Alvydas UMBRASAS

Інститут литовської мови

ПРАВОВІ ТЕРМІНИ НА ПОЗНАЧЕННЯ ОСІБ У КОДЕКСАХ ЛИТВИ 1918–1940 РР.

Джерелами дослідження є неофіційні переклади литовською мовою російських кодексів, що діяли в Литві у 1918–1940 рр. (перелік скорочень наведено наприкінці статті). Це дослідження продовжує цикл статей про правові терміни, започаткований у № 8 журналу Terminologijos. У ньому розглядаються правові терміни, що позначають осіб. У різних галузях науки чи діяльності потреба позначати осіб термінами неоднакова. Є галузі, у термінології яких позначень осіб дуже мало або, можливо, їх узагалі немає (це передусім стосується точних наук). У соціальних науках неможливо обійтися без термінології, що позначає осіб. Право належить до галузей, у центрі розгляду яких перебувають людські відносини та діяльність людей.

Слід заздалегідь зазначити, що найменування осіб не однаковою мірою є термінами. Стверджується, що термінологічний статус назв діячів є проблематичним, а слово kalbininkas («мовознавець») не є терміном мовознавства, оскільки не позначає спеціального поняття цієї науки. Пропонується виокремити номенклатуру назв спеціальностей в окрему підгрупу термінології (Gaivenis 2002: 31). У кодексах 1918–1940 рр. слова teisininkas («правник») не виявлено, проте є advokatas («адвокат») C₃₃ 569 T, CTI₃₈ 44, BS₃₄ 155 T, BPI₃₀ 561, prisiekusysis advokatas («присяжний адвокат») C₃₃ 1539 T, CTI₃₈ 44, BS₁₉ 30/8, BPI₃₃ 44. Важко знайти критерії, за якими ці слова не слід було б відносити до правових термінів.

Для дослідження зібрано не лише такі терміни, які чітко позначають людей (фізичних осіб), а й пов’язані з ними терміни аналогічного вираження, придатні для позначення як фізичної, так і юридичної особи (наприклад: позивач, відповідач).

У досліджуваних кодексах знайдено близько 800 правових термінів на позначення осіб (тобто майже сьому частину всіх ужитих у кодексах термінів). Приблизно половина з них — однослівні, половина — складені (переважно двослівні). Складені терміни у статті також описуються за головним компонентом (разом з однослівними).

Якщо розглядати за головним компонентом (однослівні терміни мають лише один компонент), то більшість термінів на позначення осіб мають литовське походження

107

(близько 700, тобто близько 88%). Це термінологізовані прості¹ слова або термінологізовані чи новоутворені похідні. Знайдено лише трохи більше ніж 20 однослівних простих (неподільних за словотвірною будовою) термінів, якими називають осіб. Щоправда, якщо додати до них складені терміни, основним компонентом яких є ті самі прості терміни, загальна кількість наближається до 100 (близько 14% термінів литовського походження за основним компонентом).

Зпростих термінів у контексті теми, що розглядається, насамперед слід згадати особу CI₃₃ 533/13. Вона входить до складу складених термінів: із тим самим значенням особа, що зникла BPI₃₃ 852, особа, що зникла безвісти CTI₃₈ 1775, особа, що невідомо де зникла CTI₃₈ 1451, особа, місцеперебування якої невідоме CI₃₃ 254 T, CTI₃₈ 1775 T; відповідальна особа CI₃₃ 2105 S, цивільна особа BPI₃₃ 1252, фізична особа CI₃₃ 420 S, BS₃₄ 39 R, підозрювана особа BPI₃₃ 46 (і особа під підозрою BPI₃₃ 257/1), обвинувачена особа BPI₃₃ 46 (і особа, якій пред’явлено обвинувачення CI₃₃ 574 S), колегіальна особа CI₃₃ 2325 T, вільнонаймана особа CI₃₃ 56, потерпіла особа BPI₃₀ 43, особа, яка вчинила злочин BPI₂₄ 223 (і засуджена особа BS₃₄ 59 T, засуджена особа BS₃₄ 53 V), стороння особа CI₃₃ 514 S, CTI₃₈ 44, BPI₃₃ 620/3, особа, притягнута до кримінальної відповідальності CI₃₃ 647 S, приватна особа CI₂₈ 982, BPI₃₃ 2 (і приватна особа CI₃₃ 31, CTI₃₈ 2, BS₃₄ 156 P), заінтересована особа CI₃₃ 919 S, CTI₃₈ 1215 S (і заінтересована особа CPI_3IV 241, CTI₃₈ 1164), третя особа CI₃₃ 1691 PT, BS₃₄ 72 P, BPI₂₄ 700 (і третя особа CI₃₃ 533 T, CTI₃₈ 128/1, BPI₃₃ 778). До речі, у кодексах того часу не виявлено ненормативної форми називного відмінка tretysis asmuo, яка зрідка трапляється в сучасних правових актах (наприклад, CK 2000: 6.51 ст.). Слід звернути увагу, що Державної

¹ Прості слова тут розуміються у словотвірному сенсі, тобто такими вважаються слова, які не піддаються словотвірному членуванню. Замість компонента paprastasis вживається також pirminis (Urbutis 1978: 62). Щоправда, у термінології paprastasis žodis має й інше значення. Його часто розуміють як протиставлення спеціальним словам (термінам) у діалектах і літературній мові (незалежно від словотвірної структури), коли йдеться про їхню термінологізацію, тобто перетворення на терміни (див. Keinys 1980: 63–64). К. Гайвеніс висловлюється чіткіше: він говорить про перетворення готових слів на терміни (Gaivenis 2002: 51–53), хоча в тексті згадує також прості слова (Gaivenis 2002: 53). С. Шалкаускіс уживав для цього терміни profaniškasis žodis, profaniškoji kalba (Šalkauskis 1991: 24), але трапляється й paprasta kalba (Šalkauskis 1991: 44). У лексикологічних працях іноді йдеться про термінологізацію загальнонаціональних слів (Jakaitienė 1980: 73), або терміни поділяють на новотвори і народні слова (Drotvinas 1987: 51).

108

Термінологічна комісія, що діяла при Раді, наприкінці періоду Незалежності замість нині звичних термінів фізична особа і юридична особа досить вдало пропонувала особа, яка є фізичною і правосуб’єктна особа (TTP 1940: 185). Перший термін міг бути новим (у кодексах його немає), а правосуб’єктна особа вже вживався (CI₃₃ 698 T, CTI₃₈ 45 T). Пропозиція не прижилася. На думку П. Кнюкшти, вживання слова особа для називання установи чи організації (за зразком інших мов) спотворює значення цього слова, проте є терпимим, оскільки не посягає на мовну систему. На його думку, можна було знайти й кращі терміни, наприклад, юридичний суб’єкт (Kniūkšta 1999: 18–19).

Термін «людина» також пов’язаний із терміном CI₂₈ 533/13, BS₁₉ 39. Останній у досліджуваних кодексах, очевидно, іноді вживався у значенні першого, наприклад: малолітня людина BS₁₉ 421, неповнолітня людина BS₁₉ 420, розумово неповноцінна людина BS₁₉ 282, стороння людина CI₃₃ 1246 T, CTI₃₈ 13, повнолітня людина CI₂₈ 150/1, приватна людина CI₃₃ 1537 (і приватна людина CI₃₃ 212, BS₃₄ 471 T).

У незвичному значенні вжито термін draugas «член товариства» CI₃₃ 2129, CPI₃₁C 36/3, член повного товариства CPI₃₁C 26. Таке термінологічне значення не виділено в LKŽ.

Чималу групу становлять терміни спорідненості, потрібні цивільному праву. Більшість із них — давні індоєвропейські спадкові слова², наприклад: брат CI₃₃ 204, CTI₃₈ 83, BS₁₉ 455, BPI₃₃ 705, дочка CI₃₃ 125, родич через шлюб CI₂₈ 23, CI₃₃ 23, CPI₃₁V 417, BPI₂₄ 99 (свойственник), сестра CI₃₃ 23 S, CTI₃₈ 83, BS₁₉ 455, BPI₃₃ 705, син CI₃₃ 125, свояк «родич через шлюб» CI₂₈ 254, CI₃₃ 1054 S, CTI₃₈ 86, BS₃₄ 518 S, BPI₃₀ 85, BPI₃₃ 85 (свойственник), брат дружини CI₃₃ 996 T, батько CI₃₃ 125, чоловік «подружжя» CI₂₈ 41, CTI₃₈ 1086, BS₁₉ 29, BPI₂₄ 751, BPI₃₃ 1013 T (супруг), зять CI₃₃ 1051 T, дружина «подружжя» CI₂₈ 41, CI₃₃ 23 S, CTI₃₈ 1086, BS₁₉ 29, BPI₂₄ 751, BPI₃₃ 85 (супруга); кілька балтійських, наприклад: невістка CI₃₃ 996 T, тесть CI₃₃ 1051 T, дитина CI₃₃ 12, CTI₃₈ 371, BS₃₄ 170 R; одне давнє слов’янське запозичення — онук³ CI₂₈ 203. Щоправда, хоча тепер цього й не відчуваємо, дружина, дитина історично є похідними словами

² Походження перевірено за працями А. Сабаляускаса, зокрема за його Лексикою литовської мови (див. Sabaliauskas 1990).

³ Мовний порадник виправляв слово anūkas, -ė; -ai на sūnaitis, dukraitė; vaikų vaikai, vaikaičiai, palikuonys (KP 1939). У KPP 1985 його немає, у DŽ 2003 його подано, хоча щодо нормативності його вживання іноді висловлюють сумніви. У сучасних кодексах уживається термін vaikaičio.

109

(Skardžius 1996: 296; Keinys 1999: 27–28). Існувало чимало видових термінів на позначення дитини, наприклад: дитина, передана на виховання Cl₃₃ 190, узаконена дитина Cl₃₃ 144, малолітня дитина Cl₃₃ 106 S, дитина, не передана на виховання Cl₃₃ 181, неповнолітня дитина Cl₃₃ 164, дитина, яка не досягла повноліття Cl₃₃ 131, позашлюбна дитина CP₃₁ᵥ 325/1, CT₃₈ 1460/2 S, байстрюк CT₃₈ 325/1, BS₃₄ 445 T, прийомна дитина Cl₃₃ 163, законна дитина Cl₃₃ 144.

Чоловік у первинному значенні — «доросла особа чоловічої статі», дружина — «доросла особа жіночої статі». Їх уживання у значенні чоловіка й дружини відоме ще з давніх писемних пам’яток; щоправда, чоловік у цьому значенні вживався дуже широко, а дружина — лише епізодично (Buivydienė 1997: 18, 19, 61–64). У досліджуваних кодексах чоловік, дружина стали термінами зі значенням подружжя, однак частіше вживалися в перших перекладах кодексів, тоді як у пізніших частіше траплялися подружжя (як у сучасному праві).

Цікаво, що для називання родичів через шлюб у кодексах уживали слова родич, свояк. Родич частіше трапляється в цивільних кодексах і ранніх перекладах цивільного та кримінального процесуальних кодексів (Cl₂₈ 4, Cl₃₃, CP₃₁ᵥ, BP₂₄), свояк — у пізніших перекладах процесуальних кодексів (BP₃₀, BP₃₃, CT₃₈). Семантичний розвиток слова «свояк» досить докладно описано R. Buivydienė (1997: 177–190). Свояки спочатку означали осіб, породичаних через одруження сестер (чоловік сестри, сестра дружини), а пізніше — осіб, породичаних через одруження братів (дружина брата, брат чоловіка), аж доки значення зрештою настільки розширилося, що стало позначати всіх родичів через шлюб. За словами A. Salys, слово родич у значенні родича через шлюб у діалектах трапляється дуже рідко (Salys 1979: 176) (таке значення в LKŽ не відмежовується від значення кровного родича), і загалом навряд чи в живій мові родича через шлюб і кровного родича називають різними словами. Таке значення слова родич не закріпилося в праві; його критикував і A. Salys (там само). Сьогодні для цього вживають слово свояк. Хоча, можливо, часто обходяться й без цього слова, для називання такого споріднення вживають лише похідне від нього слово — свояцтво (TŽ 1954; CK 2000: 3.136 str.). Судячи з деяких сучасних законів, відповідні пари такі: спорідненість — родич, свояцтво — особа, пов’язана відносинами свояцтва (LRVTĮ 1999: 9 str.). Слова «свояк», імовірно, уникають через його багатозначність, або принаймні

⁴ У тексті Cl₂₈ вживаються і свояк, і родич, проте наприкінці книжки останнє виправлено на «свояк». Замість «savočmeninkai» вжито також слово «gentainis» Cl₂₈ 1054.

