З історії спортивної термінології: антикізми, історизми й модернізми — анахронізми

JONAS KLIMAVIČIUS

Історія спорту така ж давня, як історія культури, мистецтва, науки чи військової справи. Атлетика, увічнена в античній Греції навіть у літочисленні, зрештою виродилася й зникла з падінням Риму, а на світанку Нового часу відродилася і знову процвітає (і знову вже дещо вироджується) поряд із сучасним європейським витвором фізичної культури — спортом. Стрімко поширюється у світі й східний бойовий спорт. Спортивна термінологія, мов тінь, супроводжує цю мінливу історію. У Литві ми маємо стислий — навздогінний — варіант історії спорту та його термінології. Проте це не поганий варіант. Переважно завдяки зусиллям мовознавця Пранаса Скарджюса (Skardžius 1936¹: 104–106, Skardžius 1936²: 100), а також Юліуса Сметони (Smetona 1936: 666–667), уже 1936 року вдалося успішно адаптувати литовською чужомовні терміни баскетболу й футболу; ще трохи раніше було запропоновано ritinis, ritmuša (Labokas 1933: 46), а трохи пізніше — і tinklinis, або orinis (Kusa 1938: 98). Серед інших литовських термінологій спортивна термінологія вирізняється і досить ранньою термінографічною нормою (литовсько-російський Sportinių terminų žodynas, відповідальний укладач V. Steponaitis, 1959, 340 с.), і вже значною предметною широтою (тлумачний литовсько-англійсько-німецько-російський Sporto terminų žodynas, т. 1, підготував Stanislovas Stonkus, ред. Genovaitė Irtmonienė, 1996, 680 с.; 2-ге виправлене й доповнене видання, 2002, 740 с.), і продовжує розширюватися (буде т. 2 — терміни видів спорту).

В ОЛІМПІЇ — ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ ВСІХ ГРЕКІВ

Перші кроки литовців до спортивної давнини губляться в тумані. Їх — несміливих, випадкових — нерідко робили не фахівці, а тим паче не термінологи.

Культурний литовський публіцист, есеїст (насамперед поет, але не тільки) Jonas Kossu-Aleksandravičius у книжці 1935 року Dievai ir smūtkeliai, згадуючи солдата, «який, поранений, прибіг із Марафону до Афін зі зброєю», пише: Кажуть, що навіть спартанці-гімнасти на Олімпійських іграх не могли побити рекорд того солдата (Aistis 1991: 164).

У 1936 році — році великої Берлінської олімпіади — у першому великому Tarptautinių žodžių žodynas (близько 22 000 слів, 1064 с.), хоча агони —

116 Jonas Klimavičius | Iš sporto terminijos istorijos: antikizmai...

«змагання Олімпійських ігор», але основною назвою подано не Олімпійські, а Олімпські ігри — «національні ігри стародавніх греків; спорт на честь Зевса», хоча тут же Олімп — 1. «гора в Греції, місце перебування давньогрецьких богів», 2. літературний Олімп — «вершина слави визнаних поетів і письменників; коло таких письменників, спільнота» TŽŽ 1936.

Таке траплялося й пізніше. Наприклад: Французам бал, зібрання — те саме, що для греків була площа або олімпійські ігри (Bielinskis 1948: 55). Коли так перекладає Zigmas Kuzmickis, а редагує Dominykas Urbas, то чого ж іще хотіти?

Так було навіть у досить науковій лексикографії: олімпійський, олімпійський — 1. «пов’язаний з Олімпом», 2. * «величний», Олімпійські ігри — а) «національні урочистості стародавніх греків на честь Зевса, що відбувалися раз на 4 роки біля О л і м п і ї (Пелопоннес); <...>», олімпіада — 1. «у стародавній Греції — чотирирічний період між двома святкуваннями Олімпійських ігор, <...>» TŽŽ 1951; так само Олімпійські ігри — а) «стародавні грецькі <...>» TŽŽ 1969, олімпіада — 1. «чотирирічний період між двома стародавніми грецькими Олімпійськими іграми» TŽŽ 1985; навіть олімпійський — 1. «пов’язаний з О л і м п о м, наприклад, Олімпійські ігри, хоча олімпіада — 1. «спортивні ігри стародавніх греків на честь бога Зевса, що відбувалися в місті О л і м п і я кожні чотири роки від 776 р. до н. е. до 394 р. н. е.; їх припинив римський імператор Теодосій (Theodosijus; 379–395)», але вони — Олімпійські ігри і 2. «чотирирічний період у С т а р о д а в н і й Г р е ц і ї між о л і м п і й с ь к и м и і г р а м и як одиниця літочислення» TŽŽ II 2000, олімпіада — 1. «чотирирічний період між двома с т а р. г р е ц. о л і м п і й с ь к и м и і г р а м и», хоча олімпійський — 1. «пов’язаний з О л і м п о м» (2. * «величний») TŽŽ 2001; олімпіонік — «у С т а р о д а в н і й Г р е ц і ї: переможець о л і м п і й с ь к и х і г о р» TŽŽ II 2000 (також і TŽŽ 2001).

Отже, плутанина давня й тривала. І не лише в лексикографії (хоча їй цього не можна пробачити). Ось і вчитель пише учням: «Три тисячі років тому предки сучасних греків, елліни, на сонячній землі Еллади провели першу олімпіаду. — — Ці змагання відбувалися біля підніжжя гори Олімп, тому їх почали називати олімпійськими» (Jarmala 1974: 4). Виявивши цю вже давню помилку, один з авторів «Мовного намету» Kalbos palapinės писав: «Олімп тут ні до чого. Загальногрецькі спортивні ігри відбувалися на стадіоні міста Олімпія. Гора Олімп розташована біля затоки Салоніки (Егейське море), а Олімпія — на північному заході Пелопоннесу, у провінції Еліда. Спільне між ними лише те, що ігри відбувалися у дні урочистостей на честь бога Зевса, а той Зевс мав епітет Олімпієць. Якщо дивитися суто лінгвістично, давньогрецькі (загальногрецькі)

Terminologija | 2009 | 16

117

спортивні ігри слід було б називати Олімпійськими іграми. Звичайно, це пропозиція, а не докір. Треба лише додати, що для сучасних олімпіад вогонь запалюють (увігнутим дзеркалом від сонця) в Олімпії, а не на горі Олімп» (Klimavičius 1974: 3).

Отже, давно настав час послідовно ознайомитися з уже довгою історією вживання, обставинами цього вживання та причинами помилок, результатами унормування, спробами виправлення, причинами недотримання норм і нехтування виправленнями, а зрештою — покласти край інерції безвідповідального вживання та невиправданих помилок.

Чимало тих, хто помиляється, посилаються на походження, давнину, легко все плутають і вважають себе правими. Тепер потрібне не нескінченне виправлення помилок, а хоча б стислий, проте ґрунтовний виклад історії атлетики Стародавньої Греції. Вона виникла з культових обрядів: «Усі давньогрецькі спортивні змагання присвячувалися якомусь божеству. Під час свят на честь померлих влаштовували змагання колісничих, бігунів і борців. У повсякденному житті греки займалися іграми з м’ячем, плаванням, танцями, полюванням, веслуванням, фехтуванням. – – – грали також у хокей на траві. Згодом в Афінах гімнастика й музика стали рівноправними складниками виховання (…). – – – переможців ушановували й нагороджували, і це спонукало атлетів ставати професіоналами; невдовзі вони почали переважати на Олімпійських іграх та в інших місцях» (AntŽ 1998: 471). Тут маємо один із рідкісних безпомилкових випадків – Олімпійські ігри. Тому про неї – Олімпію (гр. Olympía), щоб її не плутали з Олімпом, варто поговорити докладніше.

«Олімпія ніколи не була людським поселенням, не була полісом. У ній жили боги, а люди приходили лише тоді, коли хотіли вшанувати їх» (SenGrK 2007: 248). Слід застерегти від можливої помилки: там жили жерці, а справжньою оселею богів був Олімп — недосяжна гора, тому їм поклонялися у храмах, споруджених у доступних місцях. У найважливішій частині Олімпії — священному гаю, обгородженому кам’яною стіною і названому Альтісом (див. OS 2000 23 – Altijas), довгий час був лише храм Гери (Герайон). Олімпійські ігри фіксують від 776 р. до н. е. (безперечно, вони існували й раніше), а лише в II чверті V ст. до н. е. архітектор Лібон збудував храм Зевса, прикрашений, зокрема, скульптурною групою Пелопа й Еномая (перший нібито влаштував перші ігри під час похорону другого), а також горельєфами подвигів Геракла, який, за переказами, відміряв бігунам відстань стадію — 600 своїх ступнів. У храмі стояла величезна статуя Зевса, створена скульптором Фідієм із золота (власних золотих копалень греки не мали) та слонової кістки (цих тварин у Греції також не було), — одне із семи чудес світу. Отже, хронологічно зв’язок Олімпії та Олімпійських ігор із Зевсом Олім-

118

Jonas Klimavičius | Iš sporto terminijos istorijos: antikizmai...

пійців немає, а до того ж це було б незаконно, адже він усюди, а не лише в Олімпії, був олімпійцем — верховним божеством Олімпу. Там були також храм Матері богів (метрон), святилище Пелопа, статуя богині Ніки, приміщення ради з організації ігор (буле) (булевтерій), гімнасій, стадіон, леонідайон — гостьовий будинок для поважних гостей (інші глядачі ігор спали просто неба), безліч різноманітних статуй богів і переможців ігор.

Олімпійські ігри відбувалися кожні чотири роки, коли після літнього сонцестояння наставала третя повня. Вважають, що так відзначали священний шлюб Сонця й Місяця.

У 264 р. до н. е. Тімай запровадив літочислення грецької історії за олімпіадами — чотириріччями. Після XV олімпіади, на якій Орсіпп загубив під час бігу пов’язку на стегнах, від 720 р. до н. е. всі атлети змагалися цілком оголеними. Жінкам заборонялося не лише брати участь у змаганнях, а й дивитися на них — під загрозою смертної кари (виняток становила жриця Деметри Хамини, давньої богині землі й смерті: вона мусила спостерігати з протилежного боку стадіону, сидячи на білому жертовному камені). Одного разу «вдова <...>, переодягнувшись чоловіком і видавши себе за тренера, супроводжувала сина, якого сама тренувала. Коли син переміг у змаганні, мати з радості видала себе, але рада суддів олімпіади, зважаючи на її самопожертву, звільнила її від покарання (...). Відтоді тренери під час виступів своїх спортсменів мали бути оголеними» (SenGrK 2007: 247). Вважають, що в пізніші часи дівчатам могли дозволити бути присутніми як глядачкам. Жінки могли дивитися лише змагання дівчаток і дівчат (у коротких хітонах), присвячені Гері (Гереї). Змагання хлопчиків відбувалися перед змаганнями чоловіків. Твердження славетного ексчемпіона Антанаса Ваупшаса, що «і атлети, і глядачі були цілком оголеними» (OP 2007 2 38), — це сон про подорож до Олімпії...

Епоха Олімпійських ігор тривала близько 1200 років. У 394 р. імператор Феодосій I (до речі, після того як за вбивство 7000 повсталих у Фессалоніках міланський єпископ Амвросій змусив його прилюдно покаятися перед церквою) заборонив їх як язичницькі (тоді ж було розбито й повалено більшість статуй); у 426 р. за наказом Феодосія II Олімпію пограбували й спалили, а землетруси зі зсувами остаточно її зруйнували. У XIX ст. археологи почали розкопувати руїни, поховані під шаром піску завтовшки 3–5 м. До речі, це викликало інтерес і породило ідею започаткувати ігри нового часу.

Литовські джерела різного часу й характеру засвідчують нескінченне розмаїття назв:

Олімпійський гай славиться своїми олімпійськими святами, <...> SenGrI

Terminologija | 2009 | 16

119

1955 7. <...> проводили розкопки в Олімпії, де в давнину відбувалися загальногрецькі Олімпійські ігри SenGrI 1955 41. Найвідомішим було Олімпійське свято, що влаштовувалося в Олімпії на честь Зевса Олімпійського. Олімпійські змагання складалися з бігу, бігу зі зброєю, військової боротьби та боїв. Пізніше в Олімпійських іграх почали брати участь поети. <...>, а також оратори, <...>. <...>. <...>. Переказ свідчить, що перша олімпіада відбулася 776 року. Пізніше історик Тімей почав вести літочислення за олімпіадами. Кожні чотири роки становили одну олімпіаду (...) SenGrI 1955 175. [Тімей] обґрунтував хронологію літочисленням за олімпіадами, використовуючи списки переможців Олімпійських ігор, <...> SenGrI 1955 29. Час проведення Олімпійських урочистостей був часом загального миру по всій Греції SenGrI 1955 239. Олімпійські (=Олімпійські.) Піфійські та Немейські змагання SenGrI 1955 180. <...> загальногрецькі свята: Олімпійські, Істмійські, Немейські, Піфійські та інші SenGrI 1955 239. У Дельфах влаштовували Піфійські свята на честь Аполлона, який переміг дракона Піфона. Піфійські свята складалися з музичних змагань, до яких пізніше додалися гімнастичні та атлетичні вправи SenGrI 1955 175. Немейські свята SenGrI 1955 519, Піфійські свята SenGrI 1955 521, але Істмійські свята SenGrI 1955 514 (Покажчик).

Особливою славою користувалися Олімпійські ігри, що відбувалися в Олімпії (Пелопоннес) SenI II 1976 59, Олімпійські змагання SenI II 1976 109, але: Перший запис переможців Олімпійських ігор (перша Олімпіада) SenI II 1976 183.

<...> автор переможних гімнів для атлетів, які здобули перемогу на змаганнях в Олімпії та Дельфах ŽAntŽm 1987 218, але Олімпійські ігри ŽAntŽm 1987 38, 215.

Олімпійські змагання Ist III 1995 268, Олімпійські ігри Ist III 1995 268, 269 (2x), олімпійська програма Ist III 1995 268.

Олімпійські ігри SenGr 1995 6, 16, 18, 21, 60.

Загальнонаціональні ігри. Греки називали їх не іграми, а агонами, тобто змаганнями, або просто «Олімпійськими», «Піфійськими» тощо. Чотирма великими загальногрецькими іграми були: Олімпіади (→Олімпійські ігри); Піфійські ігри на честь Аполлона Піфійського в Дельфах; Істмійські ігри на Істмі Коринфа; Немейські ігри в долині Немеї в Арголіді. <...>. У Римі в 86 р. н. е. імператор Доміціан заснував Капітолійські ігри (або agon Capitolinus) — спортивні та інтелектуальні змагання, пряме протиставлення Олімпійським іграм; однак значення останніх вони так і не-

120

Jonas Klimavičius | Iš sporto terminijos istorijos: antikizmai...

kuomet neigijo AntŽ 1998. Delfuose buvo <...> stadionas, <...>, nes čia buvo rengiamos p i t i n ė s ž a i d y n ė s AntŽ 1998 99.

