НІДА ПОДЕРЕНЕ

Інститут литовської мови

doi.org/10.35321/bkalba.2022.95.03

ВИКОРИСТАННЯ МОВ І МОВНІ УСТАНОВКИ: ВИПАДОК ШКІЛ ІЗ ПОЛЬСЬКОЮ МОВОЮ НАВЧАННЯ

КЛЮЧОВІ СЛОВА: польська мова, литовська мова, використання мов, мовні установки.

АНОТАЦІЯ

У статті представлено результати анкетного дослідження, проведеного серед учнів 3–8 класів двох шкіл із польською мовою навчання. Дослідження показує, якою мовою найчастіше спілкуються вдома, якій мові учні віддають перевагу порівняно з іншими мовами, їхні установки щодо важливості володіння литовською та іншими мовами і їх вивчення, соціальної цінності мов, а також особисте ставлення учнів до литовської та польської мов. Метою дослідження було визначити взаємозв’язки між вибором мов у повсякденному мовленні учнів, зв’язок між мовними установками та перевагою у виборі мови, а також те, як схильність обирати певні мови та мовні установки змінюються на різних вікових етапах. Дослідження виявило, що більшість учнів удома спілкуються польською мовою, хоча для частини з них ця мова не єдина з тих, якими найчастіше користуються в родині. У повсякденному мовленні найчастіше перевагу надають польській і російській мовам. Виявлено статистично значущу кореляцію між мовними установками та перевагою у виборі мови в сферах мовленнєвої діяльності.

АНОТАЦІЯ

У статті представлено результати анкетного дослідження того, якою мовою найчастіше спілкуються вдома, вибору мови порівняно з іншими мовами в різних комунікативних ситуаціях і мовних установок щодо польської, литовської та англійської мов на основі опитування учнів 3–8 класів двох шкіл із польською мовою навчання. Дані дослідження проаналізовано з урахуванням вікових груп за такими аспектами, як мова, що домінує у спілкуванні з родиною, та перевага певної мови перед іншими. Мовні установки учнів досліджувалися з погляду соціальної цінності мови, мотивації до її вивчення та особистого ставлення до неї. Дані дослідження щодо мовного домінування показують, що

NIDA PODERIENĖ. Kalbų vartojimas ir kalbinės nuostatos: mokyklų lenkų mokomąja kalba atvejis

25

більшість учнів спілкується вдома польською мовою, хоча для деяких із них польська не є єдиною мовою, якою послуговуються в сім’ї. У повсякденному спілкуванні зазвичай віддають перевагу польській і російській мовам. Виявлено значущу кореляцію між мовними уподобаннями у сферах мовленнєвої діяльності та мовними ставленнями.

ВСТУП

Литва — одна з небагатьох держав Європейського Союзу, де діють школи з навчанням мовами національних меншин. У школах із польською мовою навчання учні навчаються польською мовою, а литовську мову вивчають на уроках литовської мови за єдиною для всіх шкіл Литви Загальною програмою з литовської мови та літератури. Закон про освіту закріплює положення, згідно з яким усі школи Литви мають забезпечувати належний рівень володіння литовською мовою, однак через значні відмінності в результатах з литовської мови, що виявляються між школами з литовською мовою навчання та школами з навчанням мовами національних меншин, випускникам останніх шкіл надають послаблення під час оцінювання виконання завдань випускного іспиту з литовської мови та літератури. Недостатній рівень володіння литовською мовою обмежує можливості реалізувати свій потенціал під час подальшого навчання у вищих навчальних закладах Литви та досягати професійних цілей.

У Литві проведено ґрунтовні дослідження, покликані з’ясувати причини нижчих результатів з вивчення литовської мови серед випускників шкіл із навчанням мовами національних меншин. Дослідження якості володіння литовською мовою учнями старших класів гімназій у Вільнюсі, де навчання ведеться литовською, польською та російською мовами, показало, що граматична компетентність учнів гімназій із навчанням мовами національних меншин подібна до компетентності учнів, які навчаються у школах із литовською мовою навчання, проте вони припускаються більшої кількості помилок у вживанні мови. Основна відмінність полягає в тому, що учні шкіл із польською та російською мовами навчання мають вужчий словниковий запас литовської мови й частіше припускаються лексичних помилок (Vilkienė 2019: 118). За словами литовських дослідників, які аналізували зв’язок між рівнем володіння мовою та мовними ставленнями, те, як учні гімназій, що навчаються польською мовою, опановують литовську, залежить від мотивації до навчання та позитивного ставлення до литовської мови, її престижу, литовців і Литви (Vilkienė ir kt. 2019: 63).

Учні шкіл із навчанням мовами національних меншин народилися й ростуть у Литві, вивчають литовську мову відвідування закладу дошкільної освіти до завершення школи, однак частина з них не опановує литовську належним чином. У цьому контексті актуальними є праці зарубіжних авторів, у яких розглядається,

26

BENDRINĖ KALBA | 95

скільки часу потрібно дітям іммігрантів, щоб опанувати мову країни проживання, яка є для них другою мовою. Науковці доходять висновку, що більшості учнів, які вивчають другу мову, у середньому потрібно до семи років, щоб уміти вільно нею користуватися (Hakuta ir kt. 2000; Berman ir kt. 2011; Demie ir kt. 2013). Зазначається, що швидкість опанування другої мови залежить від віку, особистих характеристик, соціально-економічного статусу сім’ї, можливостей спілкуватися з носіями мови та рівня володіння рідною мовою.

Зв’язок між домашньою мовою учнів та результатами навчання мов засвідчують результати вторинного аналізу міжнародного дослідження OECD PISA, проведеного у 2018 р., під час якого оцінювали читацькі вміння п’ятнадцятирічних учнів (Zabulionis 2020: 17–19). Виявлено, що результати учнів, які складали тест із читання не домашньою мовою, на 30–40 балів нижчі, ніж результати тих, у кого мова тесту збігається з домашньою. Серед п’ятнадцятирічних учнів, які складали тест OECD PISA польською мовою, найбільше тих, хто зазначив, що вдома найчастіше послуговується іншою мовою (24,2%). Це може бути однією з причин того, що результати учнів, які складали тест польською мовою навчання, нижчі, ніж результати учнів, які складали його литовською або російською мовою. Порівняння результатів учнів шкіл із польською та литовською мовами навчання показує, що різниця становить аж 64 бали (ŠBA 2020: 67).

