DIANA DAMBRAUSKIENĖ

Інститут литовської мови

ORCID id: https://orcid.org/0000-0002-0346-8421

НАПРЯМИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ: соціолінгвістика, геолінгвістика, перцептивна діалектологія.

DOI: https://doi.org/10.35321/bkalba.2024.97.11

JOGILĖ TERESA RAMONAITĖ

Інститут литовської мови

ORCID id: https://orcid.org/0000-0002-2988-5194

НАПРЯМИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ: психолінгвістика, соціолінгвістика.

DOI: https://doi.org/10.35321/bkalba.2024.97.11

NIJOLĖ TUOMIENĖ

Інститут литовської мови

ORCID id: https://orcid.org/0000-0001-6662-4615

НАПРЯМИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ: соціолінгвістика, геолінгвістика, взаємодія мов, перемикання кодів.

DOI: https://doi.org/10.35321/bkalba.2024.97.11

МЕТОДОЛОГІЧНІ НОВАЦІЇ У ДОСЛІДЖЕННЯХ МОВНОГО ВАРІЮВАННЯ

10–11 жовтня 2024 року в Інституті литовської мови відбулася міжнародна наукова конференція «МЕТОДОЛОГІЧНІ НОВАЦІЇ У ДОСЛІДЖЕННЯХ МОВНОГО ВАРІЮВАННЯ» (METHODOLOGICAL INNOVATIONS IN THE STUDY OF LINGUISTIC VARIATION). Організатори конференції — науковці Центру геолінгвістики Інституту литовської мови — запросили міжнародну академічну спільноту поділитися думками про традиції та новації геолінгвістики, слово та його значення, регіональність і варіативність, стандартизацію та субстандартизацію літературної мови, а також взаємодію мов і культур. За два робочі дні конференції 48 учасників із 8 країн (Німеччини, Нідерландів, Словенії, Румунії, Польщі, України, Латвії та Литви) виголосили 36 доповідей. Анотації доповідей опубліковано на вебсайті LKI¹.

¹ Анотації доповідей див. https://lki.lt/wp-content/uploads/2024/10/Anotacijos_Konferencija_Metodologines_naujoves_kalbinio_variantiskumo_tyrimuose.pdf.

DIANA DAMBRAUSKIENĖ, JOGILĖ TERESA RAMONAITĖ, NIJOLĖ TUOMIENĖ.

231

Metodologinės naujovės kalbinio variantiškumo tyrimuose

Перший день розпочався пленарним засіданням під головуванням керівниці Центру геолінгвістики Інституту литовської мови, професорки, габілітованої докторки Дауголє Мікулєнєне. Директорка Інституту литовської мови докторка Альбіна Ауксорюте привітала учасників і слухачів конференції вступним словом.

Першу доповідь «Близькі горизонти в діалектології» (The near Horizon in Dialectology) виголосив професор, доктор Джон Нербонн з університетів Гронінгена (Нідерланди), Фрайбурга та Тюбінгена (Німеччина). Доповідач наголосив на важливості лінгвістичних досліджень у галузі діалектології та розповів про нові технології й теорії, що дають змогу по-новому вивчати поширення мовних варіантів. Запрошений гість високо оцінив нові методи дослідження мовного варіювання, які застосовують науковці Центру геолінгвістики Інституту литовської мови.

Інша запрошена гостя, професорка, докторка Йожица Шкофіц із Центру наукових досліджень Словенської академії наук і мистецтв, Інституту словенської мови імені Франца Рамовша, у доповіді «Інтерактивний атлас словенської мови — нові інструменти словенської геолінгвістики для міжнародного використання» (Interactive Slovenian Linguistic Atlas – new Tools in Slovenian Geolinguistics for International Use) представила створений інтерактивний атлас словенської мови, у якому легко доступні як важливі для досліджень діалектні матеріали, так і наукові праці. Крім того, цифровий атлас можна постійно поповнювати мовними даними, залучаючи до цього й громадськість.

