Аспекти апелятивації міжнародних термінів

JURGITA MIKELIONIENĖ

Каунаський технологічний університет

КЛЮЧОВІ СЛОВА: епонімічні терміни, апелятивація онімів, деонімізований термін, префіксальне творення термінів, семантичний аналіз термінів

У перші десятиліття XXI ст. зросла зацікавленість литовськими та міжнародними епонімічними назвами понять у різних галузях (анатомії, архітектурі, ботаніці тощо); їх дослідження відображають різні аспекти творення термінів, взаємозв’язку терміна й оніма, а також образності в термінології. Слід згадати дослідження Лаймуте Кіткаускене (2011) епонімічних термінів архітектури, мистецтва й будівництва, а також порівняльні дослідження власних назв і епонімічних назв рослин у литовській і латиській мовах, проведені латвійськими дослідницями Ліндою Піете (2007) та Ліндою Курміною (2010); видано словничок Traumatologijos ir ortopedijos eponimai (Kasradze M., Kasradze D. 2015), опубліковано дослідження епонімічних анатомічних термінів (Litevkienė 2010). Про терміни фізики епонімічного походження згадує у своїй монографії Ангеле Каулякене (2009). Однак досі бракує систематичного розгляду загальних аспектів апелятивації термінів, тобто перетворення власного слова на загальний термін, а також структурних і семантичних типів епонімічних термінів; це особливо важливо, щоб ознайомити з ними майбутніх перекладачів фахового мовлення, редакторів та інші цільові групи, зацікавлені прикладними й теоретичними аспектами наукових понять. Мета цієї статті — структурно й семантично проаналізувати міжнародні епонімічні терміни, звертаючи увагу не лише на лінгвістичні, а й на екстралінгвістичні аспекти їх виникнення.

Епонімічні терміни — це назви понять, утворені від власного слова, а процес, коли власне слово стає загальним, називається апелятивацією¹. Такі власні слова, що стають термінами, називаються епо-

¹ У літературі також уживають терміни епонімізація, деонімізація, особливо коли хочуть наголосити на активній дії.

Terminologija | 2017 | 24

127

німами. За словами Девіда Крістала, це назви осіб, що стали назвами винаходу або місця (2003). У литовському Kalbotyros terminų žodyne (Gaivenis, Keinys 1990: 59) епонімом вважається лише «топонім особового походження», отже, визначення очевидно надто вузьке й не відображає різноманіття інших твірних слів та називаних об’єктів або суб’єктів. Tarptautinių žodžių žodyne (2013) eponimas (англ. eponym) визначається як «слово, що дає комусь своє ім’я». Валентина Скуїня вважає апелятивацію «перетворенням власного імені на загальне» і називає її одним із джерел творення термінів (1993: 264). Це процес, протилежний онімізації. Отже, дослідження ономастики й термінології набувають спільних рис: онім як об’єкт дослідження, що містить лінгвістичні та екстралінгвістичні (історичні, географічні, біографічні тощо) елементи, перетворюючись на апелятив або епонімічний термін, передає свою дослідницьку методологію дослідникам термінів; тому аналізують як мовні, так і зовнішні, екстралінгвістичні його аспекти, які важко відокремити один від одного: вони доповнюють і збагачують один одного та допомагають зрозуміти семантичну мотивацію й походження назви поняття.

Апелятивація поповнює термінологію переважно запозиченими термінами й є активним та актуальним способом творення назв нових понять. Наприклад, 2011 року періодичну таблицю елементів доповнив коперникій; у січні 2016 року повідомили про відкриття чотирьох нових хімічних елементів, яким, відповідно до рекомендації Міжнародного союзу теоретичної та прикладної хімії (IUPAC) називати хімічні елементи на честь міфологічних постатей, мінералів, місцевостей, країн або науковців (Reedijk 2016), у червні 2016 року запропонували, а 28 листопада затвердили назви ніхоній (nihonium, Nh; «Ніхон» — одна з назв Японії японською мовою, дослівно означає «країна висхідного сонця»), московій (moscovium, Mc; названий на честь Москви, столиці Росії, де було проведено чимало важливих досліджень), теннесин (tennessine, Ts; на честь американського штату Теннессі) та оганесон (oganesson, Og; назва пов’язана з російським фізиком Юрієм Оганесяном — за його новаторський внесок у дослідження елементів) (IUPAC 2016).

У термінології питання походження термінів завжди актуальне, тому важливо з’ясувати, коли й як відбувається апелятивація онімів. Як стверджує професорка Тетяна Хвесько (Хвесько 2008), це відбувається тоді, коли індивідуальність об’єкта, названого онімом, перестає бути очевидною: а) коли денотат власного слова стає достатньо відомим усім представникам певної мовної

128 Jurgita Mikelionienė | Tarptautinių terminų apeliatyvacijos aspektai

членам спільноти; б) коли ім’я не ототожнюється лише з одним конкретним денотатом (наприклад, марафон — ніхто вже не пам’ятає, що колись бігли від села Марафон, а нині це лише найдовша бігова дисципліна, спортивний термін). Коли логічні зв’язки з одним поняттям перериваються або дуже послаблюються, вони встановлюються з іншим. Щоб це сталося, онім має отримати додаткову інтелектуальну інформацію, пов’язану з певною науковою чи іншою сферою, достатня кількість якої й перетворює онім на апелятив. У цей час відбувається семантична трансформація — найважливіший процес апелятивації. Зауважено, що цей процес дедалі інтенсивніше відбувається в англійській мові, відображаючи зміну ставлення мовців до власних назв, до їхньої неповторності, сакральності тощо. Оскільки в цьому дослідженні зосереджено увагу лише на інтернаціоналізмах, апелятивацію литовських термінів не аналізують, а до апелятивації міжнародних термінів підходять радше не як до процесу, що відбувається в литовській мові (зрозуміло, що запозичуються здебільшого вже деонімізовані слова), а як до різнобічного результату, який збагатив термінологію значним матеріалом.