У 2015 р. у 7–8 класах школи в Шальчинінкаї з польською мовою навчання та в 9–11 класах двох шкіл України з польською мовою навчання досліджували аспекти етнічної ідентичності, рідної мови, використання мов і рівня володіння ними (Geben, Zielińska 2016). За даними дослідження, для більшості учнів школи в Шальчинінкаї рідною мовою є польська (72,5%); дві рідні мови (польську та російську, польську та литовську) вказали 12,5% учнів, литовську — 12,5%, а російську — лише 2,5% учнів. Аналіз даних показує, що зазначена рідна мова та мовна поведінка істотно різняться. Хоча, згідно з наведеними даними, для більшості учнів рідною мовою є польська, для перегляду телепередач вони найчастіше обирають російську (85%), другою за популярністю є литовська (45%), а польську обирають лише 7% учнів; інформацію в інтернеті найчастіше шукають литовською мовою (70%), російською та польською — відповідно 57,5% і 45% учнів (Geben, Zielińska 2016: 137–138). На підставі дослідження можна було б припустити, що учні мають добре володіти литовською мовою, адже вони вивчають її у школі й користуються нею в різних мовних контекстах, проте результати з литовської мови учнів шкіл Шальчинінкая з польською мовою навчання цих припущень не підтверджують.

NIDA PODERIENĖ. Kalbų vartojimas ir kalbinės nuostatos: mokyklų lenkų mokomąja kalba atvejis

27

Розрив між результатами з литовської мови в школах із литовською мовою навчання та в школах, де навчання ведеться польською мовою, свідчить про те, що учням, які навчаються мовою національної меншини, доводиться виконувати непросте завдання: вони мають швидко опанувати литовську мову й вивчати її на тому самому рівні, що й учні, які навчаються литовською, розширюючи словниковий запас і вдосконалюючи мовні навички. Мовне середовище, сприятливе для використання литовської мови, і позитивні установки, що впливають на мовленнєву поведінку, допомагають швидше опанувати мову. Мовна компетенція набувається не лише під час вивчення мови, а й через її використання в усіх сферах мовленнєвої діяльності та контекстах.

У цій статті аналізується, у яких сферах використання мови учні прогімназійних класів, які навчаються у школах із польською мовою навчання, обирають литовську мову поряд із польською та російською й англійською мовами, які вивчають у школі, а також якими є мовні установки учнів різного віку. Дослідження охоплює групи класів початкової (3–4 класи) та основної освіти (5–6 і 7–8 класи), тобто ті вікові періоди, коли формуються ціннісні установки як глибокі переконання, що спрямовують поведінку, і впливають на мовленнєву поведінку. Об’єкт дослідження — використання мови та мовні установки учнів 3–8 класів шкіл із польською мовою навчання. Аналіз спирається на дані анкетного опитування, проведеного 2021 року в школах із польською мовою навчання. Мета дослідження — визначити сфери домінування мови в повсякденному вжитку, з’ясувати, якій мові (мовам) учні віддають перевагу в комунікативних ситуаціях, а також дослідити мовні установки учнів щодо використовуваних мов та їх вивчення.

Для досягнення мети поставлено такі завдання: 1) проаналізувати домашню мову учнів різних вікових груп і те, яким мовам вони віддають перевагу в повсякденному вжитку; 2) розглянути мовні установки учнів щодо важливості вивчення мов, їхньої соціальної цінності та особистих стосунків із польською й литовською мовами; 3) визначити зв’язки між пріоритетним вибором мови в різних сферах мовленнєвої діяльності, вибором мови та тенденціями мовних установок у різні вікові періоди.

У першому розділі статті представлено матеріали та методологію дослідження, а в наступних двох розділах проаналізовано його результати: у другому розділі розглянуто дані, що демонструють аспекти домінування мови та її вибору, а в третьому — дані, які висвітлюють мовні установки учнів.

1. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Матеріал дослідження, представленого у статті, становлять дані 263 анкет, заповнених учнями 3–8 класів, які навчаються у двох школах із польською мовою навчання — у Вільнюсі та Шальчинінкському районі. Анкети стосувалися домі-

28

BENDRINĖ KALBA | 95

нування мов і мовних установок¹. За основу анкети взято запитання з анкети дослідження мови та мовних установок учнів, проведеного у 2018–2019 роках у школах із литовською мовою навчання; її теоретичним підґрунтям була концепція етнолінгвістичної життєздатності Говарда Джайлза (Giles ir kt. 1977: 306–348). Теорію Г. Джайлза розвивали інші науковці, які на основі емпіричних досліджень доповнили параметри етнолінгвістичної життєздатності такими показниками, як домінування мови, престиж, володіння мовою та мовні установки, варіативність уживаної мови. Щоб зіставити результати цього дослідження аспектів вивчення мови з даними досліджень, проведених на національному рівні, під час укладання анкети взяли до уваги також анкети міжнародних досліджень читацьких досягнень учнів PIRLS та OECD PISA, що проводяться в Литві. Анкету, розроблену для шкіл із литовською мовою навчання, адаптували для учнів шкіл національних меншин: деякі запитання (наприклад, про можливості литовської мови) вилучили, а також додали запитання, важливі для цього дослідження, про охоплення використання польської та російської мов. Анкету укладено так, щоб можна було провести порівняльний аналіз тенденцій використання литовської та інших мов, мовленнєвої поведінки й установок; спільна частина анкети дає змогу порівнювати дані досліджень використання литовської мови та мовних установок учнів того самого віку, які навчаються мовою національної меншини та литовською мовою навчання. Запитання сформульовано так, щоб їх однаково добре розуміли і учні початкової школи, і ті, хто завершує навчання у прогімназії.

Дослідження проводилося наприкінці 2021 року. Через пандемію COVID-19 заняття відбувалися у змішаному форматі — дистанційно та в класах; карантин не давав змоги відвідати школи й зібрати матеріали дослідження. Тому вчителям надіслали інструкції щодо проведення дослідження й анкети польською та литовською мовами (щоб учителі могли заздалегідь із ними ознайомитися), а також посилання на електронну платформу, де учні мали відповісти на запитання.

¹ Матеріали дослідження зібрано 2021 року в межах проєкту за підтримки Державної комісії з литовської мови Престиж литовської мови: мовні установки учнів шкіл національних меншин та їхній зв’язок із володінням литовською мовою. Дослідження в межах проєкту проведено у школах із польською та російською мовами навчання; анкету розробили, а дані дослідження зібрали Аурелія Тамуліонене, Соната Вайчякаускене та авторка цієї статті. Під час укладання анкети, адаптованої для різних вікових груп, консультації надавала Лаурина Ракіцкене. Дослідження проводилося в межах Програми посилення престижу литовської мови, затвердженої постановою Державної комісії з литовської мови № N-5(175) від 25 квітня 2019 року Про затвердження Програми посилення престижу литовської мови. Установа-виконавець — Інститут литовської мови; дата укладення договору — 1 жовтня 2021 року, № K-9/2021.

NIDA PODERIENĖ. Kalbų vartojimas ir kalbinės nuostatos: mokyklų lenkų mokomąja kalba atvejis

29

У дослідженні взяли участь учні, батьки яких дали згоду на участь дітей у ньому. В інструкції зазначалося, що якщо учні заповнюватимуть анкети литовською мовою, важливо переконатися, що вони розуміють усі запитання. Учні школи муніципалітету Шальчинінкського району обрали заповнення анкети польською мовою, а учні школи у Вільнюсі — литовською. Учні всіх класів заповнювали анкети в електронному форматі в комп’ютерних кабінетах. Щоб забезпечити захист даних, пов’язаних з учнями, під час обробки заповнених анкет було видалено особисту інформацію (прізвища, адреси); результати дослідження обговорюються без зазначення школи.