Засідання продовжили докторант Центру геолінгвістики Інституту литовської мови Айдас Гудайтіс і дослідниця цього центру докторка Агне Чепайтене. Автори доповіді «Застосування інструментів GIS і методів геопросторового аналізу в дослідженнях мовного варіювання литовської мови» (Application of GIS Tools and Geospatial Analysis Methods in the Research of Lithuanian Variation) ознайомили присутніх зі своїми найновішими дослідженнями та новою методикою використання технологій GIS у литовській діалектології для збирання й аналізу даних перцептивної діалектології. Доповідачі розповіли слухачам про можливості геопросторового аналізу для визначення осередків уживання діалектних варіантів, ступеня престижності місцевого мовного варіанта, оцінок асоціатів, пов’язаних із людиною, що говорить діалектом, та виявлення їхнього зв’язку з різними соціально-економічними чинниками.

Пленарне засідання завершила професорка, габілітована докторка Дауголє Мікулєнєне доповіддю «Ідеологічний наратив радянського періоду в литовській діалектології» (Ideological Narrative of the Soviet Period in Lithuanian Dialectology). З огляду на різні періоди радянської доби та багатошаровість ідеологічного наративу доповідачка розглянула кілька етапів розвитку литовської діалектології в радянський період і ознайомила присутніх з основними рисами вульгарного ідеологічного наративу.

232

BENDRINĖ KALBA | 97

Дослідниця звернула увагу на те, що цей період не встиг суттєво вплинути на розвиток діалектології: тоді й пізніше в Литві збереглася традиція міжвоєнної литуаністики, яка діяла як противага наративу радикальної ідеологічної адаптації. Підсумовуючи, професорка наголосила, що вплив ідеології на науку стримували самі мовознавці.

Далі презентації наукових досліджень і дискусії відбувалися у двох секціях: тема першої — Традиції та новації геолінгвістики, другої — Слово і значення. На чотирьох засіданнях обох секцій було заслухано 15 доповідей.

Засіданнями секції Традиції та новації геолінгвістики головували науковиці Центру геолінгвістики Інституту литовської мови, докторки Аста Лескаускайте та Рима Баксене.

На першому засіданні Флорін-Теодор Оларіу, Сілвіу Бежинаріу, Вероніка Оларіу, Людмила Малахова, Тудор Бумбу з Ясської філії Румунської академії наук і Державного університету Молдови окреслили проблеми оцифрування мовного атласу та поділилися досвідом транслітерації діалектних текстів латинською абеткою. Гайко Каммерс, Сімон Каспер і Джеффрі Пфайфф із Центру досліджень Німецького мовного атласу Марбурзького університету, Дюссельдорфського університету імені Генріха Гейне та Бернського університету представили атлас морфологічної та синтаксичної варіативності, який готують з урахуванням як давніх діалектів, так і сучасних місцевих різновидів мови, водночас залучаючи їхній вертикальний зв’язок зі стандартною мовою. Представниці Латвійського університету Анна Стафецка та Лієне Маркус-Нарвіла ознайомили слухачів із витоками геолінгвістичних досліджень у Латвії та обговорили найважливіші публікації в цій галузі. Доповідачки звернули увагу на методику створення геолінгвістичних карт латиської мови в різні періоди, наголосивши, що в кількох томах атласу латиських діалектів, виданих у XXI ст., карти створено за допомогою програми «Paint Shop Pro», а вебсайт dialekti.lu.lv, розроблений Інститутом латиської мови 2022 року, надає безкоштовний доступ до цифрових карт латиських діалектів. Інша дослідниця Латвійського університету, Лідія Лейкума, охарактеризувала працю Адальберта Беззенбергера Lettische Dialekt-Studien, опубліковану 1885 року, — першу монографію, присвячену латиським діалектам, — і докладно розглянула труднощі, з якими стикаються носії інших мов, фіксуючи фонетичні нюанси діалектного тексту. Вона наголосила, що монографія Беззенбергера спричинила наукову полеміку між духовенством та інтелігенцією Латгалії, яка мала культурну цінність, а невідповідності й помилки в діалектних записах, зроблених носіями інших мов, були виправлені в пізніших дослідженнях говірок Латгалії.

