LIETUVIŲ KALBOS SPECIALIOJI LEKSIKA

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, XXII (1983)

Огляди, рецензії

ЛИТОВСЬКА ПРАГМОНОМІКА ТКАНИН

1. Вступні зауваги

1.1. Прагмонім — слово грецького походження (pragma «річ, товар», onoma «ім’я»), що означає власну назву товару. Деякі мовознавці відносять прагмоніміку до ономастики¹, проте насправді місце слів цього різновиду в лексичній системі мови є досить проблематичним.

Прагмоніми використовувалися ще в Стародавньому Римі, Іспанії, Єгипті. Вважають, що однією з найдавніших форм прагмонімів був антропонім — ім’я майстра. Виробник позначав своїм ім’ям виготовлені вироби (зброю, музичні інструменти, посуд тощо), вирізьблюючи на них знак, ставлячи клеймо тощо. Такі знаки використовувалися аж до XVII ст. Однак згодом, із розвитком торгівлі, збільшувалися обсяги виробництва товарів, розширювався їхній асортимент. Імені майстра стало недостатньо для прагмоніміки. Через це почали використовувати імена видатних людей, міфологічних істот, літературних героїв, топоніми тощо. Згодом настала черга й загальних іменників. Власними назвами товарів стають найменування дорогоцінного каміння, астрономічних і метеорологічних явищ, тварин тощо².

У нашу добу швидкого економічного розвитку разом із численними новими товарами з’являється й безліч власних назв, що їх називають. Нині неможливо обійтися лише термінами, що позначають родові поняття (наприклад, велосипед, фотоапарат, телевізор тощо), або лише видовими назвами (наприклад, жіночий велосипед, кольоровий телевізор тощо), оскільки для кожного виду виробляють безліч різноманітних різновидів. Отже, прагмонім нині слугує своєрідним доповненням до видової назви товару. Не дивно, що власні назви товарів у всьому світі обчислюються мільйонами. Їх значно більше, ніж слів у будь-якій мові. Адже згідно з чинними правилами й стандартами товари однієї групи не можуть мати однакових або подібних прагмонімів.

1.2. Власні назви виконують переважно називну функцію, а прагмоніми насамперед мають виконувати атрактивну (приваблювальну, зацікавлювальну) та естетичну функції. Тому важливою вимогою є те, щоб слово, яке виступає прагмонімом, асоціювалося з виробом, прямо чи опосередковано пов’язувалося з його призначенням, властивостями, зовнішнім виглядом, тобто виражало його суть. Власні назви товарів мають бути зрозумілими за значенням, однозначними, легко запам’ятовуватися, легко вимовлятися й бути якомога коротшими. Безперечно,

¹ Комолова З. П. Семантическая мотивированность прагмонимов. – Проблемы семантики. – М.: Наука, 1974, с. 333; Москович В. А. Товарные знаки. – В кн.: Ономастика. М., 1969, с. 251.

² Москович В. А. Товарные знаки. – Указ. соч., с. 252; Цепелевецкий А. М. Нужная книга. – Вопросы изобретательства, 1967, № 5, с. 54–55.

224

Слова з негативним емоційним забарвленням не стають прагмонімами³. Вважають, що не слід створювати абревіатурні прагмоніми, оскільки їх важко запам’ятати, незручно вимовляти тощо⁴.

Під час створення прагмонімів важливим є питання їхньої мотивації. Радянська мовознавиця З. Комолова, досліджуючи прагмоніми різних мов, встановила, що існують власні назви товарів, створені на основі тих самих чинників семантичної мотивації. На думку авторки, це дає змогу говорити про універсалії прагмоніміки. Наведено приклади таких універсалій: 1) розмір виробу, наприклад: моторолер «Малыш»; 2) матеріал, який є одним зі складників виробу, наприклад: цукерки «Ликерная»; 3) людина або предмет, для якого призначений виріб, наприклад: портативна газова плита «Турист»; 4) якість виробу, наприклад: «Лучший» — засіб для чищення металевих виробів; 5) функція виробу: «Мехочистка» — засіб для чищення кольорового штучного хутра; 6) місце виготовлення виробу, наприклад, холодильник «Пенза»; 7) фабрика, що випускає виріб, наприклад: трактор «Кировец»; 8) предмет із того самого «загону», що й «носій» прагмоніма, наприклад: радіола «Симфония», «Гамма»; 9) особа, твір, подія, герой, географічний об’єкт тощо, увічненню яких присвячено виріб, як-от: цукерки «Спартак», годинник «Антарктида»⁵. Безперечно, зважаючи на велику кількість і різноманітність товарів, можна стверджувати, що цей перелік універсалій не є вичерпним. Мабуть, авторка цього й не прагнула. Вона лише хотіла показати деякі загальні моделі семантичної мотивації прагмонімів.