110

skliaustuose pateikiamas paaiškinimas – svainis (sutuoktinio giminaitis) (LRVAĮ 1999: 21 str.). Prie svainio (svainystės) įtvirtinimo teisėje anuomet prisidėjo A. Salys (1979: 176, 187), dalyvavęs Valstybės Tarybos Terminologijos komisijos veikloje, nors jau šioje komisijoje galėjo būti pastebėtas terminijai nepriimtinas tarmių nulemtas svainio daugiareikšmiškumas. Galbūt todėl ši komisija svainiui, svainė paliko senesnes reikšmes (Schwager, šurin, svojak; Schwägerin, svojačinica), o vedybų giminaičiui įvardyti teikė terminą svainaitis (Verschwägerter; svoistvennik) (TTP 1939: 479). Jis greičiausiai buvo padarytas pagal analogiją su giminaitis. Darybiškai ir sistemiškai visai galimas, tačiau Nepriklausomoje Lietuvoje šiam terminui prigyti jau nebuvo kada, o sovietmečiu jis nepastebėtas. Nepateko ir į LKŽ. Tai gali būti A. Salio naujadaras. Jis, iš pradžių teikęs svainio daugiareikšmiškumą (Salys 1979: 187), galėjo apsigalvoti.

До іншого типу належать рідкісні в кодексах терміни дядько C₃₃ 204, тітка C₃₃ 1137. P. Skardžius вважає їх словами дитячої мови, утвореними з двох однакових звукосполучень, — подвоєними, або редуплікованими, утвореннями (Skardžius 1996: 22, 23). Синхронічно вони неподільні. Деякі дослідники (наприклад, E. Fraenkel) вважають їх запозиченнями зі слов’янських мов (Sabaliauskas 1966: 13).

Більшість термінів на позначення осіб, уживаних у кодексах 1918–1940 рр., є похідними утвореннями (або складеними термінами, головним компонентом яких є похідне утворення). Одні з цих утворень термінологізувалися, інші є новотворами права. Часто буває складно відрізнити перші від останніх (особливо коли йдеться про продуктивні типи), оскільки бракує даних з історії слів.

Як зазвичай, серед похідних утворень переважають суфіксальні похідні. У досліджуваному матеріалі виявлено близько 450 термінів, утворених за допомогою суфіксів (або таких, що мають відповідний головний компонент), тобто близько 67% термінів литовського походження. Ці терміни на позначення осіб (однослівні або головні компоненти складених термінів⁵) належать до двох словотвірних категорій: назви діячів і носіїв дієслівної ознаки та назви носіїв ознаки, вираженої іменником. Більше виявлено термінів першої категорії — близько 320, з яких приблизно половина є однослівними, а половина — складеними (тобто мають такий головний компонент). Найпродуктивніші два суфікси: -tojas і -ėjas.

⁵ Складені терміни, що мають той самий головний компонент, рахуються як окремі одиниці.

111

Суфікс -tojas, -a є найуживанішим суфіксом назв діячів і носіїв дієслівної ознаки не лише в досліджуваному матеріалі, а й у мові загалом, зокрема в термінології (Urbutis 1965: 317; Keinys 1975: 25). У досліджуваних кодексах знайдено 60 похідних із цим суфіксом (однослівних термінів), наприклад: aikvotojas CT₃₈ 1460/13 (растомучель, пор. eikvotojas CT₃₃ 1383, CT₃₈ 1460/21 T), aukotojas «особа, яка дарує майно державі чи комусь іншому» CI₃₃ 986, derėtojas «учасник торгів» CT₃₈ 1171 T, dovanotojas CI₃₃ 974, CT₃₈ 258 T, gabentojas BP₃₃ 1149 (провозитель), gimdytojai «батьки» CI₃₃ 194, CP_31v 1345/10, gyventojas CT₃₈ 1460/19 T, BS₃₄ 401 S, BP₃₃ 216, globotojas CI₃₃ 12, BP₃₃ 85, ieškotojas «позивач» CT₃₈ 161/6, BS₁₉ 160, kainotojas «оцінювач» CI₃₃ 675, CP_31v 1007, BP₃₃ 113 T, kaltintojas CI₃₃ 574 S, BS₃₄ 419 T, BP₃₃ 63, klastotojas BS₃₄ 442 P, kurstytojas BS₁₉ 51, laiduotojas CI₃₃ 1555 S, CT₃₈ 161/3, BP₃₃ 80, laikytojas⁶ CI₃₃ 1512 S, BS₁₉ 617, liudytojas CI₃₃ 31, CT₃₈ 54, BS₃₁ 30, BP₂₄ 161, BP₃₃ 50, mokėtojas BS₃₄ 578 T, prašytojas CI₃₃ 56, CT₃₈ 54/1, rikiuotojas «упорядник» BS₃₁ 605, rūpintojas CI₃₃ 6, CT₃₈ 1543, BS₁₉ 30/6, BP₃₃ 975/1 V, samdytojas CI₃₃ 1744, CT₃₈ 138, BS₁₉ 208, skolintojas CI₃₃ 584, BS₁₉ 606, tardytojas⁷ CI₃₃ 1512 S, BS₃₄ 158 R, tarnautojas CI₃₃ 102, CT₃₈ 616, CP_31v 1086, BS₁₉ 396, BP₃₀ 1120, turėtojas CI₃₃ 420 (владелец), tvirtintojas BS₃₄ 636 T, valdytojas CI₂₈ 420, CI₃₃ 442 T, CT₃₈ 34, CT₃₈ 1116, BS₃₄ 624 S, vykdytojas BS₃₄ 51 R, BP₃₃ 955.

Приблизно третина похідних на -tojas має префікси, наприклад: antspaud(u)otojas CT₃₈ 1696, atsakytojas «відповідач» CI₃₃ 1530 T, BS₁₉ 160, įgaliotojas CI₃₃

⁶ У кодексах із laikytoju ототожнюється turėtojas та savininkas, наприклад: «[іменні процентні] папери за тим самим рішенням кримінального суду мають бути повернуті їхньому останньому т р и м а ч е в і, як їхньому справжньому в о л о д а р е в і та законному в л а с н и к о в і» CI₃₃ 1512 S. Тепер замість laikytojo вживають turėtojas або savininkas.

⁷ Ще 1892 року J. Jablonskis писав про слово допит, допитувати, зазначаючи, що воно відоме здавна: вже Donelaitis уживав його у значенні «досліджувати шляхом розпитувань». Це слово J. Jablonskis пов’язує з говорити, тобто допитую означає «роблю так, щоб інші говорили, що знають про розшукувану справу» (Jablonskis 1935: 12, 13). Він згадує також Kuršaitis, у словнику якого допитувати, слідчий означає «досліджувати», «дослідник», і пропонує: «Слідчими можна було б називати наших “слідопитів”, бо день у день вони лише допитують інших; уся їхня робота — допит інших» (там само). Допитувати можна пов’язати також із досліджувати (ітератив), що пояснює зв’язок із «дослідником» у Kuršaitis.

V. Urbutis tardytoją laiko J. Jablonskio naujadaru (Urbutis 1999: 430), tačiau J. Jablonskis tik pasiūlė šį žodį vartoti tam tikra reikšme.

112

687, CTI₃₈ 47, BS₃₄ 44 S, irodinėtojas CI₃₃ 120, įvaikintojas CI₃₃ 145 S, CTI₃₈ 1460/12, nusiunomotojas «той, хто здає в оренду, орендодавець» CI₃₃ 1691, pasirašytojas «той, хто підписав за неписьменного» CI₃₃ 919 S, pasisavintojas BS₃₄ 574 S, pavaduotojas CI₃₃ 691 T, paveldėtojas CI₃₃ 132, CI₂₈ 533/10, pristatinėtojas CI₂₈ 1740 (поставщик), pristatytojas CTI₃₈ 470, BS₃₄ 591 T (поставщик UGS), prižiūrėtojas BS₁₉ 311, užsakytojas «замовник» CI₃₃ 1737 S, užstatytojas CI₂₈ 1630, CI₃₃ 1664. Для багатьох наведених тут похідних префікс є необхідним, майже лексикалізованим (таким, що надає нового значення), однак є й такі, у яких префікс необов’язковий, наприклад: išieškotojas «позивач» CI₃₃ 1399 S, CPI₃₁₆ 161/16, CTI₃₈ 161/10, išnuomotojas CI₃₃ 1691 T, CTI₃₈ 1460/29 T, išžagintojas BS₃₄ 520 S, suklastotojas BS₃₄ 440 S, sukurstytojas BS₃₄ 131 T. До речі, цікаво, що протилежність nuomotojo – nuomininko розрізняється префіксами: išnuomotojas – nusiunomotojas (терміна nuomotojas не знайдено, nuomininkas уживається часто). У деяких із наведених випадків у сучасному праві вживаються лише похідні на -ovas: atsakovas, ieškovas, užsakovas. Й. Яблонскіс рекомендував правовий термін atsakovas (зіставляв із ieškovas), а atsakytoją пропонував залишити для школи та інших галузей (Jablonskis 1936: 105). Останній термін юристи вживали частіше лише на початку незалежності; він був у рукописному словнику (TTTŽP: 61).

Похідні з розглядуваним суфіксом часто виступають основними компонентами складених термінів (таких термінів навіть більше, ніж однослівних), наприклад: varžytynių dalyvautojas CI₃₃ 1492, kontrabandos gabentojas BPI₃₃ 1174, teismogydytojas BS₁₉ 171, BPI₃₃ 337, nuolatinis gyventojas CTI₃₈ 1673 T, pirminutinis turto įgytojas⁸ CI₂₈ 420, prisiekusysis kainotojas BPI₃₃ 335, privatinis kaltintojas BPI₃₃ 5, termininis laiduotojas CTI₃₈ 651, įmonės laikytojas BS₃₄ 363/3, užstato laikytojas CI₂₈ 542/24, CTI₃₈ 1586 T, vekselio laikytojas CTI₃₈ 161/3, BS₃₄ 440 T, kvotos liudytojas CI₃₃ 28, sutuoktuvinių liudytojas CI₃₃ 36, valstybės verslų ančdelio mokėtojas BS₁₉ 546, teisių paveldėtojas CPI₃₁V 458, įpėdinių neįvaldinto palaikų turto rūpintojas CPI₃₁V 1744, vakansinio palikimo rūpintojas CTI₃₈ 1744, testamento sudarytojas CI₃₃ 1048 S, nužudymo sumanytojas BS₃₄ 457 S, вільнонайманий

⁸ Незвичне похідне слово, однак його вживав уже К. Сирвідас. У кодексах частіше траплялося igijė-jas, траплялися також не наведені в LKŽ форми igijėlis, isigijėlis (див. далі).

113

службовець CTI₃₈ 1289, BS₃₄ 532 S, державний службовець CTI₃₈ 261, BS₃₄ 471 T, довічний утримувач майна CI₃₃ 533/1, землевласник CI₃₃ 434, фактичний володілець CI₃₃ 533 T, CTI₃₈ 29 T, розпорядник процесу BPI₃₃ 249 P, виконавець рішення BS₃₄ 59 T, виконавець заповіту CI₃₃ 1048 S, CPI₃₁V, CTI₃₈ 24.

Суфікс -tojas у живій мові досить поширений, тому нелегко сказати, які похідні термінологізувалися, а які утворені спеціально для права. І загалом класифікація похідних із цим суфіксом на термінологізовані та новотвори викликає чимало сумнівів, адже таку похідну можна закономірно утворити будь-коли, коли потрібно назвати діяча. Наприклад, слово kaltintojas у LKŽ не зафіксоване за діалектами й давніми писемними пам’ятками, хоча засвідчені kaltinti, kaltinykas (kaltininkas). Термін kaltintojas у 1922 році запропонувала Термінологічна комісія (докладніше див. Umbrasas 2001: 81). Чи було створено новотвір? Імовірніше, тут маємо справу з лакунами лексикографії, а не з тим, що це слово ніколи раніше не вживалося (для таких досліджень, крім давніх писемних пам’яток, дуже потрібен корпус текстів писемності XIX — початку XX ст.). Оскільки суфікс -tojas дуже звичний, можливо, саме тому згодом поширилися кілька похідних від тієї самої основи із суфіксом -ovas, які були дещо специфічнішими й більше віддалилися від звичайної лексики. За даними LKŽ, більшість раніше згаданих похідних із розглядуваним суфіксом зафіксовано у словниках чи інших писемних джерелах ще до XX ст. До слів цього століття можна було б зарахувати, наприклад, терміни antspauduotojas, įgaliotojas, įrodinėtojas, įvaikintojas, kainotojas, klastotojas, rikiuotojas, vykdytojas.

