LEKSIKOS TYRINĖJIMAI LIETUVOS TSR MOKSLŲ AKADEMIJA

ФРАЗЕОЛОГІЗМИ ГЕРВЕЦЬКОЇ ГОВІРКИ

J. LIPSKIENĖ

Містечко Гервечяй і сусідні села (Гайгаляй, Гальчюнай, Гіріос, Гелюнай, Гудіняйкай, Кништуске, Міцюнай, Мілцеє, Мецкос, Пелегрінда, Петрікай, Рімджюнай) — це один із литовських мовних островів у Республіці Білорусь. На цьому острові розмовляють східнодзуцькою говіркою.

Говірка околиць Гервечяй досі не досліджена й не описана всебічно, хоча нею цікавилося або й нині цікавиться чимало мовознавців, серед них і відомі науковці інших народів¹. Досі більше уваги приділяли фонетичним і граматичним особливостям цієї говірки, що допомагають краще визначити її місце серед інших говірок литовської мови. Лексикою Гервецької говірки, а особливо її фразеологізмами, можна сказати, ще не цікавилися. Насправді фразеологізми також дуже важливі для дослідження говірки та її лексики, адже нерідко лише в них зберігаються слова, які вже не вживаються в основному значенні. Крім того, фразеологізми, як сталі сполуки, подібно до фольклору (пісень, прислів’їв, приказок), переходячи з покоління в покоління, часто зберігають і рідкісні морфологічні особливості говірки.

У записаних П. Арумою текстах із Гервечяй є лише такі порівняння, переважно з однієї пісеньки: tai· ma· akə·lės ka.b žerkolė·lei «дуже гарні, сяйливі»; tai· ma· aušelės ka.p trūbė·lės «дуже добрі, великі»; tai· ma· ragė·lei ka.b i·la·lės «дуже гострі»; tai· ma· paustė·les ka.b adate·lės «дуже гострі»; tai· ma· kojelės ka.p tšėbatė·lei «дуже гарненькі»; tai·ma·vuodegė·le ka.p šluotėle «дуже пишна, велика» (Aruma L.M. p. 9). В інших піснях і казках трапляються ще такі фразеологізми, наприклад: abrin·ko džiė·du ka.p pə·nu, ē· b·əbu ka.p pə·nu «дуже гарно вдягнув, прибрав» (Aruma L.M. p. 15). da. ka.s ai·s pro· man’ — ašarėlēm apsilė·s «розплачеться» (Aruma L.M. p.8). Також два сталі вислови: ka.p kar’tas «саме так» (Aruma L.M. p. 13) (пор. біл. как раз); un ga·lo «нарешті, зрештою» (Aruma, L. M. p.14) (пор. рос. наконец).

У записаних Е. Вольтером текстах із Гервечяй зафіксовано такі сталі словосполучення: Dūmais traktaruoja (vaišina), kačėrga vītójau «бив» (Volteris L. Chr. p. 397); žālijas medžjas, juodos viūgos, nēt šakėlės lūnīksta «дуже багато» (Volteris L. Chr. p. 400); Pririšau žirgų paū žalijų grūšių, pririnkau panu, kap sāvo dūšju «дуже гарну» (Volteris L. Chr. p. 398).

¹ Plg. Э. Вольтер, Литовская Хрестоматия, Санктпетербург, 1904, т.2, р. 396—402 (Toliau — Volteris L. Chr.); P. Arumaa, Litauische Mundartliche Texte aus der Wilnaer Gegend, Dorpat, 1931, p. 7—18 (Toliau — Aruma L. M.); E. Fraenkel, Apie Vilniaus krašto lietuviškų tarmių ypatybes. — Lietuvių Tauta, Vilnius, 1936, kn. 5, p. 256—262.

111

Звісно, сталі словосполучення, записані П. Арумою та Е. Вольтером, не дають повнішого уявлення про фразеологізми Гервецької говірки, тому в цій статті маємо намір ознайомити з ними дещо докладніше².

Щодо лексичної будови фразеологізмів Гервецької говірки можна сказати, що більшість із них пов’язана не лише з фразеологізмами інших говірок литовської мови, а й нерідко з фразеологізмами інших мов, адже їхнє ядро найчастіше становлять слова з однаковими лексичними значеннями: очі, вуха, зуби, голова, язик, ніс, руки, серце тощо. Так, фразеологізм Гервецької говірки galvą nukarti «занепасти духом» має такі відповідники в інших мовах: лат. nokārt galvu, рос. повесить голову, пол. opuścić głowę, нім. den Kopf hängen lassen, англ. hang down one's head, фр. baisser la tête; ranką ranką praūdo «один одного підтримує, захищає, допомагає один одному»: лат. roka roku mazgā, рос. рука руку моет, пол. ręka rękę myje, нім. eine Hand wäscht die andere; širdį išėsti «завдавати душевного болю»: лат. sirdi graužt, рос. грызть (точить) сердце, нім. sich das Herz schwer machen, англ. break somebody’s heart; dantis šiepyti «сміятися, усміхатися»: лат. zobus rādīt, рос. скалить зубы, пол. pokazać zęby, нім. die Zähne zeigen тощо. «Ця фразеологія в народному розмовному мовленні, мабуть, уживається найширше, оскільки фразеологічні словосполучення цього типу мають найлегше розшифровуване переносне значення і водночас є дуже образними»³.

Поряд із фразеологізмами, утвореними зі словами, відомими в інших говірках, в околицях Гервечяй уживають чимало сталих висловів, один, рідше — два компоненти яких є словами, властивими цій говірці.

а) іменник: an pačios spūrgos (бруньки) ažlipti; (захотілося) kap būba sunkėnė (носій); kap medžias (ліс); kap šepetynas (щітка); per smūrgaini smūrglas (морду) gauti; kap plōstais (великими шматками) veršti; rakštis (гаряче) regėti; skālsinykas, (домовик?) ataneša; skiedos (тріски) lāksto; saldumōs (солодкого) і gardumōs (смачного) matyti; skystumōs (розуму) galvōj turėti; šiltis (тепло) kaulų nelāužia;

б) прикметник: krikštytine (хрещена) duktė; medinōja (лісова) ožka; lig šōnų šlapiānkas (мокрий);

в) дієслово: akis apstūmti (задурити); būza sriaubti (сьорбати); burnā susimainė (змінилося); kriōkščia (хропе) kap gyvulys; kap vainiką vyti (плести); kojas aždirti (завалити); eglūtė pririnkti (прикрасити); palėidus blūsą užvysi (побачиш); per duoną duonos veizdėti (шукати); kap vėlnias prikliūvo (причепився, пристав); per gaižio žangsnį pribūti (подовшати); rankom masnōti (трясти, струшувати); galvōn prieidīti (прийти); iš proto išsikraustyti (з’їхати з глузду); liežuvius raznešdīti (рознести); smertis paeido (настає, наближається); žydai pavažiūodo (приїжджають); iš skūros griūti (перетворюватися); akysa prisidavinėti (ввижатися, здаватися);

г) дієприкметник: kelias atklōtas (відкритий, вільний); kap trūbā sušlije (скручені);

ґ) дієслово та іменник, рідше — дієслово й прикметник або дієприкметник: pėnčius (п’яти) apsivōti (побитися); kap apušės lākštas (листя) lāpsi (вер-

² Фразеологізми, наведені в статті, здебільшого записані авторкою під час діалектологічної експедиції 1970 року. Їх також доповнено матеріалами з фольклорних збірок, записаних К. Алексином та А. Дзеравечкайте̇, К. Грігасом, А. Юшкою, Л. Саукою та Р. Шльогерите̇, Н. Велюсом і збережених у Фольклорному рукописному архіві Інституту литовської мови та літератури.

³ Б. Калінаускас, Натуралістична та конвенціональна фразеологія мови творів Жемайте. — Наукові праці ВВПІ, Вільнюс, 1960, т. 11, с. 120.

112

па, тремтить); niùnią (ніс) nuniáukti (опустити); rakštis paskum tąsosi (тягнеться); spirginiai (сало) aukštai kāro (висить); (працює) як чорний (чорний) бичок (бик); (працює) kap ga išas (ледар, здохляк); kap virvė pavijóta (скручена) vijasi (усюди проходить).

Як і у фразеологізмах інших говірок, фразеологізми говірки Гервечяй не всі однакового віку. Найархаїчнішими, мабуть, слід вважати ті, що утворені зі слів, які позначають найважливіші частини людського тіла, наприклад: akįs plėšti «заперечувати, сперечатися»; burną praverti «почати говорити»; dantį griežti «гніватися»; galvą imtis «хвилюватися, турбуватися»; kojas pakratyti «померти»; liežuviu loti «багато говорити»; nosį kišti «лізти, куди не треба»; rankas laužyti «сумувати, мучитися»; širdį sugrąžinti «набриднути, докучити тощо». Такі фразеологізми вживаються майже в усіх литовських говірках. Мабуть, деякі з них можна було б знайти і в давніших писемних пам’ятках, що також свідчить про їхню давність.

До давніших, мабуть, належать і сталі словосполучення, пов’язані зі старими звичаями цієї місцевості, наприклад: ažgavėti an linų ūgio (звичай на Масницю гойдатися якомога вище, щоб льон виріс довгим); dantis plauti nog mėsos «у Попільну середу, після святкування Масниці, пити горілку»; der̃liaus kiaušinis «яйце, запечене в булочці, з якою на Юрія обходять поля».

Новішими, можливо, є сталі вислови, що виникли внаслідок скорочення приказок і прислів’їв, наприклад: nevýk dievo médin (пор. прислів’я говірки: Nevýk dievo médin su rančia, ba nesupra[s]ysi ir su pyragù), або: Médy áugo (пор. приказку говірки: Medý gimęs, medý áugęs). Однак тут міг відбуватися і зворотний процес — фразеологізм як стала одиниця міг виникнути раніше і лише згодом увійти до контексту приказки чи прислів’я.

Не надто давніми фразеологізмами говірки, мабуть, слід вважати сталі словосполучення місцевого значення, поширені здебільшого лише в околицях Гервечяй, наприклад: (образився) kap Šūtai cerkvėj (порівняльний фразеологізм, що походить із розповіді про те, як місцевий житель на прізвище Шута пішов до церкви й там несподівано набрав грошей). Або: (буде) kap Šūtai su džėgoriu (вислів походить із розповіді про те, як той самий Шута, знайшовши годинник, злякався його цокання й кинув його, гадаючи, що це чорт).

У говірці також трапляються фразеологізми, імовірно утворені з новіших слів, запозичених із літературної мови, наприклад: ar vestùvėsna prašyti atėjai (характерне для говірки veseilia), liežuvius dirbti (характерне для говірки krutėti), kai vieną dieną (у говірці вживається kap), už pečių stovėti (для говірки характерніший прийменник až). Також, імовірно, нехарактерні для говірки конструкції, що прийшли з книжок, як-от: į mėles pánčius pakliūti; į šalis išsimėtyti; į trūbą susisūkti тощо.

Хоча фразеологізми вирізняються сталістю, а більшість із них і давністю, проте деякі з них, як і окремі слова, з часом можуть змінюватися: одні — через нові соціальні та економічні умови, інші — з інших причин. Замість якогось давнішого фразеологізму в говірці може з’явитися новий фразеологізм або звичайне словосполучення, яке витісняє старий⁴.

Наприклад, видимий перед зміною погоди «танок» комарів (кружляння по колу вгору й униз) у говірці Гервечяй описується фразеологізмом aguoną grūda. Помічено, що тепер більшість носіїв говірки вже вживає словосполучення без першого компонента aguona, наприклад: uodai grūda. Можливо, з часом цей вислів остаточно втратить

⁴ Plg. dar Фразеологический словарь русского языка, Москва, 1967, p. 19.

8. Leksikos tyrinėjimai

113

першого компонента, переставши бути фразеологізмом, перетвориться на звичайне словосполучення uodai grūda. Порівнюючи цей фразеологізм із сталими образними висловами інших діалектів із таким самим значенням (čiūlkinį grūda, grūce grūda та ін.), не здається, що вислів aguoną grūda є новим фразеологізмом, який виник у діалекті в наш час. Нарешті, і саме дієслово grūda (у контексті uodai grūda), яке зазвичай вимагає знахідного відмінка, дає підстави вважати, що колись тут було іменникове слово.

У цьому діалекті трапляються випадки, коли звужується сфера вживання того чи іншого фразеологізму в одному й тому самому значенні. Наприклад, у герцевському діалекті до наших днів зберігався ще один, обрядовий, випадок уживання відомого багатьом діалектам вислову kūlius versti (у значенні «перекидатися через голову» під час ігор): після завершення жнив жита також перекидалися через голову, щоб наступного року жито добре вродило, «щоб із землі виринало». Якщо у зв’язку з грою фразеологізм kūlius versti у діалекті вживатиметься ще довго, то в другому випадку, пов’язаному зі святкуванням завершення жнив жита, він, імовірно, зникне, оскільки сам цей звичай тепер майже зник.

Не дослідивши ґрунтовно всіх фразеологізмів діалекту, важко визначити, які з них зникнуть швидше. Можливо, можна було б стверджувати, що такі сталі вислови, як уже згадані: ažgavėti an linų įgio; dantis plauti nog mėsos; derliaus kiaušinis, невдовзі забудуться й згодом зникнуть, адже зникають і породжені ними звичаєві традиції. Такої долі, найімовірніше, зазнають майже всі фразеологізми звичаєвого походження, яких у цих околицях особливо багато.

Як і в інших литовських діалектах, у герцевському діалекті є чимало фразеологічних синонімів. Матеріал інших діалектів показує, що фразеологізми, які описують приблизно те саме природне явище або подібну дію, здебільшого майже не мають синонімів у межах одного й того самого діалекту або певного діалектного ареалу. Вони поширені в закономірних ареалах. Наприклад, згаданий вище фразеологізм aguoną grūsti в окремих діалектах має такі синоніми, що вживаються порівняно закономірно: čiūlkinį grūsti; grūce grūsti; mažalą gróti (šokti); mažalojų gróti (šokti); pipirus trinti, sviestą mušti та ін.

