Mato Slančiausko rankraštinis žodynėlis „Lietuviški vardai“

Janina Švambarytė-Valužienė

Preparing document pages…

JANINA ŠVAMBARYTĖ-VALUŽIENĖ

Інститут литовської мови

Напрями наукових досліджень: аналіз діалектів письмових джерел, діалектна лексикографія та лексикологія, соціолінгвістика.

РУКОПИСНИЙ СЛОВНИЧОК МАТАСА СЛАНЧЯУСКАСА

ЛИТОВСЬКІ ІМЕНА

Рукописний словничок Литовські імена Матаса Сланчяускаса

АНОТАЦІЯ

У статті вперше представлено науковій спільноті рукописний словничок Матаса Сланчяускаса Литовські імена, укладений приблизно у 1911–1918 рр. Розглянуто структуру рукопису, описано складові частини словничка та здійснено мовний аналіз його складових частин. Матеріал рукописного словничка Литовські імена узагальнено з акцентом на цінності праці М. Сланчяускаса, що зберігає своє значення. Увесь матеріал рукопису подано в додатку до статті.

АНОТАЦІЯ

У статті вперше представлено академічній спільноті рукописний словничок Матаса Сланчаускаса Lithuanian Names. Словничок уклав М. Сланчаускас приблизно в 1911–1918 роках. У статті розглянуто структуру рукопису, представлено й описано структурні частини словничка та здійснено їхній лінгвістичний аналіз. Матеріал рукописного словничка Lithuanian Names підсумовано з наголосом на тривалій цінності праці, виконаної М. Сланчаускасом. Увесь матеріал рукопису наведено в додатках до статті.

ВСТУП

Рукописна спадщина Матаса Сланчаускаса (1850 II 21–1924 III 11), присвячена мовним питанням, досі не повністю відома науковій спільноті та громадськості. У цій статті представлено рукописний словничок М. Сланчаускаса Lietuviški vardai, що зберігається в рукописному відділі Інституту литовської літератури й фольклору.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: особові імена, демінутиви, етноніми та назви етнічних груп, фонетичне написання, західно-ауктшайтське шяуляйське наріччя.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: особові імена, демінутиви, етноніми та назви етнічних груп, фонетичне написання, західно-ауктшайтський шяуляйський піддіалект.

124

Acta Linguistica Lithuanica LXX

Mato Slančiausko rankraštinis žodynėlis Lietuviški vardai

Литовської літератури й фольклору. Він має два шифри: Товариства литовської науки та LLTI. Повний шифр: LMD I 1060. 6 зош. 564.

Сам М. Сланчаускас ніяк не назвав цей рукопис. Авторка вважає, що цілком обґрунтовано називати його Lietuviški vardai, оскільки перша частина починається назвою Lietuviški vardai, а далі в тексті залишаються лише число та слово vardai, наприклад: 2 vardai, 3 vardai, 4 vardai [...] 12 vardai. Дві інші частини мають назви Kas=Kits і Vardai=ir=vadinimai (nušaukimai), якими названо певні реалії, тому назву першої частини Lietuviški vardai можна застосувати для називання всього рукопису. Рукопис М. Сланчаускаса називають словничком, оскільки в ньому не лише записані литовські слова (прізвища, назви сіл, зменшувальні слова тощо), а й багато з них згруповано за тематикою, а деякі пояснено узагальнювальними твердженнями. Далі в тексті вживається термін «словничок» Lietuviški vardai.

Коли саме укладено словничок Lietuviški vardai, М. Сланчаускас не зазначив. Можливо, на старості літ він намагався виконати якомога більше роботи: писав спогади, збирав фольклор і укладав фольклорні збірки, не звертаючи уваги на датування. За твердженням фольклориста Норбертаса Велюса, словничок Lietuviški vardai укладено в період 1911–1915 років¹.

М. Сланчаускас любив сам зшивати зошити з аркушів паперу, призначених для різних потреб². Зошит словничка Lietuviški vardai зшито з паперу, розграфленого на 24 сторінки. Ширина сторінки — 11,5 см, висота — 17,5 см. На папері добре помітні й розбірливі 8 поздовжніх колонок, названих російською так: Мѣсяцъ, Число, № Арт., Паръ (цю частину поділено на менші графи, позначені 1, 2, 3.). Всего паръ., Цѣна, Руб., Коп. Поздовжні колонки перетнуті 17 рядками. У кожній сторінці цих колонок М. Сланчаускас записував, нумерував і підкреслював хвилястою лінією vardai (varðai). Нумерація першої частини словничка Vardų починається числом 2 і закінчується числом 13. Якщо vardai не вміщуються на одній сторінці й переносяться на наступну, ця сторінка залишається ненумерованою³.

Друга частина словничка позначена числом 14 і має назву Kas=Kits, а третя частина, названа Vardai=ir=vadinimai (nušaukimai), позначена числом 15. Наступні шість сторінок не нумеруються.

Що це за слова, які М. Сланчаускас назвав іменами, найменуваннями й назвиськами? Тепер їх можна було б поділити на кілька груп: а) власні назви (особові імена, топоніми); б) назви членів родини, соціальних верств і похідні від них форми з демінутивними...

¹ Норбертас Велюс називає рукопис просто збірничком, пор.: «Він уклав також збірничок, присвячений мовним питанням, до якого зібрав литовські прізвища, лагідно-зменшувальні назви членів родини, литовські назви інших національностей, а також окремих соціальних станів і груп». Докладніше див. Vėlius 1974: 27.

² Plačiau žr. Švambarytė-Valužienė 2011: 53–65.

³ Списки vardai 6 і vardai 11 завершуються на наступних сторінках словничка.

Straipsniai / Articles

125

JANINA ŠVAMBAR YTĖ-VALUŽIENĖ

із суфіксами; в) етноніми (назви народів або етнічних груп та їхні пояснення); назви соціальних груп, найменування за релігійною належністю, назви, уживані у фольклорі, та інші назви з короткими описами. Загалом у словничку Литовські імена є 382 слова, з яких 274 подано в першій частині Імена, 57 — у другій частині Що=Інше і 51 — у третій частині Імена=та=найменування (прізвиська).

У словничку три частини, які розглядаються відповідно до структури називання об’єкта та пов’язуються із сучасними науковими дослідженнями; також аналізується термінологічний характер мовного вираження словничка Литовські імена.

Мета статті — описати структуру рукописного словничка та здійснити його лінгвістичний аналіз. Для цього поставлено такі запитання: а) коли і як було укладено рукопис, б) які його складові частини, в) який мовний матеріал наведено і як його подано, г) чи відображено його в працях із литовського мовознавства та картотеках, ґ) як оцінити наведений матеріал у контексті сучасних досліджень.

У статті застосовано описовий, зіставний, кількісний методи та метод структурування матеріалу.

ОГЛЯД РУКОПИСНОГО СЛОВНИЧКА

ЛИТОВСЬКІ ІМЕНА: ОГЛЯД

Імена⁴

До них М. Сланчаускас зараховує власні назви: прізвища, топоніми з Йонішкського краю. На сторінці, позначеній номером 13, у дужках є приписка, де зазначено, що прізвища та Імена сіл «Імена сіл» походять із парафії Салочяй (Пасвальський р-н).

М. Сланчаускас групував прізвища за повторюваним закінченням, тому на різних сторінках наведено імена різної будови. Помічено, що автор звертав увагу не лише на закінчення слів (суфікси), а й на структуру слова (складні слова), імовірно, шукаючи можливі витоки походження прізвища.

На с. 1–2 прізвища М. Сланчаускас подає в алфавітному порядку стовпчиком, зазначаючи двоскладову коротку форму прізвища та варіант із суфіксом –ūnas. М. Сланчаускас пов’язує обидва прізвища = знаком, наприклад: Jankus = Jankunas, Mankus = Mankunas, Mickus = Mickunas, Mitkus = Mitkunas, Morkus = Morkunas, Norkus = Norkunas, Prankus = Prankunas, Ratkus = Ratkunas, Rimkus = Rimkunas, Stankus = Stankunas, Sutkus = Sutkunas, imkus = imkunas, Tautkus = Tautkunas, Vaitkus = Vaitkunas, Vaitiekus = Vaitiekunas, Vitkus = Vitkunas. Там, де двоскладове слово

⁴ У цій частині статті прізвища подано так, як їх записав М. Сланчаускас. Авторка статті, наскільки це дозволяє матеріал М. Сланчаускаса, вказує на можливий спосіб творення прізвищ.

126

Acta Linguistica Lithuanica LXX

Mato Slančiausko rankraštinis žodynėlis Lietuviški vardai

Варіант не вказано, наведено лише прізвища, наприклад: Bratkunas, Laikunas, Petrikunas, Šaikunas, Tvaskunas. На цих сторінках Сланчаускас записав також прізвища: Kaunas, Kaunys, Kunas, Perkunas.

На с. 3, озаглавленій 2 vardai, М. Сланчаускас виокремив давні двоосновні особові імена, кінцевою основою яких є -mantas (діалектна форма -mantis), наприклад: Daumantas, Eišmantas, Jomantas, Kamantas, Lymantas, Skirmantas, Talmantas, Vidmantas, Vismantas, Žymantas і Normantis.

На с. 4, яку М. Сланчаускас назвав 3 vardai, коливання кінцевих компонентів -as ir -is відображають прізвища з -tautis: Bertautis, Butautis, Gažtautis, Viltautis, але Bytautas, Cirtautas, Goštautas, Kontautas. Особові імена М. Сланчаускаса, пов’язані зі словом tauta, подано так, що -tautis вживається як друга або перша основа складного слова, пор.: Mintautas, Nutautas, Gintautas, Žutautas ir Tautkus, Taučiunas, Tautginis, Tautkunas, Tautvaišas.

На с. 5, 4 vardai, особові імена, записані М. Сланчаускасом із компонентами -gėla, -gėla(i)s, -gaila(ius), -gilas, -gelaitis, пов’язані зі словами gėlti, gėlà, gailėti (gaili), gailùs, наприклад: Daugela, Jagela; Mingelas, Jaugelis, Mangelis; Skirgaila, Songaila, Svidrigaila; Vižgailius; Norgilas; Daugelaitis. Одне прізвище, ймовірно, латиське — Kežgalins.