Мета цієї статті — розглянути прагмоніміку литовських тканин однієї товарної групи за період 1950–1979 рр.⁶ (До 1950 р. виготовляли лише кілька тканин із власними назвами. Це вовняна платтяна тканина «Люкс» і драп «Балтика».) Основну увагу приділено аналізу семантичних груп слів — джерел походження прагмонімів тканин, із розглядом питання про придатність цих джерел для прагмоніміки тканин. У статті показано зміну кількості власних назв тканин, розглянуто чинники їхньої мотивації, подано рекомендації щодо створення прагмонімів тканин⁸.

2. Огляд прагмоніміки литовських тканин

2.1. За даними прейскурантів роздрібних цін на тканини, державних стандартів, технічних умов і технічних описів, у 1950–1979 рр. у республіці прагмонімами називали 789 тканин: 411 вовняних, 358 шовкових, 11 лляних і 9 бавовняних.

³ Москович В. А. Указ. соч., с. 253.

⁴ Савин-Лазарева Э. С. Вопросы выбора товарных знаков. — Вопросы изобретательства, 1967, № 6, с. 50.

⁵ Комолова З. П. Указ. соч., с. 337–338.

⁶ Приклади взято з альбомів зразків тканин Міністерства легкої промисловості Литовської РСР, журналу реєстрації технічних описів Міністерства легкої промисловості Литовської РСР (1973–1979), журналу реєстрації технічних умов Міністерства легкої промисловості Литовської РСР (1966–1979), а також із різних прейскурантів на тканини за період 1950–1979 рр.

8. 1019

225

Спочатку прагмонімами почали називати вовняні тканини. Крім уже згаданих «Liuks» і «Baltika», 1955 року почали виробляти вовняну костюмну тканину «Drobė», пальтову «Vasara» (фабрика «Drobė»), драп «Spalis» (фабрика «Liteksas»). Власні назви шовкових тканин з’явилися трохи пізніше. 1957 року «Kauno audiniai» виробляла такі шовкові тканини: «Berželis», «Genys», «Gintaras», «Kregždutė», «Neris», «Pavasaris», «Snaigė». 1959 року з’явилося кілька прагмонімів лляних тканин, наприклад: сукняна тканина «Banga», матеріали для дитячого одягу «Palanga» і «Vasara». Тим часом перший прагмонім бавовняної тканини було вжито лише 1966 року. Тоді фабрика «Audėjas» почала виробляти гобелен «Lietuva». Зміни кількості власних назв тканин, вироблених у Литовській РСР, протягом останніх трьох десятиліть (1950–1979 рр.) показано в таблиці 1. Уже з 1960 року прагмонімів тканин значно побільшало. Найчастіше так називають шовкові та вовняні тканини, адже їх виробляють значно більше й у ширшому асортименті, ніж лляних і бавовняних.

2.2. Говорячи про мотивацію литовських прагмонімів тканин, слід зазначити, що більшість цих власних назв є своєрідними меморіальними назвами, тобто спираються на назви природних явищ, топоніми, назви рослин, тварин, виробів, пристроїв та інші назви, а також відображають поняття духовної діяльності й творчості людей. Деякі прагмоніми тканин мають і іншу мотивацію, наприклад: якість виробу (тканина «Liuks», а також «Kristalas» і «Perlas» — блискучі тканини); походження виробу (тканини «Krepas», «Bajus»); призначення виробу (тканина для вітрил «Jachta»); фабрика-виробник (тканини «Drobė», «Lima», «Liteksas»).

Мотивація прагмонімів тісно пов’язана з їхніми джерелами. Слова яких семантичних груп використовують для творення литовських назв тканин? Це назви природних явищ, топоніми, назви рослин, тварин, виробів і пристроїв, підприємств, людські імена, поняття духовної діяльності й творчості людей (див. таблицю 2). У таблицях 3 і 4 подано докладнішу семантичну класифікацію джерел прагмонімів шовкових і вовняних тканин.

Вдало дібрані власні назви тканин позитивно впливають на формування асортименту, надають споживачеві інформацію про виріб і немовби рекламують його.

