LIETUVIŲ KALBOS GRAMATIKOS TYRINĖJIMAI

LIETUVOS TSR MOKSLŲ AKADEMIJA

ПРИЙМЕННИКОВІ ТОПОНІМИ

Z. RABAČIAUSKAITĖ

Одним із найсамобутніших словотвірних типів литовського ономастикону є так звані прийменникові топоніми. Це складені назви місць, першим компонентом яких є прийменник, а другим — власний чи загальний іменник або субстантивований прикметник, наприклад: Pàs ąkmenį село, Antz, Pō Misiūnais село в Швянчонісі, Prie Mykoliūno хутір у Тяльшяйському районі, Ant Kemsinių ліс у Варенському районі.

У литовській топоніміці такі назви місць досі не досліджувалися. Можливо, саме тому багато збирачів топонімічного матеріалу не вважали їх топонімами. Через це далеко не всі наявні в мові прийменникові топоніми були зафіксовані.

У цій статті на основі даних топонімічних фондів Інституту литовської мови та літератури АН Литовської РСР уперше робиться спроба докладніше оглянути литовські прийменникові топоніми та класифікувати їх.

Розглянуті у статті прийменникові сполуки є сталими. Вони вживаються як певні усталені назви місць. Другий компонент прийменникового топоніма поєднується лише з певним прийменником. Наприклад, згаданий ліс Ant Kemsinių ніколи не називають Už Kemsinių, Prie Kemsinių, Pàs Kemsinės тощо. Лише в дуже рідкісних випадках другий компонент може вживатися з кількома прийменниками, наприклад, те саме місце на озері Плателяй називають і Pō beržalių, і Prie beržalio.

Більшість прийменникових топонімів не має відповідних безприйменникових форм (за винятком певних випадків, про які йтиметься наприкінці статті).

Одні прийменникові конструкції більшою, а інші меншою мірою топонімізовані (тобто перетворилися на сталі назви місць). Провести чітку межу між першими й другими складно. Утім, можна встановити, що більшою мірою топонімізуються ті прийменникові назви місць, у яких другим компонентом є назва місця або особове ім’я, і меншою — ті, у яких другим компонентом є загальне слово.

Прийменникові топоніми в статті окремо не класифікуються за першим компонентом, оскільки з погляду словотвору в усіх них перший компонент однаковий — прийменник. Прийменниковий компонент враховується лише під час наведення конкретних прикладів цих топонімів в алфавітному порядку. Такий спосіб подання прикладів зручний тим, що дає змогу легко визначити загальну кількість утворень від кожного прийменника та їхню географію.

16*

243

Прийменникові топоніми класифікуються за другим компонентом. Така класифікація допомагає зрозуміти найважливіші типологічні та семантичні особливості цього різновиду топонімів.

Другим компонентом прийменникових топонімів може бути загальний іменник (апелятив), топонім або особове ім’я (антропонім). Тому прийменникові топоніми поділяються на апелятивні, топонімічні та антропонімічні. Структура топонімів цих трьох основних груп неоднакова, деякі з них можна поділити на менші підгрупи. Структурна схема всіх прийменникових топонімів, укладена за їхнім другим компонентом, має такий вигляд:

I. Апелятивні:

1. Прийменник + простий апелятив;

2. Прийменник + складений апелятив.

II. Топонімічні:

1. Прийменник + простий топонім:

a) прийменник + мікротопонім,

b) прийменник + назва населеного пункту,

c) прийменник + назва річки або озера;

2. Прийменник + складний топонім;

3. Прийменник + складений топонім:

a) прийменник + топонім у називному відмінку (номінативний),

b) прийменник + топонім у родовому відмінку (генетивний), перший компонент якого — іменник.

c) прийменник + топонім у родовому відмінку, першим компонентом якого є особове ім’я, назва населеного пункту або назва річки чи озера.

III. Антропонімічні.

IV. Антропонімний, апелятивний або топонімний ойконім + номенклатурний термін.

I. 1. До першої групи апелятивних ойконімів (прийменник + простий іменник) належать такі ойконіми:

Ąnt balėlės 1. Vrn, Ąnt bradū 1., наприклад Drsk, Ąnt darželio 1. Mrc, Ąnt dernų бл. Mrc (dernà діал. «дерен»), Ąnt duobelės частина озера Drsk, Ąnt duobių частина лісу Drsk, Ąnt desentinos 1. Vrn (desentinà діал. «десятина, земельна ділянка»), Ąnt ežerų мн. Šlu, Ąnt kadagyno ліс Šv, Ąnt kalnàlio || Antkalnalis 1. Klp, Ąnt kalnėlio 1. Mrc, Ąnt kalnyčio 1. Vlk, Ąnt kalno 1. Dkšt, Mrk, Prk, ліс Vrn, Ąnt kalvōs 1. Grg, Ąnt kamšōs наприклад Dkšt, Ąnt klyno 1. Mrk, Ąnt krēnto 1. Vrn (krēntas діал. «берег»), Ąnt kryželio 1. Rod, Ąnt krokšlės ліс, 1. Vrn (krokšlė «водоспад») Ąnt laukelio, с., бл. Mrc, Ąnt laukō 1. Drsk, Ąnt mėžimėlio 1. Mrc, Mrk, Ąnt pėklos || Peklà наприклад Rud, Ąnt pievelių 1. Vrn, Ąnt prūdo 1. Tj, Ąnt rēvės наприклад Drsk, Ąnt salėlių 1., ліс., пустка Vrn, Ąnt silo, частина села Pgg, Ąnt tāko частина озера Plt, Ąnt upēlio 1. Švnč, Ąnt upės 1. Tj, пагорб Rud, Ąnt užuoganų 1. Mrk, Ąnt velkėlių 1. Drsk, Ąnt vertimo наприклад Mrc (vertimas «де з землі б'є багато джерел»), Ąnt vygano наприклад Mrc (výganas діал. «вигін»), Ąnt žydaukos || Žydáuka наприклад Rud, Ąnt žviro 1. Mrk;

Į brastàs 1. Tvr;

Pagal kártis бр. Sk, Pagal miškėlį 1. Glv;

244

Pař akmenis каміння, дорога Slk, Pař akmenį 1. Ktk, Pař álksnį 1. Ktk, Pař brastėlei (?) наприклад Ut, Pař eglėlė бл. Dgč, Pař eglės наприклад Lkm, Pař ežerėlį 1. Lkm, Pař ievą кущі Lel, Pař kaístį 1. Ktk, Pař kelėlį 1. Mrk, Pař liepetėlius бл. Lel, Pař linamarkas наприклад Dkšt, Pař magaziną 1. Km (magazinas діал. «склад; магазин»), Pař mėlynčią 1., наприклад Ktk, кущі Lel, Pař molynėlė 1. Mrk, Pař ravėlį 1. Šr, Pař sodžiaukėlės наприклад Km (sodžiauka діал. «ставок»), Pař šaką 1. Drsk, Pař triūbą наприклад Ign (triūba діал. «дренажна труба»), Pař tvõrą 1. Šr, Pař versmelę наприклад Slk, Pař versmelės 1., наприклад Rk, 1. Lel, Pař žvyrėlį 1. Mrk, Pař žvyrūną 1. Mrk;

