LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, XXVIII (1989)

KALBŲ RYŠIAI IR SĄVEIKOS

АЛЕКСАНДРАС ВАНАГАС

ЛАТИСЬКІ ПРІЗВИЩА В ЛИТВІ

Латиських прізвищ у Литві порівняно досить багато, однак досі вони залишаються зовсім недослідженими. Уже з цієї причини детально розглянути їх усі неможливо. Тому в статті буде зроблено спробу не стільки навести всі прізвища латиського походження, скільки розглянути критерії, на підставі яких латиські прізвища можна відрізнити від литовських.

Насамперед слід наголосити, що йтиметься лише про сучасний період, тобто й про сучасні латиські прізвища в нинішній литовській мові. Це важливо підкреслити з багатьох причин; передусім варто зазначити, що кількість латиських прізвищ у Литві протягом історії, очевидно, значно коливалася. По-друге, специфіка розвитку самих латиських прізвищ (порівняно пізнє юридичне закріплення їх тощо) змушує наголосити, що йтиметься про той період розвитку латиських прізвищ, коли вони вже сформувалися й утвердилися (Сталтмане 1981, 3—11).

Критерії розрізнення латиських прізвищ та інших, у цьому разі передусім литовських прізвищ, численні, однак іноді жоден із них окремо чи навіть усі разом не здатні точно відповісти на питання, яке прізвище є латиським, яке — литовським або має якесь інше походження. Тому й загальну кількість латиських прізвищ у Литві досить важко визначити чисельно. Але це, звичайно, не означає, що критерії виокремлення латиських прізвищ надто розмиті або взагалі відсутні.

Критерії розрізнення можна було б поділити на дві групи — лінгвістичні та нелінгвістичні (екстралінгвістичні).

Лінгвістичними критеріями тут називаються такі, що дають змогу відрізнити латиські прізвища від інших, спираючись лише на мовні факти. Критерії цієї групи найчастіше бувають фонетичними, лексичними та морфологічними (словотвірними).

Фонетичний критерій — це такий критерій, за якого латиське походження прізвища виявляється за фонетикою слова.

Розгляньмо кілька прикладів.

Bērzinis Lkv 3, Ppl (лат.), Kdn 4 (лат.), Slč (лат.) (9)*. На латиське походження цього прізвища насамперед указує приголосний z: лат. Bērzinš (Salnajs, Maldups 1931, 150). У литовській мові на місці z стоїть ž, пор. литовське прізвище Beržinis (у різних місцевостях Литви).

Birzgālis Rz (lat.). Plg. lat. Birzgališ (Salnajs, Maldups 1931, 77 ir kt.), Birzgals (Ten pat, 22 ir kt.). Iš lat. birzs „beržynas“ ir gals „galas“. Lietuvių panašių pavardžių nėra.

* Число після скороченої назви населеного пункту вказує, скільки в цій місцевості є сімей із таким прізвищем, а число в дужках після локалізації позначає загальну кількість сімей із цим прізвищем.

62

Cėlinis Kri 5 (лат.). Від лат. Celinš (Salnais, Maldups 1931, 50): лат. ceļš «дорога» або, можливо, celis «шлях, das Knie». Литовське прізвище мало б бути *Kėlinis або *Kelinīs. Нині таких литовських прізвищ немає.

Celmas Krp 2 (лат.). Від лат. Celms (Salnais, Maldups 1931, 75): лат. celms «пень». Пор. литовське прізвище Kėlmas.

Cėlminis Brž (лат.), Krp 2 (лат.), RdN 2 (лат.) (5). Від лат. Celminš (Salnais, Maldups 1931, 8 та лат.): лат. celms «пень». Литовське прізвище *Kelminis чи подібне принаймні нині невідоме.

Cieminas Žml (lat.). Iš lat. Cieminš (Salnais, Maldups 1931, 94 ir kt.): lat. ciems „kiemas“. Lietuviška pavardė *Kieminis ar pan. nežinoma.

