SOCIALINĖS LINGVISTIKOS PROBLEMOS

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, XIX (1979)

Angelė KAULAKIENĖ

ПРЕФІКСАЛЬНІ ТА СУФІКСАЛЬНІ СЛОВОТВІРНІ КАЛЬКИ В ЛИТОВСЬКІЙ ПОЛІТЕХНІЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ

1. Вступні зауваги

Одне з найважливіших питань термінології будь-якої наукової галузі — творення нових термінів. Зазвичай на нього впливають два чинники: внутрішній і зовнішній. Внутрішній чинник — загальна лексика рідної мови. Вона є головним джерелом творення нових термінів. Зовнішній чинник — термінологія інших мов, вплив якої виявляється у запозиченнях і кальках¹.

Проблема кальок, узята загалом, не дуже давня. Мовознавці звернули увагу на це поняття лише в другій половині XIX ст. Щодо кальок і досі існують найрізноманітніші думки: немає згоди щодо критеріїв їх виокремлення, визначення, класифікації тощо. Походження кальок також пояснюють по-різному. Одні мовознавці (Л. Булаховський, С. Булич, Б. Унбегаун та ін.) пояснювали творення кальок як передавання внутрішніх форм однієї мови іншій, тоді як інші (А. Томсон, В. Поржезинський, Д. Ушаков, Г. Вінокур) розглядали його з погляду морфологічної структури. Другий підхід поширеніший. Деякі мовознавці трактують кальку як запозичення і розглядають саме творення кальок як часткову проблему запозичень [Mulina R., 1955, 135; Ponomarenko L., 1962, 92; Ivanovas V., 1973, 12; Sergejeva L., 1975, 156—160]. Однак останнім часом кальки схильні вважати окремими лексичними одиницями, що не належать до запозичень [Hegaj M., 1964, 299; Šanskis N., 1955, 28; Jefremovas L., 1960, 16—26; Laua A., 1969, 147—150; Osnovy, 1974, 79—86]. Безперечно, усі подібні суперечності відображені й у класифікації кальок. Наприклад, у німецькомовній мовознавчій літературі різновиди кальок називали такими термінами: Bedeutungslehnwörter (семантичні запозичення), Bildungslehnwörter (словотвірні запозичення) [Flekenšteinas K., 1966, 152], Lehnbildungen [Flekenšteinas K., 1966, 154] (словотвірні кальки). Цю групу поділяють ще детальніше: 1) Lehnübersetzungen (точні словотвірні кальки); 2) Lehnschöpfungen (похідні слова, що самостійно передають зміст іншомовного слова); 3) Lehnübertragungen (словотвірні кальки, які вільно передають свою модель). Окрему групу становлять Lehnprägungen. До неї належать семантичні та фразеологічні кальки.

В англійському мовознавстві кальки класифікують дещо інакше: loanwords (запозичення), loanblends (напівкальки), loanshifts [Flekenšteinas K., 1966, 157]. До цієї групи належать словотвірні та семантичні кальки.

У франкомовній науковій літературі подано вже досить докладну класифікацію кальок [Flekenšteinas K., 1966, 152]: 1) emprunt semantique (семантичні запозичення); 2) emprunt du traduction (перекладні слова: точні перекладні слова, неточні перекладні слова, не цілком точні перекладні слова, напівкальки); 3) переклади фразеологізмів. Ця класифікація і є підґрунтям сучасної класифікації кальок.

Семантичні та словотвірні кальки в сучасному мовознавстві називають ширшим терміном — лексичні кальки. З погляду лексики такий поділ кальок є прийнятним,

¹ У нашій мові більше схиляються до вживання замість терміна калька литовського слова словотвірна калька. Термін «словотвірна калька» з’явився в литовській мовознавчій літературі приблизно у другому десятилітті XX ст. Уперше цей термін ужив Відюнас 1914 р., а після 1930 р. його утвердили П. Скарджюс, А. Саліс та інші мовознавці.

143

Однак у класифікації кальок доцільніше виокремити такі групи кальок і аналізувати їх окремо.

Семантична калька — це нове значення слова, уживаного в мові, яке походить з іншої мови, наприклад: втома і втома (металів) (пор. рос. усталость, фр. fatigue, нім. Ermüdung); старіння і старіння (металу) (пор. рос. старение, англ. age-ing, нім. Alterung) тощо.

Поширенішими й набагато різноманітнішими є дериваційні кальки, наприклад: bangoraštis (пор. рос. волнограф, нім. Wellenschreiber); pokalbė (пор. рос. подбязык, англ. sub-language); smūgmatis (пор. рос. толчкомер, англ. bumpometer) тощо.

Зазвичай кожна дериваційна калька має своє джерело² (наприклад, за яким її утворено). Така дериваційна калька може мати прямий відповідник у якійсь мові, наприклад: приефект (пор. нім. Vorspannung) або потрапити через інші мови-посередниці (найчастіше через російську), наприклад: носій (фізика) ←носитель← нім. Träger // англ. carrier тощо. Отже, кальку, безпосередньо утворену за зразком певної мови, можна назвати прямою калькою, а ту, що потрапила в литовську мову через мови-посередниці, — непрямою калькою. Під час перекладу використовуються власні дериваційні форманти, власні словотвірні засоби. Тому деривація таких кальок подвійна. Їй властива нерозривна єдність перекладу й словотвору, обґрунтована мотивацією джерела. Цю мотивацію найкраще виявляє словотвірний аналіз. Тому кальки корисно розглянути з погляду словотвірного аналізу. На нашу думку, такий огляд доцільний, оскільки він виявляє: 1) зв’язок кальки з джерелом і 2) зв’язок кальки з основним словом рідної мови.

