, marginaliai, pasišventėliškai, rutiniškai, sąmokšliškai, siaurakaktiškai, vijurkiškai, а 26 похідних спираються на потенційні твірні слова, більшість із яких (23 похідні, або 86 відсотків новотворів-прислівників) є новотворами із суфіксом –iškas, –a: albatro­siškai (: *albatro­siškas: albatrosas), berazumiškai (: *berazumiškas: berazumis), ciceroniškai (: *ciceroniškas: Ciceronas) тощо.⁶¹ Багато новотворів уживаються як приховані порівняння (або метафоричні епітети), наприклад: гірко-п’яницьке хворе мислення — мислення [хворе], як у п’яниці; хитромудро розпитувати — розпитувати [розумно], як хитрунові; думки крутяться дзиґоподібно — думки крутяться [швидко], як дзиґа; півником кукурікає — кукурікає, як півник; кенгуроподібно відскочити — відскочити, як кенгуру; стиснути фізіотерапевтично — стиснути, як фізіотерапевтові; насміхатися блазнівськи — насміхатися, як блазневі. Варто зазначити, що значення всіх прислівників, утворених від зафіксованих у словниках (1) і потенційних твірних слів (2), у словосполученні чи реченні є зрозумілим:

(1) [дівчина] Граційна, мов гірська сарна, alpulingai прагнучи, як джерело KR38; мляво й girtuokliškai хворим мисленням K239; не варто gudragalviškai розпитувати K232; його сміх makabriškai покотився під церковним куполом DD189; креветка як об’єкт у цьому контексті виглядала б дуже вже marginaliai KN140; Життя не живуть, а важко, терпляче, pasišventėliškai <...> втискають у прокрустове ложе K39; Вона робила це повсякденно, rutiniškai KE196; нагадування гінеколога rutiniškai проходити обстеження на рак шийки матки DD95; вони sąmokšliškai замовкають K365; Тож, може, не варто siaurakaktiškai абсолютизувати й це K250; якби в нього в голові так vijurkiškai не крутилися думки K357;

⁶¹ дебільно (: *дебільний: дебіл), європоцентрично (: *європоцентричний: європоцентризм), по-півнячому (: *півнячий: півень), глибоко (: *глибокий: глибина), гайднаївськи (: *гайднаївський: Гайдн), гетерично (: *гетеричний: гетера), гомерично (: *гомеричний: Гомер), кафкіанськи (: *кафкіанський: Кафка), по-кенгурячому (: *кенгурячий: кенгуру), по-кінезітерапевтичному (: *кінезітерапевтичний: кінезітерапевт), квакерськи (: *квакерський: квакер), фаталістично (: *фаталістичний: доля), мантрично (: *мантричний: мантра), медузоподібно (: *медузоподібний: медуза), по-моцартівськи (: *моцартівський: Моцарт), нерозумно (: *нерозумний: невіглас), утомливо (: *утомливий: утома), по-клоунськи (: *клоунський: клоун), самозадоволено (: *самозадоволений: самозадоволення), смарагдово (: *смарагдовий: смарагд), застигло (: *застиглий: застигати), по-жуковому (: *жуковий: жук), унікально (: *унікальний: єдиний).

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ. Lietuvių rašytojų naujadarų darybos ir semantikos ypatumai | 25