DIANA DAMBRAUSKIENĖ, JOGILĖ TERESA RAMONAITĖ, NIJOLĖ TUOMIENĖ.

233

Metodologinės naujovės kalbinio variantiškumo tyrimuose

На другому засіданні секції Едмундас Трумпа з Латвійського університету ознайомив учасників конференції та слухачів із новацією в дослідженні наголосових інтонацій латиської літературної мови та лівського діалекту Курземе, яке проводять в Інституті латиської мови Латвійського університету: створеним способом порівняно швидко візуалізувати рух першої та другої формант (F1/F2) між приголосними. Він також представив окремі результати досліджень і поділився міркуваннями щодо закономірностей зміни якості алофонів. Дослідниці Центру геолінгвістики Інституту литовської мови Рима Бакшене й Агне Чепайтєне описали знаки Міжнародного фонетичного алфавіту (МФА), використані Казимерасом Шаулісом у праці 1988 року Juodžiūnų tarmė для запису прикладів східноаукштайтського купішкянського піддіалекту, і порівняли їх із сучасним набором знаків МФА, запропонованим для литовських діалектів. Доповідачки показали контраст між тогочасним і сучасним купішкянським піддіалектом, наголосили на важливості зібраних автором даних і додатково побіжно розглянули нинішню соціокультурну та соціально-економічну ситуацію в ареалі купішкянського піддіалекту. Дослідниця того самого центру Аста Лескаускайте у своїй доповіді наголосила не лише на зростанні значення морфологічних ознак для ідентифікації діалектних варіантів, а й на тому, що комплексність діалектних ознак важлива як для теоретичної лінгвістики, так і для створення, моделювання та вдосконалення інструментів розпізнавання мови й штучного інтелекту. Дослідниця звернула увагу на деякі аспекти змін у морфології та її зв’язок із горизонтальним і вертикальним континуумом. Представниця Латвійського університету Дайра Вевере, обговоривши потребу переглянути класифікацію латиських діалектів і розробити термінологію для окремих говірок, а також порушивши питання історичного поділу лівських говірок Курземе, так званих tamnieku, за глибинними й поверхневими ознаками говірок, запропонувала класифікувати ці говірки за чотирма фонетичними ознаками та використовувати термінологію, придатну для опису лівських говірок Курземе.

Засіданнями другої секції Слово і значення головували науковиці Центру досліджень літературної мови Інституту литовської мови, докторки Вілія Сакалаускене та Лорета Вайчюлюте-Семєнене.

Перше засідання відкрили науковці Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Інституту литовської мови Ігор Корольов, Аурелія Грітенене й Світлана Гриценко. Доповідачі представили поля макроструктури й мікроструктури даних «Литовсько-українського словника», приділивши особливу увагу ілюстративним прикладам. Вілія Сакалаускене, яка головувала на засіданні, розглянула етнолінгвістичну інформацію в макро- та мікроструктурі словників і показала, яку етнолінгвістичну інфор-

234

BENDRINĖ KALBA | 97

мацію, що дає змогу скласти мовну картину рослинного світу, можна знайти у словникових статтях, ілюстративних реченнях, термінах, фразеологізмах, пареміях, похідних словах, колокаціях тощо. Дослідниця Центру геолінгвістики Інституту литовської мови Вілія Рагайшене запрошувала до дискусії про значення діалектних словників для дослідження сприйняття мовної картини світу. На етнолінгвістичному матеріалі словникових статей слова miškas та його синонімів дослідниця розкрила основні значення поняття miško, засвідчені у словниках. Дослідниця Центру досліджень літературної мови Сільвія Папауреліте-Кловене проаналізувала асоціації до слова mama та розглянула його асоціативне поле в литовській мовній картині світу. Вона дійшла висновку, що литовськомовні люди фіксують основні характеристики матері через емоційне ставлення до неї, не зосереджуючись на зовнішності чи трудовій діяльності, і описують її лише як людину, що викликає позитивні емоції.

