Jonas KLIMAVIČIUS

ГІРНИЦТВО, КОПАЛИНИ, БУРІННЯ, ВИДОБУТОК

Широко вживають вислови «міністерство гірничої промисловості», «гірничорудна промисловість» тощо, тобто всюди кажуть, що копають гори, тоді як мають на увазі, що риються під землею. Можливо, це переклад із російського горнорудный, але перекладено зовсім невдало, адже російське горно литовською — žaisdras. То, може, гірничорудну промисловість краще називати žaisdrinės rūdos pramonė? Хоча й перший варіант не надто вдалий, та й цей не кращий.

З листа

Цікаво, хоча для фахівців це вже не новина: геолог Едуардас Водзінскас ще 16 років тому писав у «Mūsų kalba» і слушно пропонував новий, хоч і подібний термін — kasyba: kasybos pramonė, kasybos institutas, kasybos inžinierius (MK 1979 5 62–63). Отже, це не новина, але йще не надбання давнини: багато кому вона ще невідома або незрозуміла. Тому варто докладніше й систематичніше розглянути це питання — оглянути минуле термінологічної творчості та поміркувати про можливості й обмеження називання понять.

Насправді це двокомпонентне слово kalnakasyba, а не згадане запитувачем словосполучення kalnų kasyba, хоча раніше поряд уживалося й воно: горная наука — наука про гірничу справу BŽ 101. За даними LKŽ V, слово kalnakasyba фіксується лише з 1932 р. (горный промысел — kalnakasyba BŽ 448), тож це справді могло бути калькуванням з російської мови («калька — слово, словосполучення чи вислів, запозичені з іншої мови за значенням, мотивацією, а часто й структурою» KTŽ). Однак пов’язане воно не зі словом горно (нормативний варіант горн — від корень «горіти»), а з прикметником горный (від іменника гора «гора») та компонентом складних слів горно-. У відповідних словосполученнях горный має значення «той, що входить до складу земної кори», «видобутий із надр Землі» та «пов’язаний із видобуванням і переробкою корисних копалин» (див. CCPJA III). Російські словосполучення й складні слова:

32

та складні слова: горное дело, горная наука, горнопромышленность, горнозаводский своєю чергою перекладаються з німецьких Bergbau, Bergwesen та подібних: Berg — «гора», а компонент -wesen відповідає рос. дело — «справа», але також «робота; діяльність; ремесло; бізнес», навіть «підприємство; промисловість» (литовською це російське дело часто передається суфіксом: касирка дело – šaltkalvystė, мокарное дело – tekinimas, военное дело – karyba; докладніше див. LKK XXIV 204); Bau — «будівництво; споруда», «печера, нора», від bauen 1. «будувати; прокладати; виготовляти»; Nester bauen – lizdas sukti, die Bienen bauen Waben – bitės siuva korius; 2. «вирощувати, сіяти»; 3. «обробляти, освоювати поля» (звідси Bauer «селянин, фермер», переносно «шахова пішака», у картах «валет, або хлопець»).

Kalnakasyba як перший компонент була б формально точною, але семантично рабською калькою. Другий компонент аж ніяк не є рабським — він цілком вільний і навіть системний, узгоджується з kasykla (1884 р.), kasynys (1887 р.; пор. жмудське kasiny­s «вибоїста дорога, путівець, насип»: Impiltis-kiams visur blogi keliai, kol kasinį prigauna Lkž. O kad vežė kasinėliu, smiltelės dulkėjo Vž), iškasena.

Iškasena на початку формування літературної мови мало значення «предмет, знайдений під час розкопування землі» Bs, V. Kudir, Š, Vr (також iškasinsvs J. Jabl, Vr). Навіть у DŽ iškasena — «те, що викопують із землі»: archeologinės iškasenos. Однак у DŽ₂ — 1972 р. — перше значення iškasenų «викопані із землі рештки давньої людської культури, корисні мінерали тощо» (ілюстроване лише воно: archeologinės iškasenos) уже є анахронізмом. Його усунули лише через 21 рік — у DŽ₃ знайдені під час розкопок (а не копання!) давні археологічні об’єкти вже називаються archeologiniai radiniai, а iškasenos — це лише «мінеральна сировина, що видобувається»: naudingosios iškasenos. До речі, вже iškasynos у К. Ширвідаса означає «залізна руда»: Ruda/Materia seu terra metallica fossilis. Iškasinos/materia iškasama gietažies/ etc. SD 392, хоча SD 119 має також невизначене значення: Kopáne rzeczy w ziemi. Fossilia, orum. Iškasinos/iškasti dayktay iż žiemes. За LKŽ IV, Sut iškasinės також означає «те, що викопують із землі (метали, руда)».

