ACTA LINGUISTICA LITHUANICA

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI XLII (2000)

Evija LIPARTĖ

Інститут литовської мови, Вільнюс

ЗНАЧЕННЯ І МОЖЛИВІ СИНОНІМИ ІЛІЯТИВА АБО ПРИСЛІВНИКА laukan У ЛИТОВСЬКИХ ДІАЛЕКТАХ

Слово laukas (ім.) у литовській мові багатозначне. У різних словниках його значення подано по-різному:

¹ DŽ ² DŽ ³ DŽ LKŽ VII 410 359 358 177–178 1. без дерев, переважно рівне місце (на відміну від лісу, від населених пунктів) + + + + 2. оброблювана земля + + + 3. перен. те, що росте в полях, зернові, ярі культури + 4. земельна ділянка певного розміру + 5. ґрунт, ділянка землі + 6. місце просто неба + + + + 7. зовнішня сторона + 8. місце, де щось роблять + + + + 9. село, селище (на відміну від міста) + 10. фіз. простір, у якому діють певні сили + + + + 11. умови бойових дій, походу, експедиції + 12. те, що облаштовано надворі + 13. у писемних джерелах: поле сторінки + 14. під час гри в тисячку — три окремо відкладені карти +

У різних словниках литовських діалектів зафіксовано не лише вже згадані, а й інші значення:

Drusk. 185 Laz. 140 Ziet. 343 1. як у літературній мові + + + 2. оброблювана земля + + 3. земельна ділянка + 4. місце просто неба + 5. хутір + 6. облисіла ділянка, місце без волосся, лисина +

144

Далі в статті увагу буде приділено лише окремим відмінковим формам слова laukas, передусім ілятиву laukan. Ця форма в литовській мові адвербіалізувалася, і в чотирьох основних словниках литовської мови, а також у словниках окремих литовських діалектів її виділено в окремі гнізда:

laukan присл.; ¹DŽ 410 ²DŽ 359 ³DŽ 358 LKŽ VII 176 Drusk. 185 Laz. 140 lauk присл. 1. у поле, надвір + + + + + 2. геть + + 3. надворі + laukan част. ¹DŽ 410 ²DŽ 359 ³DŽ 358 LKŽ VII 176 1. геть +

На підставі даних чотирьох згаданих вище словників литовської мови, а також опублікованого й неопублікованого діалектного матеріалу, яким володіє авторка¹, для форми, або слова, laukan встановлено 5 основних значень. Це зроблено за критеріями, або ознаками, наведеними в схемі; вони відрізняються від тих, що згадуються в названих словниках литовської мови.

¹ Авторка щиро вдячна керівникові відділу історії мови та діалектології Інституту литовської мови К. Моркунасу, а також керівникові словникового відділу В. Віткаускасу за дозвіл користуватися неопублікованими діалектними матеріалами та матеріалами доповнень до LKŽ, що зберігаються в Інституті литовської мови.

145

Насамперед приклади з laukan тут поділено на 2 великі групи залежно від того, чи laukan у цьому прикладі позначає місце описаної дії чи її результат. Аналізуючи значення слова або форми laukan, цей критерій вважають найважливішим.

1. Місце дії (просто неба).

1.1. Невизначеним, неконкретним місцем просто неба є будь-яке місце за стінами приміщення (наприклад, будинку), а рух до цього місця може бути виражений орудним відмінком laukan, наприклад: Коли в хаті назбирається диму, не треба його випускати надвір Шд., Без ціпка й надвір не можу вийти Дв. LKŽ VII 178, а також конструкцією į lauką² (або į laukus), наприклад: Біжи надвір розім’ятися, потім знову зможеш читати Gs. LKŽ I 721, Трохи побилися, вигнали їх у поле [з хати, де відбувалися танці] Pžrl., демінутивом laukutis, наприклад: Матусю, випусти мене надвір (у поле), хочу побігати Ig., а також прислівником laukanas – laūkanas eik, nerūkuk viduj Šts.

У литовських діалектах у цьому значенні вживаються також форми слова oras «повітря» oran, наприклад: Ідіть, діти, надвір пустувати Ut. LKŽ VIII 1011, Вибігла на повітря до церкви Lnk. LKŽ I 678, Іди на повітря зранку, гарно, корисно Ob. LKŽ VIII 1011, а також прийменникові конструкції į orą, ant oro, наприклад, Я піду на повітря K. LKŽ VIII 1012, [дівчата] вмилися й вийшли на повітря Paparčiai, Зачини двері, бо вже не вийду на повітря Pb. LKŽ VIII 1012. Тут також можливий демінутив oriukas – Leisk biskį ant oriūko manę Mžš. т. с.