Paš akį наприклад Vrn, Paš akmenį наприклад Antz, 1. Drsk, Paš ąžuolą 1. Mrc (2)¹, Vrn, наприклад Vrn, Paš ąžuolėlį ліс Mrc, Paš balą наприклад Mrk, 1. Mrc, Paš balėlę ліс Drsk, 1. Rud, Paš barakuš 1., бр. Mrc, Paš beržą 1. Mrc, Paš beržynaitį 1. Drsk, Paš beržyną 1. Vlk, Paš būgną 1. Mrc (2) (bōgnas діал. «болото, трясовина»), Paš bonką 1. Mrc (2), Drsk, ліс Mrc (bonka «акуратно складена купа каміння для випалювання цегли або вапна»), Paš brastàs || Brāstos 1., наприклад Mrc, Paš daržinę 1. Rud, Paš daržinėlę 1., наприклад Mrc, Paš debesylą 1. Vrn, Paš desentiną 1 Mrc, Paš drėvę 1. Mrc (2), Paš drėvelę ліс Mrc, Paš duobėlę 1. Mrk, Paš duobės 1. Mrc, Vrn, Paš eglę 1. Mrc, Paš epušyną || Epušynas 1. Mrc, Paš ežerą 1. Vrn, Paš ežeraičius пустка Mrc, Paš ežerėlį ліс Drsk, Paš gluosnėlį 1. Vrn, Paš grābę 1. Mrc (2) (grābė германське «канава»), Paš grabėlę 1. Drsk, Paš grėblių 1. Mrc (grėblius діал. «насип гравію й каміння»), Paš grūšaitę 1. Vrn, Paš grūšelę ліс Mrc, Paš vyrýklą наприклад Vrn (vyrýklą «місце, де можна плавати»), Paš kamšą наприклад Drsk, Paš kamšą || Kamšà 1., наприклад Vrn, Paš kapùs 1. Vrn, Paš kojelę частина озера Vrn, Paš kriaučius 1. Mrc (kriaučius діал. «кравець»), Paš kryželį 1. Drsk, ліс Mrc, ліс Vrn, Paš kryžių 1. Drsk, Paš kuznėlę 1. Vrn (kūznė діал. «кузня»), Paš malūną 1. Drsk, Paš mėlynčią 1. Vrn, Paš mišką 1. Mrc, Paš obelį наприклад Mrc, Paš pirkiàs 1. Vrn, Paš pirtį 1. Mrc, Paš plieniką ліс Mrc (plienikas діал. «бранець»), Paš pušėlę 1. Mrc, Paš raistą 1. Mrc, Paš rais tēlį ліс Mrc, Paš ravėlį 1. Rud, Paš salelę частина озера Mrc, Paš salelės 1. Mrc, Paš skynimą наприклад Mrc, Paš sklėpą ліс Mrc (sklėpas діал. «погріб»), Paš skrynią ліс Mrc, Paš skujyną 1. Mrc, Paš smaliárnią наприклад Rud (smaliárnia діал. «смолокурня»), Paš strāžnyčią ліс Mrc (strāžnyčia діал. «сторожова будка»), Paš stulpą 1. Mrc, Paš stulpėlį 1. Mrc, ліс Drsk, Paš šaltinėli 1. Vrn, Paš šaltinį наприклад Mrk, 1. Drsk, Mrc, частина озера Mrc, Paš šermukšnaičius 1. Mrc, Paš šūnelį || Šūnelis наприклад Mrc, Paš šūnelį 1. Mrc, Vlk, Paš šūlnį наприклад Mrc, Paš takėlį 1. Mrc, Paš tiltelį 1. Rud, 1., наприклад Vrn, Paš triūbą наприклад, пустка Vrn, Paš triūbas 1. Mrc, Paš upėlę 1. Drsk, Paš ūpę 1., наприклад Vrn, 1. Mrk, Paš várną частина озера Mrc (можливо, Paš Várną — Várnas назва особи?), Paš vartelius 1. Vp, Paš velkėlę 1. Drsk, Paš viešakelį ліс Mrk;

Pō ajerynu наприклад Šv, Pō akmeniu наприклад Krn, Pō álksnėliais бл. Krt, Pō álksnių 1. Mrc, Pō ąžuolais ліс Šr, бр. Rod, 1. Lel, Vp, наприклад Krn, Pō ąžuolėliu наприклад, ліс Drsk, Pō ąžuolu 1., наприклад Mlt, 1. Mrk, 1., бл., наприклад Dkšt, пустка Skm, Pō balėlėm частина озера Vrn, Pō beržais 1. Dkšt, Rud, частина озера Ign, Pō beržalių || Beržalis частина озера Plt, Pō berželiais наприклад Ukm, Pō berželiu 1. Mrc, Pō béržu ліс, 1. Lel, 1. Mrc, Rud, Pō būdą наприклад, бр. Rud, Pō būkais 1., ліс Drsk, Pō cegelnia 1. Drsk (cegelnià діал. «цегельня»), Pō daržų яр Plt, Pō dirvelėm частина озера Mrc, Pō drevę 1. Drsk, Vrn, Pō drevelę бл. Mrc, 1. Mrc, Vrn, Pō drevelėm 1. Mrk, Pō eglė бл. Dkšt, Pō eglalė частина озера Plt, Pō eglėlė 1. Tj, Pō eglēm наприклад Švnč, ягідник Drsk, Pō eglutę наприклад Lkm, Pō epušėm 1. Mrk, Pō epušynu

¹ Число біля скорочення назви місцевості вказує, що таку саму назву мають кілька (у цьому випадку два) об’єктів, розташованих у тій самій околиці, але в різних селах.

