Lauryno Ivinskio (1810–1881), žymaus XIX a. lietuvių kultūros veikėjo, spaudinti darbai ir dauguma jo rankraščių yra tyrinėti. Apie išlikusių L. Ivinskio žodynų rankraščius yra rašę kalbininkai J. Kruopas, V. Vitkauskas, O. Kažukauskaitė ir šio straipsnio autorė (žr. Kruopas 1960, Круопас 1963; Vitkauskas 1996; Vitkauskas 1997; Auksoriūtė 1999; Kažukauskaitė 2003). Gana išsamiai yra aprašyti dvikalbiai žodynai: Lenkų–žemaičių kalbų žodynas (Słownik polsko-żmudzki) (toliau – LŽŽ) ir Rusų–lietuvių kalbų žodynas (Словарь российско-литовский) (toliau – RLŽ), o apie Rusų–lietuvių–lotynų–lenkų kalbų žodyno (Словарь российско-литовскій съ латинско-польскимъ) rankraštį rašė tik J. Kruopas straipsnyje „L. Ivinskio leksikografiniai darbai“ (Kruopas 1960: 191–198). J. Kruopas pirmasis gana išsamiai aprašė keturkalbio žodyno rankraštį ir nustatė jo autorių: „rankraščio formatas: ilgis 21,5, plotis 13,5 cm. Rankraštis parašytas labai aiškia ir gražia rašysena. Jo popierius plonas, švelniai melsvos spalvos, su aiškiu kai kuriuose puslapiuose (24, 92) įspaudu: viršuje karūna, dešinėje pusėje – arklio, kairėje – liūto galva, o apačioje įrašas „Whatman“. Nei autorius, nei metai žodyno rankraštyje nepažymėti. Tik iš rašysenos, rašybos, kalbos ypatybių ir palyginimo su minėtuoju dvikalbiu žodynu „Словарь российско-литовскій“ drąsiai galima ir šitą keturkalbio žodyno rankraštį priskirti L. Ivinskiui“ (Kruopas 1960: 194). Straipsnyje nurodoma žodyno apimtis, apžvelgiamas jo pobūdis, sandara, rašybos, leksikos ypatybės, pateikiama nemažai pavyzdžių iš žodyno, išvardijami L. Ivinskio sudaryti naujadaraI ar iš kitų šaltinių dar neužfiksuoti žodžiai.
Рукописи «Російсько-литовського словника» та «Російсько-литовсько-латинсько-польського словника» Л. Івінскіса зберігаються в архіві Російського географічного товариства в Санкт-Петербурзі, де 1947 року їх знайшов Д. Зеленін. Точних відомостей про те, як і коли ці рукописи потрапили до Російського географічного товариства, немає; можна лише припустити, що
після 1869 року, коли Л. Івінскіс налагодив зв’язки з цим товариством і листувався з його членами В. Куліним та Я. Кузнецовим. 1871 року В. Кулін запропонував прийняти Л. Івінскіса до членів Російського географічного товариства (докладніше про зв’язки Л. Івінскіса з цим товариством див. Petkevičiūtė 1988: 86–90). З листа Л. Івінскіса, написаного в січні 1869 року В. Куліну, дізнаємося, що він почав укладати Російсько-жемайтсько-литовський словник і надіслав В. Куліну на перегляд рукопис обсягом 8 аркушів (див. Ivinskis 1995: 484), отже, зрозуміло, коли Л. Івінскіс почав писати двомовний словник. Про дату укладання чотиримовного словника нічого не відомо; можна лише припустити, що автор написав його пізніше.
2006 року Інститут литовської мови отримав цифрові фотокопії рукопису згаданого чотиримовного словника, тож цей рукопис можна докладніше дослідити1.
Рукопис пронумерував сам Л. Івінскіс; останню сторінку позначено номером 95, але дві сторінки мають однаковий номер 21, тож загалом рукопис налічує 96 сторінок. Це лише початок чотиримовного словника — від A до Ay. У ньому наведено 358 російських заголовних слів із литовськими, латинськими та польськими відповідниками, а також 23 відсилкові заголовні слова, наприклад: Авангардия,..и. ж. смотри: Передовой отряд (3). Словник починається з трьох статей, у яких російська заголовна частина — це не слово, а лише літера A як перша літера абетки, сполучник і вигук, наприклад: A. Азбуки первая буква. Balšių ẹ̇ilõs pirmõjé ròd̄balsa. Alphabeti prima littera. Pierwsza głoska Abecadła (1); А. союзъ. Ar, ir, ir-gi, tàgi-tat. Ac, atque, et, etiam, idque. I, tež, a, także, to-też, owoż [...] (1); А. межд. Aj, o, ak. Heu, ah, aha. O, ach [...] (1) (див. фотокопію).
При російських заголовних словах зазначено граматичні категорії: для іменників подано закінчення родового відмінка та скорочене позначення роду, для іменників, уживаних лише у множині, — також скорочене позначення числа; для прикметників наведено закінчення жіночого й середнього родів та скорочення «прикм.», для дієслів — закінчення першої та другої особи, а для інших частин мови — їхні скорочені позначення, наприклад: Актрица, съ. ж. Акторка, комедиёнка, roditojė stėbūklines darbūn. Actrix. Aktorka sceniczna (20); Абба́мский,..ая,..ое. прил. Bróstwiskzas, prigūlans pri brostwiničzes; klosztorinis. Antistitus. Opatski, klasztorny (2); Анаго́мить,..млю,..мишь. г.д. Rajkīti, iszwejzdieti kùna.
1 Дякую працівниці Центру лексикографії Інституту литовської мови Оні Кажукаускайте, яка організувала отримання копій чотиримовного словника Л. Івінскіса, керівникові Центру балтистики Санкт-Петербурзького державного університету доц. Олексію Андронову, який допоміг отримати цифрові фотокопії рукопису Російсько-литовсько-латинсько-польського словника Л. Івінскіса, та завідувачці фондів Центру лексикографії Інституту литовської мови д-р Рітуете Петрокене, яка надала можливість скористатися цими копіями.
З мистецтва анатомії — розтинати, розрізати тіло живої істоти, розтинати труп. Анатомізувати, робити анатомічне розсічення (44).
Іноді подаються пояснення значень слів, небагато прикладів уживання, наводиться по кілька синонімів або слів близького значення, наприклад: Августъ,..та. м. Rugpjūtis, aszтуонтāсис mētų mиеṅų. Augustus. Sierpień (4); Анархія,..iu. ж. Nėriedžia, nèwaldžia, be waldzios buwimas. Rieda neturėjimas. Anarchia. Confusae ac perturbatae res. Cic. Anarchia, nierzqd (43); Апа̄никъ,..ка. м. Botāgas, wārē, blāksztas, inagis. Flagellum, flagrum. Suet. Scutica. Hor. Bicz, harapnik (63).