1.2. Конкретне місце просто неба може бути двох типів.

1.2. 1. Конкретне місце просто неба без зазначеного призначення.

У цьому випадку основною функцією слова laukas, а також його відмінкових форм є розрізнення: laukas протиставляється лісу, населеному пункту, наприклад: Польова пташка дивиться в поле J.Jabl. LKŽ VII 177,... vaikūkūs / išt.v’ed’e. laukōi ir pamišk’ėj lāuž’a sausūs m’ed’el’us Vyžuonos, корову треба вивести в поле [пасти] Kybartai, nuvarom laukan pagan’it kārv’es Ziet. 195, або laukas (частіше у формі множини laukai) протиставляється місту, наприклад: jau aš norėjau ait an laūko Zietela, або навіть селу, наприклад: Раніше ми жили в селі, а потім вийшли в поле (на хутори) Vl. LKŽ VII 178. До речі, авторці поки що не вдалося знайти саме форму орудного відмінка laukan зі значенням окремого хутора, протиставленого місту й селу.

Варто також згадати вживання форми орудного відмінка laukan у значенні місцевого відмінка «у полі»: Я був малим, то пас у полі [корів] Zt. Тут виявляється явище, властиве лише говіркам південної частини південних аукштайтів, — змішування двох місцевих відмінків (внутрішнього напрямкового (ілативного) і внутрішнього статичного (інесивного)), інакше кажучи, два місцеві відмінки змішуються-

² З огляду на те, що «прийменник у мові виконує роль, подібну до ролі відмінкового закінчення: допомагає виражати зв’язки між словами» (DLKGɾ 437), а також на те, що в граматичній системі литовської мови сполуки «дієслово + іменник» і «дієслово + прийменник + іменник» вважаються синонімічними (див. Valiulytė 1998:10), форма laukan і прийменникова конструкція į lauką тут аналізувалися як синоніми.

146

зійшлися в одне.³ Пор. також: Сьогодні не підеш у поле (у поле) Lzd. LKŽ VII 178 і карти LKA III № 48 і 44.

1.2.2. Конкретне місце — поле з указаним, визначеним призначенням.

Призначення поля може вказувати означення, що стоїть перед словом поле. Воно показує, що є на цьому полі, напр.: житнє поле, картопляне поле, або що відбувається, напр., поле бою. Якщо такого означення немає, слово поле має значення оброблюваної землі, ґрунту.

Ілатив laukan або прийменникова конструкція į lauką тут указує, що рух закінчується в цьому місці, а також передбачає, що там починається (або продовжується) якась інша дія, напр.: Того разу ми пізно вийшли в поле (з поясненням: почали обробляти землю) Alk. LKŽ VII 177, Aisim arce in laukó Laz. 140, Ледар у поле — останній, з поля — перший PPr 103 LKŽ VII 177, Образився, що влітку, може, мало йому сала в поле дав V. Krėv. LKŽ VII 177.

2. Слово laukan || lauk підкреслює результат дії.

2.1. Невідзначеним членом цієї пари, мабуть, вважається звільнення — щось виймають, витягують тощо із замкненого простору, приміщення, незручного становища тощо. У цьому разі вказано місце, де відбувається дія, але її результат не локалізовано, напр.: p’l’ėšau ės po tós t’el’yc’os laukan нога Tarvydai. У цьому значенні вживаються й інші фонетичні варіанти цього прислівника lauka, lauk, lau-ku, наприклад: v’yrs nūd’en g’ė duōb’e i saka pāčei / ka l’ystu laukā Šakyna, картопля вже зовсім обвуглилася, витягни з печі Skr. LKŽ I 139.

2.2. Прислівником laukan, а також його варіантами lauka, lauku, lauk може виражатися й утративання чогось, тобто щось відходить (за власним бажанням), зникає або чогось позбуваються. У таких випадках значення прислівників laukan, lauk не лише відповідає значенню префікса iš- («ви-, з-»), а й наближається до значень прислівників повністю, зовсім, остаточно та вказує на незворотність дії. Напр.: Викорчуй ті луки, тут трава кепська, ґрунт буде кращий Šts. LKŽ VII 176, Ялини всохли, почервоніли Šts. LKŽ VII 177, у вересні [птахи] відлітають (із коментарем «відлетіли зовсім») Mosėdis, darīs aperāce.le, rēk jimte to blūžni lauk Trk.⁴, anu pājeme minàs rinkte lauk po_ kāra Akm., l’ietuv’ei suk’il’a išvār’e lauk tuos francūzus Sokaičiai та ін.