О л і м п і й с ь к і з м а г а н н я, або о л і м п і а д и, дістали назву від місцевості, де вони відбувалися, — О л і м п і ї SenGrK 2007 244. О л і м п і й с ь к і з м а г а н н я відбувалися кожні чотири роки SenGrK 2007 245. <...> о л і м п і а д а тривала п’ять днів SenGrK 2007 245. У булевтерії засідала рада організаторів о л і м п і а д. Агей <...> здобув перемогу в О л і м п і й с ь к и х, П і ф і й с ь к и х, Н е м е й с ь к и х з м а г а н н я х у панкратіоні SenGrK 2007 231. На місцевих святах полісів проводили змагання не з усіх перелічених дисциплін. Найбільше дисциплін глядачі бачили на панеллінських, тобто змаганнях усіх еллінів, де б вони не жили. Їх було чотири: П і ф і й с ь к і, І с т м і й с ь к і, Н е м е й с ь к і та О л і м п і й с ь к і SenGrK 2007 243. П і ф і й с ь к і змагання SenGrK 2007 154, 220, 223, 243. П і ф і й с ь к і кінні змагання SenGrK 2007 231, 236. Оголосивши християнство єдиною релігією Риму, імператор Феодосій у 394 р. н. е. заборонив [Дельфійський] оракул, поклоніння Аполлону та П і ф і й с ь к і з м а г а н н я SenGrK 2007 236. На І с т м і (Коринфському) перешийку з давніх часів відбувалися І с т м і й с ь к і з м а г а н н я, присвячені Посейдону SenGrK 2007 243. Н е м е й с ь к і з м а г а н н я відбувалися в Арголіді, у містечку Немея SenGrK 2007 244.

Так само й у різних перекладах античної літератури та подібних текстах, наприклад: О л і м п і й с ь к і і г р и Luk 1975 37, 73, 295, о л і м п і й с ь к і і г р и Luk 1975 250, переможець О л і м п і й с ь к и х і г о р Luk 1975 142, о л і м п і й с ь к і і г р и Luk 1975 285. О л і м п і й с ь к і з м а г а н н я Luk 1975 29, 289, о л і м п і й с ь к а п е р е м о г а в б о к с і т а б о р о т ь б і Luk 1975 62, олімпіада Luk 1975 260, Піндарова О л і м п і й с ь к а ода Luk 1975 282. І с т м і й с ь к і б о ї. О л і м п і й с ь к і і г р и відбувалися не лише в О л і м п і ї, а й у багатьох інших місцях. Особливо відомими були і г р и в Н е м е ї, Д е л ь ф а х та н а І с т м і Hor 1977 250. Збиратися, їдучи по колу, д о л у ч а т и с я д о о л і м п і й с ь к и х з м а г а н ь багатьом до вподоби: <...> Hor 1977 39. <...> потеревенити про о л і м п і й с ь к і, н е м е й с ь к і, і с т м і й с ь к і т а п і ф і й с ь к і і г р и у Греції NieNe 1969 133.

Так само було й у спортивній літературі, наприклад: Олімпіади Стародавньої Греції AtM 1981 5, їхня країна [Греція] — батьківщина олімпіад AtM 1981 7. Містечко Олімпія AtM 1981 7, але Олімпійські ігри, Олімпійські ігри давніх часів AtM 1981 8, заборона Олімпійських ігор AtM 1981 11.

Gerai išverstas (vert. D. Urbas, 1984) Jano Parandovskio (1895–1978) istorinės apysakos pavadinimas Olimpijos diskas (lenk. – Dysk Olimpijski), o LTE VIII 1981 (str. Janas Parandovskis) – Olimpinis diskas. Diskas čia ne metamas: „Žilos senovės žodžiai, skambą juo oriau iškilmingojo Olimpinio

Terminologija | 2009 | 16

121

мовою жерців, <...> повторював священний договір, який на світанку віків уклали й записали на бронзовому диску три королі давнини, оповиті легендами: Елідський Іфіт, Пісський Клеостен і Спартанський Лікург» (OD 1984 4). Однак у тексті повісті трапляються різні варіанти: переможці Олімпійських, Дельфійських, Немейських та Істмійських ігор OD 1984 236, Олімпійські ігри OD 1984 233, переможець Олімпійських ігор OD 1984 233, переможець Олімпії OD 1984 193, 226, Олімпійський стадіон OD 1984 14, 59, оливи Олімпії OD 1984 261, олімпійська міра довжини OD 1984 29, у поясненнях: олімпіонік – переможець Олімпійських ігор OD 1984 276 (також олімпіада OD 1984 7, 8, 16 (2x), 48, 50, 125, 148, 149, 158, 173, 188, 194, 205, 218, 258, 261, 269, 270 – лише у значенні ігор!), але олімпійські справи OD 1984 6, олімпійські закони OD 1984 19, дисковий олімпійський тягар OD 1984 42, олімпійська стопа OD 1984 54, олімпійські обряди OD 1984 121, у поясненнях: Пелоп – вважається засновником Олімпійських ігор OD 1984 277, пентатлон, або п’ятиборство – поєднання п’яти дисциплін на Олімпійських іграх OD 1984 277, спондофор – до його обов’язків належало оголошення Олімпійських ігор OD 1984 278, а також у вихідних даних книжки: Олімпійські ігри OD 1984 280. А ще Піфійські ігри OD 1984 216, Піфійські лаври OD 1984 20, у поясненнях: Піфійські ігри – після Олімпійських ігор найвідоміші давньогрецькі ігри, <...> OD 1984 277 (але: Істм – <...>. <...>. Місце культу Посейдона. На честь цього бога кожні чотири роки влаштовували ігри, названі істмійськими OD 1984 275).

Здається, усе дуже просто: якщо ігри відбувалися в Олімпії, то це Олімпійські ігри, якщо на Істмі — Істмійські, якщо в Немії — Немейські ігри. Саме це й закріплено у Словнику спортивних термінів (уклав Станіслав Стонкус, 1996 і 2002): Олімпійські ігри – «урочистості та спортивні змагання давніх греків на честь бога Зевса. — — Δ відбувалися кожні 4 роки в Олімпії. — —» STŽ 1996 і 2002, Істмійські ігри STŽ 1996, Істмійські ігри, інакше істміада STŽ 2002 (але олімпіада – лише 1. «чотирирічний період між двома давньогрецькими Олімпійськими іграми», а 2. Δ Олімпійські ігри STŽ 1996 і 2002), Немейські ігри STŽ 1996 і 2002, а також Римські та Капітолійські ігри STŽ 1996 і 2002.

Це закріплено навіть у назві книжки Станіслава Стонкуса Олімпійський спорт. Олімпія та Олімпійські ігри (2000), а також чітким твердженням: «Назва Олімпійських ігор походить від назви місцевості, де їх проводили» (OS 2000: 25). Це підтверджує і давньогр. Ὀλύμπια – the Olympic games, or games in honour of Olympian Zeus (а назва місцевості – Ὀλυμπία) GrEnL 1968.

Незрозуміло, чому у Всесвітній литовській енциклопедії щодо античності виникла така непослідовність

122

Jonas Klimavičius | Iš sporto terminijos istorijos: antikizmai...

ігри – «свята мистецтва і спорту давніх греків і римлян (бл. VIII ст. до н. е. – IV ст. н. е.), які періодично влаштовували на честь богів, видатних громадян, з нагоди різних державних подій. У Давній Греції відбувалися культові, поминальні, ↗ Панафінеї, Панеллінські (4 найважливіші, визнані всіма грецькими містами-державами: ↗ Олімпійські ігри – найвизначніші Δ, ↗ Піфійські ігри, ↗ Істмійські ігри, ↗ Немейські ігри) та часті регіональні ігри, менш значущі» VLE I 2001 (Станіслав Стонкус); Олімпійські ігри, олімпіада – 1. «урочистості та спортивні змагання давніх греків на честь бога Зевса» (а Олімпія – «<...> на честь Зевса відбувалися ↗ Олімпійські ігри 1» Нійоле Юхневічене), хоча 2. – витоки сучасних ігор «походять від античних грецьких спортивних О л і м п і й с ь к и х і г о р» VLE XVI 2009 (Станіслав Стонкус). То чому ж така суперечність: Немейські ігри (також на честь Зевса і в гаю Зевса!) VLE XVI 2009, VLE VII 2005 57 (помилкове Немейські ігри LA 1996 73 28), Істмійські ігри (на честь іншого олімпійського божества – Посейдона) VLE VIII 2005, VLE VII 2005 57, а найвизначніші – немовби якісь загальні – не Олімпійські ігри, а лише олімпійські ігри?

Непослідовно трактується олімпіада: її ототожнюють із Олімпійськими іграми, олімпіадою 1. «давньогрецькі <...>» VLE XVI 2009, але олімпіада (гр. Olympias, род. Olympiados) – 1. «<...> чотирирічний цикл між регулярно проведеними панеллінськими ↗ Олімпійськими іграми 1; 2. «чотирирічний цикл, що починається 1 січня першого року кожних ↗ Олімпійських ігор 2 (тобто сучасних – J. K.)» і лише 3. ↗ Олімпійські ігри 2 VLE XVI 2009; а чому не також ↗ Олімпійські ігри 1? Це незрозуміла, нелогічна суперечність. Гр. ’ολυμπιάς, άδος – олімпіада – 1. «давньогрецькі спортивні ігри на честь бога Зевса, що відбувалися в місті Олімпія <...>» TŽŽ II 2000. Якщо за граматикою інших мов назва античних Олімпійських ігор не відрізняється від назви сучасних Олімпійських ігор (лише для усунення неоднозначності без контексту може додаватися означення – Olympic Games of Ancient Greece – Altgriechische Olympische Spiele – Олимпийские игры древности / Древней Греции STŽ 1996 / 2002), то Olympic Games – Olympische Spiele – Олимпийские игры, синонім Olympiad – Olympia-de – олимпиада, без окремого пояснення означає обидва види ігор, хоча іноді це й наголошено пояснюють: олімпіада – 1. «starogreckie igrzyska sportowe ku czci Zeusa, odbywające się w Olimpii <...>; igrzyska olimpijskie», 2. «międzynarodowe zawody sportowe organizowane od 1896 r. na wzór starożytnych <...>; igrzyska olimpijskie» SWO 1997. Якби олімпіада не була Олімпійськими іграми, то на якій підставі вона була б Олімпійськими іграми?!

Terminologija | 2009 | 16

123

Ігри, що відбувалися в Дельфах (місцевості Пітої біля підніжжя Парнасу), присвячували Апполо Пітійському, тобто переможцеві дракона (або змія) Пітона (під час них виконували поховальний ритуал Пітона), – гр. Pythia (athla) – українською називають по-різному: просто у множині пітії TŽŽ 1985, TŽŽ II 2000, TŽŽ 2001 (а чотирирічні цикли – пітіади OS 2000 63), Dnvd 1995 43 12, навіть LoLieŽ 2007, піфійські ігри TŽŽ 1985, TŽŽ 2001, AntŽ 1998 99, навіть LoLieŽ 2007 – ²Pythia, ōrum (хоча Isthmia, ōrum – Істмійські ігри), піфійські ігри OD 1984 277, Піфійські змагання HŠv 1994 88, піфійські змагання SenGrK 2007 55, 56, 154, Пітійські ігри BM ir RT 2000 109 і Піфійські ігри – Pythia Games – Pythia-Spiele – Питу̀щкие игры STŽ 1996 і 2002, а також VLE IV 2003 (ст. Дельфи), VLE VII 2005 57, VLE VIII 2005 (ст. Істмійські ігри). Однак жриця Піфія STŽ 1996 (насправді піфія) тут ні до чого, а стара назва Дельфів Pytho – це не Піфія STŽ 2002, а Пітоя GrLieŽ 1979. Ці культові ігри, присвячені Аполлону Пітійському (а не пітійському STŽ 2002), найточніше було б називати українською Пітійськими іграми. Чотирирічні цикли, відлік яких розпочали 586 року до н. е., – пітіади STŽ 1996 656 і 2002 718 – також годилися б для назви цих ігор. Римські ludi Apollinares, присвячені Аполлону, якого римляни запозичили, українською не варто називати Аполлоновими святами AntŽ 1998 44: по-перше, це не свята, а ігри, по-друге, це просто ігри Аполлона – як Літній фестиваль Кріступаса чи конференція Йонаса Яблонскіса. Можливий варіант піфійський стадій AntŽ 1998 (ст. стадіон). Однак піфійська мелодія OD 1984 39, Піфійська ода SenGrK 2007 54 має бути пітійською.

Nenuosekliai padaryta ir LoLieŽ 2007: Nemeaeus adj. [Nemea] – Nemėjo (leo), Isthmius adj. [Isthmus] – Istmo, Isthmia, ōrum [Isthm(i)us] – Istmo žaidynės, bet, deja, ²Pythia, ōrum – pitijos, pitinės žaidynės ir Olympiacus, Olympicus, Olympius adj. – Olimpi(j)os, olimpin(is), ²Olympia, ōrum [Olympius] – olimpinės žaidynės, ¹Olympia, ae – Olimpija, Dzeusui skirta vietovė Elidėje, kur kas ketveri metai būdavo rengiamos o l i m p i n ė s žaidynės, taip pat stadium – 1. satdijas (<...> 192 m – olimpinis stadijas).

Коли така не цілком вдала форма вживається навіть у серйозних працях, годі й говорити про періодику. Та все ж не можна замовчувати давні й зовсім недавні примітні дивацтва та справжні нісенітниці. Наприклад: Величезна <...> с т а т у я, в и р і з ь б л е н а з і в о л о в о ї к і с т к и, з о б р а ж а л а з а с н о в н и к а т а в л а д а р я О л і м п і й с ь к и х і г о р З е в с а, щ о с и д і в н а п о з о л о ч е н о м у й у с т а в л е н о м у д о р о г о ц і н н и м к а м і н н я м п’ є д е с т а л і. <...>. <...>. Цю статую, <...>, було в с т а н о в л е н о в А ф і н а х. <...> у О л і м п і й с ь к у с т а т у ю в л у ч и в г р і м Šv 1980 14 23. Зевс – володар Олімпійських ігор, його статуя – навіть Олімпійська, але встановле-

124 Jonas Klimavičius | Iš sporto terminijos istorijos: antikizmai...

...в Афінах!.. Інший свариться і з хронологією, і з культурою, і з граматикою: Вважають, що перші ігри відбулися 776 року до Різдва Христового, ще до народження Гомера. <...>. <...>. Спортсмени тренувалися в палестрах, гімнасіях. — — — 85 року до Різдва Христового римський правитель Сулла наказав перенести ігри з Афін до Рима, <...>. — — — А 393 року римський імператор Феодосій I Великий заборонив олімпіади. <...> Sav su TV 2004 33 10. Ще один автор утворює справжню мішанину думок, фактів і мовних помилок: За іншою версією, організатором Олімпійських ігор був не Зевс, а його син Геракл, який не терпів образ. — — — до обов'язкової програми перших ігор входили біг, боротьба та керування колісницями. — — — Увійшов у звичай допускати до змагань жінок [?] — J. K. і <...>. Спочатку Олімпійські ігри відбувалися винятково лише в Греції. Потім їх заборонили (...), а згодом вони знову відродилися і поширилися по всьому світу. <...>. <...> вони проводяться кожні чотири роки, щоб ми могли з'ясувати, хто з мешканців Землі найкраще б'ється, найшвидше бігає і найспритніше стрибає. — — — На місці старого стадіону було збудовано новий Панафінейський стадіон, — — — Sav su TV 2008 32 26. Не лишається на своєму місці й у своєму часі навіть співець Гомер: Гомер-коментатор. Якби ми повірили великому Гомеру, у Стародавній Греції організовували такі види спортивних змагань: бої до першої крові з довгим списом, стрільба з лука, метання диска, метання списа, боротьба, біг і керування колісницями Sav suTV 2008 32 26. Візантійські (із середньогрецької) форми Феодосій (=Теодосій), Панафінеї (=Панатенеї) і слов'янізм візничий (=візник) плавають у страшному болоті некультури.

