Море у біологічній номенклатурі

ALVYDAS UMBRASAS

Інститут литовської мови

КЛЮЧОВІ СЛОВА: біологічна номенклатура, назви таксонів, назви риб, метафора, системність, помилка

У статті розглядаються литовські біологічні номенклатурні назви, пов’язані зі словом море. Найбільшу увагу приділено назвам риб¹ (оскільки в досліджуваному аспекті їх найбільше), але йдеться також про назви ссавців, птахів, інших тварин і рослин. Матеріал зібрано зі словника назв риб Juozas Virbickas, укладеного «Словника назв риб»² (ŽPŽ 2005), опублікованого в Банку термінів Литовської Республіки (LRTB), а також зі словників назв інших тварин і рослин. Мета — показати різноманітність назв і моделі їх утворення, звернути увагу на несистемність та інші недоліки. Поштовхом до написання статті стала дискусія з колегами щодо вживання слів морський і морський у номенклатурних назвах. Коли почали цікавитися цим питанням, з’ясувалося, що словники містять багатий і цікавий матеріал.

На відміну від литовської ботанічної номенклатури, яка має досить давні традиції впорядкування і структурно доволі добре відповідає науковим (латинським або найчастіше латинізованим) назвам, що укладаються відповідно до вимог Міжнародного кодексу номенклатури водоростей, грибів і рослин³ (ICN), литовська зоологічна номенклатура впорядковувалася інакше й структурно часто не відповідає вимогам Міжнародного кодексу зоологічної номенклатури (ICZN). Зрозуміло, ці вимоги стосуються лише наукових латинських-

¹ Дякую за поради щодо назв деяких риб науковцеві Центру досліджень природи доктору Гінтаутасу Вайтонісу.

² Див. список літератури та джерел. У прикладах, наведених у реченнях, джерело іноді зазначається перед групою прикладів або, найчастіше, після неї. Якщо в розділах про риб джерело не вказано (щоб не доводилося часто повторювати), мається на увазі ŽPŽ 2005. Деякі латинські назви, взяті з джерел і наведені в статті поряд із литовськими, можуть бути застарілими й уже заміненими, але в контексті дослідження литовських назв це не має значення.

³ Раніше він називався Міжнародним кодексом ботанічної номенклатури, але на ботанічному конгресі, що відбувся в Мельбурні 2011 року, назву було змінено.

78 Alvydas Umbrasas | Jūra biologijos nomenklatūroje

… назв, але водночас є важливим орієнтиром для унормування литовської номенклатури. За винятком нечисленних винятків, зумовлених традиціями, литовську ботанічну номенклатуру впорядковували й досі впорядковують за принципом, згідно з яким кожен рід має мати власну однослівну назву, а відмінності між видами позначають додаванням одного означального слова, тобто утворюють двочленні назви (Gudžinskas, Rašomavičius 2004: 3, 4). Назви ботанічних таксонів вищих за рід рангів — як латинські, так і литовські — також є однослівними й утворюються за допомогою умовних суфіксів і компонентів (Kutorga 1997: 23–25, 55, див. також Gaivenis 1973: 23). Латинська зоологічна номенклатура ґрунтується на подібних принципах, проте під час створення її литовських відповідників суворої системи не дотримуються: не лише види, а й роди та таксони вищих рангів досить часто називають словами з двома або навіть більшою кількістю компонентів; кількість компонентів у назвах видів також різниться, до того ж ту саму назву роду з різними компонентами використовують для позначення різних родів. На думку ботаніків, така несистемна система видається недосконалою (Gudžinskas, Rašomavičius 2004: 4), однак у зоології вона вже стала традиційною, і її важко змінити⁴.

НОМЕНКЛАТУРНІ НАЗВИ З КОМПОНЕНТОМ МОРСЬКИЙ

У номенклатурі вже усталилася тенденція позначати місця поширення як рослин, так і тварин компонентами із суфіксом -inis, утворюючи похідні від різних загальних і власних назв на позначення місцевостей і географічних об’єктів (наприклад: андський, атлантичний, високогірний, азійський, болівійський, джунглевий, єгипетський, японський, болотний, лучний, сантонський, уроцький). За цією моделлю, наприклад, раніше вживані назви гірська плиска, гірська сосна замінено на гірська плиска (лат. Motacilla cinerea), гірська сосна (лат. Pinus montana). Казимерас Гайвеніс раніше писав, що така заміна часто не потрібна (Gaivenis 1973: 24), однак цей принцип найменування утвердився в номенклатурі, хоча утворені похідні іноді не властиві загальній мові. Звісно, у номенклатурі трапляються назви, у яких місце позначено

⁴ У термінологічній підкомісії Державної комісії з литовської мови протягом останніх кількох років під час розгляду зоологічної номенклатури чимало дискутували про системніше впорядкування зоологічної номенклатури, особливо про найменування родів і видів, які раніше не мали литовських назв, але істотних змін не відбулося: традиції важко змінювати; крім того, прагненню до системності дуже перешкоджають зміни латинської номенклатури, спричинені частим перенесенням видів з одного роду до іншого. Тому складно забезпечити стабільну однослівну назву роду, і зоологи схильні взагалі не давати литовських назв принаймні деяким родам. Щоправда, існують незвичні погляди, згідно з якими наукові назви таксонів є не латинськими, а міжнародними, спільними для всіх мов, тож їх слід прирівняти до міжнародних слів, що функціонують у литовській мові, і взагалі не створювати литовських відповідників (Gliwa 2011: 119), але це надто радикально.

Terminologija | 2015 | 22 79

інакше (наприклад: вусач передгір’їв Балхаша (лат. Schizothorax argentatus), мінога гірських струмків (лат. Ichthyomyzon greeleyi), язикова рибка гарячих джерел (лат. Cyprinodon macularius), прибережна пелона (лат. Pellona harroweri), рисовий вугор (лат. Fluta alba) (ŽPŽ 2005)), проте вони порівняно рідкісні й тепер уже вважаються нетиповими. Згідно з переважною моделлю зв’язок із морем у номенклатурних назвах виражають компонентом морський. Як видно з ŽPŽ 2005, у системі номенклатури риб це слово використовують для найменування таксонів різних рангів: родин (a), родів (b), видів (c), наприклад:

a) тропічні морські мерлузи (лат. Steindachneriidae), морські карасі (лат. Sparidae), морські лящі (лат. Bramidae), морські соми (лат. Ariidae), морські головні (лат. Kyphosidae), морські вугрі (лат. Congridae);

b) американські морські в’юни (лат. Phytichthys), білі морські соми (лат. Sciadeichthys), парусні морські йоржі (лат. Taenianotus), півнячі морські окуні (лат. Neosebastes), довгопері морські скорпени (лат. Lioscorpius), морські колючки (лат. Spinachia), морські котячі акули (лат. Anadoras), морські квепи (лат. Yerutius), морські мерлузи (лат. Merluccius), морські міноги (лат. Petromyzon), морські камбали (лат. Pleuronectes), морські окуньки (лат. Sebastiscus), морські окунці (лат. Psammoperca), морські лящі (лат. Brama), морські вугрі (лат. Congrina), довгуваті морські судаки (лат. Lateolabrax), східні морські корюшки (лат. Allosmerus), буроголові морські карасі (лат. Crenidens);

c) африканська морська мерлуза (лат. Merluccius capensis), австралійська морська корюшка (лат. Aplochiton marinus), білосмугий морський окуньок (лат. Sebastiscus albofasciatus), парусний морський йорж (лат. Taenianotus triacanthus), змієподібний морський бичок (лат. Gobius cobitis), морська камбала (лат. Pleuronectes platessa), морський судак (лат. Stizostedion marinum), морський колючий сом (лат. Bagre marinus), стрічкуватий морський вугор (лат. Gnathophis habenatus), мармуровий морський карась (лат. Dactylosargus arctidens), мала морська піщанка (лат. Callionymus rissoi), блакитнуватий морський карась (лат. Pachymetopon aeneum), червоний колючий морський лящ (лат. Taractes rubescens), східна морська корюшка (лат. Allosmerus elongatus), світла морська квепа (лат. Yerutius apricus), вугроподібна морська⁵

⁵ У 2013 році термінологічна підкомісія Державної комісії з литовської мови спільно із зоологами замінила цю назву на вугроподібна живородна бельдюга (опубліковано у Переліку назв комерційних видів риб (KŽPRS)). До речі, у Всесвітній литовській енциклопедії (VLE IX 2006) лат. Zoarces viviparus названо морською бельдюгою, хоча в ŽPŽ 2005 — звичайна живородна бельдюга; в інших джерелах, окрім синоніма морська бельдюга, її називали просто живородною бельдюгою або живородною бельдюгою (Repečka, Bukelskis, Kesminas 1998: 74; Virbickas 2000: 99).