Дериваційні кальки становлять найбільшу лексичну підгрупу кальок. У мовознавчій літературі назва цих кальок іще варіюється: іноді їх називають морфологічними кальками [Mulina R., 1955, 133; Lyberis A., 1958, 104]. Часто дериваційну кальку трактують як поморфемну копію слова [Šanskis N., 1972, 306]. Останнім часом дериваційну кальку пропонують називати структурно-семантичною калькою, оскільки така калька копіює структуру джерела й переймає його семантику³.

Дериваційна калька — це слово, утворене за допомогою власних словотвірних формантів, мотивоване джерелом і відтворює значення джерела. Зазвичай дериваційна калька має сучасне значення джерела, хоча іноді може відтворювати і його етимологічне значення. Останнє калька відтворює лише тоді, коли з мотивації джерела незрозуміло, чому такий зміст слова має саме таке вираження, наприклад, гр. geometria, пор. рос. земле мерие.

Поняття дериваційної кальки іноді безпідставно розширюють: її розуміють не лише як слово, а й як словосполучення, скопійоване зі складного слова-джерела. У таких випадках стверджують, що джерелом є складне слово, а отже, утворена за ним калька має бути дериваційною. Це неправильна думка. Зазвичай кальки поділяють на дериваційні не за джерелом, а за способом утворення самої кальки. Тому словосполучення не може бути дериваційною калькою. Цієї думки дотримуємося й у цій статті.

² Деякі мовознавці для позначення такого поняття вживають термін источник калькирования (Dondukovas U. — Ž. Š., 1972, 105). Інші — язык-источник [Ivanovas V., 1973, 11; Šanskis N., 1955, 32; Bulachovskis L., 1953, 127]. Ще інші мовознавці вживають терміни прототип або иноязычный оригинал [Deribas V., 1972, 84; Roitenbergas F., 1953, 15; Jefremovas L., 1960, 21]. Нині L. Jefremovas пропонує вживати термін калькируемый объект [Osnovy, 1974, 61–64]. У литовському мовознавстві для позначення цього поняття почали вживати термін kalba-šaltinis [Keinys S., 1974, 41]. На нашу думку, найточніше це поняття виражає термін джерело кальки.

³ Tokios nuomonės laikosi B. Tatarincevas (1974, 7), vadindamas vertinį semantine ar struktūrine-semantine kitos kalbos žodžio kopija. E. Šaachmedovas (1974) išskiria du pagrindinius vertinių darybos būdus — struktūrinį ir semantinį. Struktūrinių ir struktūrinių-semantinių vertinių terminus vartoja V. Jarceva (1969, 21) ir V. Ivanovas (1973, 105).

144

Класифікація дериваційних кальок

Таблиця 1

Співвідношення з джерелом

Співвідношення з основним словом

точні кальки

неточні кальки

адекватні кальки

неадекватні кальки

безпосередні кальки

опосередковані кальки

(за семантикою)

(за словотвірною будовою)

(за походженням)

Префіксальні кальки

точна префіксальна калька 1

неточна префіксальна калька 2

префіксальний адекватний 3

префіксальний неадекватний 4

префіксальний прямий 5

префіксальний непрямий 6

Суфіксальні кальки

суфіксальний точний 7

суфіксальний неточний 8

суфіксальний адекватний 9

суфіксальний неадекватний 10

суфіксальний прямий 11

суфіксальний непрямий 12

Флексійні кальки

флексійний точний 13

флексійний неточний 14

флексійний адекватний 15

флексійний неадекватний 16

флексійний прямий 17

флексійний непрямий 18

Складні кальки

складна точна 19

складна неточна 20

складна адекватна 21

складна неадекватна 22

складна пряма 23

складна непряма 24

Деякі мовознавці поділяють словотвірні кальки лише на точні, неточні та напівкальки. Зазвичай такий поділ визначається відношенням кальки до джерела. Інші мовознавці поділяють словотвірні кальки за словотвірними формантами (словотвірними афіксами). Такий поділ виявляється через відношення кальки до основного слова рідної мови. Очевидно, доцільно брати до уваги обидві класифікаційні ознаки: відношення кальки до джерела та відношення кальки до основного слова. Цього вимагає й сама двоїста природа словотвірних кальок. Такий аналіз виявляє детальнішу класифікацію словотвірних кальок. Кальки за відношенням до основного слова можна поділити на префіксальні, суфіксальні, флексійні та складні, а за відношенням до джерела — на точні й неточні (з погляду семантики), прямі й непрямі (з погляду походження), адекватні й неадекватні (з погляду словотвору) тощо (див. табл. 1). Безперечно, така класифікація визначається словотвірними тенденціями литовської мови та аналогією з іншими мовами. Однак, на нашу думку, класифікація словотвірних кальок має спиратися на дві основні класифікаційні ознаки: відношення кальки до джерела та відношення кальки до основного слова.

У цій статті розглядаються префіксальні та суфіксальні словотвірні кальки. Аналізуються відношення цих кальок до джерела й основного слова рідної мови. Такий аналіз виявляє мотивацію кальок і сам спосіб їх творення. Матеріал узято з різних друкованих джерел: термінологічних словників, наукових і науково-популярних журналів, підручників для вищих і спеціальних середніх навчальних закладів тощо. Такий різнорідний матеріал допомагає краще встановити відповідності словотвірних тенденцій префіксальних і суфіксальних словотвірних кальок та окреслити критерії їх оцінювання.