1.1. Загальна характеристика учнів, які взяли участь у дослідженні

Із 263 учнів, які взяли участь у дослідженні, 22,1% навчаються у Вільнюсі, а 78% — у школі муніципалітету Шальчинінкського району. Загальну характеристику учасників дослідження за класами наведено в таблиці 1.

ТАБЛИЦЯ 1. Загальна характеристика учасників дослідження

Клас

Кількість

Хлопці

Дівчата

Вік

3–4

108 (41%)

60 (56%)

48 (44%)

8–10 р.

5–6

64 (24%)

32 (50%)

32 (50%)

11–12 р.

7–8

91 (35%)

41 (45%)

50 (55%)

13–14 р.

Усього:

263 (100%)

133 (51%)

130 (49%)

Дослідження кількісне, інструмент дослідження — анкета. Для аналізу даних використано програмне забезпечення SPSS. Аналітичний описовий аналіз даних проведено із застосуванням порівняльного методу; тенденції результатів дослідження, кореляції та взаємозв’язки оцінено кількісним методом — обчислено коефіцієнт кореляції Пірсона (r).

2. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ: ДОМИНУВАННЯ МОВИ (МОВ) У ПОВСЯКДЕННОМУ ВЖИТКУ УЧНІВ

У цьому розділі дані дослідження аналізуються з погляду домінування мови: а) яка мова переважає у спілкуванні вдома; б) якій мові найчастіше надають перевагу перед іншими мовами у різних сферах мовленнєвої діяльності.

30

BENDRINĖ KALBA | 95

2.1. Домашня мова

Мова, якою користуються вдома, засвоюється в ранньому дитинстві (Kamandulytė-Merfeldienė 2014). Як свідчить згаданий вторинний аналіз дослідження OECD PISA (проведеного у 2018 р.), одним із важливих чинників, що визначають навчальні досягнення, є мова, якою користуються вдома. Щоб з’ясувати, яка мова переважає у спілкуванні вдома, учнів попросили позначити відповідь на запитання Якою мовою ти найчастіше розмовляєш удома? (□ польською, □ російською, □ литовською, □ англійською, □ іншою (зазначте)). Отримані дані наведено на рисунках 1 і 2.

РИС. 1. Мова, якою учні найчастіше розмовляють удома (у відсотках)

РИС. 2. Домашня мова за класами (у відсотках)

Як видно з даних, менш як половина учнів (41,8%) зазначила, що вдома розмовляє польською, чверть (26,2%) — російською; литовську як мову, якою найчастіше користуються вдома, назвав один учень. Майже третина учнів є двомовними — вони зазначили, що найчастіше спілкуються вдома кількома мовами. Найбільша їх частка (24,7%) згадала польську та російську мови; 6,5% респондентів, окрім польської та російської, розмовляють у сім’ї також литовською. Під час аналізу даних за класами вирізняється група учнів 5–6-х класів. Більша частка учнів цієї групи користується вдома польською мовою (48,4%), найменше — тих, хто зазначив російську мову (14%). Відповіді учнів щодо домашньої мови підтверджують дані вторинного аналізу згаданого дослідження OECD PISA про те, що приблизно у чверті учнів, які навчаються польською мовою, мова навчання та домашня мова не збігаються. Цим учням потрібна допомога у вивченні не лише литовської, а й польської мови, яка для них є другою мовою.

NIDA PODERIENĖ. Kalbų vartojimas ir kalbinės nuostatos: mokyklų lenkų mokomąja kalba atvejis

31

2.2. Вибір мови під час перегляду фільмів і пошуку в інтернеті

Перевагу певній мові аналізували за сферами її використання — рецепцією, продукуванням і взаємодією. Учнів запитували, як часто вони дивляться фільми, шукають інформацію в інтернеті, читають книжки, спілкуються з друзями, пишуть SMS-повідомлення та спілкуються в соціальних мережах такими мовами: польською, російською, литовською, англійською, іншою. Учнів попросили позначити одну з відповідей: майже ніколи; іноді; майже завжди.

Дані за класами щодо відповідей на запитання, якою мовою учні найчастіше дивляться фільми та шукають інформацію в інтернеті, наведено на рисунках 3 і 4.

РИС. 3. Найчастіше дивляться фільми (у відсотках)

РИС. 4. Найчастіше шукають інформацію в інтернеті (у відсотках)

Дослідження показало, що під час перегляду фільмів у всіх вікових групах переважає російська мова (48,4–70,3%). На другому місці — польська, хоча фільми нею дивляться лише 10,2–17,2% учнів; найменша частка учнів (2,2–6,5%) обирає литовську мову.

Шукаючи інформацію в інтернеті, більшість учнів також найчастіше обирає російську мову, за винятком учнів 5–6-х класів. Обговорюючи вибір мови для пошуку інформації в інтернеті, слід зважати на те, що дослідження проводилося в умовах пандемії COVID-19 — у період, коли в школах навчалися також дистанційно. Тому пошук інформації як польською, так і литовською мовами становив значну частину навчального процесу, тобто учні шукали інформацію цими мовами також із навчальною метою. Аналіз даних виявив статистично значущу позитивну кореляцію між вибором мови для перегляду фільмів і її вибором для пошуку інформації в інтернеті. Учні, які шукають інформацію в інтернеті польською мовою, частіше схильні також дивитися нею фільми (r = 0,484), а учні, які віддають перевагу російській мові, також частіше обирають її для обох видів діяльності (r = 0,459). Така сама тенденція спостерігається і щодо використання англійської мови (r = 0,465). Кореляція між використанням литовської мови для обох видів діяльності слабша (r = 0,380).

32

BENDRINĖ KALBA | 95

2.3. Вибір мови під час спілкування в соціальних мережах і наживо

Вибір мови під час спілкування в соціальних мережах, SMS-повідомленнями та наживо відображає найближче мовне оточення учнів. Дані дослідження за класами, що показують, якою мовою учні спілкуються найчастіше, наведено на рисунках 5 і 6.

РИС. 5. Найчастіше пишуть SMS-повідомлення та спілкуються в соціальних мережах (у відсотках)

РИС. 6. Найчастіше спілкуються з друзями (у відсотках)

У спілкуванні наживо й онлайн переважають польська та російська мови. Дані за віковими групами свідчать про подібні тенденції у виборі мови. У початкових класах найбільша частка учнів під час спілкування в соціальних мережах і наживо надає перевагу російській мові (відповідно 38% і 62%); другою за частотою вживання є польська (25,9% і 38,9%), а українською спілкується менш як десята частина (5,6% і 9,3%). Подібну тенденцію спостерігаємо і в групі 7–8 класів. Серед усієї вибірки вирізняється група 5–6 класів: більшість учнів цієї групи надає перевагу польській мові, а другою за частотою вживання є російська. У цій групі майже вдвічі більше учнів спілкуються також українською. Імовірно, на вибір мови спілкування впливає домашня мова: у цій групі найбільша частка учнів зазначила, що домашньою мовою є польська, а майже вдвічі менше учнів удома розмовляє лише російською.

