LIETUVIŲ LEKSIKOS IR TERMINOLOGIJOS PROBLEMOS

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, XXIX (1991)

АЛОЙЗАС ВІДУГІРІС, ЙОНАС ПЕТРАУСКАС

ДОПОВНЕННЯ ДО «СЛОВНИКА ЛАЗУНСЬКОЇ ГОВІРКИ»

Говірка околиць Лазунас, одна з найархаїчніших і найсамобутніших говірок литовської мови, нині в Білорусі (Гродненська обл., Віяський, або Ів’євський район) останнім часом повністю занепадає. За даними, зібраними 1890 р. А. Платером через старост і опрацьованими Анонімом (Я. Розвадовським?), у так званій Лазунській окрузі (яка на той час входила до складу волостей Бокшто, Юретишкес і Луґаменай Ошмянського повіту) було зареєстровано 3559 осіб, які розмовляли литовською. Відвідавши це місце 1906 р., Йонас Яблонскіс особисто переконався, як багато людей тоді ще говорили тут литовською, але водночас він журився, що вже чимало було й тих, хто «ґудав» — хоч і знаючи литовську, у сім’ях, особливо змішаних, вони вже розмовляли так званою простою мовою, тобто місцевою говіркою східних слов’ян (білоруською, або «попросту»). Тому можна припустити, що на той час у парафіях Лазунас, Дудас і частково Бокшто загалом іще понад 6000 людей знали литовську. 1957 р. навіть у селі Вінкшненай, що належить до Віяської парафії, знайшли літніх людей, які розуміли литовську й іще трохи вміли нею розмовляти.

Після Першої світової війни приватні литовські школи, а згодом і читальні ще намагалися відкритися в селах Бебренай, Дауноряй, Лазунас і Пасаляй, але польські чиновники дуже швидко їх ліквідували. Священник Гумбарагіс, який служив вікарієм у Лазунасі й багато зробив для місцевої литовської культури, був висланий. Для тих, хто говорив литовською, створили вкрай неприязну атмосферу. Б. Макніцкас, нар. 1908 р. у с. Салінай, і М. Варанелюте, нар. 1910 р. у с. Мегунай, згадують, як їм, уже майже дорослим, було важко почати говорити «попросту».

У 1952—1960 рр. литовські мовознавці знайшли тут іще досить багато представників старшого покоління, які знали литовську. На жаль, час нещадно косив їх, і під час експедиції 1988 р. тут залишилося лише 5 літніх людей, які добре розмовляли литовською: Пятрас Жалдокас (1903—1989) із с. Бебренай, який жив біля с. Лазунас; Бронюс Макніцкас, нар. 1908 р. у с. Салінай, нині живе в с. Дауноряй; Бронюс Варанеліс, нар. 1912 р. у с. Пасаляй; Ясюс Авіжюс, нар. 1913 р. у с. Пасаляй; і наймолодша Філімона Варанелюте-Авіжічене, нар. 1925 р. у с. Пасаляй. Літніх людей, які розуміють литовську й іще трохи вміють нею розмовляти, значно більше, але вони вже надто забули мову своїх батьків, і мовознавцям від них мало користі.

Інвентаризувати лексику, або словник, мови завжди нелегко, адже це необмежена, відкрита до впливів і постійно змінювана система. Тому зафіксувати абсолютно всі

160

наявні, колишні та можливі слова мови чи говірки навряд чи взагалі можливо. До першого видання «Словника Лазунської говірки» (В., 1985; далі — СЛГ) увійшли лише слова, зібрані авторами до 1982 р. Однак, відвідуючи ці місця й надалі щороку, автори збирали слова та їхні значення, які не потрапили до згаданого словника. Особливо чималий їхній масив накопичився 1988 р., коли матеріал тут довше збирали за програмою Європейського мовного атласу, присвяченою лексикології.

Доповнення складаються переважно з форм і значень похідних від слів (коренів), зафіксованих раніше, які не потрапили до СЛГ. Це префіксальні утворення (наприклад: pasi-agraštáuti, papa-akėti, pri-miklyti), суфіксальні похідні (наприклад: -audinėti, -mušdėti, malkėlė ж. р. зменш., malkinė ж. р., rietuvėlė ж. р. зменш.), семантичні, або значеннєві, утворення (кальки) чи похідні (наприклад: baronáitis «бекас», broliukas «сирота», dėgintis «шукати їжаків»).

До СЛГ не ввійшли зворотні дієслова (наприклад: gyvėntis, pasinorėti, tašytis); і навпаки — у СЛГ записано лише зворотні дієслова, але немає незворотних (наприклад: daklausti, prisikandalyti, dažinoti).

Трапляються форми теперішнього часу з іншою будовою, наприклад: dėnga, grūsta, klėmpa, kliūdžia, minkia, mirkia поряд із наведеними в СЛГ dengia, grūva, klimpsta, minko... Деякі дієслова записано з незредукованими префіксами, наприклад: apimti (Apijama lakštus, apijama [kolorado vabalų] kap vuogų, až raudonoz búlboš Psl.), ažušinti (Tep kartų gyvuoninį pašimų ažušyniau Psl.).

Через занепад говірки та тісні контакти зі слов’янськими мовами в деяких слів коливається основа (наприклад: gražtuvas, skietỹs, žibankštis; пор. СЛГ gražtūvis, skietas, žibankštė), число (наприклад: matavýlai, salotá; пор. СЛГ matavýlas, salótos), рід (наприклад: ėsliai, stotyvà; пор. СЛГ ėsles, stotyvas).

Записано чимало слів, що відрізняються місцем наголосу, наприклад: boikùs, -i прикм. (4) (Oi boikùs bernùkaz búvo Psl.), čeraunýkas чол. р. (2) (Kūnigas žinój, što ėnas čėraunýkas Psl.). dziędai чол. р. мн. (2) (In dziędų gi gatávija válgyc gerau jau Bbr.), ketūrnỹtis чол. р. (1) (Ketūrnỹcis itai vadzinos Bbr.), merkavóti (Jaūgi jūs tep mūsi merkavójat Psl.), miedzis ж. р. (4) (Miedzis geltóna, graži Psl.), pirkdyti (Ariėlky reikėj pīrgdzyc, o grašų nebūvo Bbr.), reštinis, -ė прикм. (2) (Nubėgo reštinis autobusas un Jūrótiskes Psl.). visokis, -ià займенник означ. (4) (Rinko ir rinko mani: ir balšavýkai, ir niėmčai, ir visokià chalėrija Psl.), zakristijà ж. р. (2) (Pilnà zakristijà tų bóbu Psl.), žvaigždė ж. р. (2) (Žvaigždė kàktoj Psl.).

Окремо варто згадати цікавіші форми відомих слів або способи їх уживання, що не ввійшли до СЛГ, наприклад: abidvėp присл. (Manip gi abidvėp dukterėp mašinos šåvos: ir vienåp, ir kitåp Psl.), arkliūoj оруд. відм. (O tep arkliūoj važinėja, rovarais važinėja Psl.), tåvo ne bėdà «не твоя біда» (Tåvo ne bėdà, aš móku aškalbėc šūnį, šūnes nelós Psl.), pribūtas, -à «прибулий» (Cia visi žmonės pribūci, svečimi Rbr.), jiemiem (In-sàkė jiemiem Psl.), radusỹs «ті, що знайшлися» (Visókių familių búvo radusỹs Bbr.), prieg šventėmjiem (Sirgo i po tôm gi nùmirė un visų švintūjų, prieg visiem švintėmjiem Psl.), tamiñ прийм. (Aš jūmi umpilsiu poperålin tamiñ nuožuolnės karós Psl.) káliep

¹ Правопис прикладів, наведених далі, і скорочення (наприклад: adj. dem. sl, Bbr, Dnr, Psl тощо) такі самі, як у СЛГ. Форми слів з ілюстративними реченнями, наведені тут у вступі, далі в доповненнях до словника не повторюються. Не повторюються й нові запозичення, подані без речень.

11. Lietuvių kalbotyros klausimai 29 t.

161

присл. (Kāliep maski šunýčiai Gud.), senōpip або. (Senōpip ažēik, mōža ānas tāu rassa-kis Psl.).

Вживаються своєрідні займенникові емфатичні форми, наприклад: kitãsai наз. (Ir dziėdai būvo, viēnas ir kitãsai Uos.), kūnigojo род. (Reikia klausyc kūnigojo Psl.), udavój наз. «вдова» (Aš udavój gi buvaũ tris [metus] su pusī Psl.).

Варто згадати й цікаві фразеологічні сполуки, не включені до LTŽ, наприклад: an višōs galvōs «дуже сильно» (Jai reikia rékc un višōs galvōs, kad anā girdėt kũ Psl.); an vėjo «марно, даремно» (Ot ir visa razlais un vėjo Psl.); až ausių imtis «дуже здивуватися» (Ānas kap pračiitōs pro tavi, tai tu až ausių imsiēs); až živatų rinktis «не тямити себе зо сміху» (Ānas kap pračiitōs iš gazētos, tai visi až živatų rankas Psl.); pabučiūoti prabājų «нічого не знайти, натрапити на замкнені двері» (Pabuciavai prabājų ir namō Psl.); do chalērija «багато, вдосталь» (Lasiũ a(ž)sivedē da chalērija Psl.); dantys mūdrascies «зуб мудрості» (Duncys mūdrascies, mės sākēm Psl.); duōti prikūryti «дати прочухана, настирливо дошкуляти» (Duōs prikūryc āny [uodai], nepamiegōsi Psl.); Diēvo kar-vāitē «сонечко»; ir dūko nebūti «нічого не бути» (O momōz dukterēs ir dūko nēr Psl.); ciēlų maišą «дуже багато» (Priūtarijau jūmi ciēlų maišų, ciēlų maišų priūtarijau, primelavāu Psl.); kāutis ažvačia «брикатися» (Arklýs kāunas ažvačiu Psl.); kap čebatas «цілком» (Sakaũ, dūrnas kap čebātas Psl.); kap čērtas «без кінця» (Partizōnai gērē kap čertai Psl.); kap kačērga «незграбно» (Kam ānas [kuinas] mān, tįsia kōjas kap kačērgas Psl.); kap zvanai «дзвінко» (Kap būvom Pāsaly, tai būlo giē-mam kap zvanai Psl.); kap žvėris «прудко, швидко» (Arklýs āima kap žvėris Psl.); ōran nueiti «справити природну потребу» (Živati svlā, ōran nenueisi, tep ir smerčis Psl.); pirmā galvā an karkūžēs «людина середнього віку» (Dar nesēnas — pirmā galvā un karkūžēs Jsk.); nug rāžumo nuvaryti «добряче сп'янити» (Kap dāu pāmaku galvōn, ir nug rāžumo nuvārē, o Petrūkų į tų Psl.); nug mažanų dienų «змалку, з дитинства» (Tai āny nug mažanų dzienų mokēi, nu bōcios kalbēi Uos.); liežūvi turėti «знати мову» (Vot kiek liežūvi turū — kēturis liežūviūs — ir Pāsaly sēdziu Psl.); pirmōj polkā «перший танець» (Svōtu pirmōj čerkā ir pirmōj pol'kā Psl.); strūkas liežūvis коли йдеться про «жагунів» — тих, хто говорить серед лазунців (Strūkas liežūvis mūs, tolī nenuevisi Jsk.); vyžų daužėtas «приголомшений, дивний» (Ānas tokīs kap vyžų dauštas Gud.)

Через забування мови та тісний контакт зі слов'янськими мовами трапляється багато різноманітних гібридів, запозичень, коливань окремих звуків, наприклад: baraznà жін. р. (4), пор. ežia (Ir toj baraznà, nēr ažōs, o kad būt gi ažā Psl.), bōbočka жін. р. (4), пор. bōba, bobulė (Bōbočka, rassākai mūmi skāškų Psl.), ōlena жін. р. (1) «кістка», padāšva жін. р. (4), пор. pādas, padōbnai присл., пор. padābnas (Giema kap bāciuska padōbnai Psl.), ponedielnykas чол. р. (1), пор. panedielnykas (Dar mōža ponedielnykan sākē Psl.), sākaras, sāčharas чол. р., пор. cukrus (Sākaro gi nebūvo, īto cūkro Bbr. Ašpīlē vūogas sācharu Bbr.), sarokā жін. р. (2), пор. šārka, susim присл., пор. sausēm, sausim (Vo, kad pasāko, tai susim neteip, susim neteip, Psl.), sviežickas -à прикм. (3ᵇ), пор. švėžickas (Sviežicki paūtai, gārdūs Psl.), ščestlyvai, ščeslyvai присл. (Jau sudzievū ščestlyvai Psl.), udaũ-cas чол. р. (2), пор. udaũčius (Ītai udavā su udaucių apsižānio ir dār radāisi aš juosnī Psl.), žōratka жін. р. (1), пор. žōaratka. Значна частина їх є очевидними оказіоналізмами. Один йоскунішкіс, який довго не розмовляв литовською, (Самуель), намагаючись сказати

162

слово arklyš додав до нього корінь слова «кінь», сказавши: žirklyš ir kumelė, але далі продовжив: Nüvedė arklūš ganýc Jsk.

Назви місяців тепер переважно вживаються слов'янські, хоча частина людей знає і литовські відповідники, наприклад: saušis чол. р. (2) — stičnius чол. р. (2), vasaris чол. р. (2) — liūtasai чол. р. (2), kóvas чол. р. (1) — mórčius чол. р. (2), balandis чол. р. (2) — kvietnius чол. р. (2), gegužė жін. р. (2) — mójus чол. р. (2), biržėlis чол. р. (2) — čėrvcus чол. р. (2), liepas чол. р. (1) — lipcus чол. р. (2), rugpjūtis чол. р. (1) — šerpnius чол. р. (2), rugsėjis чол. р. (1) — (v)žesnius чол. р. (2), spális чол. р. (2) — padziėrnykas чол. р. (1), lãpkrītis чол. р. (1) — listapōdas чол. р. (2), gruōdis чол. р. (2) — grūdnius чол. р. (2).

У доповненнях подано порівняно небагато нових кореневих слів або нових значень слів. Більша частина з них — запозичення, які часто дублюють литовські відповідники. Це добре видно з посилань на наявні в LTŽ слова або їхні значення. Основні форми наведено лише для нових дієслів (суфіксальних похідних і запозичень). Інші різноманітні префіксальні чи зворотні форми, за кількома окремими невідповідностями, поодинокі й зазвичай не відрізняються від аналогічних утворень у LTŽ.

Спочатку подано литовську лексику, тобто слова з литовськими коренями. До неї також включено мало змінені інтернаціональні слова та давні запозичення, що увійшли до літературної мови. Загалом ця частина лексики становить приблизно три п'ятих усіх доповнень:

abi kuris (гібр.) неознач. займ. будь-який: Atvažujit subatōn vot abi kurōn Psl. pasi-agrastáuti як у літ. мові: Amà sõdan pasagrastáuc Dnr. papa-akėti повністю обкопати: Žydziūnai jau papaakėji bul’bàs Dnr. Kumpuosa jau visa papaakėta Dnr.

ambolatōrija жін. р. (1) амбулаторія: Aš jau iš ambolatōrijos bėgu Psl. amērika жін. р. (1) країна добра: Negodni tį žmonės, cionbikai amērika Psl. amerikōnas чол. р. (2), пор. amerikōnčius: Vaikai amerikōnai, tį gimė Bbr.

an прийм. з род. в. відповідно до: Ne šėnas, dar gražūs un jo metų. Pranūkas gražūs un jo metų Psl. apsiavimas чол. р. (2), як у літ. мові: Apsiauc, tai brungus būvo apsiavimas Bbr. pa-ardýti розібрати: Paardzýe skōra mõžna, o tadiu pastātai kad nori Dnr. pasi-ardnėti зорати, переорати: Kap pasardzīnėjo perdzėn, tep, sãko, nāta peciāi sopa Dnr.

pasi-árti зорати: Dãvė ir bernāku kįsnį pasārė, kad prjunkt Dnr. raz-árti (гібр.) зорати: Nėra ažōs, a kad būt gi ažā, o taigi ažā razartā tį ir tį Psl. artýsis, -i прикм. (2) близький: Pastātė cionbikos tàn galān artysian Psl. papa-aštrinti повністю нагострити: Kalviep papaštrino visa: ir peiliūs, ir pjāutuvus Dnr.

ātomas чол. р. (1) атом: Ir ōt ātomas, visa (potvynį) Džievãs visa kab dâu, tep ir ātomo nereikia Psl.

nusi-audýti зніяковіти: Nusiaūdai gi jau tū, kō stōvi kap stulpas Dnr. augdinėti, -ėja, -ėjo рости.

ap-augdinėti заростати: Kap runīkos apaugdzinės, bōtas būs žmōj Psl. at-augti 1. як у літ. мові: Nugūrina (ragą), pakōl’ atauga, būva su vienu ragū Psl. 2. як у літ. мові: Apėdė (sodus), ir nebūvo lakštį, ale atāugo Bbr.

11*

163

задимлюватися 2. закоптити: Димар закоптився сажею Psl.

високий, -а прикм. (3) 2. На позначення якості: Біле борошно, першого сорту, високого сорту Dnr.

лікоть жін. р. (1) див. лікоть: Тож, коли хапаєшся ліктями, то Psl.

роззувати всіх усім роззутися: По луках босоніж ходили Dnr.

доткати до кінця усе виткати: Ще за Велукая ми вже все виткали Dnr.

аварія жін. р. (1) як у литовській літературній мові: Мій син загинув в аварії Psl.

овечий, -а прикм. (1) вівці, овець: Овече м’ясо Psl.

з прийм. з род. в. 11. за, слідом: Пасучи корів, треба йти й іти за коровами Jsk.

наблукатися наблукатися: Наблукалися досхочу, тепер спимо Dnr.

розлякати всіх усіх розлякати: Цей чорт курей усіх розлякав Dnr.

лякливий, -а прикм. див. полохливий: Лякливий, той усього боїться. Полохливий коняка, злякався й шарпнувся Psl.

голуб жін. р. (3ᵇ) як у литовській літературній мові: Гойдаєшся, голубе, голубе той Psl.

осідлати як у литовській літературній мові: Коник уже осідланий, сідай і їдь Dnr.

білий, -а прикм. (3) 2. дорогий: За дорогою ціною сидів і свої розмови вів Bbr., Bžm.

збіліти як у литовській літературній мові: Попіл на одяг посипали, а тоді на дернину, щоб збіліло Bbr.

деркач чол. р. (2) деркач: Деркач сіє траву Psl.

розсипати розкидати все: Kap neážrėse maišo, tep ir paišbarstė grūdus un kėlio Dnr.

постукати постукати: Pazdairai, kas ti pabarškino? Dnr.

посваритися зворотн. див. вилаяти: Kap ãny i (š.)sibórė, tep dabar nesuveido krūvõn Dnr.

поскаржитися 2. зворотн. нарікати: Anã nãta prisibedavójo po bõciai Dnr.

вибігати як у літературній мові: Vaikai kap ragi išbėgiojo Dnr.

убігти вбігти: Aš pirkiõn inbėgau, kačèrgu ėmiau ir bėgõm būdòs Psl.

прибігти 4. швидко доїхати: Nubėgo reščinis autobūsas Jūrótiškėn Psl.

підбігти 3. приїхати: Atveža iš Lazūnų, un rõvaro padbėga ir pèrka Bbr.

стукати, -ає, -ало стукати, гриміти.

відстукати відгукнутися, постукати у відповідь: Nu niẽmčai adbel dinėj ir selãz dègino visa Psl.

парубок ім. (2) 3. неодружений хлопець, парубок: Nebūvo žmonõs nė, ne, bernukū vo tep ir gyvėna Psl.

березок ім. (2) зменш. див. береза: Beržūkai ir cionbìkai yrà Bbr.

напаскудити смердіти: Kap kadù ãnas ir pàbezda Dnr.

напаскудити див. напускати гази: Pribezdėjo, alně nõsi vėrcia Dnr.

вимити, вичистити виполоскати, вимити: Jaũ visùs linùs tadiù būvom pablàški Dnr.

