ЩОДО ОДНОГО ТЕРМІНА СОЦІОЛІНГВІСТИКИ: РІД ЧИ СТАТЬ¹

З появою різноманітних міждисциплінарних студій побільшало наукових галузей, яких раніше в Литві не було. Зрозуміло, що дослідження нових напрямів потребують також термінів для позначення понять цих галузей. Разом із дослідженнями з антропології зросла увага до різних соціальних зрізів суспільства: вивчають і типові явища, характерні для більшості суспільства, і те, що помітне лише на певних маргінесах. Один із таких напрямів досліджень — аналіз культури чоловіків і жінок, а також аналіз людей, які розуміють свою ідентичність (або чиї ідентичності інші розуміють) інакше. Це пов’язано також із появою феміністичної теорії: із цих досліджень, що спочатку зосереджували увагу на ролі жінки в суспільстві, постали ширші студії, які зацікавилися культурними типажами чоловіків, а також людей, які не вважають себе представниками жодної з біологічно визначених статей. Серед інших ознак культури важливим стає й аналіз мови, на яку дивляться і як на систему, і як на реалізацію цієї системи. Тому чимало праць присвячено аналізу вираження та структури мовленнєвих актів.

В англійській мові, якою публікують більшість феміністичних та антропологічних досліджень, для цієї мети вживають термін gender. Він, як і самі дослідження цього напряму, не є давнім і почав уживатися лише в другій половині XX століття. Деякі мови не шукали відповідника, а просто запозичили англійський термін. Термін gender уживають латиші, поляки, чехи, словаки, словенці, росіяни, естонці. Навіть у німецькій мові, де зазвичай уникають запозичень, запроваджено термін Gender, від якого утворюють складні слова й словосполучення: Genderforschung, Gender Akademie тощо.

В англійсько-литовських словниках значення слова gender «стать» або не позначають, або подають лише як розмовне. У литовському мовознавстві англ. gender чи будь-які його похідні не вживалися ні в соціолінгвістиці, ні в соціології чи інших студіях. Ймовірно, Й. Джежулскене першою, спираючись на соціологію, запропонувала слово giminė для позначення одного з об’єктів соціолінгвістичних досліджень, визначивши його як комплекс соціальних, культурних і психологічних особливостей, пов’язаних зі статтю (Džežulskienė 1994: 55). Здається, щодо придатності цього терміна досі не дискутували, оскільки соціолінгвістичних студій у Литві небагато, а в тих, що є, зазвичай обходяться назвами мова чоловіків і мова жінок. Запропонований термін giminė не набув широкого вжитку.

¹ Статтю підготовлено за підтримки Фонду науки та студій Литовської Республіки. Проєкт — Словник гендерних студій.

148

Це слово не дуже зручне як термін соціолінгвістики. З одного боку, giminė уже є мовознавчим терміном, а багатозначності термінів тієї самої наукової галузі слід уникати. Як зазначає С. Кейніс у «Абетці термінології», «однозначність терміна — це не те саме, що однозначність звичайного слова. Вимагати, щоб термін був однозначним у всьому словнику мови, було б цілковитим безглуздям. Це означало б перевантажити мову різними новотворами чи запозиченнями. Однозначності терміна вимагають або принаймні бажають у термінології тієї галузі, до якої він належить². У тому самому значенні його можна вживати й у суміжних, споріднених та інших галузях, до яких він потрапляє…» (Keinys 1980: 29). Отже, з цього погляду термін giminė незручний для соціолінгвістики. З іншого боку, у сучасній литовській мові це слово має аж п’ять значень; насамперед воно вказує на зв’язок між різними поколіннями та спільність родинних зв’язків. Одна з його основних сем позначає спільність, певний зв’язок: ним називають утворення, пов’язані з поколіннями та кровною спорідненістю. Часто воно вживається також як збірний іменник на позначення певної групи людей, пор.: Його численна рідня; Бачиш, до якої родини вона потрапляє [тобто входить до родини чоловіка]]. Семема цього слова lytis «стать» є лише вторинною і пов’язана з граматичним терміном. Щоправда, певний час літературознавці й культурологи вживали цей термін або впереміж із терміном lytis (Giminė 1995; Feminizmas 1996), або намагалися обійтися без нього (Kavolis 1992). Згодом у їхніх працях усталився термін lytis. З усіх наведених причин термін giminė неприйнятний ні для студій з антропології чи філософії, ні для соціолінгвістики.

Отже, нині для позначення одного й того самого явища, одного поняття, у різних міждисциплінарних студіях уживають два слова: giminė і lytis. У цьому немає потреби. Уживання кількох слів вносить плутанину в дослідження (особливо коли студентам доводиться знайомитися з міждисциплінарними предметами) і створює труднощі у спілкуванні фахівців із різних галузей.

Як термін у цьому сенсі кращим було б слово lytis. Воно давно має статус терміна в медицині та біології. Зручно й те, що це не багатозначне слово. У сучасній литовській мові воно має лише два значення, перше з яких пов’язане з описом істот чоловічої та жіночої статі. Отже, його первинна сема безпосередньо пов’язана з різними біологічними началами. Зрозуміло, у людській спільноті вони доповнюються соціальними, культурними й психологічними особливостями, але це не скасовує біологічного розуміння статі. У соціолінгвістиці слово lytis досі не вживалося як термін, проте в інших студіях його вже використовують. Ймовірно, передусім

² Курсив мій — G. Č.

149

jis imtas vartoti verstinėje feministinėje literatūroje (Gruodis 1995). Kiek vėliau terminas lytis įsitvirtino kituose visuomenės moksluose (antropologijoje, filosofijoje ir kt.), jis vartojamas visų Lietuvos universitetų studijų programose.

Висновки

1. Семантичний аналіз слів рід і стать показує, що першому властива сема поєднання, а другому — розмежування. У соціолінгвістиці в цьому аспекті йдеться не про поєднання, а про розмежування, тому кращим є термін стать.

2. Термін роду, уживаний у мовознавстві, означає граматичну, а не соціальну належність. У термінології тієї самої галузі науки слід уникати багатозначності того самого слова як терміна.

3. У працях із різних суспільних і гуманітарних наук (філософії, антропології, соціології, права тощо) вже десятиліття для позначення цього явища вживається термін стать.

4. Слово стать краще за слово рід пасувало б для термінології соціолінгвістики, допомогло б порозумітися й уникнути плутанини

LITERATŪRA

Džežulskienė J. 1994: Kalba ir giminė. – Sociolingvistika ir kalbos kultūra: straipsnių rinkinys, Vilnius, 55-61.

Feminizmas 1996: Feminizmas ir literatūra, Vilnius.

Giminė 1995: Giminė ir literatūra: Gender and Literature, Vilnius.

Gruodis K. 1995: Feminizmo ekskursai: Moters samprata nuo antikos iki postmodernizmo. Antologija. Sudarė K. Gruodis, Vilnius.

Kavolis V. 1992: Moterys ir vyrai lietuvių kultūroje, Vilnius.

Keinys S. 1980: Terminologijos abcėlė, Vilnius.

Mokomasis anglų kalbos žodynas – English Dictionary for Speakers of Lithuanian, Vilnius, 2000.

Piesarskas B. 1998: Anglų–lietuvių kalbų kompiuterinis žodynas Alkonas, Vilnius.

Giedrė ČEPAITIENĖ

Gauta 2005-03-05

Šiaulių universitetas

P. Višinskio g. 38, LT-76352 Šiauliai

E. paštas [email protected]

150