Виявлено статистично значущу позитивну кореляцію між вибором мови під час спілкування в соціальних мережах і наживо: у разі вибору української мови r = 0,486, польської мови — r = 0,481, російської мови — r = 0,426. Неочікувані дані свідчать про негативну кореляцію між пошуком інформації польською мовою та спілкуванням у соціальних мережах і SMS-повідомленнями російською мовою (r = −0,323).

NIDA PODERIENĖ. Kalbų vartojimas ir kalbinės nuostatos: mokyklų lenkų mokomąja kalba atvejis

33

2.4. Вибір мови для читання книжок

Читання — єдина з досліджених сфер використання мови, у якій польська та українська мови переважають у всіх вікових групах. Результати дослідження наведено в таблиці 2.

ТАБЛИЦЯ 2. Мова, якою учні майже завжди читають книжки (у відсотках)

Клас | Польська мова | Російська мова | Українська мова | Англійська мова | 3–4 | 53,7 | 13 | 24 | 7,4 | 5–6 | 44,4 | 9,4 | 34,4 | 3,1 | 7–8 | 31,9 | 16,5 | 18,7 | 2,2

Переважання польської та української мов у всіх вікових групах можна пояснити практикою викладання цих мов: читання книжок є одним з обов’язкових видів діяльності. Як видно з результатів дослідження за віковими групами, книжки польською мовою майже завжди читає більш ніж половина учнів початкових класів (53,7%), однак що старші учні, то менша їх частка зазначає, що читає польською (за віковими групами: 53,7%, 44,4% і 31,9%). Імовірно, відповідаючи на запитання про мову читання книжок, учні оцінювали не лише вибір мови, а й те, як часто вони читають. Це припущення підтверджують дані про те, що чим старші учні, тим більша частка обирала відповідь іноді. З цієї причини проаналізовано також відповіді, у яких зазначено, що тією чи іншою мовою читають іноді. Частки учнів, які зазначили, що читають книжки польською іноді або майже завжди, за віковими групами майже не відрізняються (72,2%, 69,4% і 72,6%).

Другою за частотою мовою, яку обирають для читання, є українська. Безперечно, такі результати зумовлені тим, що в усіх школах Литви учні вивчають литовську мову та літературу, як і інші навчальні предмети, за однаковою загальною програмою освіти, а в ній на практику читання литовською мовою відводиться час не лише на уроках, а й удома. Як видно з даних, книжки литовською майже завжди читає чверть учнів початкових класів (24%). У 5–6 класах, де більше часу приділяють вивченню літератури, книжки литовською майже завжди читає третина учнів (34,4%), а найменше таких учнів у 7–8 класах (18,7%). Отже, у 7–8 класах частка учнів, які читають литовською майже завжди або іноді, значно зменшується (за групами класів: 79,6%, 95,3% і 60,5%). Оцін-

34

BENDRINĖ KALBA | 95

з огляду на те, що практика регулярного читання має надзвичайно велике значення для результатів засвоєння мови, такі результати можна вважати чинником, що впливає не лише на розуміння текстів, а й на результати використання литовської мови у старших класах прогімназії.

Порівняно з іншими сферами використання мови, російську мову для читання книжок обирає найменша частка учнів. Цією мовою майже завжди читають 13% учнів початкових класів, 9,4% учнів 5–6 класів і 16,5% учнів 7–8 класів. Частка учнів старших класів, які читають російською майже завжди або іноді, не зменшується (за групами класів: 51%, 40,7% і 42,2%). Отже, вибір російської мови для читання книжок у різних групах класів подібний до вибору польської мови. Результати дослідження також показали, що 7,4% учнів початкових класів майже завжди читають англійською мовою; менше учнів, які постійно читають цією мовою, навчається у класах основної школи (відповідно 3,1% і 2,2%). Однак значно більша частка учнів читає англійською принаймні іноді: про це повідомили понад чверть учнів початкових класів (23%), половина учнів 5–6 класів (54,7%) і п’ята частина учнів 7–8 класів (25,3%). На підставі цих даних можна зробити висновок, що читання — це сфера, у якій переважає польська мова, хоча з віком учні схильні читати регулярно дедалі рідше. Виявлено негативну кореляцію між віком учнів та інтересом до читання (r = −0,253).

Дані дослідження, проведеного у 2018–2019 рр. у школах із литовською мовою навчання серед тих самих вікових груп, показали, що вдома та під час читання книжок переважає литовська мова, тоді як у соціальних мережах і SMS-повідомленнях учні найчастіше обирають литовську й англійську мови; що старші учні, то більше в їхньому інтернет-просторі домінує англійська мова (Tamulionienė 2019: 10).

3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ: МОВНІ УСТАНОВКИ УЧНІВ

Дослідження мовних установок виявляють різне ставлення до мов та їхніх носіїв, відображають також культурні стереотипи, силу й престиж мови. Установки впливають на вибір мов і мовну поведінку (IVKS 2022: 347), визначають інтенсивність використання мови та вибір її для різних мовленнєвих контекстів. Установки щодо мови формуються в дитинстві (Giles ir kt. 1983: 141). Дослідження мовних установок у групі учнів початкових класів шкіл із литовською мовою навчання показали, що вже третьокласники мають сформоване ставлення до важливості литовської мови та її використання (Poderienė,

NIDA PODERIENĖ. Kalbų vartojimas ir kalbinės nuostatos: mokyklų lenkų mokomąja kalba atvejis

35

Vaičiakauskienė 2019: 214). Su amžiumi nuostatos gali keistis, veikiamos mokinių kultūrinės aplinkos ir ugdymo mokykloje konteksto. Jos susijusios su kalbos mokymosi vertės, prasmės ir perspektyvų vertinimu.

У цій праці установки щодо польської, литовської та англійської мов досліджуються в аспектах важливості володіння мовою, оцінювання її вивчення та особистого ставлення до неї. Основну увагу приділено аналізу установок щодо литовської мови. Мета — з’ясувати, як учні оцінюють литовську мову порівняно з мовою навчання — польською — та англійською мовою, і чи змінюються їхні установки щодо литовської мови в міру того, як вони дедалі краще нею оволодівають. Установки учнів досліджуються на підставі відповідей, що виражають ставлення до оціночних тверджень: не згоден, не маю думки і згоден.

