DZINTRA ŠULCE

Лієпайський університет, Латвія

1. Найбільші труднощі пов’язані зі збереженням якості голосних. Існують два типи відхилень від норми: а) замість короткого голосного вимовляється довгий, наприклад: лат. kino, radio, albums, atoms, automobilis, šampanietis, radiator s, mobilis, mediji, stabilis, неправильно вимовляється і пишеться довга голосна замість короткої; б) замість довгого голосного вимовляється короткий, наприклад: лат. pozicija, bibliotēka, drāma, mūzika, flomāsters, garāža, depozīts, вимовляється неправильно, замість довгої голосної пишеться відповідна коротка.

2. Плутають якість голосних: лат. filalogija (= filologija), acitons (= acetons), fraziologija (= frazeologija), sandeles (= sandales), komendants (= komandants), alkahols (= alkohols), trenēžieris (= trenažieris).

3. Пропускають голосні: лат. orgināls (= oriģināls), adminstrācija (= administrācija), kombinzons (= kombinezons).

4. Плутають приголосні, наприклад: замість c вимовляють z: licenze (= licence); замість s вимовляють z: zolīdi (= solīdi), penzija (= pensija); замість приголосного s вживають c: finances (= finanses); твердий приголосний l вимовляють як м’який ļ: šašļiks (= šašliks); замість приголосного b вимовляють p: apsolvents (= absolvents), apsurds (= absurds); замість приголосного h вживають g: begemots (= behemots).

5. Слід зважати на тривалість вимови сонантів: sam mits (= samits), num-murs (= numurs).

6. Плутають закінчення слів -s і -ss: komiks (= komikss).

7. Плутають значення міжнародних слів, подібних за написанням, наприклад: лат. efektivus і efektīgs, interesenti і interesanti, kompetenti і komponenti.

8. На практиці виявлено труднощі, пов’язані з дотриманням останніх постанов Комісії експертів з латиської мови Державного мовного центру (VVC LVEK), оскільки ці постанови недостатньо популяризуються.

9. Проблеми виникають і через те, що під час адаптації міжнародних слів з’являються варіанти, наприклад: Islande і Īslande, islandieši і īslandieši (з червня 2011 року постановою LVEK уживаються як паралельні варіанти).

Причини проблем адаптації та вживання окремих міжнародних слів слід шукати в історії мови. В еміграції (серед тих, хто залишив Латвію під час Другої світової війни) сформувалася інша традиція адаптації міжнародних слів і правопису. Ці відмінності зумовлені переважно кількома мовними реформами, проведеними в Латвії (1946 і 1957 рр.; частково ці питання регулюються також постановами 1967 та 1968 рр.), які стосувалися й правопису міжнародних слів (Strautiņa, Šulce 2009: 76–78).

D. ŠULCE. Tarptautinių žodžių vartosenos aktualijos latvių kalboje

125

Однак мовна практика свідчить, що більшість неправильно вживаних інтернаціональних слів з’являється через неуважність і поверховість, адже їхнє написання не змінюється вже багато десятиліть, наприклад: лат. šampanietis, flomāsters, ananāss, balzams, kēkss, krēms, kombinezons, alkoholiskie dzērieni, vinegrets, sandales, šašliks, albums, kino, radio, ekskavators, Venera (Svešvārdu vārdnīca 1999, 2005, 2008; LVPPV 1995).

Значна частина інтернаціональних слів, уживаних у латиській мові, є незмінюваною; з цього можна зробити висновок, що, потрапивши до латиської мови, вони не були адаптовані, наприклад: лат. kino, radio, kakao, rokoko, komūnikē, kapučīno, kivi, ampluā, ragū, auto, loto, moto, kakadu. Литовці успішніше впоралися з більшістю інтернаціональних слів і повністю пристосували їх до граматичної системи литовської мови, наприклад: лит. kìnas, kakavà, rā̊dijas, rokòkas, komunikãtas, kapučìnas, sùšis, eũras.

Хоча є й подібності — деякі інтернаціональні слова залишилися незмінюваними і в литовській мові, наприклад: žabò, tabù, sòlo, fojē, metrò, ateljē.

