IŠ UŽSIENIO TERMINOLOGIJOS

Регіна КВАШИТЕ

Інститут латиської мови, Рига

СИНОНІМИ В ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ СЛОВНИКАХ ЛАТИСЬКОЇ МОВИ

У теорії термінології різних мов висувається вимога, щоб терміни були однозначними й не мали синонімів, однак на практиці термінології її важко дотриматися. Це стосується багатьох мов. На початковому етапі формування термінології наукових галузей синонімія є неминучим явищем, адже ще недостатньо чіткими є не лише терміни, а й самі поняття та їхній обсяг. Існування (появу) синонімічних термінів найчастіше зумовлює низка чинників: «а) бажання назвати поняття значно раціональніше, ніж досі; б) утворення нового терміна без урахування вже наявних назв; в) пропонування власних термінів різними термінологічними школами чи напрямами; г) наслідки мовної інтерференції тощо.»¹ Синоніми виникають як з об’єктивних (можливі мовні моделі, зміни понять), так і з суб’єктивних (особистість термінолога, його мовне чуття, погляди більшого чи меншого кола фахівців тощо) причин. Нерідко вибір того чи іншого синоніма зумовлений лише домовленістю певного колективу, тобто конвенційною нормою. Не вдається уникнути синонімів і в термінології латиської мови: вони трапляються в термінологічних текстах і словниках різних галузей. Обравши словники термінів галузей, пов’язаних з економікою, фінансами та бізнесом (усі терміни цих суміжних галузей умовно називатимемо фаховими термінами), розглянемо подання синонімів та їхні зміни в термінологічних словниках латиської мови, виданих у різні періоди, починаючи від появи перших нормативних термінологічних збірників.

¹ Каулякене А. Оцінювання синонімії термінів фізики й техніки // Питання литовського мовознавства: Питання нормалізації мови. Вільнюс, 1991. Т. 31. С. 53.

76

Перший словник наукової термінології латиської мови, укладений на наукових засадах,² вийшов друком 1922 року. Після утворення Латвійської Республіки 1918 року виникла потреба розвивати національну науку й культуру, тому 1919 року з ініціативи Міністерства освіти було створено Термінологічну комісію, завданням якої було вироблення єдиної термінології. У роботі комісії брали участь і відомі латиські мовознавці Яніс Ендзелін (Jānis Endzelīns), Петеріс Шмітс (Pēteris Šmits), Ернест Блессе (Ernests Blese), Єкабс Дравнієкс (Jēkabs Dravnieks). Словник є узагальненням результатів роботи цієї комісії: у ньому зібрано латиські терміни та їхні відповідники російською й німецькою мовами, що охоплюють 19 галузей: мовознавство; філософія; музика; живопис, скульптура й будівництво; природничі науки; лісівництво; хімія та хімічна технологія; математика; геометрія й креслення; фізика; механіка; машини й обробка металів; будівництво; електрика й електротехніка; військові науки; мореплавство; книжкова промисловість, а також терміни народного господарства, фінансів і права, що відповідають предмету дослідження. У квітні 1921 року діяльність Термінологічної комісії припинилася через брак бюджетних коштів. Багато роботи залишилося незавершеною, проте чимало було й зроблено. Розділи фінансів і господарства, а також права вважаються найкраще опрацьованими; їхній обсяг також значний (31 сторінка зі 162 сторінок словника загалом — 1346 термінів).³ Оскільки тогочасна Термінологічна комісія підпорядковувалася Міністерству освіти, перебіг упорядкування латиської термінології в той період висвітлювався в щомісячнику, що видавався Міністерством освіти⁴, де для загального обговорення публікували різні пропозиції, серед них чимало синонімічних термінів певної галузі, і чекали на відгуки.

У першій половині XX століття вийшло кілька латиських термінологічних словників, і в усіх трапляються різні синонімічні терміни — частина з них збереглася як синоніми донині, інші з часом зникли або набули різних значень. Си

² Словник наукової термінології. Рига, 1922 (далі в тексті ZTV).