80

Alvydas Umbrasas | Jūra biologijos nomenklatūroje

вегеле (лат. Zoarces anguillaris), фіолетовий морський бельдюг (лат. Cebedichthys violaceus), зеленуватосмугий морський окунь (лат. Sebastes elongatus).

Із компонентом морський у ŽPŽ 2005 загалом названо 144 таксони. Видно, що назви часто утворюються з відомих у загальновживаній мові однослівних назв риб. Хоча литовські назви родини й роду іноді збігаються, наприклад, морські карасі (лат. Bramidae і Brama), морські вугрі (лат. Congridae і Congrina) (у латинській номенклатурі це неможливо, а загалом незручно й у литовській номенклатурі, хоча іноді, можливо, бракує засобів вираження), назви таксонів одного рангу ніяк не можуть збігатися, тому звичайних морських окунів (лат. Sebastes) і великих морських окунів (лат. Stereolepis) риба великий морський окунь (лат. Sebastes marinus і Stereolepis gigas) є помилкою укладання номенклатури ŽPŽ 2005. Аналогічною помилкою є і японський морський вугор (лат. Conger japonicus і Japonoconger sivicolus), якого можна знайти в родах звичайних морських вугрів (лат. Conger) і японських морських вугрів (лат. Japonoconger). У великому масиві даних такі помилки зазвичай виникають через недогляд, а одна з причин їх появи — використання тих самих основних компонентів для називання різних родів. У ŽPŽ 2005 є й інші подібні помилки збігу (див. далі у статті).

З морем пов’язують не лише риб. Насамперед можна згадати птахів. У PPŽ 2009 виділено роди морських орлів (лат. Haliaeetus) і морських фрегатів (лат. Fregatta); є близько десятка назв видів, утворених із компонентом морський, наприклад: африканський морський орел (лат. Cuncuma vocifer), білочеревий морський фрегат (лат. Fregatta grallaria), морський побережник (лат. Arquatella maritima), морський кулик (лат. Charadrius hiaticula), морський сивка (лат. Pluvialis squatarola). Із цим компонентом утворено також назву ссавця — морських видр (лат. Enhydra) (до роду належить лише морська видра (лат. Enhydra lutris)) (ŽinPŽ 2002); є й назви інших тварин, наприклад: загін безхребетних типу членистоногих (лат. Arthropoda) морські павуки (лат. Pantopoda), підряд черепах морські черепахи (лат. Chelonioidea), родина плазунів із підряду змій (лат. Ophidia) морські змії (лат. Hydrophiidae), ящірка родини ігуанових (лат. Iguanidae) — морська ігуана (лат. Amblyrhynchus cristatus) (VLE IX 2006). Поодинокі назви є і в ботанічній номенклатурі: дерево морська авіценія (лат. Avicennia marina), що росте біля моря (у мангрових заростях), трав’янисті рослини морська рупія (лат. Ruppia maritima), морський зостер (лат. Zostera marina) (BVŽ 1998).

Terminologija | 2015 | 22 81

НОМЕНКЛАТУРНІ НАЗВИ З КОМПОНЕНТОМ «МОРІВ»

Хоча можна було очікувати, що зв’язок риб із морем найчастіше позначатиметься в назвах компонентом морський, у ŽPŽ 2005 назв зі словом морів майже втричі більше — аж 409 назв таксонів. Назв багато⁶, проте різноманітність слів, що виступають їхніми основними компонентами, не надто велика. Найвиразніше семантично вирізняється група назв, утворених із використанням назв не риб, а інших тварин. Це метафоричні назви, до складу яких входять назви ссавців (a), птахів (b), земноводних (c), комах (d), наприклад (роди):

a) морські бички-буйволи (лат. Taurulus), морські миші (лат. Neosynchiropus), морські собаки-лисиці (лат. Percis), лопатоголові морські кажани⁷ (лат. Halieutichthys), муренові морські собачки (лат. Halimuraenoides), норвезькі морські лисиці (лат. Leptagonus), пальчасті морські коники (лат. Dunckerocampus), акули-морські лисиці (лат. Alopias), зарослеві морські собачки (лат. Cristiceps);

b) морські летючі риби (лат. Hirundichthys), морські півники (лат. Alectrias), морські горобці (лат. Prognichthys), товстогубі морські ластівки (лат. Cheiloprion), короткопері морські качечки (лат. Diplecogaster);

c) морські жаби (лат. Cyclopterus);

d) морські метелики (лат. Chaetodon), морські оси (лат. Ocosia).

Так само називають і види; їхні назви іноді відрізняються від назв родів лише числом (у зоології роди зазвичай називають у множині, а види — в однині), найчастіше додаючи більше компонентів, наприклад:

a) атлантичний морський заєць (лат. Eumicrotremus spinosus), дарвінів морський кажан (лат. Ogcocephalus darwini), жовтуватий морський коник (лат. Hippocampus kuda), довгохвоста морська миша (лат. Spinicapitichthys draconis), японська морська собака-лисиця (лат. Percis japonicus), морський бичок-буйвіл (лат. Taurulus bubalis), морський кажан-ластівка (лат. Platax pinnatus), кораловий морський кролик (лат. Siganus corallinus), пелагічна морська лисиця⁸ (лат. Alopias

⁶ У всій статті намагаємося за допомогою якомога меншої кількості прикладів показати якомога більшу різноманітність. Зазвичай наводиться лише один приклад певної моделі, утворений із тим чи тим компонентом, хоча в номенклатурі зазвичай трапляється від кількох до десятка чи навіть кількох десятків аналогічних прикладів (ті самі компоненти повторюються в назвах як видів, так і родів або таксонів вищого рангу).

⁷ Зміна порядку слів у видовій назві, мабуть, є помилкою — пуерториканський морський лопатоголовий кажан (лат. Halieutichthys smithii). До речі, в інших джерелах назву місцевості замінено прикметником, пор. назви птахів пуерториканська амазона, пуерториканський сплюшка (PPŽ 2009).

⁸ Цей вид належить до роду, названого акули-морські лисиці (лат. Alopias). Ця назва вирізняється тим, що метафора стоїть у позиції прикладки. Можливий і протилежний випадок, коли означення ставиться перед метафоричною назвою, — морські коники-листоноси (лат. Phyllopteryx).