Čersis Brž. Iš lat. Cers (Salnais, Maldups 1931, 89 ir kt.), plg. lat. cers „keras“. Žinoma ir gana dažna lietuviška pavardė Kėrs.

Daržinis RdN (lat.). Iš lat. Darzinš (Salnais, Maldups 1931, 66 ir kt.): lat. dārzs „daržas“. Lietuvių pavardė Daržinis (Brž) greičiausiai yra vėliau pakitusi iš Daržinis < Darzinš.

Zvejnieks Brž. Iš lat. Zvejnieks (Salnais, Maldups 1931, 25 ir kt.): lat. zvejnieks „žvejys“. Žinomas ir lietuvių kalbos bendrinis žodis žvejūnininkas „žvejys“, bet dėl žodžio pradžios priebalsio ž pavardė Žvainikas iš jo kilti negalėjo.

Лексичним критерієм вважають такий критерій, за якого латиське походження прізвища виявляє лексема, тобто коли прізвище походить або утворене не від литовського, а від латиського загального слова. Зважаючи на те, що в литовській і латиській мовах є значний спільний для обох мов пласт лексики, зрозуміло, що цей критерій може бути достатньо ефективним переважно в тих випадках, коли відповідні апелятиви латиської мови відрізняються від литовських.

Āpogas Skd (lat.). Iš lat. Apogs (Salnais, Maldups 1931, 264), plg. lat. vv. Apuogs, Apuogi k.: lat. apuōgs „apuokas“ (Endzelīns 1956, 41). Žinoma ir panaši lietuvių pavardė — Apūokas Ds 4, Kn, Ob 2 (7): liet. apūokas.

Āuzinis Brž 2, RdN (3). Від лат. Auzinš (Salnais, Maldups 1931, 20 та ін.): лат. auza «овес». Пор. відповідне литовське прізвище Avižinis Pgg, Vrn (2).

Bālodis Brž 3 (лат.), Kri 10 (лат.), Lnkv, Pbr (лат.) (15). Від лат. Balodis (Сталтмане 1981, 140): лат. balodis «голуб». Пор. лит. Balandis — поширене прізвище, близько 130 сімей.

Biezums Kri 5 (лат.), Žml 3 (лат.) (8). Від лат. Biezums (Salnais, Maldups 1931, 75): лат. biezums «упертюх; повільна, млява людина», biezs «товстий».

Birznieks Kn 2. Від лат. Birznieks (Сталтмане 1981, 174): лат. birznieks «той, хто живе в березняку, гаю».

Būmanis Jnš 2. Від лат. Būmanis (Salnais, Maldups 1931, 28 та ін.), пор. лат. топоніми Būmanis, Būmaņi, Būvmaņi: лат. bū(v)manis «тесля» (Endzelīns 1956, 151) < нижньонімецьке būwman (Mülenbachs 1925, 360).

Būrgis Žr 4. Пор. лат. Burgis (Salnais, Maldups 1931, 266 та ін.), Burga (там само, 79), лат. топоніми Burgi, Burga: лат. burgis «чарівник, чаклун» (Endzelīns 1956, 147; Mülenbachs 1925, 353).

Burvys Kl, Kn, Pln 6, Plt 2 (10). Від лат. Burvis (Salnais, Maldups 1931, 150 та ін.), Burva (там само, 141), лат. топоніми Burvji, Burvi: лат. būrvis «чарівник» (Endzelīns

63

1956, 148; Mülenbachs 1925, 335). Прусський топонім Burvite також порівнюють із лат. būrvīs (Gerullis 1922, 24).

Cālytīs Pp 2 (лат.). Від лат. Cālītis (Salnais, Maldups 1931, 26 та ін.), Cālīts (там само, 61 та ін.): лат. cālis «курча».