На думку Ю. Крупаса, Л. Івінскіс користувався багатомовним словником російської мови, вписав литовські відповідники, подекуди переклав пояснення й ілюстративний матеріал; імовірно, він хотів укласти чотиримовний словник, початок якого надав для ознайомлення Товариству географів у Петербурзі (Kruopas 1960: 195). Думці про те, що Л. Івінскіс переклав литовською пояснення зі словника російської мови, яким користувався, можна заперечити, оскільки подекуди російські слова подано без пояснень, пояснення до частини литовських слів вужчі, ніж до російських, іноді подібні до польських або латинських, а часом ширші й докладніші, ніж в інших мовах, наприклад: Актриса, сбл. ж. Āktorka, kòmedijōnka, ròditojé stebūklines dárbūn. Actrix. Aktorka sceniczna (20); Аллея, леu. ж. Dārza tākas išz abejun szaliun mèdejs swadintas. Wajksčiotinė. Ambulacrum, arboribus utrimque septum. Ambulation. Xystus. Aleja, alea, chodnik (27), Алаба́стръ, тра. м. Есть то порода зернистого гипса. Àlabōstra, gipsas skiltinis. Gypsum granulare. Gips blaszkovy. W piśmie G. znaczy: Alabastrowe naczynie (21).
У словнику найбільше подано іменників — вони становлять близько 71,5% усіх заголовних слів; значно менше інших частин мови: прикметників — понад 17%, дієслів — близько 4%, інші частини мови — прислівники, сполучники, вигуки — разом становлять понад 7% усіх заголовних слів. Близько 53% іменників можна вважати термінами або номенами. Їх буде розглянуто далі в статті. Серед іменників, які не розглядаються, варто згадати слова, пов’язані з церковною лексикою, назви місяців, грошей, країн та їхніх мешканців тощо, наприклад: Абась,..собъ. множ. Sidabrinis Persijes piñingas tūres sawieje 50 skatikū. Abasius, Persicus argenteus numus cohibens 50 assium. Pieniądz srebrny Perski wartości 50 groszy (2); Австріецъ, ца. м. Austrijōkas. Austriacus. Austrijak (5); Áwстрія,..iu. ж. Austrije. Austria, ae. Austrija (5); Apostołъ..ла. м. Apāszтоlas. Siunštāsis nuog Krìstaus. Christi Apostolus. Christiane legis Magister. Apostoł, posłaniec Christusa (58) тощо.
Для деяких прикметників подаються форми із займенниковими закінченнями та форми ступенів порівняння (навіть по-
Terminologija | 2007 | 14
75
Page 5
рівняння), наприклад: Алый,..ая,..ое. пр. Raudònas, růžawas. Ruber. Czerwony, różowy. Оп. Томъ, который алый есть. Raudònasis. Is, qui ruber est. Ten, co czerwony jest. Сравн. см. Raudonḗnis. Rubrior. Czerwieńszy. Срав. см. оп. Raudonḗnīnsis. Is qui rubrior est. Ten co czerwен́szy jest. Срав. см. смя. Raudonièlēsnis. Is qui aliquantum rubrior est. Co trochę czerwienészy jest. Превос. стп. Raudoniàusis, почти неупотребляется (34).
У цій статті розглядаються терміни природничих наук та інших галузей. У рукописі чотиримовного словника Л. Івінскіса є 145 термінів, разом із видовими термінами й номенами, що містяться в окремих словникових статтях.
ТЕРМІНИ МІНЕРАЛОГІЇ
У словнику найбільше подано назв мінералів — понад 30; майже всі вони є запозиченнями, наприклад: Албинъ, на. м. Albinas ~ albinas. Akmun baltaj skâjštūs kajpo žiamcžiugas. Albinites. Albin W. kamień mający blask perłowy (21)2; Ака́мъ,..ма. м. Agātas ~ agatas, àkmun išz eilos Kwā́rcžiaus kūrsaj tū́r sawieje dâles Chalcedōna, Jaspida, Kwā́rcžiaus, Raginia, Krwāwninka ir nekada Ametista o pawejkstūs išroda: kāspinūs, pīlones, miestūs, krūmūs, kīminūs, dēbeses, žwā́jzdikes, àkeles, piētmas. Achates, ae. scil gemma. Plin. Agat z familij Kvarcu mineral złożony z częstek chalcedonu, jaspisu, kvarcu, rogowca, krwawnika i czasem ametystu, ukazujący w sobie malowidła wstążek, fortyfikacyi, widoków miast, krzaczków, mchów, obłoczków, gwiazdeczek, oczek, plamek (6); Алуминитъ,..а. м. Порода бѣлой глины. Aluminitas ~ aliūminitas, ātmàjna bàltoja mōlia. Aluminites. Glinka czysta. (31); Аметистъ и Амефістъ,..ста. м. Драгоцѣльный камень Кварцовой породы. Ametìstas ~ ametistas, brangùs àkmun Kwā́rcžiaus àtmainas wiśźniawaj mielina wārsa arba pīhkaj bāltas. Amethystus. Kwarc Ametyst, kamień drogi fioletowo błękitny lub szaro biały (39); Андалузитъ...та. м. Камень изъ фельдспата породы. Andalūžitas ~ andalūžitas, akmun raumens raudonūma arba Žiamcžiūgiskaj pīlkas. Andaluzites. Andaluzyt kamień z familij Feldspata mięsno-czerwonego koloru niekiedy zakrawającego na perłowo-szary (47–48); Антраколитъ,..та. м. Камень известковой породы. Antrakolitas ~ antrakolitas, àkmun kalkia àtmainas. Antracollites. Antrakolit, kamień z familij Wapiennych (55); Аррагонитъ,..та. м. Камень известковой породы. Aragōnitas ~ aragoni
2Приклади подано так, як у словнику: спочатку заголовне російське слово, після нього литовське слово з поясненнями, а також латинські й польські відповідники. Литовський термін подано розрідженим шрифтом; після знака тильди наведено форму, транспоновану до літературної мови.
т, різновиди вапнякового каменю. Arragonites. Arragonit, камінь із родини вапнякових (75); Авантуринъ,..на. м. Камень кварцовой породы. Авантюрин ~ авантюрин. Різновид кварцового каменю, що містить блискучі лусочки. Quarzum Avanturinim. Звичайний кварц, що має в собі немов розсипані листочки слюди; у такому разі його називають природним авантюрином, або сонячним каменем (Min. Jakow) (3–4); Автомолитъ,..та. м.(Фатеръ). Автомоліт ~ автомоліт. Дорогоцінний камінь темно-синього кольору, найчастіше з відтінком світло-зеленого. Automolithus. Wal. Automolit. Дорогоцінний камінь із родини рубінів, качино-блакитного кольору, що переходить у темно-зелений; містить глину, цинк, залізо, кремнезем і іноді сірку (5); Аквамаринъ,..на. м. Берил дорогоцінний ~ дорогоцінний берил, камінь світло-зеленого кольору, складений із кремнезему, глини, глюцину, вапна й заліза. Smaragdus striatus. Kar. Beryllus. Wal. Благородний берил; коштовність світло-зеленого кольору, складена з кремнезему, глини, глюцину, вапна й заліза (18); Адамантъ,..та. м. Діамант ~ діамант. Adamas. Діамант (9); Алмазъ,..за. м. Діамант, діамант ~ діамант. Adamas. Vall. Plin. Ovid. Діамант (28); Анфраксъ,..са. м. Рубін ~ рубін, дорогоцінний камінь. Rubinus. Lips. Carbunculus. Plin. Карбункул, рубін (56) та ін.