За словотвором kalnakasyba не є похідним словом (це складне слово), хоча дві-

^* Тут і в інших місцях важкі для друку знаки зі старих джерел замінено сучасними.

33

кам’яний (за будовою, а не за роботою!). Kalnakasyba — це похідне із суфіксом -yba від складного слова kalnakasys (схожим утворенням є рідкісне kalnakasybė NdŽ). Kalnakasys теж істотно відрізняється від своїх джерел — рос. горняк, нім. Bergmann (а Bergvolk — горцы) мають інше значення — горяни, горці). Додамо, що, за даними LKŽ V, крім слова kalnakasys, однокореневого з kalnakasyba, BŽ 493 (рудокоп – рудокас, kalnakasys, kalnavertys), є також давніша форма kálnakasis J.

І тут, хоч це, можливо, й звучатиме банально — наче по-сучасному, — слід звернутися до Європи через давнє вікно литовського народу у західну культуру — Малу Литву. Хоча слова тут, мабуть, дещо випереджають реалії, вони значно давніші, численні й автентичні. Так, у найбільшому регіональному словнику цього краю — F. Kuršaičio “Deutsch-Litausch(es Wörterbuch” (т. I, 1870) маємо: Bergwesen – kalnųkasystės dalykai. kalnkasystė K I 210, Bergbau – etwa: kalnų kasimas. kalnakasystė; vralt. u. ungebraüchlich: rūdu kasimas K I 209, Bergarbeit – etwa: kalnakasystės darbas K I 209, Bergakademie – etwa: kalnakasystės šiūlė K I 209; Bergmann – kalnakasys K I 210, Bergarbeiter – etwa: kalnakasys K I 209, Bergknappe – jauns kalnakasys K I 210. Тут варто також згадати kalnóvė та kálnkasis: Bergwerk – alt und ungebraüchlich: kalnowė. rūdų kasimas. besser: kálno kasimas. od. auch etwa: kálnkastis. jės K I 210 (перший тут був уже P. Ruigys: Bergwerk – Kalnówė, ês, Kálnų Rūdų Kassimmas R 62; так само MŽ 83; лише Kálnówė N); kálnkasis – ein Bergwerk K. З письмових джерел відоме також kalnakasýklė LC 1886 41 «підприємство гірничої промисловості».

Лексикографічна традиція F. Kuršaičio продовжилася в пізніших виданнях — у “Lietuviškos ir angliškos kalbų žodynas” Антанаса Лаліса (3-тє вид., Chicago, 1915): kalnakasys – miner L, kalnakasystė – mining; art or science of mining L (а також kalnavertis, -čio – properly: demolisher of mountains; miner L), kalnovė – hill; hillock; // mine L, mining – kalnakasystė, kasytnės; <…> L 432. Хоча в розмовній мові утвердилися англіцизми maina і mainierius.

Отже, маємо кальку з російської kalnakasyba і з німецької kalnakasystė, а kalnakasys J. Barono, можливо, також запозичене у F. Kuršaičio.

