Page 1RASUOLĖ VLADARSKIENĖ
Інститут литовської мови
ЗМІНИ ЛЕКСИКИ В ЛИТОВСЬКІЙ АДМІНІСТРАТИВНІЙ МОВІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА: адміністративна мова, лексика, розвиток лексики, новотвір, запозичення, інтернаціональне слово, значення слова.
АНОТАЦІЯ
У статті розглядаються зміни лексики адміністративної мови на початку XXI століття порівняно зі станом наприкінці XX століття. Склад словника змінюється у двох напрямках: по-перше, лексика постійно поповнюється новими словами й новими значеннями, а по-друге, зі словника зникають застарілі, непотрібні слова або окремі їхні значення. Цей двосторонній процес характерний і для литовської адміністративної мови початку XXI століття: по-перше, членство в ЄС висунуло нові вимоги й до мови, оскільки виникла потреба в нових найменуваннях і засобах вираження; необхідно описувати нові явища, поняття, установи та назви, тому запозичуються нові слова, розширюється семантика слів, що вже вживаються, утворюються новотвори; по-друге, стрімкий розвиток технологій витіснив з активного вжитку назви предметів, які більше не використовуються в канцелярській роботі. Зміни лексики адміністративної мови пов’язані з її специфікою. Статистичні дослідження засвідчили, що лексика адміністративного стилю є менш різноманітною порівняно з лексикою інших стилів, тому в цій сфері вживання мови оновлення лексики відбувається не так швидко.
АНОТАЦІЯ
У статті розглядаються лексичні зміни в адміністративній мові, що відбулися на початку 21st століття. Їх порівнюють зі станом наприкінці 20th століття. Членство в ЄС висунуло нові вимоги до литовської адміністративної мови, що зумовило нові потреби в найменуванні та вираженні. Необхідно описувати нові явища, поняття, установи й назви. Тому запозичуються нові слова, розширюється семантика слів, які вже вживаються, утворюються неологізми. Водночас деякі слова забуваються, оскільки стрімкий технологічний розвиток витісняє назви предметів, які більше не використовуються в канцелярській роботі. Лексичні зміни, що відбуваються в адміністративній мові, пов’язані зі специфікою сфери вживання цього мовного різновиду. Статистичні дослідження засвідчили, що словниковий склад адміністративного стилю не є різноманітним
BENDRINĖ KALBA 94 (2021)
http://journals.lki.lt/bendrinekalba
ISSN 2351-7204
Page 2RASUOLĖ VLADARSKIENĖ. Leksikos pokyčiai administracinėje lietuvių kalboje | 2
doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.08
порівняно з лексикою інших стилів. З цієї причини лексичне оновлення в цій сфері мовного вжитку відбувається не дуже швидко.
ВСТУП
Мова постійно змінюється під впливом соціальних обставин та інших мов, і найвиразніше ці зміни помітні на лексичному рівні. Лексика найчутливіше реагує на будь-які зміни суспільного життя, адже слова потрібні для називання нових речей. Описуючи її оновлення, розвиток лексики литовської мови образно охарактеризував Альгірдас Сабаляускас: «лексика мови становить живий, постійно мінливий, надзвичайно складний організм. Для його функціонування потрібні дедалі нові слова, які, немов нові клітини організму, замінюють уже непотрібні слова, що виконали своє призначення» (Sabaliauskas 1966: 114). Ріта Мілюнайте (2015) стверджує, що в литовській мові вже кілька десятиліть говорять про лексику, яка швидко оновлюється (пор.: Rudaitienė, Vitkauskas 1998; Mikelionienė 2000a: 15–21; Girčienė 2005; Vaicekauskienė 2007). Таке оновлення лексики є безперервним процесом: воно відбувається постійно, іноді інтенсивніше, іноді сповільнюється; періоди інтенсивнішого оновлення залежать від розвитку суспільства.
У XXI столітті, в умовах глобалізації світу та тривалої технологічної революції, ці суспільні процеси відображає й лексика, що швидко змінюється.
У цій статті розглянуто зміни лексики однієї з форм загальнонародної мови — адміністративної мови — на початку XXI століття порівняно зі станом наприкінці XX століття. Цей період обрано невипадково, оскільки адміністративна мова особливо залежить від змін у державному житті, а після вступу Литви до Європейського Союзу 2004 року (далі — ЄС) документи, що готувалися в Литві, мали відповідати правовим нормам, установленим у документах інституцій ЄС, які найчастіше перекладалися з англійської мови. Тому литовською мовою перекладали законодавство ЄС і узгоджували з ним литовські документи.
BENDRINĖ KALBA 94 (2021)
http://journals.lki.lt/bendrinekalba
ISSN 2351-7204
Page 3RASUOLĖ VLADARSKIENĖ. Leksikos pokyčiai administracinėje lietuvių kalboje | 3
doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.08
Мета статті — на підставі даних документів, оприлюднених із 2000 року в реєстрі нормативно-правових актів Литовської Республіки, розглянути основні зміни адміністративної лексики, що проявилися, та з’ясувати її особливості порівняно із загальним розвитком лексики литовської мови. У дослідженні застосовано аналітичний, описовий і кількісний методи.
