LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI XXXIX (1998)

Daiva MURMULAITYTĖ

Lietuvių kalbos institutas, Vilnius

ПОЗНАЧЕННЯ ЗВ’ЯЗКІВ МІЖ СЛОВАМИ У «СЛОВНИКУ СУЧАСНОЇ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ»

(уживання скорочення žr.)

1. У передмові до «Словника сучасної литовської мови» (далі — DLKŽ) (с. XII) зазначено: «Скороченням žr. (= дивись) відсилають північні, діалектні, застарілі, запозичені та інші подібні слова чи словотвірні варіанти до слів, ширше вживаних у літературній мові». У словнику близько 2700 статей із цим скороченням; у деяких статтях багатозначних слів воно вживається по кілька разів, тож загалом є близько 2840 випадків уживання скорочення žr. Отже, цим способом відсилання пояснюється значна частина лексики DLKŽ, яка, судячи з цитати, досить різноманітна; можна приблизно виокремити кілька її характерних груп.

1.1. Діалектизми — близько 300 статей. Найбільше їх наведено з ремаркою žem. — 105, напр., bėngti žem. žr. b a i g t i; з іншими ремарками: tarm. — 91, напр., dubùrkis tarm. žr. d u b u r y s, ryt. — 71, напр., čižyla ryt. žr. z y l ė 1, vak. — 10, напр., bamblỹs 8. vak. žr. t r a n a s, dz. — 3, напр., kiáukė dz. žr. k u o s a, aukšt. — 1: spáugas aukšt. žr. s p u o g a s. Деякі слова мають дві діалектні ремарки, напр., lùstas ryt., dz. žr. l u i t a s.

Трапляється й зворотний варіант — діалектизм є тим словом, на яке відсилають, напр., búolis, -ė ім. žr. b a u ž i s 1 — baũžis, -ė ім. ryt. 1. «безрога худоба»; 2. «лисина»; dieninga прикм. ж. 1. žr. d i e n i — dienì прикм. ж. žem. «та, що має приплодитися, отелитися (про худобу)». Буває також, що діалектизм пояснюється іншим діалектом, напр., жмудські прикметники škùlas, -à ir šmùlas, -à відсилають до східнолитовського слова baũžas, -à, іменники škùlis, -ė ir šmùlis, -ė — до згаданого baũžis, -ė.

1.2. Архаїзми та інші застарілі слова — близько 50 статей, напр.: ãšmas, -à клнт. сктв. заст. žr. a š t u n t a s, ceratà заст. žr. k l i j u o t ė 2, driežãgvviai мн. заст. žr. d r i e ž a i, įtekmė заст. žr. į t a k a та ін.

1.3. Запозичення (інтернаціональні слова) та гібриди — близько 180 статей, напр.: diãmetras žr. s k e r s m u o, gazifikãcija žr. d u j o f i k a c i j a 1, 2, gazifikúoti žr. d u j o f i k u o t i 1, 2, titulìnis, -ė žr. a n t r a š t i n i s.

Трапляється й навпаки — питомо литовське слово відсилає до інтернаціонального: greitraštis žr. s t e n o g r a f i j a; або запозичення пояснюється через інше запозичення — filodéndras žr. m o n s t e r a.

240

1.4. Варіанти словотворення — слова цієї групи, мабуть, найчастіше подаються із скороченням žr., напр., ankštybas, -a žr. a n k š t y v a s, dalinti žr. d a l y t i, galvoviršis žr. v i r š u g a l v i s, kailin(i)ūkai мн. žr. k a i l i n ė l i a i, prasikal­tėlis, -ė ім. žr. n u s i k a l t ė l i s тощо.

