LIETUVIŲ KALBOS GRAMATIKOS TYRINĖJIMAI

LIETUVOS TSR MOKSLŲ AKADEMIJA

ЧАСОВІ КОНСТРУКЦІЇ ЗІ ЗНАХІДНИМ ВІДМІНКОМ У СУЧАСНІЙ ЛИТОВСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ МОВІ

A. RUZĖ

Вступ

§ 1. Основні значення знахідного відмінка часу в давніх литовських писемних пам’ятках і розмовній мові висвітлювали не один мовознавець¹. У багатьох випадках їхні твердження стосуються й сучасної літературної мови. Найбільше відомостей про значення й уживання знахідного відмінка часу в сучасній літературній мові знаходимо у праці Й. Яблонскіса «Відмінки та прийменники»², а також в академічній граматиці³.

У згаданих працях знахідний відмінок часу розглядається як одне зі значень знахідного відмінка.

У цій статті ми розглядатимемо не знахідний відмінок часу як окреме значення знахідного відмінка, а часові конструкції⁴, утворені зі знахідним відмінком. Спробуємо з’ясувати граматичну структуру й лексичну будову часових конструкцій зі знахідним відмінком, їхні значення, залежність значень від граматичних і лексичних особливостей конструкції, а також тенденції вживання таких конструкцій.

§ 2. Часові конструкції зі знахідним відмінком порівняно з конструкціями, утвореними з іншими відмінками, є в сучасній літературній мові найпродуктивнішими й уживаються найінтенсивніше. Вони мають також найбільше значень. Можна виокремити чотири основні значення часових конструкцій зі знахідним відмінком: 1) момент або період часу дії, 2) тривалість дії, 3) тривалість результату дії та 4) частотність дії. Крім того, конструкції з цими значеннями можуть мати додаткові відтінки, зумовлені їхньою граматичною структурою або лексичною будовою.

Відмінності у значеннях часових конструкцій зі знахідним відмінком зазвичай зумовлюють такі найважливіші чинники: 1) вид дієслова, що виступає головним компонентом конструкції, 2) лексичне значення іменника, що виступає залежним компонентом, 3) граматичні й лексичні властивості означення при іменнику у знахідному відмінку, 4) конструкції

¹ A. Schleicher, Litauische Grammatik, Prag, 1856, p. 262—264; F. Kurschat, Grammatik der littauischen Sprache, Halle, 1876, p. 380—382; E. Fraenkel, Syntax der litauischen Kasus, Kaunas, 1928, p. 161—163.

² J. Jablonskis, Rinktiniai raštai, t. I, Vilnius, 1957, p. 617—621.

³ LTSR MA Lietuvių kalbos ir literatūros institutas, Lietuvių kalbos gramatika, t. I, Vilnius, 1964, p. 197—199.

⁴ Тут часовими конструкціями називаються дієслівні словосполучення, що виражають часові відношення.

85

форма числа знахідного відмінка іменника, що виступає залежним компонентом. Не завжди всі ці чинники відіграють однакову роль. В одних випадках важливішим є один із цих чинників, в інших — інший.

I. Конструкції, що позначають момент або період часу дії

§ 1. Значення моменту або періоду часу дії визначається дією дієслова, що виступає головним компонентом конструкції. Момент часу дії виражається конструкціями, головним компонентом яких є дієслово доконаного виду. Дія, виражена дієсловом, відбувається в певний момент часу, названий іменником.

Кастуліс Нарвілас приїхав до Вільнюса опівночі голодний. VaižgRR II 72. Уранці всі бабусі порозбігалися. ŽemR I 100. У неділю, напередодні іспитів, прийшла мати. AvyžĮSK 126. Навесні, повернувшись з канікул, двоюрідний брат Юргіс Шаукліс приїхав відвідати нас. SimonNTP 308.

Період часу дії виражається конструкціями, головним компонентом яких є дієслово недоконаного виду. Тривалість дії чітко не вказується: вона може тривати коротший, довший або весь період часу, названий іменником.

Уночі плакала Карусе, уткнувшись у важку подушку з клоччя. Gud-GuzR I 26. У неділю мрячило. MačAD 86. Адже птахи нічого іншого не вміють, лише цвірінькати, а взимку мусять голодувати. BalčAP 184. Улітку хвилювалися золоті ниви. MarcBR 148.

В інших аспектах ці близькі за значенням конструкції не відрізняються, тому тут їх розглянуто разом. Лише в ілюстраціях спочатку подано конструкції, що позначають момент часу дії, а далі, з нового рядка, — конструкції, що позначають період часу дії.

§ 2. Залежним компонентом конструкцій, що позначають момент або період часу дії, завжди виступає іменник в однині у знахідному відмінку.

Ці часові конструкції утворюються з іменниками з досить чітко визначеним лексичним значенням. Зазвичай вживаються назви частин доби, днів тижня, пір року, одиниць вимірювання часу та невизначеної кількості часу. Конструкції з іменниками, що мають інші часові значення, трапляються досить рідко.

Конструкції з іменниками, що позначають одиниці вимірювання часу або невизначену кількість часу, завжди мають структурно необхідне означення. Конструкції з іменниками тих самих значень, що належать до інших згаданих вище семантичних груп, можуть уживатися як з означеннями, так і без них.

§ 3. У сучасній літературній мові дуже продуктивні конструкції, що позначають момент або період часу дії, залежним компонентом яких виступає знахідний відмінок назв частин доби, днів тижня й пір року без означень. Без означень іноді вживається також той чи інший іменник з іншим часовим значенням.

Уранці з’їхалося багато возів на церковне подвір’я. ŽemR III 355. Скільки вдень вирвано, стільки вночі треба витерти. KatkR 91. Опівночі всіх розбудив стуком. Gs. Нарешті опівдні доїхали до великого, грузького болота. VienR IV 24. У понеділок, іноді у вівторок, знову поверталися на батьківщину до наступної суботи. Myk-PutR III 256. Навесні одна корова здохла, тепер — інша. Ėr. Восени Барткус отримав листа від сина. MarcBR 157. У розпал літа він прийшов до Андрю-

86

що, знайшов його лежачим. GričŽ 240. Буває, довідаюся, що я повертаюся додому, і в неділю до мене приходять послухати новини. BilR I 104.

Нічні птахи сплять удень. Jnš. Я добре знаю, що означає вночі шукати свій берег. MiežSA 163. З ким ти вранці біля дому шепотівся через паркан? SruogR III 10. Опівдні, сівши десь під грушею, читаєш, пишеш, розтягнувшись, грієшся на сонці. VienR VII 40. Вілюс хоче у вівторок або середу жито косити. SimonR V 13. У понеділок підемо подивитися. SimonNTP 224. Його кімнати, влітку не провітрювані, а взимку не опалювані, довго стояли завалені всяким непотрібним мотлохом. Myk-PutR IV 9. Узимку носив штани з товстого сукна та чорні, зношені й потерті кожухи. KrėvRg 171. У гарячу пору і старі, і молоді метушаться. Grl.

§ 4. Дуже поширені конструкції, утворені з орудного однини іменників kartas, sykis. Орудним відмінком цих слів виражається дуже загальний, невизначений час⁵. За своїм значенням і функцією орудні відмінки цих слів близькі до прислівників⁶.

У конструкціях із згаданим значенням, де kartas, sykis стоїть в орудному відмінку, основним компонентом зазвичай є форма дієслова минулого одноразового часу.

Та ось одного разу прийшли люди, взяли льон за верхівки й вирвали з корінням. BalčAP 24. Якось навіть зголосився провести, але й слова по-людськи вимовити не вміє. Grušk 122. Якось на Дамійона впала на кашкет така «ракета». SajK 111.

Одного разу вони стояли біля озера Вовче Око й дивилися на сосновий ліс. VenclR II 50. Жив собі колись старий рибалка. BalčTVN₁ 9.

Час від часу трапляються конструкції, основним компонентом яких є форма дієслова теперішнього часу.

Якось повертаємося з церкви — а на подвір’ї кінь стоїть, наче вкопаний. ŽemR IV 314.

Однак форма теперішнього часу в таких випадках завжди позначає минулу дію. Конструкції зі згаданими значеннями без означень у сучасній літературній мові не утворюються ні з формами дієслова минулого багаторазового чи майбутнього часу, ні з іменниками kartas, sykis в орудному відмінку.

Конструкції з орудним відмінком слів kartas, sykis означають дуже невизначений момент або період часу дії. Тому їх часто поширюють ще одним відмінком іменника, відмінком із прийменником або прислівником, що уточнює час дії.