Однак у герцевському діалекті помічено, що те саме або подібне явище чи дія часто описується окремими синонімами або варіантами того самого фразеологізму, наприклад: снігопад дуже великими пластівцями, мокрий сніг тут описують так: kap plóštais (vištom, vyžais) drėbia (verčia, sniega); plóštais (žvaigždėm) krinta (verčia, sniega). Цікаво, що вислів kap vištom sniega широко трапляється в діалекті західних дзуків поблизу Алове, Дауґай, Калеснікай, Пуні та Валкінінкай. Слід зазначити, що в Герцеві є й інші фразеологізми, спільні із західними дзуками, але не з ближчими східними аукштайтськими або східними дзуцькими діалектами.

У діалекті також нерідко вживаються варіанти фразеологізмів, компоненти яких стилістично споріднені⁵, наприклад: ašaras braukti — ašaras lėti; kojas aždirti — kojas pakratyti; liežuviu málti — liežuviu lóti. Ці словосполучення замінюють такі дієслова: плакати, помирати, багато говорити. У цих фразеологізмах змінні компоненти (дієслова), вільно вжиті в контексті, не є синонімами й не можуть заміняти одне одного, проте у складі фразеологізму надають йому дуже близького, навіть однакового стилістичного забарвлення. Це стосується і таких словосполучень, як: kãklą láužti — sprándą láužti; per akis ažšvilinti — per lūpas ažšvilinti. Але тут змінні компоненти позначають об’єкт.

⁵ Plg. Н. А. Кирсанова, О некоторых семантических признаках фразеологических единиц. — Проблемы фразеологии, Москва, 1964, р. 97.

114

Серед варіантів фразеологізмів рідше трапляються такі, різні компоненти яких стилістично не споріднені: одні з них нейтральні, а інші мають зневажливе або принизливе забарвлення⁶, пор.: kap gaidys — kap glinda «дуже малий»; (prilipo) kap lākštas — (prilipo) kap spirā «настирливо причепився, прив’язався».

Структура фразеологізмів околиць Герцеві дуже різноманітна, однак подібна до структури фразеологізмів інших діалектів литовської мови.

Найбагатшу й найчисленнішу групу становлять сталі словосполучення, що складаються з відмінюваного слова та дієслова. В одному випадку дієслово безпосередньо керує відмінюваним словом, в іншому — через прийменник. Переважно фразеологізми цієї групи складаються з іменника, окремого або з прийменником, і дієслова, наприклад: akis pamėsti «осліпнути»; kojas judinti «працювати, не сидіти»; nagùs kišti «торкатися, брати»; ratùs patėpti «давати хабар»; an akių mesti «дорікати»; pro gómuri pravaryti «пропити».

Сталі вислови, що складаються з інших відмінюваних слів (прикметників, числівників, займенників), а іноді й прислівників та дієслів, у діалекті трапляються порівняно рідко, наприклад: storãi vaikščioti «бути вагітною»; ilgas rankàs turėti «бути злодієм»; dviejų būti «бути одруженим, заміжньою»; atgalion veršti «нудити, хотіти блювати»; baisù pažiūrėti «дуже багато»; sā galva vēsti «самому господарювати, керувати».

Чимало сталих словосполучень утворено з двох іменників, які співвідносяться як неузгоджене означення та означуване слово, наприклад: dievo rasa «слабка, мізерна їжа»; kàtino ašara «дуже мало»; svieto liežiuviai «плітки, теревені». Так само побудовані й складені терміни, у яких пряме значення компонентів досить часто також утрачено і якими називають різні предмети, наприклад: meškos šonai «така лісова рослина»; velnio barzda «чорне коріння дрібних папоротей, яке варять від переляку».

Є й такі фразеологізми, що складаються з іменника та дієприкметника, рідше, можливо, з іменника та прикметника, наприклад: kirvis animesta (так кажуть про несмачний суп); kėlias atklotas «можна вибрати, що хочеш»; mažos dienos «дитинство»; senà uodega «стара людина»; medinis bučys «жук-носоріг». Трапляється також поодинокий фразеологізм, утворений з іменника та числівника або займенника, наприклад: vienù kvapù «не переводячи подиху, на одному диханні»; gālas jų «та й годі».

Є також сталі образні словосполучення, що починаються різними службовими словами (прийменниками, сполучниками, заперечними або порівняльними частками) і містять лише одне повнозначне слово, найчастіше іменник, наприклад: po vežimu «вагітна»; nė gurūčio «зовсім нічого немає»; ne tas galvōj «не про те дбає»; nors ažsidaužk «роби що хочеш»; tik ašaros «дуже мало».

Порівняльні фразеологізми діалекту, які образно увиразнюють людські настрої або властивості предметів та явищ навколишнього середовища, переважно починаються порівняльним словом kap, рідше — слов’янськими loč, koč, kot, а їхньою складовою частиною найчастіше є іменник у називному відмінку однини, рідше дієприкметник, іноді прислівник або різні форми дієслова, наприклад: kap špygà «дуже мала»; kap kultuvaitės «пласкі, великі»; kap suteptà «дуже жирна»; kap šiandien «дуже швидко»; kap regì «поспішаючи, дуже швидко»; loč žagrē «дуже худа». Нерідко такі порівняння

⁶ Plg. ten pat, 98.

8*

115

можуть мати не одне, а кілька самостійних слів, напр.: kap iš (v)andenio vagė viršta «дуже рівна»; koč tu an šunio láj «дуже кислий (про суп)»; koč tu atsigut an jós «дуже жирна».

Іншу групу фразеологізмів становлять порівняльні словосполучення, які набувають того чи іншого конкретного значення лише в поєднанні з певним дієсловом, напр.: (рости) kap an mielių «дуже добре рости»; (сидіти) kap an yłų «сидіти дуже неспокійно».

Інші порівняльні вислови дуже тісно пов’язані з дієсловами в переносному значенні, напр.: kap šuniuo lóti «дуже скаржитися»; kap girnom málti «багато говорити». Дієслова lóti, málti тут є невід’ємною частиною основних слів порівняння.

До окремої групи, імовірно, належать розгорнуті фразеологізми порівняльного характеру гервецької говірки, у яких немає жодних порівняльних часток, напр.: dangùs regėti «дуже поганий, рідкий (про суп)»; gali an nugarõs gulėti «дуже жирний (про тварину)»; paléidus blùsą ažvỹsi (кажуть про погане, голе пасовище).

У гервецькій говірці є фразеологізми, утворені на основі евфонії (рими й ритму), у яких семантичний зв’язок між римованими словами іноді важко простежити⁷, напр.: nė šėn, nė ten «дуже погана, невдало виконана робота»; (клєга) nei šió, nei tõ (nei šei, nei tei) «говорить дурниці». Іноді в окремих фразеологізмах семантичний зв’язок між словами ще зберігається, а рима є лише допоміжним засобом, напр.: susraukus, kap linùs braukus «дуже насуплена, невдоволена».

Також трапляються сталі словосполучення, у яких зіставлено два протилежні поняття із запереченням, підсиленим ритмічним співзвуччям, напр.: nė klausit, nė bėgt; nei gyvas, nei damiręs; (plėnčia) nei žiema, nei vasara. В інших фразеологізмах зіставлено поняття, які не обов’язково є протилежними, напр.: nėrà nė pūsti, nė dušinti; ir prie svėčio, ir prie pěčio.

У говірці трапляються окремі фразеологізми зі слов’янськими запозиченнями, напр.: drenà akìs; bacėnas atānėse; čiėnių ažmušti aukščiai nósiės; koŕkon žiūrėti.

У цій статті фразеологізми гервецької говірки подано в алфавітному порядку. Наприкінці окремо розміщено складені терміни. У круглих дужках зазвичай перед самим фразеологізмом наводяться необхідні компоненти (обов’язкова обставина фразеологізму). Це слова, без яких значення фразеологізму незрозуміле, а тому в певному контексті вони невіддільні від власне фразеологізму, напр.: (одна) kap kėlmas. Однак у різних контекстах ця обов’язкова обставина може змінюватися, тому вона не є структурною частиною сталого словосполучення. У круглих дужках подано також варіанти фразеологізмів, напр.: išėti (išrūkti) iš galvòs; kãklą (sprãndą) láužti.

Необов’язкову обставину фразеологізму, тобто компонент, без якого фразеологізм залишається цілком зрозумілим, подано у квадратних дужках, напр.: ašaros [pačios] byra.

Форми дієслів у фразеологічному словосполученні, які зазвичай змінюються в різних контекстах, тобто можуть уживатися як у особових формах, так і в інфінітиві

⁷ Пор. B. Kalinauskas, Народний характер фразеології мови творів Жемайте, її семантичний і структурний склад. – Kalbotyra, Vilnius, 1962, т. 4, с. 20–22; В. В. Виноградов, Об основных типах фразеологических единиц в русском языке, в. сб.: Академик А. А. Шахматов, Сборник статей и материалов АН СССР, 1947, стр. 339–364.

116

формами, у заголовковому словосполученні подаються інфінітивом, напр.: скласти очі «заснути»: Aš visu˙ naktėlb˙ akū nesudėjau, pavargau, ė raika krutėc.

ādatą naguõšan [взяти] «почати шити; взяти голку до рук»: Kap cik ādatu8 naguõšan [imu], tai mikaju (dainuoju) dainas ir mikaju.

aguõną grūsti «кружляючи, літати вгору й униз»: Vaikai, pažūrekīt, kap vuodai aguõnų grūda. Vuodai aguõnų grūda prieš lietu; ka par vakarų grūda — bus lietūs, ka iš rito — bus padė (= pagada) džidele.

очі відкрилися (кажуть, коли стара людина під кінець життя починає краще бачити): Mā jau ākis acidārė, jau aš miršu.

очі сльозами залило «ослаб зір від плачу»: Āki:s āšarom išplaukė— akulōru raika.

очі були світлі «добре бачив»: Kap senāu āki:s būvo šviesos, ė darkos (dabar) nėragū, nemacīc.

запаморочити очі (кому) «запаморочити, обдурити (кого)»: Tāu jau akis apstūmė, tai nieko nėregi.

очі витріщити «дуже здивуватися»: Akis išvėlce gal [iš nuostabos].

очі втратити «осліпнути»: A jau, verkau ir akelas až tai pamėčiau.

рвати очі (кому) «заперечувати, сперечатися (з ким)»: Akis plėša močínai dukrė.

прогледіти очі «втратити добрий зір, перестати бачити; постаріти»: Nėmenu jau giestū, mā jau ir akis pražiūrėtos.

скласти очі «заснути»: Aš visu˙ naktėlb˙ akū nesudėjau, pavargau, ė raika krutėc.

очі слізьми заливаються «дуже плаче»: Akȳsa ašaros lājasi ir lājasi.

очима привиджуватися (привидітися) «здаватися»: Mān akȳsa prisidavinė. Jām akȳsa prisiduodė.

очам темніти «слабнути»: Oi, tāmšu akȳsa paždārė, nieko neragėc.

очима блищати «бути дуже слабким, наприклад, від болю»: Skaudėjo, tep migo galvu, tep žėibė akȳsa.

алійошюс гуркоче (їде по камінню) (так кажуть, коли гримить гроза): Alijōšus dū.nda — lietaus būs. Alijōšus važuoja po akmenais; pōru arklių asikiniko i rātai barabonija.

підбити п’ятами андрока (кажуть про швидку ходу жінки): Kōl tep grait [eini] — andarōko padalais pīnčus (kulnis) apst vôsi (apsimusi).

бути перед очима «плутатися під ногами»: Ė dar (dabar) ito avinēlo nėkintė — kad mān un akū nebūt (ps)⁹.

кидати в очі (кому) «дорікати, докоряти (кому)»: Visu˙ āmžū mān un akū mēš, kad padarāu blogai.

стати на ноги «вставати, йти на роботу»: Ganā, raika un kōju˙ stōc. Kab cik ažtrūbija, tai visos mōteri:s un kōju˙ stojasi.

їхати по льон (звичай на Масницю — кататися, щоб льон виріс довгим): Nu, ir klāga jau visi: raika un linų važūo: tolāu nuvažiuosi — linai būs ilgesni.

сидіти на шиї (повиснути на шиї) (кому) «бути на чиємусь утриманні»: Ar vērta penēc tokis, un mōcinos kāklo sēdzi. Ānas un mā kāklo asikōrė, nieko krutėc nenōri.

⁸Фразеологізми подано у спрощеній фонетичній транскрипції. Позначки висхідного й спадного наголосу одночасно вказують і на довготу голосного.

⁹пс. — казка, д. — пісня.

117

віддати (видати заміж) у чужий дім «видати сина в прийми до чужого господарства»: Raika sūnų un namų duóc. Ānas būvo un namų nuėjis.

ходити навшпиньках «ходити обережно, тихо»: Kap ānas acikela, tai vis an pirštėliu āina, kad vaikų nepažādzint.

залізти на самісіньку верхівку (вершечок) «дуже вихвалятися»: Ānas jau un pačios spūrgos (pumpuro) ažlipo besigirdamas. Jau un viršūnės ažlipsi, ali gali nuo viršūnės nukrisci.

стати паном «розпещитися, розніжитися»: Visi un ponu išēj.

можуть висіти на одній гілці «дуже однакові, схожі»: Abū un vienōs šakōs gali kabincie.

залишитися дівкою «не вийти заміж»: Tó mergōkė un višōtku paliko. Anā un višōtku liko.

плести личаки «працювати не вчасно, надто рано виконувати непотрібну роботу»: Ānas per unksci apinastri vēja.