ЛЕКСИКА ЛИТОВСЬКОЇ АДМІНІСТРАТИВНОЇ МОВИ НА ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ
Зміни в лексиці литовської мови
Лексикологи зазвичай зазначають, що «[с]клад словника змінюється у двох напрямах: по-перше, відбувається процес його поповнення, адже лексика постійно збагачується новими словами та новими значеннями; по-друге, зі словника зникають застарілі, непотрібні слова або окремі їхні значення, тобто відбувається процес занепаду й відмирання слів» (Jakaitienė 2010: 2003). Нову лексику кінця XX століття за допомогою комп’ютерних інструментів досліджувала Юргіта Мікеліонене (2000a, 2000b). За даними її досліджень, наприкінці XX століття запозичення становили 59 відсотків лексичних новотворів, питомі слова — 23 відсотки, а гібриди — 18 відсотків. Говорячи про лексичні новотвори, зазвичай уживають термін новотвір; його можна розуміти по-різному. Ріта Мілюнайте стверджує, що зазвичай новотворами вважають слова, які щойно з’явилися в мові, або нові значення слів; до новотворів також можуть зараховувати нові абревіатури та новостворені або перекладені сталі словосполучення (Miliūnaitė 2015). Нову лексику литовської мови XXI століття збирають, систематизують і описують у створюваній з 2011 року в Інституті литовської мови інтернет-базі даних новотворів литовської мови (далі — LKND). Ця база відображає зміни лексики литовської мови останніх десятиліть, її семантичної, морфемної та словотвірної структури (Miliūnaitė 2018). LKND не лише фіксує новотвори, а й може слугувати джерелом для різноманітних наукових досліджень (див. Aleksaitė 2019, 2021; Murmulaitytė 2016, 2019, 2020).
BENDRINĖ KALBA 94 (2021)
http://journals.lki.lt/bendrinekalba
ISSN 2351-7204
Page 4RASUOLĖ VLADARSKIENĖ. Leksikos pokyčiai administracinėje lietuvių kalboje | 4
doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.08
Нові лексичні явища в адміністративній литовській мові
Говорячи про лексику адміністративної мови, необхідно охарактеризувати її специфіку. Віда Жилінскене, яка досліджувала лексику адміністративної мови статистичними методами, стверджує, що адміністративний стиль вирізняється значно меншою різноманітністю, ніж лексика інших стилів литовської мови, і в ньому частіше повторюються ті самі слова. Слова не мають емоційних відтінків. Найчастіше в адміністративному стилі слова, крім загальних понять, називають органи управління та різні організаційні структури, людей та їхні посади, назви різних документів або їхніх частин, економічні поняття, різні дії, правові поняття, господарські справи (Žilinskienė 2002).
Оцінивши LKND як можливе джерело дослідження, спробували з’ясувати, наскільки лексика адміністративної мови відображена в цьому зібранні нових явищ у лексиці всієї литовської мови. Згідно із зазначеною в LKND сферою вживання нових слів, виявлено 108 нових слів із позначкою «адміністрування», 580 — «політика», 78 — «право (правопорядок)». Нові слова з указаними позначками шукали в Реєстрі правових актів Литовської Республіки (далі — TAR) і з’ясували, що з нових слів сфери адміністрування, зафіксованих у LKND, у документах уживаються 27, зі сфери політики — 10, зі сфери права (правопорядку) — 16. Значна частина нових слів LKND уживається в неофіційному стилі й має емоційно-експресивне забарвлення, тому не підходить для адміністративної мови; як видно, найбільше таких нових слів — у сфері політики. Нові явища адміністративної мови, що входять до загального вжитку, добре в ній усталилися й відображають помітні зміни в лексиці литовської мови.
Нові запозичення та гібриди в адміністративній мові
В адміністративній мові широко вживаються запозичення; В. Жилінскене підрахувала, що «[З]начну частину лексики адміністративних текстів литовською мовою становлять запозичення. Серед найчастотніших слів цього стилю, що займають 87,63 відсотка текстів, запозичення становлять 23,15 відсотка, а серед слів із низькою частотністю, якими поповнюється лексика мови чи стилю, запозичення становлять 31,90 відсотка» (Žilinskienė 2003).
Збільшення кількості запозичень пов’язане з впливом інших мов, а на адміністративну мову на початку XXI століття особливо сильно впливають переклади документів ЄС. Саме в них зазвичай спершу з’являються нові запозичення (нові значення, нові гібридні утворення), а згодом переходять до документів, що готуються в Литві
BENDRINĖ KALBA 94 (2021)
http://journals.lki.lt/bendrinekalba
ISSN 2351-7204
Page 5RASUOLĖ VLADARSKIENĖ. Leksikos pokyčiai administracinėje lietuvių kalboje | 5
doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.08
Наявність власне нових запозичень зумовлена специфікою адміністративної мови (лексика нерізноманітна через потребу в точності викладу та прагнення називати те саме поняття тим самим словом, щоб не виникала можливість різних тлумачень); їх небагато й бути не може. Натомість виразною є тенденція розширювати семантику вже усталених інтернаціональних слів (Vladarskienė 2019) або збільшувати кількість гібридних утворень1.
