ЙОНАС ЯБЛОНСКІС І СТОЛІТТЯ ЛИТОВСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ

(18-та конференція Йонаса Яблонскіса до 150-річчя від дня народження)

7–8 жовтня в Інституті литовської мови відбулася міжнародна конференція Йонаса Яблонскіса «Йонас Яблонскіс і століття литовської літературної мови» ¹. Конференція, що проводилася вже вісімнадцятий раз, була присвячена вшануванню пам’яті творця литовської літературної мови Йонаса Яблонскіса, обговоренню особливостей становлення й розвитку літературних мов, а також розгляду актуальних проблем унормування та перспектив на майбутнє². На ювілейній міжнародній конференції, організованій Інститутом литовської мови та кафедрою литовської мови Вільнюського університету, було заслухано двадцять одну доповідь, сім із них — від науковців з-за кордону. У конференції взяли участь запрошені гості з Великої Британії, Німеччини, Норвегії, Естонії; приїхали також науковці із сусідньої Латвії.

Перша частина конференції, яку відкрила правнучка Йонаса Яблонскіса Егле Лукенайте-Грицювене, була присвячена життю та діяльності мовознавця. Гостя представила нещодавно видану книжку листів і спогадів (Eglė Lukėnaitė-Griciuvienė, Родина Констанції та Йонаса Яблонскісів: Йонас Яблонскіс очима правнуків). Обговорювалося, наскільки обґрунтовано називати Й. Яблонскіса батьком литовської літературної мови; розглянуто наукову діяльність мовознавця. У своїх працях він застосовував не лише метод аналогії, а й методи порівняльного мовознавства. Було висловлено жаль, що досі мовознавці не намагалися виокремити принципи мовного унормування, закладені в працях Й. Яблонскіса (Arnoldas Piročkinas, Про ку-

¹ Конференцію підтримали Комісія з увічнення литуаністичних традицій і спадщини, Рада з питань науки Литви, самоврядування Шакяйського району, UAB «Vuorė» (Шакяй) та UAB «Govilis» (Утена).

² Програму конференції читайте на сайті Інституту литовської мови за адресою http://www.lki.lt/LKI_LT/images/Naujienos/Jono%20Jablonskio%20konferencijos%20programa_2010, тези — http://www.lki.lt/LKI_LT/images/Naujienos/Jono%20Jablonskio%20konferencijos%20tezes

Jonas Jablonskis ir bendrinės lietuvių kalbos šimtmetis

359

різних міркувань про мовознавчу діяльність Йонаса Яблонскіса). Детально розглянуто й громадську діяльність Й. Яблонскіса, висвітлено деякі складні повороти в біографії мовознавця, оглянуто його працю як педагога, науковця та борця проти заборони друку — будителя національної свідомості суспільства (Vitas Labutis, Боротьба Йонаса Яблонскіса проти заборони литовського друку). Згадано причини зміни національних переконань Й. Яблонскіса. Порівнявши шлях Вінцаса Кудірки та Йонаса Яблонскіса до національної ідентичності, можна сказати, що В. Кудірка став ідеологом Varpas, а Й. Яблонскіс — помічником і прихильником. Зроблено спробу розкрити ставлення Й. Яблонскіса й до інших діячів литовської культури (Giedrė Čepaitienė, Йонас Яблонскіс — варпінінкас).

У частині конференції, присвяченій окремим працям Йонаса Яблонскіса, розглядали лексикографічну діяльність мовознавця, вплив його праць на впорядкування мови та стилістику, значення опублікованих рецензій для розвитку литуаністики. Оглянуто написані Й. Яблонскісом рецензії на словники та редакторську роботу. Мовознавець думав і сам укласти словник, зібравши велику картотеку слів (Vilija Sakalauskienė, Лексикографічна діяльність Йонаса Яблонскіса). Виправляючи недоліки мовного стилю, він застосовував критерії доцільності, ясності й зрозумілості; передусім вимагав логічності змісту думки. Його статті написані предметним науковим, а особливо — жвавим публіцистичним стилем (Regina Koženiauskienė, Увага Йонаса Яблонскіса до стилю). Й. Яблонскіс розрізняв вставні речення та вставні вислови й слова, а з погляду синтаксису відносив введення речень до приєднання, з’єднання й збігу речень (Gintautas Akelaitis, Вставні конструкції та їх тлумачення в граматичних працях Йонаса Яблонскіса). У рецензіях Й. Яблонскіса виразно проступають основні оцінні принципи мовного унормування. Оглянуто паралелі та полемічні позиції між ним і іншим опонентом — Юозасом Тумасом-Вайжґантасом, чиї «Образки з Аукштайтії» мовознавець редагував (Ilona Čiužauskaitė, Йонас Яблонскіс — рецензент шкільних підручників: твори, доручені Яблонскісу для рецензування Книжковою видавничою комісією Міністерства освіти). З’ясовували, як Й. Яблонскіс вплинув на мову підручника Юозаса Дамійонайтіса для початкового вивчення литовської мови. Найбільше мовознавця цікавили зміст підручника з граматики литовської мови для початкової школи, методика викладання мови, її якість і правильність (Vaida Buivydienė, П’ять рецензій Йонаса Яблонскіса — п’ять видань «Початкового курсу граматики литовської мови» Юозаса Дамійонайтіса).

