ALMA RAGAUSKAITĖ

Інститут литовської мови

Напрями наукових досліджень: історична антропоніміка, історична топоніміка.

ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ ПРІЗВИЩ СЕРЕД МЕШКАНЦІВ КЕДАЙНЯЙ (ЛИТОВЦІВ, ПОЛЯКІВ) У XVII–XVIII СТОЛІТТЯХ

Тенденції формування прізвищ серед мешканців Кедайняй (литовців, поляків) у 17^th–18^th століттях

АНОТАЦІЯ

Для аналізу статті з 24 актових книг Кедайняй XVII–XVIII ст., інвентарів Кедайняй 1604, 1624, 1666 рр., інвентарю чиншу кедайняйської плебанії 1622 р. та інших старих міських рукописів було відібрано близько 2 500 найменувань мешканців Кедайняй (рахували не лише антропоніми різних осіб, а й різні варіанти форм їхніх особових імен). Після їхнього аналізу було виокремлено важливіші тенденції формування та запису прізвищ серед мешканців Кедайняй (литовців, поляків) у XVII–XVIII ст. Фактично в другій половині XVII ст. усі кедайняйці згаданих етнічних груп уже мали прізвища, а повільніше вони з’являлися лише у представників нижчих верств (слуг тощо). У XVIII ст. тривало остаточне усталення форм їхніх прізвищ. Ці висновки також порівняно з результатами досліджень мешканців більших міст Литви (Каунаса XVI–XVII ст., Вільнюса XVI–XVII ст.).

КЛЮЧОВІ СЛОВА: Кедайняй, XVII–XVIII століття, актові книги, формування прізвищ.

АНОТАЦІЯ

Для аналізу було зібрано близько 2 500 випадків найменування (як антропонімів різних людей, так і різноманітних варіантів форм їхніх особових імен) із 24 реєстрових книг Кедайняй XVII–XVIII^th століть, інвентарів Кедайняй 1604, 1624 і 1666 років, інвентарю орендованих земель Кедайняйського плебанства 1622 року та інших давніх міських рукописів. Їх аналіз дав змогу виокремити основні тенденції у формуванні та написанні прізвищ

Str aipsniai / Articles

53

ALMA RAGAUSKAITĖ

на позначення мешканців Кедайняй (литовців, поляків) у XVII–XVIII століттях. Насправді в другій половині XVII століття всі мешканці Кедайняй, які належали до згаданих вище етнічних груп, мали прізвища. Лише виникнення прізвищ нижчих соціальних верств (слуг тощо) відбулося пізніше. Форми їхніх прізвищ остаточно усталилися у XVIII столітті. Висновки зіставлено з результатами досліджень мешканців більших литовських міст (Каунаса XVI–XVIII століть і Вільнюса XVI–XVII століть).

КЛЮЧОВІ СЛОВА: Кедайняй, XVII–XVIII століття, реєстрові книги, формування прізвищ.

0. ВСТУП

Процес формування прізвищ стану міщан Литви вже почали досліджувати. Особові імена з реєстраційних книг шлюбів церкви Святого Йоана у Вільнюсі за 1602–1615 роки та хрещень за 1611–1616 роки ґрунтовно дослідив Зігмас Зінкявічюс (Zinkevičius 1973: 17–19; 1974: 78–85; 1976: 125–131; 1977: 197a: 93–101; 1977b: 151–156; Zinkevičius 1974: 136–143; 1980: 151–156). У своїй монографії Литовська антропоніміка. Особові імена литовців Вільнюса на початку XVI ст. він наголошував, що початок XVII століття — дуже важливий період для вивчення процесу формування литовських прізвищ. Тому необхідно уважно дослідити функціонування успадкованих на той час особових імен у тих джерелах, які були написані в місцевостях, найбільше охоплених процесом полонізації, у той час, коли цей процес розпочався та набирав сили (Zinkevičius 1977: 4). З цією метою в останньому розділі монографії Процес формування прізвищ (цит. праця, 64–65) автор констатує, що, спираючись на церковні метричні книги, «нелегко точно визначити, які записані там прізвиська вже були не тимчасовими, чинними лише один раз, а постійними, що передавалися з покоління в покоління, тобто які виконували функцію прізвища. Прямі дані, що вказують на родинну спорідненість між записаними особами, за якими можна судити про тимчасовість чи сталість прізвиська, трапляються лише в тому чи іншому окремому записі» (цит. праця, 64). Хоча далі все ж висловлюється думка, що на той час прізвища, ймовірно, уже мали родини привілейованих людей, які дбали про своє високе походження та генеалогію (цит. праця, 65).

Зігмантас Кяупа, спираючись на зафіксовані в податкових відомостях міста Шяуляй за 1662–1663 роки та в судовій книзі Шяуляйського маєтку за 1636–1738 роки найменування мешканців Шяуляя, спробував охарактеризувати тенденції формування їхніх прізвищ. Він дійшов висновку, що в першій половині XVII століття вже можна спостерігати виникнення прізвищ у мешканців Шяуляя (Kiaupa 1991: 3–4).

Формування прізвищ мешканців Каунаса — одного з найбільших міст Великого князівства Литовського XVI–XVIII століть — дослідила авторка цієї статті. Цій меті вона присвятила розділ монографії Особові імена мешканців Каунаса XVI–XVIII століть

54

Acta Linguistica Lithuanica LXXVI

Kėdainičių (lietuvių, lenkų) pavardžių formavimosi tendencijos XVII–XVIII amžiuje

«Формування прізвищ» і кілька публікацій (Ragauskaitė 2001: 123–143; 2001a: 40–41; 2002: 31–40; 2005: 75–96; 2009: 226–232). Аналіз документів органів самоврядування Каунаса за три століття дав змогу зробити попередні висновки щодо розвитку прізвищ міщан і його перебігу (Ragauskaitė 2005: 76–96). Було встановлено, що найраніше сформувалися прізвища міської еліти. Уже в першій половині XVI ст. місцеві каунасці (литовці, поляки, русини), які посідали високе суспільне становище, поступово набули спадкового особового імені. У той час прізвища також мали члени німецької лютеранської громади, що мешкала в Каунасі. У другій половині цього століття та в першій половині XVII ст. частину осіб із середніх і нижчих прошарків міщанського стану записували з одним, спільним антропонімом. Записи другої половини XVI ст. свідчать, що прізвища вже мали практично всі каунасці. Імовірно, повільніше формувалися прізвища представників маргінальних прошарків Каунаса (Ragauskaitė 2001: 140). У XVII–XVIII ст. остаточно усталилися форми прізвищ каунасців. Про це свідчила велика кількість варіантів прізвищ (Ragauskaitė 2002: 38; 2005: 91–95).

Загальні закономірності розвитку прізвищ мешканців Вільнюса у XVI–XVII ст., Кедайняя у XVII–XVIII ст. та Йонішкіса у XVII ст. розглянуто на підставі понад 4 000 найменувань осіб, зібраних з історичних документів цих міст. Найраніше почали формуватися прізвища міської верхівки, згодом їх набули представники середніх і нижчих прошарків. Актові книги невеликого міста Йонішкіса, розташованого на півночі Литви, збереглися лише починаючи з 1722 р. Однак і ці дані чітко засвідчили, що спадкові особові імена мали не лише йонішкісці, які належали до міської еліти (бургомістри, війт тощо), а й особи з нижчих прошарків. Форми прізвищ мешканців згаданих міст продовжували усталюватися і у XVIII ст. (Ragauskaitė 2008: 36).

Особи шотландського походження, які прибули до Кедайняя приблизно у 1628–1629 рр., уже мали прізвища, однак способи передавання їхніх спадкових антропонімів (фіксування чи нефіксування) у міських рукописах різнилися. Це зумовлювали відсутність єдиної обов’язкової для всіх системи найменування, писемна традиція тогочасних писарів та інші чинники. Однак було встановлено, що у XVII–XVIII ст. фіксували найменування, які чітко засвідчують функціонування спадкових особових імен (прізвищ) кедайняйських шотландців в історичних джерелах міста Кедайняя. Прізвища латинського, слов’янського походження, а також прізвища осіб цієї національності могли по-різному модифікуватися в різних записах магістратських справ. Так утворилися графічні варіанти прізвищ кедайняйських шотландців (чоловіків) (Ragauskaitė 2007: 63–64; 2016: 56–57).

Прізвища німців, які переселилися до Кедайняя від кінця третього десятиліття XVII ст., уже сформувалися, однак моделі їхнього запису в історичних джерелах ще не усталилися. Особливо очевидно це в записах членів однієї родини (чоловіка і дружини тощо), наведених поруч. З’ясувалося, що ім’я жінки та її дівоче прізвище пропускали. Інколи в магістратських справах зазначали лише спільне

Straipsniai / Articles

55

ALMA RAGAUSKAITĖ

прізвище подружжя, яке судилося. На це явище впливали специфіка досліджуваних актових книг і контекст записів. Особу, згадану в одному документі (позивача, відповідача тощо), в іншому протоколі розгляду справи могли записати коротше, простіше або просто інакше. Імовірно, це пов’язано як із живою мовою, так і з неофіційним найменуванням міщан. Для писарів прізвища цих чужинців звучали незвично, тому в історичних документах зафіксовано варіанти написання германських прізвищ кедайняйців. Це явище було різноманітним і непослідовним (Ragauskaitė 2016a: 111–128). Як бачимо, різні етнічні групи, що мешкали в Кедайняї (шотландці, німці та ін.), мали своєрідні системи найменування осіб, особливості фіксування й утворення прізвищ тощо, тому дослідження історичної антропонімії кедайняйців XVII–XVIII ст. триває.

Мета цієї статті — розглянути тенденції запису прізвищ локальних спільнот Кедайняя (литовців, поляків) у XVII–XVIII ст. та подати детальніший аналіз формування прізвищ окремих прошарків міщан. Крім того, хронологію формування прізвищ кедайняйців буде також зіставлено з результатами досліджень формування прізвищ мешканців найбільших міст Литви (Каунаса у XVI–XVIII ст., Вільнюса у XVI–XVII ст.).