Епонімічні терміни за ступенем їхньої апелятивації або деонімізації поділяють на повністю або частково деонімізовані (Skujiną 1993; Bankava 2011). Оскільки складених термінів, які вважають прикладами часткової апелятивації (кесарів розтин, сіль Бертолле), у вжитку дуже багато, а в TŽŽ (2013) таких термінів дуже мало, у цьому дослідженні обмежилися однослівними, повністю деонімізованими термінами. З Словника міжнародних слів, хоч він і не є термінологічним словником, але дуже зручний для дослідження епонімічної лексики, вибрано майже 900 назв епонімічних понять, з яких 45 позначають різних свійських тварин і птахів. Такі назви порід здебільшого мають топонімічне походження (коні норфолки [порода, виведена в Англії, у графстві Норфолк], кролі шампани [порода, виведена в Індії, удосконалена у Франції, у провінції Шампань (Champagne)], собаки ротвейлери [за назвою німецького міста Ротвайль (Rottweil)], вівці девони [порода, виведена в Англії, у графстві Девон] тощо). З огляду на обсяг дослідження та дотримуючись думки, що назви порід посідають проміжне місце між ономастиконом і номенклатурою (Klimavičius 2005: 230), назви такого типу епонімічного походження далі в цьому дослідженні не аналізують. Досліджувану вибірку статті становлять 816 повністю деонімізованих епонімічних термінів, які далі розглянуто за особливостями форми та значення.

Terminologija | 2017 | 24

129

СТРУКТУРНІ ТИПИ ОДНОСЛІВНИХ ЕПОНІМІЧНИХ ТЕРМІНІВ

1. Найвиразнішими прикладами повної апелятивації були б терміни, лише граматично оформлені й фонетично пристосовані до системи литовської мови, — прості слова — власні іменники. Іноді лише етимологічні та історичні дослідження допомагають установити джерело епонімічних термінів. З огляду на особливості пристосування запозичень (а саме такими є більшість аналізованих термінів) до литовської мови, за формою, точніше за закінченням, повністю деонімізовані прості терміни можуть бути двох типів: 1) коли власна назва (наприклад, ім’я особи або назва міста) стає загальною назвою поняття без помітних фонетичних, словотвірних чи синтаксичних трансформацій, можна було б говорити про рідкісні випадки нульової афіксації², особливо якщо онім закінчується на голосну -a (тесла [за прізвищем винахідника Н. Тесли (серб. Tesla)] «одиниця магнітної індукції Міжнародної системи одиниць»); сієна [за назвою міста Сієна (іт. Siena)] «певна коричнева фарба»; катюша³ [за пестливою формою російського жіночого імені Катя] «радянська реактивна артилерійська установка»); 2) якщо фонетичне й морфологічне пристосування не вважати самостійним способом творення термінів, до цієї групи належать також терміни, переважно утворені від чоловічих прізвищ за допомогою литовських закінчень -as, -is, -us: ніколь [за прізвищем англійського фізика В. Ніколя (анг. Nicol)] «оптичний пристрій»; колорад [за назвою американського штату Колорадо (анг. Colorado), де він уперше поширився] «листоїдний жук». У термінології такого типу багато одиниць вимірювання (бекерель [за прізвищем французького фізика А. Беккереля (Becquerel)] «одиниця активності радіоактивної речовини Міжнародної системи одиниць»; цельсій [за прізвищем шведського фізика А. Цельсія (Celsius)] «одиниця температури шкали Цельсія»; мах [за прізвищем австрійського фізика Е. Маха (Mach)] «позасистемна одиниця швидкості, уживана для визначення швидкості польоту надзвукових літаків»); назви хімічних елементів (фермій [за прізвищем італійського фізика Е. Фермі (Fermi)]). Інколи фонетична адаптація помітніша, наприклад берклій [від назви міста (анг. Berkeley)] «радіоактивний штучний хімічний елемент», силует [за

² Тут і далі мається на увазі лише основна форма слова, тобто форма називного відмінка однини.

³ У Банку термінів Литовської Республіки подано як власний іменник, прагматонім, «Катиуша».

130

Jurgita Mikelionienė | Tarptautinių terminų apelatyvacijos aspektai

прізвище міністра Франції XVIII ст. Сілуетта, його шарж] «твір образотворчого мистецтва, у якому фігури й предмети зображено у вигляді плям із чіткими зовнішніми контурами». Закінчення жіночого роду до міжнародних термінів епонімічного походження в литовській мові додають набагато рідше, здебільшого граматично оформлюючи та/або фонетично адаптуючи також назви жіночого роду, наприклад традесканція [Лінней назвав її на честь садівників Традескантів] «багаторічна трав’яниста рослина Tradescantia».

Щоправда, з огляду на те, що, наприклад, назви хімічних елементів у латинській мові мають суфікс -ium і що він зберігається або з’являється також в англійській мові, тоді як в українських відповідниках його немає (лоренсій [за прізвищем американського фізика Е. Лоренса (анг. Lawrence)] «радіоактивний штучний хімічний елемент», лат. і анг. Lawrencium), варто розглянути, чи є закінчення, додане до оригінального прізвища, навіть якщо воно відрізняється від закінчення граматично оформленого особового імені або міфоніма, наприклад Лоренс і лоренсій, Курчатов і курчатовій, Нептун і нептуній, Бахус і бахусій, словотвірним чи лише словозмінним елементом. У будь-якому разі в литовській мові воно виконує граматичну функцію, тому такі епонімічні терміни належать до простих, непохідних. Отже, як терміни, що не зазнали жодного втручання, так і граматично оформлені й пристосовані до фонетичної системи литовської мови терміни такого вигляду вважають простими епонімічними термінами, що виникли внаслідок переходу власного слова до класу термінів без помітних змін структури. Цей процес не завжди можна зобразити лише напрямком онім / епонім → апелятив / термін; іноді в деяких мовах це тричленна послідовність: апелятив → онім / епонім → апелятив / термін: [лат. victoria, анг. victory, укр. перемога] → жіноче ім’я анг. Victoria (Вікторія) → анг. victoria (вікторія) — бот. «багаторічна водна рослина».

2. Як показує проведений кількісний аналіз, епонімічні терміни в литовській мові частіше є похідними (становлять близько 61 відсотка всього корпусу); серед них переважають суфіксальні похідні, тоді як складні та утворені іншими способами терміни трапляються набагато рідше⁴. Деякі з них у литовській мові важко розкласти за словотвірною структурою; словотвірний аналіз переплітається з етимологічним. Апелятивів

⁴ Щоправда, трапляються дослідження, у яких до епонімічних термінів зараховують і абревіатури, особливо з огляду на їхню численність у комп’ютерній сфері (Karavaeva 2011), але в цьому дослідженні їх не аналізували, оскільки в TŽŽ вони не подані.