На завершення розмови про давньогрецькі Олімпійські ігри треба наголосити: саме така граматика литовської мови. Якщо інші мови тут або в подібних випадках уживають прикметник чи конструкцію з прийменником, то ми не є їхніми рабами — адже не кажемо за їхніми зразками Московський (Московский) університет, Університет у Кракові (W Krakowie) чи біля Берліна (zu Berlin). Прикметниковими є і гр. Ὀλύμπιος, лат. Olympius. Граматика литовської мови не гірша за граматику жодної іншої мови; запроваджувати моделі інших мов замість власних було б лише глузуванням із себе. Якщо це робиться через нерозуміння, слід прийняти допомогу тих, хто розуміється, — мовознавців. Граматика литовської мови для всіх одна, окремої граматики для спорту чи чогось іншого (автомобілізму, нафтової промисловості, реклами,...) немає. Тоді не було б таких помилок: Раннього ранку <...> ми вже були в античній Олімпії. 776 року до н. е. відбулися перші олімпійські

Terminologija | 2009 | 16 125

ігри OP 2007 2 37. 1901 року Вінцас Пєтаріс писав племінникові з далекої Устюжни: гірський (тобто зофу) інститут, Академія медична, факультет медичний, факультет юридичний, факультет математичний і філологічний, інститут технологічний. лісовий інститут, Юнкерська школа, військова академія V.PietRR 1973 539–540. Велика тоді була скрута литовської мови... Але вже 1935 року Йонас Александравічюс писав: Олімпійські ігри. Через 70 років фахівчиня з античної культури висуває дивне твердження: Олімпійські змагання, або олімпіади, дістали назву від місцевості, де вони відбувалися, — Олімпії SenGrK 2007 244. Насправді 776 року до н. е. відбулися перші Олімпійські ігри.

Олімпійські ігри, ще до заборони, згасали: Римськими іграми називають 175-ті олімпійські ігри, <...> перенесені з Олімпії до Рима VLE I 2001 582. Але їхня нумерація — 175-ті, якщо рахувати від Олімпійських ігор — досить довільна, а в Римі вони так і не прижилися. Римляни змінили не лише місце, а й дали іграм назву: замість гр. ἀθλα і ἀγῶνες — лат. Ludi Romani: лат. ludi — передусім «розваги, ігри, жарти», ludus — навіть «початкова школа» LoLieŽ 2007 (як і гр. σχολή — «вільний час; звільнення, свобода, відпочинок; бездіяльність; неробство; повільність, зволікання; дозвіллєве заняття; бесіда вчених, розумова праця; наукове заняття, вправи, лекція; твір, трактат; школа» GrLieŽ 1979), хоча римляни запозичили також гр. ἀγών — не лише «змагання; боротьба, битва» (Agon Capitolinus — Капітолійські ігри STŽ 1996 і 2002), а — що цікаво й важливо — насамперед «зібрання» GrLieŽ 1979. Олімпійські ігри — зібрання атлетів і змагання — самі греки називали Ὀλυμπιάς, ἀδος (а також перемога!) GrLieŽ 1979; лише лат. olympias, -adis — олімпіада — «чотирирічний період між олімпіадами», а ігри — Olympia, -ōrum LoLieŽ 2007. Слід дотримуватися автентичної — грецької традиції й не поширювати хибної думки, що олімпіада — це лише той чотирирічний період (який для греків став дуже важливою мірою літочислення, а в новітні часи, в епоху Олімпійських ігор, є несуттєвим).

СУЧАСНІ — ВСЕСВІТНІ ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ

Олімпійські ігри існували майже рівно 1200 років (до речі, це вік етносу за визначенням Льва Гумільова). Майже стільки ж років панувала тиша, аж поки наприкінці Ренесансу, 1604 року, з ініціативи Р. Довера в Котсволді не відбулися Англійські олімпійські ігри STŽ 1996, STŽ 2002 720 — The Cotswold Games OS 2000 70. Згадується докторська дисертація англійця Д. Веста (1703–1756) з Олім-

126

Jonas Klimavičius | Iš sporto terminijos istorijos: antibizmai...

pijos žaidynių istorijos (OS 2000: 69), jų atgaivinimo mintį skelbė Johanas Bazedovas (1924–1790) ir Johanas Herderis (1744–1803), o moksliškai 1793 m. pagrindė J. K. F. Gutsas-Mutsas (OS 2000: 70). Panašių žaidynių vyko ir daugiau – iš viso 17, o paskutinės buvo 1892 m. Anglosaksų olimpiada, davusi pradžią Britų Sąjungos žaidynėms (OS 2000: 72). Jos visos „žadino mintį atgaivinti O l i m p i j o s ž a i d y n e s, davė gerų praktinių pamokų“, bet vis dėlto vadinamos pseudoolimpinėmis žaidynėmis STŽ 2002. Iš naujosios eros lyderių anglosaksų iniciatyva bandė susigrąžinti senosios eros viešpačių graikų nepriklausomybę atgavusi (1832) karta: „1859 m. graikų armijos majoras Evangelis Capas (E. Zappas OS 2000 71), <...>, organizavo P a n g r a i k i j o s „o l i m p i a d ą“ (AtM 1981: 11). Ir 1870, 1875, 1888, 1889 m. Atėnuose vyko Pangraikijos žaidynės, „kurių tikslas buvo atgaivinti senovės graikų O l i m p i j o s ž a i d y n e s“ (STŽ 1996 ir 2002). Vadinamojo atgaivinimo kryptį esmingai keitė ir įtvirtino prancūzų baronas Pjeras de Kubertenas (Pierre de Coubertin, 1863–1937), kai „Sorbonos universiteto salėje pasakė garsiąją frazę: – <...> o l i m p i n e s i d ė j a s reikia atkurti ne vienoje šalyje, bet tarptautiniu mastu“ (AtM 1981: 11). 1894 m. steigiamajame kongrese išrinktas Tarptautinis olimpinis komitetas (TOK), patvirtinta olimpinė chartija, numatyta 1896 m. Atėnuose surengti pasaulio olimpines žaidynes. Negalima tvirtai teigti, kad siekta a t g a i v i n t i Olimpijos žaidynes (kaip sakoma STŽ 1996 ir 2002) – tai buvo tik olimpinio sąjūdžio ir olimpizmo (labai tiksliai – neolimpizmo OS 2000 8) idealų pagrindas ir pavyzdys, netikslu sakyti, kad siekta atgaivinti olimpines idėjas AtM 1981 11 ir olimpines žaidynes VLE IV 2003 212 – tai buvo ne paprasta tąsa, o kūrybiška kaita ir plėtotė. Išradingai pasakyta: Senovės Graikijos o l i m p i a d ų i d ė j a s atgaivino ir pratęsė naujųjų laikų o l i m p i n ė s ž a i d y n ė s AtM 1981 5, 1896 m. įvyko A t ė n ų o l i m p i n ė s žaidynės – O l i m p i j o s ž a i d y n i ų dvasia, jų atminimui ir garbei, todėl olimpinėmis; bet Atėnų, o ne atėninės žaidynės. O pačiu oficialiausiu – Olimpinės chartijos – lygmeniu jos yra Olimpiados žaidynės OCH 1998 16 (Olimpias Games OS 2000 421), tik tas oficialumas viešumo labai retas.

Чи то від Олімпії — місця поклоніння Зевсові Олімпійському та проведення олімпіад на південному заході Греції, на північному заході півострова Пелопоннес, у долині річки Алфей, неподалік від затоки Кіпарісія Іонічного моря, чи то від Олімпу — гори, оселі богів, на північному сході Греції, неподалік від затоки Терма Егейського моря, — прикметник, що означає місце, належність, походження, на жаль, однаковий — о л і м п і й с ь к и й (: Олімпія й Олімп), як грецький (горіх): Греція, італійський

Terminologija | 2009 | 16

127

(форель): Італія, сицилійський (сумах): Сицилія, французька (троянда): Франція, іспанський (цап): Іспанія, австрійський (полин, шавлія): Австрія, ісландська (лишайник): Ісландія, гренландський (кит, бугай, гагара): Гренландія, індійський (слон, хлібне дерево, ол, носоріг, кунжут): Індія, бенгальський (фікус): Бенгалія, китайський (окунь, гвоздика, ялівець, ясен, женьшень): Китай, уссурійський (собака, тальник): Уссурійський край, японський (вільха, імбир, клен, модрина, айва, кролик): Японія, австралійський (анчоус, окунь, кілька, тунець): Австралія, малайзійський (дельфін): Малайзія, бразильська (лисиця, видра): Бразилія, колумбійський (головень): Колумбія, каліфорнійський (ієшмутіс, яутрикліс): Каліфорнія, турецький (форель): Туреччина, аравійська (акація): Аравія, сирійський (хом'як): Сирія. Іноді -ij- зберігається задля розрізнення (linijinis — це не lin inis, galvijinis — це не galvinis), іноді просто за традицією — азійський (осел, буйвол, землерийка), -а (риба-пилка, корюшка): Азія, каспійський (критикліс, шлакіс), -а (ряпушка): Каспійське море, балтійська (стокле): Балтія. Форми «олімпійський» ніколи не було і не буде. Але з самої форми неможливо зрозуміти, чи олімпійський звіробій характерний для Олімпії, чи для Олімпу. Так само нівелювалися форми й інших мов — рос. олимпийский, польськ. olimpijski, нім. olympisch, англ. olympic, фр. olympique, італ. olimpico, ісп. olimpico.

Найбільша проблема прикметника «олімпійський» — не неоднозначність щодо того, з якого краю походить звіробій (один коров'як точно з Олімпу — олімпійський LA 1996 239 17), а граматика, наприклад: олімпійські (=Олімпу) боги Č.KalDS 1981 17, VN 1984 127 3. Правильно, але давно виправлено А. Пупкісом: олімпійський (=олімпійський) спокій MK 1985 2 7. А справжня катастрофа — це пов'язування шляху давньогрецьких Олімпійських ігор з Олімпом і походження сучасних Олімпійських ігор з Олімпу, наприклад: На честь великої перемоги Зевса [над батьком Кроносом] його син Геракл заснував олімпійські ігри. Для ігор, за легендою, Геракл обрав гарну рівнину, <...>. Один із пагорбів на ній назвали на честь гори Олімп — оселі грецьких богів Vd 2004 53 69. І жодної Олімпії з її олімпіоніками!.. Незнання інших сягає самого Олімпу, наприклад: Олімпійський вогонь запалюють у Греції, на горі Олімп, і естафету передають до міста, де проводяться Олімпійські ігри. Так буде і 1976 року, <...>. Олімпійський смолоскип запалять на горі Олімп, <...> M ir G 1975 12 58. Олімпійський вогонь запалять на горі Олімп LTV 2007-10-10 (Ґінтаре Ґрікштайте). Якщо олімпійський, то тільки з Олімпу? Без жодного знака питання сиплються відповіді. А якщо хтось і знає про Олімпію, слово «олімпійський» веде до Олімпу: В Олімпії 28 століть тому на честь Зевса відбулися перші спортивні змагання <...>. У IV столітті ці заходи були повністю припинені.

128

Jonas Klimavičius | Iš sporto terminijos istorijos: antikizmai...

Змагання відновлено наприкінці XIX ст. завдяки французові П’єру де Кубертену. Його серце тепер спочиває біля підніжжя Олімпу. Щоразу спортсмен, який несе запалений олімпійський вогонь, зупиняється біля білого пам’ятника де Кубертену M ir G 1983 11 21. Велика чеснота — промовчати, коли не знаєш...

ОЛІМПІЙСЬКИЙ — ОСНОВНИЙ, ПРЕДМЕТНИЙ І НЕПРЯМИЙ

STŽ 1959 — це Олімпійські ігри, а також олімпійський комітет, олімпійський вогонь, олімпійська присяга, олімпійський рекорд, олімпійська медаль, олімпійська дистанція, олімпійське коло. Пізніше додано ще олімпійська ера, олімпійський прапор, олімпійська емблема, олімпійський символ, олімпійський ритуал, олімпійський конгрес, олімпійський рух, олімпійська солідарність, олімпійський сезон, олімпійське визнання, олімпійська квота, олімпійський орден, олімпійські нагороди, олімпійський аташе, олімпійське посвідчення особи, олімпійське місто, олімпійське селище, олімпійський плакат, олімпійська преса, олімпійська монета, олімпійський фільм, а також Олімпійський кубок — «кубок МОК, що присуджується організаціям і містам за особливо вагомий внесок у розвиток олімпійського руху. Δ Заснований 1906 р. П. де Кубертеном (P. de Coubertin)» STŽ 1996 і 2002. У STŽ 1996 і 2002 також є олімпійська дванадцятиніжка, а в STŽ 2002 — олімпійська восьминіжка.

У періодичній пресі сполук із відносним прикметником олімпійський дуже багато й вони різноманітні; трапляються вони дуже часто:

олімпійські свята KV 1980 51 12, олімпійські змагання T 1978 114 4, 1980 223 4. Sav разом із TV 2010 5 4, олімпійський спорт M 1976 2 31, MksIL 2010 1 6, олімпійський вид спорту T 1981 127 4, олімпійська дисципліна (тобто змагальна вправа) VN 1980 176 4, олімпійська програма S 1984 91 4, олімпійська регата M ir G 1980 6 10, олімпійське плавання T 1980 173 4, олімпійський спринт S 1979 33 4, олімпійський марафон P 1982 3 149, олімпійські дистанції M ir G 1980 6 10, олімпійська вправа T 1979 72 3, LP 1980 55 2;

олімпійські правила M ir G 1980 6 10, олімпійський розклад LP 1980 60 3, олімпійський режим T 1980 164 3, олімпійська репетиція T 1975 225 3, олімпійські старти VN 1980 181 1, спортивна олімпійська суперечка T 1980 178, олімпійський дебют S 1980 178 4;

олімпійський стадіон KV 1992 30 1, олімпійські об’єкти T 1978 223 4, 229 3, 1980 173 4, 1981 230 3, Vd 2008 21 74, олімпійський інвентар T 1984 129 2, олімпійський стрільбищний комплекс LP 1980 55 2, олімпійський канал KV 1992 30 1, олімпійська бігова доріжка T 1978 228 4;

олімпійський призер T 1980 183 3, олімпійський медаліст LP 1980 55 2, олімпійський герой LP 1989 71 2, спортивний олімпійський статус S 1980 143 3;

Terminologija | 2009 | 16

129

олімпійська медаль T 1976 39 4, олімпійський метал Šv 1980 11 18, олімпійські лаври T 1978 96 4, олімпійський край Šv 1980 4 18, олімпійський п’єдестал пошани Šv 1978 8 21, 1980 4 18, олімпійські висоти S 1981 7 19, T 1981 101 3, MokslL 2010 1 6;

олімпійська діяльність Šv 1980 4 19, олімпійська академія KmT 1989 210 3, MlskL 2010 1 6, олімпійська школа T 1979 83 1, олімпійська освіта MkslL 2010 1 6, олімпійська педагогіка MkslM 2010 1 6, олімпійське виховання MkslM 2010 1 6, олімпійська культура Mksl 2010 1 6, олімпійські ідеї Mksl 2010 1 6, олімпійські ідеали Mksl 2010 1 6, олімпійські цінності Mksl 2010 1 6, олімпійська настанова – брати участь L і M 1984 16 1, олімпійські принципи S 1981 67 4, олімпійські статути S 1981 67 4, олімпійська історія T 1980 182 3, Sav su TV 2008 5 15;

олімпійська столиця T 1978 114 4, олімпійська Москва T 1978 223 4, олімпійський Таллінн M ir G 1980 6 10, олімпійське будівництво S 1978 103 2, T 1978 229 3, архітектора олімпійський іспит L і M 1982 34 9, олімпійські меблі Šv 1979 9 1, олімпійські замовлення Vd 2008 21 74, олімпійський вівтар Šv 1980 4 19, олімпійський вогник M ir G 1981 6 38;

офіційна олімпійська мова S 1987 24 4, олімпійські витрати Vd 2008 21 74, олімпійська каса і кошторис T 1978 114 4, олімпійська холдингова компанія «Top» LA 1996 163 18, олімпійська лотерея T 1976 247 4, олімпійська пошта T 1978 114 4, олімпійські поштові марки LP 1980 54 3, олімпійський автобус T 1984 181 4, олімпійський екран T 1978 223 4, олімпійський кінозвіт T 1978 223 4, олімпійське телебачення і радіо T 1978 251 4, олімпійська телевізійна комісія T 1983 26 4, олімпійська апаратура шауляйців T 1983 26 4, варіант олімпійської пересувної телевізійної станції T 1979 103 4, олімпійська книга S 1978 103 3, олімпійський довідник T 1979 36 4, олімпійські новини T 1980 164 3, олімпійський літопис LP 1979 26 3, олімпійські репортажі S 1978 103 2;

олімпійська атрибутика L ir M 1980 6 3, олімпійський талісман L ir M 1980 6 3, олімпійський ведмедик T 1980 179 4, олімпійський сувенір L ir M 1980 6 3, олімпійська тематика T 1978 114 4, L ir M 1980 6 3, олімпійська продукція L ir M 1980 6 3, олімпійські монети M ir G 1980 10 38, олімпійська виставка VN 1980 181 4, T 1982 168 4, KmT 1987 195 4;

олімпійські роки M ir G 1978 5 45, LP 1980 104 4, олімпійський цикл T 1978 251 4, Šv 1981 7 19, 130 1, KV 1982 40 14, олімпійське чотириріччя LA 1996 163 18, олімпійські години Šv 1980 12 28, олімпійські кроки MkslL 2010 1 6, Парк олімпійського сторіччя LA 1996 163 18;

олімпійський ветеран T 1980 182 3, олімпійська молодь L ir M 1977 35 14, олімпійська дебютантка LP 1980 62 2, олімпійське довголіття Šv 1980 4 18,

130

Jonas Klimavičius | Iš sporto terminijos istorijos: antiklimai...