Матеріал для статті зібрано переважно з 24 актових книг Кедайняя, написаних латинською та польською мовами. Це одні з найцінніших джерел історичної антропонімії кедайняйців (Ragauskaitė 2008: 29; 2014a: 23). Записи останнього десятиліття XVII ст. містяться в магістратській книзі за 1690–1775 рр. Більшу частину актових книг становлять документи про визнання права власності міщан на майно, його запис, заставу, борги, судові рішення та протоколи засідань магістрату. Книги протоколів засідань чи нарад магістрату та суду радників збереглися починаючи з 1759 р. Йдеться про протоколи за 1759–1763 рр., 1767–1773 рр., 177–1792 рр. (Tyla 2000: 65; KN 27). Досліджувані книги охоплюють період від XVII ст. до початку XIX ст. (1623–1806 рр.¹, 1690–1775 рр., 1704–1720 рр., 1721–1725 рр., 1732–1740 рр., 1732–1743 рр., 1744–1750 рр., 1750–1752 рр., 1750–1761 рр., 1750–1766 рр., 1753–1755 рр., 1756–1758 рр., 1762–1763 рр., 1763–1770 рр., 1767–1770 рр., 1771–1773 рр., 1774–1777 рр., 1777–1779 рр., 1777–1780 рр., 1779–1782 рр., 1782–1791 рр., 1783–1792 рр., 1791–1806 рр., 1794–1798 рр.). Обсяг цих документів різниться. Найбільша, мабуть, книга за 1756–1758 рр., що складається з 627 аркушів, а найменша — книга на 84 аркуші із записами за 1732–1740 рр.

Підраховано, що ці книги писали щонайменше 17 писарів (Tyla 2000: 73–75). Вважається, що писарі, які вели міські актові книги, мали складені збірники формулювань для різних актів, якими й керувалися, записуючи різних осіб,

¹ Насправді це не магістратська книга за 1623–1806 рр., як зазначено в описі Литовського державного історичного архіву, а окремі документи за кілька століть, оправлені в одну збірку.

56

Acta Linguistica Lithuanica LXXVI

Kėdainių (lietuvių, lenkų) pavardžių formavimosi tendencijos XVII–XVIII amžiuje

teismų bylų nutartis ir pan. (Jablonskis 1979: 222). Stengiantis kompensuoti XVII a. Kėdainių aktų knygų pirmosios pusės įrašų stygių, dar remiamasi kitais surastais šio šimtmečio istorijos dokumentais. Tai 1604 m., 1624 m., 1666 m. Kėdainių inventoriai, 1622 m. Kėdainių klebonijos činčo inventorius ir kt., daugiausia rašyti lenkų kalba. Iš minėtų XVII–XVIII a. istorijos šaltinių šio straipsnio analizei buvo atrinkta apie 2 500 (2 000 vyrų ir 500 moterų) įvardijimų. Skaičiuoti ne tik skirtingi, bet ir pasikartojantys tų pačių asmenų užrašymai (jų antroponimų lyčių variantai).

1. ПРО ЕТНІЧНИЙ І РЕЛІГІЙНИЙ СКЛАД КЕДАЙНЯЙ У XVII–XVIII СТОЛІТТЯХ

XVII–XVIII a. Kėdainiai buvo daugiar eliginis ir daugiatautis miestas (Žirgulis 2005: 179; 2005b: 35). Norėdamas pagyvinti prekybą, amatus ir aktyviai remdamas reformaciją, Kristupas Radvila siekė, kad Kėdainiuose įsikurtų kuo daugiau šios religijos šalininkų (Tworek 1966: 193; Žirgulis 2005a: 226). Tuo metu Kėdainių mieste daugiausiai gyveno lietuvių, lenkų, škotų, vokiečių, žydų (dar žr. Šinkūnas 1928: 21, 36; KN 18; Žirgulis 2005: 179). Šiame mieste buvo įsikūrusių katalikų, evangelikų reformatų, evangelikų liuteronų, judėjų ir šiek tiek stačiatikių (Šinkūnas 1928: 21–22; KN 18; Žirgulis 2005: 179; 2005a: 225–247; 2006: 234–235). Manoma, kad apie 1624 m. Kėdainiuose ekonominė veikla pradėjo žydai, o 1629 m. buvo pakviesti vokiečiai evangelikai liuteronai (Žirgulis 2005a: 227). Teigiama, kad Kristupas Radvila palaikė ryšius su Ebingo reformų bažnyčia, kuriai priklausė ir škotai. Nors nėra žinoma, ar jie buvo oficialiai pakviesti, tačiau apie 1628–1629 m. Kėdainiuose pasirodė ir škotai reformatų (Žirgulis 2002: 236). Per 1590–1795 m. (per visą miesto savivaldos laikotarpį) iš įvairių miesto dokumentų (taip pat ir iš tiriamų XVII–XVIII a. Kėdainių aktų knygų) buvo surinktos 225 magistrato pareigūnų pavardės (Tyla 2000: 73–75). Paaiškėjo, kad iš 225 miesto pareigūnų per kalbamąjį laikotarpį net 72,9% tokias aukštas pareigas užimantys buvo vietiniai gyventojai lietuviai bei lenkai (Žirgulis 2002: 25).

У контексті XVII–XVIII ст. православних Кедайняй у статті також названо «русинами». Це ширше поняття, що відображає нечітко окреслену національну самосвідомість цих осіб у той час (Ragauskas 2002: 284). Невелика православна громада в Кедайняй фактично почала формуватися в середині XVII ст., коли Йонушас Радвіла одружився з молдавською княжною Марією Лупул. Близько 1652 р. на її честь було збудовано церкву Святого Андрія та засновано монастир біля площі Книва (Пашкевич 1908: 17–18; Laukaitė 2001: 33; Žirgulis 2002a: 137). У цьому монастирі жили кілька ченців, запрошених Йонушасом Радвілою з Віленського монастиря Святого Духа. Так

Straipsniai / Articles

57

ALMA RAGUSKAITĖ

У другій половині XVI ст. біля церкви та монастиря оселилася невелика громада вірян. В інвентарі Кедайняй 1666 р. згадується православний монастир – Monstyr Ruski KI₃ 6v (див. рис. 1). Вважають, що Йонушас Радвіла запросив до Кедайняй також російських міщан (ремісників, торговців тощо) з Полоцька (Пашкевич 1908: 21). У 1656 р. помер князь Йонушас Радвіла, а в 1660 р. у Слуцьку померла покровителька православних Кедайняй Марія Радвілене (Пашкевич 1908: 23). У другій половині XVII ст. мешканці цієї парафії вже скаржилися на фінансові труднощі. У 1661 р. чернець, який жив у православному монастирі Кедайняй і в історичних джерелах названий Феофан Елиашевич, звернувся до нового власника Кедайняй Богуслава Радвіли з проханням підтримати монастир. Тоді цим монастирем керувала особа, записана як Иллинаръ Ленкевичъ. А в судах 166 р. представляв інтереси диякон Віленського монастиря Святого Духа, згаданий як Данилъ Дорофеевичъ (Пашкевич 1908: 23, 25, 29). У 1682 р. росіян у Кедайняй залишилося так мало, що там жили лише два ченці. Нова власниця Кедайняй Кароліна Людвіка від 1687 р. підтримувала православну церкву, і до міста прибуло трохи вірян. Однак близько 1704 р. у місті з’явилися єзуїти (Пашкевич 1908: 27). З приходом єзуїтів почалися переслідування православних і протестантів. Більшість із них просто залишили місто. У пізнішій книзі магістрату Кедайняй за 1750–1766 рр. згадується ще діюча церква: 1761 Xiądz Nikanor Liniewicz Zahon [...] Bazilano Rytus Graci Rezidency Kieydanskiej swiadczył się w Kancelaryi Magdebry [...] Iz plac pusty swoim Sumptem nabyty na Ulicy Łasowskiey leżący boiem do Funduszowego Placu Cerkwi [...] KAK₁₀ 37. У 1718 і 1771 рр. монастир постраждав від пожежі; у 1798 р. ченці повернулися до Віленського монастиря Святого Духа, православної громади не залишилося, тому монастир закрили, а в 1820 р. закрили й церкву (Пашкевич 1908: 30–31; Laukaitė 2001: 33; Žirgulis 2002a: 137–138).

Отже, у XVII–XVIII ст. русинська громада була своєрідним «чужорідним тілом» у місті Кедайняй. Через ці історичні обставини процес формування прізвищ у цієї мініатюрної громади, яка не мала значного впливу на суспільне життя Кедайняй, не відображено в історичних документах XVII–XVIII ст. Тому в досліджуваних джерелах представлено й розглянуто саме прізвищеві форми інших етнічних груп мешканців Кедайняй (литовців, поляків).

² Усі антропоніми, наведені у статті, датовані. Біля кожного з них зазначено рік фіксації особового імені, скорочену назву історичного джерела та номер аркуша (сторінки).

58

Acta Linguistica Lithuanica LXXVI

Kėdainičių (lietuvių, lenkų) pavardžių formavimosi tendencijos XVII–XVIII amžiuje

2. ПРИНЦИПИ ВІДБОРУ ОСОБОВИХ ІМЕН МЕШКАНЦІВ КЕДАЙНЯЙ (ЛИТОВЦІВ, ПОЛЯКІВ)