У цьому значенні в литовських говорах можуть уживатися також форми слова повітря, напр.: вилий цих нечистот у повітря Ds. LKŽ I 800, drob’in’ėtus tanč’un

³ На думку авторки, до цієї групи належить і приклад Ні до кімнатки господиня, ні в поле робітниця Skr., який у LKŽ IV 5 наведено як ілюстрацію прийменникових конструкцій із į зі значенням мети, призначення дії, поряд із сполуками у бій, на роботу, на м’ясо та ін.

⁴ Проф. А. Girdenis, який записав цей приклад, зазначив, що lauk — це «постверб, що підкреслює дієслова „брати“, „тягнути“ тощо». У випадку інших подібних прикладів, записаних проф. А. Girdenis на північному заході Литви (Тиркшляй, Акмене, Жемале), є вказівки, що lauk вживалося у значенні постпозиції; що це «постверб, пов’язаний із префіксом доконаного виду iš-»; «постверб, відповідний iš-».

147

v’ąs’im, o pākul’in’ius vörin išm’ės’im (діал.) Ziet. 157, а krak’enos… parn’ėsau – baisù ir oran išp’įl’c – geltonas / LTT I 12.

Слід додати, що межа між підгрупами 2.1 і 2.2 не дуже чітка.⁵

З усіх цих прикладів досить чітко видно, що laukan, яке вказує на результат дії (звільнення або втрату), уже значно віддалилося від значень іменника laukas і, як зазначав проф. А. Girdenis, lauk // laukan тут тяжіє радше до дієслова. Крім того, лише у другій групі поряд із laukan існують також скорочені форми (варіанти) lauka, lauku, lauk. Це свідчить про те, що тут відбулася граматикалізація форми ілативу іменника laukan — самостійне, синтаксично незалежне слово (іменник) перетворюється на синтаксично залежну допоміжну граматичну одиницю (що вказує на вид дієслова), не лише змінюючи своє значення, а й втрачаючи частину своєї субстанції.⁶

В окремих висловах другої групи laukan поряд із граматикалізованим (видовим) значенням могло зберегти й своє первісне — локативне — значення. Однак у таких висловах найчастіше локалізовано лише початок дії (руху), а кінцеву точку не визначено, наприклад: ons, jau, ānū tu, vel’n(’) / varīs lāuk // iš t’os trōb’os Tirkšl. 117, stūmket ānū / pār dūrs lāuk⁷ там само, 247, ale tās… kr’ites i sāva rātus ir’ is’le’kes is kiema lāuka Žagarė LKT 150, prūo, dorės lāukūon Dūnin. 169, Āik laukan! Ziet. 140, Eik lāuka, šuneli K lov. LKŽ VII 176, tāmsta, iš’eik lauk (посварившись) Možūriškiai.

lauk // laukan і oran у цих прикладах можна порівняти з так званими дієслівними частками в інших мовах, наприклад нім. aus-, heraus-, hinaus-, англ. out, фін. ulos, ест. välja тощо.

Порівняймо: нім. ich gehe aus dem Zimmer hinaus

англ. I’m going out of the room

фін. minä menen huonesta ulos

лів. ma läb tubast ulzō

лит. aš einu lauk // laukan // oran iš kambario

я виходжу з кімнати надвір // надвір // назовні

⁵Межі між групами 2.1 і 2.2 не дуже чіткі. Часто одне й те саме висловлювання можна інтерпретувати по-різному, наприклад: dōn t(i)s prā-ded ge’l’it(e), kē.t(a) ēsėję.m(a) nabō.v(a) – trā-uk t(ę) lā-ukūon Plungė LKT 82. З погляду людини це позбавлення (2.2), а з погляду зуба — звільнення (2.1). Дуже часто короткі приклади з литовських діалектів не дають змоги точно визначити значення слова laukan. У такому разі потрібен ширший контекст або опис ситуації. Однак і це не завжди допомагає. Існує чимало прикладів, які можна просто витлумачити по-різному. Наприклад, у прикладі ūož’i’s b’ieg’es tuos dārž’un’ies ta’ukūon Klykoliai LKT 45 можливі аж три інтерпретації значення слова laukan. За наведеною схемою тут можливі значення 1.1, 1.2.1 або 2.1. Подібна ситуація і з прийменниковою конструкцією į lauką, наприклад, Pranelis paskui tėvelį išbėniojo į lauką Skr. LKŽ I 870.