За функцією, значенням і закономірністю словотвору суфікс -ėjas, -a дуже подібний до щойно розглянутого, однак похідних із ним виявлено дещо менше — майже 40 однослівних термінів (і лише трохи більше складених). Трохи більше половини з них мають префікс, наприклад: atpirkėjas «той, хто повертає родове майно» CTI₃₈ 1448, įgijėjas CI₃₃ 1424 T, CTI₃₈ 161/3, BS₃₄ 591 S, įkeitėjas CI₂₈ 1664, CI₃₃ 1630, CTI₃₈ 1068, BS₃₄ 577 S, įskundėjas BS₃₄ 157 R, BPI₃₃ 1204 (доноситель UUS), įteikėjas BS₃₄ 530 S, įžeidėjas BS₃₄ 530 S, padėjėjas BS₁₉ 51, BPI₃₃ 73 P, palikėjas CI₃₃ 923, CTI₃₈ 1705 (завѣщатель ZG), papirkėjas «хабарник» BS₁₉ 149, pardavėjas CI₃₃ 570 S, CPI₃₁V 470, BS₃₄ 532 S, pareiškėjas CI₃₃ 1512 S, BPI₃₃ 307, patarėjas CI₂₈ 6, CTI₃₈ 1632, perėmėjas CTI₃₈ 458 (преемник), perleidėjas «той, хто передає право на майно чи щось інше» CI₃₃ 1424 T, pranešėjas CI₃₃ 1666, BPI₃₀ 1204 (доноситель UUS), priėmėjas «той, хто прийняв майно на зберігання» CI₃₃ 2111, privertėjas «той, хто примусив»

114

до злочинної поведінки» BS₁₉ 146. Як видно, префікс для терміна необхідний. Серед тих випадків, коли термін міг би бути без префікса, варто згадати хіба що apdraudėjas «той, хто надає страхові послуги» CT₃₃ 2199 S.

Безпрефіксних похідних лише трохи менше, наприклад: draudėjas CL₂₈ 2200 P (страхователь), gavėjas CL₃₃ 1744 S, gyvėjas CT₃₈ 967/1, BPI₂₄ 516, globėjas CL₂₈ 12, CT₃₈ 20, BS₁₉ 30/6, BPI₂₄ 99, pirkėjas CL₃₃ 521 T, CT₃₈ 1056, BS₁₉ 610, radėjas «той, хто знайшов загублену річ» CL₃₃ 539, BS₃₄ 573 R, reiškėjas⁹ BS₁₉ 30, BS₃₄ 30, BPI₃₃ 975/1 V (свидѣтель UU), rinkėjas BS₁₉ 30/1, BPI₃₃ 975/1 V, siuntėjas CL₃₃ 1744 S, skundėjas CL₃₃ 432 T, CP₃₁C, CT₃₈ 163, BS₃₄ 156 S, BPI₃₃ 307 (жалобщик UUS), sprendėjas BPI₂₄ 579, šmeižėjas BS₃₄ 537 S, teisėjas¹⁰ CL₃₃ 120 S, CT₃₈ 50, CPI₃₁V 1390, BPI₃₃ 10, vertėjas BS₁₉ 158, BPI₃₃ 114, vežėjas BPI₃₀ 1173, BPI₃₃ 1230.

Здебільшого з тими самими компонентами вживалися й складені терміни, наприклад: заставодавець BPI₃₃ 80, набувач майна CTI₃₈ 1424, BS₃₄ 616 R, векселедавець CL₃₃ 1529 T, заставодержатель BS₁₉ 593, одержувач хабара BS₃₄ 531 T, заставоодержувач BPI₃₃ 27 S, захисник обвинуваченого BS₃₄ 111/2 T, BPI₃₃ 93, присяжний опікун CL₃₃ 1653 T, присяжний вирішувач BS₁₉ 30/8, BPI₂₄ 582, засновник акціонерного товариства BS₁₉ 580, окружний суддя CTI₃₈ 82, кримінальний суддя BPI₃₃ 119 P, мировий суддя CL₃₃ 131, CPI₃₁C 82, BS₃₄ 68 S, BPI₃₃ 34, судовий радник CTI₃₈ 1681, правонаступник кредитора CL₃₃ 2058 S, доповідач у справі CTI₃₈ 804/1, заставоодержувач CL₃₃ 1703, CTI₃₈ 1068 S, BS₃₄ 593 R, керівник підприємства BS₃₄ 298 T.

Через закономірність словотвору (порівняно з похідними на -tojas вони різняться лише основою pat-) тут також важко відрізнити слова, спеціально утворені для права. Більшість із них, безперечно, термінологізувалися. За даними LKŽ, до досліджуваного періоду не було зафіксовано, наприклад, apdraudėjas, draudėjas, įgijėjas, įkeitėjas, palikėjas, pareiškėjas, perėmėjas.

У сучасній термінології суфіксами -ėlis, -ė осіб називають дуже рідко, оскільки похідні з ними часто мають зневажливе значення (Keinys 1975:

⁹ TTTŽP свидѣтель поряд із reiškėjo перекладено також як reiškikas (96).

¹⁰ Замість teisėjo у давніших писемних пам’ятках траплялися різні найменування, наприклад: teislys, teismadarys, teistojas, tiesdarys, tiesdarys, tiesudėja (LKŽ; Palionis 2004). На початку минулого століття деякі з них, очевидно, ще не втратили актуальності, адже teisėją Я. Шлапеліс пояснює словами teislys, teisdarys та словом слов’янського походження sūdžia (SNŽŽ 1907).

115

25; він згадує лише один похідний від цього суфікса), хоча загалом у мові він значно продуктивніший за інші суфікси для найменувань носіїв дієслівної ознаки (Urbutis 1965: 318). У досліджуваних кодексах похідних із -ėlis також небагато — 15 (хоча, порівнюючи з даними St. Keinio, можна було б сказати, що досить багато), а також кілька складених термінів із ними, наприклад: igijėlis C₃₃ 401 S (пор. teisėtas igijėlis C₃₃ 1512 S), įsigijėlis C₃₃ 384 T (пор. pirmutinis turto įsigijėlis C₃₃ 420; TŽ 1954 у цьому випадку пропонує įgijėjas, nesubrendėlis BS₃₄ 158 S, nukentėjęlis «потерпілий» BPI₂₄ 43, numirėlis BS₁₉ 79, BPI₂₄ 352, BPI₃₃ 338, nusikaltėlis C₃₃ 652, BS₁₉ 16, BPI₃₃ 1244, nusimanėlis «знавець, експерт» BS₁₉ 158, BPI₃₃ 444 V, nusizengėlis BS₁₉ 240, nusižudėlis C₃₃ 1017, pabėgėlis «той, хто втік із в’язниці» BS₃₄ 66 T, pamišėlis C₃₃ 5, CT₃₈ 84, BPI₃₃ 93 (у C₃₃ 366 пояснюється: божевільні — це ті, хто, втративши розум через якусь подію і захворівши, часом доходять до нестями; така хвороба може бути небезпечною для суспільства і для них самих, тому необхідно, щоб за ними особливо наглядали; розрізняється з beprotis: божевільні — це ті, хто від народження не має здорового глузду C₃₃ 365), sutuokėlis «чоловік/дружина» C₂₈ 695/6, C₃₃ 37, BPI₃₃ 861, susivedėlis «чоловік/дружина» CPI₃₁C 83. Один похідний термін виявлено лише у складеному терміні neatsargus nusigyvenėlis (простий банкрут) BS₁₉ 603. Із наведених тут термінів у сучасних кодексах уживаються лише nusikaltėlis і pabėgėlis. Варто звернути увагу на пари злочин — злочинець, правопорушення — правопорушник. Останнього терміна в сучасних правових актах немає (перевірено в базі Сейму; хоча TŽ 1954 його подає), натомість уживається описовий вислів — особа, яка вчинила правопорушення. Можлива причина цього — у чинному кримінальному кодексі вживається лише термін кримінального проступку (відповідно, і особа, яка вчинила кримінальний проступок), а від нього довелося б утворити незвичний двослівний термін кримінальний проступник.

Судячи з LKŽ, більшість наведених тут похідних уперше вжито лише в досліджуваний період, тож їх можна вважати правничими утвореннями. Більш чітко термінологізовані лише numirėlis, nusižudėlis, nusigyvenėlis, pamišėlis.

Похідних із суфіксом -tinis, -ė виявлено стільки ж, скільки й у попередньо розглянутої групи, — 15 (і кілька складених термінів), наприклад: atleistinis «звільнений зі служби» BS₁₉ 27, įgaliotinis C₃₃ 533 T, CT₃₈ 14, BS₁₉ 116, BPI₃₃ 43 (пор. повірений судового повіреного C₃₃ 2326 T, уповноважений держави BS₃₄ 116 R), įsakytinis C₃₃ 1238 P, CT₃₈ 445, BS₁₉ 115, BPI₃₃ 1131 (приказчикъ UUS,

116

UGS), įtikėtinis «уповноважений» BS₁₉ 30 (пор. įtikėtinis byloms BS₁₉ 30), kviestinis «викликаний свідок» CĮ₃₃ 580, BS₁₉ 172, BPĮ₃₃ 108, BPĮ₃₀ 114 (понятой UUS), pavestinis «уповноважений» BS₃₄ 363/8, perįgaliotinis CĮ₃₃ 2307 S, suimtinis «заарештований, в'язень» BS₃₄ 479, sutuoktinis CĮ₃₃ 40, CTĮ₃₈ 83, BPĮ₃₃ 962, sužadėtinis CĮ₃₃ 12 S. Пару похідних виявлено лише у складених термінах globojamas auklėtinis CTĮ₃₈ 246, rūpinamas augintinis CPĮ₃₁V 246. З наведених прикладів видно, що значно різноманітніший термін, звичний нині, — įgaliotinis. За винятком auklėtinį, augintinį ir suimtinį (уживаних відповідно ще К. Сирвідасом, Й. Бреткунасом, Л. Івінскісом), інші слова є новими.

Похідні із суфіксом -ikas, -ė у досліджуваних кодексах уживалися переважно лише як однослівні терміни. Їх виявлено 11, наприклад: apdraudikas CĮ₃₃ 2200 P (страхователь), apgavikas «шахрай» BS₃₄ 598, atpirkikas «той, хто викуповує продане майно» CĮ₃₃ 1371, grobikas CĮ₃₃ 652, BS₃₄ 591 S, pardavikas BS₁₉ 610, pirkikas CĮ₃₃ 555 S, CPĮ₃₁V 1056, CTĮ₃₈ 1167 T, BS₃₄ 619 T, rinkikas «учасник виборів» BS₃₄ 639 T, skaudikas «ображальник» CĮ₃₃ 667, skundikas CPĮ₃₁V 745, BS₁₉ 157, BPĮ₂₄ 45, BPĮ₃₃ 132 T (жалующийся, жалобщик, приносящий жалобу), užpuolikas BS₃₄ 45 R, vežikas «перевізник, візник» BPĮ₃₀ 1149. У сучасному праві багато похідних із -ikas замінено похідними із -ėjas: pardavėjas, pirkėjas, rinkėjas, skundėjas, vežėjas та ін. І ті, й інші похідні є словами живої мови. Лише зрідка нині похідним із цих суфіксів від тієї самої основи надають різних значень, наприклад, draudikas «організація, що надає страхові послуги» та draudėjas «особа або організація, що сплачує страховий внесок» (тоді таке незвичайне розрізнення ще не усталилося, суфікси варіювали¹¹). Загалом майже всі згадані тут похідні є термінологізованими; можна виокремити лише не наведені в LKŽ apdraudikas, atpirkikas.