Istorinio antroponimo kilmė ne visuomet parodyta jo turėtojo tautybe (Breza 2000: 18–45; Górny 2004: 18–27; Kowalik-Kaleta 2007: 25–56; Lipowski 2008: 24; Zinkevičius 2009: 12–50; Mytnik 2010: 14–55; Sarnowska-Giefing 2011: 14–33; Sudakiewicz 2011: 18–44; Woliński 2011: 14–34; Kucińska 2015: 33–40; Ragauskaitė 2016: 115). To ir nesiekiama šiame tyrime. XVII–XVIII a. kėdainičių (lietuvių, lenkų) įvardijimų buvo užfiksuota minėtose Kėdainių istorijos dokumentuose (magistrato protokoluose) ir kt. Apie miestiečių asmenvardžių išskyrimo kriterijus jau yra rašyta (Ragauskaitė 1999: 146; 2000: 94; 2003: 82; 2004: 8–9; 2005: 18–23; 2006: 81–82; 2014: 9; 2015: 59–61; 2016: 48–49; 2016a: 115–116; Paraycaitė 2012: 214). Kėdainių vietinės bendruomenės nariai (lietuviai, lenkai) tiriamuose šaltiniuose pažymėti nuorodomis le, mieszczanin, obywatel, pvz.: 1622 mieszczanie [...] Filip Bownowicz KKĊ 3, 1622 mieszczanie [...] Maciej Girnius KKĊ 3, 1624 Vrban Jomantyski Mieszczanin K₁₃, 1624 Mieszczanin Kieydanski Adam Juchnowicz K₁₀v, 1622 mieszczanie [...] Mikołay Kalinski KKĊ 3, 1622 mieszczanie [...] Tomaj Katinjśkis KKĊ 3, 1622 mieszczanie [...] Piotr Klimowicz KKĊ 3, 1624 Wojciech Kotlarz Mieszczanin Kieydanski K₁₀v, 1624 Abram Lubenowicz Mieszczanin K₁₃, 1622 mieszczanie [...] Ions Mikolunas KKĊ 2v, 1622 mieszczanie [...] Mikolay Paśkiewicz KKĊ, 1622 mieszczanie [...] Stas Raynatis KKĊ 2v, 1691 Ja Adam Ziłowicz Mieszczanin Miasta Kieydan(skiego)³ KAK₂ 45v, 1720 Jan Bałdziewicz Obywatel Miasta Kieydanskiego KAK₃ 98, 1761 Uczciwy Jerzy Chodawicz Oby(watel) Kied(anski) KAK₁₀ 61, 1770 Macieja Grygaluna Obywatela Kieydanskiego gen. KAK₁₅ 110, 1765 z uczuwem Szymonem Iłwiczem obyw(atelem) Kiedan(skim) [...] abl. KAK₁₀ 139, 1770 Stanisława Jankowskiego Obywatela Kieydanskiego gen. KAK₁₅ 110, 1770 Pan Jan Łukafiewicz tudzież Marcin Jawiczew Obywatele Kieydanski KAK₁₅ 100, 1762 Stanisława Mutonia Obyw(atel) Kieydan(skiego) gen. KAK₁₀ 70, 1722 Utiwego Jana Mingły obywatela Kieydanskiego gen. KAK₄ 29v, 1777 Symona Rudzińskiego Mieszczanina Kieydanskiego gen. KAK₁₈ 26, 1798 Jerzy Stankiewicz Obyw(atel) Kiedan(ski) KAK₂₃ 103, 1761 Uczciwemu Janowi Szumskiemu Obywatelowi Kieydan(skiemu) dat. KAK₁₀ 102, 1762 Pan Symon Witkowski Ob(ywatel) Kied(anski) KAK₁₀ 64, 1770 [...] Marcin Ziemkiewicz Obywatele Kieydanscy KAK₁₅ 99 ir t. t.

³ Зафіксовані в історичних документах абревіатури розгорнуто. Ворог зазначений у дужках. Передаючи особові імена, намагаємося зберегти оригінальні форми, зафіксовані в рукописах.

Straipsniai / Articles

59

ALMA RAGAUSKAITĖ

Частину мешканців Кедайняй ідентифіковано за вказівками на різні високі посади (зокрема бурмістрів, членів магістрату, скарбників тощо), наприклад: 1794 Sław(ęt)ny Bartłomiej Bacinowski Ławnik M(iasta) K(ieydanskiego) KAK₂₄ 3, 1795 Jan Bartłowicz Radny Magistratu Miasta Kiedan(skiego) KAK₂₄ 17v, 1779 Szlachetn(ego) Pana Jerzego Dombrow(skiego) Radcy Maydebury Kiedan(skiey) gen. BKS 1, 1758 Adem Gradowskim Burmistrzem Madebury Kiedańskiey ab. KAK₇ 606, 1714 Stephana Janota Ławnika Kiedan(skiego) gen. KAK₃ 38, 1704 Stephan Kozłowski Rayca Miasta Kiedanskiego KAK₃ 3v, 1770 P(ana) Michała Kwerowicza Łantwolta Miasta Kiedan(skiego) gen. KAK₁₅ 101, 1704 Daniel Pacewicz Ławnik KAK₃ 13, 1767 Za Podsarbich obrali [...] P(ana) Jana Skirgaily [...] gen. KAK₁₅14, 1767 Sławen(ego) Pana Macieja Tomkiewicza Ławnika gen. KAK₁₅ 31.

У записах про деяких мешканців Кедайняй виявлено вказівку lo. decemvir. Зв’язок магістрату Кедайняй із міською громадою був досить тісним, тому в засіданнях магістрату брали участь децемвіри — представники громади. Їх також затверджував магістрат. Для контролю діяльності магістрату Кедайняй було створено так званий Tertio ordo communitatis, або децемвірат, що складався з представників, обраних міською громадою (Tyla 2000: 65, 68). Вони контролювали постанови й рішення магістрату, зібрані доходи та витрати, а також відповідали за військову готовність міста Кедайняй (Tyla 2000: 64–76). Найменування цих представників місцевої міської громади зафіксовано також у джерелах XVII–XVIII ст., наприклад: 1666 Kazimierz Augiewicz Decemvir KĮ₃ 7v, 1666 Dawid Jan Macaitis Decemvir KĮ₃ 12, 1666 Stefan Mackiewicz Decemvir KĮ₃ 3, 1666 Stanisław Palecki Decemvir KĮ₃ 16v, 1666 Jan Wysocki Decemvir KĮ₃ 14v; 176 Panowie Dicieworowy To jest [...] Pan Jan Bacinowski [...] Pan Jozef Jankowski KAK₁₀ 89, 1759 Sławeny [...] Pan Kazimierz Jasułowicz Decemvir KAK₁₀ 1 та ін.

Чимало мешканців Кедайняй XVII ст. позначено вказівками на ремісників і купців, наприклад: 1762 Sław(ętny) P(an) Symon Augutowicz Cechmistrz Szewiecki KAK₁₀ 81, 1795 Szlachetnemu Janowi Dąbrowskiemu kupcowi y Obywatelowi Kiedan(skiemu) dat. KAK₂₄ 16, 1765 Uczciwego Adama Januszkiewicza Maystra Kowalskiego z uczciwym Stefanem Romanowiczem Maystrem Kunftu Gancarskiego KAK₁₀ 137, 1762 Emelianowi Iłufkiewiczowi Maystrowi Kunftu Szews(kiego) Obyw(atelowi) Miasta Kiedan(skiego) dat. KAK₁₀ 78, 1767 Jan Karafewicz Cechmistrz [...] Garbarskiego KAK₁₅ 6, 1794 Tomasz Macianski Starszy Tkacki KAK₂₄ 142, 1768 Uczciwego Tomasza Michalowskiego maystra Kunftu Szewskiego gen. KAK₁₅ 46, 1764 Uczciwy Szymon Rynszewicz Mayster Zarembacki KAK₁₀ 89, 1767 [...] Stefan Symanowicz Maystrowie Kunftu Tkarskiego KAK₁₅ 30, 1767 Uczciwy Jozef Stankiewicz Mayster Kunftu Ciesielskiego KAK₁₅ 13, 1768 Panu Antoniemu Sachniewiczowi Cechmistrzowi Szewieckiemu dat. KAK₁₅ 43, 1769 Iozefa Szyszkiewicza Maystra Kunsztu Mularskiego gen. KAK₁₅ 61.

60

Acta Linguistica Lithuanica LXXVI

Kėdainičių (lietuvių, lenkų) pavardžių formavimosi tendencijos XVII–XVIII amžiuje

Відповідно до зазначених принципів ідентифікації було відібрано найменування охрещених місцевих жителів Кедайняй (литовців, поляків) XVII–XVIII ст. Такий умовний поділ зумовили цілі цієї статті, інформаційне наповнення джерел з історії Кедайняй та дослідження етнічного складу громади кедайняйців.

^3. ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ ПРІЗВИЩ КЕДАЙНЯЙЦІВ (ЛИТОВЦІВ, ПОЛЯКІВ) У XVII–XVIII СТОЛІТТЯХ

Кожен дослідник історичної антропонімії, маючи конкретну мету аналізу, застосовує обрану методику дослідження (Cito 2001: 11–45; Skowronek 2001: 13–32; Szulowska 2004: 15–25; AP I–II; Kowalik-Kaleta, Dacewicz, Raszewska-Żurek 2007: 27–40; Wolnicz-Pawłowska 2010: 269–278; SNP 10). Для вивчення процесу формування прізвищ потрібні історичні документи, що охоплюють тривалий період і містять записи про членів тих самих родин або навіть кількох їхніх поколінь. Аналіз таких записів дає змогу з’ясувати, чи набули антропоніми в цих найменуваннях основних властивостей прізвищ. Саме успадкованість антропоніма та його належність членам однієї родини свідчать про те, що він перетворився на прізвище (Dubisz 1956: 97–107; Bubak 1986: 217; Maciejauskienė 1991: 51; Jaracz 2001: 496; Ragauskaitė 2001: 125; 2005: 75; 2008: 29–33; 2016: 57–60; 2016a: 113–116; Rudnicka-Fira 2004: 15; Pihan-Kijasowa 2011: 75–76; Pasterska 2013: 11–14; 2015: 179–185).

^{XVII–XVIII ст.} Кедайняй — одне з небагатьох приватних міст Литви, якому привілеєм короля Зигмунда Вази від 15 квітня 1590 р. було надано магдебурзьке право; місто мало збережені й плекані багатокультурні традиції та належало Кішкам, а згодом, із перервою, представникам Біржайсько-Дубінгської гілки роду Радзивіллів (Tyla 2000: 66). Більшість книг магістрату Кедайняй XVII ст. згоріла. Саме ці давніші записи становили б важливу частину історичного антропонімного матеріалу (Žirgulis 2002: 24; 2005a: 229). Лише серія актових книг органів міського самоврядування Каунаса збереглася від третього десятиліття XVI ст. Оригінальні джерела такого типу з інших міст Литви збереглися від XVII ст. (Kiupa 2000: 69; 2010: 24). Отже, через ці об’єктивні позамовні причини для обґрунтування хронології появи перших прізвищ міщан Кедайняй дуже бракує ранніх записів XVI ст. В інших історичних джерелах XVI ст. (наприклад, в актових книгах Каунаса XVI ст.) лише зрідка трапляються окремі записи про членів тієї самої родини кедайняйців, наприклад: 1559 Bartholomeus Nauniskis Kyedaynenis conservat in vigore testamentum uxoris suae demortue KNAC 63v – 1562 honesta Ursula, quondam Simonis Birutiskis, nunc vero Baltromel Naunis

Straipsniai / Articles

61

ALMA RAGUSKAITĖ

Kedanenesis uore legitima KNAK 132 – 162 Brytuskowa [...] per maritum suum [...] Brytuskowam KNAK 132v. Однак навіть такі поодинокі випадки свідчать про інтенсивний процес розвитку успадкованого антропоніма у кедайняйців у XVI ст.