2. Згідно з Передмовою до Словника (с. V), скорочення žr. виконує нормувальну функцію: ним «слово або варіант слова, що не вважається мовною помилкою, скеровується до звичнішого, частотнішого слова». Тож недобре, що ця позначка настільки «багатозначна» і використовується в таких різних з погляду норми випадках. Зокрема, з нею подаються: неправильний з погляду словотворення, але дуже звичний складний іменник bendrakeleivis, архаїзм ašvà, а також інтернаціональні дієслова із суфіксом -izuoti (konkretizuoti, populiarizuoti, sistematizuoti), чужомовне слово mūsas та інші подібні випадки, які в «Порадах із практики мови» (далі — KPP) не вважаються мовними помилками, але не рекомендуються до вживання, оскільки існують кращі варіанти; поряд із ними — словотвірні варіанти, які нічим не порушують мовної норми (kirmėlėtas, -a žr. k i r m ė l ė t a s, laistyklė žr. l a i s t y t u v a s) або просто синоніми (kopūstainis žr. b a l a n d ė l i s 3).

Зовсім недобре, що кілька слів, яких KPP рекомендує не вживати, позначаються як n. svet. (не рекомендовані до вживання чужомовні слова), n. vert. (не рекомендовані до вживання кальки) і суворо виправляє, у DLKŽ не вважаються мовними помилками — вони не позначені ntk., а лише скороченням žr. скеровуються до іншого слова. Це liberāliškas, -a, liū̀kras, merlūza, tūbas, viršpėlnis ir zubrāžolė (пор. KPP — zūbras n. svet.).

Загалом, перевіривши, що пише KPP про слова, які DLKŽ подає зі скороченням žr., бачимо, що кілька слів (abažūras, buljōnas, propagandistas, ceratà, štābelis, štabeliuoti) мають дещо кращі варіанти, однак можуть уживатися паралельно з ними; близько 50 слів не вважаються мовними помилками, але краще вживати їхні варіанти (напр., savarankiš, -i, tòpolis, traktoristas, -ė тощо); 6 згаданих слів суворо виправляються. У KPP такі слова, різні з погляду норми, подаються по-різному, пор.: abažūras ‖ lé mpos gaìbtas, tòpolis — краще tūopa, viršpėlnis n. vert. — aņtpėlnis. У DLKŽ подання в усіх трьох випадках зі скороченням žr. не відрізняється.

3. Скорочення žr. використовується для скерування всього заголовного слова або окремих його значень до інших слів чи окремих їхніх значень. Схоже, що в DLKŽ частіше скеровується ціле слово; його стаття зазвичай коротка й недостатньо інформативна, напр.: ain||lis, -ė ім. (2) žr. p a l i k u o n i s, giedr||ūs, -i (4) žr. g i e d r a s, vakar||áuti, -áuja, -ávo žr. v a k a r u o t i тощо.

Якщо слово, до якого скеровують, більш-менш «підказує» значення тлумаченого заголовного слова, то, мабуть, багато користувачів не перегортають Словник і не шукають статтю зі словом, до якого їх скеровано. За такого побіжного перегляду статей розглядуваних слів і без надмірного заглиблення в їхню семантику може здатися, що

241

переважна більшість слів, поданих зі скороченням žr., є однозначними. Насправді все інакше.

Іноді після слова, до якого скеровують, «додана цифра вказує, у якому значенні слід розуміти слово, напр.: padis (2) žr. p a d ė l y s 4 (отже, padis має лише четверте значення слова padėlio). Якщо вказане слово багатозначне, але не має позначки якогось одного чи іншого значення, його слід розуміти в усіх значеннях, напр.: bumbėti, būmba, -jo žr. b a m b ė t i (отже, bumbėti має всі значення слова bambėti)» (Вступ, с. XII). Останній спосіб подання очевидно не показує багатозначності заголовного слова, адже відразу не зрозуміло, скільки значень має слово, до якого скеровують.