Друге засідання відкрила представниця Центру досліджень літературної мови Інституту литовської мови Веслава Чижик-Прокашева. На матеріалі художньої та нехудожньої літератури й публіцистичних текстів кінця XX — початку XXI ст., поданих у Dabartinės lietuvių kalbos tekstyne, вона досліджувала образ російської жінки. За словами доповідачки, цей образ не має особливих відмінностей: про росіянку розповідається у фізичному, характерологічному, соціальному, локальному, побутовому, діяльнісному, ідеологічному та релігійному аспектах. Лорета Вайчюлюте-Семєнене, говорячи про образ самотності в публіцистиці, зазначила, що з огляду на визначення слова vienatvė в основних словниках литовської мови та стисло оглянувши дослідження інших авторів, постають запитання: чи завжди самотня людина перебуває наодинці, чи може самотність бути для неї необхідною і коли, а також як розгортається семантичний континуум самотності. Рута Казлаускайте з Шяуляйської академії Вільнюського університету, проаналізувавши семантику кольорів зірок, зображених у поезії литовських авторів, і мотивацію їх номінації, дійшла висновку, що колір зірок — або відтінок світла й нерідко сяйво — у поезії називається як безпосередньо, так і метафорично.

Увечері першого дня конференції гості й організатори взяли участь в екскурсії палацом Сапегів, який нещодавно відчинив двері для відвідувачів, — ознайомилися з унікальним архітектурним ансамблем епохи бароко, який упродовж багатьох років змінював не лише свій вигляд, а й призначення.

Другого дня конференції у трьох секціях — Регіональність і варіативність, стандартизація та субстандартизація літературної мови і Взаємодія мов і культур — було заслухано 14 доповідей.

DIANA DAMBRAUSKIENĖ, JOGILĖ TERESA RAMONAITĖ, NIJOLĖ TUOMIENĖ.

Metodologinės naujovės kalbinio variantiškumo tyrimuose

235

На першому засіданні секції Регіональність і варіативність, яке головувала дослідниця Центру геолінгвістики Інституту литовської мови д-р Сімона Виняутайте, доповіді представили науковиці Центру геолінгвістики. Даля Кіселюнайте розглянула конкуренцію місцевого відмінка та прийменникових конструкцій у найпізніших текстах куршеніекської мови, записаних під час експедицій у 1961–2014 роках, і зазначила, що в мовленні не всіх інформантів і не в усіх випадках ці форми конкурують як рівноправні: це залежить від їхньої синтаксичної семантики, структури прийменникових сполук, семантики іменника та типу його відмінювання. Продовжуючи засідання, Йогіле Тереза Рамонайте поділилася своїми спостереженнями та спостереженнями перекладачки Ієви Фриджеріо щодо стратегій перекладу вкраплень італійських діалектів у художній літературі литовською мовою. Доповідачки звернули увагу на досі рідко використовувану стратегію перекладу — заміну діалекту оригіналу діалектом мови перекладу — і, з огляду на теорію Лоуренса Венуті про одомашнення тексту перекладу (domestication) та очуження (foreignization), проаналізували переклади сицилійських вкраплень у литовському тексті італійського роману Стефанії Аучі «Леви Сицилії. Сага родини Флоріо I» (2023). Діана Дамбраускене та Сімона Виняутайте проаналізували причини й напрямки мобільності громад Шилальського краю та попередньо оцінили кореляцію між мобільністю і реалізацією діалектних ознак. Доповідачки наголосили, що динамічність мовців та їхні зв’язки з представниками інших піддіалектів є одними з найважливіших чинників, які визначають і надалі визначатимуть зміни місцевих мовних варіантів у поселеннях довкола Шилале. Дануте Валентукевичене, яка кількісними методами дослідила зміни в реалізації твердого приголосного l у мовленні інформантів трьох поколінь, що живуть у зоні геолекту Варена, показала, що в мовленні молоді ця ознака стала нестійким маркером діалектності, пов’язаним із регіолектом, і відображає конвергенцію з літературною мовою.

