ACTA LINGUISTICA LITHUANICA

XLVI (2002), 73 – 80

Аналогія в словотворенні литовської мови. Потенційні й оказіональні похідні

JURGITA MIKELIONIENĖ

Університет Вітовта Великого, Каунас

У статті розглядається аналогія в словотворенні литовської мови, тобто утворення нових лексичних одиниць на основі наявних моделей. Аналіз новітніх змін у литовському лексиконі показує, що такою моделлю частіше є продуктивний тип словотворення, ніж окрема лексична одиниця. Зроблено спробу показати подібності й відмінності між потенційними та оказіональними лексемами, а також запропонувати структурну класифікацію оказіональних утворень. Наведено приклади, що ілюструють дію аналогії під час утворення іменників на позначення осіб, назв знарядь, абстрактних понять тощо. Обговорюється поняття продуктивності словотвірних типів. Нарешті, показано, що аналогія є джерелом словотвірної синонімії, контамінації та мовної гри.

Активні процеси у словотворенні, безперервний потік нових слів — важлива ознака життєздатності й динамічності мови. Аналіз синхронних словотвірних процесів невіддільний від опису умов і способів появи нових слів. Одна з найважливіших цілей дослідників, які розглядають словотворення як систему, що постійно змінюється, — з’ясувати не лише наявні, а й потенційно можливі похідні.

Коли йдеться про нові слова, навіть під час визначення неологізмів нерідко наголошують лише на екстралінгвістичних причинах їхньої появи (потребі назвати нові предмети, явища, поняття). Внутрішні, лінгвістичні причини, будучи не такими очевидними, хоча й не менш важливими, іноді забувають. У цій статті пропонується уважніше розглянути аналогію — один із найпотужніших внутрішніх механізмів мови, що зумовлює появу нової лексики. У теорії словотворення аналогію розуміють як утворення нових слів за вже наявними в мові словотвірними моделями. Слова можуть утворюватися за аналогією з конкретним наявним словом (так, наслідуючи mėnuleigį, виникло marsaeigis). Однак найчастіше це відбувається на основі продуктивних словотвірних типів (Motsch 1999, Ferm 1994). Аналіз новотворів литовської мови, заснований на матеріалах сучасної публіцистики, художньої та наукової літератури, показує, що здатність творити слова за наявними зразками виявляється як в узуальних, так і в неузуальних (потенційних або оказіональних) утвореннях; отже, під час творення нових лексичних одиниць до аналогії вдаються дуже широко. Саме поява слів, які не увійшли до загального вжитку, демонструє особливу силу аналогії в мовній системі (Zemskaja 1992: 203); цій лексиці й присвячено основну увагу в статті.

Поняття потенційного й оказіонального похідного трактують неоднаково, як і співвідношення між ними. Обговорюється, чи доцільно взагалі так розмежовувати неузуальну лексику. «Потенційні похідні — це слова, утворені за дуже продуктивними й регулярними словотвірними типами, які не входять у мову як окремі лексичні одиниці, а лише передбачені цими типами й можуть бути в мовленні

74 |

JURGITA MIKELIONIENĖ

realizuojami kiekvienu momentu“ (Urbutis 1978: 269). Okazionalizmai „Kalbotyros terminų žodyne“ (1990: 136) apibrėžiami kaip bendrajai kalbos vartosenai nebūdingi žodžiai, pasitaikantys tik kartą tam tikrame kontekste, darybos atžvilgiu netipiški, individualūs. Ne visi kalbininkai linkę skirti potencialinius ir okazinius darinius. Jų argumentai – ir potencialiniai, ir okaz(iniai) dariniai yra tos pačios darybinės sistemos nariai, ir vieni, ir kiti yra dvilypiai – turi griežtai apibrėžiamą struktūrą ir semantiką, todėl jiems suvokti dažniausiai neprireikia konteksto, tiek potencialinių, tiek okazinių darinių daryba remiasi analogija. Šiai nuomonei dažniausiai nenori pritarti tiriantieji atskirų funkcinių stilių okazionalizmus. Grožinės literatūros ir publicistikos neįprastų darinių okazionalumo laipsnis yra labai nevienodas. Publicistinio stiliaus okazionaliniai dariniai daug artimesni potencialiniams nei grožinės literatūros kūrėjų vaizdingi autoriniai dariniai (Ferm 1994: 92–93, Zemskaja 1992: 180–182).

