LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, VI

LIETUVOS TSR MOKSLŲ AKADEMIJA

ПРИТОКИ ШЕШУПЕ ТА ЄСІ

J. SENKUS

I. Огляд назв з погляду мовознавства

Шешупе та Єсія впадають у Німан з лівого боку: перша — неподалік від Рагайне, друга — біля Каунаса. Русло Шешупе пролягає переважно територією капсів і занавиків, а Єсії — територією других капсів, частково відділяючи їх від середніх верхніх литовців.

Серед назв приток Шешупе та Єсії, як і басейнів інших річок, трапляється чимало таких, що становлять великий інтерес для мовознавства. Значна частина цих назв досить давня — балтійського або навіть індоєвропейського походження. Серед цікавіших чи давніших гідронімів басейнів Шешупе та Єсії варто згадати, наприклад: Aistà, Gazdà, Jotijà, Jūré, Keklys, Kisnà, Nóva, Orijà, Pentà, Pilvė, Sasnà, Sūduonìa (Sūduónė), Šeimenà, Vilkaujà тощо. До таких назв належать також Шешупе та Єсія.

Згадані вище та деякі інші подібні гідроніми в різних записах трапляються також у старих документах, наукових працях, словниках та інших джерелах. Наприклад, назву Шешупе знаходимо в «Scriptores rerum Prussicarum», т. III, с. 189, 274, де її записано двояко, а саме: Szeszupe і Suppe. У листі Вітовта 1422 року написано: «fluvium S c h r e v i n t a (далі там написано S c h i r w y n t a — J. S.) intrat in fluvium S c h i s s c h u p p a»¹. На с. 332 «Географічного словника стародавньої жемайтської землі XVI століття» Я. Спрогіс пише Шешупя і відсилає до назви струмка Шетупъ, у гнізді якого знову наведено назву Шешупя². За Р. Шмітлейном, в інвентарях Шешупе записано в кількох варіантах, а саме: Šešupa, Šesupa, Sesupa, Šešuv i Sesuv. Спираючись на останню форму, Шмітлейн вважає, що раніше замість Шешупе мала

¹ Э. А. Волтер, Списки населенных мест Сувалкской губернии, Санктпетербург, 1901, р. 4.

У цій статті старі документи використовуються лише частково; так само лише побіжно розглядаються критерії давності гідронімів. Докладніше спробуємо зробити це в майбутньому.

² Див. И. Я. Спрогис, Географический словарь древней жемойтской земли XVI столетия, Вильна, 1888.

Чому Спрогіс поміщає Шешупе в одному гнізді з Шетупе (Шетупю) і котра з них є Шешупе — ліва чи права притока Німану, — незрозуміло.

213

бути *Šešuva³. Шкода, що автор не зазначає, у яких саме інвентарях сучасну назву Šešupė написано інакше. Виникає підозра, чи не змішує Шмительн назву цієї річки з назвами інших річок, а тому саме пояснення, здається, не надто надійне.

Назви річок, особливо давні, К. Буга часто згадує у своїх працях і спирається на них. Його увагу привернула не одна назва річки з басейнів Šešupė чи Jiesia. Наприклад, він пише так: «Користуючись порівняльним методом, мовознавці, слід гадати, знайдуть цілу низку назв річок, які доведеться визнати успадкованими з праіндоєвропейської мови. Такими назвами, на мою думку, можна вважати...лит. Nova⁴. Треба наголосити, що особливо давніми балтійськими чи індоєвропейськими назвами мовознавці вважають раніше згадані: Jūrė, Keklys, Kirsna, Orija, Pentà, Siesartis, Seimenà, Šešupė, Vilkaujà та ін.⁵ Наприклад, корінь Siesartė зіставляють із давньоіндійським sisarti «він тече, біжить»⁶; Kirsna — з давньопрусським словом kirsnan «чорний», Sasnà — зі словом sasnis або sasnas, що в давньопрусській мові означало «заєць»⁷, а Keklys вважають реліктом куршської мови. Остання назва може бути тотожною назві давньої області на північному заході Жемайтії, яку в джерелах записують у двох варіантах: Ceclis і Cecklis; вважають, що її корінь — kek- (пор. kėkė, kėkulas «клубок, грудка», kek-tà «гурт, натовп, гроно») і що він має відповідники в інших індоєвропейських мовах⁸.

Деякі зі згаданих назв річок мають спільний корінь з іншими назвами. Наприклад, Šuduonià, імовірно, невіддільна від назви Šuduvõs. Як відомо, з назвою річки Nõva пов’язана назва zanavykų діалекту, а з назвою річки Jotijõs, можливо, пов’язана назва jótvingių (jótvingų). К. Буга зазначає, що jótvingas — похідне слово від основної назви (гідроніма) *Jotva, а назва річки Jótva невіддільна від гідроніма Jotijà⁹.

Відомо, що багато назв населених пунктів походять від назв річок. Чимало таких назв походить і від назв приток Šešupė або Jiesia. Переконатися, що це справді так, можна, порівнявши, наприклад, такі назви населених пунктів із назвами річок: а) утворення без префікса: Alksnėnai — Alkšnė, Gulbinai і Gulbiniškiai — Gulbinas, Pilviškiai — Pilvė, Pentiškiai — Pentà, Sasnavà — Sasnà, Vilkaviškis — Vilkaujà; б) утворення з префіксом, особливо численні назви з префіксом pa-: Pajevonys — Jevónis, Pajiesys — Jiesià, Parausiai — Raùsvė, Pasūduonys — Šuduonià, Pašeimeniai — Seimenà; в) утворені від назв річок за допомогою te-

³ Žr. R. Schmittlein, Etudes sur la nationalité des Aestii, t. 1, Toponymie lituanienne, Hofstetten (Bade), 1948, p. 114—115.

⁴ Žr. K. Būga, Upių vardų studijos ir aisčių bei slavėnų senovė, „Tauta ir žodis“, kn. I, Kaunas, 1923, p. 14.

⁵ Plg. K. Būga, min. darbas, p. 17 ir kt., R. Schmittlein, min. darbas, p. 101, 109, 112, 114, 125, 127 ir kt.

⁶ Plg. P. Skardžius, Lietuvių kalbos žodžių daryba, Vilnius, 1941, p. 24.

⁷ Plg. K. Būga, Lietuvių kalbos žodynas, sąs. II, Kaunas, 1924, p. LXXX ir LXXIII.

⁸ Plg. K. Būga, Lietuvių įsikūrimas šių dienų Lietuvoje, „Tauta ir žodis“, kn. II, Kaunas, 1924, p. 12; V. Grinaveckis, Dėl kai kurių vietovardžių kilmės, „Lietuvių kalbotyros klausimai“, t. III, Vilnius, 1960, p. 322, 323.

⁹ Žr. K. Būga, Lietuvių kalbos žodynas, sąs. II, p. LXXXVIII.

214

назви населених пунктів, що відрізняються кінцевою частиною основи або нічим від них не відрізняються: Guzdai — Gazdą, Jūrė — Jūrę, Krosnė — Krosną, Šlavanta, Šlavančiai — Šlavantą, Višakis — Višakį¹⁰.

З погляду словотвору значна частина гідронімів басейнів Шешупе та Єсії є двоосновними. Деякі з них досить цікаві, хоча й не завжди легко піддаються поясненню. Серед найцікавіших двоосновних гідронімів слід назвати такі: Aukšpirtą, Klūšgiris, Leimantas, Menčtrakis, Mergūtrakė, Nóvar aistis, Sėnšėšupė, Sūrmiškis та ін. Серед них трапляються й дуже дивні, наприклад: Striūngia-brūzis, Strūmbagalvė.

Трапляються й такі гідроніми, як Višakis, які на перший погляд комусь можуть здатися двоосновними. Тому в цьому випадку потрібен глибший аналіз. Višakį К. Буга порівнює з Merštakiu (притокою Лієлупе біля Жеймеліса), Smalakiu та Várlakiu (Varlakys «струмок в околицях Бетигали»); він, наприклад, каже, що «назва річки Smalakis за своєю будовою нічим не відрізняється від гідроніма землі Сувалки Višakis»¹¹ і що «Várlakis за своєю будовою нічим не відрізняється від інших гідронімів із закінченням -akis¹²». П. Скарджюс називає складову частину слова -akis розширеним суфіксом, який мають Merštakis і Višakis¹³.

Мабуть, найбільше серед назв приток Шешупе та Єсії таких, у яких перші компоненти — корені різних загальних слів або (рідше) особових імен, а другі — upė, upis (upys), upa, upelis (upėlis, upaitis), наприклад: Akmėnupis (Akmenupis), Báltupis, Bártupė, Dainupis, Églupis, Gėdupėlis, Gėdup is (Gedupỹs), Girnupėlis, Jótupis, Júodupė, Júodupelis, Kriokupỹs, Kumpupaitis, Lankupà, Molupỹs, Nėnupė, Ožkupỹs, Skriáudupis, Šveintupė, Vilkupis (Vil kupỹs) та ін. Таких гідронімів у басейнах Шешупе та Єсії налічується близько 150. Найбільше їх у краї Занавіків. Лише серед приток Нови таких назв понад 10. Варто згадати такі: Aíksnupis (тобто Eíksnupis), Béržupis, Burliókupis, Kač̌upis, Mõčkupis, Poškupis, Rõgupis, Sparvinupis, Šilupė, Tamõšupis, Vinkšnupỹs. Гідронімів такого словотвору багато й в інших місцевостях території Литовської РСР. Серед цих двоосновних гідронімів приток Шешупе та Єсії кілька струмків мають однакову назву,

¹⁰ Пор. Ю. Бальчиконис, Названия литовских населенных пунктов от названий рек и озер, „Lingua Posnaniensis“, t. 7, Poznan, 1959, p. 240—252.