Terminologija | 2017 | 24

131

Перетворений онім не лише набуває нових семантичних компонентів, а нерідко зазнає й досить помітної словотвірної трансформації, унаслідок чого виникають епонімічні терміни-похідні.

2.1. Суфіксальне творення, попри те, що як в інших мовах (Karavae va, 2011), так і в литовській мові це найпродуктивніший спосіб творення епонімічних термінів, не вирізняється великою різноманітністю чи оригінальністю словотвірних типів: для позначення понять використовують кілька дуже поширених формантів, загалом властивих усім міжнародним словам (наприклад, в англійській мові, за твердженням Тетяни Караваєвос (2011), це -ian, -ism, -ist, -ium, -ite); трапляються також похідні з рідшими суфіксами. Визначено такі основні словотвірні категорії та типи епонімічних термінів:

• абстрактні назви (назви дій і властивостей). Назви хімічних і фізичних процесів, методів лікування, галузей науки утворено за допомогою суфіксів –(i)acija, –izacija, –ija, наприклад: дарсонвалізація [за прізвищем французького лікаря Д’Арсонваля] «лікування змінним електричним струмом або електромагнітним полем високої частоти»; пупінізація [за прізвищем американського фізика М. Пупіна] «збільшення індуктивності електричного кола шляхом послідовного вмикання в нього через певні проміжки котушок індуктивності». Суфікс –истика (візантиністика, литуаністика) передає сукупність досліджень тієї чи тієї галузі. Для називання змагань і загалом масштабніших заходів уживають суфікс –іада (спартакіада). Назви властивостей, утворені від іменників, найчастіше творяться від власних назв за допомогою суфікса –ізм. Як зазначено також у Граматиці сучасної литовської мови (1994: 103), більшість таких іменників є назвами філософських, релігійних, мистецьких, наукових, політичних напрямів і систем, суспільних та політичних устроїв. Виявлені терміни утворені від антропонімів — найчастіше прізвищ відомих філософів, богословів, митців (бергсонізм [за прізвищем філософа А. Бергсона] «напрям у філософії життя, що вважає інтуїцію найважливішим засобом пізнання»; петраркізм «напрям у поезії, що виявлявся в наслідуванні любовної лірики італійського поета Ф. Петрарки») та імен (томізм «релігійно-філософська система Томи Аквінського та сформований на її основі напрям католицької філософії»); теонімів або міфонімів (мітраїзм «синкретична релігійна система, заснована на культі бога Мітри»; прометеїзм «етичний принцип, що вимагає вважати добробут усього людства або соціальної групи метою діяльності індивіда»), а також поодинокі терміни псевдонімічного походження (троцькізм [за

132

Jurgita Mikelonienė | Tarptautinių terminų apeliatyvacijos aspektai

псевдонім Бронштейна Троцький] «ідеологічна політична концепція»). Із суфіксом -ізм є кілька термінів, похідних від ойконімів, наприклад, манчестеризм [за назвою британського міста Манчестера] «екон. напрям політичної економії групи англійських політиків та економістів першої половини XIX ст.»; солецизм ([лат. soloecismus < гр. soloikismos, за назвою Сол (гр. Soloi) — давньої атенської колонії, де розмовляли недосконалою грецькою мовою] «синтаксична помилка, найчастіше синтаксичний варваризм»). Абстрактних за значенням термінів дуже багато; основою їхнього творення можуть бути антропоніми й топоніми.

• назви носіїв властивостей можуть утворюватися як від власних назв живих істот, так і від власних назв неживих об’єктів. Це епонімічні терміни з утвореними суфіксами -ітас (сперилітас [за прізвищем канадського хіміка XIX ст. Френсіса Л. Сперрі (анг. Sperry)] «сріблясто-білий мінерал, сировина для платини»), -ія (ешерихія [за прізвищем німецького лікаря Т. Ешериха (Escherich)] «паличкоподібна бактерія»). У математичній термінології є терміни із суфіксом -іанас (гесіанас [за прізвищем німецького математика О. Гессе (Hesse)] «мат. квадратична форма функції, утворена певним способом»), якобіанас [за прізвищем німецького математика К. Г. Я. Якобі (Jacobi)] «визначник, утворений частинними похідними функції багатьох змінних», вронскіанас [за прізвищем польського математика Я. Вронського (Wroński)] «визначник, утворений розв’язками лінійного однорідного рівняння та їхніми похідними» тощо); назви хвороб із суфіксом -іозе̇ (бореліоз [за прізвищем першовідкривача Амеде Борреля (Amedee Borrel)] «захворювання, що передається кліщами»); виявлено також окремі похідні із суфіксами -іка (орфіка [від імені персонажа давньогрецької міфології Орфея] «клавішний музичний інструмент, мініатюрне фортепіано, особливо популярне в першій половині XIX ст.»), -ікас (анакреонтикас «твір у стилі поезії грецького поета Анакреонта, присвячений мотивам кохання зі світлим настроєм або веселого безтурботного побуту»), -іна (гранадіна [за назвою міста Гранада] «іспанський народний танець; різновид фанданго»), -інас (андезина [за назвою гір Анд (Andes)] «мінерал із групи плагіоклазів», -усе̇ (піюсе [за ім’ям римського папи Пія (Pius)] «маленька кругла шапочка, зшита з чотирьох частин, яку носять вищі католицькі священнослужителі», -ідай (александридай «середньовічні фантастичні оповіді, засновані на мотивах походів Александра Македонського») та

Terminologija | 2017 | 24 133

ін. Чимало міжнародних термінів із теології та філософії, що позначають осіб, утворено за допомогою формантів -ітаї, -інаї, -істаї (йоаніти [назва походить від єрусалимської лікарні святого Івана (лат. Joannes)] «релігійний католицький орден мирян», бернардинці «гілка цистерціанського чернечого ордену; статут ~ців уклав Бернард Клервоський (фр. Bernard de Clairvaux)»; еберісти [за прізвищем одного з керівників Ж. Ебера (фр. Hébert)] «ліві якобінці, які захищали інтереси міської бідноти»). Однина в назвах осіб трапляється рідше (сократик «послідовник грецького філософа Сократа»; магометанин [за ім’ям засновника ісламу й пророка Магомета] «прихильник ісламської віри»).