⁶ Щодо граматикалізації (нім. Grammatikalisierung) див. ²Bußmann 289–291.

⁷ З технічних причин діакритичні знаки в прикладах із корпусу текстів «Taip šneka tirkšliškiai» тут спрощено.

148

лат. es eju ārā // laukā no istabas es eju no istabas ārā // laukā

Отже, і в балтійських мовах lauk // laukan та oran можуть розглядатися як частини дієслів із частками і відповідно досліджуватися. Однак дієслова з частками в балтійських мовах не тотожні дієсловам із частками в германських чи фіно-угорських мовах: їхні форми, граматичні значення та функції частково відрізняються.

Однією з особливостей дієслів із частками в балтійських мовах є те, що вони існують у мові поряд із відповідними префіксальними дієсловами й утворюють із ними корелятивні пари. Така кореляція між дієсловами з частками та префіксальними дієсловами дуже поширена в латиській мові, де це явище становить цілісну систему, пов’язану з видами дієслів. Дієслово з часткою, наприклад, iet ārā ar iet laukā (лит. eiti oran ar eiti laukan), виражає тривалу дію, а префіксальне дієслово, наприклад, iziet (лит. išeiti), уживається для вираження доконаного виду.⁸ Деякі приклади з литовських діалектів свідчать, що подібна система або принаймні її залишки чи зародки могли існувати й у литовській мові або принаймні в окремих її діалектах. Порівняймо:

викидати геть – викинути

kat [gandras] numàn(a), kad blùoks mēc, mèt lāukā maž(a) gandrīt(i) Плікай LKT 133 – якщо лелека викидає зі свого гнізда одне або двоє своїх пташенят, рік буде неврожайним Kp. LKŽ VIII 61.

витягати геть – витягти (у значенні «витягнути з-за пояса (сорочку)») Не витягуй мені сорочку назовні (=зі штанів)! Jrb. – Сорочка витягнута назовні Er. LKŽ IX 876.

виривати геть – вирвати (у значенні «витягнути, висмикнути з корінням»)

pavāsar da jāusēm / to_saldēnē [яблуню – E. L.] lāuk Тіркшл. 183 – Була буря, повиривала дерева з корінням Vvr. LKŽ XI 328.

Трьохвидову систему, утворену дієсловами з частками, у північнолитовських діалектах уже описано, див. Girdenis, Kači uškienė 1986: 21 і далі. У цій статті вид, виражений дієсловами з частками, названо перфектинувом — «тривалим» (рос. совершающиеся) видом. На думку авторів статті, це явище виникло в північнолитовських (особливо жмудських) діалектах під впливом сусідньої латиської мови, у якій також існує така трьохвидова система.

Щоб перевірити правильність таких тверджень, потрібно більше прикладів дієслів із частками з усієї території Литви, особливо з її східної та південної частин. Саме через неоднорідність наявного матеріалу поки що не встановлено

⁸ Про дієслова з частками та їхню кореляцію з префіксальними й частково-префіксальними дієсловами в латиських діалектах див. Liparte 1996: 30 і далі. Там наведено також бібліографію.

149

ареали поширення дієслівних часток у литовських говорах. Однак уже можна стверджувати, що це явище характерне не лише для латвійського прикордоння, деяких говорів верхніх литовців і жемайтів (звідки походить більшість розглянутих прикладів), тож його не можна вважати таким, що виникло внаслідок впливу латиської мови. Окремі приклади записано також у західних і центральних говорах верхніх литовців, а також на литовських мовних островах за межами Литви (у Білорусі) — Зіетелі, Лазунаях і Рамашконях.

Говорячи про lauk // laukan, як і у випадку з іншими прислівниками, що походять від іменникових локативів, слід враховувати також уживання в литовських говорах різних литовських відмінків місця — ілативу та інезиву. Це один зі способів провести межу між laukan як іменниковою формою ілативу та laukan як прислівником, тобто визначити ступінь адвербіалізації цієї форми ілативу в різних говорах. Виходячи з цього критерію, в академічному Словнику литовської мови laukan як прислівник і laukan як підсилювальну частку виокремлено в окремі словникові статті.