помучитися від мукання як у літературній мові: Mãnos kárvės prisibliauš negirdžtos Dnr.

pa-bliūžnyti теревенити, говорити дурниці: Ãnas nègal' būc nepabliūzniji Dnr.

blogýbė ж. (1) як у літературній мові: Ir visókias blogýbes pragývenai Dnr.

blogýn присл. див. blogas 1: Nu gerėsnis kūsni, bo ne blogýn àima Psl.

pa-braidyti як у літературній мові: Įtas vaikas neištrivõs nepabraidė po ūndeni Dnr.

brãzdas чол. (4) як у літературній мові: Reikia pjáuc kap brãzdas raũndas Psl.

až-brinkti піднятися: Išminkyta dúona ažbrinko Dnr.

164

pa-bristi як у літературній мові: Pabrėndž' tį kūsni, pazdair, kas tį guli Dnr.

broliukas чол. (2) сирота: Broliūkai cik žýzd' daržaly Psl.

bronchitas чол. (2) як у літературній мові: Nù a jùs nuk kõ gėret, nug bronch(i)to? Psl.

brūkšterti, -ia, -ė встромити: Nu õdzina, brāt, brūkšters, sucēinsi kap kaladā Psl.

prisi-būdinti як у літературній мові: Nėgaliu jō prizbūdzinc, nāta miēkc' Dnr.

bulbavienà ж. (3) пор. bulbiena: Makryčā klōjasi apaciōj kur bul'bavienà Bbr.

burbalka (гібр.) ж. (1) бульбашка: Vėrda, liš būrbalkos šokinėja Psl.

burokėlis чол. (2) столовий буряк: Tai raudōnus burokūs vadzina burokėliais Bbr.

an-būti трохи побути, постояти: Až vaikų neunbūs manīm ito kundziūko Psl.

in-būti 1. залишитися живим, вижити: Tadù až nēmčų neinbūsi, a(ž)strēlis Psl. 2. побути, витримати: Oijē kap āima kārvēs kakarūžon, tai nē rōdos nē kokiōs nēra, negal' inbūcie Psl.

pa-būti 3. траплятися, випадати: Kōlai i(š)simōko, visa pabūsta Bbr.

buža ж. р. (2) 2. рот: O kū, sakau, maź jau būzon duōs, kat paprašysiu Psl.

čakoti, -oja, -ojo цокати: Mōža kur čakoja češai Gud.

характер чол. р. (1) як у літ.: Viši un vieno charāktaro vaikai kap čābatai Psl.

čikt вигук, що позначає удар: O užžs i(š)stūmė gālvu ir čikt mān būrnon Psl.

pa-čiukoti попискувати: Any (višteliai) liš kūsni paciukoja Dnr.

cukrinė ж. р. (2) цукровий діабет: Cukrini šir(k)sta tōj, kuri až jauniko Dnr.

čeplys чол. р. (4), пор. čepela 1.: Māika pavadino čepliu, čeplys Gud.

čianoj присл. див. čianai: Jau nēsnōri čianōj būcie, jau senā džirbuos Psl.

čianuikai присл. див. čionāika: Kab ras itep čenuikai, kurākai brukavōjom ūlyčias Psl.

prisi-čiunėti притихнути: Dōs jau prisčiūnėjau Dnr.

čiunti, čiūna, čiūno тихнути.

pri-čiunti притихнути: Sāko, kap atvažāu Bōkštan, pričiūno, jau negiedōj, jau mucho, bijōj bokščōnių Psl.

apsi-dairinėti 3. зворотн. доглядати: Dabar reikia ir žmōnų jōjų apzdairinēc Dnr.

iš-daryti підготувати: Reikia palyno išdaryc Psl.

dausos ж. р. мн. (4) тропіки: Žūsēs bēga un dausų, un šilto dāikto Psl.

відбивати, відбиває 2. відрубати ударом: Manām ārkliu karčūs čērtas papynė, reikia iškirpc, ale nekerpa, akmeniu addaužinėja (flk.) Psl.

відбивати, -є, -ло див. daužd(in)ėti.

перебивати див. perdaužinėti: Prišāko vienas kitām nepērdaužinēc tūrgo Bbr.

забивати 2. встромити, забити: Undauža žamēn pōlku ir ima vadziās Psl.

понабивати забити багато: Paindauža kuolaliūs ir tadū vaikščioja (розкидає полотно) Bbr.

позатуляти позакривати: Un žiemōs reikia pirkātēj visūs lungelius paażdedinēc Dnr.

засовуватися зворотн. див. indėdinėti: Šakėlēs, kur špuliā inzėddinėja Psl.

пекучий, -а дієприкм. 2. гарячий: Degūs arkļys Psl.

пекти 4. бути гарячим через жар у тілі: Dēgina visų ir gālvu dēgina Psl. 5. зворотн. шукати жеребців: Kumēlē dēginasi, kumeliōp nōri Psl.

165

aż-dėgti 3. підпалити: Aždegė rūdas visas Psl.

in-dėgti нагрітися: Taigi pridega kūsni pečuj (duona), kap mochai indėga pečius Bbr.

insi-dėgti загорітися: Šuodziai reikia ištrindzinėc, bo insidėks kamini, a(ž)sidėks pirkia Psl.

paaž-dengdinėti часто накривати: Any avurkuš un nakcės paażdíngdzinėja Dnr.

deñgti, deñga, -ė пор. накривати 1: Tadu šaudais deñga Dnr.

ap-diñgti накрити: Abdenga šaudais ir kroiku padaro Dnr.

až-dėgti 4. заборонити, зачинити: O kap dazinōs vlasčis, da jūmi aždīñks ītu, kaplyčių jūsiu aždīñks Psl.

dengtuvas ім. (2) кришка: Dingtuviu kôc kų apdigdzinėjam Dnr.

dengtuvelis дем. (2): Reikia dingtuvelių apdinge pienų Dnr.

dėti 9. призначити: Gyvį ažimde (už javų išganymą) ir štrafų dejo Bbr.

až-dėti 5. загасити: Papritlėjau ūndeniō, čysta aždėjeu ugnį Psl.

pasi-dėti 5. звор. подивитися: Ītas fūrmanas paždema-nūmirė, gũl neģīvas Psl.

dezertýras ім. (2) як у літературній мові: Ažemė tuos dezertyrus Psl.

diemedis ім. (1) як у літературній мові diemedėlis дем. (2): Diemedėlis augo tī Psl.

dienavóti, -oja, -ojo (гібр.) деньгувати: I vakarōja ir dienavōja Jsk.

diešin присл. невідомо: Atseis ar neatseis, jau dziē(ž)žin Psl.

«Боженько, дідусю» вигук (для вираження подиву): Ой, та це ж біда, Боженько, дідусю! Psl.

paiš-dirbinėti усього наробити: І що ж він там не наробив усього! Dnr.

pér-dirbdinėti див. переробляти: Ну, може, він тут і переробляє Psl.

da-dirbti (гібр.) закінчити працювати: Я трохи пошкребу, а дідусь шкребе та шкребе, і ноги не доробляють (бо кульгавий) Psl.

išsi-dirbti 5. звор. забруднитися: На підлозі ганчірки, на столі — щоб стіл не забруднився Bbr.

pra-dirbti випустити: Візьми одяг і випусти Psl.

dirigúotis, -úojasi, -ávoši хитатися: Вовки, коли бавляться посередині, так і гойдаються Psl.

pa-drabstyti розкопати: Кури щось розгрібли, понишпорили в городі Dnr.

paapsi-draskýti багатьом подряпатися: Діти, коли лізуть гуртом у купу, то всі подряпаються Dnr.

draũgas чол. (4) (нж.) як у літературній мові: Ну, друзі його зібралися Psl.

dryžinis чол. (2) інструмент для вирізання жолобків: Смугастим вирізають жолобок і кладуть на дно Psl.

dukteris жін. (3ᵇ) див. dukte: Я донька дідуся Вараніліса Мікалоя Psl.

paan-duoti віддати, розподілити: Вже вона віддала доньку за молодого Psl.

parazdúoti (гібр.) розподілити: Міленксасам (землю) поділили між господарствами. Коли вони служили, то їм розподілили Bbr.

prisi-dúoti 3. звор. уродити: Тоді ті льонарі як уродили, то було не дуже добре Bbr.

susi-dúoti ввижатися: Казала, що їй привидівся півник Bbr.

paaž-dūgnyti вставляти дно в усі: Paaždūgnijo visūs kuodžius Dnr.

166

pa-dvėsti як у LK.: Nebi, dābar ānas (telias) nepadvės Dnr.

dvilkt вигук, що передає раптовий рух: Un ti um pievos nuvėjo, itai visi dvilkt i nuvėjo (фотографуватися) Psl.

dvynyš чол. р. (4), пор. dvynykas: Dzvyniai būvo āny. Anà turėj dzvyniūs Psl.

dzaň вигук для позначення звуку дзвіночків: Ėch važiuoja jau ānys – dzaň dzaň dzaň, kap jau žino, kur mergos yra Bbr.

iš-džiūboti 3. висмоктати, випити: Pakusni ir išdžiūbojom tep mės tų vynų Psl.

džiovindinėti, -ėja, -ėjo сушити.

pér-džiovindinėti пересушити: Nesudžiūvo kap kārtas, reikia pérdžiovindzinėc Psl.

paiš-džiovinti добре висушити: Dabar tai nėra bėdės, paiždžiovino ir vėža Bbr.

pér-džiovinti сушити повторно: Reikia pérdziovindzinėc šienų, ne kur dė́sies – pérdziovinsim Psl.

pra-džiovinti підсушити: Pradžiovinam rugiūs ir mālam Bbr.

ėch вигук, що виражає захоплення: Ėch važiuoja ānys, kur mergos yra Bbr.

at-eidėti 5. вийти: Kap ataidėm iš pirkios, tep pakavolki atpjóu duonos ir dáu Psl.

ap-eiti 6. обійти: Kirmėlėm apėj sōdas, nieko nepadarėm. Slyvàs visàs apėj, visa čysta apėj kirmėlės Bbr.

at-eiti 8. відійти, піти: O bōba laīnda: ataiki, sāko, ir krūcinėn dâu kulokū Psl.

da-eit 5. здохнути: Un Velýkų kap ašpjōu (kumpį), tep ir veršis daūjo. Un Ažūgavenįų ažūgo, o un Velýkų ne. Ir veršis daūjo Bbr.

ви-йти початися, настати: Ми почали пити, коли війна почалася, коли прийшли більшовики Psl.

зі-йти 6. морально занепасти: Тепер світ занепав Psl.

піти 4. потонути: Троє пішли. Троє дітей пішли в той ставок Bbr.

перейти 5. змінити табір: Були ті, хто перейшов за ці десять тисяч від більшовиків (до німців) Psl.

статися трапитися, відбутися: Ну от так було, так і сталося Psl.

ошматки ім. мн. (4) див. ėšles: Ошматки зроблені з катунка Psl.

об’їсти 2. пошкодити: А наш сад об’їла негода, і не було листя Bbr.

доїсти з’їсти все: Уже все доїли: і сіно, і зерно Dnr.

фікус ім. (1) як у літературній мові: Жара до губ буде фікус Dnr.

жалість, -і ім. ж. (1) співчуття, жаль: Коли жалості немає, то й плакати нема чого Psl.

вигадати як у літературній мові: Нічого він не вигадав і не вигадає — як було, так і залишиться по-старому Dnr.

від-ганяти відпасувати: Один пастух пас, а ми кілька разів відганяли Jsk.

за-ганяти як у літературній мові: А тоді ціле літо пас, два пуди нагнав Bbr.

перелякатися 2. звор. перелякатися: Коли вони побачили, то всі перелякалися і побігли, всі полізли вгору Dnr.

злякатися перелякатися: Я аж здригаюся, коли грюкнеш дверима Dnr.

плутатися 2. звор. плутатися: Ой, важко було, просто губився, усе говорив литовською Psl.

167

ажсі-гаветі refl. див. ažgavėti: O a(ž)sigavėc un Ažūgavėnių reikia Bbr.

жовтуватий, -а (гібр.) adj. (1) трохи жовтий: Geltonavóta markvà tǫj, rudà tumšesnė geltonavóta Psl.

пайш-ге́рті 2. випити потроху: Kap cik paižgera tep ir skaūnasi Bbr.

гесу́ті 2. обстрілювати, бомбардувати: Araplānai vis skrañda, kūšni abdairė žmonių, balševykų ir gėso Psl.

ґєдодіне́ті, -єя, -єйо співати, піснювати.

ат-гєдодіне́ті відповідати співом: Ānas ažgiedój, o anà adgiedodinėja jām Psl.

ат-гєдо́ті відповідати співом: Ir vėl ažgieme anà, o itoj adgiema jām. Kap nór tep atgiema. Kap jām papūola, tep adgiema Psl.

аж-гєдо́ті 2. оголосити: Al¹ svabōdų ažgiedójo balševýkai, visas frōntas, po visų frōntų ažgiedójo i fsio Psl.

прі-гєдо́ті співати, щоразу вигадуючи щось: Ir prigiema visāp tī ānas Psl.

сваритися як lk.: Āny suzginčiojo, o pie kū, paci nežinaū Dnr.

пасі-giŕsti 3. почути: O kū pagirdot tadū? Psl.

па-гу́ті як lk.: Kap pagija, pāts (šašas) nūslupa Psl. refl.: Šašas kap pažgis, pāts nuslūps Psl.

гіве́нті 5. витримати: Gi juōkas, nėgalim gyvénc iż ito juōko Psl.

гіве́нтіс refl. див. gyventi 1: Kap gyvėnasi tāu, kas girdėcis? Psl.

су-гіве́нті 3. нажити спільним життям: Su juōj anà bērny sugyvėno Psl.

гівуону̃с чол. р. (3ᵃ) див. gyvuonis: Gyvuonỹs nāta sopa. Tep aš kartū gyvuonīn pāšinų ažūšūniau Psl.

обгорнути, прикрити: Пригорни її ногу, щоб не змерзла Dnr.

накласти: Несе, щоб накрити на шию Psl.

гарнішати, -ає, -ало як у lk.

по-гарнішати як у lk.: Погарнішала, стала молодшою Psl.

грабач чол. (2) див. grāžtuvis: Не було граблів, але почали збирати їх грабачами, тоді колами возили Uos.

граблі чол. (2) граблі: Тоді тих граблів добряче набили Dnr.

гребти, -е, -ло див. graboti: Гребли й віяли, бо все було сухе Psl.

відвернутися: Після вечірньої молитви вітер відхиляється вбік Bbr.

схопити 2. взяти: Їх узяли, після цього всі втішилися, не втекли, схопили більшовики Psl.

упасти: Ніколи через ті віялки не проходь, дрібне зерно й голівки летять Psl.

упасти лягти, заснути: П’яний був, упав спати Psl.

звалитися 2. іти: Було четверо (німців), селяни напали Psl.

переповнити переповнити для багатьох: Ті ями вже геть переповнилися Dnr.

провалитися див. pargrūti: Ще добре там, поки не провалилося; як провалилося — лежить Bbr.

грабувати, -ує, -ував як у lk.

загарбати захопити, привласнити собі: А Юрикас (пан) тоді загарбав землю і вже продав її на толерах Bbr.

168

ґрунтас чол. (2) 1. земля, ділянка: Ми там уже мали кілька ґрунтів, кілька ґрунтів мали, а тут була четверта частина ґрунту Psl. 2. вдача, характер: У нього якийсь один ґрунт із тим Владжиком Кузьмичем, один ґрунт Psl.

ажсі-ґрусті 4. звор. потрапити, дістатися: Куди ти подівся, не зайдеш десь далеко між луками, а(ж) стиснешся Psl.

дасі-ґрусті (гібр.) дочекатися: Ледве вивернулася, ледве відлежалася, боялася Psl.

пааж-ґрусті усе заткнути: Де він вас позатикав, я й сама не знаю Dnr.

па-ґрусті 4. напхати, набити: Напхано машин у церкві Bbr. 5. розстріляти, убити: Бокщонців загнали всіх стрільців, багатьох убили Psl. Усіх повбивали партизани, спалили село Psl.

папа-ґрусті усе розбити: Тепер порозбивали всі апарати (для перегонки горілки) Psl.

сусі-ґрусті 4. звор. скупчитися, зібратися: Усі позбиралися тут, гуляли Bbr.

ґудонінський, -а прикм. (1) гуденонський: Принесла гудонінцеві хліб у руки й пішла Psl.

да-лежати (гібр.) витримати, лежачи: Мені дуже болить від цієї речі, я не можу відлежатися Psl.

ап-гулти полягати, заснути: Зібралися, було, і лягли; ну й усе, дочекаймося, поки заснуть Bbr.

гума жін. (4) як у lk.: Із гуми все було Psl.

пра-ґурінті почати, переламати себе: Ой, важко було почати говорити по-простому, усе виходить литовською Psl.

гурклис 4. адамове яблуко: Людина з великим адамовим яблуком Psl.

гар виг. для позначення сварки: О, вже давно, ось гар, гар, гар — один з одним сваримося Psl.

єшниєкас, -а прикм. (3ᵇ) коротенький, тісненький: А які у тебе будиночки, які вони тісненькі, які вузенькі (r.) Drv.

шукати(ся) 3. звор. чиститися, перебирати пір'я: Кури чепуряться — буде мороз Psl.

відпочивати 2. бути померлим: Al' дар āny nuvēj pas namūs atsilšinēc. Jau āny atsilšinėja visi, jau visi ažmigo lietuviai Uos.

взяти в заручники 5. затримати, щоб отримати викуп: Um pievōs nelāidė jau, gyvi ažimđė ir štafų dėjo. O kiekkkart (ponas) ažimđė gyvi Bbr.

взяти 6. взяти, спіймати: Juos ažėmė ir pavelėj visūs Pel. Ažėmė dezertyŕus ir visa Psl. 7. відібрати: Cia tadū ažėmė diōnų selōj Bbr. 8. загарбати: Nu do va prijėmiau kūsni, o kūsni ažėmė lietūs Bbr. 9. зустріти: Sāko, o kad aš jį ažėmž, būūtum pautarini Psl. 10. взяти під заставу: Ir ažima gyvi ir ažvāro Bbr.

зняти 6. зняти гроші за ощадною книжкою: Aš jau nuvėjau un počtos nūjemiau šimtų rūblių Psl.

зібрати 5. упоратися: Vo šienavāi (nors lietus) nu do va prijėmiau kūsni, o kūsni ažėmė lietūs Bbr. Visa jau priimta nog laukō Bbr.

посудина (діал.) ім. (1) як у літературній мові: Paštiloju pīrkų, pāprašiu indus ir sēdziu Dnr.

інститут ім. (2) як у літературній мові: Atvedė mani institutan anā Psl.

внутрішність ім. (4) див. intrius: Intrŷs būvo, vienų pautų Psl.

жасмин ім. (4) жасмин: Jazmintà gražì āugo. Skynėm jazmintàs Psl.

169

nu-jódyti загнати, зморити: Кінь так загнаний, що й воза не потягне Dnr. Сидить на коні, а веде його так, що той ледве йде Dnr.

jokìs, -ìa займенник, означена форма: жоден: А цей іще й машини жодної не має Psl.

jujiškis, -ė присв. прикм., jujiškis (2) Vijòs, Yvijòs: Тепер ця юйїшка сама своїх овечок поставила двадцять бонків. Усе суцільне, каже, а він — юйїшський господар. Сказала тому юйїшському господареві Psl.

kabiniètas іменник чол. р. (2) кабінет: Він мене привів до свого кабінету Psl.

atsi-kabinti 2. позбутися: Ну, я вже від них відчепився Psl.

kadà ne kadà присл. час від часу: Ну, випиває час від часу, але ж він не п’яниця Psl.

kadàisnis, -ė прикм. (1) див. kadaikščias: От колись була робота, казали «кадайшнітай», от Uos.

kairanÿs (рт.) прикм. (4) див. kairinis: Повернеш на лівий чи правий бік — туди, де збирався Psl.

kairinis, -ė прикм. (2) лівий: Збирався — повернеш на лівий чи правий бік Psl.

an-kaisti спітніти: От у мокрому одязі й спітнів Psl.

pa-kākoti сходити до вбиральні: Сидить на горщику, випорожнюється Dnr.

kálti 4. (діал.) колоти, різати: Свиня верещить, наче її хтось коле Psl.

pri-kálti 2. багато забити: Дунці так у спицях (колеса) набили Psl.