82

Alvydas Umbrasas | Jūra biologijos nomenklatūroje

pelagicus), сріблястий лускатий морський собачка (лат. Blennoclinus stella), північна кинджалорила морська лисиця (лат. Aganopsis vulsa); б) граційна морська качечка (лат. Gastrocyathus gracilis), морський павич (лат. Symphodus tinca), морський горобець (лат. Prognichthys brevipinnis), звичайна морська ластівка (лат. Hirundichthys affinis), скалярна морська ластівка (лат. Shuettea scalaripinnis), дзеркальний морський стриж (лат. Hirundichthys speculiger), зеленочеревий морський півник (лат. Alectrias benjamini); в) морська жаба⁹ (лат. Cyclopterus lumpus); г) морська оса (лат. Ocosia vespa), чотириока морська метелик (лат. Chaetodon capistratus).

Метафоричне значення зумовило те, що в цьому разі обрано компонент морський¹⁰, а не морський, адже з останнім компонентом, систематичним у номенклатурі, значення було б прямим (йшлося б про ссавців, птахів тощо). Як бачимо, частина назв тварин, використаних для найменування риб, має демінутивні суфікси, іноді навіть різні (лисиця, лисичка; собачки, песики). Отже, вважається, що такий суфікс не віддаляє і не приховує метафоричного зв’язку з твариною (інакше зазвичай використовувався б компонент морський). Щоправда, відома здавна й досі вживана назва риби, пов’язана з рептиліями¹¹, морський дракон (лат. Trachinus draco) (LTE V 1979; VLE IX 2006) у ŽPŽ 2005 було замінено на велика морська драконка (лат. Trachinus draco) (рід — просто драконки (лат. Trachinus)). У цьому разі, імовірно, вважали, що додавання суфікса й зміна роду істотно змінюють назву, тож потреби писати морський більше немає. Це логічно. Однак із видовою назвою морський кажан (лат. Platax pinnatus) вчинили інакше: рід родини кажанових (лат. Ephippididae) назвали просто кажани (лат. Platax) (пор. вид плямистий кажан (лат. Platax orbicularis)). Варто також звернути увагу, що в іншій родині, названій кажанові (лат. Ogcocephalidae), є кілька родів, у назві яких є сполука морські кажани, наприклад,

⁹ Назва цієї риби пов’язана не лише із земноводною твариною, а й із птахом; її також називають морською зозулею (VLE IX 2006). У давніших джерелах перевагу віддають назві ciegorius, але наводять і метафоричні синоніми, серед яких є також морський заєць (Virbickas 2000: 116).

¹⁰ Є також назви риб, утворені на основі метафори тварини з іншим родовим відмінком, наприклад: водоростеві миші (лат. Fucomimus), водяні кози (лат. Pelecus), смугасті водяні козли (лат. Pachychilon) (ŽPŽ 2005). А от із компонентом водяний вживаються назви з прямим значенням, наприклад: звичайний водяний дрізд (лат. Cinclus cinclus) (PPŽ 2009), водяна козуля (лат. Hydropotes inermis), водяний кролик (лат. Sylvilagus aquaticus) (ŽinPŽ 2002).

¹¹ Plg. drakonai (lot. Draco), agaminų (lot. Agamidae) šeimos driežų gentis (VLE V 2004).

Terminologija | 2015 | 22

8 3

звичайні морські кажани (лат. Ogcocephalus). Якщо вважали, що відмінності граматичного роду кажан — кажанка достатньо для номенклатури риб (загалом таких назв із незначними відмінностями краще уникати, особливо в межах однієї системи¹²), тоді за системою можна було обрати назву морська кажанка.

Назви видів найчастіше пов’язані з назвами родів, але трапляються й розбіжності, наприклад, звичайна морська ластівка (лат. Hirundichthys affinis належить до роду морських стрижів (лат. Hirundichthys) (інші види в ньому містять слово стриж), морський павич (лат. Symphodus tinca належить до роду губанів (лат. Symphodus) (більше таксонів зі словом павич не названо). Якщо зважати на логіку утворення назв, дещо дивно виглядає, коли плямиста морська лисиця (лат. Lo vulpinus) опиняється в роді плямистих кроликів-риб (лат. Lo). Під час створення назв краще уникати такої логічної невідповідності метафор, особливо якщо вона не зумовлена традицією. До речі, слово кролики-риби годилося б для позначення рангу вище за рід, а замість звичайних кроликів-риб (лат. Siganus) можна було б ужити морські кролики (тепер ця сполука не трапляється в жодній назві роду), адже до роду належить золотосмугий морський кролик (лат. Siganus rivulatus) тощо. Цікаво й те, що в роді колючих круглоперів (лат. Eumicrotremus) є види круглий морський заєць (лат. Eumicrotremus orbis), атлантичний морський заєць (лат. Eumicrotremus spinosus), хоча роду риб морських зайців немає. Причина очевидна — назва вже зайнята: морський заєць (лат. Erignathus barbatus) — це тюлень, єдиний представник роду морських зайців (лат. Erignathus) (ŽinPŽ 2002). З огляду на це загалом сумнівно, навіщо було вводити сполуку морський заєць до номенклатури риб (виходом могло б бути зменшувальне морський зайчик тощо).

Якщо розглянути систему назв таксонів риб, що мають те саме основне слово, можна помітити прояви несистемності. У розгалуженій системі цього важко уникнути, але, де можливо, слід прагнути узгодженості. Рід, до якого належить вид морська качечка Гектора (лат. Gastroscyphus hectoris), названо качечками вод Бриггса (лат. Gastroscyphus). Компонент вод

¹² Не дуже зручно, коли відрізняється лише граматичний рід, а йдеться про тварин різних класів: наприклад, скуйратки (лат. Parachaetodon) — це риби (ŽPŽ 2005), а скуйрати (лат. Tricholestes) — птахи (PPŽ 2009). Якщо припустити, що назви риб утворюють систему, вони змішуються, пор. окуні-скуйратки (лат. Ectreposebastes), але скуйрати-гренадери (лат. Trachonurus) (ŽPŽ 2005). Основним компонентом останньої назви риби вже є скуйрат, тож тут мало б бути гренадери-скуйрати. Варто також згадати, що, наприклад, атлантична велика хижачка (лат. Magnisudis atlantica) — це риба (ŽPŽ 2005), а великий поморник (лат. Catharacta skua) — птах (PPŽ 2009). Рід назв хижих риб, звісно, узгоджується: твердий сом-хижак (лат. Osteogeniosus militaris).

84

Alvydas Umbrasas | Jūra biologijos nomenklatūroje

поряд із морським (особливо якщо риби живуть не лише в морях; щоправда, у вжитку звичніше водне, пор. водяні кози (лат. Pelecus), водяні сокирки (лат. Carnegiella)), хоча тут різниця, схоже, не має підстав. Інший рід із тієї самої родини присмоктувачевих (лат. Gobiesocidae) названо смугастими качечками Брігса (лат. Gastrocy mba). Тут уже немає ні моря, ні водойм, хоча до роду належить вид чотирисмугаста морська качечка (лат. Gastrocy mba quadriradiata). У тій самій родині є також роди болотяних качечок (лат. Arabes), океанічних качечок (лат. Diplocrepis). З огляду на суміжні назви можна запропонувати качечок боліт (якщо вони справді живуть на болотах), качечок океанів¹³. А ось назву роду родини спинорогових (лат. Balistidae) — океанічні спинороги (лат. Canthidermis) — за системою якраз доречно змінити на океанічні спинороги (тоді відповідно слід узгодити й океанічного візерунчастого спинорога (лат. Nelusetta ayraudi)). У родині голчастих (лат. Syngnathidae) поряд із колючими морськими кониками (лат. Solegnathus) недоречно виглядають голчасті коники (лат. Syngnathoides) — тут пасували б голчасті морські коники. Морські лисички (лат. Agonidae) родини не відповідають чилійські лисички (лат. Aganopsis): мало б бути чилійські морські лисички. Хоча є морські метелики (лат. Chaetodon), логічно й семантично обґрунтовано пропонувати прісноводні метелики (лат. Pantodon), але в роді довгоносих морських метеликів (лат. Forcipiger) недоречно називати вид звичайним довгоносиком-метеликом (лат. Forcipiger longirostris), можна було б, наприклад, назвати його довгоносий морський метелик.