олімпійські знаменитості LP 1980 62 2, «олімпійського резерву» молоді футболісти T 1976 163 3, олімпійський резерв T 1982 171 4;

олімпійський знак T 1979 214 4, олімпійський паспорт T 1979 214 4, 1980 154 3, олімпійське посвідчення T 1984 86 3, олімпійські кольори S 1980 69 4;

олімпійська місія LA 1993 36 15, олімпійська делегація T 1980 164 3, олімпійська бригада S 1980 69 2, олімпійський візит T 1980 164 3, олімпійська дружба Šv 1980 4 19, олімпійська вечірка LP 1980 62 1;

олімпійська мрія Šv 1980 3 9, 1981 7 19, олімпійська тривога T 1976 234 4, олімпійські клопоти VN 1978 252 3, олімпійське напруження LP 1980 60 3, олімпійська лихоманка Vd 2009 1 25, олімпійські пристрасті L ir M 1982 46 12;

олімпійські обов’язки T 1979 214 4, олімпійська ієрархія T 1979 214 4, олімпійська роль T 1979 214 4, олімпійські мотиви T 1978 206 4, олімпійські сюрпризи Šv 1980 11 18;

олімпійські туристичні маршрути T 1980 136 3, «Олімпійська полька» Я. Лінгіо «Олімпійська полька» T 1980 111 3, олімпійська усмішка L ir M 1980 29 13, олімпійська монотонність L ir M 1983 39 6, олімпійська неповороткість L ir M 1983 39 6, L ir M 1980 29 13, «олімпійські» злодії T 1984 188 3.

Журналістські стилістичні викрутаси (до речі, чимало цього врожаю просто запозичено з російських журналістських клунь...) виразніше проступають у реченнях і фразах, наприклад: З кожним олімпійським циклом зростає олімпійська родина T 1978 251 4. Поступово жінки завойовують дедалі більше місця під «олімпійським сонцем» T 1978 228 4. <...> Олімпійську естафету передано <...> місту Лос-Анджелесу LP 1980 62 2. <...> наче Антей вгризається списом в олімпійські далі L ir M 1983 43 12. Естонські спортсмени <...> першими прочинили олімпійські ворота M ir G 1984 9 34. [важкої атлетики] «олімпійський удар» переможців S 1988 42 4. Незабутні сторінки Московської олімпіади 1980 року — бойкотної, стагнаційної, — наприклад: Лунають олімпійські удари курантів KmT 1982 139 2 (Міндаугас Барисас, заголовок статті). Але недруги чи не спробують вставляти палиці в олімпійські колеса? T 1980 164 3 (Міндаугас Барисас). 1980-й — олімпійський рік, тому досягнення в кожному виді спорту оцінюються крізь олімпійську призму T 1980 202 4. Стилістична рутина, штампи й далі поширюються за інерцією: Велика олімпійська карусель починає обертатися LA 1992 144 15. <...> вітрила змагань провіщають олімпійську бурю LA 1992 147 3.

Свій невигадливий внесок додає реклама: «Олімпійська автозаправка», «Олімпійська майстерня з ремонту взуття», «Олімпійська смажена курка» T 1984 177 3, «олімпійське меню» T 1978 206 4. Комерцією пахне «олімпійські гроші» KV 1980 51 12, «олімпійські долари» T 1983 214 3, «олімпійські» (тобто подвійні) ціни T 1984 214 3.

Terminologija | 2009 | 16

131

Ще 1981 року говорили: «Є начебто зовсім непотрібні, наприклад: олімпійська поразка, олімпійські пасажири, „олімпійський чоловік“ (Klimavičius 1981: 44), але додам: якщо щось непотрібне, можна не робити його потрібним...»

Čia pridurtini ir neolimpiniai sportininkui Šv 1981 16 28, neolimpinė dis-fancija T 1984 181 4, ketveri ikiolimpiniai metai T 1980 202 3, ikiolimpinis sezonas S 1983 131 4, ikiolimpinės batalijos S 1983 131 4, poolimpinė ramybė M 1980 12 16, poolimpinis pyragas L ir M 1980 43 9, ikiolimpiniai olimpiniai ir poolimpiniai „Inturisto“ maršrutai T 1980 163 3, antiolimpinė politika T 1980 172 3, 1982 139 2, 1984 167 3, antiolimpinė dvasia T 1984 167 3, antiolimpinės intrigos T 1980 175 3, antiolimpinis spektaklis T 1980 175 3, antiolimpinis farsas 1980 163 3, Karterio vadovaujamas antiolimpinis „maratonas“ prieš Tarybų Sąjungą KV 1980 51 12, „antiolimpinės žaidynės“ T 1980 172 3, antiolimpiniai medaliai T 1980 170 4, antiolimpinė arena T 1980 172 3.

а також паралімпійські ігри, інакше паралімпіада STŽ 1996 ir 2002, Паралімпійський комітет LA 1996 174 19

і спеціальні (для людей з інтелектуальними порушеннями) олімпійські ігри STŽ 1996 ir 2002, Національний спеціальний олімпійський комітет Литви.

Цю групу доповнюють сполуки з прикметником «спортивний», але тут є не лише химерні — спортивна програма T 1978 228 4, спортивні ігри LP 1978 83 4, спортивні змагання Šv 1980 14 23, — і найхимерніші: спортивна мудрість Міжнародного олімпійського комітету T 1980 97 3, спортивна короткозорість діячів спорту R 1990 128 3, спортивні усмішки Рімантаса Ошкуттіса Šv 1980 14 15; є чимало й таких, що справді потребують виправлення: спортивні (=спорту) змагання T 1978 230 4, спортивна (=спорту) школа KV 1980 50 13, чесне ім’я індіанського спортивного (=спорту) генія AtM 1981 25, спортивні (=спорту) вершини KV 1980 50 13, спортивна (=спорту) етика T 1978 230 4, спортивне (=спорту) будівництво T 1976 247 4, спортивні (=спорту) об’єкти T 1978 114 4, спортивний (=спорту) блок T 1980 289 1, спортивна (=спорту) архітектура M 1977 9 32, AtM 1981 32. STŽ 1996 наводить терміни спортивні змагання, спортивний календар, спортивні функції, вид спорту, спортивна школа, спортивна секція, спортивна зала, спортивний форум, спортивні традиції, спортивний менеджмент, спортивна делегація, спортивна етика (а також власне етика спортсмена), спортивний суд честі, гуманізація спорту, спортивне право, спортивна політика, спортивна наука, спортивна інформатика, спортивна медицина, спортивні споруди, спортивний інвентар, спортивне обладнання, спортивний пристрій, спортивне знаряддя, спортивний одяг, спортивне взуття, спортивні черевики, спортивні труси, спортивні майки, спортивний светр, спортивна преса, спортивний журнал.

132 Jonas Klimavičius | Iš sporto terminijos istorijos: antik-žmai...

спортивний альманах, любитель спорту, спонсор спорту, працівник спорту, спортивний менеджер, громадський діяч у сфері спорту, спортивний оглядач, спортивний журналіст, спортивний репортер, спортивний музей (STŽ 2002 додано також спортивне приладдя, спортивний лікар, спортивна метеорологія, спортивна онтологія, спортивна гносеологія, спортивна персоналія, спортивна мова) і спортивна діяльність, спортивні ігри, спортивні танці, спортивне рибальство, спортивна зброя, спортивні санчата, спортивна майстерність, спортивне досягнення, спортивний успіх, спортивна невдача, спортивна травма, спортивний стаж, спортивне звання.

ОЛІМПІАДА (СПОРТИВНА ТА ІНША) І ОЛІМПІАДНИЙ, УЧАСНИК ОЛІМПІАДИ

Олімпійська хартія стверджує: «Термін „Олімпіада“ означає період із чотирьох послідовних років. Олімпіада починається відкриттям Ігор однієї Олімпіади й завершується відкриттям Ігор наступної Олімпіади» (OCH 1998: 16). Але тут уже перебір: Оголошую, що відкрито Олімпійські ігри XXI Олімпіади нової ери в Монреалі! Monr 1978 32. Спортивна олімпіада трапляється досить рідко. Передусім — неофіційно — так називають Олімпійські ігри, але не лише їх — також певні змагання, дещо схожі на сучасні Олімпійські ігри, хоча зовсім не такого рівня: не загальнопланетарні й із вужчою програмою: шахова олімпіада — «командні змагання шахістів усього світу між національними збірними. Проводяться <...> з 1927 року серед чоловіків (...) і з 1957 року серед жінок» STŽ 1996 і 2002, Національна олімпіада Литви — «спортивне свято-зліт литовців з усього світу. Відбувалася 17–31 липня 1938 року в Каунасі (змагання з вітрильного спорту та веслування — у Клайпеді)» і Національна олімпіада учнів Литви — «комплексні змагання спортсменів литовських гімназій. Відбувалися в Каунасі 12–14 червня 1938 року <...>. Поряд зі спортивними змаганнями проводилися конкурси хорів і виразного читання» STŽ 1996 і 2002, Олімпіада литовського села (з 1989 року) STŽ 1996 і 2002, а також двоназване Північне спортивне свято, інакше Полярна олімпіада (з 1934 року в Мурманську, з 1970 року міжнародна) STŽ 1996 і 2002. Вирізняється приурочена до ювілею Золота олімпіада — «Олімпійські ігри 1996 року, присвячені сторіччю відродження сучасних Олімпійських ігор» STŽ 2002 (STŽ 1996). У текстах слово олімпіада у значенні «Олімпійські ігри» вживається нечасто, але нерідко — безперечно, під впливом російського слововжитку — так називали надзвичайну (бойкотовану деякими країнами через вторгнення СРСР в Афганістан) Московську олімпіаду (змагання, організовані її бойкотувальниками, тут називали антиолімпіадою Šv 1980 15 20. «контролімпіада» T 1980 172 3(2x)), наприклад: організатори олімпіади

Terminologija | 2009 | 16

133

T 1980 182 3, призери олімпіади T 1980 179 4, олімпійський вогонь T 1980 154 4, олімпійська символіка L ir M 1980 6 3. Тут варто пам’ятати, що саме від олімпіади започаткувалася низка слів — спартакіада (у другому десятилітті XX ст. у Німеччині, Чехословаччині та Росії) STŽ 1996 і 2002, універсіада — «всесвітні студентські <...> ігри» (від 1924 р. у Варшаві) STŽ 1996 і 2002, альпінада — «масовий комплексний захід для навчальних тренувань і змагань зі сходження альпіністів, часто також свято» (від 1933 р.) STŽ 1996 і 2002, ветераніада — «змагання ветеранів легкої атлетики» (від 1967 р.) STŽ 1996 і 2002, ікаріада — «всесвітні ігри авіаційного спорту» (від 1991 р.) STŽ 1996 і 2002, гімнастиада — «велике свято гімнастики — різноманітні масові гімнастичні виступи, зокрема з її різновидів, а також виступи окремих гімнастів, конкурси, естрадні трюки, концерти <...>» STŽ 2002. Були тоді й олімпіадні роки KB 1980 1 50, олімпіадна продукція KV 198 20 12, антиолімпіадна діяльність (у різні часи траплялося й спартакіадний — спартакіадні надії S 1974 152 2, спартакіадний запал T 1979 104 4).

Досить рідкісні олімпіадні ігри VN 1980 181 1 (nx), Мюнхенські олімпіадні ігри S 1981 3 4. Трапляються різні варіанти, наприклад: на Олімпійських іграх / олімпіадні ігри T 1978 114 4, на літніх Олімпійських іграх, на Московських Олімпійських іграх / Мюнхенські олімпіадні ігри S 1981 3 4, Олімпійські ігри / олімпіада LA 2000 195 28.

У STŽ 1996 з’явилося й олімпіадник — participant in Olympic Games – Olympiakämpfer, Olympiateilnehmer, Olympier – олимпиец — «член національної олімпійської команди, який брав або бере участь в Олімпійських іграх».

Слово олімпіада поширилося зі спорту й далі, наприклад: «З Наддніпрянського краю — до олімпійських висот» — під таким девізом у нашій республіці відбувається масова олімпіада здоров’я та спорту, що перейняла традиції попереднього заходу «Від бурштинової Балтики до олімпійської Москви» T 1981 101 3.

Бували й несподівані стрибки, наприклад: міжнародна олімпіада поштових голубів Šv 1974 15 30, світова олімпіада спортивних голубів MG 1979 2 27, традиційна олімпіада лісорубів [JAV] Šv 1975 5 31.

Своє слово сказали й творці гумору: сімейна олімпіада «Від людських воріт до театру» Šl 1979 7 8, «олімпіада» у спальні M ir G 1977 10 37, «олімпіада дурних рекордів» KV 1976 42 12, олімпіада дурниць Šv 1969 21 21.

Зовсім не забутий зв’язок спорту й мистецтва: 1940 року в Литві <...> було засновано Будинки народної творчості — центр керівництва самодіяльністю; готувалися до олімпіади художньої самодіяльності Литви KB 1978 7 27. Мехіко

134

Jonas Klimavičius | Iš sporto terminijos istorijos: antikizmai...

Олімпіада стала олімпіадою фольклору M 1977 9 32. <...> це традиційне [Поетичної весни] свято назвали олімпіадою віршованого слова KB 1980 8 27. У Римі відбулася перша олімпіада бітломанів L ir M 1979 13 13. Згадувалися також мистецькі олімпіади KV 1971 18 8, олімпіада пісні M 1970 3 36, олімпіада образотворчого мистецтва L ir M 1991 5 2, навіть олімпіада сербської мови у Німеччині T 1977 72 3. Однак послідовної системи не склалося, регулярності не видно.