245

Vrn, Поїлка с. Plt, Грабелька с. Drsk, Рів гн. Drsk, Грушечка с., вис. Drsk, Груша с. Drsk, Mrc (2), В'яз с. Vrn, В'язами с., ліс. Mrk, Ялівцем вис. Šv, Горою с. Drsk, Vrn, Кампінінкай с. Drsk, Берегами с. Mrk, Šr, Капчяй с. Dkšt, Капчюком с., вис. Ssk, Корчемками с. Dkšt, Подвір'ями с. Drsk, Клештару || Паклештаре с., вис. Drsk (klėštaras слов. «монастир»), Кленом вис. Dkšt, Краєм вис. Drsk, Межею с. Mrk (kreisà лит. «межа поля, межа»), Хрестом с. Aln, Mlt, Rud, вис. JnšM, Ставочками || Ставочки вис. Rod, Кунігами частина оз. Plt, Кваями с. Drsk (kvaja слов. «сосна»), Липа с. Dkšt, Липка с. Mrc, Майором с. [«там загинув майор», Масколем с. Mrc, Машиною цвинт., с. Lel, Лісом частина оз. Ign, Глиною цвинт. Vrn (molė «болотисте місце»), Надзелем с. Drsk (nadzielas слов. «земельна ділянка»), Яблунька с. Drsk, Švnc, Яблуня с. Lel, Plt, Pnt, Slk, вис. Krn, Яблуня с. Vrn (2), Парками частина оз. Plt, Перевозами с. Drsk (pervažas слов. «пором»), Баня схил. Vrn, Попом с. Drsk, Придатками с. Sv (pridotikas слов. «додатковий земельний наділ»), Сосонка ліс. Mlt, Сосна ліс. Aps, Сосною ліс. Slk, Розчищеним місцем с. Drsk, Колесом с. Eiš, Равелем край оз. Ign, Протокою частина оз. Plt, Грабами с. Jon, Скринькою частина оз. Mrc, Скроблем вис. Btr, Садом цвинт. Drsk, Стовпчиком с. Drsk, Стовпом частина оз. Lkm, Джерелами вис. Ukm, Схилом с. Vrn, Собачкою вис. Ssk, Стежкою частина оз. Vrn, Мостом вис. Eiš, Парканом частина оз. Ign, Ясенем с. Drsk, Річка вис. Dkšt, Річечкою с. Lkm, Вербами вис. Mrk (verbà слов. «верба»), В'яз || Павінкшнис с. Žž;

Pō būdòs л., частина оз. Plt, Pō kelálio частина оз., селище, хут. Plt, Pō liepos частина оз. Plt, Pō mėlynčios л., узг. Šv, Pō pagriuvimo узг. Šv, Pō pušālės частина оз. Plt, Pō stulpo частина оз. Plt, Pō šaltinio л., узг. Lk, Pō vyšnàliù частина оз. Plt;

Prie beržalio || Beržalis частина оз. Plt, Prie berželio яр. Tj, Prie epušėlės яр. Tj, Prie kapinyno л. Mrk, Prie kelio узг. Pbs, Prie klojimo л. Ktk, Prie ledaũnios край оз. An, Prie liepų частина оз. Plt, Prie magazino л. An, Prie pušikės хут. Šln, Prie salėlės частина оз. Plt (2), Prie stulpėlio узг. Švnc, Prie šunelio узг. Žmt, Prie ūlytelės л. Tj, Prie vartų узг. Girg;

Prie aviliàm л. Tvr, Prie karklui узг. Mlt, Prie malūnui яр. Dkšt, Prie obeliai узг. Blnk, Prie šileliui л. Žmt, Prie trūbėlei узг. Dgč, Prie žvyriūkai узг. Ign;

Prō kryžiùką дор. Vn;

Tiẽs molė л. Mrk, Tiẽs raveliù л. Mrk;

Až eglyno л. Švnc, Až kapų л., узг. Dkšt, Až kamaros л. Ktk, Až kiškių л. Mlt (можливо, Až Kiškių — від прізвища Kiškis?), Až kluonų узг. Ad, Až krūmelio л. Ktk, Až liepčio л. Ktk, Až tilto узг. JnšM, Až upelių узг. Švnc, Až upės л. Lkm;

Ažù ganiavų л. Dv, Ažù kvainykėlio л. Dv (2), Ažù kvainykų л. Dv, Ažù smėlių узг. Dkšt, Ažù sōdo л. Mlt, Ažù varyklos л. Dv Ažù vōpnyčios л. Mlt (vōpnyčia сл. «вапнярня»);

Už balėlės л. Mrk, Už balos л., 2 хут.² Vrn, 1. Drsk, Mrk, Už beržyno л. Drsk. Už bradėlio л. Mrc (brādas сл. «великий бруд, вогкість, багно; брід»), Už brādo яр., хут. Drsk, Už bradų л., хут. Mrc, Už bradų || Bradai л. Rud, Už dėgsnių л. Rud, Už epušyno л. Mrc, Už ežero л., хут. Rud, частина оз. Vrn, л. Rud (2), Vrn, хут. Rud, узг. Drsk, Už girėlės л. Mrc, Už girios л. Drsk, Mrc, Už grabų л. Drsk, Už kalno яг.

^²Число біля скорочення номенклатурного терміна в топонімі вказує, що в цій місцевості є кілька (у цьому разі два) об’єктів з однаковою назвою.

246

Drsk, л. Drsk, Mrk, За горою л. Vrn, За кладовищем л. Mrk, rst. Drsk, За могилами мш. An, За клунею л. Drsk, Mrc, За згарищем мш. Mrc, За лінією л. Mrc, За лісом л. Drsk, Mrk, За залізничною півстанцією л. Mrc (paustánka — «залізнична півстанція»), За болотами мш. Pp, За лазнею pv. Tj, За ставом л. Tj, За трясовиною л. Mrc, л., pv. Drsk, За яром gn. Iv, За острівцями pv. Mrk, За джерелом pv. Drsk, За мостом kl., 2 л., шлт. Mrc, л. Vrn, За місточком л. Mrk, За річкою л. Drsk, Vrn, gn. Mrk, За шляхом л. Mrc;

За горою bl. Lel, За могилами л., rst. Lel.

2. До другої групи апелятивних топонімів (прийменник + складений апелятив) належать такі топоніми:

За високим пагорбом pv. Lkm, За смолярною ямою мш. частина Lkm, За двома берізками л. Slk, За кущем лози л. Ktk;

Біля двох дупел л. Mrc, Біля голови кобили м. Mrc, Біля густої трясовини мш. Mrc, Біля зеленої дуплистої верби л. Mrc;

Під гніздами бусла pv. Drsk, Mlt, л. Drsk, Rod, Під ялиновими пагорбами pv. Rk, Під чорною землею берег річки Žmt, Під пнями чорної вільхи л., pv. Pnt, Під старою чорницею л. Žmt.