3. побити, відлупцювати: Сильно йому набили по голові всюди, оце вже тим ажубелавішкам Bbr.

at-kalbėti 2. відвернути чарами: Kaltūnas мав зурочення в голові; хтось обрізав коси й відвернув його чарами Psl.

pér-kalbėti 1. як у літературній мові: Ну, і я тоді відговорив його від того Uos. 2. поговорити, поспілкуватися: Та я з ним усе говорив, ну й наговорився я Uos.

паси-kalitiuoti покрутитися: Āny ir paskalitiuoja kap niėkas nėrag Dnr.

камблӱс чол. (4) див. kamlys: Жолес пріранка, àtsuka itus kamblìus ir ėda Psl.

камштӱс чол. (2) див. kamštv̇s: Āškimsė abūdų galū bačkòs itais kumščiais tokiais Psl.

паап-капо́ти усе обрубати: Gudzìškėse visos medžiagos paapkapótos Dnr.

карасӱс чол. (4) див. karosas, karosis: Įtų karasìų daugėl’ būvo Dnr.

кардіограма̀ жін. р., кардіаграма̀ (2) як у літературній мові: Mān padàrė kardiogramų. Nu gerai, ažrašinėja mān tų kardiagramų Psl.

ап-каршті 2. набридати: Jaũ mān reikia dàrbas dzirbc, jaũ mān apkarò (kalbėti) Uos. звор. Apsikàrsta lig vākari kap dzidėlė dzienà Psl.

ат-kàrti 2. зняти те, що повішено, зняти з сушіння: Vo gi dár nepastàtėm gòdniai šėpos, ūn neatkórau niėko Psl.

пе́рсі-карті перевернутися: Anà (gyvatė) pérsikara in šakuòs (gimdyti) Psl.

прі-kàrti причепити: O kiek ūn nù papýniau, ojojoj prikòrau ūn pilna pirkioj, dár ūn kumpi pripilta (svogūnų) Psl.

каснӱкас чол. (2) 3. намисто на горлі півня: Gaidziep po barzdū kasnÿkai karulioja Psl.

ажсі-ка̀сті звор. див. ažkasti: Aš a(ž)sikasiua pieskañ Drv.

ка̀стіс 3. звор. жалити: Užys neskùnda. Slivinÿs geltonìckas slìepas ir kūndasi, inkiš, kad išlìstai un jō Psl.

170

in-kąšti 3. перекусити, трохи поїсти: Ну то бідний не мав навіть шматка хліба, щоб перекусити Psl.

1 kaštōnas іменник чоловічого роду (2), як у літературній мові: Біля піску росли каштани Psl.

2 kaštōnas прикметник (2) каштановий: У нас був каштановий кінь Psl.

katilėlis іменник чоловічого роду (2), посудина для солдатів: Нас не годували, не давали їжі, принесли казанок — ось і їжте Psl.

kaušinis (діал.) іменник чоловічого роду (2) (пор. pautas) яйце: У Skvaruškamp треба розбити яйця. Курка жадібно клює яйця Dnr.

kažkienas, -à прикметник (4) невідомо чий: Чиясь корова втекла Psl.

kėkšta іменник жіночого роду (1) сойка: Сойка тут біля нашої оселі Psl.

kelėlis іменник чоловічого роду (2), зменшувальне, див. kelias: Та де ж я зустрінуся, і де ж я чекатиму — на якійсь стежечці, у якомусь куточку (пісня) Drv.

kelỹs іменник чоловічого роду (4) дорога: Коли я розрубав ящірку, голова втекла, хвіст як лишився — половина, так і лежав Psl.

pauzši-kélti усім підвестися: Вже всі повставали?

ap-kėpti змерзнути: Щойно я пройшов якихось сто метрів, а був мороз, і я змерз Psl.

su-kėpti 6. подразнити: Так у мене все тіло ніби жалило, так пекло. Усе моє тіло було ніби покроплене такими укусами Psl.

pauž-kiīmšti усе позатикати: Отвори всі позатикали, щоб не дуло Dnr.

iš-kīrpti як у літературній мові: Гіркі ягоди порозросталися, треба вирізати Psl.

až-kīršti 2. зарізати: Розрубав (вівцю) по шиї, і вовк здер шкуру Psl.

pa-kīršti порубати: Сокирою порубаю кущі, бо дрова ще не заготовлені Psl.

kītakas займенник неозначений: що-небудь інше: Треба було придумати щось інше Psl.

kītąroz (гібр.) присл. див. іншим разом: Іншим разом це запишу, запишу адресу Psl.

da-kláusti див. перепитати: Перепитаю, додаси вовни чи вже пряжі Psl.

an-klīmpti, ānklempa, -o пор. занурюватися: Великі калюжі були. Корова, наче в болото, так і грузне Bbr.

kliūdytis, kliūdžiasi, kliūdėsi див. спотикатися: Коли його (вужа) виженеш на дорогу, то він так виляє, але так не зіткнешся, не спіткнешся Psl.

paāž-klodinėti повністю накривати: Усі ящики в коморі накриті ряднами Dnr.

klōti, -ōja, -ōjo 4. (діал.) класти: На лаву його поклали, але він не ліг Psl.

iš-klōti 2. розстеляти: Ну, розстелять (льон), тоді він підсохне за якийсь час Bbr.

paaž-klōti повністю накривати: Усе стодолище було накрите (льоном) Dnr.

pér-kōšdinėti проціджувати: Як треба, то й удруге проціджуємо (молоко) Dnr.

kramtytis 2. зворотн. кусатися: Кусається кінь Psl.

krėpterti, -ia, -ė померти, здохнути: Вони з Лазунів, а всі поздихали від голоду Psl.

krėstis 6. зворотн. тремтіти: Тремчу, як осика Psl.

pri-krikštyti багатьох охрестити: Кунігас Фелікс Петкявічюс був у Лазунах, і от тоді охрестив усіх Феліксів Psl./зворотн.: П’ятнадцять дітей охрестили, охрестилася, похрестила дітей Psl.

krimslė іменник жіночого роду (4) хрящ: Хрящів = у м’ясі немає Psl.

in-krimsti вкусити: Він такий гострий, його вкусити неможливо, вже скривило Bbr.

па-впасти усім упасти: Ažnac panukrito visi lakštai Dnr.

171

паш-молотити усе вимолотити: Anà Jazėbas jau visą paiškùlė, visų jau Dnr.

су-молотити 2. змішати, розтерти: Kanãpių prikrùna tarbelę, sikulia, sikulia ir in kopūstùs mèta Bbr.

княжич чол. (1) демін. див. kunigas: Jõunas gražùs kunigáicis Psl.

глухий, -а прикм. (4) 2. перен. байдужий: Kùmeli kab įmpeni gòdniai, ãnas tadù kurčias, nėgirdaž' nieko Psl.

запах чол. (4) як у литовській літературній мові: Gardùs kvãpas girdėcie, kvėpia nãta Psl.

тримати, тримає, тримав (дієсл.) як у литовській літературній мові: Kùmpis būs gražùs laikýc ir vályc Psl.

паш-лизати усе вилизати: Ragì šuòj alkùnas, visàs tolierkàs paišlaižė Dnr.

жир чол. (2) пор. tukas: Lãjus itai nog živãto nùimta. Tai riebùmų tų vadzina lãjus Psl.

ви-пити 2. випити: Čiùt ne visų sklenyčių išlakiau Psl.

папри-ламати багато поламати: Ir pradėc nemòžna, kap medži paprilaužyta Dnr.

ламати 2. сильно боліти: Po nakčiù tai tep lãuža kõjį, sõpa, negaliù aic Uos.

аж-спускати пускати, напускати: Mės atãjom cianai, tai jau ūndeni ażlaizdinėjo Bbr.

даси-спускати 2. звор. дозволити підійти: Ir karvė yra, kų nedaslaizdinėja tėlio Psl.

пускати 8. цькувати, нацьковувати: Per nedėlių būl'bom čėstavojau, per miestelį šunimi lãidiau (flk.) Bbr.

атси-відновитися 9. відродитися, відрости: Apėdė nãto ir nebùvo lakštų, alė atãugo priš Pėtrų, priš pãtį Pėtrų atsiláidė Bbr.

аз-лісти 5. пустити, перегородити греблею: Тоді ще не було того ставка, а як пустили воду Bbr.

да-лісти 4. дуже занедбати: Треба подивитися, як занедбана Лазунська церква Bbr.

іш-лісти 6. надрукувати: І там із тим паном надрукували книжку, а от ту Psl.

па-лікти потрапити, перейти: Усе моєї матусі буряки працювали, а тепер потрапило все на мої буряки Drv.

польською (діал.) присл. як пол.: Я ж можу говорити й польською Psl.

папри-лікті усім вклонитися: Нахиліть голівки, бо низькі двері Dnr.

сочевиця ім. (4) сочевиця: Сіяли сочевицю, у місяці. Сочевиці було посіяно Psl.

1 ат-літи 2. злити, налити: Надоїлося молока, за сім тижнів усе, усе надоїлося, свиней відгодовували, так працювали Bbr.

1 папри-літи налити: Налила води, усе розставила Psl.

аз-лігинти вирівняти: Не давали решета — руками насипали й вирівнювали Psl.

ну-лігинти вирівняти: Зробить вузлик, буряки витре, щоб не липло, вирівняє гарно і тоді в піч Psl.

лінійчик ім. (1) зменш. див. льон: Тоді ці льонці як додаються, так не дуже добре Bbr.

при-липти прилягти: Ну, муха мені, манірко, ого, широке яке, до нього не прилипає Psl.

ап-ліздинеті див. облизувати: Як губа облизується, біле робиться все навколо Psl.

ап-лісти підсмажитися, покритися: Губи чи якось припеклися, стали білими Psl.

паан-лісти усім увійти, оселитися: Тоді до гостей, до нових, усілися Dnr.

pad-lýti (гібр.) намочити: Vo itùoj mašinù nuvažiuotumėt, ale vo lietùs padlijo kùšni Psl.

172

lyžt вигук, як у літературній мові: Aš aimū, liežuvį lyžt tū gėlažį ir liko visa skūrālė Psl.

lopetā жін. р. (3-я) 3. надколінок: Jaip lópetos nāta i(š)šišóvi Psl.

lópt вигук, ковтнути (про швидке пиття): Lópce iżgėrau úndēnio, aškūndau, apsidairāu Psl.

lotēlē жін. р. (2) демін. див. lota: Prikišto medzi tokių lotēlių strukickų Dnr.

lótis 4. зворотне дієслово, литися: Lójasi kap kālē Psl.

ap-lotúoti прибивати лати до крокв: Tadū jau aplotāvom pírkių Dnr.

lūptis 12. зворотне дієслово, зриватися, співати без упину: Dróčus, kap pradēs šienāuc pievas, tep ir lūpasi visų nāktį Psl.

nusi-lūpti зворотне дієслово, див. nulūpti 2: Šašas pāts nuslūps, kap pazgīs Psl.

2 mā особовий займенник, давальний відмінок однини: мені: O kūnigas padūmoj, što ir mā gi gālas jau Psl.

macis жін. р. (4) торба: Nu ēm āny tu māci kėpē Psl. In itos Velýkos maciēs āny prikėpē. Momā rēkia un mañi, kad aš neimtāu tōs maciēs Psl.

at-maininėti див. atmainyti 2: Aštuniólika žmógų reikēj atmaininētē visa Psl.

pra-mainyti 2. замінити: Nu itas vartaunýkas aži kitūs metūs stōu, niekas jō nepramainō Psl.

insi-maišyti приєднатися: Sāko nu dabar, kad tu insimaišei aš tau zadāču dėjosiu Psl.

malkėlē жін. р. (2) демін. див. malka: Priskāldai malkēlēs Dnr.

málkinē жін. р. (1), як у літературній мові: Mālkų sukraūsim málkinēn Dnr.

insi-mālti вселитися, оселитися: Dauronysā insimōlē būvo, norēj škōlu padarýc Psl.

išši-māudyti звор. див. išmaudyti: Ūpēj išsimāudīd mūm lingvēs pazdarē Dnr.

pa-mazgóti випрати: Nā pamazgōj mā peciūs, bo nedāstiekiaū Dnr.

medinasai прикм. партизан, член загону, лісовик: Medziniej visūs pastrelioj Psl. ◊ mēdinasai gaidātis зяблик: Mēdinasai gaidātis su čūbeliū Psl.

mēnūlis (чол.) чол. (2) пор. menas: Saulālē nusilāidē, mēnūlis uštekējo (d.) Bbr.

pasi-mēlstī як у lk.: Kap kadū ir ānas pašmeldžia Dnr.

mētytis 3. жити, мандруючи: Vot tai tep ir mētemēs, be sā daīkto Psl.

susi-mýgti стягнутися: Anā susmýgus, senā, macitkā Psl.

pri-miklyti нагадати: Primiklijō su sā čebātais un padlōgos, dabar praūš tu jū Dnr.

mikrafōnas чол. (2) мікрофон: Ti ir mikrafōnų būvo pastāti un stālo Uos.

ministras чол. (2) як у lk.: Kētūris liežuvīs turū (moku) ir Pāsaly sēdžiu, kap ministras tī Litvōn Psl.

aż-minkyti, ažminkią, -ē пор. ažminkyty: Kap ažminkia dūonų, sodzina un ližēs ir pēčun Psl.

mintis 2. звор. м’ятися: Manip itas pluōščus būvo, ānas nēsmina Psl.

minutēlē жін. (2) зменш. див. minuta: O māno momūlai do jau rešciniā adynēlē, do raščiniā minutēlē (r.) Drv.

mirkýti, miškia, -ē пор. mirkyti: Tadū miškiam undenų dzvi nedēlias, abo ir daugiaūs Gud.

iš-mirkti, išmerka 2. розм’якнути: Āny (linai) išmerka per nedēlias dzvi, moža tris, kap kadū mirksta Psl.

па-мокнути 2. дещо намокнути: От у воді трохи намокне, тоді в іншій і тоді висохне (шинка) Psl.

173

при-забувати як lk.: Та я колись говорив, як малий, а тепер призабув. Uos.

попісяти помочитися: Попісяв у чарку й випив. Psl.

по-вчитися повчитися скільки треба: Три роки вчився і працює Psl.

матінка (діал.) ж. (2) мати: У батька в книжках, матінка письменна Psl.

підганяти, -яє, -яв підганяти (про коня): Сидячи у возі, усі підганяли коня Dnr.

по-підганяти підганяти, поганяти: Заліз на воза й підганяв коня Dnr.

бити, б'є, бив бити.

до-бити (гібр.) добити: Добив одного кліва, мабуть, уже виріс Bbr.

за-бити убити: Хлопець убив його Psl.

по-бити 3. побити: Я нічого не вкрав, не побив і нічого не пограбував, живу, як Бог звелів Psl. 4. убити: Дерево впаде й уб'є нас Dnr.

ніж спол. 2. ніж: Померло більше ніж десяток Bbr.

по-приносити багато принести: Люди погорільцям поприносили борошна, круп, усього поприносили Dnr.

носити, -ить, -ив нести.

пере-носити нести верхи: Коли передня нога загнута, переносить передню частину тіла, такого коня на ярмарок не везли Psl.

ви-нестися 2. звор. виїхати: Тільки ті, що тут¹ всі, хто залишився живим, до маєтків, а я звідси виїхав Bbr.

перенести 3. перевезти, підняти: Ito negaliu kap sakyč negaliu ito pérnešč Psl.

рюкзак (гібр.) жін. (2) ранець: Nešoji itas nešulkas parinki in pecių Psl.

засвербіти як у загальнолітовській мові: Kap paniežč, paskasau Dnr.

захотіти зворотне дієслово, див. panorėti: Jėsc nóris, pasnorės per trīs dienās, a tadū jau nesnóris Bbr.

норма жін. (1) данина: Aš un stānecos nüvežau nōrmų Psl.

3. спол. 2. ось: Atvežė mani bocià šėjaukai o un itos bėdōs Psl.

по булочці присл. по булочці: Dāu un kėlio pabundeli ir margarino Psl.

по-білоруськи (гібр.) присл. гудською, білоруською: Pagūdišku nemokėjau ū̄taryc maskā Psl.

коси чол. переважно мн. (2) пейси: Aš menū kap paisus nešōj. Vaikščoj paisus palaidi ir bóobos, ir mērgo Psl.

по поясі присл. під поясом: Nu pajūosti išāudi iš ty siūly Psl.

по дорозі присл. дорогою: Pakelį ti tōliau nėra nieko Bbr.

по-литовськи (гібр.) присл., див. palietuviški: Visi juōksis tadū, kap mēs ū̄tarysim palietuvišku, āny pabielarušku, o mēs palietuvišku Jsk.

по мішку присл. по мішку: Ir būl'bu pakāsim ir jūniem pamaiši bul'bu pripilsim Psl.

після прання жін. мн. (3ᵇ) як у загальнолітовській мові: Pāmazgas kiauālēm addūomam Psl.

паровий, -а (за.) прикм. з видільною часткою (4) паровий: Lazūnuosa būvo paravōj mēlnyča Bbr.

паркаліновий, -а прикм. виготовлений із паркаліну (2), пор. перкалевий: Marškiniai drobiniai būvo, itai dabar jau parkaliniai Bbr.

переносний, -а прикм. (2) як у літературній мові: Тепер вони всі були переносні, якісь полотняні Bbr.

174

оповідач, -ка (гібр.) ім. чол. р. (2) оповідач: Оце той оповідач, який усе бреше Psl.

поскребок ім. чол. р. (2) наймолодша дитина: Поскребок — ось уже остання дитина Psl.

випостити провести час у пості: Бувало, всі пости відпостиш, лиш на Великдень підкріпимося Dnr.

пасма ім. жін. р. мн. (1) див. пасмуги: Пасма вже ось, нові, пасма, які розчісують Psl.

послід ім. чол. р. (3ᵇ) 2. матка корови: Ми називаємо її послідом. Буває, що в корови послід виходить назовні Psl.

розплідник ім. чол. р. (1) розплід: Щойно як виведеться нова бджола, тоді й матку починають годувати Psl.

надвечір присл. надвечір: Пастися неможливо: чи то ввечері, коли комарі виходять із очерету, чи надвечір — так не втримаєшся, повтікають Psl.

поверх прийм. з род. вгорі, над: Над водою плавають пташки Psl.

слідочок ім. жін. р. (2) зменш. див. 2 слід: 2. сліди: Мені так само треба своїх слідочків, як і своїх слів, щоб я могла читати сліди, відбиті матусею Drv.

4-те частка з kas для вираження експресивності: Діти приїжджають сюди й бігають — знаєте, що то за діти, тепер діти вже не такі… Psl.

перти, перуть, перли бити, валяти: Вимочимо, а тоді товкачами валяємо Bbr.

пішки присл. пішки: Я ж завжди ходжу пішки, а тепер поїхав на велосипеді Psl.

обскубати обскубати: Нащо ти мене пір’ям обсипаєш? — А як же я тебе обскубу? Psl.

поганий, -а присл. (4) кепський, поганий: Це добрий шов, а оце поганий шов (про матеріал) Psl.