Під час аналізу епонімічних термінів виявлено й дериваційні ознаки, властиві іншим типам термінів; серед них трапляються також похідні утворення з двома суфіксами, наприклад, сальмонела [за прізвищем американського патолога Д. Салмона] → сальмонельоз «гостре інфекційне захворювання, що найчастіше уражає шлунок і кишечник»; деякі епоніми стали основою розгалуженого словотвірного гнізда: за прізвищем англійського науковця Джона Дальтона названо дальтон («несистемна одиниця маси, що використовувалася в ядерній фізиці»), від якого утворено ще кілька похідних: дальтонізм («вроджена нездатність розрізняти деякі кольори»), дальтонік («той, хто страждає на дальтонізм»), дальтоніди («хімічні сполуки сталого складу»).

Говорячи про суфіксальне творення епонімічних термінів, слід наголосити й на виразній аналогії: наприклад, поряд із відомішими похідними олімпіада, спартакіада є назви інших спортивних заходів, утворені за тією самою моделлю, із суфіксом -іада та таким самим словотвірним значенням: альпініада («захід із гірського спорту, сходження, учасники якого піднімаються в гори визначеними маршрутами; проводиться з 1933 р.»), маккабіада («всесвітні єврейські спортивні ігри товариства “Маккабі”, що проводяться в Тель-Авіві за олімпійською програмою»), ікариада («всесвітні авіаційні спортивні ігри; перші відбулися 1991 року у Франції»). З аналогією пов’язані помітна регулярність у деяких галузях і сталі традиції номінації; наприклад, для назв мінералів найчастіше використовують суфікс -іт: прустіт [за прізвищем французького хіміка Ж. Л. Пруста (Proust)], отеніт [за назвою французького міста Отен (Autun)], силіманіт [за прізвищем американського мінералога Б. Силімана (Silliman)] тощо. Назви рослин, хоча й походять від чоловічих прізвищ, набувають форманта жіночого роду -ія (магнолія [за прізвищем французького ботаніка П. Манжоля (Magnol)], гледичія [за прізвищем німецького бота-

134

Jurgita Mikelionienė | Tarptautinių terminų apeliatyvacijos aspektai

прізвище Ніко Гледіча (Gleditsch)], паулінія [за прізвищем данського ботаніка XVII ст. С. Пауллі (Paulli)], валліснерія [за прізвищем італійського натураліста А. Валліснері (Vallisnieri) тощо), рідше -ėja, наприклад, кобея [за прізвищем іспанського ботаніка Б. Кобо (Cobo)] «витка декоративна рослина».

Поряд із раніше згаданими типами словотворення, які трапляються майже в усіх галузях, бувають і досить специфічні епонімічні терміни з рідкіснішими суфіксами, які іноді можна розпізнати лише морфемно або діахронічно. Найчастіше це терміни слов’янського походження, наприклад: кирилиця «одна з двох (друга — глаголиця) перших слов’янських абеток; так названа на честь слов’янського просвітителя Кирила»; ліавоніха [білор. дружина Леона] «народний танець»; куяв’як [пол. Куявія (Kujawy), історична область Польщі] «польський народний танець».

Серед аналізованих прикладів трапляються також гібриди з литовськими суфіксами різного значення: -ybė (mahometonybė), -ininkai (garibaldininkai «учасники італійського руху опору фашизму, які називали себе послідовниками національного героя Дж. Гарібальді (Garibaldi)»), -ėlė (kanarėlė «зоол. співочий птах родини в’юркових, родом із Канарських островів») тощо. Найчастіше такі терміни є назвами осіб, які за належністю до певної організації, руху, об’єднання, школи тощо отримують суфікс -iečiai (elžbietiečiai «англійські драматурги кінця XVI — початку XVII ст. (періоду останніх двох десятиліть правління королеви Єлизавети I і правління короля Якова I), чиї твори (особливо твори В. Шекспіра) є одним із найважливіших здобутків літератури Відродження», miletiečiai «перша давньогрецька філософська школа, що існувала у VI ст. до н. е. в місті Мілеті»). У «Словнику інтернаціоналізмів», серед гібридів, утворених від основ литовських особових імен, знайдено лише один — Tarptautinių žodžių žodyne домеїкітас [за прізвищем геолога І. Домейка] «білий, сірий, крихкий, рідкісний мінерал, арсенід міді».

2.2. Порівняно із суфіксальними та простими термінами інші структурні типи однослівних епонімічних термінів — складні, стягнені та скорочені — менш поширені. У складних епонімічних термінах перший компонент найчастіше є деонімізованим, а другий має класичне походження, наприклад, складних епонімічних термінах -метр, -фон, який може виступати і як самостійне слово: герцметр, ньютонметр, омметр; саксофон, патефон, що називають прилади й інструменти. Трапляються й окремі випадки, коли обидва компоненти походять від самостійних слів, але другий не повторюється в інших епонімічних складних словах, наприклад, ньютон-секунда «одиниця імпульсу», портландцемент [за назвою півострова Портленд у Великій Британії + цемент] «найпоширеніша гід-