У досліджуваному матеріалі похідних із суфіксом -ovas, -ė небагато — 8 (ще стільки ж виявлено у складених термінах із цими похідними), наприклад: atsakovas CĮ₃₃ 47, CTĮ₃₈ 15, BS₃₁ 160, BPĮ₃₃ 1013 P (пор. civilinis atsakovas BPĮ₃₃ 6 P, solidariniai atsakovai CĮ₃₃ 1548 S, CTĮ₃₈ 1197 T, solidarūs atsakovai CĮ₃₃ 1548 T), atstovas CTĮ₃₈ 1 S, BPĮ₃₀ 1171 (деньгам UUS) (пор.

¹¹ Також розрізнення відбувалося не за допомогою суфіксів: протиставлення страхователь – страховщик передавалося відповідно як draudėjas – apdraudimo priėmėjas (BŽ 1924: 494), draudėjas – draudimų ėmėjas (BŽ 1933: 545).

117

представник інтересів CT₃₃ 1164 S), позивач CT₃₃ 112 S, CP₃₁₃C 57, CT₃₈ 6, BS₃₁ 160, BPI₃₃ 7 (пор. цивільний позивач CT₃₃ 964 IPS, BPI₃₃ 6, посесорний позивач CT₃₈ 29 T), підрядник CT₂₈ 1740, CT₃₈ 1301, BS₁₉ 382 (пор. оптовий підрядник BS₁₉ 382), постачальник, «постачальник» CT₃₃ 1740 (поставщикъ), керівник CT₃₃ 56, правитель BS₁₉ 72, знавець «експерт» CT₃₃ 675, CP₃₁₃C, CT₃₈ 82/2, BS₃₄ 37 S, BPI₂₄ 130. Більшість із них — правничі новотвори (пор. Skardžius 1966: 10–11). Новим є й підрядник, замість якого перша Комісія термінології запропонувала працівник (ĮTPTK 1924: 28). Останній термін згодом критикували (Skardžius 1998: 238–239). Загалом цей суфікс поширився недавно, оскільки в писемних пам’ятках XVI–XVII ст. таких похідних немає (Ambrazas 1993: 152–153). За даними LKŽ, серед наведених тут похідних термінологізованими є лише керівник, правитель, знавець.

Похідних назв осіб із суфіксом -inys, -ė виявлено лише 4: в’язень CT₃₈ 1608, BS₁₉ 173, BPI₃₃ 191/1, посланець CT₃₈ 225, BPI₃₃ 230, наймит CT₃₃ 2202, підданий «громадянин» CT₂₈ 102, BS₁₉ 265. Останній термін у BS₃₄ 642 S вжито також у значенні «підлеглий начальника». У кодексах переважає громадянин, підданий характерний лише для кодексу, перекладеного найпершим, — BS₁₉. У сучасному праві в іншому значенні (як у BS₃₄) відоме похідне з префіксом підпорядкований. До речі, у TŽ 1954 (ймовірно, під впливом довоєнної термінології) від підпорядкований є відсилання до підданий (подданный). Перевагу підданому надавали також у KP 1939, KPP 1985. Нині переважає підпорядкований (цьому сприяє система — підпорядкований, підпорядкування). За даними LKŽ, наведені тут слова є термінологізованими.

Нарешті, слід згадати непродуктивні суфікси. З 8 суфіксами є по 1–3 похідні назви осіб. Загалом таких однослівних термінів виявлено 13 (є також кілька складених термінів із цими похідними), наприклад: -ata: волоцюга BPI₃₃ 209; -ėiva: verteiva BS₁₉ 209 (промышленникъ). У TTTŽP слово verteiva перекладається як дѣлецъ, предприниматель (23, 79), що відповідало б сучасному підприємцю; -inė; giminė «родич» CT₂₈ 23, CT₃₃ 196, CP₃₁₃C 83 (пор. духовний родич CT₂₈ 37, кровний родич CT₂₈ 37); -ininkas, -ė: свідок BS₃₄ 108 T, наймит «найнятий працівник, наймит» CI₃₃ 2229, службовець CI₂₈ 677, CI₃₃ 683, CPI₃₁₃V 261, CT₃₈ 76, BS₁₉ 143, BPI₃₃ 2 (должностное лицо UUS) (пор. акційний службовець BPI₃₃ 1150, торговельний наглядач службовець BS₁₉ 134). До речі, термін свідок у кодексах дуже рідкісний (пор. також у складеному терміні показання свідка CP₃₁₃C 102), переважало liudytojas. Обидва ці слова давні. J. Klimavičius довів,

118

kad liudytojas yra ir universalesnis, ir sistemiškesnis (Klimavičius 1988: 3–5); -lis: antstolis CTI₃₈ 942, BPI₃₃ 189; -lys, -ė: našlys CI₃₃ 1259 S, CTI₃₈ 1086, pirklys CTI₃₈ 468, BS₃₄ 220 S; -ūnas: atskalūnas „sektos narys“ BS₁₉ 380; -uonis: atskaluonis „sektos narys“ BS₃₄ 380, palikuonis CI₂₈ 201, CI₃₃ 420, BS₃₄ 672 R. Tai terminizuoti žodžiai, dauguma jų žinomi iš tarmių ir senesnių raštų.

Інша категорія творення термінів, що називають осіб, — назви носіїв ознаки, вираженої іменником. У кодексах знайдено майже 130 однослівних термінів суфіксального творення цієї категорії або складених термінів, у яких основним компонентом є похідне цієї категорії (однослівних термінів серед них лише трохи більше ніж пів сотні). Понад 30 термінів утворено за допомогою безумовно найчастотнішого суфікса цієї категорії -ininkas, -ė (якщо додати складені терміни з основним компонентом, утвореним за допомогою цього суфікса, загальна кількість перевищує 70). Лише невелика частина зібраних похідних із цим суфіксом називає осіб за їхнім заняттям, наприклад: darbininkas CI₃₃ 106 T, CTI₃₈ 138, BS₁₉ 125 (пор. laisvai samdomas darbininkas CTI₃₈ 1289), įmonininkas CI₃₃ 584, CTI₃₈ 203 S, iždininkas CI₃₃ 2048, BS₃₄ 578 T, prekybininkas CI₃₃ 192, CPI_31V 468, CTI₃₈ 1485, raštininkas CI₃₃ 1073. Найчастіше узагальнене значення визначити важко, воно випливає з твірного слова, наприклад: amžininkas «сучасник» BS₁₉ 180, bylininkas «учасник судової справи» CI₃₃ 531 T (пор. užinteresuotas bylininkas CTI₃₈ 504 T), CPI_31C 15/3, CTI₃₈ 13, BS₃₄ 160 S, BPI₃₃ 44 V, dalininkas «власник спільного майна» CI₂₈ 553, CI₃₃ 2135 S, CPI_31V 1156/3, CTI₃₈ 36/3 (пор. bendrojo turto dalininkas CI₃₃ 1315 S, bendros nuosavybės dalininkas CI₃₃ 546 S, įmonės dalininkas CI₃₃ 2137, kompanijos dalininkas CI₃₃ 2136), įkaitininkas «держатель застави» CI₃₃ 542/24, CPI_31V 1156/3, CTI₃₈ 1545 P, BS₃₄ 577 S, indėlininkas CI₃₃ 2135, kyšininkas BS₃₄ 656 S, kuopininkas «член товариства (відділення)» CI₃₃ 1238 P, nuomininkas CI₃₃ 514 T, CTI₃₈ 138, BS₃₄ 507 T, BPI₃₃ 1131, papėdininkas «спадкоємець, якому за заповітом призначено легат» CPI_31V 1712 (пор. palikimo papėdininkas CPI_31V 1510/1)¹², paskolininkas CI₃₃ 2036 (заемщик), posedininkas «спеціальний член суду Клайпедського краю» BPI₃₃ 33 P (пор. prisiekęs posedininkas BPI₃₃

¹² KP 1939 слово, як невдалий новотвір, виправлено на palikuonį.

119

801), pusininkas «орендар землі за половину врожаю» CI₃₃ 1691 T, BS₃₄ 591 T, santuokininkas «один із подружжя» CPI_31V 1337, skolininkas CI₃₃ 112 S, CTI₃₈ 8, BS₁₉ 178 (пор. neišsimokantis skolininkas BS₃₄ 599 T, nusigyvenęs skolininkas BS₁₉ 599), sutartininkas «сторона договору» CPI_31V 458, CI₃₃ 1222 S, tarpininkas CTI₃₈ 1370, užstatininkas «утримувач застави (тепер — іпотеки)» CI₃₃ 1549 S, vietininkas «така посада» CTI₃₈ 88, viršininkas CI₃₃ 1234, žemininkas CI₃₃ 2201, BS₁₉ 609 (землевладѣлецъ).

Твірним словом для похідних із цим суфіксом найчастіше є іменник. Можна виокремити термін, утворений від складного іменника, nuomnuomininkas CI₃₃ 1547 S. Він відповідає терміну subnuomininkas TŽ 1954. Основою слугує незвично утворений термін nuomnuomė CI₃₃ 1705 S. Майже лише по одному похідному утворено від прикметника, числівника та займенника, наприклад: bendrininkas CPI_31V 15/4, CPI_31C 36/3, CTI₃₈ 1156/3, BS₁₉ 51, kaltininkas CI₃₃ 78, CTI₃₈ 10, CI₃₃ 78, CTI₃₈ 10 (пор. tiesioginis kaltininkas BS₃₄ 51 R, vyriausias kaltininkas «головний винуватець» BS₃₄ 51 R, pirmininkas CTI₃₈ 1134, BS₁₉ 141 (пор. ministeris pirmininkas CTI₃₈ 88), savininkas CI₃₃ 106 T, CPI_31V 1147, CTI₃₈ 1042, BS₁₉ 255 (пор. dokumentalinis turto savininkas CI₃₃ 567 PT, pasaugos savininkas CI₃₃ 2119). Bendrininkas вживався в кількох значеннях: «співучасник злочину», «співвласник», «особа, що спільно бере участь у судовій справі». Це видно й зі складених термінів besibylinėjantis bendrininkas CPI_31V 15/3, bylos bendrininkas CPI_31V 483, nusikalstamojo darbo bendrininkas BS₁₉ 51, BPI₃₃ 207, nusikaltimo bendrininkas BPI₃₃ 934 S, nusižengimo bendrininkas BS₁₉ 51, turto bendrininkas CTI₃₈ 1095 T.

Вважають, що суфікс -ininkas виник із -inykas. Останній варіант суфікса й нині характерніший для багатьох литовських діалектів, тоді як -ininkas уживається лише в жемайтських і суміжних говорах (Ambrazas 2000: 124, 125). У старих писемних пам’ятках трапляються слова з обома варіантами суфікса. Уже з XVI–XVII ст. (незалежно від варіанта суфікса) відомі слова bendrininkas, bylininkas, darbininkas, kaltininkas, nuomininkas, raštininkas, skolininkas, tarpininkas, vietininkas та ін. У діалектах уживається pirmininkas «пастух, що йде попереду стада; провідник; передовик; хто

¹³ Твірне слово тут не цілком зрозуміле: його можна пов’язати і з kaltas, -a, і з kaltė (див. Urbutis 1978: 91). Одні дослідники вважають, що kaltininką утворено від прикметника (див. Ambrazas 2000: 120), інші — від іменника (див. Pakerys 1994: 124).

120

geriausias, pirmos rūšies“ (Ambrazas 2000: 119–124). Taigi didelė kalbamos priesagos vedinių dalis yra terminizuota, tik įgavo naujų reikšmių. Kai kurios terminų reikšmės nuo gyvosios kalbos žodžių nutolo nedaug, kai kurios gerokai (pvz., pirmininkas; nors 1907 m. J. Šlapelis jį pateikia tarp „nesuprantamų žodžių“ ir aiškina svetimybėmis ir vertiniu pirmasėdis, plg. rus. председатель SNŽŽ 1907). Vis dėlto nemažai terminų yra nauji, padaryti specialiai teisės reikalams, pvz.: įkaitininkas, įmonininkas, indėlininkas, išdininkas, kyšininkas, kuopininkas, paskolininkas, posėdininkas, prekybininkas, santuokininkas, sutartininkas, užstatininkas.