На с. 6, 5 vardai, двома довгими тире М. Сланчаускас розділяє прізвища, до складу яких входить компонент akis. Спочатку він записав ті особові імена, у яких цей компонент стоїть на початку, наприклад: Akas, Akilaitis, Akunis, Akis, Akylius. Після першого тире наведено прізвища, у яких компонент -akis (-akas) стоїть у кінці особового імені, наприклад: Baltakas, Baltakis, Jautakis, Ylakis, Kaulakis, Ketrakis, Keturakis, Laurnakis, Mylakis, Pašakis, Plačakis, Plakis. Після другого тире Сланчаускас навів такі прізвища: Rudakis, Smalakis, Spirakis, Šakis, Taurakis, Žalakis.

На с. 7–8, 6 vardai, М. Сланчаускас навів прізвища з -eikis, наприклад: Adeikis, Vijeikis, Brazdeikis, Dirbeikis, Dirmeikis, Kanteikis, Kiauleikis, Kušleikis, Lapeikis, Lydeikis, Maldeikis, Mišeikis, Petreikis, Rimeikis, Rupeikis, Rusteikis, Sereikis, Saveikis, Skabeikis, Šateikis, Šileikis. Біля деяких прізвищ М. Сланчаускас записує також їхні короткі форми: Alseikis = Alsys, Budreikis = Budrys, Jauneikis = Jaunys, Juodeikis = Juodis, Noreikis = Noras, Rimeikis = Rimas. Прізвищ цього типу М. Сланчаускас записав чимало, тому вони не вмістилися на одній сторінці.

На с. 9, 7 vardai, М. Сланчаускас меншими літерами записав: Romas = Romutis = Romutaitis; Rimas = (Rimaitis). Одне з прізвищ записано навіть так: RimVydas. У записаних особових іменах компоненти ram-, rim-, rom- найчастіше стоять на початку слова або (як компонент -rimas) у кінці, наприклад: Ramonas, Ramačiūnas = Romančionis, Rimkus, Rimkunas, Rimeikis, Rimgaila; Mantrimas, Kantrimas, Putrimas.

На с. 10, 8 vardai, М. Сланчаускас записав чотири прізвища з -kantas, -kantis, пов’язані зі словами kančia, kęsti, наприклад: Viskantas, Daukantas, Girkantis, Žukantis.

На с. 11 М. Сланчаускас подав 9 ir 10 vardai. 9 vardai виокремлено прізвища з компонентом -gail(a), пов’язані зі словами gailà, gailėti, який уживається як компонент особового імені

Straipsniai / Articles

127

JANINA ŠVAMBARYTĖ-VALUŽIENĖ

початкову й кінцеву морфеми, наприклад: Gailis, Gailutis, Gailiūnas; Songaila, Rimgaila, Višgaila. 10 імен Сланчяускас записав особові імена з морфемами gáudyti, gūdas, -ė, наприклад: Gudas, Gudaitis, Gudanis (імовірно, латиське), Gelgaudas, Lygudas.

С. 12–13, 11 імен, прізвища, записані М. Сланчяускасом, із суфіксом –(i)ulis, наприклад: Bandžiulis, Bičiulis, Baciulis, Baltulis, Baliulis, Batulis, Beniulis, Braziulis, Bulys, Didžiulis, Gatulis, Jarulis, Jatulis, Jeniulis, Kaziulis, Keršulis, Kukulis, Liulis, Mačiulis, Matulis, Pakulis, Pečiulis, Pranciulis, Raziulis, Sabulis, Samulis, Spudulis, Staniulis, Stasiulis, Tamulis, Vaičiulis, Veniulis, Valiulis, Žigulis. До цього списку потрапили три прізвища із суфіксом –(i)uolis, відокремлені трьома зірочками, наприклад: Skruolis, Šniuolis, Vijuolis.

С. 14 (12 імен): прізвища, записані М. Сланчяускасом, із морфемою –(g)inis (as) та її діалектною формою –(g)ins, яка пов’язана зі словом gìnti і вживається як друга морфема двоосновного особового імені, наприклад: Butgins, Dauginis, Metgins, Ogins, Tautgins, Vidginis, Virginis. Metgins і Ogins можуть бути латиськими прізвищами. Біля одного прізвища М. Сланчяускас у дужках написав так: Longins (латинське).

С. 15 (13 імен): прізвища та назви сіл парафії Салочяй (Пасвальський р-н), записані М. Сланчяускасом; тому біля заголовка в дужках є примітка (saločių parapijoje pavardės «прізвища в парафії Салочяй»). Тут М. Сланчяускас не намагався згрупувати особові імена й топоніми, а просто записав усе, що повідомила якась людина, імовірно, житель Салочяй або виходець із парафії Салочяй. Серед прізвищ варто згадати: Meldutis, Ožela, Mičiuks, Matulions, Dulmans, Mašals, Mašaliuks, Mikaliuns, Tijunas, Užkurs, Švežiks, Putelis, Če pulis, Kepuls, Žiedelis, Verkys, Kriaučiuns, Liesvenčiuns, Liudvigs, Šaučiuns, Strielčiuns. Одне прізвище записано нечітко: Kulbokas? М. Сланчяускас послідовно записує закінчення тих прізвищ, що закінчуються на –is, а інші кінцеві частини скорочує. Серед імен варто згадати Indre, Tuoms, Aleksandra, Liudvigs, Rapols, Vince. Перші два подано біля прізвищ, а решту — після зірочок, розділового знака, який використовує Сланчяускас. У другій колонці записано vardai sodžiu «назви сіл». Серед них варто згадати: Bajorai, Baltpamušis, Dzietoniai (Dcietoniai?), Dzeltenpamušis, Gniaužei, Grybkelei, Kemenai, Kubiliunai, Sadogala, Šakarnei, Tervedenai, Žilpamušis.

Лінгвістичний і статистичний огляд розділу «Імена»

У першій частині словничка Lietuviški vardai подано 240 прізвищ із околиць Йонішкіса, 26 — із Пасвальського району, а також 12 назв сіл із Салочяй. Загалом М. Сланчяускас записав 274 особові імена й топоніми. Особові імена М. Сланчяускас класифікував за будовою⁵. Спочатку записано патронімічні двоосновні

₅ Авторка дотримується думки Віталії Мацеяускене щодо оцінювання прізвищ з погляду словотвору. Докладніше див. Maciejauskienė 2001: 167–187.

128

Acta Linguistica Lithuanica LXX

Mato Slančiausko rankraštinis žodynėlis Lietuviški vardai

прізвища, утворені від основ, після знака = подано їхні варіанти із суфіксами (див. «Імена»). Прізвища, записані М. Сланчяускасом, пов’язані як із загальними, так і з власними словами (akis, bičiulis, Rimas, Romas). Деякі прізвища (Sutkunas, Ginkunas, Juodeikis, Tautinis тощо) стали топонімами⁶.

Порівняння прізвищ зі Словником литовських прізвищ (далі LPŽ) показало, що 81 прізвище досі відоме в околицях Йонішкіса, Скайстгіріса, Жагаре та Крюкая (див. таблицю додатка 1). Ще 88 прізвищ згадано в LPŽ, але в околицях Йонішкіса їх не зафіксовано; вони відомі в околицях Шяуляя (поблизу Мешкуйчяй, Грузджяй, Шакини) (див. таблицю додатка 2). 51 прізвище не включено до LPŽ, проте відповідники багатьох прізвищ (або їхніх коренів) знайдено в Картотеці історичних особових імен Відділу ономастики Інституту литовської мови (LKI VS IAK). Деякі прізвища, імовірно, латиські⁷ (див. таблицю додатка 3).

26 прізвищ парафії Салочяй Пасвальського району розподіляються так: 20 із них є в LPŽ і відомі в Пасвальському krašte, 2 прізвища трапляються в Йонішкіському krašte, а 4 мають відповідники в LKI VS IAK (див. таблицю додатка 4).

Найбільше прізвищ, записаних М. Сланчяускасом, мають суфікси –(i)ulis і –eikis — відповідно 36 і 32⁸. Із суфіксами та їхніми варіантами –ela, –elis і –(i)unas, –(i)unis записано по 6–7 прізвищ⁹. Із суфіксами –aitis, –(i)uolis, –(i)ulis М. Сланчяускас записав по 3 прізвища. Два прізвища подано із суфіксом –(i)uk(a)s, а по одному прізвищу — із суфіксами –ylius, –(i)on(i)s, –an(a,i)s, –al(a)s, –ur(a, y, i)s, –ika(a)s, –okas, –ol(a)s (див. таблицю додатка 6)¹⁰. Загалом є 148 прізвищ із суфіксами, а самих суфіксів та їхніх варіантів — 17. Окрім суфіксів, які найчастіше зазначають дослідники особових імен, — –aitis, –(i)ūnas — і зменшувальних суфіксів –elis, –elė, –(i)ukas, М. Сланчяускас подав прізвища з патронімічними суфіксами: –eikis, –(i)unis, –(i)uolis, –ylius, –(i)on(i)s, –an(a,i)s, –al(a)s, –ur(a, y, i)s, –ika(a)s, –okas, –ol(a)s, а також зі зменшувальним суфіксом –(i)ulis (див. таблицю 1).

М. Сланчяускас записав і давні прізвища, основою яких є двоосновні особові імена (див. таблицю додатка 7)¹¹. У першій частині словничка Lietuviški vardai у розділі «Імена» давні двоосновні прізвища утворюються від 9 основ, які виступають у першій позиції-

⁶ Sutkūnai (Шяуляйський р-н), Ginkūnai (Шяуляйський р-н), Juodeikiai (Йонішкіський р-н), Tautiniai (Шяуляйський р-н)

⁷ Докладніше див. ЛАФ 187–191.

⁸ Дослідники ономастики виокремлюють прізвища патронімічного походження із суфіксами –aitis, –ėnas, –(i)onis, –(i)ūnas, –elė, –elis, –ėlis, –ikas, –(i)ukas, –utis, –užis, –iška, –iškis. Докладніше див. LPŽ 14; Maciejauskienė 1991: 230; 1994: 5, 84; Ragauskaitė 2005: 34, 37.

⁹ Apie pavardžių variantus plačiau žr.: Lietuvių pavardžių žodynas 1985: 17–18; Maciejauskienė 1991: 118–119; 1994: 53–63; Ragauskaitė 2005: 92.

¹⁰ Apie pavardes su mažybinėmis priesagomis plačiau žr.: Maciejauskienė 1991: 240; 1994: 12–13; Ragauskaitė 2005: 100, 103, 104.

¹¹ Apie dvikamienes pavardes plačiau žr. Maciejauskienė 1994: 83, 91–92; Maciejauskienė 2001: 178.