Назви мінералів Л. Івінскіс подав і в іншій своїй рукописній праці — науковому творі Prigimtūmenė (докладніше див. Auksoriūtė 1998, Auksoriūtė 2001), у його першій частині. Тож можна порівняти деякі терміни чотиримовного словника й Prigimtūmenės. Збереглися два варіанти першої частини Prigimtūmenės: у рукописному відділі бібліотеки Інституту литовської літератури й фольклору зберігається Žemėtra, а в рукописному відділі бібліотеки Польської академії наук у Кракові — Žemėmina. Основні частини обох рукописів, у яких описано неживу природу, майже не відрізняються, тож назви мінералів для порівняння взято з першої частини рукопису Prigimtūmenės, що зберігається у Вільнюсі (далі — Pr). У словнику кілька мінералів названо запозиченими термінами, тоді як у Prigimtūmenėje подано створені самим Л. Івінскісом литовські новотвори, наприклад: Антофиллитъ,..та. м. Камень Епидотна породы. Антофіліт ~ антофіліт, камінь із різновиду пістациту. Anthophyllites. Антофіліт, камінь із родини пістациту (54–55), пор. łapējnis ~ lapeinis, лат. Actinotus virgulatus, Anthophyllites, пол. Antophyllit, нім. Anthophyllit (Pr 24); Анамутъ,..ма. м. Камень известковой породы. Апатит ~ апатит, камінь із різновиду вапняку. Apatites. Апатит, камінь із родини вапнякових (57), пор. prožalis ~ prožalis, лат. Apatelios speciosus, пол. Apatyt, нім. Der Apatit (Pr 32).
Terminologija | 2007 | 14
7 7
Page 7
У словнику поряд з однією назвою запозиченого мінералу подано литовський синонім — Аміантъ,..ma. m. горной или каменной льнъ. Аміянтас ~ аміянтас, землі волосся ~ волосся землі, це різновид каменю азбесту. Asbestus flexibilis. Азбест Аміант (40), пор. skarūnis ~ skarūnis arba amjontas ~ amjontas, kitaip wadinās dar kalnālinis ~ kalnalinis, лат. Asbestos Amianthus, Linum montanum, Asbestus flexibilis, нім. Der Amiant (Pr 24–25). У зв’язку з цією словниковою статтею варто згадати й один різновид азбесту, який Л. Івінскіс подає у статті про азбест: Азбесть Аміантъ. Азбестас Аміянтас ~ азбестас аміянтас. Linum montanum. Pl. Asbestus flexibilis. Азбест Аміант (14). Отже, цей мінерал у словнику наведено у двох місцях, імовірно, через різні його російські назви; порівняння литовських відповідників, поданих Л. Івінскісом в обох рукописах, показує, що він уживав кілька синонімів, із них аж три литовські: žiames gāuras, skarūnis і kalnālinis, які він, найімовірніше, створив сам.
Як видно з попереднього прикладу, у словнику наведено також видові терміни. У статтях про два мінерали (азбест і муріяцит) включено по кілька їхніх різновидів, наприклад: Азбесть,..ma. m. Азбест ~ азбест. Камінь із роду тальку, що дає волокна, подібні до льону; має чотири різновиди: Asbestus. H. Азбест, різновид каменю з родини тальку. 1) Легкій азбесть. Азбестас легвасіс ~ азбестас легвасіс. Складений із кремнезему, магнезії, вапна, залізної руди й глини. Asbestus suber montanum. Азбест корковий гірський, складений із кремнезему, магнезії, вапна, заліза й глини. 2) А. Аміант. Азбестас Аміянтас ~ азбестас аміянтас. Linum montanum. Pl. Asbestus flexibilis. Азбест Аміант. 3) Обыкновенный Азбесть. Азбестас папрастасіс ~ азбестас папрастасіс, складений із магнезії, кремнезему й залізної руди. Asbestus vulgaris. Звичайний азбест, складається з магнезії, кремнезему та заліза; пор. калналініс папрастасіс (Pr 25). 4) Древовидный Азбесть. Азбестас медініс ~ азбестас медініс. Asbestus xyloideus v. lignosus. Деревоподібний азбест, пор. kalnāmēdis ~ kalnamedis (Pr 25) (13–14); Ангидритъ...ma. m. Камень известковой породы. Муріяцит ~ муріяцит, різновид вапнякового каменю. Anhydrites. Муріяцит, камінь із родини вапнякових (пор. sausēnis sidoklis ~ sausenis sidoklis (Pr 33)). Шпатистый ангидрить. Маріяцитас шшястайнінис ~ маріяцитас шестайнінис [у першому складі написано a — імовірно, помилка письма Л. Івінскіса. — A. A.]. Anhydrites spatosus. Муріяцит кубічний. Ан. зернистый. Маріяцитас Ангідритас ~ муріяцит ангідрит. Anhydrites granulatus. М. ангідрит. Ан. плотный. Муріяцитас рукшлуотасіс ~ муріяцит рукшлотасіс. Ан. densus. М. по-
фальдований. Ан. плог второй. Муріяцитас жямєтасіс ~ муріяцитас земєтасіс. Anhydrites densus secundus. Щільний муріяцит. Ан. волокнистый. Муріяцитас скаруотасіс ~ муріяцитас скаротасіс. An. fibrosus. М. волокнистий (48–49). Як видно з наведених прикладів, не лише більшість російських і литовських, а й більшість латинських і польських відповідників — двослівні складені терміни.
Ще кільком однослівним російським термінам відповідають литовські складені терміни, наприклад: Анатазъ,..за. м. Металл Тумана породы. Анатас краунініс ~ анатас кряунініс. Titanium anatas. Титан октаедрит (43); Аквамаринъ,..на. м. Дорогоцінний берил ~ берил дорогоцінний, камінь світло-зеленого кольору, складений із кремнезему, глини, глюцину, вапна й заліза. Smaragdus striatus. Kar. Beryllus. Wal. Благородний берил; коштовність світло-зеленого кольору, складена з кремнезему, глини, глюцину, вапна й заліза (18); Антрацитъ,..та. м. Камень Трофимовой породы. Антрацитас ~ антрацит, камінь із різновиду кам’яного вугілля; кам’яне вугілля копальне ~ кам’яне вугілля копальне. Antracites. Блискуче викопне вугілля, або антрацит (55); для назви останнього мінералу подано два синоніми — одне однослівне запозичення й один складений литовський термін.