Закріпилася олімпіада і серед серйозної молоді — це різноманітні учнівські наукові олімпіади Vd 2007 32 40, наприклад: 1934 року математики Ленінградського університету провели першу математичну олімпіаду, <...>. Олімпіади швидко поширилися <...> та в інших країнах. <...>. Колектив математиків Вільнюського університету 1951 року провів математичну олімпіаду для вільнюських школярів M ir G 1979 4 5. До науки долучаються інші подібні заходи, наприклад: олімпіада учнівських робіт TMkt 1976 27 2, олімпіада юних програмістів M 1981 9 5, олімпіада «Охорона природи» T 1979 112 4, учнівська фотоолімпіада LP 1983 28 4, всесоюзна олімпіада «Студент і науково-технічний прогрес» M ir G 1978 10 44. Міжнародну книжкову виставку-ярмарок журналіст характеризує як своєрідну книжкову олімпіаду T 1979 209 4.

Тут є й прикметник — олімпіадний задачник TMkt 1976 20 4, M ir G 1979 10 30, TMkt 1987 86 4, олімпіадна задача NKn 1979 5 36.

Послідовно вживається олімпіадник — «учасник олімпіади» M 1969 12 30, KmT 1987 191 2, LA 1994 103 9. Vd 2008 22 63.

ОЛІМПІЄЦЬ І ОЛІМПІОНІК

Олімпієць вже понад 70 років має третє значення: у спорті — «учасник олімпіади, особливо переможець» TŽŽ 1936 (хоча перше значення — «бог, житель Олімпу», друге — «велично спокійна людина»), але там є навіть Олімпійські ігри... Цього двозначного Олімпу — просто олімпу — дивись, уже й розплодилося і в спорті, і в інших сферах, наприклад: Світова преса поєдинок претендентів [Б. Спаського та М. Таля] біля підніжжя шахового олімпу називає подією століття T 1965 269 4. <....> У подорожі до шахового Олімпу претенденти подолали половину шляху T 1965 269 4 [але вже згадана шахова олімпіада STŽ 1996 і 2002 — інша річ!]. Вірмени — гордий народ, який цінує свою славну історію. Часи їхнього олімпу сягають завойованих територій від Середземного моря до Каспійського Vd 2008 9 79. Віденський концертний олімп P 1975 11 160, олімп радості T 1980 86 4, олімп влади KmT 1986 139 4. Тут можна було б поставити навіть три крапки... У STŽ 1959 «олімпієць» має статус терміна. Утім, намагалися усунути цю двозначність: «Той, хто змагається на спортивній олімпіаді, теж мав би називатися олімпіадником, а не олімпійцем»

Terminologija | 2009 | 16 135

називатися. Саме цей олімпієць і спонукає плутати Олімпію з Олімпом» (Klimavičius 1978: 4). Однак звикли вживати олімпійця ще ширше, наприклад: олімпієць здоров’я і спорту Šv 1977 19 22, T 1979 55 4, політики-антиолімпійці M ir G 1982 8 37, Олімпійцям концертуватимуть олімпійці («Тримітас» — учасник Московських Олімпійських ігор, який успішно виступав у олімпійському селищі та інших місцях) T 1980 294 4. Навіть у TŽŽ II 2000 олімпієць — б) «учень, який бере участь в олімпіаді; переможець олімпіади». Чимало вплинув Вільнюський клуб олімпійців (від 1991 р.), вулиця Олімпійців у Вільнюсі — і схвалений у STŽ 2000 олімпієць. Але так ніде не кажуть — це participant in Olympic Games – Olympiakämpfer, Olympiateilnehmer, Olympier – олимпиец STŽ 2002 (іноді ніби уникають олімпійця — учасники олімпіади OS 2000 335). Безперечно, найбільше вплинула рос. олим- ну-ец — форма, яку не змогли правильно зрозуміти: закономірно від Олимпи-я утворено олимпи-ец — як австри-ец, инди-ец, сир-и-ец (такі ж форми є в польській olimpij-czyk, німецькій Olympi-er), тоді як лит. olimp-ietis очевидно утворено від Olimp-o (адже від Venec-ijos — житель venec-ij-ietis, від Vilk-ijos – vilk-ij-ietis). Нормування не за принципом може завести далеко вбік. Так ніби відкривається шлях для вже навмисне пригальмованої неправильної форми жальгирієць (не житель!). У перекладі повісті Я. Парандовського лише раз прослизнуло олімпієць OD 1984 23. Тепер — якщо вже сучасний олімпієць, то й античний — від Olimp-ij-os, наприклад: Олімпія була важливим суспільним і релігійним центром, і в її храмах олімпійці, які просили допомоги богів, отримували цінні дари Vd 2008 21 74. Греки також вважали, що це особлива страва, тому майбутніх олімпійців напували бульйоном Sav su TV 2009 53 36.

Це значення «учасник олімпіади, особливо переможець» — непорозуміння. Розважливі греки розрізняли olýmpios і olýmpio-nikēs, тобто переможець Олімпійських ігор; пор. Nikē — богиня перемоги, Nikandras — «чоловік перемоги», Nikiforas — «той, хто несе перемогу», Nikodemas — «переможець народу» (скорочення всіх трьох — Nikas). Олімпіонік уже вживав історик спорту В. Сауліс: 776 року до н. е. ігри вже визнавалися в усій Греції, імена переможців Олімпійських ігор — олімпіоніків — вигравіювали на мармурових колонах, установлених на берегах річки Алфей AtM 1981 8. Олімпіонік — «переможець Олімпійських ігор в Олімпії» OD 1984 276, у тексті — 180, 205, але також переможець олімпіади 167. Олімпіонік зі значенням «у стародавній Греції — переможець Олімпійських ігор» з’явився також у TŽŽ 1985. STŽ 1996 погоджується: «Так можна називати і переможця сучасних Олімпійських ігор». STŽ 2002 іде ще далі: «Іноді так називають і переможця сучасних Олімпійських

136

Jonas Klimavičius | Iš sporto terminijos istorijos: antikizmai...

ігор». Це слово також уживають, наприклад: Наші олімпіоніки OS 2000 142. Теоретик та історик спорту Йонас Жилінскас уживав навіть форму олімпіоні́ка TMtr 1984 4 P16.

З УСПАДКОВАНИХ АНТИКІЗМІВ ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ

Деякі антикізми цієї галузі перейшли до пізніших епох і дійшли до найновіших часів.

Слово атлет ще в давнину мало два значення: 1. «до 500 р. до н. е. у стародавній Греції — кожен учасник спортивних змагань (gymnic), перегонів на колісницях (hippic) і конкурсів (music)»; 2. «від 500 р. до н. е. — особа, яка довго цілеспрямовано готувалася до змагань і брала в них участь» STŽ 2002. У повісті Я. Парандовського атлет трапляється рідко OD 1984 88, 97, 169, 233; найчастіше вжито литовське змагальник 4, 17, 22, 41, 78, 112, 148, 150, 156, 167, 174, 226, 231, 247, 249, 264–267, 269, 270 або рідше спортсмен 7. Нині атлет — це не лише 4. «<...> спортсмен, який постійно бере участь у змаганнях», а й 3. «силач, <...>» STŽ 2002. Від античної атлетики STŽ 2002 сучасна атлетика — 2. «один із найдавніших і основних видів спорту, що охоплює ходьбу, біг, стрибки, метання та багатоборства»; 3. «система фізичних вправ, що розвивають силу, витривалість, швидкість та інші якості», навіть 6. «організована діяльність тренованих людей у змаганнях» STŽ 2002, відрізняється не лише різноманіттям видів — оздоровча, інакше рекреаційна, та розвивальна, інакше кондиційна: оздоровча, військова й найширша спортивна — масова та представницька, легка та важка STŽ 2002, — але й певною невизначеністю. Тому значення понять сучасного спорту та атлетики, спортсмена й атлета у вжитку чітко не розмежовані.

У деяких антикізмів легкої атлетики відрізняються не лише давні й сучасні значення, а змінилася й уся мікросистема. Яскравий приклад — гімнастика — 1. «у стародавній Греції — спорт, сукупність фізичних вправ, фізичне виховання в широкому сенсі», — грецька гімнастика — 1. «у стародавній Греції — усі види фізичних вправ, які виконували, знявши звичайний повсякденний одяг; вправи для здоров’я і поліпшення самопочуття, а також спортивні, змагальні вправи, <...>»; 2. «від IV ст. до н. е. Δ — виховання через тіло, яке разом із художнім вихованням давало вільним чоловікам і жінкам початки базової освіти», антична гімнастика — «комплекс фізичних вправ, використовуваний у системі виховання стародавніх Греції та Риму. Δ складалася з палестрики [фізичних вправ — основних (різні види бігу, метання, боротьба, кулачний бій), військових, спеціальних (верхова їзда, керування колісницею, плавання та сферистика, тобто різні ігри з м’ячем)], орхестрики (вправи з акробатики та хореографії,

Terminologija | 2009 | 16

137

«що розвивають насамперед граційність рухів, спритність і ігри» та гімнастика 2. «У Європі — вид фізичних вправ зі знаряддями, на приладах або без них» — шведська (педагогічна, військова, медична, або лікувальна, та естетична), німецька й чеська сокольська (система фізичного виховання чеських соколів) гімнастика, спортивна й художня (виразна) гімнастика, 3. «засіб фізичного виховання — система спеціальних фізичних вправ, що зміцнює здоров’я людини та розвиває фізичну підготовленість» — оздоровча й розвивальна гімнастика, а також лікувальна та гігієнічна, компенсаторна й коригувальна гімнастика, професійна гімнастика, гімнастика йоги тощо. STŽ 2002. Ще більше відрізняється гімнасіон — «будівля школи у стародавній Греції, при якій був облаштований майданчик-дворик для вправ, ігор, атлетики, згодом — закритий спортивний заклад із приміщеннями для купання й умивання. Юнаки там займалися оголеними (гр. gymnoi) або мало одягненими, <...>. – – – зі спортивних шкіл почали перетворюватися на школи гігієни й оздоровлення, духовного виховання ефебів [це тому, що «освічені люди засуджували надмірне поклоніння спорту» AntŽ 1998 161]. В афінських Δ практикували гімнастику, вивчали політику, філософію, літературу. Δ було місцем інтелектуальної та фізичної діяльності громадян стародавньої Греції» STŽ 2002 (безпідставно й без потреби модернізована форма — гімназія STŽ 1996, мабуть, надмірно точна форма гімнасіяс AntŽ 1998, SenGrk 2007 237 — має бути гімнасіон). Олімпійський гімнасіон — «відкритий простір, оточений колонами, найважливішою частиною якого був портик (відкрита галерея) завдовжки 219,5 м і завширшки 11,3 м. Тут було позначено доріжку, рівну класичній олімпійській дистанції (одному стадію) в Олімпії. <...>. <...>» STŽ 2002, а нині гімназія 2. «середня загальноосвітня школа, зазвичай готує учнів до навчання у вищому навчальному закладі» TŽŽ 2001. Гімнопедія — «свято Аполлона у Спарті, щорічний фестиваль стародавніх греків, під час якого оголені юнаки танцювали й виконували гімнастичні вправи» STŽ 2002 — зовсім не мало продовження в європейській культурі. Гімнаст — 1. «В античності — викладач гімнасіону найвищої кваліфікації, спортивний тренер-педагог і лікар, який мав спеціальні знання з анатомії, психології, а також знання про лікування хвороб», 2. «керівник, тренер з підготовки античних атлетів до спортивних ігор. Δ головною функцією було складання програми підготовки атлетів до ігор», а нині — 3. «спортсмен із художньої або спортивної гімнастики, який постійно бере участь у змаганнях» STŽ 2002 [так само не керівниками були античні панкратіаст — «спортсмен із панкратіону» STŽ 2002, «учасник кулачних боїв у стародавній Греції» TŽŽ 136, OD 1984 67, пельтаст «легкоозброєний воїн стародавніх грецьких і елліністичних держав зі шкіряним щитом (пельта) і списом» TŽŽ 2001, геліаст «стар.

138

Jonas Klimavičius | Iš sporto terminijos istorijos: antikizmai…

Atėnų helijėjos narys“ (: helijėja „sen. Atėnų prisiekusiųjų teismas“) TŽŽ 2001, bet skiriasi eklezias – 1. „Atėnų eklezijos narys; <...>“ (: eklezija „sen. Graikijos poliuose – tautos susirinkimas; <...>“, eklesija AntŽ 1998, SenGrK 2007 68), nors 2.* „bažnyčios tarnas, dvasininkas“ TŽŽ 2001, o krikščionių Eklez iastas VLE V 2004, XV 2009 (ne Ekl esiastas ŠR II 1991 585, ŠR 1998 1008 – kaip ir ne Jerusalė, nes tai nėra graikiški istorizmai, o ir dabarties gyvenimo žodžiai) – „Mokytojas“: „Mokytojo (Koheleto, Pamokslininko, Ekleziasto) knyga (hebr. qōhēlēt, gr. ekklēsiastēs, lot. ecclesiastes) pagal hebrajišką ir graikišką pavadinimą siejama su bendruomenės ar susirinkimo vadovu <...>“ ŠR 1999 708]. Dar buvo gimn z iarchas „gimnaziono vadovas – <...>“ STŽ 2002, bet nei šiuolaikiško gimnasto, t. y. „gimnastikuotojo“, nei gimnasisto, t. y. „gimnasiono mokinio“ nebuvo (suši u laikinta leksika yra g i m n a s t ų stadiono aikštė AkmIL 1962: 60). Šitas antikinių ir šiuolaikinių reikšmių ir mikrosistemų skyrimasis vargu leistų į šiuolaikinę mikrosistemą sklandžiai įsiterpti antikinės motyvacijos, bet modernaus turinio terminui, kurį 1962 m. sukūrė olandų mokslininkas K. Riksdorpas, – gimnologija „savarankiška sporto mokslo sritis, anatominiu, biomechaniniu, fiziologiniu, psichologiniu, sociologiniu požiūriu nagrinėjanti fizinius pratimus ir jų taikymą, turinti didaktinę-edukologinę, taip pat filosofinę-antropologinę prigimtį“ STŽ 2002 – aiškesnė būtų gimnastikologija.