мати на оці «нікому не давати»: Tu, sako, — turi apžójis pievu.

(треба) поставити догори ногами (кого) «бути важким для пробудження»: Jám raîka armōtu pastacīc, kad pabūdzincie tókī miegāli.

чи не продаєш зуби? (насмішкувато кажуть, коли хтось сміється без причини): Ār nepardūdai duncis, ko tep sėdzi duncis išstācīs. Ir stōvi kap vēlnas, gal duncis pardūdai? O tu, neparduodzik duntų, nėr kám pērka.

чи ти прийшов проситися на весілля? (кажуть, коли сусід зайшов у гості й не хоче сідати).

залитися слізьми «розплакатися»: Anīs ašarom asilēji.

сльози течуть «плаче»: Kám papāsakoc, kap mán būvo, tai ča ašaros bėga.

сльози покотилися «розплакалася»: Mán ir ašaros nurito — medelāčius panulāužė, dziegelūs (паростки) panumindė.

витирати (лити) сльози «плакати»: Mergōkaitė ašarėlās braūka. Rutelās ravėjau, ašarėlās lėjau (діал.).

залитися слізьми (поплисти) «багато плакати, важко жити»: Visu gi vēnimu cik ašarosa anā praūsas. Dabār anā ašarosa paplūvus (залита слізьми).

литися сльозами [самим] «не хотіти плакати»: Dāgunčan undeniñ ūnkišau runkās, taī nēverku, ir ašaros pāčios bira.

доведеться бороду чорта голити (кажуть, коли косу даремно нагострили, але більше нею не косять): Kai galūnda dalgī i jau daugāu jau nepjāuna, tai sāko — atais vēlnās barzdōs skūscie.

вертить назад «нудити, хотіти блювати»: Kap sūvalgė kū, tai atgalón vērča.

відрізаний шматок «заміжня дочка або одружений син»: Danūtė jau atriekta riekė, kū daric.

лягти спати «заснути»: Momā miegān acigutė.

золото сиплеться (падає) (кажуть, коли йде дощ, потрібний для врожаю): Āuksas mūsū dzirvōsun bīra, ča ne lietūs, vaikai. Vaikai, vaikai, ča gi ne lietūs, ča āuksas kriñta.

гойдалки — на зріст льону (звичай на Масницю — гойдатися якомога вище, щоб льон виріс довгим): Sūplaukes (гойдалки) dāro pie Āžūgavēnes: gālvū balkin suduōc — ažgavēc un linū ūgo.

за морем і корова в одній копійці «добре там, де нас немає».

бути з запорошеними очима «бути неуважним»: Neraīka ažrūkus(i)oms akīms būcie i paci paragēsi (побачиш).

118

збиватися (не справлятися) з роботою «мати дуже багато роботи, бути дуже зайнятим»: Ми були завалені роботою. Ти не впораєшся з роботою — її дуже багато.

за моєї пам’яті «за моєї пам’яті»: За моєї пам’яті його так і називали.

брати за серце «дуже злякатися, кольнути в серці, пронизати серце»: У мене серце йокнуло, коли я побачив.

лелеку принесли (принесли) (кажуть, коли в родині народжується дитина): Ось мама народила: лелеку принесли. Що це тобі лелеку через вікно принесли?

страшенно багато «дуже багато»: Тих курей — страшенно багато.

У Варвари ніч коротшає (кажуть, коли 22 грудня ночі починають коротшати, а день — довшати): На Варвари ніч: скоротилася, отже, ночі вже перестали довшати.

лежати, відкинувши бороду «лежати без діла, нічого не робити»: Чого ти лежиш, відкинувши бороду? Треба рухатися.

чоботи надто важкі (кажуть про стару, слабку людину): Ось і я вже така, вже мені чоботи надто важкі.

смоктати буряки (буряк, кислу капусту) «хропіти уві сні»: Він уже п’яний — смокче буряки. Я дуже боялася, що, як нап’ється, хропітиме. Чую, як тато хропе. Як швидко заснув — уже капусту смокче. Повернувся додому й уже їсть кислу капусту.

утекти з чиїхось очей «піти, відступити, вийти»: Утікай з-перед моїх очей, щоб я тебе не бачив.

біда біду жене «дуже багато нещасть, злиднів»: Біда за бідою, але жити якось можна.

лихе око (чортове око) (кажуть про того, чиї очі можуть зурочити, наврочити): У нього чортове око, може зурочити. Його лихих очей — бережися, чоловіче.

баба до Вільнюса дійшла б (кажуть про дуже тупий предмет, наприклад ніж): Тупий ніж — баба до Вільнюса дійшла б.

будувати на піску «вигадувати нереальні плани»: Занадто багато він будує на піску, забагато хоче.

у роті побіліло «зблід»: У мене аж у роті побіліло, що ж робити.

розтулити рота «почати говорити»: Увесь вечір рота не розтулив.

блювати ротом «блювати після пиятики»: Старі литовці пили менше; навіть у молодості, коли починали пиячити, блювали.

покласти до рота «з’їсти»: Що поклав до рота, те й добре, що з’їв.

торкатися пляшки «випивати»: Ці юнаки почали торкатися пляшки.

дуже підняти ціни «дуже підвищити ціну»: Коли на ярмарок привозять масло, то відразу ціни злітають до небес.

трохи випити «трохи випити»: Коли вип’єш трохи, тоді й говориться краще.

дивитися на небо (кажуть про дуже поганий суп): Ну от, зварив суп — хоч на небо дивись. Поганий буряковий суп — хоч на небо дивись — можна було б хоч маслом поліпшити.

дивитися на небо (кажуть, коли хочуть облити водою через рукав того, хто дивиться на небо): Хочеш дивитися на небо — ходімо.

відмовляти «відмовляти»: Чого ти відмовляєш йому, дурню.

скреготати зубами «сердитися»: Брат скрегоче зубами через свою сестру.

вибити зуби «сильно побити»: Ну ти, я тобі виб’ю зуби.

шкірити зуби «усміхатися, показувати зуби»: Вона скалить зуби, куди не треба.

зуби покласти на полицю «не мати чого їсти»: Уже нема чого покласти до рота (їсти), сидиш, зуби поклавши на полиці (= полиці), уже нема ані зерна (корму, їжі).

119

зуби мити від м’яса (кажуть, коли на Попільну середу під час посту п’ють горілку): Треба й мені зуби помити від м’яса. А на Попільну середу, бачиш, п’ють, зуби миють від м’яса.

клацати порожніми зубами «не мати чого їсти»: Тобі брати вже наговорили (умовляли), іди працюй, Петре, а то ще клацатимеш порожніми зубами (цокотіти), що не послухав.

перевернула дівчачий порядок (кажуть, коли молодша сестра виходить заміж раніше за старшу): У Катари лишилася дочка, то кажуть: перевернула дівчачий порядок.

діди стоять у кутку «смеркає»: Діди стоять у кутку, час худобу загнати. Уже діди стоять у кутку, а дітей нема.

Бог дав хреста (кажуть, коли мають чоловіка-п’яницю): Де вже п’яниця, там уже хрест: Бог дав нам хреста, такий вже жереб...

великий шматок горло дере (перериває) «хто багато хоче, нічого не здобуде»: Коли вже хтось надміру біжить, старається, кажуть: великий шматок горло дере. Великий шматок горло перериває.

сіль тобі в очі (кажуть, боячись зурочення): Якщо їде на гарному коні й кажуть йому: — О, який гарний цей кінь, [вершник] каже: — сіль тобі в очі, не зуроч мені. От гарно вбрала дівчину: — сіль тобі в очі.

упіймати дух «перевести подих, прийти до тями, оговтатися»: Не можу, треба дух перевести.

хліб із хлібом з’єднати «вистачити; звести кінці з кінцями»: Заробітки були малі, але я зводила хліб із хлібом.

їхати двір оглянути «їхати на розвідку»: І я потім поїхала з дочкою оглянути двір.

бути вдвох «одружитися»: [Коли] у житі знайдуться два колоски — посперечаються, дівчина чи хлопець зашпортається — будуть удвох.

іти під дровами «іти геть, забиратися»: Ідіть під дрова, набридли ви мені.

іти косити сіно для собак (кажуть, коли не слухаються): Якщо нас не слухаєте, то йдіть косити сіно собакам: накосите копицю; то самі на ту копицю й піде.

та й годі: Їдьте додому, та й годі, немає й потреби.

може лежати на спині (про худобу — дуже жирна): Жирна корова, може лежати на спині.

можна (може) [і] язик проковтнути «дуже смачно»: От добре зробила — можна й язик проковтнути. Це смачні буряки — можна язик проковтнути.

витягти душу «убити»: Чому ж мене не вбили — такі вже діти.

покласти голову «дуже шанувати, любити; бути готовим померти за когось»: Тепер добрі люди — за литовців голови кладуть.

дати голову «дати розуму, здібностей»: Бог дав голову, і я вправно керую господарством і всюди маю успіх.

опустити голову «засмутитися»: Чого ти голову похнюпив, не треба сумувати.

підняти голову «подивитися»: Підніми голову, чи вже світає? (діал.).

носити голову низько «принижуватися»: Не вміла... перед начальством низько голову схиляти. (діал.).

брати до голови «хвилюватися, турбуватися»: Ти, мамо, сама не звикла, чого ти так переймаєшся, ми все обробимо [ари]. Не бери ти до голови. Ніхто не бере собі до голови.

спасти на думку «згадатися, пригадатися»: Я вже й помирала, коли пригадала: знаю — тепер зникли литовські пісні минулих часів.

120

запам’ятати напам’ять «добре запам’ятати»: Той усе добре запам’ятав: і грати вмів, і співати, дідусь.

спасти на думку «прийти в голову, майнути, промайнути в думках»: Що спаде на думку, те й насвистує, коли йде назад.

крутитися в голові «знати, але добре не пам’ятати»: Коли почую, заспіваю, а далі — крутиться в голові, та не згадаю.

у голові вже не так варить «вже не мати такої голови, не розуміти, добре не пам’ятати»: Старий, йому вже майже дев’яносто п’ять — у голові вже не так варить, голова змінилася.

мати в голові багато рідини «бути недалеким»: Чоловік мав у голові багато рідини, добре поплакав.

плести балачки «водити розмови, говорити дурниці»: Коли ти тільки й плетеш балачки, поки сидиш удома. Причепився до людини й верзеш нісенітниці.

мати добру голову «бути здібним»: Дідусь мав добру голову.

горло з’їло «пропив»: Його горло все з’їло — він усе-таки здолав цю темряву.

намочити горло «трохи випити»: Нарешті я трохи намочив горло. Він підлив із-за спини — дав намочити горло.

живої землі не торкнутися «нічого не вдієш»: Коли оглянула всі кути, побачила сина й почала голосити, але живої землі не торкнутися.

покінчити з життям «накласти на себе руки»: Від розпачу вона дійшла до того, що вже замислила накласти на себе руки.

потрапити в тенета кохання «закохатися»: Ось наш хлопець потрапив у тенета кохання.

розсипатися по світах «розпорошитися, піти на марне»: Прийшов господар, поглянув на клуню: до Різдва, дивись, лишилося, аби сіно не розсипалося по світах.

закрутитися в трубку «добре буйно рости, обіцяти добрий урожай»: Кілька п’яти колосків залишають і скручують, щоб наступного року був гарний житній урожай — закрутилося в трубку.

повно сліз «хочеться плакати»: Зібралися разом, а мені вже аж до сліз повно.

довга чуприна «жінка»: Чого ти слухаєш довгу чуприну, май голову.

мати довгі руки «бути злодієм»: Jos vìru· išvarinēdė — ānas ī·lgas rankās turė.

і до пана (одн. дав.) і до гостя (одн. дав.) «людина, яка всюди доречна»: Anà ir prìeg pãėdo, ir prìeg svėčo, o ānas cik pì.rmini·ko pašikinīs (підлабузник).

і до коси, і до миски (одн. дав.) «людина, яка всюди доречна; добрий працівник»: Betgi vìras lìüksmo būdo, ir prìek dalgei, ir prìek bliūdo (d.)

і волосина не впаде «нічого поганого не станеться»: Be mā rūnkoś — ir plāukas nenukrīs.

і лайно на язикові висохне «кажуть про людину, яка багато говорить марно, базікає»: Kap suaido dzyėju, tai ir šūdas un liežūvio iškėps, plėnija ir plėnija.

і собака не вкусить «дуже брудний»: Suskrińdis (suskretęs) kvartūkas — ir šūva neunkāstu·.

і чорт не візьме «нікому не потрібний»: Manì ir vėlnias nėima, vìsu gi·vėnimu· cik vargīcinas (vargas) žmogus buvau. Manì tōko kańkinì·ko (kankinio) ir vėlnias neimīs. Sėnas — jo ir vėlnias nėimīs.

і чорт не обдурить «ніхто не обдурить (кажуть про моторного, хитрого)»: Įtos bóbos ir vėlnias neapšukuōs (neapgaus), anà ir vėlno skėltinu (pliauska) skūru· ištvōs.

піти за вітром «марно, без користі, пропасти ні за цапову душу»: Vìsu· gi·vėnimu· mā sopulis, kū ažkrūtėjau, išėjo vėjais.

121

вийти (вивітритися) з голови (розуму) «забутися»: Коли тут він шукав, вийшло з голови, не пам’ятаю його. Так вивітрилося з голови — шукав його. Уже й з розуму виходить, не можу сказати.

з диму «усі до одного»: Діти, усі з диму — надвір!

вийти з голови «забути»: Мати мені якісь дурниці верзла — вже вийшло з голови.

не втриматися від сміху «стриматися, щоб не сміятися»: Не міг утриматися від сміху, коли він їв ті солодощі (солодке, кисляк).

прийти з розмови «спасти на думку під час розмови»: Як спаде на думку під час розмови, то тоді й почну.