Імовірно, починалося все з гір, тільки копали не гори, а в горах, у горах — не слід тлумачити мотивування через -yba буквально, як у цитованому листі. Проте вже P. Ruigys подає цілком прозоро мотивоване kalnų rūdų kasimas, а форма kalnakasį, дуже схожа на нього, але набагато давніша,

34

рідший рудокоп (разом із усією групою) засвідчений набагато раніше: Kruszco[w?]y kopacz/Scitator auri, Kūdakas(is)/ [коректорська помилка: K=R–J.K.] ruda kasejas SD 133. Rudakassis – ein Erzgräber N, rūdakys I, J: тут живуть rūdakasia(i), де працюють у надрах землі J. Jabl; рідк. rūdų kasinkas: Bergmann, oder Knappe – Rudū Kassinkas, ūk(a) = (Sidabra =)Kassis, sio R 62; rūdininkas: Hammerschmid – Rudininkas, ko R 189, MŽ 252, Rudininkas, o – ein Metallarbeiter, Eisenschmidt N, rūdininkas, –o – ein Metall- oder Erzarbeiter [K] (2. Plv, Žp «мешканець околиць Kazlų Rūdos, Višakio Rūdos» LKŽ XI), rūdininkas = rūdakasy(s) NdŽ; рідк. rūdakas(yba – Bergbau NdŽ. Новітнє rūdvietė Enc VI 568, NdŽ «місце, де є руда, рудне родовище» LKŽ XI має численні давні синоніми — rūdynas 4. M, BŽ 493, NdŽ «поклад руди, шахта»¹⁵ (найширше вживане 1. Q 515, Lex 85, Krz 158, N, Jbl 209, D. Pošk, J, dz., žem. «болото з рудою водою, торфовище», рідк. 3. Dg «земля, що містить руду») LKŽ XI; rūdà KzR «піч для виплавляння заліза, підприємство» (rudnia trš див. rudnė) LKŽ XI; навіть rūda 2. «підприємство з виробництва заліза; ливарня заліза» LKŽ XI: 1. ein Hammer, Eisenhütte (2. das Erz) R, MŽ, Metall, Erz; eine Metallhütte, ein Eisenhammer, у цьому останньому значенні краще Rudinvezia N, der Eisenhammer [K]; рідк. rūdvsis O 79 «рудник» LKŽ XI. Є й цілком подібні назви місць (у складі яких є слово rūdka-sys): rūdakasis «рудник» LKŽ XI: Erzbergwerk – rūdkasis K I 410, Erzgrube – rūdų duobė. rūdkasis, io K I 410 (є також інші назви: Erzütte – rūdų tirpnyčia K I 410); rūdakasa K n «місце, де видобувають руду» LKŽ XI. Давньою є й лексика «видобутку заліза»: geležavietė «гори, місця, де є залізна руда» LKŽ III: želane gory huty. Ferrariae, Gielazawiute SD 541; gelžkasis «залізний рудник» LKŽ III: Eisenbergwerk – etwa: gelžkasis, io K I 364, Eisengrube – gelžkasis, io K I 364; gelžkalvystė «завод з виробництва заліза» LKŽ III: Eisenhammer – etwa: gelžkalvė (і Eisenhütte s. Eisenhammer) K I 365. Нині вони застарілі й непотрібні (не прижилося й akmuo geležiatraukis «магніт» SD 161). Найпізніший і найменш численний — словник вугільної справи: лише angliakasy(s) Š, Vd, angliavietė tsp і рідк. міжнар. anglės Įky «вугільні шахти» (до цієї групи не належать назви деревного вугілля angliade-gys, angliaduobė та хімічні терміни angliarūgštė, angliavandenis,...). Отже, лише kalnakasys, kalnakasyba мотивовані «горами» (насправді,

35

як це зазвичай буває з кальками, немотивована). «Гір» немає ані в уже згаданих kašykla, kasinys, iškasenos; rūdkasys, angliakasys (і aukakasys), ані в багатьох інших, пор.: горнопроходческая бригада – prakasėjų brigada, горнорудное дело – rūdų gavyba, горные богатства – žemės gelmių [mineraliniai] turtai, горное масло – geol. žemės aliejus RKLŽ I.

