Група, підгрупа | Сукняні | Костюмні | * | кількість |% | кількість |% | кількість

2) літературні герої | — | — | 1 | 14,29 | 2

3) міфологічні імена | 1 | 5,00 | 2 | 28,57 | 5

4) різні | 1 | 5,00 | 3 | 42,85 | 5

Усього | 20 | 100,00 | 7 | 100,00 | 37

VII. Поняття духовної діяльності й творчості людей:

1) музика | — | — | 1 | 50,00 | 2

2) мистецтво | — | — | — | — | 1

3) спорт | — | — | — | — | 1

4) духовні стани, думки, почуття людей | — | — | — | — | 1

5) різні | — | — | 1 | 50,00 | —

Усього | — | — | 2 | 100,00 | 5

A. Montvilienė

Видання про французьку медичну термінологію

Širkienė V. Prancūzų kalbos medicininė terminija. – V., 1977, 88 p. [Lietuvos TSR aukštojo ir specialiojo vidurinio mokslo ministerija. Kauno medicinos institutas].

Викладачі іноземних мов Каунаського медичного інституту підготували й видали чимало навчальних словничків медичних термінів, призначених для студентів цього інституту. Така діяльність викладачів цілком заслуговує на підтримку й заохочення. Навчальні словники та словнички термінів — це не лише важлива допоміжна література для студентів: вони можуть допомогти впорядковувати, уніфікувати й запроваджувати у вжиток нормативні правильні терміни, усувати недоліки термінології та виявляти її прогалини. Отже, належно укладений навчальний словничок термінів, узгоджений із фахівцями відповідної галузі (у цьому разі медицини) та мовознавцями-термінологами, може ефективно сприяти вдосконаленню термінології відповідної галузі. Особливо це стосується термінології тих галузей науки (зокрема й медицини), для яких немає великих литовських тлумачних словників і нормативних перекладних словників відповідними мовами.

240

Таблиця 4 (продовження)

Пальтові | Драпірувальні | Меблів | Усього% | кількість |% | кількість |% | кількість |% 5,41 | 6 | 50,00 | — | — | 9 | 11,84 13,51 | 1 | 8,33 | — | — | 9 | 11,84 13,51 | 2 | 16,67 | — | — | 11 | 14,48 100,00 | 12 | 100,00 | — | — | 76 | 100,00 40,00 | — | — | 1 | 25,00 | 4 | 36,36 20,00 | — | — | 1 | 25,00 | 2 | 18,18 20,00 | — | — | — | — | 1 | 9,09 20,00 | — | — | 2 | 50,00 | 3 | 27,28 — | — | — | — | — | 1 | 9,09 100,00 | — | — | 4 | 100,00 | 11 | 100,00

На жаль, навчальні словники термінів зазвичай не рецензують ані до виходу, ані після видання. Через це цінність цих видань і їхнє значення для впорядкування термінології відповідної галузі та навчання поки що не дістали широкого висвітлення. Праця В. Шіркене «Медична термінологія французької мови» призначена для студентів старших курсів. Видання складається з трьох розділів. У першому розділі «Словотвір французької мови» (с. 5–30) подано найважливіші способи й типи творення французьких слів (передусім медичних термінів). Тут читач знайде чимало префіксів і суфіксів, уживаних у французькій мові, показано характерніші типи творення складних слів, наведено список міжнародних терміноелементів, уживаних у медичній термінології, з прикладами слів, до складу яких вони входять. У другому розділі під назвою «Додатки» вміщено невелику добірку французьких фразеологізмів, прикладів рецептів і анотацій. Крім того, корисними є списки скорочень, уживаних у рецептах, і абревіатур, що трапляються в медичній літературі. Третій, найбільший розділ книжечки становить «Французько-литовський медичний словничок». У передмові авторка пише, що цей словничок є продовженням виданого 1966 року «Dictionnaire franco–li-

241

tuanien de médecine» і що в ньому зібрано слова, які «часто трапляються під час читання оригінальних медичних журналів: „La nouvelle presse médicale“, „Science et vie“ та ін.». Структуру видання авторка добре продумала.