У мовному вжитку часто плутають значення інтернаціональних слів. Слід зазначити, що труднощі спричиняють не лише найновіші інтернаціональні слова, а й ті, які вже традиційно закріпилися в мові понад кілька десятиліть тому. Іноді доводиться стикатися з парадоксами, коли навіть самі мовознавці не цілком розуміють значення інтернаціональних слів, уживаних у їхніх наукових працях, наприклад:

Латиською Par to, ka šī grāmata ir uzrakstīta, pirmkārt jā pateicas visiem tiem filologiem un valodniekiem manā mūžā, kuri gadu gaitā apliecinājuši [...] (Strelēvica-Ošiņa 2011: 11). Литовською За те, що цю книжку було написано, насамперед слід подякувати всім філологам і мовознавцям, яких я зустріла у своєму житті й які протягом років засвідчували [...].

Пор. визначення:

Філологія – лат. filologia < гр. philologia – любов до слова – сукупність, що охоплює мовознавство, літературознавство й фольклористику, а філолог – гр. philologos – фахівець із філології (Svešvārdu vārdnīca 2008: 256). Отже, термін філології охоплює також поняття мовознавця, або лінгвіста, тому текст містить надлишкову інформацію. Таке тлумачення подано й в інших словниках інтернаціональних слів (Svešvārdu vārdnīca 1999: 223; Ilustrētā svešvārdu vārdnīca 2005: 227).

Проаналізований матеріал свідчить, що інтернаціональних слів уживають непропорційно багато, тим паче що в латиській мові є їхні синоніми. У повсякденній практиці інтернаціональні слова найчастіше ускладнюють сприйняття інформації

126

KALBOS KULTŪRA | 86

засвоєння, хоча, безперечно, є сфери, у яких міжнародні слова потрібні. Відповідний інтернаціоналізм зрозумілий у різних мовах, однак навіть у наукових працях слід уникати надмірного вживання міжнародних слів. У текстах іноді думку висловлено майже винятково або навіть лише міжнародними словами (Petre 2008: 17), наприклад:

Латиською мовою Tomēr H. M. Encensbergera literārajā epistemā modernās poētikas relevantie elementi organiski iekļaujas kopējā struktūrā – mūsu laikmetā tie atraisa fantāziju, tā piešķirot „empīriskajām vērtībām“ jaunu kapacitāti un sniedzot plašas „labirintiskas“ iespējas. [...] Mācība par modernisma topoloģisko raksturu H. M. Encensbergeram nozīmē paradigmas orientācijas un dezorientācijas dialektiku (Kastiņš, Belozjorova 2013: 144). Литовською мовою Однак у літературній епістемі H. M. Enzensbergerio релевантні елементи модерної поетики органічно вплітаються в загальну структуру – у наш час вони вивільняють фантазію, надаючи «емпіричним цінностям» нових можливостей і відкриваючи широкі «лабіринтоподібні» перспективи. [...] Вчення про топологічну природу модернізму для H. M. Enzensbergeriui означає діалектику орієнтації та дезорієнтації парадигми.

Під час дослідження планувалося провести опитування щодо вживання сучасних міжнародних слів; було підготовлено анкети литовською та латиською мовами, однак їх заповнило порівняно мало респондентів. Наразі опрацьовані відповіді свідчать лише про загальні тенденції й не можуть докладно відобразити ставлення до порушених проблем (анкети латиською мовою заповнили 47 респондентів, литовською — 29; переважно студенти й викладачі, пов’язані з філологією). Авторка дослідження вважає перспективним цілеспрямовано порівняти адаптацію та вживання міжнародних слів у латиській і литовській мовах, а також розширити перелік запитань у підготовленій початковій анкеті.

Анкета латиською мовою мала ширший характер, запитання охоплювали різні теми. Зокрема, респондентів запитували про критерії, за якими мовці відрізняють запозичені слова від успадкованих; чи звертають вони увагу на нововведення у написанні іншомовних власних назв; у яких джерелах шукають інформацію про труднощі вживання запозичень; просили навести конкретні приклади вживання запозичених слів і запропонувати, як краще засвоювати міжнародні слова в латиській мові.