Straipsniai / Articles

129

JANINA ŠVAMBARYTĖ-VALUŽIENĖ

їх або другим компонентом двоосновного прізвища (загалом подано 118 прізвищ). Із них у 25 прізвищах компонентом є етимон -kūnas; у 22 – Taut-, -tautas; у 17 – -akas, -akis; у 14 – Gail-, -gaila, -gailin(a)s, -gilas; у 12 – Ram-, Rom-, Rim-, -rimas; у 11 – -mantas, -mantis; у 8 – -ginis, -gins; у 5 – Gud-, -gudas (див. таблицю додатка 7).

Із прізвищ, записаних Сланчаускасом понад сто років тому, донині в Литві вживається 71,1%. Історично засвідчених прізвищ, записаних М. Сланчаускасом, є 28,9% (див. LKI VS IAK).

¹ ТАБЛИЦЯ. Прізвища з суфіксами та двоосновні прізвища, зафіксовані М. Сланчаускасом

Прізвища із суфіксом

Кількість прізвищ

Двоосновні прізвища

Кількість прізвищ

–(i)ulis

-kūnas

-eikis

Taut-, -tautas

-ela, -elis

По 6

-akas, -akis

–(i)unas, –(i)unis

По 7

Gail-, -gaila, -gailin(a)s, -gilas

-aitis, –(i)uolis, –(i)ulis

Після 3

Ram-, Rom-, Rim-, -rimas

–(i)uk(a)s

-mantas, -mantis

-ylius, –(i)on(i)s, –an(a, i)s, –al(a)s, –ur(a, y, i)s, –ik(a)s, –okas, –ol(a)s

Після 1

-ginis, -gins

Gud-, -gudas

У словничку записані М. Сланчаускасом назви 12 сіл парафії Салочяй Пасвальського району порівнюються зі Словником топонімів (далі VŽ), Довідником адміністративно-територіального поділу Литовської РСР (далі Ž I, Ž II) та машинописом Списки населених пунктів, що зберігається в LKI (далі LKI GVS). Найбільше топонімів потрапило до частин Ž I і II — аж 8. 3 із них включено до VŽ. 1 згадується в машинописі картотеки топонімів, що зберігається в LKI GVS (див. таблицю додатка 5)¹².

¹² Докладніше про картотеки топонімів див. LVŽ XVII–XVIII.

130

Acta Linguistica Lithuanica LXX

Mato Slančiausko rankraštinis žodynėlis Lietuviški vardai

Підсумовуючи цю частину словничка Lietuviški vardai, можна стверджувати, що зміни особових і географічних назв за понад сто років не дуже помітні, а це свідчить про стабільність уживання особових і географічних назв.

Що=ще

На с. 16 у названому М. Сланчаускасом Kas=kits у три стовпчики подано похідні з різними зменшувальними суфіксами від слів батько, син, дитина; мати, донька, сестра; пан, людина. М. Сланчаускас зауважує, що для позначення доньки й сестри вживаються дві форми слів, тому вони та їхні похідні подаються через дефіс або окремо, пор.: Dukte – dukra, Sesuo – sesuva, Motina, Moče. Із суфіксів слід назвати: а) -aitis, -aitė (tevaitis, sunaitis, vaikaitis, Motinaite, Dukraite, Dukraite, sesaite, seseraite, ponaitis, žmogaitis)¹³; б) -elis, -ela | -(i)ala, наприклад: tevelis, Motinela, sunelis, Duktiala – dukriala, Vaikelis, seserela, ponelis, žmogelis; c) -ytis, pvz.: tevytis, sunytis, Vaikytis, Motinyte, sesyte – seseryte, žmogytis; d) -utis, pvz.: tevutis, sunutis, Vaikutis, žmogutis, e) -utis, -(i)utė, pvz.: močiutė, dukrute, žmogutis, f) -(i)ukas, pvz.: poniukas.

М. Сланчаускас також подає похідні згаданих слів із двома суфіксами (двоступеневі): -elaitis (tevelaitis, sunelaitis, ponelaitis), -utelis, -utela (tevutelis, sunutelis, Vaikute-lis, močiutela), -uželis, -užela (tevuželis, sunuželis, Vaikuželis, dukružela, ponuželis, žmoguželis), -uty tis (sunutytis), -elytis (Vaikelytis, žmogelytis), -elaitis, -elaitė (seselaitė, žmog elaitis), -eliukas (poneliukas), -utėlis (ponutelis, žmogutelis). Найбільше двоступеневих суфіксальних похідних утворено від згаданих форм чоловічого роду.

Лінгвістичний і статистичний

Огляд=ще розділу

У другій частині словничка Lietuviški vardai Kas=kits, точніше, на одній сторінці, М. Сланчаускас записав у три стовпчики 57 слів. Це похідні, утворені від 8 простих (первинних) іменників. 6 із них позначають родинні зв’язки й є термінами спорідненості, а 2 називають особу та вказують на її соціальний стан. Від первинних іменників — термінів спорідненості tėvas, sūnus, vaikas, močia, motina, duktė, dukra, sesuo, seserys — наведено 43 суфіксальні похідні: з них 34 похідні з одним суфіксом, 23 — із двома суфіксами (див. таблиці додатків 11 і 13). Від слів людина і пан наведено 14 одноступеневих і двоступеневих суфіксальних похідних (див. таблицю додатка 12). Чому М. Сланчаус-

¹³ На всій цій сторінці лише перші слова пишуться з великої літери, але всі похідні слів Motina, Duktė і Vaikas автор починає з великої літери. У статті дотримано правопису М. Сланчаускаса.

Straipsniai / Articles

131

JANINA ŠVAMBARYTĖ-VALUŽIENĖ

Чому було обрано саме ці слова, тепер важко сказати. Одне лише зрозуміло: у мовленні вони вживалися найчастіше, а слова з демінутивно-пестливими формами, різноманітність їхнього творення та вживання є особливістю діалектного мовлення, збереженою й донині в усіх литовських діалектах; не є винятком і йонішкський говір, почуті в якому слова М. Сланчяускас записав у словничку¹⁴.

Суфіксальні похідні, записані М. Сланчяускасом, із найчастотнішими й найпопулярнішими в литовській мові демінутивними суфіксами -aitis, -aitė; -elis, -(ia)ela; -ytis, -ytė; -utis, -(i)ute¹⁵. Демінутивні похідні утворюються також за допомогою сполучень згаданих суфіксів -elaitis, -elaite; -elytis; -utelis, -utela; -utyis; -uželis, -užela¹⁶. Похідне із суфіксом -ina слово motina втратило демінутивне значення ще у XVI–XVII ст. (Ambrazas 2000: 106–107, 195). У двоступеневих похідних цього слова з -inaite, -inela, -inyte демінутивне значення очевидне. За словотвірною структурою розкладається й суфіксальне похідне sesuva із суфіксом -uva, що позначає збірність або групу носіїв певної ознаки (Ambrazas 2000: 51, 181).

Слова з одним демінутивним суфіксом становлять 59,6% усіх слів, записаних М. Сланчяускасом. Похідні із суфіксами -aitis, -aite і -elis, -ela становлять 15,8%, із суфіксами -utis, -(i)ute — 12,3%, а з -ytis, -yte — 10,5% усіх похідних (див. таблицю 2).

У частці двоступеневих демінутивів Kas=kits становлять 40,4%. Із суфіксами -utelis і -uželis, -užela вони становлять 10,5%, із суфіксом -elaitis, -elaite — 8,8%, а із -elytis, -elyte — 3,5%.

Демінутивний суфікс як словотвірний елемент не завжди вживається для позначення зменшувального значення, пор.: močiute і močiutela, або ponelis, poniukas, poneliukas (Macienė 2005: 35–41).

² ТАБЛИЦЯ. Одноступеневі та двоступеневі демінутиви, записані Сланчяускасом.

¹⁴ Plačiau žr. Joniškio šnektų pratimai ir tekstai 2001: 35.

¹⁵ Докладніше про численність демінутивів у литовській мові та демінутивні суфікси див. DLKG 87–93; Ambrazas 2000: 93, 97, 103, 108, 109, 127.

¹⁶ Докладніше про похідні з двома суфіксами див. DLKG 93–94.

132

Acta Linguistica Lithuanica LXX

Mato Slančiausko rankraštinis žodynėlis Lietuviški vardai

У другій частині Kas=kits впадає в око написання великих літер М. Сланчаускасом. Кожне базове слово починається з великої літери, а похідні — з малої. Лише в трьох словах — Motina, Duktė, Vaikas — та їхніх похідних перша літера послідовно пишеться великою. Чому М. Сланчаускас писав великі літери, можна лише здогадуватися. Можливо, тому, що в родині Сланчаускасів росли чотири доньки, можливо, тому, що двоє народжених синів невдовзі померли, можливо, тому, що після смерті першої дружини Барбори Чепулітє М. Сланчаускас одружився вдруге — з Оною Залогайтє... Хоч як це тлумачити, велика літера напевно була невипадковою.

Назви=і=найменування (назви)

На сторінках 17–23 за абеткою записано й коротко охарактеризовано етноніми, назви етнічних груп і різноманітних істот, що трапляються у фольклорі. Усі винесені слова автор підкреслив, у дужках подано синоніми. Кожне заголовне слово М. Сланчаускас пояснює одним або кількома реченнями. Пояснювані слова третьої частини Назви=і=найменування (назви) можна розподілити на кілька груп і розглянути в такому порядку: етноніми (назви народів або етнічних груп та їхні пояснення); назви соціальних груп, релігійні назви, інші назви й назви, вживані у фольклорі. Для їх розгляду підходить оцінний критерій опозиції свій | близький (або впізнаваний), свій | самобутній. Для назв народів або етнічних груп підходить опозиція свій | близький. Сланчаускас уживає назву lietuvi̇ninkai і розуміє під lietuvininkas литовця, чоловіка чи жінку, з Великої та Малої Литви, а почасти й пруса, наприклад: Girenai ar Giruzei, tai buk buve kita kart Lietuvininkai tuo vardu; Herulei tie patys kas Girulei.; Prusai, daug lietuvninku yra.¹⁷ З етнічних груп Литви М. Сланчаускас згадує лише дві — дзуків і жемайтів: Džiukai, Suvalku gubernijo vienam šmote lietuvius džiukais vadin.; Žemaitėi, tai tie patys lietuvininkai, tiktai jie kalbedami žemaičiuoja ir gyven toj pusej ant pajure žemesniojo vietoj Lietuvoj. Близькими є також гуди, пор.: Gudai, senoves buvo lenkai ir rusai vadinami, dabar žemaičei vadin tuos pačius lietuvius kas given ant Vilniaus toj pusej. М. Сланчаускас згадує і давні племена: Jatvežei, Jatvingai, Juodvyžei, tai buvę Lietuvių tautos žmonelėi, bet par daug daugybes kariu juos išžudę; Scitai arba Skitai tai buvę lietuviu senoves vardas kol da lietuvoj jie negy (nebaigta); Trakai, tai musu lietuviu gimine. Отже, «свій» і «близький» — це людина, яка розмовляє трохи інакше й живе в інших землях Литви або сусідніх краях.