Студент-медик, а зрештою й лікар, який читає французьку медичну літературу, охоче користуватиметься цим виданням, сподіваючись знайти потрібну інформацію. Безперечно, чимало такої інформації він знайде, хоча, звісно, у порівняно невеликій книжечці її обсяг значно обмежений. Тому відбір інформації для таких видань є особливо актуальним. Важливо також правильно визначити співвідношення із загальними перекладними (французько-литовськими) словниками.

Навчальний словник термінів (особливо словничок) має доповнювати загальний словник, передусім подаючи ту спеціальну лексику, яку до загальних словників зовсім не включають або включають дуже обмежено. Зрештою, цінність таких навчальних видань безпосередньо залежить від точності вміщеного матеріалу, продуманості й послідовності його лексикографічного подання. Ну й, звісно, не можна забувати також про правильність мови. Кожен навчальний посібник має сприяти формуванню навичок правильного мовлення (зокрема й рідною мовою). Отже, забезпечити високий рівень мовної культури видань, що готуються, — обов’язок кожного автора.

Галузь термінології, як і галузь, до якої належить лексика, що розглядається або подається, у литовській мові слід називати не прикметником, а родовим відмінком іменника. Тому сама назва видання заслуговує на осуд — найкраще підійшла б назва «Французька медична термінологія». Також слід виправити вжиті в «Передмові» видання сполуки медицинські (= медичні) слова, медицинські (= медичні) абревіатури, медицинська (= медична) література. Слід виправити також назву третього розділу «Французько-литовський медицинський (= медичний) словничок» і сполуку анатомічні (= анатомії) терміни, ужиту на с. 12. Чимало мовних аспектів, що потребують уточнення, можна виявити й у поясненнях значень термінів. Наприклад, часто вживається іменник відсутність, хоча доречніше було б неволодіння, пор. abrachie f – відсутність рук¹, assite f – відсутність апетиту 50 та ін.

У мовознавстві розрізняють терміни абревіатура і скорочення. У рецептах найчастіше вживаються скорочення. У виданні також наведено невелику добірку французьких скорочень, уживаних у рецептах, але авторка безпідставно називає їх абревіатурами (с. 36). У книжечці вжито й чимало інших невдалих або зовсім незвичних для литовського мовознавства термінів. Наприклад, у термінологічній літературі такі словотворчі частини термінів, як auto-, -graphe «-граф», -logue «-лог», macro- «макро-», micro- «мікро-», pneumo- тощо, називають міжнародними терміноелементами. Запропоноване авторкою їх найменування «сполучними формами складних слів латинського й грецького походження» (с. 3), «сполучними формами складних міжнародних медичних слів» (с. 20) або «словотворчими компонентами складних міжнародних медичних слів» (с. 20) є цілком неточним, не відповідає звичному вживанню відповідних слів чи термінів (наприклад, форма) у мовознавчій літературі й тому неприйнятне. Значною новацією сучасної термінології (до того ж зовсім непотрібною) є також називання словоскладання, або творення складних слів (термінів), словосполученням (с. 5, 19).

¹ Цифри, наведені біля прикладів, позначають сторінки рецензованого видання, на яких розміщено ці приклади.

242

До пояснення словотвору можна чимало чого закинути. У виданні, здається, не зовсім зважають на синхронний словотвір самої французької мови, через що виділено такі афікси, яких синхронно не може бути, оскільки відповідні слова не членуються за словотвірною структурою, а отже, не вважаються похідними. Це стосується наведених у книжечці префіксів abs- (abstinence f 6), ac- (accablement m, accident m, accouchement m 6), ana- (anabiose f, anatomie f 7), ante- (antecedent, antenatal 7), apo- (apocrine, apophyse f 7), cata- (catabolisme m, catamnèse f 7), di- (diplégie f, dipode 8), méta- (métabolisme m, métaplasie f, métastase f 9), péri- (péricarde m, périoste m 10), sym-, syn- (symbiose f, synchrone, syndrome m 11) тощо. У літературі з французького словотвору зазначені афікси зазвичай не виділяють, оскільки слова, що їх містять, є неподільними запозиченнями. І сама авторка в окремих випадках, очевидно, не має чіткого уявлення про словотвірну інтерпретацію певних термінів: наприклад, термін anatomie f в одному місці вважається похідним від неіснуючого префікса ana- (с. 7), а в іншому зараховується до похідних із суфіксом -ie (с. 13). Дещо точніше у виданні виділено французькі суфікси, але й тут трапляються очевидні помилки: наприклад, invistigateur m має суфікс -ateur, а не -eur (с. 11); allaitement m, amaigrissement m, développement m слід віднести до утворень із суфіксом -ement, а не -ment (с. 14); auscultation f, dégénération f (=dégénération), excoriation f, inhalation f утворені за допомогою суфікса -ation, а не -ion (с. 14). Не можна вважати абстрактними іменниками, утвореними від дієслів, похідні з суфіксом -ure: denture f, fracture f, jointure f, ligature f, teinture f. Отже, з усіх слів із цим суфіксом, наведених на с. 15, справжнім похідним від дієслова є лише brûlure f (=brûlure). Похідне denture f є збірною назвою. Слова fracture f, jointure f, ligature f вважаються запозиченнями з латинської мови; тут виділяється книжний суфікс (-a)ture². Дієслова certifier, justifier, vivifier мають не неіснуючий суфікс -fier (с. 18), а -ifier.