³ Блінкена А. «Словник наукової термінології» 1922 року в сучасному баченні // Національна термінологія: історія, сучасність і перспективи: тези доповідей. Рига, 1996. С. 37.

⁴ Щомісячник Міністерства освіти (далі в тексті IMM).

77

Синоніми відображають розвиток термінології кожної галузі науки, однак лише практичне вживання термінів допомагає вибрати найвідповідніший. «Синонімія в термінологічній практиці свідчить про те, що система термінів (найчастіше й понять) відповідної галузі ще не усталилася, вона ще формується, а процес термінологізації триває. Синонімія не властива системам термінів, укладеним на наукових засадах, оскільки під час їх підготовки її намагаються якомога більше уникати»⁵. Цей процес відображено й у джерелах термінографії: у словниках термінів тієї самої галузі, виданих у різні часи, виявляються різні назви певного поняття та їхні визначення. Вони зумовлені прагненням знайти найраціональніші й найзручніші назви для нового або зміненого поняття. Часто нормативним стає один термін із кількох синонімів чи варіантів. Це стосується й процесу формування стандартизованої термінології.

Фахова термінологія в цьому відношенні вирізняється особливо, адже саме в сферах її вживання в різні періоди відбувалося (і останнім часом і далі відбувається) чимало змін, тому синонімів уживають значно більше. Оскільки багато нових явищ і їхні назви приходять з-за кордону, термінологи дедалі частіше стикаються з випадками синонімії між термінами рідної мови та міжнародними термінами або з абсолютною синонімією. Це, мабуть, найпоширеніша форма синонімії в термінології, однак способи подання таких синонімів у різних словниках відрізняються. Найчастіше спочатку наводять термін іншомовного походження, а поруч, відокремивши комою, його латиський синонім /останнім часом у термінологічних словниках дотримуються загального принципу: на першому місці наводять термін, уживаніший у ширшому колі, незалежно від його походження, однак важко сказати, чи діяв цей принцип і під час укладання давніших термінологічних словників/: protests, iebildums «заперечення»⁶ (IMM 1920, IX);⁷ reklamacija, iebildums «заперечення» (IMM 1921, IV; ZTV 30); kompensacija, atlīdzināšana «відшкодування» (IMM 1921, IX); referents,

⁵ Skujiņa V. Latviešu terminoloģijas izstrādes principi. Rīgā, 1993. Lpp. 49. ⁶ Latviško termino vertimas į lietuvių kalbą apytikris, tai gali nebūti terminas. ⁷ Skliausteliuose po atitinkamos santrumpos minimi metai bei leidinio numeris (romėniškais skaitmenimis) arba puslapis (arabiškais skaitmenimis).

78

priekšačelējs „pristatytojas“ (IMM 1920, II) /plg. latviškas sinonimas – žodžių junginys priekšā cēlējs (ZTV 4)/; paritate, vienvērte „vienavertiškumas“ (IMM 1920, XI; ZTV 22) /tiek tarptautinis, tiek latviškas gimininis terminas įeina ir į rūšinio termino sudėtį – naudas paritate, naudas vienvērte „pinigų vienavertiškumas“ (ZTV 16)/; maklers, starpnieks „tarpininkas“ (VLT 22)⁸ /vok. Makler/; cirkulārs, apkārtraksts „aplinkraštis“ (VLT 34); akreditīvs, pilnvara „įgaliojimas“ (VLT); konfiskacija, atjemšana „atėmimas“ (VLT); rabats, atlaids „nuolaida“ (IMM 1920, XI; ZTV 31); memorands, ielāde „atmintinė“ (ZTV 16). Būtina taip pat paminėti, jog terminų žodynuose atsispindi ir savo laiko rašybos normos – dabar remiantis dabartinės latvių kalbos normomis kai kurie tarptautiniai (o kartais ir latviški) terminai rašomi kitaip. Ypač dažnai keitėsi tarptautinių žodžių rašybos reikalavimai latvių kalba.⁹