Cēplis Brž 5, Pbr, RdN 3, Všk (лат.) (10). Від лат. Ceplis (Salnais, Maldups 1931, 166 та ін.): лат. ceplis «піч, груба».

Cīrulis Aln, Brž 5, Klp 2, RdN 9, Všk 2 (лат.), Žg (20); Cīrulis Klp 2, Krč (лат.), Šlu (4); Cyruļys Klp, Pgg 5, Šlu 10 (16). Від лат. Cīrulis (Salnais, Maldups 1931, 18 та ін.): лат. cīrulis «жайворонок».

Čākstas Šl. Plg. lat. Čakste (Salnais, Maldups 1931, 131 ir kt.), Čākstens (Ten pat, 513); Čakstiņš (Ten pat, 155 ir kt.), lat. vv. Čakstis, Čakste, Čakstes, Čaksti: lat. čakste „toks augalas (lanius excubitor, lanius minor, saxiola rubicola) ir „kas mažas“ (Mülenbachs 1925, 401, Endzelīns 1956, 176) arba lat. čākste „minkšta kopūsto galva; tinginė, mieste šlitinėjanti merga“ (Mülenbachs 1925, 408).

Čīkštas Brž. Plg. lat. Čīkste (Salnais, Maldups 1931, 472), lat. vv. Čīkstes, Čīks-ti: lat. čīkste „stuobrys, kerėpla, liurbis, lazda“ (Endzelīns 1956, 181).

Dābuolds RdN (lat.). Iš lat. Dābols (Salnais, Maldups 1931, 45 ir kt.): lat. dābuols „dobilas“. Plg. liet. pvd. Dóbilas — dažna pvd., apie 60 šeimų.

Dābuolinis Brž. Iš lat. Dāboliņš (Salnais, Maldups 1931, 18 ir kt.), plg. lat. vv. Dābuoliņi: lat. dābuols „dobilas“ (Endzelīns 1956, 200).

Daūdzvardas Imbr, Kn 2 (3). Від лат. Daudzvārds (Salnais, Maldups 1931, 528 та ін.), Daudzvārdis (там само, 546): лат. daūdzvārdis «той, хто має багато імен» (Mülenbachs 1925, 444).

Daūgavietis Brž, RdN 5 (6). Від лат. Daugavietis (Salnais, Maldups 1931, 490 та ін.), Daugaviets (там само, 498 та ін.): лат. dāugavietis «житель із берегів Даугави». Інші литовські прізвища, як-от Daugovetas Kn, Daugvietis Brž, Kdn, Kn, Pn2 (5), Dūgavietis Brž 3, імовірно, також є пізнішими утвореннями або видозмінами лит. Daūgavietis, лат. Daugavietis або подібних форм.

Spruōģis Lnkv, RdN 3, Šs (5). Iš lat. Sproģis (Статлмане 1981, 141): lat. spruoģis „garbangalvis, garbanius“.

Zviēdras RdN. Iš lat. Zviedris (Salnais, Maldups 1931, 28 ir kt.): lat. zviēdris, zviēdrs „švedas“.

Морфологічний або, можливо, точніше, словотвірний критерій — це словотвір і структура слова, які дають змогу визначити, коли прізвище вважати не литовським, а латиським. Цей критерій значно рідше буває вирішальним для пояснення походження прізвищ, ніж, скажімо, лексичний чи фонетичний. Найчастіше словотвірні засоби лише разом з іншими — лінгвістичними й нелінгвістичними — чинниками вказують на латиське походження прізвища. Серед виразніших випадків словотворення, характерного для латиської мови, можна назвати, скажімо, похідні із суфіксами -niek- і особливо -inis.

Āurenieks Skd (lat.) Plg. lat. vv. Auerenieks (Endzelīns 1956, 55). Galbūt toliau gretintina su lat. aūrnieks „medžioklės trimitininkas; trimituojantis medžiotojas“ (Mülenbachs 1925, 226).