Якось восени погнав я в Бурбішкіне волів орати перелог. BilR I 178. Якось він повернувся після сильної грози. SajJ 48. Якось під час перестрілки поранили командира роти (tsp). Та я не витримав і якось уночі подався на пасовища. BaltPV I 91.

Якось надвечір іду до маєтку й зустрічаю жебрака (рш). Якось під час перерви шкандибаю зі своїми друзями-шкандибами й знаходжу у дворі недопалок сигарети. SruogR V 169.

Однак конструкції зі словами kartą, sykį і без таких слів-розширювачів є повними за структурою.

§ 5. Орудний відмінок іменників найчастіше вживається з факультативними означеннями — іменниками, прикметниками, числівниками, займенниками та дієприкметниками. Слова, що виступають такими означеннями, зазвичай також мають лексичне часове значення.

^⁵ Lietuvių kalbos gramatika, t. I, p. 198.

^⁶ K. Ulvydas, Dėl vienaskaitos galininko prieveiksmėjimo dabartinėje lietuvių kalboje, „Lietuvių kalbotyros klausimai“, t. II, V., 1959, p. 75.

87

1) Іменниковим означенням розширюються ті конструкції, залежним компонентом яких виступають іменники, що позначають частини доби.

Наступного дня Марта з матір’ю приїхала до Каволісів. ŽemR IV 136. Про що ми думали, коли засинали осінньої ночі під власним дахом? MaldŠM 165. У суботу пополудні Арвідас, як зазвичай, знову повернув у бік озера. LankNR 171. Однак у п’ятницю вранці її ентузіазм зник. VienR VII 157. У суботу ввечері кожен вільно переводив подих. Myk-PutR VI 40. Коли почалося весілля, увечері напередодні, Купщяї повели Петра до клуні, щоб віддати йому обіцяну частку. ŽemR I 181.

Поблизу Зарасая, щоб захистити посіви від осоту, плуг мастили м’ясом, звареним на Масницю. LEB 59. Наступного ранку, на сході сонця, Петрас із Балсів уже гнав воляче ярмо через село в поля. Myk-PutR VI 71. У різдвяну ніч тварини розмовляють між собою. Jnšk. І моя любов летить серпневої ночі, мов падаюча зоря. MaldŠM 85.

Знахідний відмінок іменника vakaras у часових конструкціях частіше вживається з означенням, ніж без нього. Знахідний відмінок цього слова без означення в часових конструкціях літературної мови поступово витісняється місцевим відмінком vakare⁷.

2) Прикметникові означення зазвичай вживаються при іменниках, що позначають частини доби, пори року та дні тижня. Найхарактернішими й найуживанішими є конструкції, розширені прикметниками ankstus, ankstyvas, vėlus ir vėlyvas. Іншими прикметниками часові конструкції зі знахідним відмінком розширюються досить рідко.

Найближчої неділі, після обіду, Катря з Кедуляїв зібралася до Шіленів. Myk-PutR VI 583. Раннього ранку вони складуть вугілля в паперові мішечки й розвезуть тачками по міських крамницях… MarukŽŠG 18. Хоча майстер повертається рано-вранці, все ж незабаром навіть старенька вибігає його зустріти. CvMS 331. Де задрімаєш пізнього вечірка? SNērKBM 85. Виходячи, Юле, поспіхом пообідавши, сказала, що повернеться лише пізнього вечора. KrėvLŽ 184.

Пізнього пополудня Алма пішла додому. BubLK 155. Ранньої осені, коли сяє вся природа, барви бачить кожен. LankNR 98. Ранньою весною розсаду помідорів вирощують у парниках (trš). У святковий день на край поля я не гнав. MaŠAMB 41. Її сльоза грає в моїй душі і тихої ночі, і тривожного дня. Myk-PutBV 60. У хвилях нас уночі огортатимуть свіжі зорі. SNērP₁ 172.

3) При іменниках, що позначають частини доби, означенням нерідко виступає й порядковий числівник. Конструкції, розширені порядковими числівниками, мають чітке значення моменту часу дії лише тоді, коли основним компонентом конструкції є дієслово доконаного виду.

Другого дня я вийшов надвір. BilR I 217. На четверту ніч сон усіх зморив. KrėvP 81. На другу ніч рибалка розсипав навколо бочки піску. CvR₁ VII 226. На третій вечір знову приходить чорт. CvR₁ VII 337.

Коли основним компонентом є дієслово недоконаного виду, а залежним — знахідний відмінок іменника з порядковим числівником, значення часового періоду дії може виявитися лише з контексту. Вирвані з речення, такі конструкції означають тривалість дії.

⁷ K. Ulvydas. Dėl vienaskaitos galininko prieveiksmėjimo dabartinėje lietuvių kalboje, „Lietuvių kalbotyros klausimai“, t. II, p. 80.

88

На другий ранок уся вода кишіла й роїлася, повна золотих рибок. LKŽ VI 572. Риба й гість на третій день смердять. PP 140. Лише третього вечора він знову сидів у своєму кабінеті. MarcBR 24.

4) Однак найчастіше означеннями в цих конструкціях зі значенням часу є вказівні та неозначені займенники. Вказівні займенники вживаються з різними іменниками, що позначають поняття часу.

За роботу взялися гуртом, і того самого дня склали й останні копиці. VienR V 45. Тієї п’ятниці розбився на смерть Янкус. Grl. Цієї весни раптом запанувало тепло. CvMS 39. Балтарагіс тієї зими зовсім посивів і зігнувся від турбот. BorBM 67. Однак цього разу страх за дитину розв’язав їй язика. BalčHP 185. Адже того разу йому мало не вибили око. SimonR V 140.

Суворо насупившись, того ранку шіленські орачі запрягали волів у плуги. Myk-PutR VI 291. Сподіваюся, що ще цієї осені наш недужий найкраще жито пожне! LzPR II 363. То про що ж я торочив минулого разу? MarukŽSG 20.

З неозначених займенників у цих конструкціях уживаються лише прикметникові, найчастіше – той чи інший.

Одного пообіддя настоятель помахом руки подав вікарієві листа, щойно принесеного з пошти. Myk-PutR IV 12. Одного ранку матуся повела всіх діток на конюшину. ŽemR IV 447. Якось прийдеш і до окуліста. Vkš. Якось увечері я зайду до тебе. AvyžĮSK 95. Слухай, приїдь якось у неділю до нас у Руджяй. PaukštPM 108. Багато років по шлюбі ворон, однієї осені, перед відльотом до тепліших приморських країв, зграя опустилася перепочити на засіяне житом поле. CvR₁ VII 75. Щоправда, якось мене добряче відлупцювала Міна. Simon NTP 42.

Одного вечора вітри розгойдували полум’я нашого багаття. SNėrP₁ 416. Наступного дня Ґерда знову бігала по тому дивовижному квітнику під теплим сонечком. BalčAP 232. Однієї зими страшенно морозило. Akm. Якось іншим разом три сестри прали в річці білизну. BsRP 96.

5) Дієприкметникові означення також уживаються з різними іменниками, що позначають поняття часу. Найчастіше функцію означення виконують майбутній, попередній, минулий, минулий. Значно рідше вживаються інші дієприкметники.

Минулої ночі якийсь чоловік із жінкою постукав у мої двері. BalčTVN₁ 194. Пропоную прийти з заявами наступної неділі! GričŽ 354. Чуєш, Берташю, наступної весни ти посиплеш доріжки, і він уже бігатиме ними! GričŽ 192. Минулої осені Рімас із Нерімом віддали до війська вже другого сина. VaižgRR II 21. У призначений день приїхали свати. Trš.

Наступного ранку їдемо до Шяуляя. Trk. Адже минулої суботи, б’ючи себе в груди, ти обіцяв усе сплатити. І минулої неділі ще агітацію вів у Іцика. Myk-PutR IV 29. Вони (коні) мусили навіть тягати папери, такі самі, які я тягав минулого літа. SruogR V 311. Адже минулого разу […] я бачив гарне місто. BilR I 101

6) Іменник у знахідному відмінку іноді має також кілька означень. Функцію означення можуть виконувати слова різних відмінюваних частин мови. Такі означення можуть уточнювати час, виражений іменником у знахідному відмінку, не лише з погляду часу, а й з інших поглядів.

89

Можливо, що того подарунка того морозного січневого ранку і мені кілька крихт перепало. Myk-PutBV 8. Якось пізнього вечора Вінцеас Канява, не знаходячи собі місця, подався до свого товариша в горі й радості. VaižgRR I 371. Через три місяці поліція схопила й справжнього церковного злодія, який у ніч храмового свята святого Іоанна зірвав у церкві бляху. VienR II 137.

