Go to originalLocalized version was produced by AI. It may contain inaccuracies.
Preparing document pages…
Page 1
LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, VI
LIETUVOS TSR MOKSLŲ AKADEMIJA
ПРИТОКИ ШЕШУПЕ ТА ЄСІ
J. SENKUS
I. Огляд назв з погляду мовознавства
Шешупе та Єсія впадають у Німан з лівого боку: перша — неподалік від Рагайне, друга — біля Каунаса. Русло Шешупе пролягає переважно територією капсів і занавиків, а Єсії — територією других капсів, частково відділяючи їх від середніх верхніх литовців.
Серед назв приток Шешупе та Єсії, як і басейнів інших річок, трапляється чимало таких, що становлять великий інтерес для мовознавства. Значна частина цих назв досить давня — балтійського або навіть індоєвропейського походження. Серед цікавіших чи давніших гідронімів басейнів Шешупе та Єсії варто згадати, наприклад: Aistà, Gazdà, Jotijà, Jūré, Keklys, Kisnà, Nóva, Orijà, Pentà, Pilvė, Sasnà, Sūduonìa (Sūduónė), Šeimenà, Vilkaujà тощо. До таких назв належать також Шешупе та Єсія.
Згадані вище та деякі інші подібні гідроніми в різних записах трапляються також у старих документах, наукових працях, словниках та інших джерелах. Наприклад, назву Шешупе знаходимо в «Scriptores rerum Prussicarum», т. III, с. 189, 274, де її записано двояко, а саме: Szeszupe і Suppe. У листі Вітовта 1422 року написано: «fluvium S c h r e v i n t a (далі там написано S c h i r w y n t a — J. S.) intrat in fluvium S c h i s s c h u p p a»1. На с. 332 «Географічного словника стародавньої жемайтської землі XVI століття» Я. Спрогіс пише Шешупя і відсилає до назви струмка Шетупъ, у гнізді якого знову наведено назву Шешупя2. За Р. Шмітлейном, в інвентарях Шешупе записано в кількох варіантах, а саме: Šešupa, Šesupa, Sesupa, Šešuv i Sesuv. Спираючись на останню форму, Шмітлейн вважає, що раніше замість Шешупе мала
1 Э. А. Волтер, Списки населенных мест Сувалкской губернии, Санктпетербург, 1901, р. 4.
У цій статті старі документи використовуються лише частково; так само лише побіжно розглядаються критерії давності гідронімів. Докладніше спробуємо зробити це в майбутньому.
2 Див. И. Я. Спрогис, Географический словарь древней жемойтской земли XVI столетия, Вильна, 1888.
Чому Спрогіс поміщає Шешупе в одному гнізді з Шетупе (Шетупю) і котра з них є Шешупе — ліва чи права притока Німану, — незрозуміло.
213
Page 2
бути *Šešuva³. Шкода, що автор не зазначає, у яких саме інвентарях сучасну назву Šešupė написано інакше. Виникає підозра, чи не змішує Шмительн назву цієї річки з назвами інших річок, а тому саме пояснення, здається, не надто надійне.
Назви річок, особливо давні, К. Буга часто згадує у своїх працях і спирається на них. Його увагу привернула не одна назва річки з басейнів Šešupė чи Jiesia. Наприклад, він пише так: «Користуючись порівняльним методом, мовознавці, слід гадати, знайдуть цілу низку назв річок, які доведеться визнати успадкованими з праіндоєвропейської мови. Такими назвами, на мою думку, можна вважати...лит. Nova⁴. Треба наголосити, що особливо давніми балтійськими чи індоєвропейськими назвами мовознавці вважають раніше згадані: Jūrė, Keklys, Kirsna, Orija, Pentà, Siesartis, Seimenà, Šešupė, Vilkaujà та ін.⁵ Наприклад, корінь Siesartė зіставляють із давньоіндійським sisarti «він тече, біжить»⁶; Kirsna — з давньопрусським словом kirsnan «чорний», Sasnà — зі словом sasnis або sasnas, що в давньопрусській мові означало «заєць»⁷, а Keklys вважають реліктом куршської мови. Остання назва може бути тотожною назві давньої області на північному заході Жемайтії, яку в джерелах записують у двох варіантах: Ceclis і Cecklis; вважають, що її корінь — kek- (пор. kėkė, kėkulas «клубок, грудка», kek-tà «гурт, натовп, гроно») і що він має відповідники в інших індоєвропейських мовах⁸.
Деякі зі згаданих назв річок мають спільний корінь з іншими назвами. Наприклад, Šuduonià, імовірно, невіддільна від назви Šuduvõs. Як відомо, з назвою річки Nõva пов’язана назва zanavykų діалекту, а з назвою річки Jotijõs, можливо, пов’язана назва jótvingių (jótvingų). К. Буга зазначає, що jótvingas — похідне слово від основної назви (гідроніма) *Jotva, а назва річки Jótva невіддільна від гідроніма Jotijà⁹.
Відомо, що багато назв населених пунктів походять від назв річок. Чимало таких назв походить і від назв приток Šešupė або Jiesia. Переконатися, що це справді так, можна, порівнявши, наприклад, такі назви населених пунктів із назвами річок: а) утворення без префікса: Alksnėnai — Alkšnė, Gulbinai і Gulbiniškiai — Gulbinas, Pilviškiai — Pilvė, Pentiškiai — Pentà, Sasnavà — Sasnà, Vilkaviškis — Vilkaujà; б) утворення з префіксом, особливо численні назви з префіксом pa-: Pajevonys — Jevónis, Pajiesys — Jiesià, Parausiai — Raùsvė, Pasūduonys — Šuduonià, Pašeimeniai — Seimenà; в) утворені від назв річок за допомогою te-
³ Žr. R. Schmittlein, Etudes sur la nationalité des Aestii, t. 1, Toponymie lituanienne, Hofstetten (Bade), 1948, p. 114—115.