Серед назв носіїв іменникової ознаки в досліджуваному матеріалі більше немає жодного суфікса, групу похідних від якого можна було б виокремити. Виявлено ще 17 суфіксів, але з кожним із них пов’язано лише по 1–3 похідних, що називають осіб (усього їх близько 25, а складених термінів із ними — ще стільки ж): -ainis; gentainis CI₂₈ 1054 (современник); -aitis: giminaitis CI₂₈ 132/12, CPI₃₁V 83, CTI₃₈ 83, sūnaitis CI₃₃ 201, vaikaitis CI₃₃ 1356, у складеному терміні — valsčiaus viršaitis BS₃₁ 480, BPI₃₃ 249/2. До речі, J. Jablonskis критикував viršaitį, а рекомендував уживати viršilą (Jablonskis 1935: 132, 133, 164). У першому перекладі BS і справді було valsčiaus viršila BS₁₉ 480 (-ila), однак це слово не закріпилося; viršilą почали вживати у війську; -eivis: keleivis BS₃₁ 479; -ėlis: neturtėlis BS₁₉ 578; -ėnas: sūnėnas CI₃₃ 204; -ėtis: pašalėtis «стороння людина» CI₂₈ 193 (посторонний). Незрозуміло, чи такий варіант pašaliečio ужито свідомо, чи це помилка; -ietis: giminietis CI₃₃ 132/12, BPI₃₃ 622, pašalietis «стороння людина» CI₃₃ 193, BS₁₉ 140 (посторонний ZG), pilietis CI₃₃ 1, CTI₃₈ 45, BS₃₁ 265, BPI₃₃ 215 (пор. garbės pilietis BS₁₉ 26). Формально термін pilietis пов’язаний зі словом pilis (LKŽ pilietis 2. «мешканець замку»), але семантичний зв’язок уже втрачено. Слід лише зазначити, що pilietis у сучасному значенні «повноправний член якоїсь держави» вперше зафіксовано порівняно пізно — 1907 року, у Svetimų ir nesuprantamų žodžių žodynėlyje J. Šlapelis (Klimavičius 2003: 12, 13). Отже, цілком можливо, що актуальне значення слова piliečio є досить новим; -ijas: prekijas CPI₃₁V 470, BS₁₉ 198 (пор. didmenų prekyjas BS₁₉ 213); -ikis: jaunikis CI₃₃ 3; -ina: motina CI₃₃ 122 S, BS₁₉ 419 (похідне відносять також до демінутивів, хоча визнають, що воно втратило таке значення (Ambrazas 2000: 107)); -iška: moteriška «жінка» CI₃₃ 102; -iškė: moteriškė «жінка» BS₁₉ 58; -olis, -ė: senolė CI₂₈ 1118, CI₃₃ 1118, senolis CI₂₈ 1118, CI₃₃ 1118; -(i)onis: pasaulionis «світська людина»

121

BS₃₄ 5 R, вотчина CT₂₈ 521, CT₃₃ 521 (вотчинник), у складеному терміні – психічнохворий BS₃₄ 480 P; -(i)ūnas: старійшина CT₃₃ 919 S, BS₃₄ 530 S, BPI₃₃ 249/2, тевунас CT₂₈ 1118 (підоначальник); -utinis: žemutinis «родич нижньої лінії, тобто молодший, наприклад, дитина, онук» CT₃₃ 132/12 (низхідний).

За винятком окремих слів (наприклад: пасауліоніс, тевунас), більшість наведених тут похідних слів є давніми. Вони були термінологізовані. Як видно, тут наведено чимало термінів спорідненості. Із більшістю похідних складені терміни не вживалися; їх було багато лише з синонімічними компонентами giminaitis або giminietis, наприклад: родич висхідного ступеня CT₃₈ 83, родич висхідної лінії BPI₃₃ 5 P, родич бокового ступеня CT₃₈ 86, родич бокової лінії CT₃₈ 1400 P, родич прямого ступеня CT₃₈ 86, родич прямої лінії CT₃₈ 1400 P, прямий родич CT₃₈ 370, родич низхідного ступеня CT₃₈ 83, родич низхідної лінії CT₂₈ 132/12, CT₃₃ 132; родич висхідного ступеня CT₃₃ 194 S, родич висхідної лінії CT₃₃ 132, BS₁₉ 455, BPI₂₄ 5, BPI₃₀ 5, духовний родич CT₃₃ 37, кровний родич CT₃₃ 37, родич бокового ступеня CT₃₃ 994 S, родич другого бокового ступеня BS₁₉ 519, родич низхідної лінії BS₁₉ 455. Хоча сполучення з giminaitis не знайдено, замість переважного šalutinė eilė вживалося також šoninė eilė (CT₃₃ 200) (сучасні кодекси використовують саме компонент šoninė). Тоді переважав компонент eilė, однак у сучасних кодексах уживається linija, причому не tiesioginė, а tiesioji. Отже, нині є родич прямої або бокової лінії та родич висхідної або низхідної лінії (CK 2000: 3.131–3.133 ст.).

У дослідженнях кодексів знайдено небагато юридичних термінів, що називають осіб і не утворені за допомогою суфіксів (близько 10% термінів литовського походження). Серед них найчисленнішими є складні слова, яких знайдено понад 20 (складених термінів із ними не виявлено). Більше половини з них утворено від прикметника й іменника. За винятком одного випадку, усі такі складні слова мають сполучний голосний, наприклад: ben-drabylininkas «особа, яка судиться разом з іншою» CT₃₈ 15/3, CP₃₁₃ 15/4 (неправильне складне слово), bendradarbis BS₁₉ 615, jaunametis BS₁₉ 181, mažametis CI₂₃ 213, CT₃₈ 1368, BS₁₉ 40, nesveikaprotis CP₃₁₃ 84, pilnametis CI₃₃ 150/1, BPI₃₃ 356/6 S, silpnaprotis BPI₃₃ 95, svetimatautis CI₂₈ 66. Без сполучного голосного вжито лише svetimšalis «іноземний громадянин»

122

CTI₃₈ 261, BS₃₄ 4 T, хоча й цей термін має варіант svetimašalis CI₃₃ 1, BS₁₉ 5, BPI₃₃ 228.

Рідше траплялися випадки складання іменника з дієсловом. Є сполуки зі сполучним голосним, наприклад, darbadirbys «працівник» BS₁₉ 608, knygavedys «діловод» BS₁₉ 328, і без сполучного голосного, наприклад, darbadavys CI₃₃ 684 PT, CTI₃₈ 1163 T, BS₃₄ 625 T, įstatymleidys BS₃₄ 4 R (можливо, утворено за зразком законодатель), raštvedys BS₃₄ 656 S.

Ще один термін кодексів на позначення особи належить до утворень рідкісної структури: а) прикметник + дієслово: bendravaldis CTI₃₈ 1189 (совладѣлец), veltkleidis «марнотратник» CPI_31V 1460/13 (расточитель). Щоправда, у цих випадках перший компонент міг походити не безпосередньо від прикметника, а від прислівника, утвореного від прикметника; б) іменник + іменник: pusbrolis CI₃₃ 204.

Лише частина наведених тут похідних слів термінологізувалася. За даними LKŽ, у минулому столітті з’явилися слова співробітник, співвласник, працівник, законотворець, неповнолітній, малолітній, отже, це можливі новотвори у сфері права. Співпозивача, книгознавця немає в LKŽ (але є очевидний новотвір книгознавець).

Приблизно стільки ж, скільки складних слів, у кодексах знайдено термінів префіксального творення (складених термінів також не виявлено). Немає жодного префікса, який вирізнявся б особливою продуктивністю. З одним префіксом утворено не більше ніж 5 похідних слів. Загалом знайдено похідні слова з 7 різними префіксами, якими називають осіб, наприклад: be-: bedarbis BS₃₄ 53 T, beprotis CI₃₃ 5, BPI₃₃ 93, beturtis CTI₃₈ 200/7, BPI₂ 199, bevaikis CI₃₃ 1138; į-: įdukra CPI₂₈ 145, įmotė CPI_31V 1460/12, įsūnis CI₂₈ 1119/1, įtėvis CI₃₃ 152, CPI_31V 1460/53, CTI₃₈ 86, įvaikis CI₃₃ 1119/1, CPI_31V 195, CTI₃₈ 86; ne⁻¹⁴: nepilnametis CI₃₃ 213, CTI₃₈ 45, BS₁₉ 41, BPI₃₃ 16; pa-: pamotė CI₃₃ 1129, patėvis CI₃₃ 1129, BS₃₄ 515 S, pavainikis «позашлюбна дитина» CI₃₃ 122 S, CTI₃₈ 1460/2 S; po-: podukra BS₃₄ 515 S, posūnis CI₃₃ 194 S; pra-: prasenelė

¹⁴ Nepilnametis тут вважається похідним словом із префіксом ne- (пор. термін pilnametis), однак nesveikaproti віднесено до складних слів, оскільки терміна nesveikaproti немає. Загалом не завжди зрозуміло, чи ne- слід вважати частиною терміна. Коли значення заперечення не визначено конкретно, у словниках зазвичай подають лише стверджувальні форми термінів, хоча в текстах ці терміни іноді можуть уживатися і з префіксом ne-.

123

CĮ₂₈ 207, прасеноліс CĮ₂₈ 207; про-: прасеніс CĮ₂₈ 202, прасеноле̇ CĮ₃₃ 207, прасеноліс CĮ₃₃ 202.

Як видно, тут чимало термінів спорідненості. Більшість із них термінологізовано, запозичено з живої мови. У LKŽ не наведено лише прасенеле̇, прасеноліс.

Термінів на позначення осіб, утворених суфіксальним способом, актуальних для права, знайдено лише кілька (термінологізовані назви діячів і носіїв дієслівної ознаки), наприклад: -is (-ys): nebylys CĮ₃₃ 212, CTĮ₃₈ 1345/4, BPĮ₃₃ 411, neregys BS₁₉ 612, vagis CĮ₃₃ 652 S, BS₃₄ 45 R; -a: nuotaka CĮ₃₃ 3. До речі, глухонімого, яке вживається нині, у кодексах немає; знайдено лише глухого німого CĮ₃₃ 381 T.

У литовському мовознавстві виокремлюють також змішаний спосіб творення термінів. Це випадки, коли одночасно виявляються два різні способи словотвору (Urbutis 1978: 189–290). У кодексах знайдено термін, утворений цим способом, įpėdinis CĮ₃₃ 533/10, CTĮ₃₈ 24, BPĮ₃₃ 18 (утворений одночасно за допомогою префікса й суфікса; це слово вживав уже S. Daukantas). Існувало кілька десятків його видових термінів, наприклад непрямий спадкоємець CĮ₃₃ 1134 T, побічний спадкоємець CĮ₃₃ 1104 T, прямий спадкоємець CĮ₃₃ 156 T. Також згадано два синонімічні ряди: спадкоємець за законом CĮ₃₃ 1110 T, спадкоємець згідно із законом CĮ₃₃ 1300, законний спадкоємець CĮ₃₃ 1068/2 S, CTĮ₃₈ 1352, спадкоємець, визначений законом CĮ₃₃ 1066 PT, спадкоємець, передбачений законом CĮ₃₃ 1066 PT і спадкоємець за заповітом CĮ₃₃ 1298 S, спадкоємець згідно із заповітом CTĮ₃₈ 1408 S, спадкоємець за заповітом CĮ₃₃ 1010 S, CTĮ₃₈ 69 T. Цікавим тут є нині незвичне синонімічне вживання термінів із прийменниками «з» і згідно з (докладніше про це див. Umbrasas 2004: 102, 103).

Насамкінець варто згадати своєрідні терміни на позначення осіб, утворені не словотвірним способом. У досліджуваних кодексах знайдено понад пів сотні (близько 9% питомих термінів) слів інших частин мови, що вживаються як іменники. Це дієприкметники, які можна вважати субстантивованими або принаймні частково субстантивованими. Субстантивацію не можна відносити до словотвору. V. Urbutis стверджує, що набуття словом семантико-синтаксичних ознак, властивих іншій частині мови, не дає підстав говорити про словотвір чи появу окремого слова. Це лише зміна функції, оскільки твірне слово формально нічим не відрізняється від уявного похідного, словотворчого форманта немає (Urbutis 1978: 294–297).