Утворюючи назви риб від назв інших тварин, у ŽPŽ 2005 не уникли збігів — два роди названо морськими ластівками (лат. Chromis і Monodactylus). Перший належить до родини помацентрових (лат. Pomacentridae), другий — до родини монодактилових (лат. Monodactylidae). Творці номенклатури також не звернули уваги, що довгомордий морський коник (лат. Acentronura gracillissimus ir Hippocampus ramulosus) включений до двох родів і віднесений відповідно і до довгомордих морських коників (лат. Acentronura), і до звичайних морських коників (лат. Hippocampus).

Називання риб на честь інших тварин — приклад творення образної номенклатури. За словами К. Гайвениса, у термінології образності найчастіше не уникають там, де розрізнювальна (дистинктивна) функція термінів важливіша за називну (номінативну) функцію. Експресивні терміни часто творять у систематичній термінології, адже тут, щоб відрізнити одну рослину чи

¹³ Прикметники більше орієнтують на птахів, пор. болотяні курочки (лат. Gallinula), водяні дрозди (лат. Cinclus) (PPŽ 2009).

Terminologija | 2015 | 22

85

gyvūnų rūšių nuo kitos, dažnai griebiamasi vaizdingo lyginimo (Gaivenis 1991: 29). Įdomumo dėlei dar galima paminėti, kad kai kurių žuvų vardai siejami iš karto su dviem gyvūnais, panašumo požymiai rodomi dar ir šalutiniu dėmeniu, pvz.: aligatorinės jūrų laputės (lot. Anoplagonus), ežinė jūrų antelė (lot. Diademichthys lineatus), kirmėlinis jūrų triušis (lot. Siganus vermiculatus), rykliagalvė jūrų antelė (lot. Eckloniaichthys scylliorhinoceps), zebrinis jūrų drugelis (lot. Discochaetodon octofasciatus). Tokių vardų vaizdingumas, išraiškingumas ypač ryškus.

Окрему групу становлять метафоричні назви риб із компонентом морський, основним компонентом яких є слова на позначення різних предметів. Приклади назв родів (a) і видів (b):

a) jūrų adatos (lot. Syngnathus), jūrų dildės (lot. Thamnaconus), jūrų dyg­liai (lot. Hemiarus), jūrų galąstuvai (lot. Pervagor), jūrų ylos (lot. Nerophis), jūrų kastuvėliai (lot. Halieutopsis), jūrų liežuvėliai (lot. Dicologlossa), jūrų rutulėliai (lot. Sphoeroides), jūrų skiauterės (lot. Crenicichla), kairiaakiai jūrų liežuviai (lot. Symphurus), trikupriai jūrų kirुकai (lot. Argyropelecus);

b) бородатий морський язик (лат. Monochirus hispidus), плямиста морська кулька (лат. Sphoeroides maculatus), індійська морська лопатка (лат. Halieutopsis microps), чорноголовий морський точильник (лат. Pervagor melanocephalus), звичайний морський язичок (лат. Dicologlossa cuneata), звичайна морська голка (лат. Nerophis ophidion), параїбський морський гребінець (лат. Crenicichla dorsocellata), тонкорила морська голка (лат. Syngnathus tenuirostris), прозорий морський кирок (лат. Sternoptyx diaphana), піщана морська напилка (лат. Thamnaconus arenaceus).

Метафоричність у цьому разі також зумовила те, що назви утворено не з компонентом морський¹⁴. Щоправда, збігів і тут не уникнути — у родині правобічних морських язиків (лат. Soleidae) два роди названо короткоперими морськими язиками (лат. Brachirus ir Microchirus), а вид сенегальський морський язик (лат. Cynoglossus senegalensis ir Solea senegalensis) потрапив до двох родів — криворотових морських язиків (лат. Cynoglossus) і звичайних морських язиків (лат. Solea), які належать відповідно до родин лівобічних морських язиків (лат. Cynoglossidae) та вже згаданої родини правобічних морських язиків. До речі, у ŽPŽ 2005 є також назва жіночого роду язичниця (лат. Parexglossum,

Якщо, наприклад, поряд із морською голкою утворити ще й назву «голчаста риба», то вже немає потреби писати «морська»: замість «колючохвоста морська голчаста риба» (лат. Amphelikturus) систематично цілком доречно «колючохвоста морська голчаста риба», а відповідно й у назві виду (пор. «мала морська піщанка» (лат. Callionymus rissoi)).¹⁴

86

Alvydas Umbrasas | Jūra biologijos nomenklatūroje

Лаурин язичок (лат. Parexglossum laurae). Як видно, за жіночого роду компонент морський уже не додається. Цікаво, що словом язичок також називають рід рослин родини зозулинцевих (лат. Orchidaceae) (лат. Odontoglossum) (LRTB). Якщо риба живе не в морях або не лише в морях, зрозуміло, чому в родині правооких морських язиків з’явилася назва роду без слова морський — прісноводні язики (лат. Achirop­sis). Можливо, з тієї самої причини пишуть малі язики (лат. Parachirus), павині язики (лат. Pardachirus), хоча вид роду несправжніх рогатих язиків (лат. Pseudaesopia) має назву японський морський язик (лат. Pseudaesopia japonica). Самі іхтіологи могли б сказати, чи справді обґрунтовано пропускати слово морський; з мовного погляду це можливо (ці метафори відрізняються від метафор, пов’язаних із тваринами, де відсутність компонента морський може вводити в оману в загальному контексті назв тварин). Види роду короткоперих морських язиків (лат. Microchirus) названо іспанський короткоперий язик (лат. Microchirus azevia) і чотириокий короткоперий язик (лат. Microchirus ocellatus), можливо, щоб уникнути чотирислівних назв, але тут могли б підійти назви іспанський морський язик, чотириокий морський язик.

Ще одна характерна риса подібної групи метафоричних назв риб зі словом морський — вибір як основних компонентів слів, що позначають осіб і істот¹⁵. Ось кілька прикладів назв родів (а) і видів (б):

а) красиві морські чорти¹⁶ (лат. Haplophryne), морські хірурги (лат. Acanthurus), морські юнкери (лат. Coris), морські капітани (лат. Pseudotolithus), морські солдати (лат. Myripristis), морські пастушки (лат. Nomeus), морські вершники (лат. Ophiosciodon), королівські морські ангели (лат. Pygoplites), голі морські клоуни (лат. Nudiantennarius);

б) плямистий морський вершник (лат. Ophiosciodon punctatissimus), колючозяброва морська риба-меч (лат. Plectrypops retrospinus), гавайський морський хірург (лат. Acanthurus sandvicensis), випуклоокий морський чорт (лат. Ceratias uranoscopus), чорноголовий морський капітан (лат. Pseudotolithus epipercus), чорногорбий морський солдат (лат. Myripristis kuntee), морський пастушок (лат. Nomeus gronovii), різномордий морський клоун (лат. Amphiprion akallopisos), смарагдовий морський ангел (лат. Pomacanthus chrysurus).

¹⁵ Виявлено нетипову назву, у якій слово на позначення особи вжито лише в позиції прикладки, — летюча морячка (лат. Prognichthys sealei). Інших назв із цим словом немає.

¹⁶Диявол є також у номенклатурі ссавців, пор. сумчастий диявол (лат. Sarcophilus harrisii) (ŽinPŽ 2002), а ангелами названа пташина родина (лат. Heliomaster) (PPŽ 2009). Звичайний ангел (лат. Heliomaster constantii) — вид птахів, а звичайні морські ангели (лат. Pomacanthus) — рід риб.