Щоправда, у 28 випадках (це становить лише близько 1% усіх статей зі скороченням žr.) під час скерування позначено кілька значень слова, до якого скеровують, напр.: daubti žr. d u o b t i 1, 2, karščiai 2. žr. k a r š t l i g ė 1, 2, skridulys žr. s k r i d i n y s 1 – 3 тощо¹. З іншого боку, в інших місцях аналогічне явище подано інакше, пор.: užkaistis 1. žr. k a i š t i s 1; 2. žr. k a i š t i s 3; 3. žr. k a i š t i s 4. То чому й у згаданих випадках не можна було б подати daubti 1. žr. d u o b t i 1; 2. žr. d u o b t i 2 тощо? Тоді відразу було б видно, що слово багатозначне. Це важливо з огляду на комп'ютерний варіант DLKŽ. У його програмі передбачено можливість сортувати слова за тим, однозначні вони чи багатозначні. Однак комп'ютер не може цього зробити, якщо значення слова не пронумеровані. Таким чином, однозначними вважаються і дієслово brukúoti žr. b u r k u o t i (друге, слово, до якого скеровують, у DLKŽ має три значення), і іменник šalìdė žr. š a l i n ė 1, 2 (хоча цей спосіб подання на перший погляд видавався б прийнятнішим, оскільки користувач бачить, що скерування веде не до одного значення). З цієї причини статистичні дані, які видає комп'ютер, неточні.

Ще важливіше те, що доволі часто заголовному слову, яке скороченням žr. скеровується до багатозначного слова, приписуються значення, яких не подає LKŽ². Найчастіше це переносні значення. Зокрема, у DLKŽ написано: bamblỹs зах. žr. t r a n a s, trãnas 1. «самець бджоли»; 2. «той, хто нічого не робить, живе працею інших, експлуататор». Натомість LKŽ I 634 подає 15 значень іменника bamblỹs, серед яких немає семеми «експлуататор». Інший приклад — añtrašas 1. «напис»; 2. žr. a d r e s a s; це заголовне іменникове слово, до якого скеровують, у DLKŽ має два значення — ãdresas 1. «місце перебування когось, указівка на нього»; 2. «вітальний лист особі чи установі».

¹ В одному випадку скерування веде навіть не до окремих значень того самого слова, а до трьох омонімів — kaipõ žr. 1, 2, 3 k a i p. Виходить, що в одній статті так пояснюються три омоніми kaipõ, однак їх не позначено способом, характерним для омонімів, або ж слово kaipõ має три значення, що відповідають трьом омонімам kaip. У будь-якому разі очевидно, що таке подання потребує виправлення.

² У деяких випадках, можливо, можна вважати, що певний том LKŽ вийшов давно, і за цей час слово, ймовірно, набуло нового значення. Однак таких розбіжностей забагато, щоб усе можна було пояснити розвитком семантики; значно простіше припустити, що це недогляд укладачів DLKŽ.

242

У LKŽ I 171–172 у статті немає заголовного слова з останнім із цих значень. Перевіривши в LKŽ 76 слів, що починаються літерами a–g, у статтях яких у DLKŽ вжито скорочення žr., можна припустити, що таких розбіжностей може бути близько 30%. Траплялися й складніші випадки: кілька омонімів LKŽ у DLKŽ стають багатозначним словом, а наявність цих кількох значень ще й «приховує» скорочення žr. Напр., DLKŽ подає: griaudùs, -ì žr. g r a u d u s і graudùs, -ì 1. «той, що засмучує, сумний, жалісний, убогий»; 2. «крихкий, ламкий, хрусткий». Тим часом у LKŽ III 575 є три омоніми: 1 griaudùs, -ì «сумний, жалісний, убогий»; 2 griaudùs, -ì «жорстокий, грубий» і 3 griaudùs, -ì «крихкий».