Таких топонімів (прийменник + складений другий компонент) є й більше, проте іноді виникають сумніви, чи слід відносити їх до апелятивних, чи до топонімічних назв. Адже їхній другий компонент може бути незареєстрованим або вже зниклим складеним топонімом. Тому їх можна було б віднести до топонімічних прийменникових топонімів. Такими топонімами є:

На Глибокому полі частина озера Drsk, На довгій горі л. Vrn, На горі Мажоко л., мш. Vrn;

Біля Другої калюжі л. Mrc, Біля їжачка Геньо л. Mrc, Біля хреста Короля мш. Mrc, Біля їжачка Королеви л. Mrc, Біля галявини Зайця³ a. Mrc, Біля кривої берези мш. Tv, Біля Першої калюжі л. Mrc;

Під Великим острівцем частина озера Plt;

Під високою горою pv. Vrn, Під Високою горою bl. Km, Під Білим каменем л. Dkšt, Під Березовою лукою pv. Žsl, Під Великим каменем л., pv. Dkšt, rst. Glv, Під Великою горою л. Jž, Під ріжком Грушеле край озера Drsk, Під пнями чорної вільхи pv. Glv, Під Червоним хрестом л. Glv, Під Срібною лукою jl. Plt;

Біля Великої берези pv. Kvr, Біля Червоного хреста л. An;

Біля Великого каменя л. Žmt;

Крізь Червоний хрест шлях. Vn;

За Високим мисом частина озера Mrc, За Великою калюжею л. Mrc.

II. 1. Другим компонентом утворень першої групи топонімічних назв (прийменник + простий топонім) може бути: а) мікротопонім (відомий лише мешканцям цієї місцевості, зазвичай виник не так давно від апелятива, отже, є порівняно новим), б) назва населеного пункту, в) назва річки або озера (останні назви зазвичай значно давніші за мікротопоніми).

а) Прийменник + мікротопонім:

Añt Beviršės л. – Beviršės kalnas пг. Rud, Añt Dadõtko л. – Dadõtkas л. Mrc (dadõtkas сл. «додатковий відрізок землі»), Añt Klõnio л. – Klõnis л. Drsk, Añt Kūdrós ліс. – Kūdra л., пг. Rud, Añt Lisanõrų л. – Lisanõrai с. Mrk (lisa nora польськ. «лисяча нора»),

³ Можливо, до складу топонімів Pas Gėnio ežį, Pas Karaliaus kryžių, Pas Karalienės ežį, Pas Kiškio pievelę входять прізвища (Genys, Karaliūnas, Karalienė, Kiškis). Тоді ці топоніми слід віднести до підгрупи c третьої групи топонімних назв (див. с. 249).

247

Ant Pãgiraičio л., ліс. – Pagiraitis л. Vrn, Ant Prūdo ліс. – Prūdas л. Vrn, Ant Ràvių л. – Ravai гр. Mrk, Ant Šiaurūkų 2 л. – Šiaurūkai пг. Drsk, Ant Skidulio л. – Skidulys пг. Rod, Ant Šiekštos бл., пг. – Šiekšta л. Drsk, Ant Venčiškės ліс. – Venčiškė бл., л. Vrn, Ant Vidutinės л. – Vidutinė пг. Vrn;

Par Lanką пг. – Lankà л., пг., Drsk, Par Pilėlę л. – Pilėlė с. Lkm;

Pàs Åstravą пг. – Åstravas л., ліс. Mrc (остров рос. «острів; галявина»), Pàs Aukštoją л. – Aukštoja с. Mrc, Pàs Balėlę л. – Balėlė, бол. Mrc, Mrk, Pàs Bråda л. – Brådas гр. Mrc, Pàs Bradėlį ліс. – Bradėlis хут. Mrc, Pàs Bradėlį л. – Bradėlis пг. Rud, Pàs Daržėlį пг. – Daržėlis л. Mrk, Pàs Daržėlius л. – Daržėliai пг. Drsk, Pàs Giliją 2 л. – Gilióji бл. Mrc, Pàs Giráitę || Pagiraitýs л. – Giráitė пг. Mrc, Pàs Grabėlę част. оз. – Grabėlė л. Mrc, Pàs Ilgūlį || Ilgūlis ліс. – Ilgūlis пг. Mrc, Pàs Kemsinę л., пг. – Kemsinė бл. Mrc, Pàs Kūpstinę л. – Kūpstinė пг. Mrc, Pàs Merkėklą л. – Merkėkla бл. Mrc, Pàs Pérkasą л. – Pérkasas кр. Mrc. Pàs Prūdali л. – Prūdalis сад. Plt, Pàs Raištą л. – Raištas хут. Rud, Pàs Raistėlius л. – Raistėliai л. Mrc, Pàs Raistėlę л. – Raistėlis бл. Mrc, Pàs Sodėlį л. – Sodėlis кр. Vrn, Pàs Stūburį л. – Stūburys л. Vrn, Pàs Trāką л. – Trākas ліс. Mrc, Pàs Varyklas част. оз. – Varyklos бол. Mrc;

Pō Pylos рч. – Pylà дор. Plt;

Pō Aukštuoju пг. – Aukštasis с. Lzd, Pō Darželiais л. – Darželiai ліс. Dkšt, Pō Dubōju л. – Dubōjus ліс. Rod, Pō Dundeklių л. – Dundėklis ліс. Rod, Pō Grumtų л., пг. – Grūmtas л. Rod (grūmtas «висохла грудка землі»), Pō Karklynai част. оз. – Karklynai л. Vrn, Pō Keičiuliu л. – Keičiulis ліс. Rod (можливо, Keičiulis — прізвище?), Pō Kvainyku л. – Kvainykas ліс., пг. Rod, Pō Liūline л. – Liūlinė л. Švnč, Pō Palinikele л. – Palinikelė бл. Mrk, Pō Persėdom л. – Persėda (?) л. Dkšt, Pō Plytnyčia пг. – Plytnyčia с. Mrk, Pō Sangavinė л. – Sangavinė сад. Rod, Pō Šilais л. – Šilai ліс. Mrc;

Prie Gilijai л. – Giliója бл. Dkšt, Prie Majākui л. – Majākas с. Dkšt;

Ąž Platėlio л. – Platėlis част. оз. Dkšt;

Už Aviliuko л. – Aviliukas л. Drsk, Už Bålos л. – Båla пг. Drsk, Mrc, Už Duobėlių л. – Duobėlės л. Vrn, Už Eglyniuko хут. – Eglyniukas хут. Grnk, Už Grabėlkos л. – Grabėlka ліс. Mrc, Už Klampės л. – Klampė бл. Mrc, Už Liesiškės л. – Liesiškė л. Drsk, Už Merkėklos л. – Merkėkla бл. Mrc, Už Pievėlių л. – Pievėlės бол. Mrc, Už Raisto л. – Raistas пг. Mrc, Už Šilėlio л., ліс. – Šilėlis л. Rud.