Якийсь жартівник із нашого села одного спекотного літнього дня віз возом сіно з лук через лісові вирубки. BiIR I 176. Одного теплого надвечір’я ранньої весни я поспішав на батьківщину (trš).

§ 6. У всіх розглянутих вище випадках означення у структурі конструкцій, що виражають момент або період часу дії, є факультативними. Конструкції й без цих означень зберігали б значення моменту або періоду часу дії та мали б повну структуру. Коли залежним компонентом конструкцій із цими значеннями є знахідний відмінок іменників, що позначають одиниці виміру часу або невизначену кількість часу, він завжди вживається з означенням, яке є необхідним структурним елементом конструкції. Без означень ці конструкції набували б іншого значення — тривалості дії. Функцію структурно обов’язкових означень виконують слова тих самих частин мови, що в розглянутих вище конструкціях виступають факультативними означеннями.

1) Із субстантивним означенням широко вживається лише знахідний відмінок іменника місяць. У цьому разі означенням зазвичай виступають іменники, що позначають назви місяців. Конструкції з іншими іменниками, які позначають одиниці виміру часу або невизначену кількість часу й уживаються із субстантивним означенням, трапляються дуже рідко.

Але у вересні я захворів і відтоді не працюю. T 1967 85. У лютому розпочався новий великий страйк вільнюських робітників. LI II 304.

У червні страйкували візники. LI II 313. Ніхто не бачив, як вона ловила жабенят у травні. LKŽ VI 815. Юргела вмів опановувати себе і в хвилину небезпеки (tsp).

2) Значно частіше структурно необхідним означенням виступають прикметники з різними значеннями.

Останньої хвилини я побачив знайомого ще з давніх часів адвоката (trš). Із моїх уст у темну годину, сичачи, вириваються змії. BaltakPU 171. Простягни людині руку у важку годину. MilŽP 66. Бенюс хотів сказати, що Аніцетас водив її на збори робітників, але в останню мить опанував себе. AvyžISK 104.

Минулого тижня у Вільнюсі гостювали кілька груп іноземних туристів (tsp).

3) Порівняно рідко необхідним означенням у конструкціях із цими значеннями виступає порядковий числівник. Трохи частіше конструкції такого типу трапляються лише з іменником година.

Конструкції, головним компонентом яких є дієслово доконаного виду, мають чітке значення моменту часу дії.

О п’ятій годині незліченні натовпи заполонили ринок і прилеглі вулиці. Myk-PutR VI 357. За друге півріччя Васаріс написав близько десяти віршів. Myk-PutR III 236.

Якщо головним компонентом є дієслово недоконаного виду, значення періоду часу дії виявляється лише в контексті. Поза реченням така конструкція має значення тривалості дії.

90

О п’ятій годині, дивись, він знову в гімназії, щось майструє в учительській. PaukštPM 172.

4) Функцію структурно обов’язкових означень найчастіше виконують займенники. Зазвичай уживаються вказівні, значно рідше — неозначені займенники.

За ту добу загін пройшов у тил ворога близько 50 кілометрів. T 1967 4. Минулого тижня Адам прийшов і вигріб усе до останнього гроша. GričŽ 83. Тієї ж миті Котас зрозумів, що це він, Пранаїтіс. Myk-PutR VI 620. Цієї миті він ще нестерпніше захотів, щоб його маєток раптом змінився, як у казці. MarcR I 32. Хто знає, а може, саме тієї миті Везувій зітхне. VienR VII 242. Наступного тижня слуга знову прийшов і запросив хлопчика відвідати свого господаря. BalčAP 321.

Усе це повторюється день у день, тієї самої години, тієї самої хвилини, а може, навіть тієї самої секунди. VienR VII 110. Цього місяця бувають найкоротші дні року. T 1966 279. Адже Пундзюс тієї секунди стояв на краю прірви. DovA A 269. У цю хвилину він усією душею ненавидів Гряужініса. Ayž ISK 23. Цієї миті мати на мене не дивилася. SimonOBT 84. Наступного місяця я зовсім не працюю. Vkš.

5) Функцію структурно обов’язкових означень виконують також ті самі дієприкметники, що й у ролі факультативних означень.

Наступного тижня обіцяю вирізати ось цю ґулю. SajJ 14. Наступного місяця йду у відпустку. GrušK 155.

Минулого тижня в редакції часто дзвонили телефони. T 1967 84. Минулої доби в республіці йшов дощ (tsp). У призначену годину всі запрошені гості були на місці. LKŽ VI 1085.

II. Конструкції, що виражають тривалість дії

§ 1. У конструкціях, що виражають тривалість дії, дія дієслів охоплює весь час, позначений іменником у знахідному відмінку. Залежний компонент цих конструкцій найчастіше виражає кількість часу. Ця кількість часу зазвичай виражається двома способами:

1) Залежним компонентом виступають іменники, які самі мають лексичне значення кількості часу (назви одиниць виміру часу та невизначеної кількості часу).

За ті марки саксонець житиме цілий місяць. VienR VII 120. Майже рік пролежав у ліжку. ČiurlRR II 171. Усе це тривало, мабуть, хвилину. SajK 126. Барбелею ця похвала не сподобалася: насупивши брови, вона слухала цілу годину. LzPK 9. Хвилинку вони мовчки дивилися одне на одного. Gud-GuzR I 72. Час від часу ми натрапляли на строкатих фазанів, що купалися в піску на дорозі; побачивши нас здалеку, вони припадали до землі й, посидівши так хвилинку, чимдуж кидалися в ліс. VienR VII 72.

2) Залежним компонентом виступає іменник із кількісним означенням. У цьому разі сам іменник може означати не лише кількість часу, а й деякі інші часові поняття або навіть процеси.

«Сліпого кабана, замкнувши в хліві, годували сім тижнів. BorJPK 75. До Якуба всі ставилися як до свого, як до якогось гостя, жінки радо чекали на нього, а старому було не дивиною застрягти десь на кілька днів. LzPR II 359. Усе літо Дюймовочка жила сама у великому лісі. BalčAP 182. От Яким цілий вечір переживав

91

її. GričŽ 168. Цілісінькі дні він стоїть посеред кімнати (трш). Усю дорогу до містечка Ігнотас міркував, чим це закінчиться. Gud-GuzR I 86.

§ 2. Основним компонентом конструкцій, що виражають тривалість дії, може бути дієслово недоконаного або доконаного виду. Переважають конструкції з дієсловами недоконаного виду.

Юозас годину стояв на місці, наче вкопаний у землю. LzPR II 17. Увесь тиждень Домантієне готувалася до балу. GrušK 15. Я хворів усю зиму. MarcBR 217. Два місяці йшов, аж поки повернувся… Gud-GuzR I 73. У гімназії обидві кілька років сиділи за однією партою. KrėvLŽ 136. Довгий час тут працював лише один в’язень. SruogR V 354.

Однак іноді основним компонентом можуть бути й дієслова доконаного виду, що означають дію певної тривалості.

Ще пів години попасу і поганю додому. SajK 147. Він насупився, хвильку подумав і нарешті погодився. VienR VII 153. Зупиняюся біля якогось сарайчика й обпираюся: хочу постояти лише хвилинку. Gud-GuzR V, 126. Ледве живий доплентався додому й три тижні пролежав у ліжку… BilR I 179. Цілий вечір проговорили дочка з матір’ю, а до кінця нитки так і не дійшли. DovŽE 126. Цілісінькими годинами вистоювали [Шивой] на пасовищі. CvR₁ VII 111.

У таких конструкціях, що виражають тривалість дії, дієслова доконаного виду зазвичай можна замінити відповідниками недоконаного виду, зберігаючи те саме значення конструкції, наприклад: попащу пів години — пастиму пів години, хвильку подумав — хвильку думав.

§ 3. Конструкції з акузативом можуть означати як визначену, так і невизначену тривалість дії. Ці відтінки зумовлені лексичним значенням іменника в залежному компоненті або лексичними й граматичними властивостями означення в конструкції, а в окремих випадках — також числом іменника в акузативі.

§ 4. Найчастіше вживаються конструкції, що означають визначену тривалість дії. Вони утворюються з іменником в акузативі, який уживається без означення або з означенням. Іменник без означення завжди має форму однини в акузативі. Єдиний виняток — іменник множини metai.

Конструкції з цим значенням без означень зазвичай утворюються з іменниками, що називають одиниці виміру часу.