Говорячи про інтеграцію запозичення, процес гібридизації демонструє здатність запозичення пристосуватися до специфіки нової мови та закріпитися в ній. Наприклад, у литовській мові вже давно вживається інтернаціональне слово pseudonimas у значенні «псевдонім», а в разі потреби в адміністративній мові внаслідок буквального перекладу виникло словотвірне гніздо: pseudoniminis, -ė; pseudoniminti, supsedoniminti, pseudomizuoti, pseudoniminimas: Такі обмежені персональні дані має бути можливо зберігати <...> як pseudoniminius дані в автентичних або підроблених документах EUR-lex, OL L 107, 2020-04-06; Створити засоби із застосуванням технології штучного інтелекту (DI) для автоматичного знеособлення або pseudoniminti судові рішення для повторного використання EUR-lex, OL C 96, 2019-03-13; Європейське агентство з охорони зовнішніх кордонів <...> має вжити необхідних заходів, щоб supsedoniminti усі елементи персональних даних, які не є необхідними для досягнення цілей обробки даних, дотримуючись принципу мінімізації даних EUR-lex, OL L 107, 2020-04-06; Визначити найкращі практики та технічні настанови щодо публікації судових рішень в автоматизованому знеособленому / pseudonimizuoto форматі, що відповідає Загальному регламенту про захист даних EUR-lex, OL C 96, 2019-03-13; Агентство забезпечує впровадження технічних та організаційних заходів, наприклад, pseudoniminimas, щоб персональні дані оброблялися лише в обсязі, суворо необхідному для мети функціонування системи FADO, дотримуючись принципу мінімізації даних, таким чином, щоб у системі FADO було неможливо ідентифікувати фізичну особу без використання додаткових даних EUR-lex, OL L 107, 2020-04-06. Згадані споріднені нові слова остаточно закріпляться в адміністративній мові, якщо буде ухвалено закон, у проєкті якого визначено поняття Псевдонімізація даних про здоров’я — обробка даних про здоров’я, за якої ці дані
1 Співвідношення гібридів і запозичень є дискусійним і нерідко залежить від напряму дослідження, адже теоретично гібридами можна вважати всі запозичення, до яких додано литовські закінчення; прикметники з литовськими суфіксами також вважаються гібридами, а дієслова є гібридами всі без винятку, оскільки вживаються лише з литовськими суфіксами.
BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204
Page 6RASUOLĖ VLADARSKIENĖ. Leksikos pokyčiai administracinėje lietuvių kalboje | 6
doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.08
замінюються таким чином, щоб без використання додаткової інформації, яка зберігається окремо від даних про здоров’я та щодо якої застосовуються технічні й організаційні заходи захисту від її поєднання з даними про здоров’я, за ними більше не можна було безпосередньо чи опосередковано встановити особу суб’єкта даних TAR, 2021-08-16, Nr. 17579.
Kitas pavyzdys galėtų būti Tarptautinių žodžių žodyne (2013) fiksuotas žodis fasilitacija, tačiau TAR jo rasti nepavyko, bet administracinėje kalboje vartojama bendrašaknių žodžių fasilituoti, fasilitavimas, fasilitatorius: Vykdydamas Nuostatų 9 punkte nurodytas JST veiklas, pareiškėjas įsipareigoja įgyvendinti šiuos reikalavimus: <...> suteikti mentoriaus paslaugas priimančioms organizacijoms fasilituoti vidurio ir galutinį kuratoriaus (-ės) įsivertinimus su savanoriais TAR, 2020-02-11, Nr. 2973; Fasilitavimas – sumanios specializacijos sričių poreikių, verslui ir visuomenei aktualių problemų nustatymas ir analizė, idėjų, padedančių spręsti šias problemas ir turinčių potencialą naujoms technologijoms, produktams ar paslaugoms sukurti, formulavimas, idėjų įgyvendintojų, partnerių paieška ir idėjų įgyvendinimo organizavimas, ekspertinė pagalba pagal idėjas rengiamų paraiškų autoriams dėl tyrimų, technologijų, produktų ar paslaugų tobulinimo strategijos, technologijų perdavimo, finansavimo paraiškų rengimo TAR, 2018-07-25, Nr. 12386; Klasterio fasilitatorius – asmuo, kuris padeda klasterio nariams suprasti ir nustatyti jų bendrus tikslus ir juos pasiekti. Surasti bendri tarpsektorinio bendradarbiavimo sąlyčio taškai ir jų plėtojimas, aktyviai veikiant klasterių fasilitatoriams, padeda klasterio nariams efektyviau kurti produktus ir (arba) paslaugas TAR, 2017-10-12, Nr. 16171.