2.2.1. Назви природних явищ найхарактерніші для шовкових тканин (65 прагмонімів шовкових тканин із 108 прагмонімів цього джерела). Вони становлять близько п’ятої частини власних назв цих тканин. Це назви різних природних матеріалів (наприклад, «Gintaras», «Perlas», «Rubinas», «Žėrutis»), небесних тіл (наприклад, «Marsas», «Satelė»), пір року (наприклад, «Pavasaris», «Vasara»), частин доби (наприклад, «Diena», «Rytas», «Vakaras») та інші різноманітні назви, як-от: «Aidas», «Giedra», «Rasa», «Verpetas», «Žara» тощо. Цими прагмонімами названо значну частину продукції «Kauno audiniai». Деякі з них пов’язані з призначенням матеріалу, наприклад вечірня тканина «Vakaras», або з виглядом матеріалу, наприклад «Perlas», «Kristalas». Більшість із них безпосередньо покликані увічнювати природні явища.

2.2.2. Прагмоніми вовняних тканин дещо слабше відображають природні явища (36 прагмонімів вовняних тканин із 108 прагмонімів цього джерела). Вони становлять лише близько десятої частини всіх власних назв вовняних матеріалів. Наприклад,

226

вовняні сукняні тканини «Banga», «Pavasaris», «Saulė», костюмні тканини «Aidas», «Gintaras», «Rūkas», пальтові тканини «Migla», «Pūga», «Snaigė», «Sniegutis», «Vaivorykštė», «Žaibas», «Žvaigždutė», драп «Šerkšnas» тощо.

Загалом не можна дорікнути використанню назв природних явищ для найменування вовняних тканин. Однак не схвалюємо того, що для цих тканин (особливо костюмних і пальтових) вживають назви тих самих груп природних явищ або просто ті самі назви, що й для шовкових тканин, наприклад: «Aidas», «Giedra», «Gintaras», «Migla», «Pūga», «Puta», «Rytas», «Vaivorykštė», «Vasaras» тощо. Адже вовняні тканини щільніші й грубіші, тому їхні прагмоніми мали б викликати дещо інші образи.

2.2.3. Топоніми найчастіше використовують для утворення власних назв вовняних тканин (137 прагмонімів вовняних тканин із 190 прагмонімів цього джерела, а також третина всіх прагмонімів вовняних тканин). Це назви етнографічних областей, населених пунктів, морів, озер, річок, городищ тощо. Найчастіше топоніми добирають для пальтових тканин, наприклад: «Akmenė», «Dainava», «Dangė», «Dubysa», «Gondinga», «Juodkrantė», «Puožas», «Sartai», «Žeimena», а також для драпів, як-от: «Ančia», «Dūkštas», «Kaunas», «Kauno marios», «Neris», «Nevėžis», «Palanga», «Rambynas», «Šatrija» тощо. Такими прагмонімами названо лише 20 вовняних костюмних тканин, наприклад: «Akmena», «Kražiai», «Merkys», «Nida», «Naglis», «Nosą», «Pandėlys», «Turmantas», «Venta» тощо, а сукняних — лише кілька: «Dainava», «Neringa» тощо.

Використання топонімів для творення власних назв вовняних тканин варто схвалити. Це велика лексична група, у якій можна знайти багато різноманітних назв, придатних для прагмонімії.

2.2.4. Топонімами названо лише близько сьомої частини всіх шовкових тканин (48 прагмонімів із 190 власних назв цього джерела), наприклад: «Baltija», «Dainava», «Dubysa», «Naglis», «Nevą», «Nevėžis», «Praha», «Tokijo», «Vilnius», «Žalgiris» тощо. Найчастіше для цього використовують назви населених пунктів і річок.

2.2.5. Близько п’ятої частини власних назв вовняних тканин становлять назви рослин (81 прагмонім зі 150 прагмонімів цього джерела). Найчастіше це назви квітів (наприклад, «Aguona», «Jurginas», «Raganė», «Tulpė»), дерев і кущів (наприклад, «Akacija», «Ąžuolas», «Ąžuoliukas», «Eglė», «Eglutė», «Liepa», «Putinas», «Skroblas», «Uosis»), плодів і ягід (наприклад, «Avietė», «Svarainis», «Riešutas»), частин рослин (наприклад: «Lapas», «Žiedelis»). Назви рослин особливо часто використовують для творення прагмонімів вовняних сукняних і костюмних тканин.

2.2.6. Досить багато шовкових тканин характеризують назвами рослин (66 прагмонімів шовкових тканин зі 150 слів-джерел цього типу власних назв), наприклад: «Aguona», «Astra», «Jurginas», «Kamelija», «Kaštanas», «Lazdynas», «Palmė», «Riešutas», «Uoga», «Žilvitis» тощо. Назви квітів і дерев становлять приблизно по третині власних назв шовкових тканин. Однак слів на позначення квітів (особливо для найменування шовкових тканин) можна було б уживати ще більше. Адже квіти краще, ніж дерева, можуть передати фактуру шовкових тканин, їхню ніжність і грайливе розмаїття кольорів.