⁴ Žr. K. Būga, Upių vardų studijos ir aisčių bei slavėnų senovė, „Tauta ir žodis“, kn. I, Kaunas, 1923, p. 14.
⁵ Plg. K. Būga, min. darbas, p. 17 ir kt., R. Schmittlein, min. darbas, p. 101, 109, 112, 114, 125, 127 ir kt.
⁶ Plg. P. Skardžius, Lietuvių kalbos žodžių daryba, Vilnius, 1941, p. 24.
⁷ Plg. K. Būga, Lietuvių kalbos žodynas, sąs. II, Kaunas, 1924, p. LXXX ir LXXIII.
⁸ Plg. K. Būga, Lietuvių įsikūrimas šių dienų Lietuvoje, „Tauta ir žodis“, kn. II, Kaunas, 1924, p. 12; V. Grinaveckis, Dėl kai kurių vietovardžių kilmės, „Lietuvių kalbotyros klausimai“, t. III, Vilnius, 1960, p. 322, 323.
⁹ Žr. K. Būga, Lietuvių kalbos žodynas, sąs. II, p. LXXXVIII.
214
Page 3
назви населених пунктів, що відрізняються кінцевою частиною основи або нічим від них не відрізняються: Guzdai — Gazdą, Jūrė — Jūrę, Krosnė — Krosną, Šlavanta, Šlavančiai — Šlavantą, Višakis — Višakį10.
З погляду словотвору значна частина гідронімів басейнів Шешупе та Єсії є двоосновними. Деякі з них досить цікаві, хоча й не завжди легко піддаються поясненню. Серед найцікавіших двоосновних гідронімів слід назвати такі: Aukšpirtą, Klūšgiris, Leimantas, Menčtrakis, Mergūtrakė, Nóvar aistis, Sėnšėšupė, Sūrmiškis та ін. Серед них трапляються й дуже дивні, наприклад: Striūngia-brūzis, Strūmbagalvė.
Трапляються й такі гідроніми, як Višakis, які на перший погляд комусь можуть здатися двоосновними. Тому в цьому випадку потрібен глибший аналіз. Višakį К. Буга порівнює з Merštakiu (притокою Лієлупе біля Жеймеліса), Smalakiu та Várlakiu (Varlakys «струмок в околицях Бетигали»); він, наприклад, каже, що «назва річки Smalakis за своєю будовою нічим не відрізняється від гідроніма землі Сувалки Višakis»¹¹ і що «Várlakis за своєю будовою нічим не відрізняється від інших гідронімів із закінченням -akis12». П. Скарджюс називає складову частину слова -akis розширеним суфіксом, який мають Merštakis і Višakis13.
Мабуть, найбільше серед назв приток Шешупе та Єсії таких, у яких перші компоненти — корені різних загальних слів або (рідше) особових імен, а другі — upė, upis (upys), upa, upelis (upėlis, upaitis), наприклад: Akmėnupis (Akmenupis), Báltupis, Bártupė, Dainupis, Églupis, Gėdupėlis, Gėdup is (Gedupỹs), Girnupėlis, Jótupis, Júodupė, Júodupelis, Kriokupỹs, Kumpupaitis, Lankupà, Molupỹs, Nėnupė, Ožkupỹs, Skriáudupis, Šveintupė, Vilkupis (Vil kupỹs) та ін. Таких гідронімів у басейнах Шешупе та Єсії налічується близько 150. Найбільше їх у краї Занавіків. Лише серед приток Нови таких назв понад 10. Варто згадати такі: Aíksnupis (тобто Eíksnupis), Béržupis, Burliókupis, Kač̌upis, Mõčkupis, Poškupis, Rõgupis, Sparvinupis, Šilupė, Tamõšupis, Vinkšnupỹs. Гідронімів такого словотвору багато й в інших місцевостях території Литовської РСР. Серед цих двоосновних гідронімів приток Шешупе та Єсії кілька струмків мають однакову назву,
10 Пор. Ю. Бальчиконис, Названия литовских населенных пунктов от названий рек и озер, „Lingua Posnaniensis“, t. 7, Poznan, 1959, p. 240—252.
Є чимало назв населених пунктів, які слід дуже обережно зіставляти з гідронімами зі схожим коренем. Наприклад, назва села Пентупяй в околиці Ажуолу-Буда Казлу-Рудського району могла походити не від Пенти: по-перше, тепер у цьому районі немає струмка під назвою Penta (Пентос є лише в Шакяйському районі, приблизно за 40 км від Пентупяй); по-друге, Пентупяй могло фонетично утворитися від Пенкупяй, адже насправді в цій околиці близько одне до одного розташовані п’ять маленьких струмків. Однак таке пояснення схоже на народну етимологію, і, слід гадати, Пенкупяй виникло інакше: наприклад, один із цих п’яти маленьких струмків міг називатися Пентупе, від чого й могла утворитися назва Пентупяй.
11 Див. K. Būga, Upių vardų studijos ir aisčių bei slavėnų senovė, „Tauta ir žodis“, kn. I, p. 37.
12 Див. K. Būga, там само, p. 43, а також пор. p. 14.
13 Див. P. Skardžius, Lietuvių kalbos žodžių daryba, p. 125.
215
Page 4
наприклад: Bėržupis, Kiaulupė, Rūd upis — по 3, Juodupė, Mėckupis — по 4, Vil kupis (Vilkupys) — 514.