10. Užs. Nr. 1554

145

2. Огляд префіксальних кальок

Важливою особливістю, що відрізняє префіксальні похідні від суфіксальних, є те, що префікси в багатьох випадках не змінюють граматичного статусу основного слова, тобто його належності до тієї чи тієї частини мови. Деякі мовознавці називають цю їхню особливість відсутністю класифікаційного значення і вважають важливою розрізнювальною ознакою цього типу похідних [Levk ovskaja K., 1960, 86]. Ця особливість дає змогу зіставляти префіксальні похідні зі складними словами. Крім того, префікс як словотвірний формант у похідному слові зберігає більшу фонетичну, морфологічну й семантичну самостійність, ніж суфікс. Однак за продуктивністю префіксальні похідні все ж значно поступаються іншим похідним. За даними С. Кейн-іса, у «Російсько-литовському політехнічному словнику» (В., 1959) і «Російсько-литовсько-англійському словнику термінів обчислювальної техніки» (В., 1971) понад три чверті наведених утворень (загалом понад 4300) є суфіксальними похідними (близько 3400). Термінів із префіксами утворюється лише близько 2% [Keinys S., 1975a, 15]. У «Граматиці литовської мови» зазначено, що в словотворі іменників літературної мови вживаються такі префікси:

анти-, апи- (ап-, апи-), від-, без-, у-, ви-, не-, з-, по-, пере-, під-, про-, при-, перед-, про-, спів- (сам-, сан-), за- (зау-, зау-) [Gramatika, 1965, 423].

За продуктивністю В. Урбутіс розташовує ці префікси так: pa-, už- (užu-, užuo-), ant-, prie-, ne-, į-, apy- (ap-, api-), po-, be-, prieš-, at- (ata-, ato-), iš-, per-, pro-, nuo-, pra-, są- (sam-, san-) [Urbutis V., 1971, 30]. Крім того, у згаданій граматиці наведено 19 виразніших міжнародних префіксів: a-, anti-, ark(i)-, dis-, eks-, for-, infra-, ko(n)-, kontr(a)-, meta-, peri-, pro-, proto-, re-, sub-, super-, trans-, ultra-, vice-.

У сучасній термінології нашої політехнічної галузі частіше утворюються слова лише з такими префіксами: а) литовськими ant-, at(o)-, ne-, pa-, po-, prieš-, virš-; б) міжнародними anti-, infra-, pro-, sub-, super-, ultra- тощо. Іменники з міжнародними префіксами зазвичай зберігають незмінене закінчення основного іменника. Крім того, частина таких кальок утворюється від словотвірно складних суфіксальних похідних, наприклад: postisvalymas (обчислювальна техніка), antisutapimas (фізика), superlaidininkas (фізика) тощо. До цих похідних зараховують також кальки, утворені за допомогою різних інших префіксоїдів, наприклад: milikiurvalandė (фізика), stopmygtukas (обчислювальна техніка), televaldymas (автоматика), servodaugintuvas (обчислювальна техніка) тощо. Усі такі похідні з міжнародними префіксами й префіксоїдами вважатимемо напівкальками й у цій статті їх не розглядатимемо. Крім того, до напівкальок належать і похідні, утворені з литовського префікса та міжнародного слова, наприклад: paprogramė (обчислювальна техніка) — рос. подпрограмма || англ. subprogram(me). Такі кальки нині стають дедалі частішими, і час від часу їх коригують ще одним префіксом (наприклад, subpaprogramė).

У політехнічній термінології поряд із префіксальними кальками — справжніми термінами цієї галузі — є також такі похідні, що утворені не як терміни цієї галузі, а запозичені вже готовими для називання спеціальних понять різних галузей техніки, наприклад: pogrupis (обчислювальна техніка) тощо. Такі кальки також не входять до предмета нашого огляду.

Далі розглянемо литовські кальки, уживані в політехнічній термінології, за окремими префіксами.

Кальки з префіксами ant-, virš-⁴. Кальки, утворені за допомогою префікса ant-, у політехнічній термінології найчастіше позначають надлишок того термінологічного денотата, який названо основним словом. Для тієї самої мети іноді вживається й префікс virš- (пор. antįtampis і viršįtampis). Обидва префікси кальок відповідають російським префіксам над-, сверх-, нім. über-, англ. super-, over-. Уживання префіксів ant- і virš- у цьому значенні ще не цілком унормоване; частіше трапляються кальки з префіксом ant-, наприклад: antsrovis (фізика)←рос. сверхток, англ. supercurrent, antslėgis (фізика)←рос. сверхдавление, англ. superpressure тощо.

⁴У цьому разі прийменник virš переходить до групи префіксів. Кальки, утворені з ним, вважаються кальками з префіксом virš-.

146

Відповідники префікса prieš-. Цими префіксами найчастіше перекладають: російський префікс против-, німецькі gegen-, vor-, англійський counter- (а також міжнародний kontra-). Відповідники здебільшого вказують на певне протиставлення термінологічного денотата, названого основним словом, наприклад: priešslėgis (фізика) ← рос. противодавление, нім. Gegendruck тощо. У таких випадках відповідники утворюються від суфіксальних і флексійних похідних, наприклад: priešspręstinis (фізика) ← рос. предусилитель, priešįtampis (фізика) ← нім. Vorspannung тощо.

