LIETUVIŲ KALBOS LEKSIKOS RAIDA

LIETUVOS TSR MOKSLŲ AKADEMIJA

НАЗВИ ОЗЕР¹

B. SAVUKYNAS

Е – G

Egl-ežeris (|| Jasiūnų ežeras) Швенчоніс, с. Teberiškės, пор. Egl-ynas оз. Молетай, Egl-upis річка: 1. Скуодас 2. Вайшкай; лат. Eglu ezers EnLV I 265: лит. eglė «ялина» + ežeras «озеро», пор. також щодо семантики Klėv-žeris (<*Klėv-ežeris) Семелішкес.

Eglynas Молетай, с. Чюленай: лит. eglynas «ялиновий ліс»; пор. також Ąžuolynas оз. Кайшядоріс.

Egl-inis (діал. Aglinis) Обеляй, с. Трумпоняй, див. Eglėžeris, суф. -inja-, пор. Egl-inis.

Egl-inis Смальвос, с. Вишнішкес: лит. ėglis, ėglius «juniperus communis, ялівець» + суф. -inja-; щодо семантики й словотвору пор. також Ąžuol-inis оз. Дегучяй, Berž-inis оз. Калтаненай, пор. Bers-in с. GerON 19.

Eglis Семелішкес, с. Козелкішкес II: лит. ėglis «juniperus communis», пор. також Eglius оз. Дусетос.

Eglius Дусетос, с. Ясай: лит. ėglius «juniperus communis», пор. також Eglis оз. Семелішкес.

Egl-iokas || Egl-iukas Дусетос, с. Ясай< Eglius (див.) + суф. -joka- || -juka-; топонімічний демінутив.

Eig-ūtis Антазаве, с. Айочяй, пор. лат. Eig-uts особове ім’я й ін. EnLV I: лит. прізвище Eigỹs + суф. -utja-; ім’я присвійного або меморіального значення.

озеро Ейкінишкіс || озеро Балдунай < Eikiniskis с., Baldūnai с. Юодупе.

Elmis Анікщяй, с. Елмішкіс, пор. Elmė річка там само; лат. Elmij EnLV I; пор. також лит. Alm-enas (див.) оз. Лінкменис, Alm-uonė річка Краупішкіс: (балтійський корінь elm- (alm-): лит. almėti, elmėti «повільно просочуватися, текти без зупинки, капати, бігти, гноїтися», almynė «болотиста місцевість, багнюка» LKŽ I 88, II, 815; див. також Hr AF 35².

Elzbietė Тиркшляй, с. Воверяй:?

¹ Статті, що пояснюють назви озер, які починаються на літери A, B, Č і D, див. у «Lietuvių kalbotyros klausimai», III, с. 289 і далі (там є вступні зауваження та скорочення), IV, с. 219 і далі та V, с. 191 і далі.

У цій статті локалізацію назв указано не за районами, а за більшими найближчими населеними пунктами, як у «Lietuvos TSR upių ir ežerų vardyne», Vilnius, 1963 (скорочення UEV).

² Kr AF – Hans Krahe, Unsere ältesten Flussnamen, Wiesbaden, 1964.

183

Enčias Вадокляй, с. Соделішкю, пор. Enčia річка там само; лат. Eñtes пор. EnLV I 274; також пор. лат. Añtes (?) EnLV I, лит. Antė річка Рієтавас, Ančia річка Капчяместіс; ent- співвідноситься з ant-, як elm- з alm- (див. Elmis); етим. див. Ančia.

Озеро Ендрюшкаціай <Ендрюшкаічяй с. Алседжяй.

Erzv-ėtas || Erzv-ētai (т. Arzvėtas || Arzvėtai) Тверечюс, с. Ерзветас, Erzv-ėta річка там само, пор. Erž-vilkai річка Ержвілкас; лат. Erži пор. EnLV I 276, Arž-uga річка там само, 43; прус. Arse річка (*Aržė) GerON 11 (щодо erž-/arž- пор. elm-/alm-, див. Elmis), пор. також прус. Arga GerON 11; балтійське чергування велярного й палатального g/ž (пор. érgti, argōti/aržōti); тут корінь гідронімів erz- є, мабуть, діалектним варіантом балтійського кореня arž-/erž-, найімовірніше, реліктом діалекту, близького до селонів (чи латгалів?): балт. arg-/erg-/arž-/erž-: іє. *arg- «сяючий, жіночий»; інд. árjunah «світлий, білий»; гр. ἀργός «білий», див. також Hr ĀF 53; як вторинні балтійські утворення від цього кореня пор. лит. érgti, argōti, aržōti, утворені за тією самою семантичною моделлю, що й bálnas «білий» → balnōti «дерти, дряпати»; суф. -ėta-, пор. Sīrv-ėtas оз. Мієлагенай, див. SkŽD 341.

Ežeras || Ešer-aitis Лінкменис, с. Вайшнюнай, пор. лат. Aser-itis EnLV I 43: лит. ešeras, ešerys «річковий окунь»; суф. -aitja-.