Ще одна особливість уживання дієслівних часток (зокрема laukan, oran), характерна лише для балтійських мов і під впливом яких — для лівської, полягає в тому, що частка може приєднуватися до префіксального дієслова, виражаючи вид події та утворюючи так зване дієслово з часткою та префіксом. У таких випадках частка лише підкреслює результат дії або уточнює місце її кінцевої точки (якщо локальне значення префікса дієслова полісемантичне або «стерте⁹»), наприклад: Manę n’išmuši iš šiltos istubos lauku Mit 67. LKŽ VII 188, ale tās.. kr’ites i sāva rātus ir is’lēkes is kiema lāuka Žagarė LKT 150, ta mūotręšk(a) ę’m ę išęruops’tę’n lā’uk(o) Lapiai LKT 84, Kas per daug – išmesk lauk Marijampolė, Tō valgīo dā išsimeta lauk (niekais nueina) Prn., a krāk’ēnos … paũn’ēšau – baisū ir ōran išp’īl’e – geltōnas Ramaškonys LTT I 12, dukt’ē oran išėjo / там само, 34.

У литовській мові досить широко поширений фразеологізм-евфемізм зі словом, відповідно формою laukan: eiti laukan «справити природну потребу», наприклад, sustoję ma šlapūms i lāuka ējims Jrb., Sublūro žmogus, t.y. tankiai bėga laukan, susividūriavo J. LKŽ I 931, ka_tęn gōli (ligoninėje)/ nūę tęn lauk gāli išęte | rēk vãistus dōute ka_išvaritu Plateliai. Тут також уживають слово, відповідно форму oran, наприклад, Vaikui viduriukai susiturėjo – trečią dieną oran neina Vb. LKŽ VIII 1011, Pilvas sopa, bėga oran (має пронос) Ob. там само.

Як фразеологізм, сполука eiti laukan, відповідно eiti oran, набула специфічного значення, яке не є прозорим (тобто не становить суми значень обох компонентів сполуки), на відміну від значень більшості наведених вище прикладів. Тому синонімами сполуки eiti laukan можуть бути не лише дієслова-

⁹ Про повторення прислівників (часток) наприкінці речення в реченнях із дієслівними префіксами, що позначають напрямок руху зі «стертим значенням», в інших мовах див. Recha 1893: 74.

150

дієслово išeiti (як ми бачили вище), а й інші дієслова — похідні від тієї самої основи lauk- laukinėtis, išsilaukinėti, nusilaukinėti, laukuotis, nusilaukioti, наприклад: Žmogus ten eit laukinėties KlvrŽ. LKŽ VII 181, Vaikas išbėgo laukan išsilaukinėti Vks. там само, Nusilaukuok čia, ir bus gerai Lp. LKŽ VII 189, а також подібні фразеологізми з іншими іменниками, наприклад, an kiemo eiti «справляти велику нужду»: ānas an k’íemo č’āsta ait’i Ziet. 290.

Серед інших мов варто згадати німецьку, де значення «справити природну потребу» також виражається похідним від префікса (точніше, частки) aus- дієсловом austreten. У найближчій до литовської латиській мові поряд із загальновживаним префіксальним дієсловом iziet, наприклад: Jāpajautā /slimniekam/..., cik reizes vēders iziet dien-naktī.. LLVV VIII 345, із цим значенням уживається інша ідіома — з прислівником, відповідно часткою cauri – vēders iet cauri розм. LLVV VIII 346, [vēders iet cauri] розм. LFraz II 535.¹⁰ У латиській мові дієслова з часткою cauri, як і дієслова з частками lauka, відповідно ārā, корелюють із дієсловами, що мають префікс iz-, наприклад:

«пройти через подвір’я» — пройти крізь подвір’я;

«вийти з подвір’я назовні» — вийти з подвір’я.

Можливості кореляції окремих часток, а також ідіоми з ними в згаданих мовах ще потребують дослідження.

СКОРОЧЕННЯ

b.g. – bez gada – без року

sar. – sarunvalodas stilistiskā nokrāsa – стилістичне забарвлення розмовного мовлення

t.p. – там само

vienk. – vienkāršrunas stilistiskā nokrāsa – стилістичне забарвлення просторіччя

vs. – versus – на противагу

Скорочення посилань на джерела прикладів і населені пункти литовської мови запозичено з LKŽ.

ЛІТЕРАТУРА ТА ДЖЕРЕЛА

²Bußmann – B u ß m a n n H. Лексикон мовознавства, друге, повністю перероблене видання. Штутгарт: Alfred Kröner Verlag, 1990.