Відповідники префіксів po-, pa-. Цими префіксами найчастіше перекладають: російський префікс под-, англійський (а також міжнародний) sub-, німецький unter-. Відповідники найчастіше позначають меншу одиницю термінологічного денотата, названого основним словом, наприклад: pokalbė (кібернетика) ← рос. подъязык, англ. sublanguage, posritė (обчислювальна техніка) ← рос. подобласть, англ. subregion, poerdvis (фізика) ← рос. подпространство, англ. subspace, нім. Unterraum тощо.

Відповідники префікса ne-. Цим префіксом зазвичай перекладають: російський префікс не-, англійські non-, un-, німецькі nicht-, un-. Відповідники зазвичай позначають заперечне протиставлення термінологічного денотата, названого основним словом, наприклад: neladininkas (фізика) ← рос. непроводник, нім. Nichtleiter тощо.

Нечисленність префіксальних відповідників у литовській політехнічній термінології не дає змоги робити ширші узагальнювальні висновки. Зі сказаного нами про префіксальні відповідники можна констатувати лише два положення: 1) префіксальні відповідники в литовській політехнічній термінології зазвичай утворюються тоді, коли похідний термінологічний денотат виражається через основний денотат і пов’язаний з останнім певними класифікаційними відношеннями; 2) у сучасній литовській політехнічній термінології префіксальні відповідники дедалі частіше утворюються від різних суфіксальних похідних.

3. Огляд суфіксальних відповідників

Усі суфіксальні дериваційні відповідники, що вживаються в політехнічній термінології, можна поділити на дві групи. До першої групи належать такі відповідники, які за співвідношенням із джерелом та основним словом слід вважати реальними (справжніми) відповідниками. Зазвичай уже саме основне слово таких відповідників є відповідником. До другої групи належать такі суфіксальні дериваційні відповідники, які вважаються відповідниками лише за співвідношенням із джерелом. За співвідношенням з основним словом рідної мови такі відповідники є відносними, оскільки їхнє основне слово — питомо литовське. Тому в цьому разі неможливо чітко відмежувати відповідник від похідного слова. Можна лише вказати на вплив тієї чи іншої мови, внаслідок якого виникають подібні неологізми.

До першої групи належать багато відповідників, уживаних у політехнічній термінології, із суфіксом -imas. У російській мові цьому суфіксові відповідає суфікс -ение, у німецькій — -ung, в англійській — -ing. Відповідниками із суфіксом -imas називається сама дія, процес, стан. Відповідники цього типу утворені від префіксальних дієслів. За співвідношенням із джерелом такі відповідники адекватні (з погляду словотвору) і здебільшого точні (з погляду семантики). Тому їх легко відрізнити від інших литовських похідних того самого типу. Крім того, основне слово цих відповідників саме є відповідником. Мотивацію цих відповідників із суфіксом -imas визначають подвійні зв’язки, з яких виявляється структурний і семантичний зв’язок між мотивувальним і мотивованим словами, наприклад, apvandeninti → apvandeninimas (техніка), пор. рос. обводнение, нім. Bewässerung; įanglinti → įanglinimas (техніка), пор. рос. науглероживание, нім. Durchkohlung; nuanglinti→nuanglinimas (техніка), пор. рос. обезуглероживание, нім. Kohlenstoffentziehung; nuriebalinti→nuriebalinimas (техніка), пор. рос. обезжиривание, нім. Entfettung; nuvandeninti→nuvandeninimas (обчислювальна техніка), пор. рос. обезводисвание, нім. Entwässerung. Іноді за одним джерелом утворюються два литовські відповідники із суфіксом -imas, і вони вживаються як синоніми —

10*

147

у політехнічній термінології, наприклад, inulinti→inulinimas (техніка) та įžeminti→įžeminimas (техніка), пор. рос. заземление, англ. earthing.

Друга група дещо різноманітніша. До неї належать такі суфіксальні відповідники.

Відповідники суфікса -tuvas. У російській мові цьому суфіксові відповідають суфікси -тель, -ник, -чик, у німецькій — -er, в англійській — -er, -or. Відповідниками із суфіксом -tuvas називають різні інструменти, прилади, механізми. Це загалом збігається зі словотворчими тенденціями похідних із суфіксом -tuvas у літературній і народній мові. Лише в літературній мові такі похідні за словотвірною будовою зазвичай пов’язані з безпрефіксними дієсловами, тоді як відповідники — з префіксальними. Префіксальні дієслова, очевидно, частіше обирають під впливом термінології інших мов. Такі відповідники із суфіксом -tuvas з погляду походження (за співвідношенням із джерелом) слід вважати відповідниками, а з погляду структури (за співвідношенням з основним словом) — похідними. Тому подібні відповідники називають відносними, наприклад: atskirti→atskirtuvas (теплотехніка), пор. рос. отделитель, англ. separator; iškrauti→iškrautuvą (техніка), пор. рос. разгружатель, нім. Auslader, англ. discharger; nuimti→nuimtuvas (обчислювальна техніка), пор. рос. съемник, нім. Abnehmer; numesti→numestuvas (техніка), пор. рос. сбрасыватель, англ. kicker; pašildyti→pašildytuvas (техніка), пор. рос. подогреватель, англ. heater; perkaitinti→perkaitintuvas (теплотехніка), пор. рос. перегреватель, нім. Überhitzer; pertraukti→pertrauk tuvas (техніка), пор. рос. прерыватель, англ. interrupter; praplauti→praplaut uvas (техніка), пор. рос. промыватель, нім. Wäscher, англ. washer; priimti→priimtuvas (фізика), пор. рос. приемник, нім. Empfänger тощо. Крім того, багато цих відповідників у політехнічній термінології вживаються поряд із безпрефіксними похідними із суфіксом -tuvas. Таке вживання свідчить, що префіксальні варіанти виникли під впливом інших мов, тому їх слід вважати відповідниками, наприклад: skirtuvas ir atskirtuvas (теплотехніка), пор. рос. отделитель, англ. separator; imtuvas ir priimtuvas (фізика), пор. рос. приемник, нім. Empfänger; kreiptuvas ir nukreiptuvas (техніка), пор. рос. отклонитель, англ. deflector; šildytuvas ir pašildytuvas (техніка), пор. рос. подогреватель, англ. heater; plautuvas ir praplautuvas (техніка), пор. рос. промыватель, нім. Wäscher, англ. washer тощо. Мотивацію цих відповідників визначають подвійні зв’язки (семантичний зв’язок відповідника з джерелом і структурний зв’язок відповідника з основним словом).

