ACTA LINGUISTICA LITHUANICA

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI XLIII (2000)

Nijolė ČEPIENĖ

Інститут литовської мови, Вільнюс

НАЗВИ ПРЕДМЕТІВ ПОБУТУ НІМЕЦЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ У СЛОВНИКАХ Ф. В. ГААКА, П. РУГІЯ ТА К. Г. МІЛЬКЕ

Філолог зі Східної Пруссії Фрідріх Вільгельм Гаак¹ уклав перший невеликий литовсько-німецький і німецько-литовський словник на основі «Нового Заповіту» та псалтиря, тому германізмів у ньому небагато. Значно більшим є Піля по?

Розподіливши германізми згаданих словників на тематичні групи, з’ясувалося, що найбільше серед них назв робочих інструментів, знарядь, приладів, пристроїв та їхніх частин, предметів побуту, будівель та їхніх частин⁵, професій, посад і занять осіб.

У цій статті розглянуто 45 назв предметів побуту німецького походження, вибраних із досліджуваних словників. Усі наведені назви предметів побуту містяться у словниках П. Ругія та К. Г. Мільке, а лише три — у словнику Ф. В. Гаака (krága, lampa, žakas). Майже всі германізми цієї групи знаходимо у книжці Казиса Альмінаускіса «Die Germanismen des Litauischen», за винятком таких: klyderberštė, -is, pyrpanė (fyrpanė), vindas. Більшість германізмів згаданих словників мають

¹Vocabularivm Lithvanico-Germanicvm, et Germanico-Lithvanicvm… Ausgefertiget von Friederich Wilhelm Haack… zur Zeit Docente im Litthauischen Seminario zu Halle, Halle [1730].

²Littauisch-Deutsches und Deutsch-Littauisches Lexicon… von Philipp Ru(h)ig…, Königsberg…1747.

³Weismann Ch. E. Lexicon bipartitum latino-germanicum et germanico-latinum, Stuttgart, 1741.

⁴Littauisch-deutsches und Deutsch-littauisches Wörter-Buch… von Christian Gottlieb Mielcke…, Königsberg, 1800.

⁵ Назви будівель та їхніх частин див. у: Чепене Н. Германізми XVII ст. у західноверхньолитовському говорі Малої Литви (на матеріалі «Lexicon Lithuanicum»). – Питання литовського мовознавства 30, 1993, 37–46.

34

запозичені з прусських німецьких (далі — прус. нім.) говірок: bėkis «миска, умивальниця» < прус. нім. бе̇к «те саме»; де̇ршлакас «друшляк; сито; інструмент для пробивання отворів» < прус. нім. де̇ршлах «те саме»; кра́ґас, -а «глечик; кухоль; чаша» < прус. нім. кроґ «те саме»; легере, легере, легеріс «маленька діжечка» < прус. нім. ле̇ґел «те саме», ліктіс «свічка» < прус. нім. licht «те саме»; ме̇зеріс «ступка» <прус. нім. mêser «те саме»; пурвеліс «зім’ятий клапоть тканини для розпалювання вогню» < прус. нім. Pulver «те саме»; спінда, спінта «шафа» < прус. нім. spind «те саме».

У словниках Східної Пруссії поряд із багатьма запозиченнями з німецької мови трапляються синоніми. Отже, германізми використовували не лише для називання незнайомих предметів, а й часто запозичене слово з’являлося поряд із питомим словом як синонім; іноді воно навіть замінювало питомий відповідник. Багато таких синонімів зафіксовано у словниках П. Руигіса та К. Г. Мілкуса. Нижче наведено назви предметів домашнього вжитку німецького походження, зафіксовані в їхніх словниках, та синоніми, подані поряд із ними:

bėkis – умивальниця, умивальник, мийниця (R II 54, MŽ II 72);

blásas – посудина, діжка, бо́сас (R II 134, MŽ II 176), кубилас (MŽ II 176);

cápas – ваґіс, вобе (R II 409; MŽ II 551);

dėršlakas – долото, сито (R II 107, MŽ II 140);

kárbas – обруч, обруч, ра́нтас (R II 222, MŽ II 295);

klyderberštė – щітка для чищення одягу (R II 225, MŽ II 300), klyderberštis (R II 221);

klucus, klocus – колоду (MŽ II 103, R II 78), кулбе (R II 226, MŽ II 302);

krágas – посудина, посуд (R II 162, MŽ II 215), кружікас (R II 233, MŽ II 311);

kùcus – куреліус, куреліс, стрампас (R II 228), вездас, стрипинис (MŽ II 304);

kùrbas – плетений кошик, кошик (R II 229, MŽ II 306);

liktis – свічка, світильник (R II 244, MŽ II 326);

lódė – скриня (R II 236, MŽ II 314);

lystė, lysta – полиця, поличка (R II 243, MŽ II 324);

lùnta – ґніт (R II 248, MŽ II 331);