Як видно з прикладів, для видових компонентів складених термінів Л. Івінскіс використовував прикметники (легкий, звичайний, дорогоцінний, деревний, кряунініс, шестикутний, шорсткий, земляний, волокнистий) і дієприкметник (копальний); усі, крім прикметників із суфіксом –inis, він уживав у займенникових формах. Видові компоненти згаданих складених термінів Л. Івінскіс, імовірно наслідуючи латинські відповідники, ставив після основного компонента, хоча у словнику є кілька назв мінералів, у яких видовий компонент, як і нині прийнято, стоїть перед основним, наприклад: Амбра,..ы. ж. Смолистое и горючее вещество, коего суть два главныя рода, собственно называемая Амбра, и желтый, Янтарь. Амбра ~ амбра, це речовина з кореневої смоли, що горить, має два різновиди: один називається справжньою амброю ~ справжня амбра; другий — жовтий, Бурштин ~ бурштин. Ambra grisea. Звичайна амбра (38); Ácnuoь,..da. m. Камінь, що розколюється ~ камінь, що розколюється. Schistus (lapis) fissilis. Virg. Sectilis. Plin. Scissilis. Cels. Камінь розщеплюваний, ламкий. Лупек (88).
Завершуючи розгляд назв мінералів, слід зазначити, що автор словника не знайшов литовських термінів для назви всіх мінералів: два з них він подав описово, без окремої назви, як і російською: Аллохромъ,..та, м. порода камня Авгита. Камінь, різновид авгіту. Granatus allochroites. Аллохроїт, різновид родини авгіту (27); Анальцимъ,..ма.
Terminologija | 2007 | 14 79
Page 9
м. Камінь породи цеоліту. Akмun Ceolīta ātmajnas pīh̄kaj arba gialswaj baltas. Analcimus. Kubicyt, kamień familij Ceolitu (43).
Т Е Р М І Н И Б О Т А Н І К И
У чотиримовному словнику Л. Івінскіса знайдено небагато ботанічних термінів — лише 16. До словника переважно включено назви рослин і лише одну назву плоду: Aūbá, вы. ж. Pīgw̄as ~ pygwas, dūlū swēcžios szalies wājis. Pyrus Cydonia. Pigwa, gatunek gruszek (15), пор. kràušźé, dūlé, grūšźé ~ kriaušė, dūlė, grūšė, lot. Pyrus (Pirus), lenk. Grusza, vok. Birne, lot. Pyr. Cydonia, liet. Gr. Pigwa ~ pigva (Pr 202). Назви рослин можна порівняти із систематичним списком рослин, поданим у другій частині Prigimtūmenės Л. Івінскіса — Žolėmina, де описано 219 родин рослин і понад 2500 назв родів (докладніше див. Auksoriūtė 1998).
м. Kārklas nekaltāsis ~ karklas nekaltasis. Vitex agnus castus. Niewinny baranek (gatunek krzewu) Wod. (8), пор. skājstminis ~ skaistminys, лат. Vitex Agnus-Castus Linn., пол. Niepokalanek Czystkrzew, Baranek, Baranek niewinny (Pr 226); Апопие, нія. с. Kaulìnis kiētāsis ~ kaulinis kietasis, mēdžia wēislé. Mespilus oxyacantha. Niesplik, nieszpułka, gatunek twardego drzewa (74), пор. kàulietis, лат. Mespilus, пол. Nieszpuka, Niesplik, glóg, нім. Mispel (Pr 202); Аппukòcь, ca. m. Slìwas Morìnis ~ slyvas morinis. Morėlė ~ morelė. Prunus Armeniaca. Śliwa Morela. J. Jun. (60), пор. slìwa ~ slyva, лат. Prunus, пол. Sliwa, нім. Pflaumenbaum (Pr 204) та ін.
Порівнявши згадані назви рослин у словнику та Prigimtūmenės, можна помітити, що рід лат. Cynara Л. Івінскіс назвав у словнику запозиченим словом karčiokas, тоді як у науковій праці він ужив уже власний новотвір laišvas; відрізняється і назва виду цієї рослини — у словнику karčiokas mezgąntęsis, а в Prigimtūmenėje — laišvas erškėtgalvis.
Відмінності можна виявити й порівнявши ще три назви видів рослин зі словника з назвами, наведеними в Prigimtūmenėje. Це систематичні відмінності таксонів: у словнику подано назву виду, тоді як у науковій праці за латинським відповідником розрізнено два різні роди, наприклад: Анана́съ,..са. м. Ananāsas tīkrāsis ~ ananasas tikrasis (žolė ir vaisius). Bromelia Ananas. Ananas prawdziwy (43), пор. gàrd rūnis ~ gardrūnis, лат. Bromelia, пол. Zapylec (Pr 134) і kàrpuōnis ~ karpuonis, лат. Ananasa, пол. Ananas (Pr 134) (у Prigimtūmenėje автор пропонує власні литовські назви для цих двох родів); Анúмъ,..ма. м. Krāpas pāprastāsis ~ krapas paprastasis. Pastinaca Anethum. Pasternak Kopr. (Józ. Jun.) (49), пор. krāpai paprastìejėj ~ krapai paprastėjai, лат. Anethum, пол. Kopr, koper (Pr 194) і pasternōkas ~ pasternokas, лат. Pasternak, пол. Pastinak (Pr 194); Ада́мова голова,..вой..вы. ж. Lelija nuometinė ~ lelija nuometinė. Atropa Mandragora. Zawojek Mandragora (Lilii gatunek) (9), пор. siùstuogé ~ siustuogė, лат. Atropa, пол. Pokrzyk, нім. Tollkirsche (Pr 237) і swàjlis ~ svailis, лат. Mandragora, пол. Dziwostrtęt (Pr 237). За сучасною систематикою рослин також розрізняють різні роди, наприклад: лат. Anánas – ananãsas BVŽ 1998: 33, лат. Bromélia – bromèlija BVŽ 1998: 56; лат. Anéthum – krāpas BVŽ 1998: 34, лат. Pastináca – pastarnōkas BVŽ 1998: 218; лат. Átropa – šùnu vyšně BVŽ 1998: 46, лат. Mandrágora – mandragorà BVŽ 1998: 190.
Видові компоненти назв рослин, як і більшості розглянутих мінералів, стоять після родового компонента, наприклад: arbuzas tikrasis, ananasas tikrasis,
Terminologija | 2007 | 14
81
Page 11
артишок звичайний, верба, кістяний твердий, кріп звичайний, лілія покривальна, хоча порядок назв одного виду протилежний до нині звичного, як-от – Адамова смо́ква,..вой..вы. ж. Rojinė Stėga ~ rojinė stega. Musa paradisiaca. Muza rajska. Kl. (9), пор. stąmbras ~ stambras, лат. Musa, пол. Bogosława, banan, Pizang, figą rajska (Pr 137).