8*

227

2.2.7. У прагмоніміці шовкових і вовняних тканин трапляються також іменники, що позначають назви тварин. Ними названо 49 шовкових і 45 вовняних тканин. Найпоширеніші іменники, що позначають птахів, свійських і диких тварин, наприклад: шовкові тканини «Aras», «Dobilis», «Garnys», «Genys», «Geniukas», «Pingvinas», «Povas», а також «Avinėlis», «Briedis», «Zuikis» тощо. Вовняні тканини: «Garnys», «Genys», «Kielė», «Pelėda», «Pingvinas», «Briedis», «Stumbras», «Šernas» та ін.

Щодо шовкових тканин варто зазначити, що іменники, які позначають свійських і диких тварин, особливо характерні для штучного хутра, наприклад: «Avinėlis», «Katinėlis», «Leopardas», «Mopsas», «Pudelis», «Ūdra» та ін. Це вдалі прагмоніми, що добре відображають вигляд штучного хутра.

2.2.8. Назвами виробів та пристроїв здебільшого характеризуються шовкові тканини (30 власних назв шовкових тканин із 50 прагмонімів цього джерела), наприклад: «Arfa», «Fleita», «Jachta», «Kanklės», «Karuselė», «Palydovas», «Raketa», «Skudutis» та ін. Деякі з цих прагмонімів (наприклад, назва тканини для вітрил «Jachta») вказують на призначення тканини, інші (наприклад, музичні інструменти «Kanklės», «Skudutis») добре підходять для опису її вигляду, м’якості й легкості.

2.2.9. Деякі тканини названо на честь підприємств, наприклад: вовняні тканини «Drobė», «Lima», «Liteksas». Шовковій тканині дали абревіатурну назву «Ziko» (Ziberto šilko kombinatas). Не слід схвалювати абревіатурні назви тканин уже хоча б тому, що часто їх розуміють лише самі виробники.

2.2.10. Близько п’ятої частини прагмонімів вовняних тканин і стільки ж шовкових — це ті чи інші назви людей. Це імена літературних героїв (наприклад, «Buratinas», «Coliukė», «Pelenė»), міфологічних істот (наприклад, «Aitvaras», «Laumė»), жителів етнографічних регіонів Литви або міст (наприклад, «Dzūkė», «Kaunietė», «Žemaitis»), назви груп людей і професій (наприклад, «Medžiotojas», «Moksleivė», «Pionierius», «Žvejys»), вікових періодів (наприклад, «Jaunystė», «Mažylė»), родинних зв’язків (наприклад, «Sesutė», «Uošvė») тощо. Особливо популярні звичайні людські імена. Ними найчастіше називають шовкові платтяні тканини, наприклад: «Asta», «Gintė», «Gražina», «Milda», «Ona», «Silva», «Stasė», «Vida», «Jūratė», а також вовняні платтяні тканини, як-от: «Asta», «Elvyra», «Judris», «Jūratė», «Lina», «Milda», «Nijolė» та ін. Імена історичних постатей досить популярні для найменування драпу, наприклад: «Mantas», «Margiris», «Mindaugas», «Vytenis», «Žygimantas» та ін.

Частину прагмонімів драпу — імена історичних постатей — можна вважати меморіальними. Вони створюють враження величі й урочистості, що добре пасує до товщини та важкості цих матеріалів. Однак у майбутньому, створюючи власні назви тканин, не слід надто часто використовувати людські імена.

2.2.11. Власні назви частини тканин — це поняття, пов’язані з духовною діяльністю та творчістю людей. Тут відображено літературні форми або жанри (наприклад, «Baladė», «Pasaka», «Sakmė»), поняття мистецтва (наприклад, «Etiudas»), назви танців (наприклад, «Kepurinė», «Rumbo», «Suktinis», «Tango»), спорту (наприклад, «Sambo», «Šachmatai»), напрямів моди (наприклад, «Midi»). Досить виразно в цій групі представлені поняття людських взаємин (наприклад, «Draugystė», «Talka»), людських ідеалів (наприклад, «Laisvė», «Pažanga», «Taika»)

228

поняття духовних станів людей (наприклад, «Laimė», «Ramybė», «Romantika», «Svajonė», «Viltis»). Найчастіше (41 із 53 прагмонімів цього джерела) назви шовкових тканин походять від понять духовної діяльності або творчості людей. Вдало дібрані прагмоніми цієї групи дають змогу надати тканинам виразного змісту.