Як виявилося, ми даремно працювали місяць, бо мали відшкодувати збитки господаря. Gud-GuzR V 97. Випустиш свиней, а потім кувікатимеш пів дня, аж поки знову покличуть. Vj. Пів року випасав телят. SajJ 24. Так Петрас Алешюнас ходив тиждень. BaltVRA 158. Звісно, опиратиметься ще принаймні рік… VaižgRR I 414. Болото ще триматиметься тиждень, а може, й довше. DovŽE 430. Що ж тут такого, якщо він згає пів години. LankNR 148. Пропіяв добу, кум Ваурус видавався слабшим. VaižgRR I 374. Вислухавши протягом години такі сповіді, Васаріс відчув, що його увага починає притуплюватися. Myk-PutR IV 35. Перебудь рочок, перебідуй біду. LTt I 55.

§ 5. Значно рідше конструкції на позначення визначеної тривалості дії утворюються з іменниками, що означають інші поняття часу, у формі акузатива без означення. Основним компонентом таких конструкцій завжди є дієслово доконаного виду.

Кури побули день на волі й перерили весь город. Trgn. Крізас і майстер проводять день у Адама, немов велике свято. CvMS 130. Я пропрацював осінь

92

за їжу. Krš. Цілу нічку не стуляв очей, уже сонечко сходить, а хлопець іще не склепив повік. KrėvP 66.

Уже згадувалося, що залежний компонент конструкцій, які виражають тривалість дії, акцентує кількість часу. Оскільки назви частин доби, пір року, днів тижня та інших визначених часових проміжків не мають чіткого значення кількості часу, конструкції, утворені з їхнім знахідним відмінком, зазвичай поширюються кількісними означеннями. Очевидно, саме з цієї причини конструкції з іменниками зазначених значень без означень у сучасній літературній мові й не є продуктивними.

Час від часу трапляються випадки, коли визначену тривалість дії виражають і ті конструкції, основним компонентом яких є дієслово недоконаного виду, а залежним — іменник зазначених значень без кількісного означення. Однак такого значення ці конструкції можуть набувати лише в контексті.

Лежить день, другий, лежить тиждень — і все нічого не робить. Grušk 108. Пас худобу влітку, пас іще одне літо. MašAMB 53. Чекали доньки день, чекали тиждень, місяць, а матері як нема, так і нема. CvR₁ VII 161.

§ 6. Найчастіше знахідний відмінок іменників уживається з означеннями, функцію яких можуть виконувати кількісні та порядкові числівники, неозначений узагальнювальний займенник увесь та прикметники круглий, цілий, суцільний. В одних випадках ці означення є обов’язковими структурними елементами конструкції, в інших — факультативними. Кількісні числівники, незалежно від виду дієслова та значення іменника, завжди структурно необхідні, оскільки без цих числівників конструкції виражали б невизначену тривалість дії. Порядкові числівники, неозначений узагальнювальний займенник увесь і прикметники круглий, цілий, суцільний структурно необхідні тоді, коли дієслово конструкції недоконаного виду, а іменник означає частини доби, дні тижня, пори року, інші визначені часові проміжки чи процеси. Коли основним компонентом конструкції є дієслово доконаного виду, ці означення факультативні. Вони також факультативні, коли іменник конструкції означає одиниці виміру часу. У цьому разі дієслово конструкції може бути як доконаного, так і недоконаного виду.

Спершу розглянемо конструкції зі структурно обов’язковими означеннями.

§ 7. Дуже широко вживаються конструкції, до структури яких входять кількісні числівники. Іменник із кількісним числівником зазвичай має форму множини знахідного відмінка. Форма однини знахідного відмінка вживається лише з числівником один.

Я два тижні не міг ані поворухнутися, ані зрушити з місця. Trak. Три години Кордуш чекав, коли увійде донька. MarcR I 46. О господи, ще три роки сохнути й дозрівати над книжками?! DovŽE 125. Пироги печуться три дні. SimonR V 15. Ночував хлопець під високим мостом три ніченьки. KrėvP 66. Недарма дев’ять вечорів по дев’ять зірочок я рахувала, питаючи, хто буде моїм судженим. BorBM 46. Після від’їзду Магдуте Адомене ще чотири весни поспіль плакала, виряджаючи «в люди» одного за одним своїх дітей. GricŽ 79. Я працював чотири літа. Rmš. Тут два семестри читав курс загальної фізики (tsp). Якби людина прожила два століття, три століття, десять століть — усі їх мала б присвятити руйнуванню такого життя й побудові нового! GricŽ 307–308. Не помреш, якщо одну ніч не спатимеш. Grl.

93

Генеральний секретар посидів п’ять хвилин, поцікавився здоров’ям і підвівся. KrėvLŽ 201. Якщо витримаєш три доби без сну, то я дам тобі мішок золота. LT 346. Дах витримав один день. SajJ 53.

У конструкціях, до структури яких входять кількісні числівники, нерідко вживається не знахідний, а родовий відмінок іменників, оскільки деякі кількісні числівники, сполучаючись з іменниками, керують їхнім родовим відмінком.

Уже сто років ми не відбували панщини. SruogR III 36. Десять діб Жілайтене їхала потягом. BaltVRA 73. А вставай о четвертій, коли сонце ледь зійде, і працюй п’ятнадцять годин. VaižgRR I 420. Уставши, іди пів дня й дійдеш до високого замку із золотим дахом. BalčTVN₁ 161. Так три дні парував і димів на високій горі старий маєток. LzPR II 116.

Проблукав по чужих країнах тридцять років. VienR I 140. Чоловічка протримали, мабуть, 18 годин замкненим у лазні. BitKMD 175. Дванадцять днів пролежав у Мажейкяйській лікарні. Mžk.

Родовий відмінок іменників із такими кількісними числівниками в сучасній литовській літературній мові, як і в російській мові,⁸ утворює синтаксичну одиницю, яка має з дієсловом таке саме відношення, як і знахідний відмінок іменників.

§ 8. Конструкції, до структури яких входять порядкові числівники, вживаються дещо рідше, ніж конструкції з кількісними числівниками. Характерно, що основним компонентом цих конструкцій зазвичай є форми дієслів теперішнього часу.

Третього дня жито жнемо. BaltPV I 302. Другу ніч спимо на чужині (трш). І ось уже четверту осінь, четверту зиму сиджу вдома. SajK 135. Він так завалений роботою, так багато мусить їздити у справах партії, що вже другий семестр не лише не складає жодного іспиту, а й не набирає заліків. Grušk 14.

§ 9. Конструкції, що виражають визначену тривалість дії та мають структурно обов’язковий неозначено-узагальнювальний займенник весь, у сучасній літературній мові вживаються не набагато рідше, ніж конструкції зі структурно обов’язковими числівниками. Із займенником весь досить часто вживаються іменники, що позначають не лише частини доби, пори року, а й дні тижня, інші визначені проміжки часу, а іноді навіть процеси.

Антанас Стрімас увесь день непокоївся. VendIGD₁ 235. Де ти тинявся весь вечір, що тебе не було вдома? Vkš. Увесь пообідній час Якубас лежить. ŽemR IV 247. Усю ніч Довидене кричала, металася по коморі. VaižgRR I 122. Усю неділю ми чекали на тебе, очі прогледіли. Grl. Усю весну ми вирощували їх у хаті біля вікна. SajK 27. Усю зиму тільки швендяє коло хлівів. Gs. Симукас мусить злізти з верхівки дерева, де він улаштував собі гніздо з гілок і увесь вільний час сидить у ньому. CvR₁ VII 51. Увесь час сінокосу бігаю, не підперезавши штанів: самі сироватка та юшка! Gud-GuzR I 70. Усю дорогу до Гродна я почувався дуже ніяково. VienIMA 155. Жив у тебе в моїй хаті, наче в Бога за пазухою. Увесь час війни жив! Gud-GuzR I 67. Усю дорогу матінка плаче. ŽemR IV 368. Не все життя він штовхатиметься з вашими свинями. BaltPV I 28.

⁸ Пор. В. М. Филиппова, Дієслівно-іменні словосполучення з часовим значенням у сучасній російській мові, Дослідження з граматики російської літературної мови, М., 1955, с. 164.

94

§ 10. Зі структурно необхідними прикметниковими означеннями конструкції цього значення вживаються досить рідко. Функцію таких означень можуть виконувати прикметники kiauras і ištisas, що мають значення «весь» і зазвичай поєднуються з назвами частин доби й пір року. Іменники в таких конструкціях завжди мають форму однини знахідного відмінка. Форма множини знахідного відмінка вживається в конструкціях, що виражають невизначену тривалість дії (див. II § 12 1).

Ну, броди, мокни, мерзни цілий день — і повернешся з порожніми руками… Gud-GuzR I 24. І грає всю ніч симфонія спокуси. SNeŕKBM 22. Усе літо пасемо корів у лісі. Lž.

