LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI XXXVI (1996)

LIETUVIŲ KALBA: TYRĖJAI IR TYRIMAI

Даля ПАКАЛЬНІШКЕНЕ

ДІАХРОНІЧНІ ШАРИ ІНФІКСНИХ І sta-ОСНОВНИХ ДІЄСЛІВ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ

Інфіксні дієслова є майже в усіх індоєвропейських мовах — в одних їх менше, в інших більше. Їхній розвиток у різних мовах відрізняється: в одних інфіксні дієслова зникли через фонетичні чи інші причини (наприклад, перейшли до класу суфіксальних дієслів, пор. вірм. lkʿanem «залишаю» та лат. linguō, санскр. riṇákti), в інших їх побільшало. Найбільше інфіксних дієслів виникло у східнобалтійських мовах, особливо в литовській. У них інфікс, як і суфікс sta, набув певних функцій, яких не було в інших індоєвропейських мовах.

Особливо важливу роль у формуванні східнобалтійських інфіксних і sta-основних дієслів відіграла категорійна семантика — виникнення значення спонтанної дії, пов’язане з формуванням діатезних опозиційних пар дієслів, наприклад, tìnka / tẽikia, rùnka / raũkia (Arumaa; Endzelīns LVG; Karaliūnas BKSBK; Kazlauskas LKIG; Kølln; Paulauskienė GVK; Stepanov VZP; Temčin RGF та ін.). Отже, важливо проаналізувати зв’язки литовських інфіксних і sta-основних дієслів із дієсловами тієї самої основи на (i)a та деякими дієсловами інших структур. За даними різних джерел, у литовській мові зафіксовано 356 опозицій інфіксних, відповідно sta-основних дієслів і дієслів з основами на (i)a, а також дієслів змішаного типу. Аналіз генетичних і словотвірних зв’язків дієслівних опозицій дає змогу встановити діахронічні шари інфіксних і sta-основних дієслів литовської мови.

1. Для праіндоєвропейського шару інфіксних дієслів¹ характерні такі ознаки: інфікс зазвичай приєднувався до коренів нульового ступеня (наприклад, лат. linguō «залишаю»: санскр. riṇákti «залишає»: прус. po-līnka «залишає»; лат. rumpō «б’ю, рву, руйную»: санскр. lumpáti «ламає»). Кінцевий консонантизм кореня був досить обмеженим — найчастіше корінь закінчувався на проривні приголосні, рідше на щілинні.

З погляду категорійної семантики значення праіндоєвропейських інфіксних дієслів не було диференційованим: вони позначали як активну, так і спонтанну дію (схоже, частіше вживалося значення активної дії), наприклад, лат. strīngo «ріжу», авест. minā́sti «змішує» (пор. литовські дієслова спонтанної дії strìnga, mýšta і лат. ninguit (=лит. sniñga). Однак вони відрізнялися від інших

¹ За нашими даними, 12 інфіксних дієслів литовської мови успадковано з праіндоєвропейської епохи (sniñga, skìnda, lìmpa, strìnga, діал. lìñka «залишається», mýšta, bùnda, dùnsa, kùñka, mùnka, rùñpa, sènka (Pečiulevičiūtė VEIK).

83

дієслів одним із аспектів категорійної семантики — характером дії, тобто позначали термінативну дію (див. Kuiper IN; Kölln: Marstrander NIC та ін.).

2. Прабалтійська мова мала зберегти той самий стан. На це вказують інфіксні дієслова балтійських мов із реліктовим значенням активної дії, очевидно, успадкованим із праіндоєвропейської епохи, наприклад, прус. po-līṅka «залишає», спільні литовсько-латиські утворення brēnda і brēdu, čūm̄pa і čūpu, raũda і rũodu тощо; лит. rēnda «котить», brūika «ламає, вкладає, засовує, пхає» та ін.

3. У східнобалтійську епоху відбувається чимало змін. Починається процес розгалуження вербальних коренів із якісним чергуванням голосних — формується семантико-морфологічна опозиція каузатива / результативу (наприклад, kēlia / kyla: лат. ceļu / cēlstu, krēčia / krita: лат. krešu / kritu тощо). Цей процес тривав і після розпаду східнобалтійської мовної єдності — багато литовських опозицій не мають відповідників у латиській мові.