Трапляються й терміни, подані у зворотному порядку: спочатку наведено латиський термін, а потім його міжнародний синонім: izredze «перспектива», vakance (VLT 31); lietpratis «знавець, обізнаний у справі», eksperts (ZTV 6) (пор. eksperts, lietpratējs VLT); pārvede «переказ», indosaments (VLT) /у словнику, виданому раніше, міжнародного терміна не було — пор. pārvedu uzraksts, pārvede «переказний напис, переказ» (ZTV 22)/; pirmteksts, oriģināls «первинний текст» (ZTV 5) /рос. podlinnik/; piemaksa «надбавка», adžio (VLT) тощо.

Така абсолютна синонімія міжнародних і латиських термінів є обґрунтованою. Однак нерідко прагнуть її уникнути: «загальна тенденція до уникнення абсолютних синонімів, хоча й обмежена … виявляється двояко: 1) у семантичній диференціації таких пар; 2) у повному витісненні запозичення з мовної системи».¹⁰ Можуть виникати небажані для термінології явища, наприклад, неек-

⁸ Dravnieks E. Vācu–latviešu tirdznieciskā terminoloģija. Rīgā, 1935. Lpp. 35 (toliau tekste VLT).

⁹ Підкреслено літери, що не відповідають сучасному латиському правопису, — нині це переважно довгі голосні.

¹⁰ Klimavičius J. Tarptautinių ir lietuviškų terminų sinonimija terminografijoje // Lietuvių kalbotyros klausimai: Lietuvių terminologija. Vilnius, 1975. T. 16. P. 92.

79

івалентність. Нерідко у словниках наведено різні латиські терміни, синонімічні одному міжнародному терміну, або один латиський термін має різні міжнародні синоніми; наприклад, згадані вище приклади reklamacija, iebildums і protests, iebildums. Подібні співвідношення трапляються й в інших випадках: galvojums «порука», garantija (VLT) /нім. Garantie/ і drošības nauda «грошова застава», galvojums (VLT) /нім. Kaution/. У деяких термінологічних словниках зафіксовано й латиські відповідники міжнародного терміна kalkulācija, що різняться формою: однослівний термін — префіксальне похідне aplēsums «обчислення» /у ZTV міжнародний термін — kalkulācija (16) — пор. нім. Kalkulation, Berechnung/, і двослівний видовий термін, до складу якого входить суфіксальне похідне aplēse: kalkulācija, iepriekšēja aplēse «попереднє обчислення» (VLT). Колись Я. Ендзелінс виступав проти нелатиського запозичення з німецької мови rēķins і пропонував уживати замість нього саме давній балтизм lēse¹¹. Це відобразилося й у термінологічних словниках — lēse (rēķins) (IMM 1920, IX; ZTV 34), проте в сучасній мові закріпилося rēķins та похідні від нього, хоча lēse час від часу вживається і в деяких офіційних текстах, наприклад у законодавчих, — назва розділу «Nodokļa aplēse un maksāšanas kārtība» («Обчислення податку та порядок сплати»)¹².

Співвідношення між елементами синонімічної пари може змінюватися: одні з них зникають, інші набувають диференційованого значення або детермінологізуються. Особливо виразно це видно під час розгляду змін термінів imports та eksports. Від самого початку обидва мали латиські відповідники ievedums «ввезення» та izvedums «вивезення», які у словниках подаються і як видові терміни, і як складники складених родових термінів або компоненти складних термінів: izvedtirdzniecība «експортна торгівля», eksports (VLT) /нім. Ausfuhrhandel/; ievedtirdzniecība «імпортна торгівля», importtirdzniecība (VLT 17) /нім. Importhandel/. У словнику також зафіксовано назви діячів eksportiers, izvedējs «експортер» (VLT 13) /нім. Exporteur/; importiers, ievedējs «імпортер» (VLT 17) /нім. Importeur/. Однак згодом термінів

Valodas prakses jautājumi / red. J. Endzelīns. Sakārt. P. Ozoliņš. Rīgā, 1935.