засипати засипати, закопати: Чи то в моїй матусі, чи то в моїй рідні, чи вже засипаємо тебе, чи вже не виберешся (жарт.) Drv.

pad-pildinēti (гібр.) розсипати: Салетру підсипали до картоплі Dnr.

pīlnas, -à прикм. (3) 6. неповний: Два роки з трьох були неповними Psl.

pīlnickas, -à прикм. (3ᵃ) повненький: Ну, повнісінькі відра налили (молока) Dnr.

in-pīlti влити: А тоді вранці всипали борошна Psl.

iš-pīlti 3. вибити, висипати: І пекло, і припекло всіх до лиця Psl.

su-pīlti 2. вибити, висипати: Як яблуками все засипало дрібним градом Psl.

pynēlē імен. жін. р. (2) дем. 3. мала коса: Тоді вже працює з косами, плете маленькі косички Bbr.

raz-pinti (гібр.) розділяти під час плетіння: І видно проділ у косах Psl.

su-pinti 3. сплутати, змішати: Можуть заплутати, треба розплутати волосся Psl.

atsi-pīrkti 2. звор. викупитися: А той ксьондз удруге вже в раю, бо відкупився від смерті Psl.

raz-pirkdinēti (гібр.) викупити, купити: Ну, тоді вже всім наказав, хто має, місяць викуповувати Bbr.

pīrgdinti 2. ловити: Лапи курей ловлять Psl.

at-pīrkti 2. викупити: У Селах була така земля, її викупили (у пана) Bbr.

až-pīrkti 2. викупити: Пан узяв наймитів, щоб усе йому подавали, усе чистили, щоб дарували, йому все викуповували — таке-от Bbr.

175

купити 2. сплатити встановлену ціну: O kiekkarčių ažimdė (живих), o bocį su momi ik vainai išperka, addirba ar tį rublį ar tį di Bbr.

підкупити (гібр.) пор. підкупити 2: Gaspadnios įtos pàdpirktos buvo Psl.

свахи жін. р. мн. див. piršys.

пальчик чол. р. (2) зменш. див. pirštas: Vaikiep dabar maskickį pirštėliai Dnr.

розрізати 2. розподілити, відміряти: Įtai Pòlščis futaràs kad išpjaudzinėjo Bbr.

зарізати 3. заколоти: Sugàu baronàči, appjòvė, počkàs išriñko (ps.) Psl.

відрізати 2. відрубати: Tadù aš jam impjòviau tep kilogramų pie triz dìonos Psl.

підбурювати, підбурює, підбурював як у літературній мові.

підбурювати як у літературній мові: Ėmė pàts papjùdė jų šuniù Gud.

прати, -ає, -ав прати.

випрати випрати: Įtep vo nešam in ùpes ir išplaudzinejam, kap jau čystà būtùp, kap pelanù nebùt Bbr.

плескати, плескає, -ав (гібр.?) плескатися: Pliauščù pliauščù pliauščùtės, kėpė momà bandutės Lz.

плескання жін. р. мн. (2) оплески: Pliauščù pliauščù pliauščùtės, kėpė momà bandutės Lz.

плескати 2. бризкати: Bàlon vaikai pliauškija Psl.

плавати, -ає, -ав плавати: Ānas tį plūkinėj plūkinėj ir pastàpijo Bbr.

паніточка жін. р. (2) зменш. див. пані: Ne, poniùla, nepračitùsios Psl.

запрягати парами, -ає, -ало запрягати в пару: Bùlo, kap liš pavàsaris, tep ir porúojam árklius Dnr.

запрягти парами як у літературній мові: Ir suporàvė (arklius), ir pavienìdi órèm Dnr.

по̀сма іменник (2) як у літературній мові: O drùobė bùvo pinkiòlikà puòsmų Psl.

позиція іменник жіночого роду (1) фронт, битва: Kai àjo pozicija, tai medzì bùvom Jsk.

продільник іменник чоловічого роду (3), демінутив, див. прядальгис: Dar neišėjai nė pradalgýno, žiūriu ataíma màno mergėlė Psl.

пра̀стий, -а прикметник (1) 5. прямий: Vaikų tai unsugdzìnėjau juostu, kad pràstos kòjoz būt ir runkos Psl.

перепрати випрати: Tep anà praprausdzìneja, kur reikia Psl.

відпрати 2. відмити, відшкребти: Úndeniu neatpraūsi katilàlio, bo riebuš Psl.

прізвисько іменник жіночого роду (3ᵇ) як у літературній мові: Mūsų pravardė Avižà Jsk.

препарат іменник чоловічого роду (2) як у літературній мові: O anà-kokio jái preparàto reikėjo — nuvėjo kitòn kamaràlėn Psl.

прохоба іменник жіночого роду (1) прабабуся: Jáp dar yrà próhoba Psl.

попадати (гібр.) потрапити: Jàmp kokià itai kvarabà patpuldzìneja Dnr.

півгектара іменник жіночого роду (2) половина волоки: Nebiedni bùvo, turėj pusėlį (žemės) Jsk.

надмухати як у літературній мові: Vuot sakai, kurġi tų atnešė gi nejau ši vėjas atpūtė Psl.

надмухати наповнити, дмухаючи: Paukštyn prikòčioja, pripučia ir strėlja Psl.

путінь (діал.) іменник чоловічого роду (3ᵇ), див. калина: Puciniai àugo, raudònos viùgos Psl.

ragutàitės ім. мн. (1) 2. нижня щелепа: Kap dàu per ragutàites, tep ir grūvo Psl.

su-rakinti як лит.: Jų varė surakinti runkàs Dnr.

176

ramūlis ім. чол. р. (2) 2. велика ромашка: Ramūlių kiek nori pie pirkių Psl.

až-rašinėti 2. записати в чергу: Kap nežānytas, nea(ž)sakinėja neažrašinėja (į eilę butui) Psl.

papri-rašinėti багато дописати: Jāp tj viso paprirašinėta un sienos Dnr.

pri-rašyti 3. додати: Mān mētai prirašyta Psl.

pri-rūgti як лит.: Būvom prirūgę nemažai kopūstų, ir peržiem suvalgēm Dnr.

raukšlėlė ім. жін. р. (2) зменш. див. raukšlė: Jau ir tavīm raukšlālēs radōs Dnr.

iš-rašti 2. викопати: Ānas muvēj, pazdairē — išraustā duobē Psl.

panu-ravėti виполоти все: Žmonēsā jau visū pamuravēci daržai Dnr.

razdairiklis (гібр.) ім. чол. р. (2) розвідник, шпигун: Dabar, kap tadū, tep nuveitai (vaikas), pasakytū, tai aštaisytas maškas razdairiklis, a(ž)strēlyt aškārt Psl.

iš-regėti побачити: Āny sāko, moža kadū išragēsi Psl. звор.: Nu alē mės i(š)si-ragēsim dār kadū Psl.

pa-rēkauti насварити: Parēkauc ānas tai gāl' un visū Dnr.

rēpti, -ia, -ē брати, охоплювати.

ap-rēpti охопити, обсісти: Kab liš ažžydēj sōdai, tep ir aprēpe (kirmėlės) Bbr.

retai присл. 3. рідко: Iš pirmo ažruščinėja ratai Psl.

мала копиця ж. (2), дем. див. копиця: Склав ту копицю дров Dnr.

роздягатися звор. роздягнутися: Роздягнувся і ліг спати Dnr.

позбирати зібрати: Мала й тепер є багато (колорадських жуків), хто їх позбирає Bbr.

дістати звор. отримати, взяти: Та дівчина прийшла й просить хліба; звідки ж ти його дістанеш, то важко дістати Psl.

обв'язати перев'язати: Скатертину обв'язали навколо відра, а тоді воду лили в ті помиї Bbr.

повністю розв'язати розв'язати все: Тоді ті мотузки з ніг порозв'язували Dnr.

прилипнути звор. причепитися: Ну, думаю, почекай, від тебе й куди-небудь причеплюся. Ну от, і я вже до нього причепився Psl.

намотувати дієсл. (1) центрувати: Намотую нитку на котушку Psl.

привернути як діал.: Ту бочку треба привернути перед стодолою Dnr.

захрипіти закувікати: Ота свиня ось-ось опороситься, захрипіла Dnr.

рамка ж. (2), рамочка ч., рамочка ч. (2) рамка вулика: Учора був у лісі за рамочками, у рамочки поклав, вийняв рамочку й накрив Psl.

одежинка ч. (2), дем. див. одяг: І маскам дитячі одежинки треба випрати Dnr.

іржавіти, -іє, -іло іржавіти.

заіржавіти 1. покритися іржею: Від жовтого заіржавіло залізо Psl. 2. зарудіти, почервоніти: Заіржавіло залізо, тоді стало червоним Psl.

закиснути скиснути: Закисає й вариться кисіль Bbr.

гіркота ч. (1) як діал.: Як гірко росте Psl.

сахарин чол. (2), див. сахарин: Сахарин — то все, бо цукру ж не було. Тоді купували сахарин і підсолоджували Bbr.

відкликатися 3. зворотний стан, озиватися, давати звістку: Поїхав кудись у Польщу й не відгукнувся, що помер Psl.

від-сказувати пор. відмовлятися: Я не вмію відповідати, я відповідаю по-польськи. Поки мені потроху не відповідали Psl.

12. Lietuvių kalbotyros klausimai 29 t.

177

на-казувати наказувати: Іди, гони курей звідти й звідти, гони, наказує Bbr.

при-казувати веліти: Ніхто не наказував їм сюди, до лісу Dnr.

пере-казати сказати зайве: Мало що негарного переказав, мало що зробив не так (розм.) Drv.

приказати як у літературній мові: Живуть, як Бог заповідав, ну, як велів Psl.

роз-казати 4. замовити: Коли вони знали (про бджіл), замовили кооперативну квартиру, а їх, бджіл, ніхто не наказував. Хотів замовити кооперативне житло Psl.

салата жін. (2), див. салата: Салата посаджена Psl.

обростати мохом, -ає, -ало див. обмохнутися.

об-мохнутися обрости мохом: Воно все обросло мохом, моху — по землі Psl.

мох чол. (4), мох: На березовому гаї мох збирали Psl.

по-снитися як у літературній мові: Як засинаю, то й сниться Dnr.

старий прикм., див. старий 2: Що чути, що про тебе кажуть? — Усе старе Psl.

старіти, -є, -іло як у літературній мові.

по-старіти дозріти: Коли трава вже постаріє, тоді вже буде міцніша Bbr.

сестри ж. р. (3ᵇ) див. сестра: Jau tī regėj, seseris regėj ir regėj broliukas mažasnyšai Psl.

сіяти кільком сіяти: O dabar žōli papasēj Psl.

ситівка ж. р. (3a) див. ситівочка: O jau kap ātaima Velýkos, tai tadū sētuvėlė, didelēi sētuvī prikrāuna sūrių. Tadū jau pastāto sietuvī ir vālgo Bbr.

перехворіти сильно перехворіти: Aš tep prisirgī, slobā Psl.

пришити 2. пришити: Jām gēli a(ž)siūva čia Psl.

наскандалити див. наскандалитися: Kažkāp tadū itas mānaz girtaz būvo ir priskandālijo Psl.

скітень чол. р. (4) див. скит: Tī skiečys unsidēdzinēja. Skiečys muš tīvuosa būvo Psl.

навпростець присл. пор. навскіс: Aik skrad žāmī, skrad žemliu Psl.

рамковий вулик ж. р. (2): Manīm yra viena skrynėlė bitų Psl.

скрипочка ж. р. (1) дем. див. скрипка: Kunigien buvo Vincusis su skripkāiti Psl.

прибігти 3. добігти: Su striel’bū nūvēj, al’ netoli atskrido, sāko tep metrų šeždesiat mādze Psl.

шкіряний, -а (гібр.) прикм. (2) шкіряний: Manīm plōnicks skūrinis dziržālis džiēgorop Dnr.

пастка чол. р. (2): Petē ihilanda ir tep jį rascisnija slāstas Psl.

ковзати, -ає, -ало як у литовській: Kap atlyga, sniegūs minkštas, tadū āima gerai rāgutēs, slýsta gerai per sniegų Psl.

сміль чол. р. (4) див. спіль: Oi itų smēlių būvo vāsarū Psl.

шмаркати, -ає, -ало як у литовській.

витирати соплі як у літературній мові: Bōbos lānda apsisnargliāvi jōp Psl.

морда (діал.) ім. чол. р. (4) див. морда: Árklo snukýs dzidelis Psl.

дрімати, -ає, -ав як у літературній мові.

задрімати як у літературній мові: Tai dziedas, sēnis, kap atsigulė, prisnūdo Psl.

178

посадити 2. ув’язнити: Kab nuveisi, liečvc tai pragaiši, turmon a(ž)sodinš Psl. 3. загнати: Kap ažlaidė kojon (gaidys) šorn, kap a(ž)sodzino litkon Psl.

посадити 5. ув’язнити: Norėj turmōn jį pasodzinc Psl.

переболіти (гібр.) минути (про біль): Visa vientara sopėj pakōl¹ peresopėj Psl.

колір ім. жін. р. (4) як у літературній мові: Nedāranka spalvōs un adžiēžos Dnr.

кольоровий, -а (діал.) прикм. (1) як у літературній мові: Ažklōj spalvōtų skōterc Dnr.

спалгенас ім. чол. р. (1) див. спалгенас: Spalgintus žalžius išrank(a) Psl.

спанґеліс (діал.) ім. чол. р. (1) див. спалгенас: Spaṅgeliai raisti auga Psl.

примусити змусити: Any gi maskūs vaikus a(ž)spiria, ir gano Psl.

надбудовувати зворотнє, див. надбудовувати: Ir prūtkelis iton šaudyklei unsistacinēja Psl.

розставляти (гібр.) ставити нарізно, розставляти: Klyšāvas arklÿs placiai kōjas rastacinēja Psl.

вставити уставити, встромити: Pienų išlaja, pōtum pienų pėčun instāto, kad ānas atvirt Psl.

поставити 11. уставити: Sāko, būtumēm institutan mēs jū kur pastāti Psl. 12. розмістити: Jaū itoj savų avurku pastāte dzvidešimc bōnku Psl.

при-ставити 4. припаркувати: Двадцять бочок огірків поставив Psl.

сильний, -а прикм. (4) 5. твердий: Добре, як міцні м’язи Psl.

зупи-нитися 3. зупинитися: Тут ті гуси не зупиняються, біжать далі. Лише один раз, уночі, вони тут зупиняються Bbr.

роз-кидати (гібр.) розкидати: А як не сохне, то розкидають і сушать далі (сіно) Dnr.

стурля ім. ж. р. (4) такий птах, дрізд: Стурля — такий гарний птах Psl.

всунути 2. вставити: Язика він туди всунув Psl.

ви-штовхнути 2. змусити піти: Не хотіли його, і з Лазунів вигнали (Гумбараги) Psl. 3. висунути А він голову висунув (з щілини) Psl.

під-штовхнути 2. підштовхнути: Цибуляста баба, як риє рогами, шипить (гадюка), наче в ковбасу, підштовхує рукою Psl.

зі-штовхнути, зіштовхування пор. зіштовхнути: Обмолочує, тоді зсуває все до одного кінця, і тоді сипле зерно Psl.

під-кручувати (гібр.) згинати: Як здоровий кінь, то високо ноги сам підкручував Psl.

свердлити 6. свердлити: Отвори свердлив і кілочки забивав Uos.

за-свердлити 3. закріпити: Бочку в землю вкручує Psl. 4. refl. сплутатися: Волосся якось заплутується на голові, так називають ковтун Psl. 5. refl. запаморочитися: У тій голові закрутилося, та й зомліла та баба Psl.

ви-крутитися 3. викрутитися, уникнути: Тоді й священник потрапив у халепу, але викрутився. Хтось якось викрутився, утік, а той — ні Psl.

про-свердлити 2. просвердлити: Ось отвори були просвердлені Psl.

роз-лягтися 5. refl. вилягтися: Бадилля картоплі полягло, не годиться косити Bbr.

трясовина ім. ч. р. (3) болото: Тоді вже не було ні болота, ні трясовини Jsk.

засмучений прикм. (2) як у lk.: Кажуть, що ти сам себе обдурив, то й обдурив когось Psl.

здоровий, -а прикм. 4. міцний, кремезний: Ой, брате, здорові хлопці: великі, які груди! А сам найменший, а хлопець здоровий Psl.

12*

179

здоровенький, -а прикм. (3b) ціленький: Будь здоровенький (кажуть, цокаючись або прощаючись) Psl. Будь здоровий (під час тосту). — Добре, здоровенький (відповідає) Psl.

зважувати, -ує, -ував зважувати.

раз-зважувати (гібр.) зважувати: Усілякі там роботи: у магазині зважують Psl.

гостенятко ім. (2) демін. див. гість 1: Ось уже й гості приїжджають, треба їх приймати Dnr.

лягти 6.Коли за горло схоплю, то й коня так само — кинеться на землю Psl.

залишити покинути: Туди завезли, а де звалилося, залишили на завтра, (бо) вже було темно Psl.

повикидати усіх повикидати: Бджоли трутнів повбивали, повикидали Dnr.

випалити 2.Давроніє всі згоріли, усе випалено, спалено Psl.

спалити спалити: А в Йотауті спалили одинадцять таксівок партизани Psl.

сват ім. (2) 2. батько чи батьки нареченого або нареченої: Це мій сват; ми свати, бо наші діти посвоячилися Psl.

сватівство жін. (2) весільна свита: І все сватівство приходить Bbr.

шахи жін. мн. (2) шахи: Діти вже грають у шахи Dnr.

спиці жін. мн. (2) маленька спиця колеса: Спиці, куди шпуля вставляється Psl.

холодити, -ить, -ив мерзнути.

поступово підмерзати: Apšaldzinėja visa ladù Psl.

хусточка жін. (2) зменш. див. šalikàs: Jàp sagùtė mėlynička, o šalikėlis žãlickas Dnr.

усім замерзнути: Kap liš žiemà, tep mūs visi lungai paa(ž)šūla Dnr.

шашки жін. мн. (2) шашки: Ir šãškom ãnas moka žãisc Dnr.

плюватися: Uži kap itai un kėlio išvarýc, tep šaudosi Psl.

покликати: Pamėc' mán chòc savùs pėdeliùs, chòc savùs žodeliùs, kad aš pėdeliùs skaitytau momùli išmindzinėtau, da aš gi momùlės pašaukdzinėtau (r.) Dnv.

оголосити 2.: Triskàrt šáukia (jungtuves), kùnigas šáukia, žmùoj gi nešáuks Bbr.

застрелити: Rasstrėlýs, a(ž)šaũs ir gulėsi Psl.

вистрілити в себе 2. звор. вийти вперед: Jaũ lopėtos náta i(š)šiòvi Psl.

шарекас чол. (2) див. šarėkas: O mės be miego, basi, gryni, šėrėkas, ō kap būvo Psl.

тіньок чол. (1) як у lk.: Šašėlai jau kųsni ilgėja Psl.

так присл. див. šiaip: Susirinkį tai šėp, tai tep ùtarijo Uos.

шестірковий, -а прикм. (2) шестеро: Aš, sako, šašariniais arkliais galiù važiuoc Psl.

нажати сіна: Kiek jau inšienavai? Psl.

обгадити забруднити, сказати щось неприємне: Britkiai sakė: ù(ž)šiku, uštriedziu táu Psl.

теплішати, -шає, -шало як у lk.

нагрітися як і в літературній мові: Вітер повернув із півночі, потеплішав Psl.

стонога ім. чол. р. (2), як і в літературній мові: (З)авелося багато стоніг Psl.

моторошно присл. страшно, моторошно: (Вовки) коли виють увечері восени, то в хаті моторошно сидіти Psl.

180

тепленький, -а прикм. (4), див. теплий: Пішов від мене, купив у крамниці теплого молока Psl.

скуповувати 2. перен. купувати гуртом: Усе скуповував у крамниці, усе підмітав Bbr.

прошити, -є, -ив пронизати чергою куль: Поставив там край, прошив у нього Psl.

поговорити як і в літературній мові: Відчинила, потихеньку поговорила Psl.

спотикатися язиком плутатися (про язик): Уже язик частіше починає спотикатися Psl.

часто спотикатися язиком часто натрапляти на труднощі, плутатися: Уже язик заплітається, вже часто спотикається Psl.

підскочити 3. підвести: Коли будуть підніматися, перші піднімуться, то інший не підскочить Bbr.

розчісувати 3. чесати: Вовну роздирають руками, розпушують, а тоді несуть чесати Psl.

вичесати розчесати, очистити: Вичесала льон, а тоді прядеш Bbr.