Є чимало назв населених пунктів, які слід дуже обережно зіставляти з гідронімами зі схожим коренем. Наприклад, назва села Пентупяй в околиці Ажуолу-Буда Казлу-Рудського району могла походити не від Пенти: по-перше, тепер у цьому районі немає струмка під назвою Penta (Пентос є лише в Шакяйському районі, приблизно за 40 км від Пентупяй); по-друге, Пентупяй могло фонетично утворитися від Пенкупяй, адже насправді в цій околиці близько одне до одного розташовані п’ять маленьких струмків. Однак таке пояснення схоже на народну етимологію, і, слід гадати, Пенкупяй виникло інакше: наприклад, один із цих п’яти маленьких струмків міг називатися Пентупе, від чого й могла утворитися назва Пентупяй.

¹¹ Див. K. Būga, Upių vardų studijos ir aisčių bei slavėnų senovė, „Tauta ir žodis“, kn. I, p. 37.

¹² Див. K. Būga, там само, p. 43, а також пор. p. 14.

¹³ Див. P. Skardžius, Lietuvių kalbos žodžių daryba, p. 125.

215

наприклад: Bėržupis, Kiaulupė, Rūd upis — по 3, Juodupė, Mėckupis — по 4, Vil kupis (Vilkupys) — 5¹⁴.

Цікавішим у цих складних назвах є перший компонент; крім того, своєрідний інтерес становлять і варіації другого компонента¹⁵, а особливо кінцева частина основи компонента upa (Lankupė). Можна вважати, що ці складні назви річок не дуже давні; точніше кажучи, тут не є давнім другий компонент. Про те, що це справді може бути так, принаймні частково свідчить і наведений на початку приклад Шешупе, давньою формою якої, можливо, була Шешува.

Назв річок, утворених зі словосполучень, тобто складених назв річок, порівняно небагато — можемо назвати лише такі: Barčių upėlis, Barsukyno upėlis, Mažoji Aukspirta, Palaičių upėlis, Paukštynių upėlis, Strepetinės upėlis. Такі назви річок не є давніми. Їх небагато і в інших місцевостях Литовської РСР. У Литві дещо більше складених назв озер, утворених родовим відмінком.

Серед складених назв річок, першим компонентом яких є означальний прикметник, можна навести майже лише: Mažoji Aukspirta.

Серед назв приток Шешупе або Jiesia префіксальних утворень небагато. Виразніші й частіші назви річок префіксального творення трапляються лише з префіксом pa-, наприклад: Pabališkis, Pagrau žys, Pašiekštupis. Назв річок цього краю з іншими префіксами, за винятком лише двох назв із at- та už-, а саме: Atšlėtė, Užupis, здається, немає.

Назва Ańtupelis, хоч і має циркумфлексний наголос, але, можливо, є двокореневою, утвореною подібно до, наприклад, Ančiupis.

Окремо слід згадати суфіксальні назви річок. Із приголосних суфіксів, що трапляються в назвах приток Шешупе та Jiesia, варто назвати такі: -i j a (Jotija, Orija, Reketija), -e i k a (Judreika), -e i k i s (Brideikis), -u k a s, -u k ė (Jiesiūkė, Judriūkė, Lembūdukas, Trumpūkas, Žasinūkas), -i š k i s, -i š k ė (Adverniškė, Bagdžiškė, Dūdiškis, Kiauliškė, Pabališkis), -k l ė (Kafklė), -l y s (Krioklys), -e l i s, -e l ė (Graižėlis, Novėlė, Žarstėlė, Želsvėlė), -ė l i s (Ežerėlis, Šešupėlis), -a m a s (Dótamas), -i m a s (Lydimas), -e n a (Bambenà), -m e n a (Šeimenà), -i n i s, -i n ė (Eglinis, Dóvinė, Kermušinis, Meškinis, Meškinė, Plaušinė, Stirninė, Stumbrinė, Šarinis, Vilktinis, Žagarinis), -i n a s (Gulbinas), -y n a s, -y n ė (Kermušynas, Klio kynė, Ruškynas), -o n a (Lieponà), -o n i s, -u o n y s (Jevónis, Girmuonys), -r ė (Jūdrė), -o r ė (Kalnórė), -s ė (Bálsė), -a š a (Lašąšà), -y t ė (Vasakýtė), -o t a s (Laukščiotas), -u t ė (Pentūtė), -a n t a (Šlavantà), -a n t ė (Kregždantė), -a i t i s (Keklāitis, Kumpupaitis, Nópaitis), -(s)vė (Raušvė), -u v a (Valčiuvà).

Трапляються назви з тим самим коренем і з демінутивним суфіксом, а саме: Jiesia і Jiesiūkė, Jūdrė і Judriūkė, Keklys і Keklaitis, Nóva і Novėlė, Pentà і Pentūtė, Šešupė і Šešupėlis.

¹⁴ Звичайно, повторюються й назви річок, утворені іншим способом, наприклад: Gulbinas, Orija, Pentà, Rūdė.

¹⁵ Нерідко навіть той самий струмок має дві варіантні форми другого компонента: однаковий рід, але різні голосні в кінці основи, або різний рід, наприклад: Gėdup is і Gedupys, Ožkupis і Ožkupys, Skriaudupė і Skriaudupis.

216

Це лише частина характерних суфіксів у назвах приток Шешупе та Єсії. Звісно, трапляються й гідроніми, наприклад: Amalvė, Šeimena, суфікс яких рідкісний або може неоднаково розумітися й тлумачитися.

У деяких джерелах є також Pentalė — права притока Пенти II, яка впадає в Пенту I, а та — у Нову¹⁶. Відомо, що суфікс -alė, за винятком слів типу substantivum mobile, наприклад dreiskalius, -ė, є жмудським. Тому занавицька назва річки Pentalė, якщо це не якась коректорська помилка, може бути цікавим мовним фактом, що свідчить про залишки колишньої близькості жмудського та занавицького діалектів.

Окремо слід згадати суфікс -(i)ūtis у назві річки Smailiūtis, що належить до капсівського діалекту (Паєвоніс): у загальновживаних словах цього краю він не має жодних відповідників. Не доводилося чути його тут і в прізвищах.

Варто зазначити, що корені та суфікси гідронімів басейнів Шешупе й Єсії, за дуже незначними винятками, є литовськими або балтійськими. Нові назви іншомовного походження чи утворювальні їх елементи трапляються лише зрідка, і зазвичай ними називають невелику річку або таку, що мало кому відома, наприклад: Brazamōskas, Brōkinis, Reketkà (рідк.) поряд із Reketijos, Ute-linka. Як уже згадувалося, частина гідронімів цієї території має індоєвропейське походження, хоча етимологію деяких із них, наприклад Šeimenos, можна тлумачити по-різному¹⁷. Чимало гідронімів має також новіше походження. Таких, можливо, найбільше серед згаданих раніше двокореневих назв річок із другим компонентом -up-.

Чимало назв річок і струмків у басейнах Шешупе та Єсії за своїм значенням або походженням пов’язані з різними властивостями русла, берегів чи води, за якими люди так чи інакше прозвали ці річки. Такими властивостями й особливостями та утвореними від них назвами річок є, наприклад:

а) колір води: Juodupė, Juodupis, Raudenyčia, Rausvė, Rūdė, Skāistis; сюди належить і Kirsnà, що в давньопрусській мові означало «Чорну, Чорну річку»;

б) течія річки (води) та її плин — спосіб протікання: Jūdrė, Judriū-kė, Grāužė, Grāužupis, Krioklys, Kriokupys;

в) розмір, глибина або, загалом, форма річки: Didupis, Ežerėlis, Prūdupėlis, Smailiūtis, Trumpūkas;

г) дно річки: Akmėnupis, Geležynupis, Geležupis, Klamūpis, Mólė, Molupys, Pūrvė, Rūdūpis, Žvirgždė, Žvirgždūkas;

ґ) температура води: Šaltupis.

Звісно, ці властивості, наприклад колір води, можуть залежати й від дна річки, тож походження гідронімів від згаданих тут властивостей іноді не можна однозначно пов’язати лише з якоюсь однією з них; наприклад, назву річки

¹⁶ Наприклад, див. M. Lasinskas, J. Macevičius ir J. Jablonskis, Lietuvos TSR upių kadastras, d. 1, Vilnius, 1959, p. 188. У цьому виданні трапляється й чимало інших назв, що не відповідають сучасним даним народної мови, наприклад Rokupė.