64

Bitiniekas Dr (lat.). Kontaminacinė pv. iš lat. Bitenieks (Salnais, Maldups 1931, 33 ir kt.) ir liet. Bitinas. Kad tai latviška pavardė, rodo latviška priesaga -niek-.

Для латвійських прізвищ дуже характерний суфікс -iņš. За даними В. Сталтмане, латвійські прізвища із -iņš не лише найпоширеніші, а й найбільш «латвійські» в тому сенсі, що більшість із них утворилася від латвійських апелятивів. Литовські прізвища із -inis також порівняно досить популярні, але їхній відсоток у литовській антропонімії значно нижчий, ніж у латвійській. Крім того, литовські прізвища із суфіксом -inis утворюються від обмеженішої кількості апелятивів, ніж латвійські. Тому, наприклад, прізвище Antinis Brž, Rk 3 (лат.) радше латвійське, ніж литовське, уже хоча б через суфікс: литовських прізвищ із суфіксом -inis, утворених від назв птахів, здається, не відомо — пор. латв. Antiņš (Salnais, Maldups 1931, 14 та ін.) і Gulbiņš (латв. gulbis), Strazdiņš (латв. strazds), Vanadziņš (латв. vanags) тощо (Сталтмане 1981, 219–226). Прізвище *Antinis у Литві невідоме.

З подібних причин і прізвище Barzdinis Jnš (лат.), Krp 2 (лат.) (3) слід виводити з латв. Bārziņš (Сталтмане 1981, 220): латв. bārzda «борода». Прізвище *Barzdinis у Литві невідоме.

Таким чином можна простежити й латвійське походження деяких інших литовських прізвищ із -inis.

Серед інших лінгвістичних критеріїв, якими час від часу можна скористатися, шукаючи латвійські прізвища в Литві, можна згадати й акцентуаційний. Однак цей критерій відіграє самостійну роль дуже рідко — найчастіше його доводиться поєднувати з іншими (лінгвістичними й нелінгвістичними). Так, наприклад, Dáržininkas Nj, Rz, Sml (3) можна вважати латвійським, лише дещо зміненим згодом у литовській мові, литовізованим, зокрема й через наголос — литовською було б *Daržininkas: daržininkas «той, хто доглядає город або сад». Пор. латв. Dārznieks (Salnais, Maldups 1931, 57 та ін.): латв. dārznieks «садівник».

Про те, що згадане прізвище Antinis справді латвійське, свідчить також його наголос — литовською, імовірно, було б *Antinis. До речі, прізвище відомого литовського скульптора Antinis нині найчастіше також наголошують як Antinis. Таке неправильне наголошення потрапило навіть до наукової літератури (Skardžius 1941, 258).

Серед нелінгвістичних (екстралінгвістичних) критеріїв важливіші два — критерій національності й ареальний (географічний). Обидва вони, хоч і дуже важливі, не є абсолютними, оскільки відомо чимало випадків, коли люди латвійського походження або ті, хто вважає чи вважав себе латвійцями, мають прізвища литовського походження. Скажімо, власники прізвища Buividýs Grz 2 наприкінці тридцятих років записалися латвійцями, хоча їхнє прізвище безперечно литовське — пор. лит. Buivídas (близько 80 родин), Bùivydas (близько 230 родин), Buivýdis (10 родин) тощо. Зрозуміло, що більшість литовців у прикордонні Литви й Латвії мають литовські прізвища. Тому географічний критерій може бути дієвим лише в певних випадках.

Обидва ці нелінгвістичні критерії стають важливими насамперед тоді, коли прізвище теоретично можна приблизно однаковою мірою вважати і латвійським, і литовським, тобто коли лінгвістичні критерії пояснення його походження недостатньо дієві.