підсмикувати смикати: А маленьких ось підсмикують діти (сповитих) Psl.

по-собачому присл. (1) по-собачому: Прийшов їжак уночі до мене на подвір’я і заліз до будки по-собачому Psl.

шуст вигук для позначення кидання хліба в піч: Пекла мама хлібці — шуст у піч, шуст у піч Gud.

святечко ім. жін. р. (2) зменш. див. свято: Настане святечко, а воно буде мені немиле, буде мені важко без своєї матусі, людської дочечки (р.) Drv.

світати розвиднятися: Уже розвиднілося, треба вставати Dnr.

світло присл. зі світлом, до настання темряви: Я прийшов тепер засвітла Psl.

свіжий, -а прикм. (4) 2. новий, інший: Наші свіжі священники у Вільнюсі? Dnr.

тоді присл. порівн. тоді: Уже тоді піски не липнуть Psl.

тоді присл. порівн. тоді, тоді-то: Тоді йому каже Drv.

відправляти 1. відпускати: Парафіяльний священник відправляв на Різдво Dnr. 2. проводити: (богослужіння): Священник відправляє богослужіння в лузі Dnr.

підготувати приготувати, облаштувати: Готує священника до першого великоднього дня. А вона приготувала там для священника все чистенько Psl.

вичиняти 3. робити, виробляти: Штуки виробляв, штукарем був Psl.

відправити 3. відпустити: Уранці священник пішов до церкви, відпустив усіх людей (додому) Psl.

облаштувати 3. обладнати: Купила, облаштувала Dnr.

талмуд ім. (2) 1. як у літературній мові. 2. будь-яка товста книга: Що це за талмуд? Dnr. 3. перен. різні писання, папери: То ви всі талмуди здали? Dnr.

темніти, -іє, -іло як у літературній мові.

потемніти як у літературній мові: Яка ж у мене буде велика хата, яка ж вона темна; коли було світло, то мені вже потемніло (р.) Drv.

темненький, -а прикм. (3⁰) темненький: Їхня темненька хатка, маленькі віконця Dnr.

між прийм. з род. в. 1. на позначення місця: Між ногами сидить вугор Psl. 2. на позначення взаємин (порівн. між): Безземельні між собою хитрують Bbr.

бідувати 7. звор. важко жити: Коли б це мої бідні діти були в мене, то я б тут у Пясалах не бідувала, може, жила б легше Psl.

крапка ж. (4) як у lk.: Taškais tokis nuvėj Psl.

ви́йти заміж 2.Nu jau vienà až jaunikio išėjo, ištekėjo Psl.

181

досить пор. вистачити: Būl'bos nepasakýc gražos, mán ažtėks búl'bu Psl.

баран чол. (2) самець (баран): Svečimas tekūnas in mūsias avūtes atskrido Psl.

бігати за вівцями шукати овець: Avytė cekūniuoja Psl.

трохи побігати за вівцями побігати: Jau pacekūninau avytę Psl.

текутіс чол. (2) такий птах: Tekūtis paikštė tokià Psl.

теличка жін. (2) молода тели́ця: Būvo telyčaitė ir veršalis Psl.

туди присл. пор. tėnaka: O klūoni tėnakai lūngas stóu Gud.

загороджувати 2.Nu itep (vadeles) ažtėzdinėjam, kad vilkai nepėrait Psl.

допрясти 3.Itų žiemų nevėpiau, nėvet nė vieno siūlo neištisčiau Psl. 4.

одягнути: Rūnkos surištos va čia in dratų, balcička marīnarkėlė ištišta Psl.

відвести 2.Ažrakinai mašinų, ir niekas nenutįs Dnr.

показатися 2.Vilkų neragėc, izgrūdo achoťnykai, rata kur pėrsitįsia Psl.

принадити 2.Gál' rastīs, gál'—čia búlobų yra mūs itų bielaruškų Psl.

тьху вигук, що позначає спльовування: Bóbos lända apsisnargliävi, lända apsiklóji märšku jau, tfū! Psl.

тільки присл. 2. лише: Його прив’язали біля матеріалів і тільки голого Psl.

правобічний, -а прикм. (2) правий: Поверни на правий бік Psl.

телефонувати телефонувати (пор. telefonavoti): Давай ми зателефонуємо до Барисави Psl.

при-стихнути перестати: Зливи вщухли, можна їхати Dnr.

полінуватися як у літературній мові: Якщо не лінуватимешся вчитися, будеш людиною Dnr.

ледацюга імен. жін. (1) ледача: Ой ти, дівчино, ти ледацюго, лінувалася жати й полоти (д.) Drv.

торт імен. чол. (2) як у літературній мові: Смачний торт, такий солодкий Dnr.

трах вигук. лясь (для позначення раптової дії): Аж тут трах — і приїхала та дівчина Psl.

транспорт імен. чол. (1) як у літературній мові: Та ж ніхто не бере ніякого транспорту Psl.

по-розтягувати роздерти: Не чули, щоб (вовки) роздирали людей; свиней, коли хапають, так розтягують на шматки Psl.

від-тягнути взяти собі: Коли йдеш на роботу, так трохи відтягнеш: там хліба дадуть, там бабуся винесе — дадуть Psl.

вибухнути 2. підірвати: Відчинили двері, заклали міну й підірвали Psl.

з-ламати 3. зламати: Косу, якою не вміє (косити), він так і загинає, а то й відламує, коли не вміє як слід загинати Bbr. 4. підірвати: Два склади підірвано Psl.

пере-тягнути схилити, умовити перейти: Вони служили німцям, а партизани переманили їх до себе Psl.

роз-тягнути 3. розпушувати: Ще розтягують руками вовну, щоб не було грудок, а потім несуть прясти Psl.

личинка жука-шкіроїда імен. чол. (4) личинка жука-шкіроїда: Личинки жука-шкіроїда проникають у матерію й гризуть її Psl.

trijosa присл. див. trijuosa: Ми втрьох сиділи й не випили жодної чарки Psl.

182

iš-trindinėti 2. викреслити: Слова означають «витерти», бо я (вже) куплюся Psl.

išsi-trindinėti зворотн. див. ištrindinėti 1: І сукнярка ткала, а полотна витиралися, коли ткали Bbr.

až-trinti 2. замішати: І замішує, і тісто Bbr.

išsi-trinti 3. обсипатися під час тертя: А як уже льон витреться, підбери, снопи перев'яжи Bbr.

nusi-trinti 4. зворотн. стертися із запису: Поки одній ви це надиктуєте, то іншій уже зітреться (магнітофонна стрічка) Psl.

pa-trinti 3. вибити: Ну, вона ж (маца) була така тоненька, потерта Psl.

trūmpickas, -à прикм. (³ᵇ) коротенький: Її сукеночка була коротенька Dnr.

turėti 8. бути зобов'язаним: Сказали, що він має за нас доповісти Bbr.

ap-turėti зберегти: Там було багато води, і так рахували, щоб зберегти кошенят, виносили кошенят Psl.

paaž-turėti 1. затримати: Воду затримав Psl. 2. зупинити всіх: Коней із-за воріт затримали Dnr.

pa-turindinėti 1. підтримувати, допомагати: Давали кілька хлібин, маргарин, ковбасу, і люди підтримували Psl. 2. притримувати, фіксувати: Роги посаджені та матеріали. Рогочюс там, де посаджено, а залізо таке притримує Psl.

turklýs ім. (4) як у літературній мові: А скільки було турклів Psl.

tvartėlis ім. (2) зменш. див. tvartas: До клуні поставили маленькі хлівці Dnr.

pa-tvērti перегородити, відгородити: Перегородили хлів для кошенят Psl.

ūch вигук, пор. och: Узимку, ох як узимку! Bbr.

вирощувати, -ує, -ував див. ugdyti.

при-угдити див. priugdyti: Саву авурку вже виростили в Юйо Psl.

угі вигук. ого, ось: Я впізнав: несе в тій торбині щось, а ось рибу, забрав Lz.

угне ж. р. (1) пор. ugnis: Пішов розпалювати вогонь Psl.

уй вигук. ай, ой (для вираження здивування): Ой, та ті люди були негідні Psl.

ун вигук. пор. 1 an: А вчора ми там посіяли какаруґи, і ось тут Psl.

унакай вигук, унакай пор. un: Фелка батько ходив, там такі Гаганішки сурдуту Дауронис. Отакі там унакай тіявкай їх, коли штовхнули Psl.

вугор чол. р. (3ᵇ), як у литовській: У нас вугрів немає, вони геть утекли, халерія Psl.

аж-вадінтіс 2. назвати: У Палитейську всі ці речі називали Bbr.

па-вадзіоті 2. погладжувати: Потім пальцями погладжує себе по потилиці, погладжує губи Psl.

вайкайтіс чол. р. (1), зменш. від vaikas: Ось у мене є одна дитинка — та дівчинка (донька) Psl.

ан-вайкшчіоті прогулятися, помандрувати: Ось походили й порозумнішали тоді люди Dnr.

ап-валгити з’їсти зверху: Спіймав рибу, м’ясо з’їв, а кістки залишив Drv.

ап-варінеті 2. трохи відганяти, відлякувати: Щук було в бульбах, але ми їх відганяли Bbr.

ішпра-варінеті розігнати, розсіяти: Тут приїхала міліція, розігнала, щоб не було тих литовців, щоб не бешкетували Bbr.

183

відганяти відлякувати: У саду їх (жуків) було багато, відганяли Psl.

розганяти розганяти: Ну так, якби не розігнали, то навчилися б, але не погляділи (поляки) Bbr.

приганяти 2. зганяти докупи: Випустиш їх (із табору), а вранці знову повно, приганяють Psl.

варжа жіночий рід (1) як у літературній мові: Ми ставили варжі Psl.

з'їжджатися з'їхатися: Ми всі з'їжджалися Psl.

приїжджати див. atvažiuodinėti: Ну, тут діти приїжджають. Psl. Де живе Франукас, туди він завжди до мене приїжджає Psl.

від'їжджати див. аж від'їхати: Від'їжджає і там же ночує в корчмі, і п'є. Psl. Вони ще хотіли від'їхати до Валдзіків, у Владікоп Psl.

об'їжджати як у літературній мові: Він їздить із нею, усі садиби об'їхав Bbr.

роз'їхатися (гібр.) роз'їжджатися: Діти пороз'їжджалися Psl.

переїхати 2. як у літературній мові: Оце думаю: переїду я дорогою сюди, куди молоді їдуть, а я як упаду набік Psl. 3. переселитися: Я поїду, вже скоро переїду до Вільнюса Psl.

вельнюнас іменник чоловічого роду, див. вельнюмас: І вельнюно було потрібно, і все ж було потрібно Psl.

перевертати міняти зовнішній бік на внутрішній: Я перевертаю птахів на інший бік Psl.

вертати 3. діал. повертати: Як відсиплеться — розжариться, а не відсиплеться — то й самі його назад не повернете Psl. 4. зворотнє дієслово, виникати: Звідки це береться, усі ці з бородами Psl.

перевернути 2. перекинути: А там каміння було перекидане Psl.

перевернутися зворотнє дієслово, див. перевернути 2: Та це все вже перевернуте Uos.

пересипати пересипати: А гусак яєць наклав: пересипано, пересипано все в такі мішечки Psl.

теля ім. (2) 2. молодий бик: Kārvį triskārt vadziójau veršaliop Bbr.

azšy-vesdineti посваритися, побитися: Ānas su visais a(ž)sivesdzinėja, tokis jau žmuōj Dnr.

pad-vesdineti (гібр.) привести: O kap atvāro kārves ir padvezdzinėja Bbr.

azšy-vėsti див. ažvesti 2: Lasių yra, a(ž)sivėdė da chalėrija Psl.

az-vėsti 5. (діал.) просунути крізь: Kiaūlai diržāl ažveda, kad neraūšt žāmės Psl.

išsi-vėsti 4. звор. зникнути: Kazū tī dzyky būvo, kap avītės vaikščiojo, alė i(š)si-vedė, nèra Psl.

pad-vėsti 3. нацькувати: Nu tadū až itų kārvį ānas pādvėdė niėmčų Bbr.

paiš-vėsti винищити: Paišvėdė arklius Bbr.

razsi-vėsti 2. розлучитися: Ānas rasivėdį su žmōnu, gėra labai aržielkų Psl.

весілля (заст.) ім. (2) пор. шлюб: Sūnūs ēmė vestūvį Bbr.

вітрогон, -а зневажл. вітряк: Ānas tokis kap kokis vėtrinasai būvo Psl.

in-vėžti відвезти: Kū suvėsc reikėja vaikam invėsc Psl.

papri-vėžti багато чого привезти: Parduoūojo tai cukierkās, tai abaronkās paprivėžį Bbr.

всеціло присл. зовсім, цілком: Aždaūža vič visa Psl.

середина ім. (3ᵇ) 2. середина: Kūnigas jau ir lūngų addārė iš viduro, liš ažaic, patīsc Psl.

в один бік присл. одним способом, з одного боку: Ir vienāp ir kitāp ragėjau Bbr.

184

an-vilgyti 2. зволожити: А я тут скільки мав аджієжосу, скільки я намочив, те, що залишилося, а те, що не лишилося після цього Psl.

тягти, тягне, тягнув як lk.

па-вилкти понести: Знемігся, вже й ніг не волочу Bbr.

cusi-вилкти зійтися: Хто й ніг не волочив, усі на танці зійшлися (д.) Bbr.

at-vírti 1. приварити: Бабина рука грибів набрала, повен казан набрала — приварила Psl. 2. розварити: Молоко в піч поставила, щоб воно розварилося Psl.

пэр-вирсти перекинутися: Одні вози (із сіном) обережно довезли, а з іншими перекинувся возом Psl.

пэр-вирти знову зварити: Я всипала ягоди в цукор, це звариться, перевариться Psl.

visickai присл. зовсім: Вона пасла корів, то зовсім неподалік від них пасла корів Psl.

visùrkai присл. посередині: Він був усюди, де були дівчата Bbr.

вити 4. діал. плести: Ні мені руту не зірвати, ні віночка не сплести (д.) Bbr.

at-võgti 2. украсти: Боюся, що це хтось у нього вкраде, поцупить Bbr.

pasi-voliōti полежати, полінуватися: Він і полежати любив Dnr.

razsi-voliōti (гібр.) обтріпатися: Маленький будиночок уже обшарпався Psl.

susi-voliōti марно занапастити час: Та вже ніхто нічого не намарнує Psl.

zolžà жін. р. (2) зоб, щитоподібна залоза, залоза: Золжа така була Psl.

zomãšinis, -ė прикм. (2) із села Зомашяй: Знаєш тих зомашських Марил Psl.

жаграйтіте ж. (1) зменш. див. žagrė: Добре орати цими жаграйтітами Psl.

žaidindinėti, -ėja, -ėjo див. žaidinėti.

pra-žaidindinėti пор. pražaidinėti: Вони ж корів переграли Psl.

až-žaisti 2. завити: Як увечері, коли завиють вовки в лісі, то в лісах розлягається виття, аж собаки гарно виють Psl.

жарівочка ж. (2) зменш. див. žarna: Тоді цією кишкою наб’ємо м’ясо Dnr.

žarúoti, -úoja, -āvo обсмажувати на жару.

pér-žaruoti перепалити, обсмажити на жару: Тоді кладуть у комин, коли виносять жар, перепалюють Dnr.

žēmickas, -à прикм. (3ᵇ) покірний, смиренний: А вже в мене, у Мацейкай, покірно-покірно вклоняються Psl.

ap-žergti як у литовській літературній мові: Переступила через капці, дівчата їхали попереду коня, а собаки позаду гавкали, тоді ті підуть до молодого Dnr.

žibankštis ж. (4) див. žibenksė: Ой гарні світлячки, але тепер не доводиться їх бачити Psl.

žich вигук, сплеск: І весь час сама бачила — жих-жих, вогонь (у п’яного з рота) Psl.

pra-žydėti зацвісти: Як жоржини зацвітуть, то вже скоро й осінь Dnr.

žiēsti, -žia, -dė сипати.

iš-žiēsti висипати: Дрова згорять, жар вигрібають у яму Dnr.

žinōti 2. визнати: Коли вони (старі) були, то Бога знали, знали Бога, а ми вже не так знаємо: усе робота, робота, робота Psl.

da-žinōti див. dasižinōti: Мені прислали листа, щоб я дізнався, звідки вони. Кажуть, усі разом дізнаються від пана Psl.

pa-žinōti пізнати: Я його давно-давно знав, за тиждень ми встигли познайомитися Bbr.

185

žirmūniškis, -ė прикм. (2) із Жирмунай: А з жирунайськими вчора чи позавчора поїхав Grōdnion Psl.

žmonà ім. жін. р. (3) 2. жінка: Тут є така жінка Jsk.

žužlà ім. жін. р. (4) комаха: Усякі комахи є, знаєш, оці комахи Psl.

Далі подано запозичення та різні гібриди з іншомовними коренями, що становлять близько двох п’ятих доповнень.

pri-abecóti додати: Він уміє додавати плюс Dnr.

papa-ablavóti повністю обстружити: Повністю обстружи всі дошки Dnr.

ačmūryti, -ija, -ijo (слов.) приголомшити, ошелешити: Він геть як мертвий, вона його приголомшила Bbr.

adnaselcus (слов.) ім. чол. р. (2) не колгоспник, одноосібник: Я не прихильний до одноосібника. Я був одноосібником Bbr.

adrāzu (слов.) присл. пор. відразу: Щойно скажуть про якогось політачку, одразу впізнаєш Psl.

akċizija (швед.) ім. жін. р. (1) акциз: Самогонники тоді були нікчемні, був акциз Bbr.

akċiznykas (швед.) ім. чол. р. (1) той, хто стягує штраф, акциз: Акцизники все їздили й їздили на конях, а тоді й на роверах Bbr.

pa až-akorkavóti позакорковувати всі пляшки: Позакорковуй пляшки, постав у шафу Dnr.

akraikėlis (гібр.) ім. чол. р. (2) див. akraičikas: Залишився лише окраєць хліба Psl.

albōmas (швед.) ім. чол. р. (2) альбом: Ось альбом, фотографуватимемося Dnr.

alelėdas (слов.) ім. чол. р. (2) ожеледь: Ожеледь настає й обмерзає все навколо Psl.

кістка (слов.) ж. (2) гомілкова кістка: Довга кістка називається alionkà Psl.

амбар (слов.) ч. (2) склад, клуння: Ось із того амбару буде третя хата Psl.

анґрутніс (гібр.) ч. (1) стяжка, щоб затягнути головки жмутів льону під час чесання: Зчісують, натягають анґрутнісом жмути й обидва кінці піднімають Bbr.

одразу (гібр.) присл. відразу, негайно: Коли відпущу, тоді відразу й затягни — пропало одразу Psl.

літак (зап.) ч. (2) літак: Літаки все літають і літають Psl.

віддати в оренду трохи здати в найм: Він уже цього року ту землю здає в оренду Dnr.

оркестр (зап.) ж. (2) оркестр: Коли зіграють тричі на скрипках, щоб твоя компанія потанцювала, оркестр заграє Psl.

сваритися, -юся, -илися сваритися, битися: За дрібницю через дрібницю, та весь час сваримося (з чоловіком) Psl.

горлянка (слов.) ч. (2) горло, гортань: Горлянка болить. Горлянка дере Psl.

випити все до дна усе випити: Випили все до дна, а трохи залишили Dnr.

розпатрати розпатрати: Розпатрав обох, віддавши їх Dnr.

розпатрати все усе розпатрати: До неділі ми все розпатрали Dnr.

розпатрати частину частково розпатрати: Щороку розпатраємо лише ячменю по десять мішків Dnr.

осад (слов.) ч. мн. (2) осад: Осад лишився на дні Psl.

шосе (слов.) ч. (2) 2. шосе: Нам треба цією дорогою Psl.

отрута ж. (2) 2. хімічні добрива: Отруту сіють і сіють, от і повиростали бур’яни Psl.

186

atvaratnýkas (слов.) чол. (2) комір, відворот: Apsisėgi maninārkų, nėrā atvaratnýkų Psl.