Незрозуміло, чи можна зарахувати сюди топоніми Ant Pačiåšo л. і Prie Pačiåšo л. – Pačiåšas хут. Tj, адже Pačiåšas, можливо, є прізвищем, і тоді ці топоніми довелося б вважати антропонімними.

Для групи топонімів відповідників (безприйменникових топонімів) не знайдено, однак можна припустити, що вони були або й досі є, просто їх ще не записали й не внесли до картотеки. Ось ці топоніми:

Ant Aukštųjų л. Vrn, Ant Plačiųjų || Plačiosios л. Mrc, Ant Platukio л. Rod, Ant Platūlių || Platūliai л. Mrk;

Par Kastinę л. Ktk, Par Šaltąją дж. Lkm;

Pō Drumitiškėm бол. Ign., Pō Pakalninėm рч. Ign, Pō Raudonūčiū л., пг. Dkšt, Pō Želtaisiais пг. Km.

248

Цікаво, що другий компонент більшості цих топонімів — субстантивований прикметник. Подібне явище трапляється і в білоруській топоніміці⁴.

б) Прийменник + назва населеного пункту:

Ańt Vaštakų pv. – Vaštakai k. Km; Į Dūbą l. – Dūbas k. Mrc; Põ Anūliškėm l. – Anūliškės k. Šlčn, Põ Dailidėm ež. dalis – Dailidės k. Dkšt, Põ Dubiniais pv. – Dubiniai k. Rod, Põ Dubininkų l. – Dubininkas k. Mrc, Põ Gribaša kl., mš. – Gribaša k. Rud, Põ Krokšlių l. – Krokšlys k. Rud, Põ Lavysais (?) ež. dalis – Lavysas k. Vrn, Põ Lỹnėžerių l., mš. – Lỹnėžeris k. Rud, Põ Márgiais l. – Márgiai k. Rud, Põ Miliautiškė ež. dalis – Miliautiškė k. Dkšt, Põ Misiūnais pv. – Misiūnai k. Švnč, Põ Petūkais kr. – Petūkai k. Dkšt, Põ Prūtėlė bl. – Prūtėlė vk. Dkšt, Põ Rudnią l. – Rudnia k., Põ Skireikiais l. – Skireikiai dv. Rod, Põ Stoniūnais mš. – Stoniūnai vk. Rud, Põ Špókiškia bl. – Špókiškis k. Km, Põ Ūtą mš. – Ūtą k. Rud, Põ Valašinais l. – Valašinai k. Tj;

Біля Шлавенів л. – Шлавенай с. Ан; Біля Бімбіряй pv. – Бімбіряй с. Млт; За Дайнавос pv. – Дайнава с. Дв; За Валасінів л. – Валасінай с. Тй.

в) Прийменник + назва річки або озера:

На Куйсіос л. – Куйсіс струм. Шв, На Тітно л., pv. – Тітнас оз. Руд; У Груда л. – Груда р. Мрц; Біля Бєлюка л. – Бєлюкас оз. Руд, Біля Думблєліса л. – Думблєліс оз. Руд, Біля Думбліса л. – Думбліс оз. Руд, Біля Ілгіса мш. – Ілгіс оз. Врн, Біля Ішругініса л. – Ішругініс оз. Руд, Біля Малінє л. – Малініс оз. Руд, Біля Плаушініса л. – Плаушініс оз. Врн, Біля Ули л. – Ула р. Руд, Біля Версмінініса л. – Версмінініс оз. Врн; По Куйсіос pv. – Куйсіс струм. Шв, По частині озера Вєшняліс – Вєшняліс оз. Плт; По Браду л., pv. – Брадас струм. Руд, По Жирнаю pv. – Жирная р. Пбс; За Брадас л. – Брадас струм. Руд, За Думблєліса мш. – Думблєліс оз. Руд, За Одменіс л. – Одмуо р. Вн.

2. Другу групу топонімічних назв становлять прийменники зі складеними топонімами:

Ańt Sūlatakio l. – Sūlatakis l. Mrc; Par Sausavirsę l. – Sausavirsė m. Drsk; Pàs Dvilýpę gn. – Dvilýpė m. Mrc, Pàs Krakiabalę mš. – Krakiabalė bl. Mrk, Pàs Šaũsupį l., mš. – Šaũsupis upl. Vrn, Pàs Skėršbalę l. – Skėršbalė bl. Mrc, Pàs Švėdabalę pv. – Švėdabalės (?) bl. Mrc; Põ Júodupio ež. dalis – Júodupis upl. Plt, Põ Rõspelkiõ il. – Rõspel̃kis pl. Plt; Põ Béržaragiu mš. – Béržaragis ež. sekluma Lkm, Põ Júodeglyniu ež. dalis – Júodeglynis mš. dalis Plt, Põ Pėtrakálniu l. – Pėtrakálnis kl. Mrk, Põ Sausavirsę l. – Sausavirsė m. Drsk, Põ Ubãgsale ež. dalis – Ubãgsalė sala Plt; Tiẽs Mólduobiu up. vingis – Mólduobis dauba Vn; Ažù Senátiltės upl. pakrantė – Senátiltė upl. Lkm.

⁴ А. М. Прищепчик, Мікротопоніми типу За рака, Зарака, Зарэчча, у кн.: Конференція з топоніміки Північно-західної зони СРСР (Тези доповідей і повідомлень), Рига, 1966, с. 137.

249

Для топонімів Pàr Šakarvietę l. Ktk і Põ Piliakalniu l. Lkm відповідників без прийменника не знайдено (вони, можливо, або вже забуті, або ще не записані).

Переглянувши другі компоненти цих прийменникових топонімів, бачимо, що це переважно мікротопоніми (Sūlatakis l, Sausaviršė m., Krakiabalė bl. тощо). Трапляються також назви менших струмків: Snašupis, Juodupis, Senatiltė.

3. Третю групу топонімічних назв становлять прийменники зі складеними топонімами, у яких розрізняють три підгрупи.

a) Прийменник + топонім у називному відмінку:

Ant Aukštos riėvos mš. – Aukštos riėvos kl. Mrc, Ant Baltojo smėlio mš. – Baltas smėlys l. Lkm;

Par Aukštąją balelę l. – Aukštoja balelė pv. Ktk, Par Žemąją balelę l. – Žemoja balelė pv. Ktk;

Pas Baltą kalnelį l. – Baltas kalnelis kl. Mrk;

Põ Baltu kalnu mš. – Baltas kalnas kl. Vrn, Põ Pākamantiniu tiltelīu l. – Pākamantis tiltelis tl. Dkšt, Põ Spālinu tiltelīu l. – Spālinis tiltelis tl. Dkšt, Põ Šventų Jõnų l. – Šventas Jõnas || Švento Jõno upelis up. Vb, Põ Vidutiniu tiltelīu l. – Vidutinis tiltelis tl. Dkšt;

Prie Švento Jõno pv., bl. – *Šveñtas Jõnas Ign (відповідника не знайдено; це або струмок, або хрест);

За Білою Анчією струмок — Біла Анчія річка. Kpč.

