LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, XXVIII (1989)

KALBŲ RYŠIAI IR SĄVEIKOS

ALOYZAS VIDUGIRIS

СЕМАНТИКА ДІЄСЛОВА RINKTI У ЛИТОВСЬКИХ І БІЛОРУСЬКИХ ПРИКОРДОННИХ ГОВІРКАХ

Мова, будучи основним засобом спілкування, становить єдність змісту й форми. Отже, навіть найлегше помітний елемент мови — слово — за своєю формою (вираженням або означником) нерозривно пов’язане зі значенням (змістом або означуваним). Лексичне значення слова насправді є основною одиницею лексичної системи мови. Останнім часом семантику мови вважають однією з найактуальніших і найперспективніших галузей сучасного мовознавства. Без дослідження семантичних аспектів мови важко краще зрозуміти саму природу мови, закономірності її функціонування та розвитку, її зв’язок із людським мисленням і поведінкою (Васильев 1981, 3). Не менш актуальним є вивчення цих аспектів і в умовах мовних контактів.

У цій статті маємо намір докладніше розглянути семантику дієслова rinkti та її зміну внаслідок інтерференції в контактуючих литовських і білоруських прикордонних говірках, що належать як до південно-східних районів Литовської РСР, так і до північно-західних районів Білоруської РСР. Назви місцевостей, звідки маємо більше чи менше матеріалу, наводяться з тими самими скороченнями, що й в академічному «Словнику литовської мови».

Щодо значень дієслова rinkti та їх уживання найбільше даних маємо з околиць Зіетелоса й Лазуна, тому в статті спираємося переважно на матеріал цих говірок. Матеріал з інших місцевостей значно фрагментарніший і не розкриває всієї системи вживання значень цього дієслова. Він згадується головно для визначення поширення відповідних значень.

Говірки Зіетелоса й Лазуна увійшли в історію литовського мовознавства як найвіддаленіші на південний схід від основного ареалу литовської мови острівці. Насправді так звані говірки Зіетелоса й Лазуна — лише залишки колись значно більших литовських піднаріч. До середини XIX ст. Лазуна ще, по суті, безпосередньо з’єднувалися з основним ареалом литовських діалектів, південно-східні окраїни якого через асиміляцію лише почали ставати пористими (Balinski, Lipinski 1846, 251; Гаунас, Видугирис 1983, 38). А острівець Зіетелоса також раніше безпосередньо межував з іншими литовськими діалектами.

Самі говірки Лазуна й Зіетелоса також істотно відрізняються одна від одної. Значну частину околиць Лазуна становить крайній південний кут піднаріччя східноаукштайтських вільнюських (східнодзукських) говірок. Це природне продовження цього піднаріччя за межами республіки. А говірка Зіетелоса найважливішими особливостями вокалізму й консонантизму відрізняється від найближчого піднаріччя південноаукштайтських (західнодзукських) говірок і тяжіє більше до західноаукштайтських каунаських говірок. Лише за пом’якшенням приголосного l та деякими морфологічними особливостями

39

вона наближається до раніше виділеного піднаріччя середньоаукштайтських говірок, особливо його південної частини (району Єзнаса). Загалом говірки Лазуна й Зіетелоса мають багато спільного, вирізняються значним розмаїттям морфологічних форм і архаїчністю. Особливо їх об’єднує чимало новіших спільних рис різного характеру (тобто різних рівнів діалектних систем), що виникли внаслідок тривалих і тісних контактів зі слов’янськими (білоруською, польською та частково російською) мовами. Кількість останніх особливостей поступово зменшується в міру наближення до основних литовських діалектів.

Чимало представників багатомовних литовських і білоруських прикордонних говірок напрочуд легко вміють переходити з однієї мови (мовної системи) на іншу. Через це іноді дехто з мовознавців, хоч і визнає швидку асиміляцію місцевих литовців, але розглядає механізм сучасних контактів литовської та слов’янських мов винятково синхронно, вважає доцільним говорити про «балто-слов’янський мовний союз» (Невская, Судник 1978, 286). Насправді через тривалі й інтенсивні контакти багато литовських і білоруських прикордонних говірок мають своєрідну специфіку, якою позначені також семантика й уживання дієслова rinkti загалом і особливо в говірках Зіетелоса й Лазуна.

Дієслово rinkti, попри варіативність переважно фонетичного характеру (пор. riñkti | rbūnkt | riñkc' | rbūnkcie, reñka | rañka тощо), по суті, в усіх говірках південно-східної окраїни Литви зберігає ті самі основні форми — riñkti, reñka, riñko. Лише в говірці Зіетелоса через аналогію корінь форм теперішнього часу іноді буває таким самим, як і у формах минулого одноразового часу, наприклад, riñku, riñki, riñkam(e), riñkat(e), riñka поряд із renku, renki, reñkam(e), reñkat(e), reñka | rañka.

В усіх литовських діалектах це дієслово багатозначне, а в говірках південно-східних окраїн нерідко навіть надзвичайно багатозначне. Багатозначність, або полісемія, яку зазвичай ототожнюють із семантичною деривацією (Drotvinas 1986, 83; 1987, 29), є надзвичайно важливою властивістю мовної економії, що допомагає успішно долати основну суперечність між безмежним розмаїттям реальності та досить обмеженою кількістю мовних елементів.

Семантичний обсяг багатозначного слова, точніше — семантична структура слова, що утворює своєрідний континуум, у практичних словниках зазвичай поділяють на окремі значення — семантичні варіанти (Vidugiris 1977, 111). Семантичний варіант, як і семема, своєю чергою складається з дрібніших часток значення, так званих сем, які виокремлюють методом компонентного аналізу. Тут до сем звертаються лише тією мірою, якою вони допомагають описати окремі семантичні варіанти багатозначного слова. Семантичний варіант (семему) зазвичай становить комплекс сем, що складається з інтегральних сем, які об’єднують різні значення, тобто є для них спільними, і диференційних сем, які розрізняють близькі значення (Гудавичюс 1985, 19). Отже, кожен семантичний варіант багатозначного слова, крім загальних, або інтегральних, сем, завжди має більшу чи меншу кількість диференційних сем. Саме від виокремлення диференційних сем і кількості їхніх комплексів значною мірою залежить також кількість семантичних варіантів.

Загалом, залежно від характеру впливу мовних контактів, семантичні варіанти, або значення, дієслова rinkti можна поділити на дві групи. До першої групи належать семантичні варіанти, спільні з відповідними семантичними варіантами основних литовських діалектів і літературної мови. Часто відрізняється лише їх

40

вираження. Частина семантичних варіантів у прикладах зі слов’янських мов зазвичай виражається префіксальними або префіксально-суфіксальними дієсловами. Тут також розглянуто характерніші засоби творення форм вираження. Другу групу становлять семантичні варіанти, що виникли внаслідок тісних контактів зі слов’янськими мовами. Багато з них є очевидним продуктом семантичної інтерференції — так званими семантичними кальками. Найхарактерніші вони для говірок південно-східної окраїни литовської мови. Поряд наводяться префіксальні дієслова, важливі зазвичай не лише для кореляції значень, а й такі, що дають змогу простежити напрями й тенденції семантичної інтерференції.

I. Pagal „Dabartinės lietuvių kalbos žodyną“ (V., 1972) veiksmažodis rinkti turi septynis semantinius variantus, arba reikšmes¹. Įdomu iš eilės pasekti, kaip jos reiškiamos lietuvių ir baltarusių paribio šnektose, ypač apie Lazūnus ir Zietelą.

Із традиційних значень найширше вживаються перші два семантичні варіанти:

1. «брати й класти в одне місце»: Aimam m’ė·dz’an² v̄ogu· riṅkc’ Lz. Dz’iėnu· n’egalė·davo· riṅkc’ gr’i·bu· (у панському лісі) Grv. Ir tadaik ren·ka no·stāl’n’i·k’ė·n (на скатертину) ir sarižd’in’ė·ja Zt. Ягоди збирає, на ярмарок відвозить Pls. Rinkaũ gru·š’ās ir n’es’āũ an tūrgo· Zt. Бджоли (з дупел) збирають мед Rod. | refl.: Вона збирає (картоплю) і виливає в іншу мисочку (у глиняну мисочку) Zt.