2.2.12. Власних назв лляних і бавовняних тканин небагато (11 прагмонімів лляних тканин, 9 — бавовняних). Прагмоніми лляних матеріалів — це слова на позначення явищ природи (наприклад, «Aušra», «Banga», «Pavasaris», «Vaivorykštė», «Vasara»), топоніми (наприклад, «Minija-4», «Palanga», «Širvėna»), назви рослин (наприклад, «Aguona», «Liepa», «Rūta»).

Три прагмоніми бавовняних тканин — це назви людей («Džūkė», «Elzė», «Sūduvietė»); по кілька прагмонімів збігаються з назвами явищ природи (наприклад, «Rytas», «Ruduo») і топонімами (наприклад, «Lietuva», «Neris»), один — із назвою підприємства («Audėjas»).

2.3. Огляд литовської прагмоніміки тканин показує часткову спеціалізацію власних назв за групами тканин і водночас за фабриками. Таку спеціалізацію слід вважати позитивним явищем. Вона виникла тоді, коли окремі фабрики почали називати свою продукцію прагмонімами однієї чи кількох семантичних груп. Наприклад, фабрика «Laisvė» здебільшого дає вовняним пальтовим і костюмним тканинам назви озер, як-от: «Gelvis», «Gilutis», «Narutis», «Nosas», «Puožas», «Senkutis», «Šlavantas», «Vėlys», «Žaltytis», «Žuvintas» та ін. Вовняні пальтові й костюмні тканини фабрики «Nemunas» найчастіше мають назви населених пунктів, як-от: «Kelmė», «Kražiai», «Lieplaukė», «Pandėlys», «Telšiai», «Utena». Однак ці фабрики могли б спеціалізувати власні назви тканин і докладніше, тобто за призначенням тканини. Наприклад, якщо залишити назви населених пунктів для пальтових тканин «Nemunas», а назви озер — для пальтових тканин «Laisvė», варто було б пошукати нові групи прагмонімів для костюмних матеріалів, які виробляють ці фабрики. Драп — переважно продукція «Liteksas». Це товсті, важкі тканини, тому для них обрано меморіальні назви, що ніби мають відтінок урочистості, наприклад, назви міст («Kaunas», «Vilnius»), історичних та визначних місць («Pilėnai», «Stelmužė»), пам’яток природи («Puntukas»), річок («Neris», «Nevėžis»), гір («Rambynas», «Šatrija»), імена історичних постатей («Mindaugas», «Vytenis», «Žygimantas»). Ці прагмоніми видаються вдалими, однак, можливо, варто було б зменшити кількість семантичних груп, із яких добирають власні назви для драпу.

2.3.1. Найбільшу частину вовняних костюмних тканин виробляє об’єднання «Drobė». Ці тканини найчастіше називають іменниками, що позначають дерева (наприклад, «Ąžuolas», «Beržas», «Gluosnis», «Kaštanas», «Klevas», «Putinas») і птахів (наприклад, «Apuokas», «Garnys», «Gužutis», «Kėkštas», «Kikilis», «Kurtinys», «Laukys», «Žvirblis»). Такі прагмоніми досить вдалі: візерунок вовняної костюмної тканини може певною мірою імітувати кору й поперечний зріз дерева, а також пір’я птаха. Однак назви птахів не слід використовувати для найменування вовняних платтяних тканин виробництва «Drobė», наприклад: «Gervė», «Kielė», «Volungė» та ін.

2.3.2. Асортимент вовняних платтяних тканин вужчий, ніж шовкових. Їх здебільшого виробляють однотонними. Більшість із них мають прагмоніми, утворені від назв рослин

229

промислові тканини, вироблені в Литовській РСР Період Вовняні кількість% Шовкові кількість% 1950–1959 рр. 56 13,63 20 ¹5,59 1960–1969 рр. 209 50,85 134 37,43 1970–1979 рр. 146 35,52 204 56,98 Усього 411 100,00 358 100,00

тканини, вироблені в Литовській РСР у 1950–1979 рр. Група Вовняні кількість% Шовкові кількість% Явища природи 36 8,76 65 18,16 Топоніми 137 33,33 48 13,41 Назви рослин 81 19,71 66 18,43 Назви тварин 46 11,19 49 13,69 Назви виробів та обладнання 20 4,87 30 8,38 Назви підприємств 4 0,97 1 0,28 Імена людей 76 18,49 58 16,20 Поняття духовної діяльності й творчості людей 11 2,68 41 11,45 Усього 411 100,00 358 100,00

230

Таблиця 1

зміна кількості у 1950–1979 рр.