Terminologija | 2015 | 22

87

Не помітили, що морськими клоунами названо два роди (лат. Amphiprion і Antennatus). Один із них належить до родини риби-клоуни (лат. Antennariidae), інший — до родини помацентрові (лат. Pomacentridae). Особливої уваги заслуговують назви зі словом солдат. У ŽPŽ 2005 чимало видів з однаковими назвами: великолускатий морський солдат (лат. Myripristis berndti і Sargocentron macrosquamis), глибоководний морський солдат (лат. Ostichthys kaianus і Sargocentron bullisi), японський морський солдат (лат. Ostichthys japonicus і Sargocentron ittodai), червоний морський солдат (лат. Sargocentron rubrum і Sargocentron tiere), темний морський солдат (лат. Myripristis adustus і Sargocentron spiniferum), фіолетовий морський солдат (лат. Myripristis violaceus і Sargocentron violaceum). Як видно, повторюються назви видів родів морських солдатів (лат. Myripristis), шорстких морських солдатів (лат. Ostichthys) і звичайних морських солдатів (лат. Sargocentron); у останньому роді є навіть повторення в межах самого роду. У номенклатурній системі такого не повинно бути. До речі, слово солдат вживається і в позиції прикладки: є рід карасі-солдати (лат. Argyrops). Цікаво й те, що один вид роду гребінчастих макрурусів (лат. Coelorhynchus) названо іменником жіночого роду — півчобота солдат (лат. Coelorhynchus coelorhynchus). Як бачимо, у цьому випадку компонент морський не додається.

Згадані двослівні сполуки зі словом морський функціонують як неподільні назви, до яких за потреби додаються додаткові означення. У цю систему в ŽPŽ 2005 не вписуються тропічний¹⁷ морський сокирковий (лат. Argyropelecus lychnus), східний морський сокирковий (лат. Argyropelecus sladeni), оскільки тут означення приєднане до слова морський, а не до всієї базової двослівної сполуки (щоправда, перший приклад можна тлумачити двояко: не лише як тропічне море + сокирковий, а й як тропічний + морський сокирковий). Хоча ці сполуки не суперечать логіці мови й можливі, за цією системою доречніші назви тропічний морський сокирковий, східний морський сокирковий (пор. тропічний морський лящ (лат. Brama orcini), південний морський кулькоподібний (лат. Sphoeroides spengleri)). З іншого погляду, за цією системою слід уніфікувати назву східна морська звірка (лат. Neozoarces). Як бачимо, ця назва не метафорична, тому системно доречно східні морські звірки.

У ŽPŽ 2005 є понад 30 назв таксонів, основним словом яких є кардинал¹⁸, наприклад: круглоголовий кардинал (лат. Sphaeramia orbicularis),

¹⁷ Помилка: має бути тропічний.

¹⁸ У назвах видів допущено помилку: довгощелепі кардинали (лат. Cheilodipterus macrodon), п’ятисмугі кардинали (лат. Cheilodipterus quinquelineata). Має бути однина.

88

Alvydas Umbrasas | Jūra biologijos nomenklatūroje

білий кардинал (лат. Epigonus denticulatus), карибський зірчастий кардинал (лат. Astrapogon alutus), прозорі кардинали (лат. Pseudamiops) тощо. Серед них вирізняється лише колючий морський кардинал (лат. Plectrypops retrospinus) — назву, найімовірніше, утворено за аналогією з видом того самого роду колючоголовий морський солдат (лат. Plectrypops lima). Цікаво, що словом кардинал називають також птахів — у PPŽ 2009 є понад 30 назв таксонів, наприклад: великодзьобий синій кардинал (лат. Cyanoloxia glaucocaerulea, Passerina glaucocaerulea), папуговий кардинал (лат. Cardinalis sinuatus, Pyrrhuloxia sinuatus). Деякі назви схожі, наприклад, жовтоплавцевий кардинал (лат. Apogon apogonides) — це риба, а жовточеревий великодзьобий кардинал (лат. Caryothraustes canadensis), жовтий кардинал (лат. Gubernatrix cristata) — птахи. Назви родин утворено від слів різного граматичного роду: риби — кардиналові (лат. Apogonidae), птахи — кардиналові (лат. Cardinalidae). Використання того самого родового слова для називання різних тварин можна було б виправдати хіба що традицією вживання, але за її відсутності під час створення нових назв краще уникати таких збігів. Нині маємо ситуацію, коли звичайний кардинал — це і риба (лат. Tanichthys albonubes), і птах (лат. Cardinalis cardinalis). Принаймні один міг би бути звичайним, а інший — справжнім тощо.

Метафоричні назви з компонентом морський є не лише в номенклатурі риб, а й у номенклатурі ссавців, наприклад: морські слони (лат. Mirounga), морські корови (лат. Hydrodamalis), морські свині (лат. Phocoena), морські¹⁹ свинки (лат. Cavia), морські зайці (лат. Erignathus), морські леопарди (лат. Hydrurga), морські леви (лат. Eumetopias), південні морські котики (лат. Arctocephalus) (ŽinPŽ 2002). Як видно, у творенні назв використано назви інших тварин. Варто також згадати назву класу безхребетних тварин типу голкошкірих (лат. Echinodermata) — морські їжаки (лат. Echinoidea), назву надродини безхребетних тварин ряду вусоногих ракоподібних (лат. Cirripedia) — морські качечки (лат. Lepadomorpha) (вид — морська качечка (Lepas anatifera)) (VLE IX 2006). Є також метафори, утворені не від назв тварин: клас безхребетних тварин згаданого вище типу голкошкірих — морські зірки (лат. Asteroidea), ряд безхребетних тварин класу коралових поліпів (лат. Anthozoa) — морські

¹⁹Ці південноамериканські гризуни не мають безпосереднього зв’язку з морем. Вважають, що коли їх завезли до Європи, їхню назву тут пов’язали зі свинями (пор. нім. Meerschweinchen, рос. морские свинки) через зовнішню схожість і звуки, які вони видають, а слово морські вказує на те, що їх привезли з-за моря. У багатьох мовах у назві зазначено, що ця свинка походить з Індії (пор. порт. porquinho da Índia, фр. cochon d’Inde), оскільки, як відомо, Америку плутали з Індією (докладніше див. Михайлов 2000: 7–9).

Terminologija | 2015 | 22

89

пір’я (лат. Pennatularia), клас безхребетних тварин підтипу стебельчастих голкошкірих (лат. Pelmatzoa) — морські лілії, які також називають криноїдеями (лат. Crinoidea) (VLE IX 2006). На такій самій логіці творення метафор ґрунтуються назви таксонів голкошкірих морські пухирі (лат. Cystoidea), морські бруньки (лат. Blastoidea), морські огірки, яких частіше називають голотуріями (лат. Holothurioidea) (Kabilienė, Radzevičius 2011: 331, 332, 339). У деяких давніших джерелах можна знайти таксони тварин, названі морські лілії, морські пухирі, морські мохи, морські зірки, морські їжаки (GFGTŽ 1956), але тепер так не вживають; іноді такі назви могли б вводити в оману, наприклад, морські лілії радше асоціювалися б із назвою рослини. Замість згаданих морських мохів уживають мохуватки (лат. Bryozoa) (Kабailienė, Radzevičius 2011: 301). Раніше для позначення голкошкірих уживали й інші складні слова; наприклад, найімовірніше, новотворами Юргіса Елісона є морезірка, мор їжак (Gaivenis 1997: 78–79).