ЗООЛОГІЧНІ ТЕРМІНИ
У розглядуваному рукописі словника є 15 номенклатурних зоологічних одиниць, переважно видових назв птахів, серед них аж три назви качок, наприклад: Аклей,..ея. м. Antis sibirinė ~ antis sibirinė. Anas sibirica. Kaczka sybirska (18); Ананичь,..ча. м. Antis šaltimetinė ~ antis šaltimetinė. Anas hyberna. A. hyemalis (Kl.) Kaczka žimowa, żimówka (2); Ама́ika,..ku. ж. Àntis ùrwinė ~ antis urvinė. Anas tadorna. Kaczka nórówa (91); Азодомка,..ку. ж. Tilwìkas rāuswāsis ~ tilvikas rausvasis. Scolopax totanus. Londzik rudy (4); Ару́. несклоняемое. Žùwièdra wisztìnė ~ žuvėdra vištinė. Colymbus troile. Nurokur (81). У словнику є одна назва роду птахів: Aúcmb,..ma. м. Gāndras ~ gandras, gužùtis ~ gužutis. Stà rkas ~ starkas. Ciconia. Plin. Bocian (15), для якої подано аж три синоніми. Для ще однієї російської назви птаха автор не знайшов литовського відповідника, тому подав лише пояснення: Ага́рь,..ря. м. Wārdas wisòkių tilwìkų kūrį po lugnùs łàjkose. Scolopaces. Ogólne narzwisko bekasów błotnych (6).
У рукописі трапляються лише дві назви риб: Ákkula,..лы. ж. Didzia swéczios szalies jures žùwis prarìnантé žmogù. Rijūnė, rijūnas ~ rijūnė, rijūnas. Squalus carcharias. Ludojad. Kl. Jun. (18) і Анчоусь,..са. м. Sardelė mažesnioji ~ sardelė mažesnioji. Clupea Encrasicolus. Sardela. Jun. (56). Назву першої риби Л. Івінскіс, імовірно, створив сам і навів форми обох родів. Lietuvių kalbos žodyne (далі – LKŽe) до слова rijūnas наведено приклади лише з творів Л. Івінскіса – 1 rijūnas чол. «кит»: Didžiausios žuvies, rijūnu vadintos I. Leeus ir rijūnus po kojų pamina I. (LKŽe).
Ще чотири назви належать до зоологічних термінів: Арагали. несклоняемое. Awis liedijmìnė ~ avis lėdijminė. Ovis ammon. Owca stepowa. Jun. (64); Ácnudь,..да. м. Givātė ~ gyvatė. Vipera. Žmija (88); Akpídь,..дь. мн. Szaráńczej ~ šarančiai. Skierrej ~ skėriai. pl. Locusta. Plin. Bruchus, genus vermium quod herbas rodit. Szarańcza (18); Амфібія,..iu. ж. Wanden-ziaminis ~ vandenžeminis, giwolis galens ant ziames ir wandenjeje łàjkìtis. Amphibium. Ziemnowodne zwierzę (41).
Із свійських тварин до словника внесено назви півня, вівці та її дитинчати: Але́кторъ,..а. м. Gàjdīs ~ gaidys. Gallus, gallus gallinaceus. Cic. Kogut, kur (23); Агница,..цы. м. Mìtùlé awēlē ~ mitulė avelė, žīmitiē āwis ~ žiemitė avis. Ovícula. Augustin. Tertull. Owieczka młoda, jarliczka (8); А́гнецъ,..гня. м. Awinēlis, awinùkas, jèras, jeràjtis, jerūkas ~ avinėlis, avi-nukas, jeras, jeraitis, jerukas. Agnus, agnellus. Baran, baranek (8), А́гничкъ,..ка. м. Jerùkas, jerî̀tis, jeràjtis; awinùkas, awinàjtis, awiniùkas ~ jerukas, jerytis, jeraitis, avinukas, avinaitis, aviniukas. Agnelius. Plaut. Agnus subrumus, tener, lactens. Virg. Jagnie, jagniątko (8–9). Для називання дитинчати вівці наведено кілька синонімів і варіантів.
ТЕРМІНИ ІНШИХ ГАЛУЗЕЙ
У рукописі подано значно менше термінів інших галузей. До словника включено кілька мовознавчих термінів, наприклад: Азбука,..ки. ж. Pràdžia mòksla skājitima. Bals-ej̄la ~ balseila. Elemèntorius ~ elementorius. Elementarius tiro. Abecadło, alfabet, elementarz. Dim. Азбучка,..чки. ж. Elementorēlūs ~ elementorelius. Kningelė pradžios mòksla skājitima. Parvus elementarius tiro-num. Elementarzyk (14) (в одній словниковій статті наведено і elementorius, ir elementorelius); Алфавитъ,..а. м. Собрание всѣхъ буквъ по принятому порядку расположенныхъ. Sūdėjimas ròd-balsū pagal príimtoja sùriēdijima. Litterae, alphabetum. Alfabet, abecadło (32), для останнього російського терміна литовського відповідника не подано, натомість його пояснено описово, а в Lenkų–žemaičių kalbų žodyne наведено два литовські синоніми, пор.: Abecadło, -a. – ābecala, -as, bālsēja, -los. m. (LŽŽ 1). Ще один мовознавчий термін також пояснено описово, а для іншого подано литовський відповідник: Анаграмма, bl. ж. Pàrmanjīmas, pàrkejìtimas ròd-balsū arba wìsa žōdzia. Anogramma. Lat. Polon. (42); Аноспрофъ,..фа. м. Pāžianklis ~ paženk lis. Apostrophius,..phos. Diomed. Apostrof, wyrzutnia ortograficzna (60).
У словнику можна знайти також по одному терміну з літературознавства та фольклористики: Alegorija,..iu. ж. [...] Prilìginimas ~ prilyginimas, kitoniškas įsižgūldimas. Proverbium, parabola. Quint. Verbum, dictum. Ter. Adagium. Plin. Allegorija, przypowieść, opowiadanie metaforyczne, przenośnia wyobraźni (27); Анекдотъ,..та. м. Trumpa, juokinga pāsaka, juōksmas ~ juok s mas, juokdarīsté ~ juokdarystė. Narratiuncula, sermunculus. Cic. Anecdota (48). Для називання цих понять Л. Івінскіс шукав литовські слова.
Подано три медичні терміни, для яких Л. Івінскіс також шукав
Terminologija | 2007 | 14
8 3
Page 13
литовські відповідники: Антидо́ть,..ма. м. Wājstas nuog māra, prisz-marinė ~ передморська. Antidotum, antidotus. Lekarstωo przeciw truciznie, antydot (51); Анопле́ксиа,..ciu. ж. Stājgēsis stābas ~ раптовий удар, умертвіння від крові. Apoplexia. Resolutio membrorum totius corporis. Attonitus. Apoplecticus stupor. Ictus sanguinis. Апоплексія (59); Anocmēma,..мbl. ж. Skaudūlis ~ болячка, протічна виразка, pūpa, виразка, що гноїться. Vomica. Cis. Cels. Plin. Vomicus morbus. Senec. Manans hulcus. Adapertum hulcus. Cals. Erampens hulcus. Plin. Wrzędziennica, otok, wrzód (59–60). Не зовсім зрозуміло, чи подано при останньому литовському терміні синоніми, чи просто пояснення, оскільки означення автор пише у звичайній, а не займенниковій формі (протічна виразка, виразка, що гноїться).
