TARPTAUTINĖ TERMINOLOGIJOS VASAROS MOKYKLA 2005

УПОРЯДКУВАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЇ: ТЕОРІЯ, ПРАКТИКА І ЗАСТОСУВАННЯ

У липні 2005 року в Кельні відбулася Міжнародна літня школа з термінології. Упорядкування термінології: теорія, практика і застосування. Організаторами цих навчань, що проводяться раз на рік, були Інститут управління інформацією Кельнського університету прикладних наук і Termnetas – Міжнародна мережа з термінології; викладачами були відомі професори з Німеччини, Австрії, Данії, Бельгії та США. На п’ятиденне теоретичне й практичне навчання зібралося понад 30 учасників з усього світу: перекладачі, викладачі, науковці, студенти, працівники державних установ та інституцій Європейського Союзу.

На лекціях ішлося про поняття терміна, термінології та упорядкування терміносистем, способи й інструменти упорядкування термінів, їхні види, перекладацьку роботу та авторське право. На практичних заняттях учасників знайомили із системами упорядкування термінів і навчали працювати з ними. Під час циклів лекцій Основи теорії: моделі, поняття, терміни, об’єкти та термінологічна робота професор Копенгагенської бізнес-школи Геріберт Піхт, спираючись на стандарти Міжнародної організації зі стандартизації (ISO), ознайомив слухачів з основними поняттями термінології: фахова комунікація, спеціальна мова, термінологія, функції термінології, терміносистема. Визначивши поняття терміна й термінологічної роботи, він наголосив на основних принципах творення термінів: мовних (ясність, системність, нормативність, словотвірна відповідність, однозначність, стислість, прозора мотивація, зручність), соціолінгвістичних (корисність, естетичність, відповідність мовній політиці) та методичних (розроблення за участю фахівців, відповідність усталеним моделям, використання ресурсів власної мови та узгодженість із терміносистемою).

У лекціях професор Віденського університету Герґард Будін Зв’язки між поняттями, системи, онтології та створення Всесвітньої семантичної мережі: від термінології до онтологій і систем організації знань порушив питання зв’язків між поняттями та систем понять і зазначив, що і термінологія, і онтології мають на меті упорядкування даних та опрацювання й упорядкування інформації. Було представлено програми для створення онтологій OntoEdit, CORPORUM, CIDOC CRM. У лекції Багатомовна система покажчиків до словника термінів з управління ризиками розповідалося про розроблюваний термінологічний проєкт за участю різних міжнародних установ та організацій. Словник покажчиків IRGC має широкий профіль і

¹ Онтологія в інформатиці — це специфікація сукупності понять певної галузі, тобто перелік понять, список із зазначеннями та описами.

178

охоплює різні галузі, соціальні верстви, мови, культури й тексти. У цьому словнику переважно спираються на контексти термінів, зв’язки між термінами й текстами та переклади; основну увагу приділяють визначенням, моделям понять і онтологіям. Було наголошено, що основними формами впорядкування термінів у цьому проєкті є пояснення й опис культурного та мовного різноманіття.

Професорка Університету Кента у США Сью Еллен Райт у лекції Упорядкування терміносистем ознайомила слухачів із поняттями технологічного процесу й планування проєктів та розповіла про загальні цілі впорядкування терміносистем. Вона навела приклади традиційного, раціонального й універсального впорядкування термінів. Наголосила, що роботу з упорядкування терміносистем виконують керівники проєктів, мовознавці-термінологи та фахівці відповідних галузей. Професорка виокремила такі етапи впорядкування терміносистем: подання терміна, створення термінологічної статті, введення даних, модифікація (оновлення або заміна), перевірка (термінологом або фахівцем відповідної галузі), затвердження або вилучення, стандартизація, публікація. Професорка ознайомила слухачів із комп’ютерними системами для впорядкування терміносистем — SDL WorkFlow Service, Trados TeamWorks, Star Translation Workflow Server, Lionstream Workflow та ін. Про структуру баз даних терміносистем, термінологічні дані, їхнє розміщення й рівні, а також інші категорії даних ішлося в лекції Категорії даних для впорядкування терміносистем; у лекції Визначення та контекст — про складові частини визначень, звичайні вимоги до написання та недоліки визначень у базах даних. Наголошувалося, що визначення терміна або поняття завжди має містити посилання на предметну галузь.