Початок історії виправлення відмінкових форм поклала праця Й. Яблонскіса Відмінки та прийменники. Багато речень, зібраних мовознавцем із діалектів і фольклорних джерел, трапляються і в працях сучасних дослідників; збережено й запропонований ним спосіб опису значень відмінків (Irena Smetonienė, Brigita Dambrauskaitė, Називний відмінок

360

KALBOS KULTŪRA | 83

історія виправлень). Важливими для популяризації творчої спадщини Й. Яблонскіса та унормування літературної мови були також праці ініціатора й автора рубрики «Куточок мови» щоденної газети Panevėžio balso Петра Бутенаса (Ліоне Лапінскене, Петрас Бутенас — продовжувач праці Йонаса Яблонскіса у сфері культури мови).

Вибір між оригінальними й адаптованими формами власних назв і досі є предметом дискусій як у Латвії, так і в Литві (Дзінтра Шулце, Проблеми вживання власних назв інших мов у латиській мові). Проблеми й неточності творення символічних назв закладів освіти Латвії виникають через суперечності між нормативними документами та мовною практикою (Велга Лаугале, Проблеми унормування назв латвійських шкіл). Розглядалося, наскільки знання студентів із культури мовлення та навички мововживання залежать від мовної освіти в середній школі й змін у завданнях державних іспитів (Кястутіс Бределіс, Навички застосування системи мови студентами-медиками).

У частині конференції, присвяченій літературним мовам європейських народів та їхньому розвитку, стисло оглянуто історію розвитку й сучасний стан літературної німецької мови. Обговорено мовну політику країн, у яких німецька є державною мовою, співвідношення літературної німецької мови з діалектами та іншими європейськими мовами, зокрема англійською (Герхард Штікель, Розвиток європейських мов: літературна німецька мова). Гість із Норвегії ознайомив учасників конференції з біографією Івара Осена (Аасена), творця нової норвезької писемної мови, його мовною, літературною та громадською діяльністю, а також оглянув принципи унормування нової норвезької писемної мови (Стівен Дж. Волтон, Івар Аасен і генеза нової норвезької писемної мови). Розглядалося, наскільки поняття «літературний» або «нормативний», застосовувані до синтаксису, морфології та словника, придатні для оцінювання вимови носіїв літературної британської англійської. Останнім часом серед мовознавців Великої Британії поширюється погляд, що літературною мовою можна говорити будь-яким діалектом, а набуту вимову слід розуміти як нейтральний, більш прескриптивний варіант літературної мови (Клайв Аптон, Місце «літературного» акценту в літературній мові: британська англійська та набута вимова).

На заключному засіданні конференції обговорено роль літературних мов сьогодні, їхнє функціонування та питання нормування. Вибір між літературним і діалектним кодами учнів із Варенського й Тельшяйського регіонів засвідчив, що в освітній сфері, яка належить до офіційних сфер і зазвичай пов’язується з літературним кодом, діалектний код став невід’ємною частиною мовного вираження (Дайва Алюкайтє, Йоланта Йончайтє, Сфери функціонування літературної мови (дослідження мовних установок). Гість з Естонії коротко представив установи, відповідальні за планування естонської мови

Jonas Jablonskis ir bendrinės lietuvių kalbos šimtmetis

361

та документи, що регулюють уживання державної естонської мови (Пеетер Пялль, Літературна мова — для кого і чому?). Також оглянуто історію укладання одного з найпопулярніших в Естонії словників, обговорено проблеми класифікації слів за походженням і основні вдосконалення нового видання словника (Тійна Паэт, Туули Рехемаа, Новий — 8-й випуск «Словника міжнародних слів»). Порушено актуальні проблеми унормування сучасної литовської літературної мови, обговорено зміни в суспільному сприйнятті нормотворців від часів Яблонскіса. Сьогодні прояви цифрового модернізму створюють передумови для залучення до нормотворчої діяльності й найактивніших представників суспільства (Ріта Мілюнайте, Нормотворці літературної мови в умовах цифрового модернізму).

Другого дня конференції відвідали батьківщину Йонаса Яблонскіса в Шакяйському районі. На заключному засіданні-дискусії конференції, що відбулося в музеї Занавикського краю, про значення праць Йонаса Яблонскіса та вшанування пам’яті мовознавця на Шакяйщині говорили історик культури Альбінас Вайчюнас, мер Шакяйського району Юозас Бертасюс, завідувачка відділу культури й туризму адміністрації муніципалітету Шакяйського району Аугенія Каспарявічене, старші наукові співробітниці Інституту литовської мови Вілія Сакалаускене та Ріма Бацявічюте. Учасники екскурсії відвідали садибу в селі Ригішкяй, куди 1877 року переїхала родина Яблонскіса. Відвідали також унікальну дерев’яну восьмикутну церкву в Грішкабудісі та маєток Зипляй.

Отримано 2010 11 19

SKAISTĖ ALEKSANDRAVIČIŪTĖ

Інститут литовської мови

вул. П. Вілейшіо, 5, LT-10308 Вільнюс

[email protected]

362

KALBOS KULTŪRA | 83