Par uzņēmuma ienākumu nodokli // Diena. – 1995, kovo 8.

80

у словниках ці латиські відповідники вже з’являються лише як пояснення в дужках — пор. eksports (arī izvedums) (ETV 72)¹³; eksports (izvedums) (ETSV 77)¹⁴; imports (ievedums) (ETSV 90) / у словнику 1975 року немає терміна imports — лише два терміни, до складу яких входить компонент import-: importmuita «імпортне мито» та importprece «імпортний товар» (ETV 95)/. Останнім часом компоненти ieved- та izved- збереглися лише у складних термінах ievedmuita «ввізне мито» (ELDO 237) і izvedmuita «вивізне мито» (ELDO 237), а також у складених термінах, де вони виконують функцію означень. Як зазначає латиська лексикологиня А. Лауа, іноді інтернаціональні слова мають термінологічне значення, а їхні латиські відповідники термінами не є; саме ці терміни вона й наводить.¹⁵

Також часто поряд з однослівним інтернаціональним терміном у термінологічних словниках подається складений термін, до складу якого входить і латиський, і інтернаціональний компонент: testators, testamenta taisītājs «укладач заповіту» (IMM 1920, II); trasants, vekseļa devējs «векселедавець» (IMM 1920, XI; ZTV 35); trasats, vekseļa maksātājs «векселеплатник» (IMM 1920, XI); skonts, konta atlaids «знижка з рахунку» (IMM 1920, XI) / відображено також граматичну зміну — у сучасній мові замість терміна atlaids (див. також rabats, atlaids) уживається форма жіночого роду atlaide/; kurtāža, maklera atlīdzība «винагорода маклера» (ZTV 15) / перед цим у словнику латиський відповідник подано в дужках — kurtāža (māklera atlīdzība) (IMM 1920, XI)/; obligācija, ķīlu zīme «заставний лист» (IMM 1920, IX); adopcija, pieņemšana bērna vietā «прийняття на місце дитини» (IMM 1921, IV) / рекомендовано замінити однослівний інтернаціональний термін трислівним складеним латиським синонімом (у пізнішому словнику інтернаціональні терміни наведено у двох формах: adopcija (ZTV 6) та adoptēšana (sulatyvinta forma su priesaga -šana), pieņemšana bērna vietā (ZTV 7)/; averss, monētas priekšpuse «лицьовий бік монети»

¹³ Економічний термінологічний словник. (Сер. «Термінологія». № 11.). Рига, 1975 (далі в тексті ETV).

¹⁴ Тлумачний словник економічних термінів (ред. проф. А. Мойсеєва). Рига, 1981 (далі в тексті ETSV).

¹⁵ Laua A. Latviešu leksikoloģija. Rīgā, 1980. Lpp. 200.

81

(ZTV 7); revers, monētas mugurpusē «зворотний бік монети» (ZTV 30) — в інтернаціональному терміні може бути друкарська помилка — у сучасній мові reverss / пізніше reverss (monētas mugurpusē) (JTV 142)¹⁶ /. Слід також згадати, що синоніми допомагають передати кілька значень цього інтернаціонального терміна, пов’язаних із лат. reversus «спрямований назад, повернутий»¹⁷, які відображені у словнику сучасної латиської мови; загалом згадано п’ять значень — «2. У торговому праві — зобов’язання, обіцянка, що підписується, коли хтось передає щось у заставу. 3. Гарантійний лист, який відправник вантажу видає капітанові судна» (LLVV 634)¹⁸ — пор. garantijas vēstule «гарантійний лист», reverss (TSV 4, 497).¹⁹ У словнику термінів сучасної латиської мови міжнародний термін зафіксовано лише в одному значенні, а латиське словосполучення подано в дужках як пояснення (іншими шрифтами — курсивом у словнику) — reverss (monetas mugurpusē) (ELDO 353).