ātvarāgas (слов.) чол. (1) сир: Móža válgysi ātvarago su pienu Psl.

atvarōgas (слов.) чол. (2) див. atvaragas: Iš atvarōgo sūrus dirba Psl.

azijōtas (св.) чол. (2) азієць: Žmónes vedōma ti azijōtai būvo visì Psl.

bābuška (слов.) жін. (1) пор. бабуся: Sāko, bābuška, kap aš pasakiau Psl.

paraz-bagotėti усім розбагатіти: Mėgunai būvo nāta parazbagocēję Dnr.

razsi-bagotėti звор. див. razbagotėti: Ānas tai jau nāta ra(z)sibagocējo Dnr.

su-bagotėti розбагатіти: Dabar subagocējom Psl.

bagūnas (слов.) чол. cafūnas (2) півень: Medi bahūnas baltai žýd, baūnas Bbr.

bākos (св.) жін. мн. (2) пор. bakai: Pāsai mōterų, bākos vyrų Psl.

balakōnas (слов.) чол. (2) поганий плащ: Ānas kaškūokį balakōnų apsisēgė Psl.

pa-balamūtyti побалакати: Ānas lis pabalamūcyc mōka, o gōdo nepasakis Dnr.

prisi-baliavōti напитися досхочу: Ot prisbaliavōjom Juskýcip un vesēlios Dnr.

baliezniā (слов.) жін. (2) хвороба: O tōj mán pasākė, što manīm yr balezniā kauluosōbi Psl.

balšēvykasai, -ōji спільн. р. більшовик: O kici ti ruskiej būvo, balšēvykiej Psl.

pa-baltōti говорити незрозуміло: Pabaltōjo ir razrińkc nemōžna Dnr.

розбагатіти, -ла, -ло (сленг.) пор. bagotėti.

pa-baotėti розбагатіти: Pabaocējom: būvom suvisū blogōj pirkēlėj, o dar rāgit kokiā Bbr.

pa-barabōnyti подзвенювати: Ānas paibarabōnji tōm aguōnom: vot, sāko, kiek mēs pridziovinōm Psl.

basanožkà (сленг.) ім. жін. р. (2) сандалі: Aš turėjau kitās sāvo basanoškās Psl.

baválnā (діал.) ім. жін. р. (4) бавовна: Bavalnōs siūlais audžia Psl.

bazāras (діал.) ім. чол. р. (2) попит: Reikia kap turėtum bazārų Bbr.

pa-besiedavōti побалакати: Kap lis šuveimam su jūoj, tep ir pabesiedavōjam Dnr.

bielarūsini, -ė прикм. (1) білорус: Nu kap, ar galētut padēc bielarūsinei Psl.

biliētus ім. чол. р. (2) див. bilietas: Būvo brūngus biliētus, devýni zlōtai Psl.

biliūtnis (сленг.) ім. чол. р. (2) бюлетень, листок непрацездатності: Aisiū mergutōs tilifonavō dukterēs Jujōn, al’ andā dar un biliūtnio Psl.

birdāńka (діал.) ім. жін. р. (1) рушниця: Ēmiaū birdāńku, kitu aisiū paspilnyc Psl.

blechonkā (діал.) ім. жін. р. (2) формовий хліб: Seniaū nebūvo itų blechōnkų, savā duōna būvo Psl.

pa-bliednēti збліднути: Kō tu tep pabliednējai, ar i(š)sigundai? Dnr.

blōznas, -ā (сленг.) прикм. (4) молодий, незрілий: Jaūgi až dar buvaū blōznas Bbr.

bōlis ім. чол. р. (2) пор. bolius: O jau mōčeka priringdzinēja, jau būōli svitaise Drv.

bonkā (діал.) ім. жін. р. (2) скляна банка: Baravykų turū dzvi bonkās Psl.

bōj (сл.) наказовий спосіб: дивись, поглянь: Bōj, itoj ruskōj, itai ne mūsu mergutā Psl.

bridā (сл.) іменник жіночого роду (4) гидота, потвора: Kāukų, tos bridōs yrā da chalerija Psl.

brigadiēris іменник чоловічого роду (2), див. brigadyrius: Anā brigadiērių gyvena Psl.

brikiētas (шв.) іменник чоловічого роду (2) брикет: Tōrfo brikietus kūrinom Psl.

brukēlis (нібр.) іменник чоловічого роду (2) шлунок, пор. živatas: Brukēlis sōpa Psl.

187

iš-budavóti збудувати: Anas pìrkių išbudavójo viențara kap sklenyčà Dnr. | зворотне: Žydžūnai i(š)sibudavójì alně gražūžì pazdairyć Dnr.

pérsi-budavoti переселитися: Jaũ keturólika metų kap mẽs visa ši pérsibudavójì Uos.

buláuka (сл.) іменник жіночого роду (1) бульбочка, головка: Buláukos áuga un jų Psl.

burčyti 3. дорікати, сваритися: Jaũ neũtarysìu, burčyja martėlė, kad neimù darbóp Bbr.

bùselka (сл.) іменник жіночого роду (1) квочка: Bùselka tadù pasròdo, kab atàima buselai Psl.

čėkoti (сл.) (< тикати?) див. ciekoti: Avýtės mūsios jaũ čėkuoja Psl.

čekūnuoti, -ūoja, -āvo див. tekūnuoti: Avýtė čekūnuoja Psl.

pa-čekūnuoti див. patekūnuoti: Avýtė pacekūnàu Psl.

cenà (сл.) іменник жіночого роду (2) ціна: Kad liš atàis pirmìej, cėnų instatis, tai tep ir būs Bbr.

chaladelnykas (сл.) іменник чоловічого роду (1) холодильник: Unstātai pienų chaladelnykan Dnr.

chalėrija (шв.) іменник жіночого роду (1) 1. гидота: Visókių varmų bùvo, visókios chalėrijos bùvo Psl. 2. безліч: Un dývo, kas do chalėrija bùvo kirmelių Bbr.

хазейка (сх.) ім. (1) господиня: Ītai chazéikos bernukáicis Psl.

чілітіс, -иться, -ився див. kilytis.

паси-чіліти зрушитися, рушити: Da kaip mán gyvenčie, da kur mán paschilycie, kop mán pristūlycie (р.) Drv.

ходник (сх.) чол. (1) стежка, підстилка: Ītókius áudė in padlògų chòdnykus Bbr.

па-храпінті трохи похропіти: Pachrapina kap kadù ir ánas Dnr.

цигорас (св.) чол. (2) сигара: Cigòras iš vieno lãkšto tutūno Psl.

цисунас (сх?) чол. (2) сисунець: Cisūnas kumeláicis, bo cicky žinda Psl.

цвієтнасай, -а́я (сх.) прикм. підсил. (4) кольоровий: Pìrko du tilivizoru cviẽtnõsius Psl.

чепела ім. (3ᵇ) 2. частина ліхтаря, куди вставляли лучину: Šakalỹs čepelój undėta dėga Dnr.

чесай (сх.) присл. часто: O itai čėsai tep bùsta Psl.

чієрка ім. (2) див. čerkà: Su savìn nešójùos čierkų. Pàmžų čìėrkon ir ižgėru Psl.

чистас, -а прикм. (4) 2. чистий, цілковитий: Visi bùvo čysci litvinai, visi Psl.

чистенка присл. див. čyst: Vo liš viena lazuńiškė bažnyčia apláista čystenka Bbr.

чистіндіне́ті -е́ється, -е́лося див. čystyti.

пер-чистіндіне́ті, перечистити: Un grebenių tai pérčyscindzineja Bbr.

апси-чистіти, 2. зворотн. усунути післяродові виділення: Apsičiỹstijo kárvė Psl.

читання (слов.) ж. (2) читання: Ir kokià manà čitonià Psl.

зачитати вичитати: O darban váikščójo, tai ažčitója (за спасіння) Bbr.

почитати звор. від čiototi: Na im ksiōńšku ir tu pasčitój Dnr.

чубатий, -а (гібр.) прикм. (1) з чубом: Čubóta višta gerėšnė Psl.

чудеса (слов.) ж. (4) диво: O kokià bùvo čudesà Psl.

чмєлис (слов.) чол. (4) див. spėlys: Dar tų čmėlių màža ragėc Psl.

далі присл. див. далі: Pàsaliai visi palitaušku kalbėjo, o jauã dãliai dãliai pàmirė Psl.

188

доставляти, -я, -в (слов.) доставити: O kad ir nuvažuos ir mókycis, tai mės nedastãvysim grašų Psl.

черепиця (слов.) ж. (1) черепиця: Dėkaukom diñkta Psl.

делщик (слов.) чол. (1) слуга: Lekõjus, visa kap aficėrip delščikas Bbr.

дернина (слов.) ж. (4) дернина: Deŕnų jėmė ir klõjo kanovãs Uos. дернинка зменш. (2): Mės tų kišam po žalių dernelį, po geltonų peskelį (r.) Mės tuoji peskelį pricinsynsim, dzernelį aždũksi (r.) Drv.

дияк (слов.) чол. (2) диякон: Sãko, aš bũsiu bãčiuška, o tu bũk diãku Psl.

дієдай чол. (2) 2. така трава: Dziėdai — tokia žolė Psl.

дієжа (слов.) ж. див. dzieškà 2: Dũona gardesnė buvo savà: nu šūmalai, visa dziežos tokiõž buvo, ažraščinõji ir kepi Bbr.

пах (слов.) ж. (2) пах: Kõjas sõpa iš dỹnių Psl.

директорка (слов.) ж. (1) директорка: Ragiũ, jaũ aima dirėktorka Psl.

dõchlickas, -à (гібр.) adj. (3ᵇ) перестиглий, висохлий: О аж була така сухенька, dochlickà Psl.

dõktorka (слов.) sf. (1) лікарка: Тепер і моя dõktorka тут Psl.

dõvyti 2. душити, різати: Ány (вовки) avýtez dõvijo Uos.

insi-dõvoti вродити: Було на млині льону торік, льон добрий уродився Bbr.

dõsits (dõsit) (слов.) adv. див. dos: Адже землі не треба боятися, землі досить, досить Bbr.

dránka (слов.) sf. (1) ненажера: Dránka мов тріска Psl. Dránkos побачимо Dnr.

drapõkas (св.) sm. (2) див. drapočius: Drapokũs узяв, відкопав, та лиш знайшов нетовсті корені й лущу Psl.

drõžnyti, -ina, -ino (слов.) дратувати: Один drõžnijam, а інший над головою як дим Psl.

pasi-durnãčyti трохи подуркувати: Він трохи подуркує, годинку, а тоді сидить тихо Dnr.

su-durnãčyti див. susidurnãčyti: Як побув без їжі й питва, то так одурів, чоловіче Psl.

durnavõtas, -a (слов.) adj. (1) нетямущий: Така дурна баба йому сказала Psl.

sudurnėti, -ėja, -ėjo (гібр.) пор. 2 sudurti: Кажуть, я зовсім здурів Psl.

dũšintis 2. refl. мучитися: Тепер уже добре, тож нікали мучилася, пряла цілу зиму й літо Bbr. 3. refl. боротися: Схопилися, боролися й повалили його Bbr.

až-dũšintis 2. refl. задихнутися: Той лід, як ліг на землю, то вони (риби) задихнулися Bbr.

pa až-dũšinti задушити, зарізати: Ой, вовків було, перед війною їх багато було, задушать і коня, і корову Bbr.

pa-dũšinti умертвити, задушити: Чи хто задушив тих (курчат), чи вони самі загинули Dnr.

pa-dziũboti з’їсти: Kù jom (vištom) nepãpili, visa padziũboja Dnr.

fėstas (застар.) чол. (2) свято: Fėstas dzidelis cionãi buvo Bbr.

fraziėrus (застар.) чол. (2) перукар: Reikia aic jau fraziėrop Psl.

fundavõti, -õja, -õjo (застар.) пригощати напоєм.

až-fundavõti пригостити напоєм: Aš ažfundavõtau, aš ir ažmokėtau Psl.

189

fūrmonas чол. (1) див. furmanas: Čeravnykas sako in fūrmono Psl.

futrā (слав.) жін. (2) хутро: Tōj šalnēlē dāu gražū futrū apsisēkce. O čia tōj gražōj futroj, ir žalato Drv.

garčēčios жін. мн. (2) пор. arčica: Oi, gerai garčēčos su mėsu ar su skvaruškū suvālgyc Psl.

pa-gaspadorāuti бути господарем: Kiek ti ānas pagaspadorāu — liš metūs Dnr.

gātarius (застар.) чол. (3^b) лісопильня: Kur mēlnyča, Lazūnosa gātarius tokis bīvo. O tadū jau gatarai toki jau bīvo palāista Bbr.

gōdnas, -ā прикм. (4) 2. великий, значний за обсягом: Anā tokiā kab bacīkas gōdnas Psl.

gramatvōdas (слав.) чол. (2) громовідвід: Tai gramatvōdai jau bīvo išlāista, o iš pirmo gi nebīvo gramatvōdū Bbr.

gramkulia жін. (2) див. gramkulka: Pākulas išsiusiau, šrātū ažspīrau ir gramkulias aždėjau Psl.

gricelina (застар.) (2) гліцерин: Tadū momā atnēša gricalinos. Tadū gricalinū mōzoja Psl.

raz-griešyti відпускати гріхи: Až bāčiuškos spāvedin ka(b) bāčiuška razgriešīs, tadū tai pavōksi (п.) Psl.

gryžā (слав.) жін. (4) ґуля, тріщина: Ir manīm yra gryžā Bbr.

вантажник (рос.) чол. (1) вантажник: Вантажником скільки років працював — по одному, по два, так здоров’я не вистачало працювати вантажником Psl.

літати (рос.) літати, снувати: Мухи дрібні літають, коли похмуро Psl.

критий дощаними планками, -а (біл.) прикм. (4) покритий дерев’яними планками: Лише щоб гарно складено було, гарно зверху, от такий критий планками Bbr.

реп’яхова голівка чол. (3^b) 2. реп’яхова головка з насінням: Діти кидаються реп’яховими голівками Psl.

галасливо (біл.) присл. з шумом, пор. гволту; шумно: Ми вже галасливо кричимо Psl.

голод (рос.) жін. (2) голод, голодування: Мама померла від голоду Psl.

індик (біл.) чол. (2) індик: Індики ж не наші — на ярмарках. Індиків у нас немає Bbr.

інвалідка (біл.) жін. (2) жінка-інвалід: Вона інвалідка Psl.

синагога (біл.) жін. (2) синагога: То вони прийшли до синагоги, і їм сказав той начальник, що вже пішов Bbr.

єврейський, -а (рос.) прикм. (4) див. юдейський: Цей юдей, єврейський священник, він же литовець, той молодий священник Psl.

зірочник (біл.) чол. (1) така трава: Зірочник — це трава і росте на високому полі Psl.

аїр (рос.) чол. (1) аїр: Аїром покривають підлогу Psl.

генерал чол. (2) див. генерал: Ти був генералом? Gud.

якщо (рос.) спол. якщо: Якщо ти підеш у німці, житимеш Psl.

колись (рос.) присл. колись: Тут колись була Литва Jsk.

колгосп (рос.) чол. (2) див. колгосп: (Картоплю) добирали, коли вже везли в колгосп Dnr.

калєрія ж. р. (1) див. chalerija: Kām itas āžaras patrūbnas, kap kalērijū ānas Bbr.

190

каліушка ж. р. (2) див. kaliučka: Ānas gi vōgia obuolius un itu kaliušku Psl.

каманди́ти, -ує, -ував див. kamandavoti: Svōtas visų veselijų kamandūjo, svōto visi klaūso Psl.

камбайн (діал.) ч. р. (2) див. kombainas: Rugiūs pjautuvu pjōvēm, o dabār jau kambājam Bbr.

комбікорм (сленг) ч. р. (2) комбіновані корми: Priviru žolių ir tadū jau kombikōrmo pripilū Bbr.

канченя (сленг) ж. р. (2) кінець, абсурд: In sāvo kiēmo neturi vāl ios, nu kančeniā Psl.

доси-канчьо́ті закінчитися: Un pėnsijos gi daskankčōja mėtai Psl.

па-кантраліаво́ті перевірити: Pakantraliavōjo magazinų, ale nieko nerādo, visa uspravi Dnr.

капчюс ч. р. (2) 3. щось схоже на купу, мурашник: Skruzdėlių yrā, kāpčių padāro skujų Psl.

кара (сленг) ж. р. (4) кора: Ānas (briedis) karū jēma žiemų, vuožūolų apkrama žiemų Psl.

караладський, -а (сленг) прикм. колорадський: Dabār jau radōs karalādskiej žūkai Bbr.

караулатас ч. р. (2) див. kalavaratas: O tadū kalauārtais verpiam Jsk.

карчитис, -илася, -илося (сленг) згинатися, скручуватися.

ажсі-карчиті зігнутися, скорчитися: Anā jau a(ž)sikarčījo, jau vaikščōja kap krūkelis Bbr.

каристе (сленг) ж. р. (2) користь: Ānas dżirba, o karistės nė kokiōs Psl.

касаво́ті, -ує, -ував (сленг) знищувати.

аж-касаво̄ти скасувати: Ūtarijo seniej, ūtarijo, al' dar tai nė, jau kap paskėlė, aškasavōj ty liežūvi Psl.

каструля (шв.) ж. (2) горщик: Pāts prigatāvija šūpo, o tokių kastrūlių privira, visi sūāima, suvėma Psl.

катукас (шв.) чол. (2) відгороджене місце у хліві: Avytį katūkas, kārvių katūkas. Tvārtas parastvērta katūkais. Tvārti patvērta katūkai Psl.

казюлка (сл.) ж. (2) така трава, щавель: Kaziūlkos geltonai žydz' Psl.

кілі ж. (2) див. кілограм: Kiliā sviesto du šimtai (rublių) būvo Psl.

кліщ (сл.) чол. (4) кліщ: Ciā ity kleščy ir varmų daugėlia yrā Psl.

клишавий, -а (гібр.) прикм. (4) кривоногий, клишоногий: Klišāvas arklys, plāciai kōjas rastacinėja Psl.

клюціус (сл.) ж. (2) дерев'яна лопата: Ir kliūčių šūkė skvylās Uos.

клюмо̄кас чол. (2) 2. грудка: Stojōs klumokų kirnėles Bbr.

книшка (сл.) ж. (2) зменш. див. книга: Arkliai ašrašyti, kšiōnškos būvo tokiōs, knyškos Bbr.

па-кніруо̄ти 2. шукати свиней, поросят: Kiaulė pakmūrāu Psl.

ко̄клікас (шв.) чол. (3ᵇ) така хвороба коней: Jām kōklikas Psl.

комбайюс (шв.) чол. (2) комбайн: Kombājo paprāšēm, kombājus iškālė Bbr.

конюхас (сл.) чол. (1) конюх: Tokis būvo kōniuchas iš Valdzikų Psl.

падсі-косо̄ти закасати рукави: Patsikosōj kųsni, bo icia gili Dnr.

кова (шв.) ж. (4) кава: Kų gėrsi, kōvų ar arbōtų Dnr.

191

кремпаво́ти, -о́я, -о́й див. krepoti.

ін-кремпаво́ти зв’язати: In-krempavój jí vãdziom Psl.

крепкай присл. див. krėpkiai: Krėpkai ãnas (baronas) káunasi Psl.

крепо́ти, -о́я, -о́й (розм.) в’язати, закріплювати: Davai jí krepóc vãdziom Psl.

кромеле жін. (2) зменш. див. kroma: Įtai su kromėlėm ãny važinėi Bbr.

крукеліс 6. чверть літра: Kas tai arielkos, kad krūkelį pėrka, niekali kad krūkelį tep įtai, ogi arielkõ Bbr.

круліцкай присл. див. krulickas: Avýtė ãima laukan krulickai, kap kiškis Psl.

куборкеле 2. зменш. (2) коробочка з-під консервів: Ir iton kuborkėlėn bùvo daug prikráuta mešõs Dnr.

су-кулю́оти почати кульгати: Ir kõ įtai Krasulià (karvė) sukuliáu? Dnr.