5. 678

65

Bālinis Žml 4 (лат.). Від латв. Bālinš (Endzelīns 1956, 91). Теоретично можливе й литовське прізвище *Bālinis або *Balinis (пор. лит. Šilinis, Miškinis та ін.), але, по-перше, такого прізвища в Литві взагалі немає, а по-друге й найважливіше — географія прізвища (Прибалатв’я) та національність його носія (латвієць) безперечно свідчать, що прізвище Bālinis є латвійським.

Báltinas Mžk 3 (лат.), Trk (4). Від латв. Baltins (Rīgas un Jūrmalas… 1971, 66), Baltinš (Сталтмане 1981, 224): латв. bálts «білий». У цьому випадку прізвище Báltinas слід вважати латвійським з двох найважливіших причин — через географію та національність (околиці Мажейкяя). Є підстави припускати, що й інші прізвища з північної Литви — Báltynas Yl 3, Ms 2, Skd 4 (9) та Báltinis RdN 9, Baltinis Sd — могли пізніше змінитися з латв. Baltins або Baltinš. Литовське прізвище *Baltinis чи подібне невідоме. І загалом литовські прізвища — похідні з прикметників із суфіксом -inis — дуже рідкісні.

Būlderis Ob (лат.), Pn, Ppl, Rk (лат.) (4). Від латв. Bulders (Salnais, Maldups 1931, 97 та ін.), Buldurs (там само, 265 та ін.), пор. латв. особові імена Bulderes, Buldūrs, Buldūri (Endzelīns 1956, 142). Можливо, латвійські прізвища й топоніми пов’язані з латв. būldūrs «балакун, шепелявий, крикун». Щодо bulður-: bulder- пор. латв. būlderēt: bùlderēt (Mühlenbachs 1925, 348). Про те, що прізвище Būlderis не може походити від литовського запозичення (відомого лише зі словника А. Юшки) bulderis «огрядна людина, товстун, товстунчик», свідчать його географія і, найголовніше, національність (двоє з чотирьох його носіїв ще донедавна вважали себе латвійцями).

Dievinas Plng 6 (лат.). Від латв. Dieviņš (Salnais, Maldups 1931, 291; Сталтмане 1981, 225): латв. dievs. Литовське прізвище *Dievinis або подібне невідоме.

Аналізуючи походження прізвищ, найчастіше можна спиратися не на один із згаданих тут критеріїв, а на два чи навіть кілька. Завдяки цьому пояснення походження стають значно переконливішими. Наприклад, для пояснення походження прізвища Bērziņis важливі не лише фонетичний критерій (z замість ž), а й критерії національності (майже всі люди з цим прізвищем є або були латвійської національності) та географічний (це прізвище відоме переважно в самому Прибалатв’ї). Латвійське походження прізвища Bitiniekas засвідчує не лише словотвірний критерій (суфікс -niek-), а й критерій національності (його носій був латвійцем). Таких або подібних випадків більшість.

Спираючись на ці критерії, найчастіше вдається виявити такі латвійські прізвища, які генетично зазвичай є балтійськими, тобто утворилися від загальних слів латвійської мови (власних або іноді й запозичених). Прізвища цього типу виникли в латвійській мові порівняно пізно, не завжди природним шляхом розвитку особових імен, а дуже часто штучно. Це переважно прізвища, поширені в Латвії в перші десятиліття XIX ст. (Сталтмане 1981, 8).

Значно складніша ситуація з такими прізвищами, які могли виникнути в Латвії раніше і які здебільшого генетично не є латвійськими (зазвичай німецькі). Їх важче відрізнити від подібних литовських, оскільки більшість лінгвістичних критеріїв (фонетичний, лексичний, словотвірний) нерідко втрачають силу: прізвища цього типу не мають мовних розрізнювальних ознак, характерних для цих двох балтійських мов. Тоді доводиться більше спиратися на нелінгвістичні критерії — національності, географічний тощо.

66

Бейкманас Dr 2. Найімовірніше, не безпосередньо від нім. Beukmann (Gottschald 1954, 213) чи под., а від латиського прізвища німецького походження Beikmanis (Rīgas un Jūrmalas… 1971, 70).