3.1. Важливість володіння польською, литовською та англійською мовами

На мотивацію до вивчення мови впливають установки учнів щодо важливості володіння мовою в повсякденному житті. Емпіричні дослідження інших науковців виявляють зв’язок між оцінюванням важливості мови та навчальними результатами. Наприклад, дослідження, проведене серед учнів барселонської школи, показало, що учні, які вважають англійську мову потрібною, досягають кращих результатів у її вивченні, ніж ті, хто вважає її менш важливою, хоча кореляція й не є дуже високою (Gardner 2007: 14).

Ставлення учнів до важливості володіння польською, литовською та англійською мовами аналізувалося шляхом порівняння їхніх відповідей на такі оціночні твердження: Важливо добре володіти польською мовою; Важливо добре володіти литовською мовою; Важливо добре володіти англійською мовою. Частку учнів, які погоджуються з цими твердженнями, показано на рисунках 7, 8 і 9.

Учні всіх вікових груп підтверджують, що важливо добре володіти польською, литовською та англійською мовами. Володіння польською мовою найбільше цінують у початкових класах, однак що старші учні, то менше тих, хто погоджується з цим твердженням: у початкових класах погоджуються 82,4%, а у 7–8 класах — 67% (див. рис. 7). Дві третини учнів вважають, що важливо добре володіти литовською мовою (див. рис. 8). Ставлення до важливості литовської мови в різних вікових групах загалом не відрізняється: з твердженням, що важливо добре володіти литовською мовою, погоджуються 67,6% учнів початкових класів, 67,2% учнів 5–6 класів і 63,7% учнів 7–8 класів. Частка учнів, які не мають думки з цього питання або не погоджуються з твердженням, із віком не змінюється.

36

BENDRINĖ KALBA | 95

РИС. 7. Важливо добре володіти польською мовою (відсотки)

РИС. 8. Важливо добре володіти литовською мовою (відсотки)

РИС. 9. Важливо добре володіти англійською мовою (відсотки)

РИС. 10. Спілкуватися з друзями англійською модно (відсотки)

Як видно з рис. 9, важливість володіння англійською мовою особливо помітна у 5–6-х і 7–8-х класах: частки учнів цих класів, які вважають, що важливо добре володіти англійською мовою, становлять відповідно 84,4% і 81,3%. Порівнюючи ставлення учнів до всіх трьох мов за критерієм важливості, бачимо, що учні початкових класів найбільше цінують польську мову, за нею — литовську, а дещо менше — англійську. Учні старших класів віддають перевагу англійській мові. Думку учнів про цінність англійської мови доповнюють дані про її престиж у спілкуванні між собою (див. рис. 10). Порівняно з початковими класами, у 5–6-х і 7–8-х класах удвічі зростає кількість учнів, які стверджують, що розмовляти англійською з друзями модно, тоді як частка тих, хто не погоджується з цим твердженням, зменшується (дані щодо тих, хто не погоджується, за віковими групами: 49,1%, 23,4% і 19,8%). Можна зробити висновок, що більшість учнів мотивована вивчати всі три мови та визнає важливість володіння ними, однак що старші учні, то менша їх частка вказує на значущість володіння польською мовою. У старших класах найбільша частка учнів відзначає важливість володіння англійською мовою.

NIDA PODERIENĖ. Kalbų vartojimas ir kalbinės nuostatos: mokyklų lenkų mokomąja kalba atvejis

37

3.2. Соціальна цінність литовської мови

Ставлення учнів до соціальної цінності литовської мови виявляється в їхній згоді чи незгоді з твердженнями Важливо добре розмовляти литовською, щоб я міг/могла порозумітися будь-де і Щоб отримати хорошу роботу, я маю добре володіти литовською мовою. Узагальнені дані наведено на рисунках 11 і 12.

РИС. 11. Важливість литовської мови як засобу спілкування (відсотки)

РИС. 12. Важливість литовської мови для отримання хорошої роботи (відсотки)

Як видно з отриманих даних, литовська мова має високий соціальний статус. Дві третини учнів вважають литовську мову важливим засобом спілкування та погоджуються, що добре володіння литовською мовою необхідне для досягнення цілей у професійному житті. Аналіз відповідей за віковими групами показує, що найбільша частка тих, хто не погоджується з твердженням про необхідність добре володіти литовською мовою, щоб порозумітися, припадає на групу учнів 5–6-х класів (26,5%). Менша частка учнів цієї вікової групи вважає, що добре володіти литовською мовою важливо для отримання хорошої роботи.

3.3. Ставлення до вивчення литовської мови

Ставлення учнів до вивчення литовської мови виявляється в їхній згоді або незгоді з твердженнями Мені подобається вивчати литовську мову і Мені подобаються уроки литовської мови. Узагальнені дані дослідження цього ставлення за віковими групами наведено на рисунках 13 і 14.

Порівнюючи відповіді учнів на ці оціночні твердження, бачимо зв’язок між ними. Це підтверджує і статистично значуща сильна позитивна кореляція (r = 0,729). Понад половина учнів початкових класів любить вивчати литовську мову, а двом третинам подобаються уроки литовської мови (відповідно 59,3% і 66,7%). Не люблять вивчати литовську мову й не люблять уроки цього предмета

38

BENDRINĖ KALBA | 95

13 РИС. Подобається вивчати литовську мову (відсотки)

14 РИС. Подобаються уроки литовської мови (відсотки)

лише п’ятій частині учнів початкових класів (відповідно 19,4% і 14,8%), п’ята частина учнів не має думки з цього питання. У 5–6-х і 7–8-х класах позитивне ставлення до вивчення литовської мови та уроків поступово слабшає. У випускних класах прогімназії позитивне ставлення до вивчення та викладання литовської мови виявляє лише третина учнів, а частка тих, хто не має думки з цього питання, зростає (відповідно 42,8% і 51,6%). Результати в різних класних групах підтверджують загальні тенденції — учням початкових класів властива вища мотивація до навчання. Варто зазначити, що учні, які погоджуються з твердженнями про важливість доброго володіння литовською мовою та про те, що їм подобаються уроки литовської мови, частіше схильні оцінювати важливість литовської мови у своєму житті.

3.4. Оцінювання складності польської та литовської мов

Ставлення до складності польської та литовської мов досліджували, аналізуючи згоду або незгоду учнів із твердженнями Польська мова для мене складна і Литовська мова для мене складна. Оцінювання складності мови в різних вікових групах показано на рисунках 15 і 16.