Для топоніма Apiē Spālinį tiltą bl. Dkšt відповідника без прийменника не знайдено.

b) Прийменник + топонім у родовому відмінку, перший компонент якого — іменник:

Ant Bālos laukų mš. – Bālos laukai l. Mrc;

Pas Gudų balelę l. – Gudų balelė bl. Mrk, Pas Ožkų bradelį l. – Ožkų bradelis br. Mrk, Pas Žydo tiltą bl. – Žydo tiltas l., pv. Rud, Pas Žvirgždžių balą l. – Žvirgždžių bala bl. Mrk;

Põ Āžuolo kėlmų ež. dalis, pv. – Āžuolo kėlmas l. Dkšt, Põ Kūnigo upę pv. – Kūnigo upė ež. dalis Plt, Põ Pýlių pėlkę l. – Pýlių pėlkė pv. Plt (pýlė «качка»), Põ Pušėlių kalnu rst. – Pušėlių kalnas kl. Dgč, Põ Raudų kalnu pl. – Raudų kalnas kl. Plt, Põ Sidābro vingiu ež. dalis – Sidābro vingis il. Plt, Põ Žydo pečium l. – Žydo pečius l. Drsk;

Prie Vidumiškio rėvo l. – Vidumiškio rėvas gr. Vp;

Āž Duobių kalno луг — Duobių kalnas с. Dkšt.

c) Прийменник + топонім у родовому відмінку, перший компонент якого — особове ім’я, назва місця проживання або назва річки чи озера:

Ant Bandžiūko lauko поле, луг — Bandžiūkas хут. Mrc, Ant Bōro pirkaitės поле — Bōras хут. або прізв. Vrn, Ant Cesų kalno поле — Cesai || Cėsūkai с. Mrk, Ant Klimšos kampelio поле — Klimša хут. або прізв. Mrc, Ant Labōno degimo поле — Labōnas хут. Mrc, Ant Narkūnų kelio поле, луг — Narkūnai с. Km;

Par Kisiėliaus obelėlę сад — Kisiėlius хут. Lel, Par Minkos pirkėlę хатина, поле — Minka хут. Dkšt, Par Naviko pušį поле — Navikas хут. Lkm;

Pas Ādōmo ravėlį стежка — Ādōmas с. Mrk, Pas Dubininko kelią дорога — Dubininkas с. Mrc, Pas Kaniavōs pievas поле, луг — Kaniava с. Rud, Pas Kūrpiko liepą поле — Kūrpikas хут. Mrc, Pas Likočių kelią 2 l. — Likočiai с. Mrc, Pas Liolio raistą поле — Liolys хут. Rud, Pas Mašnyčių kelią грибне місце — Mašnyčios с. Drsk, Pas Ma-

250

жо̄но болото, гніздо — Mažõnas хут. Mrc, Pàs Merkinės kelią дорога — Merkinė с. Drsk, Pàs Milius bognėlį поле — Milius хут. Mrc, Pàs Norūlių kelią дорога — Norūliai с. Mrk, Pàs Pãulių tiltą місток — Pãuliai с. Vrn, Pàs Peteškos drėvę поле — Peteška хут. Vrn, Pàs Raudõnio bãlą болото — Raudõnis хут. Mrk, Pàs Svirnelių daržą поле — Svirneliai, частина села (Svirnėlis хут.) Vrn, Pàs Vieciūnų kelią грибне місце — Vieciūnai с. Drsk, Pàs Žiūrų tiltą болотисте місце — Žiūrai с. Vrn;

Põ Almino upės затока — Almino upė річка (Alminas хут.) Plt, Põ Pãlsio lankalės затока — Palsys хут. Plt;

Põ Bãltuvienės daržų озерний берег — Bãltuvienė хут. Lkm, Põ Béržoro galų частина озера — Béržoras озеро Plt, Põ Eidūkopelkė частина озера — Eidūkas хут. Plt, Põ Jãkumo upalių затока — Jãkumo upãlis струмок (Jãkumas хут.) Plt, Põ Jõselio pelkė частина озера — Jõselis хут. або с. Plt, Põ Jurčiāus upė || Jurčiaus upė частина озера — Jurčius хут. Plt, Põ Nãivos balā болото — Nãiva хут. Vp, Põ Strazdų pirčia озерний берег — Strazdas хут. Lkm;

Prie Grinio ке́льмо, луг — Grinis, Grinỹs хут. Dkšt, Prie Skineikių tilto місток — Skineikiai с. Ds, Prie Šveikautiškių gronyčios кордон, гніздо — Šveikautiškiai с. (gronyčia «стіна, межа») Tj;

Біля Балтакене — šūlniu л. — Балтакене, село. Dkšt.

Важко визначити, до якої підгрупи слід віднести топоніми Pàs Stambinės brãdą поле — Stambinė хатина Mrk, Pàs Starinos brãdą луг — Starina хут., луг Mrc, Pàs Vértamedžio kãlną болото — Vértamedžio kãlnas гора Drsk, Pàs Vijūninės kelią грибне місце — Vijūninė хатина Drsk. Тут із прийменниками вжито топоніми в родовому відмінку, першими компонентами яких є субстантивовані прикметники Stambinė, Vijūninė, етимологічно не цілком зрозуміле слово Starina (рос. старина «давнина; старий, стара»; це може бути й прізвище) та іменник vertamedis, який можна вважати апелятивом.