Terminologija | 2017 | 24

135

равлічна в’яжуча речовина — тонкий помел клінкеру, гіпсу й активних мінеральних добавок». Серед складних епонімічних термінів трапляються й такі, що мають у складі другі невільні міжнародні компоненти: назви наук із -логія (атлантологія, єгиптологія, венерологія), рідше складні слова з компонентами -типія (дагеротипія [за прізвищем француза Луї Жака Манде Дагера (Daguerre), одного з винахідників фотографії] «перший спосіб фотографування»), -завр (атлантозавр «викопна рептилія завдовжки близько 40 м, що жила в мезозойську еру») тощо. Іноді онім у складному слові стає основою вже похідного другого компонента, наприклад, соціал-дарвінізм «напрям соціології, що механічно застосовує відкриті англійським натуралістом Ч. Дарвіном біол. закони для пояснення суспільних явищ». До серійних утворень можна віднести такі типи складних слів із префіксоїдом нео- (неокантіанство «філос. напрям, що розвивав ідеї І. Канта; виник у Німеччині в другій половині XIX ст.», неогегельянство «філос. напрям кінця XIX — початку XX ст., що розвивав і критикував філос. концепції Г. В. Ф. Гегеля», неоплатонізм тощо). Стягнених термінів (контамінацій), а також скорочень іще менше: стягнених термінів, а також скорочень ще менше: бозон [за прізвищем індійського фізика Ш. Бозе + (електр)он] «елементарна або складена частинка, спін якої дорівнює нулю або цілому числу»; оримульсія ([за назвою венесуельської провінції Оріноко, де її виробляють, + емульсія] «емульсія важкої нафти й води»); до («звук, який також називають c» [від першого складу прізвища італійського музиканта Дж. Б. Доні (Doni)]). Через багатозначність словотвірних формантів епоніми можуть виявитися оманливими, утвореними всупереч вимогам точності, ясності й однозначності, які висувають до термінів; наприклад, суфікс -іт трапляється не лише в назвах мінералів, а й хвороб, пор.: мінерал біотит [за прізвищем французького фізика й астронома Жана Батиста Біо (Biot)] «хім. мінерал класу силікатів, групи слюд» і гайморит «запалення верхньощелепної пазухи (синуса)» [названий за прізвищем англійського анатома Н. Гаймора (англ. Highmore), який описав цю пазуху]; суфікс -ія використовується в термінах із ще різноманітнішою семантикою, наприклад, у назвах рослин (араукарія [за назвою чилійської провінції Арауко (Arauco)] «високе вічнозелене хвойне дерево»), бактерій (борелія [за прізвищем першовідкривача Амеде Борреля] «бактерія, яку переносять кліщі»), викопних рептилій (сеймурія [за назвою міста Сеймур (англ. Seimour) у США, де її знайшли] тощо. Така різноманітність і збіг формантів не допомагають неспеціалістові одразу ідентифікувати денотат. Однак, оскільки як терміни вони вживаються в різних

136

Jurgita Mikelionienė | Tarptautinių terminų apeliatyvacijos aspektai

галузях, то спричинити певну плутанину вони можуть хіба що в разі вживання в науково-популярних статтях або заголовках інтернет-новин.

Підсумовуючи структурну типологію епонімічних термінів, можна сказати, що оскільки більшість із них є міжнародними, у багатьох мовах їхні структурні типи майже однакові: переважають суфіксальні похідні та велика кількість простих епонімічних термінів. Литовська епонімічна термінологія помітно вирізняється лише аспектами адаптації та, звісно, оригінальністю формантів гібридних утворень.

СЕМАНТИЧНИЙ АНАЛІЗ ЕПОНІМНИХ ТЕРМІНІВ

Під час дослідження «Словника міжнародних слів» було вибрано 816 повністю деонімізованих однослівних епонімічних термінів із різних галузей; їхня семантична класифікація насамперед ґрунтується на зв’язку позначуваного поняття з певною галуззю науки чи діяльності. Відповідно терміни поділено на 15 груп термінології різного обсягу: філософії, релігії, політології тощо (20,6%), хімії (18%), фізики, математики й астрономії (8%), ботаніки (7,6%), медицини, ветеринарії та зоології (7,5%), філології (6,3%), техніки (5,9%), одягу й текстилю (5%), музики та хореографії (4,2%), кулінарії (3,9%), геології та палеонтології (3,7%), архітектури, образотворчого мистецтва та фотографії (3,5%), економіки й нумізматики (3,3%), географії (1,3%) і спорту (1,2%).

Зосереджуючись на когнітивній апелятивації, тобто особливості перетворення власної назви на загальну, як уже зазначалося, встановлено, що основним способом цього процесу є метонімізація, коли виявляється виразний логічний зв’язок простору, часу, місця, причини й наслідку, частини й цілого. Однак у разі апелятивації термінів найчастіше трапляється зв’язок: а) антропонім — об’єкт (рослина, мінерал, хімічний елемент, одиниця вимірювання тощо); б) топонім — об’єкт.

Відповідно до цього та з огляду на прийняту в ономастиці класифікацію власних назв (чіткий систематизований огляд див. Mickienė, Bčiūnaitė-Lūžienė 2013), усі епонімні терміни можна поділити на ті, що походять від назв живих істот, і ті, що походять від назв неживих об’єктів; своєю чергою, ці групи поділяються на дрібніші типи й підтипи.

1. Основи назви реальних і вигаданих живих істот — це передусім антропоніми (імена, прізвища, псевдоніми, імена персонажів), міфоніми й теоніми. Назви живих істот стали основою для понад 60 відсотків понять.

Terminologija | 2017 | 24

137

1.1. Безсумнівно, майже всі терміни цього типу антропонімного походження виникли під впливом виразних егоцентричних та екстралінгвістичних мотивів (Burkova 2010):

• на честь самих винахідників і першовідкривачів, конструкторів (кохер [названий на честь швейцарського хірурга Е. Кохера, який його створив] мед. «зубчастий інструмент для затискання кровоносної судини»; ручну вогнепальну зброю деррінгер, бердан, браунінг, кольт, наган, маузер, вінчестер названо прізвищами конструкторів, які її створили); на згадку про видатних ботаніків, натуралістів та інших учених різних галузей створено терміни гербера [на честь німецького лікаря й натураліста Гербера] «багаторічна трава, декоративна рослина»; ельзевір [за прізвищем голландських друкарів-видавців XVI—XVII ст. Ельзевірів (Elsevier)] «друкарський шифр; книжечка малого формату»; макадам [за прізвищем шотландського винахідника Макадама (McAdam)] «дорожнє покриття з кількох шарів подрібненого, механічно ущільненого щебеню»; дизель [за прізвищем німецького винахідника Р. Дизеля (Diesel)] «двигун внутрішнього згоряння» тощо;

• на знак поваги до влади термінами стають імена й прізвища імператорів, царів, королів і королев (александрит [за ім’ям російського царя Олександра II] «мінерал, різновид хризоберилу; коштовний камінь I класу»; вікторія [за ім’ям королеви Великої Британії Вікторії] «багаторічна водна рослина»; бонапартизм «форма контрреволюційної диктатури, що сформувалася на початку XIX ст. у Франції за правління імператора Наполеона I Бонапарта»);