Респондентів із Литви запитували, чи звертають вони увагу на нововведення в адаптації та написанні запозичень; який із запропонованих варіантів запозиченого слова вживають у повсякденному житті; чи стикаються з проблемами вживання та/або написання запозичень; також намагалися з’ясувати їхнє ставлення до вживання міжнародних слів у литовській мові.

У наданих відповідях респонденти найчастіше наголошували, що нині обійтися без міжнародних слів неможливо, однак слід приділяти більше

D. ŠULCE. Tarptautinių žodžių vartosenos aktualijos latvių kalboje

127

уваги їхній адаптації, написанню та вживанню. Не слід обтяжувати тексти міжнародними словами, якщо думку можна висловити іншими словами, тобто словами рідної мови. Мовці обох мов радять не надто захоплюватися англіцизмами, які нині увійшли в моду (замінивши колишні російські та німецькі слова). Водночас не варто шукати латиських (або литовських) відповідників у випадках, коли міжнародні слова звучать краще за слова рідної мови, а пристосувати останні непросто. У різних установах і засобах масової інформації слід приділяти більше уваги написанню міжнародних слів і правильному їх уживанню; крім того, потрібно ширше популяризувати постанови мовних комісій щодо вживання міжнародних слів. Мовці не завжди стежать за змінами в мові, тому в повсякденному мовленні вживають старий, звичний варіант. Міжнародні слова, які вже закріпилися в мові, не слід змінювати.

У литовській і латиській мовах міжнародні слова, які вживаються частіше, збирають у словниках міжнародних слів, зазначаючи мову походження, пояснення значення та особливості вживання в конкретній мові, що запозичила слово. Серед словників міжнародних слів, виданих останніми роками в Литві, варто згадати: Tarptautinių žodžių žodynas (2001, 2007, 2008), а в Латвії — Svešvārdu vārdnīca (1999, 2005, 2008). Мовні питання в Литві постійно вирішує Державна комісія литовської мови, а в Латвії — Комісія експертів латиської мови Державного мовного центру (інтернет-ресурси наведено у списку літератури та джерел).

З найновішими дослідженнями латиської мови та рекомендаціями можна ознайомитися також у збірнику статей Valodas prakse: vērojumi un ieteikumi (2005–2013). Деякі з них містять також додатковий розділ мовних консультацій, з якого чітко видно, що міжнародні слова й досі спричиняють труднощі мовцям, тож цьому слід приділяти більше уваги. Під час дослідження було переконливо встановлено, що важливу роль у з’ясуванні питань, які цікавлять мовців, відіграє Агентство латиської мови, яке надає мовні консультації письмово та усно.

Проведене дослідження ще раз підтверджує, що суспільство потрібно краще ознайомлювати з нововведеннями в адаптації та написанні міжнародних слів: це спонукало б людей правильно писати й уживати їх також у повсякденному житті. Проаналізований матеріал свідчить, що проблеми адаптації, написання та вживання міжнародних слів існуватимуть завжди (не лише в латиській і литовській мовах), тому кожне слово слід розглядати окремо й у кожному конкретному випадку ухвалювати найдоцільніше рішення. Розглянута тема була й залишатиметься надзвичайно актуальною в добу глобалізації та активної міграції, тож необхідні докладніші дослідження міжнародних слів у литовській і латиській мовах.

128

KALBOS KULTŪRA | 86

LITERATŪRA

Ilustrētā svešvārdu vārdnīca 2005: Rīga: Avots.

Kastiņš J., Belozjorova L. 2013: Hansa Magnusa Encsenbergera literārā epistēma. – Aktuālās problēmas literatūras zinātnē. Rakstu krājums 18, Liepāja: LiePA, 139–145.

LVPPV 1995: Latviešu valodas pareizrakstības un pareizrunas vārdnīca, Rīga: Avots.

Laua A. 1981: Latviešu leksikoloģija, Rīga: Zvaigzne.

Petre B. 2008: Vēlreiz par neveiksmēm zinātnisko rakstu valodā. – Valodas prakse: vērojumi un ieteikumi 3, Rīga: LU Akadēmiskais apgāds, 13–19.

Strautiņa V., Šulce Dz. 2009: Latviešu valodas pareizruna un pareizrakstība, Rīga: RaKa.