Опозицією свій | легко впізнаваний М. Сланчаускас позначає народи, які мали історичні зв’язки з Литвою і тому, на думку М. Сланчаускаса, не потребують ширшого пояснення.

Наприкінці пояснювальних речень М. Сланчаускас непослідовно ставить крапку.¹⁷

Straipsniai / Articles

133

JANINA ŠVAMBARytĖ-VALUŽIENĖ

пор.: Graikai – (Grekai – Grekonys), senей visur minavojami žmonys; Prancūzai, visi Žemaičei žina; Švedai, nuo senoves minavojami ir musu visiem žinomi; Turkai girdeti ir daugumai matyti žmonys; Vokėčei, labjausei pažystami musu kaimynai iš gilios senoves; Žuivedai arba Švedai netoli nuo musu už mares; Žydai teipat nuo senu laiku mums ir visame pasviety pažystama tauta.

Добре (або дещо гірше) відомі народи М. Сланчаускас описує так само дуже стисло, пор.: Danai, (Dakai) Danije mums mažai ta žeme pažystama, kad ir netoli; Estai, tai tie patys kas Čiuknas; Finnai, teip pat Čiuknu veislas gyven anapus Peterburgo; Zaksai arba Saksai, Saksonijos vokelė; Igaunei, latviškai tie patys Čiuknas; Ingelčikai tai Anglikai, anglikonai; Kaklai, tai maskoliu kartos žmonys; Valakai dabar Italais vadinas apie Ryma (– Roma); Rusai (– Ruskei) tai musu karalystes Maskolei – Slavonai; Rusynai, tie gyven po Austrijos valdze Slavonu tautos žmonys.

Народи М. Сланчаускас називає також відповідно до опозиції «свій | самобутній». Як самобутність згадується бойова чи військова відмінність народу, наприклад: Tutorei arba Tatarai seniaus lietuviams labjaus buvo pažystami karesė. М. Сланчаускас відзначає й таку рису народу, як пристосування, наприклад: Vokžydžei, tai žydai vokiškai apsirėdę ir kalba taiso po vokišku skambėjimu. У поясненнях назв країн відображено виробничу своєрідність, відому й ціновану в Литві, пор.: Anglikai, (Anglikonai, Angeliškai): tie nuo senu senoves mums žinomi; iš anglies visokius geležies ir geriause pliena daiktus gaunama; Holendai – (Olandai) drobes olendriškas lenderskas drobes geresnioses perkant. М. Сланчаускас виокремлює культурну своєрідність країни й описує рівень добробуту людей, наприклад: Gotai, buvę vokiški žmonys; raštai gotiški, bažnyčias gotiška stylaus; Čiuknas, gyven už Rygas, prasni žmonelėi. За своєрідністю способу життя народу (наприклад, поведінкою, не властивою литовцям) М. Сланчаускас згадує лише кілька народів: Cigonai, pas mums ir visur gerai žinomi juodi žmonys, arklių mainininkai, vagys, sukčei, šalberei; Kalmukai (Kalmikai) tie asą iš Tutorui kartos žmonys, jie esdavę kita karta žmonis, tiktai dabar juos atpratin.

Із назв соціальних груп М. Сланчаускас згадує лише шляхту, господарів-землевласників та безземельних мешканців, характеризуючи їх за наявністю власності та ієрархічною відмінністю, пор.: Bajorai, visiem žinoma musu aukštesnioji žmoniu karta; Ūkininkai, musu žemturei; Ynamei, tai musu grintelninkai sodiečei ir prie miesteliu pakraščių kas tur sava šioke – toke grintele arba koki mažuma žemes.

У третій частині словничка «Литовські назви» Назви=і=найменування (назви) групи людей виокремлено також за релігійною ознакою. Серед них варто згадати жіняїв і бамбізів, пор.: Žinei tai senoves Lietuvių kuningai – žinei, žiniūnai – žinotojei, Bambizai, musu katalikai vadin teip kaloynus ir liuterus.

До інших назв належать такі назви людей чи груп людей, що вказують на певну особливість людини за зовнішністю, поведінкою, способом життя тощо. Записані М. Сланчаускасом слова анархіст, бочкар, бурлака,

134

Acta Linguistica Lithuanica LXX

Mato Slančiausko rankraštinis žodynėlis Lietuviški vardai

eidukas, šunburnis, vingras, žygūnas тлумачаться так: Anarchistai, а тепер походять від дуже недобрих людей: вони спалюють і партії, і королівства, б’ють правителів та начальство; Bačkyr<...>

JANINA ŠVAMBARYTĖ-VALUŽIENĖ

найменувань — 7 (див. таблицю додатка 9). Назв за соціальним статусом тощо — 9 (див. таблицю додатка 10).

Опис М. Сланчяускас починає словами, що вказують на близькість, знайомість, давні контакти з литовським народом, пор.: живуть, ті (а саме, самі), (усі) всім відомі (знають), (князі) наші, які до нас приходять, були в давнину, це (ті, колишні, люди, будь, наші, євреї,), чути, колись, найбільш знайомі. Так М. Сланчяускас окреслює опозиції свій|власний, своєрідний. Найчастіше вживаються слова а саме, це, ті, колишні.

Опис зазвичай подано простим поширеним реченням (іноді з однорідними членами), наприклад: Гірени чи Гірузеї — це, мабуть, колись були литовці під цією назвою; Цигани — добре відомі нам і всюди чорні люди, міняйли коней, злодії, шахраї, балагури.

М. Сланчяускас не уникає й розгорнутого опису простими реченнями, між якими ставиться кома, тож їх слід вважати складносурядними безсполучниковими реченнями, пор.: Англіки (англікани, ільгелішки): вони віддавна нам відомі; з вугілля добувають різні залізні речі та речі з найкращої сталі. Калмуки (калміки) — це люди з роду туторів, вони колись були іншим народом, тільки тепер їх відучили¹⁸.

Вживається також складнопідрядне речення, пор.: Скіфи, або скити, — це була давня назва литовців, поки вони ще не жили в Литві (незакінчене слово М. Сланчяускаса).

Складніший текст автор створює тоді, коли описує міфологічних персонажів або героїв казок. Наприклад, текст про відьом і чаклунів складається з простих і складних речень так, щоб утворився відповідний опис тлумаченого слова (див. Назви=і=найменування (прізвиська)).

У розглянутій частині Назви=і=найменування (прізвиська) співвідношення простих і складних речень становить 39:17. Усього 56 речень. В описах прості поширені речення становлять 69,4%, а складносурядні безсполучникові та складнопідрядні — 30,4% усіх речень.

М. Сланчяускас уживає такі розділові знаки: тире, дужки, кому, крапку й двокрапку. Крапку як знак кінця речення ставить наприкінці речення, але непослідовно: після восьми речень крапки немає. Двокрапкою М. Сланчяускас іноді відокремлює слова, що пояснюються, наприклад: Абринаки: живуть десь далеко за морями на островах. Тире М. Сланчяускас відокремлює синоніми, які зазвичай подаються в дужках, розділяються тире або знаком рівності, наприклад: абрина — (вогона — скучула); греки — (грекаі — греконіси); голландці — (голландці); литовські князі — жінеї, жінюнаї — знавці; Жигуни (= Жигуноти). Тире відокремлює префікс не- від дієслова або його форм (не — переставали), або стійкі словосполучення

¹⁸ Plačiau žr. Labutis 1998: 172–177.

136

Acta Linguistica Lithuanica LXX

Mato Slančiausko rankraštinis žodynėlis Lietuviški vardai

словосполучення (šioke – toke)¹⁹. Основний знак пунктуації, який використовував М. Сланчяускас, — тире, яким відокремлюються: а) пояснювальне слово; б) однорідні члени речення; в) складні сурядні безсполучникові речення; г) складні підрядні речення, наприклад: Anarchistai, asą dabar kilę labai nedori žmonys, jie deginą ir partiją karalystes, mušą valdonus ir vyresnybę; Cigonai, pas mums ir visur gerai žinomi juodi žmonys, arklių mainininkai, vagys, sukčei, šalbierei; Kalmukai (Kalmikai) tie asą iš Tutoriu kartos žmonys, jie esdavę kita karta žmonis, tiktai dabar juos atpratin; Danai, (Dakai) Danije mums mažai ta žeme pažystama, kad ir netoli.

Крапку з комою М. Сланчяускас ужив лише один раз у складному сурядному безсполучниковому реченні, наприклад: Anglikai, (Anglikonai, Ingeliškai): tie nuo senų senoves mums žinomi; iš anglijos visokius geležies ir geriause pliena daiktus gaunama.

Пояснення М. Сланчяускаса ґрунтуються на таких оцінних критеріях: а) ставлення до Литви; б) виробництво та якість продукції; в) війна й войовничість; г) релігія та її поширення; ґ) спосіб життя й поведінка; д) неприйнятні з погляду людяності якості; е) винятковість характеру й витривалості; є) особливості мови та одягу.

У поясненнях до розділу Vardai=ir=vadinimai (nušaukimai) відображено ціннісні, культурні, історичні, громадські та природні установки кінця XIX — початку XX століття.

ПРАВОПИС РУКОПИСНОГО СЛОВНИЧКА LIETUVIŠKI VARDAI І ВІДОБРАЖЕННЯ ДІАЛЕКТІВ

Правопис і відображення діалектів

Усі літери, які використовує М. Сланчяускас, такі самі, як у літературній мові. У заголовних словах іноді трапляється літера Ž, пор.: Žygunai, Žygunotai, Žinei, Žemaičėj²⁰. Такий правопис непослідовний, оскільки в поясненнях до заголовного слова вживається літера ž, наприклад: žinei, žiniunai, žinotojei, žygiuotojei, žiniu.