• не забувають і про воєначальників, диктаторів, генералів (бекеш [названий на честь К. Бекеша (польськ. Bekiesz), воєначальника Польсько-Литовської держави] «одяг, приталений і підбитий хутром або ватою; з XVI ст. його носила також знать Литви й Польщі»; галіфе [за прізвищем французького генерала Г. А. де Галіффе (de Galliffet)] «штани, вузькі до колін і розширені вище колін»; першинг [за прізвищем американського генерала Першинга] «балістична ракета середньої дальності з ядерною боєголовкою»;

• віддаючи шану видатним письменникам (гетит [нім. Goethit; за прізвищем німецького поета Й. В. Гете (Goethe)] «мінерал, гідроксид заліза; голчаста залізна руда»; байронізм), енциклопедистам (рудбекія [так назвав Лінней на честь шведського енциклопедиста Рудбека] «висока трав’яниста рослина»), тобто відомим особам, які безпосередньо не пов’язані з названим об’єктом;

138

Jurgita Mikelionienė | Tarptautinių terminų apeliatyvacijos aspektai

• Увічнення пам’яті дорогих людей — дружин, дочок, подруг (гортензія [за ім’ям Гортензії (Hortense), дружини видатного французького годинникаря й конструктора надзвичайно точних хронометрів Жана-Андре Лепота] «декоративна паркова, садова та вазонна квітка», а також берта [названа на честь Берти, дружини фабриканта Круппа] «артилерійська гармата».

Варто наголосити, що в цій групі назв епонімічних понять переважають терміни, утворені від прізвищ; загалом це найчисленніша категорія епонімічних термінів.

1.2. Міфологія та релігія — важливі складники людської ідентичності, тому не дивує й наявність термінів, утворених на основі імен богів грецького Олімпу та римського пантеону (аполлон «зоол. денний метелик»), а також персонажів інших міфів, наприклад Тантала, Химери, Медузи (тантал «хім. елемент Ta, атомний номер 73, метал із синюватим відтінком»; химера «твір образотворчого мистецтва, декоративний елемент архітектурного або мистецького твору, що зображує міфічну Химеру чи іншу фантастичну істоту»; медуза «зоол. морський кишковопорожнинний»). Найчастіше вони увійшли до міжнародної термінології через класичні мови, тому їх легко зрозуміти; вони викликають асоціації з найвиразнішими зовнішніми чи внутрішніми рисами, незвичайними здібностями або силами. Дещо менше термінів названо на честь богів чи легендарних героїв інших народів, наприклад давніх скандинавів (егірин [за ім’ям ісландського бога моря Егіра] «мінерал, темно-зелений піроксен»; ванадій [за ім’ям Ванадіс, давньоскандинавської богині краси] «хім. елемент V, метал»), а також на честь святих і різних біблійних персонажів (абраміти «релігійна секта XVIII ст. у Богемії, члени якої проголошували себе сповідниками давньої юдейської релігії, тобто релігії Авраама»). Багато релігійних термінів, утворених від імен різних святих, так чи інакше пов’язані з певною конфесією, її прихильниками тощо.

Усі терміни антропонімічного походження вирізняються образністю вже завдяки специфічному зв’язку з твірним словом, однак особливо експресивними є поняття, названі на честь літературних персонажів (арлекінада «невелика пантомімна сценка за участю її головного героя Арлекіна та інших персонажів італійської комедії в масках»; монте-кристо [за ім’ям героя роману А. Дюма «Граф Монте-Кристо» (Monte Cristo)] «рушниця малого калібру, револьвер, пістолет»; гамлетизм [за ім’ям героя трагедії англійського письменника Вільяма Шекспіра «Гамлет»] «поведінка ма-

Terminologija | 2017 | 24

139

ловільної, вразливої, нетерпимої до зла, але нерішучої, бездіяльної, непевної людини»; пантагрюелізм [за ім’ям героя твору Ф. Рабле «Гаргантюа і Пантагрюель» (фр. Pantagruel)] «простацький, цинічний гумор» та ін.).

2. Епонімічні терміни, утворені від власних назв неживих об’єктів, походять переважно від географічних назв (топонімів, гідронімів, ойконімів); лише поодинокі утворені від назв музичних гуртів (бітл [за назвою англійського інструментально-вокального ансамблю «The Beatles»] «учасник інструментально-вокального ансамблю, який виконує музику біг-біт») або видань (парнасці [за назвою збірки поезій «Сучасний Парнас» (1866)] «група французьких поетів другої половини XIX ст.»). Такі терміни можна докладніше класифікувати за об’єктами, назви яких стали твірними словами.

Терміни географічного походження, утворені від:

• континентів (європій [за назвою континенту Європа] «хім. елемент Eu, атомний номер 63; метал»), країн (португал [за назвою Португалії] «золота монета, карбована в XVI і XVII ст. у Південній і Центральній Європі за зразком португальських золотих монет»), областей, штатів (чако [за назвою провінції Чако на півночі Аргентини] «комплекс саван і лісів на північному заході Аргентини»; каліфорній [за назвою штату Каліфорнія (анг. California) у США, де його відкрили] «радіоактивний штучний хім. елемент Cf, атомний номер 98»), міст (чарльстон [за назвою міста Чарльстон (анг. Charleston) у США] «швидкий розважальний танець»; пломб’єр [за назвою французького міста Пломб’єр (фр. Plombières)] «вершкове морозиво») і навіть сіл або місцевостей (бадмінтон [за назвою місцевості Бадмінтон (анг. Badminton) в Англії] «спорт. гра»; іттербій [за назвою шведської місцевості Іттербю (швед. Ytterby), де його знайшли] «хім. елемент Yb, атомний номер 70; метал») назв. Це найчисленніша група термінів, утворених від топонімів; вона вирізняється також великою кількістю латинізованих ойконімів та історичних назв іншими мовами, що стали термінами (наприклад, хім. елементи гафній [за латинською назвою Копенгагена (лат. Hafnia)], гольмій [за латинською назвою Стокгольма (лат. Holmia)], германій [за латинською назвою Німеччини (лат. Germania)], рутеній [за назвою Русі (лат. Ruthenia)]; геол. кембрій [за латинською назвою півострова Уельс у Великій Британії, Cambria] «геол. період історії Землі…