Іноді природний зв’язок відповідника з основним словом порушується. Тоді префіксальні відповідники із суфіксом -tuvas є ненормативними й непродуктивними, наприклад: nukreiptuvas (техніка), пор. рос. отклонитель, англ. deflector; pašildytuvas (техніка), пор. рос. подогреватель, англ. heater тощо.

Відповідники суфікса -iklis. Цим суфіксом у політехнічній термінології називають: а) простіші прилади або їхні частини та б) різні хімічні речовини.

Велику частину відповідників із суфіксом -iklis, що називають прилади (рос. -тель, англ. -er, -or, нім. -er), утворено від префіксальних дієслів. Як і під час творення відповідників із суфіксом -tuvas, префіксальні дієслова обираються для відповідників цього типу за аналогією з іншими мовами. Тому за співвідношенням із джерелом їх слід вважати відповідниками, а за співвідношенням з основним словом вони можуть бути похідними. Чітко відмежувати такі відповідники також неможливо. Можна констатувати лише той факт, що в литовській літературній мові звичнішими є безпрефіксні похідні із цим суфіксом. Префіксальні термінологічні новотвори із суфіксом -iklis у політехнічній термінології виникли під впливом інших мов. Деякі з них слід вважати відповідниками, оскільки за словотвірною будовою і семантикою вони адекватні своїм джерелам, наприклад: atskyriklis (техніка), пор. рос. отделитель, англ. separator; numetiklis (теплотехніка), пор. рос. сбрасыватель, англ. kicker; nustumiklis (техніка), пор. рос. отталкиватель, англ. repeler; perjungiklis (техніка), пор. рос. переключатель, нім. Umschalter; sujungiklis (техніка), пор. рос. соединитель, англ. connecter; perkroviklis (техніка), пор. рос. перегружатель, англ. shifter;

148

промивач (техніка) пор. рос. промыватель, нім. Wäscher, англ. washer; витіснювач (техніка) пор. рос. вытеснитель, нім. Verdränger.

Кілька кальок із суфіксом -iklis у політехнічній термінології позначають назви різних хімічних речовин. Такі кальки пов’язані з дієсловами з префіксом, напр., барвник (техніка) пор. рос. окраситель; розріджувач (хімія) пор. рос. разбавитель тощо, хоча іноді дієслова з префіксом вибирають без потреби (розріджувач пор. рос. разбавитель). У сучасній політехнічній термінології також досить широко вживаються безпрефіксні термінологічні новотвори із суфіксом -iklis, що позначають назви хімічних речовин. Ці неологізми також слід вважати кальками, оскільки їх утворено за аналогією до інших мов, напр., охолоджувач (фізика) пор. рос. охладитель; травник (техніка) пор. рос. травитель, нім. Ätzer; з’єднувач (техніка) пор. рос. соединитель, нім. Verbindungsmittel; затверджувач (техніка) пор. рос. отвердитель, англ. hardener; збіднювач (техніка) пор. рос. отощитель; сповільнювач (техніка) пор. рос. замедлитель, нім. Verzögerer; пом’якшувач (техніка) пор. рос. мягчитель, англ. softener.

Кальки із суфіксом -iklis у литовській політехнічній термінології утворюються від дієслів із префіксом. Ці кальки є відносними, оскільки основне слово — питомо литовське. Такий характер роботи властивий і калькам із суфіксом -tuvas. Тому чітко розмежувати кальки із суфіксами -tuvas та -iklis неможливо. Можна припустити, що найчастіше кальки з цими суфіксами пов’язані з дієсловами з префіксом. Словотвірна мотивація кальок із суфіксами -tuvas та -iklis виявляється через структурний і семантичний зв’язок між калькою — джерелом і калькою — основним словом.

Останнім часом у політехнічній термінології кальки із суфіксами -tuvas та -iklis дуже часто вживаються у складених повних термінах⁵, як-от підсилювач-випрямляч (техніка) пор. рос. усилитель-выпрямитель, англ. amplifier-rectifier; перемикач-роз’єднувач (техніка) пор. рос. переключатель-отделитель, англ. switch-separator; переривач-розподільник (техніка) пор. рос. прерыватель-распределитель, англ. interrupter-distributor, нім. Unterbrecher-Verteiler тощо. Таке використання складених повних термінів є виправданим. У них дефісом поєднано два рівнозначні і однаково пов’язані між собою іменники, один із яких є калькою. Проте загалом такі назви складних машин незручні. У таких випадках пропонується називати лише специфічну функцію (загальнішу буде зрозуміло й так). В інших випадках такі складені повні терміни варто було б замінити узгодженими словосполученнями — складеними термінами [Balašaitis A., 1977, 20].