Мабуть, найяскравішим і найзначущішим серед успадкованих антикізмів є стадіон. Однак пояснення походження, змісту та змін значення цього слова (терміна!) слід починати з неуспадкованого антикізму — історизму стадій. Насамперед треба добре зрозуміти, що стадіон походить від стадію, а стадій спочатку був не спортивним (атлетичним) терміном, а назвою одиниці вимірювання. І виник він у Вавилоні, а в Греції лише широко поширився. Тому слід відкинути міфічне пояснення, ніби стадій — це 600 футів героя Геракла, засновника Олімпійських ігор, тобто 192,27 м. Але ж це менше, ніж звичайні вавилонські 600 футів (194 м або 195 м), не кажучи вже про асирійсько-халдейсько-перський стадій (230,4 м) і навіть про стадій самих греків-іонійців — стадій — 210 м? А чому ж божественний стадій Пітія (тобто Аполлона) такий по-людському маленький — лише 165 м? Тож найкраще залишити всю міфіку коливань величини стадію (нібито грецький стадій — 1000 м — кілометр) і повернутися до правдоподібнішого пояснення: «стадій — це відстань, яку проходить людина, поки з-за обрію не з’явиться весь сонячний диск» STŽ 2002 (тут різниця довжини залежить від швидкості ходьби). Від гр. σταδίου — певного «мірила довжини» — походить…

Terminologija | 2009 | 16

139

повідно виникли значення «біг на стадій» у змаганнях і спеціально облаштована «бігова доріжка», а згодом — навіть «бігові змагання»; коли ж пізніше на цих доріжках відбувалися й інші змагання, а це «місце змагань» підковоподібно оточили не лише місцем для стояння глядачів, а й лавами для сидіння, йшлося вже про значення «спортивна споруда». Значення «часовий проміжок, фаза — стадія» є найвіддаленішим. Коли запозичене з грецької лат. stadium перейшло до романських мов — італ. stadio, ісп. estadio, франц. stade, — значення «стадій», «стадіон» і «стадія» ще не розмежувалися на окремі, хоч і подібні, лексеми. І запозичене із середньофранцузької англ. stadium теж має три значення. Але в пізніший цивілізаційний період і у віддаленішій частині Європи вони розмежувалися: нім. Stadion – stadionas і стадій, а Stadium – стадія; пол. stadion – стадіон і стадій, а stadium – стадія. Стадія зафіксована вже в SNŽŽ 1907 — «ступінь, проміжок, час»; SNŽŽ 1924 — «ступінь, проміжок у чиємусь розвитку або розгортанні»; TŽŽ 1936 — «певний відрізок часу або ступінь у розвитку події чи речі». Однак тут не знаходимо стадіо, тут є лише стадіон — і 1. «у Стародавній Греції міра довжини = 150–190 м», і 2. «у Стародавній Греції майданчик для бігових змагань» TŽŽ 1936. Подібно й у перекладному AntŽ 1998: стадіон, стадій (гр. stadion) — «постійна траса, призначена насамперед для бігу на короткі дистанції; споруда для такого бігу (критий біговий манеж); шлях для перегонів на колісницях; споруда для інших видів спорту. <...>. Як міра довжини шляху стадій був дуже практичним; непрактичним було лише те, що грецькі стадії, або стадіони, були неоднаковими: їхня довжина коливалася <...>». І в перекладній західній загальній історії: «Геракл <....> відмірює дистанцію в стадіон — 192 м. Так народжується перше змагання: біг на стадіон, до якого з часом, <...>, додався подвійний стадіон» (Ist III 1995 268). Навіть сьогодні фахівчиня з класичної філології пише: «Як назва бігової доріжки й місця змагань загалом слово стадіон (точнішою формою було б стадій) прийшло й до нас» (SenGrK 2007: 240). Прийшло, але не безпосередньо з давньогрецької, а через мови-посередниці, порівняно недавно. Нормування лексики літературної мови за зразком давньогрецької тут було б лише незграбним викривленням реальних процесів запозичення. Спортивні журналісти й історики часом замість стадію підсовують слово стадія: <...> міфологічний Геракл, відмірявши шістсот футів, назвав дистанцію с т а д і я Miunch 1974 69. Це Кореб, кухар з Еліди, який переміг у бігу на 1 с т а д і й (192,27 м) AtM 1981 8. І навіть якийсь укладач словника: стадіо — 5) іст. стадія (міра довжини) ItLjeŽ 1993. Не годиться й форма стадіус KmT 1987 9 3.

Стадіон невіддільний від стадію, однак ширший за нього: «У V ст. до н. е. дельфійці облаштували стадіон <...>. На ньому відбувалися не лише атлетичні, а й музич

140

Jonas Klimavičius | Iš sporto terminijos istorijos: antikizmai...

змагання співців та співаків, ставилися театральні вистави» (SenGrK 2007 220). Тому не видається безглуздим і дуже рідкісне спортивний стадіон MCzMA 1997 281.

Успадкований антиквізм — також іподром – 1. «довга овальна доріжка (в Олімпії — 770 м) для перегонів колісниць і вершників на античних іграх» STŽ 2002. Близьким за семантикою («бігова доріжка») є неуспадкований антиквізм парадром – «відкрита бігова доріжка зі стартовою (початковою) та фінішною лініями на античних спортивних іграх» STŽ 2002. Гоплітодром OD 1984 257 — зовсім інше: «біг гопліта (воїна зі шоломом і щитом, спочатку також із поножами)» OD 1984 275. Третій різновид — гемеродром OD 1984 251 — «давньогрецький бігун, посланець» TŽŽ 1936, який біг цілий день (: гр. hēmera «день»). Є сумнівні приклади, як-от гр. σταδιοδρόμος — «учасник змагань із бігу» GrLieŽ 1979 і стадіодром — «давньогрецька бігова доріжка завдовжки в 1 стадій» STŽ 2002.

ІСТОРИЗМИ АНТИЧНОЇ АТЛЕТИКИ

Безперечно, основним поняттям грецької атлетики, що походить із самої еллінської душі, є agōnas (гр. agōn): «Греки славилися любов’ю до агонів (ἀφῶν) — найрізноманітніших змагань. Драматурги змагалися за найкращу трагедію чи комедію, відбувалися конкурси поетів, музикантів, художників, скульпторів, декламаторів епосу, танцюристів, хорів. Відомі змагання різних ремісників. Дуже частими й популярними були спортивні змагання. Чотири спортивні змагання були панеллінськими, у них могли брати участь усі греки, де б вони не жили. – – – Агоністичний грецький темперамент був важливим чинником динаміки культурного прогресу» (SenGrK 2007 11). Елліни, поділені на племена, області й поліси (римською — греки), були об’єднані лише спільними богами та заходами для їх ушанування й проведення культових обрядів — Амфіктіонії — «релігійні союзи племен або полісів», яким були властиві «спільні жертвопринесення, храми та захист їхніх скарбів», а згодом — також обговорення спільної політики (SenGrK 2007: 154), а також загальнонаціональні ігри усіх греків (панеллінів) AntŽ 1998 з культовою основою [в Аттиці — ще й Сінойкії — свято громадянського миру на згадку про Тесея, царя, який об’єднав 12 громад у державу (SenGrK 2007: 156)]. Нині їх неточно й анахронічно називають іграми за аналогією з римськими ludi (наприклад, ludi Romani, хоча й agon Capitolinius). «Греки називали їх не іграми, а агонами, тобто змаганнями» (AntŽ 1998) і розрізняли: змагання атлетів — ἀγῶνες γυμνικοί та кінні змагання — ἀγῶνες ἱππικοί SenGrK 2007 239. У TŽŽ 1936 агони — «змагання на Олімпійських іграх», агонист — «змагальник, борець, атлет»,—

Terminologija | 2009 | 16

141

агоністика — «гімнастичні вправи й мистецтво атлетики», агонарха — «керівник гімнастичних ігор». Тут ще дуже бракує точності й повноти. Фахівці пояснюють ширше, загальніше: агон — «змагання, дух суперництва, схильність змагатися, властива давнім грекам і заохочувана в Давньому Римі. <...>» AntŽ 1998. Тут розрізняють спортивний і духовно-мистецький агон. З останнім пов’язані й назви виконавців античної драми: протагоніст, девтерагоніст і тритагоніст AntŽ 1998 21. Навіть у філософії агон мав значення. У STŽ 1996 і 2002 для агона наведено загальне значення — 1. «змагання давніх греків у різних сферах життя. Влаштовувалися конкурси музики, поезії, образотворчого мистецтва, скульптури, філософії, ораторського мистецтва, мистецтва, навіть краси немовлят, де тілесні й духовні цінності ставилися вище за походження та багатство», а також спеціальне — 2. «вершина античної гімнастики — гімнастичні змагання всіх рівнів: від суперництва під час щоденних вправ до публічних змагань», а також 3. «змагання професійних атлетів». Подібним, але дещо інакшим чином розрізняються значення терміна агоністика — 1. «важлива риса давніх греків — нестримне прагнення (STŽ 2002: прагнення, способи й засоби) змагатися в різних сферах життя, домагаючись визнання, прославлення своєї діяльності, піднесення престижу рідного міста й особистого престижу», 2. «прагнення перемоги (досягнень) у спортивних або мистецьких змаганнях», 3. «фізичні вправи для підготовки до змагань, мета яких — гармонійно розвивати тіло та його частини» STŽ 1996 і 2002.]. У повісті Парандовського Диск Олімпії живий дух грецького агона б’є ключем, але слова агон немає... До речі, другою річчю, нібито (але лише нібито!) протилежною агону, точніше — такою, що його обмежувала, була дивовижна поміркованість греків, хоча вона була властивішою добі еллінізму — зрілості духу й культури.

Розмірковуючи про грецьку агоністику, не вважаємо вдалим нерозрізнення спортивного й мистецького агона. Музичні змагання SenGrĮ 1955 175, змагання митців SenGrĮ 2007 157, змагання музикантів (флейтистів, кіфаристів) і співаків SenGrĮ 2007 157 ще не так ріже слух [нині в таких випадках звичнішим є новотвір Йонаса Балвочюса-Геручіса (1842–1915) varžytuvės LKŽ XVIII 1997, хоча його ще не знаходимо в DŽ 1993], але рапсоди змагалися, переможці музичних змагань SenGrĮ 2007 157 віддають спортивним запалом і запеклістю (до речі, як радянські змагання доярок або сучасні хорові війни)... Неточно вживається слово переможець: переможець першого місця, хоча здобувач другого місця SenGrĮ 2007 157. Місце не перемагають, а здобувають, тож тут має бути здобувач. До речі, цього терміна немає

142

Jonas Klimavičius | Iš sporto terminijos istorijos: antikizmai...

у STŽ 1996 і 2002, натомість є лише переможець, хоча в його тлумаченні сказано: «переможець спортивної боротьби або змагань». Перемогти можна суперника або в змаганнях. На завершення розмови про агон, агоніста й агоністику слід сказати: щоб не плутати грецькі поняття з лише подібними до них поняттями пізніших часів і сучасності — змагання, суперництво, суперник (навіть торги й аукціон), вікторина, конкурс, конкурент, конкуренція, конкурентоспроможний — краще вживати ці грецькі запозичення, а не якісь нібито відповідники українською.

Дуже важливою постаттю грецьких агонів був елланодик: «Принісши кабана в жертву біля вівтаря Зевса Горкія, елланодики (Ἑλλανοδίκαι) або елленодики (Ἑλληνοδίκαι), тобто судді, названі суддями еллінів, присягали судити чесно» (SenGrK 2007: 246). Точніше, це «судді й розпорядники (елланодики)» LTE VIII 1981: 316 (або навіть навпаки — «давньогрецькі розпорядники змагань і судді» LE VIII 1956) — «наглядачі й розпорядники Олімпійських та Немейських ігор — судді змагань. – – Δ права й обов’язки: перевіряти обов’язкову десятимісячну підготовку атлетів до ігор у їхньому рідному місті; керувати підготовкою атлетів і наглядати за нею за 30 днів до змагань на іграх у гімнасії Еліди; визначати придатність атлета до участі в іграх (атлет мав бути вільним громадянином Греції, народженим у шлюбі, не вчиняти негідних учинків); наглядати за побутовим режимом атлетів (...); <...>; приймати присягу атлетів; <...>» (STŽ 2002). Їхню значущість і гідність підкреслював також зовнішній вигляд: «Під час змагань вони вбиралися в пурпуровий одяг, на голову клали лавровий вінок» (STŽ 2002). Коли вживалася російсько-візантійська форма Елада, використовувалася форма еланодики Šv 1975 4 13. У повісті Я. Парандовського послідовно вжито форму елланодики OD 1984 16, 29, 42, 47, 57, 78, 81, 112, 150, 174, 187, 218, 224, 234, 268.

Graikų atletinį visapusiškumą gerai rodo pentatlonas. Fiksuotas jau TŽŽ 1936. Pentatlonas Ist III 1995 268 – „penkiakovė: šuolis į tolį, bėgimas [1 stadijo], ieties ir disko metimas, imtynės [dviejų geriausių]“ AntŽ 1998 – turi tam tikrą tąsą šiuolaikiniame sporte (tik labai pasikeitusios rungtys – jojimas, fechtavimasis, šaudymas, plaukimas, bėgimo krosas; visai neseniai imta dar keisti – šaudymą jungti su bėgimu), bet ne iki galo nusistovėjusi terminų mikrosistema: angl. pentathlon ir modern pentathlon, vok. (klassis-cher) Fünfkampf ir moderner Fünfkampf, rus. пентатлон и современное пятиборье STŽ 2002. Lietuviškai ir sporte, ir antikinėje literatūroje neretai neskiriama pentatlonas (penkiakovė) AtM 1981 8, penkiakovė ↗ pentatlonas AntŽ 1998 ir penkiakovė (pentathlon) AntŽ 1998 471, pentatlonas, kitaip klasikinė penkiakovė STŽ 1996, pentatlonas, kitaip antikinė penkiakovė STŽ

Terminologija | 2009 | 16

143

2002. У текстовому вжитку таке змішування недоречне, наприклад, у повісті Я. Парандовського (OD 1984): п’ятиборство 44, п’ятиборець 21, 65, далі пентатлон 68, 104, знову п’ятиборство 108, 203, а наприкінці пентатлон 206, 207, 219, 225, 230, 265. У поясненнях — пентатлон, або п’ятиборство 277. Нам важко вдосконалити власну не зовсім струнку мікросистему: по-перше, вона мала б бути міжнародно адекватною, але й мікросистеми інших мов різняться, а наші внутрішні чинники тягнуть у протилежні боки — можна було б і так: просто пара слів із різними значеннями пентатлон і п’ятиборство (пор. біатлон і двоборство, триатлон і триборство, квадратлон і чотириборство), або інакше — античне п’ятиборство і сучасне п’ятиборство, проте є й інше сучасне — легкоатлетичне п’ятиборство: жіноче (хоча частіше вже семиборство) і чоловіче (хоча важливіше десятиборство). Замінювати пентатлон українським словом немає сенсу, адже вже існує ціла серія на -атлон — біатлон, триатлон (і ультратриатлон), квадратлон STŽ 2002. І ніяк уже з пентатлону не вийде пентатлас SenGrK 2007 239, бо ця серія — не грецька, а новітніх мов (лише з грецького мовного матеріалу!) — цього не дозволить (тиск системи).

Дуже характерним антикізмом є панкратіон Ist 1995 268 — «античний вид спорту — поєднання кулачного бою та боротьби; поєдинок атлетів із застосуванням ударів кулаками, ногами, ліктями, скручування суглобів рук і ніг та інших прийомів» STŽ 2002, «водночас боротьба й кулачний бій» AntŽ 1998. Неточно панкратія (лат.) — «давньогрецький кулачний бій» TŽŽ 1936, панкратіяс OD 1984 25, 64, 158, 250, 265 — «вид змагань, що поєднує боротьбу й кулачний бій» OD 1984 277, «синтез боксу та боротьби» OD 1984 256, «суміш боротьби й кулачного бою» OD 1984 56, SenGrK 2007 242. Серед такого звичного литуанізування грецьких запозичень — амфітріон, булевтеріон, ембріон, енхіридіон, гіпаріон, синедріон,... вирізняється заміною закінчення -ion на -ijas слово ganglijas (як рос. ганглий, хоча польськ. ganglion, нім. Ganglion, ischias (як рос. ишиас, нім. Ischias, польськ. ischias). Звичне лит. панкратіон (як рос. панкратион, польськ. pankration / pankration, нім. Pankration), тоді як зусилля фахівців із класичної філології не збігаються з тенденцією норм. Атлет панкратіону — Панкратіону панкратіаст STŽ 2002, OD 1984 67, 261, 277 (а не pankratistas OS 2000 43).

Грецька двобійна боротьба кулачний бій – punching – Faustkampf – кулачный бой STŽ 2002 тепер відома без грецької назви. У перекладі повісті Я. Парандовського — кулачниця OD 1984 158, 256, 265, 270, кулачник OD 1984 57, 67, 255, 263, навіть бокс OD 1984 256, боксер OD 1984 265. Боксбокс нових часів усе ж не такий кривавий.

144 Jonas Klimavičius | Iš sporto terminijos istorijos: antikizmai...

Не мають грецької назви й ще давніша грецька боротьба — 1. «вид двобою на Олімпійських іграх (від 708 р. до н. е.). – – – перемагав борець, який тричі кидав суперника на землю» STŽ 2002. Греко-римська, інакше класична боротьба, яку почали культивувати у XVIII ст., спочатку називали французькою боротьбою STŽ 2002; вона значно віддалилася від грецької (боротьба також у партері).

Варто згадати стадіоніка — «переможця змагання з бігу на один стадій (в Олімпії — 192,24 м)» STŽ 2002 — олімпіонік.