140

Jurgita Mikelionienė | Tarptautinių terminų apeliatyvacijos aspektai

«перший період палеозойської ери»; зоол. n a ū p l i j u s [за назвою давньогрецького міста Навплія (гр. Nauplio)] «планктонна личинка більшості нижчих ракоподібних»; хореогр. l i p s i s [нім. Lipsi; за латинізованою назвою Лейпцига Lipsia] «німецький побутовий танець» тощо);

гір (v e z u v i a n a s [за назвою вулкана Везувій (іт. Vesuvijus)] «мінерал, складний силікат кальцію й алюмінію»; a n d e z i n a s [за назвою гір Анд (ісп. Andes)] «мінерал, плагіоклаз») і долин (h ã l i n g a s [норв. Halling, долина Галінгдал] «норвезький народний танець») назв;

островів (b o r n e o l i s [за назвою острова Борнео (Калімантан)] «органічна сполука C»; t o p a z a s [за назвою острова Топаз у Червоному морі] «мінерал, водний силікат алюмінію») і півостровів (l a b r a d o r a s [за назвою півострова Лабрадор (англ. Labrador)] «мінерал, плагіоклаз») назв;

річок (i p r i t a s [фр. yp érite] «хім. бойова отруйна речовина; уперше застосована німцями в 1917 році в боях у Бельгії поблизу Іпра (Ypres)»; t v i d a s [за назвою шотландської річки Твід (англ. Tweed)] «тканина з дрібним візерунком, виткана з вовняної камвольної пряжі»; a m a z o n ė [за назвою річки Амазонки] «папуга амазона середнього розміру»; g i u n c a s [за назвою притоки Дунаю Гюнц (нім. Günz)] «найдавніша льодовикова епоха четвертинного періоду в Альпах»), джерел (a g a t a s [фр. agate < гр. achatēs, за назвою джерела Агат у Сицилії, де його вперше було знайдено] «мінерал, напівдорогоцінний камінь») та інших гідронімів.

Як видно з прикладів ойконімічного походження, у термінології переважають терміни, що виникли внаслідок метонімічного зв’язку, коли назва місця, де було відкрито або створено певний об’єкт чи зафіксовано явище, стала назвою цього об’єкта або явища. Трапляються й окремі випадки, наприклад, хімічний елемент рутеній названо на честь країни, де народився вчений, який його відкрив. Унаслідок деонімізації топонімів і гідронімів утворено багато епонімічних термінів із хімії, геології та хореографії.

Набагато рідше епонімічні терміни виникають унаслідок іншого способу перенесення значення слова, тобто метафоризації, коли назва стає основою епонімічних термінів завдяки подібності зовнішньої або внутрішньої ознаки (наприклад, гіацинт утворений від міфоніма і нині є терміном мінералогії та ботаніки — за однаковими кольором і красою квітки та мінералу;

Terminologija | 2017 | 24

141

chimera «зоол. риба, здатна змінювати забарвлення»; очевидно, через свою незвичайність вона також отримала назву від міфоніма).

У термінології часто наголошують на однозначності назв понять, їхній незалежності від контексту та емоційній нейтральності. Під час творення епонімічних термінів ці вимоги очевидно не завжди враховуються, оскільки асоціативний зв’язок буває надзвичайно сильним (наприклад, черв’як завдовжки до 10 см афродіта, тіло якого вкрите щетинками, що переливаються всіма кольорами веселки й нагадують золотаво-зелене хутро; живе, зариваючись у поверхневий шар морського ґрунту, і своєю красою у світі тварин дорівнює Афродіті на Олімпі)⁵.

Сам епонімічний термін через простоту форми іноді не сприяє семантичній прозорості, адже терміни, утворені від того самого власного імені, часом розрізняються лише закінченням, і тоді вибір тієї чи іншої назви поняття може спричинити комунікативну або наукову плутанину в неуважного користувача: пор. афгані («грошова одиниця») і афганець («південно-західний вітер, що дме у верхів’ях Амудар’ї» і «килим, який ткуть у Центральній Азії»); ейнштейн («фіз. одиниця вимірювання світла») і ейнштейній («радіоактивний штучний хімічний елемент»). Епонімічних термінів намагаються уникати також через наявну омонімію. Іноді омонімічний онім є основою двох омонімічних термінів (1 бостон і 2 бостон): місто Бостон у Великій Британії увічнено в текстильній термінології — «вовняна тканина саржевого переплетення», а назва Бостона у США стала хореографічним терміном на позначення різновиду повільного вальсу. Щоправда, у спеціальних термінологічних словниках різних галузей такі випадки рідкісні, а в словниках іншомовних слів їх подають в окремих статтях, тож залишається лише проблема вибору позначуваного джерела або слова.

ВИСНОВКИ

1. Перетворюючись на епонімний термін, онім утрачає свою індивідуальність, але набуває нових ознак, а вся мовна система поповнюється міжнародними словами різної структури, неологізмами — виразними повноправними термінами; через очевидну аналогічну словотвірну модель більшає похідних, що мають очевидний зв’язок з онімами, але виконують властиві останнім функції.

⁵ В англійській мові цього черв’яка названо See mouse, що свідчить: терміни не запозичують сліпо, навіть якщо вони міжнародні, а шукають найвиразніші асоціації.

142 Jurgita Mikelionienė | Tarptautinių terminų apeliatyvacijos aspektai

2. Терміни епонімного походження можуть мати різну структуру; у литовській мові частіше, ніж у латинській чи англійській, залишають просте слово, яке граматично оформлюють, однак, на відміну від англійської, де навіть основа зберігає латинізований правопис будь-якої мови оригіналу, у литовській мові її фонетично адаптують.

3. Найчастіше семантичне перетворення онімів на терміни відбувається шляхом метонімізації. Найбільше термінів антропонімного походження, утворених від чоловічих прізвищ. Полісемія та омонімія епонімних термінів — небажане явище, однак його вдається уникнути завдяки вживанню термінів у різних галузях.