Лляні

Бавовняні

Усього

кількість

%

кількість

%

кількість

%

3

27,27

—

—

79

10,01

8

72,73

1

11,11

352

44,61

—

—

8

88,89

358

45,38

11

100,00

9

100,00

789

100,00

Таблиця 2

промислові назви тканин за джерелами походження

Бавовняні

Лінійні

Усього

кількість

%

кількість

%

кількість

%

2

22,22

5

45,46

108

13,69

2

22,22

3

27,27

190

24,08

—

—

3

27,27

150

190,1

—

—

—

—

95

12,04

—

—

—

—

50

6,34

1

11,11

—

—

6

0,76

3

33,34

—

—

137

17,36

1

11,11

—

—

53

6,72

9

100,00

11

100,00

789

100,00

231

на основі назв квітів, наприклад: «Aguona», «Alyva», «Flioksas», «Lubinas», «Petunija», «Pipiras». І надалі ці тканини доцільно називати іменами однотонних квітів, фруктів і ягід. Візерунки шовкових тканин виразніші, здебільшого строкаті. Для них пасують назви строкатих квітів, слова на позначення явищ природи або духовних понять людської творчості. Мабуть, не варто називати шовкові тканини топонімами, деревами, а особливо — іменами людей.

2.3.3. Непогані прагмоніми дитячих тканин. Особливо вдалі власні назви тканин, що позначають літературних героїв, наприклад: «Coliukė», «Nežiniukas», «Spragtukas», а також зменшувальні іменники, як-от: «Drugelis», «Kanarėlė», «Karosiukas», «Putinėlis», «Žiedelis» тощо.

2.4. Удосконалюючи надалі систему прагмонімів тканин, було б доцільно для окремих груп тканин кожної фабрики за призначенням добирати одну чи кілька переважних семантичних груп власних назв тканин.

Через зміни асортименту тканин важко домогтися, щоб власні назви тканин існували тривалий час — кілька десятиліть, як, наприклад, «Baltika», «Lilūks». Однак більша сталість прагмонімів тканин усе ж була б позитивним явищем. Виробникам варто поміркувати, як розв’язати це питання. Навряд чи доцільно надавати тканині нову власну назву, лише незначно змінивши структуру матеріалу. У такому разі можна було б використовувати серії прагмонімів, що вказують на рік виробництва або порядковий номер тканини. Траплялися окремі подібні спроби. Наприклад, «Drobė» виробляла тканину «Krepas-65», «Liteksas» — «Neringa-2», «Stumbras-2», «Laisvė» — «Tauras-2» тощо.

Чималим недоліком прагмонімів литовських тканин є те, що нерідко одне й те саме слово вживають для називання кількох різних виробів. За даними авторки статті, таких назв аж 123. Найчастіше збігаються прагмоніми вовняних і шовкових тканин, наприклад: вовняна пальтова тканина та шовкова платтєва тканина «Akacija» (1970 р.), вовняна пальтова та шовкова платтєва тканини «Asta» (1974 р.), вовняна пальтова тканина «Šilas» (1976 р.) і шовкова платтєва тканина «Šilas» (1976 р.). Однакову назву («Neris») мають шовкова тканина (1957—1979 рр.) і вовняний гобелен (1970 р.). Збігаються власні назви кількох вовняних і лляних тканин, наприклад: вовняна платтєва тканина «Aušra» (1965 р.) і лляна портьєрна тканина «Aušra» (1966 р.), вовняний драп «Palanga» (1957 р.) і лляна тканина для дитячого одягу «Palanga» (1959 р.). 29 із 123 прагмонімів тканин повторюються навіть тричі, наприклад: «Rytas» — вовняна костюмна тканина (1965 р.), шовкова платтєва тканина (1967, 1979 рр.) і бавовняна платтєва тканина (1979 р.); «Vaivorykštė» — вовняна пальтова тканина (1965 р.), шовкова платтєва тканина (1968 р.) і лляна платтєва тканина (1969 р.).

Такі повторювані прагмоніми мало повідомляють покупцям про групу тканини, її призначення та виробника. Тому, створюючи власні назви тканин, слід виявляти більше винахідливості.