Деякі відомості про формування прізвищ міщан Кедайняй зафіксовано в інвентарях Кедайняй початку XVII ст., написаних польською мовою. Зазначається, що в міських інвентарях 1604 і 1624 рр. переважали литовські прізвища, за винятком окремих польських чи німецьких (Žirgulis 2005: 180). Інколи в цих історичних джерелах першої половини XVII ст. не вказано спільного антропоніма, хоча поруч записано членів однієї родини (подружжя, матір і сина, батька й дочку чи сина, братів), наприклад: 1604 Maciey od Brata Mikołai _K1 12v, 1624 Jan Benkun z Mikołai bratem K₁ 7, 1624 Mikołay Andrzejewicz Dubowicz z bracią K₁ 6, 1604 Hanny Gelezowey syn gen. K₁ 4, 1604 Jusa jakowizkia Zona K₁ 13v, 1624 Matys Janowicz na Zacharyasza Syna swe(go) K₂ 2v, 1604 Macieia Januszewicza Corka K₁ 5, 1624 Jan Walentynowicz Krawiec z bratem Maciem K₂ 4 – 1624 Jan Walentynowicz Maciem bratem K₂ 10, 1624 Pawel Pafzkiewicz z Bracią K₂ 8, 1624 Adam Powesis z Mikołaiem bratem K₂ 8, 1624 Jarof Koncza Szwiec z Stanisławem Synem K₂ 6, 1604 Adam wergelowey syn K₁ 14.

Однак було виявлено чимало успадкованих антропонімів у членів однієї родини, наприклад: 1624 Jerzy y Mikołay Abdulowie K₂ 3v – 1624 Mikołay a Jerzy Abdulaciowie K₂ 10, 1624 Woyciech y Grÿ Gabrowie K₂ 10, 1624 Maciey a Abram Girnewiczowie K₂ 7, 1624 Stanislaw Baltromey Mikołay Lawrnkiewiczowie y potomkowie Niebożczyka brata K₂ 4, 1624 Maciey a Mikołay Miresaycie K₂ 8 – 1624 Maciey a Mikołay Miresewiczowie K₂ 11v, 1624 Jan a Matys Piklewiczę K₂ 6v, 1624 Andrey y Jan Szaulewiczowie K₂ 2, 1624 Wolczowe K₂ 8v.

Дані записів другої половини XVII ст. засвідчують наявність двох спільних антропонімів у найменуваннях подружжя, наприклад: 167[...] Macieowi Buzewiczowi dat. RLDMK 1v, його дружина — 167 [...] Macieowey Buzewiczowey gen. RLDMK 1v, 1690 Ja Piotr Grudzina y Ja Mariana Jawleya Piotra Grudzinowa Malzonkowie Mieśczanie Miasta Kiedan(skiego) KAK₂ 10, 1691 Ja Baltromey Jusewicz y Ja Barbara Adamowna Baiorowiczowna Bartlomieia Jusewiczowa Malzonkowie Mieśczanie Miasta Kiedan(skiego) KAK₂ 36v, 1691 Panu Woyciechowi Mławiłowiczowi y Paniey Zofey Woyciechowey Mławiłowiczowey Malzom Obywatelom Miasta Kiedan(skiego) dat. KAK₂ 46v, 1690 P(an) Piotr Mardziewicz y Pani Zofia Plawżkaya Piotrowa Mardżewiczowa Malzonkowie Mieśczanie Miasta Kiedan(skiego) KAK₂ 13, 1690 Jan Pawłowicz y Ja Ewa Butkiewiczowna Janowa Pawłowiczowa Malzonkowie Mieśczanie Miasta Kiedan(skiego) KAK₂ 21, 1698 Ja Stephan Rakiewicz y ia Rozalia Wiszniewska Stephanowa Rakiewiczowa Malzonkowie obywatele Miasta Kiedanskiego KAK₁ 87, 1691 Ja Stanislaw Staginski y Ja Zophia Kurlinska Stanisławowa Staginska Malzonkowie Mieśczanie Miasta Kiedan(skiego) KAK₂ 26,

62

Acta Linguistica Lithuanica LXXVI

Kėdainiečių (lietuvių, lenkų) pavardžių formavimosi tendencijos XVII–XVIII amžiuje

168 Я, Бартломей Стефанович, і я, Ельжбета Гжегожова Бартломейова Степановичова, подружжя, міщани міста KAK₁ 67 та ін.

Два однакові антропоніми зафіксовано в записах матері та її нащадків, наприклад: 1691 Я, Анна Кітисковна Миколаєва Адаєва, і я, Миколай Адаятис, мати із сином, міщани міста Кедайняй KAK₂ 43v, 1690 Я, Єва Кшиштофова Дзядовичова, і я, Вавжинець Кшиштофович Дзядович, мати із сином, міщани міста Кедайняй KAK₂ 29.

Дані джерел XVII ст. чітко свідчать, що загалом усі кедайняйці мають прізвища. Це особливо очевидно, коли поруч записані чоловік і дружина, наприклад: 1798 Шановна Гелена Гедейкова, вдова, громадянка [...] Бартломея Гедейки, чоловіка KAK₂₃ 78, 1732 Шановному Адаму Нармунському, майстрові шевського ремесла, і його дружині Марині Егирдовні Нармунській, подружжю, громадянам міста Кедайняй дат. KAK₅ 1, 1714 Шановний Анджей Палукаїтіс і Магдалена Кельчювна Палукаїцьова, подружжя, громадяни міста Кедайняй KAK₃ 35, 1714 Казимиру Рудзінському, чинбарю, і пані Юдиті Адаєвій Рудзінській, подружжю, громадянам міста Кедайняй дат. KAK₃ 36v, 1761 Шановний Єжи Трейс із дружиною своєю Геленою Треговою, громадяни Кедайняй KAK₁₀ 50, 1736 Зі шановним Вавжинцем Усцинським і його дружиною Барбарою Дилацовною Усциновською, громадянами Кедайняй, abl. KAK₅ 64.

Називаючи подружжя, іноді вказують, з якої сім’ї чи роду походить дружина, наприклад: 1768 [...] Агаті з Ґавдзевичів Буйвідовій, Йозефові Буйвідові, чоловікові, майстрові шевського ремесла KAK₁₅ 45, 1795 Я, Ян Скгайло, громадянин міста Кедайняй [...] моїй дружині пані Маріанні зі Саєвичів Скгайловій KAK₄ 51.

Окрім найменувань, що вживалися окремо для запису чоловіків і жінок, чимало зафіксовано й таких, де подружжя записане разом і зазначено їхнє спільне прізвище, наприклад: 1768 Славетні [...] панове Міхал і Розалія Боркевичові, подружжя, лавники KAK₁₅ 45, 1762 Шановні Мацей і Ана Цегелови, подружжя, громадяни Кедайняй KAK₁₀ 69, 1760 Панові Антонієві та Зофії Цолковичам, подружжю, громадянам Кедайняй, dat. KAK₁₀ 14, 1761 Шановним Якубові та Катажині Домбровським, подружжю, громадянам Кедайняй, dat. KAK₄ 51, 1768 зі шановними Антонієм і Маріаною Гедейками, подружжям [...] громадянами, abl. KAK₁₅ 50, 1768 Шановних Францишка і Дороти Карповських, подружжя, майстрів різьбярського ремесла та громадян Кедайняй, gen. KAK₁₅ 47, 1762 Славетним Францишкові та Магдалені Купчинським, подружжю, dat. KAK₄ 71, 1768 Шановних Антонієві та Феліціані Левановичам, громадянам Кедайняй, dat. KAK₁₅ 56, 1762 Шановним Бартломеєві та Єві Лідаке-вичам, подружжю, громадянам Кедайняй, dat. KAK₁₀ 123, 1768 Шановних Міхалові та Катажині Павловським, подружжю, майстрам теслярського ремесла, громадянам, gen. KAK₁₅ 51, 1765 Шановним Єжи та Магдалені Разулевичам

Str pains / Articles

63

ALMA RAGAUSKAITĖ

подружжю, громадянам Кедайняй, dat. KAK₁₀ 142, 1762 Шановні Антоній та Анна Римовичові, подружжя, громадяни Кедайняй KAK₁₀ 68, 1762 Шановним Стефанові та Магдалені Романовичам, подружжю, громадянам Кедайняй, dat. KAK₁₀ 81, 1796 Казимира й Анни Рутковських, подружжя, громадян Кедайняй, gen. KAK₂₄ 93, 1762 Шановним Стефанові та Дороті Синовичам, подружжю, громадянам Кедайняй, dat. KAK₁₀ 123, 1770 Шановні Ян і Магдалена Сачковські [...] громадяни Кедайняй KAK₁₅ 99, 1762 Шановним Янові та Барбарі Срандовським, подружжю, громадянам Кедайняй, dat. KAK₁₀ 69, 1762 Шановним Якубові та Анні Станкевичам, подружжю, громадянам Кедайняй, dat. KAK₁₀ 73, 1762 Шановному Антонієві та Катажині Стафжевським, подружжю, громадянам Кедайняй, dat. KAK₁₀ 72, 1800 Томаш і Магдалена Сахневичові, подружжя, майстри шевського ремесла, громадяни Кедайняй KAK₂₃ 110, 1798 Панове Міхал і Маріанна Вабздовські, подружжя [...] лавники та купці міста Кедайняй KAK₂₃ 85, 1791 Ми, Ян Кшиштоф і Дорота Захаржові, подружжя, майстри замкового ремесла та громадяни міста Кедайняй KAK₂₃ 8.