2. «добувати з різних місць, збирати»: Дівчата ходять збирати яйця (яєць) Lz. Хлопці з дівчатами йдуть через усе село (село) і збирають яйця Zt. | refl.: Молоді люди збираються до церкви й вінчаються (одружуються) Zt. Тепер перед жнивами збираються Pst.

Слід зазначити, що випадків уживання безпрефіксального дієслова rinkti тут (особливо в Зетлаській і Лазунській говірках) зафіксовано менше, ніж префіксальних похідних із подібним значенням (відповідно модифікованим префіксами), наприклад:

pririnkti 1. «назбирати, збираючи»: Надвечір назбираємо чимало яблук Zt. У лісі назбирає багато хмизу (хмизу) і привезе Zt. Назбираємо горіхів і принесемо додому Lz. Назбираємо мішок, тоді принесемо й наповнимо Švnč. Назбирав трави для свиней Slčn. У фартуху (у фартусі) назбирала риби Tvr. Діжки (діжки) вже наповнені молоком і назбираною рибою Aps. | refl.: Надвечір назбираю тих грибів Dbč. Da

¹ В Академічному «Словнику литовської мови» багато з цих значень поділяються на дрібніші, і разом зі значеннями слова rinkti в різних діалектах кількість семантичних варіантів сягає 30. Однак тут розкрито семантичну структуру слова rinkti не в межах однієї мовної системи, а наведено гетеросистемний інвентар його значень.

² Використовується дещо спрощена транскрипція. Довгота наголошених і ненаголошених довгих голосних, а також голосних, подовжених під наголосом, позначається крапкою високо праворуч від літери (насправді в кінці слова їхня довгота тут досить часто послідовно не зберігається). Голосні į, u, подовжені до напівдовгих, і голосні a, e у префіксах позначаються крапкою низько праворуч від літери та знаком наголосу, схожим на літеру s. Довгота компонентів дифтонгів і змішаних дифтонгів окремим знаком не позначається: у висхідно-наголошених подовженим є перший компонент (від напівдовгих до довгих; не подовжуються лише i, u+l, m, n, r у Зетлаській говірці), а у спадно-наголошених — другий компонент (зазвичай до напівдовготи). Після твердих приголосних ė, į, ų позначаються як ɛ/ə, ū; подовжені e–a, незатиснуті й розширені східноаукштайтські ė, o — як ẹ; ɔ. М’якість приголосних позначається апострофом праворуч. У круглих дужках пояснюються рідковживані діалектні слова й запозичення, а в квадратних — слова, що пояснюють текст, але не записані збирачами.

41

kã-š'ikus (кошики) [журавлину] збирають Ad. На місці сидить і збирає гриби Nč. Назбирати; насушити треба трав Pls. 2. «дістати з різних місць»: Діти з дівчатами назбирали яєць багато Zt. Він назбирав торбу сала Lz. 3. refl. «зійтися у великій кількості»: Зійшлося багато людей Lz. Зійшлися, місця на базарі повні Aps. І таких бридких назбиралося Arm.

зібрати | збирати 1. «зосередити в одному місці»: Трав назбирала, нанесла й дала пити Zt. Ті, хто ходить до лісу, збирають багато грибів Zt. Коли зібрати всі ключі від двору й обійти тричі двір Lz. Зберіть усі ключі від двору Lz. Ягоди збирай, продавай, збирай одяг Dv. Це дрова, зібрані в лісі Aps. 2. «дістати з різних місць»: Ті дівчата збирають багато яєць і ковбаси Zt. 3. «зігнати докупи»: Зібрати всіх із цілого білого світу Pls. | refl. «зійтися у великій кількості»: Зібралося сто чоловіків Dv. Коли ми збираємося, то не можемо й розійтися Arm.

Значення форм з іншими префіксами здебільшого визначає поєднання першого семантичного варіанта з відповідним префіксом, наприклад: Восени пан збирає ці яблука і виносить із льоху Zt. Збери сливи, подивимося на яблука Lz. Уже зібрав горіхи Btrm. Коли дві яблуні, збираємо Dv. Тільки ввечері збираємо [колорадських жуків], а вранці вони знову літають Ad. | refl.: Яблука зібралися кращі Arm. Відбирає, де бувають вівці, і підштовхує Zt. Треба відібрати білі (зіпсовані яйця) і посадити курей на яйця Lz. Треба вибрати волокнисті коноплі Zt. Треба вибрати траву звідти Lz. Збираю картоплю (картоплю), знову воду виливаю Zt. Курячі яйця беру, їх треба зібрати Lz. Вибираємо, де помітили черв'яків Ad. Камінці зібрав би Dv. Треба йти навесні картоплю пересадити, бо вже розрослася Zt. Сядемо біля столу, позбираємо ягоди Lz.

Є й більше утворень зі схожою мотивацією — похідних із префіксами. Досить численні гібриди й різні утворення з кількома префіксами, наприклад: Ледь не доробив Zt. Назбирали ягоди, маки — усе назбирали Lz. Робітники тепер назбирають каміння Dv. Діти назбирали каміння Dv. Їдучи, картоплі побачив більше, ніж назбирав, випало з воза — назбирав Lz. Картоплю завтра викопаємо й назбираємо Dv. Назбирала ягід Btrm. Ягідко, дівчино, попроси мене, назбирай мене [сливку] Zt. Дровець назбирали Dv. Усі повмирали, а яблук назбирали Dv. Вовк усякої звірини назбирав Lz. | refl.: Мені було в селі назбиратися дітей торік Lz. Старі й малі всі зібралися Dv. Дівчата збираються біля тину й починають співати Dv.

Багатство й продуктивність префіксальних форм тут зумовлює передусім білінгвізм (а також полілінгвізм). У слов'янських мовах різні значення «збирати» зазвичай виражаються префіксальними дієсловами³, пор. білоруські набраць | набіраць, падабраць, сабраць | сабіраць, польське zebrać, російське собирать | собрать та ін.

3. Значення «шукати, знайти підходяще» для безпрефіксного дієслова rinkti не зафіксовано в жодній із південно-східних литовських говірок. Натомість похідних із префіксами з цим значенням

³ Іноді в деяких північно-західних білоруських говірках (імовірно, під впливом литовської мови) ці семантичні варіанти можуть виражатися також безпрефіксними дієсловами браць (Слоўнік 1979, 215).

42

багато дієслів, наприклад: І річ для заводу підібрали (для фабрики, підприємства) робити Zt. | refl.: В одному селі дівчата повибиралися Rod. Вибрав собі гарне дерево Zt. Може, колись виберуть одну мову (мову), і будуть одні люди Zt. Вибрав найгарніші яблука, щоб узяти додому Lz. Я з усієї Литви не вибирав собі пана Dbč. | refl.: А як будеш, то й дівчину вибери Zt. Ти вибрала мене Lz. Якби тільки річ була вибрана, то швидко переїхав би Azr. Перша померла, а інша вибрала собі іншу Grv. Назбирає чотири берізки такі криві [їдучи] Pls. Гарній дівчині потрібен гарний хлопець Brsl. Назбирала собі білизни і вона Zt. Назбирав дівчині полотна на спідницю Lz.

Не бракує гібридів і з цим значенням, наприклад: Отакого чоловіка ти собі доробив Zt. Окуляри треба десь зробити Lz. Часу не дороблятимемо Rod. | refl.: Не вибрала [дружину], і понині живе сам Ad. Зрубуємо дерева, криві вільхи дорубую Lz. Доробив товсту ложку Aps.

4. Значення «обирати голосуванням» безпрефіксна форма дієслова rinkti зафіксована лише в Зієтелі, наприклад: Мене обирають бригадиром (звичайно, якщо це не проста заміна дієслова ima). Загалом усюди цей семантичний варіант тепер найчастіше виражається різними формами rinkti із префіксами й суфіксами, наприклад: Не вмію ні рахувати, ні писати, хоче королем обрати Грв. Збирається вся громада, кого найкраще вподобає кедрівник, того й обирає Grv. Трьох людей громада обирає опікунами Grv. Тепер, кажуть, обираємо президента, зачекай Zt. Батькова сестра призначає опікунів сиротам Asv. Призначає опікунів, щоб не ображали сиріт Asv. Обрали старосту Grv.