Ešerėlis Пабірже, див. Ešeras; суф. -ėlja-.

Ešerinė 1. Куртувенай 2. Немянчине 3. Раудондварис, с. Дідвіряй, див. Ešeras; суф. -inė.

Ešer-in-ėlis Вейсієяй, с. Бабру, див. Ešeras; суф. -inja- + -ėlJa-.

Озеро Ешеринес Шилуте, містечко Варшеджяй, див. Ešerinė; імовірно, родовий відмінок назви.

Ešer-inis 1. Алседжяй 2. Анталепте, с. Індуцяй 3. Дауґай, с. Дашконяй 4. Деґучяй, с. Субатішкяй 5. Дубінґяй 6. Куктішкес, с. Будрішкяй 7. Куктішкес, с. Мотвішкяй 8. Куртувенай, с. Пашвіне 9. Лінкменис, селище Сідабріне 10. Мяркіне, с. Самунішкяй 11. Молетай, ліс Чюлай 12. Молетай, ліс Стерняй 13. Онішкіс, с. Юрґіоняй 14. Онішкіс, с. Утос 15. Панемуне́ліс, с. Мелде́йкяй 16. Рудня, с. Крокшліс 17. Рудня, с. Лінежерис 18. Румшішкес, с. Пянеляй 19. два озера Салакас, с. Пошеріне 20. Сейни, LLR 21. Скапішкіс 22. Свядасай, с. Слепішкяй 23. Швенчёнеляй, с. Мієлагенай 24. Таурагнай, ліс Ажвінчяй 25. Варена, с. Ґлукас 26. Вієвіс, с. Ешері́не; див. Ešeras; суф. -inja-.

Ešer-in-iukas Куктішкес, с. Обеліне, див. Ešerinis 7 + суф. -juka-; топонімічний демінутив.

Ešerin-ūkas Рудня, с. Лінежерис, див. Ešerinis 18 + суф. -uka-; топонімічний демінутив.

Ežerai кілька озеречок, Пагегяй, с. Вієлайчяй: лит. ežerai (наз. мн.).

Ežerāitis 1. Ейшишкес, околиця Чебаторяй 2. Ріше, с. Ежерайчяй 3. Таураге 4. Варена, с. Біжа́й: лит. ežerāitis «невелике озеро».

Ežerālis 1. Паланга 2. Плателяй: жем. ežerālis «невелике, незначне озеро».

Ežeras 1. Пампена́й, с. Серейконяй 2. Пампена́й, с. Стебейкяй 3. А. Панемуне, с. Шленава 4. Паневежис, с. Пакуоджюпяй 5. Прекуле, с. Вілкмеджаї; пор. лат. Ezers «ставок» EnLV I 277, прус. Azare «озеро»: лит. ežeras.

Ежере Молетай, с. Лауменай: лит. озеро; субстантивований прикметниковий утвір.

Ежереля-бале Свентежерис, с. Кіртілішкес: лит. озерце + болото.

Ежереліс 1. Анталіепте, с. Забічюнай. 2. Біржай, с. Ежереляй. 3. Біржай, с. Мікенай.

184

4. Ігналіна 5. Йонава, с. Лукошишкес 6. Южінтай, с. Ґеґелішкіс 7. Капчяместіс, с. Алєкнішкес 8. Куркляй, с. Павірінчю 9. Науяместіс, с. Мішкі 10. Пакруоїс 11. Пасваліс, с. Масколішкес 12. Пушалотас, с. Памішкес 13. Радвілішкіс, с. Кутішкес 14. Н. Радвілішкіс, с. Спінгучяй 15. Салакас, с. Акрємяй 16. Скапішкіс, с. Кепурішкіс 17. || Швенінінку Ідубас Смільґяй, с. Швенінінкай 18. Сурвілішкіс 19. Вейсеяй, с. Араднінкай: лит. озерце «невелике озеро».

Ежер-яліс Пампєнай, с. Срейконяй < Ежерас (див.) + суф. -ėl-ja-; топонімічний демінутив.

Ежерет-шлайтіс || Шлайт-ежерас Дегучяй, с. Біржунай: лит. *ежеретіс + схил/схил + озеро.

Озеро Ежерекай < Ежерекай с. Варенава: озеро + суф. -ėka-, пор. Гав-єкас оз., див. SkŽD 160.

Ежерікас 1. Каркле, с. Ішес 2. Каркле, с. Товес: лит. ежерікас «невелике озеро»; щодо суф. -ika- див. SkŽD 127.

Ежерінас 1. Сейріяй 2. Сімнас, с. Понкішкес: ежерінас «заросле, висохле озеро» LKŽ II 845; тут, найімовірніше, у значенні «невелике озеро», пор. південно-західнодзукійське лапінас «лисиченя, дитинча лисиці».