Цікавішим у цих складних назвах є перший компонент; крім того, своєрідний інтерес становлять і варіації другого компонента15, а особливо кінцева частина основи компонента upa (Lankupė). Можна вважати, що ці складні назви річок не дуже давні; точніше кажучи, тут не є давнім другий компонент. Про те, що це справді може бути так, принаймні частково свідчить і наведений на початку приклад Шешупе, давньою формою якої, можливо, була Шешува.
Назв річок, утворених зі словосполучень, тобто складених назв річок, порівняно небагато — можемо назвати лише такі: Barčių upėlis, Barsukyno upėlis, Mažoji Aukspirta, Palaičių upėlis, Paukštynių upėlis, Strepetinės upėlis. Такі назви річок не є давніми. Їх небагато і в інших місцевостях Литовської РСР. У Литві дещо більше складених назв озер, утворених родовим відмінком.
Серед складених назв річок, першим компонентом яких є означальний прикметник, можна навести майже лише: Mažoji Aukspirta.
Серед назв приток Шешупе або Jiesia префіксальних утворень небагато. Виразніші й частіші назви річок префіксального творення трапляються лише з префіксом pa-, наприклад: Pabališkis, Pagrau žys, Pašiekštupis. Назв річок цього краю з іншими префіксами, за винятком лише двох назв із at- та už-, а саме: Atšlėtė, Užupis, здається, немає.
Назва Ańtupelis, хоч і має циркумфлексний наголос, але, можливо, є двокореневою, утвореною подібно до, наприклад, Ančiupis.
Окремо слід згадати суфіксальні назви річок. Із приголосних суфіксів, що трапляються в назвах приток Шешупе та Jiesia, варто назвати такі: -i j a (Jotija, Orija, Reketija), -e i k a (Judreika), -e i k i s (Brideikis), -u k a s, -u k ė (Jiesiūkė, Judriūkė, Lembūdukas, Trumpūkas, Žasinūkas), -i š k i s, -i š k ė (Adverniškė, Bagdžiškė, Dūdiškis, Kiauliškė, Pabališkis), -k l ė (Kafklė), -l y s (Krioklys), -e l i s, -e l ė (Graižėlis, Novėlė, Žarstėlė, Želsvėlė), -ė l i s (Ežerėlis, Šešupėlis), -a m a s (Dótamas), -i m a s (Lydimas), -e n a (Bambenà), -m e n a (Šeimenà), -i n i s, -i n ė (Eglinis, Dóvinė, Kermušinis, Meškinis, Meškinė, Plaušinė, Stirninė, Stumbrinė, Šarinis, Vilktinis, Žagarinis), -i n a s (Gulbinas), -y n a s, -y n ė (Kermušynas, Klio kynė, Ruškynas), -o n a (Lieponà), -o n i s, -u o n y s (Jevónis, Girmuonys), -r ė (Jūdrė), -o r ė (Kalnórė), -s ė (Bálsė), -a š a (Lašąšà), -y t ė (Vasakýtė), -o t a s (Laukščiotas), -u t ė (Pentūtė), -a n t a (Šlavantà), -a n t ė (Kregždantė), -a i t i s (Keklāitis, Kumpupaitis, Nópaitis), -(s)vė (Raušvė), -u v a (Valčiuvà).
Трапляються назви з тим самим коренем і з демінутивним суфіксом, а саме: Jiesia і Jiesiūkė, Jūdrė і Judriūkė, Keklys і Keklaitis, Nóva і Novėlė, Pentà і Pentūtė, Šešupė і Šešupėlis.
14 Звичайно, повторюються й назви річок, утворені іншим способом, наприклад: Gulbinas, Orija, Pentà, Rūdė.
15 Нерідко навіть той самий струмок має дві варіантні форми другого компонента: однаковий рід, але різні голосні в кінці основи, або різний рід, наприклад: Gėdup is і Gedupys, Ožkupis і Ožkupys, Skriaudupė і Skriaudupis.
216
Page 5
Це лише частина характерних суфіксів у назвах приток Шешупе та Єсії. Звісно, трапляються й гідроніми, наприклад: Amalvė, Šeimena, суфікс яких рідкісний або може неоднаково розумітися й тлумачитися.
У деяких джерелах є також Pentalė — права притока Пенти II, яка впадає в Пенту I, а та — у Нову16. Відомо, що суфікс -alė, за винятком слів типу substantivum mobile, наприклад dreiskalius, -ė, є жмудським. Тому занавицька назва річки Pentalė, якщо це не якась коректорська помилка, може бути цікавим мовним фактом, що свідчить про залишки колишньої близькості жмудського та занавицького діалектів.
Окремо слід згадати суфікс -(i)ūtis у назві річки Smailiūtis, що належить до капсівського діалекту (Паєвоніс): у загальновживаних словах цього краю він не має жодних відповідників. Не доводилося чути його тут і в прізвищах.
Варто зазначити, що корені та суфікси гідронімів басейнів Шешупе й Єсії, за дуже незначними винятками, є литовськими або балтійськими. Нові назви іншомовного походження чи утворювальні їх елементи трапляються лише зрідка, і зазвичай ними називають невелику річку або таку, що мало кому відома, наприклад: Brazamōskas, Brōkinis, Reketkà (рідк.) поряд із Reketijos, Ute-linka. Як уже згадувалося, частина гідронімів цієї території має індоєвропейське походження, хоча етимологію деяких із них, наприклад Šeimenos, можна тлумачити по-різному17. Чимало гідронімів має також новіше походження. Таких, можливо, найбільше серед згаданих раніше двокореневих назв річок із другим компонентом -up-.