III. Антропонімічні прийменникові топоніми утворені з прийменника та особового імені (прізвища, імені чи прізвиська):

Anìt Baškiriaus l. Mrc – пор. Baškiêrius прізв., Anìt Mataušūko pv. – Mataušūkas ім. Drsk;

Pàs Mažõną l. – Mažõnas прізв. Mrc, Pàs Piùrky eiguvą – Piùrkus прізв. Mrc;

Põ Jõno ež. dalis – Jõnas ім. Plt, Põ Kvėdaro (?) pv. – Kvėdaras прізв. Jž;

Põ Bãltakių l. – Bãltakis прізв. Lel, Põ Baltrimų pv. – Baltrimas прізв. Mrk, Põ Bukauskais mš. – Bukãuskas прізв. Švnč, Põ Dùnda pv. – Dùnda прізв. Dgl, Põ Garbačiausku pv. – Garbačiauskas прізв. Dkšt, Põ Girčių pv. – Girčys прізв. Antz, Põ Jõnių ež. dalis – Jõnis ім. Dkšt, Põ Jonukù sietuva – Jonùkas ім. Vn, Põ Jūrša l., rst. – Jūrša прізв. Ktk, Põ Kálvėnais l. – Kálvėnas прізв. Dkšt, Põ Karosù l. – Karõsas прізв. Lel, Põ Krankliais l. – Kranklỹs прізв. або прізвисько Rud, Põ Kurõnais l. – Kurõnas прізв. Dkšt, Põ Mirinu l. – Mirinas прізв. Dkšt, Põ Rukšėnu slėnis – Rukšėnas прізв. Ign, Põ Tūzu l. – Tūzas прізв. Ign, Põ Vãnagų mš. – Vãnagas прізв. Kš;

Prie Mykoliūno gn. – Mykoliūnas прізв. Tj;

Už Adámkės pv. – Adámkė ім. або прізвисько Mrc, Už Benedõko l. – Benedõkas ім. Tj, Už Dvareckų l. – Dvareckas прізв. Vrn, Už Kalpõko l. – Kalpõkas прізв. Mrc, Už Trajãno l. – Trajãnas ім. або прізв. Mrc.

251

Важко встановити, до якого типу — антропонімічного чи апелятивного — належать топоніми Pãr Grąužą pv. Dgč і Pãr Žilvytį pv. Dgč. Тут другим компонентом є або апелятиви grąužas і žilvitis, або прізвища Grąuža (Grąužas) ir Žilvytis.

IV. Крім наведених прийменникових топонімів, є ще невелика група таких, що дещо відрізняються своєю будовою. Тут разом із прийменником у топонімі називається також номенклатурний термін об’єкта (гора, дорога, лука, болото тощо). Для деяких із них можна знайти відповідники — топоніми або антропоніми:

Añ̃ taklį kal̃nas kl. Žmt;

Apie balą prūdelis kd. Lzd;

Дорога до Гайвеню дор. – Гайвеняй с. Тй, Стежки до Рінгя ст. – Рінгис р. Вжнс, Дорога до шосе дор. Тй;

Palei pridotkus šniūras l. Tj;

Põ eglė balà pv. Slk, Põ juodalksnias balà bl. Km, Põ Skrebūnu pasódė l. – Skrebūnas прізв. An, Põ srovė akmuõ akm. Erž, Põ Valašinai šniūras l. – Valašinai k. Tj, Põ Zemlėnsku raistẽlis rst. – Zemlėnskas прізв. Glv;

Лужечка біля хреста луг. Блнк, Болотце біля хреста бол. Ан, Місток біля Святого Йона міст. – Річечка Святого Йона річ. Тй;

Až upelių krūmas kr. Lel;

Город за ставом поле, село, Mrc, Поле за Каролісом поле – Кароліс село Plt, Поле за Куліне поле – Куліне село Vrn, Земля за стодолою поле Plt.

Більшість таких топонімів меншою мірою топонімізовані й подібні до звичайних словосполучень, але, оскільки вони постійно вживаються для називання певних об’єктів, ми зараховуємо їх до топонімів.

Загалом нині відомо близько 750 прийменникових топонімів. У статті наведено 730 із них. Найбільшу частину прийменникових топонімів становлять апелятивні (422), меншу — топонімічні (207), далі йдуть антропонімічні (30). З огляду на те, що не всі прийменникові топоніми мають відповідники без прийменника, віднесення деяких топонімів до певного типу є умовним.

Найбільше прийменникових топонімів утворено з прийменником põ — 257, далі йдуть pàs — 180, už(ù) — 85, aż(ù) — 23, añ̃ — 85, pãr (у значенні pàs) — 43, priẽ — 41, į̃ — 6, tiẽs — 3, apiẽ — 2, pagal — 2, prõ — 2, palei — 1.

Уживання прийменників у прийменникових топонімах відображає загальні закономірності вживання прийменників у тому чи іншому діалекті. Наприклад, трапляється põ із родовим відмінком у значенні приблизного місця: Põ liepos частина озера, Põ mėlnýčios поле, село, Põ pušalės частина озера, Põ vyšnalį частина озера, Põ Didžiosios salalės частина озера, Põ Pylõs струмок (усі приклади з Плателів). У Східній Литві priẽ вживається з давальним відмінком: Prie aviliam поле Ign, Prie karklui село Dkšt, Prie žyvriukui село Žmt. Трапляється priẽ зі знахідним відмінком: Prie Bimbiriais поле Mlt.

Оскільки через зазначену вище причину зібрано не всі прийменникові топоніми, можна скласти лише приблизне уявлення про їх поширення. Розглянуті у статті прийменникові топоніми зафіксовані переважно в межиріччі Німану та Меркіса, у Східній Литві (на схід і північ від лінії Рокишкіс, Камай, Анікщяй, Тауєнай, Укмерге, Пабраде) та в Жемайтії (Плателяй, Картена, Гаргждай, Швекшна).

252

Найбільше топонімів із прийменником ant (за наявними нині даними) зафіксовано між Німаном і Меркісом, а окремі топоніми — у Рокишкському районі, поблизу Тауєная, Людуокяя (Укмергський р-н), Кирдейкяя (Утенський р-н), Дукшта й Швенчьоніса. Топоніми з прийменником ant трапляються також у Жемайтії — поблизу Плателяя (Плунгеський р-н), Гаргждая, Рімкая (Клайпедський р-н), Швекшни (Шилутський р-н), Прекуле, Шилуте, Пагегяя.

Прийменникові топоніми з par вживаються у Східній Литві (де замість прийменника paš вживається par). Крім того, їх зафіксовано також поблизу Мяркіне та Ратничі (Варенський р-н).

Найбільше топонімів із paš зафіксовано в межиріччі Німану та Меркіса. По одному такому топоніму зареєстровано поблизу Антажаве (Зарасайський р-н) і в Плателяї.

Більшість топонімів із pō зафіксовано в межиріччі Німану та Меркіса і на території, західна межа якої проходить через Мошкенай (Рокишкський р-н), Свядасай, Тауєнай, Кулва (Йонавський р-н), а південна — через Гельванай (Ширвінтський р-н), Ширвінтос, Йонішкіс (Молетський р-н), Шутай (Швенчьонський р-н). У Плателяї зафіксовано понад 30 топонімів із pō; це назви частин озера. Ще кілька таких топонімів зафіксовано й в інших місцевостях: поблизу Кайшядориса, Круоніса, Паломене (Кайшядорський р-н), Швентежеріса (Лаздіяйський р-н), Ержвілкаса (Юрбаркський р-н), Швекшни, Вайнута (Шилутський р-н), Парамачио (Тельшяйський р-н).