Синонімія спостерігається як між однослівними термінами, так і між компонентами складених термінів. У цьому разі синоніми може мати будь-який компонент складеного терміна — як родове поняття, так і означення видового терміна, найчастіше іменник у родовому відмінку, рідше дієприкметник або прикметник: tranzīta, caurvedu muita «транзитне мито» (IMM 1920, XI); prioritātes, priekšrocības akcijas «привілейовані акції» (ZTV 27); komisijas (starpniecības) darījums «посередницька угода» (ZTV 14); galvota (garantēta) akcija «гарантована акція» (IMM 1920, IX); galvota (garantēta) obligācija (ZTV 19). Такі синонімічні компоненти подаються в дужках або після коми, без повторення родового терміна. Видовий термін із кількома латиськими компонентами може включати як інтернаціональний термін, так і давнє запозичення або латиське слово, наприклад: atvieglots (priekšrocības) tarifs «пільговий (привілейований) тариф», sakarīgas, atkarīgas cenas «пов’язані, залежні ціни»

Словник юридичних термінів. Рига, 1942 (далі в тексті JTV).

Tarptautinių žodžių žodynas. Vilnius, 1969. P. 661.

Latviešu literārās valodas vārdnīca. Rīgā, 1987. Sēj. 6(2) (toliau tekste LLVV).

Словник народного господарства. Рига. 1943–1944 (далі в тексті TSV).

Терміни економіки, діловодства й організації праці. Рига, 1995 (далі в тексті ELDO).

82

«ціни» (ZTV 12); iepriekšēja kontrole (revizija) «попередній контроль» (ZTV 25) тощо.

Латиський відповідник, наведений у дужках після міжнародного терміна, сприймається і як синонімічний термін dublikāts (divotnis) «подвійний» (ZTV 12); taksātors (novērtētājs) «оцінювач» (JTV 159); magnāts (lielmanis) «магнат» (JTV 92), так і як пояснення, особливо якщо це багатослівне словосполучення: koncesija (tirgošanas atļauja) «дозвіл на торгівлю» (IMM 1920, XI; ZTV 15); remedijs (pielaižamā starpība) «допустима різниця» (IMM 1920, XI) /пор. пізніше remedijs, pielaižamā starpība (ZTV 30)/; majorats (mantojums pēc pirmdzimtības) «спадкування за правом первородства» (IMM 1920, XI); embargo (apkļāšana, aizliegums) «опис, заборона» (ETV 78). Рідше спочатку подається латиський термін, а в дужках — його міжнародний відповідник: pirmtiesība (prioritāte) «право першості» (JTV 133); pirmraksts (oriģināls) «первинний документ» (JTV 133) /пор. pirmteksts, oriģināls (ZTV 5)/; piekritība (kompetence) «підсудність» (JTV 128) /нім. Zuständigkeit, Kompetenz; рос. podsudnostj, vedomstvo/; drošības skapītis (arī a. seifs) «сейф для зберігання цінностей» (TSV 370).

Рідше синонімічні терміни у словниках поєднуються сполучником jeb «або» — це свідчить про збіг їхніх значень, оскільки в латиській мові цей сполучник поєднує слова з цілком тотожними значеннями: klienta jeb pienāksnieka iraidība «наявність клієнта» (IMM 1921, IX) /рос. naličnosti po ščetu klienta — пізніше у словнику без сполучника: klienta, pienāksnieka iraidība (ZTV 17)/; formulāri jeb veidlapas «бланки» (TSV 4, 497); grāmatvešana jeb grāmatu vēšana (arī grāmatošana vai iegrāmatošana) «ведення книг» (TSV 4, 542). У пізніших латиських термінологічних словниках такого не виявлено; найчастіше використовують відсилання skat. /див./: tālrunis sk. telefons (JTV 159) і відповідно telefons (tālrunis) «телефон» (JTV 160). Сучасне вживання латиської мови свідчить, що латиський термін tālrunis (калька з нім. Fernsprecher) є досить популярним, наприклад, в офіційних оголошеннях, що друкуються в різних газетах, та в інших джерелах. У сучасних галузевих термінологічних словниках вони залишаються синонімами: tālrunis sk. telefons (ELDO 407) і telefons, tālrunis (ELDO 411).