Ежер-ініс Йонішкіс (Неменчіне), с. Поежеріне: лит. озеро + суф. -inja-.

Ежеріокас 1. Рокішкіс, с. Мелдучяй 2. Тауранґай, с. Скроблай: східноаукштайтське ежеріокас «доволі велике озеро» LKŽ II 845.

Озерце озер < Озера с. Куктішкес < *Озеро оз.: лит. ežeras.

Ежеріукас 1. Дауґелішкіс, с. Мікалава 2. Ґіркальніс, с. Ґричю 3. Йонішкіс, с. Памажуопяй 4. Немакщяй, с. Ґушкаляй 5. Рудіше, с. Алуона 6. Шяуленай, с. Пілнеляй, 7. Шілува: лит. ежеріукас «невелике озеро».

Габіс (|| Гебізас?) Круоніс, с. Шніпеляй, пор. Габ-явришкіс оз. Пілвішкяй, Габ-іжюс річка Яклаї; лат. Габ-ені селище, Габ-єжі селище EnLV I 287; прус. Габ-елін оз. GerON 34: лат. gab-ieža «чагарникова місцевість», прус. gab-awo «жаба» (імовірно, похідне від балт. *gab-, що означало «мул, болото, трясовина»); семантика балт. gab- прояснюється через відповідники в інших індоєвропейських мовах — ст.-сл. жаба «жаба», ст.-сканд. quappa «минь», але норв. діал. kvabb «кашкоподібна, слизька маса», ст.-англ. cwabbe «болото», англ. quab «багно»: і.-є. *gweb(h)- «слизький, хлюпкий; минь, жаба» W1VW I 674; gab- інакше пояснює К. Буга, див. BgRR III 523.

Ґаб-яур-ішкіс Пілвішкіс, с. Параусвяй; щодо Ґаб- див. Ґабіс; -яур-: лит. jáura «болотиста земля, холодний ґрунт; трясовина, болото», jaurùs «в'язкий, дрібний» LKŽ IV 315-16; суф. -iškja-, пор. Даун-ішкіс оз. Утена.

Ґаб-утіс Круоніс, с. Науямєміо < Ґабіс (див.) + суф. -utija-; топонімічний демінутив.

Озеро Гачоніс < с. Гачоніс (: лит. прізв. Gačionis) Южінтай.

Гадейка Швентежеріс, с. Яненай, пор. Гадейкупіс р. Кретинга < лит. прізв. Gadeikà; імовірно, еліптичний родовий відмінок, що став назвою, від присвійної назви озеро Гадейкос.

Гаде̄найтіс Семелішкес, с. Н. Александраукос. < Гаде̄нас (див.) озеро + суф. -aitija-; топонімічний демінутив.

³ Див. B. Savukynas, Kilmininkiniai lietuvių vietovardžiai, „Lietuvių kalbotyros klausimai“, VI, Vilnius, 1963, p. 240.

185

Гаде̇нас Семелішкес, с. Н. Александраукос. <лит. прізв. Gadėnas, пор. Gadeikà озеро; імовірно, еліптичний родовий відмінок, що став назвою, від присвійної назви озеро Гаде̇но⁴.

Гайде Рімше, с. Гайдес, пор. оз. Gaidýs Адутішкіс, оз. Гайдінис Рудішкес, Гайдапіс р. 1. Гіркальніс, 2. Ужвентіс, Гайджупіс Йонава; лат. Gaide up., Gaid-upe р. EnLV I 288; прус. річк. Gaiden GerON 34; пор. також апофонічний варіант gied-(r)-: лит. Гіедавардис оз. Лейпалінгіс, Гіедуліс р. Вєксняй, Гіедриш оз. Дауґаляй, Гіедре р. Тауєнєй; лат. Dzied-akšli та EnLV I 262: gaidýti / giedrinti, giedras «прозорий, чистий, ясний»; пор. прус. gay-l-is «білий»; лат. gai-s-s «світлий», гр. φαιδ-ρ-ός «ясний, сяйний»; апофонічні варіанти балтійських апелятивів цього кореня gai-d- / gie-d- / gi-d- / gai-s- (< *gai-d-s- resp. gai-s-) / gai-l- представлені також у гідронімії; крім наведених вище, пор. ще лат. Dzedrais ezers (: dzidrs «прозорий, ясний») EnLV I 257, лит. Гайсупіс р. Науяместіс, прус. оз. Gailen GerON 35; деякі литовські гідроніми з Gaid- згодом могли бути переосмислені народною етимологією за словом gaidį «півень». Окремі гідроніми з коренем Gaid- можуть мати й антропонімне походження (: прізв. Gaidỹs).

Гайдінис Рудішкес, с. Паношишкес, див. Гайде; суф. -inja-.

Гайдіс || озеро Стаєтішкіс Адутішкіс, с. Стаєтішкіс, див. Гайде.

Гайджукас 1. Дегучяй, ліс Гражутес. 2. Молетай, с. Бебрусай, див. Гайде; суф. -juka-.