М. Сланчяускас дотримується фонетичного правопису, тобто пише так, як сам вимовляв²¹. Фонетичний правопис найкраще відображається в закінченнях слів, наприклад у формах множини називного або орудного відмінків, закінчення яких —(i)ai після пом’якшувального голосного,

¹⁹ Apie stabiliausius žodžių junginius plačiau žr. Marcinkevičienė 2001: 81–98; Švambarytė-Valužienė 2013.

²⁰ Великі літери залишаються там, де їх написав М. Сланчяускас.

²¹ Про пунктуацію докладніше див. с. 11–12, у розділі «Vardai=ir=vadinimai (nušaukimai)».»

Straipsniai / Articles

137

JANINA ŠVAMBARYTĖ-VALUŽIENĖ

записуються: Abrinakei, keleivei, Igaunei, Jatvežei, Juodvyžei, sukčei, šalbierei, žmonel ei, Giruzei, žemaičei, Herulei, žmonel ei, Raganei, Ruskei, Maskolei, Šunburnei, Tutorei, žemturei, Vienakei, Vokečei, Vokžydžei, Ynamei, sodiečei, Žinei, žinotojei, žygiuotojei, nešiotojei, marškineis. Навіть форма прислівника labiausei написана з -ei.

Деякі з розрізнювальних рис північної частини говірки шяуляйських західних аукштайтів, що охоплює Йонішкський район, такі: а) скорочення ненаголошених довгих голосних, б) перехід початкових e, ei у a, ai, в) скорочення закінчень, г) ствердіння l перед голосними e, ę, ei, ė, e) шлякання²². Ці риси добре відображені у словничку «Lietuviški vardai» західного аукштайта-шяуляйця М. Сланчаускаса. Lietuviški vardai У називному відмінку однини іменних частин мови, а також у незмінюваних формах дієслова випадає голосний -a закінчення -as, напр.: uiltaks, „sveiks“, gerdams, Driuts, Bačkyrs, Kriaučiūns „Kriaučiūnas“, Liudvigs „Liudvikas“, Butgins „Butginas“.

Закінчення -ė, -ės в називному й кличному відмінках однини та називному й місцевому відмінках множини іменних частин мови М. Сланчаускас записує як -e, -es, тобто скорочує; пор.: Vince «Vincė», Indre «Indrė», abrine «abrinė», žeme, žemes «žemė, žemės», už mares «už marės, už marių», gadynes «gadynės», karalystes «karalystės», senoves «senovės», pavardes «pavardės», drobes «drobės», kares karese «karės, karėsė, karai, karuose».

У власних іменах закінчення -ys у називному відмінку однини здебільшого (але не завжди) скорочується й записується як -is; пор.: Plakis «Plakys», Šakis «Šakys», Liulis «Liulys», але також Kaunys, Verkys.

Скорочення закінчень відображає написання іменних частин мови у знахідному відмінку однини та родовому відмінку множини; пор.: šioke «šiokią», toke «tokią», grintele «grintelę», koki «kokį», mažuma «mažumą», žinogu «žmogų», gimine «giminę», Ryma «Rymą», Roma «Romą», liga «ligą», kalba «kalbą», samti «samtį», je «ją», kita karta «kitą kartą», nakti «naktį», mariu «marių», saliu «salių, salų», Suvalku «Suvalkų», Tutoriu «Tutorių, totorių», Slavonu «Slavonų», miesteliu «miestelių», žiniu «žinių», sodžiu «sodžių», saločiu «Saločių». Щоправда, ці відмінкові форми не завжди пишуться без огонека. У словничку М. Сланчаускаса трапляються форми, що відображають морфологічний принцип правопису; пор.: vyresnybe, vandeni, karta, arkliu, Lietuviu, karviu, apšaku, musu, žmoniu, pakraščių.

Місцевий відмінок однини іменних частин мови та займенників скорочується двояко: вживається найкоротша форма, що закінчується на голосний -o, -y, або дещо довша форма з -i; пор.: kakto «kaktoje», gubernijo «gubernijoje», pasviet y «pasvietyje», žemesniojo vietoj «žemesniojoje vietoje», senovej «senovėje», rankoj «rankoje», toj «toje», pusej «pusėje», Lietuvoj «Lietuvoje».

У відмінкових закінченнях іменних частин мови, дієслівних форм, що відмінюються, — дієприкметників, — а також особового займенника, який їх замінює, jis, ji, і присвійного займенника savas, -a — у називному та кличному відмінках однини, називному й знахідному відмінках множини — голосні -(i)a, -o(s) М. Сланчаускас позначає голосним -e або -a; пор.:

²² Докладніше див. LKTCH 60–65.

138

Acta Linguistica Lithuanica LXX

Mato Slančiausko rankraštinis žodynėlis Lietuviški vardai

Danije «Данія», valdze «влада, урядування», geriause «найкраща», anglije «Англії», pliena «сталі», maskolijes «Московії», Saksonijes «Саксонії», pajure «узбережжя», olendriškas «олендришка, голландська», lenderskas «лендерська, голландська», Rygas «Риги», gotiška «готського», sava «свого», senoses «старої», bažnyčias «церкви», laksty davuses «ті, що колись нишпорили», atimdavusias «ті, що відбирали», pagadindavusias «ті, що псували», jes «їх».

Винятково носові голосні мають написання відмінювані дієслівні форми — різні часові й станові форми дієприкметників в однині та множині, наприклад: sakydavęs, atsakydavęs, paklysta, sugavę, kilę, degina, mušą, buvę, nešiodavę, išžudę, apiburdavę, pagadindavę, nutverdavę, mesdavę, sudegindavę, varę, pamatę, čypdavę, pavirsdavę, pasiversdavę, galedavę, apsirėdę. Лише кілька дієприкметників (atiduodavęs «той, хто віддавав», buvo «були», asa «той, що є, мовляв») М. Сланчаускас записав діалектною формою.

Скорочуються не лише форми іменних частин мови, а й інфінітиви та особові форми дієслів, наприклад: užduot, užgert, vaikščioj, tur, gyven, vadin, але girdeti «чути».

Скорочення закінчень спостерігається й у сучасному мовленні жителів Йонішкіса²³.

У коренях слів довгі голосні ē, ū М. Сланчаускас записував як e, u; отже, скорочення довгих голосних як діалектна особливість зберігається, пор.: sueda «з’їдає», driuti «сохнути», musu «наш», dziukais «дзюками», Girenai «Гіренай», buk «будь», esdavę «бували», Prusai «пруси», turedavus «мав би», edą «того, що їсть», girdeti «чути», galeda ve «могли», «deku» «дякую», apsiredę «одягнені», begdavę «бігали», nustovedavę «стояли», apželus «порослий», Ukininkai «фермери», kalbedami «розмовляючи», pajure «узбережжя», Tevas «батько», sunaitis «син», але Prancūzai.

Довгі голосні y, ē, ū скорочуються також у суфіксах слів, пор.: išpjaustitais «вирізаними», apgargażejus «обгорілий, підпалений», skambėjimu «дзвоном», Jankunas «Янкунас», Gailiunas «Гайлюнас», Kubiliunai «Кубілюнай», žmogutelis «людонько».

Інші слова М. Сланчаускас також записував так, як їх вимовляли, наприклад: minavojemi «згадувані, називані», teip «так», teipat «так само».

Широкий голосний e позначається як ia, наприклад: liadais «льодами», neprigardavus «не допиваючи», sesiala «сестричка, сестра», duktiala «донечка, дочка», dukri a la «донька».

Дифтонг ie записано діалектно, тобто передано як e або i(y), наприклад: vokėčių «німецький», toki «такі», pryžodis «прислів’я».

Короткий i позначається літерою y, що вказує на подовження коротких голосних — особливість, характерну для західних аукштайтів-шяуляйців, наприклад: styliaus «стилю», kalvynas «коваль».

²³ Докладніше див. Joniškio šnektų pratimai ir tekstai 2001 або CD, 2005.

Straipsniai / Articles

139

JANINA ŠVAMBARYTĖ-VALUŽIENĖ

Замість довгого голосного y (i) М. Сланчаускас пише in, або навпаки, пор.: grintelė «grytelė», kuningas «kunigas», surakytus «surakintus».

Серед діалектних особливостей варто згадати вживання голосного a на початку слова, де в літературній мові маємо e, пор.: asa «esą», asąs «esąs».

Твердість приголосного l перед звуками типу e, ė, ei М. Сланчаускас також позначає, пор.: skučiula «skučiulė, видовбана з дерева посудина з кришкою для масла, сиру, сметани чи жиру», veislas «veis lės», Motinela «motinėle», močiutela «močiutėla», Dukterela «dukterėlė», dukružela «dukružėlė», Duktiala «duktelė, duktė», dukriala «dukrelė», seserela «seserėlė», sesiala «seselė, sesuo».

Як приклади шепелявої вимови можна виокремити слова: Giružei «Giružiai», valadze «valdžia», zmonys «žmonys, žmonės» (в інших місцях — žmonys), Žemaitei «Žemaičiai», Džiukai «Džiūkai», dziukais «džiukais, džiūkais».

Серед морфологічних діалектизмів варто згадати:

a) змішування основ, тобто відмінювання форм множини і-основ та е-основ за парадигмою а-основ, пор.: raumenai, raumenais «raumenys, raumenimis», žmonys, žmonis «žmonės, žmonės»;

b) уживання форм жіночого роду (у літературній мові — чоловічий рід), пор.: už mares «за марями, marės», saliu «островів, salės», kares, kariu (karės, karių);

c) уживання коротших форм слів, пор.: gelžies «залізо», Liuterus «лютерани»;

d) уживання нескорочених форм прислівників seniaus «давніше», labjaus «більше»;

e) уживання означених форм, пор.: geresnėses «кращі», žemesniojo «у нижчій».

У словничку М. Сланчаускаса Lietuviški vardai знаходимо також діалектне вживання прийменника par (par daug «занадто»), а також ant su тощо для позначення місця (given ant Vilniaus toj pusej «живе на тому боці Вільнюса, живе з боку Вільнюса»), і su su у значенні орудного відмінка для позначення засобу (su vandeniu užduot «напоїти водою, дати води»).

Серед діалектної лексики варто згадати іменники, які й досі вживаються в йонішкському говорі, наприклад: kelinių «штанів», abrine «abrinė, видовбана з дерева посудина з кришкою для масла, сиру, сметани чи жиру», vogone «vogonė, див. abrinė», skučiula «skubiulė, див. abrinė».