Російському суфіксу -тель, англійським -er, -or, німецькому -er у литовській мові відповідають також суфікси -ėjas, -tojas. Іменники, утворені з цими суфіксами в російській, а часто й англійській та німецькій мовах, називають і діячів, і предмети. Загалом за значенням російський суфікс -тель нині слід вважати абстрактним, таким, що якнайменше має конкретних значень, які відносили б його до певної, чітко обмеженої семантичної групи слів. Набагато точнішим є давнє граматичне значення суфікса -тель, відповідне литовським суфіксам -ėjas, -tojas. Тому з уживанням суфікса -тель пов’язана семантична двозначність. По-перше, і далі утворюються російські іменники із суфіксом -тель зі значенням діяча (людини). З іншого боку, дедалі частіше, особливо в спеціальному вжитку технічної термінології, з’являються слова з цим суфіксом, що означають предмети, засоби або навіть абстрактні компоненти [Sorokinas J., 1965, 229].

Безперечно, така семантична двозначність цього суфікса вплинула на відповідні кальки з цим суфіксом, уживані в литовській мові. Тому через таку аналогію з російською, а іноді й англійською та німецькою мовами в литовській політехнічній термінології виникає подвійне вживання кальок із цим суфіксом: а) нормативне, б) ненормативне.

⁵ У російській лінгвістичній літературі подібні терміни називають «сложносоставные термины» або «двухосновные сложения» [Andrejevas N., 1963, 119–134].

149

У литовській мові ці суфікси розмежовуються. Для позначення назв діячів або носіїв дієслівних ознак уживаються суфікси -ėjas, -tojas пор. рос. -тель, англ. -er, -or, нім. -er, а назви різних приладів, механізмів або їхніх частин утворюються за допомогою суфіксів -tuvas, -iklis пор. рос. також -тель, англ. -er, -or, нім. -er, напр., англ. finder пор. лит. 1. ieškiklis. 2. ieškotojas; рос. держатель, англ. holder, нім. Halter пор. лит. 1. laikiklis. 2. laikytojas; рос. носитель, англ. carrier, нім. Träger пор. лит. 1. nešėjas. 2. nešiklis тощо.

У литовській політехнічній термінології кальки, утворені з цими суфіксами, ближчі до назв носіїв дієслівних ознак. Такими кальками найчастіше називають не самих осіб, напр., споживач пор. рос. потребитель, збудник пор. рос. возбудитель. Розглядається задача оптимізації, коли задано споживачів, кожен з яких складається з k_i (i = 1, … n) елементів, що споживають ресурс. Кисень вважають беззаперечним збудником корозії металу котла.

Цими кальками неживим об’єктам у переносному значенні надають назви діячів, точніше — носіїв дієслівних ознак; пор. також завод-виробник рос. завод-производитель, завод-забруднювач рос. завод-загрязнитель, завод-постачальник рос. завод-поставщик тощо. Лише з логічного погляду такі терміни, як завод-виробник, завод-постачальник незрозумілі, оскільки кожен завод щось виробляє і постачає.

Загалом таке вживання кальок із суфіксами -ėjas, -tojas у політехнічній термінології є виправданим, оскільки семантичний і структурний зв’язок між калькою — джерелом і калькою — основним словом не порушено. Калька словотвірно мотивована й переймає словотвірну мотивацію джерела.

Іноді через семантичну двозначність суфікса -тель у литовській політехнічній термінології перекладають і досить широко вживають ненормативні кальки. Вони бувають трьох видів. Ненормативність одних кальок пов’язана з основним словом, яке неправильно дібране. У таких випадках порушується семантичний зв’язок між калькою й основним словом. Така словотвірно адекватна своєму джерелу суфіксальна калька є семантично неточною і ненормативною, напр., носій пор. рос. носитель, англ. carrier, нім. Träger || носій ізотопу⁶, рос. носитель изотопа, англ. izotopic carrier, нім. Isotopenträger || носій заряду, рос. носитель заряда, англ. charge carrier, нім. Ladungsträger || неосновний носій, рос. неосновной носитель, англ. minority carrier, нім. Minoritätsträger (фізика). Ненормативність інших кальок, уживаних у політехнічній термінології, пов’язана з неправильним уживанням самого суфікса, напр., відповідач (техніка) пор. рос. ответитель, англ. coupler; перемикач (техніка) пор. рос. переключатель, англ. reverser, нім. Umschalter; збудник (техніка) пор. рос. возбудитель, англ. exciter; переривач (техніка) пор. рос. прерыватель, англ. interrupter тощо. Ще іншими кальками із суфіксами -ėjas, -tojas неправильно називають речовини, напр., запалювач (техніка) пор. рос. воспламенитель; відновник (техніка) пор. рос. восстановитель; охолоджувач (техніка) пор. рос. охладитель тощо.

Найбільше таких ненормативних суфіксальних кальок трапляється в підручниках спеціальних середніх навчальних закладів і наукових журналах. Мотивація цих кальок необґрунтована. Неясний і словотвірний та семантичний зв’язок кальки з основним словом. Тому такі сліпі кальки не відповідають нормам словотвору литовської мови. У термінології для позначення подібних приладів або речовин слід уживати інші суфікси, які можна спеціалізувати [Keinys S., 1975b, 7–53].