Творці прагмонімів литовських тканин іноді вживають неправильні, ненормативні форми умовних назв, наприклад: «Astra» (= «Astras»), «Dangė» (= «Danė»), «Gondinga» (= «Gandinga»), «Kadugys» (= «Kadagys»), «Kaštanas»

232

Таблиця 3

Прагмоніми шовкових тканин (1950—1979 рр.) за джерелами походження

Група, підгрупа

Кількість

%

I. Природні явища:

1) природні матеріали

10

15,38

2) небесні тіла

6

9,23

3) пори року

4

6,15

4) місяці

4

6,15

5) частини доби

3

4,62

6) різне

38

58,47

Усього

65

100,00

II. Топоніми:

1) етнографічні регіони

5

10,42

2) населені пункти

19

39,59

3) моря

1

2,08

4) озера

—

—

5) річки

15

31,25

6) гори

1

2,08

7) різне

7

14,58

Усього

48

100,00

III. Назви рослин:

233

3 таблиця (продовження)

Група, підгрупа

Число

%

1) дерева

24

36,36

2) квіти

26

39,39

3) фрукти

1

1,52

4) ягоди

3

4,55

5) різне

12

18,18

Усього

66

100,00

IV. Назви тварин:

1) тварини

18

36,74

2) птахи

26

53,06

3) комахи

4

8,16

4) різні

1

2,04

Усього

49

100,00

V. Назви виробів та пристроїв:

1) вироби

21

70,00

2) пристрої

9

30,00

Усього

30

100,00

VI. Імена людей:

1) особові імена

34

58,62

2) літературні герої

6

10,34

234

3 lentelė (tęsinys)

Група, підгрупа

Кількість

%

3) міфологічні імена

7

12,07

4) різне

11

18,97

Усього

58

100,00

VII. Поняття духовної діяльності та творчості людей:

1) літератури

6

14,63

2) музики

6

14,63

3) мистецтва

3

7,32

4) спорту, танців, ігор

10

24,39

5) духовних станів, думок і почуттів людей

13

31,71

6) різне

3

7,32

Усього

41

100,00

(= «Kaštonas»), «Lavanda» (= «Levanda»), «Tokijo» (= «Tokijas»), «Topolis» (= «Tuopa»), «Žvejas» (= «Žvejys») тощо.

Варіанти та дублети промислових назв тканин для позначення різних тканин можна виправдати, наприклад: «Eglė» і «Eglutė», «Lakštingala» і «Lakštutė», «Pūkas» і «Pūkelis», «Snaigė» і «Snieguolė», «Svaja» і «Sv onė», «Garnys» і «Gūžutis», «Konvalija» і «Pakalnutė», «Salvija» і «Šalavijas» тощо. Однак не слід орієнтуватися на багатозначні слова, які стають власними назвами тканин.

Більшість власних назв тканин утворено шляхом перенесення значень назв тварин, природних явищ і рослин. Лише дуже рідко ту чи іншу промислову назву можна віднести до суфіксального словотворення, наприклад: «Šviesė», «Žiedė». Таких похідних, однак, дуже мало. У майбутньому словотвір промислових назв литовських тканин слід урізноманітнити. Небагато також складених промислових назв, наприклад: «Jūrinis krepas-74», «Kauno marios», «Lietuviškas drapas» тощо.

За походженням більшість назв тканин — промислові, литовські слова. Міжнародні трапляються поодинокі, наприклад: „Akacija“, „Apolonas“, „Floksas“, „Fragmentas“, „Narcizas“, „Marsas“, „Orbita“, „Palmė“, „Reljefas“, „Šachmatai“ тощо.

235

Вовняні тканини (1950—1979 рр.)

Група, підгрупа | Сукняні | Костюмні | кількість | кількість |% | кількість

I. Природні явища:

1) природні матеріали | – | – | 1 | 16,67 | 8

2) небесні тіла | 2 | 28,57 | – | – | 1

3) пори року | 1 | 14,29 | 1 | 16,67 | 3

4) місяці | – | – | 1 | 16,67 | 1

5) частини доби | – | – | 1 | 16,67 | –

6) різне | 4 | 57,14 | 2 | 33,32 | 6

Усього | 7 | 100,00 | 6 | 100,00 | 19

II. Топоніми:

1) етнографічні регіони | 2 | 100,00 | 1 | 5,00 | 5

2) населені пункти | – | – | 12 | 60,00 | 45

3) моря | – | – | – | – | –

4) озера | – | – | 4 | 20,00 | 19

5) річки | – | – | 2 | 10,00 | 16

6) гори | – | – | 1 | 5,00 | –

7) різне | – | – | – | – | 3

Усього | 2 | 100,00 | 20 | 100,00 | 88

III. Назви рослин:

236

4 lentelė

прагмоніми за джерелами походження

Пальтові Драпи Меблеві Усього% кількість% кількість% кількість% 42,11 1 25,00 — — 10 27,78 5,26 1 25,00 — — 4 11,11 15,79 — — — — 5 13,89 5,26 1 25,00 — — 3 8,33 — — — — — 1 2,78 31,58 1 25,00 — — 13 36,11 100,00 4 100,00 — — 36 100,00 5,68 1 4,17 — — 9 6,57 51,13 10 41,66 2 66,67 69 50,36 — 1 4,17 — — 1 0,73 21,60 4 16,67 — — 27 19,71 18,18 5 20,83 — — 23 16,79 — 2 8,33 1 33,33 4 2,92 3,41 1 4,17 — — 4 2,92 100,00 24 100,00 3 100,00 137 100,00