До словника внесено чотири географічні терміни: Архипелагъ,..га. м. Salinė ~ острівна, місце в морі з багатьма островами. Archipelagus. Archipelag (84); А́тласъ,..са. м. Knīnga tajszkun iszrožijenčziu žiames, wandenis ir kāralīstes. Didzia māpū knínga ~ велика книга мап. Tabulae cosmographicae. Tabellaria ter-reae universae descriptio. Tabulae orbis descriptionem continentes. Atlas, księga kart jeograficznych (93–94); Аммосфера,..bl. ж. Òras ~ повітря. Padàngis ~ небозвід. Aër, communis spiritus, coelum, coelestis spiritus. Animalis spi-rabilisque natura circumfusa undique. Cic. Atmosfera, powietrzokrąg (94); Анемомémpь,..a. м. Прилад для визначення сили вітру. Wiejòmāstas ~ вітромір. Anemometrum. Wiatromierz, Anemometr (48). Із прикладів видно, що автор уникав запозичених термінів і знаходив литовські відповідники (острівна, повітря, небозвід).
Окрім згаданих термінів, у рукописі можна знайти ще: a) хімічні — Алкали, несклоняемое. Щелочность, или щелочная соль, вообще различная отъ всѣхъ солей, коихъ дѣйствія суть: раздѣлять и противиться солямъ кислымъ. Alkalijé ~ алкалія, це лужна сіль, яка роз’їдає й протидіє всім різним кислим солям. Sal lixivii. Lixivium saponario-rum. Gorr. Alkali, gatunek soli ługowej (25); b) музичні — А́рфа,..bl. ж. Музыкальное орудие. Arfa ~ арфа, музичний інструмент. Psalterium. Virg. Nablium. Ovid. Arfa, harfa (81) та інші терміни. Для перелічених термінів подано запозичені відповідники, а один фізичний термін визначено описово: А́томъ,..ма. м. Smūlkiausiojé dūlké negalenté buti skājdoma kūrios ne gal akiemis regėti. Atomus, corpusculum, corpus individuum. Cic. Atom, najdrobniejszy proszek niepodpadający już podzielności (94).
Найбільша у словнику стаття про військовий термін артилерія: Артиллерія, iu. ж. Artilerije ~ артилерія, це військо та вся зброя або вся
знаряддя, що використовуються у воєнній справі, як-от: гармати, мортири, гаубиці, гранатомети, рушниці, кулі, вибухові кулі; люди, які служать при зброї; мистецтво користуватися зброєю, гарматами, порохом. Res machinaria, machinae bellicae, aeneae. Tormenta bellica. Militia, exercitus, copiae, acies. Munitiones bellicae. Catapultarium mortarium. Pyroboli arecti. Globi missiles, tormentarii, fulminei, ignivomi. Glandes plumbeae, ferventes. Globi candentes. Pilae ignitae, incendiariae. A. tormentis bellicis scil. ministri, servi. Scentiae de tormentis bellicis, globis, glandibus missilibus, de pulve catapultario, tormentario, fulmineo. Artyllerija, to est: działa i pociski jakiemi są: armaty, moździerze, granatniki, jednorogi, kule, bomby, granaty; ludzie przeznaczeni do usłużenia dział; nauka o działach, pociskach i prochu (78–79), пор. Artilerija, -ij ž. Karej szawiějej, szowiejej, -wiejun, pl. (LLŽ 21). Із наведеного визначення можна зрозуміти, що L. Ivinskis розрізняє три значення цього терміна: 1) усяка зброя, 2) воїни, які воюють цією зброєю, і 3) наука про зброю. Сьогодні також розрізняють три значення терміна артилерія, але обсяг перших двох обґрунтовано вужчий: артилерія «1) вид військ, озброєний зброєю, що називається артилерією; 2) вид зброї — гармати, гаубиці, міномети, безвідкотні гармати, установки для запуску протитанкових ракет і реактивної артилерії та боєприпаси; засоби їх перевезення — колісні й гусеничні тягачі тощо; прилади керування вогнем; засоби розвідки й забезпечення стрільби; іноді до неї зараховують також усі види стрілецької зброї та гранатомети; 3) наука про будову, властивості артилерійської зброї та способи ведення бою з нею […]» (KŽ 1995), див. також: artilèrija «1) вогнепальна зброя та засоби її застосування; 2) сухопутні війська, озброєні артилерійськими гарматами, мінометами й установками реактивної артилерії; 3) військова наука, що вивчає будову, властивості й застосування вогнепальної зброї» (TŽŽ 2001).
Після визначення терміна автор подає десять різновидів артилерії: Артиллерия батарейная или тяжелая. Kariūmėnė sunkiōses szarwōs ~ військо важкої броні. Tormentis bellicis onusta, munita militia. Artyllerija ciężka czyli pozycyjna. Артиллерия горная. Kariūmėnė, szarwińinkaj kalninėj ~ військо, гірські броньовики. Castra, acies a montibus. Artyllerija górna. – [Артиллерия] конная. Szarwińinkaj rajtījej ~ кінні броньовики. Copiae equestrae, equites. – [Artyllerija] konna. Ap. крѣпностная. Uždarmies szarwińinkaj ~ фортифікаційні броньовики. Copiae a castello. Ar. twierdzowa. Ap. легкая или линейная. Kariūmenes spārnas, szarwińinkaj lengwījej ~ військове крило, легкі броньовики. Ala legionum. Ar. lekka czyli linijowa. Ap. морская. Kariūmėnė jurinė ~ військо мор
Terminologija | 2007 | 14
8 5
Page 15
ське. Castra nevalia. Cels. Clasis. Cic. Navales copiae. Facit. Ar. morska. Ap. осадная. Kariumėnė nuog apgūlima ~ військо для облоги. Copiae obsidionales. Ar. oblężnicza. Ap. полевая. Kar. ant l̄auka ~ військо в полі. Castra a campis. Ar. polna. Ap. полковая. Kar. skirinė ~ полкове військо. Copiae legionariae. Caes. Ar. pułkowa. Ap. пѣшая. Piestininkaj ~ піхотинці. Pedestris acies, manipulares. Ar. piesza, piechotna (79–80).
Обсяг значень і класифікація артилерійських термінів у L. Ivinskis істотно відрізняються від сучасних. Назви різновидів литовською він формулював, не вживаючи слова артилерія, як синоніми використовував військо і броньовики, один різновид назвав однослівним терміном піхотинці, а видові компоненти інших різновидів позначив трьома способами: прикметниками (гірські, кінні, легкі, морське), родовим відмінком (важкої броні, фортифікаційні) і прийменниковими конструкціями (для облоги, у полі).