Варто згадати й інші іменники, які в літературній мові вживаються рідко або зовсім не вживаються: žemturei «землевласники, ті, хто має землю», Žygunai «Žygūnai, ті, хто мандрує, поширюючи новини», Žygunotai «Žygunotai, див. Žygūnai», Žuivedai «Žuivėdai, žuvėdai, шведи», vald onas «володар, той, хто править».

Серед образніших дієслів чи їхніх форм згадаймо: apgargažėjus «apgargažėjus, згорівши, зібратися в грудки», partijį «нищать».

140

Acta Linguistica Lithuanica LXX

Mato Slančiausko rankraštinis žodynėlis Lietuviški vardai

Як видно з наведених вище тверджень, у словничку М. Сланчяускаса Lietuviški vardai відображено різноманітні фонетичні, морфологічні та лексичні особливості говірки західноаукштайтського шяуляйського діалектного ареалу лише тому, що автор використовував фонетичний правопис.

ВИСНОВКИ

Рукописний словничок М. Сланчяускаса Lietuviški vardai, що складається з трьох виділених автором частин: Vardai, Kas=kits, Vardai=ir=vadinimai (nušaukimai), — уперше представлений литуаністичній спільноті та широкому загалу. Рукописний словничок насамперед слід оцінювати як пам’ятку історії мови. Крім того, він заслуговує на увагу з кількох лінгвістичних причин: через тривале використання в мові особових імен як мовного явища; через використання морфологічних, точніше словотвірних, формантів понад сто шістдесят років тому. Він важливий і з психологічного погляду — як свідчення аксіологічних настанов самого М. Сланчяускаса та його світосприйняття, а також його здатності узагальнювати своєрідність явищ світу.

У першій частині словничка Lietuviški vardai Vardai наведено 274 особові назви й топоніми: 240 прізвищ із околиць Йонішкіса, 26 — із Пасвальського району, із Салочяю, а також назви 12 сіл із Салочяю. Із прізвищ, записаних М. Сланчяускасом понад сто шістдесят років тому, аж 71,1% уживаються в Литві й донині, а 28,9% засвідчені історично.

У другій частині Kas=kits М. Сланчяускас записав 57 суфіксальних похідних. Їх утворено за допомогою демінутивних суфіксів -aitis, -aitė; -elis, -(ia)ela; -ytis, -ytė; -utis, -(i)ute. Слова з одним демінутивним суфіксом становлять 59,6%. Суфікси -aitis, -aitė і -elis, -ela становлять 15,8%, суфікси -utis, -(i)ute — 12,3%, а суфікси -ytis, yte — 10,5% усіх похідних. Двоступеневі демінутиви становлять 40,4% похідних. Суфікси -utelis ir -uželis, -užėla становлять 10,5%, суфікси -elaitis, -elaite — 8,8%, а суфікси -elytis, -elyte — 3,5% похідних.

У третій частині рукопису Vardai=ir=(vadinimai (nušaukimai) етноніми, охарактеризовані М. Сланчяускасом (назви народів чи етнічних груп та їх пояснення), назви соціальних груп, релігійні назви, інші назви й назви, уживані у фольклорі, є досить винахідливими та відображають ставлення самого автора до описуваного об’єкта. Їх оцінюють на основі опозицій свій | близький, свій | самобутній, виокремлюючи певні особливості поведінки людей і народів, способу життя, місця проживання, войовничості тощо.

У словничку М. Сланчяускаса Lietuviški vardai відображено найважливіші особливості говірки західноаукштайтського шяуляйського діалектного ареалу: пом’якшення l перед голосними e, ė та дифтонгом ei; подовження коротких голосних; випадіння коротких голосних у закінченнях; уживання певних морфологічних форм; своєрідність лексики й синтаксичного вираження. Усі згадані діалектні особливості так добре відображені лише тому, що М. Сланчяускас спирався на принципи фонетичного правопису.

Straipsniai / Articles

141

JANINA ŠVAMBARYTĖ-VALUŽIENĖ

LITERATŪRA

Ambrazas Saulius 2000: Daiktavardžių darybos raida II. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

DLKG – Dabartinės lietuvių kalbos gramatika, red. Vytautas Ambrazas. Autoriai: V. Ambrazas, K. Garšva, A. Girdenis, E. Jasaitienė, P. Kniūkšta, S. Krinickaitė, V. Labutis, A. Laigonaitė, E. Oginskienė, J. Pikčilingis, A. Ružė, N. Sližienė, K. Alvydas, V. Urbutis, A. Valeckienė, E. Valiulytė. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1994.

Joniškio šnektų pratimai ir tekstai 2001: Ats. red. Janina Švambarytė, sud. Nerija Bartkutė, Rasa Dumčiūtė, Aušra Kaikarytė, Lina Kazlauskaitė. Šiauliai: J. K. Vasiliausko įmonė [arba: Joniškio šnektų pratimai ir tekstai, elektroninis išteklius. Šiauliai: Dipolis, 2005].

Labutis Vitas 1998: Lietuvių kalbos sintaksė. Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla.

LKI GVS – Gyvenamųjų vietų sąrašai (Vietovardžių bylos). Mašinraštis. 2 knyga.

LKI VS IAK – Lietuvių kalbos instituto Vardyno skyriaus Istorinių asmenvardžių kartoteka.

LKTCH – Lietuvių kalbos tarmių chrestomatija. Mokslinė redaktorė Laima Grumadienė, sud. Rima Bacevičiūtė, Audra Ivanauskienė, Asta Leskauskaitė, Edmundas Trumpa. Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla, 2004.

LPŽ – Lietuvių pavardžių žodynas 1–2, ats. red. Aleksandras Vanagas. Vilnius: Mokslas, 1985–1989.

LVŽ – Lietuvos vietovardžių žodynas I A–B, red. kolegija: Laimutė Baluodė, Grasil da Blažienė, Vytautas Kardelis, Alma Ragauskaitė, Sergejus Temčinas, Jürgen Udolph; autoriai: Laimutis Bilkis, Marija Razmukaitė, Vitalija Maciejauskienė. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2008.

Maciejauskienė Vitalija 1991: Lietuvių pavardžių susidarymas. Vilnius: Mokslas.

Maciejauskienė Vitalija 1994: Lietuvių pavardės: raida ir kilmė. Habilitacinis darbas. Vilnius: Lietuvos informacijos institutas.

Maciejauskienė Vitalija 2001: Dėl lietuvių pavardžių vertinimo darbų požiūriu. – Acta Linguistica Lithuanica 44, 167–187.

Macienė Jurgita 2005: Deminutyvų stilistika. Šiauliai: VšĮ Šiaulių universiteto leidykla.

Marcinkevičienė Rūta 2001: Tradicinė frazeologija ir kiti stabilūs žodžių junginiai. – Lituanistica 4, 81–98.

Ragauskaitė Alma 2005: XVI–XVIII a. kauniečių asmenvardžiai. Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla.

Švambarytė-Valužienė Janina 2011: Mato Slančiausko rankraštinis žodynėlis Liuberiszka arba senų ubagų kalba (1892). – Baltu filologija 20(2), 53–65.

142

Acta Linguistica Lithuanica LXX

Mato Slančiausko rankraštinis žodynėlis Lietuviški vardai

Švambarytė-Valužienė Janina 2013: Frazeologijos pateikimo principai Mato Slančiausko žodyne. – Acta Linguistica Lithuanica 69, 81–89.

Vėlius Norbertas 1974: M. Slančiauskas – folkloro rinkėjas. – Šiaurės Lietuvos pasakos. Vilnius: Vaga, 22–30.

VŽ – Vietovardžių žodynas, vyr. red. Aldonas Pupkis, sud. Marytė Razmukaitė, Rita Miliūnaitė. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2002.

Ž I–II – Lietuvos TSR administracinio-teritorinio suskirstymo žinynas 1–2, rengė Zigmundas Noreika, Vincentas Stravinskas. Vilnius: Mintis, 1974–1976.

ЛАФ – Сталтмане Велта Эрнестовна. Латышская антропонимия. Фамилии. Москва: Наука, 1981.

PRIEDAS

1 LENTELĖ. Pavardės, fiksuotos Lietuvių pavardžių žodyne Joniškio krašte

Pavardės Slančiausko žodynėlyje, psl.

Lokalizacija Joniškio krašte

Adeikis 6

Jnš, Žg

Alsys 6

Bačiulis 11

Jnš, Sk

Balakas 5

Jnš, Sk, Žg

Bijėikis 6

Bytautas 4

Jnš

Braziulis 11

Jnš

Budrys 6

Jnš

Bulys 11

Jnš

Butautis 4

Jnš, Sk, Žg

Dapkus 1

Jnš

Dauginis 12

Jnš, Žg

Daukantas 8

Žg

Didžiulis 11

Kri

Gailiunas 10

Jnš

Gatautis 4

Jnš

Gintautas 4

Jnš

Ginkus 1

Jnš

Goštautas 4

Jnš, Sk, Žg

Jarulis 11

Jnš, Žg

Pavardės Slančiausko žodynėlyje, psl.

Lokalizacija Joniškio krašte

Jatulis 11

Jnš, Kri

Jautakis 5

Žg

Juodeikis 6

Žg

Juodis 6

Jnš, Kri, Sk

Kaunas 1

Jnš

Kaziulis 11

Jnš, Žg

Keturakis 5

Jnš, Žg,

Kontautas 4

Žg

Kukulis 11

Žg

Laikunas 1

Žg

Lydeikis 6

Žg

Liulis 11

Žg

Mačiulis 12

Jnš, Žg

Mandeikis 6

Mankus 1

Jnš

Matulis 12

Žg

Mickus 1

Jnš, Žg

Morkunas 1

Jnš, Sk

Norkunas 1

Jnš

Norkus 1

Jnš

Straipsniai / Articles

143

JANINA ŠVAMBARYTĖ-VALUŽIENĖ

2 LENTELĖ. Pavardės, surašytos Slančiausko žodynėlyje, fiksuotos ir lokalizuotos Lietuvių pavardžių žodyne Šiaulių apylinkėse. Prie pavardės pažymėtas žodynėlio puslapis

Alseikis 6 Akis 5 Akunis 5 Baliulis 11 Baltakis 5 Baltulis 11 Bandžiulis 11 Bartkunas 1 Batulis 11 Beniulis 11 Bičiulis 11

Brazdeikis 6 Budreikis 6 Cirtautas 4 Daumantas 3 Deikis 6 Dirmeikis 6 Eišmantas 3 Gailis 10 Gelgudas 10 Girkantas 9 Gudaitis 10