На XIV Олімпійських іграх (724 р. до н. е.) з’явився діаул — «вид бігових змагань на давньогрецьких Олімпійських іграх — біг доріжкою туди й назад на 2 стадії (384,54 м); подвійний біг» STŽ 2002. Знаючи, що під час бігу на 1 стадій безперервно звучав авлос, назва подвійного бігу діаул стає зрозумілою. Ще через 4 роки дистанції почали подовжуватися, однак обходилися одним словом доліхос — «вид бігових змагань на давньогрецьких Олімпійських іграх — біг на 8, згодом 10, ще згодом 12 і зрештою 24 стадії (близько 4600 м); біг на довгу дистанцію» STŽ 2002, також OD 1984 248. Варіант долікодром, тобто біг на 24 стадії (4714,5 м) AtM 1981 8, OS 2000 38, можливо, також правильний, тільки мав би бути доліходром.

Важливим не лише для історії легкої атлетики, а й усієї грецької культури є палестра (<παλη — «боротьба» SenGrK 2007 237) — 1. «гімнастична школа в Стародавній Греції» (до речі, 2. «у Речі Посполитій до XVIII ст. так називали адвокатуру», а пелестрант — «назва адвоката в Речі Посполитій до XVI-II ст.»), палестрика — «мистецтво боротьби й гімнастики», палестрит — «борець, гімнаст» TŽŽ 1936, палестра — 1. «оточений портиками (...) майданчик для фізичних вправ (...), боротьби та кулачного бою», 2. «школа в Стародавній Греції, де хлопчики віком 12–13 років навчалися боротьби, кулачного бою, гімнастики й танцювального мистецтва»; 3. «спортивна споруда <...> в Олімпії — будівля в центрі гімнасіону (66X66 м), у якій були різні приміщення для фізичних вправ, ігор із м’ячем, гігієнічних процедур і лазні» STŽ 2002. Коротко: «гімнасіоном називають весь комплекс споруд, а палестра — спортивний майданчик» (SenGrK 2007 237).

Із палестри невіддільний її тренер пайдотриб SenGrK 2007 183, який «навчав хлопчиків традиційних видів п’ятиборства: <...>. Кулачний бій і панкратіяс (...) включали до тренувальної програми пізніше, коли хлопці досягали юнацького віку» SenGrK 2007 178–179 (не педотриб OS 2000 31).

Terminologija | 2009 | 16

145

МОДЕРНІЗМИ СПОРТИВНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ — АНАХРОНІЗМИ

Історизми відображають достовірність минулої епохи, але її спотворюють анахронізми — у цьому випадку це терміни сучасного спорту, вживані, коли йдеться про античну атлетику, замість слів, що існували тоді.

Найсправжнісінький анахронізм — це відсутній у давніх греків і неіснуючий тоді спорт («систематичне фізичне виховання тіла» STŽŽ 1923). Ось atletas — «учасник змагань у давнину» TŽŽ 1936 (нечітко — «дуже сильна, міцна людина» SNŽŽ 1907), гімнасти на Олімпійських іграх Aistis 1991 164, гімнастичні й атлетичні вправи SenGrk 1955 175, але в повісті Я. Парандовського — спорт OD 1984 265, 267, а також спортивне життя Греції OD 1984 261. Пишуть: «Греки вигадали і с п о р т и в н і змагання» (SenI 1995: 6), але тут же зазначається, що слово атлетика походить із грецької мови. У словнику античності є лише атлет — «чоловік, який прагне здобути нагороду за боротьбу»; статті про гімнастику немає, є лише спорт. У цій статті йдеться про візничих, бігунів, борців, п’ятиборство (pentathlon), кулачний бій, панкратій; сказано, що «ці змагання називалися гімнастикою (...)» AntŽ 1998, хоча сама стаття спорт починається так: «Слово походить від середньовічного лат. слова disportus — рознесення, розсіювання. Поширилося через англійську мову». І ось його вживають навіть замість грецької гімнастики. У підручнику Далії Діліте Культура Стародавньої Греції є розділ Спорт SenGrK 2007 237–244, хоча в ньому є також змагання атлетів (на противагу змаганням коней), атлетичні змагання, атлетика SenGrK 2007 239, 243. Згадуються змагання атлетів у мікенській культурі OS 2000 19 і агони, агоністика OS 2000 19, але це — спорт античності OS 2000 16. Стаття про спорт у STŽ 2002 починається з Гомера (і навіть із Єгипту 2050 р. до н. е.), але жодного античного спорту не існувало. Лат. gymnicus перекладають як гімнастичний, спортивний; lūdī gymnici — спортивні ігри LoLietŽ 2007. Значення англійського іменника sport та їхня численність і різноманітність вражають: 1) спорт; риболовля: полювання; спортивні ігри; перегони (athletic sports — атлетика), 2) мн. спортивні змагання; 3) розм. спортсмен, 4) розм. класний хлопець, людина, 10) розм. уболівальник і 5) розвага, веселощі: гра; жарт; 7) амер. гравець, 8) розм. чепурун, франт, але також 6) «об’єкт насмішок», навіть 9) біол. «варіант, підвид, відхилення від нормального типу» (дієсл. sport — 1) грати-

¹ Це значення, найбільш віддалене від системи, у литовській мові або не вважають окремим значенням, а вже вважають омонімом — спорт² — біол. «соматична мутація рослин, <...>, властива гібридним сіянцям плодових дерев» TŽŽ 1985 і 2001 (також омонім у TŽŽ 1969), або ж у термінографії це спорт замінюють яснішим терміном — спорт — соматична мутація AugBioŽ 1998, або ж слововживання має сумніви: спорт — спорт, мутація ŽŪŽ 1971, ALŽŪTŽ 1977. Сорт <...> з часом змінюється. <...>. Зміни, що виникають у довгих або додаткових точках росту, називають «бруньковим спортом» або бруньковою мутацією MS 1975 12 6.

146

Jonas Klimavičius | Iš sporto term inijos istorijos: antikizmai...

ти, розважатися, 2) займатися спортом, 3) жартувати; 4) носити; демонструвати, показувати та 5) біол. «відхилятися від нормального типу»), а також sportsman — 1) спортсмен; мисливець; рибалка; учасник перегонів; вершник і 2) «чесна, порядна людина» (тобто добропорядна людина, праведник) ALKŽ 1975. Отже, англ. sport належить до тих інтернаціональних слів, які називають хибними друзями перекладача (оманніми перекладача). Це зафіксовано у відповідному англо-російському словнику (АПиРАС «ЛДП» 1969). Ця оманливість настільки разюча, що, мабуть, від несподіванки ніхто й не помиляється. Вона може допомогти й зрозуміти походження слова. Спираючись на статтю Г. Сатирова в журналі Физическая культура в школе (1959, № 7), пояснення походження слова спорт опублікував Йонас Жилінскас. На відміну від пруссаків та австрійців, відомих муштрою й дресируванням солдатів (для парадів), і від німців та шведів, відомих гімнастикою, англійці, які плекали флот, «широко практикували ігри та розваги просто неба», що називалися disports, а англ. desport було запозичене зі старофранц. desport (Žilinskas 1959: 3). Трохи пізніше подібне пояснення було наведено і в LE XXVIII 1963, із додаванням, що старофранц. desport походить від пізньолат. disportare. У середньоанглійській лексикографії disport вважають запозиченням із середньофранц. desport, утвореного від дієслова desporter < des- + porter «нести» (Webster’s Dictionary Unabridged 1981). Середньо- (або старо-) французьке desporter «віднести» → «закінчити роботу», а desport «кінець роботи» → «дозвілля» → «розваги, ігри». Англійці, які люблять короткість, попри первісну будову запозичення, прочитали його, розклавши на частини, і скоротили: з dis-port утворили sport (хоча збереглося й заст. disport — 1. розвага; 2. веселитися, розважатися ALKŽ 1975). А вже 1828 року англ. sport стало зворотним запозиченням — франц. sport (Robert 1993).

Анахронізм на Олімпійських іграх — англійське тренер, а також тренування, тренувати. У повісті Я. Парандовського є вправлятися OD 1984 25, 64, 82, 94, 95, 112 (адже англ. train і означає «вправляти» mankštinti), рідше виконувати вправи 89, дуже часто — вправи 10, 22, 31, 37, 41, 47, 50, 57, 59, 60, 71, 74, 87, 107, 172, 175, 207, 210, 262 (іноді вправи 89), наприклад: відбути вправи 19, 172, відпрацювати вправи 88, робити вправи 93, але також тренування 264, і змішано: Крім загальних в п р а в він мав ще й власні т р е н у в а н н я, <...> 76. Анахронічне англійське запозичення є і в слові «тренуватися»: Тренувалися в гімнасіях і палестрах (палайстрах) SenGrK 2007 237. Однак у повісті Я. Парандовського є і справжня грецька назва того, хто допомагав робити вправи, — алейпт: Дехто мав рабів або старих атлетів, які служили їм т р е н е р а м и. Отже, вони були а л е й п т а м и, масажистами й усіх вражали своїм мистецтвом. <...>. Юнаки не обходилися без них; алейпти були їм водночас і опікунами, <...> OD 1984 23. Але почнімо з тренера:

Terminologija | 2009 | 16

147

Неподалік зазвичай прогулювалися або сиділи на лавках старі атлети, чекаючи, поки хтось найме їх тренерами 17. Так і виходить — це автентичний алейпт 104, 191, 256, а це анахронічний тренер 48, 67, 191, 226, 261.

У STŽ 1996 і 2002 подано латинізовану форму аліптіс.

Коли автентична грецька назва невідома, краще вживати наявну литовську (утворену шляхом неологізації), а не анахронічне англійське слово. Невідомо чому в повісті Я. Парандовського так непослідовно — англійський старт OD 1984 29–31, 183, 184, 187, 212, хоча фініш 28, 30, 31, 51, 184, 185, 215, 258, наприклад: від старту до фінішу 156, 248, між стартом і фінішем 249.

Чому латинський герольд 9, 30, 36, 59, 182, 188, 191, 196, 213, 247, 251, 256, а не литовське оповісник?

Чому грецькі галтери OD 1984 38 перетворюються на німецьке слово гантелі (гр. haltéres, лат. manipuli) — «їх розгойдували в руках, виконуючи стрибок у довжину; звідси походить назва гр. Δ (пор. hallesthai — виконувати стрибок)» AntŽ 1998, а також AtM 1981 9.

«Дуже грецькою, специфічною рисою було те, що і тренування з усіх видів п’ятиборства, і змагання супроводжувалися грою на авлосі» (SenGrK 2007 242). В художньо змальованих Я. Парандовським Олімпійських іграх теж згадується «раб, який грав на авлосі для стрибунів, метальників диска та списа» (OD 1984 38). До речі, вільні, як і винахідниця авлоса Афіна, відмовилися від нього, бо від дуття обличчя перекошувалося... «Музикант найчастіше грав на так званому діавлосі (двох авлосах різного розміру)» (MuzEnc I 2000), з’єднаних одним мундштуком (їх називали також авлосами-близнюками — гр. δίδυμοι αὐλοί — SenGrK 2007 55). Дувач в авлос — авлет MuzEnc I 2000 через помилку перетворюється на алеут HŠv 1994 67, 142. Є тут і спонд а у л OD 1984 235, 239, 242, 244, першим компонентом подібний до слова спондофор — «служитель культу в Олімпії. Їх було троє. До їхніх обов’язків належало оголошення Олімпійських ігор» OD 1984 278 (: гр. spondē — «виливання вина богам», spondai — «договір про перемир’я» STŽ 2002), який водночас був і вісником олімпіади. У примітках до повісті Я. Парандовського та в STŽ 2002 не згадані спонд а у л чомусь дмуть у не авлос: спонд а у л и з флейтами OD 1984 235. Спонд а у л и почали дути у флейти 239. Спонд а у л и грали, не відриваючи флейт від губ 242. Перед спонд а у л и відсунули флейти від посинілих, розпухлих, мов дерево, губ 244. Так поруч з авлосом ні з того ні з сього виникає лексичний анахронізм флейта (італ. flauto, старофр. fleute — пор. лат. flatus — 1. дуття, подув LoLietŽ 2007). Крім флейти OD 1984 221, 239, 241 вживається лише флейтист 38, 244, 258, а не грецький авлет. Та сама авторка правильно пише: «Тепер у літературі авторів різних народів

148

Jonas Klimavičius | Iš sporto terminijos istorijos: antikizmai...

поширився необережний переклад, запропонований кимось, — флейта, але називати так авлос неправильно, бо він не має нічого спільного з флейтою» (SenGrK 2007: 55), але далі: IV ст. до н. е. Перікл ще додав змагання музикантів (флейтистів, кітаристів) і співаків SenGrK 2007 157. А AntŽ 1998 майже цілком відкидає авлос: авлос (гр. aulos) ↗ флейта, а флейта (гр. aulos, лат. tibia). В інших місцях замість авлета — навіть трубач OD 1984 253, Ist III 1995 268.

Слова сучасної доби не пасують до Античності — так не лише втрачається колорит, а й спотворюється історична дійсність.

ВИСНОВКИ

Історія спорту в Литві порівняно коротка, але історія литовської спортивної термінології охоплює всю систему понять світового спорту (від античних часів), її зміни та розвиток. Її не досліджували послідовно, хоча лише так можна зробити вагомий внесок і в її унормування, особливо актуальне в питаннях литовізації термінів (створення литовських відповідників) і пристосування форм до литовської мови. В унормуванні було чимало не лише коливань, а й збоїв, нехтування історичною достовірністю термінології та її викривлень. У словниках спортивних термінів (1959, 1996, 2002) їх стало менше, але ще потрібно докласти багато зусиль, особливо у сфері вживання.

Зафіксовані 1935 року Олімпійські ігри, які майже весь радянський період (і в спорті, і в історії) за російським лекалом називали олімпійськими іграми, знову стають — як і належить — Олімпійськими іграми, хоча помилки й досі трапляються. Досі спотикаються через нерозуміння граматики литовської мови. Успішно вживають Афінські чи Пекінські олімпійські ігри, але ще не цілком усвідомили, що називати Олімпійські ігри олімпійськими — це те саме, що називати їх афінськими (і справді рівнозначно піфійським) іграми (у багатьох інших мовах в обох випадках також уживають прикметники, а не родовий відмінок іменника).

Прикметник у сполученні сучасні олімпійські ігри цілком мотивований (пор. волоський горіх). Однак поряд із численними обґрунтованими словосполученнями з цим прикметником є чимало досить невизначених, надуманих і навіть порожніх, часто шаблонних висловів, зумовлених семантичним значенням.

Переважно під впливом російської мови олімпіада найчастіше вживається (іноді так і стверджують) не у значенні Олімпійських ігор (хоча в цьому значенні олімпіаду підтримують також спартакіада, універсіада,...), а в значенні «чотирирічний цикл ігор». Від олімпіади у найсучаснішому значенні — «шкільний науковий конкурс» — утворені і олімпіадний (а не олімпійський), і учасник олімпіади (а не олімпієць).

Спортивне олімпієць неправомірно виникло за рос. олимпи-ец, яке не змогли правильно зрозуміти: закономірно олимпи-ец: Олимпи-я (подібно й польськ.

Terminologija | 2009 | 16

149

olimpij-szyk: Olimpj-a, нім. Olympi-er: Olympi-a). Відірвані від Олімпії, вони ототожнюють себе з Олімпом... Учасник олімпіади — лише шкільного рівня? До речі, в інших мовах зазвичай уживають скромний вислів «учасник Олімпійських ігор» — англ. participant in Olympic Games, нім. Olympiakämpfer, Olympiateilnehmer.