Кальки із суфіксами -ėjas, -tojas, уживані в литовській політехнічній термінології, ближчі до назв носіїв дієслівних ознак. Через семантичну двозначність російського суфікса -тель та аналогічних суфіксів, уживаних в інших мовах

⁶ Ці складені терміни не вважаються словотвірними кальками. Однак їхній компонент — носій — є словотвірною калькою, тому аналізується семантика цієї кальки.

150

утворюється чимало неправильних кальок. Для одних обирають невідповідне основне дієслово. Такі кальки трапляються в термінологічних словниках. Неправильність інших кальок пов’язана з неправильним уживанням самого суфікса. Кальки цього типу найчастіше трапляються в підручниках спеціальних середніх навчальних закладів.

Кальки із суфіксом -umas. У російській мові цьому суфіксові відповідає суфікс -ость, в англійській — -bility, у німецькій — -keit. Кальки із суфіксом -umas називають узагальнену, відокремлену ознаку, властивість або стан, що випливає зі значення основного слова. Такі кальки найчастіше перекладають з російських дієприкметників теперішнього часу пасивного стану, наприклад, apdirba→apdirbamas→apdirbamumas (техніка), пор. рос. обрабатывает→обрабатываемый→обрабатываемость, нім. Bearbeitbarkeit; pasikartoja → pasikartojamas→pasikartojamumas (обчислювальна техніка), пор. рос. повторяется→повторяемый→повторяемость; atstato→atstatomas→atstatomumas (обчислювальна техніка), пор. рос. восстанавливает→восстанавливаемый→восстанавливаемость, англ. restorability; įgeria→įgeriamas→įgeriamumas (техніка), пор. рос. впитывает→впитываемый→впитываемость; neperverčia→neperverčiamas (теплотехніка), пор. рос. непереворачивает→непереворачиваемый→непереворачиваемость, нім. Unkenterbarkeit; suspaudžia→suspaudžiamas→suspaudžiamumas (техніка), пор. рос. сжимает→сжимаемый→сжимаемость, англ. compressibility тощо. Ці кальки адекватні за словотвірною будовою і точні семантично.

У політехнічній термінології вживається кілька кальок із цим суфіксом, семантично точних, але неадекватних за словотвірною будовою, оскільки словотвірні тенденції литовської мови не збігаються зі словотвірними тенденціями мови-джерела кальки (у цьому випадку російської), наприклад, užsidegamumas (техніка), пор. рос. самовозгораемость; atsistatamumas (обчислювальна техніка), пор. рос. самовосстанавливаемость, англ. self-restorability тощо.

Кальки із суфіксом -imas найчастіше утворюються від дієприкметників теперішнього часу пасивного стану. Основне слово в цих кальках має префікс. Такі кальки адекватні й точні щодо своїх джерел, лише іноді надто громіздкі. Загалом творення похідних із суфіксом -umas від дієприкметників у литовській мові не є звичним. Однак такі дієприкметникові похідні цього суфікса поширилися й надалі поширюються в термінології. Їхнє поширення можна пояснити впливом інших мов, особливо російської. Тому в політехнічній термінології поряд із новотворами вживаються також відносні словотвірні кальки із цим суфіксом, утворені від іменних частин мови. Такі кальки називають відіменниковими. У політехнічній термінології вживаються також дієслівні кальки (утворені від дієслів). Отже, усі суфіксальні словотвірні кальки можна поділити на реальні й відносні, дієслівні та відіменникові. Дієслівні суфіксальні словотвірні кальки мають 5 типів із суфіксами -imas (назви дій), -tuvas (назви знарядь), -iklis (назви знарядь), ~ėjas (назви носіїв дієслівної ознаки), -tojas (назви носіїв дієслівної ознаки). Відіменникові суфіксальні словотвірні кальки вживаються лише із суфіксом -umas (назви ознак). Словотвірна мотивація дієслівних і відіменникових суфіксальних словотвірних кальок виявляється у двох зв’язках: структурному та семантичному співвідношенні кальки з джерелом і кальки з основним словом.

Literatūra

Balašaitis A. Žemės ūkio specialistų kalbos rūpesčiai. – Kalbos kultūra. V., 1977, sąs. 33.

Keinys S. Kurie-ne-kurie terminų darybos bruožai. – Kalbotyra. V., 1974, t. 25 (1).

Keinys S. Lietuviškų technikos terminų darybos apžvalga. – Kalbų dėstymas. K., 1975 a.

Keinys S. Priesaginė lietuviškų terminų daryba. – Lietuvių kalbotyros klausimai. V., 1975 b, t. 16.

Lietuvių kalbos gramatika. V., 1965, t. 1.

Laua A. Latviešu leksikoloģija. Rīgā, 1969.

Lyberis A. ir Ulvydas K. Lietuvių literatūrinės kalbos leksikos praturtėjimas tarybinės santvarkos metais. – Kn.: Literatūra ir kalba. V., 1958, t. 3.

151

Андреев Н. Д. и Замбржицкий В. Л. Именное словообразование в спортивной терминологии. — В кн.: Развитие современного русского языка. М., 1963.

Булаховский Л. А. Введение в языкознание. М., 1953. Т. 2.

Дерибас В. М. О заимствовании и калькировании производных слов в русском языке. Этимологические исследования по русскому языку. — М.: Изд-во МГУ, 1972. Вып. 7.