Gudanis 10 Gudas 10 Jankunas 1 Jeniulis 11 Jomantas 3 Ylakis 5 Kanteikis 6 Kantrimas 8 Kaulakis 5 Keršulis 11 Ketrakis 5

Kiauleikis 6 Kunas 1 Lapeikis 6 Laumakis 5 Lygeikis 6 Lymantas 3 Mačys 1 Mantrimas 8 Mažeikis 6 Mintautas 4 Mišeikis 6

144

Acta Linguistica Lithuanica LXX

Mato Slančiausko rankraštinis žodynėlis Lietuviški vardai

Mitkus 1

Morkus 1

Noras 6

Noreikis 6

Nutautas 4

Perkūnas 1

Petreikis 6

Pranckunas 1

Putrimas 8

Razulis 12

Rimdeikis 6

Rimas 6, 8

Rimeikis 6, 8

RimVydas 8

Romas 8

Rudakis 5

Rupeikis 6

Rusteikis 6

Saveikis 6

Sereikis 6

Skabeikis 6

Skirmantas 3

Skruolis 12

Smalakis 5

Spirakis 5

Spudulis 12

Sudeikis 7

Sungaila 10

Šaikunas 2

Šakis 5

Šateikis 7

Šileikis 7

Šniuolis 12

Talmantas 3

Taurakis 5

Tvaskunas 2

Vidginis 13

Vidmantas 3

Virginis 13

Viskantas 9

Vismantas 3

Žutautas 4

3 LENTELĖ. Pavardės, nepatekusios į Lietuvių pavardžių žodyną, bet paliudytos LKI VS IAK ar ЛАФ

Pavardė Slančiausko žodynėlyje, psl.

Atitikmenys LKI VS IAK ir ЛАФ

Akas 5

LKI VS IAK Akatis

Aklailaitis 5

LKI VS IAK Akelaycia

Akylius 5

Po šia pavarde įterptos pavardės Aukštakis, Ankštakis.

Bartkus 1

LKI VS IAK Bartkienė

Bertautis 4

Bratkunas 1

LKI VS IAK Bratkus

Butgins 13

Dapkunas 1

LKI VS IAK Dapkunas

Dirbeikis 6

LKI VS IAK Дырба

Gailutis 10

LKI VS IAK Gaylis, Gailus

Gatulis 11

LKI VS IAK Gatulis

Gažtantis 4

LKI VS IAK Gažutis

Ginkunas 1

LKI VS IAK Ginkunas

Jankus 1

LKI VS IAK Jankus

Jauneikis 6

LKI VS IAK Jawniškis

Jaunys 6

LKI VS IAK Jawnis

Kamantas 3

LKI VS IAK Kaman

Kaunys 1

Straipsniai / Articles

145

JANINA ŠVAMBARYTĖ-VALUŽIENĖ

Pavardė Slančiausko žodynėlyje, psl.

Atitikmenys LKI VS IAK ir ЛАФ

Kušleikis 6

LKI VS IAK Kulis, Kuфlene

Lygudas 10

LKI VS IAK Ligučka

Longins 13

ЛАФ Logins (191), Lontāns (187), Lodēns (189) Sk liausteliuose Slančiauskas prirašė: (lotynu)

Mačekunas 1

Mankunas 1

LKI VS IAK Mankunas

Metgins 13

LKI VS IAK Medginis; ЛАФ Metens (189)

Mickunas 1

LKI VS IAK Mickunas

Mylakis 5

LKI VS IAK Miǰlachicia

Mitkunas 1

LKI VS IAK Mitkunas

Normantis 3

LKI VS IAK

Nortautis 4

LKI VS IAK Nortowt

Ogins 13

ЛАФ Ogrēns (190)

Pašakis 5

Petrikunas 1

LKI VS IAK Petrikucia

Plačakis 5

Plakis 5

LKI VS IAK Plakis

Rimigailis 10

LKI VS IAK Rymgayīa

Romutaitis 8

LKI VS IAK Помутайтис

Stirpeikis 7

LKI VS IAK Stypeyko Jnš yra žinoma pavardė Stripeikis

Striupeikis 7

LKI VS IAK Strypeyko

Sutkunas 1

LKI VS IAK Sutkunas

Tautavilis 4

Taučiunas 4

LKI VS IAK Tautckunas

Tautinis 4

Tautginis 4

LKI VS IAK Tawtgin

Tautgins 13

LKI VS IAK Tawtgin

Tautkunas 2, 4

LKI VS IAK Tawtkus

Viltautis 4

LKI VS IAK Wiłtowt, Wiłtutaitis

Vijuolis 12

LKI VS IAK Wijuckas, Wypuk, Wijunaycie

Višgaila 10

LKI VS IAK Wisginajicia

Vytautas 4

LKI VS IAK Vitautis

Žukantis 9

LKI VS IAK Zukas

146

Acta Linguistica Lithuanica LXX

Mato S lančiausko rankraštinis žodynėlis Lietuviški vardai

4 LENTELĖ. Saločių (Pasvalio r.) pavardės

Pavardė S lančiausko žodynėlyje, psl.

Atitikmuo LPŽ

Nėra atitikmens LPŽ

Lokalizacija

Aleksandra 14

Nežinoma apie Saločius

Čepuls 14

Žinoma Jnš, Žg

Dulmans 14

Indre 14

Vardas?

Kepuls 14

Kraučiūns 14

Jnš, Žg

Kulbokas 14

Liesvenčiuns 14

Liudvigs 14

Nežinoma apie Saločius

Mašaliuks 14

Mašals 14

Matulionis 14

Meldutis 14

Mičiuks 14

Mikaliuns 14

Nežinoma apie Saločius

Ožela 14

LPŽ Oželas apie Saločius

Putelis 14

Žinoma Saločiuose ir Sk

Rapols 14

Nežinoma apie Saločius

Strielčiuns 14

Nežinoma apie Saločius

Šaučiuns 14

Nežinoma apie Saločius

Švežiks 14

Žinoma Jnš

Tijunas 14

Nežinoma apie Saločius

Tuoms 14

Užkurs 14

Nežinoma apie Saločius

Verkys 14

Nežinoma apie Saločius

Vince 14

LKŽ Vinca, Vincius. Nežinoma apie Saločius

Žiedelis 14

Straipsniai / Articles

147

JANINA ŠVAMBARYTĖ-VALUŽIENĖ

5 LENTELĖ. Kaimų vardai (Pasvalio r., Saločiai)

Kaimo (sodžiaus) vardas

Atitikmo VŽ

Atitikmuo Ž I, Ž II

Atitikmo LKI GVS

Bajorai

Baltpamušis

Ž II 85

Džietoniai (Džieto-nei?)

Dzeltenpamušis

Gniaužei

LKI

Grybkelei

Gripkeliai Ž I 179

Kemenai

VŽ 170

Ž II 133

Kubiliunai

VŽ 184

Ž I 179, Ž II 143

Sadogala

Saudogala Ž I 179, Ž II 273

Šakarnei

VŽ 360

Ž I 179, Ž II 297

Tervedenai

Žilpamušis

Ž I 180, Ž II 361

6 LENTELĖ. Slandžiausko sugrupuotos vienkamienės pavardės

Priesagos

Pavyzdžiai

-aitis, -elaitis

Akilaitis, Romutaitis, Daugelaitis

-al(a)s

Mašals

-an(a, i)s

Dulmans

-eikis

Adeikis, Alseikis, Vijeikis, Budreikis, Brazdenkis, Dirmeikis, Jauneikis, Juodeikis, Kantrikis, Kiauleikis, Kušleikis, Lapeikis, Lydeikis, Lygeikis, Maldeikis, Mažeikis, Mišeikis, Noreikis, Petreikis, Rimdeikis, Rimeikis, Rupeikis, Rusteikis, Sereikis, Saveikis, Skaben kis, Striupeikis, Sudeikis, Stirpeikis, Šateikis, Šileikis

-ela | -elis, -elaitis

Daugela, Jagela, Mangelis, Ožela, Putelis, Žiedelis

-ik(a)s

Švežiks

-ylius

Akylius

-okas

Kulbokas

-ol(a)s

Rapols

-(i)on(i)s

Matulions

-(i)uk(a)s

Mičiuks, Mašaliuks

148

Acta Linguistica Lithuanica LXX

Mato Slančiausko rankraštinis žodynėlis Lietuviški vardai

Priesagos

Pavyzdžiai

–(i)ulis

Bandžiulis, Bičiulis, Bačiulis, Baltulis, Baliulis, Batulis, Beniulis, Braziulis, Bulys, Didžiulis, Gatulis, Jarulis, Jatulis, Jeniulis, Kaziulis, Keršulis, Kukulis, Liulis, Mačiulis, Matulis, Pakulis, Pečiulis, Pranciulis, Raziulis, Sabulis, Samulis, Spudulis, Staniulis, Stasiulis, Tamulis, Vaičiulis, Veniulis, Valiulis, Žigulis, Čepuls, Kepuls,

–(i)unas | –(i)unis

Akunis, Mikaliuns, Tijuns, Kriaučiūns, Liesvenčiūns, Šaučiuns, Strielčiūns

–(i)uolis

Skruolis, Šniuolis, Vijuolis

–ur(a, y, i)s

Užkurs

–utis

Meldutis, Romutis, Gailutis

⁷ L E N T E L Ė. Slančiausko sugrupuotos dvikamienės pavardės

Kamienas

Pavyzdžiai

–akas (–akis)

Balakas, Baltakis, Jautakis, Ylakis, Kaulakis, Ketrakis, Keturakis, Laumakis, Mylakis, Pašakis, Plačakis, Rudakis, Smalakis, Spirakis, Taurakis, Udrakis, Žalakis

Gail- | –gaila, –gailius, –gailin(a)s, –gilas

Gailis, Gailutis, Gailiunas, Songaila, Rimgaila, Višgaila, Jagaila, Kaišgaila, Kežgailins, Skirgaila, Songaila, Svidrigaila, Višgailius, Norgilas

–ginis (–gins)

Butgins, Dauginis, Lingins, Mergins, Ogins, Tautgins, Vidginis, Virginis

Gud- | –gudas

Gudas, Gudaitis, Gudanis, Gelgudas, Lygudas

–kantas (–kantis)

Viskantas, Daukantas, Girkantas, Žukantis

–kunas (kūnas)

Bartkunas, Bratkunas, Dapkunas, Ginkunas, Jankunas, Laikunas, Mankunas, Mačekunas, Mickunas, Mitkunas, Morkunas, Norkunas, Prankunas, Petrikunas, Ratkunas, Rimkunas, Stankunas, Sutkunas, Šaikunas, Šimkunas, Tautkunas, Tvaskunas, Vaitkunas, Vaitiekunas, Vitkunas

–mantas (–mantis)

Daumantas, Eišmantas, Jomantas, Kamantas, Lymantas, Normantis, Skirmantas, Talmantas, Vidmantas, Vismantas, Žygmantas

Ram-, Rom-, Rim- | –rimas

Ramonas, Ramačiunas, Romančionis, Rimaitis, Kantrimas, Mantrimas, Putrimas, Rimkus, Rimkūnas, Rimeikis, RimVydas, Rimgaila

Taut- | –tautas (is)

Bertautis, Bytautas, Butautis, Cirtautas, Gatavუტis, Gažtantis, Goštautas, Gintautas, Kontautas, Mintautas, Nortautis, Nutautas, Tautkus, Taučiūnas, Tautginis, Tautkunas, Tautinis, Tautvaišas, Tautavilis, Viltautis, Vytautas, Žutautas

Straipsniai / Articles

149

JANINA ŠVAMBARYTĖ-VALUŽIENĖ

8 LENTELĖ. Tautų, etninių grupių pavadinimai Słančiausko žodynėlyje

Tautų, etninių grupių pavadinimai, psl.