(2) tarsi kokį angelą sargą, albatrosiškai nerangų Anapusių⁶² pasiuntinį K143; gi taip berazumiškai šaudot Č74; pamokslą sako su įkvėpimu. Kartais ciceroniškai retoriškai Č195; tarp debiliškai besivaipančių nelaimingų išprotėjėlių K294; Tie straipsniukai dažnai būna europocentriškai protingi K279; gaidžiukiškai dudenančis pusbernio baritonas K358; nemylėdamas kitų, niekados neįstengsi gelmeniškai mylėti savęs K102; Prisiminkime <...> jo haidniškai grakštų kalbos pakraštį K302; Bręsdamos jos [moterys] tiktai gražėja ir prieš savo valią tampa heteriškai plėšrios KE190; homeriškai išjuokti vienpusę aistrą K39; novelės finalas <...> veikiau kafkiškai borchesiškas⁶³ KE79; Tada moteriškutė <...> kengūriškai nušokavo lazdynų pusėn KE35; Marta jai švelniai, bet tvirtai, kineziterapeutiškai sugnyba dilbį, o Algis pradeda šnypšti DD44; Sukoncentruoti sąmonę į spindulį ir pasišviesti juo. Nesvarstant, mocartiškai lengvai, kvatokliškai K291; Į rytus nuo Berlyno tai visada skambėjo likimiškai KN19; aš niekad nesugebėsiu deramai intonuoti, mantriškai tiksliai ištarti nė vienos eilutės K271; tvarkėsi neišmanėliškai SRII72; O parke lyja, varge, kaip nuoogaringai pliaupia K463; pajaciškai šaipėsi KE88; Pastaruoju metu jis puldavo į neviltį vis dažniau ir dažniau, kartais net savigriuoviškai DD163; iš Brazilijos atvežtos smaragdžškai auksinės <...> plunksnos GD384; vanduo buvo toks stingliai ramus VP26; vabališkai ropoti K79; tu pats <...> vieninteliau pašauktas ir išbrauktas iš visų sąrašų K73. Naujadaras medūziškai pavartotas greta analogiškos darybos darinio paukštiškai: Eliezeras <...> paukštiškai pasistiebdavo, juokingai ir sykiu kažki kaip medūziškai išsigaubdavo KE150.

ВИСНОВКИ

1. Більшість новотворів, виявлених у творах тринадцяти литовських авторів, які досліджувалися, (82%) становлять іменники та прикметники. Переважна частина утворень належить до продуктивних типів і вважається потенційними утвореннями (передусім абстрактні назви, назви діячів, назви осіб за походженням, прикметники із суфіксами -iškas, -a; -ingas, -a, численні складні іменники та прикметники, префіксальні дієслова, прислівники). Є також оказіональні утворення (dvivienišauti, mastelti).

2. Найбільші групи новотворів-іменників становлять суфіксальні похідні та складні слова. У творах усіх авторів багато одиниць абстрактної лексики (48% новотворів становлять абстрактні назви дій і назвових частин мови). Другий компонент складних слів найчастіше ґрунтується на іменнику (таких складних слів — 88%).

3. Більшу частину новотворів-прикметників (82% суфіксальних прикметників) становлять похідні із суфіксом -iškas, -a. Вони численні у творах усіх авторів. Прикметники із суфіксом -iškas, -a

⁶² Про нього див. 1.1.

⁶³ Про нього див. 2.1.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ. Lietuvių rašytojų naujadarų darybos ir semantikos ypatumai | 26

утворені від різних твірних слів: майже половина з них (48% новотворів, утворених за допомогою суфікса –iškas, –a) ґрунтується на особових іменах, решта утворена від первинних іменників із різною семантикою, а часто й від похідних іменників — дериватів (burtažodiškas, –a; gelmeniškas, –a; gyvsidabriškas, –a; pieštukiškas, –a; sausainiškas, –a тощо).

4. Більшість складних прикметників (95%) мають другий іменниковий компонент; першим компонентом таких складних слів найчастіше є прикметник (такі утворення становлять 74% усіх складних слів із другим іменниковим компонентом).

5. Більшість усіх новотворів (349, тобто 88% усіх утворень) ґрунтується на твірних словах, зафіксованих у словниках; 48 новотворів (22%) утворено від потенційних твірних слів — похідних. Більша частина (72%) прислівників утворена від новотворів; їхніми потенційними твірними словами зазвичай є прикметники із суфіксом –iškas, –a (такими є 88% твірних слів). Хоча загалом усі словотвірні ланцюжки зрозумілі, трапляються новотвори з невстановленою послідовністю словотвірних ступенів (neišmylėjimas: išmylėjimas / neišmylėti, pasigrūdinėti: grūdinėtis / pasigrūsti).