Bidermanas Slč (lat.) Greičiausiai iš lat. Bidermanis (Rīgas un Jūrmalas 1971, 76), Bidermanis (Salnais, Maldups 1931, 220 ir kt.), kurios savo ruožtu yra iš vok. Biedermann (Gottschald 1954, 192).

Bridagas Žml (lat.). Plg. lat. pvd. Bridags (Salnais, Maldups 1931, 8 ir kt.), Brī-dags (Ten pat, 424 ir kt.), Brīdāgs (Ten pat, 420), lat. vv. Brīdāgi, Brīdāgi, Brīdēgi ir kt., kuriuos J. Endzelynas kildina iš vok. vid. žem. vridg? (Endzelīns 1956, 130–131).

Bulverkis Brž. Iš lat. Bulverks (Salnais, Maldups 1931, 34 ir kt.), o ši — greičiausiai iš vok. Bollverk (Gottschald 1954, 201) ar pan.

Danenbergas Krp (lat.). Iš lat. Danenbergs (Salnais, Maldups 1931, 138 ir kt.), o latvių pvd. yra iš vok. Dannenberg (Gottschald 1954, 566).

Трапляються й такі випадки, коли прізвище слов’янського походження за генезою могло потрапити до Литви з Латвії. Таким могло б бути прізвище Brūnovas Ppl (лат.), Rim, Smal 4 (6). Можливо, від лат. Brūnovs (Salnais, Maldups 1931, 24 та ін.), Brunavs (Там само, 378), Brūnavs (Там само, 319). Латиські прізвища можуть бути полонізмами, пор. польськ. Brunow (Słownik… 1967, 258), Brunoff (Bystroń 1936, 283), нім. < сл. Bru now (Gottschald 1954, 211). Такі випадки досить рідкісні.

Іноді прізвище небалтського походження можуть вважати латиським через те, що воно утворилося від якогось іншого особового імені (найчастіше християнського) у латиській мові.

Аншенцас Brž. Це певна видозміна лат. Jančēns, а це особове ім’я походить від хрестильного імені Jānis (Rūķe-Draviņa 1959, 59).

Даукс Kp 6, Skp 3, Šmn 13, Všn (23). Найімовірніше, від лат. Dauka чи под., яке є скороченням хрестильного імені Dāvīds (Rūķe-Draviņa 1959, 59).

Можливо, з Латвії потрапили й прізвища (принаймні деякі) Бренчіс Klp 2. Žml (3), Brencys Klp 2, Бренчюс Ms 5, Nv, Pln 2, Plt 11, Sk, Slnt 8 (28), Бренчіс Brž, Бренчюс Kn, Rk 2 (3), Бренчюс Klp. Насамперед їх слід пов’язувати з поширеним лат. прізвищем Brencis (Salnais, Maldups 1931, 82 та ін.), що походить від Laurentius (Mühlenbachs 1925, 330). У литовській мові хрестильне ім’я так не скорочується.

Іноді прізвище вважають латиським лише тому, що його носій має латиське походження. В іншому разі таке прізвище цілком може бути й литовським. Наприклад, Чігонас Šl (лат.) — від лат. Čigāns (Salnais, Maldups 1931, 213 та ін.): лат. čigāns (пор. лит. čigōnas). Інших литовських прізвищ Чігонас немає.

Досить часто трапляються випадки, коли подібне прізвище небалтського (зазвичай німецького) походження поширене і в Литві, і в Латвії, але через те, що його носій іноді є латишем, лише в цьому конкретному випадку його можна трактувати як латиське. Наприклад: Блюмбергас Klp 3, Kn 15, Šlu 3, Trgn, Trš (лат.) (23). Очевидно, латиським через національність носія слід вважати лише прізвище з Тришкяй — від лат. Blumbergs (Salnais, Maldups 1931, 49 та ін.). В інших випадках литовське прізвище Блюмбергас може походити й безпосередньо від нім. Blumberg (Gottschald 1954, 198).