§ 11. Ті самі означення, які у розглянутих вище конструкціях є структурно необхідними, в інших випадках (див. II § 6) факультативні: вони не надають конструкції нового значення, а лише уточнюють кількість часу, виражену іменником. Такі конструкції зберігають значення визначеної тривалості дії і без означення.

1) Порядковими числівниками часто розширюються лише ті конструкції, основним компонентом яких є дієслово недоконаного виду, а залежним — іменник на позначення одиниць виміру часу. Конструкції з дієсловами доконаного виду вживаються дуже рідко.

Другий тиждень морять [хвору]. GričŽ 300. Уже третій тиждень живемо без жодної влади… BitKMD 268—269. Радянська література, народжена у вогні Жовтневої революції, уже четверте десятиліття бореться за мир. T 1951 239. Тепер ви зможете н у д ь г у в а т и с я д р у г и й р і к у т і й с а м і й к л а с і. Paukšt PM 16.

Другу ніч прокуняли без сну. Trš.

2) Конструкції з неозначено-узагальнювальним займенником visas.

Еге ж, і мені того року, коли я повертався з лісу, подув вітер, тож цілий місяць лівим вухом не чув. VienR II 254. Цілу добу ходив [Ромас] по Каунасу. MarcBR 37. Весілля гуляли цілий тиждень. BalčAP 111. Цілу годину вони спостерігали, як збиралися повітові урядовці. Gud-GuzR V 11. А цілий рік паряться в задушливому повітрі, оточені роєм мух. VienR VII 57.

Хлопці рідко коли залишаються на цілий рік. MarcR I 58. Цілий тиждень Лаврін обходив Ригу, шукаючи роботу. BilR I 65. Приходять чоловіки й прокуняють цілий вечір, посідавши навколо столу. Vj. Цілу ніч я курив, думаючи про подорож. SajK 166. Цілу неділю я пробув у Каунасі. Prn. Усю осінь їздив до навколишніх дівчат-сиріт. BorBM 24. Пробурлакував у маєтку ціле життя. VenclR III 357.

Хоч означення visas у конструкціях цього типу й факультативне, проте конструкції з ним утворюються значно частіше, ніж з одним іменником, бо іменник із займенником visas виразніше передає кількість часу, ніж сам по собі.

3) Конструкції такого самого типу дещо рідше, ніж займенником неозначеного значення visas, поширюються прикметниками ištisas, kiauras ir apskritas. Прикметник apskritas вживається лише при іменниках на позначення одиниць виміру часу.

Я чув, як ти цілих пів години, стоячи на чотирьох, бренькав на сходах, шукаючи двері. VenclR II 110. Цілий рік тужила сама султанша. BalčTVN₁ 5. Цілий місяць безперервно мучили його дивний душевний тягар, зла меланхолія. MarcR I 21.

95

Так він пробув у місті цілих рік. BilR I 35. Так я прожив майже цілий місяць, наче в якійсь санаторії, де за мною доглядали, розважали, заспокоювали… Bit KMD 356. Мабуть, я так і промучився б цілу ніч. BorJPK 40. Цілу зиму я прохворів, а навесні ледве ноги волочив. Vkš.

4) Іноді неозначеним займенником visas і прикметником ištisas розширюються також ті конструкції, у яких залежним компонентом є іменник із кількісним числівником.

Мучився, мучився [чоловік] у дорозі всі три дні й у різдвяну ніч. ŽemR IV 274. Він здригається, раптом побачивши, що цілих двадцять п’ять років ішов землею, наче чорна хмара, куди тільки вітер не заносив. MarcBR 40. Наче найбільший камінь скотився з його грудей, камінь, що гнітив його цілих дванадцять років. BorBM 72.

Усі три ночі мати просиділа біля колиски немовляти (trš).

§ 12. Конструкції, що виражають невизначену тривалість дії, менш продуктивні, ніж конструкції, що виражають визначену тривалість дії. Їхнім головним компонентом можуть бути дієслова як недоконаного, так і доконаного виду. Значення невизначеної тривалості дії визначається структурою залежного компонента конструкції. За структурою залежного компонента можна виокремити три основні типи конструкцій із цим значенням: 1) з формою знахідного відмінка множини іменників (крім конструкцій із кількісними числівниками та конструкцій з іменником metai, ужитим у значенні «один рік»), 2) зі знахідним відмінком однини іменника, що позначає невизначену кількість часу, 3) зі сполученнями іменників і неозначених займенників-числівників.

1) Залежним компонентом конструкцій першого структурного типу може бути знахідний відмінок множини іменників без означення або з означенням. Без означення зазвичай уживаються іменники, що позначають одиниці виміру часу. З інших іменників, що позначають поняття часу, уживаються також назви частин доби diena і naktis.

Віки ти шелестітимеш, ясеню з шовковим листям. SNėrKBM 51. Десятиліттями литовський народ зазнавав злигоднів і гноблення (tsp). Перед його очима проходить тривала боротьба російського народу, що тривала століттями. KorsLK 326. І стоїте ви століттями, наче закам’янілі, прив’язані до жалю й обов’язку. MaldšM 157. Малюк плакав днями й ночами, не даючи спокою втомленим жінкам. LzPR VII 220.

Людина може тиждень обходитися без їжі, дні — без води, але не може затримати дихання довше ніж на хвилину-дві. MG 1967 9.

Конструкції цього типу найчастіше поширюються факультативними прикметниковими означеннями ištisas, ilgas, kiauras.

Довгі віки вільно жив народ джигітів у своїх улюблених горах і степах. VienR I 37. Хай стоять довгі століття стіни, муровані нашими руками. BaltakPU 28. Цілі десятиліття західні країни лякали одна одну радянським привидом. T 1966 267. Цілі тижні доводиться чекати, поки почнеться риболовля. ČekNGK 35. Він забував про найгарячішу роботу й цілі години стояв надворі, дивлячись на небо, аж поки краса не зникала (rš). Jonas орав і боронував цілі дні. BaltPV I 55.

96

Усю ніч провів у розмовах із хворим. Vkš. Його задум зацікавив і молоду графиню, і обоє довгі години простояли перед якимось хрестом. VienR II 41.

Лексичне значення іменників тут стерлося. Їхні сполучення з прикметниками схильні до фразеологізації і за значенням близькі до сполучення тривалий час.

Конструкції, що виражають невизначену тривалість дії, з іменником рік завжди мають структурно обов’язкове означення — прикметник довгий.

Він ішов до цього довгі роки. GrušK 284. Довгі роки литовський народ боровся за своє національне визволення. T 1952 172.

Довгі роки він тут перебував нерухомо. BilR I 176.

Порівняно рідко конструкції цього типу утворюються з іменниками інших значень, які вживаються зі структурно обов’язковими означеннями.

Цілими літами родина їла зняте молоко. Trš. Він не відходив від корабельного штурвала цілими змінами. T 1967 242.

2) Конструкції другого структурного типу з іменниками, що виражають невизначену кількість часу, в знахідному відмінку однини є дуже непродуктивними, оскільки таке лексичне значення мають лише деякі іменники. Найчастіше вживаються конструкції зі словами хвилинка, мить, хвилиночка, година.

Давно вже стоїть і очима проводжає дівчат, що плинуть схилом униз. CvMS 123. Хвилиночку ми обоє мовчимо, потім він знову починає шепотіти. Gud-GuzR V 159. Бенюс хвилиночку вагався. AvyžISK 120. Ілже мить спостерігає за собою. SimonR V 254. Дзиде ще годину стояла біля ґанку комірчини, а потім, мов тінь, зникла в гущавині садка. LzPR II 341.

Це тривало мить. MarcR I 28. Ще трохи поговоривши, батько з братом підвелися, щоб їхати додому. Myk-PutR IV 26. Міг би ще годину потримати — добре б відгодував. Trg.

Конструкції цього типу зазвичай утворюються з одним іменником у знахідному відмінку. Лише зрідка вони розширюються факультативними означеннями.

Коротку хвилинку [Benius] сидів нерухомо. AvyžISK 51. Він, може, й зрадів, побачивши сина, але це тривало коротку хвилинку. VencIGD, 61.

Мене охопила така безмежна апатія, що довгу годину довелося з нею боротися. BitKMD 260.

3) У конструкціях третього структурного типу (з числівниковим неозначеним займенником) вживаються іменники тих самих значень, що й у конструкціях із кількісними числівниками. Означеннями виступають неозначені займенники кілька, декілька, кількаразовий, десяток і один-два.