втратити розум «збожеволіти, збожеволіти»: Той хлопчина може збожеволіти.

вислизати зі шкури «дуже метушитися, бігати, не знати, куди подітися»: Коли вівці побігли на вулицю, то просто (=просто) зі шкури вискакують.

вирвати із серця «забути»: Ось, ніхто не вирвав із серця [пісень].

від серця 1. «дуже добре ладнати, жити в злагоді»: Я з чоловіком жила від серця. 2. «щиро, відверто сказати»: Від серця скажу — старовинних (старовинних) пісень не пам’ятаю, може, вам вони й не сподобаються.

поволі «легко, потроху»: Коли йде так, накульгуючи, поволі, то й не помітиш, що кульгає.

(кричати) на все горло «дуже голосно кричати»: Чого ти кричиш на все горло? Женці (жниці) в полі: кричать на все горло.

якби я тебе очима побачила (кажуть, коли когось дорікають за непоказну зовнішність його дружини чи чоловіка): У нас так кажуть: якби я тебе очима побачила, то ти був би гарний.

зайшов сміх «почав сміятися»: Як зайшов сміх, як вона впала.

жарти (витівки) вигадувати «жартувати»: Мій чоловік умів вигадувати жарти. Як зберуться, то всяких жартів навигадують.

щоб на руках не закінчувався хліб «щоб був добрий урожай і його надовго вистачило (звичай під час жнив жита)». Круглячок (маленький кружечок) жита потроху лишається, посередині кладуть шматочок хліба, щоб у нас на руках не закінчувався хліб.

перевернута рукавиця «той, хто часто змінює погляди»: Вони такі — перевернута рукавиця.

щоб я спершу плюнув, як піп (кажуть, коли під час сьорбання супу обпікають губи): Плю! Щоб я спершу плюнув, як піп (=поп).

щоб твої слова в боже вушко (кажуть, коли чомусь не вірять): Щоб твої слова — та до божого вушка.

щоб хліб не зник зі столу «щоб було що їсти»: Урожай збирають у засіки; щоб хліб не зникав із нашого столу.

щоб у тебе руки всохли! (лайка): Коли сильно розлютилася (сильно, завзято) і що ж, тоді каже: щоб у тебе руки всохли!

щоб у тебе Перунас згас! (лайка): Так сама й сказала — щоб у тебе Перунас згас!

щоб тебе яструби! (не груба, м’яка лайка): А й справді, щоб тебе яструби! Де ти тут, чортів, накукувався.

щоб ти згинув! (лайка): Щоб ти згинув! Як же ти мене дістав.

щоб ти крізь землю провалився! (лайка): Щоб ти крізь землю провалився, щоб ти хотів мене позбутися!

щоб вовк з’їв твої кістки! (лайка): Щоб вовк з’їв твої кістки — так баба свариться.

кістки винести «утекти»: Ледве виніс кістки, як вони почали битися.

122

коли одного дня «дуже швидко»: Ну, а потім минуло два роки, коли одного дня — ось. коли лізти до лайна «без потреби втручатися, лізти куди-небудь або встрявати в розмову»: Чого ти поліз, коли лайно — ось. Та молодь (молодь) лазить, чого ти лізеш, коли лайно — ось.

[біда] шию (потилицю) ламає (крутить) «дуже погано, важко»: Біда біду жене, а третя й шию ламає. Все життя біда мені шию ламала, не бідував, дужим (сильним) був. Одна біда — то ще не біда, дві біди, а третя вже й шию крутить. Одна біда — не біда, друга не до вподоби, а третя вже потилицю крутить.

хресна дорога «труднощі, клопоти на шляху до чогось»: Так почалася моя хресна дорога.

кому ногу, кому руку відбити «зробити погано»: Кому ногу, кому руку відбив — яка ж у нього робота — кепсько він робить.

(гарна) як мак (квітка) «дуже гарна»: Вона гарна, як мак. Ото гарна дівчина, що й казати, — як квітка.

(чорна) як вугілля «дуже чорна»: Вийшли три дівчини, і всі чорні, як вугілля (пор.).

(сидіти) як на голках [якихось] «дуже неспокійно сидіти, бути дуже неспокійним»: Сиджу тихенько, як на якихось голках.

(рости) як на дріжджах «дуже добре рости»: Дівчинка росла як на дріжджах і була гарною.

як у пам’яті «дуже добре відоме, добре пам’ятне»: Просто як у мене в пам’яті — така мова. Як у пам’яті, вона мені такі слова сказала.

як на собаці шерсть, здути «дуже кислий (про суп)»: Як у нас кажуть: такий кислий борщ, що, мов на собаці шерсть, аж волосся здуває (випадає).

як осикове листя тремтить «дуже боїться»: Вона тремтить, як осикове листя. Вовчиця здригнулася, перестрибнула, а я тремчу, як осикове листя.

як кінь 1. «дуже напився, дуже п’яний»: Сидить напідпитку, як кінь, а такий іще зовсім хлопчик (юний). 2. «дуже багато їсть»: Та ти ж їси так багато, як кінь.

як за муром (бути) «мати доброго чоловіка, добре жити»: Я тоді жила як за муром: чоловік був добрий — і хліб, і шкварки (сало) були.

як за піччю (припектися) «знайти доброго чоловіка, добре жити»: Коли вийшла заміж, то наче за піччю припеклася: хоч чоловік і бідолаха (бідняк, злидар), та кошики плете.

як барон (дурний) «темний, малоосвічений»: Він темний, як барон.

(забажала) як баба при надії «чогось дуже захотіла»: Ото забажала, як баба при надії (вагітна).

(самотня) kap bugelė (кельма, вовк) «зовсім сама»: Vienā gi·veni kap bugelė. У мене вже нічого немає, я сама, наче кельма. Я тут сама, наче вовк; одягнутися мені вже погано вдається, ноги судомить, руки болять.

kap cviekučių kopōti «дуже боляче кусати»: Bitāle krūmto smagāi, kap cviekučių kopōja.

(чорна) kap dunkstis «гола, без трави»: Чорний луг, мов dunkčis, — де худоба паслася.

(плести) kap diedu· vyžūs «говорити дурниці»: Та ти ж плетеш, як дід личаки.

(біла) kap drōbė «дуже бліда»: Дівчина біла, мов drōbė.

(бути) kap duobėj «дуже погано жити»: Тепер живемо, мов у ямі: не можемо назбирати хмизу, принести хліба.

123

(викривлені) kap gyvātės «дуже криві, звивисті»: Знаєш, що їхні дерева не прямі, а там, у панському дворі, вони звивисті, мов змії.

kap gaidys (glinda, kubėizdalius, malipūtas) «дуже маленький»: Що то за чоловічок — мов півень. Який то чоловік — мов glinda. Яка то людина — мов кубейздаліс (гриб-дощовик). Он той, що йде, — мов malipūtas.

(кульгає) kap gaišas «дуже погано працює»: Він ходить повільно — як кульгава корова, наче здохляк.

(серце) kap geležīs «дуже нечутливий, безжальний»: У неї серце залізне — ночувати нічого не дала, нікого не пустила переночувати. Мама цілими днями сварить, але в неї серце залізне.

kap girnom (млині, млинарні) malti «дуже багато говорити»: Та це вже тараторить — меле й меле, мов жорна. Ти мелеш і мелеш, як млин, і не втомлюєшся. Він меле, мов млинарня, щойно люди зберуться.

(пробелькотів) kap girtas «погано сказав, наговорив дурниць»: Пробелькотів, як п’яний, та й годі.

(хропе) kap gyvulys «дуже голосно хропе уві сні»: Чого ти хропеш, мов тварина?

(розговорився) kap Gražūlo rātai «розбалакалася, розговорилася, дуже розпустилася в балачках»: Ну й розговорився — як Gražūlo rātai.

(сидять) kap Gudinīkai an kapū «так кажуть про тих, хто сидить за столом і не їсть та не п’є»: Вони сидять, мов Gudzinīkai (назва села), і мов капу, чи їсти будуть?

(мовчить) kap indīkas pasipūtes «нічого не говорить»: Той рибалка мовчить, наче індик надувся, — страшенно боїться поворухнутися.

«порожньо, нічого немає»: З подвір’я всі повиїжджали — порожньо, як виметено.

«бути дуже гладким»: Якщо орач провів борозну, то вона має бути гладкою, як з води збите масло.

«дуже багато працює»: Сонце вже сіло (опустилося), а він іще працює в полі, як чорний бичок (віл). Поки засівали поля, він працював і працював, як чорний бичок.

«швидко повиходили заміж, одна за одною»: Мої доньки повиходили заміж одна за одною: та, що залишилася, мені допомогла.

«дуже сумно, боляче, важко»: Коли діти поїхали, мені стало дуже сумно.

«дуже неспокійний, норовливий, сердитий»: Він шарпався, як кінь на постої, то дітей штурхне, то ще щось.

«дуже занедбаний»: Обідрався до колін і живе, як якийсь брудний чоловік.

«дуже великі»: У тих свиней вим’я велике, як шапка.

«негарний, потворний»: Стара баба — потворна.

«не привітався»: Він пішов, не привітавшись.

«настирливо кудись або до чогось лізти»: Чого ти ліз, як кістка в закваску (=хлібну закваску).

«дуже погана (пам’ять)»: Пам’ять, як у капустяній голові: не може згадати.

«дуже важкі, неповороткі»: У мене ноги, як кілки, заніміли, швидко ходити не можу.

«плоскі, великі»: Ягоди на ялівці плоскі, як дерев’яні ложки.

124

(пирхає) як жеребець, що почув кобилу (кажуть, коли чоловік у громадському місці залицяється до жінки): Ko prunkšči kap kumelīs kumēlb· suvúodis.

як курінь курити «дуже багато курити»: Dziēdukas kap kuodẽli· kūri·.

як курник (курник) «дуже брудний, неохайний»: Nuvejāũ pìrkon – kap kurnīkas (курник) – nė anà būrnu· praūša, nė ru·būs plaūdo. Anū pìrkà kap mešlīnas.

сміятися як дурень з пальця «сміятися без причини»: Ānas mōka kap kvailis iš pìršto juókkcis. Juókas kap kvailis iš pìršto.

(прилип) як смола (лапоть) «настирливо чіплявся, причепився до когось»: Prìlipo kap lākštas (листок) nog vandeñs. Ānas kap smalā prìlipo priek dūkterei reščineï (наймолодшої). Ko tu prilipai par man kap spirā. Kap lākštai prìlipo.

як леви «дуже великі, жирні»: Veršai prāma (= просто) як леви.

(похмуритися) як мішок «бути дуже похмурим»: Apsnaukė ir bhūdos kap maišė.

як дерева (мур, стіна) «дуже добрі»: Gerībos būs: наші добрі жита, як ліс. А ті добрі ячмені — як мур. Добрі жита, як сіно, — буде пшениця.

як очеретина «дуже худа, тонка»: Моя донька була як очеретина, вона на ніжках не втрималася.

як муха «крихкий, недовговічний»: Людина як муха.

(говорити) як удома «говорити відкрито, сміливо, просто»: Я говорю просто, як удома, ніхто мені не заборонить.

(рости) не на свої роки «дуже швидко рости, не за віком»: Крихіткою росла, як на дріжджах, не на свої роки.

(рухатися) як не своїм «дуже погано (працювати)»: Anà cik kiemāuna (бовтається, ходить) поміж бабами, а що не робить — усе абияк.

як не своїми (власними) ногами «про ходу — дуже повільно, важко»: Ну й іде, ніби не своїми ногами: то зупиняється, то йде.

ніби знята з хреста «дуже схудла, виснажена»: Донька ніби знята з хреста.

як бритва «дуже гострий»: Сокира гостра як бритва.

(свистить) kap paūkštė «дуже гарно свистить»: Jū bernōkas tep gražāi švìrkščia, kap paūkštė.

kap pavalkāi «дуже великий»: Kaunierūs prisūta baisāusas – kap pavalkāi.

kap pielā nugarā «дуже худий»: Užvidau anū kārvi· – kudā, kap pielā nugarā.

(горло) kap pūodas «може випити дуже багато»: Kad anō gerklē kap pūodas, kap ānas ir gāli ciek gėrcie.

kap plōstais (високими чоботами, курми) drēbti (валити, падати) «дуже сильно сніжити великими, вологими сніжинками»: Visū· dziēnū· vertė sniegū· kap plōstais, ir kalināčiai, ir nešulāicis šlāpas. Tai drēba kap vỹžais. Šūndie sniežcī kap vỹžais. Verča kap vỹžais lauki. Žū, kap vištom sniegci.

(скрипить) kap rātas nėteptas «говорить невиразно, затинаючись»: Skri·puoja kap rātas nėteptas.

kap regi «не гаючи часу, дуже швидко»: Kap rogì kuodẽli· sūverpa.

(сидить) kap rūbliū padovanōjēs «дуже засмучений»: Ānas sēdzi kap rūblu· padovanōjis.

[Фразеологізм, як вважають, походить від звичаю, за яким молодятам під час весілля потрібно було давати гроші.]

kap smetonā apdėtos «усі білі, вкриті цвітом»: Ōbelis kap smetonū apdėtos.

(високий, тонкий) kap smìlga «дуже високий, тонкий»: Ānas tōkis dzìdelis, āukštas plōnas kap smìlga, tai ānas ir nūrēškė man šermulū· (горобин) ir dāu.

125

(білий) як сніг «дуже білий, гарний»: Runkinītis (носова голосна) такий гарний, як білий сніг.

як стіл «дуже рівний»: Дорога добра, як стіл.

як стріла «дуже швидко»: Поспішайте, поспішайте, йдіть, ідіть додому: корови йдуть, як стріла, — наплодилися.

як зійшовся, так і розійшовся «увесь час те саме, не зміниш»: Так уже є: як зійшовся, так і розійшовся.