Ekologijos terminų aiškinamajame žodyne (ETAŽ 2008) pateiktas gyvačių šeimos pavadinimas jūrų gyvatės (lot. Hydrophiidae) keistinas pagal sistemą į jūrinės gyvatės (taip ir yra VLE IX 2006), nes čia taksonomiškai apibūdinamos pačios gyvatės. Kas kita yra terminai jūrų žuvys „žuvys, gyvenančios vandenynuose ir jūrose“, jūrų paukščiai „paukščiai, gyvenantys jūrų, vandenynų pakraščiuose, jų salose ir mintantys žuvimis, kai kuriais bestuburiais gyvūnais“, jūrų žinduoliai „jūros aplinkoje (sausumoje ir vandenyje) gyvenantys žinduoliai: bedančiai, dantytieji banginiai, ruoniai, jūrinės ūdros“ ir pan. (ETAŽ 2008). Čia ne taksonų pavadinimai, įvardijamos terminines sąvokos, todėl kilmininkas jūrų jokių keblumų nekelia, yra įprastas ir tinkamas.

Н О М Е Н К Л А Т У Р Н І Н А З В И З К О М П О Н Е Н Т О М М О Р Я

У номенклатурі тварин родовий відмінок моря зазвичай уживають тоді, коли назви пов’язані з конкретними морями. У ŽPŽ 2005 із цим словом названо загалом 57 таксонів, наприклад: балтійська камбала (лат. Pleuronectes platessa baltica), біломорська тріска (лат. Gadus morhua marisalbi), біломорський оселедець (лат. Clupea pallasi marisalbi), берингійський ликодон (лат. Lycenchelys sarsi), берингійський зубатка (лат. Anarhichas orientalis), чорноморська барабуля (лат. Mullus barbatus ponticus), чорноморська кілька (лат. Clupeonella cultriventris), чорноморська камбала (лат. Platichthys flesus luscus), чорноморська ставрида (лат. Trachurus mediterraneus ponticus), чорноморська форель (лат. Salmo trutta labrax),

90

Alvydas Umbrasas | Jūra biologijos nomenklatūroje

Бородань Червоного моря (лат. Parupeneus forsskali), сарг Червоного моря²⁰ (лат. Diplodus noct), аргентіна Середземного моря (лат. Nansenia oblita), скат-корова Середземного моря (лат. Rhinoptera marginata), акула-молот Середземного моря (лат. Mustelus punctulatus), заєць-риба Середземного моря (лат. Lagocephalus spadiceus), вугор-щука Середземного моря (лат. Cynoponticus ferox), тріска Середземного моря (лат. Trisopterus capelanus), берікс-пилочерев Середземного моря (лат. Hoplostethus mediterraneus), хижак Середземного моря (лат. Paralepis speciosa).

Проблеми виникають тоді, коли конкретне море хочуть зазначити в назві, основу якої становлять згадані вище метафоричні назви, наприклад: морський клоун, морський язик, морська кулька. У ŽPŽ 2005 вирішили писати адріатичний м о р с ь к и й я з и к (лат. Solea impar), червономорський м о р с ь к и й я з и к (лат. Cynoglossus sinusarabici), середземноморська м о р с ь к а к у л ь к а (лат. Spheroides cutaneus). Коли зіштовхуються слова моря і морський, обрано логічне рішення писати лише моря. Щоправда, від деяких назв морів (але не всі назви для цього придатні) можна утворити звичні для номенклатури прикметники із суфіксом -ний. Якщо є адріатичний осетер (лат. Acipenser naccarii), то можна було б утворити назву адріатичний морський язик. Пор. також берингійська дракончик (лат. Bathymaster signatus). Саме так у словнику утворено назву саргасовий морський клоун (лат. Historio histrio), але чомусь залишено невідповідну²¹ назву роду саргасові морські клоуни (лат. Historio). Якщо до назви поряд із базовим метафоричним словосполученням додають не назву моря, а інший топонім або прізвище, які мають стояти в родовому відмінку, тоді немає жодних перешкод писати морський, тож замість південноафриканський морський язик (лат. Heteromycteris capensis), морський язик Кляйна (лат. Solea kleinii) за системою споріднених назв мало б бути

²⁰Це не литовське слово sargas «той, хто стереже», пор. білий с а р г (лат. Diplodus s a r g u s, рос. белый с а р а, белый с а р г у с).

²¹Подібних розбіжностей у способах вираження в ŽPŽ 2005 є й більше, пор.: сейшельський бичок (лат. Stonogobius dracula), але сейшельський морський солдат (лат. Sargocentron seychellense), каліфорнійський морський клоун (лат. Antennatus strigatus), але каліфорнійський морський язик (лат. Parophrys vetulus). Деякі, особливо менш відомі, топоніми в ŽPŽ 2005 подано лише в родовому відмінку, наприклад: капський морський язик (лат. Cynoglossus capensis), натальський морський язик (лат. Cynoglossus acaudatus), хоча в інших системах, наприклад у назвах птахів чи ссавців, утворюють відповідні прикметники, наприклад: капська плиска (лат. Motacilla capensis), натальський дрізд-земляник (лат. Zoothera guttata) (PPŽ 2009); капська норна білка (лат. Xerus inauris), натальський зморшкогуб (лат. Mormopterus acetabulosus) (ŽinPŽ 2002). Навіть від незмінюваних топонімів в інших випадках схильні утворювати прикметники, пор. перуанський анчоус (лат. Engraulis ringens) (ŽPŽ 2005), але перуанська крячка (лат. Sterna lorata) (PPŽ 2009).

Terminologija | 2015 | 22 9 1

Південноафриканський морський язик, клепін морський язик (пор. південноафриканська морська ластівка (лат. Monodactylus falciformis), морський сокирко Поля (лат. Polyppnus polli)). До недоліків можна також віднести збіги в найменуванні таксонів, яких не вдалося уникнути й у цій групі назв. Перпелі (лат. Alosa) два види названо чорноморська перпела (лат. Alosa pontica і Alosa maeotica), а назва виду середземноморський бот (лат. Bothus podas і Arnoglossus kessleri) трапляється і в роді звичайних ботів (лат. Bothus), і в роді лівобоких камбалових ботів (лат. Arnoglossus).

У номенклатурі не риб, а інших тварин назви таксонів зі словом море трапляються рідко, наприклад: червономорська скельна ластівка (лат. Petrochelidon perdita) (PPŽ 2009), середземноморський тюлень-монах (лат. Monachus monachus) (ŽinPŽ 2002). Таких назв рослин, здається, немає. Наприклад, морська капуста — «їстівні слані бурих водоростей» (VLE IX 2006) — не є назвою таксона, це радше традиційне торговельне найменування різних ламінарій та інших бурих водоростей. У ньому морське вжито подібно до сполуки морська сіль — «суміш солей, що утворюється внаслідок випаровування морської води» (ETAŽ 2008).

СКЛАДНІ НОМЕНКЛАТУРНІ НАЗВИ

Один зі способів відобразити у назвах таксонів зв’язок із морем — утворювати складні слова зі словом море. Матеріал, зібраний для дослідження, свідчить, що таких складних слів небагато (у ŽPŽ 2005 ними названо понад 70 таксонів). У ŽPŽ 2005 є назви видів і таксонів вищого рангу зі складниками морський окунь, морський лящ, наприклад: довгопері морські окуні (лат. Malakichthys), однозубий морський окунь (лат. Odontanthias); карликові морські лящі (лат. Parascolopsis), рожевий ниткохвостий морський лящ (лат. Nemipterus japonicus). Такі складні слова фактично замінюють сполуки з прикметником морський. Щоправда, слід мати на увазі, що у ŽPŽ 2005 чимало родів і видів, у назвах яких із тими самими компонентами вжито прикметник, наприклад: звичайні морські окуні (лат. Sebastes), півнячий морський окунь (лат. Neosebastes entaxis); морські лящі (лат. Brama), японський віялохвостий морський лящ (лат. Pteraclis aestigola). Формально складне слово утворює іншу назву, тому це можливо, хоча все ж таки не дуже зручно й не надто розрізнювально, тим більше що в мові такі варіанти вираження можуть сприйматися як синонімічні. Деякі складні слова з компонентом мор- також можуть співвідноситися зі сполуками, утвореними зі словом морські, пор. морські півники (лат. Alectrias) і крилоп-

92

Alvydas Umbrasas | Jūra biologijos nomenklatūroje

ері морські півники (лат. Pterygotrigla), морські півники-сатири (лат. Satyrichthys). Для цікавості можна згадати й пару назв риб, до яких входять назви інших тварин: метеликоподібний морський півник (лат. Paratrigla papilio), крокодилоподібний морський півник (лат. Gargariscus prionocephalus). Щоправда, назвою синьоперий морський півник у ŽPŽ 2005 названо види різних родів — лат. Currupiscis volucer і Chelidonichthys kumu. Судячи з деяких джерел (Jennings 1998), латинські назви є синонімами, тому в словнику цей таксон узагалі не слід було подавати двічі.