Žemės aliejus, узятий із GTŽ, не потрапив ні до LKŽ I₁, ні до LKŽ I₂, ні до DŽ. Чи походить він із рос. горное масло, чи безпосередньо з нім. Erdöl, але це «нафта». Nafta — це також нім. Bergöl — у F. Kuršaičio kalninis (od. ūlinis) aliejus K I 210; було й Steinöl — у F. Kuršaičio akmenės aliejus, pėvoblia K II 206, який, за LKŽ I₂, нібито означає «гас» (сучасне нім. Kerosin), хоча й у LL 95 польськ. nafta – akmeninis aliejus, nafta. Мотивація — з надр землі, з каміння й гірських порід, що містяться в земних надрах, пор.: Giliuminiai krikščionybės klodai tūno kaip n a f t a k o r ė t a m e a k m e n y j e ir prašosi išsiurbami LA 1994 68 11. Отже, žemės ir akmens aliejus / akmeninis, uolinis aliejus є мотивованими (хоч і кальками), а kalninis aliejus — не дуже.

І мотивація назви кам’яного вугілля (форма akmens anglis відома, на жаль, лише з неопублікованого, але, очевидно, використаного словника J. Brovodskio) неоднозначна: воно, можливо, так само «кам’яне» (або «наче кам’яне»), пор. kūlių (тобто каменів) anglis J (пор. також нім. Steinkohlenbergbau «промисел кам’яного вугілля»), так само й «гірське», хоча ті гори й кам’янисті [пор. akmens ožys B «гірський козел», а ще виразніше — орел akmeninis N «беркут (Aquila chrysaëtos)»], тобто справжні гори, які литовці часто так і називають: akmeniniai kalnai JV 311, kalnai akmeningi SD 94. Звісно, є й такі akmeninių, мотивація яких — не «гірський», але й не цілком буквальна («з каменю») — akmeninis 2. «пристосований до життя біля каміння (у горах або містах)»; зоол. akmeninė kiaunė (Martes foina) DŽ₃, akmenė 1. зоол. «птах ряду сивкоподібних, що мешкає на кам’янистих узбережжях» (Aronaria interpres) [нім. Steinwälzer]; 2. див. kūltupis — зоол. «птах родини дроздових, що влаштовує гніздо поміж камінням» (Oenanthe oenanthe) [нім. Steinschmätzer] DŽ₃, akmenlinda зоол. «дуже рухлива, коричнева багатоніжка, що живе під камінням, у візерунках та деінде» (Lithobius) DŽ₃. Мотивація прикметника mėdinis у старих писемних пам’ятках, діалектах і фольклорі LKŽ VIII, якщо дивитися синхронно, по-сучасному, може здатися не лише двозначною, а й просто оманливою —

36

«Цей деревний», але це вже була б ремотивація (→ дерево), тоді як справжнє значення — «лісовий, дикий» (→ меде̇, medžio (ліс): medinis осел SD 271, medinis віл «зубр» SD 9, medinė (тобто гірська «дика») коза B, R 167, medinė свиня «кабан» R, girinis (medinis) птах K II 336, mediniai kaveliai J. Jabl (Dv), gaidys medinis «четверина» R 75, medinė кішка «вілпесис» R 402, medinis obelys Kal, mediniai obulai Slnt; Їли коників (тобто сушену сарану) і мед medinį Bt Mr 1, 6. Мабуть, важче помилитися з варіантом medūnas, a: ožka medinōji «козуля» Grv, teterukas — višta medinōji Lz, medinė свиня «кабан» Grv; O tu asile medinąsis! Mžk. Гарно оманливе навіть «домашній» LKŽ VIII 1 — «той, що живе біля дому»: naminė pelė (Mus musculus) — на противагу дикій!; Naminis žvirblis (Passer domesticus) — вічний людський сусід Blv; musia naminė Kp; Ei, broli, broli, broleli mano, kam šovei balandėlį, naminį paukštužėlį? LTR (Ds). У біології такі організми називають синантропними, навіть синантропами (знову стережімося! — не від синантропа, викопної «китайської людини», а від гр. syn- «разом, з» + anthropos «людина») — до них належать і кімнатні (муха, воша, тарган, блоха), і бур’яни садиб та полів — паразити людського середовища (від гр. para «поруч, біля» + sitos «їжа»), але не належать культурні тварини (поняття ширше, ніж приручені — одомашнені), а LKŽ VIII вважає це лише підзначенням згаданого значення — «той, що живе біля дому»: «під опікою людини, утримуваний, вирощуваний біля дому»: naminė antis, naminė bitė, naminiai gyvuliai.