(гарна) як жирна свинина «дуже гарна, огрядна»: Kāulaitė гарна, як жирна свинина.

(густі) як щітка «дуже густі»: Помідори ще трохи достигають, але густі, як щітка.

(минати) як сьогодні «дуже швидко минати»: Три роки, врожай, минули, як сьогодні.

(забажати) як відхоже місце «дуже чогось хотіти»: Вона так забажала піти, аж як у нужник. От ти забажав шапки, як у нужник.

як мокре дерево горить «дуже погано працює, робить щось»: Ти працюєш, як мокре дерево горить.

як (місц.) фіга (жердина) «дуже худий, маленький»: Корова схудла, як фіга. Kāulė така, як фіга. Куди ж тій дівчинці до жердини.

як собака (одн. вж.) лити «дуже лаяти»: Вона його як собака лаяла та лаяла. Щоразу лає, як собаку, за те, що він зробив.

як собака хоче «дуже хоче (їсти)»: Хочеш їсти, як собака, — дай хоч шматочок хліба.

як собаку (одн. вж.) обмовляти (обмовити) «обмовити, донести»: Обмовила, донесла на мене, як собака. Навіщо тобі було, як собаці, доносити на мене — що я тобі зробила?

(пощастило) як Шутам у церкві (кажуть, коли несподівано щось вдається): От і пощастило, як Шутам у церкві.

(буде) як Шутам із дзиґою (кажуть, коли не вдається скористатися здобиччю): І тобі так буде, як Шутам із дзиґою.

як труба завила (кажуть, коли добрі жита красиво колишуться, хвилюються): Ото жита, то жита — як труба завила (переплелися).

як бичачою палицею (однина, називний відмінок) розлінився «почати лінуватися, бути легковажним»: Ти розлінився, як бичачою палицею. Якщо так розлігся, як бичачою палицею: нічого не рухається, до колгоспу не ходить.

як вінок сплетений «дуже добре зроблено»: О, добре зроблено — як вінок сплетений.

як вінок плести (сплести) «дуже добре працювати, зробити»: Добре він працює — як вінок плів і дбав. Петрас гарно зробив — як вінок сплів.

як водою вилито (про борозну — дуже рівна): Борозна має бути рівна — як водою вилита.

як нечистий (причепився) «причепився до когось без причини»: Як нечистий причепився [до нього].

(летить) як вітер «дуже швидко біжить»: Він [бик] бігав за ними, як вітер, і пустував.

(наробив) як вовк у Мурконісі (кажуть, коли бачать, що роботу буде виконано погано): Ну, вже наробиш, як вовк у Мурконісі.

як за один день «дуже короткий»: Життя людини — як за один день.

як вовкулака «погана людина, негідник»: Ой, він як вовкулака.

як вовк на овець нападе «хоч щось матиме, заробить»: Люди, коли йдуть працювати, завжди щось зароблять, хоч щось, як вовк на овець нападе.

126

як мотузка повита в’ється (усюди може дістатися — про людину, яка всюди проходить): В’ється як мотузка повита.

(заворушився) як Заблацкас (на млині) з борошном «нічого не заробив»: Оце вже ти заворушишся, як Заблацкас із борошном. Крутився, крутився і заворушився, як Заблацкас на млині.

як зелене поліно горить «дуже погано живе»: Таке життя — як зелене поліно горить.

(великий) як жердина «дуже високий, великий»: Великий чоловік стоїть як жердина, хто його звідти зніме.

як землю продав «дуже сумний, пригнічений»: А королівською ходить, наче землю продав (пс.).

надувся як жаба «пишатися, задаватися»: Вона надулася як жаба.

(живе) як горох край дороги «дуже погано живе»: Живе як горох край дороги, збирає лисички, ягоди тільки збирає та продає.

як ганчірка «дуже промоклий, наскрізь мокрий»: Промок увесь, як ганчірка.

як свічечки «дуже світлі (очі)»: А мої оченята ще як свічечки, тільки розуму немає.

як звірятко (нападає) «дуже сваритися»: Вона накинулася, мов звірятко, за те, що ми добре натопили піч.

кутова мітла «усі штовхають, ніде не затримується»: Як вийшла заміж за чоловіка — ніби за кам’яну стіну, а як за поганого чоловіка — то кутова мітла. Жінка може бути тільки кутовою мітлою, чоловік — ні.

котяча сльоза «дуже мало»: Скільки того молока — котяча сльоза.

«орати» (рядки) / «боронувати» (бараною) «іти, хитаючись (про п’яного)»: Дивись, оце вже йде, хитаючись. Іде додому та хитається, наче боронить. Іде й хитається всією вулицею — це незграбна людина.

дорога відкрита «що хочеш, те й можеш обрати»: Для молодих дорога відкрита.

шапка горить «боїться»: І в того чоловіка шапка горить — він ховав жито від злодіїв.

знімати шапку «вітатися, знімаючи шапку»: Не вмів... перед чоловіками шапку знімати (д.).

ганяти свиней (ганяти, знаходити) «хитатися, спотикатися під час ходьби (про п’яного)»: Коли вже йде п’яний, тоді кажуть: «свиней ганяє». Не бійтеся, запаліть лампу й чекайте, може, десь п’яний свиней жене — повернеться. Він уже свиню знайшов, — так кажуть, коли бачать п’яного.

скільки собак (вовків) тебе загнало (загнало сюди) (кажуть, коли приходить людина, якої давно не було): То скільки собак тебе загнало. То скільки вовків тебе загнало сюди.

(сильно) скільки галасу має «дуже голосно кричить»: А якщо зустрінеться вовчиця (вовк), жінка так закричить, скільки тільки галасу має.

сокира покинута (кажуть про несмачний суп): Як рідкі= (рідкі) буряки — сокира відмовиться, каже.

печінка плаває (кажуть про поганий, пісний суп): Як у якомусь супі печінку кинеш — печінка плаває.

зайця прогнати «звабити дівчину»: Він таки зайця прогнав дівчині, і все.

коцелью відлупцювати «побити»: Чи ти хочеш, щоб тебе коцелью відлупцювали?

кислий, як у собаки (порівняльна форма) «дуже кислий (про суп)»: Яка кисла капуста — хоч= собаку годуй.

127

koc tu jī su ánielu paguldž (либ. діал.) «дуже добрий, серйозний»: Ot bērnas vōžnas, koč (= nors) tu jī su ánielu paguldž.

kōjas atiẽšti (тягнути) «повільно йти, приходити»: Чуть ноги донеси додому, такий кульгавий. От стомився в місті, ледве ноги тягну. Дивись, як він іде, ноги тягнучи.

kōjas aždūrti (струсити) «померти»: Перетопили (натопили) у лазні дуже (сильно), а тоді й ноги простягнув. Уже нема, уже він старий був, уже й ноги струсив.

kōjas jūdinti «працювати, не сидіти»: Хто ворушить ногами, той і хліб їсть.

kōjom žēmēs nesiekti «бути померлим»: Та бабуся вже ногами землі не дістає. Того п’ятниці, хто ногами землі не дістає.

kōrkon žiūrēti «хотіти випити»: Як тільки зійдеться трохи людей, так і дивляться на корчму.

kōšēs prašo (кажуть про розірване взуття з роззявленими підошвами): Дивись, у тих черевиків підошви просять каші.

kruopēle [v]jandēnio pasivērti «трохи напитися»: Побігла через річку! — зачерпнула трохи води. (пор.).

koṭ tu atsiguļ (либ. діал.) an jōs (їх) «дуже жирна»: Корова гарна, ні грама худої, аж прилягти на неї хочеться. Свиням помиїв (полови) не дають — усі гладкі, аж прилягти на них хочеться.

koṭ tu jām trūbīji (либ. діал.) у вухо «роби що хочеш (коли міцно спить)»: Хоч у вухо їй сурми — не прокинеться, бо міцно (=добре, міцно) спить.

koṭ tu priēš jūos kepūrē nusiīm (pakėl) (либ. діал.) «дуже добрі, гарні»: Ох і гарні ж роги, аж шапку перед ними знімаю. Зібралися чоловіки й кажуть: та врожай у нас гарний, аж шапку перед ним підняли.

kranklys krankliuo (одн. уживається) (ворона вороні) очей не клює «багатий підтримує багатого»: Так усі кажуть: ворон воронові очей не клює. Ворона вороні ока не виклює.

kryžių nēšti «дуже бідувати, погано жити»: Вона все життя несе хрест: діти на руках, а чоловік — суцільний п’яниця.

kryžių pamēsti «почати жити краще, вибратися з біди»: Тепер уже краще — скинула хрест: діти вже великі, сама вже на ноги стала.

kruopās suvalgē až jī (кажуть про померлого): Коли його вже немає — кашу за нього з’їли. Кашу за нього вже з’їли.

kūčia (вовк) kuodēli apšīko (prišīko) (кажуть, якщо до Різдва не встигають допрясти все прядиво): Перед Різдвом пряли-пряли, не допряли, то й кажуть — Кутя пряжею подавилася. Жінки сидять і кажуть: так вовк пряжею й подавиться.

«де на палках липа» «дуже старий»: Susrińko bobutēs cik kur ūn pālkos līpa.

«де півні, там кістки» «усюди сварка, дуже погано»: Kalēdos, ē mán visos bēdos — kur pjāuni, tin kāulas.

«куліверти» «перекидатися через голову»: Kai baiga pjāuc rūgūs, un pabaigōs pasvolōja un likūsa, kat kci rūgāi kitu·māt būt geri, išgūli·: ku·lius vērča, kat rūgāi iš dzīvos virstū, ir šāuka — „sparčiau, ū ū ū“, — kat dūona sparni· būt, kat grait nesusvalgīt.

«квартукайтіс піднятий» «вагітна»: Senāũ moteri·s tep klegzdinē: anā dār veipa, ali kvartū·kaitis jau pakēltas.

«добрий день дати» «привітатися; вітання протягом дня»: Anā mā lābu· dźēnu· dāu, ir nuvā.

«лапатінскас одружиться» «доведеться померти»: Ko tu nesžēniji? Taũ jau Lapacīnskas apžēni·s.

128

«лапатінскас із пасецьками прийшов» «смерть близько»: Kū darič, jau mán Lapacinskas su paseckų (plg. brus. nącok) ateido.

«лисиця розпалила піч, риба печеться» (так кажуть, коли піднімається туман): Kap kadū sãko: lãpė ažkūrė pirčį, žuvis kėpa.

(сидіти) поклавши язик на бороду «нічого не робити»: Sėdzi liežūvi· un barzdõs pas-dėjus, nieko neveika.

(бігати) поклавши язик на бороду «швидко бігати всюди»: Lāksto pasdėjus un barzdõs liežūvi· ir pletkūja.

«втиснути язик» 1. «пристосуватися, догодити»: Kataras mõka liežūvi· unkišė, kur raika, tám gerai gi·v.nė. 2. «сказати, обмовитися»: Ūnkišam liežūvi· ir· męs kap kadū, kur raika kur neraika.

«втиснути язик, як Тувелю в зад» «вимовити»: Ītas liežūvi· unkišė kap Tuvėlis šik-nėn.

(ходити) з висолопленим язиком «базікати»: Niėko nedzi.rba, cik aina per kiėmu· liežūvi unstačis.

«язиком молоти» «багато говорити»: Anà cik liežūviū lõja. Mãla ir mãla liežūvū, gerāi sā pirku· apruõšt (поправити).

«язиком теліпає, як собачим хвостом» «говорить марно, верзе дурниці»: Ko tu liežūviū tabaluoji kap šuva vāodega.

«рознести язиком» «базікати»: Nepaciīška mán itā bõba, anà cik liežūviūs raznešdo.

працювати язиком «догоджати словами, пристосовуватися»: Dabar jau ciė gi·vėna, kur liežūvais dži.r-ba.

мокрий до самих боків «дуже промоклий»: Parė visas šlãpankas lig šõnu·.

до снаги 1. «достатньо, досхочу»: Nusmānom (pris isotinam) ligi vālos, viskõ īrā. 2. «дуже багато»: Mãedzi· gri bu· lig vālos, kiek cik nõri.

сидіти в маленькій мисочці «бути оточеним кимось з усіх боків»: Mãs loc blū-dėli· sėdzim.

(про сон) об'ївшись слимаками «спить дуже довго й міцно»: Kurū velnū tu miegi, loc drignū apsirijis.

(іде) не ївши й не пивши «іде дуже повільно»: Kap ānas aina, loc nevalgīs, nė gėris.

як мишаче око «дуже маленька»: Lampelītė mažā, loc pelītės akītė.

(реве) як рогатий козел «дуже голосно кричить, галасує»: Ko tu blāuni loc raguotas ožis, kārvi· unvezdzik pu·nõn (у хліві).

(іде) наче три ночі не спавши «іде дуже повільно, ледве пересувається»: Āina loc tris nakcis nemiegõjis.

(порозумітися) як гуска з кісткою «погано порозумітися»: Bõba nõri paklegėc, susikalbam loc žu·sis su kaulbi.

лопатинська справа «смерть близько (про стару людину)»: Lopacinsko jau raīka, ė tu pie bernõkus kleġi.

от-от крізь хмару пройде (піде) «скоро доведеться померти»: Jau lõpetu per pilvu· būs. Kap jau, sāko, kad mirsi, tai dár pataiso: lõpetu per pilvu· gāusi.

[борошняних] мішків битий «недоумкуватий»: Jāegu biški· kvāilas, sāko, maišų mūštas. Mu-suk sāko: itas vīras mi.lcīnu maišų mūštas.

народився в мішку, виріс біля печі «темний, нічого не тямить»: Kad aš niėko nežināu, aš maiši gimis, papečėj augis.

Мавшеві очі лізуть (кажуть, коли хилить на сон): Mán jau Maušā akīsūn līnda.