Аналізуючи ставлення учнів до складності польської та литовської мов, потрібно враховувати сфери використання обох мов. Більшість учнів спілкується польською мовою вдома, хоча часто ця мова не є єдиною домашньою мовою. Польською мовою (як і російською) учні шукають інформацію в інтернеті, спілкуються з друзями в соціальних мережах і наживо, насамперед обирають читати книжки, а також цією мовою вони здобували дошкільну освіту й навчаються в школі. Литовська мова використовується значно вужче. З усіх досліджених сфер використання мови лише читання книжок є діяльністю, у якій, крім польської мови, обирають і литовську. В усіх інших комунікативних ситуаціях (під час перегляду фільмів, користування інтернетом, спілкування в соціальних мережах-

NIDA PODERIENĖ. Kalbų vartojimas ir kalbinės nuostatos: mokyklų lenkų mokomąja kalba atvejis

39

РИС. 15. Польська мова є складною (у%)

РИС. 16. Литовська мова є складною (у%)

і наживо) литовська мова майже не використовується. Отже, більшість учнів набуває досвіду користування литовською мовою лише на уроках литовської мови. Як видно з даних, оцінки складності польської та литовської мов суттєво різняться. Більшість учнів не погоджується з твердженням, що польська мова є складною (від двох третин до чотирьох п’ятих респондентів), а частка тих, хто погоджується, становить лише десяту частину (за віковими групами: 12%, 7,8% і 7,7%). Детальний аналіз результатів за віковими групами показує, що чим старші учні, тим менше тих, хто переконаний, що польська мова складна, але дещо зменшується й частка учнів, які погоджуються з цим твердженням; водночас зростає кількість учнів, які не мають щодо цього питання власної думки. Можна припустити, що польську мову вважають складною учні з мішаних або російськомовних сімей; чинник домашньої мови має найбільший вплив у віці початкової освіти.

Хоча в школах із польською мовою навчання учні дуже обмежено користуються литовською мовою в повсякденному житті, лише менше половини з них вважає цю мову складною (за віковими групами: 44,4%, 39% і 38,5%). Порівняно з оцінкою польської мови, якою користуються в повсякденному житті та в школі на уроках усіх предметів, значно більша частка учнів усіх вікових груп вважає литовську мову складною. Такі результати не дивують: учні розвивають навички литовської мови переважно лише під час вивчення литовської мови та літератури. Як і в оцінюванні складності польської мови, з віком дещо зменшується як частка тих, хто погоджується, так і частка тих, хто не погоджується з твердженням, що литовська мова є складною. Виявлено негативну кореляцію між відповіддю Литовська мова для мене складна і відповіддю Мені подобається вивчати литовську мову (r = −0,355), а також між відповіддю Литовська мова для мене складна і відповіддю Мені подобаються уроки литовської мови (r = −0,295). Ці результати підтверджують, що позитивні емоції під час вивчення литовської мови мають велике значення. Варто звернути увагу, що негативну кореляцію виявлено між оцінкою литовської мови як

40

BENDRINĖ KALBA | 95

складної та користування нею в повсякденному житті, тобто спілкуванням литовською мовою в соціальних мережах (r = −0,279), розмовами литовською мовою з друзями (r = −0,166), читанням книжок литовською мовою (r = −0,164). Можна зробити висновок, що на ставлення до складності литовської мови впливають не лише емоційна оцінка її вивчення та уроків литовської мови, а й досвід користування литовською мовою в повсякденному житті.

3.5. Особисте ставлення до польської та литовської мов

Зв’язок із мовою формується через користування нею, засвоєння за її посередництвом культурних рис мовної спільноти. Науковці відзначають кілька важливих аспектів особистого ставлення до мови: відкритість до культурної ідентичності та/або прихильність до культурної спільноти (Gardner 2007: 16), соціальні й особисті прагнення (Kmiotek, Boski 2017: 13). Особисте ставлення до польської та литовської мов відображається у згоді чи незгоді учнів з оціночними твердженнями Польська мова — моя мова і Литовська мова — моя мова. Результати дослідження цього ставлення наведено на рисунках 17 і 18.

Аналіз результатів показує, що більшість учнів засвідчує емоційний зв’язок із польською мовою, пов’язаний з ідентичністю; найбільша частка таких учнів належить до вікової групи 5–6 класів (92,2%). У цій групі найбільше учнів, які спілкуються польською мовою в сім’ї, з друзями та в соціальних мережах. Хоча польська мова є домашньою не для всіх учнів і значна частина з них користується вдома кількома мовами або лише російською, усвідомлення польської мови як складника ідентичності є сильним у всіх вікових групах. З цим твердженням не погоджуються лише кілька відсотків респондентів (за віковими групами: 6,5%, 7,8% і 3,3%).

Особистий зв’язок із литовською мовою відзначають менше половини учнів початкових класів (40,7%) і близько третини учнів 5–6 та 7–8 класів. Що литовська

РИС. 17. Особисте ставлення до польської мови (у%)

РИС. 18. Особисте ставлення до литовської мови (у%)

NIDA PODERIENĖ. Kalbų vartojimas ir kalbinės nuostatos: mokyklų lenkų mokomąja kalba atvejis

41

У те, що литовська мова не є для них рідною, переконана третина учнів початкової школи, п’ята частина учнів 5–6-х класів і майже третина учнів 7–8-х класів. Значна частина учнів зазначила, що не має думки щодо того, чи є литовська мова для них рідною (за віковими групами: 25,9%, 46,9%, 41,7%). Хоча литовська мова, як і Литва, де учні народилися й ростуть, належить їм, більшість учнів не ототожнює себе з литовською мовою. Такі результати не є несподіваними, адже литовську мову, як і іноземну, найчастіше використовують лише на уроках литовської мови та під час читання книжок. Аналіз ставлення учнів до литовської мови виявляє статистично значущий зв’язок між ставленням до литовської мови, оцінюванням її викладання й вивчення та її використанням у повсякденному житті.

ВИСНОВКИ

1. Дані дослідження засвідчили, що учні шкіл із польською мовою навчання не становлять однорідної з мовного погляду спільноти. Більшість із них спілкується в родині польською мовою, але для частини учнів польська не є єдиною мовою, якою найчастіше розмовляють удома. Менше половини учнів, які взяли участь у дослідженні (42%), зазначили, що вдома розмовляють польською, чверть учнів (26%) удома спілкується російською, а понад третина майже завжди послуговується кількома мовами, причому більшість (25%) — польською та російською. Менше десятої частини учнів, окрім польської та російської, часто використовує вдома також литовську. Учням, у яких мова дому не збігається з мовою школи, а також двомовним учням, які зростають у змішаних сім’ях, потрібна допомога у вивченні як литовської, так і польської мов.

2. У повсякденному мовленні учнів переважають дві мови — польська та російська. Особливо часто перевагу віддають російській мові, шукаючи інформацію в інтернеті та переглядаючи фільми. Виявлено статистично значущу позитивну кореляцію між вибором мови під час перегляду фільмів і пошуку інформації в інтернеті, спілкуванням у соціальних мережах і наживо. Читання — це сфера, у якій обирають польську та литовську мови. Сфера використання литовської мови надзвичайно вузька: більшість учнів набуває мовного досвіду литовською лише на уроках литовської мови. Можна припустити, що вибір читати книжки литовською також зумовлений вимогами навчальної програми з литовської мови та літератури. Більшість учнів не спілкується литовською, не дивиться нею фільми й не шукає інформацію в інтернеті. Можна зробити висновок, що надзвичайно обмежене використання литовської мови в повсякденній діяльності та в школі є однією з основних причин того, що близько

42

BENDRINĖ KALBA | 95

40% учнів усіх вікових груп вважають литовську мову складною, а розрив у навчальних досягненнях з литовської мови між учнями шкіл із литовською мовою навчання та учнями, які навчаються польською мовою, не скорочується.