Чимало назв річок і струмків у басейнах Шешупе та Єсії за своїм значенням або походженням пов’язані з різними властивостями русла, берегів чи води, за якими люди так чи інакше прозвали ці річки. Такими властивостями й особливостями та утвореними від них назвами річок є, наприклад:
а) колір води: Juodupė, Juodupis, Raudenyčia, Rausvė, Rūdė, Skāistis; сюди належить і Kirsnà, що в давньопрусській мові означало «Чорну, Чорну річку»;
б) течія річки (води) та її плин — спосіб протікання: Jūdrė, Judriū-kė, Grāužė, Grāužupis, Krioklys, Kriokupys;
в) розмір, глибина або, загалом, форма річки: Didupis, Ežerėlis, Prūdupėlis, Smailiūtis, Trumpūkas;
Звісно, ці властивості, наприклад колір води, можуть залежати й від дна річки, тож походження гідронімів від згаданих тут властивостей іноді не можна однозначно пов’язати лише з якоюсь однією з них; наприклад, назву річки
16 Наприклад, див. M. Lasinskas, J. Macevičius ir J. Jablonskis, Lietuvos TSR upių kadastras, d. 1, Vilnius, 1959, p. 188. У цьому виданні трапляється й чимало інших назв, що не відповідають сучасним даним народної мови, наприклад Rokupė.
17 Див. Die altpreussischen Ortsnamen gesammelt und sprachlich behandelt von G. Gerullis, Berlin und Leipzig, 1922, p. 251; P. Skardžius, Lietuvių kalbos žodžių daryba, p. 233; A. Vanagas, Akmena, Lašmuo ir kiti panašios darybos upėvardžiai, „Lietuvių kalbotyros klausimai“, t. 4, Vilnius, 1961.
217
Page 6
Виникнення Rūdupis можна пов’язати не лише з особливістю його дна, а й із кольором води, Geležynupis, Geležūpis — не лише з дном річки, а й із температурою води; або, наприклад, назви річок Krioklys, Kriokupys слід вважати звуконаслідувальними, нерозривно пов’язаними також із силою течії та потоку.
Є також чимало назв річок, що походять від назв різних дерев і рослин, птахів, диких та свійських тварин, риб, комах та інших живих істот, наприклад:
e) комах та інших живих істот: Blūsupis, Dėlupis, Vaŕliaupis, Vėžupis.
Говорячи про походження назв річок, пов’язане з фізичними та іншими особливостями річки й струмка, слід зазначити, що можуть траплятися річки та струмки, значення назв яких сьогодні не відповідає їхній фізичній чи подібній дійсності або навіть цілком їй суперечить; наприклад, притоки Нови та Пілви Didupis ir Didžupis — зовсім малі струмки. Або, наприклад, Blūsupis, імовірно, має таку назву тому, що є малим.
Трапляються притоки Шешупе та Єсії, назви яких походять також від особових імен (найчастіше прізвищ) або назв населених місць (сіл тощо), наприклад: Močkupis, Pračkūpis, Švedupys, Tamošupis. Із цих кількох прикладів уже бачимо, що вони двокореневі, причому другим компонентом є корінь up-. Назв річок такого походження небагато, і, ймовірно, вони не давні.
Слід наголосити, що серед назв річок басейнів Шешупе та Єсії є близько 50 таких, які не трапляються в інших місцевостях Литовської РСР і серед назв приток інших басейнів. Більшу їх частину та найважливіші з них наведемо тут, а саме: Aistą, Aukspirta, Dōvinė, Gazdą, Ūglė, Jevōnis, Jotiĭa, Jōtupis, Keklys, Keklaitis, Krosną, Laukščiōtas, Nėnupė, Nōva, Novėlė, Pāikis, Pentā, Pentūtė, Pilvė, Sasna, Sūduonia, Sėdvyga, Šeimenā, Šiulė, Tūrupis, Vaňdupė, Vasakytė, Viemuonia, Višakis, Žarstėlė.
До цього можна було б додати й такі цікавіші з дослідницького погляду унікальні назви річок Литовської РСР, як Vabalkšnė, Vilkauja, хоча їхні корені можуть повторюватися і в інших топонімах.
Серед менш цікавих назв річок варто згадати такі антропонімічні назви річок басейну Шешупе, як: Milupė, Noreikupė, Tamošupis та інші, які також більше ніде не трапляються.
Іншу велику групу становлять назви річок, якими називаються не лише притоки басейнів Шешупе та Єсії, а й притоки інших річок Литовської РСР. Серед таких назв, що повторюються по два, три чи більше разів на території Литовської РСР, цікавішими є, наприклад: Balsė, Gulbinas, Jūdrė, Jārė (: Jūria — Tauragės raj.), Juodupė, Orijà, Siesartis, Šaltupis, Širvinta, Švent-
218
Page 7
річка (Швентупіс), Вежупіс (Вежупіс), Вінкшнупіс (Вінкшнупіс, Вінкшнупіс). Із цих, мабуть, найчисленніші (по кілька десятків) — Юодупе (Юодупіс) і Шалупіс.
Є думки18, що назви водойм, які часто повторюються, мають ознаку давності, однак ця думка не підходить до назв усіх приток, особливо приток басейнів Шешупе та Єсії. Можна вважати, що багато назв приток Шешупе та Єсії, які, навпаки, ніде більше на території Литовської РСР не повторюються (хоча, звичайно, деякі з таких назв річок можуть мати подібні відповідники в інших балтійських мовах), є одними з найдавніших. Порівняймо згадані вище назви річок, наприклад: Аісту, Газду, Йотію, Кекліс, Пенту, Судуоню, Шеймену та ін.