куло́чюс (розм.?) ім. (2) парубок: Nu Brõnius, nu, kulõčiau, kãz girdėc. Nu, kulõčiau, kur varysim ganýc Psl.

куничя (розм.) жін. (2) куниця: Ir šaškų, ir kunyčių bùvo Psl.

купкас ім. (2) див. kūbkas: Vo inlėj tu itan kùpkan, inlėj dabar šau Psl.

кваєле жін. (2) зменш. див. kvaja: Kvajėlė maskickà pie kėlių išaugi Dnr.

кватера (застар.) жін. (2) квартира: Įtai aš un kvatėros ĩ gyvenu Psl.

ап-кворбаво́ти док. фарбувати, пофарбувати: Mãn apkvorbavuój kiek kėlinių, aš visa vientara vienoski váikščiosiu Psl.

па-кворбаво́ти підфарбувати: Pakvorbavojau višus lakmonūs Dnr.

лапота (сл.) ж. р. (2) лопата, совок: Ті бунди зроблені з лапоти Psl.

ласис (сл.) чол. р. (4) лось: Лосів (о)сідлали аж до хліва Psl.

лекоюс (сл.) чол. р. (2) дворовий слуга: Пан був, його найняли за лакея, щоб усе йому подавати, усе чисте давати Bbr.

лемпасас (св.) чол. р. (2) стрічка: Тут на рукавах білі стрічки вже вишиті Psl.

лепка (сл.) ж. р. (2) мухоловка: Коли були лепки, наші ловили їх Dnr.

па-лепоти говорити дурниці, базікати: От як той і поговорить що-небудь Dnr.

лишня присл. див. лишнас: Вже й так живу лишня Dnr.

лиштвеля ж. р. (2) зменш. пор. лиштва: Тепер обшиємо комірці лиштвельками Dnr.

литаука (сл.) ж. р. (2) литовка: Не вмію відповідати литовською, от литовка Psl.

литовський, -а прикм. (4) див. литовці: Ми всі кажемо, що в Литовській республіці всього більше Psl.

лижа (сл.) ж. р. (2) див. лопата: Така лопата зроблена Psl.

па-лойоти розлитися: Вона ніби розлилася Dnr.

при-лойоти припливти: Якби вона не припливла до мене, то я б із нею поговорив Dnr.

лоптерти, -є, -ло (гібр.) розірватися, луснути: І здохла вона (вовчиця) раптом, серце лопнуло Psl.

па-лумити пом'яти: Ну, Петрусь покружляв, добряче покружляв, добряче пом'яв Bbr.

маціора (сл.) ж. р. (2) свиноматка: Мала свиноматку. Маціора — та, що поросят приводить Psl.

magazinà (rt.) ж. р. (2) див. magazinas: Ãny magazinãs turėj, o dabar žmūones magazinūs tūr Bbr.

192

mãgnezas ч. р. (1) магніт: Tjįsa mãgnezas a(ž)sikūryc Psl.

mãika (sl.) ж. р. (1) сорочечки: Rubãškų čỹstų jėmiau, mãikų čỹstų jėmiau, bo mȯža savõj adžiežoj kur̃ (лежить) Psl.

majõntkas (sl.) ч. р. (2) маєток: Gi Mėgãnuosa turėj majõntkų Bbr.

majontkėlis зменш. (2): Visur̃ gi būvo majontkėliai Bbr.

malačėjus (sl.) ч. р. (2) кульбаба: Malačėjus geltonai ažỹdž’ po piėvas, po visur malačėjus Bbr.

maladėti, -ėja, -ėjo (sl.) молодіти.

pa-maladėti помолодшати: Kū̃sni pamaladžėjau, pajau nė jau Psl.

pa-maliavóti підфарбувати: Grindės nãta britkios kap nepamaliavōtos Dnr.

malinárka ж. р. (1) див. maninarka: Tep itai jau būrnosus siūve, malinarkas Bbr.

malõdžyvas ч. р. (1) див. malõdživa.

marnavóti 2. маринувати: Oi nedžiovinci baravykai, marnavōti Psl.

marščina (sl.) ж. р. (2) зморшка: Susrauki žmuõj – vienos marščinos Psl.

mašinka (sv.) ж. р. (1) медогонка: Išėmei romėlį, jau pilnas medaũs, atnėsei mašinkon i(š)sukei ir medūs Psl.

matavýlai ч. р. мн. (2) див. matavylas: Yrã toki matavýlai matkùs matúoc výc, džirpc matkùs Bbr.

raz-matōti розтратити: Ãnas mõža tadù nuim̃s itùos gražùs ir šį tį razmatuõs Psl.

виселятися виписуватися: Tadù mēs i(š)simeldavojom Bókšti Dnr.

примучити змучити: Primenčijo ãny mani un pastarūnko Dnr.

між (слов.) прийм. з род. відм. див. поміж: Mėž lapõtkų sópa Psl.

землемір (слов.) ім. чол. р. (2) землемір: Mūz būvo tokis miernýčasai Bbr.

плутатися, -ається, -алися (слов.) плутатися: Одні слова литовською, інші по-простому, як завгодно, і я вже заплутуюся Bbr.

згадати зворотн. див. пам’ятати: Nu ir pasminijo ãnas važiuodamas iš Jujõs su Šurpickuoj Bbr.

непритомніти, -іє, -іло (слов.) непритомніти: Я непритомнію, бо, мабуть, залишуся без автобуса Psl.

знепритомніти знепритомніти: Не витримав, знепритомнів Psl.

мачушин, -а прикм. мачушин: Та дочка взялася за мачушин і замерзла Drv.

мул (слов.) ім. чол. р. (2) мул: Мул ната взяла вовну Psl.

мучити, -ить, -ив (слов.) мучити: Не муч її, цю дитину Dnr.

замучити замучити: Тут мучили людей, помер Psl.

мудрий, -а (гібр.) прикм. (3ᵇ) хитрун: Бернардіс такий спритник, та ще й мудрагель Dnr.

примуштрувати присоромлювати, сварити: І мене вони (сестри чоловіка) добряче вичитували, щоб ти не ходила сама Dnr.

богослужіння (слов.) ім. жін. р. (2) богослужіння: У Юї вже правлять богослужіння Dnr.

начальник (слов.) ім. чол. р. (1) начальник: Він та начальник навчаються Dnr.

надієлас (слов.) чол. р. (2) частина землі, ділянка: Надієлас був оброблюваним Bbr.

найраднесніший, -а прикм. найвищ. ст. див. radnas: Ще моя матусю, ще ти була мені найкращою, ще ти була мені найраднеснішою (р.) Drv.

13. Lietuvių kalbotyros klausimai 29 t.

193

найскаріше присл. найвищ. ст. див. skariai: Ми всі їдемо до Вільнюса, куди треба — всі їдемо до Вільнюса, найскаріше до Вільнюса Psl.

написую присл. див. piešu: Треба написати йти Psl.

настоя́щий, -я (слов.) прикм. (2) справжній: От тут у мене немає такого, щоб брат був справжнім сином однієї матері й одного батька, і сестри немає, я одна Psl.

настоя́ще присл.: А я косив по-справжньому, не так, як баба недбало Psl.

немчюра (слов.) жін. р. (2) пор. nemčius: Такий здоровий був немчюра Psl.

несила (гібр.) жін. р. безсилля: Тут добре, поки є сила, а як немає сили, що тоді буде Bbr.

нієнчити, -ить, -ив (слов.) див. nečnyti: Ну й пішов, занедбував тих дітей Psl.

нішчемнас, -а (слов.) прикм. (4) сухий, пісний: У поминальний день це вже пісний день, пісно присл.: Як у поминальний день, то тоді вже пісно (їмо) Bbr.

відпустка (слов.) чол. р. (1) відпустка: Коли Ірена взяла відпустку? Dnr.

постійно (слов.) присл. постійно: Ну, так постійно це мені не подобається, мені не казали Bbr.

паческос (слов.) жін. р. мн. (1) див. pašukos: Вже коли це клоччя, як вичесане, то це паческос Psl.

пачівонцас (св.) чол. р. (2) підліток, хлопчина: Уже підростали, уже якраз були підлітками Psl.

падквошниця (слов.) жін. р. (1) під хвостом: Це ми почали — під хвостом у корови Psl.

паднебене жін. р. (4) див. padnebienia: Паднебене боліла Psl.

padprūgas (діал.) чол. (2) patprūvas, див. paprūga: Patprūgų po árklio pilvū padrizāžinėja. Pavalkai, balnėlis, patpinka, patprūvas, nabėdrikai Psl.

padprūvā жін. (2) див. paprūga: Padprūvā árkláicip Psl.

padūškaitė жін. (1) зменш. див. padūška: Aškabini padūškāiti kokių Psl.

padvečėrkas (діал.) чол. (2) надвечір'я: Un padvečėrko valgóm dešrõs ar lašinių, skvarūškos su paštais, pieno rūūkšto ar prėsko, kap kas kó nór Psl.

padvešiōlkai (діал.) чол. мн. (2) повороти, виверти: Un kitós nedėlios būvo padvešiōlkai Psl.

paklónas (діал.) чол. (2) побажання: Ir nog manį Maceikai žāmickų žāmickų paklónų Psl.

palūčyti, -ija, -ijo (діал.) отримати: Ėnas palūčija zarpłātų, kam reikia duōvoja Psl.

paludnià жін. (2) 2. південна сторона, пор. половина дня: Vėjas atsisukė nuk palūdniós Psl.

pamastinis (гібр.) чол. (2) підстилка на дорозі з хмизу: Tį būvo grėblià, pamastiniai supūvį, važiuoc nāta negėrai Dnr.

pamōjemu (діал.) присл. на мою думку: Nu às neprācitavau, kokia mašinà, às nečitójau, ale pamōjemu Živuliai (Žiguliai) Psl.

panenka (діал.) жін. (2) див. panelė: Nu kap tavā panenka Gud.

paperėčyti, -ija, -ijo (діал.) заперечувати: Anà kóżnam paperėčija Dnr.

až-paperėčyti заперечити: Kų jam nepasakai, ānas visa ažpaperėčija Dnr.

papõlsku (діал.) присл. польською: Prirašai màn lāksčių papõl'sku Psl.

papūtnosai, -óji (діал.) прикм. (4) той, хто їде попутно: Stovėjau, āima papūtnosios, nèranka Psl.

parūšku (діал.) присл. російською: Prirašai màn lāksčių papõl'sku, kad nėgali parūšku prirašyc Psl.

194

pri-parėdkavoti підготувати, приготувати: Спершу те, що з’їмо (картоплю), треба все підготувати Psl.

paskrebūška (сл.) ім. жін. р. (1) остання дитина: Я — paskrebūška, остання Psl.

paštarus ім. чол. р. (1), див. pastyrus.

pastupóti, -ója, -ójo (сл.) вступити: До Гродна подати документи нас повезли Psl.

pasusiėdsku (сл.) присл. поруч, по сусідству: І я там жила поруч Bbr.

paškuštvà ім. жін. р. (2), див. paskustva: Твориш, то paškuštvà Psl.

pašniūreli (гібр.) присл. рядами, рядками: Поля Бебренів називали pašniūrali, ніби якісь шнурки Bbr.

patrašyti, -ija, -ijo (сл.) скуйовдити.

ras-patrašyti розкуйовдити: Витягують вовну, руками розкуйовджують, а тоді несуть чесати Psl.

paukŷrus (сл.) ім. чол. р. (2) 1. пухир: Я випускаю пухирі на іншому боці Psl. 2. жирові кульки: На поверхні води плавають жирові кульки Psl.

pautyna (сл.) ім. жін. р. (2) павутина: Там лише павутиння висить Psl.

pavožka (сл.) ім. жін. р. (2) віз, возик: Дала йому добрі вози, добрі возики Psl.

pažemkà (гібр.) ім. жін. р. (2) суниця: Суниць було багато, червоних Psl.

pažmūisku (св.) присл. литовською: Вісім хлопців вчилося, литовською вчилося Psl.

pelavynos (сл.) ім. жін. р. (2) мн. тирса: Що тільки не їв: і тирсу їв, і всіляку траву їв Psl.

perenósica (сл.) ім. жін. р. (1) міжбрів’я: Як багато міжбрів’я, так і зруйнував Psl.

перебудова (рос.) ж. (2) перебудова: Ну, як у вас там перебудова? Psl.

свистун (рос.?) ж. (1) свистун: Свистун — тверда трава Psl.

петля (рос.) ж. (1) петля: Зайців ловили, петлі ставили Psl.

напиляти напиляти: Напиляємо дров — вистачить на всю зиму Dnr.

шмагати, -ає, -ав (гібр.) шмагати: І шмагають ноги батогами Bbr.

пішки (рос.) присл. пішки: Ну, треба йти пішки Psl.

паси-пильмитися 2. полювати: Візьми рушницю, а я випущу собак Psl.

пирник (рос.) ч. (1) пирій: Пирій уже береться Psl.

пістолет-кулемет (св.) ж. (1) автомат: Ходив із пістолетом-кулеметом, повішеним на шиї Psl.

плодити, -ить, -ив (рос.) розмножувати.

за-плодити запліднити: Молода корова багато б телят народила Psl.

підошви (рос.) ч. (2) підошва, ступня: Набив підошви Psl.

пліснява (рос.) ж. мн. (2) пліснява: Уже й пліснява з'явилася Psl.

плескати, -ає, -ав (рос.) плескати.

по-плескати поплескати: Подивиться на ті папери та й поплескає мене, що, мовляв, іще щось у мене на серці є Psl.

балакун (рос.) ч. (2) базіка: Уздовж села й аж до кінця села був балакун, Петрушка — балакун Bbr.

пльонка (діал.) ж. (2) стрічка: Itai kiek kartų ūtarīs tój viena plionkà Psl.

плюкотіти, -отить, -отив (діал.) плюскотіти, прати: Prilėji ūndenio niekóčiu do ir pirkióji pliūkóji Bbr.

13*

195

плащ (діал.) чол. (2) плащ: Nugruvau bālon. Gerāi, što pluōščus va itas būvo manī Psl.

пончик (діал.) ж. (1) пончик: Vo itokis stūoras ānas, tai, sāko, visa vientara pōnčekas tokis Psl.

польський (діал.) прикм. (4) див. полс касай, 4. католик: Ītas žintas pōl'skas ir visi trīs polskiej. Mani gi visi polskiej, manip gi nēr rūško niēko Psl.

варити (діал.) кип’ятити.

ін-порити частувати: Ir až šikinēs tūrmōn, dešimš metų impōrijo Psl.

пожива (діал.) ж. (1) харч, їжа: Ir buselį nēra, bo pōžyvos nēra Psl.

прадєлас (діал.) чол. (2) початок, щілина: Pradžielas džidelis mež duncių Psl.

практикувати, -ує, -ував (діал.) див. praktika uti: Ānas grāšu nevīlnas, ne, ale kūnigas praktikavōja jī Psl.

пракудити, -ить, -ив (діал.) бешкетувати.

з-пракудити скомпрометувати себе: Nu kap susprakūdžiojo, tep tadū išvārē nug arēndos Bbr.

прас (діал.) прийм. з acc. через: Anā patilifanavōj prās tilifōnu, un pirmo atažō patilifanavōj Psl.

прастити, -ить, -ив (діал.) вирівнювати, впорядковувати.

ви-прастити вичистити: Ir ti išprāštijo ir tī, nu vot čyščiau kūsni Psl.

па-прастити упорядкувати: Āny gi mān paprāščio visa, pīrkių Psl.

противитися, -иться, -ився (сх.) заперечувати: Докторка сказала — я тобі грошей дам, тож я вже не заперечував Psl.

противно (сх.) присл. огидно: У Лазунах дуже огидно пахло Gud.

1 правда (сх.) ім. ж. р. (1) пор. правда: Це була правда Psl.

2 правда (сх.) присл. пор. правда: А нічого далі не шукали, бо знали, де, якого року земля, правду Bbr.

прибулець (сх.) ім. чол. р. (2) чужинець: Це якісь прибульці, звідкись уперше з’явилися Bbr.

пустка (сх.) ім. ж. р. (4) пустир, неродюча земля: Було кілька таких пусток, пустирів у селі Psl.

пухир (сх.) ім. чол. р. (2) пухир: Хто зробив, що болять пухирі Psl.

розбешкетуватися, -ується, -увався (сх.) див. розбешкетувати: От дитина, не встигли й оком змигнути, скрізь розбешкетувалася Dnr.

розбешкетувати див. бешкетувати: Не знаю, хто там усе розбешкетував Dnr.

розбешкетувати див. бешкетувати: Усюди бешкетували (діти), ніде не сховаєшся від них Dnr.

перетинка (сх.) ім. ж. р. (1) перетинка: Перетинка між ребрами й шиєю Psl.

пологи (сх.) ім. ж. р. мн. (2) народження, пологи: Доки дитинці буде, скоро пологи Dnr.

встромити (сх.) дієсл. втикати: Я встромив виделки Psl.

поратися, -лася, -лося див. пора́тися.

попоратися див. попора́тися: Попоралися там і тут, коли бракувало. Спершу попоралися колеса Psl.

зморшка ім. ж. р. (4) 2. складка: На лобі зморшки великі Psl.

196

paravinti сперечатися, сваритися: Testą paravina (vaikas) kūsnį, unispakaė jis Dnr.

paansi-rėdyti усім одягнутися: Visi bernai paunsirėdį suveji un vešėlios Dnr.

pa-rekomendavóti порекомендувати: Kap niėkas neparakemendavôs, tep ir negãusi dárbo Dnr.

rėškėlė (гібр.) ж. (2) півкубіль: Oi niėkali gi buvo itos džiėškos, riėškėlės nedzidelės Bbr.

reštà ж. (2) 2. залишок: O tadū nuvažiavo, rešė parinko, o jau čia ir dzvylykta Psl.

ridliaukà (застар.) ж. (2) граблі: Atnešė vo rigliaukàs tep vo ilgio ir itep va plocio Psl.

rižavótas, -a (застар.) прикм. (1) гнідий: Rižavótas arklyš Psl.

rõdimka (застар.) ж. (1) пор. rãdimka: Ar jau ti rõdimka, ar tep kas un kãktos Psl.

pa-rõdyti порадити: Ir kas parõdžijo gėrc myžalus Psl. | звор.: Ar gėra ar blõga, ānos pasrõdija, ānos paũtarija (r.) Drv. Pasrõdzyk su savòm momũlėm Drv.

roliūti, -iūja, -iūjo (застар.) котити (із зусиллям): Kab atstumš, ir roliūc durys, tep sio, visa Psl.

rūšinti, -ina, ino (застар.) торкатися.

pa-rūšinti доторкнутися: Aš girdėjau, ānas kap parūšino, tep tį liš traška Psl.

rūšyti, -ija, -ijo див. rūšinti.

pa-rūšyti доторкнутися: Kap parūšija širšas, nėr dáikto Psl.

saliõnkinė (гібр.) ж. (1) сільничка: Saliõnkinė, kur pilia druskų Psl.

sãltyšas (застар.) чол. (1) сільський староста, шальтиш: Tai dár kap saltyšu ānas būvo Psl.

самсінас чол. (3) прізвиськова назва мешканця Дервагів: Dervagiškiūs gudenioniškiai vadzino samsvnais Gud.

сарде́чник (слов.) чол. (1) така трава: Širdzis sopa, tai sardėčnyko privirau Psl.

савієтас чол. (2) див. совєти: Āny a(ž)sivedė aš karvi, nu kap saviėtas ažāj. Saviėtas ažājo ir išvārė jį, kad ažvėst kárvi Bbr.

селити, -ить, -ив (слов.) переселяти мешканців.

роз-селити розподілити, де жити: Tadū juos iššėlijo po selās Bbr.

виселити виселити: Nosūnai būvo, tadū gi, pónas paišsėlijo Bbr.

роз-селитися поширитися, оселитися: Bebrėnuosa šašozdėšim namūkų būvo prieš vai-nų, būvo jau gòdniai rasisėliji Bbr.

сернічка жін. (2) див. сернічкас: Ti serničkos, tį ādāta ciktai Bbr.