Говорячи про субстантивацію, зазвичай насамперед мають на увазі перехід прикметників в іменники (Jakaitienė, Laigonaitė, Paulauskienė

124

1976: 78, 79; Paulauskienė 1983: 42–45). Такі субстантивовані прикметники нерозривно переплетені з іменниками, утвореними за допомогою формантів, тому часто навіть важко сказати, чи це субстантивований прикметник, чи іменник, утворений за допомогою прикметникового суфікса. Тож форманти таких субстантивованих прикметників починають вважати формантами творення іменників (Paulauskienė 1983: 43, 44). Тому тут не аналізуються такі випадки, як безробітний, moteriška «жінка», неповнолітній, повнолітній, які розглянуто серед похідних і вважають іменниками, хоча вони можуть уживатися й як прикметники; однак тоді вони входили б до складу складених термінів або взагалі не вважалися б термінами.

Тут розглядаються лише дієприкметники, що виконують функції іменника. Зі зібраного матеріалу видно, що для найменування осіб найчастіше термінологізуються пасивні дієприкметники теперішнього часу, наприклад: відступник «особа, після смерті якої призначений їй спадок успадковує за законом інша особа» CL₃₃ 1123 S, страхувальник CL₃₃ 2199 S, підопічний CL₂₈ 12, CP₃₁C 19, BS₃₄ 577, опікуваний CL₃₃ 12, CP₃₁C 19, CT₃₈ 19, BS₃₄ 577, особа, якій погрожують «особа, якій погрожують» BS₁₉ 510, підозрюваний BS₃₄ 676 T, усиновлюваний CT₃₈ 1460/8, особа, яку ображають BS₃₄ 532 T, обвинувачений CL₃₃ 644 S, CT₃₈ 6, BS₁₉ 9, BPI₂₄ 669, BPI₃₃ 3, підбурюваний «особа, яку схиляють до вчинення злочину» BS₃₄ 51 P, запрошений BS₃₄ 676 T, той, хто бере хабар «одержувач хабара» BS₃₄ 149 R, обраний «учасник виборів кандидатів» BS₁₉ 30/1, BPI₃₃ 975/1 V, підопічний CT₃₈ 1632, найманий працівник «найманець» CL₃₃ 2201 S, особа, на яку подано скаргу BS₃₄ 156 S, викликаний «особа, викликана до суду» CT₃₈ 61, BPI₃₃ 56, особа, яку обмовляють BS₃₄ 537 S, підсудний CL₃₃ 574 S, CT₃₈ 111, BS₃₄ 1 S, BPI₃₃ 748, досліджуваний «особа, яку обстежують судові медики» CT₃₈ 1673 T.

У кодексах знайдено не менше й іменниково вживаних пасивних дієприкметників минулого часу, наприклад: обвинувачений CT₃₈ 1333 (обвиняемый), заповідач CL₂₈ 1039 (завещатель), усиновлений CPI₃₁C 195, BPI₂₄ 99 (чоловічий рід!), увиразненої помилки CT₃₈ 195, CPI₃₁C 195, BPI₃₃ 85, виправданий BPI₃₃ 21, підозрюваний BS₁₉ 159, усиновлений CPI₃₁C 195, ображений BPI₃₃ 1213/4, покараний BPI₂₄ 216 (осужденный), потерпілий «ображений, потерпілий» CL₃₃ 667, BS₁₉ 477, BPI₃₃ 20, nusk riaustasis BS₃₄ 536 T, засуджений CL₃₃ 50, BS₁₉ 10, BPI₃₃ 180/10, BPI₂₄ 226 (осужденный), засуджений BPI₂₄ 791, BPI₃₀ 948, BS₃₄ 522 T (осужденный), підкуплений BS₁₉ 149, найнятий CL₃₃ 2228 S, засуд-

125

засуджений BS₃₄ 10, BPI₃₃ 26 (осужденный), заарештований BS₁₉ 59, BPI₃₃ 51/1, затриманий Cl₃₃ 665.

З прикладів видно, що трапляються дієприкметники різних часів з тим самим коренем. Їхні значення відрізняються, наприклад, обвинувачений і засуджений — це не одне й те саме (до речі, засудженому відповідають також покараний, осуджений, приречений), однак часом здається, що дієприкметники різних часів уживаються по суті на позначення того самого поняття, пор. <…> викриття брехні стало предметом дізнання або через нього було розпочато кримінальне розслідування, або підозрюваного викликали до дисциплінарного суду <…> BS₁₉ 159 і <…> волосний старшина, беручи участь у проведенні обшуку в підозрюваного, його не бив <…> BS₃₄ 676 T.

Приклади показують, що субстантивовано вживаються займенникові форми дієприкметників. Займенникову форму певною мірою можна вважати формальним засобом субстантивації, однак це не словотвірний формант, оскільки цю форму вже має сам дієприкметник (Urbutis 1978: 296–297).

Не можна виключати й того, що субстантивація частини згаданих дієприкметників є лише ситуативною, однак деякі слова є чіткими термінами, наведеними в TŽ 1954, наприклад: підозрюваний, обвинувачений, підсудний, затриманий, засуджений. Замість дієслівних форм, де це можливо, зручніші іменники, пор. підопічний (у кодексах його немає) і опікуваний. Аналогом першого тоді було й арештант BS₁₉ 174, BS₃₄ 479 (арестантъ; пор. заарештований).

Виявлено й кілька термінологізованих активних дієприкметників минулого часу, наприклад: потерпілий Cl₃₃ 1512 S, BS₃₄ 45 T, BPI₃₃ 43 (потерпѣвшій UUS; пор. потерпілий TŽ 1954), той, хто одружився «подружжя» Cl₂₈ 44 (а також ті, хто одружилися «подружжя» Cl₂₈ 102, BS₃₄ 412 R).

Субстантивовано вжито й неозначені активні дієприкметники минулого часу з називним відмінком на -us-. Такі дієприкметники властиві деяким діалектам (Ambrazas 1996: 358). У значенні «кривдник» виявлено кривдник Cl₃₃ 670, скривдник Cl₂₈ 670. Про їх уживання як термінів свідчить опозиція потерпілий – кривдник, наприклад: якщо через заподіяну особі кривду чи образу потерпілий зазнав збитків кредиту чи майна, то потерпілий або кривдник має відшкодувати йому ці збитки на розсуд і за постановою суду Cl₃₃ 670. Щоправда, вдруге потерпілий ужито недоречно, через що речення стає незрозумілим, — в оригіналі є обидѣвшій или оскорбившій, тому замість другого потерпілий має бути, як ужито в Cl₂₈, — скривдник.

126

Термінів на позначення осіб іншомовного походження знайдено порівняно небагато. Переважно це запозичення або складені терміни з головним компонентом-запозиченням — загалом таких термінів є близько 80 (половина однословних, половина складених; приблизно 10% досліджуваного матеріалу). З них лише кілька термінів є чужомовними словами, явно непотрібними литовській мові, наприклад: офіцер армійського запасу¹⁵ BS₁₉, 183, приказчик CT₃₈ 445 (дописано, мабуть, для ясності поруч із наказний), унтерофіцер BS₁₉ 27.

Інші запозичення слід вважати інтернаціоналізмами; майже всі їх можна знайти в сучасних словниках іншомовних слів. Варто зауважити, що близько третини запозичень ужито не в самих статтях кодексів, а в різних додатках до статей, поясненнях, переважно в рішеннях Вищого трибуналу Литви (дещо рідше — у рішеннях Сенату Росії), отже, вони з’явилися в литовських перекладах не обов’язково з оригіналу.

Деякі приклади показують, що інтернаціональні терміни вживалися й тоді, коли в російському оригіналі, з якого перекладали, інтернаціонального терміна немає, наприклад: адміністратор CP_31v 1794 (управитель), адвокат BP₃₀ 561 (защитник), апелянт CP_31v 165 (противная сторона), апелятор CP_31v 163, CP_31v 164/3 (приносящий жалобу, проситель), цивільний службовець BP₃₃ 226 (лицо гражданского ведомства), експерт CP_31v 516, CT₃₈ 1117, BP₃₃ 112 (свободные люди), куратор CP_31v 1543, CI₂₈ 220 (попечитель), тестатор CI₂₈ 985, CT₃₈ 25 (завещатель). Звісно, ці інтернаціональні терміни могли вживатися в інших місцях російського тексту, ніж зазначені, однак сам факт свідчить, що інтернаціональне слово не завжди запозичувалося з російського оригіналу. Іноді його вносили свідомо, навіть тоді, коли за російським відповідником можна було вибрати питомо литовське слово, наприклад, не адвокат, а захисник¹⁶ (такий відповідник пропонував і P. Skardžius (1998: 441)). Причина тут, мабуть, та, про яку вже згадувалося в літературі: інтернаціональне слово, особливо як термін, часто має чіткіше визначене значення, ніж його литовський синонім, не викликає сторонніх асоціацій, є абстрактнішим або стилістично нейтральнішим (Pikčilingis 1975: 176). Водночас можна припустити, що для частини інтернаціональних

¹⁵ Tiesa, šis žodis anuomet laikytas tarptautiniu (plg. Skardžius 1998: 441). ¹⁶ Beje, LKŽ duomenimis, „advokato“ reikšme S. Daukantas vartojo terminą teisrodis, iš A. Kuršaičio žodyno šiam reikalui žinomas tiesabylys, o Aušroje 1886 m. pavartota forma tiesabylius.

127

На появу термінів, що називають осіб, вплинула також західна юридична література, адже юристи, безперечно, її читали.

Наявні дані свідчать, що майже всі зібрані міжнародні терміни на позначення осіб мають латинську основу¹⁷, наприклад: agentas C_I₃₃ 1744 S, CT_I₃₈ 36, BS_₁₉ 111 (diplomatinis agentas CT_I₃₈ 225, BS_₃₄ 5 R, BP_I₃₃ 230), apeliantas CP_I₃₁V 165, autorius C_I₃₃ 695/5, CT_I₃₈ 1041, cenzorius BS_₁₉ 302, debitorius C_I₃₃ 2200 P, CT_I₃₈ 1092 S, deputatas BP_I₃₃ 1171, emigrantas BS_₃₄ 442 P, generalgubernatorius CT_I₃₈ 88, kreditorius C_I₃₃ 542 S, CT_I₃₈ 8, BS_₃₄ 607 T, notaras C_I₃₃ 569 S, CT_I₃₈ 47, BS_₁₉ 672, BS_₃₄ 577 S, okupantas C_I₃₃ 700 T, nusižengimo subjektas BS_₃₄ 245 R, persona BP_I₃₃ 1 P, testatorius CT_I₂₈ 985, C_I₃₃ 1010 T, CT_I₃₈ 25, BS_₃₄ 440 R, valstybės prezidentas C_I₃₃ 53.

Деякі терміни пов’язані з романськими мовними формами, що походять із латинської мови (французькою, італійською), наприклад: ambasadorius CT_I₃₈ 225 (фр. ambassadeur TŽŽ 2001; фр. ambassadeur < іт. ambasciatore – посланець TŽŽ 1999), komendantas BS_₃₄ 174 T (фр. commandant – командир, начальник), komisionierius CT_I₃₈ 445 (фр. commissionnaire < лат. commissio – доручення), prokuroras CT_I₃₈ 8, BP_I₃₀ 11 (фр. procureur), valstybės kontrolierius CT_I₃₈ 200/10, BP_I₃₃ 277/1 T (фр. contrôleur), valstybės sekretorius CT_I₃₈ 88 (фр. secrétaire). Є лише поодинокі випадки, коли при зазначенні походження згадуються інші мови (німецька, нідерландська, польська), наприклад: bankrotas «особа, що має борги» CT_I₃₈ 1485 (іт. banca rotta – розбитий стіл TŽŽ 2001; фр. banqueroute TŽŽ 1999; нім. Bankrott < іт. bancarrotta – банкрутство TŽŽ 1969), burmistras «міський голова» CT_I₃₈ 1117 T (пол. burmistrz < нім. Bürgermeister), makleris C_I₃₃ 1690, CT_I₃₈ 445, BP_I₃₃ 369 (нім. Makler TŽŽ 2001; нім. Makler < нідерл. makelaar TŽŽ 2000).

Запозичені та міжнародні терміни: адаптація до литовської мови. У більшості випадків (це видно з уже наведених термінів) вживаються слова у формах, звичних сьогодні, тобто їхнє орфографічне, фонетичне й морфологічне пристосування до литовської мови збігається із сучасним. Хоча таких випадків небагато, виявлено кілька невластивих сьогоденню орфографічних або фонетичних відмінностей, наприклад: klijentas C_I₃₃ 1539 T, CT_I₃₈

¹⁷ Походження переважно перевірялося за TŽŽ 1999, 2000, 2001.