237

Група, підгрупа

Суконні

Костюмні

кількість

%

кількість

%

кількість

1) дерева

5

17,86

19

67,86

13

2) квіти

17

60,71

4

14,28

7

3) плоди

—

—

1

3,57

—

4) ягоди

1

3,57

—

—

1

5) різне

5

17,86

4

14,29

3

Усього

28

100,00

28

100,00

24

IV. Назви тварин:

1) свійські тварини

—

—

2

7,69

1

2) птахи

5

100,00

24

92,31

8

3) комахи

—

—

—

—

2

4) різне

—

—

—

—

1

Усього

5

100,00

26

100,00

12

V. Назви виробів та обладнання:

1) вироби

2

50,00

5

100,00

5

2) обладнання

2

50,00

—

—

—

Усього

4

100,00

5

100,00

5

VI. Імена людей:

1) особові імена

18

90,00

1

14,29

25

238

Таблиця 4 (продовження)

Пальтові тканини | Драпірувальні тканини | Меблеві | Усього% | кількість |% | кількість |% | кількість |% 54,16 | 1 | 100,00 | — | — | 38 | 46,91 29,17 | — | — | — | — | 28 | 34,57 — | — | — | — | — | 1 | 1,24 4,17 | — | — | — | — | 2 | 2,47 12,50 | — | — | — | — | 12 | 14,81 100,00 | 1 | 100,00 | — | — | 81 | 100,00 8,33 | 2 | 66,67 | — | — | 5 | 10,87 66,67 | 1 | 33,33 | — | — | 38 | 82,61 16,67 | — | — | — | — | 2 | 4,35 8,33 | — | — | — | — | 1 | 2,17 100,00 | 3 | 100,00 | — | — | 46 | 100,00 100,00 | 3 | 100,00 | 3 | 100,00 | 18 | 90,00 — | — | — | — | — | 2 | 10,00 100,00 | 3 | 100,00 | 3 | 100,00 | 20 | 100,00 67,57 | 3 | 25,00 | — | — | 47 | 61,84

239

Група, підгрупа | Сукняні | Костюмні | * | кількість |% | кількість |% | кількість

2) літературні герої | — | — | 1 | 14,29 | 2

3) міфологічні імена | 1 | 5,00 | 2 | 28,57 | 5

4) різне | 1 | 5,00 | 3 | 42,85 | 5

Усього | 20 | 100,00 | 7 | 100,00 | 37

VII. Поняття духовної діяльності та творчості людей:

1) музика | — | — | 1 | 50,00 | 2

2) мистецтво | — | — | — | — | 1

3) спорт | — | — | — | — | 1

4) духовні стани, думки, почуття людей | — | — | — | — | 1

5) різне | — | — | 1 | 50,00 | —

Усього | — | — | 2 | 100,00 | 5

A. Montvilienė

Видання про французьку медичну термінологію

Širkienė V. Prancūzų kalbos medicininė terminija. – V., 1977, 88 p. [Lietuvos TSR aukštojo ir specialiojo vidurinio mokslo ministerija. Kauno medicinos institutas].

Викладачі іноземних мов Каунаського медичного інституту підготували й видали чимало навчальних словничків медичних термінів, призначених для студентів цього інституту. Така діяльність викладачів цілком заслуговує на підтримку й заохочення. Навчальні словники та словнички термінів — це не лише важлива допоміжна література для студентів: вони можуть допомогти впорядковувати й уніфікувати нормативні правильні терміни та запроваджувати їх у вжиток, усувати недоліки термінології, виявляти її прогалини. Отже, належно підготовлений навчальний словничок термінів, узгоджений із фахівцями відповідної галузі (у цьому разі медицини) та мовознавцями-термінологами, може дієво сприяти вдосконаленню термінології відповідної галузі. Особливо це стосується термінології тих наукових галузей (зокрема й медицини), для яких немає великих литовських тлумачних словників і нормативних перекладних словників відповідними мовами.

240