Гайгалініс 1. Сейріяй, с. Ґудоняй. 2. Швенчонеляй, с. Кампуотеле, пор. лат. Gàigal-eņa р. EnLV I 288, прус. Gaygel-yth оз. GerON 34: лит. gaigalas «нирковий качур», пор. лат. gaigale «вид чайки», прус. gegalis «малий пірникоза» + суф. -inja-.

Гайґаліс 1. Лінкмянис, с. Пагайлес I. 2. Неменчине, с. Крагжляй. 3. Желва, с. Вірбали, пор. Гайґаліс р. Гервечяй, с. Сакалайчяй BTSR, див. Гайгалініс; субстантивований прикметник, утворення на -ja-основу.

Гайлієкас Сейріяй, с. Раганішкес, пор. оз. Гайлінтас Меркіне, прус. оз. Gailen GerON 35: прус. gaylis «білий», пор. лит. Гайде (див.) оз., оз. Гіедріс; гідронім західних балтів, див. BgRR II 100, III 135; суф. -ieka- найімовірніше є апофонічним варіантом суф. -eika-, пор. оз. Таурейкус Семелішкес і Таурієка р. Стаклішкес, див. також SkŽD 160.

Гайлінтас Меркіне, с. Ґалінтенай, див. Гайлієкас; суф. -inta-, пор. оз. Жувінтас у Сімнасі, оз. Весінтас у Вєшінтосі; за коренем і територією це, найімовірніше, гідронім західних балтів (ятвягів).

Озерце Ґалінтенай < с. Ґалінтенай (< Гайлінтенай < Гайлінтас (див.) оз. + суф. -ėna-) Меркіне.

Гаймінас Молетай, с. Чюленай, пор. лит. с. Геймімяй Шимоніс, Гімбале бл. Субачюс, Ґімалас с. Телшяй, прус. оз. Gimm-er, оз. Gyme GerON 41 (апофонія кореня: gaim-/geim-/gim-/gym-): лит. gimus «слизький» LKŽ III 316; щодо семантики пор. лит. Глейте р. Ендрєявас, Глітупіс р. Жарянай, Глітіс оз. Гауре; суф. -yna-, пор. оз. Вепрінас Вейсеяй.

Ґаладусіс Лаздіяй, с. Ґаладусіс; щодо Gal-(a)- пор. Гала р. Лігумай, Ґалстас оз. Лаздіяй, прус. Ґалантен оз. GerON 35; корінь gal- у балтійських гідронімах у багатьох випадках не відрізняється (як апофонічний варіант) від gel-/gil-: лит. gilùs, gelmė, пор. рос. голомя, голомень «відкрите море», санскр. jala-m «вода, волога», пор. також лит. gal-vis

⁴ Там само.

186

«ставок, що утворився сам собою на місці старого русла річки або в затоні» LKŽ III 85; щодо dus- див. Dausinas.

Gal-ėlis (|| Davigiliai) Salakas, див. Galadusys; суф. -elja-.

Galg-aitis Trakai, с. Kunigaikštinė, пор. Galg-iūkas річка Vainutas; лат. Gāldz-ini vs. Gālga пор. EnLV I 292; див. Galadusys; суф. -g- + aitja-.

Gal-inis 1. Giedraičiai, с. Gudeikiai 2. Lazdijai 3. (|| Šalna) Smalvos, с. Šalna; див. Galadusys; суф. -inja-.

Galn-ākis два оз. Molėtai, с. Stirniai, див. Gál-nis; суф. -akja-, пор. Viš-akis річка, див. SkŽD 125.

Gál-nis Semeliškės, с. Prūsiškiai, див. Galadusys; суф. -n-, див. SkŽD 221.

Gal-ōnas Joniškis (Nemenčinė), лісництво Dubingiai, див. Galadusys; суф. -ona-, пор. Pal-ōnas річка Ariogala, див. SkŽD 274.

Gál-stas || Gáu-stas Veisiejai, с. Laibagaliai, див. Galadusys; Gáustas < Gálstas, як результат депалаталізації l; суф. -sta-, див. SkŽD 324.

Gal-uonai || Gal-uōnas || Geluonai Molėtai, с. Simančiai, див. Galadusys; суф. -uona-, пор. Ėžer-uona річка Tauragė, див. SkŽD 282.

Gal-uonis Kuktiškės, с. Pagaluonė, див. Galadusys; суф. -uonja-, див. SkŽD 284.

Gál-vė (імовірно, від *Galvīs) Trakai, пор. лит. Gala-dusỹs оз. (див.), Gal-ōnas оз., Galà річка Ly gumai; прус. Gal-anten оз. GerON 35: galvis «ставок, що утворився сам собою на місці старого русла річки або в затоні» LKŽ III 85; лат. dzelve «водяна яма в болотистому трясовинні; западина, у яку можна провалитися і яку не можна перейти» (: лит. gilùs «глибокий»); суф. -vė, див. SkŽD 379. Аблаут кореня: gal-/gel-/gil-/gyl-.