Те, що є чимало назв річок, відомих не лише в одному якомусь районі Литовської РСР, як каже К. Бюга, насправді не повинно дивувати: такі назви, хоча й не всі, досі є водночас або загальними словами, або похідними від загальних19. Крім того, частина назв річок може бути й принесеною. К. Бюга вважає такими, наприклад, назви річок Сувальського краю Ширвінта і Сієсартіс. На його думку, прабатьківщиною цих назв річок є Східна Литва, як він каже — Віленська земля, де й донині є Ширвінта і Сієсартіс20.
Звертає на себе увагу також наголошування назв річок.
У наголошуванні назв річок збереглося більше архаїчних рис, ніж у загальних словах. Наприклад, зберігся давній гострий наголос у зменшувальних суфіксах назв річок -aitis і -ytė; у загальних словах ці суфікси в цьому краї зазвичай уже мають циркумфлексний наголос; порівняймо, наприклад, назви річок Keklaitis, Kumpupaitis, Vasakytė і загальні слова kepalaitis, vežimaitis, mergytė, žuvytė. Давнє наголошування назв річок видно й з того, що деякі з них, наприклад із суфіксом -inė, як-от Dóvinė, Žvikinė, наголошуються на корені, а не на суфіксі.
Люди старшого віку завжди наголошують з гострим наголосом такі назви річок, як Gráužė, Páukis, Pilvė, Váiliškas, а молодші іноді вже з циркумфлексним, наприклад, Pilvė21.
У назвах річок трапляються не лише варіанти форм, а й подвійне наголошування та паралельні форми. Ось, наприклад, складені назви річок із другим компонентом-словом upis мають два варіанти наголошування: на першому й другому компонентах, точніше — а) на корені чи суфіксі першого слова, б) на корені другого слова. Серед тих, що наголошуються на корені першого слова або іноді на суфіксі, можна назвати, наприклад: Gražupis, Girnupis, Klamupis, Skriāudupis, Sparvinupis, Šiekštupis, Tamošupis, Tūrupis, Vilkupis, Vỹžupis. Назв річок, що наголошуються на корені другого слова, менше; можна назвати, наприклад:
18 Пор. R. Schmittlein, згад. праця, с. 76.
19 Див. K. Būga, «Дослідження назв річок і давнина айстів та слов’ян», «Tauta ir žodis», кн. I, с. 16. Також можна вважати, що всі географічні назви походять від загальних слів або особових імен.
20 Див. K. Būga, там само. Східної Литви Ширвінта бере початок у Неменчинському районі, Сієсартіс — у Молетайському районі, а обидві впадають у Швянтої.
21 Звичайно, є й подібні назви річок, що здавна мають циркумфлексний наголос, наприклад, Graižė.
219
Page 8
Geležupis, Gražupis, Obelupis, Sakalupis, Samanupis. Очевидну підставу для такого подвійного наголошування, здається, встановити неможливо. Трапляються навіть ті самі гідроніми (того самого або іншого струмка з такою самою назвою), що мають подвійний наголос, наприклад: Akmenupis і Akmenupis, Vėžupis і Vežupis. Перший варіант наголошування, здається, має бути давнішим. Крім того, наголошування, можливо, пов’язане й зі словотвором.
Інші приклади близького варіювання наголосу трапляються й в інших випадках, наприклад: а) різне місце наголосу та акцентний тип: Jūdrė і Judrė, Orijà — род. відм. Orijos і Orijõs (пор. Jotijà, Jotijõs); б) різна інтонація, наприклад: Naũsupė і Náusupė (рідко). Тут гостра інтонація, можна припустити, є новішою і виникла, можливо, через діалектні особливості або з інших причин.
У назвах приток Шешупе та Єсії одне з найскладніших і найзаплутаніших питань — співвідношення діалектних елементів a та e на початку слова. Це питання особливо актуальне під час унормування топонімів і гідронімів, тому тут потрібна значна обачність. Наприклад, гідронім занавиків Álnupio не можна відновлювати у формі Elnupį, тому що: по-перше, занавики замість початкового a в літературній мові вимовляють e — наприклад, вони кажуть ekėčios, ekmuõ, але з цим гідронімом так не поводяться; по-друге, у них немає слова elnias, а оленя вони називають briedžiu; по-третє, у цьому гідронімі насправді може бути й давній корінь al-, засвідчений також в інших гідронімах і назвах озер, наприклад: Alnà (струмок у Лаздіяйському районі), там само озеро Al̃nas22; крім того, пор. Álnis (озеро в Молетайському районі), там само Álnės upėlis.
Про те, що плутанина трапляється навіть у очевидних випадках із початковими a та e, наочно свідчить те, що дві притоки з тією самою назвою іноді пишуть по-різному: деякі унормувальні словники, зважаючи на діалект, пишуть, наприклад, Álksnė і Elksnė23. Хоча в капсайському діалекті, де відомі обидва ці гідроніми, справді трапляються обидві вимови, а саме: у капсайському II (Капсукас та ін.) — Álksnė, а в капсайському I подекуди, наприклад біля Пілвішкіса, — Elksnė, проте, здається, ясно, що в літературній мові має бути лише Álksnė.
Цікавим є капсайський гідронім Aistà. Сьогодні не наважуються замінювати його на Eistą, тому й назву похідного від нього села Aistiškių не слід відновлювати як Eistiškius, як це роблять деякі видання24. Хоча в тій частині капсайського діалекту, де найкраще відомий гідронім Aistà, літературне e переходить у a, питання співвідношення a та e в топонімах із цим коренем вирішити не так просто, тому не можна вважати діалектною формою ані Aistõs, ані водночас Aistiškių. Пор., наприклад, також Aisė (струмок у Кретингському районі), Aisetas (озеро поблизу Лабанораса) та ін.25.