^5*

67

Нерідко можна припустити, що прізвище є латиським, оскільки подібні прізвища (або топоніми) трапляються в Латвії або ж у Латвії їх більше, ніж у Литві, хоча походження останніх поки що не цілком ясне.

Bratēns Brž 3, Pnd, Vb 5 (9). Пор. латиське прізв. Bratenis (Rīgas un Jūrmalas 1971, 84), латиські топоніми Brātene, Brātini (Endzelīns 1956, 126).

Būjāns Všk. Plg. lat. pvd. Bujāns (Salnais, Maldups 1931, 110 ir kt.), lat. vv. Bujāni, Bujan, Bujēni (Endzelīns 1956, 140), Būjēns (Ten pat, 151).

Daukšta Rs. Plg. lat. pvd. Daukste, Dauksts, Daukšta (Rīgas un Jūrmalas 1971, 101), lat. vv. Daukstes, Daukste, Dauksti, Dauksten (Endzelīns 1956, 199).

Dējus Graž, Klp 2, Plng 13 (лат.) Šlu, V (18). Пор. латиське прізв. Dejus (Salnais, Maldups 1931, 248), латиські топоніми Dejus, Deji (Endzelīns 1956, 208).

Є й багато інших різноманітних неясних, сумнівних, перехідних випадків.

Отже, загальна картина латиських прізвищ у Литві надзвичайно строката й складна. Тому практично неможливо сказати, скільки латиських прізвищ є в Литві.

Географія латиських прізвищ, як і слід було очікувати, неширока — це переважно Палатв’я і західна околиця Литви. Винятки найчастіше можна пояснити міграцією населення.

LITERATŪRA

Bystroń J. Nazwiska polskie. Lwów; Warszawa, 1936.

Endzelīns J. Latvijas PSR vietvārdi. Rīga, 1956. I daļa, 1. sējums. A—J. 425 lpp.; Rīga, 1961. I daļa. 2. sējums. K—Ō. 505 lpp.

Gerullis G. Die altpreussischen Ortsnamen. Berlin; Leipzig, 1922. 280 S.

Gottschald M. Deutsche Namenkunde. Berlin, 1954. 630 S.

Lauksaimnieku un citu zemes īpašnieku adresu grāmata / Red. Salnais V., Maldups A. Rīga. 1931, 1131 lpp.

Mü̈lenbachs K. Latviešu valodas vārdnīca / Rediģējis, papildinājis, turpinājis Endzelīns J. Rīga, 1923—1925. T. 1. 839 lpp.

Rīgas un Jūrmalas pilsētu telefona tīklu dzīvojokļu telefonu abonentu saraksts. Rīga, 1971. 416 lpp.

Rūķe-Draviņa V. Diminutive im Lettischen. Lund, 1959.

Salnais V. un Maldups A. Latvijas ciemi. Rīga, 1936.

Skardžius P. Lietuvių kalbos žodžių daryba. V., 1941, 768 p.

Słownik staropolskich nazw osobowych. Wrocław; Warszawa; Kraków, 1965—1967. T. 1. A—D. 580 s.

Сталтмане Б. Э. Латышская антропонимия: Фамилии. М., 1981. 228 с.

ЛАТЫШСКИЕ ФАМИЛИИ В ЛИТВЕ

Резюме

Латышские фамилии в Литве встречаются достаточно часто. Распространены они главным образом в северной Литве.

Основными лингвистическими критериями выделения латышских фамилий считаются фонетический (Celmas: лтш. cēlms, лит. kélmas), лексический (Ārogas: лтш. apuōgs ‘Филин’, лит. arūokas), морфологический (Āureniekas — ср. лтш. āurnieks ‘трубач на охоте’). К нелингвистическим критериям можно отнести географический (ареальный) и национальный (национальная принадлежность).

68