стругати бороду Мавшеві «дрімати»: Va, jāu ānas Maušos bārzdu· tūso.

малі дні «дитинство»: З малих деньків — пісні, казки.

9. Leksikos tyrinėjimai

129

народився в лісі, виріс у лісі «темний, нічого не тямить»: Він народився в лісі, у лісі й виріс.

кинути хліб (назад) «не мститися, за зло віддячити добром»: Якщо він до тебе з каменем, кинь йому хліб у відповідь. А вже краще кинь йому хліб.

рости в лісі «бути темним, нічого не тямити»: Ти, мабуть, у лісі виріс, що нічого не розумієш?

ведмідь перевернувся через паркан (тин) «середина Великого посту (зазвичай діти того ранку мають прокинутися рано; якщо прокинуться пізно, не отримають подарунка, який нібито залишає ведмідь, перевертаючись)»: У середині посту батьки кажуть дітям: «У суботу ведмідь перевернувся через паркан, треба було не проспати». Ведмідь перевернувся через тин.

сон лізе в очі «хочеться спати»: Мені вже сон у вічі лізе.

м’яке серце «милосердний, чуйний»: Ота людина жаліслива, м’якого серця — навіть курчатко не дасть зарізати.

не кидати думку «не втрачати пам’яті»: І пам’яті не втрачаю, хоч і хворію.

жінка досягає кочергою (так кажуть, коли сонце вже невисоко, наближається вечір): Сонце вже низько — жінка вже дістане кочергою. Сонце — жінка дістане кочергою.

материнське молоко з губ не висохло «молодий, незрілий»: Бідолашна, материнське молоко з губ ще не висохло, а вже парубка хоче.

можна й руку подати «дуже близько»: Герв’ята неподалік — можна й руку подати.

можна капусту квасити «дуже кислий»: Бадилля дуже кисле — можна капусту квасити.

можна верхи до міста їхати «дуже тупий, затуплений»: Коса така тупа — можна верхи до міста їхати.

можна й сокиру підвісити «дуже душно (про повітря в хаті)»: У печі погане повітря — можна й сокиру підвісити.

бійки йдуть «б’ються, сваряться»: Між ними весь час бійки.

сунути пальці «торкатися, брати»: Чого пальці сунеш, де не слід?

namai blīnais dēngta (кажуть, коли хтось, прийшовши, поспішає піти): Musēt namai blīnais dēngta, kad tep skubi.

nasrūs šiepdīti «насміхатися, сміятися без причини»: Ko tu vis nasrūs šiepdaī. Ānas šiepdo nasrūs ir šiepdo.

naujo botāgo ašigeisti «старому одружитися з молодою»: Ragi, ānas naujo botāgo asigeide.

naujas kōjas pasistatyti «одружитися з молодою»: Ānas sēnas, ali, kap paci pamirē, ašigeidē naujas kōjas pastacīc.

neduoti smertēs (род. відм. одн.) «не дати померти, не приректи на смерть»: Sēnas, nesūgali jau, nedūoda dzīevās ir smertēs.

neduoti praeiti (кому) «захищати, сваритися, заступатися (за когось)»: Āzgīrs kū an dziedō, tai neduōs praeic.

nei gyvas, nei damiręs «ні живий, ні померлий»; «ні те ні се (про невдаху)»: Ānas nei gyvas, nei damiris.

nei kōjų neapšilti «дуже недовго побути»: Suvāicis dār nei kōju neapšilo.

(лепетати, плутати) nei šeī, nei teī (ні цього, ні того) «говорити погано, казна-що»: Ānas plencija nei šeī, nei teī. Kat tu klegį nei šo, nei to.

nei šis, nei tās «незрозуміла річ, нісенітниця»: Kap neišdēsū gerai, bus nei šis, nei tās.

(плутати, лепетати) nei žiemą, nei vāsarą «говорити погано, наговорити, усе переплутати»: Nē paci's nerazrinksit, plēncija nei žiemū, nei vāsarū. Supinē nei žiemū, nei vāsarū.

130

не поміняєш, не перевернеш «не зміниш (кажуть, маючи поганого чоловіка чи дружину)»: Kū padarīc, vīras ne rankové, neišverši.

Чи тебе вже не гнали гуси?! (кажуть, коли людина, прийшовши, не сідає й поспішає піти): Ne šūnes jau tavī ažvijo?!

не те в голові «думаю не про те, мене турбує не це»: Ne tas galvōj, tai ir nėmenu.

далеко не заїдеш (далеко не доїдеш) «нічого не здобути, нічого не виторгувати»: Kap niėko negaūš iš tavī, netolī tevazīvosi. Neteptais rūtaiš toli nenuvazīvosi, skri pūōs-patepsi, tadū važūosi, ē kap gi.

(пронос) навіть на третій десяток «дуже сильно проносить»: Palēido vidurūs — nēt un trēčo vainīko.

(їсть) аж вуха тріщать «дуже жадібно, швидко (їсть)»: Tai ānas vālgo, nēt aūsi's lāpsi.

(іде) аж п’яти в штани пхає «дуже швидко, стрімко (іде)»: Mergokāitē āina, nēt pinčai šikinen lūpa.

(наївся) аж живіт тріщить «дуже багато, досхочу (наївся)»: Ot dabarkōs pavālgau, nēt pīlvas trāška.

аж гілки ламаються «дуже багато»: Mā sodēli obuolū, net šākas lāuža.

не йди до Божого гаю (лісу) (кажуть, коли хтось зазнається й не задовольняється тим, що має): Nevīk diēvo karklynan, vālgīk kū turi. Nevīk diēvo mēdzin su runčū, ba nesuprašiši ir su pi-ragū. Nevīk diēvo mēdzin.

відвезли на цвинтар не євреїв (кажуть, коли хтось дуже довго спить): Musēt ne žīdū kapuōsan nuvēžė, kad tep ilgai miēgi.

ані слухати, ані втікати (кажуть про негарні, непристойні слова): A jau tū plēpi, nē klausic, nē bēgc, i kū panaši ta gavendā.

ані крихти «зовсім немає»: Ē tos drūškos nē grūčo nēr.

ані тут, ані там «дуже поганий, погано зроблений»: Anō dārbas netikis — nē šīn, nē tīn.

ані самому подивитися, ані людям показати «дуже поганий, погана»: Ot, isiriṅko pāču: nē sāu pažūrēc, nē žmonēm parōdi-c.

нема чого й дихнути, ані вухам нічого почути «нічого немає»: Ca par marču nēr nē pūscie, nē āūsinċie.

піти нінащо «розпуститися, розніжитися, розбещитися»: Зовсім розпустився, зовсім на світі — зовсім нінащо пішов.

перетворити на ніщо «перетворити на ніщо, знецінити»: Та як усіх разом обдурить, перетворить на ніщо.

повісивши носа «зажуритися»: Той хлопчина сидить, повісивши носа (ніс) повісивши носа. Чого сидиш так, повісивши носа, щохвилини робота.

оголосити з амвона «оголосити церковні заручини»: Наших молодят уже оголосили з амвона.

не бути серед святих «убити»: Тоді каже: — Як не вб’ють його, то він не буде серед святих.

від темряви до темряви «цілий день, від раннього ранку до вечора»: Від темряви до темряви по льон ходжу [працюю біля льону].

втратити здоров’я «втратити здоров’я, ослабнути»: Мій чоловік так втратив здоров’я, що й майно занапастив, залишилися бідними.

хоч [ти] розбийся «роби, що хочеш»: Ось, вона така: хоч розбийся, не слухає і все. Хоч розбийся, не пам’ятаю, як називаються.

хоч із дому тікай «дуже погано»: Усі біди навалюються — хоч із дому тікай.

прийти «прийти»: Він скільки тут уже наговорив — увечері знову прийшов.

9*

131

nósi kišti «лізти, втручатися»: Ko tu nósi kiši, kur nereika, paragėsi, kap liksi apstūmtas.

(eiti) nóši nukórinus «бути засмученим»: Ānas aina nukórinis nósi.

nósia žėmę árti «бути п'яним, хитатися»: Ītas laidókas namúosa dar nebūvo, ragi, aina nósu žėmi árdamas. Kap ažėinam karčmón, tai per vakarų žėmi nósu āram.

nueiti (eiti) šūnim šėko (šieno) šienáuti «піти ні за чим»: Katari vaikai negerì, nekláuso, tai pasáko — nuė šūnim šėko šienáu. Ānas nuėjo šėko šienáu šūnim. Ānas neklaūso tatós su momā, tai ais šūnim šieno šienáuc.

nuėjo káušo ir ažáušo (кажуть, коли хтось ненадовго вийшов, але довго не повертається): Kap nuvė káušo ir ažáušo.

o kad jūs suburbtūt! «щоб вас лиха година побила»: O kad jūs suburbtūt! Kur púodekelis?

o kad taũ sunkjója! «щоб тебе лиха година побила» (лайка).

Órčikas atvažióvo 1. «засоромився»: Kap kadū kas susigėsta, tadū sako — Órčikas atvažávo. 2. «збрехав»: A jau par taũ Órčikas atvažióvo? — tep tėvas kláusia dukri, ar kū-kitu [коли ловлять на брехні].

ot táu bóba devīntinés! (кажуть, коли щось не вдається): Ot táu bóba devīntinés! Ir nepadarai.

óžius draskyti (lupti, plėšti) «блювати»: Kap pamāto bóba priėk tvórai vėnúnci, ir krikteri, — ragi, itas jau óžus drásko. Gėra gėra, e paskauš slópė slópė óžus pradeda draskicie. Vieni sako: óžus lūpa, e kiti — óžus plėša, visai klėga. Kap daug pāgėra, tadū ir óžus plėša. Priputai kap vėršiš, e darkos óžus plėši.

pāduška padėjo (кажуть, коли в церкві оголошують про заручини): Jau pāduškų padėjom, sugrūvo jau āni·s.

padalai pėnčius mūša «дуже швидко йде»: Āna kap āina — padalai pīnčius mūša.

padėti dantis an palyčios «вже не мати кращої їжі»: Āni·s jau padėjo duncis un paličos, viskū dukteliai sūkisė. Nebėr spirginų — padėk duncis un paličos.

pakėlti gvóltą «кликати на допомогу»: Prazbūdo kiškis, pakėlė gvóltu, pakėlė žvėris (ps.).

palėidus blūsą (ūtėlę) užvysi (rasi, pagausi) (кажуть про погане, голе пасовище чи луг): Koki ti ganevā — palāisi blūsu ir tai ažvīsi. Prastā ca pieva — palāidus ūtėlb· rasi. Žolė prastā: palāisk blūsu — pagāusi.

papečėj gimęs, papečėj augęs «темний, нічого не тямить, нетямущий»: Ānas papečėj gimis, papečėj augis.

paūsties (pāusti) залишити «залишити слід»: Де б людина не була, що б не робила — скрізь слід залишить. Куди б не поїхав, там сліди залишиш: скажімо, от весілля справляю чи що — там витрати.

накинути хомут на шию «вийти заміж молодшій раніше за старшу»: Отакої! Молодша накинула хомут на шию старшій.

носити хомут «жити в злиднях, виконувати погану, важку роботу»: І я, і мої сестри все життя тільки й носили хомут. Народився при плузі — мусиш і хомут носити, а як інакше.

припекти через очі (губи) «присоромити»: Я її присоромив, тоді вона замовкла. Вона не слухала матір, а як присоромив її, то, може, ще послухає.

крізь хліб шукати хліба «не задовольнятися тим, що маєш; маючи достатньо, хотіти ще кращого»: Вони крізь хліб шукають хліба. Недобре, коли людина крізь хліб шукає хліба.

на пів півнячого кроку (прибувати) «трохи подовшати (про день)»: Після Різдва день прибув на пів півнячого кроку.

132

прогнати через горло «пропити; збідніти через пияцтво»: Він, негідник, прогнав через горло і коней, і плуги. Сама розсердилася й каже: цей гульвіса прогнав через своє горло і борони, і граблі.

ганяти по кочергах «обтяжувати турботами; брати в шори»: [Jos] Ніхто її не ганяє по кочергах [коли живе сама, не має дітей].

жито крізь м’яту «дуже погані, рідкі»: Посіяв, а як зійшло — жито крізь м’яту.

дістати (дати) по смургаїну (по смурґласу) «побити»: Дістанеш по смургаїну, поки не даси пугача коневі. Тобі лише дали по смурґласу, а ти нас так підвів.

на відстані пшениці завдовжки (про відстань — недалеко, зовсім близько): Вона була від нього на відстані пшениці завдовжки, але він не молотив.

протиснутися крізь огорожу «одружитися»: Вони протиснулися крізь огорожу.

плутатися під ногами «бути поблизу, плутатися під ногами»: Заріж його, щоб він не плутався під ногами (пс.).

сьорбати кисле молоко «хропіти»: Щойно ліг, а він уже хропе, наче сьорбає кисле молоко.

першому накинули хомут (так кажуть, коли після приїзду одних сватів приїжджають і другі, з якими домовляються): Коли приїхали одні свати, приїхали й інші, і за тих вона пішла, то, кажуть, першому накинули хомут.

пукнув — і нема (так кажуть, коли хтось швидко, несподівано помирає): І він уже помер — пукнув і нема.

пальцем в око ткни «дуже темно»: Аню, нічого не видно — хоч пальцем в око ткни, а ніхто мені не повірив.

волосина з голови не впаде «нічого поганого не станеться»: Без Божої волі й волосина з голови не впаде.

волосся стало дибки «дуже злякався, волосся стало дибки»: — Каже: як було страшно, то волосся стало дибки.

рвати на собі волосся «дуже журитися, гризти себе, шкодувати»: Мати рве на собі волосся, що побила дітей.

плітки плести «пліткувати»: Чоловік так пліткує, усе я сама владнала (упорядкувала).

