ТЕРМІНОЛОГІЧНІ ДРІБНИЦІ ТА ВИДАННЯ

ТЕРМІНОЛОГІЧНІ РІЗНОМАНІТНОСТІ

1. В. Кудірка і слово сокіл

В. Кудірка не боявся литовського слова, ліпив його, мов добрий гончар глину. У його творах знайдемо і цікаві оказіоналізми (наприклад, шлюпофобія, бразиліоманія), і своєрідні новотвори. Наприклад, борну кислоту він називав неологізмом півкислота, гармату — словом громобій, схованку — таємницею, зброєносця — щитником тощо. Слів громобій, таємниця у таких значеннях немає навіть у великому «Словнику литовської мови», а слова щитник, півкислота наведені лише у творах В. Кудірки.

У своїх сатирах В. Кудірка створив також кілька особових імен російських царських чиновників. Одне з них — Держюбка. За словами В. Кудірки, «добра людина і великий бабій». Мотивація прізвища Держюбки кожному читачеві зрозуміла й проста. Однак з погляду словотвору цей новотвір цікавий у кількох аспектах. У російській мові першим компонентом складних слів типу «дієслово + іменник» може бути наказовий спосіб, наприклад: держиморда, перекати-поле, гори-цвет. Таких утворень у литовській мові немає. Маємо лише, мабуть, єдине давнє й дивне литовське слово калібоба — «четвертий чоловік однієї жінки». Фахівець зі словотвору П. Скарджюс називав це слово дуже давнім утворенням. У діалектах ми ж маємо форми наказового способу й без форманта -k, наприклад: giedy «співай», dedy «поклади», kaly «бий». Отже, хоча створене В. Кудіркою особове ім’я Держюбка трохи завело нас манівцями, таке можуть зробити лише цікаві соколи. У попередньому реченні ми навмисно вжили слово сокіл у тому самому лексичному значенні, у якому його вживав В. Кудірка. Цим словом він називав «вислів». Слово сокіл В. Кудірка утворив від дієслова казати. Отже, слово В. Кудірки сокіл «вислів» і термін сокіл «такий птах» — справжні омоніми. Багато соколів В. Кудірки й через століття цікаві не лише мовознавцям.

105

2. Вайжґантас і слово байка

Кожному, мабуть, зрозуміло, що літературознавчий термін байка — штучне слово. Поки цього терміна ще не було, вживали слово казка. Байки казками називали С. Даукантас і Й. Желвявічюс (1822–1886), який переклав 25 байок І. Крилова й видав їхню збірку. Слово байка утворено від слова казка додаванням суфікса -ėčia. З академічного «Словника литовської мови» може здатися, що автор цього терміна — Й. Яблонскіс. Однак, найімовірніше, термін байка — не його новотвір.

В Інституті литовської мови зберігаються протоколи Термінологічної комісії, що діяла при Міністерстві освіти у 1921 році. З них видно, що 13 жовтня 1921 року К. Буґа, А. Дамбраускас, Й. Яблонскіс, Т. Іванаускас, В. Креве, П. Машіотас, Й. Тумас, А. Сметона й А. Віреліунас обговорювали літературознавчі терміни. Доповідав Й. Тумас. Того дня й було затверджено термін байка. При ньому немає жодного пояснення, як це властиво іншим термінам, тому можна припустити, що цей новотвір запропонував Й. Тумас, а інші учасники засідання його підтримали.