Говорячи про творення гібридних новотворів, виокремлюють так звані несправжні складні слова, перша частина яких не вживається як окреме слово; для адміністративної мови особливо характерні складні слова з мікро- і макро-, наприклад: Слід прагнути належним чином узгоджувати й калібрувати моделі, щоб забезпечити їх придатність не лише для аналізу звичайних макрофакторів фінансового ризику та мікрофакторів, а й для нефінансових чинників ризику EUR-lex, OL C 57, 2019-02-013; До основних властивостей, пов’язаних із біорізноманіттям, належать місце виробництва та характерні для відповідної території умови макросередовища і мікросередовища, а також місця природного виробничого процесу (приміщення для вирощування худоби, виробництва та дозрівання сиру) EUR-lex, OL C 216, 2019-06-27; Сучасні дослідження менеджменту проводяться шляхом інтегрування знань інших соціальних наук про мікро- та макросередовище, що впливають на
BENDRINĖ KALBA 94 (2021)
http://journals.lki.lt/bendrinekalba
ISSN 2351-7204
Page 7RASUOLĖ VLADARSKIENĖ. Leksikos pokyčiai administracinėje lietuvių kalboje | 7
doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.08
для пізнання процесів розвитку організацій і соціальних систем та ухвалення управлінських рішень TAR, 2021-09-30, Nr. 20468; Щоб подолати негативний вплив суттєвих трансформацій, яких протягом наступного десятиліття зазнають суспільства Союзу та ринок праці, потрібні інвестиції в людський капітал, соціальну інфраструктуру, мікрофінансування, фінансування етичних і соціальних підприємств та нові бізнес-моделі соціальної економіки EUR-lex, OL L 107, 2021-03-26; Мікрозабруднювачів оцінювання, проєктування та впровадження альтернативних технологій очищення TAR, 2021-03-01, Nr. 4085; Статистичні дані про нещасні випадки на виробництві мікродані і метадані подаються до EUROSTATUI у порядку та строки, встановлені Регламентом TAR, 2016-08-11, Nr. 22263; Створити умови для обміну між європейськими країнами мікроданими щодо експорту та імпорту, забезпечуючи зменшення адміністративного навантаження на підприємства й формування точної статистики шляхом запровадження технічних засобів статистики зовнішньої торгівлі TAR, 2021-03-17, Nr. 5318.
Парадоксально, але в литовській адміністративній мові після вступу до ЄС не поширилися складні слова з першим компонентом євро-. Хоча в Європейському тезаурусі «Eurovoc» (EUROVOC) подано 10 іменників (6 запозичень і 4 гібриди) з цим компонентом, дані TAR свідчать, що ці новотвори не поширилися в литовській адміністративній мові, наприклад: євродолар (0)2, єврокорпус (0), єврокредит (1), євроракета (0), євроринок (3 випадки вживання як символічної назви), євроскептицизм (0), євромережа (0), євротунель (0), євровалюта (0), за винятком складного слова єврооблігація (з 1997 року вжито в 90 документах). Отже, в адміністративній мові з десяти новотворів із компонентом євро-, запропонованих Європейським тезаурусом, прижився й уживається лише один.
Новації адміністративної мови
В адміністративній мові новотворів небагато; у ній можливі лише системні новотвори, утворені за типовими словотвірними моделями.
В адміністративній мові нерідко доводиться називати ієрархічні відношення між окремими частинами, і для цього добре підходять похідні з префіксом pa-; значення цього словотвірного типу — «предмет (частина, вид) меншого масштабу, ніж предмет (ціле, рід), позначений твірним словом» (ŽDV); префікс можна додавати також
2 У дужках зазначено кількість документів TAR, у яких ужито новотвір.
BENDRINĖ KALBA 94 (2021)
http://journals.lki.lt/bendrinekalba
ISSN 2351-7204
Page 8RASUOLĖ VLADARSKIENĖ. Leksikos pokyčiai administracinėje lietuvių kalboje | 8
doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.08
до литовського слова, а також до запозичення, наприклад: Підзасіб – складова частина заходу TAR, 2012–02–29, Nr. 00487 (з 2009 р. у TAR знайдено у 45 документах3); Отримавши фінансування, надавач або виконавець проєкту зобов’язується оприлюднювати інформацію про проєкт, що реалізується, і зазначати джерело фінансування – <...> муніципалітет і програма, підпрограма, за якою проєкт (діяльність) фінансувався та реалізовувався TAR, 2020–02–14, Nr. 3387 (з 1999 р. у TAR знайдено у 159 документах); Проєкт реалізується шляхом поділу діяльності на менші, легко керовані одиниці — підпроєкти, для яких визначаються окремі набори вимог до діяльності. Кожен підпроєкт має визначене завдання та обсяг робіт TAR, 2020–01–14, Nr. 537 (з 2006 р. у TAR знайдено у 25 документах).
У подібному значенні вживається й похідне з префіксом po- poeikė «дрібніша систематична одиниця або просто розділ, що входить до більшої одиниці чи розділу, позначеного твірним словом» (ŽDV): Якщо діяльність у межах заходу планується фінансувати з різних джерел фінансування, таку діяльність розподіляють на підзаходи, відносячи до кожного не більше ніж одне джерело фінансування TAR, 2021–06–28, Nr. 14421 (з 2009 р. у TAR знайдено у 46 документах).