Авторка першої доповіді другого засідання, яке головувала дослідниця Центру досліджень літературної мови Інституту литовської мови Ніда Подерене, геолінгвістка Лаура Бразайтене, порівнявши деякі діалектні ознаки, характерні для говірок центральної частини литовського мовного ареалу, що не збігаються в класифікаціях литовських діалектів, довела, що напрямки змін досліджуваної ділянки говірок, які не збігаються в класифікаціях, на мапі загалом залишаються незмінними. Дослідник Центру геолінгвістики Жидрунас Шідлаускас показав, як оцінки з emic-перспективи збігаються або не збігаються зі статистичними оцінками діалектності: навіть якщо на emic-рівні інформанти зазначають, що не розмовляють діалектом, з etic-перспективи в їхньому мовленні зазвичай виявляються діалектні особливості. Він наголосив на

236

BENDRINĖ KALBA | 97

важливості якісних і кількісних діалектологічних досліджень, які виявляють діалектну (не)компетентність пересічних мовців. В останній доповіді цього засідання Ніда Подерене представила теоретичне підґрунтя та конструкт етнолінгвістичного опитувальника (про схильність уживати литовську мову й місцевий діалект, а також про ставлення до литовської мови та діалекту). Доповідачка наголосила, що опитувальник — це інструмент, який полегшує дослідження оцінок параметрів життєздатності мовних спільнот регіонів.

Засідання секції Стандартизація та субстандартизація літературної мови очолила д-р Аурелія Тамуліонене з Центру досліджень літературної мови Інституту литовської мови. Усі доповіді в цій секції представили науковці Центру досліджень літературної мови.

Ріта Мілюнайте звернула увагу на те, що в Базі даних литовських неологізмів зафіксовано зростання кількості гібридів із суфіксами –istas, –ė, що мають специфічну конотацію в публічному вжитку. Дослідниця окреслила механізми взаємодії явищ літературної мови та субстандарту й пов’язала ці процеси із субстандартизацією мовних явищ. Спираючись на відповіді 4 305 учнів на запитання про вибір і вживання мови в повсякденному житті, Аурелія Тамуліонене представила сфери переважання мов у повсякденному вжитку, оцінила мовну (мовну) перевагу учнів у різних комунікативних ситуаціях і виявила спільні риси та відмінності мовного вжитку в різних місцевостях Литви. Жидруне Шалавейюте присвятила доповідь особливостям мотивації назв риб у литовській мові. Проаналізувавши назви риб, наведені в джерелах литовської лексикографії, доповідачка показала, які концептуальні ознаки допомагає виявити аналіз мотивації лексем. Дайва Швейкаускене порушила проблему комп’ютеризації мовних знань, поданих у друкованих граматиках, і розглянула випадки керування та прилягання неузгодженого означення. На її думку, під час спроб автоматизувати синтаксичний аналіз литовської мови для комп’ютерного опрацювання дуже незручною є концепція, згідно з якою неузгоджене означення перебуває під керуванням означуваного слова.

Засідання секції Взаємодія мов і культур розпочала головуюча — дослідниця Центру геолінгвістики Інституту литовської мови д-р Віолета Мейлюнайте — доповіддю про мовне середовище та його вплив на литовську ідентичність у Шальчинінкському районі. Науковиця досліджувала мовну інформацію в культових і сакральних спорудах, аналізувала, якою мовою подається основна інформація для вірян, зіставляла дані мовного ландшафту з офіційною інформацією про мову богослужінь і порушила питання, чи це поле функціонування мови

DIANA DAMBRAUSKIENĖ, JOGILĖ TERESA RAMONAITĖ, NIJOLĖ TUOMIENĖ.