3. Математик З. Жемайтіс і термін число

Дієслово лічити утворене від слова число. Це слово порівняно давнє. У значенні кількості конкретних предметів його вживали М. Дауґша, С. Б. Хілінскіс та інші діячі нашої давньої писемності. Однак як математичний термін слово число є новим і з’явилося лише під час Першої світової війни. Одним із хрещених батьків його термінологізації був математик, професор З. Жемайтіс. Ось що він писав про обговорення цього терміна з Й. Яблонскісом: «Питання про назву числа докладно розглядали. До того часу вживали терміни skaitlis, skaitlinė, skaitlius, а від останнього утворили дієслово skaitliuoti. Нам, математикам, skaitlius здавалося цілком прийнятним, адже й у живій мові були слова подібної структури: derlius, drėblius, dieglius, perteklius. Й. Яблонскіс не надто заперечував проти цього слова, але категорично не погоджувався, щоб від нього утворювали слово skaitliuo-ti: мовляв, іменник можна утворити від дієслова, але з такого штучного іменника знову утворювати дієслово — неприпустимо; з цього приводу він гнівно засуджував уже досить широко поширені новотвори…

106

mokytojauti, gydytojauti тощо. Й. Яблонскіс запропонував уживати слово лічити, і всім нам було зрозуміло, що це будуть найкращі терміни»¹.

Згодом слово число стало родовою назвою і обросло багатьма видовими термінами, наприклад: двійкове, десяткове, похідне, уявне, від’ємне, додатне, дробове, ціле число та ін. Деякі з таких видових термінів трохи образні й називають цікаві поняття. Наприклад, поняття, назване терміном дружні числа, було відоме ще у V ст. до н. е. Це такі числа, кожне з яких дорівнює сумі всіх дільників другого числа (крім самого цього числа). Як не дивно, дружні числа зовсім не схожі одне на одне. Наприклад, дружать числа 220 і 284, оскільки сума дільників першого числа (1, 2, 4, 5, 10, 11, 20, 22, 44, 55 і 110) дорівнює 284, а сума дільників другого числа (1, 2, 4, 71, 142) дорівнює 220. Нині відомо понад пів сотні пар таких дружніх чисел. Однак у всьому світі не знайдеться математика, який сказав би, скільки всього може бути пар дружніх чисел.

Цікавим є й термін досконалі числа. Першим поняття «досконалих чисел» ужив давньогрецький математик Евклід у III ст. до н. е. Він відкрив перші 4 досконалі числа. Найменшими з них були два: 6 (1+2+3) і 28 (1+2+4+7+14). У XVI ст. математики відкрили ще три досконалі числа. Найбільше з них записується 19 цифрами. Нині знайдено загалом близько 20 парних досконалих чисел. Скільки всього є досконалих чисел? Ніхто цього ще точно не знає.

У теорії програмування також знайдемо цікаві терміни зі словом число, наприклад: квадратне число і трикутне число. Першим терміном називають таке число, яке можна зобразити точками, розташованими у формі квадрата, а другим — число, яке можна зобразити точками, розташованими у формі трикутника.

Хоча З. Жемайтіс допоміг закріпити термін число, першим спробував термінологізувати це слово лексикограф Д. Суткевичюс. Він чис-

¹ Žemaitis Z. Lietuviškos matematinės terminologijos istorijai // Lietuvių kalbos leksikos raida. V., 1966. P. 196.

107

науки називав арифметику. Своєрідною особливістю нашої мови є також те, що поняття «дуже багато» в народному мовленні передається фразеологізмом без ліку, а поняття «небагато» — під числом.

4. Натураліст Т. Іванаускас і кілька литовських назв птахів далеких країв

Наш відомий натураліст проф. Т. Іванаускас багато подорожував. Враження від своїх подорожей він описав у кількох книжках, наприклад: «Нотатки натураліста» (В., 1982), «Три місяці в Бразилії» (К., 1931 і В., 1960), «Про звірів і птахів» (В., 1956), «Птахи світу» (В., 1971) та ін. У його книжках знайдемо цікаві новотвори — назви птахів далеких країв. Коротко розглянемо деякі вживані ним терміни, особливо ті, які ще слід уточнити.

У «Словнику литовської мови» слово petrėlis має лише одне значення: так називали сонечко. Однак це слово мало й інше значення. Т. Іванаускас (і не лише він) petreliu називав також маленького морського птаха (Oceanodroma leucorrhoa). Коли наближається буря, він з’являється поблизу суден, і його вважали провісником бурі. Термін, безперечно, біблійного походження — виник від імені святого Петра. Адже пташка ніби бігає по поверхні води, спираючись лапками на гребені хвиль. Вона робить це тому, що гвинт судна, особливо під час бурі, піднімає на поверхню багато дрібних тварин, якими ці пташки живляться. Цей термін, без сумніву, слід вважати нормативним і придатним до вживання.