Іноді найменування чоловіка й дружини ще доповнюються вказівкою, з якої сім’ї чи роду походить жінка, наприклад: 1800 Шановні Анджей і Маріанна з Римовичів Борисовичові, подружжя, майстри слюсарського ремесла, громадяни Кедайняй KAK₂₃ 121, 1795 Ми, Йозеф і Кристина з Усциновських Боркевичові, подружжя, громадяни міста Кедайняй KAK₂₄ 17, 1796 Шановні Йозеф і Катажина з Мікштони Ґудзевичові, громадяни Кедайняй KAK₂₄ 76v, 1800 Єжи і Маріанна з Апанувичів Ґульбінові, подружжя, купці та громадяни міста Кедайняй KAK₂₃ 122, 1800 Шановні Томаш і Магдалена з Ґаршевських Ковалевські, подружжя, громадяни Кедайняй KAK₂₃ 114, 1767 Славетним панам Францишку та Магдалені з Мацкевичів Купчинським, dat. KAK₁₅ 6, 1765 Шановні Мацей і Констанція Матукевичові, подружжя, громадяни Кедайняй KAK₁₀ 117, 1797 Шановним Вавжинцеві та Катажині з Римфевичів Матусевичам, подружжю, громадянам міста Кедайняй, dat. KAK₂₄ 131, 1798 Шановним Вавжинцеві та Констанції з Астасовичів Саєвичам, подружжю, громадянам міста Кедайняй, dat. KAK₂₃ 87, 1800 Пйотрові та Маріанні з Карповських Савіцьким, подружжю, громадянам Кедайняй, dat. KAK₂₃ 109, 1798 Ми, Якуб і Анна з Лубнові Станкевичові, подружжя, громадяни міста Кедайняй KAK₂₃ 103, 1796 Томаша й Магдалени з Розисловичів Шахневичів, подружжя, громадянам Кедайняй, gen. KAK₂₄ 86v, 1796 Мацеєві та Маріанні з Янушкевичів Усциновським, подружжю, громадянам Кедайняй, dat. KAK₂₄ 76v.

У деяких випадках ім’я жінки та її дівоче прізвище опускаються, залишається лише слово sama, тобто сама, дружина, наприклад: 1762 Панові Янові Домбровському, бургомістру [...] і самій, дружині, dat. KAK₁₀ 76, 1759 Шановний

64

Acta Linguistica Lithuanica LXXVI

Kėdainičių (lietuvių, lenkų) pavardžių formavimosi tendencijos XVII–XVIII amžiuje

Францішка Карпошкєго та Сами Малжонков Цехмістрів Різницьких gen. KAK₁₀ 7, 1762 Uczciwy Michał y Sama Nawikowie Obyw(atele) Kieydanscy KAK₁₀ 121, 1768 Panow Michałowi y Samey [...] Rufweskin Małżkom Ławnikom dat. KAK₁₅ 48, 1770 Maciey y Sama Stefanowiczowie Mał(żon)kowie Obyw(atele) Kiey(danscy) KAK₁₅ 85, 1762 Uczciwy Stanisław y Sama Wabzdowscy Małż(onkowie) Obywat(ele) Miasta Kieydan(skiego) KAK₁₀ 75, 1762 Uczciwy Andrzej y Sama Woyciechowiczowie Małż(onkowie) Obyw(atele) Kieyd(anscy) KAK₁₀ 76. Це свідчить, що у XVII ст. жінок записували по-різному, не зазначаючи повністю їхні імена. Можливо, це певна канцелярська традиція. Такі випадки запису помічено і в джерелах з історії Каунаса XVII ст. (Ragauskaitė 2005: 53).

Є й інші способи найменування, що підтверджують: після одруження (або кількох шлюбів) жінка набуває прізвище чоловіка, наприклад: 1760 S(ławetna) P(ani) Anna z Łuraszewiczow primi viri Narnuska post modum Wabzdowska KAK₁₀ 23, 1760 Sławetna P(ani) Magdalena primi viri Iurafewiczowa ad praesens Lubenowa KAK₁₀ 23 – 1760 Magdaleny primi viri Iurafewiczowey ad praesens Lubenowey Ławnikowey gen. KAK₁₀ 23, 1770 Szlachetna Pani Zofia byws(a) Ciołkiewiczowa ad presens Szarlowska KAK₁₅ 99 – – 1770 Sławetnej Zofii Primi Voti Ciołkiewiczowey ad presens Michałowey Szarlowskiey gen. KAK₁₅ 99, 1764 Uczciwy Maciey Luben O(bywatel) Kieydan(ski) [...] Magdalenie primi {ori} Jarufowiczowey ad pres Lubenowey KAK₁₀ 97, 1770 Sławetna Krystyna z Wabzdowskich primi voti Michałowa Gaudzieiczowa in secundo thoro Kazimierzowa Skączkowska ad praesens Adamowa Szpakowska KAK₁₅ 113, 1784 Anna bywsza Mackiewiczowa, powtornie Giedekowa wdowa KAK₂₁ 17v, 1796 Ja Maryanna z Tomkiewiczow primo viri Kaspowska ad praesens Jackiewiczowa Obywatelka Miasta Kiedan(skiego) KAK₂₄ 94v, 1798 Pani Magdaleny Gaudzieiczowey ad praesens Rymowiczowey Obyw(atelki) Miasta Kiedan(skiego) gen. KAK₂₃ 62.

У записах XVII ст. помічено два спільні найменування осіб, наприклад: 1716 Uczciwemu Janowi Augutowiczowi y Małżonce onego Uczciwey Jadwidze Dilewiczownie Janowey Augutowiczowey obywatelom tuteyszym dat. KAK₃ 76v, 1761 w Sprawie Uczciwego Wawrzynca Jasułowicza Obywat(ela) Kiedan(skiego) z Zona iego Heleny Wawrzyn(cowey) Jasułowiczowey KAK₁₀ 56, 1704 Ja Kazimierz Juchnie- wicz y ia Anna Waskiewiczowna Kazimierzowa Juchniewiczowa Małzonkowie KAK₃ 5, 1708 Ja Jakub Karposki [...] y Ja Katharzyna Kontona Jakuba Karposka Obywatele Miasta Kiedan(skiego) KAK₁₀ 14v, 1714 Ja Jerzy Mackiewicz y Ja Zofia Gieniona Jerzyna Mackiewiczowa Małzonowie y obywatele Miasta Kiedan(skiego) KAK₃ 30, 1720 Ja Jan Rymdeyko y Ja Regina Tylkinowiczowna Janowa Rymdeyowa Małzonkowie y Obywatele Miasta Kiedanskiego KAK₃ 99v, 1720 Panu Piotrowi Skirgale y Małżonce onego Pani Elizabiecie Dulcywnie Piotrowey Skirgaliney Małżonkom y Obywatelom Miasta Kiedanskiego dat. KAK₃ 109, 1704 Ja- kub Szymaitis ia Zofia Kordaszewiczowna Jakubowa Szymaicia Małzonkowie

Straipsniai / Articles

65

ALMA RAGUSKAITĖ

Mieszkanie Miasta Kiedan(skiego) KAK₃ 4, 1714 Uczciwemu Gerzemu Walen-tynowiczowi Obywatelowi Miasta Kiedanskiego y Uczciwey Katharzynie Woszkie-wiczownie Gerzey Walentynowiczowey dat. KAK₃ 58, 1705 Ja Piotr Wandzie-wski y Ja Magdalena Piotrowa Wandziweska Małzonkowe a Mieszkanie Kiedarsci KAK₃ 8v, 1716 Uczciwemu Kazimierzowi Wencewiczowi y Małzone onego Uczciwey Mariannie Lubeynowie Kazimierzowey Wencewiczowey Małzonkom y Obywatelom Miasta Kiedanskiego dat. KAK₃ 80v.

Такі самі антропоніми мають батьки й діти, записані поруч, наприклад: 1760 Ucz-ciwa Agata Symonowa Amelewiczowa Maka, y Jakub Amelewicz Syn [...] KAK₁₀ 19, 1762 Barbara Maka y Syn Jerzy Ambrozewiczowe Ob(ywatele) Kied(anscy) KAK₁₀ 123, 1796 Ja Szymon Bacelunas Obywatel Kiedanski [...] Dzieciom moim Michalowi Bacelunowi KAK₂₄ 58v, 1765 Pani Zofia Ciołkiewiczowa Maka Franciszek, Adam, Jozef, Jerzy, Macie, Daniel, Ignacy, Synowie Teresa Anna, Corki Cioł-kiewiczowie Obywatele Kied(anscy) KAK₁₀ 115 – 168 [...] P(an) Jerzy Ciołkiewi-cz Patryta Miasta Kiedan(skiego) [...] Pani Zofi Ciołkiewiczowey Macie KAK₁₅ 53, 1767 przez w Bogu zeszłego Antoniego Ciołkiewicza [...] Jozef Ciołkiewicz Syn Niebosz-czyka KAK₁₅ 8, 1767 Sprawa Usciewy Anny Grygalunowey wdowy Matki z Usciewym Matęufzem Grygalem Synem KAK₁₅ 32, 1768 Szlachetna Pani Katarzyna Gulbinowa wdowa Obyw(atelka) Kied(anska) [...] Maka tudzież Kazimierz y Jerzy Synowie Gulbinowie Obyw(atele) Kiedan(scy) KAK₁₅ 43, 1765 Rodzice y Michałowi Synowi Karowskim Obywatelom Kied(anskim) dat. KAK₁₀ 143, 1761 Uczciwa Anna Kurolowiczowa Wdowa [...] Synu Kazimierzu Kurolowiczowi KAK₁₀ 52, 1767 Sławet-nym Panom Stanisławowi Synowi Katarzynie Macę Mąfendowiczom Radcom dat. KAK₁₅ 29, 1796 P(ano)wie Jozefi Mikstasz Teść Szymon y Maryanna z Mikstow Sznurewicowie [...] Zieć y Corka Obywatele Kiedanscy KAK₂₄ 80, 1768 z Szlache-tnemi Paniami Jozefem Ruszewskim Radcą Oycem, Michałem Ruszewskim Ławnikiem Synem ab. KAK₁₅ 47, 1762 Z Uczciwemi Jakubem y Jozefem Bracią Rodzonymi oraz y Małe onych Ewą Stankiewiczami Obyw(atelami) Miasta Kiedan(skiego) KAK₁₀ 80, 1765 Usciewy Barbarę Ucinowskiey Macę tudzież Jozefowi, Kazimierzowi Ucinow-skich Braciom rodzonym Obyw(atelom) Kied(anskim) dat. KAK₁₀140.