Кілька місяців бідолаха тинявся табором, зовсім не маючи чим зайнятися. SruogR V 348. Звістка про повалення влади так вплинула на педагогічний колектив, що всі, мабуть, кілька хвилин стояли приголомшені. PaukštPM 192. Він кілька годин буянив, проте все-таки отямився. Klm. Кілька літ пас худобу. Brt. Князь знову думками полинув до Марієнбурга, Кракова, Полоцька, у землі над Наревом і Бугом, де він кілька років правив і знайшов собі нових друзів та союзників. VienR IV 50.

Кілька тижнів він тинявся з тими дошками. SruogR V 60. Хоч заощаджень він і не має, але, якби скоротив деякі витрати, усе одно ще один мі-

7. Lietuvių kalbos gramatikos tyrinėjimai

97

не проживе. GruŠK 154. Купка яблук, що пролежала кілька днів на сіні, почала зникати. MačAD 59.

У конструкціях із займенниками keletas, keliolika іменники мають форму родового, а не множинного знахідного відмінка, оскільки ці займенники, як і відповідні кількісні числівники, замість яких їх уживають, у сполученні з іменниками керують родовим відмінком.

Він гостював у нас кілька днів. ŽemR IV 315. У тому самому класі сидить уже кілька зим. Prn. Кілька десятків днів я літав, ніким не стримуваний. MašAMB 57.

Дочка Жараків Настуте пролежала в ліжку кілька місяців. VienR II 256. Конструкції із займенниками kelintas, kelioliktas, як і конструкції з порядковими числівниками, уживаються порівняно рідко.

Уже котрий місяць нічого не робить. Sd. Усіх турбувало жито, а тут дрібненький дощ, наче на зло, уже котрий день накрапав і накрапав. BilR I 231.

Уже котрий день увесь світ відгороджений ґратами й високою мурованою стіною. T 1967 204.

§ 13. Тривалість дії часто виражається конструкціями з іменником laikas, що вживається з обов’язковим означенням.

Конструкції зі знахідним відмінком іменника laikas виражають як визначену, так і невизначену тривалість дії. Відтінки цих значень зумовлюють лексичні та граматичні властивості слів, що виступають означеннями.

Конструкції з іменником laikas, означеним прикметниками ilgas, trumpas або неозначеними займенниками kuris, visas, виражають невизначену тривалість дії.

Іноді мати розповідала, що він довгий час прожив в Аргентині, Бразилії. MarukŽŠG 20. Ще короткий час у нічній тиші лунав виття тих головорізів-наглядачів, а потім стихло в панських будівлях. LzPR II 108. Короткий час я ходив до дитячого садка. VienR II 297. Якийсь час ми йшли мовчки. Myk-PutR III 186. А чи одружився б ти, хай йому грець, чи що — то, може, трохи приданого отримав би й якось перебивався б якийсь час. VaizgRR I 452. А Вілюс увесь час мріяв про те, які подарунки родичі привезуть із Берліна. SimonR V 10.

Стосунки Антанаса Балсіса з батьківщиною довгий час були цілком розірвані. Myk-PutR VI 266. Він пожив тут довший час. BalčTVN₁ 145. Сполучення між північним і південним узбережжями на якийсь час було цілком перерване. VienR VII 271–272.

Сполуки іменника laikas із цими означеннями мають тенденцію до закостеніння.

Визначену тривалість дії виражають ті конструкції, у яких залежним компонентом є іменник laikas із іменниковим, прикметниковим або займенниковим означенням. Як означення вживаються іменники, прикметники з досить різноманітними значеннями, а також вказівні займенники. Необхідним структурним елементом цих конструкцій є також неозначений узагальнювальний займенник visas.

Корова весь час заготівлі сіна жувала на подвір’ї. Кал. Упродовж усієї подорожі Яунюс думав про свої невдачі (trš). Упродовж усієї війни ми, офіцери, навчаємо їх, як слід поводитися з жителями. BitKMD 259.

Вона була надто заклопотана собою весь цей час. SimonR V 238–239.

§ 14. У тих конструкціях, що виражають визначену чи невизначену тривалість дії, дієслово яких має заперечну частку ne-, а залежний компонент виділяється

98

При заперечних частках nė, nei замість знахідного відмінка іменника завжди вживається родовий.

Не пробув і місяця, — сплюнув і пішов. BilR I 79. Такий край, що й хвилини не всидиш без роботи. Ds. Ну то що, чи ти на щось розсердилася, що так, і хвилини не побувши, тікаєш? PaukštPM 277. І дня не пробув тут, як невідомо що з ним сталося: наче якесь заростання. LzPR II 332. Тітонька Нормантене вважала нас найближчими родичами… Жодного літа без нас не обходилася. ČiulRR II 150. Не носитиму, не гулятиму жоднісінького дня. LTt I 310. Тільки забери із собою й скриню, не хочу ні хвилинки тримати її у своєму домі! BalčAP 163.

В інших випадках у конструкціях із заперечним дієсловом уживається знахідний відмінок.

Тиждень не вставала з ліжка. DožŽE 179. Молода графиня після тієї події два дні не виходила з палацу. VienR II 40. Дев’ять ночей не спав, дев’ять свічок аж досвітив. LKŽ VII 460. Вони не заснули всю ту ніч. BaltVRA 141. Кілька днів я вже не чув, як ти галасуєш, хіба чоловік не дав тобі прочухана? LKŽ VI 30. Вони цілими днями не заспокоюються й перелякано метушаться. BitKMD 266.

III. Конструкції, що виражають тривалість результату дії

§ 1. У сучасній литовській літературній мові серед інших часових конструкцій з іменником у знахідному відмінку вирізняються ті конструкції, які виражають не тривалість дії, позначеної дієсловом, а тривалість результату, що випливає з цієї дії.

Ще Й. Яблонскіс, розглядаючи значення знахідного відмінка, у праці «У відмінках і прийменниках» відмежував від знахідного тривалості знахідний перебування⁹. Як видно з прикладів, поняття знахідного «довготи, віддалі й протягування» у Й. Яблонскіса охоплює також знахідний тривалості, інакше кажучи, такий знахідний, який уживається в конструкціях, що виражають тривалість дії. А знахідним перебування він вважав такий знахідний, який «уживаємо в реченні найчастіше після дієслів руху або переміщення з префіксами, щоб позначити, на який час хтось відходить, виходить, повертається чи зупиняється, залишається, лишається побути, погостювати, посіяти…»¹⁰, і додає, що «інфінітив „побути“ найчастіше лише сам собою зрозумілий; часом у реченні не називається і слово руху, а лише само собою мається на увазі мовцем»¹¹. Отже, знахідний перебування — це такий знахідний, який уживається в конструкціях, що виражають не тривалість дії, позначеної дієсловом, а тривалість результату дії. Щоправда, серед прикладів знахідного перебування, наведених Й. Яблонскісом, є також знахідні тривалості. Наприклад, у конструкції keletą dienų truktumai¹² знахідний Keletą dienų позначає не результат дії, а тривалість самої дії, і, за Й. Яблонскісом, його слід було б вважати знахідним «довготи, віддалі й протягування».

§ 2. Основним компонентом конструкцій, що виражають тривалість результату дії, зазвичай є дієслова доконаного виду. Рідше конструкції з цим значенням

⁹ J. Jablonskis, Rinktiniai raštai, t. I, p. 618–621.

¹⁰ Ten pat, p. 619.

¹¹ Ten pat, p. 619–620.

¹² Ten pat, p. 620.

7*

99

утворюються з дієсловами руху на позначення перебігу дії. Залежним компонентом найчастіше виступають іменники, що позначають невизначену тривалість часу та одиниці виміру часу, а також diena і laikas. Трапляються конструкції й з іменниками, що позначають пори року.

Іменники, що позначають невизначену тривалість часу та одиниці виміру часу, у конструкціях із цим значенням уживаються як самостійно, так і з означеннями. Іменники з іншими значеннями вживаються лише з структурно необхідними означеннями. Функцію означень зазвичай виконують кількісні числівники та неозначені займенники keli, keletas, keleri, keliolika, vienas kitas, visas, kuris.

§ 3. Тривалість результату дії, як і тривалість самої дії, може бути 1) визначеною і 2) невизначеною. Визначеність або невизначеність тривалості часу зумовлюють лексичні та граматичні властивості залежного компонента.

1) Коли залежним компонентом виступають іменники, що позначають одиниці виміру часу, самостійно або з кількісними числівниками, конструкції виражають визначену тривалість результату дії. Таке саме значення мають конструкції з означенням visas, яке при іменниках на позначення одиниць виміру часу є факультативним, а в інших випадках — обов’язковим.