Античний олімпіонік — «переможець Олімпійських ігор» — уже дозволений, а іноді й рекомендований також у значенні «переможець олімпійських ігор», але він і досі залишається таким, як у російській мові.

Слово гімнастика успадковане з грецької, але зміст поняття дуже змінився (так само і гімнаст), тим паче що грецький gymnasìonas і сучасна гімназія відрізняються. Стадіон змінився небагато, але його антична основа стадій — лише історизм. Іподром успадкований без особливих змін.

Мабуть, найвиразніші античні історизми — це агон (зафіксований уже 1936 року) і гелланодик; добре відомі також пентатлон, панкратіон та ін.

Неприйнятним явищем є термінологічні анахронізми, тобто вживання замість відомих історизмів термінів сучасного спорту (модернізмів) — англійського спорт замість античної атлетики і гімнастики, тренер замість алейпта тощо. Так спотворюється історична дійсність.

ЛІТЕРАТУРА І ДЖЕРЕЛА

Aistis J. 1991: Dievai ir smūtkeliai. Apie laiką ir žmones. Milfordo gatvės elegijos, Vilnius.

AkmL 1962: B. Brodskis, Akmeniniai istorijos lapai. Vertė A. Grikevičius. Vilnius.

ALKŽ 1975: Anglų-lietuvių kalbų žodynas. Sudarė A. Laučka, B. Piesarskas, E. Stasiulevičiūtė, Vilnius.

ALŽŪTŽ 1977: Anglų-lietuvių kalbų žemės ūkio terminų žodynas. Sudarė D. Čep onienė, R. Gelūnienė, J. Kazėnas, R. Kelbauskienė (ats. red.), Vilnius.

Augbiol 1998: Trumpas anglų-lietuvių ir lietuvių-anglų augalų biologijos terminų žodynas. Parengė O. Rupainienė. Vilnius.

AntŽ 1998: Antikos žodynas. Vert. R. Kumžienė, A. Tekorius, A. Trakymas, ats. red. D. Staskevičienė, Vilnius.

AtM 1981: V. Salius. Nuo Atėnų iki Maskvos. Vilnius.

Bitelinskis V. 1948: Rinktiniai raštai. Vert. Z. Kuzmickis, red. D. Urbas ir J. Galvydis, Kaunas.

BM ir RT 2000: V. Toporov. Baltų mitologijos ir ritualo tyrimai. Vert. E. Jakulis, Vilnius.

Drv d: Dienovidis (тижневик).

DŽ 1993: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. III pat. ir pap. leid., Vilnius.

GrEnL 1968: Greek-English Lexicon compiled by Henry George Liddell and Robert Scott. Oxford.

GrLŽ 1979: Graikų-lietuvių kalbų žodynas. Sudarė R. Mironas, Vilnius.

Hor 1977: Horacijus. Lyrika. Vert. H. Zabulis, red. Vald. Petrauskas, Vilnius.

HŠv 1994: D. Dilytė. Heladės šviesa. Vilnius.

Ist III 1995: Istorija 3. Vert. A. Nastopkaitė ir A. Merkytė, red. L. Patriubavičienė, Vilnius.

ItLŽ 1993: V. Petrauskas. Italy-lietuvių kalbų žodynas, Vilnius.

Jarmala A. 1974: Apie žodį stadionas. – Lietuvos pionierius 81.

Č. KalDS 1981: Č. Kalenda. Dorovės samprata. Red. T. Povilaitytė, Vilnius.

KB: Kultūros barai (журнал).

Klimavičius J. 1974: Dar kartą apie stadioną. – Lietuvos pionierius 91.

Klimavičius J. 1978: Kas turėtų rūpintis sporto kalba. – Kalba Vilnius 19, 4.

Klimavičius J. 1981: Įmantrumas – klaidos brolis. – Naujos knygos 9, 42–45.

KmT: Komjaunimo tiesa (газета).

150

Jonas Klimavičius | Iš sporto terminijos istorijos: antikizmai...

Kusa J. 1938: Sporto kalbos reikalu. – Gimtoji kalba 7. 97–99.

KV: Kalba Vilnius (тижневик).

LA: Lietuvos aidas (щоденна газета).

Labokas J. 1933: Apžvalga. – Gimtoji kalba 3. 45–46.

LE VIII 1956: Lietuvių enciklopedija 8. South Boston.

LE XXVIII 1963: Lietuvių enciklopedija 28. South Boston.

L ir M: Literatūra ir menas (тижневик).

LKŽ XVIII 1997: Lietuvių kalbos žodynas 18, Vilnius.

LoLiet 2007: K. Kuzavinis. Lotynų–lietuvių kalbų žodynas, Vilnius.

LP: Lietuvos pionierius (газета).

LTE VIII 1981: Lietuviškoji tarybinė enciklopedija 8, Vilnius.

LTV: Lietuvos televizija.

Luk 1975: Lukianas. Dievai, heteros, pranašai. Vert. L. Valkūnas, red. A. Kašinskaitė. Vilnius.

M: Mokslėvis (журнал).

MCzMA 1997: Maištingas Czesławo Miłoszo autoportretas. Pokalbiai su Aleksandru Fiutu, Vilnius.

MG: Mūsų gamta (журнал).

M ir G: Mokslas ir gyvenimas (журнал).

Miunch 1974: M. Barysas. Miunchenas, olimpinis ir kasdieniškas, Vilnius.

MK: Mūsų kalba (журнал).

MksIL: Mokslo Lietuva (газета).

Monr 1978: M. Barysas. Penki žiedai virš Monrealio, Vilnius.

MuzEnc I 2000: Muzikos enciklopedija 1, Vilnius.

MS: Mūsų sodai (журнал).

NieNe 1969: S. Markišas. Niekam nenusileisiu. Pasakojimai apie Erazmą Roterdamietį. Vert. M. Žilionienė, red. A. Kašinskaitė. Vilnius.

OCH 1998: Olimpinė chartija, Vilnius.

OD 1984: J. Parandovskis. Olimpijos diskas. Vert. D. Urbas, red. A. Gailius, Vilnius.

OP 2007: Olimpinė panorama 2 (žurnalas).

OS 2000: S. Stonkus. Olimpinis sportas. Olimpinės ir olimpinės žaidynės, Kaunas.

P: Pergalė (журнал).

V. PietRR 1973: V. Pietaris. Rinktiniai raštai, Vilnius.

R: Республіка (щоденна газета).

Robert 1993: Le Nouveau Petit Robert: Dictionnaire alphabétique et analogique de la langue française, Paris.

Sav з TV: Тиждень з TV (щотижневик).

SenGr 1995: Dž. D. Kleras. Senovės Graikija. Vert. N. Skluitaitė, red. B. Balčienė, Vilnius.

SenGRI 1955: V. S. Sergejevas. Senovės Graikijos istorija. Red. Vyt. Petrauskas. Vilnius.

SenGrK 2007: D. Dilytė. Senovės Graikijos kultūra, Vilnius.

SenI II 1976: Senovės istorija 2. Originalą redagavo J. Kruškol, vert. S. Ivanovienė ir L. Maculevičienė, red. T. Daržinskaitė. Vilnius.

Скардіюс П. 1936¹: Терміни футболу й баскетболу. – Фізичне виховання 1, 104–106.

Скардіюс П. 1936²: Огляд. – Рідна мова 6, 100.

Smetona J. 1936: Keletas pastabų dėl naujų futbolo ir krepšinio terminų. – Vairas 6. 666–667.

SNŽŽ 1907: Svetimų ir nesuprantamų žodžių žodynėlis. Sudarė J. Šlapelis, Tilžė.

SNŽŽ 1924: J. Norkus. Svetimų ir nesuprantamų žodžių žodynėlis, Kaunas.

STŽŽ 1923: M. ir S. Svetimų ir tarptautiškų žodžių žodynėlis, Šiauliai.

STŽ 1959: Sportinių terminų žodynas. Ats. sudarytojas V. Steponaitis, Vilnius.

STŽ 1996: Sporto terminų žodynas. Parengė S. Stonkus, Kaunas.

STŽ 2002: Sporto terminų žodynas. Parengė S. Stonkus, 2-asis pat. ir pap. leid., Kaunas.

SWO 1997: Słownik wyrazów obcych. Red. E. Sobol, Warszawa.

Šl: Мітла (журнал).

Šv: Маяк (журнал).

ŠR II 1991: Святе Письмо 2. Перекладено з лат. мовою Й. А. Сквірецкасом, Вільнюс.

ŠR 1998: Šventasis raštas. Senasis ir Naujasis Testamentas. Senąjį Testamentą iš hebr., aram. ir gr. k. vert. A. Rubšys, Vilnius.

ŠR 1999: Biblija arba Šventasis Raštas. Ekumeninis leidimas, Vilnius.

Terminologija | 2009 | 16

151

T: Правда (щотижневик).

TMkt: Радянський учитель (газета).

TMtr: Радянська жінка (журнал; P – додаток до журналу Паграндукас).

TŽŽ 1936: Tarptautinių žodžių žodynas. Sudarė K. Boruta, Pr. Čepėnas, S. Sirutytė-Čepėnienė, redagavo J. Žiugžda, peržiūrėjo Vacl. Biržiška, Pr. Dovydaitis, Kaunas.

TŽŽ 1951: Tarptautinių žodžių žodynas. Redagavo I. V. Liochinas ir F. N. Petrovas, vertė O. Katinskaitė, Ch. Lemchenas, J. Talmantas, lietuviškąjį leidimą redagavo Ch. Lemchenas, Vilnius.

TŽŽ 1969: Tarptautinių žodžių žodynas. Redagavo I. Liochinas, S. Lokšina, F. Petrovas (vyr. redaktorius) ir L. Šaumianas, vertė O. Doveikienė. J. Kabelka ir Ch. Lemchenas, lietuviškąjį leidimą redagavo Ch. Lemchenas, Vilnius.

TŽŽ 1985: Tarptautinių žodžių žodynas. Ats. redaktorius V. Kietiškauskas, Vilnius.

TŽŽ II 2000: V. Vaitkevičiūtė. Tarptautinių žodžių žodynas L–Ž, Vilnius.

TŽŽ 2001: Tarptautinių žodžių žodynas. Ats. Redaktorius A. Kinderys, Vilnius.

Vd. Обличчя (щотижневий журнал).

Webster’s Dictionary Unabridged 1981: Webster’s Third New International Dictionary of the English Language, Springfield, Massachusetts.

VLE I 2001: Visuotinė lietuvių enciklopedija 1. Vilnius.

VLE IV 2003: Visuotinė lietuvių enciklopedija 4. Vilnius.

VLE V 2004: Visuotinė lietuvių enciklopedija 5. Vilnius.

VLE VII 2005: Visuotinė lietuvių enciklopedija 7. Vilnius.

VLE VIII 2005: Visuotinė lietuvių enciklopedija 8. Vilnius.

VLE XV 2009: Visuotinė lietuvių enciklopedija 15. Vilnius.

VLE XVI 2009: Visuotinė lietuvių enciklopedija 16. Vilnius.

VN: Вечірні новини (щоденна газета).

Žilinskas J. 1959: Žodžio sportas kilmė. – Sportas 115, 3.

Ž.AntŽm 1987: G. Hattneris. Žymūs antikos žmonės. Vert. V. Manikaitė-Kazanskienė, red. L. Stanevičius, N. Chijenienė, Vilnius.

ŽUŽ 1971: A. Anskaitis V., Kilas M. Rusų–lietuvių kalbų žemės ūkio terminų žodynas, Vilnius.

АРиРАС „ЛДП“ 1969: Англо–русский и русско–английский словарь „ложных друзей переводчика“. Составили В. В. Акуленко, С. Ю. Комиссарчик, Р. В. Попова. В. Л. Юхт, под общим руководством В. В. Акуленко, Москва.

З ІСТОРІЇ СПОРТИВНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ: АНТИЦИЗМИ, ІСТОРИЗМИ ТА МОДЕРНІЗМИ — АНАХРОНІЗМИ

Історія литовського спорту відносно коротка, хоча історія литовської спортивної термінології охоплює всю систему понять світового спорту (від часів Античності), її зміни та розвиток. Її не досліджували послідовно, а лише такі дослідження могли б зробити істотний внесок у нормалізацію термінології, створення литовських відповідників і пристосування термінів до литовської мови. Існувало чимало варіантів, навіть безладу, нехтування історичною реальністю термінології та її викривлення. Спортивні словники (1959, 1996 і 2002 років) допомогли зменшити ці явища, однак і досі потрібно докласти чимало зусиль, особливо у сфері вживання.

1935 року було зафіксовано термін Olimpijos žaidimai (Олімпійські ігри). За радянських часів, за аналогією з російським терміном, його змінили на olimpinės žaidynės. Робиться спроба повернути Olimpijos žaidynės, хоча ця спроба наштовхується на нерозуміння литовської граматики. Вживання olimpinės žaidynės замість історичного Olimpijos žaidynės нагадує вживання aieninės žaidynės замість Atėnų žaidynės (Олімпійські ігри в Афінах).

Мотивація прикметника у словосполученні olimpinės žaidynės зрозуміла, хоча поряд із численними обґрунтованими словосполученнями з цим прикметником є багато невизначених, штучних, порожніх і часто шаблонних словосполучень.

152 Jonas Klimavičius | Iš sporto terminijos istorijos: antikizmai...

З огляду на різні міркування, словосполучень із цим прикметником безліч — невизначених, громіздких, порожніх і часто шаблонних.

Переважно під впливом російської мови олімпіада часто вживається не у значенні Олімпійські ігри (хоча в цьому значенні олімпіада підтримується словами спартакіада, універсіада....), а у значенні «чотирирічний період між іграми». Від найсучаснішого значення слова олімпіада — «шкільне змагання з певного предмета» — утворені слова олімпіадний (але не олімпійський) і учасник олімпіади (але не олімпієць).

Слово олімпієць (учасник Олімпійських ігор) непослідовно з’явилося за зразком неправильно витлумаченого російського слова олімпієць. Послідовно було б олімпієць: Олімпія (пор. польське olimpii-szyk: Olimpi-a, німецьке Olympi-er: Olympi-a). Литовська форма олімпієць віддаляється від Олімпії та наближається до Олімпу. Учасник олімпіади залишається на рівні шкільного змагання. В інших мовах олімпієць перетворюється на досить скромного «учасника ігор» — учасник Олімпійських ігор англійською, Olympiakämpfer і Olympiateilnehmer німецькою.

Давньогрецьке олімпіонік — «переможець змагань в Олімпії» — іноді дозволяють уживати й пропонують у значенні «переможець Олімпійських ігор».

Слово гімнастика (гімнастика) запозичене у греків, але зміст цього поняття значно змінився (так само як і поняття гімнаст (гімнаст)). Грецький гімнасіон (школа у Стародавній Греції) і сучасна гімназія (гімназія) відрізняються ще більше. Стадіон (стадіон) майже не змінився, але його антична основа — стадій — тепер є лише історизмом. Іподром (місце для кінних перегонів) був запозичений без істотних змін.

Найвиразніші античні історизми — агон (agon — «змагання») (зафіксовано 1936 року) та гелланодик (гелланодик), п’ятиборець (п’ятиборство), панкратіон (панкратіон) та подібні слова добре відомі.

Термінологічні анахронізми, тобто терміни сучасного спорту (модернізми), ужиті замість добре відомих історизмів у розповідях про античну атлетику, є небажаними. Прикладами є англійські слова спорт (спорт) — замість античних атлетика (атлетика) і гімнастика (гімнастика), а також тренер (тренер, наставник) — замість алеп. У таких випадках історична дійсність спотворюється.

Jonas Klimavičius Erfurto g. 56-14 04107 Vilnius, Lietuva

Jonas Klimavičius Erfurto g. 56-14 04107 Vilnius, Lietuva

Terminologija | 2009 | 16

153