Серед нових суфіксальних похідних можна згадати незвичайний гібрид прісеѕага похідних стартапер, оскільки суфікс додано до міжнародного кореня, але словотвірне значення «предмет, якому властива ознака, позначена твірним словом» семантично узгоджене; йдеться про підприємство, яке щойно розпочало діяльність: Стартап – дуже мале або мале підприємство, що має значний потенціал для розвитку бізнесу на основі інновацій і працює не більше ніж 5 років TAR, 2019–04–11, Nr. 5961 (з 2017 р. у TAR знайдено у 25 документах).
Ще один випадок підтверджує життєздатність суфікса -sena: Оптимізувати та підвищити ефективність управління культурною спадщиноюуправління – здійснити реорганізацію установ, що забезпечують охорону матеріальної та нематеріальної культурної спадщини TAR, 2021–03–17, Nr. 5318 (з 2011 р. у TAR знайдено у 195 документах). Створено Державних даних управління інформаційну систему, в установах з’являються назви підрозділів, у яких вживається це нове слово: Департамент стратегії та управління, Відділ управління й аналізу, у Законі Литовської Республіки про стратегічне управління закріплюються положення щодо управління системою стратегічного управління.
3Кількість документів, у яких ужито новотвір, свідчить, що це не разове утворення, а слово, яке вже поступово утверджується в адміністративній мові.
BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204
Page 9RASUOLĖ VLADARSKIENĖ. Leksikos pokyčiai administracinėje lietuvių kalboje | 9
doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.08
Серед нечисленних новотворів адміністративної мови можна виокремити складні слова; цей словотвірний тип уживається частіше, що відповідає й загальним тенденціям творення неологізмів у литовській мові. Насамперед слід згадати про новотвір teisėkūra, який найбільше закріпився в адміністративній мові (з 2000 р. у TAR знайдено у 5329 документах): Нормотворчість – процес, що охоплює висунення нормотворчих ініціатив, підготовку проєктів нормативно-правових актів, ухвалення, підписання та оприлюднення нормативно-правових актів. <...> Нормотворча ініціатива – пропозиція встановити нове або змінити чинне правове регулювання із зазначенням цілей такого встановлення або зміни та основних положень правового регулювання TAR, Valstybės žinios, 2012-09-22, Nr. 110-5564. Його поширення зумовила важливість поняття, яке він позначає, для системи нормативно-правових актів.
У праві ЄС поряд із терміном нормотворчість вживається також термін ненормотворчість: У всіх нормотворчих або ненормотворчих заходах <...> необхідно враховувати, що право на свободу слова охоплює право висловлювати ідеї, які можуть вважатися критичними, агресивними, образливими або суперечливими EUR-lex, 52021DC0819, 2021-12-01.
Поряд із нормотворчістю з’явилася й співтворчість: Під час оцінювання цієї сфери наголошується на зв’язку між створенням середовищ і вихованням, залученні учасників освітнього процесу до спільного творення просторів TAR, 2016-03-29, Nr. 6439 (з 2017 р. у TAR знайдено у 9 документах).
В адміністративній мові вже утверджуються й різні види мережевої взаємодії (з 2008 р. у TAR ужито у 102 документах): Сільська мережева взаємодія (далі – мережева взаємодія) – процес обміну ідеями, інформацією, знаннями, практиками й досвідом, ресурсами між учасниками розвитку сільських територій, які прагнуть спільними зусиллями створити додану вартість для розвитку сільських територій TAR, 2020-11-19, Nr. 24391; Соціальна мережева взаємодія – форма співпраці соціальних інституцій, що характеризується вертикальною та горизонтальною взаємодією структур у мережі <...> TAR, Valstybės žinios, 2008-10-23, Nr. 122-4647; Забезпечується ефективне використання ресурсів громадської інфраструктури шляхом посилення концентрації культурних послуг і мережевої взаємодії TAR, 2021-06-01, Nr. 12361.
Дотепер конкурують варіанти складних слів – стара форма daugiafunkcinis, -ė (з 1994 р. у TAR знайдено у 1785 документах) і коротший новотвір із системнішою словотвірною будовою daugiafunkcis, -ė (з 2001 р. у TAR знайдено у 2892 документах): За характером діяльності культурний центр є багатофункціональним – культурною установою, що розвиває та поширює різні галузі й жанри культури TAR,
BENDRINĖ KALBA 94 (2021)
http://journals.lki.lt/bendrinekalba
ISSN 2351-7204
Page 10RASUOLĖ VLADARSKIENĖ. Leksikos pokyčiai administracinėje lietuvių kalboje | 10
doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.08
2020-11-30, Nr. 25592. Спочатку цим прикметником описували апарат, пристрій, що виконує кілька функцій; згодом значення розширилося, і цим словом стали описувати будівлі чи установи, у яких відбувається різнобічна діяльність або яким вона властива, наприклад: комплекс, центр.