У східнобалтійських мовах поряд з інфіксом утверджується sta-основа, розширюються фонетичні можливості дієслів з інфіксними та sta-основами — корінь може закінчуватися не лише на проривні та щілинні приголосні, а й на сонанти та напівголосні j, u. Кінцевий консонантизм кореня зумовлює різну морфологічну структуру теперішнього часу в литовській і латиській мовах: так, дієслова із сонантним ауслаутом у литовській мові мають інфіксні форми теперішнього часу (наприклад, lỹja, griūva, bąla), а в латиській — основи на sta (līstu, grūstu, balstu) або основи на a (liju). Поряд з інфіксними формами теперішнього часу і в литовській, і в латиській мові дедалі більше утверджуються форми на sta (особливо перед щілинними приголосними в кінці кореня, сонантами, наприклад, dūžta || dunža, biršta || bȳra).

Інфікс і sta-основа набувають специфічного значення спонтанної дії, пов’язаного з формуванням діатезних опозиційних пар дієслів: балтійські корені з чергуванням голосних розщеплюються на окремі лексеми, що утворюють діатезну опозицію, наприклад, балт. *vert- / *vīrt- > лит. ver̃sti, ver̃čia, ver̃tė і vi̇̀rsti, vi̇̀rsta, vi̇̀rto.

Формування опозиції каузатива / результативу стимулювало й інші процеси перегрупування основ: кореневі дієслова з недиференційованим щодо діатези значенням набули нових формантів теперішнього часу, що підкреслюють характер дії, активність діяча та його відношення до об’єкта; наприклад, дієслово dėga «палить, нагрівається» в діалектах має форми на ia та інфіксні форми теперішнього часу: dėgia, пор. лат. dedzu (каузатив) і deñga (мутатив).

4.1. У литовській мові, крім згаданих процесів, що почалися і тривають у східнобалтійську епоху, на основі опозиції каузатива / результативу починає формуватися нова семантико-словотвірна опозиція д у р а т и в а / т е р м і н а т и в а, категорійна семантика членів якої диференціювалася за характером дії (дієслова з невизначеною та визначеною тривалістю). Раніше, очевидно, формувалася словотвірна опозиція інфіксних, відповідно sta-основних дієслів і кореневих дієслів з основою на ia, формально адекватна опозиції результатив / каузатив, наприклад, spinga / spėgna, -virksta / verčia, -šunka / šaukia. Пізніше починають з’являтися інфікс-

84

…пінних, відповідно, sta-основних утворень від дієслів змішаного типу, наприклад, týla / týli, -ėti; kvimpa / kvėpia, -ėti. Семантика цих інфіксальних дієслів і дієслів зі sta-основами стає дуже визначеною — усі вони означають перехід з одного стану в інший. Більшість термінативів уживається з префіксами, набуваючи значення початку дії².

Зв’язок між двома різними типами опозицій (результатив / каузатив і термінатив / дуратив), мабуть, могли б показати певні дієслова-мости, категорійно-семантичні відношення яких є ніби проміжними між обома типами опозицій, як-от: svinta / šviečia, rūksta / reiškia, ąlsta / gėlia. З погляду сучасної мови ці дієслова утворюють опозицію термінатив / дуратив, однак ми легко можемо помітити й каузативний зв’язок між опозиційними лексемами (šviesti каузує дієслово švisti тощо).

4.2. Коли форманти теперішнього часу набули диференційованого категорійного значення, у литовській мові починають з’являтися безпосередні імітаційні утворення, що означають з в у к або з м і н у с т р у к т у р и. Імітаційні корені набувають відповідної морфологічної структури, яка реалізує категоріальну й конкретну семантику дієслів, пор. bliurbti, -ia, -ė (дуратив, значення звуку) — bliurbėti, bliūrba, bliurbėjo (вібрати́в із відтінком ітеративності, значення звуку) — bliūrbti, -sta, -o (мутатив, значення зміни структури).