НАЗВИ ГАЛУЗЕЙ НАУКИ
У словнику Л. Івінскіса є аж 7 назв галузей науки з короткими визначеннями, наприклад: Арифметика,..и. ж. Skajtl̄istė ~ skaitystė, skajtlų žinios mokslas. Arithmetica. Arytmetyka, nauka o liczbach (70); Астрологія,..iu. ж. Žinīstė isz żwajzdziun ~ žinystė iš žvaizdžių. Astrologia. Astrologija (89), пор. Astrologija, -ij. ž. – astrologije, -es. m., žin’īstė pagal żwajzdziun; kal̄ba arba žinia apej żwāizdes (LŽŽ 23); Астрономія,..iu. ж. Mòkslas arba žinia apej żwàizdes, żwaizdīstė ~ žvaizdystė. Astronomia. Astronomija, nauka gwiazdarska, gwiazdarstwo (90), пор. Astronomija, -ij. ž. – astronomije, -es. m., żwajzdīstė, -es; mokslas apej żwàizdes (LŽŽ 29); Анатомія,..iu. ж. Трупосѣченіе, наука, которая учить знать положение, изображеніе, совокупленіе, строеніе и дѣйствіе частей человѣческаго тѣла. Nariòjimas ~ narojimas, ta ira: rājkimas kùna diel iszwejzdėjima wisun daliun ir iszsimokima pažinti ano prigimima. Anatomia, anatomice. Incisio membrorum, chirurgica animalis dissectio. Anatomija, dissekcija cial zwierzęcych (44–45), пор. Anatomia, -ij. ž. – pàrwejzdėjimas kuna, rājkimas ir piaustimas diel ano parkratima widuriun. Anatomije, -es. m. (LŽŽ 12). Перелічені галузі науки Л. Івінскіс назвав у чотиримовному словнику литовськими термінами: перші три — похідними з суфіксом -ystė, четверту — похідним із суфіксом -imas, а в Польсько-жемайтському словнику до деяких назв подав також запозичені синоніми.
Одну галузь науки автор подав описово, мабуть, не знайшовши литовського терміна: Акустика, и. ж. Mòkslas apej bālsa. Acustica. Akustyka, nauka o głosie (21).
На позначення двох галузей науки Л. Івінскіс уживав запозичення: Алгебра, бл. ж. […]. Àlgebra ~ algebra, rokunda mokslas kuriame diet išradima nežinoma skajtaus wietoje anun wartojamas ira rodbalsas, ta ira literas. Algebra. lat. Algebra. polon. (21–22); Архитекту́ра,..ры. ж. Budawōnė ~ budavonė. Strūnisina ~ strūnysina. Mokslas namun statima iš medzia o labiausej pilōnių. Architectonice. Architectura. Ars architectonica. Budownictwo, architektura (84), пор. strūnysena sf. (1) «будівництво»: Eldijos strūnysena S.Dauk. (LKŽe). У цій статті словника також наведено три видові назви, видовими компонентами яких є два займенниково-визначені прикметники із суфіксом –iškas і один прикметник із суфіксом –inis: Архитектура военная. Strunisina kariōniškoję ~ strūnysina karioniškoji. Architektura militaris. Architektura wojskowa. А. Гражданская. Str. Ùkiškōję ~ strūnysina ūkiškoji. Architectonice, architectura civilis. Budownictwo cywilne. Ар. Корабельная. Strunisina laiwine ~ strūnysina laiwinė. Architektura navalis, nautica. Budownictwo okrętowe (84–85).
У цьому підрозділі варто згадати назви фахівців відповідних галузей науки: Анатомикъ,..ка. м. Знающий науку Анатомии. Mòkitas ant narōjima kùnun. Kùn-ràjkis ~ kūnraikis. Anatomicus, Anatomices. Dissectionis corporum peritus. Anatomik, uczony w anatomii, praktyk w dyssekcyi anatomicznej (44); Астроло́гъ,..га. м. Zinis po žwajzdziun ~ žinys po žvaizdžių. Astrologus. Astrolog (90); Астроно́мъ,..ма. м. Zwajzdiin-kas ~ žvaizdininkas, mòkitas ant žinios apej žwajzdes. Astronomus. Astronom, mistrz nauki gwiazdarskiej (90). Фахівців, як і галузі науки, Л. Івінскіс назвав литовською.
ОСОБЛИВОСТІ ТЛУМАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ
Словник Л. Івінскіса Російсько-литовсько-латинсько-польських мов можна назвати також тлумачним, оскільки значну частину слів, зокрема термінів і номенів, у ньому пояснено. Більшість ботанічних і зоологічних термінів не має тлумачень, лише до кількох наведено короткі пояснення, наприклад: Ananāsas tikrāsis (žolė ir wàjšiūs) (43); Akacijoje, medis tūres gialtonūs žiedūs kajpo žirniū (17); Didzia sweczios szalies jures žūwis prārinantė žmogū. Rijūnė, rijūnas (18); Wanden-ziaminis, ĝiwołis galens ant žiāmes ir wandenieje tajkītīs (41). У цих поясненнях мало ознак визначення; більше на визначення схоже тлумачення апельсина : Àpèlcina, citrinas ātmaìna (57), у якому зазначено системний зв’язок рослин. У рукописній праці з природничих наук Prigimtùmenė Л. Івінскіс називав atmaina таксономічну категорію лат. varietas, для позначення якої нині вживається термін varietetas.