¹⁷ Див. Die altpreussischen Ortsnamen gesammelt und sprachlich behandelt von G. Gerullis, Berlin und Leipzig, 1922, p. 251; P. Skardžius, Lietuvių kalbos žodžių daryba, p. 233; A. Vanagas, Akmena, Lašmuo ir kiti panašios darybos upėvardžiai, „Lietuvių kalbotyros klausimai“, t. 4, Vilnius, 1961.

217

Виникнення Rūdupis можна пов’язати не лише з особливістю його дна, а й із кольором води, Geležynupis, Geležūpis — не лише з дном річки, а й із температурою води; або, наприклад, назви річок Krioklys, Kriokupys слід вважати звуконаслідувальними, нерозривно пов’язаними також із силою течії та потоку.

Є також чимало назв річок, що походять від назв різних дерев і рослин, птахів, диких та свійських тварин, риб, комах та інших живих істот, наприклад:

a) дерев: Alksnė, Bėžupis, Eglinis, Eglupis, Kašklė, Lieponė, Obelūpis, Ūosupelis, Vinkšnupys;

b) рослин: Mėžubalė, Rūškynas, Samanupis, Žolupis;

c) птахів: Ančiupis, Gaŕnupelis, Gulbinas, Kėkštupis, Sakalupis, Strazdupysis, Šarkyčia, Vaŕnupelis;

d) свійських і диких тварин: Aviniškė, Barsukynas, Briedupis, Kiaulyčia, Kiauliškė, Kiaulupė, Kumėlupis, Meškinė, Ožkupys, Ožupis, Ožupelis, Stirninė, Stumbrinė, Šernupis, Ūdrupis, Ūdrupys, Vilkupis, Voverupelis;

e) комах та інших живих істот: Blūsupis, Dėlupis, Vaŕliaupis, Vėžupis.

Говорячи про походження назв річок, пов’язане з фізичними та іншими особливостями річки й струмка, слід зазначити, що можуть траплятися річки та струмки, значення назв яких сьогодні не відповідає їхній фізичній чи подібній дійсності або навіть цілком їй суперечить; наприклад, притоки Нови та Пілви Didupis ir Didžupis — зовсім малі струмки. Або, наприклад, Blūsupis, імовірно, має таку назву тому, що є малим.

Трапляються притоки Шешупе та Єсії, назви яких походять також від особових імен (найчастіше прізвищ) або назв населених місць (сіл тощо), наприклад: Močkupis, Pračkūpis, Švedupys, Tamošupis. Із цих кількох прикладів уже бачимо, що вони двокореневі, причому другим компонентом є корінь up-. Назв річок такого походження небагато, і, ймовірно, вони не давні.

Слід наголосити, що серед назв річок басейнів Шешупе та Єсії є близько 50 таких, які не трапляються в інших місцевостях Литовської РСР і серед назв приток інших басейнів. Більшу їх частину та найважливіші з них наведемо тут, а саме: Aistą, Aukspirta, Dōvinė, Gazdą, Ūglė, Jevōnis, Jotiĭa, Jōtupis, Keklys, Keklaitis, Krosną, Laukščiōtas, Nėnupė, Nōva, Novėlė, Pāikis, Pentā, Pentūtė, Pilvė, Sasna, Sūduonia, Sėdvyga, Šeimenā, Šiulė, Tūrupis, Vaňdupė, Vasakytė, Viemuonia, Višakis, Žarstėlė.

До цього можна було б додати й такі цікавіші з дослідницького погляду унікальні назви річок Литовської РСР, як Vabalkšnė, Vilkauja, хоча їхні корені можуть повторюватися і в інших топонімах.

Серед менш цікавих назв річок варто згадати такі антропонімічні назви річок басейну Шешупе, як: Milupė, Noreikupė, Tamošupis та інші, які також більше ніде не трапляються.

Іншу велику групу становлять назви річок, якими називаються не лише притоки басейнів Шешупе та Єсії, а й притоки інших річок Литовської РСР. Серед таких назв, що повторюються по два, три чи більше разів на території Литовської РСР, цікавішими є, наприклад: Balsė, Gulbinas, Jūd­rė, Jārė (: Jūria — Tauragės raj.), Juodupė, Orijà, Siesartis, Šaltupis, Širvinta, Švent-

218

річка (Швентупіс), Вежупіс (Вежупіс), Вінкшнупіс (Вінкшнупіс, Вінкшнупіс). Із цих, мабуть, найчисленніші (по кілька десятків) — Юодупе (Юодупіс) і Шалупіс.

Є думки¹⁸, що назви водойм, які часто повторюються, мають ознаку давності, однак ця думка не підходить до назв усіх приток, особливо приток басейнів Шешупе та Єсії. Можна вважати, що багато назв приток Шешупе та Єсії, які, навпаки, ніде більше на території Литовської РСР не повторюються (хоча, звичайно, деякі з таких назв річок можуть мати подібні відповідники в інших балтійських мовах), є одними з найдавніших. Порівняймо згадані вище назви річок, наприклад: Аісту, Газду, Йотію, Кекліс, Пенту, Судуоню, Шеймену та ін.

Те, що є чимало назв річок, відомих не лише в одному якомусь районі Литовської РСР, як каже К. Бюга, насправді не повинно дивувати: такі назви, хоча й не всі, досі є водночас або загальними словами, або похідними від загальних¹⁹. Крім того, частина назв річок може бути й принесеною. К. Бюга вважає такими, наприклад, назви річок Сувальського краю Ширвінта і Сієсартіс. На його думку, прабатьківщиною цих назв річок є Східна Литва, як він каже — Віленська земля, де й донині є Ширвінта і Сієсартіс²⁰.

Звертає на себе увагу також наголошування назв річок.

У наголошуванні назв річок збереглося більше архаїчних рис, ніж у загальних словах. Наприклад, зберігся давній гострий наголос у зменшувальних суфіксах назв річок -aitis і -ytė; у загальних словах ці суфікси в цьому краї зазвичай уже мають циркумфлексний наголос; порівняймо, наприклад, назви річок Keklaitis, Kumpupaitis, Vasakytė і загальні слова kepalaitis, vežimaitis, mergytė, žuvytė. Давнє наголошування назв річок видно й з того, що деякі з них, наприклад із суфіксом -inė, як-от Dóvinė, Žvikinė, наголошуються на корені, а не на суфіксі.

Люди старшого віку завжди наголошують з гострим наголосом такі назви річок, як Gráužė, Páukis, Pilvė, Váiliškas, а молодші іноді вже з циркумфлексним, наприклад, Pilvė²¹.

У назвах річок трапляються не лише варіанти форм, а й подвійне наголошування та паралельні форми. Ось, наприклад, складені назви річок із другим компонентом-словом upis мають два варіанти наголошування: на першому й другому компонентах, точніше — а) на корені чи суфіксі першого слова, б) на корені другого слова. Серед тих, що наголошуються на корені першого слова або іноді на суфіксі, можна назвати, наприклад: Gražupis, Girnupis, Klamupis, Skriāudupis, Sparvinupis, Šiekštupis, Tamošupis, Tūrupis, Vilkupis, Vỹžupis. Назв річок, що наголошуються на корені другого слова, менше; можна назвати, наприклад:

¹⁸ Пор. R. Schmittlein, згад. праця, с. 76.

¹⁹ Див. K. Būga, «Дослідження назв річок і давнина айстів та слов’ян», «Tauta ir žodis», кн. I, с. 16. Також можна вважати, що всі географічні назви походять від загальних слів або особових імен.

²⁰ Див. K. Būga, там само. Східної Литви Ширвінта бере початок у Неменчинському районі, Сієсартіс — у Молетайському районі, а обидві впадають у Швянтої.

²¹ Звичайно, є й подібні назви річок, що здавна мають циркумфлексний наголос, наприклад, Graižė.

219

Geležupis, Gražupis, Obelupis, Sakalupis, Samanupis. Очевидну підставу для такого подвійного наголошування, здається, встановити неможливо. Трапляються навіть ті самі гідроніми (того самого або іншого струмка з такою самою назвою), що мають подвійний наголос, наприклад: Akmenupis і Akmenupis, Vėžupis і Vežupis. Перший варіант наголошування, здається, має бути давнішим. Крім того, наголошування, можливо, пов’язане й зі словотвором.

Інші приклади близького варіювання наголосу трапляються й в інших випадках, наприклад: а) різне місце наголосу та акцентний тип: Jūdrė і Judrė, Orijà — род. відм. Orijos і Orijõs (пор. Jotijà, Jotijõs); б) різна інтонація, наприклад: Naũsupė і Náusupė (рідко). Тут гостра інтонація, можна припустити, є новішою і виникла, можливо, через діалектні особливості або з інших причин.

У назвах приток Шешупе та Єсії одне з найскладніших і найзаплутаніших питань — співвідношення діалектних елементів a та e на початку слова. Це питання особливо актуальне під час унормування топонімів і гідронімів, тому тут потрібна значна обачність. Наприклад, гідронім занавиків Álnupio не можна відновлювати у формі Elnupį, тому що: по-перше, занавики замість початкового a в літературній мові вимовляють e — наприклад, вони кажуть ekėčios, ekmuõ, але з цим гідронімом так не поводяться; по-друге, у них немає слова elnias, а оленя вони називають briedžiu; по-третє, у цьому гідронімі насправді може бути й давній корінь al-, засвідчений також в інших гідронімах і назвах озер, наприклад: Alnà (струмок у Лаздіяйському районі), там само озеро Al̃nas²²; крім того, пор. Álnis (озеро в Молетайському районі), там само Álnės upėlis.