128

410 T, BS₃₄ 363/4, kompanijonas CĮ₃₃ 2126 S, BS₃₄ 574 S, kurjeris BS₃₄ 5 R, kontragentas CĮ₃₃ 569 S, CTĮ₃₈ 1304, BS₃₄ 591 T. Уже тоді вживався і сучасний термін kontrahentas (sutarties kontrahentas CTĮ₃₈ 1302). Його рекомендували в KP 1939, мотивуючи це тим, що -g- походить із російської мови. Так само по-різному вживали bankrotas CTĮ₃₈ 1485 і bankrutas CPĮ₃₁ᵥ 1485 (пор. сучасні bankrotas, але bankrutuoti). У складених термінах з’являється ще один варіант: piktas bankrotas CTĮ₃₈ 1794, BPĮ₃₃ 29 S, piktas bankrūtas CTĮ₃₈ 468, piktavališkas bankrutas CPĮ₃₁ᵥ 468. Варто згадати також ministeris CPĮ₃₁ᵥ 88, CTĮ₃₈ 88 (лат. minister) — лише за радянських часів поширився термін ministras, імовірно за рос. министр; пор. також фр. ministre (TŽŽ 1969). У литовських словниках того часу було ministeris (SNŽŽ 1907; SNŽŽ 1924; TŽŽ 1936).

Нарешті, слід звернути увагу на те, що в сучасних словниках іншомовних слів немає деяких термінів, ужитих в окремих кодексах. Тут варто згадати apeliatorius CPĮ₃₁ᵥ 163, CTĮ₃₈ 745, BS₃₄ 262 T (лат. apellator – особа, що оскаржує вирок LLŽ 1996). Нині вживається apeliantas, утворений від того самого латинського слова й засвідчений в одному з досліджуваних кодексів. Щоправда, у CPĮ₃₁ᵥ apeliatorius і apeliantas, схоже, вживалися у відмінних значеннях: перше — особа, яка подає скаргу, друге — особа, на яку скаржаться (CPĮ₃₁ᵥ 163 і 165). Це незвичне розрізнення. У CPĮ₃₁ᵥ 764 вжито також kontrapeliatorius із синонімом — prieštinis apeliatorius. До речі, у сучасному кодексі кримінального процесу терміни несистемні: особу, яка подала касаційну скаргу, називають kasatoriumi, а особу, яка подала апеляційну скаргу, — apeliantu. Нині немає й термінів legataras CPĮ₃₁ᵥ 1712, legatarius CĮ₃₃ 1086 S, CTĮ₃₈ 1510/1 (лат. legatarius – спадкоємець), які, очевидно, вживалися як синоніми. Пор. також складені терміни: загальний legataras CPĮ₃₁ᵥ 1510/1 (ним пояснено palikimo papėdininkas), загальний legatarijas CTĮ₃₈ 1510/1. У TŽŽ 1936 виявлено іншу форму — legataris.

Іноді намагаються синхронно аналізувати словотвір міжнародних термінів, розподіляють їх за словотвірними категоріями та зазначають суфікси (див. Urbutis 1965), тобто поводяться приблизно так само, як і зі словами власне литовського походження¹⁸. З такого погляду лише трохи більше третини розглянутих термінів, знайдених у кодексах, могли б бути

¹⁸ Стверджується, що утворення, запозичені з інших мов, функціонують як деривати завдяки словотвірним відношенням, що склалися з іншими словами іншомовного походження з тими самими коренями. Це називають кореляційним словотворенням (Urbutis 1978: 248, 249).

129

словотвірно членуються, а для більшої частини досліджуваних міжнародних термінів навіть формально не вдалося б знайти можливих твірних слів. Серед випадків, коли словотвір можна формально розпізнати, переважають терміни із суфіксами -orius, -ė, наприклад: darbo inspektorius CT₃₈ 161/1, ipotekinis kreditorius CT₃₈ 1563, senatorius CT₃₈ 88, а також -atorius, -ė, наприклад: kasatorius CĮ₃₃ 1184 T, BS₃₄ 41 T, BPĮ₃₃ 3 T, kuratorius CĮ₂₈ 220, CPĮ_31V 1543, turto administratorius CĮ₃₃ 1317 S.

Гібридних термінів на позначення осіб, тобто таких, що, крім питомих, мають також іншомовні невідмінювані морфеми, у досліджуваному матеріалі виявлено лише 16 (приблизно 2% матеріалу). Більшість із них — похідні із суфіксом -ininkas (їх можна вважати назвами носіїв ознаки, вираженої іменником), наприклад: akcininkas CĮ₃₃ 2138 S, BS₁₉ 580, bankrūtininkas BS₃₄ 602 S, činšininkas CĮ₃₃ 533 T, duelininkas BS₃₄ 486 R, kontorininkas CĮ₃₃ 1238 P, kontrabandininkas BS₃₄ 591 T, policininkas BS₃₄ 523 T, servitutinininkas BS₃₄ 624 T, šantažininkas BS₃₄ 615 R. Нині замість останнього вживають šantažuotojas, відоме також міжнародне šantažistas (DŽ 2003). Цей термін і аналогічне kontrabandistas у кодексах того часу не траплялися (kontrabandistas наведено поруч із kontrabandininko у SNŽŽ 1907). Kontrabandininkas нині цілком усталилося, тому kontrabandistas, яке часом лунає по телебаченню, слушно виправляють (Pečkuvienė 2004: 11, 12). Bankrotininkas і servitutinininkas нині взагалі не вживаються в праві. Із тим самим суфіксом, але іншого типу, є термін subnuomininkas CĮ₃₃ 570 T. Його утворено від гібридного терміна, пор. sub-nuoma CĮ₃₃ 1705 S. У кодексах 1918–1940 рр. його ще не було, проте TŽ 1954 доречно пропонує для відповідного поняття pernuoma, pernuomininkas — ці терміни укладачі сучасних відповідних кодексів даремно забули. Щоправда, у TŽ 1954 без будь-яких синонімічних зв’язків подано також subnuoma із subnuomininku, і навіть з іншими відповідниками, проте це, найімовірніше, не свідоме розмежування, а вада словника.

Інших гібридних термінів виявлено лише кілька. Варто згадати три гібридні назви діячів із суфіксом -tojas: apeliuotojas BS₃₄ 155 T, likviduotojas CĮ₃₃ 2200 P, įstatymų dabotojas BPĮ33 166 S (поруч із явно неприйнятним останнім терміном приписано bliustitel zakona); знайдено також два гібридні дієприкметники, ужиті як іменники: areštuotasis BS₃₄ 453 T, internuotasis BS₃₄ 174 T.

130

До термінів іншомовного походження зазвичай відносять і кальки. Матеріал дослідження не аналізували з погляду калькування, тобто творення кальок, оскільки розпізнавання кальок і трактування їх викликають труднощі, особливо коли слова добре пристосовані до системи литовської мови й їхня чужомовність не відчувається. Питомість терміна тут передусім розуміється як наявність литовських компонентів. Чітко виокремити можна лише терміни, утворені сліпим наслідуванням інших мов, яким бракує словотвірної мотивації¹⁹ або які мають незвичну форму, проте таких випадків у досліджуваному матеріалі дуже мало. Наприклад, під впливом російської мови виправляють bendrasavininkas_Cl₃₃ 555 PT, CP_l₃₁V 1156/3, CT_l₃₈ 4 T (в оригіналі було по-різному: соучастникъ въ общемъ владѣніи; совладѣлецъ UGS; з TŽ 1954 видно, що структурно найближчим відповідником є сособственник) — його замінюють на nuosavybės bendrininku²⁰, bendraturčiu (TT 1992: 25; K Konsul 2003: 35).

Варто згадати давно критиковані įstatymdavėjas BP_l₃₃ 174 T і пов’язаний із ним термін įstatymdavy stė²¹ BP_l₃₃ 180/4 P (пор. законодатель, законодательство). Останній внесено до «Kalbos patarėją» 1939 року (KP 1939); обидва й досі виправляють (Šukys 2003: 44). Хоч і не цілком вдалі, проте дещо кращі терміни, що відповідають попереднім, — įstatymleidyba BS_₃₄ 4 P, įstatymleidys BS_₃₄ 4 R (їх також виправляють). І ті, й інші замінюють на įstatymų leidyba, įstatymų leidėjas (останній уживався й тоді: C_l₃₃ 570 T, CT_l₃₈ 1163 T, BS_₃₄ 53 S; див. TT 1992; Piročkinas 1990: 152; Šukys 2003: 44). Імовірно, усі ці терміни утворено за аналогією, що походить зі старих писемних пам’яток. За даними LKŽ, у потрібному тут значенні K. Sirvydas і J. Brodovskis уживали tiesastatys, tiesastatis; пізніше в Aušroje вжито також tiesastatystė. У словниках XIX–XX ст. (переважно S. Gimžausko, G. H. F. Nesselmanno, J. Šlapelio, J. Ryterio, A. Kuršaičio) подано ще tiesadavys (tiesadavis), tiesadavėjas і tiesadavystė, tiesadavėjystė, tiesadavyba. Отже, на початку XX ст., коли слово tiesą перестали вживати в значенні «право», змінили й компонент похідного терміна, але вставили не teisė, а įstatymas.

¹⁹ Лише такі випадки St. Keinys називає кальками, а терміни, просто запозичені з інших мов, вважає наслідуваннями (Keinys 1999: 113. 115).

²⁰ У кодексах не було такого титулу, однак знайдено подібний термін turto bendrininkas _CTl₃₈ 1095 T.

²¹ У LKŽ є також форма įstatymdavybė.

131

Висновки

1. У кодексах 1918–1940 рр. широко вживалися правові терміни на позначення осіб. Частина цих термінів належить до правової науки, частина — до юридичної практики. Це назви осіб, пов’язаних правовими відносинами та наділених різними юридичними функціями.

2. Характерною рисою правових термінів на позначення осіб досліджуваного періоду є їхній литовський характер. У кодексах мало непохідних назв осіб, більшість термінів є похідними. Лише частину з них спеціально утворено для потреб правничої термінології, більшість — термінологізовано. Чітко розмежувати термінологізовані слова й новотвори складно через брак даних з історії слів. Більшість правових термінів на позначення осіб утворена за допомогою звичайних у мові й продуктивних суфіксів -tojas, -a та -ėjas, -a (хоча їх не завжди зафіксовано в лексикографічних джерелах). Імовірно, саме через звичність деякі терміни, утворені за допомогою суфікса -tojas, -a, згодом замінювалися похідними з -ovas, -ė. Виразніші новотвори досліджуваного періоду утворювали переважно за допомогою суфікса -ininkas, -ė.

3. Вирізняється своєрідний тип правових термінів на позначення осіб — субстантивовані дієприкметники, найчастіше пасивного стану теперішнього часу. Це досить зручний спосіб коротко висловити думку. Деякі терміни цього типу є звичними й нині.

4. Запозичення становлять у кодексах порівняно невелику частку правових термінів на позначення осіб. Майже всі запозичення — слова міжнародного вжитку. Більшість із них має латинське походження. Литовська адаптація лише окремих міжнародних слів не збігається із сучасною; варіантів було небагато. Матеріал також свідчить, що міжнародні слова не завжди запозичувалися з російського оригіналу. До запозичень близькі й гібридні терміни, однак такий спосіб творення термінів у кодексах траплявся дуже рідко.

5. Частина досліджених правових термінів на позначення осіб нині не вживається: поняття змінилися або знайдено відповідніші форми вираження, синоніми усунуто. Неправильних термінів небагато. Із термінів, наведених у кодексах, нині виправляють лише деякі. Причиною виправлення часто є небажаний вплив інших мов.

132

ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА²²

BPL₂₄ – Закон про кримінальний процес. Ред. A. Kriščiukaitis. – Право 6–10 [додаток], Каунас, 1924–1926.

BPL₃₀ – B y l a J. Закон про кримінальний процес, Каунас, 1930.

BPL₃₃ – Закон про кримінальний процес із коментарями, укладеними на основі рішень Сенату Росії та Верховного трибуналу Литви й інших роз’яснень, що стосуються права кримінального процесу Великої Литви та Клайпедського краю. Ред. M. Kavolis, Каунас, 1933.

BS₁₉ – Кримінальний статут, Каунас, 1919 // Кримінальні закони, Каунас, 919.