4. Іноді слово, на яке відсилають, має стилістичну позначку, напр.: agurkininkas, -ė ім. 2. žr. 2 a g u r k i n i s, 2 agurkinis, -ė ім. розм. «любитель огірків»³; greitligė žr. g r e i t o j i, greitoji ім. розм. «діарея»³; dvakinti східн. žr. d v o k l i n t i, dvóklinti розм. «ходити без мети, ніби ошаліло, витріщатися»; bliūti žr. b l i a u t i, bliáuti 1. «кричати, ревіти»; 2. зневажл. «голосно плакати»; 3. зневажл. «погано співати»; 4. розм. «розширювати (отвір)». Якщо з такого подання слід розуміти, що стилістичні позначки розм., зневажл. тощо стосуються не лише слова, на яке відсилають, а й основного тлумаченого слова, то доводиться констатувати, що деякі слова DLKŽ не мають стилістичних позначок. Точних статистичних даних, на які міг би спиратися докладний подальший аналіз, із цього погляду також не можна очікувати, оскільки комп’ютер здійснює пошук лише за формальними ознаками. Тому, якщо потрібно вибрати й підрахувати всі слова з позначкою розм., у створеному ним переліку не знайдемо ні agurkininkas, -ė, ні greitligė, ні dvakinti.

5. Використання скорочення žr., як і загалом тлумачення слів через відсилання, зручне для заощадження місця у Словнику. Однак палиця має два кінці: різноманітні відсилання змушують частіше гортати книгу; часто, щоб дізнатися значення одного слова, потрібно знайти статті кількох інших слів, у яких також можуть бути відсилання до ще інших слів. Це незручно для користувача Словника. Крім того, коли від слова до його значення веде такий довгий шлях, не дивно, що трапляються різні недогляди, коректорські помилки тощо. Іноді починає здаватися, що, зробивши коло, знову повертаєшся до початкового слова, але його точне значення так і не з’ясувалося; навпаки — те, що було зрозумілим, почало плутатися й викликати сумніви.

Можна виокремити кілька «незручних» для користувача випадків уживання скорочення žr.

³ У розмовній мові іменник greitoji, імовірно, частіше вживається на позначення машини швидкої медичної допомоги; цього значення у DLKŽ не зафіксовано.

243

5.1. Пояснюючи одне слово, скорочення žr. уживають кілька разів, напр.: 1 gąjus žr. alijošius, alijošius žr. alavijas, alavijas бот. «кімнатна лікарська рослина родини лілійних із м’ясистим листям (Alöe)»; rūdýmė žr. rūdynė, rūdýne žr. rūdynas 2, rūdynas 2. «мокра земля з домішкою торфу; грузький луг, болото»; drunėti žr. drunyti, drunýti 1. žr. trunyti 1, trūnyti 1. «сухо гнити, перегнивати, трухлявіти» тощо.

5.2. Слово, на яке відсилає скорочення žr., своєю чергою також тлумачиться через відсилання, із залученням інших скорочень — d žn. mžb., įst., prp., prž. тощо, напр.: duodïnėti žr. davinėti, davinėti переважно недок. duoti 1: Давати комусь гроші, поради, duóti 1. «робити так, щоб хтось отримав; надавати, призначати»; čýpauti žr. cypauti, cýpauti įst. cypti: Миші пищать. Чого пищиш, як собака? Сніг пищить під саньми, čýpti «видавати тонкий, пронизливий звук»; 2 báldyti žr. baltinti, báltinti 3. žr. balinti 1, bālïnti 1. prž. balti: Вибілювати тканину, bálti «ставати білим, біліти». З наведених прикладів видно, що іноді користувачеві трохи допомагають зорієнтуватися ілюстрації. Однак жодні приклади вживання, скільки б їх не було, не можуть замінити визначення, яке ще треба добряче пошукати.