Про те, що плутанина трапляється навіть у очевидних випадках із початковими a та e, наочно свідчить те, що дві притоки з тією самою назвою іноді пишуть по-різному: деякі унормувальні словники, зважаючи на діалект, пишуть, наприклад, Álksnė і Elksnė²³. Хоча в капсайському діалекті, де відомі обидва ці гідроніми, справді трапляються обидві вимови, а саме: у капсайському II (Капсукас та ін.) — Álksnė, а в капсайському I подекуди, наприклад біля Пілвішкіса, — Elksnė, проте, здається, ясно, що в літературній мові має бути лише Álksnė.

Цікавим є капсайський гідронім Aistà. Сьогодні не наважуються замінювати його на Eistą, тому й назву похідного від нього села Aistiškių не слід відновлювати як Eistiškius, як це роблять деякі видання²⁴. Хоча в тій частині капсайського діалекту, де найкраще відомий гідронім Aistà, літературне e переходить у a, питання співвідношення a та e в топонімах із цим коренем вирішити не так просто, тому не можна вважати діалектною формою ані Aistõs, ані водночас Aistiškių. Пор., наприклад, також Aisė (струмок у Кретингському районі), Aisetas (озеро поблизу Лабанораса) та ін.²⁵.

²² Гідронім Alnà К. Бюга (див. його «Словник литовської мови», вип. I, с. 63) вважає ятвязьким.

²³ Žr. Lietuvių kalbos rašybos žodynas, Kaunas, 1948, p. 384, 393. Be to, ypač nevykusiai daroma, rašant upėvardį Elksnė, o iš jo kilusį ten pat esantį gyvenamosios vietos vardą — Alksnėnai.

²⁴ Див., наприклад, «Адміністративно-територіальний поділ Литовської РСР», Вільнюс, 1959 р., с. 687.

²⁵ Детальніше див. K. Būga, Lietuvių kalbos žodynas, sąs. I, p. 24, 25; B. Savukynas, Ežerų vardai, „Lietuvių kalbotyros klausimai“, t. 3, p. 292.

220

Є й інші, важче пояснювані речі, можливо, пов’язані з діалектом: наприклад, завжди вимовляють і пишуть Yglė (струмок у Капсуцькому районі), але — Igliūka ir Igliškėliai (назви населених пунктів, розташованих там само)²⁶

Розглянуті тут назви річок мають лише форму однини. Загалом у назвах річок множина трапляється доволі рідко. Частіше вона зустрічається в назвах озер.

Можна було б і, звісно, варто було б значно ширше розглянути й дослідити назви річок, наведені тут, зокрема й з деяких інших поглядів, однак автор насамперед прагне, наскільки це було можливо, якнайдокладніше й повніше опублікувати принаймні сам матеріал. З цією метою тут додається алфавітний список приток Шешупе та Jiesia — словничок.

Після початку публікації таких або подібних за характером матеріалів про назви водойм, а особливо після видання реєстру назв річок і озер, буде створено добру основу для цінних і значущих пояснень та широких висновків. Такий, слід гадати, раціональний перебіг топонімічної праці й дослідження.

У словничку наведено понад 400 назв річок і струмків. Близько 50 річок і струмків мають повторювані назви, наприклад: Juodupė, Rūd-upis, Skriaudupis, Vilkupis та ін.; отже, назв із різними коренями близько 350, з яких найбільша частина належить до басейну Шешупе, а лише невелика частина — близько 30 назв — до річок і струмків басейну Jiesia.

Цей словничок укладено переважно на основі матеріалів про назви місцевостей, наявних в Інституті литовської мови та літератури (картотеки й списків), зібраних із народного мовлення. Значну частину цих матеріалів записав сам укладач словничка, розпочавши їх збирати 25 років тому. Визначення того, куди впадають наведені у словничку річки й струмки — у більшу (старшу) річку, — встановлено переважно на підставі даних згаданих матеріалів і «Кадастру річок Литовської РСР»²⁷. Не вдалося встановити, куди впадає частина струмків, особливо дрібних, або якось інакше їх локалізувати. У словничку намагалися, наскільки це було можливо, зазначити місце наголосу та інтонацію або тип наголошування, однак для всіх назв не вдалося з’ясувати й визначити наголос тощо, хоча останнім часом розпитували окремих носіїв діалектів і використовували інші різноманітні джерела²⁸. Деякі менші струмки, назви яких записали раніше, нині зникли через меліорацію чи подібні причини. Найчастіше вже невідомі й їхні назви, тому тепер майже неможливо уточнити їх у носіїв діалекту.

Тут обмежуємося лише назвами наявних і колишніх річок та струмків на території Литовської РСР. Назви річок і струмків басейну Шешупе, розташованих у Калінінградській області та на території Польської Народної Республіки, до словничка не включено. Найвідоміші з них можна згадати, наприклад, серед назв Калінінградської області: Aiksnupė, Bālupė, Bādūpė, Dirvōnupė, Ežerūpė, Liepond, Lėpupė, Prūdūpė,

²⁶ Про деякі інші діалектні особливості див. примітки до доданого тут словничка.

²⁷ Пор. M. Lasinskas, J. Macevičius ir J. Jablonskis, Lietuvos TSR upių kadastras, Vilnius, 1959, d. I.

²⁸ Наприклад, M. Paškevičiūtė, Kalvarijos rajono vietovardžiai, дипломна робота, 1960 (рукопис на кафедрі литовської мови Вільнюського державного університету імені В. Капсука). У роботі назв річок і струмків зовсім небагато, і ті самі записані не надто якісно.

221

Раушве, Скурупе, Вежупе; Народної Республіки Польща: Юодупе, Пейсе, Віжайне.

Звичайно, словничок не претендує на цілковито повний і точний перелік річок та струмків охопленої території. Деякі наведені тут назви, як уже згадувалося, остаточно не з’ясовані. Частину наявних у картотеці топоніміки Інституту литовської мови та літератури назв річок, наприклад, Арклюнюке (Шилавотас), до словничка не включено, оскільки вони викликають ті чи інші сумніви. Цей словничок і перелік у майбутньому можна буде розширювати й уточнювати. Додаткові матеріали можна було б знайти, особливо у віддаленіших місцевостях. Що це справді можливо, свідчить і нещодавно опублікована в пресі інформація про струмки в лісі Міколава при лісництві Ажуолу Буда Кальварійського району; там пишуть: «Місцеві мешканці не плутають їх (тобто струмки — J. S.). Усі мають назви: Шалтінбаліс, Клевеліу, Ширвінтос, Алкшнес, Лукошбаліу, Гілес, Вабалкшнес та інші струмки»²⁹.

У словничку спочатку (у графі I) подано назву річки чи струмка в називному відмінку; зазвичай її наголошено, а наголосову парадигму зазначено (у графі II). Як уже згадувалося, наголос і наголосову парадигму деяких назв, особливо дрібніших водотоків, з’ясувати не вдалося. Далі, наскільки це було можливо, зазначено локалізацію річки чи струмка: а) з якого боку (д. — правого, к. — лівого) і в яку більшу (повноводнішу, старшу) річку вона впадає (графи III, IV); б) якийсь ближчий населений пункт (місто, містечко, околиця, село), повз який протікає річка чи струмок або де ця назва більше відома, її чули й записали. Скороченнями, перелік яких подано окремо, зазвичай позначено більший населений пункт, а до назв деяких, особливо дрібніших струмків, додано також назву села. Досягти високої точності чи одноманітності тут не вдалося.

В останній (VI) графі іноді подано ту чи іншу примітку різного характеру (їх, звичайно, слід було б навести більше). Крім того, якщо в народі широко закріпилася назва в діалектній формі, менш відомій у літературі, то іноді її також записано у словничку, але в примітках (графа VI) біля неї подано відсилання до форми літературної мови, наприклад: Оверупеліс див. Во́верупеліс. Однак до словничка не внесено:

а) цілком очевидні, закономірні й широко відомі фонетичні діалектизми, наприклад: Аглініс, Екменупе, Елксне;

б) деякі спотворення форм і наголошування, наприклад: Судуоня, Шудуоня.

Вживані варіантні форми зазвичай подано окремими заголовними словами. Форми, вживані північніше або не рекомендовані для літературної мови, найчастіше відсилають до основних форм, однак суворішої нормалізації тут не ставили за мету — намагалися лише так чи інакше зафіксувати самі факти.

²⁹ Г. Ісокас, «Тієса», 1961. III. 1.