Galv-ėlis Kuktiškės, с. Žiežuliai, див. Galvė; суф. -elja-.

Galv-inis Merkinė, с. Druskininkai, див. Galvė; суф. -inja-.

Galvó-žeris (<*Galvo-ežeris) Onuškis, с. Kazokiškės, див. Galvė; другий компонент — ežeras.

Gard-ėliai Semeliškės, с. Stančiai, пор. Gárd-uva річка Laukuva, Gard-uvà річка Gudžiūnai, Gárd-upis річка Surviliškis, Gárd-inas річка Panevėžys; лат. Gard-upe річка, Gard-auna річка EnLV I 279; аблаутні варіанти кореня gard- — це gerd- і gird-, пор. лит. Gerd-auja річка Gargždai, Gėrd-upis Tverai, Gerd-išė (|| Kerilė) річка Viduklė; лат. Dzērd-upīte річка EnLV I 255; лит. Gird-elis річка Krekenava; балтійський гідронімічний корінь gard-/ger-d-/gir-d- не відокремлюється від лит. gerti, girdyti; щодо семантики пор. давньорус. žerelo «гирло (річки)», укр. žorvó «русло річки», старочес. žriedlo «джерело» VsREW420; суф. -ėlija-.

Garg-ašius Утена, Пушинеліс тощо, пор. лат. Gārg-aliņš бол. EnLV I 297: лит. gargāže «дуже покручена, звивиста річ; garankštis» LKŽ III 128; суф. -ašiu-, пор. Gerd-ašiai с. Лейпалінгіс, див. SkŽD 316.

Озеро Гаспарішкес (|| Kicgeilis) < с. Гаспарішке, Мелагенай.

Озеро Гаставтішкес < с. Гаставтішке, Семелішкес.

Озеро Гаудешяус <особова назва Gaudėšius Телшяй, с. Дегучяй; гідронім із присвійним значенням у родовому відмінку.

Gauštv-inis || Gauštv-inỹs Титувенай; ця назва озера, що не має відповідників у балтійській гідронімії, найімовірніше, утворена за допомогою суф. -inja- від апелятива *gaužt-vė, що відповідає лит. gužt-vė «вид моху — Hylo comium», пор. лит. guóžtis, gūžtis, gaižtis «скручуватися, стискатися»; аблаут кореня: gauž-/gūž-/guž-/guož-.

Gav-aitis Ігналіна, див. Gavys; суф. -aitja-; топонімічний демінутив.

187

Озерце Гавейкю <с. Гавейкяй, Камаяй.

Гавенас <особова назва Gavėnas Молетай, с. Санклодішкес; еліптичний родовий відмінок, що набув форми називного⁵, від присвійної назви озеро Гавенаса.

Озеро Гавенішкіс <с. Гавенішкіс, пор. Южінтай.

Gav-iekas Семелішкес, с. Пелюнай, див. Gavys; суф. -ieka-, пор. Gáil-iekas (див.) оз., див. SkŽD 160.

Gavỹs || Gav-eikis Ігналіна, с. Антагаве, пор. лит. Gav-iekas оз. Семелішкес; лат. Gav-ene річка EnLV I 305; прус. гідронім Gaw-en GerON 37; також лит. Gaujà річка Дієнвенішкес, лат. Gauja річка (див. BgRR III 852) та лит. Góv-ija, пор. Варняй; корінь гідронімів gav-/gov- (< *gau̯/*gāu̯), можливо, не відділяється від лит. goti «іти»; відповідником назв озер із gav- могло б бути озеро Aisetai (див.) у Лабанорасі; суф. -eika-, див. SkŽD 160.

Озерце Гедміно <особова назва Gedminas Алседжяй, с. Гегренай; гідронім із присвійним значенням у родовому відмінку.

Озеро Гейбоню <с. Гейбоніс, Вевіс.

Гейшчюліс Онішкіс, с. Канюкай <особова назва*Geiščiūlis, найімовірніше, еліптичний присвійний родовий відмінок, що набув форми називного; пор. також особові назви Geiščiūnas, Geistėnai, пор. Ігналіна, с. Гейшчяй, Рокішкіс.

Gėj-ukas Онішкіс, ліс Геяуса, див. Gėjus суф. -ūka-; топонімічний демінутив.

Gėjus Онішкіс, ліс Геяуса, пор. лит. Gei-upis річка Расейняй; лат. Dzejas strauts річка, Dzei-purs болото EnLV I 251: опосередковано лит. gijà «нитка, пасмо; звивина»; geinỹs «пристрій із мотузок, яким залазять на дерево до бджіл»; гідронімічне значення балтійського кореня gē-/gi-/gei-, імовірно, «вигнутий, звивистий», пор. також лит. geinỹs «вигнута палиця для гри в рипку».