6. Значення новотворів (навіть без контексту) цілком зрозуміле тоді, коли лексичне значення загалом збігається зі словотвірним (це абстрактні назви дій і назвових частин мови, назви діячів і носіїв дієслівної ознаки, значна частина складних слів, дієслова з модифікаційним значенням, прислівники).

7. Значення новотворів зрозуміле й тоді, коли їх створено за аналогією до вжитих поруч звичайних утворень із зрозумілим значенням, внесених до словників (новотвір skaliklikis поруч із šveitiklis, ploviklis, новотвір angeliava поруч із velniava, новотвір bepalatis поруч із bevietis тощо).

8. У контексті речення або (у рідкісних випадках) твору з’ясовується значення всіх новотворів: і вжитих у переносному значенні (klastaakė день, minkštalūpis смуток), і тих, чиє лексичне значення набагато конкретніше за словотвірне (džeržgalas і šiknalupis, що мають значення «велосипед»), а також утворень, що ґрунтуються на потенційних твірних словах і складаються з кількох словотвірних ступенів (pasilabanaktinimas: *pasilabanaktinti: *labanaktintis: labanakt, gudragalviškai: *gudragalviškas: gudragalvis).

9. Новотвори із суфіксом –iškas, –a майже завжди виступають як звичайні або метафоричні епітети, які надають означуваному слову нових смислових відтінків, а деякі з них рівнозначні порівняльним зворотам. Прикметники на –iškas, –a, утворені від особових імен, не лише інформативні, а й дають змогу висловити бажану думку коротше, роблячи текст компактнішим. Багато новотворів-прислівників виступають як метафоричні епітети.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ. Lietuvių rašytojų naujadarų darybos ir semantikos ypatumai | 27

ŠALTINIAI

A – Aputis J. 1986: Gegužė ant nulūžusio beržo. Vilnius: Vaga.

B – Šerelytė R. 2006: Balzamuotojas. Vilnius: Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla.

BLB – Granauskas R. 2015: Baltas liūdesio balandis. Vilnius: Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla.

BŽ – Bendrinės lietuvių kalbos žodynas. Vyr. red. Liutkevičienė D. Prieiga internete: http://bkz.lki.lt/ (žiūrėta 2016 m. gegužės–rugsėjo mėn., 2017 m. liepos–rugpjūčio mėn.).

BŽa – Bendrinės lietuvių kalbos žodyno antraštynas. Prieiga internete: http://bkz.lki.lt/antrastynas/?pg=c (žiūrėta 2016 m. gegužės–rugsėjo mėn., 2017 m. liepos–rugpjūčio mėn.).

Č – Čigriejus A. 2011: Ir parnešė apynio kvapą. Vilnius: Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla.

DD – Sabaliauskaitė K. 2012: Danielius Dalba & kitos istorijos. [Vilnius]: Baltos lankos.

DK – Kalinauskaitė D. 2015: Skersvėjų namai. Vilnius: Tyto alba.

DLKT – Dabartinės lietuvių kalbos tekstynas. Prieiga internete: http://tekstynas.vdu.lt/tekstynas/ (žiūrėta 2017 m. liepos–rugpjūčio mėn.).

DLKŽ 2012– Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. Vyr. red. S. Keinys. 7-as pataisytas ir papildytas leidimas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: http://lkiis.lki.lt/dabartinis (žiūrėta 2016 m. gegužės–rugsėjo mėn., 2017 m. liepos–rugpjūčio mėn.).

EK – Karnauskaitė E. 2012: Ievos laiškai iš Galudienių miesto. Vilnius: Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla.

GD – Gutauskas L. 2008: Daiktai. Vilnius: Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla.

I – Granauskas R. 2015: Išvarytieji. Vilnius: Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla.

K – Kajokas D. 2002: Lietaus migla Lu kalne. Vilnius: Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla.

KE – Kajokas D. 2012: Ežeras ir kiti jį lydintys asmenys. Vilnius: Tyto alba.