В адміністративному мовленні часто вживають нові літерні скорочення, утворені від литовських назв, наприклад: BDAR (Загальний документ про захист даних) від 2009 р. знайдено в TAR у 318 документах, BPD (Загальний програмний документ) від 2001 р. знайдено в TAR у 995 документах, DUK (часті запитання) від 2005 р. знайдено в TAR у 105 документах; DVS (система управління документами) від 2008 р. знайдено в TAR у 1124 документах, LAMA BPO (Асоціація литовських закладів вищої освіти з організації спільного прийому) від 2003 р. знайдено в TAR у 62 документах; MTEP (наукові дослідження та експериментальна розробка) від 2003 р. знайдено в TAR у 840 документах. Рідше вживаються літерні скорочення, запозичені з інших мов, наприклад: EASO (англ. European Asylum Support Office, Європейське бюро підтримки з питань притулку) від 2017 р. знайдено в TAR у 11 документах; NAFO (англ. Northwest Atlantic Fisheries Organisation, Організація з рибальства в Північно-Західній Атлантиці) від 1997 р. знайдено в TAR у 67 документах; OPEC (англ. Organization of the Petroleum Exporting Countries, Організація країн — експортерів нафти) від 2005 р. знайдено в TAR у 5 документах; PIF (англ. Pacific Islands Forum, Форум тихоокеанських островів) у 2020 р. знайдено в TAR в 1 документі; WADA (англ. World Anti-Doping Agency, Всесвітнє антидопінгове агентство) від 2002 р. знайдено в TAR у 15 документах; частіше трапляються складові складові скорочення, подібні до слів, наприклад ERASMUS від 2000 р. знайдено в TAR у 457 документах.
Зміни значень слів
Одна з виразно помітних змін адміністративної лексики — збільшення кількості нових значень міжнародних слів. Виокремлюються такі напрямки семантичних змін міжнародних слів: 1) поряд із загальним основним значенням узгоджуються спеціальні побічні значення; 2) міжнародні слова, що вже закріпилися у спеціальних, конкретніших значеннях, починають позначати розширений денотат і зазвичай набувають нового переносного значення, наприклад: сегмент, старт (докладніше див. Vladarskienė 2019).
BENDRINĖ KALBA 94 (2021)
http://journals.lki.lt/bendrinekalba
ISSN 2351-7204
Page 11RASUOLĖ VLADARSKIENĖ. Leksikos pokyčiai administracinėje lietuvių kalboje | 11
doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.08
Унаслідок перекладу документів ЄС виникають незвичні значення литовських слів. Особливо це стосується назв документів і заходів (або певних процедур). Реалії ЄС розширили значення деяких литовських слів: наприклад, як назва документа замість огляд закріпилося звіт (пор. Комісії звіт Європейському парламенту / Десятий звіт / Звіт про заходи торговельного захисту, застосовані третіми країнами до Європейського Союзу звіт); замість висновок закріпилося думка (пор. Європейського економічного і соціального комітету думка. Скорочення відставання у сфері інновацій).
Назви кольорів почали вживатися у переносних значеннях; це метафоричні терміни, перекладені з англійської мови, наприклад: біла книга; синя економіка, синє зростання, синя енергія, сині технології, синя смуга, синя зона; сіра економіка, сіра література; срібна економіка, чорний ринок, чорний список. Перекладні значення кольорів, що потрапляють до литовської мови через переклади документів установ ЄС, зрозумілі й прийнятні, коли є чітка порівняльна основа, на якій ґрунтується це значення, наприклад: синя економіка, срібна економіка. Проблематичним є розуміння прикметника зелений, -а, оскільки він має різні значення. Усе частіше прикметник зелений, -а в адміністративному мовленні вживається у значенні «екологічний, такий, що відповідає законам природи, не шкідливий для довкілля, ощадливий щодо нього, вироблений з відновлюваних джерел»: зелений облік, зелена дипломатія, зелена енергія, зелена електроенергія, зелена компанія, зелений (екологічний) податок, зелений продукт, зелена революція, зелена державна закупівля, зелена зона. Інше перекладне значення прикметника зелений, -а — «свобода будь-якої дії або діяльності» — пов’язане із семантикою кольорів світлофора, наприклад: зелена карта / картка; зелене світло, зелена хвиля. Іноді литовські та перекладні значення важко узгодити, наприклад зелений продукт може бути і необробленим, і екологічним.
Слова або їхні значення, що виходять з ужитку
Через швидкий розвиток технологій з активного вжитку зникають слова, що називають застарілі технології, а отже, і професії, які відмирають: телеграф, телетайп, телекс, друкарська машинка; телеграфіст, оператор телетайпа, телетайпіст, оператор телексу, оператор друкарської машинки, друкарка. Щоправда, ці слова ще можна знайти в документах TAR, де переносяться положення, регламентовані в раніше затверджених документах.