Спадкове антропонімне найменування мають і інші члени тієї самої родини (брати, сестри), наприклад: 1798 My Kazimierz y Jerzy Gulbinowie Bracia rodzeni Obywatele Miasta Kie-dan(skiego) KAK₂₃ 104, 1761 Uczciwego Bartłomieja Lidukiewicza [...] do Brata ro-dzonego Jakuba Lidukiewicza gen. KAK₁₀ 42, 1800 Uczciwym Bartłomiejowi y Jozefowi Markiewiczom Braciom Rodzonym Obywatelom dat. KAK₂₃ 114, 1762 Uczciwym Magdalene, Elżbiecie, Annie y Maryannie Siostrom Rodzonym Rudkowskim dat. KAK₁₀ 69, 1723 Ucfiwy Kazimierz Rudziński broni Bratu swemu Piotrowi Rudzi-ńskiemu KAK₄ 68, 1767 Uczciwey Macie Sielicki Soleniter Manifestował się na Brata Jana Sielickiego [...] KAK₁₅ 9, 1762 Uczciwy Stanisław Wabdoswski Ob(ywatel) M(ias-ta) Kied(anskiego) [...] Brata swego Rodzonego Jerzego Wabdoswskiego KAK₁₀ 65.

66

Acta Linguistica Lithuanica LXXVI

Kėdainių (lietuvių, lenkų) pavardžių formavimosi tendencijos XVII–XVIII amžiuje

Іноді ту саму особу записували по-різному — із загальними особовими назвами та без них, наприклад: 1704 D(ominus) Francisco Matulaytys et D(omina) Mariana Szylinska Coniugibus et incolis Cajudensis KAK₃ 3v – 1704 P(anowi) Franciszkowi Matulatysowi y Mażonce jego [...] Mariannie Szyliszczence Franciszkowej Matulatysowej dat. KAK₃ 3v.

Знайдено лише поодинокі записи, у яких немає однакової особової назви, наприклад: 1760 Agata Dziewa Morkiela Obywatela tuėyfzego KAK₁₀ 16, 1770 Szlachetnym Katarzynie Mate tudzież Stanisławowi Synowi Masandowiczowi Radce dat. KAK₁₅ 100, 1762 Jozef Bosek a Mażonka swoją Obywatele Miasta Kiedan(skiego) KAK₁₀ 67. У цих прикладах чітко видно, що без прізвища записували не лише представників нижчих верств (наприклад, служницю тощо), а й осіб, які посідали вище суспільне становище. Ця обставина свідчить, що, найімовірніше, у наведених випадках запису міщан із вищих верств успадковані особові назви просто не було зафіксовано. Це, очевидно, зумовлювали специфіка документів, непослідовність найменування, контекст джерел (осіб, згаданих раніше, на іншій сторінці документа просто називали коротше й простіше) тощо.

Наведені дані свідчать, що в історичних документах першої половини XVII ст. є чимало прикладів, які підтверджують функціонування успадкованих особових назв кедайняйців (литовців, поляків). У другій половині XVII ст. фактично всіх кедайняйців записували з прізвищами. Імовірно, повільніше формувалися лише прізвища представників нижчих верств (слуг, наймитів тощо). Є достатньо записів XVIII ст., які показують, що не всі жителі міста Кедайняй обов’язково мали прізвища. Водночас записи першої половини XVI ст. у книгах актів міста Каунаса вже давали підстави говорити про початок формування успадкованих антропонімів міської еліти. У другій половині XVI ст. почали з’являтися прізвища представників середньої верстви міщанського стану (ремісників тощо), які інтенсивно формувалися в першій половині XVII ст. У другій половині XVII ст. фактично всіх каунасців записували з прізвищами. У XVIII ст. прізвища, найімовірніше, вже мали й слуги та наймити, які жили в місті (Ragauskaitė 2005: 85–86). Подібно було схарактеризовано тенденції формування прізвищ віленців у XVI–XVII ст. (Ragauskaitė 2008: 35–37). У контексті історичної антропонімії другої половини XVII ст. зазначається, що віленців називали ім’ям і прізвищем (Pihan-Kijasowa 2011: 75–86; Sinkevičiūtė, Račka 2014: 295–322; 2014a: 331–34; Sinkevičiūtė 2016: 221–254). Стабілізація прізвищ жителів згаданих міст тривала й у XVII ст. (Ragauskaitė 2008: 36).

На невеликій міській території проживало багато людей, вільних від кріпацтва та власників значного майна (Ragauskaitė 2005: 86). Однак урбаністичний чинник не був визначальним для хронології формування прізвищ. Порівняння даних про виникнення й усталення прізвищ литовської шляхти та селян із часом формування міщанських прізвищ показує, що прізвища міщан

Straipsniai / Articles

67

ALMA RAGUSKAITĖ

сформувалися раніше, ніж селянські, але пізніше, ніж шляхетські. Як стверджується, прізвища останніх існували вже у XV ст., а потім інтенсивно формувалися у XVI ст. і пізніше. Селянські прізвища спорадично почали з’являтися лише наприкінці XVI ст., далі дуже швидко формувалися у XVII ст., а остаточно склалися у XVIII ст. (Maciejauskienė 1991: 112). Статути Литви, конституції сеймів Литовської та Польської держав захищали лише шляхетські прізвища. Шляхтичі самі обстоювали свої прізвища, щоб інші особи не привласнювали й не спотворювали їх. Вони мали особливо значне майно, тому для них було важливо мати незмінне успадковане прізвище й дбати про генеалогію своєї родини та роду. За майновим становищем міщани поступалися шляхті. Статус їхніх прізвищ найчастіше закріплювали документи конкретного міста. Міщани не мали громадянських прав аж до конституції від 3 травня 1791 р. Ця конституція стала винятковою подією в історії міст, адже нові закони створили право міст загального характеру (Glemža 1998: 43–69; 2000: 211–214). Це лише свідчить про те, що сприятливі історичні обставини для набуття шляхетським станом сталого успадкованого прізвища склалися значно раніше.

Наведені твердження щодо формування та розвитку прізвищ кедайняйських міщан у XVII–XVIII ст. доповнюють уже проведені дослідження процесу формування прізвищ жителів інших міст (Вільнюса, Каунаса, Йонішкіса). Як уже зазначалося, у другій половині XVII ст. усі члени місцевої громади Кедайняй уже мали прізвища. Однак це не означає, що на той час вони вже остаточно усталилися. Найбільше на це впливало те, що успадковані особові назви литовців записували в нелитовських текстах і часто — чужоземні писарі. У XVI–XVIII ст. і на початку XVIII ст. особові назви литовців із Кедайняй полонізувалися, тож нововиникле прізвище в різних записах магістратської книги могло модифікуватися по-різному. Тому надалі слід послідовно розглянути явища стабілізації прізвищ кедайняйців (варіювання форм прізвищ тощо).

4. ВИСНОВКИ

1. Дослідивши записи в історичних документах Кедайняй XVII–XVII ст., встановлено, що в усіх групах місцевої міщанської громади прізвища сформувалися в різний час.

2. У першій половині XVII ст. кедайняйців (литовців, поляків), які посідали високе суспільне становище, записували з успадкованими особовими назвами. У другій половині цього століття представники середньої та нижчих верств міщанського стану набувають успадкованих антропонімів. Загалом у записах другої половини XVII ст. члени міщанського стану Кедайняй мають прізвища. Залишалися лише прізвища представників нижчих верств кедайняйців (слуг, наймитів тощо). У книгах міських актів XVIII ст. усіх кедайняйців зафіксовано з прізвищами.

68

Acta Linguistica Lithuanica LXXVI

Kėdainių (lietuvių, lenkų) pavardžių formavimosi tendencijos XVII–XVIII amžiuje

3. У місцевій спільноті найбільших міст Литви (Каунаса, Вільнюса) прізвища еліти формувалися вже в першій половині XVI ст., а в другій половині XVII ст. до неї долучилися й представники середніх верств цих міст із прізвищами. У XVII ст. усі каунасці, вільнюсці та кедайняйці, безперечно, записані з прізвищами.

ДОДАТОК

Рис. 1. Фрагмент інвентарю Кедайняя 1666 р. (арк. 6v)

Straipsniai / Articles

69

ALMA RAGUSKAITĖ

ДЖЕРЕЛА⁴

Книга актів Каунаса за 155–164 рр. Відділ рукописів Бібліотеки Вільнюського університету (далі — VUBS). F. 7. B. 1383. (KNAK).

Інвентар Кедайняя 1604 р. VUBS. F. 4. A1723. B. 3430a. (KĮ₁).

Інвентар чиншу плебанії Кедайняя 1622 р. VUBS. F. 4. A20. B. 1692. (KKČ).

Книга актів Кедайняя за 1623–1806 рр. Литовський державний історичний архів (далі — LVIA). F. SA. B. 1530. (KAK₁).

Інвентар Кедайняя 1624 р. [Inventar spifanẏ ẏmenia K̃eydankiego [...]. VUBS. F. 4. A1724. B. 3430b. (KĮ₂)

Інвентар Кедайняя 166 р. [Inventar miasta K̃eydanskiego 166]. VUBS. F. 4. A215. B. 1689. (KĮ₃)

[Реєстр ліквідації боргів міста Кедайняй. 167...]. VUBS. F. 4. A216. B. 1701. (RLDK)

Книга актів Кедайняя за 1690–1775 рр. LVIA. F. SA. B. 1537. (KAK₂)

Книга актів Кедайняя за 1704–1720 рр. LVIA. F. SA. B. 1538. (KAK₃)

Книга актів Кедайняя за 1721–1725 рр. LVIA. F. SA. B. 1539. (KAK₄)

Книга актів Кедайняя за 1732–1740 рр. LVIA. F. SA. B. 1561. (KAK₅)

Книга актів Кедайняя за 1732–1743 рр. LVIA. F. SA. B. 1562. (KAK₆)

Книга актів Кедайняй за 1744–1750 рр. LVIA. F. SA. B. 1563. (KAK₇)

Книга актів Кедайняй за 1750–1752 рр. LVIA. F. SA. B. 1564. (KAK₈)

Книга актів Кедайняй за 1750–1761 рр. LVIA. F. SA. B. 1567. (KAK₉)

Книга актів Кедайняй за 1750–1766 рр. LVIA. F. SA. B. 1568. (KAK₁₀)

Книга актів Кедайняй за 1753–1755 рр. LVIA. F. SA. B. 1565. (KAK₁₁)

Книга актів Кедайняй за 1756–1758 рр. LVIA. F. SA. B. 1566. (KAK₁₂)

Книга актів Кедайняй за 1762–1763 рр. LVIA. F. SA. B. 1569. (KAK₁₃)

Книга актів Кедайняй за 1763–1770 рр. LVIA. F. SA. B. 1570. (KAK₁₄)

Книга актів Кедайняй за 1767–1770 рр. LVIA. F. SA. B. 1571. (KAK₁₅)

Книга актів Кедайняй за 1771–1773 рр. LVIA. F. SA. B. 1572. (KAK₁₆)

Книга актів Кедайняй за 1774–1777 рр. LVIA. F. SA. B. 1573. (KAK₁₇)

⁴ Список історичних джерел складено за хронологією.