5. За DLKŽ, значення «складати текст із літер» є новим. У згаданих говірках це значення замінювали б рідко зафіксовані приклади зі значенням «робити візерунки під час ткання», пор.: Ковдри поодинокі виткані Dv. На тканині навмання виткали візерунок і скатертину. Не кожен уміє ткати Zt. Щоб ткати хустки, треба вміти робити візерунок Zt. Покривала гарні, здебільшого з витканими квітковими візерунками, такі Šč. Безпрефіксне дієслово rinkti у цьому значенні не зафіксовано.

І останні два ширше відомі семантичні варіанти дієслова rinkti також засвідчені переважно лише дієсловами з префіксами або суфіксами, наприклад:

6. «брати з покосу й в'язати в снопи»: Із-під жатки збираємо [жито] й веземо Pls. Ти розстеляєш льон, збираєш, в'яжеш у пучки Šič. Розстеляємо льон на лузі, а потім збираємо Dv. Коли льон уже полежить, збираємо, топимо лазню, сушимо Eiš. Збирає льон, тоді м'не Arm. Льон збирає, висушує, в'яже в снопики Dbč. Одні розстеляють льон, інші його збирають Zt. Усі жнуть, а баба збирає і в'яже жито Zt. Потім збирає льон із лугу й підсушує Aps. Збираю льонок, тоді Zt.

7. «прибирати, чистити (стіл)»: Не доїсте — то приберу зі столу Arm. Я приберу зі столу Švnč. Прибери зі столу Arm. | refl.: Ми самі приберемо зі столу Lz. Прибирають зі столу та зі скатертини — усе Dv. Зі столу треба прибрати ложки Eiš. Треба і подати їсти, і прибрати Grv. Я зі столу приберу Ad. Прибери зі столу Lnt. | refl.: Їжте, бо доведеться самим прибирати Str. Треба

43

прив’язавши, нехай збирає стеблові валики Lz. Так збирала стеблові валики Zt. Збирала стеблові валики Zt. Alk, збирай стеблові валики Rod.

Із наведених прикладів видно, що традиційне вираження значень дієслова rinkti тут збереглося досить неоднаково. Найкраще литовське вираження зберегли лише перші два основні семантичні варіанти. Вони передаються як первинними, безпрефіксними дієсловами, так і префіксальними (частіше). Останні приклади, мабуть, частіші тому, що відповідний префікс конкретизує, уточнює відтінки дії, виражені словом rinkti.

Щодо решти значень, то прикладів безпрефіксного дієслова rinkti по суті вже не зафіксовано. Його здебільшого замінюють різні префіксальні дієслова; пор. третій семантичний варіант «шукати, знаходити відповідне», який виражається лише префіксальними дієсловами.

Інші семантичні варіанти передаються як префіксальними похідними, так і суфіксальними утвореннями на -(d)inėti, -dyti. Це залежить від того, який спосіб словотворення де більше закріпився. Наприклад, у Зєтельській говірці для підкреслення часто повторюваної, багатократної або тривалої дії дуже охоче вживають дієслова із суфіксом -dinėti (Vidugiris 1961, 219–231).

Поряд із литовськими префіксальними дієсловами проникають кальки, утворені за білоруськими словотвірними моделями (пор. вɪбіраць / выбіраць «1. вибрати відповідне, 2. обрати шляхом голосування», падабраць «вибрати відповідне», набɪраць «брати розстелений льон або коноплі й в’язати у снопи», прыбіраць / прыбіраць «прибирати (зі столу)» тощо). Наприклад, лазунці поряд із литовською формою nu(si)-rinkti (Mē's pā'ci's nusirīnkšim stā'lu·) тепер частіше вживають робочі кальки pri-rinkti або навіть priimti (Reika pririņkė' | priim'c' nok stā'lo· val'g'i'mus).

Отже, через тісні й інтенсивні контакти зі слов’янськими мовами для розвитку традиційного вираження значень дієслова rinkti у говірках південно-східної окраїни литовської мови характерні дві тенденції: у міру зникнення безпрефіксних форм дедалі більшого поширення набувають префіксальні утворення (іноді суфіксальні похідні), а також активно поширюються словотвірні (виражальні) кальки.

II. Інтенсивні контакти говірок південно-східної окраїни литовської мови зі слов’янськими мовами також впливають на семантичну структуру дієслова rinkti. Характерний для литовської мови розвиток значень слова «rinkti» було порушено, тобто вибито з традиційної колії. Виник значний пласт значень, який мало пов’язаний із традиційними значеннями «rinkti». Литовське слово rinkti почало переймати значення відповідного слова слов’янських мов (пор. білоруське браць «брати», польське brać, російське брать). У семантичну структуру слова rinkti почали проникати чужі литовській мові значення, так звані семантичні кальки. Калькування в цьому випадку охоплює так звану «внутрішню форму слова», або зміст. За зовнішньою формою семантичні кальки «не мають ознак іншомовного походження, бо є словами рідної мови» (Velakoski 1984, 221–222; Ojanen 1985, 143). Своє слово, набувши іншого або чужого значення, одразу стає й іншим словом, або лексемою. Це один зі способів номінації (Павел 1983, 74, 83). З погляду змісту (з огляду на те, що дієслова rinkti та imti мають спільні семи) нові значення слова rinkti можна вважати вторинними семантичними дериватами (тобто похідними значеннями).

44

Отже, крім згаданих традиційних значень, слово rinkti у цих говірках набуло й багатьох інших значень (семантичних варіантів), які, своєю чергою, можна поділити ще на дві частини: різні значення «брати» (а) та «готувати, збиратися» й інші дрібніші значення (б).

Далі значення поділено й наведено на власний розсуд, тому через дифузність їх виокремлення та розташування можуть бути дискусійними.

а. Тут подано такі семантичні варіанти дієслова rinkti, які здебільшого не лише передають, а й дублюють семантичні варіанти слова imti. Це очевидно з наведених поруч прикладів із дієсловом imti:

1. «хапати, брати рукою або знаряддям»: Gãl’iv’ienas v’iena’ rinkt iš g’erklės Zt. N’ėbūvo’ kūoj m’ešlū’ rinkc’e Lz. Reñka p’irk’õn [avį], sàriša kó’jas ir k’ìrpa Zt. Paut’ieñ’i· šaukštu reñkam ir válgo·m Lz. Bo·bkà išèido· i(r) reñka vaikų’ iš vežimo· Lz. Vaikus mažus an rankų’ riñko· Zt. | refl.: Reñkas’i á̇rk’l’i· až vuod’egõ·s ir jó·ja Lz. Riñkam’ės ratù iš rankų· ir áimam, g’iedo·jam Zt. D’id’ele·s ir mã·c’itko·s živ’ko·s (žuvelės), riñk’it’ė·s iš v’ìlko· vuod’egẽ·s Zt. || ÷nas ima k’ìrv’ì· do· ir ãima d’ìrpt p’ìrk’a Zt. N’ėaddari·d’in’ė·k it dūru·, bo·v’ìdmà (ragana) jim̃s jūs Zt. Ir v’ã·da du b’ernukai v’ienas iš v’ieno· šo·no· ėmi· po· pã·žas’t’i, o· k’ìtas iš k’ìto· šo·no· ėm’i· po· pã·žas’t’i Lz. | refl.: Tai rankai jė·m’aus, ir mán nuv’ã·j t’en v’idun [skausmas] Zt. Ēm’ėm’ės až rankų· ir šo·ko·m, g’iedo·jo·m Lz.