великими пластівцями падає (сніг, валить) «сніжить дуже великими мокрими пластівцями»: Увесь день сьогодні великими пластівцями падає сніг. Ото ж сипле сніг пластівцями, не видно нічого. Дивись, за вікном великими пластівцями валить — буде сніг.

під каменем, що лежить, вода не проходить (не просочується) «хто не працює, той нічого не робить і нічого не має»: Як хтось такий лінивий, то ми йому кажемо: під каменем, що лежить, вода не проходить. Під каменем вода не просочується, і ледачий нічого не робить.

під молоді ноги старий батіг підсунути (кажуть, коли старий бере за дружину молоду): Навіщо під молоді ноги старий батіг підсувати?

поїхати під сосну «померти»: Смерть уже мене кличе — жартую: поїду під сосну.

бути під старою бородою «вийти заміж за старого чоловіка»: Я молодого чоловіка боялася більше за пекло, краще вже бути під старою бородою.

лежати під дерном «бути похованим»: Якби не ліки, я б уже лежав під дерном.

під возом «вагітна»: Він її так побив, а вона вагітна, бідолашна.

передвісник з'явився «народилася дитина»: Від нього вже з'явився передвісник, вона до колгоспу не ходить.

біля старого пня (вживається в однині) розпалити вогонь «вийти заміж за старого»: Вона дуже змінилася (змінившись, занедужавши), краще вже біля старого пня вогонь розпалити.

дути проти вітру «опиратися, не слухатися»: І ми вже дмемо проти вітру.

133

проти вітру не попреш «сильнішому не протистоїш»: Проти вітру не попреш — тільки голим залишишся.

наповни засік — те саме, наповни горщик — те саме (кажуть про того, хто живе марнотратно): Він не вміє жити: наповни засік — те саме, наповни горщик — те саме.

пропустити крізь горлянку «пропити»: Він усе пропустив крізь горлянку.

народжений у пеньку (вирощений) «темний»: Він народився в якомусь пеньку, по-литовськи — небіжчик. Цей у пеньку вирощений, нічого не знає.

пускати дим на вітер «нісенітниця, порожня річ»: Нам здається, що пусте це говорити.

бачити домовину «бути близько до смерті»: Домовину (труну) бачить, а все ще про дітей говорить (= мова). Пропало вже в мене під боком, уже домовину бачить, а я, бідолаха, й досі багато балакаю.

домовина позаду вже колишеться «бути близько до смерті»: Та що вже, іду я, а домовина позаду вже колишеться.

у домовину не покладеш «помираючи із собою не забереш»: Е, навіщо мені гроші — у домовину не покладеш, адже молодих багато, нехай дістануться молодим.

рукою можна дістати «близько»: Він каже: рукою можна дістати.

рука руку миє «один одному допомагають, один одного прикривають»: Мені не довелося стріляти, знаєш, рука руку миє, та що я можу.

руками нишпорити «працювати недовго, несерйозно»: Чоловік там руками нишпорить, нишпорить, якась у нього така робота — крутиться та крутиться.

руки не піднімаються (не рухаються) «не хочеться, не тягне»: Горло запалилося (зайняло, охрипло), не можу говорити, руки не хочуть ворушитися. Дарма руки працювати не хочуть. Коли помер чоловік, руки не піднімаються працювати.

руки спрямовані на себе «прагнути власної вигоди, зиску»: І святі руки на себе спрямовують. Усі святі руки на власну користь спрямовують. Голова громади тільки на себе руки спрямовує.

руки [ноги] здерев'яніли «дуже втомитися»: Так працювала важко (швидко), аж руки здерев'яніли, лише блискавки й сипалися. Аж натомилася — руки й ноги здерев'яніли.

руки ламати «дуже хвилюватися, журитися, мучитися, побиватися»: Мати руки заламувала, а дитини вже немає.

руками відмахуватися «не погоджуватися, опиратися»: Вона відмахується руками, не йде.

робота в руках гниє (зігнила) «працює погано, повільно»: Поки чоловіки були вдома, у нього робота в руках гнила. Він такий вправний, що в руках робота зігнила. Коли вже візьметься до роботи, то робота в руках згниє. Не бійся, добрий працівнику, — у тебе робота в руках не згниє.

змащені колеса «дати хабар»: Спершу змасти колеса, тоді поїдеш, куди хочеш.

бути вічним спочинком «померти»: Мені вже скоро буде вічний спочинок (пор. лат. requiem aeternam).

дати різок «бити»: Пан іще дасть різок моєму хлопцеві за те, що той згадав про курочку.

не винести з дому ні рубля «не пропити»: Чоловік не проп’є ні рубля з дому.

бачити солодке й смачне «добре жити»: Солодкого й смачного я бачила мало, бо багато натерпілася.

осоромити «присоромити»: Я присоромив того хлопчика, коли ми пішли до саду.

своєю головою «напам’ять»: Не з книжок, а зі своєї голови все пам’ятаю.

мати свою голову на плечах «бути розумним, мати власну думку»: Коли маєш свою голову на плечах, то й учитися не треба.

134

на (своїй) голові вести «самому впорядковувати справи, керувати»: Мій дідусь прожив вісімдесят шість років і всім сам давав раду.

старий хвіст «стара людина»: Який старий хвіст, а перебіг он як — молодих дівчат доганяє.

щасливий (спарений) приносить (несе, приносить) (кажуть, коли людина добре, заможно живе): Може, вже щастя йому несе — бо кінь такий гарний. Коли хтось добре живе, то кажуть: йому щастя принесло. Багатому й спарені гілки приносить. А скупому спарених гілок не приносить.

стружки летять «є збитки, витрати»: Як не захочеш жити, однаково стружки летять. Якщо борги сплачуватимеш, то й стружки полетять.

дурість [багато] в голові тримати «бути дурнуватим, нетямущим»: У нього в голові багато дурниць. Чоловік мав дурощі в голові, а таки добре проплакав.

не мати скарг «не скаржитися»: Та я й досі не маю скарг на дітей.

смерть за плечима «смерть близько (про стару людину)»: Смерть за плечима, а ще роботи повно.

смерть пройшла «дрімає»: Дивись, дід уже дрімає.

посилати добро смерті (кажуть, коли хтось ненадовго вийшов, але довго не повертається): Він посилає смерті добро: якби смерть його забрала, то було б добре — ще пожили б.

сонливість налягла (бере) «хилить на сон, хочеться спати»: Так його сонливість налягає, що він уже починає клювати носом. Щось тут на мене навіялося — сон бере, не можу сидіти.

шкварки високо висять «вже немає м’яса, сала»: У них шкварки високо висять (висять).

ходити товстою «бути вагітною»: Коли вона вийшла заміж, через рік уже ходила товстою.

страх охопив «стало страшно»: Він тільки-но вдарив грім, як вона кинулася до сосон — такий страх її охопив.

крутити головою «міркувати, думати»: Не мав коня, то продав годинник і почав крутити головою, як господарство вести.

з упертим слова не витягнеш (не витягнеш) «не розговориш»: Один — балакучий, другий — слова з нього не витягнеш, а з цього впертого не витягнеш слова. Коли він не говорить, то силоміць слова не витягнеш.

бути у важкому стані «бути вагітною»: Я тоді була вагітна, то вчора бачила, як у полі спалахувало полум’я.

розлучитися з цим світом «померти»: Jau ānas ski·rasi su šuo āmžu.

залишитися з одним рушником «бути неохайним»: Neženōtas buvau vienu autū, kap apsženijau vēl likau su vienu autū — drenā bōba.

з одним зубом і тим самим хитаючимся «дуже старий»: Aš jau senā — su vienu dunčiu ir tuo pačiu klibunciu.

(сидіти) насупившись, як льон у брилах (кажуть про когось невдоволеного): Ko sēdzi susrāukus, kap linūs braūkus.

святі язики «плітки, балачки»: Sviēto liežūvai daūg žmonių raskīrē.

сорока (ворона) принесла (кажуть про того, хто довго вмивається): Paragēsi, tavi knāpc ir nunēš šārka. Tavi jau vārna nunēš.

ложка після обіду вже не потрібна (кажуть, коли щось роблять із запізненням): Galējai nevažiuoc — šaukštas nebereikalingas po piētų.

135

хвіст щупака кригу пробиває «мороз уже не міцний (про наближення весни)»: Per Juozapų ščūpokas vuodegu lādu pradaužia. Vuodegu ščūpokas lādu pradaužia, tai jau būs pavasaris.

бути теплою каші (кажуть, коли передчувають чиїсь поминки): Jau greit būs šiltų kruopų. Ė tu sargi, sargi ir nemi.ršči – būt šiltų kruopų.

тепло кісток не ламає (не нищить) (кажуть, коли хтось скаржиться на спеку): Nebijok, šilcis (šiluma) kaulų nelauža. Šilcis kaulų nemulauš.

серце не дозволяє «боляче, неприємно, дуже шкода»: Mā širdzis nedalāidza, kap tas jaunas medėlis pamulāužis tas, ē ānis pašalāužis ir kitus.

виїсти серце «завдавати болю»: Raskurdau viena ūgni; sėdžu ir verkū, ānas tep mān ši.rdzi išėdė.

згризти серце «набриднути, надокучити»: Acipikenai tu, cik ši.rdzi mā sugrāužei, nenōru primdzic tavī.

розтривожити серце «стало сумно, неспокійно»: Šaukū, šaukū, nėkas neacišaukdo, nieko nesragė – tēp ši.rdzi sumigdē.

серце щемить «боляче, сумно»: Jām gal ši.rdzi sopēc, kad paliko sā vaikuš.

мати в серці диявола «бути підступним»: Aš apcilau, dar aždaūš mani – ānas širdzī vėlniu turi.

синів побити «побити»: Приїхав додому чоловік, синів побив, погримав і прогнав їх. Не раз мені березовим прутом перепадає.

жарти показувати (водити) «пожартувати»: І я хотів пожартувати, але вони прибігли. Чоловік сидить на передку й жарти водить.

собака крові не злиже (кажуть, коли в сім’ї немає згоди): Як там уже б’ються, не ладнають, кажуть: яке там життя — собака крові не злиже.

собачого (одн. оруд. відм.) молока накапало «дуже кислий (про поганий суп)»: От і кисла капуста — собачого молока накапало.

собачим (одн. оруд. відм.) на хвіст покласти «марно, без користі пропасти»: Усю свою працю собаці на хвіст поклала, усе змарнувала. Вчитиметься, вчитиметься, собаці на хвіст покладе і занехає — і не буде науки.

собак пасти «бідувати, погано жити»: Як дитина не слухається, то батьки кажуть: не слухатимешся — доведеться собак пасти.

нюхати табаку «хропіти уві сні»: Чого ти, каже, табаку нюхаєш, так каже, наче носом шморгаєш і шморгаєш уві сні.

у той світ не понесеш «помираючи, із собою не забереш»: Так уже життя навчило людину: скільки маєш, стільки й отримуєш — у той світ не понесеш.

у той світ відійти «померти»: Та людина була вже стара, а тепер уже й зовсім дійшла до того, що відійшла у той світ.

хай буде на твоїй бабиній крамниці «хай буде по-твоєму (кажуть, коли не хочуть довго сперечатися)»: Хай буде на твоїй крамниці, роби як хочеш.

і вгорі, і внизу буває (кажуть про хитру людину): Хитра жінка: вона і вгорі, і внизу буває.

тільки на собаку зійшло «дуже поганий (про несмачний суп)»: Їсти не можна — тільки на собаку зійшло. Що це за їжа — тільки на собаку зійшло.

тільки в сльозах «дуже мало»: Тих бобів — тільки в сльозах.

тільки пляшечку напхав і корок заткнув (кажуть про п’яницю): Бідній дитині нікуди подітися: тільки пляшечку напхав і корок заткнув.

136

лише півня (одн. дав.) на кілках «дуже мало»: Я напряла трохи пряжі — лише півня на кілках.

лише крихта «дуже мало»: Такий крихітний клаптик луки, корова блукає — їсти нічого.

лише трохи дитину побити «не боляче бити»: Як мати б'є — то лише трохи дитину б'є. Мати ж лише трохи дитину б'є.

лише мишам розкошувати «дуже брудно»: Що це в нас таке брудне — самим мишам розкошувати.

лише цуценятам гнізда мостити «дуже безладно»: Ліжко недбало застелене — тільки цуценятам гнізда мостити.

лише смороду наробити «нікудишній (про старого, немічного)»: Я старий, тож лише смороду нароблю.

лише собакам сіно косити «нікудишній»: З нього людини не буде — хіба собакам сіно косити.

(заробити) лише тютюну понюхати «дуже мало (заробити)»: Заробив — тільки тютюну понюхав; що ж ти заробиш?

лише батька й матері бракує «дуже безладно»: Тут уже тільки батька й матері бракує [про безладний стіл], самий гармидер.

лише козенят пасти «дуже кепське, без трави»: Який же тут луг — самих козенят пасти.

лише вінок [і] плести (кажуть, коли хтось щось робить дуже добре, гарно): Йому тільки вінок та й плести — так гарно робить.

тишу зробити «замовкнути»: Усі стихли й слухають, як соловейки співають.

трирічного теляти роги (одн. дав.) роги повідпадають (кажуть про сильний мороз, можливий у березні): Березневий мороз — у трирічного теляти роги повідпадають.

три шкури здерти (з кого) «дуже використати когось»: Він хоче з мене три шкури здерти.

труба рости (витися) «дуже добре рости»: Що за врожай — усе росте трубою. Уся городина так гарно в'ється трубою.

мати вуха слухати (чути) «усі мають підкорятися»: Сказала співуха: якщо я скажу якесь слово, то всі мають слухати. Моє слово всі мають чути.

«порожнеча йому» «і того досить, дрібниці»: Tuščā jo, tebūi kap ānas sāko.

«у хліві народився і виріс» «темний, нічого не тямить»: Mā vīras tvartī gimīs, tvartī ir ažāugīs.