222

Басейн Шешупе

II. СЛОВНИЧОК НАЗВ РІЧОК І РІЧЕЧОК БАСЕЙНІВ ШЕШУПЕ ТА ЄСІЇ

Назва річки або річечки | Акцентний тип | Берег впадіння | Куди впадає | Найближчий населений пункт | Примітки | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

Адвернішке | 1 | | | Ск., Шлішай |

Айста | 4 | правий | Ширвінта I | Brt. |

Акменупіс | 1,2 | | Нова | Grš., Галинай | Вимовляють Екменупіс

Акменупис | 3⁴b | | Шлаванта | Gdl., Гражишкіай |

Алксне I | 2 | лівий | Шешупе | Alk. | Старші вимовляють Елксне

Алксне II | 2 | лівий | Вабалкшне | AžB., Алкснишкяй |

Алкснупіс | 1 | правий | Нова | Grš. | Вимовляють Елкснупіс

Алнупіс | 1 | правий | Шешупе | Žvr. | Пор. оз. Алнас (Лаздіяй), Алніс (Молетай)

Амальве | 3ᵇ | правий | Довіне | Dkš. | З оз. Амальвас

Анчупіс | 1 | лівий | Єсія | Sil. |

Аншкупіс | 1 | | Нова | Snt., Жалтинай |

Аншлаукінє | | | Занила | Pjv., Еґлупяй | Анчлаукінє?

Антупеліс | 1 | правий | Ширвінта I | Kbr., Станайчяй |

Річка Апиланкос | | | Пілве | KzR., Каяцкішке |

Асініс | 2 | р. | Вабалкшне | Ss. | Пор. гідроніми Асис, Асупіс

Потічок Ашмону | | | | Kps., Ашмонай |

Атшліете | 2 | | Судуонія | Ldvn. |

Аукшпірта I | 1 | п. | Шешупе | Snt., Рукшняй |

Аукшпірта II | 1 | п. | Аукшпірта I | Snt., Пльорішкяй |

Аукшпірта Мала | | | | | Див. Мала Аукшпірта

Аукштазіс | 1 | | | | Див. Аукштажис

Аукштажис | 3ᵇ | р. | Єсія | Grl. |

Багджішке | 2 | | | Dkš. | Пор. прізвище Багджюс; крім того, Багджішке < Багджішке < Багдішке

Балсе | 1 | п. | Раусве I | Kps. |

Балтсупіс | 1 | п. | Вішакіс | Br., Пабалтсупяй | Називають також Балцупіс

Балтупіс | 1 | | Сесартіс | Šk., Балткожяй |

Бамбана̀ | 3ᵇ | | оз. Жувінтас | Smn. | Верхів'я Довіне (з озера Сімнас)

Потічок Барчю | | | | KzR., Юре |

Потічок Барсукіно | | | Юре | KzR., Васіляуцизна |

Баштупіс | 1 | | | Пйв., Ужупяй |

Баштупе | 1 | р. | Пілве | Вв. |

Берзупіс I | 1 | р. | Нова | Лкш. |

Берзупіс II | 1 | | Єсія | Грл., Паєсіс |

Берзупіс III | 1 | р. | Норейкупе | Янк., Берзупяй |

Блужупіс | 1 | р. | Шешупе | Снт., Юшкакайміс |

Браукритупіс | 1 | | | Шк. |

Бразамошкас | 2 | | | КзР., Юре | Бразамашкас?

Бредейкис | 2 | | | | Див. Брейдейкіс

223

Lentelės tęsinys

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

Брідейкіс 2 р. Ширвінта I Алвт., Каукакальніс Брічишкіс 1 Див. Грічишкіс Бріедупіс 1 Сіесартіс Шк. Бріедупіс 3a Див. Бріедупіс Бро̄кініс 1 р. Коке Скрд. Бурчокіне 2 р. Шешупе Клвр., Кумечяй Бурліокіне 2 р. Пілве АЖБ., Ожнугаряй Бурліо̄купіс 1 пр. Нова Грш. Цедра 4 р. Шешупе Лбв. Черабӯдіс 1 Сіесартіс Лкш., Лєпалотай Чюнчюс 2 Вв. Дайніупіс 1 пр. Бартупе Грл., Падайнупис Дауба̀ 4 р. Ширвінта I Алвт., Мажучяй Дідупіс 1 р. Нова ЖВт., Жегляй Діджграбє 1 Див. Калнорє Діджупіс 1 р. Пілве Вв., Белевічяй Діелупіс 1 Пента I Снт., Старкай Дотамас 1 пр. Ширвінта I Грж., Дотамай До̄віне 1 пр. Шешупе Лдвн., Падовинис Дребуліне 2 пр. Пілве КзР. Дубурис 3b Гж., Дапкішкяй Дӯдішкіс 1 Довіне Кпс., Нетічкампіс Еглініс 2 Іг., Мергашіліс Таріа Аглініс Еглініс 2 Брьт., Вартай Еглупіс I 1 пр. Шешупе Слв., Жюряй Еглупіс II КзР., Еглупіс Еглупис 3b р. Ширвінта I Пйв., Еглупяй Ежереліс 2 р. Нова Янк., Вінкшнупяй Ежупіс 1 Сіесартіс Ск., М. Готлібішкяй Гарантупіс 1 Сіесартіс Снт., Юшкакайміс Гарӯупеліс 1 р. Шешупе Кпс., Кумеліоніс Газда̀ 4 р. Кірсна Клвр., Газдай Гечупіс 1 пр. Йотія Сдр., Гечяй Гедупеліс 1 Орія I Шк., Керутишке Гедуп̀іс 1 пр. Шешупе Слв., Жюряй Гедупіс 3b Див. Гедупіс Гележинупіс 1 Раусве I Плв., Паураусай Гележупіс 2 р. Нова Бубл., Блюкішкяй Гиле АЖБ., Міколавос мш. Гірмуо 3a Жр. Гірмуоніс Гірмуоніс 3a пр. Йєсія Іш., Пагірмуоніс Гірнупеліс 2 Див. Гірнупіс Гірнупіс 1 р. Вішакіс Бгт., Гірнупяй Гівупіс 1 Снт., Куоджяй Горейка 1 Юре КзР., Казлішкяй Називають також: Горія, Горупіс Грайже 2 р. Йєсія Скрд., Грайжбуде Грайжеліс 2 р. Еглупіс Кбр., Кібеікяй Гражуе 1 р. Шешупе Лбв., Скайщяй Через оз. Гражеліо Гражупіс 1 Пйв., Столаукіс Гражупіс 2 Граж., Гражупяй

224

Lentelės tęsinys

1

2

3

4

5

6

Грічишкіс

1

Райсупеліс

Ігл., Райсупяй

Лк, можливо, також Грічишкіс

Гудєупіс

1

Граж., Гуделяй

Гӯдупеліс

1

Лдвн., Гудупяй

Gulbinas I

3^b

k.

Шешупе

Плв., Гулбінішкяй

Gulbinas II

3^b

k.

Сӯдуоня

Лдвн., Гулбінішкяй

Ігле

2

d.

Šlavanta

Įg.

Щодо y пор. Igliauka, Igliškėliai

Jevónis I

1

k.

Zanyla

Pjv.

Jevónis II

1

d.

Šešupė

Kps.

Jiesia

4

k.

Nemunas

Grl.

Jiesiūkė

2

Jiesia

Šil., Šiurupys

Jotija

4,3b

d.

Šešupė

Kdl.

Jōtupis I

1

Jotija

Gl.

Jōtupis II

1

k.

Orija

Šk., Zajošiai

Jūdrė

2,4

k.

Višakis

VšR., Runkiai

Judréika

1

k.

Jūrė

VšR., Kajackai

Judriūkė

2

Див. Judreika

Juodupė I

1,3a

k.

Šešupė

Nm., Puodiškiai

Juodupė II

1

Šeimena

Kbr., Kurmiškiai

Juodupė III

1

Jiesia

Šil., Pajuodupis

Juodupė IV

1

Balsė

Kps., Balsupiai

Juodupėlis I

1

Skarupis

VšR.

Juodupėlis II

1

Nendrupis

Graž.

Juodupis I

1

d.

Siesartis

Slv., Juodupėnai

Juodupis II

1

d.

Jotija

Gl., Albertiskiai

Juodupis III

1

Orija I

Lkš., Būdv iečiai

Juodupis IV

1

Rausvė I

Plv., Baziliai

Juodupis V

1

Brt., Ožkabaliai

Jūrė

1

k.

Višakis

KzR., Jūrė

Jūrgupis

1

k.

Siesartis

Lkš., Jurbūdžiai

Jurgupys

3a

Див. Jurgupis

Kalkūtis

1

Šelmenta

Lbv., Kovai

Kalnōrė

2

Sk riaudupė

Gs.

З озера Працаполє, що починає міліти

Karalių upėlis

Gdl., Miknoniai

Karč(i)upis

1

d.

Nova

Jnk., Karčrūdė

Karklė

2

d.

Liepūna

Pjv., Karklupėnai

Kaŕklupė

1

Див. Karklė

Karpōčius

2

d.

Šėdyga

Jnk., Bažnytgiris

Kastinė

2

оз. Paežerių

Alvt., Vaičlaukis

Iš Širvintos I

Kaušupis

1

Vandupė

Br.

Kavoliškė

1

Kps., Meškučiai

Keklaitis

1

Jiesia

Iš., Pajiesys

Keklys

2

k.

Rudė I

Vv., Grabava

У LKRŽ помилково написано Kelkys

Kėkštupis

1

d.