Це значення, хоча й модифіковане, відображене в префіксальних утвореннях дієслів riñkti | ìmti, наприклад: Kõ·ši: iš p’ìesto·s išrenka kauko·riñ (į molinį dubenį) Dv. Išriñk p’ã·lanus iš duob’ã·lės Lz. Bó·bo·s pazbó·rė ir aš c’ùbu· pasriñko· vieną k’ìtu Lz. Reik’a sariñkt dró·b’ã· ir namóp atn’ã·št Zt. Kurám papùlės tadù trūmpu· [čiaudelė] išriñkė·e, tai jau tadù tas žmo·gùs num’ìrs Lz. Nù ir lo·k’ìs išlanda, atlupa b’it’ės ir m’ã·du· ir išrenka Lz. || Chva·jo·s b’it to·k’õ·s d’id’ele·s, kad n’ėpim̃t ab’ìem’i ranko·m’i Zt. Išim̃ pã·šinu· iš p’ìršto Lz. Išėm’ė lašin’ų t’enàik Zt. Aš uždusū šunuką ir išimšū šird’į Zt. Aš tã·t’ėšla· (duonkubili) i(ž)-s’ìjem’iau ant galvõ·s ir atit sa jai [į degantį namą] Zt. Nùin’ nog v’ìršùs lã·šin’us Lz. Norėj puoda· nujimt Zt. Norėjau pajimt v’ìšto·ka· Zt. Sarmata ranko·sna priim̃ c’ìto· b’ì’ūdo· Arm. ÷nas tù žėbu· dastó·jo, išėm’ė kaltu ir ju rask’ìto· Lz. Neužėmėm dabar m’ėdaus Zt.

2. «брати собі або із собою»: ÷nas n’ėranka grã·šu Lz. Anà dail’ė, o· aš rinkau Zt. Sã·ko, jė·sk’it, ką· nórìte, o· ką· n’ėsãje·s it, riñk’it sa sav’ìm Zt. | refl.: Vál’g’rc’ p’ievo·n riñko·m’ės Lz. || Ēm’ąu su saim’ì lüstur dúono·s Lz. Tai tu jau dail’ìk, o· aš jim̃su Zt. Aš jim̃su namo·, itai mú·su p’ėliukas Zt. | refl.: Insùk aut’ã·l’in drùsko·s im’c’is su saim’ì Lz.

Удвох — як із rinkti, так і з imti — це значення передається також префіксальними дієсловами, наприклад: Ažriñko· vaikus ir žmó·nu Lz. | refl.: Tadù aš jų· as’iriñkau par saũ Gry. Jã· išriñko· dukt’ė· pa(s) sav’ė Zt. Anà v’ìsa pariñko·, n’ìeko· jiem’i n’ėpàm’et’ė Zt. Anà razdail’ė, o· aš pariñkau Zt. D’ė·d’ė us’ìk’ė·lės, pariñko· tū· žã·latu· ir nuv’ã·j Lz. Tadù pariñko· bõ·c’ù, mõ·mu· ir nuvažau Lz. Mã·n’šeim’ìnu· v’ėl’n’as par’iñko· Str. Kad jūs, ito’k’us vaikus s’m’ėrc’is pariñkt Arm. | refl.: Pasriñko· v’ìsa, mùs gri·nùs pal’ìgd’ė· Arm. Anà v’ìsa pasriñko· sã·vo ir muã·j Vrn. Kad mañ pririñkt dz’ìėvas nog jų·s (kad greičiau ateitų mirtis) Arm. Ìt’ep

45

і розділила, а я набрала Zt. Курей ти собі всіх забрав Zt. Невідомо, коли я вже її (корову) заберу Zt. || Взяла черевики погратися й понесла Lz. Собі всіх не візьмеш Zt. Якби було дві, то одну взяла б Zt. От, якби я ту взяла Zt.

3. «їсти, пити»: Нічого не їсть Zt. Я йому їсти вже давала, а він не їв Lz. Бери хліба й молока Zt. Бери закуску Lz. || А чоловік нічого не їв, лише трохи випив Zt. Закуски не візьмеш Zt. Тоді поклади, щоб залишилося на завтра Lz.

Трапляються й дієслова з префіксами близького значення, наприклад: До сватів поїхав і багато різного добра набрав Zt. Багато того спиртного випили, але мало води набрали Zt. || «пригостити»: Приїхав дід, посадив за стіл, прийняли дуже добре Lz.

4. «отримати»: Курей у нього добра їжа набралася Lz. Він добру платню отримує Zt. Він триста рублів на місяць отримує Zt. || Нема де сіна взяти, треба сіно на горищі ворушити Lz. Продавець набрав тисячу Zt. Де сироти візьмуть батька, коли його нема Am. А де ж ти їх там візьмеш Zt.

Рідше трапляються дієслова з префіксами цього значення. Найбільше їх зафіксовано в околицях Зієтелі, наприклад: З гнізда гусей набрали по два рублі Zt. Двічі задишка нападала на мене Zt. Набрала чимало краденого, та без грошей Lz. || звор.: О, він уже кашляє, накашлявся Lz. Корости (корости) набрався Zt. || Хоч до смерті віддай [борг] Zt. Попросив довідку, дістав метрики Zt. Уже й папери дістали Zt. Мала з того прізвисько. Заські Zt. От, каже, набрав із села по триста рублів Zt. Цілий рік працюємо й не знаємо, скільки ще візьмемо Zt. Силою любові не здобудеш Tvr.

5. «одружитися з дівчиною або взяти до дому чоловіка (приймака)»: І гарна, і багата, та як же її не взяти Zt. Молоді беруться щороку, інша бере приймака Zt. Беруть приймака в дім Zt. Її ніхто не взяв за наречену Zt. Ми її беремо за дружину Lz. || Хотіли взяти мене за наречену Zt. Раніше одружуються: то сама, то з чоловіком живе, поки не помре Zt. Вона тоді взяла його за чоловіка, одружилася Lz. Ну, одружилася, взяла чоловіка з Пагірів Zt. Не взяла б за нареченого, якби він не був гарний Zt.

Слід згадати такі дієслова з префіксами відповідного значення: Він думає взяти мене за дружину Zt. Він узяв собі ту дівчину з Рудні Zt. Жінку взяв із Гудів Lz. Усіх дівчат узяв, раз не молоду, то стару Zt. Усіх польок узяв Zt. Батько одружився з полькою Aps. || Один хлопець узяв ту дівчину Zt. Із того самого села взяв собі дружину Lz. Якби він узяв мене з власного двору Zt. Взяв і з хатою, і з землею Ad.

6. «збирати з поля, збирати врожай»: З поля збирають і возять додому Zt. Накосив купу сіна, а додому не збирає Lz. Якби не дощі, збирали б із поля й возили в клуню Pls. Тоді були великі роботи, коли збирали з полів Dsn. || Жито починаємо жати, батько збирає Ad. Пожали й з поля зібрали Zt.

46

Це значення добре ілюструють і дієслова з префіксами, наприклад: Nug laūko nurinīko·m, v’īsa nurinīko·m Zt. Daũk jā·vo· nurinīko·m Lz. Nur’īnkā rug’el’ūs, būl’-bas i(š)s’ī·kas’e· Aps. V’īsa žė·m’ē·n pas’ē·jo·m, o· paskui reik’a v’īsa nurinkc’ Dv. Vi.su. nāudu. nuo laukū· nurīnkau·m Zr. Jau laukai nurinkt’ī mú·su·, nūrinkta v’īsa Zt. Nurīnko· rug’ūs Dbč. Jau v’īsa kàs nūrinkta nug laūko· Grv. T’ik būl’bɔ·s li·kɔ· n’ēnū·r’inkta Str. Nug laūko· dar v’īsa pārinkta Zt. Prieš rug’el’ūs v’īsu· šienu· parinktái, tadū g’erai i rug’āl’ai Btrm. ‖ Dabar kakarū·za· reik’a nujimt Zt. Kazlā·l’is č’irk’a ka(p) p’jov’imas, kap nūjimam rug’ūs Lz. Nog laukū v’īsa nūimta Zt. Kai nūim’i javūs nug laukū·, v’is’i darbaī g’i’n’ē·c’i Rod. Pries n’ed’ē·l’u· ir daržūs nūimš Pls. Kap aps’id’irba, v’īsa nog laūko· pāima, l’inūs m’ina Lz. Kad šč’esl’ī·vai suim tum rug’ūs, tai šiėm’et dūono·s turė·tum Nč.

7. «купувати»: B’il’ieto· n’ereik’a rinkc’ Lz. Kap pa·ū·tarina, kad p’érmain’i·d’i-n’ēs asmo·kūs (pinigus), tai labai žmōn’ēs riṅka v’īsa Zt. ‖ Nū’veimu, imū k’ilo·grā·mu· tris Zt. Nuv’eisu, p’ie pūs’e· šīmto· jimsū Zt. Sakaũ, ās im’č’āp, al’ė as-mō·ku· n’eturū Zt.