«у паркані — хмизина» «нікудишній»: Tokis jau tvorā žagarinė, tokis ultėlus (= ледар).

«пхати у вогонь» «шкодити, чинити лихо»: Kām tu nóri mani ugninī kiščie, āšei cik mēnasīs, kap ča.

«очі вола не досягають» «дуже добрі, густі; про зернові»: Ot rūgai — vūodas snūko neunkīs.

«давати перекусити качалкою» «бити»: Pōnas užkundzi kočėlū davinē.

«стояти за плечима» «бути близько»: Kū darisi, jau ir kitā bēdā už pečių stōvi.

«покласти дитині» «під час хрестин збирати гроші й подарунки для дитини»: Кажуть — raika vaikū padinkė — kūmas dūoda pinigū, kumā pirščināites, kū.

«вечір настав» «наближається смерть»: Коли я була молодою, [на Масницю] ми гойдалися (на гойдалках) якнайвище; коли гойдалися якнайвище, то льон мав бути довгим, а тепер уже вечір настав, нічого не вдієш.

«їсти хліб із сіллю» «жити в нужді»: Не слухаєш матусі, їси хліб із сіллю. Сам напросився на біду — то й бідуй: їж хліб із сіллю.

«органи зіпсувалися» «вже не може співати»: Бо вже органи зіпсувалися.

«ворон воронові (дав. одн.?) в очі не клює» «такий такого підтримує»: Він винен, аж надто затоптав бульбу, і все згоріло, але ворон воронові в очі не клює.

137

«ворона ховається» (про зернові — трохи підросли, вже чималі): Жито вже добряче підросло — ворона ховається. У Юрга в житах ворона ховалася — гарне жито. Пам’ятаю такі роки за днів Юрга, коли в житах ворона ховалася.

«ворона видніється» (про зернові — погані, невисокі): Ріденьке жито, і ворона видніється.

«стріляти ворон» «озиратися»: Райка не ворон стріляє, а навсібіч поглядає, так говорить мама, коли розсердиться.

«чорт [срати] пішов» «марно пішло, без користі»: Збирали-збирали майно, а його нема — чорт забрав. Хоч би й майно чорт забрав, а все одно збирали-збирали.

чорт стріляє з рушниці (кажуть, коли йде дощ): Коли дощ ллє, то чорт стріляє з рушниці (пор. пол. dubeltówka, білор. дубальтоўка).

«чортом принесений і покинутий» «нікчемний»: Якщо чоловік негідний, то кажуть: той чоловік чортом принесений і покинутий.

«чортове насіння» «погані вчинки, погані люди»: Чортове насіння не треба сіяти — воно розростається: знищуєш його, а воно все одно росте.

«чортове весілля» «сварки»: Коли чоловік і дружина не ладнають, то кажуть, що між ними чортове весілля.

«чортів не побачив» «нехай, гаразд»: Чортів не побачив — не візьму.

«чорти йдуть до лазні» (кажуть, коли дме сильний вітер): Коли дме сильний вітер, тоді кажуть — чорти йдуть до лазні.

«чорти здіймають весілля» (кажуть, коли дме сильний вітер): Ну, сьогодні чорти весілля справляють.

«чортів женити» «сваритися, лаятися»: За будь-якої нагоди — чортів женить.

«час, коли сонце заходить за теля» (кажуть, коли сонце вже невисоко, нижче висоти теляти): Коли сонце зайде за теля, підемо додому. Вже сонце зайшло за теля.

«возами не вивезти» «дуже багато»: Книжок у тебе — возами не вивезти.

«вітер виходить» «марно виходить, без користі»: Усі мої старання — самий біль: що не почну робити, все марно.

«один одному руки мити» «один одного підтримувати, допомагати одне одному»: Вони один одному руки миють.

одним шматком у горлі вдавитися (кажуть, коли вже не хочуть удруге виходити заміж чи одружуватися): А, мені вже досить — одним шматком у горлі вдавилася.

на одному подиху «без перепочинку, одним махом»: На одному подиху треба все висказати.

один недопалок викурити й виплюнути «дуже мало»: Скільки я тут набігався — один недопалок викурив та й виплюнув.

один за одним «дуже поспішаючи»: Коли вже Юрія, люди прокидаються і всі поспішають один за одним: хто перший встигне впоратися.

один-однісінький «зовсім сам»: Помер хлопець, був один-однісінький без батьків.

жити однією рукою «ладнати, жити в злагоді»: Вони живуть душа в душу.

дути в одну дудку «ладнати, жити в злагоді»: Вони дують в одну дудку.

одне око плаче, одне сміється «та сама людина зазнає всього»: Так уже буває: одне око плаче, одне сміється.

зростися з вовчою шкурою «бути неслухняним»: Він зрісся з вовчою шкурою.

кури [за десять років] вигребуть із гнойової купи «і через десять років дістану»: А, ще такого кавалера мені й кури за десять років вигребуть із гнойової купи.

138

носити постоли «ледве йти»: Simplas (= слабкий) батько, уже не може як слід і постолами носити.

обутися в постоли «збідніти»: Під час воєн і він, і інші взулися в постоли.

живіт на живіт гавкає «дуже зголоднів, голодний»: Хочу їсти — живіт на живіт гавкає.

кишки марш грають «дуже зголоднів, голодний»: Ото як голодний, то й скаржиться: от хочу їсти — кишки марш грають.

покласти в землю «поховати»: Одну [доньку] мала й ту поклала в землю.

єврей тулиться до носа «дрімає»: Ось, уже до тебе єврей тулиться до носа.

євреї лізуть (кажуть, коли ніс брудний, у соплях): Євреї лізуть, витрися, дитинко.

євреї проїхалися (кажуть, коли хтось дрімає): Тобою вже євреї проїхалися.

у євреїв болить голова (кажуть, коли дощить при сонці): Дощить із сонцем — у єврея голова болить.

дивитися на свій ніс «не втручатися куди не слід»: Е, не твоя справа, ти тільки на свій ніс дивися, а на чуже не дивись.

горланити на все поле «голосно кричати, верещати, говорити»: Чого ти горлаєш на все поле?

слова лягають, як карти «дуже гарно, красиво плаче»: Слова лягають, як карти.

не шукати слів у смітнику «бути красномовним»: Він не шукає слів у смітнику.

добирати слова «уникати непристойних слів»: З гостями стараюся добирати слова.

риби дали (кажуть, коли в сім'ї народжується дитина): Ще й каже: лелека приніс, а раніше — риба йому дала хлопчиків чи дівчинку.

в очах зірки мерехтять (скачуть) «дуже слабка»: Як голову нахилю, то в мене в очах зірки мерехтять. Я ще йду, а мені тільки шумить, шумить у вухах, а в очах зірки скачуть.

кінський щавель «кінський щавель, така трав’яниста рослина»: Кінський щавель зійшов тонкими листочками; коли виростає, то бувають насінинки червоні.

гнати овечок «така дитяча гра»: Як діти граються в гру — пасти овечок.

бабині кістки (попіл) (так кажуть, коли при місячному сяйві блищить сніг): І тепер, коли взимку місяць і сніг, то тут бабині кістки (ps.). А коли морози, то її попелясті крихти літають по снігу, ті бабині (ps.).

сльози бутелька «горілка»: Захотів і він сліз бутелька.

чистий четвер «перед Великоднем Великий четвер, коли вмивалися й чепурилися»: У Чистий четвер, поки сонце зайде, треба вже вмитися: перед Великоднем цей четвер — Чистий.

яйце для Дерляуса «яйце, запечене в булочці, з якою на Юрія обходять поля»: Поки господиня не повернеться, ніхто булочок не їсть, а коли вона повернеться, кладе булочку — розрізає; господиня сама має їсти яйце для Дерляуса.

божа корівка «сонечко»: Спіймай божу корівку, поклади на долоню й скажи: якщо буде дощ, то сиди, якщо не буде дощу, то відлети.

божа роса «слабка, поживно бідна їжа»: Що тут їстимеш із тим молоком — божу росу: вип’єш молока — не наїсися.

принести дров «така дитяча гра; стукати лобом об двері».

назбирати ялинці «така дитяча гра»: Чим ти прикрасиш ялинку — цукерками. А потім усі хто цукерку, хто що дає, та всякі негарні речі.

гервецька ворона (так кажуть про нерозумного, нетямущого, нікчемного): Щойно її побачать, одразу кажуть: «Глянь, гервецька ворона йде».

139

Роса Йона «роса вранці на Івана Купала»: На Івана Купала зранку не можна виганяти худобу, щоб вона не вийшла на росу, бо якщо худоба вийде на росу на Івана Купала, то молоко пропаде, і тоді вже буде без молока.

Йосип — брехун (про мінливу погоду після Йосипа (19 березня): Йосип — брехун: бреше — то зима, бреше — то весна.

Роса Юрія «перша роса навесні; роса вранці на Юрія»: Раїка вже може гнати корів на поле по росі на Юрія. Корови стоятимуть у хліві до роси на Юрія.

заячі бульби «великий очиток (Sedum maximum)»: Заячі бульби — це товсті листки, ростуть у полі.

заячі русквіни «кислиця (Oxalis)».

заячі боби «така лісова рослина»: Заячі боби, як квасоля в лісі, невисокі, наче листочки квасолі.

корінні зуби «корінні зуби»: Дитині вже болять корінні зуби.

хрещениця «дівчинка, яку несли хрестити; похресниця»: Вона моя похресниця.

круглі м’яти «такий різновид м’яти (Mentha)»: Круглі м’яти — це лікарські рослини.

глухі глухокропиви «глухі кропиви»: Глухі кропиви не жалять, їхнє листя не шкодить рукам.

дикі полини «полин»: Дикі полини виростають великими: вони є лікарськими рослинами.

маргутис-касоціус «садова рослина, схожа на осоку, з білими поздовжніми смужками на листі».

ведмежі стручки «така лісова рослина»: Ведмежі стручки ростуть у лісі, такі самі, як горох. Підемо до лісу, назбираємо ведмежих стручків, їх корови добре їдять.

дерев’яний жук «хрущ (Melolontha melolontha)»: Дерев’яний жук увечері вибирається.

дерев’яна коза «сарна»: Дерев’яна коза буває в лісі, така гарна: стрибає, стрибає та й утікає.

пташина дорога «світла смуга, що простягається небом»: Де багато зірок, те називається пташиною дорогою. Ну, і всі птахи летять цією дорогою в теплі краї.

широка м’ята «такий вид м’яти (Mentha)»: Широка м’ята дуже пахне, листки широкі.

житня відьма «страховисько, відьма, що живе в житі»: Житня відьма, щойно жито починає красуватися (пор. біл. красоваться), вона й блукає, шукає, де б дитину схопити [так лякають дітей].

холодна (холодна м’ята) «перцева м’ята (Mentha)»: Це м’ята холодна — що їсти, аж ніс зводить. Холодна м’ята — як скуштуєш, у роті холодно-холодно.

сорочий хміль «пухирник»: Сорочий хміль — це така трава. Воронячий хміль, у яких буряках починає лізти стебло.

льон найсвятіших панянок «така лугова квітка»: Льон, та льон найсвятіших панянок, курчавий, наче кучері.

льон святого Йоана «така дика рослина»: Льон святого Йоана жовто цвіте в липні — наприкінці червня на межі поля.

будувати міст «така гра»: — Стою, стою — міст будую. — Навіщо тобі? — Балки...

борода чорта «чорні корінці дрібних папоротей, які варять від переляку»: Борода чорта, коли перелякався.

гороб’ячі стебла «така дика рослина»: Гороб’ячі стебла — це дика рослина, більша; тонка росте на стернищі, тонка-тонка, гілляста.

140

ФРАЗЕОЛОГІЗМИ ГЕРВЯТСЬКОЇ ГОВІРКИ

И. ЛИПСКЕНЕ

Резюме

У першій частині статті подано короткий огляд фразеологізмів гервятської литовської говірки. Зазначається, що за своєю лексичною структурою більшість фразеологізмів говірки пов’язані з фразеологізмами інших литовських говірок і навіть інших мов, оскільки до їхнього складу входять слова з однаковим лексичним значенням, наприклад, очі, вуха, зуби, голова, язик, ніс, рука, серце.

До складу фразеологізму іноді входять слова, характерніші для самої гервятської говірки, наприклад, akis apstумti (у літературній мові apdumti) «обдурити», rakštis (у літературній мові karštas) regėti «скоро помирати».

Крім того, у говірці трапляються фразеологізми і з новішими словами, найімовірніше запозиченими з литовської літературної мови.

Зазначається, що фразеологізми говірки виникли не одночасно. Вважається, що найархаїчнішими слід вважати ті, до складу яких входять назви частин людського тіла, наприклад, akis plėšyti «суперечити», burna praverti «почати говорити». До давніших слід віднести й фразеологізми, пов’язані зі старовинними звичаями говірки. Новішими, можливо, слід вважати фразеологізми, що виникли зі скорочених прислів’їв і приказок, наприклад, nevyk dievo medin (пор. прислів’я nevyk dievo medin su rančiu (ramčiu), ba nesupraśysi ir su pyragu), а також суто місцеві фразеологізми, відомі лише в одній гервятській говірці. Зазначається, що деякі фразеологізми говірки поступово змінюються або й зовсім забуваються. Вважається, що з часом насамперед зникнуть фразеологізми, тісно пов’язані зі старовинними звичаями, адже поступово зникають і самі ці звичаї.

Зазначається, що деякі фразеологізми в говірці вживаються як синоніми, наприклад, kar plostais (vištom, vyžais) drebia (verčia, sniega) «падає сніг дуже великими пластівцями».

Коротко згадуються й деякі стилістичні особливості фразеологізмів говірки.

У другій частині статті наводяться конкретні фразеологізми гервятської говірки.

141