Nova

Grš., Bliuviškiai

Kelnorė

3a

Див. Kalnorė

Kermušynas

1

Lašaša

Šil., Naujasodis

Kermušinis

2

Valčiūva I

Kps., Beraginė

Kiaūlyčia

1,2

k.

Bambena

Krsn.

15. Kalbotyros klausimai VI.

225

Продовження таблиці

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 Кяулішке | 1 | д. | Єсія | Шіл., Пакяулішкіс Кяулупе I | 1 | д. | Вішакис | Бр., Можурай Кяулупе II | 1 | д. | Аукшпірта I | Ст., Йонішкяй Кяулупе III | 1 | к. | Алксне I | Алк. Кюпеліс | 1 | д. | Лайкште | Кпс., Адомішке Кірсна | 4 | д. | Шешупе | Клвр., Рдм. Кітрупіс | 1 | | Вілкупіс I | Лкс., Пустаунішкяй Клампупіс I | 1 | к. | Вішакис | Бгт., Клампупяй Клампупіс II | 1 | | Шеймена | Кбр., Лауцкайміс Клампупіс III | 1 | | Мілупе | Бр. Кліоджупеліс | | | | Кт., Ракаускай Кліокіне | 2 | | Вішакис | КзР., Скінде ліске Клюсгіріс | 1 | | Юре | КзР., Мурашкине Коке | 2 | д. | Вабалкшне | Вв., Гуделяй Крегжданте | 2 | д. | Йотія | Гл., Жигенай Крейдупіс | 1 | к. | Віемуонія | Вв., Ліздейкяй Крейвупіс | 1 | | | Лдвн., Варнупяй | Крейвупіс? Крейвупеліс | | | | | Див. Крейвупіс Кріоклиш I | 2 | д. | Вішакис | Плв. Кріоклиш II | 2 | д. | Шешупе | Жал. Кріокупіс | 1 | | | | Див. Кріокупис Кріокупис | 3b | д. | Сесартіс | Лкш., Купріяй Крижупеліс | 1 | | Орія I | Шк., Мельнінкай Кросна | 4 | д. | Кяулячя | Крсп. Куме | 4 | к. | Єсія | Грл., Пагіряй Кумелдеобе | 1 | | Ширвінта I | Граж., Дуонеляйчяй Кумелупіс | 1 | | Нова | Йнк., Шунькаряй Кумпупайтіс | 1 | к. | Орія I | Шк., Кумпупяй Кунігупіс I | 1 | д. | Ширвінта I | Кбр., Бійотай Кунігупіс II | 1 | к. | Пілве | Вв., Пажерай Кюпупіс | 1 | | | | Див. Кунігупіс II Кужупеліс | 1 | д. | Шешупе | Сс., Кузай Квесупіс | 1 | к. | Вішакис | ВшР., Гаранкшчяй Лайкште | 2 | д. | Шешупе | Кпс., Адомішке Ланчкава | | | Юре | КзР., Казлішкяй Ланкупа̀ | 3b | к. | Ширвінта I | Граж. Ланкупеліс | 1 | | | Гл. Лашаша | 3b | д. | Єсія | Шіл., Інгавангіс Лаукбюдіс | 1 | | Вілкауя | Влкв. Лаукшчіотас | 1 | | Єсія | Шіл., Палаукшчіотіс Лазда | | | | (Старі документи) | Див. Лаздія Лаздія | | | | Лзд. (річка) | Див. Райшупіс Лейкупіс | 1 | | Норейкупе | Йнк., Руда Леймантас | 1 | | | БрТ., Скерпеяй Лелупіс | 1 | | Орія I | Шк., Емілява Лембудукас | 2 | | Сесартіс | Шк., Лембуджяй Лендринупіс | 1 | | Сесартіс | Шк., Балткояй Ленкупіс I | 1 | | Мілупе | Бр. Ленкупіс II | 2 | | | | Див. Ленкупис Ленкупиш | 3a | д. | Сесартіс | Лкш. Левас | 4 | | | Бубл., Гудачай

226

Lentelės tęsinys

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

Ляушупіс | 1 | к. | Йотія | Кал., Ляушяй

Лідімас | | | | КзР., Сена Руда

Лейпона | 2 | к. | Ширвінта I | Кбр.

Ліге | 1 | | | АжБ.

Лопе | 1 | д. | Вабалкшне | Сс., Субачішке

Майшис | 4 | к. | Єсія | Грл., Рінкунай

Манкупіс | 1 | | Йотія | Гл., Йотішкяй

Маршалкупіс | 1 | | | Вв., Пажерай

Мартішишке | 1 | | Йотія | Плк., Мартішишкяй

Мала

Аукшпірта | | д. | Аукшпірта I | Снт., Валакбуджяй

Мелюнбаліс | 1 | | Йотія | Шк., Бедаляй

Менчтракіс | 1 | | Єсія | Іг., Менчтракіс

Менкупе | 1 | к. | Шешупе | Клвр., Менкупяй

річечка Менькупів

Див. Менкупе

Мергупеліс | 1 | | Ширвінта I | Alyt., Jnkl.

Мергупіс I | 1 | лів. прит. | Шешупе | Plv., Sausbaliai

Мергупіс II | 1 | прав. прит. | Шешупе | Būbl., Meistai

Мергупіс III | 1 | | оз. Паежеріу | Alvt., Patunkiškiai

Мерґутраке | 1 | лів. прит. | Газда | Klvr., Mergutrakis

Пор. оз. Мерґутракіс, Pns.

Мешкаупіс | 1

Див. Мешкупіс

Мешкіне | 2 | лів. прит. | Пілве | Vv.

Мешкініс | 2 | | Орія I | Plk., Meškinė

Мешкупіс | 1 | лів. прит. | Юре | KzR., Trakiškė

Мешкупіс | 3b | | Аукшпірта I | Snt., Kiaulupiai

Мієлайшупіс | 1 | | | Šil.

Місбале | 1 | | | Gž., Bardauskai

Мілу́пе | 1 | прав. | Шешупе | Br., Žardeliai

Мижупіс | 1 | лів. | Тамошупіс | Grš., Patamošupiai

Моцкавеле | 2 | | Кіршна | Klvr., Mockava

Моккупіс I | 1 | | Сісартіс | Lkš., Girniai

Моккупіс II | 1 | | Сеймєна | Kt., Mockabūdžiai

Моккупіс III | 1 | прав. | Нопайтіс | Žvr., Mockupiai

Моккупіс IV | 1 | прав. | Нова | Snt., Mockupiai

Молбедіс | 1 | | Юодупе I | Žal.

Моле | 1 | | | AžB.

Моліне | 2

Див. Моле

Молупіс | 3a | | | Brt., Moliniškiai

Муштініс | 2 | | Орія I | Šk., Ašmučiai

Наушупе | 1 | | Довіна | Igl., Panausupys

Наушупеліс

Див. Наушупе

Nendrupis | 1 | | | Graž., Duonelaičiai

Nėnupė | 1 | р. | Шешупе | Grš., Panenupiai

Niūkas | 2 | | Višakis | VšR., Braziūkai

Nōpaitis | 1

Див. Nopai tys

Nopait ys | 3b | с. | Nova | Būbl.

Noreikupė | 1 | р. | Višakis | Jnk., Būda

Nóva | 1 | р. | Шешупе | Grš.

Nōvaraistis | 1 | | | Jnk., Kury nė

Витік Нови

227

Lentelės tęsinys

1

2

3

4

5

6

Nõvė

Див. Nova

Novėlė

2

Nova

Griš., Sėdvyga[i]

Obelūpis

2

Širvinta I

Alvt., Obelupiai

Orija I

4,3^b

k.

Jotija

Šk., Ašmučiai

Orija II

2

k.

Gazda

Klv.

Overupelis

1

З озера Orija.

Див. Voverupelis

Ožkupis

1

Див. Ožkupys

Ožkupỹs

3a

Lenkupys

Lkš., Peleniai

Ožupelis

1

d.

Šlavanta

Igl., Šventragis

Ožupis I

1

k.

Jiesia

Šil., Mieldažiškė

Ožupis II

1

Kregždantė

Kdl., Karališkiai

Pabališkis

2

Ss., Molupis

Pagraužys

3b

Prūdų upelis

Graž., Graužiniai

Paikis

1

d.

Rausvė I

Gž., Paikiai

Потічок Палачю

Ūt.

Пашодгіріс

1

KzR., Marackai

Пашекштупіс

1

Vv., Pašiekštupis

Потічок Паукштиню

AŽB.

верхів’я Вабалкшне (див.)

Павобелке

Pečiškas

2

Nova

Jnk., Šunkariai

Peisė

d.

Лієпона

Пйов. (прит.)

Pentà I

4

d.

Нова

Гршіш. (Grš.), Пентішкяй

Пента II, III

4

d.

Penta I

Снт.

Два струмки; є й інші. Пор. Пентуте. Тут -dlė — жмудський суфікс.

Пентале

d.

Penta II

Кад.

Пентинупіс

1

ВІкв.

Пентуте

2

d.

Penta II

Лкш., Сведішкяй

Кад. і Пентале

Перкасас

1

Шешупе

Plv.

Пор. Пейсе

Pesà

4

Pjv.

Pilvė

1

d.

Šešupė

Plv.

Pjaūnis

4

k.