На узбережжях Атлантичного та інших океанів живуть птахи майже завбільшки з гуску, нині вже значно винищені. Про них Т. Іванаускас писав так: «До ряду веслоногих належить і родина дурноганів (Sulidae). Назву «sula» запозичено зі староскандинавської мови, а один із найвідоміших видів (S. bassana) отримав назву від острова Бас, розташованого неподалік східного узбережжя Шотландії. У деяких мовах (німецькій, польській, російській) цих птахів називають дурнями. Ця невдала назва походить від того, що вони з великої висоти, склавши крила, каменем кидаються у воду, щоб спіймати рибу. У литовській мові ми досі не маємо назви для цього птаха, тому пропоную назву «падукеліс», яка не є принизливою і більше відповідає цьому птахові

108

сміливим діям»². Слова padūkelis у такому значенні немає у «Словнику литовської мови». Цей термін досить звичний. Дивакувата поведінка птаха, взята за розрізнювальну ознаку поняття, — це не його «ігри», як може здатися з мотивації слова padūkelis. Тому ми пропонували б називати цього птаха іншим терміном (наприклад, narūnpaukštis тощо).

У Канаді живе споріднений із дроздами птах Dumetella carolinensis. Т. Іванаускас називає його kačstrazdu (його голос, мовляв, схожий на котяче нявкання). Такий новотвір неправильний. Литовською його краще називати терміном katstrazdis.

У Південній Америці живе родина птахів ряду дятлоподібних, яку Т. Іванаускас називає терміном medaus rodytojai (Indicatoridae). Це пташки завбільшки з горобця, які дуже полюбляють розплід перетинчастокрилих комах. Про них Т. Іванаускас пише так: «Щоб дістатися до бджолиного гнізда, пташка користується допомогою інших — бджолоїда опшрауса або людини. Знайшовши бджолине гніздо, птах, подаючи особливий голосовий сигнал і тримаючись біля людини, наближається до місця, де розташоване гніздо, аж поки нарешті мети буде досягнуто. Так він може вести людину приблизно на 1000 метрів; потім зупиняється й чекає, щоб мед забрали, а йому дісталися личинки»³. В іншому місці тієї самої книжки Т. Іванаускас називає цього птаха medvedžiu (с. 148). Обидва терміни (і medaus rodytojas, і medvedis) досить звичні. Ми вважаємо, що назву цього птаха краще утворити від слова korys, тобто koriapaukštis тощо. Слово bitininkas уже зайняте, оскільки ним називають іншу пташку — Merops apiaster, яка час від часу залітає до Литви.

У Євразії поширені великі хижі птахи — грифи. Вони живляться падлом. Один із їхніх видів — palšasis grifas (Gyps fulvus) — описаний і в «Фауні Литви» (В., 1990). Найбільший представник їхньої підродини — avėdra (Gypaëtus barbatus). Цей термін утворений так само, як і слова žuvėdra, žmogėdra. Інші подібні складні слова — skruzdėda (не skruzdėdra), pelėda (не pelėdra — утворені дещо інакше. Чому? Можливо, тут десь припустилися помилки? Ні, усе закономірно. Слова

² Ivanauskas T. Pasaulio paukščiai. V.:Vaga, 1971. P. 44–45.

³ Ivanauskas T. Ten pat. P. 203.

109

риб-оїд і м’яс-оїд утворюються разом шляхом складання складного слова та додавання суфікса. Отже, орнітологічні терміни рибодер і рибодер цілком правильні. Лише не слід вважати нормативним варіант авіедра⁴, ужитий Т. Іванаускасом.

Kazimieras GAIVENIS

⁴ Іванаускас Т. Там само. С. 66.

110