Йонас попросив і мене хоча б на пів години до хати. JablRR I 619. Старші дізнаються про скандал і тут-таки замикають увесь клас у пилюці на три години. Vaižg RR II 445. Три дні ми маємо зникнути. DovAA 293. До міста чи на цілий день ідеш? Jabl. Цілий південь Тефа залишалася біля могили своєї сестрички. VienR VII 204. І він поїхав з дому на ціле літо. JablRR I 619. Через тиждень хворий уперше підвівся на цілу годину. BalčAP 284.

Važiuosiu savaitę į namus. Lž.

2) Коли залежним компонентом виступають іменники, що позначають невизначену тривалість часу, конструкції виражають невизначену тривалість результату дії.

Tomukas minutytę nusiminė, susigėdo, bet tuojau susigriebęs išsitempė ir paprašė pačios pažiūrėti, ar nesiskiria užpakaly frako klostės. VienR II 164. Duktė, valandėlę sustojusi prie slenksčio, staiga, lyg smarkiai pastumta, puolė prie motinos. Gud-GuzR I 53. Na, užmik minutę. Pšl.

Іноді трапляються випадки, коли іменники, що позначають невизначену тривалість часу, вживаються також з означеннями, факультативними в конструкції.

Brazgio veidas apsiniaukė, bet tik vieną momentą. Myk-PutR III 318. Trumpą valandėlę užsnūdau. Kp.

Конструкції невизначеної тривалості результату дії, утворені з іншими іменниками, завжди мають структурно необхідне означення, функцію якого виконують згадані вище неозначені займенники.

Ir čia stabtelkim kelias minutes. JablRR I 620. Savo vyriausiąjį sūnų aš čia paliksiu bent kelias dienas. ŽiugždLKG II 33. Kurį laiką kalvis dingsta, nematyti jo pietų nei vakarienės metu. CvMS 263.

§ 4. Проте в сучасній літературній мові конструкції, що виражають тривалість результату дії, із знахідним відмінком утворюються досить рідко. Натомість поширюються конструкції з давальним відмінком¹³, синонімічні конструкціям зі знахідним відмінком. Пор.:

¹³ Plg. J. Kruopas, Laiko aplinkybės reiškimas lietuvių kalboje, „Tarybinė mokykla“, 1953, Nr. 7, p. 23; B. Kalinauskas, Kai kurios linksnių vartojimo tendencijos dabartinėje lietuvių kalboje, „Tarybinė mokykla“, 1955, Nr. 5, p. 19; Lietuvių kalbos gramatika, t. I, p. 199.

100

Чоловіки вирушають на луки на тиждень. KatkR 33. І я поїхав додому на чотири тижні. SimonNTP 154. Віддали [доньку] на два роки... GricŽ 429. Він випросив відпустку зі служби на цілий тиждень. LzPR VII 338. На хвильку і я забув про свою біду. VaižgRR II 341. Одного разу шляхтич поїхав на кілька днів. BsRP 144. Ксьондз був заарештований німцями на кілька годин. BitKMD 275.

IV. Конструкції, що виражають частотність дії

§ 1. Конструкції, що виражають частотність дії, у сучасній літературній мові утворюються з дієсловами недоконаного та доконаного виду. Переважають конструкції з дієсловами недоконаного виду. Структурних відмінностей між конструкціями з дієсловами недоконаного виду та конструкціями з дієсловами доконаного виду немає.

Залежним компонентом конструкцій розглядуваного значення завжди є знахідний відмінок іменників із структурно необхідним означенням. За будовою залежного компонента можна виокремити два типи конструкцій цього значення: 1) з неозначеним узагальнювальним займенником kas і 2) з неозначеним узагальнювальним займенником kiekvienas або прикметниками dažnas, retas.

Й. Яблонскіс окремо не говорив про знахідний відмінок, уживаний у конструкціях цього значення. Приклади його вживання він навів, говорячи про знахідні відмінка часу та «протяжності, довжини й тяглості»¹⁴. Знахідний відмінок, уживаний таким чином, тепер зазвичай називають знахідним частотності¹⁵.

1) Залежним компонентом конструкцій першого типу є знахідний відмінок іменників із неозначеним узагальнювальним займенником kas, що означає «кожен». Займенник kas у цьому разі є невідмінюваним¹⁶ і завжди має форму називного відмінка¹⁷. Іменники в конструкціях цього типу зазвичай позначають одиниці виміру часу, невизначену кількість часу, частини доби, дні тижня та пори року. Дуже рідко трапляються конструкції з іншими іменниками, що позначають часові поняття або процеси.

Лікар палату «Інтелігентів» щодня не відвідував, бо сам жив тут-таки й щогодини міг бачити своїх обраних пацієнтів. VienR II 138. Усе змінюється щохвилини, щомиті. T 1967 85. Привези речі Ґене й щомісяця плати по п'ятдесят рублів, тоді виростимо дитину. T 1968 67. Щотижня стригли мені вовну, бороду зовсім відрізали. CvR₁ VII 295. Щогодини мрія — усе новий шлях, спогади юних днів. GirR₁ I 48. Засмученій Мінії таємницю одну хотів би відкрити, коли ніхто не почує: щодня — друга довжина її берега. MairRR I 74. Потім ходив я щодня: усе не готовий та не готовий. VaižgRR II 413. Знаю я одну пісню — співаю її щодня, щовечора, щоранку, ту саму, а щоразу іншу. GirR₁ I 83. Щоночі я чекав, чи не заскрипить, не зашелестить, не загупає. SimonNTP 85. Упертість старого щоранку ходити на риболовлю дратує матір. CvMS 73. Спочатку стара з невісткою та сином їли біля

¹⁴ Див. J. Jablonskis, Rinktiniai raštai, t. I, p. 618–619.

¹⁵ Див. K. Ulvydas, Dėl vienaskaitos galininko prieveiksmėjimo dabartinėje lietuvių kalboje, „Lietuvių kalbotyros klausimai“, t. II, p. 81; Lietuvių kalbos gramatika, t. I, p. 199.

¹⁶ A. Schleicher, Литовська граматика, с. 264; F. Kurschat, Граматика литовської мови, с. 381.

¹⁷ Граматика литовської мови, т. I, с. 703.

101

за одним столом, словечко промовляв у господарських справах і щонеділі долав вісім кілометрів до церкви. MarcBR · 99. Щовесни доводилося перекладати пожитки у вози. ŽemR IV 415. Так працюючи, ми щоразу на уроці досягали непоганих результатів (tsp).

Щохвилини може настати вирішальна година. BinkGR 77. Їм лише як виняток дозволялося щомісяця знімати зі свого поточного рахунку по 15 марок. SruogR V 352. Щотижня витрачав п’ять-десять літів. MarcBR 17. Щовечора, повертаючись додому, Юнгене отримувала літр молока. LzPR VII 372. Щодня до роботи запускають дедалі нові верстати й машини. LKŽ VII 280. Через деякий час собака почав щоранку надовго затримуватися. ŽemR IV 204. Щоосені, зарізавши овець на забій, до нашого села приїжджали чинбарі. GričŽ 384. Щосезону тисячі відвідують її (Тракайський замок) (tsp).

Сполука знахідного відмінка займенника kas і іменника, що виступає залежним компонентом конструкцій цього типу, схильна адвербіалізуватися, але ще не повністю адвербіалізована, оскільки може мати означення¹⁸. Як означення дещо частіше вживаються порядкові числівники та неозначені займенники kelintas, kelioliktas, дуже рідко — прикметники. Загалом конструкції, поширені означеннями, трапляються рідко.

Щодругого дня випускали у двір погуляти. SruogR V 38. Ми голодували майже щодругий-третій місяць по кілька діб... Gud-GuzR V 195. Щокотрого місяця їздить із вовною до Лієпаї. Mžk. Усе життя матимеш клопіт, щодня сльози литимеш. LKŽ I 631. Щоночі до чарівної дівчини навідується молодий коханий. LKŽ V 365.

Кожну виставу глядач побачить лише раз на два місяці. T 1967 141. Частота імпульсів змінюється кожні кільканадцять секунд (trš).

Інколи трапляються конструкції першого типу, до структури яких входить кількісний числівник.

Щочотири місяці змінювався глава держави. PalM 57. Ідучи, лікар звелів приймати виписані ліки по дві таблетки сьогодні ввечері й завтра вранці та вимірювати температуру кожні три години. KrėvLŽ 194.

2) Залежним компонентом конструкцій другого структурного типу є іменники з означеннями: з неозначеним узагальнювальним займенником kiekvienas або з прикметниками dažnas, retas.

У конструкціях цього типу вживаються іменники тих самих значень, що й у конструкціях першого типу.