22 Гідронім Alnà К. Бюга (див. його «Словник литовської мови», вип. I, с. 63) вважає ятвязьким.
23 Žr. Lietuvių kalbos rašybos žodynas, Kaunas, 1948, p. 384, 393. Be to, ypač nevykusiai daroma, rašant upėvardį Elksnė, o iš jo kilusį ten pat esantį gyvenamosios vietos vardą — Alksnėnai.
24 Див., наприклад, «Адміністративно-територіальний поділ Литовської РСР», Вільнюс, 1959 р., с. 687.
25 Детальніше див. K. Būga, Lietuvių kalbos žodynas, sąs. I, p. 24, 25; B. Savukynas, Ežerų vardai, „Lietuvių kalbotyros klausimai“, t. 3, p. 292.
220
Page 9
Є й інші, важче пояснювані речі, можливо, пов’язані з діалектом: наприклад, завжди вимовляють і пишуть Yglė (струмок у Капсуцькому районі), але — Igliūka ir Igliškėliai (назви населених пунктів, розташованих там само)26
Розглянуті тут назви річок мають лише форму однини. Загалом у назвах річок множина трапляється доволі рідко. Частіше вона зустрічається в назвах озер.
Можна було б і, звісно, варто було б значно ширше розглянути й дослідити назви річок, наведені тут, зокрема й з деяких інших поглядів, однак автор насамперед прагне, наскільки це було можливо, якнайдокладніше й повніше опублікувати принаймні сам матеріал. З цією метою тут додається алфавітний список приток Шешупе та Jiesia — словничок.
Після початку публікації таких або подібних за характером матеріалів про назви водойм, а особливо після видання реєстру назв річок і озер, буде створено добру основу для цінних і значущих пояснень та широких висновків. Такий, слід гадати, раціональний перебіг топонімічної праці й дослідження.
У словничку наведено понад 400 назв річок і струмків. Близько 50 річок і струмків мають повторювані назви, наприклад: Juodupė, Rūd-upis, Skriaudupis, Vilkupis та ін.; отже, назв із різними коренями близько 350, з яких найбільша частина належить до басейну Шешупе, а лише невелика частина — близько 30 назв — до річок і струмків басейну Jiesia.
Цей словничок укладено переважно на основі матеріалів про назви місцевостей, наявних в Інституті литовської мови та літератури (картотеки й списків), зібраних із народного мовлення. Значну частину цих матеріалів записав сам укладач словничка, розпочавши їх збирати 25 років тому. Визначення того, куди впадають наведені у словничку річки й струмки — у більшу (старшу) річку, — встановлено переважно на підставі даних згаданих матеріалів і «Кадастру річок Литовської РСР»27. Не вдалося встановити, куди впадає частина струмків, особливо дрібних, або якось інакше їх локалізувати. У словничку намагалися, наскільки це було можливо, зазначити місце наголосу та інтонацію або тип наголошування, однак для всіх назв не вдалося з’ясувати й визначити наголос тощо, хоча останнім часом розпитували окремих носіїв діалектів і використовували інші різноманітні джерела28. Деякі менші струмки, назви яких записали раніше, нині зникли через меліорацію чи подібні причини. Найчастіше вже невідомі й їхні назви, тому тепер майже неможливо уточнити їх у носіїв діалекту.
Тут обмежуємося лише назвами наявних і колишніх річок та струмків на території Литовської РСР. Назви річок і струмків басейну Шешупе, розташованих у Калінінградській області та на території Польської Народної Республіки, до словничка не включено. Найвідоміші з них можна згадати, наприклад, серед назв Калінінградської області: Aiksnupė, Bālupė, Bādūpė, Dirvōnupė, Ežerūpė, Liepond, Lėpupė, Prūdūpė,
26 Про деякі інші діалектні особливості див. примітки до доданого тут словничка.
27 Пор. M. Lasinskas, J. Macevičius ir J. Jablonskis, Lietuvos TSR upių kadastras, Vilnius, 1959, d. I.
28 Наприклад, M. Paškevičiūtė, Kalvarijos rajono vietovardžiai, дипломна робота, 1960 (рукопис на кафедрі литовської мови Вільнюського державного університету імені В. Капсука). У роботі назв річок і струмків зовсім небагато, і ті самі записані не надто якісно.
221
Page 10
Раушве, Скурупе, Вежупе; Народної Республіки Польща: Юодупе, Пейсе, Віжайне.
Звичайно, словничок не претендує на цілковито повний і точний перелік річок та струмків охопленої території. Деякі наведені тут назви, як уже згадувалося, остаточно не з’ясовані. Частину наявних у картотеці топоніміки Інституту литовської мови та літератури назв річок, наприклад, Арклюнюке (Шилавотас), до словничка не включено, оскільки вони викликають ті чи інші сумніви. Цей словничок і перелік у майбутньому можна буде розширювати й уточнювати. Додаткові матеріали можна було б знайти, особливо у віддаленіших місцевостях. Що це справді можливо, свідчить і нещодавно опублікована в пресі інформація про струмки в лісі Міколава при лісництві Ажуолу Буда Кальварійського району; там пишуть: «Місцеві мешканці не плутають їх (тобто струмки — J. S.). Усі мають назви: Шалтінбаліс, Клевеліу, Ширвінтос, Алкшнес, Лукошбаліу, Гілес, Вабалкшнес та інші струмки»29.