Nova

Бубль., Ужпяуняй

Лука з висохлим струмком

Plaušinė

2

k.

Pilvė

Vv.

Plaūtupis

1

Siesartis

Snt., Юшкакайміс

AŽB.

Plavas

Пор. загальновживане слово plova

Plūnupelis

1

Dotamas

Graž., Карпєяй

Plynupis

1

Nm., Янчяй

Pokis

Kt., Жидроняй

Paikis?

Poškupis

d.

Nova

Gts. (Kad.)

Prančkupi I

1

Šešupė

Plv., Jurkšai

Prančkupi II

1

Jotija

Plk.

Preikšupis

1

d.

Šešupė

Žal.

Priešgìnis

1

Zvr., Pieciškiai

Prūdbalis

1

Šešupė

Ldvn., Baraginė

Prūdupelis I

1

Širvinta I

Alvt., Šeštiniai

228

Lentelės tęsinys

1

2

3

4

5

6

Прудупеліс II 1 Віємуонія, с. Калвелішкяй

Річка Прудів — Шешупе, Граж.

Пукнупіс 1 Йотія, Кдл., Пукняй

Пурупіс 1 Блусупіс, Снт., Шілгалай

Пурве, правий притік Сісартіс, Снт., Шілгалай

Пустежеріс 1 Граж., Дотамай

Пустінгіріс 1 Юре, Грш., Антабудіс

Рагашупіс 1 Немупе, КзР., Казлішкяй

Райшупе Кад. Див. Райшупеліс

Райшупеліс 1 Валчюва, Ігл., Райшупяй

Райшупіс 1 оз. Рімечіо, Лзд. Верхня течія Кірсни

Рауденічя 1 З оз. Рауденіс

Раудонупіс 1 правий притік Грайже, Сіл., Раудонупіс

Раушве I 2 лівий притік Шешупе, Плв., Гж.

Раушве II 2 лівий притік Ширвінта I, Врб.

Рекетія 2 правий притік Шелмента, Лбв., Рекетія З оз. Рекетія

Ритупіс 1 Шешупе Кпс., Ашмонай

Ритупеліс 2 Див. Ритупіс

Роґупіс I 1-й прит. Нова Ґрш.

Роґупіс II 1-й прит. Пента I Ґрш., Пентишкяй

Роґупіс III 1-й прит. Пента I Лкш., Барткай

Руде I 2-й прит. Єсія Ґрл., Паєсіс

Руде II 2 Смн., Дрінкішкяй

Рудинас 1 Шешупе Кпс., Куктишкяй

Рудішкіс 2 Кпс., Нартеляй

Рудупеліс 1 Шіл., Руда

Рудупіс 1 Йотія Сдр., Ілтракай

Рудупіс I 1 Сесартіс Лкш., Мілакішкяй

Рудупіс II 1 Єсія Шіл., Раудонупіс

Рудупіс III 1-й прит. Пілве КзР., Стара Руда

Рушкинас 1 Нова Йнк., Шункаряй

Сакалупіс 2 Брт., Шілбаляй

Саманупіс 2 л. Сісартіс Лкш., Керай

Сонаша 3a л. Єсія Грл., Іренішкяй

Сантака 3b л. Сасна Ігл.

Сасна 4 пр. Шешупе Сс. Тарія і Сесна

Сабіне 2 Жвікіне Лкш., Сабіне

Савіне 2 Див. Сабіне

Сенаширвінте 1 Див. Ширвінта I

Сенаширвінтіс 1 Див. Сенаширвінте

Сенаупе 1 л. Амалве Дкш. Називають також Сенуке

Сенплівіс 1 КзР., Грєшаяй Старий вигин Пілве

Сеншешупе 1 л. Шешупе Плв., Гулбінішкяй Кінець Гулбіно I

Називають Сенчяшупе

Сеншешупіс 1 Бр., Мікнайчяй Старе русло Шешупе

Сенуке 2 Див. Сенаупе

Сенупе I 1 пр. Ширвінта I Кбр., Станаїчяй

Сенупе II 1 Клвр., Лакінскай

Сянупіс 1 Юре KzR.

Сесна 4 Див. Сасна

Сєсартіс,-єс 3a прит. Шешупе Шк., Snt.

229

Lentelės tęsinys

1 2 3 4 5 6 Lietuva AžB. Skaistis 1 к. Graužė Luv., Skaičiai Пор. Skaisteliai два оз. Klvr. Skaudupelis 1 озеро Калниню Gdl., Skardupiai Skaudupis I 1 Siesartis Šk., Skardupiai Skaudupis II 1 д. Nopaitis Būbl., Užpjauniai Skalupis 1 д. Višakis Vš., Paskarlupiai Skerdupis 1 к. Jiesia Vv., Skerdupiai Skersinis 2 д. Rogupis I Grš. Skērsravis 1 Lbv., Lediškiai Skirstupelis 1 Orija I Šk., Švarpliai Skriaudupelis I 1 оз. Amalvo Dkš. Skriaudupelis II 1 Skrd. Skriaudupelis III 1 Žr. Skriaudupis II Skriaudupė 1 к. Šešupė Gs. Skriaudupis I 1 д. Šešupė KzR., Nedėberžis Skriaudupis II 1 д. Šešupė Kps., Domeikai Skriaudūtis 2 д. Laikštė Kps., Adomiškės Skriaudutėlis 2 Žr. Skriaudūtis Skrynupis I 1 Nova Grš., Skrynupiai Skrynupis II 1 д. Šlavanta Šil., Skrynupis Slavika 2 д. Šešupė Slv. Slavikupis 1 Žr. Slavika Smailiūtis 2 Pjv., Šakiai Суфікс -ūtis трапляється рідко Šorupis 1 Lenkupys Lkš., Akėčiai Sparvinupis 2 к. Nova Grš., Sparviniai Spernia 4 Simno ež. Smn. Витік Бамбени Stirninė 2 Jnk., Pakalniškiai Strazdupis 1 Lenkupys Lkš., Akėčiai Strepetinės upėlis Všt., Žirgėnai Striaunė 2 к. Vyčius Grl., Vainatrakis Striungiabrūzis 1 Pjv., Šakiai Strūmbagalvė 1 Rdm., Strumbagalvė (Bg.) Stumbrinė 1 к. Kiaulyčia Krsn., Pėdiškiai Sūduonia 4 к. Šešupė Ldvn. Sūduonė 2 Žr. Sūduonia Sūrinis 1 Všt. Sūrmiškis 1 Pjv., Trilaukis Sūrusis Lbv., Klinavas Svirnupelis Judrė VšR., Agurkiškė Šakiškis 2 д. Paikis Gž., Dabravolė I Šaltinbalis 1 AžB., Mikolavos ms. Šaltinis I 2 KzR., Senaižiškė Šaltinis II 2 Jiesia Šil., Sarginė Šáltupis I 1 Seimena VIkv., Pustapėdžiai Šáltupis II 2 Šešupė Žal. Šarkyčia 1 д. Šešupė Lbv., Salapera(u)gis Із озера Šarkaičio Sedvyga 2 д. Nova Grš., Sedvy(g)ai

230

Продовження таблиці

1 2 3 4 5 6

Сеймєна 3^b прит. Ширвінта I VĮkv., Пашейменяй

Сельмента 4 прит. Шешупе Lbv. Пор. оз. Сельментас

Шернупіс I 1 Тамошупіс Jnk., Балгуджяй

Шернупіс II 1 Kt., Валавічяй

Шешупе 2 с. Нямунас

Шешупеліс 2 Lbv., Агуонеліс

Шєкштупіс 1 прит. Мілупе Br., Скардупіс

Сікупис I 1 прит. Шешупе Būbl., Матарна i

Сікупис II 1 с. Нова Žvr., Жегляй Є й інші

Шілу́пе I 1 с. Нова Jnk., Ужарай

Шілу́пе II 1 прит. Сєдига Lkš., Пеленяй

Шилупе III 2 прав. Liepona Kbr., Kybeikiai

Ширвінта I 3^b лів. Шешупе Kbr.

Ширвінта II 3^b лів. Сеймена Žal., Biliūnai

Ширвінта III 3^b AžB., оз. Mikolavos

Шуле 4 лів. Aista Brt.

Шлапакшна 4 лів. Jiesia Grl., Ilgakiemis

Шлаванта 3^b оз. Amalvo Igl., Šlavančiai

Шлаванте 2 Див. Šlavanta

Шведупеліс 1 Див. Švedupys

Шведупис 3^b прав. Шешупе Būbl., Gluobiai

Швентупе 1 прав. Jiesia Iš.

Швентупіс 1 Jnk., Ardzijauskai

Тамошупіс 1 лів. Nova Jnk., Patamošupiai

Тілтупіс 1 Nova Žvr., Žėgliai

Трідуню упеліс Graž., Duoniškiai

Триступіс 1 прав. Nenupė Grš., Leliokiškė Є й інші

Трампукас 2 прит. Юдре KzR., Рункай

Турп(іс) 1 Див. Турупіс

Турупіс 1 прит. Судуоня Ldvn., Турупіс

Тутупіс 1 прит. Шешупе Kdl., Жюряй

Удрупіс 1 Див. Удрупис

Удрупис 3a Шешупе Ldvn., Ажуолинас

Річка Усіо Асинис Ss., Пентупяй

Уосупеліс 1 л. Шешупе Kps., Уосупіс

Утелінка 1 Ss., Уталінка (Уталіна) Пор. Утеліне Kad.