Найпродуктивніші конструкції з неозначеним узагальнювальним займенником kiekvienas. Вони виражають частотність регулярної дії.

Регіна щосекунди чекала на човгання кроків і постукування у двері. LKŽ VI 22. А ваші батьки щогодини тремтіли за свою шкуру або й за життя. BilR I 107. Він щоранку голиться бритвою й освіжає обличчя рожевою водою. LKŽ VI 429. Щодня сподівалася тут зустріти Мурзу. GrušK 106. Щовесни до нашого сільця завертають широкопільні господарські сани: купувати пастуха. BaltPV I 21. Люче псувала всім настрій щонеділі. Myk-PutR III 219.

¹⁸ Пор. K. Ulvydas, Dėl vienaskaitos galininko prieveiksmėjimo dabartinėje lietuvių kalboje, „Lietuvių kalbotyros klausimai“, t. II, p. 81.

102

Він може впасти будь-якої години. Up. Йому здається — син будь-якої миті його пограбує (trš). Щоранку обидві жінки приходили, несучи сапи й окраєць хліба, працювати на землі. BaltRn 5. Мати щонеділі дає по кілька десятків центів. AvyžISK 45. А в ту скелю, де був млин Балтарагиса, а тепер лише купа каміння, щовесни вдаряє грім. BorBM 259. Сьогодні мати-королева кілька разів пройшла великою кухнею й щоразу помічала, що Грете до чогось готується. SimonR V 187.

Час від часу такі конструкції поширюються й іншими означеннями. Однак вони факультативні й не змінюють значення конструкції.

Щосуботнього вечора, впоравшись, Она йде на вечорниці. BaltPV I 40.

Конструкції, у яких залежним компонентом виступають іменники з прикметниками dažnas «частий», retas «рідкісний», у сучасній літературній мові вживаються рідко. Ці конструкції виражають частотність нерегулярної дії.

Частими вечорами повертається лише близько опівночі. Grl. Він уже від середини літа рідко коли мав змогу вийти у двір. GričŽ 14. Та дівчина й рідкісної осені не приносить посагу! Gud-GuzR V 21.

Висновки

1. Часові конструкції сучасної литовської літературної мови з акузативом виражають: 1) момент або період часу дії, 2) тривалість дії, 3) тривалість результату дії та 4) частотність дії.

2. Відмінності у значенні часових конструкцій з акузативом зумовлюють: 1) вид дієслова в головному компоненті, 2) лексичне значення іменника в залежному компоненті, 3) граматичні та лексичні властивості означення при іменнику в акузативі та 4) число іменника.

3. Конструкції, що виражають момент часу дії, відрізняються від конструкцій, що виражають період часу дії, видовою характеристикою дієслів. Момент часу дії виражають конструкції з дієсловами доконаного виду, період часу дії — конструкції з дієсловами недоконаного виду. В інших аспектах ці близькі за значенням конструкції не відрізняються.

Головним компонентом конструкцій, що виражають тривалість дії, найчастіше є дієслова недоконаного, рідше — доконаного виду, які позначають дію певної тривалості.

Головним компонентом конструкцій, що виражають тривалість результату дії, зазвичай є дієслово руху доконаного виду, значно рідше — недоконаного.

Конструкції, що виражають частотність дії, утворюються як із дієсловами недоконаного, так і з дієсловами доконаного виду.

4. Залежним компонентом часових конструкцій найчастіше виступають іменники, що позначають частини доби, дні тижня, пори року, одиниці виміру часу, невизначену кількість часу, рідше — деякі інші поняття часу; вони вживаються самостійно або з означеннями. Іменники, що позначають процеси, завжди вживаються з означеннями.

5. Означення бувають факультативними й структурно обов’язковими. Їхню функцію виконують іменники, прикметники та дієприкметники, зазвичай із лексичним значенням часу, а також числівники й вказівні та неозначені займенники.

103

У конструкціях, що позначають тривалість дії або її результату, кількісні числівники та неозначені займенники, які виступають означеннями, keli, keletas, keleri, keliolika, vienas kitas, kelintas, kelioliktas, kuris завжди є структурно необхідними.

У конструкціях, що позначають частотність дії, залежним компонентом завжди є іменник у знахідному відмінку зі структурно необхідними означеннями: неозначеними узагальнювальними займенниками kas, kiekvienas або прикметниками dažnas, retas.

В усіх інших випадках структурну необхідність чи факультативність означень визначає дія дієслова або лексичне значення іменника.

6. У конструкціях, що позначають момент або період часу дії, іменник завжди має форму однини знахідного відмінка.

Конструкції з іменником у множині знахідного відмінка, за винятком конструкцій із кількісними числівниками та іменником у множині metai, уживаним у значенні «один рік», завжди позначають невизначену тривалість дії.

В інших випадках число іменника не визначає значення конструкції.

7. У сучасній літературній мові переважають конструкції, що позначають момент або період часу дії та тривалість дії. Рідше вживаються конструкції, що позначають частотність дії.

Конструкції зі знахідним відмінком, що позначають тривалість результату дії, трапляються рідко. Їх витісняють синонімічні конструкції з давальним відмінком.

ЧАСОВІ КОНСТРУКЦІЇ ЗІ ЗНАХІДНИМ ВІДМІНКОМ У СУЧАСНІЙ ЛИТОВСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ МОВІ

А. РУЖЕ

Резюме

1

У статті висвітлено структуру та значення часових конструкцій з іменниками у знахідному відмінку в сучасній литовській літературній мові. Встановлено також деякі тенденції щодо продуктивності та вживання досліджуваних конструкцій.

У сучасній литовській літературній мові часові конструкції зі знахідним відмінком виражають: 1) момент здійснення дії або період часу, протягом якого відбувається дія, 2) тривалість дії, 3) тривалість результату дії та 4) частотність дії.

Різні значення часових конструкцій зі знахідним відмінком визначаються такими основними чинниками: 1) видом дієслова, 2) лексичним значенням іменника, 3) лексичними та граматичними особливостями означення, що входить до складу конструкції, і 4) числом іменника.

Конструкції, що виражають момент здійснення дії, відрізняються від конструкцій, що виражають період часу, протягом якого відбувається дія, лише видом дієслова; конструкції з дієсловами доконаного виду виражають момент здійснення дії, а конструкції з дієсловами недоконаного виду — період часу, протягом якого відбувається дія.

104

Основним компонентом конструкцій, що виражають тривалість дії, зазвичай є дієслова недоконаного виду. Дієслова доконаного виду в таких випадках завжди позначають тривалу дію.

Основним компонентом конструкцій, що виражають тривалість результату дії, зазвичай є дієслова доконаного виду. Конструкції з дієсловами недоконаного виду трапляються доволі рідко. Дієслова недоконаного виду в таких випадках позначають рух.

Конструкції, що виражають частотність дії, вживаються як із дієсловами недоконаного, так і з дієсловами доконаного виду.

Залежним компонентом часових конструкцій можуть бути іменники, що позначають частини доби, дні тижня, пори року, одиниці часу та інші часові поняття, з означеннями або без них. Іменники, що позначають процеси, вживаються лише з означеннями.

Функцію означень виконують іменники, прикметники та дієприкметники, найчастіше з лексичним значенням часу, а також числівники, вказівні й неозначені займенники.

Кількісні числівники та неозначені займенники keli, keleri, keletas, keliolika «кілька», vienas kitas «один одного», kelintas, kelioliktas «котрий», kuris «деякий», що входять до складу конструкцій, які виражають тривалість дії або тривалість її результату, є структурно обов’язковими.

У ролі залежного компонента конструкцій, що виражають частотність дії, завжди виступає знахідний відмінок іменників з обов’язковим означенням: неозначеними займенниками kas, kiekvienas «кожний» або прикметниками dažnas «частий», retas «рідкісний».

В усіх інших випадках можливість уживання означень залежить від виду дієслова або лексичного значення іменника.

У конструкціях, що виражають момент здійснення дії або період часу, протягом якого відбувається дія, іменники завжди вживаються у знахідному відмінку однини.

Конструкції з формою множини знахідного відмінка, за винятком конструкцій з іменником metai «один рік» і конструкцій, до складу яких входить кількісний числівник, завжди позначають невизначену тривалість дії.

В інших випадках число іменника не впливає на значення конструкції.

У сучасній литовській літературній мові найуживанішими є конструкції, що виражають тривалість дії та момент її здійснення або період часу, протягом якого відбувається дія. Значно рідше трапляються конструкції, що виражають частотність дії.

Конструкції зі знахідним відмінком, що виражають тривалість результату дії, трапляються досить рідко. Їх витісняють синонімічні конструкції з давальним відмінком.