Ці префіксальні дієслова в цьому значенні зафіксовано лише з коренем rinkti, наприклад: Ā·no·s p’īg’os, tai jās v’iek’āū pārenka Zt. Tā· juoda· dūona· žmōnė·s parinks Zt. Kap ātv’eža, t’ep ir razrenka Zt. Jau razr’īṅka· [prekes] — n’er’ė Aps. N’eb’it nurnaik m’iltu·, razrīnko· Zt. S’v’ietas razrīnko· m’iltus Arm.

8. «кликати, мобілізувати»: Tadaik riṅko· man’ė maskō·l’uosna (į kareivius) Zt. Mas’kā buvū, kap v’ī·rus riṅko·, mō·t’erīšk’o·s v’ėrk’ė Lz. ‖ Ė·m’ė· vaiskañ (į kariuomenę) pō·no· tris sv’nūs Lz. Šėn ištrū·ko, b’ijō·j, kad n’eimtu· vaiskañ Zt.

Хоча й нечисленні префіксальні дієслова також підтверджують це значення, наприклад: V’ī·ru· azrīnko· un pō’l’skos vainō·s Lz. Man’ė izrīnko· vaiskañ Zt. A po·tōm maskō·l’uosna izrīnko· jau Zt. Kap būtu pat’i darb’in’ī·k’ė, man’ė izrīnktu· vė·l vaiskañ Zt. Tadaik mūs daugī· parinko· maskō·l’uosna Zt. Iš jū· k’ėmo· b’ėrnus d’o· v’ienām maskō·l’uosna paparinko· Grv. ‖ B’ėrnus papā·m’ė· vaiskañ Lz.

9. «арештувати, затримати»: Č’ā jau jī· reṅka t’urmō·n (į kalėjimą) Zt. Kàs kaltas, tai riṅka to·k’ō·n t’urmō·n Zt. ‖ Kap jė·m’ė· jūos n’ėmč’ū·s, ir n’egrīžo· Zt.

Для цього значення записано більше префіксальних дієслів, наприклад: Ažr’īṅkā· p’ī’ie-nan (į nelaisvę) Pst. Man’ī· ažrīn’k’i· būvo· Lz. Izrīnko· v’īsūs v’ī·rus Lz. N’ė·r mū·su· kaplō·no· (kunigo), ot jau k’iek m’ė·tu·, kap izrīnko·, tai ir išrīnko· Zt. M’īl’i-c’ija jī· izrīnko· ir pasod’ino· Zt. Ot ā·nas jūos dav’īs ir g’ī·vus parīṅks Lz. Kàs n’ek-laūš’ė, pašāud’ė, parīṅko· Arm. V’īsūs būvo· parīṅk’i· ir panuv’āri· Lz ‖ T’ep jūos g’i’vai pājė·m’ė· Lz. Maskō·l’ai pravažāvo·, o· itu· pō·nu· n’epājė·m’ė Zt. Jī· būvo· t’urmōn pajė·m’ė· Zt. Norrė·jo· p’ėrimti jūos ir n’ep’ėrė·m’ė· Zt.

10. «кликати; приймати»: Ā·ni·s riṅka t’ik an darbo·, jė·s(k), kā· nō·ri, n’ėšō·(k), kā· nō·ri Zt. An v’es’ėil’o·s, an krišt’ī·mu· v’īsu· riṅka, v’īsu· prašo· Zt. Prip’īl’a lachōn’ė·n (į dubenį) vánd’en’o; im’ėta av’ižū·, o· tadaik reṅka v’īsūs praušt’is Zt. Ir man’ī riṅko· mō·k’ī·c’is Lz. ‖ Dūoja s’k’ep’ėti·ka· (skarelę), kab ims jā· šō·kt Zt. Sā·ko· brō·l’u, kab imtū· jā· šō·kt Zt.

Префіксальних дієслів записано небагато, наприклад: Tadaik ā·nas man’ė izrīn-ko· t’enāik Zt. Vaikus parinko· mō·k’ī·c’is Lz. Man’ė jau užrīnkt nor’ė·jo· Zt. ‖ K’itu-

47

Дівчину силоміць схопив учитель Lz. Наречений боявся прийняти Zt. Вони прийняли його до товариства Zt. Якщо приймете, то тоді прийду Zt. Прийми мене переночувати Lz.

11. «відбирати, грабувати, обдирати, красти»: Тепер один в одного збирає Zt. Чого ви так грабуєте (обдираєте), усе збираєте Rod. Зібрали військо Lz. Зібрали коней забрали Rod. Візьме коня, збере якусь маско́лу Bn. || Нехай (хай) забере моє, що йому треба, а я нічого не візьму Zt.

У литовських і білоруських прикордонних говірках особливо багато похідних цього значення з префіксами, наприклад: Усі красиві діти забрали Lz. Хтось, мабуть, забрав ті будинки Lz. Міліція забрала за те, що він людину обікрав Aps. Забрали цього млинаря — за те, що він там нажився Grv. Цього року в нас свиней забирають Pst. Приїхали; і телят забрали Str. На один рік і мене забрали Šlc. На ос і бджоли нападають, хочуть мед відібрати Lz. Юзаса коней забрали Zt. Скільки їжі дали; отак усе забрали Kli. Він забрав у нас увесь статок (життя) Zt. Як схопить лисиця курку, то вже не віддасть Zt. Де таке чувано, щоб усю землю забрати Dv. Гарних корів забрав, а поганих нам залишив Lz. Не має овець, забрали Lz. Усю худобу забирають Ad. Мій город пограбували Zt. Забрав красу мого обличчя Grv. Скрині (майно) пограбовано, усе Arm. І гроші в нього забрали Zt. Коней забрали, воза забрали, усе забрали Zt. Усе забрали: і поля, і коней Zt. Корів у нас забрали Lz. З усіх корів забирають Aps. Землю забрали й стали єдиними Arm. Вікна повиривали, усе забрали Bn. Усе в тебе забирають Rod. У них одяг не забрали, нічого не залишили Dv. Усе забрали, бо ми не заплатили Arm. Коли він помер, люди розібрали все його добро Lz. І корів, і все майно забрали Zt. || А ще й докоряють, наче ту настільну річ: забрати від нього Zt. Усе майно забирають у тебе Zt. У пана відібрали маєтки Lz. Тих бандитів схопили й ту одежину відібрали Lz. Я нікого нічого не забрав Zt. Усе, що мати народила — і овочі, і худобу Lz.

12. «паралізувати, відібрати (кінцівки, частини тіла)»: Форм дієслова rinkti без префікса з таким значенням не зафіксовано. Це, очевидно, зумовлено самою дійсністю. Параліч зазвичай настає раптово, і його виражають префіксальні форми дієслів доконаного виду на позначення події, наприклад: У неї вже обидві ноги й руки паралізувало Zt. Паралізувало бік і ноги, і руку; не могла повернутися Zt. Ногу паралізувало і язик, добре не вимовляє Zt. Від цієї хвороби ноги паралізує Dv. Руки й ноги паралізувало Rod. Ноги паралізувало, сидить Arm. || Як ламало, половину всього відібрало Zt.

13. «зайняти, взяти, окупувати». Це значення засвідчене лише у префіксального дієслова (з префіксом už- /iž-), наприклад: Радянці зайняли те місце Zt. Наполеон залишив військо й поставив короля Zt. Він (німець) зайняв Київ Zt. || Там цю велику ділянку землі відібрали ті бджоли Zt.

14. звор. «взятися, узятися (до роботи)»: Приїдуть, а потім уже невідомо, за що братися, бо все не зроблено Lz. Так велико снігу намете, що беруться за роботу дуже завзято: і орати, і підгортати, чи гній возити Zt. Я вже стара, зовсім не можу, до роботи не придатна Lz. || Мій батько був старенький, то я з одинадцяти років допомагала йому в роботі й працювала, працювала, працювала Zt. | звор.: Потім вони всі взялися аж до роб

48

оти Lz. Ну і тоді вже, мабуть, знав, хто яку роботу візьметься робити Zt. | «важко працювати»: Спекотна пора сінокосу, косар береться за сіно Rod.