Strelēvica-Ošiņa D. 2011: Kāpēc mēs gribam, lai valoda ir pareiza: ieskats preskriptīvisma vēsturē, teorijā un praksē, Rīga: LU Latviešu valodas institūts.

Svešvārdu vārdnīca 2008: Rīga: Avots.

Svešvārdu vārdnīca 1999: Rīga: Jumava.

Valodas prakse: vērojumi un ieteikumi 2005–2013: Rīga: Latviešu valodas institūts.

VPSV 2007: Valodniecības pamatterminu skaidrojošā vārdnīca, Rīga: Latviešu valodas institūts.

Latviešu valodas aģentūra, Rīga: Latviešu valodas aģentūra. Pieeja per internetā: <http://www.valoda.lv/> (žūrēta 2013 m. spalio 9 d.).

Latviešu valodas ekspertu komisijas lēmumi, Rīga: Valsts valodas centrs. Pieeja per internetą: <http://www.vvc.gov.lv/advantagecms/LV/komisijas/lemumi.html> (žūrēta 2013 m. spalio 11 d.).

Valsts valodas centra Latviešu valodas ekspertu komisija, Rīga: Valsts valodas centrs. Pieeja per internetą: <http://www.vvc.gov.lv/advantagecms/LV/komisijas/lvek.html> (žūrēta 2013 m. rugsėjo 17 d.).

Valstybinė lietuvių kalbos komisija. Prieiga per internetą: <http://vlkk.lt/> (žiūrėta 2013 m. rugsėjo 12 d.).

Gauta 2013 11 12

Priimta 2013 12 20

TOPICAL ISSUES OF USING FOREIGN WORDS IN THE LATVIAN LANGUAGE

Summary

Nowadays, the term ‘foreign word’ is generally used in the following meaning: a word borrowed from another language and grammatically adapted to the system of the recipient language, the foreign origin of which (according to certain pho-

D. ŠULCE. Tarptautinių žodžių vartosenos aktualijos latvių kalboje

129

netic and/or morphological characteristics) is perceived by the majority of recipient language users. In order to reproduce a foreign word in a different language, it is assimilated on the basis of three principles:

1) phonetic assimilation;

2) morphological assimilation;

3) semantic assimilation – the borrowing keeps the original meaning, but the meaning in the recipient language can change.

The most frequently used foreign words in a language are usually compiled in dictionaries of foreign words indicating the original language, giving explanation of the meaning and the specific features of their usage in the corresponding recipient language. At present, the latest issues of foreign language dictionaries published in Latvia are (1999, 2005, 2008), which give the user an opportunity to check the spelling of foreign words and their meaning. The Terminology Commission and Latvian Language Expert Commission are the bodies that regularly make decisions on reproduction and spelling of foreign words. There are also such dictionaries in the Lithuanian language – Tarptautinių žodžių žodynas (2007, 2008, 2010); they are also available on the Internet, for example, http://www.zodziai.lt/, http://www.tzz.lt/ and others; decisions on the most important foreign word usage issues are taken by the Lithuanian State Language Commission (Valstybinė lietuvių kalbos komisija). Lithuanian linguists (like in Latvia) are worried about the rapid inflow of anglicisms into the language.

In Latvian a large part of foreign words are indeclinable, and hence we can assert that they were once not sufficiently adapted to the Latvian language, for example, kino, radio, kakao, rokoko, komunikē, kapučīno, kiwi, ampluā, ragū, auto, loto, moto, eiro. By contrast, Lithuanians have more successfully managed most of these words and have fully adapted them to the Lithuanian grammar system, for example, kinas, kakava, radijas, rokokas, komunikatas, kapučinas, euras.

The analysed material shows that there will always be difficulties in reproducing foreign words, their spelling and usage (not only in the Latvian language); they should be viewed from various aspects and the most appropriate decisions should be made in any given situation.

KEYWORDS: foreign words, assimilation of foreign words, contemporary problems of the use of foreign words.

DZINTRA ŠULCE

Liepājas Universitāte

Kūrmājas prospekts 13, LV-3401 Liepāja

[email protected]

130

KALBOS KULTŪRA | 86