мезеркюліс – пестокас, тулмочюс (R II 259, MŽ II 346);

пане – скаурада (R II 276, MŽ II 369);

пучерус – жнипшле (R II 90, MŽ II 118), жвакжнипшле (R II 244, 283, MŽ II 326, 379);

пурвеліс – скілтувніча (R II 139, MŽ II 183);

рінда – пракартас, еджос (R II 233, MŽ II 310), ловіс (R II 293, MŽ II 392);

рюйзеріс – трінтуве (R II 289, MŽ II 387);

рюстас – крателіс (R II 294, MŽ II 393);

шупеле, шупеле – лапета (R II 181, MŽ II 241), ветвкле (R II 407, MŽ II 548);

шоле – блудус дубус (R II 301, MŽ II 404);

шропа – кастувас, грамдикле (R II 316, MŽ II 423);

трік теріс – коштувіс, варенка (R II 355, MŽ II 475);

ване – гелда (R II 392, MŽ II 528);

виге – супікле, лопшис (R II 402, MŽ II 541);

жакас – кармонас, клумше, крепшас (R II 69, MŽ II 92).

Усі наведені вище синоніми знайдено в німецько-литовських частинах словників П. Руигіса та К. Г. Мілкуса. Лише žvakė і lentyna є також у литовсько-німецькій частині

35

частинах. Для називання деяких предметів наведено одразу кілька германізмів, наприклад: blōsas, bōsas; klucus (klocus), kulbė; krāgas, kružikas; lōdė, skrynė. Ці запозичення не мають синонімів: cōberis «низька дерев’яна посудина з ручками», dėkis «покривало, настил», karticė «свічка», lampa «лампа», mezeris «товкач», spinda (spinta), spunta «шпунт, дерев’яна пробка для затикання бочки», (гібр.) šėpkaūšis «ківш, черпак», širmas «ширма», trōgai «ноші», vėrpelis «ігрова кістка, кубик», vindas «прядка, крутило», vogà «ваги». У словнику Ф. В. Гаака синонімів не наведено.

Окрім значень назв предметів домашнього вжитку, наведених у згаданих словниках, у діалектах або старих писемних пам’ятках чимало тих самих германізмів уживаються також в інших значеннях, наприклад:

bōsas «бочка, діжка» – «великий келих», «склянка для пива» NG 194; «куля для гри в кеглі» B 774, N; «дужий, огрядний чоловік» Vrnv;

dėkis «покривало, настил» – «стеля» Klp, Šlu;

kurbas «кошик, плетений кошик» – šėrimo kurbas «годівельний кошик» K I 481; snūkio kurbas «намордник» K II 49; bičių kurbas «вулик» N, K I 239; «клітка» N, Jrk 190, K I 189, PVG 437;

liktis «свічка» – lėdo liktis «бурулька» K I 365, ledliktis B 402, N, R II 117, Sch 67, KŽ; stogo liktis «те саме» K; «лікнеша, свято Стрітення» N, [K], KŽ II 1323;

lōdė «скриня» – «зернова скриня» (liōdis у Eičių, Trg. r.); «било ткацького верстата» Iš, Vp, див. LKA I 134; «лоток січкарні або листорізальної машини» J, Rs, Mrj, Lkš, Gs, PnmA; «листорізальна машина» J, Up, Btg, Čk; «пристрій для нарізання капусти» Trg, Krkl, Ps, Grk;

spinda, spinta – spindà «стовп важеля колодязя» Kair, Stč;

vindas «прядка, крутило» – «колесо прядки» Rsn, Šlu; «важіль колодязя» Srv, Klov, Jrb, Šd; «обруч для скручування мотузок» Lkš, Vdk; «пристрій для підіймання важких предметів» Slv, Vdk, Ūd, Up, Vlkj, Vv, Stak; «жердина, щоб прив’язати колиску чи щось інше» Grv, Krs.

Нині в сучасній литовській мові вживаються лише чотири германізми на позначення предметів домашнього вжитку, що наявні в цих словниках: bōsas, варіант lėmpa, spinta і варіант širma, тоді як у діалектах їх значно більше.