BENDRINĖ KALBA 94 (2021)
http://journals.lki.lt/bendrinekalba
ISSN 2351-7204
Page 12RASUOLĖ VLADARSKIENĖ. Leksikos pokyčiai administracinėje lietuvių kalboje | 12
doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.08
Під час оновлення онлайн-видання Порад з канцелярської мови (KancKP) лише у статтях до кількох слів було додано примітку, що вони нині неактуальні в адміністративній мові. Це слово дискета, яке позначає носій інформації, що більше не використовується. Деякі слова починають замінювати новими — наприклад, гриф документа замінило позначення документа; пропозиція називати структурні підрозділи установи словом підрозділ не прижилася, і в цьому значенні це слово більше не вживається. З етичних міркувань в адміністративній мові почали уникати слів інвалід, інвалідність.
Процес зникнення слів набагато повільніший і менш помітний, ніж поява нових слів.
ВИСНОВКИ
Зміни в лексиці адміністративної мови пов’язані з її специфікою. Статистичні дослідження засвідчили, що лексика адміністративного стилю є менш різноманітною порівняно з лексикою інших стилів, тому в цій сфері мовного вжитку оновлення лексики відбувається не так швидко. Найпомітніша риса змін — збільшення кількості інтернаціональних слів, зумовлене загальною глобалізацією, а також впливом інших мов, з яких перекладають документи ЄС. Особливо зростає кількість нових значень інтернаціональних слів.
Нові литовські слова також з’являються в адміністративній мові, однак значно рідше, ніж у загальному вжитку, адже новотвори адміністративної мови утворюються лише нейтральні; утім, словотвір відповідає загальним тенденціям: частіше трапляються складні слова (наприклад: teisėkūra, bendrakūra, tinklaveika), є специфічні похідні з гібридними префіксами (наприклад: paprojektis, paprogramė), а також похідні з суто литовськими префіксами (наприклад: neteisėkūra, papriemonė, poveiklė) і суфіксами (наприклад: startuolis, valdysena). Нові значення литовських слів також виникають під впливом інших мов — це кальковані, метафоричні значення (наприклад, назви кольорів — žalia, mėlyna, sidabrinė), а також унаслідок потреби адміністративної мови називати об’єкти, характерні для цієї сфери вживання мови (наприклад, документи — nuomonė).
Зі стрімким розвитком технологій слова, що позначають речі та осіб, пов’язаних із застарілими технологіями, поступово переходять до пасивного вжитку.
Членство в ЄС висунуло нові вимоги й до мови, оскільки виникла потреба в нових способах називання та вираження, потрібно описувати нові явища, поняття, установи, назви. Так розкрилися
BENDRINĖ KALBA 94 (2021)
http://journals.lki.lt/bendrinekalba
ISSN 2351-7204
Page 13RASUOLĖ VLADARSKIENĖ. Leksikos pokyčiai administracinėje lietuvių kalboje | 13
doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.08
можливості литовської адміністративної мови, її придатність задовольняти змінені комунікативні потреби.
ŠALTINIAI
EUR-lex – Europos Sąjungos teisės aktų ir kitų viešų dokumentų bazė „EUR-lex“. Prieiga internete: http://eur-lex.europa.eu/lt/index.htm.
EUROVOC – Europos žodynas. Prieiga internete https://www3.lrs.lt/pls/ev/ev.main.
LKND – Lietuvių kalbos naujažodžių duomenynas [Tęstinis internetinis žinynas nuo 2011 m.], sud. R. Miliūnaitė. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: https://ekalba.lt/naujazodziai/ (žiūrėta 2021 m. rugsėjo–lapkričio mėn.).
KancKP 2021 – Kanceliarinės kalbos patarimai, sud. P. Kniūkšta, internetinis leidimas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: http://kanceliariniaipatarimai.lki.lt/.
TAR – Lietuvos Respublikos teisės aktų registras. Prieiga internete: https://www.e-tar.lt/portal/lt/index.
ŽDV – Murmulaitytė Daiva, Aleksaitė Agnė. Žodžių darybos vedlys [elektroninis išteklius], Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2021. Prieiga internete: ekalba.lt/zodziu-darybos-vedlys/ (žiūrėta 2021 m. lapkričio mėn.).
LITERATŪRA
Aleksaitė Agnė 2019: Emocinė-ekspresinė leksika Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne – naujadarų radimosi aplinkybės ir darybos būdai. – Bendrinė kalba 92. Prieiga internete: https://journals.lki.lt/bendrinekalba/article/view/369.
BENDRINĖ KALBA 94 (2021)
http://journals.lki.lt/bendrinekalba
ISSN 2351-7204
Page 14RASUOLĖ VLADARSKIENĖ. Leksikos pokyčiai administracinėje lietuvių kalboje | 14
doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.08
Aleksaitė Agnė 2021: Lietuvių kalbos naujadarų neoklasikinės darybos polinkiai: Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyno atvejis. – Lituanistica 67(1). Prieiga internete: https://www.lmaleidykla.lt/ojs/index.php/lituanistica/article/view/43.
Girčienė Jurgita 2005: Naujųjų skolinių atitikmenys: struktūra ir vartosena, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.
Jakaitienė Evalda 2010: Leksikologija, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla.
Mikelionienė Jurgita 2000a: Naujažodžiai Vytauto Didžiojo universiteto kompiuteriniame tekste. – Acta Linguistica Lithuanica 42, 15–21.