У лекції Розпізнавання термінів професорка Сью Еллен Райт розповіла про онлайн-ресурси з термінології та зазначила, що точність, надійність і актуальність інтернет-джерел завжди потрібно оцінювати. У пошуковій системі Google виникає проблема синонімії та омонімії, а в онлайн-словниках — проблеми надійності джерела й мінливості. Результати пошуку потрібно оцінювати з погляду значення й термінології, тобто брати до уваги значення виявленого терміна, його вживання, синоніми, скорочення, відповідники та визначення. Професорка зазначила, що слід керуватися критеріями CARS: надійністю, тобто оцінюванням надійності автора або спонсора вебсайту, а також точністю й обґрунтованістю — відповідністю іншим відомим джерелам інформації. Одну лекцію було присвячено й економічним аспектам термінології. У лекції Авторське право в упорядкуванні терміносистем йшлося про основні принципи авторського права, види інтелектуальної власності, що охороняються й не охороняються. Обговорювалося, якою є роль термінолога в термінологічній роботі, що саме авторське право охороняє, а що не охороняє в упорядкуванні терміносистем. Було повідомлено, що правовий захист баз даних та їхнього вмісту передбачено Директивою 96/9/ЄБ Європейського Парламенту і Ради.

179

Професорка Фріда Стойрс (Lessius Hogeschool) розповіла про особливості перекладу медичної термінології. Переклади в галузі медицини становлять більшу частину всіх перекладів; дуже важливими є класифікаційні системи — наприклад, у біомедицині їх налічується понад 19 тисяч. Вона ознайомила слухачів із класифікаційними системами WHOART, Snomed, ICD & ICD-9-CM та іншими джерелами. Перекладачам медичної термінології потрібно критично оцінювати джерела, спеціалізовані й загальні словники, енциклопедії та журнали. На лекції Технічна документація переважно йшлося про індивідуальну техніку перекладу. Щоб якісно створювати й перекладати технічні документи, потрібно перевіряти джерела, упорядковувати термінологію та стежити за змістом.

Професор Клаус Дірк Шміц із Кельнського університету прикладних наук на лекції Моделювання даних розповів про термінологічні бази даних. Щоб створити корисну базу даних, потрібно вибрати відповідні категорії даних і передбачити належні зв’язки між даними. Він наголосив, що успішне впорядкування термінології передбачає вибір відповідних категорій даних, належне моделювання термінологічних статей і вибір відповідного інструмента або програмного забезпечення для управління термінологією. На лекції Системи управління термінологією ішлося про значення та користь термінологічних баз даних. Навівши приклади програм Multiterm і TermStar, він зосередився переважно на проблемах створення термінологічних баз даних. Коротко оглянувши історію розвитку систем управління термінологією, він навів їхні типи: системи з визначеною та невизначеною структурою статей. Професор зазначив, що нові системи управління термінологією не пристосовані до специфічних сценаріїв використання, наприклад, потреб малих груп чи навчання. Щоб створити належну структуру бази даних, потрібно спиратися на стандарти ISO: ISO 704, ISO 1087, ISO 12620, ISO 12200. На лекції Термінологія локалізації програмного забезпечення йшлося про те, що чітка, умотивована й послідовна термінологія та її розроблення полегшують користування програмним забезпеченням.

На практичних заняттях учасників переважно навчали працювати з програмним забезпеченням для управління термінологією Multiterm — планувати структуру бази даних, добирати категорії даних і створювати власну базу даних. Учасникам літньої школи вручили сертифікати, а під час підсумкової бесіди вони поділилися досвідом і враженнями. Міжнародна літня школа з термінології особливо корисна тим, хто цікавиться практичною термінологією та переважно працює з перекладом термінів, упорядкуванням документів і створенням баз даних.

Robertas STUNŽINAS Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius E. paštas [email protected]

Отримано 2005-12-09

180