У діалектах поширено близько 30 германізмів цієї групи⁶, 16 із них — ширше. Bōsas, dėkis (dėkis Šl, Rd, Pln, Tl, Klm), lėmpa, lempà (lėmpė Prn), šiūpelė, -is відомі майже по всій Литві. Однак найбільше германізмів виявлено в жемайтському та західноаукштайтському діалектах, наприклад: klūcas «палиця, кий, жердина» Klm, Šil, Klp, Šlu, Pln, Tl, Šl, kliūcas Rs, Vrn, klūcis Akm, Krtn, Mžk, Pln, Skd, Šl; kurbas «кошик, плетений кошик» Jrb, Šlu, Trg; rindà «годівниця для худоби, збита з дощок»;

⁶ Поширення германізму (район) найчастіше встановлюють за даними LKŽ, його картотеки, LKA та діалектних текстів.

36

«ясла» Jrb, Mrj, Kn, Prn, Šk, VIkv, Rs, Trg, Šil, Šlu, Tl; vygė «колиска» Jnš, Jrb, Mrj, Kn, Prn, Šk, VIkv, Klp, Šlu, Rs, Šil, Trg, Pln; vānė «велика довга посудина для вмивання» Klm, Rs, Šil, Trg, Šlu, vānė Klp, Jrb, Šk; viñdas «прядка; крутильний пристрій» Jon, Jrb, Mrj, Šk, VIkv, Šil, Trg, Šlu.

Близько 10 запозичень із німецької мови з розглянутої групи потрапили до південноаукштайтського діалекту: pūrvelis «обпалена тканина для висікання вогню»; rindā, viñdas, vōga, vygē (Al, Lzd, Vrn) та ін. Найменше германізмів поширилося у східноаукштайтських діалектах: bōsas, dēkis (dēkis), lēmpa, (lempa), širma, šiūpelis, viñdas, vōga (vogà). Деякі з них могли потрапити сюди через слов’янські мови.

Лише в одному або кількох місцях зафіксовано такі германізми (переважно в південно-західній частині Литви): cāpas «обруч бочки, вал» Kp; cōberis «низька дерев’яна посудина з ручками» Mrj, VIkv, coberỹs Šk, VIkv; liktis «свічка» Lzd, VIkv; liōdē «ящик» Šk; варіант liūntas «ґніт, фітіль», lỹstē «полиця» Pkr, pānē «пательня», ỹvyzeris «тертка», гібрид šēpkaušis «великий черпак, ківш» Klp; rùstas «решітка в печі, на якій печуть, сушать» Šlu; šriōpos «кінський гребінь, шкребло» Mrj, Kt, Jnš; trìkteris «лійка» Jrb; vérpelis «ігрова кісточка, кубик» Trg. r.

Лише з литовських словників Східної Пруссії відомі запозичення: bēkis «миска, умивальниця», blāsas «бочка, цебро», fyrpanē, pyrpanē «пательня», karticē «свічка», kylikas «келих», klyderberštē, -is «щітка для чищення одягу», mēzeris «товкач», mēzerkylis «інструмент для товчення, розтирання», pučerus «щипці», spūnta «вал, дерев’яна пробка для бочки», šolē «посудина, миска», trōgai «ноші» (останнє в діалектах уживається в іншому значенні — «ящик із жердин, який кладуть на сани, щоб сісти»). Майже всі їх, за винятком fyrpanē, pyrpanē, klyderberštē, -is ir pučerus, -ē, знаходимо й у пізніших словниках XIX–XX ст. (Георга Генріха Фердинанда Нессельмана, Фрідріха Куршайта й Александра Куршайта).

Окрім словників, у старих писемних пам’ятках поширені такі запозичення з групи назв предметів домашнього вжитку: kragas BB, Lpn, K. Donel.; kucius K. Donel.; kurbas PVG; lampa BP, DP, PK, SD, VlnE, PVG, lampē BB; legēre K. Donel.

Деякі з них трапляються у фольклорі: bosas JV, KlvD, Sim, Sln, PP; kraga, -as, liktis JV, KlvD; kurbas BsP, KlvD; vygē BsO, DvD, JD, LB; viñdas BsP, KlvD, Jrk, JD; žakas Jrk, JV, KlvD, RD.