Дондуков У.-Ж. Ш. Калькирование в бурятском литературном языке. — В кн.: Стилистика и лексикология бурятского языка. Улан-Удэ, 1972.

Ефремов Л. П. Калькирование и его отличие от заимствования. — Изв. АН КазССР. Сер. филологии и искусствоведения, 1960, вып. I.

Иванов В. В. Терминология и заимствования в современном китайском языке. — М., 1973.

Левковская К. А. Именное словообразование в современной немецкой общественно-политической терминологии. — М., 1960.

Мулина Р. К. Вопросу о русских и интернациональных заимствованиях путем калькирования в казахском языке. — Ученые записки Казахского госуниверситета. Язык и литература. Алма-Ата, 1955. Т. 19.

Основы теории лексического калькирования. (Учебное пособие). — Алма-Ата, 1974.

Пономаренко Л. О. Про так зване семантичне калькування. — Вісник Київського університету. Сер. філології та журналістики. Київ, 1962, т. 5, вип. 1.

Ройтенберг Ф. Е. О русских заимствованиях во французском языке в советскую эпоху. — Иностранные языки в школе, 1953, № 4.

Сергеева Л. И. О некоторых особенностях заимствования немецким языком космической лексики из русского языка. Исследования по германской и романской филологии. — Киев, 1976.

Сорокин Ю. С. Развитие словарного состава русского литературного языка в 30—90-е годы XIX в. — М.—Л., 1965.

Татаринцев В. И. Русские и лексические заимствования в современном тувинском языке. — Кызыл, 1974.

Урбутіс Г. Словообразование имен существительных в современном литовском языке. Автореф. докт. дис. — Вильнюс, 1971.

Флекенштейн К. О некоторых теоретических проблемах калькирования. Этимологические исследования по русскому языку. — М.: Изд-во МГУ, 1966, вып. 5.

Хегай М. А. К понятию кальки. — Ученые записки Ташкентского гос. пед. ин-та, Ташкент, 1964, т. 45, вып. 3.

Шаахмедов Э. Ш. Вопросы калькирования с русского на узбекский язык. АН УзССР, 1974.

Шанский Н. М. Деривация слов и фразеологических оборотов. — В кн.: Русское и славянское языкознание. К 70-летию чл.-кор. АН СССР Р. И. Аванесова. М., 1972.

Шанский Н. М. Лексические и фразеологические кальки в русском языке. — Русский язык в школе, 1955, № 2.

Ярцева В. Н. Структурно-семантические кальки в условиях двуязычия. — В кн.: Тезисы научн. конф., посвященной проблеме двуязычия и многоязычия. М., 1969.

Lietuvos TSR Mokslų Akademijos Lietuvių kalbos ir literatūros institutas

ПРЕФИКСАЛЬНЫЕ И СУФФИКСАЛЬНЫЕ СЛОВООБРАЗОВАТЕЛЬНЫЕ КАЛЬКИ В ЛИТОВСКОЙ ПОЛИТЕХНИЧЕСКОЙ ТЕРМИНОЛОГИИ

Резюме

В статье анализируются словообразовательные кальки по двум аспектам: по отношению к своему источнику (объекту) и к исходному слову литовского языка. По отношению к своему источнику словообразовательные кальки делятся на точные и неточные (по семантике), адекватные и неадекватные (по словообразованию), косвенные и непосредственные (по происхождению).

По отношению к исходному слову литовского языка словообразовательные кальки разделяются на префиксальные, суффиксальные, флективные и сложные.

Префиксальные словообразовательные кальки в литовской политехнической терминологии употребляются с такими префиксами: ant-, virš- (ср. рус. над-, сверх-, нем. über-, англ. super-, over-), prieš- (ср. рус. против-, нем. gegen-, vor-, англ. counter-), pa- (ср. рус. под-, нем. unter-, англ. sub-), ne- (ср. рус. не-, нем. nicht-, un-, англ. non-, un-). Префиксальные словообразовательные кальки в политехнической терминологии воспроизводятся лишь тогда, когда производный терминологический десигнат выражается через исходный и тесно связан с последним определенными классификационными связями. Префиксальные словообразовательные кальки в современной литовской политехнической терминологии все чаще воспроизводятся от суффиксальных новообразований.

152

Суффиксальные словообразовательные кальки по отношению к исходному слову литовского языка делятся на реальные и релятивные.

Реальные суффиксальные словообразовательные кальки чаще всего воспроизводятся суффиксом -imas (ср. рус. -ение, нем. -ung, англ. -ing).

Группа релятивных суффиксальных словообразовательных калек более разновидна. К ней относятся кальки с такими суффиксами: -tivas (ср. рус. -тело, -ник, -чик, нем. -er, англ. -er, -or), -iklis (ср. рус. -тель, нем. -er, англ. -er, -or), -tojas, -ėjas (ср. рус. -тель, нем. -er, англ. -er, -or), -umas (ср. рус. -ость, нем. -keit, англ. -bility).

На основе деривации выделены следующие группы суффиксальных словообразовательных калек: 1) отглагольные и 2) отыменные. Отглагольные суффиксальные словообразовательные кальки воспроизводятся в основном от префиксальных глаголов. Мотивация отглагольных и отыменных суффиксальных словообразовательных калек установлена двумя связями (структурной и семантической). Отымённые суффиксальные словообразовательные кальки все чаще воспроизводятся от префиксальных образований.