Зрештою, горный може означати навіть геологічний: горный компас — геологічний компас, горная геометрия — геологічна геометрія. О горная порода — просто гірська порода.

Неясний новотвір kalnininkystė, див. kalnakasyba DŽ, слід оцінити як безглуздя.

Зусилля Едуарда Водзінскаса не були марними. У R LKŽ I 1982 року ще небагато встигли, лише біля дело вже горное дело дещо виправлено — (гірнича) справа. PolŽ 1984 року змінив більше: горное дело — гірнича справа, горная промышленность — гірнича промисловість, горник — гірник. У VLKŽ I 1989 року, на жаль, усе старе — «гірниче», гірничої справи зовсім немає. У PŽ III 1992 року є kasyba: відкрита розробка 131, розробка морського дна 128,

37

129. DŽ відреагував, але, будучи не спеціальним (термінологічним чи енциклопедичним), а загальним словником, не міг одразу відкинути kalnakasybos: kalnakasyba — «промислове добування земних багатств, розробка надр», а kasyba — лише «kalnakasyba»; додано тільки kalnakasys — «добувач земних багатств», а kasybininko, на жаль, іще немає. Найприкріше, що досі немає нового словника геологічних термінів.

А газетним перекладачам ні словники, ні мовні статті не пишуть. Ось як легко (чи не соромно?) у них виходить: Учора біля Білого дому були встановлені пікети. Акцію організувала профспілка гірничої металургії LA 1994 59 2. Немає ні гірничої, ні передгірної чи болотної металургії, хоча є болотна руда. Зовсім нелогічна така пара: Шахтарів Кузбасу підтримують вугільники Воркути LA 1993 227 2. Протиставленням могли б бути лише рудокопи і вуглекопи. Зовсім дивно: закінчив <...> інститут нафти й хімії [мабуть, нафтохімічний — J.K.], де здобув спеціальність гірничого інженера LA 1993 206 9. Однак тут цілком несподівано з’ясовується те, чого не обговорив і Е. Водзінскас, присвятивши абзац навіть kasybai (TV 1994 1 44): для нафтовидобутку не підходить і інженер із видобування корисних копалин (а що підійшло б — трохи далі).

Отже, гірнича справа зовсім не підходить. Перегорнувши кілька сторінок про гірничу справу у LTE V, нічого не знаходиш про гірську руду, зате знаходиш те, що здоровим глуздом збагнути неможливо: гірничодобувна промисловість – видобування корисних копалин і первинна переробка (збагачення) – – – Є 5 груп: паливна промисловість (видобування нафти, природного газу, вугілля, торфу, сланців), руд, <...>. <...>; гідромінеральна промисловість (видобування мінеральних, підземних вод, води для водопостачання та інших цілей). Отже, не лише видобування торфу, а навіть свердловини мінеральної води — це гірнича справа, газ, вода — це корисні копалини!.. Навіть шкільний FGŽŽ вже 1987 року пояснює: свердловина — «кругла гірнича виробка в товщі порід, пробурена буровим інструментом»... Тим дивніше, що набагато раніше за видобування (1979 р.) було зафіксовано буріння (1956 р.): буровое дело — буріння GTŽ. Причина — бурінню не вдалося відірватися від буровое дело. Так, навіть у книжці Ж. Кіндеріса «Гідрогеологія і буріння» (1974) буріння... зовсім не вживається. У ній є лише буріння (свердловин) і свердловини. Ніде немає якогось буріння нафтових свердловин, буріння газових свердловин-

38

вих справ. Мабуть, тому gręžyba і не потрапила до DŽ₂, DŽ₃ (хоча є вже в LRKŽ 1971 року).

Поки сформується й усталиться вся система термінів для видобування, мине час. Немотивована калька kalkakasyba так і залишилася недиференційованою. Видобування, безперечно, легко можна конкретизувати — видобування вугілля, видобування руди, хоча поряд із angliakasybą, rūdkasybą не можна відкидати й іншу можливість — вуглевидобування, рудовидобування; уже трапляється золотодобування LA 1994 81 6, 178 2 поряд із дуже давнім auksakasys R 62, auksakasys B, K I 558. На жаль, трапляється ще й видобування срібної руди M ir G 1990 10 21 — має бути видобування срібла (складніше — sidabrakasyba, хоча є sidabrakasys Ser). До речі, золото і срібло можна не тільки добувати, а й збирати, тобто видобувати іншим способом.