4. Будь-який онім, що називає особу, яка має видатні заслуги й здобула широку славу, або назва місця, важливого з певного погляду, через апелятивацію може стати епонімним терміном.

ЛІТЕРАТУРА ТА ДЖЕРЕЛА

Bankava B. 2011: Eponīmi latviešu valodā: lingvistiskais aspekts, Rīga: Latvijas universitāte.

Burkova T. 2010: Peculiarities of the Appellativation of Anthroponyms in a Scientific Style. – Vestnik Yaroslavskogo gosudarstvennogo universiteta, 87–91.

Crystal D. 2003: The Cambridge Encyclopedia of the English Language, Cambridge: Cambridge University Press.

Граматика сучасної литовської мови, Вільнюс: Центр видання науки та енциклопедій, 1994.

Gaivenis K., Keinys S. 1990: Kalbotyros terminų žodynas, Kaunas: Šviesa.

IUPAC 2016: IUPAC Announces the Names of the Elements 113, 115, 117, and 118. IUPAC. Prieiga per internetą: https://iupac.org/iupac-announces-the-names-of-the-elements-113-115-117-and-118/.

Karavaeva T. L. 2011: Structural and semantic types of eponyms. – Opera in onomastica 14, Odesa: Astroprint, 80–89. Prieiga per internetą: http://karpenko.in.ua/wp-content/uploads/2013/02/Karavaev.pdf.

Kaulakienė A. 2009: Lietuvių fizikos terminijos raida, Vilnius: Technika.

Kasradze M., Kasradze D. 2015: Traumatologijos ir ortopedijos eponimai, Klaipėda: Klaipėdos universiteto leidykla.

Keinys S. 2005: Galūninė lietuviškų terminų daryba. – Dabartinė lietuvių terminologija, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla, 77–112.

Kitkauskienė L. 2011: Eponiminiai architektūros, meno ir statybos terminai lietuvių kalboje. – Santalka: filologija, edukologija 19(1), Vilnius: VGTU leidykla, 48–58.

Klimavičius J. 2005: Lingvistinis požiūris į veislių nomenklatūrą. – Leksikologijos ir terminologijos darbai: norma ir istorija, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla.

Kurmiņa L. 2010: Eponiminiai augalų pavadinimai latvių ir lietuvių kalbose: darybos būdai. – Leksikografija ir leksikologija 2, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 355–367.

Litevkiene N. 2010: Eponyms of Anatomy. – Vārds un tā pētīšanas aspekti 14(1), Liepāja: Liepājas universitāte, 156–161.

Mickienė I., Bačiūnaitė-Lužienė L. 2013: Onomastikos įžvalgos, Vilnius: Vilniaus universitetas.

Pietė L. 2007: Personvārdi latviešu un lietuviešu augu nosaukumos. – Vārds un tā pētīšanas aspekti 11, Liepāja: Liepājas universitāte, 45–53.

Reedijk J. 2016: How to name new chemical elements. IUPAC. Prieiga per internetą: https://iupac.org/recommendation/how-to-name-new-chemical-elements/.

Skujiņa V. 1993 (2002): Latviešu terminoloģijas izstrādes principi, Рига: Zinātne.

TŽŽ 2013: Tarptautinių žodžių žodynas, Vilnius: Alma littera.

Хвесько Т. 2008: Когнитивное описание формирования топонимов. – Язык и культура, Томский государственный университет, 77–82. Prieiga per internetą: http://sun.tsu.ru/mminfo/000349304/03/image/03-077.pdf.

Terminologija | 2017 | 24

143

ASPECTS OF APPELLATIVATION OF INTERNATIONAL TERMS

Литовські дослідження термінології епонімних термінів у різних галузях (анатомії, архітектурі, ботаніці тощо) розпочалися у 21^st столітті. Однак систематичний погляд, що охоплює загальні аспекти апелятивації термінів, і досі актуальний, особливо з огляду на потребу ознайомити з ними майбутніх перекладачів відповідної мови, редакторів та інші цільові групи, зацікавлені в прикладних і теоретичних аспектах наукових понять. Хоча апелятивація найчастіше поповнює термінологію запозиченими термінами, а більшість епонімних термінів виникла ще в XIX столітті, вона залишається активним і актуальним способом творення нових термінів. Наприклад, у січні 2016 року було оголошено про відкриття чотирьох нових хімічних елементів, яким у червні 2016 року відповідно до рекомендації IUPAC називати хімічні елементи на честь міфологічних персонажів, мінералів, місць, країн або науковців запропонували дати назви nihon, moskov, tenesin and oganeson. Ці терміни було офіційно затверджено 28^th листопада 2016 року.

У процесі перетворення на апелятивний термін онім втрачає свою індивідуальність, але набуває нових ознак, і до мовної системи входять нові слова різної структури. У статті подано стислий огляд 816 епонімних слів із різних галузей, утворених на основі власних назв, вибраних із видання Tarptautinių žodžių žodynas (Словник міжнародних слів) (2013), а також структурних і семантичних різновидів повністю апелятивованих термінів шляхом поєднання лінгвістичних і позамовних аспектів, пов’язаних з енциклопедичними та науковими знаннями в різних галузях. За галузями всі терміни поділено на 15 груп (наприклад, хімія, фізика, математика й астрономія, ботаніка, техніка, одяг, спорт, хореографія тощо). Основний спосіб апелятивації — метонімізація, коли між власною назвою особи або місцевості та певним предметом чи явищем існує тісний логічний зв’язок. Ойконіми стали підґрунтям для понад 60 відсотків досліджених понять, більшість із яких сформувалася з егоцентричних мотивів. Апелятивований онім не лише набуває нових семантичних компонентів, а й часто зазнає словотвірної трансформації: серед деонімізованих термінів є не тільки граматично адаптовані терміни (fermis, klarkas), а й численні суфіксальні похідні (hesianas, mahometonybė, rusoizmas), складні слова та контамінації (atlantozauras, orimulsi̇ja).

Отримано 2017-09-18

Юргіта Мікеліонєне Каунаський технологічний університет вул. К. Доне лайтіса, 73, LT-44249 Каунас Електронна пошта [email protected]

144 Jurgita Mikelionienė | Tarptautinių terminų apeliatyvacijos aspektai