DLKGг – Граматика сучасної литовської мови, Вільнюс: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 1994.

¹DŽ – Словник сучасної литовської мови, ред. J. K r u o p a s, Вільнюс: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla, 1954.

²DŽ – Словник сучасної литовської мови, ред. J. K r u o p a s, Вільнюс: Mintis, 1972.

¹⁰ Можливо, ця ідіома в латиській мові пов’язана з прикметником caurs «дірявий», пор. Caurs vēders розм. – діарея. LVV 845.

151

³ДК – Словник сучасної литовської мови, ред. S. K e i n y s, Вільнюс: видавництво «Моксло ir enciklopedijų», 1993.

Drusk. – N a k t i n i e n ė G., P a u l a u s k i e n ė A., V i t k a u s k a s V. Словник діалекту Друскінінкая, Вільнюс: «Мокслос», 1988.

Dūnin. – V i t k a u s k a s V. Словник говірок північно-східних дунінінкай, Вільнюс: «Мокслос», 1976.

G i r d e n i s A., K a č i u š k i e n ė G. 1986: Паралельні явища в системах латиського та північнолитовського дієслова. – Калботира 37(1), Вільнюс, 21–27.

Laz. – P e t r a u s k a s J., V i d u g i r i s A. Словник діалекту лазунів, Вільнюс: «Мокслос», 1985.

LFraz – L a u a A., E z e r i ņ a A., V e i n b e r g a S. Latviešu frazeoloģijas vārdnīca 1–2, Рига: Avots, без року.

L i p a r t e E. 1996: Par dažiem partikulyverbiem un to lietojumu Engures un Mērsaga izloksnē. – Baltu Filoloģija 6, Rīga, 30–36.

LKA III – Атлас литовської мови 3. Морфологія, Вільнюс: «Мокслос», 1991.

LKT – Lietuvių kalbos tarmės (Chrestomatija), Vilnius: Mintis, 1970.

LKŽ I – Словник литовської мови 1, друге видання, ред. J. K r u o p a s, Вільнюс: «Мінтіс», 1968.

LKŽ IV – Словник литовської мови 4, ред. K. U l v y d a s, Вільнюс: Державне видавництво політичної та наукової літератури, 1957.

LKŽ VII–IX – Словник литовської мови 7–9, ред. J. K r u o p a s, Вільнюс: «Мінтіс», 1966, 1970, 1973.

LKŽ XI – Словник литовської мови 11, ред. K. U l v y d a s, Вільнюс: «Мокслос», 1978.

LLVV VIII – Latviešu literārās valodas vārdnīca 8, Рига: Zinātne, 1996.

LTT I – Тексти литовських діалектів 1, Балатна (Варанава), упоряд. E. G r i n a v e c k i e n ė, Вільнюс: видавництво «Моксло ir enciklopedijų», 1994.

LVV – Latviešu valodas vārdnīca, red. D. G u ļ e v s k a, Rīga: Avots, 1987.

R e c h a C. 1893: Zur Frage ueber den Ursprung der perfectivierenden Function der Verbalpraefixe. Dorpat: Schnakenburg’s Buchdruckerei.

Tirkšl. – G i r d e n i s A. Так розмовляють тиркшляни, Вільнюс: видавництво «Моксло ir enciklopedijų», 1996.

V a l i u l y t ė E. 1998: Dabartinės lietuvių kalbos sintaksiniai sinonimai, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

Ziet. – V i d u g i r i s A. Словник зетельської говірки, Вільнюс: Інститут видавництва «Моксло ir enciklopedijų», 1998.

ЗНАЧЕННЯ ТА МОЖЛИВІ СИНОНІМИ ІЛЯТИВА АБО ПРИСЛІВНИКА laukan У ЛИТОВСЬКИХ ГОВІРКАХ

Резюме

У цій статті розглянуто лише деякі відмінкові форми (передусім ілятив laukan) багатозначного литовського іменника laukas «поле, рілля, земля, відкритий простір». Ілятив laukan уже перетворився на прислівник. Значення ілятива або прислівника laukan тут поділено на 2 великі групи та кілька підгруп залежно від того, чи позначає він місце або результат дії. У першому випадку laukan ще тісно пов’язаний з іменником laukas, а в другому цей зв’язок уже втрачено, і його слід розглядати як частину дієслова з часткою.

Evija LIPARTE Lietuvių kalbos institutas Antakalnio g. 6 LT-2055 Vilnius, Lietuva El. paštas [email protected]

Отримано 1999 08 27

152