Неточне розуміння словотвірних відношень французьких слів у деяких випадках засвідчують і такі приклади, коли неправильно визначено спосіб словотворення окремих слів. Наприклад, у книжечці comparaison f, coopération f, очевидно, вважаються похідними від префіксів com-, co- (с. 7), однак ці слова є очевидними віддієслівними абстрактними іменниками, утвореними за допомогою суфіксів -aison і -ation. До того самого словотвірного типу на -ation належать і réanimation f, яке в книжечці вважається похідним із префіксом ré- (с. 10), та transplantation f, подане як похідне з префіксом trans- (с. 11). Таких хибних словотвірних інтерпретацій є також дещо більше.

Серед прикладів суфіксів прикметників наведено й іменники, наприклад: absorbants m pl «поглинальні, абсорбувальні речовини» 15, antibiotiques m pl «антибіотики» 17, diabétique m «хворий на діабет» 15, cardiaque m «хворий на серцеву хворобу» 17 (до речі, незрозуміло, чому останній приклад вважається похідним із суфіксом -ique). Серед прикладів складних прикметників також наведено іменники — обидва приклади, що мають ілюструвати тип із першим прикметниковим і другим іменниковим компонентом (clavie-voie «отвір, проміжок», rouge-gorge «снігур» 20).

² Штейнберг Н. М. Аффиксальное словообразование во французском языке. — Л., 1976, с. 62, 64.

243

Терміни, що містять міжнародні терміноелементи, авторка видання вважає складними словами, однак серед наведених прикладів трапляються й суфіксальні похідні, наприклад: cardiaque «серцевий», cardiaque m «хворий на серце» 21, entérite f «запалення тонких кишок» 22. Дуже сумнівним є спосіб пояснення значення цих елементів: частини слів, які у виданні функціонують як морфеми, перекладаються українською окремими словами, наприклад: -algie «біль, болючість» 20, anthropo- «людина» 20, auto- «сам» 22, bio- «життя» 21, -fuge «властивість» 22, -gene «походження» 22 тощо.