83

Іноді у словниках як синоніми подаються також кілька латиських термінів. Це можуть бути як однослівні, так і складені терміни, проте таких випадків небагато (можливо, дещо частіше вони трапляються в сучасній галузевій термінології): aizbildnis, aizgādnis, pārvaldītājs «опікун, піклувальник, управитель» (VLT) /нім. Kurator/; atzinums «висновок, думка», atsauksme «відгук» (IMM 1921, VII) /у сучасній мові значення цих термінів розмежовано/; iejūkums, iestrādāšanās «влаштування на роботу» (ZTV 16); piedāvājums, piesolījums «пропозиція, обіцянка» (ZTV 25); dieninieks, dienas strādnieks, algadžis «поденний робітник» (ZTV 23) /algadžis — давнє запозичення індоєвропейського походження²¹; pārvedu uzraksts, pārvede «напис про переказ» (ZTV); uzziņa «інформація», norāde «вказівка» (ZTV 6; 33) /у сучасній термінології значення розмежовано/; galvotājs, galvinieks «поручитель» (VLT) /для назв осіб придатні різні латиські суфікси — і -tājs, і -nieks/; līgumdarbinieks, darbņēmis «працівник за договором, найманий працівник» (ZTV 23); vērtības krišanas, vērtības zudums «падіння вартості, втрата вартості» (TEV 134)²²; ielīgšana, ievilcināšana «затримка, зволікання» (TEV 40) /значення розмежовано/; strādājošie, strādātāji «працівники» (TEV 123); naudas iztērēšana, naudas izdošana «витрачання, видача грошей» (ELDO 164).

У термінологічних словниках, виданих у різний час, відображені й інші випадки синонімії, наприклад синонімія складених і однослівних термінів — особливо продуктивний спосіб творення термінів у сучасній латиській мові: muitnīca, muitas valde «митниця» (IMM 1920, XI); laika strādnieks, laikstrādnieks «працівник з погодинною оплатою» (TEV 123); caurlaides spēja, caurlaidspēja «пропускна здатність» (TEV 122); īpat­svars, īpatnējais svars «питома вага» (ELDO 404); saskarīgas piegādes, saskarpiegādes «пов’язане постачання» (ELDO 309); galarādītāji, galīgie rādītāji «остаточні показники» (ELDO 340) /складний термін — це однослівний термін, утворений поєднанням…

²¹ K. K a r u l i s K. Latviešu etimoloģijas vārdnīca. Rīgā, 1992. Sej. 1. Lpp. 66.

²² Tirdzniecības ekonomikas, organizācijas un pārvaldes termini. Rīgā, 1992 (toliau tekste TEV).

84

Це прикметник; pilnvarotājs, pilnvaras devējs «уповноважувач, надавач повноважень» (ELDO 317). Синонімічними можуть бути еліптичні терміни, у яких пропущено один компонент і внаслідок цього один термін скорочено: gabaldarba strādnieks, gabalstrādnieks «відрядний /робітник/» (TEV 123); piespiests darba kavējums, piespiedu kavējums «вимушений пропуск /роботи/» (ELDO 174).

У термінологічних словниках трапляються також словотвірні синоніми, утворені за допомогою різних словотвірних засобів, — найчастіше це латиські за походженням (або давні запозичені) суфіксальні та флексійні похідні: uzlē sums, uzlēse «донарахування» (ZTV 18); piekļūšana, piekļuve «доступ» (ELDO 309); piedzina, piedzīšana «стягнення» (ELDO 308); samaksas termiņš, makšāšanas termiņš «строк оплати» (ELDO 414).