Таких похідних немає у словниках, тому, якщо дивитися суто з лексикографічного погляду, їх також можна вважати новотворами. Через це в неології виникає чимало дискусій. Насправді надзвичайно важко провести межу між новотвором і потенційним похідним, адже не завжди зрозуміло, чи наявне слово просто відтворюється, чи щоразу утворюється заново за наявними в мові словотвірними моделями. Яскрава, помітна новизна оказіонального похідного — одна з його найважливіших ознак. Однак слід сказати, що критерії короткочасності й індивідуальності, як і згадана ознака новизни, не завжди витримуються. Чимало оказіоналізмів, особливо тих, що трапляються в публіцистиці, дуже швидко поширюються, запам’ятовуються й стають потенційними, а іноді й загальновживаними словами.

У цій статті дотримуємося думки, що потенційні й оказіональні похідні не можна ототожнювати. Їхня головна відмінність пов’язана з дотриманням або недотриманням словотвірних правил. Оказіональне похідне, яке, як наголошує чимало його дослідників, є індивідуальним, авторським результатом не стільки словотворення, скільки творчості, що спирається на аналогію, найчастіше порушує загальні закони словотворення. Утворення похідного, яке слід вважати потенційним, не викликає заперечень: воно доповнює словотвірну парадигму, тип, категорію, є системним, але все ж не вважається узуальним. Потенційні похідні можна утворити будь-коли й без жодних перешкод, коли виникає потреба щось назвати; вони нерідко трапляються в письмових джерелах, хоча й не фіксуються у словниках.

Щоб з’ясувати роль аналогії в утворенні потенційних слів і розглянути нетипові, індивідуальні похідні, у статті аналізуються утворення, що належать до найчисленніших словотвірних категорій — назв осіб та абстрактних понять, а також до деяких менш численних, семантично досить суворо обмежених категорій (наприклад, назв м’яса); наведено приклади нових суфіксальних похідних найпродуктивніших словотвірних типів¹.

Пояснюючи механізм аналогії, неминуче стикаємося з поняттями продуктивності й активності словотвірного типу. На запитання, у чому виявляється активність словотвірної моделі чи форманта і за чим її можна визначити, спробуємо відповісти на прикладах фактичного матеріалу, відібраного з комп’ютерного корпусу сучасних литовських текстів ВДУ. Слід сказати, що продуктивність словотвірного типу й форманта відіграє вирішальну роль у словотворенні за аналогією. Однак не можна стверджувати, що слова не утворюються за непродуктивними словотвірними

¹Суфіксальний спосіб словотворення обрано для аналізу як нині найпродуктивніший.

POTENCINIAI IR OKAZINIAI DARINIAI

| 75

типи. Як непродуктивні суфікси в граматиках зазначаються -eika, -ėnas, -ila, -muo, -išius, -ėlius. Однак і за їх допомогою утворюються похідні, наприклад: šnibždeika, svaidmuo, madišius, kirmėlius, žuvenas тощо. Тому, не відкидаючи важливості продуктивності, слід говорити також про активність або життєздатність словотвірного типу. Загалом непродуктивні словотвірні типи в певні періоди можуть активізуватися й давати узуальні, потенційні або навіть оказіональні новотвори.

Помітив: одягатися вміє, але не мадішюс. Прокинувшись, Ксаверас, нічого не тямлячи, обвів усіх драмсту поглядом місячного мешканця...

Далі розглянемо кілька словотвірних типів, які традиційно вважаються досить продуктивними². Нині, як показують зібрані матеріали, вони також достатньо активні. Більшість аналізованих утворень слід вважати потенційними похідними, однак трапляються й оказіональні словотвірні приклади.

Типовим прикладом потенційного утворення, зробленого за аналогією, є похідні із суфіксом -iena, що належать до словотвірної категорії назв м’яса. У словниках можна знайти такі слова, утворені від назв тварин і птахів і вже закріплені в загальному вжитку: briediena, elniena, kalakutiena, kiauliena, stirniena, šerniena, veršiena, vištiena тощо. Потенційними утвореннями слід вважати знайдені в корпусі VDU, але не зафіксовані в DLKŽ похідні з таким самим словотвірним значенням: kengūriena, kurapkiena, lokiena, nutrijiena, parš eliena, smaugliena, sraigiena, strutiena, stumbriena, šuniena, varliena, varniena, vėžliena, žaltiena, žiurkiena, žvirbliena. Більшість із них позначають м’ясо птахів або тварин, яке їдять у нас чи за кордоном.