Це значення властиве переважно безпрефіксним зворотним формам rinkti, оскільки префіксальні форми зазвичай записані лише з коренем imti, наприклад: Ну, він узявся пасти ягнят Lz. Він улітку наймитував і пас наших корів Lz. | звор.: Я найнялася пасти всіх свиней Zt. Що там собі напридумували, годувати їх Zt. Якби я взялася пасти, то заробила б за рік більше, ніж у Латвії Švnč. || Із коренем rinkti тут міг би підійти хіба що приклад «багато, тяжко наробитися»: За все життя я так натрудився, що тепер уже не можу ні сінасти, ні косити Arm.

15. «охопити (певним станом)»: Діти схопилися руками, не розчепиш Lz. Сон не бере Zt. Ти смієшся, а мене сміх не бере Lz. || Її сон зморив, і він приліг Lz. Хвороба його не взяла Zt. Не бере його остуда Arm.

У цьому значенні не зафіксовано префіксальних дієслів із коренем rinkti. Воно властиве лише префіксальним дієсловам із коренем imti, наприклад: Уночі дерева затулили мене тінню Lz. Вона взяла якусь наглу смерть, уже третій день лежить Arm. Як мене схопила тяжка хвороба, я все забула Arm. Сон літав, літав і зморив голову Arm. Коли її схопить біль Tvr. Це свідчить, що дієслово rinkti почали вживати в цьому значенні значно пізніше.

16. «різати, добре брати»: А бритва бере бороду Lz. Ніж уже не бере ту палицю, вона висохла Zt. || Ось коса гостра: бере, мов вогонь Švnč. Добре косареві добре косити косою. — бере Rod.

Це підтверджують і вживані близькі за значенням префіксальні дієслова, наприклад: Шкуру зніми ножем Zt. || Кажуть, якби ти був молодший, то ми б тобі ноги відібрали Zt. Дали йому та й голову відтяли. (відрубали, убили) Zt. Ти йому голову відрубай, а він усе своє співає та й годі Švnč.

17. «черпати»: Хто їде, то всі тут воду черпають Zt. Веселка (райдуга) з моря воду черпає Lz. Воду треба брати з нашої криниці Lz. Я воду черпав Zt. || Набрав відерце води Zt.

Трапляються й близькі за значенням префіксальні дієслова, наприклад: Ложкою збери сметану Zt. Він тут набрав води. || Треба ложкою збирати сметану, знімати її, забирати Pls.

Частина безпрефіксних дієслів rinkti, які дублюють значення imti, є ізольованими, тобто не мають префіксальних дієслів, які б виразніше їх підтримували.

18. звор. «знаходитися»: І звідки ця вода береться цілими днями Zt. Звідки береться вода Zt. || Звідки ти, кажу, тут узявся Zt. І звідки він узяв таких Lz. Тут у нас, у Зітелі, звідки взялися ці жиденята Zt. Луки Патілтай (назва луки) так назвали тому, що лука під мостом Zt. Де не копну, а всюди мозолі Zt. Голосування вже й тоді почалося Zt. Невідомо, звідки взялися бородавки Ad. Де він у нас узявся такий дурний Vrn.

19. refl. «почати рости, збільшуватися»: Трава після дощу росте Lz. Уні взимку під час морозів ростуть Lz. || Ця вівця вкривається (обростає) льодом (льодом) наче жерстю (бляха) і тоді вже ніякого холоду не боїться [ноги] Lz. | «почати горіти»: Від того вітру вигоріло, а потім узялося й зайнялося Zt.

4. 678

49

20. „suvokti, suprasti“. Šia reikšmė užrašyta tik priešdėliniu veiksmažodžiu: Papul’ d’in’é·jasi to·k’i žö·dž’ai, katrū· n’egal’u razriñkt Zt. Kap mö·k’i·to·jai šn’ė·ka, suñku razriñkc’ Dv. N’iekas n’eražrenka, kap ã·nas ū·tarija Lz. N’erãzrenku, kąš paraš’ta Lz. N’erazrenk’i jü· gavẽndo·s (šnekos) Arm. B’er’n’ã·kas ar m’er·gãit’e· dabar n’eraz’r’iñk’c’ Pst. N’erazrinks’i, kū· dud’ã·na Šlc. Kãs jãs raz’r’iñks, katrā kaltā Švnč. Nerazrinksi – i ruskāi, i l’ietū·v’iškai (kalba) Ad. | refl.: Aš n’ė·kap (kažkaip) n’era(z)s’irẽnku, ažg’i neras’iranku Zt. Aš n’eras’irinkau, kū· ã·nas rašā·k’ė Lz. Ilgā g’i itai g’is’m’ė, pak’i m’ė·s ras’irinks’im (išsiaiškinsim) Zt. Jéi kur prisiėtu· t’ė·vi·kšč’a rašt, n’erazrinktāu (neatpažinčiau) Dbč. S’ū·lai sus’v’ijo, ir razriñkc’ (išnarplioti) n’emōžna Lz. || N’ėko· dš č’a n’egal’ū pajimt Zt. Mus’ip prastai ū·tarina, tai g’erẽst paim’t’i Zt. N’emōžna pajim’c’e [iš brėžinio], suv’isu n’eto·k’ã žã·grẽ· Lz. T’en jü nepaiṃ’s’i, k’iek pãrt’ijv’ b’it Zt.

Майже всі ці значення є семантичними кальками, здебільшого нещодавно запозиченими через контакти зі слов’янських мов від відповідного слова brat та його похідних. Більшість із них уживається у віддалених від основного литовського мовного ареалу говірках, особливо в околицях Зієтели й Лазунів. Найпоширеніші серед них семантичні кальки — «відняти, грабувати, красти» (11) і «збагнути, зрозуміти» (20). Усі інші (решта) кальок стають значно рідшими в міру наближення до основного литовського мовного ареалу. Однак значення дієслова rinkti, що нагадують семантичні кальки, трапляються і в основних литовських діалектах. Тут вони могли виникнути самостійно. Особливо варто згадати поширеніші фразеологізми: Нехай його забере чорт Ds. Нехай його кінець забере Kps. Щоб тебе грім забрав Yl. та ін.

b. До цієї групи належать не лише семантичні, а й словотвірні кальки, які зазвичай мають інші значення, ніж згадані вище значення «rinkti» та «imti». Одні з них широко відомі, інші дуже індивідуальні й зафіксовані лише в окремих говірках.

1. звор. «одягатися, збиратися»: Вже збираюся спати Lz. У руках готується (ведмідь) і збирається в останню путь із людиною Zt. Уже збираюся поговорити Ad. Збирається, збирається, та нічого не виходить Kli. Збирається збирається йти, то й дає Ad. Збираємося збираємося [купувати] і не купуємо Tvr. Та літаком як полетите, то швидко (швидко) не зберетеся (додому) Lz. Ну то збирайся і їдь туди Grv. З дому не збирайтеся так рано Zt.

Відповідників із лексемою взяти у цьому значенні не виявлено. Натомість не бракує дієслів із префіксами від лексеми збирати, наприклад: Рідні вже зібралися їхати до лугу Lz. Усі зібралися до Литви Grv. Ось він приїжджає, то всього назбирає, щоб пригостити (почастувати) І їсти було зібрано, і все було зроблено Zt. | звор.: Зібралася на базар Zt. Я не зібрався до роботи, коли ти прийшов Tvr. А та лисиця (лисиця) зібралася їсти ті шовковиці Zt. Батько зібрався їхати до Вільнюса Lz. Коли він збереться, то вже й полудень Lz. Збирайся? Він поїде Švnč. Баба, не дочекавшись свого діда, сама зібралася йти Tvr. Зібравшись, уже прийшли на роботу Lz.

Частина наведених тут прикладів непредиксального зворотного дієслова rinktis є ніби двозначними, тобто, крім значення «готуватися, збиратися», може також означати «одягатися, вбиратися, причепурюва-

50

тися» (пор. Ну, то збирайся та їдь через те місце), «іти, їхати, переселятися» (пор. Уже час збиратися спати. З дому не збирайтеся так рано) тощо. Розрізнення цих значень краще виявляється у префіксальних дієсловах.