KN – Navakas K. 2008: Du lagaminai sniego. Vilnius: Tyto alba.

KR – Saja K. 2013: Kinivar(p)ų raštai. Vilnius: Typoart.

KTŽ 1990 – Gaivenis K., Keinys S. Kalbotyros terminų žodynas. Kaunas: Šviesa.

LKŽₑ – Lietuvių kalbos žodynas, t. I–XX, elektroninis variantas. Prieiga internete: http://www.lkz.lt (žiūrėta 2016 m. gegužės–rugsėjo mėn., 2017 m. liepos–rugpjūčio mėn.).

LKŽPK 2015 – Skaitmeninė Lietuvių kalbos žodyno papildymų kartoteka. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: http://lkiis.lki.lt/antra-kartoteka (žiūrėta 2016 m. gegužės–rugsėjo mėn., 2017 m. liepos–rugpjūčio mėn.).

BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ. Lietuvių rašytojų naujadarų darybos ir semantikos ypatumai | 28

LM – Šerelytė R. 2006: Laukiniai mėnesiai. Vilnius: Alma littera.

ND – Lietuvių kalbos naujažodžių duomenynas. Sudarytoja R. Miliūnaitė. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: http://naujažodziai.lki.lt/ (žiūrėta 2016 m. gegužės–rugsėjo mėn., 2017 m. liepos–rugpjūčio mėn.).

SR – Sabaliauskaitė K. 2008: Silva Rerum. [Vilnius]: Baltos lankos.

SRII – Sabaliauskaitė K. 2011: Silva Rerum II. [Vilnius]: Baltos lankos.

TG – Granauskas R. 2014: Trečias gyvenimas. Vilnius: Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla.

TV – Granauskas R. 2013: Trys vienatvės. Vilnius: Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla.

TŽŽ 2003 – Tarptautinių žodžių žodynas.Vilnius: Alma littera.

UR – Radzevičiūtė U. 2010: Frankburgas. Vilnius: Tyto alba.

VP – Papievis V. 2010: Eiti. Vilnius: Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla.

LITERATŪRA

A k e l a i t i e n ė G., Ž i l i ū t ė-B a t a v i č i e n ė D. 2011: Romualdo Granausko kūrinių leksinės tarnybos. – Žmogus ir žodis 1, 2–12.

A m b r a z a s S. 2011: Būdvardžių darybos raida. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.

B a r a u s k a i t ė J. 2001: Spalvingasis Romualdo Granausko novelių vaizdas. – Prozos žodis ir stilius. Šiauliai: Šiaulių universiteto leidykla, 81–86.

B a r a u s k a i t ė J. 2001a: Romualdo Granausko novelė „Duonos valgytojai“: fragmentų seka, jungtys, kalbinė raiška. – Prozos žodis ir stilius. Šiauliai: Šiaulių universiteto leidykla, 87–94.

B r a ž ė n a s P. 2007: Juozo Apučio kūryba. Vilnius: Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla.

DLKG 2005 – Dabartinės lietuvių kalbos gramatika. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

G i r č i e n ė J. 2013: Stilistiniai naujadarai internete. – Šiuolaikinės stilistikos kryptys ir problemos. Vilnius: Lietuvos edukologijos universiteto leidykla, 79–88.

G i r č i e n ė J. 2015: Common root neologisms on internet. – Valoda: nozīme un forma / Language: meaning and form 6, 126–137.

G u s t a i t i e n ė M. 2013: Leksikos įvairovė Romualdo Granausko kūriniuose. – Gimtasis žodis 12, 28–31.

I n č i ū r a i t ė-N o r e i k i e n ė L. 2015: Lietuvių kalbos dariniai su neoklasikiniais dėmenimis. – Baltistica L(2), 245–259.

J a k a i t i e n ė E. 2010: Leksikologija.Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla.

K a z l a u s k a i t ė G. 2000: Lietuvių fonologijos terminų sandara ir kilmė. – Terminologija 6, 51–62.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ. Lietuvių rašytojų naujadarų darybos ir semantikos ypatumai | 29

Keinys S. 1999: Bendrinės lietuvių kalbos žodžių daryba. Šiauliai: Šiaulių universiteto leidykla.