Mikelionienė Jurgita 2000b: Šiuolaikiniai metodai kalbos naujovėms tirti. – Darbai ir dienos 24, 65–73.
Miliūnaitė Rita 2015: Naujažodžių atranka ir pateikimas Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne. – Leksikografija ir leksikologija 5, 161–184.
Miliūnaitė Rita 2018: Naujažodžių pateikimas ir paieškos galimybės Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne. – Bendrinė kalba 91, 1–21. Prieiga internete: https://journals.lki.lt/bendrinekalba/article/view/71.
Murmulaitytė Daiva 2016: Naujažodžių duomenynas ir naujadarų tyrimų perspektyvos. – Bendrinė kalba 89. Prieiga internete: https://journals.lki.lt/bendrinekalba/article/view/168.
Murmulaitytė Daiva 2019: Lietuvių kalbos sudurtinių daiktavardžių naujadara ir bendrinės kalbos normos. – Baltu filologija 28(2), 107–122.
Murmulaitytė Daiva 2020: Naujųjų dūrinių analizės ir klasifikacijos galvosūkiai. – Acta Linguistica Lithuanica 82, 34–51.
Rudaitienė Vida, Vitkauskas Vytautas 1998: Vakarų kalbų naujieji skoliniai, Vilnius: Enciklopedija.
Sabaliauskas Algirdas 1966: Lietuvių kalbos leksikos raida. – Lietuvių kalbotyros klausimai 5, 5–141.
Vaicekauskienė Loreta 2007: Naujieji lietuvių kalbos svetimžodžiai, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.
Vladarskienė Rasuolė 2019: Tarptautinių žodžių semantikos pokyčiai administracinėje kalboje. – Bendrinė kalba 92. Prieiga internete: https://journals.lki.lt/bendrinekalba/article/view/409.
BENDRINĖ KALBA 94 (2021)
http://journals.lki.lt/bendrinekalba
ISSN 2351-7204
Page 15RASUOLĖ VLADARSKIENĖ. Leksikos pokyčiai administracinėje lietuvių kalboje | 15
doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.08
Žilinskienė Vida 2002: Lietuvių kalbos administracinis stilius ir bendras jo leksikos vaizdas. – Viešoji politika ir administravimas 1, 51–54.
Žilinskienė Vida 2003: Administracinio lietuvių kalbos stiliaus skoliniai. – Viešoji politika ir administravimas 4, 74–81.
Gauta 2021 12 06
Priimta 2021 12 30
CHANGES OF LEXICON ON LITHUANIAN ADMINISTRATIVE LANGUAGE
Summary
Language undergoes constant changes driven by social circumstances and other languages. These changes are most evident at the lexical level. The article addresses the lexical changes of the administrative language, one of the varieties of the standard language, which took place at the outset of the 21st century. They are compared with the situation of the late 20th century. This period was selected for the study, as it marks the turning point in the development of the administrative Lithuanian language. After Lithuania’s accession to the European Union in 2004, the documents prepared in Lithuania had to comply with the legal norms established in the documents of the EU institutions, which were usually translated from English. Therefore, the EU legislative acquis was translated into Lithuanian, and Lithuanian documents had to be made compatible with it.
The most prominent change that occurred in the vocabulary of the administrative language is the growing number of international words determined by both globalisation and the direct influence of the languages from which the EU documents are translated. New meanings of international words are especially on the rise.
The number of new Lithuanian words is also growing in the administrative language, but this growth is much less significant compared to the general usage, because the neologisms coined in the administrative language are only neutral, but their formation is consistent with the general
BENDRINĖ KALBA 94 (2021)
http://journals.lki.lt/bendrinekalba
ISSN 2351-7204
Page 16RASUOLĖ VLADARSKIENĖ. Leksikos pokyčiai administracinėje lietuvių kalboje | 16
doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.08
trends. Compounds are more common (e.g., bendrakūra, teisėkūra, tinklaveika); there are also specific hybrid prefixed derivatives (e.g., paprojektis, paprogramė) as well as purely Lithuanian derivatives (e.g., neteisėkūra, papriemonė, poveiklė). New meanings of Lithuanian words result from the emerging need of the administrative language to name the objects specific to this particular sphere of language usage (e.g., documents – nuomonė); they are also driven by the influence of other languages; this pertains to translated, metaphorical meanings (e.g., colours – žalia, mėlyna, sidabrinė). The lexical changes taking place in the administrative language are related to the specificities of this particular language variety. Statistical studies show that the vocabulary of administrative style is not as varied as the vocabulary of other styles. For this reason, lexical renewal does not occur at a very rapid pace in this field of language usage, but the changes are essential, as they allow us to decide on the direction in which the development of the overall standard language vocabulary is going to proceed.
KEYWORDS: administrative language, vocabulary, lexical development, neologism, loanword, international word, word meaning.
RASUOLĖ VLADARSKIENĖ
Lietuvių kalbos institutas
Petro Vile išio g. 5, LT-10308 Vilnius
[email protected]
BENDRINĖ KALBA 94 (2021)
http://journals.lki.lt/bendrinekalba
ISSN 2351-7204