До їжі вона була невибаглива —... не цуралася м’яса вужів і молодих ворон, підсмажених на жаринах. Для салатів із вареними сушеними білими грибами підходить м’ясо равликів. Щодня на ринок у південній провінції привозять по три тонни м’яса щурів.

За допомогою того самого суфікса утворено кілька похідних від назв риб, хоча в граматиках такого значення й не подано: lašišiena, lydekiena, žuviena.

М’ясо вусатої риби дуже смачне, хоч і кістляве... Простіше було б купити копченого або солоного м’яса лосося в магазині.

V. Urbutis savo monografijoje (1978: 272) tokių darinių nelaiko net ir potenciniais ir juos traktuoja tik kaip darybos klaidas. Manome, kad akivaizdi tiek semantinė, tiek darybinė analogija leidžia tokius darinius priskirti jei ne potenciniams, tai bent jau okaziniams dariniams, nes „kalbos norma yra pakanti skirtingam okazionalizmų ekstravagantiškumui“ (Lykov 1976: 18).

Спираючись на семантичну та словотвірну структуру слова dveseliena, утворено слова lavoniena, moteriena. За значенням своїх твірних слів ці похідні ще більше, ніж назви «м’яса» риб, віддалені від типових прикладів аналізованого словотвірного типу. Справжніми

Визначаючи, чи є словотвірний тип продуктивним, спираються на Dabartinės lietuvių kalbos gramatika (Вільнюс: Видавництво науки та енциклопедій, 1994).²

76 |

JURGITA MIKELIONIENĖ

До оказіоналізмів, структурна й семантична деформація яких надзвичайно виразна, належать bulvariena, formuliena, laikraštiena, žodiena, žodeliena, žurnalistiena..., оскільки твірне слово не називає м’яса ні тварини, ні птаха. Іноді такі похідні ближчі до назв страв (пор. šaltiena), які також відносять до цієї категорії, або просто до назв «м’яса» якогось тіла, пор. uoliena, grybiena,...об’єкти виготовляють із мовного матеріалу — žodiena. У згаданих оказіоналізмах незвичною є радше не словотвірна структура, а семантика.

Наше суспільство годували отруєною laikraštiena....має собачий нюх і миттю тікає від протухлої žodiena, а її в лісах тепер хоч греблю гати. Синтетична сировина — це освоєний кошик небуття, ущільнена формула. Таку матерію ми назвали formuliena.

Виразний вплив аналогії помітний у словотвірній категорії назв знарядь. Аналіз похідних із суфіксом -iklis, не зафіксованих у DLKŽ, але виявлених у корпусі текстів, чітко засвідчує продуктивність і життєздатність цього словотвірного типу. За допомогою цього форманта активно утворюють нові комп’ютерні терміни (griebiklis, kauniklis, trumpiklis, valdiklis), назви різного обладнання та пристроїв (delsiklis, gaviklis, kroviklis, lankstiklis, šaldiklis, šildiklis), а також матеріалів, яким властиві ознаки, названі твірним словом (emulsiklis, ploviklis, raudviklis, rižiklis). Такі похідні охоче утворюють і як відповідники запозичень, наприклад: замість konteinerio – talpiklis, замість mikserio – plakiklis, замість polirėlio – blizgiklis. Нетипові, навіть не зовсім нормативні приклади цього словотвірного типу утворено від префіксальних основ, однак їх не сприймають як щось незвичне й індивідуальне, тому їх не вважають оказіоналізмами: iškasiklis, nuėmiklis, pertraukiklis, pračiūžiklis, pranešiklis, prįdegiklis, susėgiklis. Новішими й незвичнішими виявилися хіба що kvepiklis, liesiklis, reiškiklis:

Щоб в автомобілі був приємний запах, повісьте в салоні спеціальний kvepiklis. Цей liesiklis, приготований для глиняного тіста на горщики, такий самий за зернистістю, як і той, що вже є у випечених горщиках....наголосити на таких рисах: 1) розуміння речення як основного виразника думки...

Наведені приклади показують, що, хоча обидва типи похідних ґрунтуються на аналогії, прагматика, семантика та структура потенційних і оказіональних похідних іноді, хай і незначно, але все ж різняться. Появу перших нерідко зумовлюють певні умови (наприклад, розмаїття страв у ресторанах), тоді як другі є продуктом мовної винахідливості й фантазії автора. Отже, потенційні похідні передусім виконують номінативну функцію, а роль оказіональних пов’язана з передаванням емоційно-експресивної оцінки.