У словничку спочатку (у графі I) подано назву річки чи струмка в називному відмінку; зазвичай її наголошено, а наголосову парадигму зазначено (у графі II). Як уже згадувалося, наголос і наголосову парадигму деяких назв, особливо дрібніших водотоків, з’ясувати не вдалося. Далі, наскільки це було можливо, зазначено локалізацію річки чи струмка: а) з якого боку (д. — правого, к. — лівого) і в яку більшу (повноводнішу, старшу) річку вона впадає (графи III, IV); б) якийсь ближчий населений пункт (місто, містечко, околиця, село), повз який протікає річка чи струмок або де ця назва більше відома, її чули й записали. Скороченнями, перелік яких подано окремо, зазвичай позначено більший населений пункт, а до назв деяких, особливо дрібніших струмків, додано також назву села. Досягти високої точності чи одноманітності тут не вдалося.
В останній (VI) графі іноді подано ту чи іншу примітку різного характеру (їх, звичайно, слід було б навести більше). Крім того, якщо в народі широко закріпилася назва в діалектній формі, менш відомій у літературі, то іноді її також записано у словничку, але в примітках (графа VI) біля неї подано відсилання до форми літературної мови, наприклад: Оверупеліс див. Во́верупеліс. Однак до словничка не внесено:
а) цілком очевидні, закономірні й широко відомі фонетичні діалектизми, наприклад: Аглініс, Екменупе, Елксне;
б) деякі спотворення форм і наголошування, наприклад: Судуоня, Шудуоня.
Вживані варіантні форми зазвичай подано окремими заголовними словами. Форми, вживані північніше або не рекомендовані для літературної мови, найчастіше відсилають до основних форм, однак суворішої нормалізації тут не ставили за мету — намагалися лише так чи інакше зафіксувати самі факти.
29 Г. Ісокас, «Тієса», 1961. III. 1.
222
Page 11
Басейн Шешупе
Page 12
II. СЛОВНИЧОК НАЗВ РІЧОК І РІЧЕЧОК БАСЕЙНІВ ШЕШУПЕ ТА ЄСІЇ
Назва річки або річечки | Акцентний тип | Берег впадіння | Куди впадає | Найближчий населений пункт | Примітки | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6
Вабал(к)шне 2 л. Пілве ĄžB. Пор. Вабал(к)шне-Павобелке Kad.
Вайлішкас 1 Žal. Так називається Ширвінта II біля с. Вайлішкяй
Вайпоне 2 Див. Вайпонія
Вайпонія 4 л. Газда Klvr., Вайпонішкяй
Вайтєкупіс 1 прит. Аукшпірта I Snt., Вайтєкупяй
Вайтупе 1 прит. Вандупе Grš., Кубілішке
Вайту́піс 1 Див. Вайту́пе
Валчю́ва I 3b с. Сасна Ss., Тау́ткайчяй
Валчю́ва II 3b с. Шешупе Igl., Ку́ктай
Валку́піс 1 прит. Ленку́піс Lkš., Зиплябӯдіс
Ванду́пе 1 прит. Шешупе Br.
231
Page 21
Lentelės tęsinys
1 2 3 4 5 6 Варляупіс 1 Pjv., Еґлупяй Варнупеліс 1 л. Довіне Ldvn., Варнупіс Васаките 1 Славанта Ss., Павасаке Пор. Kad. Васаке Васакуте 2 Див. Васаките Вельнядаубе 1 Ширвінта I Alvt., Дайлучяй Вельнупіс 1 прит. Шешупе Köl., Slv. Вембре 2 л. Сеймєна VIkv., Павембряй Вешне 2 л. Ширвінта I Алвітас, Верснупяй Верснупе 2 Див. Версне Вєрупіс 1 прит. Вішакіс KzR., Багаускай Вежупіс I 2 прит. Раусве I Kt., Навінінкай Вежупіс II 1 прит. Мілупе Žvr., Павенґрупяй Вичюс 4,2 прит. Єсія Grl., Марґінінкай Віемуоне 2 Див. Віемуоня Віемуоня 3a л. Єсія Skrd. Віюну́піс 1 прит. Ширвінта I Kbr., Слібіняй Вікшрупіс 1 Орія I Šk., Пруселяй Вілка́уя I 3b прит. Сеймєна VIkv. Вілка́уя II 3b прит. Сеймєна VIkv., Д. Селвяй Протікає повз залізничну станцію Вілкабале 1 Юодупе I Žal. Вілктініс 2 л. Пента III Snt., Павілктіняй Вілкупіс I 1 л. Сєсартіс Lkš., Вілкупіс Вілкупіс II 1 л. Пента I Grš., Пентішкяй Вілкупіс III 1 Сілу́пе II Ikš., Акечяй Вілкупіс IV 1 л. Сеймєна Žal., Вілкупяй Вілкупіс 3b Див. Вілкупіс IV Вінґелупіс Snt., Кяунупяй Вінґре л. Шешупе Kad. Пор. Вінґрупіс Вінґрупіс I 1 прит. Сеймєна Žal., Вілкупяй Вінґрупіс II 1 прит. Мілупе Žvr., Павінґрупіс Тарія і Венґрупіс, Павенґрупяй Вінкшнупіс 3a л. Нова Jnk., Вінкшнупяй Віршруде 1 Вішакіс KzR., Кардокай Вішакіс 1 прит. Шешупе VšR. Вішакутіс (2) Plv., Юркшай Вижупіс 1 л. Шешупе Klvr., Акменінай Воверупеліс 1 Сасна Ss., Барсукіне Тарія Оверупеліс: овере Залбурґіс 1 Нова Grš., Мурейкай Заніла 2 л. Ширвінта I Pjv., Клеткінінкай Зебріс 4 Славанта Gdl., Скешбаляй Зомч(я)упеліс 1 Єсія Igl., Зомчіне Жаґарініс 2 Brt., Даукшайчяй Жарстеле 2 прит. Єсія Šil. Пор. Zorstrata Kad. Жасінукас 2 Анчюпіс Šil., Лієпалотас Жельсвеле 2 прит. Шешупе Ldvn., Пажельсвяй Жидґрабе 1 Шешупе Kps. Жилупіс 1 Раусве I Gž. Жіоґас прит. Бартупе Kad. Жіоґіс 4 VIkv., Кісінішкяй
232
Page 22
Lentelės tęsinys
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6
Жолупіс | 1 | | Ленкупіс | Lkš., Акечяй
Жвікіне | 1 | л. | Сєсартіс | Lkš., Жвікіне
Жвірблупіс | 1 | | Вішакіс | Jnk., Каралішке
Жвірґжде | 2 | л. | Шешупе | Šn., Бебринінкай
Жвірґждукас | 2 | л. | Жвірґжде | Šn., Ожеляй
СКОРОЧЕННЯ
Alk. — Алксненай, Вілкавішкський район.30
Alvt. — Алвіташ, Вілкавішкський район.