Багато назв предметів домашнього вжитку з тим самим коренем і значенням трапляються також у латиській мові, наприклад: bekenis < зап.-в.-нім. becken (Sehw ers 1918: 143); laṃpa < зап.-в.-нім. lampe (Sehw ers 1918: 116), lunte < нім. Lunte (ME II 514), duršlāgs < нім. Durchslag (Sehw ers 1918: 117); liste, lists < зап.-в.-нім. liste (Sehw ers 1918: 153), legeris < зап.-в.-нім. leggel (Sehw ers 1953: 70). Чимало з них, як і в литовській мові, вживаються лише в діалектах, наприклад: mēzeris (Sehw ers 1918: 117), klucis «кінець качалки» (Sehw ers 1953: 187), або вже майже невідомі: kūze, kūze «цебер» < зап.-в.-нім. kūse (Sehw ers 1918: 152), pučšēres «щипці (для свічок)» (Sehw ers 1918: 156).

Деякі германізми є спільними для литовської, латиської та естонської мов, наприклад: лит. dēkis, лат. dekis, ест. tekk; лит. kùrb as, лат. kurvis, ест. korw, лит. pānē, лат. pānna, ест. pann; лит. spūnta, лат. spuñde, ест. punn; лит. vānē, лат. wānna, ест. vānn.

37

Литовці, латиші та естонці навчилися у німців виготовляти деякі посудини, знаряддя та інші предмети з дерева, латуні й жерсті. За словами Й. Шеверіса, у більшості випадків німці не були винахідниками цих предметів, а лише посередниками західноєвропейської культури.

СКОРОЧЕННЯ

NG – Naujoji Gadynė, журнал ЛСДП, що виходив у Вільнюсі з 1906 05 18 до 1907 01 10.

PVG – Prūsijos valdžios gramatos, pagraudenimai ir apsakymai lietuviams valstiečiams, уклав П. Пакаркліс, Вільнюс, 1960.

Інші скорочення — такі, як у великому Литовському словнику.

LITERATŪRA

Alminauskis K. [1934]: Die Germanismen des Litauischen. Teil 1: Die deutschen Lehnwörter im Litauischen, Kaunas.

Frischbier H. 1882–1883: Preussisches Wörterbuch. Ost- und Westpreussische Provinzialismen in alphabetischer Folge 1–2, Berlin: Verlag von Th. Chr. Fr. Enslin.

ME 1923–1932: K. M ü l e n b a c h a Latviešu valodas vārdnīca, rediģējis, papildinājis, turpinājis J. E n d z e l ī n s, 1–4, Rīgā: Kultūras fonda izdevums.

S e h w e r s J. 1918: Die deutschen Lehnwörter im Lettischen, Zürich.

S e h w e r s J. 1953: Sprachlich – kulturhistorische Untersuchungen vornehmlich über den deutschen Einfluss im Lettischen, Berlin: In Kommission bei Otto Harrassowitz Wiesbaden.

DEUTSCHE LEHNWÖRTER IM BEREICH DER BEZEICHNUNGEN FÜR HAUSGERÄTE IN DEN WÖRTERBÜCHERN VON F.W. HAACK, P. RUHIG UND CHR. G. MIELCKE

Zusammenfassung

Im diesem Aufsatz werden 45 Germanismen im Bereich der Bezeichnungen für Hausgeräte besprochen, die aus den Wörterbüchern von F.W. Haack, P. Ruhig und Chr. G. Mielcke gesammelt worden sind. Deutsche Lehnwörter treten in den erwähnten Wörterbüchern nicht nur als Bezeichnungen unbekannter Gegenstände auf, sondern sie stehen oft als Synonyme neben echtlitauischen Wörtern. Einige der in den erwähnten Wörterbüchern enthaltenen Germanismen sind in den Mundarten sowie im Schrifttum in anderen Bedeutungen belegt. Zu diesen deutschen Lehnwörtern sind wurzel- und bedeutungsverwandte Entsprechungen auch im Lettischen und Estnischen belegt. Litauer, Letten und Esten haben die Herstellung einiger Arten von Geschirr sowie verschiedener Geräte aus Holz und Metall von den Deutschen gelernt. Wie J. Sehwers dargelegt hat, waren die Deutschen in vielen Fällen nicht die Erfinder der betreffenden Geräte, sondern nur Vermittler europäischen Kulturguts.

Nijolė ČEPIENĖ Lietuvių kalbos institutas Antakalnio g. 6 LT-2055, Vilnius, Lietuva El. paštas [email protected]

Gauta 1999 03 22

38