Отже, потенційні похідні, які нерідко згодом переходять до категорії системних утворень, виникають через потребу називати нові сфери діяльності. Розглянемо нові похідні типу із суфіксом -(inink)ystė у словотвірній категорії абстрактних іменників від іменних основ. Наприклад, за допомогою продуктивного суфікса -ininkystė утворено, але ще не внесено до словників назви галузей господарства: grybininkystė, grūdininkystė, jautininkystė, pupelininkystė, sliekininkystė, uogininkystė, žąsininkystė. Твірною основою цих слів є назви тварин і рослин, яких розводять або вирощують, а також назви продуктів, що їх виготовляють: dešrininkystė, koklininkystė, laikraštininkystė, pašarininkystė, prieskonininkystė. Інші похідні з цим суфіксом також називають діяльність, але тут твірним словом є назва професії чи посади особи: namudininkystė, operatorystė, orakuly stė, oratorystė, popiežystė, sielininkys

POTENCINIAI IR OKAZINIAI DARINIAI

| 77

tė, šaulystė, trenerystė, virėjystė, žygeivystė. Нерідко ці похідні мають відтінок іронії: premjerystė, prezidentystė, rašytojųstė. Продуктивність суфікса ілюструє також утворення похідних від нових запозичень: sponsorystė, sutenerystė. Ознаку позначають такі похідні, як autsaiderystė, kekšystė, luošystė, nemokšystė, prisitaikėlystė, verteivystė, а також похідні від ненормативних коренів слів: šmuklerystė, šulerystė, žulikystė. Майже всі вони, за винятком vegetarystę, мають негативну конотацію. Серед усіх похідних із цим суфіксом, які, попри відмінні відтінки значення, мають чимало утворень зі складною основою: перший компонент називає предмет, на який спрямована дія, виражена другим компонентом: niekdirbystė, stikladirbystė, ženkladirbystė; motinžudystė, tironžudystė. Аналогія у творенні цих слів відчувається в серійних компонентах -dirbystė, -žudystė (пор. зафіксовані у словниках kryždirbystę, broliųžudystę). Їх утворено від назв осіб зі складною основою. Іншим є vaistažolininkystė. Від складних основ із прикметниковим першим компонентом утворено naujagimystė, aklagimystė. Поодинокими є brokdarystė, knygrišystė, kraugerystė, pilvapenystė, vaizdakūnystė, žiniarinkystė, žmogėdystė. Через незвичну семантику вони вже наближаються до оказіональних утворень. До оказіональних можна віднести утворення з нетиповим другим компонентом (іменниковим або прикметниковим замість дієслівного): saldžiabalystė, suktagalvystė, šleivakreivystė, šventpaikystė. Ще далі від нормативного словотвору відступають klaidži atikystė, regėjystė, suaugystė, vidursuaugystė, televienvaldystė.

А тим, хто більше полюбляє мандрівки пішки з наплічниками за плечима, центр пропонує різноманітні маршрути для походів....погодився взяти на себе нелегкий тягар короткого прем’єрства....лише бібліотекарки могли зрозуміти моє книгооплетення, ще молодший брат Вітас....звичка пузоїдства стала мені за звичку, тому й борсаюся в каламутній багнюці.

Іноді авторська творчість виявляється також у способі введення оказіоналізмів у текст: вони вживаються поруч зі словом, яке наслідують і на яке спираються:

...приповзли вужі, лизали його оченята, вушка, голівку... Звідси ясновидіння, ясно-чуття і яснодумство криве Прута. Вчинить якусь свинську витівку (або щурячу).

Тут похідне aiškiagirdystė з погляду словотвору слід вважати потенційним (відповідає моделі aiškiai girdi, aiškiai regi), тоді як aiškiaprotystė може бути й оказіональним, оскільки тут другим компонентом твірної основи є іменник (aiškus protas). У словниках зафіксовано подібні похідні від складних іменників, у яких перший компонент — aiškus-/aiškiai-, а другим компонентом твірної основи є дієслово. За аналогією з visažinyste, утворено visaregystė ir visagalystė.

Загалом розмаїття потенційних і оказіональних похідних одного словотвірного типу можна показати на прикладі абстрактних іменників із суфіксом -ybė, утворених від іменних основ. Серед іменників із суфіксом -ybė, яких немає у «Словнику сучасної литовської мови» (2000), але які зафіксовано в комп’ютерному корпусі текстів VDU, чимало потенційних утворень, тобто таких, що лише замінюють суфікс -umas, не маючи жодної відмінності у значенні, але звучать дещо незвичніше й новіше, наприклад: ribotybė, sodrybė, šlapybė, vaiskybė, vienišybė, žiaurybė:

...уявімо, що ми раптом утратили всі наші знання, усі теорії про видимий світ: який хаос, яка самотність постане перед людиною....а яка чорнота, солоність, мокрота того хліба! –

78 |

JURGITA MIKELIONIENĖ

як лайняне мило......у найвищій точці — райська дитинство, а в найнижчій — пекельна темрява....начитавшись про біду наших днів — незліченні злочини, невимовні жорстокості.