Terminologija | 2007 | 14
87
Page 17
Більшість назв мінералів мають пояснення, деякі з них значно ширші, ніж пояснення ботанічних і зоологічних термінів. Біля одних назв мінералів зазначено лише, різновидом якого мінералу вони є, наприклад: Aluminitas, atmaina bāltoja mōlia (31); Amijōntas, žiames gāuras, ira tat akmun Āžbesta ātmajnas (40); Antofilitas, àkmun isz Pistācita ātmajnas (54); Antrācitas, akmun isz ātmajnas anglàjitia; anglàjtis kāsamāsis (55); Antràkolitas, àkmun kalkia ātmajnas (55); Apātitas, akmun kālkia ātmajnas (57); Aragōnitas, akmun kalkiu atmajnas (75); Murijacitas, akmun kalkiu atmajnas (48); Szpātas dejmantinis, àkmun Rūbina ātmajnas (28). Як видно з прикладів, ці пояснення недостатні, адже однаково пояснюються murijacitas, antràkolitas, apatitas ir aragonitas. Біля інших назв вказано колір, наприклад: Andalūzitas, akmun raumens raudonūma arba Žiamcžiūgizškai pīkas (47); Akmen baltaj skājstūs kajpo žiamcžiūgas. Albinas (21), або зазначено його цінність, наприклад: Rūbinas, brangūs àkmun (56). Ці пояснення також ще не відповідають вимогам до визначень, однак пояснення, подані біля деяких термінів, уже безсумнівно можна вважати визначеннями, наприклад: Ametistas, brangūs àkmun Kwārčziaus ātmajnas wiśzniawaj mielina wārsa arba pīkai bāltas (39); Automōlitas. Brangūs àkmun tamsei miēlinas o tankiàusei paduodans ing świesej žali (5); Awantūrinas. Akmun kwārčziaus ātmainas, tūres sawieje blizgančzes skēlaudes (3–4). Ще кілька мінералів визначено із зазначенням їхнього складу й зовнішнього вигляду, наприклад: Àmbra, ira tat iz sakun sūdjetas degans dājktas dwijin ātmajnū, wiena wadīnama tikrōjē Ambra; antrōjē giàltōna, Gintāras (38); Bērīlus bràngēsis, akmun swiesej žālas, sūdjetas isz titnagōnia, mōlia, glūčinas, kālkiū ir gėlžies (18); Agātas, àkmun isz ėjos Kwārčziaus kūrsaj tū̄r sawieje dāles Chalcedōna, Jaspida, Kwārčziaus, Ragīnia, Krwàwnīnika ir nekada Ametista o pawejkśtūs isrōda: kāspinūs, pilōnes, miēstūs, krūmūs, kìminūs, dēbeses, żwājzdikes, àkeles, piè̄tmas (6). Слід згадати asbesto та визначення його різновидів: Azb estas. Akmun isz ėjos Tālkū duodans skāra kajpo līnun, tū̄r kiatūres ātmajnas (13). Визначаючи цей мінерал, Л. Івінскіс указав на ряд, до якого належить цей камінь, і його основну ознаку, а поруч, пояснюючи його різновиди, зазначив лише склад: Āžbestas lēngwāsis. Sūdjetas ira isz titnagīnia, magnezījes, kālkiū, gėlžies rūdīs, ir molinia (13–14); Āžbestas pāprastāsis, sūdjetas isz Magnezījes, titnagīnia ir gėlžies rūdīs (14). Огляд пояснень до мінералів дає змогу помітити, що деякі з них можна вважати визначеннями, оскільки в них зазначено системні зв’язки та характерні ознаки.
Ознаки визначень мають також пояснення деяких термінів з інших галузей, наприклад: Nariojimas, ta ira: rajkimas kūna diet iszwejzdejima wisun daliun ir isszimo-
уміти пізнати його природу (45); Елементарій. Початкове знання читання (14); Список читання, наука про знання читання (70); Пабу́клас — знання сили вітру. Вітрологія (48); Солона, місце біля моря, багате на сіль (84); Будівництво. Столярство. Наука будувати будинки з дерева, а передусім палаци (84); Наука або знання про зорі, астрономія (90) тощо.
ВИСНОВКИ
1. У невеликому за обсягом рукописі — на 96 сторінок, який є лише початком російсько-литовсько-латинсько-польського словника, Л. Івінскіс подав чимало термінів — близько 145. Найбільше до словника включено термінів природничих наук — назв мінералів, рослин, птахів та інших.
2. Подані в досліджуваному словнику назви мінералів здебільшого є запозиченнями, тоді як у «Природомені» деякі з тих самих мінералів Л. Івінскіс уже назвав власноруч утвореними литовськими назвами.
3. У чотиримовному словнику, як і в російсько-литовському словнику, найбільше подано назв видів рослин. Порівняння назв видів рослин у чотиримовному словнику з назвами родів рослин у «Природомені» виявляє в словнику систематичні відмінності й неточності; очевидно, готуючи науковий опис рослин, Л. Івінскіс точніше класифікував і визначив таксони.
4. Огляд термінів чотиримовного словника з інших (не природничих) галузей дає змогу помітити, що Л. Івінскіс часто шукав литовські терміни, які зазвичай сам і утворював. Прагнення подавати литовські слова особливо помітне при розгляді назв галузей науки й професій (skaitlystė, žinystė, žvaizdystė, žvaizdininkas, kūnraikis).
5. Назвам видів як у природничих науках, так і в інших галузях властиво те, що видовий компонент стоїть після родового, а прикметники й дієприкметники, які виступають видовими компонентами, за винятком прикметників із суфіксом –inis, мають означені форми (ананас справжній, азбест звичайний, муріяцит землястий, військо морське, панцирники кінні).
6. Чотиримовний словник Л. Івінскіса є не лише перекладним: частину поданих у ньому термінів і пояснень номенів можна вважати їхніми науковими визначеннями, тож частково цей словник є також тлумачним словником термінів.
7. Рукопис російсько-литовсько-латинсько-польського словника Л. Івінскіса важливий і цікавий не лише для історії литовської лексикографії, а й для історії термінології.
Terminologija | 2007 | 14
89
Page 19
ŠALTINIAI
Ivinskis L. Rusų–lietuvių–lotynų–lenkų kalbų žodynas (Словарь российско-литовский съ латинско-польскимъ) (rankraštis).
LŽŽ – Ivinskis L. Lenkų–žemaičių kalbų žodynas (Słownik polsko-żmudzki) (rankraštis).
Pr – Ivinskis L. Prigimtimenė (rankraštis), 1870.
RLŽ – Ivinskis L. Rusų–lietuvių kalbų žodynas (Словарь российско-литовский) (rankraštis).
TERMS IN LAURYNAS IVINSKIS’ QUADRILINGUAL DICTIONARY
This paper deals with terminology in Russian–Lithuanian–Latin–Polish manuscript dictionary (Словарь российско-литовский съ латинско-польскимъ) of Laurynas Ivinskis. The manuscript of the dictionary contains 96 pages. This is only the beginning of a quadrilingual dictionary from A to Ay, which presents 358 Russian headwords with Lithuanian, Latin and Polish equivalents and 23 reference headwords. There are some explanations of word meanings, a few examples of usage and a few synonyms and words with contiguous meaning.
The manuscript of Laurynas Ivinskis quadrilingual dictionary contains about 145 terms, including some specific terms presented in a few entries of the dictionary. Most of them are terms of natural sciences – names of minerals, plants, birds and other living creatures.
The majority of names of minerals included in the dictionary are borrowings. Analysis of terms from other fields (not natural sciences) shows that Laurynas Ivinskis tended not to present borrowings, but to suggest Lithuanian terms which he created himself. Such a tendency is particularly obvious in names of sciences and names of specialists of those sciences (skaitlystė (arithmetic), žvaizdystė (astronomy), kūnraikis (anatomist), žvaizdininkas (astronomer)).
There are two characteristic features of the names of natural sciences and other fields proposed by Laurynas Ivinskis. The specific component of the name is placed after the generic component. Adjectives, apart from adjectives with the suffix -inis, and parti-
ciples, which make specific components, are all pronominal. For instance, (ananasas tikrasis (pineapple), asbestas paprastasis (asbestos), kariuomenė jūrinė (navy)).
The manuscript of Laurynas Ivinskis’ Russian–Lithuanian–Latin–Polish dictionary is important and interesting not only for the history of Lithuanian lexicography, but also for Lithuanian terminology.