Від складного слова з компонентом мор- у номенклатурній системі може утворюватися й залежний компонент, наприклад морські плерни (лат. Ereunias). Тут варто згадати й назву роду риб морські метелики-водорості (лат. Hemitaurichthys). Як уже зазначалося, у системі є морські метелики, але оскільки в цьому випадку море позначене іншим компонентом, слово морські опущено, хоча вид цього роду — водоростевий морський метелик (лат. Hemitaurichthys zoster). Вирізняється за формою назва роду льодовоморські сайди (лат. Pollachius). Тут море є другим компонентом складного слова. Інших таких складних слів у ŽPŽ 2005 немає. Раніше подавалася назва льодовоморська тріска (лат. Pollachius virens) (Repečka, Bukelskis, Kesminas 1998: 56; Virbickas 2000: 89), але в ŽPŽ 2005 її замінили на американський сайда, хоча в торгівлі й далі вживається синонім льодовоморська тріска (див. KŽPRS).

Складні слова розглянутої моделі входять не лише до назв риб, а й до назв інших тварин. У PPŽ 2009 є назва роду морські сороки (лат. Haematopus), а серед видів — євразійська морська сорока (лат. Haematopus ostralegus), яку називають також просто морською сорокою. Її називали й морською сорокою (цю назву згадано у статті сорока в DLKŽ₇ 2012). Це якраз доводить синонімічність складного слова й словосполучення, особливо поза спеціальним ужитком. У DLKŽ₇ 2012 є також складне слово морський баклан (лат. Phalacrocorax carbo), але тепер це лише синонім; у номенклатурі подають назву великий баклан (PPŽ 2009). З DLKŽ₇ 2012 можна згадати назву рослини морська піщанка (лат. Honkenya²²). У номенклатурі рослин є ще деякі назви, що вказують на зв’язок із морем (оскільки зазвичай ростуть біля моря тощо), наприклад: морська вівсяниця (лат. Uniola) (LRTB), морська цибуля²³ (лат. Drimia, Urginea) (DAV 2007).

²² Має бути Honckenya (див. ITIS).

²³ Поза номенклатурою можуть траплятися й морські цибулини — «соковиті листки цибулин Urginea maritima» (MTŽ 1980), як уже згадані морська капуста.

Terminologija | 2015 | 22

93

ВИСНОВКИ

1. У назвах біологічних таксонів місця поширення тварин і рослин зазвичай позначають прикметниками із суфіксом -inis, утвореними від різних загальних і власних назв, що означають місця та географічні об’єкти. Зв’язок тварини чи рослини з морем (живе в морі, росте біля моря тощо), відповідно до поширених тенденцій творення біологічної номенклатури, у назвах часто позначають словом jūrinis (наприклад: морські камбали (лат. Pleuronectes), морські орли (лат. Haliaeetus), морські змії (лат. Hydrophiidae), морська трава зостера (лат. Zostera marina)).

2. Є чимало назв риб, ссавців і безхребетних тварин, що живуть у морях, утворених із використанням назв сухопутних тварин. Щоб такі метафоричні назви відрізнялися від назв тварин, які слугують основою метафори, вживають компонент jūrų — отже, морські ластівки (лат. Chromis і Monodactylus) — це риби, а морські ластівки (лат. Fregatta) — птахи; морський заєць (лат. Erignathus barbatus) — це тюлень, а водяний кролик (лат. Sylvilagus aquaticus) — просто кролик, що живе біля води. Морські бички (лат. Taurulus) та метелики (лат. Chaetodon), що плавають у воді, біологічно не мають нічого спільного з буйволами, які пасуться на луках, і метеликами, що літають. У назвах морських тварин компонент jūrų пишуть і тоді, коли основу метафори становлять назви предметів чи інших об’єктів (наприклад: морські точила (лат. Pervagor), морські гребені (лат. Crenicichla), морські зірки (лат. Asteroidea)), осіб чи істот (наприклад: морські ангели (лат. Pomacanthidae), морські пастушки (лат. Nomeus), морські вершники (лат. Ophiosciodon)), рослин чи їхніх частин (наприклад: морські лілії (лат. Crinoidea), морські бруньки (лат. Blastoidea)). Метафоричність виразна навіть у зменшувальних назвах, тому пишуть морські мишки (лат. Neosynchiropus), морські півники (лат. Alectrias), однак не схильні писати jūrų, якщо змінюється рід, наприклад: велика морська драконка (лат. Trachinus draco) (раніше називалася морський дракон), напівротий солдатик (лат. Coelorhynchus coelorhynchus) (пор. довгоносий морський солдат (лат. Ostichthys archiepiscopus)). Метафоричні назви водних тварин можуть мати й іншу форму, наприклад: метелики морських водоростей (лат. Hemitaurichthys), водяні кози (лат. Pelecus).

3. Коли в біологічній номенклатурній назві потрібно вказати конкретне море, утворюють словосполучення зі словом jūros. Найчастіше так називають риб, наприклад: балтійська морська камбала (лат. Pleuronectes platessa baltica), чорноморська форель (лат. Salmo trutta labrax). Знайдено лише

94

Alvydas Umbrasas | Jūra biologijos nomenklatūroje

пару назв інших тварин: червономорська скельна ластівка (лат. Petrochelidon perdita), середземноморський тюлень-монах (лат. Monachus monachus).

4. Вибору між прикметниками jūrinis і jūrų уникають, утворюючи назви зі складними словами (компонент jūr-). Зазвичай так утворюють назви таксонів риб, наприклад: вищерізці морські лящі (лат. Odontoglyphis), японські морські окуні (лат. Odontanthias), великолускі морські півні (лат. Lepidotrigla). Є також рід птахів кулики-сороки (лат. Haematopus). Відповідними сполуками (пор. морський лящ і морськийлащ) за потреби в номенклатурі називають різні таксони, однак у ширшому вжитку це незручно. У ботаніці для позначення зв’язку з морем у назві роду можливе лише складне слово, оскільки двослівних назв уникають; пропонують, наприклад: морський овес (лат. Uniola), морська цибуля (лат. Drimia).

5. У Словнику назв риб (ŽPŽ 2005) у назвах деяких подібних таксонів компоненти jūrinis, jūrų, jūros безпідставно варіюються, а іноді не пишеться жоден із цих компонентів, хоча, судячи із системи суміжних назв, такий компонент видається необхідним. Трапляються й інші несистемні форми. Є різні таксони (роди, види) з однаковими назвами. Одна з причин таких збігів — використання тих самих основних слів для найменування різних родів і видів. Оскільки словник, який укладали тривалий час, має великий обсяг і системну структуру, укладачеві та рецензентам було нелегко звіряти назви, розміщені в різних місцях. Частина розбіжностей могла виникнути під час виправлення словника за зауваженнями термінологів: в одному місці виправлено, в іншому — ні, або виправлено так, як уже було вжито в словнику. Надалі, упорядковуючи назви риб, ці недоліки потрібно усунути.