3. Дані дослідження підтверджують тенденцію, характерну для шкіл із литовською мовою навчання: що старші учні, то більша їхня частка вважає престижною англійську мову. Результати засвідчують найвищу мотивацію до її вивчення.

4. Аналіз мовних установок виявив високий соціальний престиж литовської мови: більшість учнів усіх вікових груп, які навчаються польською мовою, вважає, що для досягнення професійних цілей важливо добре володіти литовською. Виявлено сильний зв’язок між позитивним ставленням до вивчення литовської мови та оцінюванням уроків литовської мови: що більше подобаються уроки литовської мови, то вища мотивація до її вивчення, і навпаки. Також встановлено статистично значущу позитивну кореляцію між ставленням до литовської мови, позитивним оцінюванням її викладання й вивчення та використанням мови — читанням, спілкуванням литовською мовою в соціальних мережах і наживо.

5. Переважна більшість учнів зазначає, що польська мова пов’язана з їхньою ідентичністю. Третина учнів вважає литовську мову рідною; приблизно стільки ж не має думки з цього питання або не погоджується з твердженням, що вона є рідною. Можна стверджувати, що емоційний особистий зв’язок із мовою зумовлюють досвід її використання та ставлення до неї.

6. Проведене дослідження охоплює дві школи й не дає змоги робити узагальнені висновки про сукупність шкіл із польською мовою навчання, однак воно окреслює загальні тенденції, що відображають взаємозв’язки між вибором мов для різних сфер повсякденного вжитку, зв’язок між вибором мов і мовними установками, а також тенденції мовної поведінки учнів різного віку.

LITERATŪRA

Berman Robert, Lefever Samuel, Wóźniczka Anna K. 2011: Attitudes towards Languages and Cultures of Young Polish Adolescents in Iceland. Prieiga internete: https://www.academia.edu/15725741/Berman_R_Lefever_S_and_Wozniczka_A_K_2011_Attitudes_towards_languages_and_cultures_of_young_Polish_adolescents_in_Iceland.

Demie Feyisa, Andy Hau 2013: The Achievement of Pupils with English as an Additional Language: An Empirical Study, London: Lambeth Research and Statistics Unit Schools and Educational Improvement Service International House.

NIDA PODERIENĖ. Kalbų vartojimas ir kalbinės nuostatos: mokyklų lenkų mokomąją kalba atvejis

43

Gardner Robert C. 2007: Motivation and Second Language Acquisition. – Porta Linguarum 8, 9–20.

Geben Kinga, Zielińska Maria 2016: Porównanie sytuacji socjolingwistycznej uczniów szkół polskich z Mościsk, Gródka (Ukraina) oraz Solecznik (Litwa). – Slavistica Vilnensis 61, 131–141.

Giles Howard, Bourhis Richard Y., Taylor Donald M. 1977: Towards a Theory of Language in Ethnic Group Relations. – Language, Ethnicity and Intergroup Relations, ed. H. Giles, London: Academic Press, 307–348.

Giles Howard, Harrison Chris, Creber Clare, Smith, Philip M., Freeman Norma H. 1983: Developmental and Contextual Aspects of Children’s Language Attitudes. – Language and Communication 3(2), 141.

Hakuta Kenji, Butler Yuko G., Witt Daria 2000: How Long Does It Take English Learners to Attain Proficiency? Prieiga internete: https://web.stanford.edu.

IVKS 2022: Ilgalaikės valstybinės kalbos politikos galimybių studija, parengė L. Kalėdienė, O. Aleknavičienė, M. Ramonienė. Prieiga internete: https://www.kulturostyrimai.lt/visos-temos/kulturos-politika/ilgalaikes-valstybines-kalbos-politikos-galimybiu-studija.

Kamandulytė-Merfeldienė Laura 2014: Būdvardžių semantikos įsisavinimas ankstyvojoje vaikystėje. – Language in Different Contexts. Research Papers 6(1), 208–217.

Kmiotek Łukasz K., Boski Paweł 2017: Language Proficiency and Cultural Identity as Two Facets of the Acculturation Process. – Psychology of Language and Communication 21(1), 192–214.

Poderienė Nida, Vaičiakauskienė Sonata 2019: Lietuvių kalbos prestižas: mokinių nuostatos dėl lietuvių kalbos švietimo politikos kontekste. – Lituanistica 3, 199–219.

Tamulionienė Aurelija 2019: Mokinių požiūris į lietuvių kalbą: ryšys tarp kalbos vartojimo, mokėjimo ir mokymosi. – Bendrinė kalba 92, 1–20. Prieiga internete: http://www.bendrinekalba.lt.

Vilkienė Loreta 2019: Gimtakalbių ir negimtakalbių mokinių lietuvių kalbos kokybė. – Pedagogika 135(3), 102–121.

Vilkienė Loreta, Vilkaitė-Lozdienė Laura, Bružaitė-Liseckienė Justina 2019: Lietuvių kalba Vilniaus lietuviškose, lenkiškose ir rusiškose gimnazijose: mokėjimo kokybė, kalbinės nuostatos ir motyvacija, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla.

ŠBA 2022: Lietuvos tautinių mažumų švietimo būklės analizė. 2021, parengė J. Jevsejevienė, D. Survutaitė, B. Šeškus, R. Zablackė. Prieiga internete: https://smsm.lrv.lt.

44

BENDRINĖ KALBA | 95

Zabulionis Algirdas 2020: Tarptautinio švietimo tyrimo OECD PISA Lietuvos ir kaimyninių šalių duomenų tikslinė antrinė analizė, Vilnius: Nacionalinė švietimo agentūra. Prieiga internete: https://www.nsa.smm.lt/wp-content/uploads/2020/09/Tarptautinio-svietimo-tyrimo-OECD-PISA-2018-m.-Lietuvos-ir-kaimyniniu-saliu-duomenu-tiksline-antrine-analize.pdf.

Gauta 2022 11 09 Priimta 2022 12 08

NIDA PODERIENĖ

LANGUAGE USE AND LINGUISTIC ATTITUDES: THE CASE STUDY OF SCHOOLS WITH THE POLISH LANGUAGE OF INSTRUCTION

Summary

The article presents the results of a questionnaire-based study of the most commonly used home language, the choice of language in relation to other languages in different communicative situations and linguistic attitudes towards Polish, Lithuanian and English languages based on the survey analyzing responses of student groups of grades 3–8 in two schools with the Polish language of instruction. Research data in relation to the age groups was analyzed regarding aspects such as the dominant language in communication with family and friends, the choice of language preference over other languages, i.e. in which language students choose to watch movies, search for information on the Internet, read books, write SMS and communicate on social networks. Students’ language attitudes were studied in terms of language learning motivation, social value and personal relationship with the language. In some aspects, the research results were compared with the data of the study of students’ linguistic attitudes and language dominance in everyday use conducted a few years ago in schools with the Lithuanian language of instruction focused on the same age groups.