Gėla Немянчине, пор. лит. Gėlỹs оз. Куктишкес, Gėl-ainis оз. Таураньяй: лит. pa-gėluõ «холод», лат. dzeltŗs «холодний»; пор. також лат. gelu «холод, мороз», гот. kalds «джерело».

Gėl-ainis Таураньяй, с. Гайделяй, див. Gėla; суф. -ainja-, пор. meld-ainis «озеро, що заросло», див. SkŽD; за словотвірною структурою — найімовірніше, субстантивований прикметник.

Gėl-aitis Немянчине, див. Gėla; суф. -aitja-.

Geled-nia Швенчоніс, с. Ґеледніос, пор. лит. Gėld-upė Калтіненай, Gelda р. Расейняй, Gėld-upis р. Шилува; лат. Dzelda р. EnLV I 251, прус. топонім Geld-iten GerON 39, прус.-лит. Geld-āpe р. LLR Geldapė: опосередковано лат. dzeldēt «тверднути (про сніг, що злежався)» LVV I 540, пор. також слов. žlėd «ожеледь», старослов. žlėdica «крижаний дощ»: і.-є. *ghelad- «лід» WI VW I 629; суф. -nja.

Gelež-inis Вевіс, с. Забакос, пор. лит. Geležis оз. Алседжяй, лат. Dzelz-upe р. EnLV I 253: лит. geležis, gelžis, лат. dzelzs + суф. -inja-.

Озеро Геліоню <Геліоніс вол. Аукштадваріс.

Gėlỹs Куктишкес, див. Gėla.

Озеро Гелю Балнинкай, с. Геліогаліне, див. Gėla; як показує назва села Gėlio-galiai, назва озера раніше мала форму *Gėlỹs || *Gėliai; родова назва — не що інше, як усталений родовий відмінок назви у формі Gėliai.

Gel-ov-inė Меркіне, с. Ґеловіне, див. Galvė; кореневе чергування gal-/gel-/gil-/-gyl-; суф. ov- + -inė.

Gėl-uotas Молетай, містечко Антуркес, див. Gėla; суф. -uota-, пор. Klab-uotas оз. Вижуонос.

Ibid.⁵

188

Gėl-uva Куртувенай, с. Пагелювіо, див. Galvė; суф. -uva-.

Gėl-užis Аукштадваріс, с. Ужугосціо, див. Galvė; суф. -užja-.

Gėl-užis Утена, с. Маргавоню, див. Gėla; суф. -užja-.

Озеро Гелванес Ґелво́най, село Сенюну, етим. див. Га́лве, Ге́лве; суф. -ānė < *onė; назва у родовому відмінку, очевидно, є закріпленим родовим відмінком назви від форми Гелвоне, пор. похідну від неї назву Ґелво́най містечко.

Gelv-átis Семелішкес, с. Будилю; Gélvės суф. -aitja-, топонімічний демінутив.

Gėlve || Gelvà || Gelvės ežeras Гелвонай, с. Багдішю, див. Galvė.

Gélvis Семелішкес, с. Будилю, див. Galvė.

Gelžis Алседжяй, с. Пагермантес, див. Geležinis;

Genionių ežeras <Geniónys с. Онушкіс.

Gepų ežeras Онушкіс, с. Дембінос:?

Gérkonių ežerėlis <Gérkonys с. Дукштас;

Germ-antas Тельшяй, с. Джюгіненай, пор. прусські ойконіми Germ, Germ-ayn, Germ-ynyn GerON 40, а також лит. Girm-uonys/Girmuõ р. Пакуоніс, прусський ойконім Girme там само, 42 (апофонія кореня: ger-m-/gir-m-): germė «старий ліс, пуща», LKŽ III 260, germ-enės «лісова яглиця; Peucedanum Oreoselinum»; už-germ-ėti «заростати», а також лит. giria див. FrLEW 153; щодо семантики пор. Mišk-inis оз. 1. Даугаїляй. 2. Обеляй, Šil-inis оз. 1. Дусетос, 2. Лінкменис; суф. -anta-, пор. Āl-antas р., Sāl-antas р., див. SkŽD 374.

Gerv-ėtis три озера в Салакасі, пор. Gerv-ėčia р. Муснінкай; лат. Dzērv-ītis оз. EnLV I 256: лит. gérvė, лат. dzērve «grus grus» + суф. -ētja-, див. SkŽD 351; або: лит. žerv-énti «стрімко текти», пор. лит. Žerv-ýnos с. Кетурлакі та поширену назву водойми Žerv-ynas (Лаздіяй, Кросна, Лейпаліс), яку через відповідність ž: z слід вважати ятвязькою⁶; щодо чергування велярного і палатального (g/ž) пор. лит. gnýbti/žnýbti, gūm-bas/žām̃bas.

Gerv-inis 1. Лейпаліс, с. Верши. 2. Рудишкес, с. Паношишкі, див. Gervėtis; суф. -inja-.

Gervin-ūkas Лейпаліс, с. Черняуску, див. Gervinis + суф. -uka-, топонімічний демінутив.