2. «одягнути, убрати»: Apriṅkoː dz’iedu ka(p) põːnu, è’ bób’u ka(p) põːn’u. Grv. | refl.: M’ergáit’ės aps’iriṅkoː taũt’ iškais rūbais Grv. Jaunóji lauk’a jau noːjoː dar n’eapsiriṅk’i Lz. C’igãṅkoːm aps’iriṅk’i vaikšč’oja Grv. Tadù jiː inriṅkoː čéroː ad’iežoːn Lz. Doː at’iežėː ad’ėžõːs gražõːs, doː inriṅkoː man’è poːn’ėː Zt. Inriṅk ir m’ædz’as buz gražùs Zt. Atvažavoː gražùka inriṅkta m’ergà Zt. Išv’idoː žmón’ėːs, kad Jõːnas ir jōː vaikai inriṅkt’i Zt. | refl.: Dukt’ėː slùžinoː, reik’a b’it ins’iriṅkt Zt. Pàts ins’iriṅkoː ka(p) põːnas Zt. Ins’iriṅkoː gražai ir v’ėːl’ daiŕos’i zerkalañ (i veidrodį) Lz. Oː ins’iriṅk’ėː, oː grãːž’us v’ iš’i l’it’ v’ėːkal (lietuviai) Zt. Nurìṅkoː nuog žmõːgo, murìṅkoː v’isuː tūː ad’iežur, máršk’in us Lz. | refl.: Ãːnas nusriṅkoː ir ats’igul’è m’iẽgo Lz. Nusriṅkoː suvišu grinai Lz. Vag’ai juos bũːt paruriṅk’i Lz. Aš juos papraus’ù, parink’s’u Grv. | refl.: V’isa graž’ai parinìkoːs’i, muyẽːj, us’irãːšeː (susimetrikavo) Zt. V’is’i bùvo pasriṅk’i gražai Lz. Dz’iedas atóː (atėjo) namõn ir p’érs’iriṅkoː savõːn ad’iež’oːn Grv. Oː bób’a sàːvoː dùkt’eri pririṅkoː jōːs rūbuosna Grv. Užùg’ì.na man’i mat’in è’laː ir pr’ir’iṅkaː kai tūː panait’ėːliː Ad. | refl.: K’itù dz’iénu c’igãːnais pr’ israṅka Ad. | Ir tadaik prisriṅkaù krũːpa gražest Zt. Aš prisriṅksù, kad krũːpa gražest bũːtuː Zt. Kap v’es el’à, v’is’i suv’eidoː gražai prisriṅk’i Lz. V’isap t’ iː ãn’is prisriṅk’iː prisriṅk’iː Grv. Parvaž’uoja dz’iedaː dukt’ėː š’ilkuos p’ ir’ isr’ iṅkus Tvr. Lóva n’egraž’ai pririṅkta Grv. Jau v’is’i ras’iriṅkoː, gulis Lz.

Через зближення функцій префіксів in- і an(t)- (як і прийменників) у гервецькій та лазунській говірках із тим самим значенням уживається також дієслово anriṅkti, наприклад: uñrenka [mirusi], rakš’t’iñ (į karstą) pàd’eda Grv. Unriṅkc’ unuːkuš reik’a Lz. | refl.: V’is’i ãn’iː uns’iriṅk’i, gražus Lz.

3. „papuošti, pasipuošti“. Ši reikšmė labai artimai susijusi su minėta „vilktis, rengtis“ reikšme. Tai gerai matyti iš minėtųjų ir toliau pateikiamų pavyzdžių: P’irk’õːj inriṅka, k’ v’ietkuː prid’irba Zt. Inriṅka kárv’es, an ragũː, an kãːkloː vain’iːkus d’ėst ir vãːroː Zt. Inriṅkdam stáːlaː gražai, ir àtaima s’v’eč’ai Zt. Inriṅkoː divoːnus Dbč. Kũ juos prisriṅks, b’ė(t) t’ik apv’ilktas Ad. Inriṅkoː jai vain’ikuː un galvòːs Lz. Kap kur aim’i, reik’a i(š)s’iriṅk’ Lz. Nu jau kũːs’n’iː pas’iriṅkaù Lz. Kuom tu pririṅks’i aglũt’i Grv. | refl.: Tãːvaː dukt’ėː p’r’ is’r’iṅka Dsn. Ãːn’ies man’iːs n’elãid’eː — aš n’ép’ r’ is’r’iṅkus buvaũ Aps.

4. «іти, їхати, переселятися». Із значенням «готуватися, одягатися» дуже тісно пов’язане значення «іти, їхати, переселятися». Відтінки значення цих дієслів із префіксами залежать від різних складників перекладу (префіксів, лексеми rinkti, наявності чи відсутності зворотної частки) та контексту. Тому далі ці дієслова додатково пояснюються в реченні, наприклад: N’ebùvoː kur aps’iriṅkc’ (оселитися) Grv. Atvaž’u riṅkc’ šaudùː ir dasriṅkoː (дійшов, докопався) jõːp Lz. Aš noːrėːjau k’el’an ins’iriṅkc’ (зібратися, вирушити) Lz. Anà sa žan’iːku L’iːdõːn ins’iriṅkoː Zt. Ãːn’iː ins’iriṅkoː (ішов, заліз) p’irk’ėːl’en ir ats’igul’eː Lz. Ãːnas t’iː kãiman in’s’ ir’iṅkaː ir g’ėːr’a Svnč. T’en Põːl’šč’uj (у Польщі) i’rà b’ielarùsų, rùsųː, tai tũos č’a užriṅks (переселить) Zt. | refl.: Oː t’iej tr’īs, kap pàd’eg’ėː, Pat’erabãn i(š)s’iriṅkoː (переселилися,

^4*

51

(виселився) Zt. Ãr jau jùs iš t'i suvy'isu iš'iriṅko· Lz. N'eg'ird'ė·t, kab ãni· is'i-ri·ṅkt kur̃ Zt. V'is'i iš g'r'i·č'as is'ir'iṅka· (розійшлися) Tyr. Pačũ.kai ir̃ g'i· jeigu sugáus'i, užmuš'i k'iek, tai is'ir'eṅka paskuĩ Str. Is'iriṅko· (виліз) ã·n'i· iš m'ė·dz'o· un laũko· Lz. Anà jau pas sã·va· žmõ·gu· is'iriṅko· (померла) Zt. ÷n'is pasriṅko· (розійшлися) i(r) rã·do· dãrbã L'i·dõj Zt. Para(z)s'iriṅko· (розійшлися) v'is'i m'iẽgo· – panuv'ė·j gul'c' Lz. Pa(s) sũ·nu· p'ėrs'iriṅko· (переселився) Zt. Maṉ'í·s(p) ã·n'i· p'ér-s'iriṅko· Lz. Ka(p) pàd'eg'ėm do ir šen p'érs'iriṅko·m Zt. An g'er'es n'ė·s žẽ·m'ės p'érs'iriṅko·m Grv. Jiej nõ·ri p'érs'iriṅkc canuje Azr. Krũpa p'érs'iriṅko· (перейшла, зменшилася) tõj radn'à (рід) Zt. P'er' bã·lu· n'ep'érs'iriṅk's'i (не проїдеш велосипедом) Lz. Bũt v'isus prariṅk'i· (вивезли) Grv. Žiẽmu n'emõžn'ė·jo· m'ė·dz'an razriṅk'c'ie (дістатися, увійти) Lz. | звор.: Taduj un ri·tõ·jo· v'ís'i ras'ireṅka (розходяться) priẽs dz'ienu· Lz. Maṉ'i aspãdõ·rai (господарі), p'i·rk'a ka(p) p'i·rko; ras'iriṅko· (виселилися) Zt. ÷nas bũvo· Zas'ẽ·c'u(o)sa, al'ė u(ž)s'iriṅko· (виселився, переїхав) K'l'išũsna Zt. Mã·nd(s) su·nũs v'ienas us'iriṅko· Põ·l'ščin Zt. Rusk'ėjai us'iriṅko· (втекли) Grv.

5. «розібрати, знести»: Reik'a lubãs išriṅkc' Dbč. Norė·j bažn'i·č'u razriṅkc' Rod. Klũonu· ir s'v'ėrnu· razriṅka· Pst. Balatnõj bažn'i·č'u razriṅko· Arm. Nug-rùvo· nãmas, razriṅko·m in málko·s DV. Bu·dãs razr'iṅk'jəm Str. Sũ·ko·, itu· p'irk'u razriṅks Grv.