Також впадає в око, що певна (в окремих випадках порівняно значна) частина прикладів, наведених у розділі праці, не є медичними термінами, наприклад: condisciple m «учень» 7, illettré «неписьменний, неписьменний» 6, contradiction f «суперечність» 8, Géorgien m «грузин» 11, Italien m «італієць» 11, Lituanien m «литовець» 11, courtoisie f «ввічливість» 13, colossal «велетенський» 15, développement m «розвиток» 14, blanchâtre «білуватий» 16, grisâtre «сіруватий» 16, annuel «щорічний» 16, pensif «замислений» 17, barbu «бородатий» 17, poilu «волохатий, кудлатий» 17, balayer «підмітати» 17, caractériser «характеризувати, описувати» 18, douzaine «дюжина» 18, vingtaine «близько двадцяти, двадцять років» 18, millénaire «тисячний, тисячолітній» 18, triple «потрійний» 18, batterave «буряк» 19, timbre-poste «поштова марка» 19, portemanteau «вішалка» 19, après-midi «післяобідній час» 20, hexagone «шестикутник» 23, insectivore «комахоїд» 30 тощо. У спеціальному навчальному посібнику, мабуть, корисніше було б навести різноманітніші приклади словотвору термінів. Велика кількість нетермінологічної лексики може також вводити в оману людину, яка шукає в такій книжечці відповіді на незрозумілі запитання, адже подати в ній усі потрібні слова все одно неможливо. До речі, те саме можна закинути й словничку, який становить більшу частину видання. І тут зібрано порівняно чимало загальнонаукових термінів і навіть звичайних слів, які легко знайти у загальних перекладних словниках і без яких студент чи дипломований медик не зможе обійтися, навіть маючи рецензоване видання. Наприклад: amplifier «розширювати, збільшувати» 49, anfractueux «звивистий, нерівний, кривий» 49, assurance f «запевнення, гарантія; страхування» 50, attrait m «привабливість» 51, bab(e)urre m «сколотини» 51, bénéficier «мати користь» 51, by-pass m «обхід; об’їзний шлях» 52, bref «короткий» 52, chaux f «вапно» 53, chute f «падіння» 53, compte-rendu m «звіт, протокол» 54, craquement m «хрускіт, тріск» 55, crépitations f «1. хрускіт, скрип; 2. хрипи» 55, déclenchement m «початок, виникнення» 56, dôme m «купол, склепіння» 58, embarras m «труднощі, перешкода» 59, envisager «передбачити» 60, équin «кінський» 60, estival «літній» 61, état m «стан, положення» 61, ethnie f «нація» 61, jouissance f «насолода, розвага» 68, laps m de temps «короткий проміжок часу» 69, mesure f «1. вимірювання; 2. міра; розмір; 3. засіб» 71, monstre m «чудовисько» 72, moyen m «засіб» 72, moustique m «комар» 72, néfaste «нещасний» 73, obsédant «нав’язливий» 74, plan «рівний, плоский» 77, plat «плоский, рівний» 77, quadragénaire «сорокарічний» 79, qualité f «якість» 79, quantité f «кількість» 79, récent «недавно здійснений, недавній, останній, новий» 79, souche f «штам» 82, taux m «1. відсотки; 2. пропорція; 3. коефіцієнт; 4. темп» 83, volupté f «хтивість» 85, zéro m «нуль» 86 тощо.

244

Користувачеві, мабуть, і на думку не спаде шукати в цьому словничку багато таких слів.

З огляду на те, що словничок зовсім невеликий — у ньому пояснено лише майже 1100 французьких слів, — найкраще, здається, було б подати в ньому тільки спеціальні медичні терміни, приділивши найбільше уваги тим, яких немає у загальних перекладних французько-литовських словниках. Такий відбір термінів (термінів, наведених у словнику) був би дуже зручним і корисним для користувача — він чітко знав би, що і де шукати. Нетермінологічна лексика та загальнонаукові терміни, вміщені до термінологічної частини невеликого словника, знижують його інформативність щодо термінології відповідної галузі, а водночас і його цінність. Отже, термінологічний корпус термінологічних та інших спеціальних словників, зокрема навчальних, слід формувати, дуже ретельно відбираючи наявну лексику.

Той самий принцип укладання словників такого типу порушується і тоді, коли не відбирають литовські відповідники слів іншої мови (у цьому разі французької). Слова, як відомо, здебільшого багатозначні. Недоречно в спеціальному словнику термінів наводити всі значення слова, включеного до термінологічного корпусу. Тут слід подавати лише термінологічні значення відповідної галузі, інакше кажучи, до терміна однієї мови потрібно дібрати відповідник другої. Зрозуміло, це не означає, що, наприклад, кожен французький медичний термін обов’язково матиме лише один литовський відповідник. Через різні умови формування термінологічних систем, неоднаковий обсяг значень слів, а також внутрішні особливості лексики й номінації самих мов, нерідко буває кілька відповідників, доводиться розмежовувати значення перекладних термінів тощо. З іншого боку, неминуче доводиться зважати на поширені синоніми або дублети, і ці явища в різних мовах нерідко також не є і не можуть бути цілком однаковими. Однак наведені відповідники мають належати до тієї самої термінології або її галузі, а інші значення, передусім нетермінологічні, слід залишати поза увагою. У словничку В. Ширкене «Медична термінологія французької мови» з цього погляду, щоправда, зловживають не надто, однак усе ж трапляються випадки, коли подано й значення слів (вже не термінів), що не належать до медичної термінології, наприклад: attitude f «1. положення тіла; 2. постава; поведінка; 3. погляд» 50, concevoir «1. завагітніти, стати вагітною (=вагітній); 2. усвідомити, зрозуміти» 54, débordement m «розлив, повінь» 56, délai m «1. затримка; перешкода; затримання; 2. час, строк» 57, dénuement m «1. нестача; 2. злидні» 57, dépôt m «1. сховище; 2. осад» 57, écaille f «1. луска; 2. плівка» 58, nébuleux «1. хмарний, похмурий; 2. понурий, сумний» 73, terrain m «1. місцевість; 2. ґрунт; 3. (організму) конституція» 83, tournesol m «1. соняшник; 2. лакмусовий папірець» 84, tranche f «скибка; пластинка; край» 84 та ін.