5.3. Коли слово, на яке відсилають, є порядковим числівником, зворотним дієсловом або прикметником із суфіксом -inis, його стрілкою (→) спрямовують до твірного слова, напр.: dvylikis, -ė порядк. числ. східн. žr. dvyliktas, dvýliktas, -a порядк. числ. → dvylika: Дванадцята година. Повернеться з подорожі дванадцятого листопада, dvylika кільк. числ. «число і кількість 12»; dráik(i)otis žr. draikytis, draikýtis 1. → draikyti (...), draikyti переважно dreikti 2: Вітер розкидає солому по подвір’ю. Розтріпувати нитки. || звор.: Павутиння розвіювалося без вітру, driekti 2. «розстилати, слати»; preventyvinis, -ė žr. prevencinis, prevencinis, -ė → prevencija: Превентивна робота, prevencija «усунення шляхом запобігання» (пор. preventyvus, -i «превентивний» — у цьому разі слово просто визначається тим самим прикметником, до якого лише відсилається згаданий раніше прикметник preventyvinis).

5.4. Слово, на яке відсилають, визначається одним словом. Для користувача (особливо того, хто слабше володіє литовською) таке визначення по суті є не чим іншим, як ще одним відсиланням, рівнозначним скороченню žr., оскільки йому доводиться далі гортати Словник, якщо це єдине слово йому незрозуміле. Напр.: gribštūkas, -ė ім. žr. grabštukas, grabštūkas, -ė ім. «злодій», vagilius, -ė ім. «крадій дрібних речей»; gurulys žr. gurinys, gurinys «крихта»: Хлібна крихта. Сирна крихітка. || перен. Земляна крихта (діляночка) (...), trupinys 1. «шматочок, що відколовся або був відколотий»; 2. «маленький шматок». До речі, може трапитися й так, що таке слово, яке саме становить визначення іншого слова, у DLKŽ не має власної статті й не тлумачиться.

5.5. Можна звернути увагу й на визначення складних слів, які нерідко бувають тавтологічними; їх також доводиться шукати у статтях кількох інших слів, напр.: dumblãžemis žr. dumblė 1, dumblė 1. «земля з мулом»; žiedkopūstis žr. kalafioras, kalafioras бот. «цвітна капуста» (Brassica oleracea var.

244

botrytis); ãngtarpis див. п р о м і ж к о в и й, tãrpangis «простінок між отворами», tarpùangis стат. «проміжок між отворами»; galvõviršis див. в е р х і в к а, viršùgalvis «верх голови» тощо.

Щоб з’ясувати, що означає одне слово, іноді доводиться зіткнутися з кількома переліченими «незручностями» й відкрити статті про 4 чи навіть більше слів, наприклад, gribštauti див. г р а б у в а т и, grabštauti «красти», vagineti жарг. зменш. к р а с т и, võgti «таємно й незаконно брати, привласнювати чужу річ».

Основні висновки

1. Статті DLKŽ, у яких уживається скорочення žr. («див.»), малоінформативні, а нерідко й вводять в оману (з погляду мовних норм, багатозначності слів тощо). У новому «Словнику загальновживаної литовської мови» (далі — BLKŽ), який слід редагувати системно, варто чітко визначити, які групи слів слід пояснювати таким способом.

1.1. Таких груп не повинно бути багато; скажімо, рідше вживані словотвірні варіанти, можливо, ще й застарілі слова (обов’язково позначаючи psn.).

1.2. Діалектизми, якщо вже потрапили до BLKŽ, мабуть, не є простими замінниками чи варіантами слів літературної мови, а називають якесь явище чи предмет, специфічні для носіїв лише цього діалекту, тому їхні визначення мають бути докладнішими. Якщо діалектизми часто вживаються в художній літературі й характерні для мовлення відомих письменників, їх слід подавати з відповідними ілюстраціями. Хай там як, самого лише відсилання «див.» тут явно недостатньо.

1.3. Якщо іншомовне (інтернаціональне) слово називає поняття, для якого немає вдалого литовського найменування, його, безперечно, слід докладно визначити й проілюструвати. Небажані запозичення (biznesmenas, daidžestas, ofisas та подібні слова з переліку найбільших мовних помилок) слід позначати скороченням ntk., якщо їх узагалі варто подавати в BLKŽ.