237

Metodologinės naujovės kalbinio variantiškumo tyrimuose

у Шальчинінкському районі формує прихильне ставлення до державної мови. Дослідниця того самого центру Нійоле Туомене розглянула особливості спілкування двомовних (багатомовних) місцевих жителів південно-східної Литви. Науковиця наголосила, що ситуативне перемикання кодів стає універсальною стратегією досягнення комунікативних цілей і виконання певних функцій розмови, та підкреслила, що аналіз формальних і приватних розмов різного змісту в двомовних і багатомовних спільнотах південно-східної Литви дав змогу визначити вісім ситуацій — можливих стратегій перемикання кодів. Докторантка Інституту литовської літератури та фольклору Віолета Швайковська, спираючись на концепцію освіти, розкриту в оповідях мешканців Шальчинінкського краю, прагнула обґрунтувати статус освіти як можливої культуреми. За словами доповідачки, освіту вимірюють навичками, набутими в школі або в інший спосіб, та обставинами, які спричинили невідвідування школи.

Робота конференції завершилася підсумковим пленарним засіданням, яке головувала науковиця Вільнюського університету проф. д-р Кристина Рутковська. На засіданні було заслухано 3 доповіді.

Першу доповідь «Польська діалектологія перед викликами зміни мовної ситуації в сільській місцевості — нові методи в нових умовах» (Polska dialektologia wobec wyzwań zmieniającej się sytuacji językowej na wsi – nowe metody w nowych warunkach) представив проф. габіліт. д-р Мацей Рак з Ягеллонського університету в Польщі. Запрошений гість звернув увагу на те, що зміна мовної ситуації в сільській місцевості Польщі потребує нового підходу: для діалектологічних досліджень дедалі важливішими стають соціолінгвістичні чинники, тому методи досліджень дедалі більше наближаються до тих, що використовуються в соціолінгвістичних дослідженнях.

У другій доповіді «Методи етнотеології в дослідженнях давніх текстів» головуюча пленарного засідання проф. д-р Кристина Рутковська розглянула застосування методів етнотеології до дослідження релігійних пам’яток, обговорила розвиток і поширення богословської думки, що випливає з тлумачення Святого Письма. Найбільшу увагу дослідниця приділила конспекту лекцій Костянтина Сирвіда Explanationes in cantica canticorum Salomonis et in Epistolam D. Pauli ad Ephesios, укладеному 1620 року. Виклавши структуру лекцій і їхній зв’язок із твором Сирвіда «Пункти проповідей», доповідачка показала, як у цих творах, що виражають авторську думку Сирвіда, можна виявити оригінальні елементи, зумовлені культурним контекстом діяльності єзуїтів у Вільнюсі.

Третю й останню доповідь «У пошуках нових методів дослідження прикордоння. Архівний етнографічний матеріал як джерело дослідження історичної багатомовності на білорусько-литовському прикордонні» (In Search of New Methods of Border Studies.

238

BENDRINĖ KALBA | 97

(Архівні етнографічні матеріали як джерело дослідження історичного багатомовності на білорусько-литовському прикордонні) зачитала представниця Інституту польської мови Польської академії наук д-р Katarzyna Konczewska. Ілюструючи конкретним прикладом, науковиця наголосила на важливості історичних документів для лінгвістичних досліджень місцевостей, про які історичних мовних даних немає або їх особливо мало.

Підсумовуючи роботу міжнародної наукової конференції, заступниця голови Наукової ради Інституту литовської мови д-р Vilija Sakalauskienė висловила задоволення міжнародним характером конференції та численністю учасників, наголосила на важливості гуманітарних наук і подякувала науковому й організаційному комітетам.

Завершальним акцентом конференції став показаний її учасникам документальний фільм Зберегли мову, створений у 2023 році на замовлення Державної комісії з литовської мови з нагоди 35-річчя відновлення статусу державної мови.

Отримано 2024-11-15

DIANA DAMBRAUSKIENĖ

Інститут литовської мови

Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius

[email protected]

JOGILĖ TERESA RAMONAITĖ

Інститут литовської мови

Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius

[email protected]

NIJOLĖ TUOMIENĖ

Інститут литовської мови

Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius

[email protected]

DIANA DAMBRAUSKIENĖ, JOGILĖ TERESA RAMONAITĖ, NIJOLĖ TUOMIENĖ,

239

Metodologinės naujovės kalbinio variantiškumo tyrimuose