ЛІТЕРАТУРА І ДЖЕРЕЛА

BVŽ 1998: Botanikos vardų žodynas. Sudarė R. Jankevičienė, Vilnius: Botanikos institutas.

DAV 2007: Kisielienė D., Grigienė I., Grigas A. Dekoratyvinių augalų vardynas: lietuvių, lotynų, anglų, vokiečių, lenkų ir rusų kalbomis, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

DLKŽ 2012: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. 7-asis patais. ir papild. leid. Vyr. red. St. Keinys. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.

ETAŽ 2008: Ekologijos terminų aiškinamasis žodynas: lietuvių-anglų-vokiečių-rusų kalbomis. Parengė A. Paulauskas, K. Jankevičius, R. Liužinas, V. Raškauskas, P. Zajančkauskas, Vilnius: Grunto valymo technologijos.

Gaivenis K. 1973: Terminijos ugdymo vingiai. – Kalbos kultūra 25, 19–27.

Gaivenis K. 1991: Lietuviškų terminų vaizdingumo klausimu. – Lietuvių kalbotyros klausimai 29. Lietuvių leksikos ir terminologijos problemos, 26–31.

Gaivenis K. 1997: J. Elisono zoologijos sistematikos terminija. – Jurgis Elisonas. 1889–1946. Straipsnių rinkinys. Sudarė A. Jakimavičius, Vilnius: Baltic ECO, 75–79.

GFGTŽ 1956: Gudelis V. Geologijos ir fizinės geografijos terminų žodynas, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla.

Terminologija | 2015 | 22

95

Gliwa B. 2011: Dėl laumžirgių pavadinimų. – Naujos ir retos Lietuvos vabzdžių rūšys 23, 115–119.

Gudžinskas Z., Rašomavičius V. 2004: Kelis lietuviškus pavadinimus turinčių augalų genčių nomenklatūra ir jos norminimo principai. – Botanica Lithuanica 6, 3–18.

ICN – Міжнародний кодекс номенклатури водоростей, грибів і рослин (Мельбурнський кодекс), ухвалений Вісімнадцятим міжнародним ботанічним конгресом у Мельбурні, Австралія, у липні 2011 року. – http://www.iapt-taxon.org/nomen/main.php.

ICZN – International Code of Zoological Nomenclature. Четверте видання, прийняте Міжнародним союзом біологічних наук, Лондон: International Trust for Zoological Nomenclature, 1999. – http://iczn.org/iczn/index.jsp.

ITIS – Інтегрована таксономічна інформаційна система. – http://www.itis.gov.

Jennings G. 1998: The Sea and Freshwater Fishes of Australia & New Guinea 2. North-East, North, North-West Australia and New Guinea, London: Calypso Publications.

Kabalienė M., Radzevičius S. 2011: Paleontologija. Mokymo priemonė, Vilnius: Vilniaus universitetas.

Kutorга E. 1997: Botanikos ir mikologijos nomenklatūra, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla.

KŽPRS – наказ міністра сільського господарства Литовської Республіки від 10 грудня 2013 р. № 3D-826 «Про внесення змін до наказу міністра сільського господарства від 15 січня 2008 р. № 3D-22 „Про затвердження переліку назв комерційних видів риб“» (Žin., 2013, Nr. 128-6541).

LRTB – Банк термінів Литовської Республіки. – http://terminai.vlkk.lt.

LTE V 1979: Lietuviškoji tarybinė enciklopedija 5. Vyr. red. J. Zinkus, Vilnius: Mokslas.

MTŽ 1980: Astrauskas V., Biziulevičius S., Pavilonis S., Vaitilavičius S., Vileišis A. Medicinos terminų žodynas, Vilnius: Mokslas.

PPŽ 2009: Paukščių pavadinimų žodynas: lotynų, lietuvių, anglų, vokiečių, prancūzų ir rusų kalbomis. Sudarė M. Žalakevičius, I. Žalakevičienė, Vilnius: Vilniaus universiteto Ekologijos institutas.

Repečka R., Bukelskis E., Kesminas V. 1998: Lietuvos žuvys 2. Baltijos jūros žuvys, Vilnius: Dexma.

Virbickas J. 2000: Lietuvos žuvys, Vilnius: Trys žvaigždutės.

VLE V 2004: Visuotinė lietuvių enciklopedija 5. Vyr. red. A. Račis, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

VLE IX 2006: Visuotinė lietuvių enciklopedija 9. Vyr. red. A. Račis, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

ŽinPŽ 2002: Žinduolių pavadinimų žodynas: lotynų, lietuvių, anglų, prancūzų, rusų, vokiečių kalbomis. Rengė P. Bluzma (ats. red.), R. Mažeikytė, E. Mickevičius, J. Prūsaitė, K. Baranauskas, R. Baleišis, Vilnius: Ekologijos instituto leidykla.

ŽPŽ 2005: Žuvų pavadinimų žodynas. Sudarė J. Virbickas, Vilnius: Vilniaus universiteto Ekologijos instituto leidykla.

Михайлов В. А. 2000: Морская свинка: животные в нашем доме, Москва: ЮНВЕС.

МОРЕ В БІОЛОГІЧНІЙ НОМЕНКЛАТУРІ

У статті розглядаються литовські назви в біологічній номенклатурі, пов’язані зі словом jūra (море). Найбільшу увагу приділено назвам риб (з огляду на значну кількість таких назв, що містять це слово), але досліджуються також назви ссавців, птахів, інших тварин і рослин. Робиться спроба показати різноманітність назв і моделей їх творення, а також привернути увагу до несистемності та інших недоліків.

У литовській номенклатурі склалася тенденція позначати середовища існування тварин і рослин за допомогою компонентів із суфіксом -inis, утворених від різних слів на позначення місць і географічних об’єктів. За цією моделлю зв’язок тварини або рослини з морем (живе в морі або росте поблизу моря), відповідно до переважних тенденцій творення біологічної номенклатури, найчастіше позначається словом jūrinis. Досить багато назв риб, ссавців або безхребетних, що живуть у морі, утворено з використанням назв тварин, які живуть на

96 Alvydas Umbrasas | Jūra biologijos nomenklatūroje

суші. Щоб відокремити такі метафоричні назви таксонів від назв тварин, які є основою метафори, використовують компонент jūrų. Отже, jūrų kręgždės — це риби, а jūrinės kręgždės — птахи. Коли в біологічній номенклатурі потрібно вказати конкретне море, утворюють словосполучення з компонентом jūros. У деяких назвах компоненти jūrinis або jūrų замінюються складними словами з компонентом jūr-.

Дослідження показує, що компоненти jūrinis, jūrų і jūros у назвах деяких подібних таксонів, наведених у «Žuvų pavadinimų žodynas» (Словник назв риб) (Вільнюс, 2005), укладеному J. Virbickas, варіюють без потреби. Іноді жоден із цих компонентів не наведено, навіть якщо він здається необхідним з огляду на систему суміжних назв. Помічено й інші випадки відсутності системності. Деякі різні таксони (види, роди) мають однакові назви. Словник об’ємний, його впорядковано систематично, а його підготовка тривала довго, тому упорядникам і рецензентам було складно систематизувати назви, наведені в різних місцях. Подальше впорядкування назв риб має передбачати певні виправлення.

Отримано 2015-08-31

Альвидас Умбрасас Інститут литовської мови вул. П. Вілейшіо, 5, LT-10308 Вільнюс Електронна пошта: [email protected]

Terminologija | 2015 | 22

97