6. звор., «зійтися, зчепитися»: Kũl'a pakõ·l' s'm'eto·nà sas'ireṅka s'v'ėstan Zt. Grumul'ais ladùs pasriṅko· Lz. Kap dùst'elej, t'ep ir kaisnùkai (шматочки) sas-riṅko· Zt. | «обліпитися»: An v'ienu· splũsnu· (пір'їнкою) kap gul'i, pas'ireṅka an žmõ·go· Zt. Inláid'au hũp'ėn ir prisriṅko živ'ũ iš vuod'eg'ė·s Zt. Ir lãuk'a, kad živ'ũ prisriṅktu iš vuod'eg'ė·s Zt.

Інші перекладні відповідники мають досить індивідуальні значення і, здається, не набули широкого поширення.

7. «класти (у що)»: Kójų prikultà, g'ipsan riṅko· Zt.

8. звор. «зубожіти, збідніти»: Aps'iriṅkau, asmõ·ku· n'ė·rà Zt.

9. «вилаяти»: Išriṅk's'ù as jì· ažu itus dãrbus Vrnv. Po· s'v'ieto· ak'imù kap išriṅks'ù jì·, tai n'ėt s'c'aud'ės Vrnv.

10. «запам’ятати»: Šl.tu· g'ė·šm'i· t'ik v'ienu·kart g'ir'd'ė·jau, tai da n'epar'iṅkau Ad. Ot jã g'erà galvà: kù· užg'irsta, tai askãrt par'eṅka Ad.

11. «побити, відлупцювати»: P'ėrrinko· tai p'ėrrinko· man'i po·l'c'ija pastarãnk'i (у відділку) Nč.

12. звор. «наробити собі»: Žmõ·gus prisriṅko· b'ė·dõ·s Lz.

13. «поділити, розколоти»: Tadaik razriṅks Põ·l'šč'i· Zt.

14. звор. «зійтися, потоваришувати»: Ar žinai, su kuo tù susrinkai Lz. Su banditais susriṅko· a·n'is Lz. Nug mãs kũ· dz'ienu· jau ã·n'i· susriṅk'i· Lz.

15. звор. «зійтися, зустрітися»: Tro·bõ·s (у містечку Троби) sus'iraṅka k'ėl'ai Lz.

Багато слів і значень цієї групи (rinkti) імовірно сформувалися у слов’янських мовах, а вже потім були відповідно адаптовані (перекладені поморфемно) в литовських говірках. Про те, що ця адаптація в литовських говірках відбувалася окремо, досить часто свідчить індивідуальність їхніх значень.

Зворотне дієслово rinktis замість rengtis «1. готуватися; 2. одягатися» вживається переважно в окраїнних вільнюських говірках і в околицях Зєтелі. Особливо у вільнюських говірках

52

Форм rengtis, можливо, почали уникати через певну незручність, що виникла тут під час перетворення двоскладового en на in і оглушення приголосного g перед t. Отже, форми інфінітива й наказового способу повністю збіглися з формами rinktis. У Зієтельській говірці це слово було цілковито витіснене кальками.

Значний вплив на варіювання форм має дослівний переклад членів слов’янських видових опозицій литовською мовою. Усе це значно примножує дублети вираження, які, своєю чергою, руйнують систему місцевих литовських говірок. Чимало кальок вираження, як і кальок значень, є випадковими й оказіональними новотворами. Адже на південно-східних окраїнах литовського мовного ареалу, більша частина яких нині входить до складу Білоруської РСР, значний обсяг матеріалу було записано від осіб, які знали литовську лише пасивно, а вдома часто вже спілкувалися між собою білоруською. Багато колись компактних литовських говірок (як-от Браславська, Камайська, Лентупська, Армонішкська, Асавська, Беняконська, Ночська, Жірмунська, частково також Апсаська та околиць Варанава) уже доживають свої останні дні. А про Зієтельську говірку нині вже говорять як про колишню. Отже, певну частину згаданих тут кальок вираження та значення слід розглядати як результат останньої стадії литовсько-слов’янського білінгвізму чи полілінгвізму.

LITERATŪRA

Baliński M., Lipiński T. Starożytna Polska pod względem historycznym, geograficznym i statystycznym. Warszawa, 1846.

Drotvinas V. Pagrindinės leksikologijos sąvokos. V., 1986.

Drotvinas V. Lietuvių kalbos leksika ir frazeologija. V., 1987.

Ojanen M. О кальках и полукальках (на материале восточноприбалтийско-финских языков) // Studia slavica Finlandensia. Helsinki, 1985. T. 2. S. 142—152.

Velakoski H. О кальках по немецкой модели в русском языке // Studia slavica Finlandensia. Helsinki, 1984. T. 1. S. 221—232.

Vidugiris A. Veiksmažodžių su priesagomis -inėti ir -dinėti Zietelos tarmėje // Lietuvos TSR Mokslų Akademijos darbai. A. serija. 1961. T. 2 (11). P. 219—231.

Vidugiris A. Dėl leksinės sinonimijos santykių su žodžio geografija // Lietuvių arealinės lingvistikos klausimai (Lietuvių kalbotyros klausimai. T. XVII). V., 1977. P. 109—120.

Васильев Л. М. Семантика русского глагола. Глаголы речи, звучания и поведения. Уфа, 1981.

Гауачас П., Видугирис А. Этнолингвистическая ситуация литовско-белорусского пограничья с конца XVIII по начало XX в. // География, 1983. Т. 19. С. 26—73.

Гудавичюс А. Сопоставительная семасиология литовского и русского языков. Вильнюс, 1985.

Невская Л. Г., Судник Т. М. Диалектные контакты в зоне современного балтийско-славянского этноязыкового пограничья // Славянское языкознание. VIII междунар. съезд славистов. М., 1978. С. 285—307.

Павел В. К. Лексическая номинация. Кишинев, 1983.

Слоўнік беларускіх гаворак паўночна-заходняй Беларусі і яе пагранічча. Мінск, 1979. Т. 1.

К СЕМАНТИКЕ ГЛАГОЛА RINKTI ‘СОБИРАТЬ’ В ГОВОРАХ ЛИТОВСКО-БЕЛОРУССКОГО ПОГРАНИЧЬЯ

Резюме

В статье исследуются преобразовательные процессы в семантике глагола rīnkti ‘собирать’ в литовских говорах, интенсивно контактирующих со славянскими языками (особенно с белорусским, в меньшей мере — с польским и частично с русским) на территории юго-восточных районов ЛитССР и в северо-западных районах БССР.

53

Констатируется, что в юго-восточных литовских говорах глагол rinkti испытывает влияние контакта со славянскими языками как в плане содержания, так и в плане выражения. В более отдаленных и тем самым быстрее ассимилированных литовских говорах на территории БССР, напр. в окрестностях Дятлова (лит. Ziętela) и Лаздунь (лит. Lazūnai) в Ивьевском р-не глагол rinkti ‘собирать’ почти полностью перенял значения соответствующего славянского глагола, ср.: блр. браць, польск. brać, рус. брать. В других говорах, которые находятся ближе к основным литовским диалектам, такой последовательности не отмечено. Слово rinkti в значении ‘брать’ в указанных говорах существует чаще всего как дублет наряду с исконным imti ‘брать’, так как глагол rinkti в некоторой степени еще сохраняет и старое значение ‘собирать, собрать’. Из семи (7) основных традиционных семантических вариантов два главных сохраняются еще полностью, а остальные чаще всего выражаются уже приставочными или приставочными и суффиксальными глаголами, как и в славянских языках. Употребляются заимствованные приставки da-, pad-, raz- (darinkti, padirinkti, razirinkti), по славянской словообразовательной модели используются по две или три приставки (papagrįžkti, papiriņkti, papanuirinkti и др.), суффикс -amь передается суффиксами -(d)inėti или -dyti (išrinkdinėti, nurinkdinėti, išrinkdytį, nurinkdytį). Словообразовательные кальки в отдельных литовских говорах часто адаптируются с индивидуальными значениями.