Kniūkšta P. 1976: Priesagos –inis būdvardžiai. Daryba, reikšmės, gramatiniai sinonimai. Vilnius: Mokslas.

Kniūkšta P. 1998: Darybinė ir darybos reikšmė. – Kalbos kultūra 71, 29–30.

Libonaitė J. 2005: Sugrįžimai į save: Donaldo Kajoko eseistikos formos ir prasmės. – Darbai ir dienos 42, 73–92.

LKG 1965, 1971 – Lietuvių kalbos gramatika I, II, Vilnius: Mintis.

Mikelionienė J. 2002: Analogija lietuvių kalbos žodžių daryboje. Potencialiniai ir okaz iniai dariniai. – Acta Linguistica Lithuanica 46, 73–80.

Miliūnaitė R. 2012: Kalbos vartotojai ir naujadarų kūryba. – Gimtoji kalba 9, 3–14.

Miliūnaitė R. 2014: Naujieji kontaminaciniai dariniai lietuvių kalboje. – Acta linguistica Lithuanica 71, 246–264.

Miliūnaitė R. 2015: Naujažodžių atranka ir pateikimas Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne. – Leksikografija ir leksikologija 5, 161–184.

Murm ulaitytė D. 2014: Priesagos –iklis naujadarų apibrėžčių sistemiškumas. – Bendrinė kalba 87, 1–17. Prieiga internete: http://www.bendrinekalba.lt/?87.

Murm ulaitytė D. 2016: Lietuvių kalbos naujažodžių duomenynas ir naujadarų tyrimų perspektyvos. – Bendrinė kalba 89, 1–27. Prieiga internete: http://www.bendrinekalba.lt/?89.

Murm ulaitytė D. 2016a: Naujažodžių duomenyno leksika pakeliui į Bendrinės lietuvių kalbos žodyną. – Acta Linguistica Lithuanica LXXV, 68–88.

Murm ulaitytė D. 2016b – Naujieji asmenų pavadinimai darybos ir semantikos aspektu. – Lietuvių kalba 10, 1–22. Prieiga internete: http://www.lietuviukalba.lt/index.php/lietuviu-kalba/issue/view/131.

Pakerys A. 1994: Akcentologija I. Kaunas: Šviesa.

Pošk uvienė I. 2013: Leksikos ypatumai Romualdo Granausko romane Rūkas virš slėnių. – Gimtasis žodis 1, 2–11.

Urbutis 2009: Žodžių darybos teorija. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

Vaskelienė J. 2007: Jurgos Ivanauskaitės naujadarai ir jų vaidmuo tekste (Miegančių drugelių tvirtovė). – Acta humanitarica universitatis Saulensis 3, 169–179.

Vaskelienė J. 2010: Lietuvių kalbos žodyne nefiksuoti dariniai ir jų funkcionavimas Antano Kalanavičiaus poezijoje. – Filologija 15, 151–166.

Vaskelienė J. 2011: Žodynų nefiksuotų darinių funkcionavimas Jono Strielkūno lyrikoje. – Res humanitariae X, 54–70.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

JOLANTA VASKELIENĖ. Lietuvių rašytojų naujadarų darybos ir semantikos ypatumai | 30

Vaskelienė J. 2012: Žodynų nefiksuotų darinių funkcionavimas Ričardo Gavelio kūriniuose. – Filologija 17, 145–162.

Vaskelienė J. 2016: Naujadarai Viktorijos Daujotytės tekstuose. – Acta humanitarica universitas Saulensis 23, 149–170.

Župerka 2012: Stilistika, III pataisytas ir papildytas leidimas. Šiauliai: Šiaulių universiteto leidykla.

Įteikta 2017 09 04

Priimta 2017 12 08

JOLANTA VASKELIENĖ

Šiaulių universitetas

P. Višinskio g. 38, LT-76352 Šiauliai.

[email protected]

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204