Aiškinimas

Anglikai (Anglikonai, Ingeliškai) 17

Anglai, žymūs plieno gaminiais

Cigonai 18

Juodi žmonės, vagys, sukčiai, šalbieriai, arklių mainininkai

Čiuknas 18

Prasni žmogeliai, gyvenantys už Rygos

Danai (Dakai) 18

Danija

Džiukai 18

Džūkai, Suvalkų gubernijoje gyvena

Estai 18

Tie patys, kas čiuknos

Finnai 18

Čiuknų veislės, gyvena anapus Peterburgo

Girenai ar Giruzei 18

Lietuvininkai

Herulei 19

Tie patys, kas Girulei

Gotai 18

Vokiški žmonės

Gudai 19

Lietuviai, kas gyvena ant Vilniaus toj pusėj

Graikai – (Grekai – Grekonys) 19

Seniai minavojami žmonės

Holendai – (Olandai) 19

Olandiškos drobės gerosios perkant

Igaunei 19

Latviškai tie patys Čiuknos

Ingelčikai 19

Anglikai, anglikonai

Jatvėžei, Jotvingai, Juodvyžei 19

Lietuvių tautos žmogeliai

Kaklai 19

Maskolių kartos žmonės

Kalmukai (Kalmikai) 19

Totorių kartos žmonės

Prancūzai 20

Visi Žemaičiai žino

Prusai 20

Daug lietuvininkų yra

Rusai (- Ruskei) 20

Maskoliai, Slavonai

Rusynai 20

Po Austrijos valdžia Slavonų tautos žmonės gyvena

Saksai arba Zaksai 20

Vokiečių žmonės

Scitai arba Skitai 20

Lietuvių senovės vardas, kol dar Lietuvoje jie negyveno

Švedai 21

Nuo senovės minavojami ir mūsų visiems žinomi

Trakai 21

Lietuvių giminė

Turkai 21

Girdėti ir daugumai matyti žmonės

Tutorei arba Tatarai 21

Lietuviams pažįstami karuose

Valakai 21

Italais vadinas apie Romą

Vokėčei 22

Kaimynai iš gilios senovės

Vokžydžiai 22

Žydai, vokiškai apsirėdę

150

Acta Linguistica Lithuanica LXX

Mato S lančiausko rankraštinis žodynėlis Lietuviški vardai

Tautų, etninių grupių pavadinimai, psl.

Aiškinimas

Zaksai arba Saksai 22

Saksonijos vokiečiai

Žemaičei 22

Lietuvninkai, gyvenantys žemesnėje vietoje ant pajūrio

Žuivedai arba Švedai 23

Netoli nuo mūsų, už marių

Žydai 23

Nuo senų laikų mums ir visame pasaulyje pažįstama tauta

9 LENTELĖ. Tautosakiniai, mitologiniai įvardijimai Slančiausko žodynėlyje

Tautosakiniai, mitologiniai pavadinimai, psl.

Aiškinimas

Abrin akiai 17

Vienaa kai, jūrose gyvenantys

Eidukai 18

Žmonės, išpjautais raumenimis kojose, greiti, nešiodavę gromatas

Raganas ir Raganei 20

Burtininkai

Šunburnei 21

Apžėlę žmonės

Vienakei 21

Kas Abrin akiai

Vilktakai 21

Iš žmonių vilkais pavirsdavę

Žinei 22

Senovės Lietuvių kuningai

10 LENTELĖ. Socialinių sluoksnių, žmonių profesinės ir socialinės veiklos įvardijimai Slančiausko žodynėlyje

Socialinių sluoksnių, profesinės ir socialinės veiklos ir kt. pavadinimai, psl.

Aiškinimas

Anarchistai 17

Labai nedori žmonės, naikina karalystes, muša valdinkus ir vyresnybę

Bačkyrai 17

Driūti žmonės, ėdą arklius, šunis, kates

Bajorai 17

Aukštesnioji žmonių karta

Bambizai 17

Kalvinai arba liuterai

Burliokai 17

Raudonais iš kelnių išlindusiais marškiniais žmonės, ateinantys iš maskolijos

Ukininkai 21

Žemturiai

Vingrai 22

Žmonės, kasmet vaikščiojantys su vaistais

Ynamei 22

Grintelniņkai sodiečiai ir prie miestelių pakraščių gyvenantys žmonės

Žygunai (= Žygunotai) 22

Kuningai žygiuotojai, žinių nešiotojai

Straipsniai / Articles

151

JANINA ŠVAMBARYTĖ-VALUŽIENĖ

11 LENTELĖ. Giminystės terminai (vienos priesagos vediniai, vienpakopiai) Slანčiausko žodynėlio dalyje Kas=Kits

Priesagos ir kamienai | –aitis, –aite | –elis, –ela (–(i)ala) | –ytis, –yte | –utis, –(i)ute | –ina | –uva Tev– | + | + | + | + | | Sun– | + | + | + | + | | Vaik– | + | + | + | + | | Moč– | | | | + | | Mot– | | | | | + | Dukt– | + | + | | | | Dukr– | + | + | | + | | Ses– | + | + | + | + | | + Seser– | + | + | + | | | Iš viso: | 7 | 7 | 5 | 6 | 1 | 1

12 LENTELĖ. Ponas ir Žmogus vediniai Slანčiausko žodynėlio dalyje Kas=Kits

Priesagos ir kamienai | –aitis | –elis | –ytis | –utis | –elaitis | –elytis | –utelis | –užėlis | Iš viso: Pon– | + | + | | + | + | | + | + | 6 Žmog– | + | + | + | + | + | + | + | + | 8

13 LENTELĖ. Giminystės terminai (dviejų priesagų vediniai, dvipakopiai) Slანčiausko žodynėlio dalyje Kas=Kits

Kamienai ir priesagos | Tev– | Sun– | Vaik– | Moč–, Mot– | Dukt–, Dukr– | Ses– –elaitis, –elaite | + | + | | | | + –elytis | | | + | | | –utelis, –utela | + | + | + | + | | –užėlis, –užėla | + | + | + | | + | –utytis | | + | | | | –inaite | | | | + | | –inela | | | | + | | –inyte | | | | + | | Iš viso | 3 | 4 | 3 | 4 | 1 | 1

152

Acta Linguistica Lithuanica LXX

Mato Slančiausko rankraštinis žodynėlis Lietuviški vardai

Manuscript Dictionary Lithuanian Names by Matas Slančiauskas

S U M M A R Y

The manuscript legacy of Matas Slančiauskas (21^st Feb. 1850–11^th Mar. 1924), dedicated to the matters of language, is not yet known to the academic community and society. This article aims to present the manuscript dictionary Lithuanian Names by Matas Slančiauskas held in the manuscript collection of the Institute of Lithuanian Literature and Folklore and marked by two signatures: Lithuanian Scientific Society (Lith. LMD) and Institute of Lithuanian Literature and Folklore (Lith. LLTI) (Full signature: LMD I 1060. 6 sąs. 564).

According to the folklorist Norbertas Vėlius, Slančiauskas compiled the dictionary Lithuanian Names around 1911–1915.

Slančiauskas used to bind books from the sheets of paper of different uses. The book of the dictionary Lithuanian Names is made of 24 pages of columnar paper. Page width – 11.5 cm, height – 17.5 cm. 8 longitudinal columns can well be seen on the paper; they bear the following Russian titles: Мѣсяцъ, Число, № Арт., Паръ (this part is subdivided into smaller parts marked as 1. 2. 3.), Всего паръ., Цѣна, Руб., Коп. Longitudinal columns are drawn crosswise, each with 17 lines. In each page the columns bear the names (Lith. vardai (vardài)), which are numbered and written in winding characters. The numbering of the first part of the dictionary, Names, starts with number 2 and ends with 13. If the names do not fit in a single page and are moved into the next page, this page is left unnumbered.

The second part of the dictionary Kas–Kits is marked by number 14, while the third part, Vardai=ir=vadinimai (nušaukimai) (Names=and=Callings), bears number 15. The following six pages are not numbered.

Įteikta 2013 m. rugpjūčio 30 d.

JANINA ŠVAMBARYTĖ-VALUŽIENĖ

Lietuvių kalbos institutas

Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius, Lietuva

[email protected]

Straipsniai / Articles

153

РУКОПИСНИЙ СЛОВНИЧОК МАТАСА СЛАНЧЯУСКАСА

ЛИТОВСЬКІ ІМЕНА

АНОТАЦІЯ

АНОТАЦІЯ

ВСТУП

ОГЛЯД РУКОПИСНОГО СЛОВНИЧКА

ЛИТОВСЬКІ ІМЕНА: ОГЛЯД

Імена4

Лінгвістичний і статистичний огляд розділу «Імена»

Що=ще

Лінгвістичний і статистичний

Огляд=ще розділу

Назви=і=найменування (назви)

ПРАВОПИС РУКОПИСНОГО СЛОВНИЧКА LIETUVIŠKI VARDAI І ВІДОБРАЖЕННЯ ДІАЛЕКТІВ

Правопис і відображення діалектів

ВИСНОВКИ

LITERATŪRA

PRIEDAS

Manuscript Dictionary Lithuanian Names by Matas Slančiauskas

S U M M A R Y

Document details

Імена⁴