ĄžB. — Дубова Буда, Казлу-Рудський район.
Bg. — К. Буга.
Bgt. — Баготоя, Казлу-Рудський район.
Br. — Барздай, Вілкавішкський район.
Brt. — Бартнінкай, Вілкавішкський район.
Būbl. — Бублеляй, Шацький район.
d. — правий, права.
Dkš. — Даукшяй, Капсуцький район.
dv. — колишній маєток.
ež. — озеро.
Gdl. — Гуделяй, Пренайський район.
Gl. — Гелгаудішкіс, Шацький район.
Graž. — Гражишкі, Вілкавішкський район.
Grl. — Гарлява, Каунаського району.
Grš. — Гришкабудіс, Шакяйського району.
Gs. — Гейстараї (Дідвяжяй), Вілкавішкського району.
Ig. — Ігляука, Капсукаського району.
Igl. — Іглішкеляй, Капсукаського району.
Iš. — Išlaužas, Пренайського району.
Jnk. — Янкай, Казлу-Рудського району.
k. — лівий, ліва.
Kad. — кадастр річок Литовської РСР, ч. 1, Вільнюс, 1959.
Kbr. — Кибартай, Вілкавішкського району.
Kdl. — Кідулі, Шакяйського району.
Klvr. — Кальварія.
km. — село.
Kps. — Капсукас (Маріямполе).
Krsn. — Кросна.
Kt. — Кетурвалакай, Вілкавішкського району.
KzR. — Казлу-Руда.
Lbv. — Любаво, Калварія.
Ldvn. — Людвінав, Капсукас.
Lkš. — Лукшяй, Шакяй.
Lzd. — Лаздіяй.
mš. — ліс.
Nm. — Кудіркос-Наумєстіс, Шакяй.
Pjv. — Паєвоніс, Вілкавішкіс.
Plk. — Плокщяй, Шакяй.
Plv. — Пілвішкіс, Вілкавішкіс.
pvd. — прізвище.
30 Далі в переліку скорочень це скорочення не зазначається.
233
Page 23
Ras. — Расяй, Калварія.
Rdm. — Рудаміна, Лаздіяй.
Iš. — писемні джерела.
Pns. — Пунськ (Польська Народна Республіка).
Sdr. — Сударагас, Шакяй.
Skrd. — Скруджяй, Казлу-Руда.
Škv. — Славікай, Шакяй.
Smn. — Сімнас, Алітус.
Snt. — Сінтаутай, Шакяй.
Ss. — Саснава, Капсукас.
Šil. — Шілавотас, Прєнай.
Šk. — Шакяй.
Šn. — Шунскай, Капсукас.
t. — вимовляє, діалектно.
Ūt. — Науйої-Ута, Прєнай.
VIkv. — Вілкавішкіс.
Vrb. — Вірбаліс, Вилкависького.
VšR. — Вішакіо-Руда, Казлу-Рудського.
Všt. — Віштітіс, Вилкависького.
Vv. — Вейверяй, Казлу-Рудського.
Žal. — Жаляйоі, Вилкависького.
ŽD — P. Skardžius, Lietuvių kalbos žodžių daryba, Vilnius, 1941.
Žvr. — Жвиргждайчяй, Шакяйського.
ПРИТОКИ РІЧОК ШЕШУПЕ І ЄСЯ
И. СЕНКУС
Резюме
Стаття складається з двох частин: I. Огляду назв з погляду мовознавства, II. Словничка назв річок і струмків басейнів Шешупе та Єсі.
У першій частині подано систематичний огляд найважливіших з погляду мовознавства назв річок і струмків басейнів Шешупе та Єся. Найдавніші й найцікавіші назви такі: Aista, Gazda, Jotija, Jūrė, Keklys, Kirsna, Nova, Orija, Penta, Pilvė, Sasna, Siesartis, Sūduonia, Šeimena, Vilkauja та інші. Наприклад, корінь Siesartis зіставляють із давньоіндійським sisarti «він тече, біжить», Kirsna — із давньопрусським словом kirsnan «чорний».
Слід зазначити, що корені та суфікси назв річок басейнів Шешупе та Єсі, за винятком дуже небагатьох, є литовськими або балтійськими.
У словничку подано понад 400 назв річок, з яких близько 350 мають різні корені.