Очевидних словотвірних відповідників не мають утворені від нетипових твірних слів apstybė, jokybė, nenumatomybė, pažįstamybė, vidybė:

Дотепність у цій невеличкій повісті — жива apstybė. Єдина якість і сутність чистого слова — саме його jokybė. …майбутнє — сфера невизначеності й nenumatomybės. …предмет, що потрапив у поле зору теорії, не втрачає всієї своєї зрозумілості й усієї pažįstamybės.

Цікавіші похідні švankybė, žinomybė, які в реченнях виконують функцію словотвірних антонімів до префіксальних похідних nešvankybė, nežinomybė. Індивідуальним оказіональним похідним із цим суфіксом можна вважати похідне kosmosybė:

Від самого початку литовського телебачення глядач звик бачити в тій коробці лимонадну švankybę… Так у свідомості виникає протиставлення žinomybės і невідомого. Союз — це щось невідоме, якийсь «союз», але не той, куди росіян запускали в kosmosybes.

Ще одна помітна риса потенційних похідних — вони дуже швидко розширюють словотвірні гнізда, кожен член яких також можна аналізувати за аналогією. Так часто виникає дієслово, яким називають дію, що її виконує особа, названа твірним словом: yrininkauti, jūrininkauti, muitininkauti. Нерідко водночас виникає й назва дії — pensininkauti, pensininkavimas; turistauti, turistavimas; verslininkauti, verslininkavimas. Трапляються абстрактні іменники й без зафіксованого дієслова: kilpininkavimas, kultūrininkavimas, palūkininkavimas, sąmokslininkavimas. Очевидно, що поява дієслів у пресі — лише питання часу.

Можна помітити, що потенційні похідні нерідко доповнюють ряди словотвірних синонімів. Однак вони не є ані особливо образними, ані стилістично маркованими, і їх слід вважати лише своєрідним надлишком мови чи навіть баластом: наприклад, у словнику знаходимо похідне vynininkystė, а в пресі, крім нього, з тим самим суфіксом зафіксовано також vyndarystė, vyndirbystė:

Рік був особливо успішним для vynininkystei: природа була особливо прихильною до виноградарів і виноробів. Велике значення для vyndarystei мають примхи природи — дощі, град і бурі нищать виноградники... Долина річки Ар — один із найпівнічніших районів vyndirbystės.

Ще частіше трапляються словотвірні синоніми з іншими суфіксами, у цьому разі суфіксами -ybė, - (išk)umas, -izmas: bergždystė, luošystė, modernystė, patriotiystė, savanaudystė (пор. bergždumas, luošybė, modernizmas, patriotizmas, savanaudiškumas). Така синонімія трапляється навіть у межах одного речення:

Ми переконані, що без духовної основи blaivystė слабка, у найкращому разі можуть з'явитися прихильники пасивної blaivybės.

POTENCINIAI IR OKAZINIAI DARINIAI

79

Між потенційними й оказіональними похідними є чимало гібридів. Аналогія в гібридному словотворенні помітна тоді, коли продуктивний чужомовний афікс приєднується до питомих коренів: у граматиках суфікс -ізм подають як один із найпродуктивніших запозичених афіксів. Аналогія особливо виразна, коли за його допомогою утворюють похідні від власних іменників, пов’язаних із політичним, суспільним або культурним життям: lukašizmas, miltin'izmas, stašaitizmas, tomkizmas, urkinizmas, vydūnizmas, žiugždizmas. Якщо твірне слово є загальним і означає назви певних напрямів, систем, устроїв або просто якісь властивості, похідні можуть бути потенційними (mieščionizmas, paminklizmas, raidizmas, rūšizmas, sarmatizmas, žodizmas), однак нерідко незвичність їхньої семантики й словотвору пов’язує їх з оказіональним словотворенням (izmas, skliautizmas). Твірною основою є як давні, так і нові запозичення (švogerizmas, ubagizmas; snoumenizmas), а також нетипове твірне слово (pliugžmizmas, saldžiahy rizmas).