Research data on language dominance show that the majority of students communicate in Polish at home, although for some of them Polish is not the only language used in the family. Out of all the students who participated in the study, 42% indicated that they speak Polish at home, more than a third of students specified that they usually communicate in several languages in the family, out of which the largest part (25%) speak in Polish and Russian and 26% of students indicated that they communicate in Russian at home. Less than a tenth of students, in addition to Polish and Russian, noted that they often use Lithuanian in their home environment. Research data on the choice of language in relation to other languages in different communicative situations revealed that

NIDA PODERIENĖ. Kalbų vartojimas ir kalbinės nuostatos: mokyklų lenkų mokomąja kalba atvejis

45

two languages – Polish and Russian – predominate, and Russian is especially strongly used when searching for information on the Internet and watching movies. Reading is the type of activity where Polish and Lithuanian languages prevail. The results of the research demonstrate the high status of the Lithuanian language’s social value, as students believe that it is important to know the Lithuanian language in order to achieve both social and professional life objectives. The results of the study show a statistically significant positive correlation between motivation to learn the Lithuanian language and liking Lithuanian lessons (Pearson coefficient 0,729). English is considered a prestigious language and the results show the highest motivation to learn it, in comparison to Polish and Lithuanian languages. The results of the study revealed that students feel a strong connection with the Polish language of instruction as part of their identity. A third of the students consider Lithuanian their own language and approximately the same number do not have an opinion or disagree. The conducted exploratory research covers several municipal schools and, therefore, does not make general conclusions about the linguistic preferences and language dominance of students in the majority of schools with the Polish language of instruction. The study shows trends regarding language choice, valuation of Polish, Lithuanian and English languages and learning motivation.

KEYWORDS: Polish language, Lithuanian language, language use, linguistic attitudes.

NIDA PODERIENĖ

Lietuvių kalbos institutas

Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius

[email protected]

NIDA PODERIENĖ

KALBŲ VARTOJIMAS IR KALBINĖS NUOSTATOS: MOKYKLŲ LENKŲ MOKOMĄJA KALBA ATVEJIS

Santrauka

Straipsnyje pristatomi dviejų mokyklų lenkų mokomąja kalba 3–8 klasių mokinių grupėse anketavimo būdu atlikto tyrimo rezultatai apie namų kalbą, kalbai teikiamą pirmumą kitų kalbų atžvilgiu ir kalbines nuostatas. Tyrimo duomenys pagal amžiaus grupes analizuojami tokiais aspektais kaip vyraujanti kalba bendraujant su šeima ir draugais, kalba, kuria mokiniai dažniausiai žiūri filmus, ieško informacijos internete, skaito knygas, rašo SMS žinutes ir bendrauja socialiniuose tinkluose. Mokinių požiūris į kalbą tiriamas kalbos socialinės vertės, mokymosi motyvacijos, asmeninio santykio su kalba aspektais. Tyrimu siekta nustatyti kalbų pasirinkimo kasdienėje mokinių vartosenoje sąsajas, kaip keičiasi kalbos

46

BENDRINĖ KALBA | 95

pasirinkimo polinkiai ir kalbinės nuostatos skirtingais amžiaus tarpsniais. Kai kuriais aspektais tyrimo rezultatai lyginami su prieš kelerius metus mokyklose lietuvių mokomąją kalbą to paties amžiaus mokinių grupėse atlikto mokinių kalbinių nuostatų ir kalbos dominavimo kasdienėje vartosenoje tyrimo duomenimis.

Tyrimo rezultatai atskleidė, kad dauguma mokinių namuose bendrauja lenkų kalba, nors daliai jų ši kalba nėra vienintelė dažniausiai šeimoje vartojama kalba. Mažiau nei pusė mokinių (42%) nurodė namuose kalbantys lenkiškai, daugiau kaip trečdalis dažniausiai bendrauja keliomis kalbomis – didžiausia dalis (25%) lenkiškai ir rusiškai, 26 proc. mokinių šeimoje kalba rusų kalba. Mažiau kaip dešimtadalis mokinių namuose dažnai kalba ir lietuviškai. Pasirenkant kalbą kasdienėje vartosenoje, dažniausiai pirmenybė teikiama lenkų ir rusų kalboms, ypač rusų kalba vyrauja ieškant informacijos internete ir žiūrint filmus. Lenkų ir lietuvių kalbomis visų amžiaus tarpsnių mokiniai skaito knygas. Nustatyta statistiškai reikšminga koreliacija tarp kalbos pasirinkimo pirmumo kasdienės vartosenos srityse.

Kalbinių nuostatų tyrimo duomenys rodo aukštą lietuvių kalbos socialinę vertę. Mokiniai mano, kad lietuvių kalbą svarbu mokėti siekiant tiek socialinio, tiek profesinio gyvenimo tikslų. Tyrimo rezultatai atskleidė statistiškai reikšmingą teigiamą ryšį tarp motyvacijos mokytis lietuvių kalbos ir lietuvių kalbos pamokų mėgimo (Pirsono koeficientas 0,729). Visų amžiaus tarpsnių mokiniai nurodo lenkų, lietuvių ir anglų kalbų mokėjimo svarbą, vyresnėse klasėse pirmenybė teikiama anglų kalbai. Didžioji dalis mokinių patvirtina stiprų ryšį su lenkų kalba kaip savo tapatybės dalimi. Lietuvių kalbą sava kalba laiko trečdalis mokinių, maždaug tiek pat tyrime dalyvavusių mokinių šiuo klausimu neturi nuomonės arba nesutinka, kad lietuvių kalba yra sava. Analizuojant tyrimo rezultatus nustatyta statistiškai reikšminga koreliacija tarp kalbinių nuostatų ir kalbos pasirinkimo. Atliktas tyrimas apima dviejų savivaldybių mokyklas, todėl neleidžia daryti apibendrinamųjų išvadų apie daugumą mokyklų lenkų mokomąja kalba, tačiau ryškina bendras tendencijas, rodančias kalbų pasirinkimo ir kalbinių nuostatų ryšį, lenkų, lietuvių ir anglų kalbų vertinimą ir mokymosi motyvaciją.

ESMINIAI ŽODŽIAI: lenkų kalba, lietuvių kalba, kalbų vartojimas, kalbinės nuostatos.

NIDA PODERIENĖ

Lietuvių kalbos institutas Petro Vileišio g. 5, 10308 Vilnius

[email protected]

NIDA PODERIENĖ. Kalbų vartojimas ir kalbinės nuostatos: mokyklų lenkų mokomąja kalba atvejis

47