Невідповідність терміна корисні копалини, яку всі відчувають, але не виправляють, обходять. Дехто без сорому пише очевидні безглуздя: Але найважливішою з корисних копалин цього краю є нафта M ir G 1973 11 22. Окрему групу корисних копалин становлять питна, технічна й мінеральна підземна вода та розсоли M ir G 1982 12 9. Інші шукають, рясно варіюють, скажімо, лише на одній сторінці 297 книжки А. Лінчюса «Сто геологічних загадок» (1980): корисні копалини, мінеральні багатства, мінеральна сировина та підземні багатства, адже є й органічні — торф, бурштин (щодо нафти сперечаються — отже, це було б незручно). Просто шкода, коли з’являються ще якісь природні копалини KB 1990 11 2 чи навіть земні копалини KB 1994 12 8, якісь природні ресурси LA 1993 209 1. Не все є й багатствами надр, оскільки є також відкрита, тобто поверхнева, розробка. Природні багатства — знову інше, ширше поняття. Однак давно вже є непогане слово видобування «добування»: видобування золота, кам’яного вугілля DŽ₂, DŽ₂ і DŽ₂, видобування золота LmŽ 138. А «те, що видобувають» — це видобуток; це слово вже є в LKŽ IV, але там наведене лише одне джерело — BŽ 117, а значення не визначене: «здобич, достаток». Можна було б не відмовлятися й від мотивації «корисності» — корисні видобутки. Інша можливість — корисні знахідки, адже їх шукають і розвідують (розвідка — разведочное дело GTŽ), а також знаходять. Однак потім їх видобувають, отже, видобутки — точніший термін. Час обмірковувати, обирати й ухвалювати.

39

Скорочення

DŽ₁ – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas: DŽ₁ – I leid., V., 1954. DŽ₂ – II leid., V., 1972. DŽ₃ – III leid., V., 1993.

FGŽ – Solovjovas V., Karpovas G. Fizinės geografijos žodynas-žinynas. K., 1987.

GTŽ – Gudelis V. Geologijos ir fizinės geografijos terminų žodynas. V., 1956.

KB – «Культурос бару».

KT – Gavienis K., Keinys S. Kalbotyros terminų žodynas. K., 1990.

LA – «Летувос айдас».

LKK – Lietuvių kalbotyros klausimai. V., 1985. T. 24.

LKŽ – Словник литовської мови. V., 1941. T. I, I вид., 1968. T. I, II вид. 1956, T. 3. 1957, T. 4. 1959, T. 5. 1966, T. 7. 1970, T. 8. 1978, t. II. У статті вживаються також скорочення цього словника.

LRKŽ – Lyberis A. Lietuvių–rusų kalbų žodynas. V., 1971.

LTE – Lietuviškoji tarybinė enciklopedija. V., 1979. T. 5.

Mir G – «Наука і життя».

MK – «Наша мова».

PolŽ – Rusų–lietuvių kalbų politechnikos žodynas/ Sudarė G. Daugėla. V., 1984.

PŽ III – Pažinimo džiaugsmas: Žemė ir jos gėrybės. V., 1992.

RLKŽ – Rusų–lietuvių kalbų žodynas. V., 1982. T. 1/ Sudarė Ch. Lemchenas.

SD – Перший словник литовської мови: Константинас Ширвідас. Dictionarium trium linguarum [III видання, фототипний текст]. V., 1979. Нумерація сторінок відрізняється від сторінок V видання SD, цитованого в LKŽ.

ССРЛЯ – Словарь современного русского литературного языка. Москва–Ленинград, 1954. Т. 3.

TV – Термінологічні ниви. V., 1994. Кн. 1.

VLKŽ – Križinauskas J. Vokiečių–lietuvių kalbų žodynas. V., 1989. T. 1.

Цифри всюди позначають роки, номери (римські – томи), сторінки.

40