70

Acta Linguistica Lithuanica LXXVI

Kėdainičių (lietuvių, lenkų) pavardžių formavimosi tendencijos XVII–XVIII amžiuje

Книга актів Кедайняя за 1777–1779 рр. LVIA. F. SA. B. 1534. (KAK₁₈)

Книга актів Кедайняя за 1777–1780 рр. LVIA. F. SA. B. 1535. (KAK₁₉)

[Справа про побиття лавника Кедайняя. 179]. VUBRS. F. 4. A224. B. 17667, 17669, 17670, 17671, 17674. (BKSS)

Книга актів Кедайняя за 1779–1782 рр. LVIA. F. SA. B. 1536. (KAK₂₀)

Книга актів Кедайняя за 1782–1791 рр. LVIA. F. SA. B. 1537. (KAK₂₁)

Книга актів Кедайняя за 1783–1792 рр. LVIA. F. SA. B. 1538. (KAK₂₂)

Книга актів Кедайняя за 1791–1806 рр. LVIA. F. SA. B. 1539. (KAK₂₃)

Книга актів Кедайняя за 1794–1798 рр. LVIA. F. SA. B. 1530. (KAK₂₄)

LITERATŪRA

AP I – Antroponimia Polski od XVI do końca XVIII wieku: wybór artykułów hasłowych oraz wykazy nazwisk wraz z chronologią i geografią 1. A–G, red. Aleksandra Cieślikowa. Kraków: Instytut Języka Polskiego PAN, 2007.

AP II – Antroponimia Polski od XVI do końca XVIII wieku: wybór artykułów hasłowych oraz wykazy nazwisk wraz z chronologią i geografią 2. H–Mą, red. Aleksandra Cieślikowa, Katarzyna Skowronek. Kraków: Instytut Języka Polskiego PAN, 2009.

AP III – Antroponimia Polski od XVI do końca XVIII wieku: wybór artykułów hasłowych oraz wykazy nazwisk wraz z chronologią i geografią 3. Mc–Pl, red. Aleksandra Cieślikowa, Katarzyna Skowronek. Kraków: Instytut Języka Polskiego PAN, 2011.

Breza Edward 2000: Nazwiska Pomorzan. Pochodzenie i zmiany. Gdańsk: Wydawnictwo Uniwersytetu Gdańskiego.

Bubak Józef 1986: Proces kształtowania się polskiego nazwiska mieszczańskiego i chłopskiego. Kraków: Nakładem Uniwersytetu Jagiellońskiego.

Citko Lilia 2001: Nazewnictwo osobowe północnego Podlasia w XVI w. Białystok: Instytut Filologii Polskiej Uniwersytetu w Białymstoku.

Dubisz Stanisław 1956: O „nobilitacji“ nazwisk mieszczańskich na Mazowszu w XVI i XVII wieku. – Prace Filologiczne 32, 97–107.

Rudnicka-Fira Elżbieta 2004: Antroponimia Krakowa od XVI do XVIII wieku. Proces kształtowania się nazwiska. Katowice: Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego.

Sarnowska-Giefing Irena 2011: Słownik nazwisk mieszkańców Poznania XVI–XVIII wieku. Poznań: Wydawnictwo Naukowe UAM.

Straipsniai / Articles

71

ALMA RAGAUSKAITĖ

Glemža Liudas 1998: Kaunas miestiečių sąjūdyje (1789–1791). – Kauno istorijos metraštis 1. Kaunas: Vytauto Didžiojo universitetas, 43–69.

Glemža Liudas 2000: Geros tvarkos komisijos kūrimo Kaune 1786 m. dokumentai. – Kauno istorijos metraštis 2. Kaunas: Vytauto Didžiojo universitetas, 158–163.

Górny Halszka 2004: Nazwiska mieszkańców wybranych miejscowości dawnej ziemi sanockiej w świetle interferencji etniczno-językowej (XV–XIX w.). Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego.

Jablonskis Konstantinas 1979: Istorija ir jos šaltiniai. Vilnius: Mokslas.

Jaracz Małgorzata 2001: Nazwiska mieszkańców Kalisza od XVI do XVII wieku. Bydgoszcz: Wydawnictwo Akademii Bydgoskiej im. Kazimierza Wielkiego.

Kowalik-Kaleta Zofia 2007: Historia nazw polskich na tle społecznym i obyczajowym (XII–XV wiek). Warszawa: Slawistyczny Ośrodek Wydawniczy.

Kowalik-Kaleta Zofia, Dacewicz Leonarda, Rzeszewicz-Żurek Beata 2007: Słownik najstarszych nazwisk polskich: pochodzenie językowe nazwisk omówionych w „Historii nazwisk polskich“ 1. Warszawa: Slawistyczny Ośrodek Wydawniczy.

KN – Lietuvos magdeburginių miestų privilegijos ir aktai 3: Kėdainiai, sud. Antanas Tyla. Par. Antanas Tyla, Romualdas Firkovičius, Darius Antanavičius. Vilnius: Lietuvos istorijos instituto leidykla, 2002.

Kiaupa Zigmas 1991: Šiaulių gyventojų kaita ir pastovumas XVII–XVIII a. – Šiaulių miesto savivaldai 200. Respublikinės istorikų mokslinės konferencijos tezės. 1991 m. lapkritis. Šiauliai: Titnagas, 3–4.

Kiaupa Zigmas 2000: Kauno vaizto XVI a. vidurio knygos prabyla lietuviškai. – Kultūrų sankirtos. Vilnius: Dėmedis, 66–92.

Kiaupa Zigmas 2010: Kauno istorija 1: Kauno istorija nuo seniausių laikų iki 1655 m. Vilnius: Versus aureus.

Kucińska Małgorzata 2015: Nazwiska mieszkańców dawnych powiatów mławskiego i żuromskiego równe nazwom zawodów (1660–1825). – Prace Językoznawcze 17(1), 33–40.

Lukaitė Regina 2001: Lietuvos stačiatikių bažnyčia 1918–1940 m.: kova dėl cerkvių. – Lituanistica 2(46), 15–53.

Lipowski Jarosław 2008: Ewolucja nazwisk w południowej części Śląska Cieszyńskiego w czasach austriackich: analiza słowotwórczo-statyczna i graficzna. Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego.

72

Acta Linguistica Lithuanica LXXVI

Kėdainičių (lietuvių, lenkų) pavardžių formavimosi tendencijos XVII–XVIII amžiuje

Maciejauskienė Vitalija 1991: Lietuvių pavardžių susidarymas XIII–XVIII a. Vilnius: Mokslas.

Mytnik Irena 2010: Antroponimia Wołynia w XVI–XVIII wieku. Warszawa: Uniwersytet Warszawski.

Paserska-Nowak Ewa 2013: Z problematyki kształtowania się polskich nazwisk. Model odmieńcowy na -ski w antroponimii poznańskiej XVII i XVIII wieku. – Kwartalnik Językoznawczy 3, 11–23.

Paserska-Nowak Ewa 2015: Odapelatywna antroponimia mieszczan poznańskich na przykładzie rejestrów czopowego z XVII i XVIII wieku. – Słowiańszczyzna dawniej i dziś – język, literatura, kultura. Monografie ze studiów slawistycznych II, red. Agnieszka Kołodziej, Magdalena Bańka-Kowalczyk, Małgorzata Budińska. Czerńy Kostelec: Nakladatelství Pavel Mervart, 179–185.

Wolnicz-Pawłowska Ewa 2010: Czy istnieje polskie nazwisko mieszczańskie? – Miasto w perspektywie onomastyki i historii, red. Irena Sarnowska-Giefing, Magdalena Graf. Poznań: Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk Redakcja Wydawnictw.

Kijasowa-Pihan Alicja 2011: Nazwiska mieszczan wileńskich (XVI–XVIII wiek). Zarys problematyki. – Poznańskie Spotkania Językoznawcze 22, 75–86.

Ragauskaitė Alma 1999: XVI a. II pusės Kauno miestiečių lietuviškos kilmės asmenvardžiai. – Acta Linguistica Lithuanica / Lietuvių kalbotyros klausimai 41, 145–158.

Ragauskaitė Alma 2000: XVII a. pirmosios pusės Kauno miestiečių asmenvardžių kilmė. – Acta Linguistica Lithuanica / Lietuvių kalbotyros klausimai 43, 93–110.

Ragauskaitė Alma 2001: Kauno miestiečių pavardžių formavimasis XVI–XVII a. – Acta Linguistica Lithuanica / Lietuvių kalbotyros klausimai 45, 123–143.

Ragauskaitė Alma 2001a: Kauno miestiečių pavardžių formavimosi tendencijos XVI–XVIII amžiuje. – Tarptautinė Kazimiero Būgos konferencija: etimologija ir onomastika. Vilnius, 2001 m. lapkričio 9 d. Vilnius: Vilniaus universiteto Baltistikos ir bendrosios kalbotyros katedra, 40–41.

Ragauskaitė Alma 2002: XVII–XVIII amžių kauniečių (vyrų) pavardžių variantai. – Acta Linguistica Lithuanica / Lietuvių kalbotyros klausimai 47, 31–40.

Ragauskaitė Alma 2003: XVI–XVIII a. kauniečių moterų asmenvardžių daryba. – Vārds un tā pētišanas aspekti. Rākstu krājums 7, Liepāja: Liepājas pedagoģijas akademija, 82–92.

Ragauskaitė Alma 2004: XVI–XVII a. joniškiečių asmenvardžiai. – Istoriniai tekstai ir vietos kultūra. Šiauliai, Ryga: Luciljus, 8–18.

Straipsniai / Articles

73

ALMA RAGAUSKAITĖ

Ragauskaitė Alma 2005: XVI–XVII a. kauniečių asmenvardžiai. Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla.