Серед значних недоліків рецензованого навчального видання слід вважати те, що порівняно часто подаються не литовські відповідники французьких термінів, а певні пояснення. Так чинять не лише в тих випадках, коли литовського терміна немає (у таких випадках без допомоги лікарів-фахівців викладач мови не повинен був би укладати терміни. Укладачеві слід було б отримати пропозиції, схвалені найвідомішими фахівцями відповідної галузі та термінологічною комісією), а й тоді, коли вже є усталені терміни, якими користуються всі. Авторку видання варто дорікнути за те, що вона, мабуть, не радилася зі спе-

245

фахівцями і, зрештою, за те, що в принципах укладання словника не пояснила (до речі, самих цих принципів узагалі не включила), як і в яких випадках тлумачиться значення та як його подано у словнику, щоб воно не змішувалося зі справжніми відповідниками. Авторці, звичайно, не годилося самій створювати, укладати нові терміни чи вводити запозичення навіть у тому разі, якби в литовській медичній термінології не були названі такі поняття, позначені французькими термінами, як abréaction f «прояв забутих емоцій у свідомості» 47, aéropéritoine m «скупчення повітря або газів у черевній порожнині» 48, atélectase, atélectasie f «нестача повітря в альвеолах легень» 50, catamnèse f «відомості про хворого після його виписки з лікарні» 53, dipsomanie f «хвороблива пристрасть до алкоголю, періодичне пияцтво» 58, électrocution f «ураження організму електричним струмом, смерть від електричного струму» 59, gâtisme m «нетримання сечі або калу» 63, hypoxémie, hypoxie f «недостатній вміст кисню в тканинах» 66, kopiopie f «швидка втома м’язів ока під час розглядання предметів зблизька» 68, linkage m «зчеплення двох або більше генів в одній хромосомі» 69, monopagie f «головний біль лише в одному місці» 72, oestromanie f «хворобливий статевий потяг у жінок або чоловіків» 74, péripwème m «утворення гнійника навколо органа» 76, réinversion f «відновлення нормального положення органа» 80 та ін. Однак консультація відомих медичних фахівців необхідна й у таких випадках — вони принаймні допоможуть точно з’ясувати, чи немає терміна, уживаного для цього поняття³.

Зовсім невиправдано вдаватися до описових визначень термінів і тоді, коли є усталені терміни (іноді навіть дуже широко відомі). Наприклад: déontologie f — етика лікаря, наука про права та обов’язки лікаря 57 (=деонтологія), écologie f — наука про взаємини організму з довкіллям 59 (=екологія), électrophorèse f — переміщення електрично заряджених колоїдних частинок під дією електричного струму; потрапляння ліків в організм під дією електричного струму 59 (=електрофорез), gériatrie f — наука про хвороби старості 63 (=геріатрія), orgasme m — найвищий ступінь відчуття пристрасті 75 (=оргазм), zoonoses f pl — заразні хвороби тварин, що передаються людині 86 (=зоонози). Багато таких прикладів є і в розділі словотвору, наприклад: amylase f — фермент, що розщеплює крохмаль 12 (=амілаза), asystolie f — порушення функції правого шлуночка серця 13 (=асистолія), carboxylase f — фермент, що відщеплює вугільну кислоту від кетонових кислот 12 (=карбоксилаза), cardiogramme m — графічне зображення рухів серця 21 (=кардіограма), cytologie f — наука про клітини 22 (=цитологія), diabétique m — хворий на діабет 17 (=діабетик), gastroscope m — прилад для обстеження шлунка 28 (=гастроскоп), gynécologue m — фахівець із жіночих хвороб 23, лікар із жіночих хвороб 24 (=гінеколог), hémoglobine f — барвна речовина крові 23 (=гемоглобін), otoscope m — прилад для обстеження вух 28 (=отоскоп), pédiatrie f — наука про дитячі хвороби 27 (=педіатрія), pharmacopée f — офіційний посібник фармацевтів 27 (=фармакопея), stomatologie f — наука про захворювання органів ротової порожнини 29 (=стоматологія) та ін. Таке ігнорування відомих і широко вживаних термінів (частина з них постійно вживається навіть у звичайному мовленні), їх