Gieda-vardys Лейпаліс, с. Вілекю; щодо Gied- див. Gaidė; щодо vard- пор. verd-ėnė «джерело» та литовські гідроніми: Vardas р. Желва, Vara-ūksnė р. Шедува, Vārd-uva р. Мажейкяй, Vardžius р. Удрія; апофонія кореня vard-/verd-.

Озеро Ґедрайчяй (|| Кіементас) < Ґедрайчяй містечко.

Ґедр-еліс Лінкменис, с. Пажеміо: лит. giedras «ясний», пор. Gaidė (див.); суф. -eljà-.

Ґедрис Дауґайляй, с. Руклі: лит. giedras «ясний», пор. Gaidė (див.).

Ґіл-андіс (|| Ґел-андіс) Онукшис, с. Деріоню, пор. Galvė (див.): лит. gilùs «глибокий» + суф. -andja-, див. SkŽD 101, пор. Kūr-andas річка в Бетигалі, Gir-andas річка там само; gil- співвідноситься з gel-, як gilùs і gelmė.

Ґіл-аушис Бетигала, с. Прочюну, див. Gil-andis; суф. -aušja-, пор. Lók-aušis річка в Лаукуві, див. SkŽD 318.

Ґіл-б-ієтіс Рудаміна, с. Ґілбечіо, пор. Gil-bõ річка в Куктішкес: лит. gilùs суф. -b-+-ietja-, пор. Rim-ietis озеро в Лаздіяї, див. SkŽD 360.

⁶Докладніше про етимологію Zervýnas див. S. Karaliūnas, Pastabos dėl vardo Zervynos kilmės, „Zervynos, kraštotyros bruožai“, Vilnius, 1964, p. 136–139; Б. Сабукнас, К проблеме западнобалтийского субстрата в юго-западной Литве, „Baltistica“, 2, 1966, Vilnius, p. 171.

189

Ґіл-іне Смальвос, с. Ґілінес, див. Gilandis; суф. -inė.

Ґіліоя Сімнас, с. Атесінінкай I: gilióji — означена форма прикметника gilt (жін. р.).

Ґіл-іокас Лінкменис, с. Днішкю I: лит. gýlis «глибина», gylė «глибінь» + суф. -joka-, пор. Egl-iokas озеро.

Ґіліс Дауґай, с. Паґіле: лит. gìlus, пор. Gilióji озеро в Сімнасі; прикметникове утворення з основою Báltis (: báltas)типу -ia-.

Ґіл-ше Мяркіне, с. Паґілшіо, див. Gilis; суф. -šė, пор. skėp-šė «скепета», див. SkŽD 316.

Озерце Ґілтінес Куркляй, с. Курклю I: giltinė «смерть, символ смерті».

Ґілуц-юкас Швенчонеляй, с. Сантакос, див. Gilūtis 3 + суф. -juka-; топонімічний демінутив.

Ґілуйшіс 1. Мяркіне, село Нетєсів 2. Пу́нськ, село Ґілу́йшю, LLR 3. Вейсеяй, село Бабру: лит. gìlus + суф. -uišja-, див. SkŽD 319.

Ґіл-іутіс Сімнас: лит. gìlus + суф. -uitja-, див. SkŽD 365.

Gil-ušis Тракай, с. Бабришкес: лит. gìlus + суф. -ušja-, див. SkŽD 319.

Gil-ušis 1. Дауґай, с. Дауґай 2. Онускіс, с. Деріоніс 3. Семелішкес, с. Бічкаучізна 4. Семелішкес, с. Ґілюшис 5. Семелішкес, с. Клевіне 6. Семелішкес, с. Стрева: лит. gìlus + суф. -ūšja-.

Gilūt-aitis Міелагенай, с. Ґілюти, див. Gilūtas 3 + суф. -aitja-; топонімічний демінутив.

Gil-ūtas 1. Калтаненай, с. Паґілюте 2. Римше, с. Манюкай 3. Швенчоніс, с. Авіженішкес: лит. gìlus суф. + -ūta-, див. SkŽD 364.

Gil-ūtis 1. Йонішкіс (Неменчіне), с. Жукай 2. Смальвос, хут. Салаї 3. Швенчонеляй, хут. Першиокшнос: лит. gìlus + суф. -utja-.

Gil-ūtis Дукштас, хут. Карачюнос, див. Gilūtis; суф. -ūtja-, див. SkŽD.

Gil-ūžis 1. Алунта, с. Ґілюжяй 2. Куктишкес, с. Буйтунай 3. Молетай, с. Куліоніс 4. Рієше, с. Ґілюжяй 5. Стакішкес: лит. gìlus + суф. -ūžja-, див. SkŽD 392.