Інтерес до латиських галузевих термінів завжди був значним, а останнім часом став особливо великим, тому словники термінів у цих галузях видаються досить часто: після першого словника наукової термінології, виданого 1922 року, з’явилося вже близько 40 латиських термінологічних словників, і їхня кількість постійно зростає. Це словники, у яких подано терміни різних мов (латиської, російської, англійської, французької, німецької) — двох, трьох або більше мов у поєднанні. Вони можуть мати різну структуру та призначення (одномовні, двомовні, тримовні тощо, перекладні та/або тлумачні), проте в усіх можна виявити синоніми — як обґрунтовані, так і необґрунтовані (особливо якщо ці словники видано без схвалення Термінологічної комісії або не узгоджено з її постановами та публікаціями), тож можна стверджувати, що синонімії в галузевій термінології латиської мови (як і в термінології інших галузей) поки що не вдається уникнути.

Скорочення

англ. – англійська мова лат. – латинська мова пор. – порівняти рос. – російська мова див. /див./ – читати /дивитися/ нім. – німецька мова

85

Literatūra

1. Blinkena A. 1922 gada „Zinātniskās terminoloģijas vārdnīca“ mūsdienu skatījumā // Nacionālā terminoloģija: vēsture, tagadne un perspektīvas: Referātu tēzes. Rīgā, 1996. Lpp. 37–38.

2. Dravnieks E. Vācu-latviešu tirdznieciskā terminoloģija. Rīgā, 1935.

3. Ekonomikas, lietvedības un darba organizācijas termini. Rīgā, 1995.

4. Ekonomikas terminu vārdnīca. (Sēr. Terminoloģija. Nr.11.). Rīgā, 1975.

5. Izglītības Ministrijas Mēnešraksts. Rīgā, 1920–1921.

6. Juridisko terminu vārdnīca. Rīgā, 1942.

7. Kaulakienė A. Fizikos ir technikos terminų sinonimijos vertinimas // Lietuvių kalbotyros klausimai: Kalbos normalizacijos klausimai. Vilnius, 1991. T. 31. P. 51–56.

8. Klimavičius J. Tarptautinių ir lietuviškų terminų sinonimija terminografijoje // Lietuvių kalbotyros klausimai: Lietuvių terminologija. Vilnius, 1975. T. 16. P. 91–123.

9. Karulis K. Latviešu etimoloģijas vārdnīca. Rīgā, 1992. Sēj. 1–2.

10. Latviešu literārās valodas vārdnīca. Rīgā, 1972–1996. Sēj. 1–8.

11. Laua A. Latviešu leksikoloģija. Rīgā, 1980.

12. Moisejevs A., Petrošjans K., Pilipenko N. Ekonomikas terminu skaidrojošā vārdnīca / red. prof. A. Moisejeva. Rīgā, 1981.

13. Skujiņa V. Latviešu terminoloģijas izstrādes principi. Rīgā, 1993.

14. Tautsaimniecības vārdnīca. Rīgā, 1943–1944. D. I–IV.

15. Tirdzniecības ekonomikas organizācijas un pārvaldes terminu vārdnīca. Rīgā, 1992.

16. Valodas prakses jautājumi / red. J. Endzelīns. Sakārt. P. Ozoliņš. Rīgā, 1935.

17. Zinātniskās terminoloģijas vārdnīca. Rīgā, 1922.

SYNONYMS IN LATVIAN DICTIONARIES OF TERMS

Summary

It is difficult to implement in practice the theoretical requirement of monosemantics of terms. In the meantime, Latvian terminology has failed to avoid synonymy. This article deals with cases of synonymy in Latvian terminology of economics, finance and business. The first dictionary that included terms of those fields, was published in 1922. Until now about 40 such dictionaries were published.

Terminology of the above-mentioned fields has changed a lot in various periods; therefore its synonymy is abundant. One-word terms and complex terms could both have synonyms. Most frequent is the case of synonymy between Latvian and international words. In recent dictionaries the more frequently used synonym is given first. Sometimes it happens that various dictionaries present different

86

Latvian equivalents of the same international term. Synonymy of two Latvian terms is also noticeable. The relationship between components of synonymic couple changes – some of them disappear or acquire a different meaning. There are some cases of derivational synonyms.

Regina KVAŠYTĖ

Gauta 2000 05 31

Latviešu valodas institūts Akademijas laukumā 1 LV-1050, Rīga

87