³ До речі, у словничку «Медичні терміни» В. Астраускаса, С. Бізулевічюса, С. Павільоніса та ін. (В., 1980) майже в усіх згаданих тут випадках наведено міжнародні терміни. Отже, фахівцям відомі і ці поняття, і їхні назви.

246

Заміна поясненнями вводить в оману менш досвідченого читача (наприклад, студента), адже можна подумати, що з якихось причин ці міжнародні терміни не вживаються в литовській медичній термінології (до речі, майже всі ці терміни наведено в призначеному для широкої публіки «Словнику міжнародних слів» (В., 1969), їх уживають у науково-популярній літературі та періодиці). Отже, така практика подання розглядуваних термінів у словничку шкодить упровадженню та викладанню нормативних термінів.

Оскільки подання термінів і пояснень до їхніх значень у виданні лексикографічно не диференційоване, студентові буде незрозуміло, чи є додані пояснення якимись розгорнутими синонімами термінів, чи ні (до речі, незрозуміло, як це розуміє і сама авторка). У виданні багато що відокремлено комою, і через це виникає чимало плутанини. Напр.: aéropathie f — захворювання, спричинене змінами атмосферного тиску, кесонна хвороба 48, cafard m — похмурий настрій, депресія 52, caquesangue f — кривава діарея, дизентерія 53, cinération f — спалення трупа, кремація 53, clearance f — коефіцієнт ниркової фільтрації, кліренс 54, sepsis f — тяжке інфекційне захворювання, зараження крові 81, cardiologue m — кардіолог, лікар із серцевих захворювань 24, éthologie f — етологія, наука про характер 61, incrétologie f — ендокринологія, наука про залози внутрішньої секреції 67, intercadense f — перебої, порушення серцевого ритму 67, mogiphonie f — спазм голосових зв’язок, труднощі під час мовлення 71, sudamina m pl — пітниця, висипання у вигляді білуватих пухирців 82 та ін. Якщо вважалося, що користувачеві видання ці терміни будуть незрозумілі й потребуватимуть пояснень, то чому це робиться так непослідовно (в одних випадках спочатку термін, в інших — пояснення) і чому ті пояснення (якщо сама авторка відрізняє їх від термінів) подано так само, як терміни? Це серйозний недолік укладання розглядуваного видання.

У виданні наведено жменьку фразеологізмів. Авторка обмежується поясненням їхнього значення і зовсім не шукає литовських відповідників. Це, звісно, допомагає тому, хто навчається, зрозуміти фразеологізми іншої мови, але не допомагає навчитися перекладати їх литовською. Отже, у цьому випадку видання виконує лише половину роботи (звісно, це стосується тільки справжніх фразеологізмів; не всі наведені у виданні приклади є фразеологізмами, а переклад останніх, зрозуміло, не становить жодних додаткових труднощів).

Отже, у навчальному посібнику, укладеному В. Ширкене, є прогалини й недоліки лексикографічної роботи. До них слід додати й те, що литовські відповідники не розподілено за наголосом. З огляду на доволі низьку культуру наголошування серед медиків, випускати словнички без позначення наголосу аж ніяк не можна виправдати. Хоча рецензоване видання призначене для навчання іноземної мови, загалом це засіб вивчення мов. Такі видання мають допомагати опановувати не лише правильну іноземну мову, а й взірцеву рідну мову.

На завершення слід додати, що такі навчальні посібники дуже потрібні, і дуже добре, що викладачі вищих навчальних закладів беруться їх укладати.

St. Keinys

247