Ужупіс 1 Pjv., Будвєтчяй

Вабал(к)шне 2 л. Пілве ĄžB. Пор. Вабал(к)шне-Павобелке Kad.

Вайлішкас 1 Žal. Так називається Ширвінта II біля с. Вайлішкяй

Вайпоне 2 Див. Вайпонія

Вайпонія 4 л. Газда Klvr., Вайпонішкяй

Вайтєкупіс 1 прит. Аукшпірта I Snt., Вайтєкупяй

Вайтупе 1 прит. Вандупе Grš., Кубілішке

Вайту́піс 1 Див. Вайту́пе

Валчю́ва I 3^b с. Сасна Ss., Тау́ткайчяй

Валчю́ва II 3^b с. Шешупе Igl., Ку́ктай

Валку́піс 1 прит. Ленку́піс Lkš., Зиплябӯдіс

Ванду́пе 1 прит. Шешупе Br.

231

Lentelės tęsinys

1 2 3 4 5 6 Варляупіс 1 Pjv., Еґлупяй Варнупеліс 1 л. Довіне Ldvn., Варнупіс Васаките 1 Славанта Ss., Павасаке Пор. Kad. Васаке Васакуте 2 Див. Васаките Вельнядаубе 1 Ширвінта I Alvt., Дайлучяй Вельнупіс 1 прит. Шешупе Köl., Slv. Вембре 2 л. Сеймєна VIkv., Павембряй Вешне 2 л. Ширвінта I Алвітас, Верснупяй Верснупе 2 Див. Версне Вєрупіс 1 прит. Вішакіс KzR., Багаускай Вежупіс I 2 прит. Раусве I Kt., Навінінкай Вежупіс II 1 прит. Мілупе Žvr., Павенґрупяй Вичюс 4,2 прит. Єсія Grl., Марґінінкай Віемуоне 2 Див. Віемуоня Віемуоня 3a л. Єсія Skrd. Віюну́піс 1 прит. Ширвінта I Kbr., Слібіняй Вікшрупіс 1 Орія I Šk., Пруселяй Вілка́уя I 3b прит. Сеймєна VIkv. Вілка́уя II 3b прит. Сеймєна VIkv., Д. Селвяй Протікає повз залізничну станцію Вілкабале 1 Юодупе I Žal. Вілктініс 2 л. Пента III Snt., Павілктіняй Вілкупіс I 1 л. Сєсартіс Lkš., Вілкупіс Вілкупіс II 1 л. Пента I Grš., Пентішкяй Вілкупіс III 1 Сілу́пе II Ikš., Акечяй Вілкупіс IV 1 л. Сеймєна Žal., Вілкупяй Вілкупіс 3b Див. Вілкупіс IV Вінґелупіс Snt., Кяунупяй Вінґре л. Шешупе Kad. Пор. Вінґрупіс Вінґрупіс I 1 прит. Сеймєна Žal., Вілкупяй Вінґрупіс II 1 прит. Мілупе Žvr., Павінґрупіс Тарія і Венґрупіс, Павенґрупяй Вінкшнупіс 3a л. Нова Jnk., Вінкшнупяй Віршруде 1 Вішакіс KzR., Кардокай Вішакіс 1 прит. Шешупе VšR. Вішакутіс (2) Plv., Юркшай Вижупіс 1 л. Шешупе Klvr., Акменінай Воверупеліс 1 Сасна Ss., Барсукіне Тарія Оверупеліс: овере Залбурґіс 1 Нова Grš., Мурейкай Заніла 2 л. Ширвінта I Pjv., Клеткінінкай Зебріс 4 Славанта Gdl., Скешбаляй Зомч(я)упеліс 1 Єсія Igl., Зомчіне Жаґарініс 2 Brt., Даукшайчяй Жарстеле 2 прит. Єсія Šil. Пор. Zorstrata Kad. Жасінукас 2 Анчюпіс Šil., Лієпалотас Жельсвеле 2 прит. Шешупе Ldvn., Пажельсвяй Жидґрабе 1 Шешупе Kps. Жилупіс 1 Раусве I Gž. Жіоґас прит. Бартупе Kad. Жіоґіс 4 VIkv., Кісінішкяй

232

Lentelės tęsinys

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

Жолупіс | 1 | | Ленкупіс | Lkš., Акечяй

Жвікіне | 1 | л. | Сєсартіс | Lkš., Жвікіне

Жвірблупіс | 1 | | Вішакіс | Jnk., Каралішке

Жвірґжде | 2 | л. | Шешупе | Šn., Бебринінкай

Жвірґждукас | 2 | л. | Жвірґжде | Šn., Ожеляй

СКОРОЧЕННЯ

Alk. — Алксненай, Вілкавішкський район.³⁰

Alvt. — Алвіташ, Вілкавішкський район.

ĄžB. — Дубова Буда, Казлу-Рудський район.

Bg. — К. Буга.

Bgt. — Баготоя, Казлу-Рудський район.

Br. — Барздай, Вілкавішкський район.

Brt. — Бартнінкай, Вілкавішкський район.

Būbl. — Бублеляй, Шацький район.

d. — правий, права.

Dkš. — Даукшяй, Капсуцький район.

dv. — колишній маєток.

ež. — озеро.

Gdl. — Гуделяй, Пренайський район.

Gl. — Гелгаудішкіс, Шацький район.

Graž. — Гражишкі, Вілкавішкський район.

Grl. — Гарлява, Каунаського району.

Grš. — Гришкабудіс, Шакяйського району.

Gs. — Гейстараї (Дідвяжяй), Вілкавішкського району.

Ig. — Ігляука, Капсукаського району.

Igl. — Іглішкеляй, Капсукаського району.

Iš. — Išlaužas, Пренайського району.

Jnk. — Янкай, Казлу-Рудського району.

k. — лівий, ліва.

Kad. — кадастр річок Литовської РСР, ч. 1, Вільнюс, 1959.

Kbr. — Кибартай, Вілкавішкського району.

Kdl. — Кідулі, Шакяйського району.

Klvr. — Кальварія.

km. — село.

Kps. — Капсукас (Маріямполе).

Krsn. — Кросна.

Kt. — Кетурвалакай, Вілкавішкського району.

KzR. — Казлу-Руда.

Lbv. — Любаво, Калварія.

Ldvn. — Людвінав, Капсукас.

Lkš. — Лукшяй, Шакяй.

Lzd. — Лаздіяй.

mš. — ліс.

Nm. — Кудіркос-Наумєстіс, Шакяй.

Pjv. — Паєвоніс, Вілкавішкіс.

Plk. — Плокщяй, Шакяй.

Plv. — Пілвішкіс, Вілкавішкіс.

pvd. — прізвище.

³⁰ Далі в переліку скорочень це скорочення не зазначається.

233

Ras. — Расяй, Калварія.

Rdm. — Рудаміна, Лаздіяй.

Iš. — писемні джерела.

Pns. — Пунськ (Польська Народна Республіка).

Sdr. — Сударагас, Шакяй.

Skrd. — Скруджяй, Казлу-Руда.

Škv. — Славікай, Шакяй.

Smn. — Сімнас, Алітус.

Snt. — Сінтаутай, Шакяй.

Ss. — Саснава, Капсукас.

Šil. — Шілавотас, Прєнай.

Šk. — Шакяй.

Šn. — Шунскай, Капсукас.

t. — вимовляє, діалектно.

Ūt. — Науйої-Ута, Прєнай.

VIkv. — Вілкавішкіс.

Vrb. — Вірбаліс, Вилкависького.

VšR. — Вішакіо-Руда, Казлу-Рудського.

Všt. — Віштітіс, Вилкависького.

Vv. — Вейверяй, Казлу-Рудського.

Žal. — Жаляйоі, Вилкависького.

ŽD — P. Skardžius, Lietuvių kalbos žodžių daryba, Vilnius, 1941.

Žvr. — Жвиргждайчяй, Шакяйського.

ПРИТОКИ РІЧОК ШЕШУПЕ І ЄСЯ

И. СЕНКУС

Резюме

Стаття складається з двох частин: I. Огляду назв з погляду мовознавства, II. Словничка назв річок і струмків басейнів Шешупе та Єсі.

У першій частині подано систематичний огляд найважливіших з погляду мовознавства назв річок і струмків басейнів Шешупе та Єся. Найдавніші й найцікавіші назви такі: Aista, Gazda, Jotija, Jūrė, Keklys, Kirsna, Nova, Orija, Penta, Pilvė, Sasna, Siesartis, Sūduonia, Šeimena, Vilkauja та інші. Наприклад, корінь Siesartis зіставляють із давньоіндійським sisarti «він тече, біжить», Kirsna — із давньопрусським словом kirsnan «чорний».

Слід зазначити, що корені та суфікси назв річок басейнів Шешупе та Єсі, за винятком дуже небагатьох, є литовськими або балтійськими.

У словничку подано понад 400 назв річок, з яких близько 350 мають різні корені.