ZIGMAS ZINKEVIČIUS
АЛЬШЕНАЙ, АЛЬШЕНІШКІС, АЛ(І)ШАУСКАС ТА ІНШІ
Назва поселення Alšėnai тепер загальноприйнята. Від неї утворено особове ім’я Alšėniškis. Пор. знамениту Alšėniškių, Alšėnų kunigaikščių династію. Однак ця назва має вторинне походження. Литовці, які живуть ближче до згаданої місцевості — околиць Дівенішкеса й Лазунай — і ще не зазнали білорусизації, називають її та річку, що протікає неподалік і дала назву поселенню, Galšia. Це і є давня, справжня назва місцевості, зафіксована в найдавніших історичних джерелах, наприклад Galse у Wegeberichtuose 1385 року. Назву Alšėnai утворено від польського Holszany, а це походить від білоруського Гальшаны, корінь якого Гальш- (Halš-) є білоруською вимовою литовського Galš-, а -аны, lenkų -any — слов’янський (?) суфікс.
Річка Galšia, від якої походить назва поселення, є правою притокою Beržūna. Литовське походження цієї назви річки не викликає сумнівів. Як уже згадувалося, вона дала початок не лише назві поселення, а й утвореним від неї особовим іменам. Маємо чимало сучасних прізвищ, що походять від вимовленої по-білоруськи назви Galšia, а також від її полонізованого варіанта, без чужого для литовців давнини приголосного h-, наприклад: Alš-áuskas, Alš-ėvskis, Alš-ìnskas, Alš-iùkas і Olš-áuskas, Olš-ėvskis.
Існував також компонент Alš- у двоосновних особових іменах, наприклад Alš-van gas, але це, найімовірніше, перероблена форма від Als-1; крім того, це може бути куршизм і не має нічого спільного з назвою поселення, яке нас цікавить. Можливо, такий Alš- прихований у назвах сіл Alš-ėnai у Каунаському районі, Alš-ánka у Вілкавішському районі, Alš-ininkai у Пренайському районі. Пор. згадане в III томі «Rinktinių raštų» Казимераса Бюґи, с. 420, 528, село парафії Біржай Alš-ynė. Є й назви водойм із коренем Alš-2 неясного походження. Але все це не слід плутати з аналізованою назвою поселення Alšėnai.
Ще в шістдесятих роках минулого століття Юозас Балчиконіс пропонував уживати справжню (автентичну) назву аналізованого тут поселення Galšia замість усталеної Alšėnai3.
1 Zigmas Zinkevičius. Lietuvių asmenvardžiai. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2008, 74.
2 Aleksandras Vanagas. Lietuvių hidronimų etimologinis žodynas. Vilnius: Mokslas, 1981, 40–41.
3 Зигмас Зінкявічюс. Lietuvių kalbos istorija VI: Lietuvių kalba naujaisiais laikais. Вільнюс: Видавництво науки та енциклопедій, 1994, 225.
Pastabos / Notes
143