Цікаво, що й на півночі Білорусі багато топонімів із прийменником nao, що відповідають литовському pō. За наявними даними, у Литві найпродуктивнішими у творенні топонімів є pō і paš, на півночі Білорусі — nao (pō) і за (už). У Білорусі топоніми з над зафіксовано лише на правому березі Німану⁵. Можна припустити, що ареал білоруських і литовських топонімів із nao і pō колись охоплював правий берег Німану.

Топоніми з prie трапляються на південь від Дусетая, Рагуви (Паневежський р-н), на північ від Йонави, Гельванаю, Молетая, Швенчьоніса. По одному такому топоніму зафіксовано поблизу Мяркіне, Шяуленая, Гаргждая, а 4 топоніми — поблизу Плателяя.

Найбільше топонімів із už(u) зафіксовано в межиріччі Німану й Меркіса (як уже згадувалося, на півночі Білорусі також багато топонімів із за). По одному такому топоніму зафіксовано поблизу Капчяместиса (Лаздіяйський р-н), між Грінкішкісом (Радвілішкський р-н) і Кракяй (Кедайнський р-н), поблизу Вайнута, у Шяудіне (Акмянський р-н); 2 — поблизу Плателяя, 7 — на північ від Дівенішкеса (Ейшишкський р-н).

Топоніми з aż(u) зафіксовано у Східній Литві між Трошкунаями (Анікщяйський р-н), Тауєнаями, Молетаями, Дубінгяєм, Мієлагенаями (Швенчьонський р-н).

Як бачимо, найбільше утворень із чотирма прийменниками (pō, paš, ant, už(u)) зафіксовано в межиріччі Німану та Меркіса. Загалом на цій території зареєстровано близько 300 прийменникових топонімів, тобто менше половини всіх нині відомих прийменникових топонімів. Прийменникові топоніми є характерною рисою ономастикону межиріччя Німану та Меркіса.

Прийменникові топоніми зафіксовано також у населених литовцями місцевостях Білоруської РСР: 8 топонімів із pō і 3 із ant у Пелесі (Родунський р-н), по 1 топоніму з pō у Дубиняї, Смільгиняї, Каргаудаї (Родунський р-н), у Пасалі (Ю-

⁵ А. М. Прищепчик, Мікротопоніми типу За рака, Зарака, Зарачча, у кн.: Конференція з топоніміки Північно-західної зони СРСР (Тези доповідей і повідомлень). Рига, 1966, с. 139.

253

rótiškių r.), Žiguosė (Varėnavo r.) ir Pužėnuose (Breslaujos r.), 1 місцева назва з añi Vigonyse (Ródūnios r.).

Прийменникові топоніми трапляються також у російській мові. О. А. Купчинський⁶, спираючись на архівні дані й картотеки, констатує, що в російській мові колись численні прийменникові топоніми мають тенденцію замінюватися простими або складеними (у називному або родовому відмінку). Через це частка прийменникових топонімів, порівняно з даними минулих століть, помітно зменшується.

Подібна тенденція спостерігається і в литовській мові. Прийменникові топоніми перетворюються на називні або родові. Зафіксовано випадки, коли для називання того самого місця поряд із прийменниковим топонімом уживається також топонім із префіксом, наприклад: Pō klēstauru || Paklēštarē l., pv. (Viečiūnai Drsk), Pàs Giraitē || Pagiraitýs l. (Piesčiai Mrc), Pō vinkšna || Pavinkšnys l. (Bačkōnys Žž). Частіше трапляються випадки, коли те саме місце називають прийменниковою та безприйменниковою назвою, наприклад: Añt Plačiūjų || Plāčiosios l. (Šklėriai Mrc), Añt Platūlių || Platūliai l. (Češai Mrk), Pàs brastàs || Brāstos l., pv. (Daržėliai Mrc), Pàs Ilgūli || Ilgūlis mš. (Daržinėles Mrc), Pàs šulnēli || Šulnēlis pv. (Daržėliai Mrc), Pàs epušyną || Epušynas l. (Piesčiai Mrc) та ін. Ці паралельні назви свідчать про те, що з часом безприйменникові форми можуть витіснити прийменникові топоніми.

ПРИЙМЕННИКОВІ ТОПОНІМИ

3. РАБАЧЯУСКАЙТЕ

Резюме

У статті розглядаються прийменникові топоніми, тобто назви типу прийменник + апелятив, топонім або антропонім.

Структурна схема прийменникових топонімів така:

I. Апелятивні:

1. Прийменник + простий апелятив;

2. Прийменник + складний апелятив.

II. Топонімічні:

1. Прийменник + простий топонім:

а) прийменник + мікротопонім,

б) прийменник + назва населеного пункту,

в) прийменник + назва річки або озера;

2. Прийменник + складний топонім;

3. Прийменник + складений топонім:

а) прийменник + складений номінативний топонім,

б) прийменник + генітивний топонім, перший компонент якого — загальний іменник,

в) прийменник + генітивний топонім, перший компонент якого — антропонім, назва населеного пункту або річки, озера.

⁶О. А. Купчинський, Зміни словотвірної структури мікротопонімії, кн.: Вивчення географічних назв, «Думка», 1966, с. 122.

254

III. Антропонімічні.

IV. Прийменниковий топонім + номенклатурний термін.

У статті за цією схемою розглянуто 730 прийменникових топонімів. Найбільшу групу становлять апелятивні топоніми (422). До топонімічної групи належать 207 прийменникових топонімів, а до антропонімічної — 30. Деякі прийменникові топоніми можна відносити до того чи іншого типу лише більшою чи меншою мірою умовно.

У творенні прийменникових топонімів найпродуктивнішим є прийменник pō — 257 топонімів; далі йдуть pàs — 180, ūž(ù) — 85, àž(ù) — 23, añt — 85, par (у значенні pàs) — 43, priē — 41, ī — 6, tiēs — 3, apiē — 2, pagāl — 2, prō — 2, pālei — 1.

Прийменники в прийменникових топонімах уживаються відповідно до норм цього говору.

Розглянуті прийменникові топоніми трапляються в межиріччі Нямунаса й Мяркіса, у Східній Литві та Жямайтії. Близько 300 прийменникових топонімів зафіксовано між річками Нямунас і Мяркіс. Близько 20 таких топонімів зафіксовано в литовських селах на території Білоруської РСР.

У литовській (так само як і в російській) топонімії існує тенденція замінювати прийменникові топоніми номінативними. Про це свідчать паралельні назви типу Pō klēštaru || Pakleštarė поле, луг (Вецонай, Варенський район), Pàs šūnelē || Šūnelis луг (Даржяляй, Варенський район).