BS₃₁ – J a b l o n s k i s K. Кримінальний статут: із доповненнями, 2-ге вид., Каунас, 1930.

BS₃₄ – Кримінальний статут із додатковими кримінальними законами та коментарями, укладеними на основі рішень Сенату Росії й Верховного трибуналу Литви та інших роз’яснень, Каунас, 1934.

C_I28 – Цивільні закони: [ст. Зб. X, т. 1, ч. Переклад.

C_I33 – Š a l k a u s k i s K. Цивільні закони: том X, частина I, Каунас, 1933.

CPĮ_31C – Закон про цивільний процес. З Lietuvinas M. Čepas, Каунас, 1931.

CPĮ_31V – Закон про цивільний процес із доданими законами та предметним покажчиком-словничком. Підготував до друку J. Viskanta, Kaunas, 1931.

CTĮ₃₈ – Закон про цивільне судочинство з усіма змінами й доповненнями та з тлумаченнями Вищого трибуналу і Російського Сенату. Ред. Č. Butkys, Kaunas, 1938.

UGS – Статут цивільного судочинства та положення про нотаріальну частину (Т. XVI, Ч. I, Звід законів Російської імперії), Берлін, 1924.

UU – Кримінальне уложення від 22 березня 1903 р. За виданнями Н. С. Таганцева, Рига, 1922.

UUS – Статут кримінального судочинства (Звід законів, т. XVI, ч. 1, вид. 1914 року) з пізнішими узаконеннями, законодавчими мотивами, роз’ясненнями Урядового Сенату та циркулярами міністерства юстиції. Уклали М. П. Шрамченко та В. П. Ширков, Рига, 1923.

ZG – Цивільні закони: (Звід законів, т. X, ч. I, вид. 1914 р., за продовженням 1914 р.): із включенням узаконень, виданих у порядку ст. 87

²² Тут наведено лише досліджувані литовські кодекси та їхні відповідники російською мовою. Щоб було зручніше знаходити термін, поруч із скороченою назвою кодексу вказано не сторінку, а номер статті. Чимало термінів узято з додатків до статей, у яких подано коментарі. Тоді поряд із номером статті зазначають також літеру, що позначає тип додатка: T – рішення Вищого трибуналу Литви, S – рішення Сенату Росії, R – коментар редакційної комісії кодексу, V – інший закон, P – усі інші додатки, зокрема й ті, що раніше були оригінальними. Деякі терміни взято з додаткових статей. Тоді поруч із номером статті після косої риски зазначають також номер додаткової статті.

133

основних законів і роз’яснень Урядового Сенату з 1866 р. до 1 жовтня 1915 р. Уклав В. В. Исаченко, Петроград, 1916.

ЛІТЕРАТУРА ТА ДОДАТКОВІ ДЖЕРЕЛА

Ambrazas S. 1993: Daiktavardžių darybos raida: Lietuvių kalbos veiksmažodžių vediniai, Vilnius.

Ambrazas S. 2000: Daiktavardžių darybos raida 2: Lietuvių kalbos vardažodžių vediniai, Vilnius.

Ambrazas V. 1996: Veiksmažodžio neasmenuojamosios formos. – Dabartinės lietuvių kalbos gramatika, Vilnius, 354–385.

Buivydienė R. 1997: Lietuvių kalbos vedybų giminystės pavadinimai, Vilnius.

BŽ 1924: Baronas J. Rusiškai lietuviškas žodynas, Kaunas.

BŽ 1933: Baronas J. Rusų lietuvių žodynas, Kaunas.

CK 2000: Lietuvos Respublikos civilinis kodeksas. – Lietuvos Respublikos pagrindiniai įstatymai, Vilnius, 25–303.

Drotvimas V. 1987: Lietuvių kalbos leksika ir frazeologija, Vilnius.

DŽ 2003: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. Vyr. red. St. Keinys, Vilnius (e. leidimas).

Gaivenis K. 2002: Lietuvių terminologija: teorijos ir tvarkybos metmenys, Vilnius.

ĮTPTK 1924: Įvardai, arba terminai, priimti Terminologijos komisijos. Sudarė A. Vireliūnas, Kaunas.

Jablonskis J. 1935: Jablonskio raštai 4, Kaunas.

Jablonskis J. 1936: Jablonskio raštai 5, Kaunas.

Jakaitienė E., Laigonaitė A., Paulauskienė A. 1976: Lietuvių kalbos morfologija, Vilnius.

Jakaitienė E. 1980: Lietuvių kalbos leksikologija, Vilnius.

Keinys St. 1975: Priesaginė lietuviškų terminų daryba. – Lietuvių kalbotyros klausimai 16: Lietuvių terminologija, 7–56.

Keinys St. 1980: Terminologijos abėcėlė, Vilnius.

Keinys St. 1999: Bendrinės lietuvių kalbos žodžių daryba, Šiauliai.

KKonsul 2003: Kalbos konsultacijos. Sudarė A. Kupčinskaitė-Ryklienė, Vilnius.

Klimavičius J. 1988: Kas krato teisės kalbos vežimą? – Gimtoji kalba 7, 3–10.

Klimavičius J. 2003: Vila – vasarnamis, kotedžas – pilaitė. – Gimtoji kalba 10, 10–13.

Kniūkšta P. 1999: Ypatingesni kanceliarinės kalbos atvejai. – Kalbos kultūra 72, 19–28.

KP 1939: Kalbos patarėjas. Paruošė L. Dambrauskas. Red. A. Salys ir P. Skardžius, Kaunas.

KPP 1985: Kalbos praktikos patarimai. Sudarė A. Pupkis, Vilnius.

LKŽ: Lietuvių kalbos žodynas 1–20, Vilnius, 1941–2002.

LLŽ 1996: Kuzavinis K. Lotynų–lietuvių kalbų žodynas, Vilnius.

134

LRVAI 1999: Lietuvos Respublikos viešojo administravimo įstatymas. – Valstybės žinios 60-1945.

LRVTĮ 1999: Lietuvos Respublikos valstybės tarnybos įstatymas. – Valstybės žinios 66-2130.

P a k e r y s A. 1994: Акцентологія 1: іменник і прикметник, Kaunas.

P a l i o n i s J. 2004: XVI–XVII a. lietuviškų raštų atrankinis žodynas, Vilnius.

P a u l a u s k i e n ė A. 1983: Нарис морфології литовської мови, Kaunas.

P e č k u v i e n ė L. 2004: Що ловити на кордоні Литви: контрабандистів чи контрабандників. – Gimtoji kalba 3, 11–12.

P i k č i l i n g i s J. 1975: Стилістика литовської мови 2, Vilnius.

P i r o č k i n a s A. 1990: Культура адміністративної мови, Vilnius.

S a b a l i a u s k a s A. 1966: Lietuvių kalbos leksikos raida. – Lietuvių kalbotyros klausimai 8: Lietuvių kalbos leksikos raida, 5–141.

S a b a l i a u s k a s A. 1990: Лексика литовської мови, Vilnius.

S a l y s A. 1979: Твори 1, Roma.

S k a r d ž i u s P. 1966: Суфікс -ovas та його вживання. – Gimtoji kalba 1, 10–12.

S k a r d ž i u s P. 1996: Вибрані твори 1, Vilnius.

S k a r d ž i u s P. 1998: Вибрані твори 3, Vilnius.

SNŽŽ 1907: Svetimų ir nesuprantamų žodžių žodynėlis: Skaitytojams palengvinimas. Sudarė J. Šlapelis, Tilžė.

SNŽŽ 1924: N o r k u s J. Svetimų ir nesuprantamų žodžių žodynėlis, Kaunas.

Š a l k a u s k i s S. 1991: Твори 2: термінологія філософії та педагогіки, Vilnius.

Š u k y s J. 2003: Kalbos kultūra visiems, Kaunas.

TT 1992: Terminologijos taisymai. Parengė K. Gaivenis, A. Kaulakienė, St. Keinys, J. Klimavičius, Vilnius.

TTP 1939, 1940: Teisinės terminijos projektas. P. Stravinskas. – Teisė 48, 384–387; 49, 475–480; 50 73–74; 51, 184–185.

TTTŽP: Проєкт словника юридичних термінів та інших потрібних судам слів [рукопис], [1920].

TŽ 1954: Teisinių terminų žodynas. Sudarė A. Žiurlys, Vilnius.

TŽŽ 1936: Tarptautinių žodžių žodynas. Sudarė K. Boruta, Pr. Čepėnas, A. Sirutytė-Čepėnienė. Red. J. Žiugžda, Kaunas.

TŽŽ 1969: Tarptautinių žodžių žodynas. Vyr. red. F. Petrovas. Vertė O. Doveikienė ir kt. Lietuviško leid. red. Ch. Lemchenas, Vilnius.

TŽŽ 1999: V a i t k e v i č i ū t ė V. Словник іншомовних слів 1, Vilnius.

TŽŽ 2000: V a i t k e v i č i ū t ė V. Словник іншомовних слів 2, Vilnius.

TŽŽ 2001: Tarptautinių žodžių žodynas. Ats. red. A. Kinderys, Vilnius.

U m b r a s a s A. 2001: Стан юридичної термінології в Литві у 1918–1940 роках. – Terminologija 8, 76–94.

U m b r a s a s A. 2004: Prielinksniniai teisės terminai 1918–1940 metų Lietuvos kodeksuose. – Specialybės kalba: sistema ir vartosena. Mokslinės konferencijos darbai, Vilnius, 102–108.

U r b u t i s V. 1965: Daiktavardžių daryba. – Lietuvių kalbos gramatika 1, Vilnius, 251–473.

135

Urbutis V. 1978: Žodžių darybos teorija, Vilnius.

Urbutis V. 1999: Naujadaras. – Lietuvių kalbos enciklopedija. Red. V. Ambrazas, Vilnius, 429–430.

ПРАВОВІ ТЕРМІНИ НА ПОЗНАЧЕННЯ ОСІБ У ЛИТОВСЬКИХ КОДЕКСАХ 1918–1940 РОКІВ

Анотація

Джерелами дослідження для цієї статті є неофіційні переклади російських правових кодексів, що діяли в Литві впродовж 1918–1940 років, литовською мовою. У статті аналізуються правові терміни на позначення осіб. Частину цих термінів можна віднести до юриспруденції, іншу частину — до юридичної практики. Це назви осіб, пов’язаних правовими відносинами, та осіб, які виконують юридичні функції. У згаданих вище кодексах було виявлено близько 800 таких термінів. Приблизно половина з них — однослівні терміни, а половина — складені терміни (переважно двослівні). Терміни розглянуто з огляду на їхнє походження та словотвір.

Характерною рисою правових термінів того періоду на позначення осіб є їхнє литовське походження. У цих кодексах рідко трапляються назви осіб, які з погляду словотвору є непохідними; більшість із них — похідні. Деякі з них утворено спеціально для потреб правничої термінології, більшість же термінологізовано. Чітко відмежувати термінологізовані утворення від новотворів досить складно. Якщо похідне слово, можливе з погляду системи мови, не потрапило до ранішої лексикографічної праці, це не дає підстав робити висновок, що такого слова не існувало. Більшість правових термінів на позначення осіб — це похідні із суфіксами -tojas, -a і -ėjas, -a, які загалом є дуже поширеними й продуктивними. Можливо, саме через їхню поширеність деякі терміни із суфіксом -tojas, -a було замінено похідними із суфіксом -ovas, -ė. Виразніше нові слова утворювалися за допомогою суфікса -ininkas, -ė.

У статті виокремлено особливий тип правових термінів на позначення осіб — субстантивовані дієприкметники, переважно пасивного стану теперішнього часу. Це досить зручний спосіб стислого висловлення. Деякі терміни цього типу вживаються й досі.

Запозичення становлять досить незначну частину правових термінів на позначення осіб у цих кодексах. Майже всі запозичення — інтернаціональні слова. Абсолютна більшість із них має латинське походження. Литовізація дуже небагатьох інтернаціональних слів відрізняється від сучасної, а варіанти трапляються рідко. Гібридні терміни близькі до запозичень, хоча такий спосіб називання осіб у цих кодексах узагалі не був поширений.

Alvydas UMBRASAS

Отримано 2005-11-10

Інститут литовської мови

вул. П. Вілейшіо, 5, LT-10308 Вільнюс

ел. пошта [email protected]

136