Категоріальна семантика самочинних імітативів з інфіксальними й sta-основами невизначена — усі вони є мутативами, зазвичай означають зміну структури (руйнування, в’янення, стягування або розширення), яка іноді переходить у сферу фізіологічних чи психічних процесів. Фонетичні можливості імітативів загалом необмежені — корінь може починатися й закінчуватися будь-яким приголосним або їхнім скупченням, вокалізм дуже різноманітний, але найчастіше у ступені редукції (наприклад, pliūrti, bliūkti, čipti тощо).

ЛІТЕРАТУРА І ДЖЕРЕЛА

A r u m a a P. 1957: Von der Eigenhart des Ablauts und der Diathese im Baltischen. — Zeitschrift für slavische Philologie 26, Heidelberg, 118—149.

DLKŽ — Dabartinės lietuvių kalbos žodynas / Ats. red. J. Kruopas. Vilnius, 1972.

E n d z e l ī n s J. 1951: Latviešu valodas gramatika, Rīga.

K a r a l i ū n a s S. 1987: Baltų kalbų struktūrų bendrybės ir jų kilmė, Vilnius.

K a z l a u s k a s J. 1968: Lietuvių kalbos istorinė gramatika, Vilnius.

K ø l l n H. 1969: Oppositions of voice in Greek, Slavic and Baltic. — Det Kongelige Danske Videnskabernes Selskab Historisk — filosofiske Meddelelser 43, 4. København.

K u i p e r F. B. J. 1937: Die Indogermanischen Nasalpräsentia, Amsterdam.

LKŽ I — Lietuvių kalbos žodynas I, Vilnius, 1968.

LLKŽ — Balkevičius J., Kabelka J. Latvių-lietuvių kalbų žodynas. Vilnius, 1977.

M a r s t r a n d e r Carl J. S. 1924: Observations sur les présents indo-européens à nasale infixée en celtique, Christiania.

² Навряд чи така деривація термінативів з інфіксальними й sta-основами могла розпочатися в спільну епоху східнобалтійських мов. У латиській мові зафіксовано близько десятка пар дієслів цього типу, однак між ними не лише не утворюється дієва опозиція термінатив / дуратив, а й, схоже, неможливо помітити жодної виразної семантичної різниці, пор. kūicu || -kstu.

85

Paulauskienė A. 1979: Gramatinės lietuvių kalbos veiksmažodžio kategorijos, Vilnius.

Pečiulevičiūtė V. 1994: Lietuvių kalbos intarpinių ir sta kamieninių veiksmažodžių etimologijos indoeuropiečių kalbose (dipl. darbas, rankraštis), Klaipėda.

Степанов Ю. С.: — Степанов Ю. С. Вид, стан, перехідність (балто-слов’янська проблема). — Известия АН СССР. Сер. літ. і мови. 1976, 35. С. 408—420 (1) 1977, 36. С. 135—152 (2) 1978, 37. С. 344—355 (4).

Темчин С. Л.: — Темчин С. Л. Про розподіл дієслівних формантів -n- і -sta у прабалтійській мові. — Праці литовських філологів, Вільнюс.

ДІАХРОНІЧНІ ШАРИ ІНФІКСНИХ І sta-ОСНОВНИХ ДІЄСЛІВ У ЛИТОВСЬКІЙ МОВІ

Резюме

У цій статті встановлено, що значення інфіксальних дієслів з погляду категорійної семантики в прабалтійській, як і в індоєвропейській, спочатку було недиференційованим. Ці дієслова означали як активну дію (пор. давньопрус. залишається, лат. залишаю, давньоінд. залишає), так і самостійну дію (пор. лит. сніжить і лат. сніжить). У прабалтійській формується морфологічна опозиція каузативів / результативів (пор. лит. піднімає / піднімається, латис. піднімаю / підношуся). У східнобалтійських мовах виникає словотвірна опозиція дуративного / термінативного значень (пор. дзвенить / верещить). Імітаційні утворення властиві лише литовській мові (пор. лит. сердиться).

86