Прагнути дива — це аж ніяк не snoumenizmas....страх бути звинуваченими у švogerizmu і спонукав внести такі положення до Закону про адвокатуру....розповідь про життя Текле, притрушена властивим литовській прозі saldžiahy rizmo («вони зупинилися й довго дивилися на червоний захід сонця»).

Аналогія впливає навіть на такі похідні, що виникають унаслідок злиття частин двох слів. Серед них також чимало гібридних утворень. Щоправда, контамінацію, навіть свідому, деякі дослідники (Urbutis 1978: 301) не вважають справжнім словотворенням, однак, говорячи про оказіональні похідні, ми вважаємо, що її можна розглядати як нетиповий спосіб словотворення: darboholikas, muzikoholikas, seksoholikas, šokoladoholikas; pilvokratija, pornokratija, seimokratija; maustizacija.

У демократичному світі запанувала pilvokratija. Пишна, освічена порода нашої молоді — кріукі, яких можна впізнати за низькими лобами та однаковими шишками, що свідчать про надзвичайно розвинений мозочок, потрібний кріукам за часів maustizacijos для нахабства, чого не скажеш про мозок правої та лівої півкуль smegenis, через що їхній інтелект сповз до нижньої частини тіла...

Застосування аналогії породжує також гру слів, своєрідну парономазію, що ґрунтується не лише на словотворі, а й на звуковій подібності слів із різними значеннями. Такі похідні зазвичай відрізняються лише одним звуком, наприклад: pliuralizmas – pliurpalizmas.

...історія нагадує й допомагає розпізнавати прості речі. І лише потім — pliuralizmas, pliurpalizmas та інші гарні «штучки». Угода з промисловцями вимагає уточнити, що малося на увазі — lobizmas ar lubizmas, коли йдеться про інтереси бізнесу....privatizacija у руках спритних хлопців перетворилася на «привхватизацію». Історія Європи ХХ століття — це історія всіляких більшовизмів, фашизмів, нацизмів, «нацизмів», убивств і загроз демократії.

Отже, словник литовської мови постійно поповнюється новими лексичними прикладами, серед яких багато потенційних похідних. Продуктивні й нині активні словотворчі форманти зумовлюють також появу оказіональної лексики. Незвичність литовських оказіоналізмів виявляється як у нетиповому значенні, так і в словотворі, що не відповідає правилам, однак їм не завжди властиві

80 |

JURGITA MIKELIONIENĖ

нев’януча новизна й незвичність у повсякденному мовленні. Серед оказіональних похідних, що спираються на аналогію, можна виокремити кілька структурних типів:

1) оказіональні похідні, утворені за аналогією зі словом, наявним у мові, не порушують словотвірних правил, наприклад: aiškiaregystė – aiškiagirdystė, uogautojas – vabalautojas, statyba – emyba;

2) оказіональні похідні, утворені на основі наявних словотвірних моделей, із певними порушеннями властивих їм словотвірних правил: naivizmas, šuneliukizmas, pažadukizmas;

3) оказіональні похідні, утворені не лише за аналогією зі словотвірною моделлю, а й на основі звукової подібності наслідуваного слова, наприклад: nacizmas – našizmas;

4) оказіональні похідні, утворені способом контамінації: kauko­dromas, seksodromas (пор. kosmodromas); seksozauras, sportozauras (пор. dinozauras).

Вплив аналогії очевидний у словотворенні як потенційних, так і оказіональних слів. Саме вона зумовлює появу багатьох нових лексичних одиниць як узуального, так і неузуального вжитку.

LITERATŪRA

FERM, L. 1994: Особенности развития русской лексики в новейший период (на материале газет), Uppsala. (Acta Universitatis Upsaliensis. Studia slavica Upsaliensia, 33.)

GAIVENIS, K., KEINYS, S. 1990: Kalbotyros terminų žodynas, Kaunas: Šviesa.

LYKOV, A. G. 1976: Современная русская лексикология (русское окказиональное слово), Москва: Высшая школа.

MOTSCH, W. 1999: Deutsche Wortbildung in Grundzügen, Berlin–New York: de Gruyter. (Schriften des Instituts für deutsche Sprache, 8.)

URBUTIS, V. 1978: Žodžių darybos teorija, Vilnius: Mokslas.

ZEMSKAJA, E. A. 1992: Словообразование как деятельность, Москва: Наука.

Jurgita Mikelionienė Vytauto Didžiojo universitetas S. Daukanto g. 28, 3000 Kaunas, Lietuva [email protected]

Gauta 2002 04 15