Ragauskaitė Alma 2006: Vietovardinės kilmės asmenvardžiai ir pravardžiai XVI a. Kauno aktų knygose. – Baltu filoloģija 15(1/2), 81–94.

Ragauskaitė Alma 2007: Scotish Personal Names in the Act Books of the City of Kėdainiai in the Seventeenth and Eighteenth Centuries. – Tarptautinė Aleksandro Vanago konferencija „Vardas kalboje, istorijoje ir savimonėje“. 2007 m. spalio 24–26 d. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 63–64.

Ragauskaitė Alma 2008: Tendencies in the Evolution of Hereditary Surnames of Townspeople in Lithuania from the Sixteenth to Eighteenth Centuries. – Zunamen / Surnames 3, 29–37.

Ragauskaitė Alma 2009: Kada susidarė kauniečių pavardės? – Kalba ir žmonės. Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla, 226–232.

Ragauskaitė Alma 2014: Kauno moterų asmenvardžiai XVI–XVII a. lietuvių istorinės antroponimijos kontekste. – Kauno istorijos metraštis 14. Kaunas: Vytauto Didžiojo universitetas; Versus aureus, 7–17.

Ragauskaitė Alma 2014a: Lietuvoje sudarytas rankraštinis tikinių vardų registras (apie 1840–1843). – Archivum Lithuanicum 16, 323–340.

Ragauskaitė Alma 2015: Seniausios Lietuvoje 1599–1621 metų Joniškio krikšto metrikų knygos joniškiečių moterų asmenvardžiai lietuvių istorinės antroponimijos kontekste. – Acta Linguistica Lithuanica 73, 55–81.

Ragauskaitė Alma 2016: Šotų pavardžių užrašymo tendencijos XVII–XVIII a. Kėdainių miesto istorijos šaltiniuose. – Acta Linguistica Lithuanica 75, 45–67.

Ragauskaitė Alma 2016a: Germaniškos kilmės kėdainiečių antroponimai XVII–XVIII a. Kėdainių miesto istorijos šaltiniuose. – Baltu filoloģija 25(2), 111–128.

Raugas Aivas 2002: Vilniaus miesto valdantysis elitas XVII a. antroje pusėje (1662–1702 m.). Vilnius: Diemedis.

Sinkevičiūtė Daiva, Račickaja Veslava 2014: Lietuvių dv kamienių vardų kilmės asmenvardžiai ir jų kamienų užrašymo ypatybės Vilniaus naujųjų miestiečių ir laiduotojų 1661–1795 metų sąraše. – Archivum Lithuanicum 16, 295–322.

Sinkevičiūtė Daiva, Račickaja Veslava 2014a: Jo vardas paveldimuose Vilniaus naujųjų miestiečių ir laiduotojų sąrašo 1661–1795 m. sąrašo asmenvardžiuose. – Baltistica 49(2), 331–344.

74

Acta Linguistica Lithuanica xxvii

Kėdainių (lietuvių, lenkų) pavardžių formavimosi tendencijos XVII–XVIII amžiuje

Sinkevičiūtė Dava 2016: Lietuvių dikaminių vardų trumpinių kilmės asmenvardžiai ir jų kamienų užrašymo ypatybės Vilniaus naujųjų miestiečių ir laidotojų 1661–1795 metų sąraše. – Archivum Lithuanicum 18, 221–254.

Skowronek Katarzyna 2001: Współczesne nazwisko polskie. Studium statystyczno-kognitywne. Kraków: Instytut Jęka Polskiego PAN.

SNP – Słownik nazwisk mieszkańców Poznania XVI–XVIII wieku 1. A–F. Poznań: Wydawnictwo Naukowe UAM, 2011.

Sudakiewicz Lidija Bożena 201: Słownik nazwisk mieszkańców Ziemi Złotowskiej 1. Koszalin: Wydawnictwo Politechniki Koszalińskiej.

Szulowsk Wanda 2004: Dawna antroponimia Mazowsza (XV–XVII w.). Olsztyn: UW-M.

Šinkūnas Peliksas 1928: Kėdainių miesto istorija. Kaunas: „Spindulio“ B-vės spaustuvė.

Tyla Antanas 2000: Decemvitas arba Tertio ordo comunitatis Kėdainių savivaldoje. – Lietuvos istorijos metraštis 1999. Vilnius: Lietuvos istorijos institutas, 64–76.

Tworek Stanisław 1966: Z dziejów kalwinizmu w Wielkim Księstwie Litewskim w XVIII w. – Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska 21(8), 193–202.

Woliński Marek 2011: Indeks nazwisk i przydomków do „Źródeł dziejowych“ i innych prac genealogicznych. Warszawa: Wydawnictwo Kastor.

Zinkevičius Zigmas 1973: Kaip vadinosi vilniečiai? – Mokslas ir gyvenimas 4, 17–19.

Zinkevičius Zigmas 1974: Vilniaus gyventojų vardai XVII a. pradžioje. – Žodžiai ir žmonės. Vilnius: Mintis, 78–85.

Zinkevičius Zigmas 1976: W sprawie kontaktów językowych litewsko-polskich w Wilnie w XVII wieku. – Acta Baltico-Slavica 9, 125–131.

Zinkevičius Zigmas 1977: Lietuvių antroponimika. Vilniaus lietuvių asmenvardžiai XVII a. pradžioje. Vilnius: Mokslas.

Zinkevičius Zigmas 1977a: Iš lituanizmų Vilniaus XVII a. pradžios lenkiuose rankraščiuose. – Žmonės ir kalba. Vilnius: Mokslas, 93–101.

Zinkevičius Zigmas 1977b: Tėvardinė asmenvardžių sistema Lietuvoje. – Baltistica. II priedas, 151–156.

Zinkevičius Zigmas 2009: Lietuvių asmenvardžiai. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.

Straipsniai / Articles

75

ALMA RAGUSKAITĖ

Žirgulis Rimantas 2002: Škotų bendruomenė Kėdainuose 1630–1750 m. – Lietuvos muziejų rinkiniai 1. Kėdainiai: Kėdainių krašto muziejus, 23–27.

Žirgulis Rimantas 2002a: Three Hundred Years of Multiculturalism in Kėdainiai. – The Peoples of the Grand Duchy of Lithuania, ed. Grigorijus Potašenko. Vilnius: Aidai, 130–140.

Žirgulis Rimantas 2005: Kėdainių žydų bendruomenė ir jos paveldas. – Žydų kultūros paveldas Lietuvoje, sud. Alfredas Jomantas. Vilnius: Savastis, 2005.

Žirgulis Rimantas 2005a: The Scottish Community in Kėdainiai c. 1630 – c. 1750. – Scottish Communities Abroad in the Early Modern Period, ed. Alexia Grosjean and Steve Murdoch. Leiden–Boston: Brill, 225–247.

Žirgulis Rimantas 2006: Kėdainiai Jewish Community and its heritage. – Jewish Cultural Heritage in Lithuania. Vilnius: Versus aureus, 234–245.

Зинкявичюс Зигмас 1974: К вопросу о литовско-польских языковых контактах по данным антропонимии города Вильнюса начала XVII века. – Балто-славянские исследования. Москва: Наука, 136–143.

Зинкявичюс Зигмас 1980: К истории литовских личных имен восточно-славянского происхождения. – Балто-славянские этноязыковые контакты. Москва: Наука, 151–156.

Пашкевич М. 1908: Kėdainys, бывшій Ке̇данскій Преображенскій монастырь, Ке̇данская гимназія и типографія. Вильна: Русскій Починъ.

Параускайте Алма 2012: О литовско-польских языковых контактах по данным фамилий жителей города Кедайняй в XVII–XVIII веках. – Студії з ономастики та етимології. 2011–2012. Київ: Інститут української мови НАН України, 213–221.

Tendencies of Formation of Surnames among Kėdainiai Residents (Lithuanians, Poles) in the 17^th–18^th Century

SUMMARY

The article discuses the tendencies of formation of surnames of Kėdainiai residents in the 17^th–18^th century with a focus on the personal names of Kėdainiai residents collected from 24 unique Kėdainiai registry books of the 17^th–18^th century. Kėdainiai inventories of

76

Acta Linguistica Lithuanica LXXVI

Kėdainių (lietuvių, lenkų) pavardžių formavimosi tendencijos XVII–XVIII amžiuje

the 17^th century as well as other historical documents are also mentioned in the article as auxiliary historical documents. Around 2,500 cases of naming Kėdainiai residents (both anthroponyms of different people and various versions of their personal name forms) were collected from the abovementioned old city manuscripts. The analysis of these cases of naming made it clear that surnames originated in all the groups of the local community of city residents at different times. The surnames of the dominant and most influential residents of Kėdainiai were first to originate. In the first half of the 17^th century the residents of Kėdainiai (Lithuanians, Poles) taking up a higher social position were recorded using hereditary personal names. In the second half of the century the individuals belonging to the middle and lower class of the townspeople acquired uniform, common anthroponyms. The records of the second half of the 17^th century show that the townspeople of Kėdainiai had surnames. Apparently, it took longer for the surnames of the city’s lower social classes to form. The stabilization of the surnames of Kėdainiai residents occurred during a later period, i.e. in the 18^th century. Meanwhile, in the case of local communities of large cities, such as Kaunas and Vilnius, the surnames of the city elite first originated in the first half of the 16^th century. The residents of Kaunas, Vilnius and Kėdainiai already had surnames in the second half of the 17^th century. The final formation of the surnames of Kaunas, Vilnius, Kėdainiai, Joniškis residents took place in the 18^th century. When comparing the chronology of the origin and final formation of surnames of the social classes of Lithuanian nobles and peasants and the time of formation of surnames of the townspeople, it turned out that it took longer for the surnames of the townspeople to form compared to the nobility but they formed earlier than those of peasants. The available research of Lithuanian historical anthroponomy testifies that the phenomenon of formation of surnames of the nobility can already be observed in the 15^th century; the process gained momentum in the 16^th century and during a later period. The surnames of peasants gradually originated at the end of the 16^th century only, gathered pace in the 17^th century and finally formed in the 18^th century.

Įteikta 2017 m. rugpjūčio 10 d.

ALMA RAGAUSKAITĖ

Lietuvių kalbos institutas

Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius, Lietuva

[email protected]

Straipsniai / Articles

77