2. Цілком очевидно, що під скороченням žr. («див.») не повинні «ховатися» слова, яких радять уникати, бо є кращі варіанти, а також слова, які можна паралельно вживати разом зі своїми кращими варіантами. Або такі випадки слід розрізняти додатковими позначками чи знаками.

3. Слід постійно пам’ятати, що пересилання читача з однієї словникової статті до іншої незручне для користувача, тож у BLKŽ використання скорочення žr. та інших способів пояснення значень слів через відсилання має значно скоротитися. Повністю відмовлятися від цього способу було б недоцільно, адже, наприклад, знак-покажчик (→) зручний для відсилання транспозиційних похідних, які не мають особливих значень, до твірних слів тощо.

З тією самою метою слід уникати визначення понять одним словом, адже по суті це не що інше, як те саме скорочення žr. («див.») — якщо користувач цього єдиного

245

Якщо користувач не знає значення слова або знає його неточно, то має відкрити статтю про це слово й уточнити його.

4. Скорочення žr. часто «приховує» багатозначне слово, а в окремих випадках — навіть омоніми, адже про багатозначність або омонімічність потрібного слова можна дізнатися лише зі статті про слово, на яке відсилає примітка. Іноді таким чином слову приписують значення, яких не зазначає LKŽ. Крім того, коли відсилають до багатозначного слова, окремі семеми слова не нумеруються, тому комп’ютер не може надати точних статистичних даних і неможливо визначити точне співвідношення однозначних і багатозначних слів у Словнику.

5. Іноді слово, на яке відсилає примітка, має стилістичні (розм., зневажл. та ін.), термінологічні (бот., зоол., техн. тощо) та інші позначки. Не завжди зрозуміло, чи стосуються вони також основного слова, до якого відсилає скорочення žr. Якщо так, якщо обидва слова однакові з погляду стилістики, термінології або перенесення значення, то відповідно позначати слід обидва. Натомість тепер позначено лише одне з них, а отже, Словник не показує, скільки насправді є слів розмовної мови, переносних значень тощо.

У статті розглянуто далеко не всі питання, помічені під час невеликого дослідження вживання скорочення žr. у DLKŽ. Цим коротким оглядом прагнули лише звернути увагу на деякі непослідовності та випадки, які потребують виправлення.

Отримано 1998 02 23

СКОРОЧЕННЯ

BLKŽ – Словник загальнолітовської мови.

DLKŽ – Словник сучасної литовської мови, Вільнюс: Видавництво науки та енциклопедій, 1993.

KPP – Kalbos praktikos patarimai, Vilnius: Mokslas, 1985.

LKŽ – Словник литовської мови 1, Вільнюс: Mintis, 1968; 3, Вільнюс: Державне видавництво політичної та наукової літератури, 1956.

ПОЗНАЧЕННЯ ЗВ’ЯЗКУ МІЖ СЛОВАМИ У СЛОВНИКУ СУЧАСНОЇ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ

(Уживання скорочення žr. (див.))

Анотація

У Словнику сучасної литовської мови є близько 2700 статей, у яких використано скорочення žr. (див.); загалом це перехресне посилання використано 2840 разів. Заголовні слова таких статей не мають визначень, а відсилають до більш уживаних

246

слів. Такий спосіб подання значень незручний для користувача, оскільки йому доводиться шукати інформацію в кількох місцях Словника. З іншого боку, коли слово подається таким чином, у багатьох випадках не розкриваються його багатозначність, стилістичні та інші особливості. Хоча посилання žr. «має номінативну функцію» (як зазначено у Передмові до Словника), паралельні варіанти, слова, які мають кращі відповідники в літературній мові, а також деякі слова, уживання яких не рекомендується, подаються з цим скороченням однаково.

У майбутньому було б доцільно рідше використовувати згадане перехресне посилання у визначеннях значень заголовних слів у Словнику нормативної литовської мови.

247