скалка (слов.) жін. (1) скалочка: Itai skálkos (kanapių) ir stūovi kap skvaruškà (ko-pūstuose) Bbr.

спритний, -а (слов.) прикм. (4) швидкий: Būt gerai, kal skarùs ir sil'nus būtai Bbr.

ската̀ (слов.) жін. (4) пор. skatȳna: Skatōn kad išėit, patraukt, patraukt, ale jiem (vilkams) chvatōja mėsōs Psl.

шкребти, -е, -ав (слов.) шкребти: Aš paskrebūška, bocià skrebój, skrebój ir kójų nedadzirbo Psl.

склад (слов.) чол. (2) склад: Un sklodo bocià dzirba, ānas padėdzinėja Psl.

слизький, -а (слов.) прикм. (4) слизький: Unduōj (šarmo) geltonas tokiz gražūs unduōj ir ānas sliktūs tokis Bbr.

197

слипчик чол. (4) див. сліпокас: Va itoki buini, dideli ir maski, ir sliepi sliepčai, kap mės šakom Psl.

склизнути, -ає, -ало див. слизнути: Aima kraujis, aima, nuo pravērpi (пальці), visa gi slynoj Psl.

служниця (слов.) жін. (1) служниця: Nesākē, šta služanka, ale panenka Gud.

відслужити заслужити: O jām dāvi būvo desenciu, kur ānas aslužijo, tai vienų daržų Bbr.

смурагас (слов.) чол. (2) лука: And turėjo žyvčis, o nei smurāgo, nieko nebūvo Bbr.

сока (слов., н.я.) чол. (2) пор. сулу: Lāidziam sōku, kōlgi ne, sōku lāidzia Bbr.

сота жін. (2) див. сотка: Trizdešimt sōtų dāv ir ganà Bbr.

смішний, -а (слов.) прикм. (4) веселий, любить жарти: Oi ānas smiēšnas žmogus Psl.

шморгати, -ає, -ало (слов.) витирати, штовхати.

об-шморгати обтерти: Linus tadū apsmōrgojam, tadū klōjam Jsk.

при-шморгати прибирати: Avižų pribraukiau, prismōrhojau Psl.

обшпаритися звор. див. аншпакатися: Testā paravina kūsni, unsspakājis Dnr.

спарити, -ить, -ило (слов.) розколювати на тріски: Kap Dziēvas spāryty jūmi (так кажуть тим, хто їсть) Psl.

спаралізуватися, -ував, -ував див. паралізувати.

заспаралізуватися паралізуватися: Jaugi ji susparyžāvōj, vienų itų šōnų atriņko Psl.

спаведе жін. (1) див. спавієдис: Tercijōrkos kas mēnas aima spāvēdes Psl.

spaviedōtis 2. refl. сповідатися: O kū ānos spaviedōjasi, kiba vōgia ānos Psl.

2 an-spēti дозріти: A tadū kap unspēja linai, rāuna, braūko Bbr.

2 in-spēti достигти стиглості: Žinau, dābar inspēs grikiai Psl.

spikuliācija (заст.) ж. р. (1) спекуляція, торгівля: Prisāko, spikuliācijū vienas kitām nepēr daužinēs Bbr.

spranžināukos (заст.) ж. р. мн. (2) пружинні борони: Tadū atāj spranžināukom itom pērāidinēj kūsni Psl.

spranžinavōti, -oja, -ojo (заст.) розпушувати, культивувати.

pa-spranžinavōti прокультивувати: Dzirvōny tų paspranžinavōja kūsni, trūšū atvežam, pāaram Psl.

staramodnaī (заст.) присл. по-старомодному: Sāko aik pazdairīk, kap ānos ūtaria, nāta staramodnaī Bbr.

staršīna (заст.) ж. р. (2) староста: Ir stārastap ir staršināp buvau, kur nebuvau Psl.

stidivkā (заст.) ж. р. (2) такий птах; зяблик?: Stidukos tokiōs tōža zimavōja Bbr.

stojōkas ч. р. (2) див. staīēkas: stojokēlis зменш. (2): Nu vo blašky linai yr stojokēlis. Ītai pastacīs žuksmu stojokēlis padarȳta Psl.

stotyva ж. р. мн. прикм. див. stotyvas: Vēlanas, stocyvos, tai kur stōvai toki, sēst lintēlē Psl.

strakavōti, -ōja, -ōjo (заст.) застрахувати: Prik Pōlščai arkļiai jau strakavōci būvo Bbr.

strēčnas, -à прикм. (4) див. strēčnasai: Tai mānas strēčnas broliūkas Psl.

198

pa-strėlióti розстріляти: З євреями привезли дрова і розстріляли Psl.

raž-strėlióti див. ašztrelyti: Німці привезли до Крупляїв і розстріляли Psl.

strōgastis (sl.) ж. р. (1) заборона, дисципліна: У сім'ї (домашній) не було жодної дисципліни Bbr.

strōšyti, -ija, -ijo (сл.) лякати: За ним не сумуй, він лякає, ніби це він тобі родич Psl. | звор.: Тіні, але не боїться, не лякається Psl.

in-strōšyti налякати: Ну тоді своїми словами, коли прийшов, налякав Bbr.

pa-stūkoti постукати: Пішли до них, постукали у вікно, маленький хлопчик уже спав Dnr.

stuškēlē ж. р. (2) зменш. див. stuška: Ця маленька, як годиться дівчатам, залізла в коси Dnr.

sudbà (сл.) ж. р. (4) доля: Така вже доля людини Psl.

sūdyna (сл.) ж. р. (2) пор. pasūda: Буряки нарізаємо в розсіл і ставимо Bbr.

sūkravičios (сл.) ж. р. (1) гній: Ось дитина і гній витекли. А скільки гною вийшло Psl.

sumkà (сл.) ж. р. (2) кошик: Там біля стіни стоїть баба з кошиком Psl.

surōvatka (сл.) ж. р. (1) сироватка: Сироватка витікає з сирного згустку Psl.

survitutas (шв.) ч. р. (2) сервітут: Скрізь були маєткові землі. В Панадові були сервітути Bbr.

sustāvas (сл.) ч. р. (2) суглоб: Усі суглоби болять Psl.

svabodà (сл.) ж. р. (2) свобода, мир: А тоді озирнімося, як настала вже свобода, коли своє оглядають (корови) Psl.

svēkras (сл.) ч. р. (4) тесть або свекор: Це мій свекор, батько чоловіка сестри Psl.

свіере̄па̀ (сл.) ж. р. (2) терези: А на полі однією свірепою підпираю Psl.

свіно̄кас (гібр.) ч. р. (2) підросле порося: Уже свино̄ки, уже такі більші поросята. Де поросята такі більші, то це свино̄ки Psl.

svistūoti, -ūoja, -āvo (діал.) свистіти: Salavējus свистить гарно Psl.

šaravōti, -ōja, -ōjo (sl.) liečiant trinti, brozdinti: Bēgdamos kōja až kōjos šaravōja Psl. | refl.: Ei, sāko itos bōbos, kur tū tē pie sienu šaravōjies Psl.

об-шараво̄ти обдряпати: Бігаючи, вона ноги обшарпала Psl.

шаша (св.) ж. р. (4) шосе: Це ось шаша, а ми тут у канаві сиділи Psl.

щебре̄ліс (гібр.) чебрець: Усякого чебрецю нарвемо — добрий Psl.

шипас (сл.) ч. р. (4) колючка, шпичак: У коморі одні шипи, приходить молода панянка Psl.

щчотка (сл.) ж. р., пор. щіточка: Вичисти щіточкою біля капців Psl.

шипкус, -ī (сл.) прикм. (4) швидкий: Кінь швидкий, а біжить охоче. Тепер швидка баба Psl. шипкіай присл.: Кінь мчить швидко. Повернула коня швидше Psl.

скарпріетка̀ (сл.) ж. р. (2) коротка панчоха: На ногах працювала в коротких панчохах Psl.

шко̄лникас, -ē (сл.) спільн. р. (1) учень: Мої діти ще були школярами, ходили до школи Gud.

шлюпкотіс, -ojasi, -ojosi (сл.) хлюпатися: Пішов до річки, там риби хлюпаються Drv.

шопа (сл.) ж. р. (2) кривуля: Наставив таких кривуль Gud.

шпєгас (св.) ч. р. (4) шпигун, нишпорка: Тепер, коли тоді так підеш, шпигун сказав би, вистежив би винуватця Psl.

199

шпигу (діал.) чол. (4) шпигас (2) кістковий мозок: Кістковий мозок виступає. Шпигас жирний Psl.

шпілка (діал.) 3. брошка: Шпильку застібни на грудях Dnr. шпілочка зменш. (2): На ту шпілочку-машку застібни Dnr.

шпорас (діал.) чол. (2) шпора: Півневі шпори. Коли пришпорить ногу шпорою, то й посадить Psl.

штамполюс (діал.) чол. (2) опора мосту: Відкопав три опори мосту, доклав каміння, заморився, викинув верхівку (пс.) Psl.

штрафас (діал.) чол. (4) штраф: Живих забрали й наклали штраф Bbr.

штука (діал.) жін. (2) жарт, жарти: Ой, показав штуки Psl.

штукар (діал.) чол. (2) жартівник, витівник: Ото штукар, ой-йой-йой, який же він був штукар Psl.

шведрас (діал.) чол. (2) светр: Він схопив чорний светр Psl.

шведський, -а (діал.) прикм. (4) шведський: по-шведськи підсил.: Як жовта з червоними яблуками, то це по-шведськи коні Psl.

швагерка (діал.) жін. (2) невістка: Ця швагерка моя була прийшла Psl.

таблетка (діал.) жін. (2) таблетка: Ой, мені так прислали й таблеток із Вільнюса Psl.

талочити, -ить, -ив (діал.) вбивати: Вовки їх (овець) так само вбили Psl.

танцювати, -ює, -ював (діал.) танцювати: Старі й молоді, і горбаті — усі хочуть танцювати Bbr. Bež. Gud.

тапачка (діал.) жін. (1) капець: А ті капці я покину там, де буде розбійник Psl.

затопити затопити: Там водою велике поле пішло, затопило багато землі Psl.

терціорка (діал.) жін. терціорка (2) черниця: Терціоркою була Южо. Терціорки щомісяця беруть сповідь Psl.

знищувати (сх.) нищити: Kūoj āny tēmpija pelãs? Dnr.

винищити викоренити: Nēr kūoj mūsių ištēmpyc Dnr.

цілком винищити знищити все: Jāp jāũ nēr mūsių — paistėmpytos Dnr.

тихнути, -не, -ло (сх.) замовкати:

замовкнути стихнути: Jaũ negiedój, jaũ nucìcho Psl.

втішатися, -ається, -ався (сх.) утішатися: Aš ciēšijuos savvòm mergùtom Psl.

потішитися утішитися: Aš vis tep jōm pasiciēšiju Psl.

зателефонувати подзвонити: Anà patilifãnavój um žãmės un pirmo atāžo (ir etāžo) Psl.

тимофійка ж. (1) див. тимофейка: Mõža timofējauka tī bīvus Psl.

тиснутися, -иться, -ився (гібр.) пор. tisnyti.

притиснути притиснути: Kap sudzìrba visūs sienolìus, juój apcisnindzìneja Dnr.

затиснути стягнути: Linų pēdų ranka, klūoni uncìsnija uñkrūtnìu ir abb rāuko Bbr.

притиснути 1. притиснути: Padāro kryžų un pirmōsios bundėlės, nu pirštais apcisnija Psl. 2. притиснути тягарем: Pamakais apcisnija, kad unduõj linūs ažimt, kad nebūt be ūndenio Psl.

розчавити притиснути, роздушити: Pelē īnilanda, tep jū rascisnija slāstas Psl.

200

толерас (шв.) чол. р. (1) див. талер: Він уже продав толерів. Толери навалено, по сто п’ятдесят толерів в актарі Bbr.

торфас чол. р. (1) див. торф: З торфу роблять брикети Psl.

тро̄тити, -ить, -ив (сл.) втрачати: Якщо десь щось втрачається, то і свої гроші назад не повертаються, пропадають Psl.

отруїти отруїти: Вино було отруєне, і м’ясо Psl.

тулмачити, -ить, -ив (сл.) пояснювати: Я тоді вже литовською їх розпитую і так їй пояснюю, пояснюю Psl.

турбація (шв.) жін. р. (1) турбота, клопіт: Оце мені потрібна турбація, відправити кураків Psl.

тварокас чол. р. (2) див. відварогас: Коли зачиняють тварокас двері, то тоді в куток витікає Psl.

удобнас, -а (сл.) прикм. (4) зручний, добрий: Оце ж зручна річ, годна Bbr.

удушлява, -а (сл.) прикм. (4) задишкуватий: Задишкуватий кінь Psl.

уксусас (сл.) чол. р. (1) пор. оцет: Ще оцту долила Bbr.

урожайний, -а (сл.) прикм. (4) буйний, великий: Діди були врожайні, здорові, як німці, великі, дужі Bbr.

усправі (сл.) присл. як належить, правильно: Нічого поганого не було, усе було як слід Dnr.

устичкас, -а прикм. (3ᵇ) див. устас: Дуже гарна, руда, вусата (борода), ну й молода Psl.

уступити, -ає, -ав (сл.) відступити: Як вовки — то нітрохи не відступають Bbr.

переповторювати повторювати: Хтось потім мені розповідає, переповідає скільки разів Psl.

утаритися звор. див. утарити: Ось така розмова велася Bbr.

ūtarți, -ia, -ė пор. ūtaryti: Tep ūtara ūtara abudu su tūoj žmogum Psl.

užōrius (сх.) ім. чол. р. (2) одяг: Asnavà drobinė būs, ir lis užōrius būs iš vilnos Psl.

valiskà (св.) ім. жін. р. (2) валіза: Jām valiskų reikia nunėsc kurãkai kap sėdnāvidjasi į kokian vagōnan, a kurī Bbr.

varanaūskasai, -ōji (сх.) прикм. підсил. (4) варенавський: O dár žintas kadū atvažūos tas su mašīnu varanaūskasai Psl.

pa-varāžyti ворожити: Anà jós atāj pavarāžyc Dnr.

vartavōti, -ōja, -ōjo (сх.) чатувати, стерегти: Vartavōjo, kad neriñkt kas Bbr.

pa-vartavōti уберегти: Tāvo nebėdā, aš inhsiū, tu iš mani pavartavōsi Psl.

večerinkà (сх.) ім. жін. р. (2) вечорниці: Ōi večerinkà cionai būvo Psl.

vėjalkà (сх.) ім. жін. р. (1) вія: Blakscỹnės ar vėjalkos vientara Gud.

venčiavōti, -ōja, -ōjo див. vinčiavoti | звор.: Nu ir āny ti Vỹšniavan nuvažāu venčavōcis Psl.

su-venčiavōti повінчати: Nesuvenčavōci kap skacynà gyvėna Psl.

veraplānas (св.) ім. чол. р. (2) літак: Veraplānai nakciū skraido Psl.

vesėlija (розм.) ім. жін. р. (1) див. veselija: Mės šiėmet Vilniun gi vot prieš vesėliju važinie-jom mašinū savū Psl.

vỹjanas (сх.) ім. чол. р. (1) пасовище: Niẽkali per tū vỹjanu neprėreiti: pìmpė sprōsta um galvōs grīna Psl.

14. Lietuvių kalbotyros klausimai 29 t.

201

спритний (слав.) чол. (2) вихор: Коли волосся скуйовджене, так кажемо: «спритний на голові» Psl.

властіс (слав.) жін. (2) влада: Панова ж уся влада була Bbr.

вапна (слав.) жін. (4) вапно: У хаті вапном побілено Psl.

наважитися зважитися: Я не наважуюся їй дорікнути Lz.

важний, -а (слав.) прикм. важливий: Такий мені, мовляв, оце важливий такий чоловік Psl.

назад (слав.) присл. пор. ззаду: Треба (коневі): тпру, назад, і тягне назад Psl.

заява (слав.) жін. (2) заява: Кажуть, що сам подав заяву Psl.

запаси (слав.) чол. (2) запас: Запасів ще не заготовлено Psl.

зарплата (слав.) жін. (2) платня: Він отримав зарплату Psl.

стрибками (слав.) присл. галопом: На чотирьох ногах біжить, скаче-скаче Psl.

збонас чол. (2) 2. осине гніздо: Як оси нароблять збонасів, розворушиш — кишить Psl.

старенький (слав.) іст. (4) старий: Стара дівчина вже старенька Psl.

здохнути, -не, -ло (гібр.) здохнути, подохнути: І здох той (вовк), чорт! Psl.

докучати, -ає, -али пор. зджекуватися: Ой, він мені докучає Psl.

землянка (слав.) жін. (1) льох, землянка: Сини набили землянку картоплею Dnr.

загинути, -не, -ло (слав.) загинути: Пропало, лишилося тільки зо два яблучка, загинуло, все загинуло Bbr.

zladijēs (слов.) чол. (2) лиходій: Ānas vōgē, zladijēs, vagis būvo Psl.

znakāmas, -à (слов.) прикм. (4) знайомий: O kapgi itai tau znakāmā itoj dōktorka Psl.

zoslonā жін. (2) див. zoslonka: Zoslonā aždžinkō pěčų Psl.

zovādas (слов.) чол. (2) порода, спадковість: Tep pācia dzideli būvo žmōnēs, tep ne visi, zovādas kokis Bbr.

zvaliōti,-iōja, -iōjo див. zvalyti.

pa-zvaliōti дозволяти, не забороняти: Lietuviškai ūtaryt nepazvaliōjo Bbr.

zvanēlis чол. (2) дзвіночок, брязкальце: Zvanēliai āuga pievosa Psl.

pa-zvānyti подзвонити: Škāloj pazvānija, kad susrīnkt vaikai Dnr.

žagūnskasai, -oji прикм. емф. (4) див. žagūnskas: Nēgaliu kalbēt jau tep lietuviškai, kap mūsis belarūskasai nu žagūnskasai, tep Psl.

žalūdkas (слов.) чол. (2) шлунок: Žalūtkas sopēj, atsisākē doktorai, jau neliečis Psl.

žandamēras (стар.) чол. (2) див. žandorius: Mūs vārē iš Lazūnų žandamērų, Gudemiōnysai sugāu gyvų, žandamērų ažrīnko Psl.

žandōrius (стар.) чол. (2) жандарм: Al', brāt, sveikaz žandōrus, dzidelis, sveikas, riebiūs Psl.

žydāuškasai, -oji (слов.) прикм. (4) єврейський: Žydāuškasai (liežuvis) su niemcų nesuveido Psl.

žirmūnskasai, -ōji спільн. прикм. емф. (4) див. žirmūniškis: Svōtaz dāu žirmūnskasai Psl.

žirnūs, -ī (слов.) прикм. (4) жирний, родючий: Ciōn žirni žāmē Bbr.

202

жывитися 2. refl. харчуватися: Anà мала поживу, а нічого не було Bbr.

журавина (слов.) ж. р. (2) пор. журавлина: Журавлину ту назбираємо і журавлину насушимо, і зваримо киселю Bbr.

А. ВИДУГИРИС, Й. ПЯТРАУСКАС

ДОДАТОК ДО «СЛОВНИКА ЛАЗУНСЬКОЇ ГОВІРКИ»

Резюме

У статті наведено слова лазунської говірки (сільрад Бакшти й Лаздуни, Івейський р-н Гродненської обл. БРСР), зібрані авторами у 1983—1988 рр. і не включені до «Словника лазунської говірки» (1985 р.). У вступних примітках подано коротку граматичну характеристику наведеної лексики, згадується, що на початку XX ст. на території говірки литовською мовою розмовляли ще приблизно 6000 осіб, а нині — лише кілька старих людей.

Зібрана лексика (з ілюстративними реченнями) складається з двох частин. У першій частині наведено слова з литовськими коренями, а також давні запозичення й міжнародні слова, які вживаються в системі говірки так само, як і в литовській літературній мові. У другій частині зазначено недавні або цілком нові запозичення та гібриди.

14*