Gim-t-iniai Швенчоніс, с. Желабай, пор. Gim-t-inas р. Яклаукяй, Gim-t-inė ліс. Молетай, с. Біютишкіс; латв. Dzim-t-ęn оз., Dzim-t-ene оз. EnLV I 259: лит. gimùs «слизький» LKŽ III 316, пор. лит. Gim-balė бол. Субачюс, прус. Gimm-er оз. GerON 41; суф. -t- + -inja-.

Озеро Ґінейтишкес <Ґінейтишкес с. Рієше.

Озеро Ґіноряй Йонішкіс (Неменчіне), с. Юкнішкес:?

Gipin-ėlis Южінтай, с. Забубішкіс; Gipinỹs + суф. -ėlja-; топонімічний демінутив.

Gip-inỹs Южінтай, с. Залубішкіс, пор. латв. Dzip-šni EnLV I 259: «?».

Girbỹs Вижуонош; с. Вижуонос, Girbỹs р. там само; латв. Džerb-ene ліс., Džėrbji хут. EnLV I 255; пор. також лит. Gerb-ėnės поле Телшяй, с. Вешвенай (коренева апофонія gerb-(girb-): латв. gėrb-ums «рілля» FrLEW 148, лит. gerbti «чистити, очищати» LKŽ III 248, gerbūs «чистий» там само, с. 250.

Gir-ežeris Варена, с. Ґірежерис, пор. лит. Gir-upis р. 1. Батакяй 2. Кельме 3. Луоке 4. Таураге; латв. Dzir-ežers оз. EnLV I 261: лит. girià «великий ліс; пустеля, пустка» + ežeras.

Озерце Ґірґждуте <Ґірґждуте с. Паґірґждутіс, Варняй.

190

Gir-ija (|| Bernotų ežeras) Паберже̇, с. Берноти, пор. лит. Gir-ija р. Немянчине; лат. Dzir-ene потік. EnLV I 261: лит. giria «великий ліс; пустеля, глушина» + суф. -ija.

Озеро Ґірнакаліс < Ґірнакаліс с. Вевіс.

Gir-ut-aitis Лабанорас, с. Прудішкес, див. Girija; суф. -utja- + -aitja-.

Gir-ut-iškis Лабанорас, с. Прудішкес, див. Girija; пор. Girutaitis там само; суф. -utja- + -iškja-.

Gyž-ežeris Кельме, с. Гайлю, пор. Gaiz-upis 1. Анікщяй 2. Вешняй; прус. Gysyein потік. GerON 42: лит. gižūs «прокислий, зіпсований» + ežeras.

Озеро Ґізюнай < Ґізюнай с. Тракай.

Glamb-ót-iškė Куртувенай: лит. glambyti «тупцювати, топтати, чалапати» LKŽ III 394 + суф. -ot- + iškė; щодо семантики пор. лит. Klampynė р. Йосвайняй, Klampė р. Йонішкіс, Klamp-upis Барздай.

Glasmynas Аланта, с. Свобішкеліс. < *Gluosnynas (місц. Gla.smi˙nas через дисиміляцію n), пор. лит. Glúosnė р. Сімнас, Glúosn-upis Алітус: лит. gluosnynas «місце, заросле вербами (salix)»; щодо семантики пор. Eglýnas оз. Молетай, Ąžuolýnas оз. Кайшядоріс.

Glėbas Варена: лит. glebùs «розмоклий, слизький» LKŽ III 408, glėbóti «бруднити, мазати, забруднювати» там само, с. 406; щодо семантики пор. Glýnas оз. Меркіне, Glītis оз. Гауре.

Glýnas Меркіне, с. Мардасово, пор. лат. Glinu-ezers En LV I 311 (безпідставно безпосередньо пов’язується там із Glinovka проти течії, а також із рос. глина): лит. glìnti (glina, glinė) «мазати, обмазувати», gléinìa «глеїста земля, болото», gleinùs «розмоклий, липкий, слизький» LKŽ III 409: аблаут кореня glein-/glin-/glyn-; пор. також Glītis/Glýtežeris (: glitūs — той самий корінь, але з детермінативом -t-).

Glitis, -čio || Glitis, -iės || Glýt-ežeris Гауре, с. Ейчу, пор. лит. Glit-upis р. Жаренай, Gleitė р. Ендріявас; лат. Glite проти течії, див. EnLV I 309; прус. потік Glit-eynen GerON 43: лит. glitùs «глейкий, розмоклий; слизький, вкритий водою» LKŽ III 427; лат. glīts (у тому самому значенні) LVV I 627; аблаут кореня gleit-/glit-/glyt-; пор. також Glýnas озеро, де той самий корінь має детермінатив -n-.

Озеро Ґлітішкес < Ґлітішкес с., Паберже̇.

Glūdas Варняй, с. Павандене, пор. лит. Glūdas р. там само; лат. Glude проти течії, Glūdīs проти течії, EnLV I 310–11; прус. Glode болото: лит. glūdùs «гладкий, рівний, плаский; слизький» LKŽ III 438, gluodas «рівний, гладенький» там само, с. 440; лат. gluds «гладкий, слизький; рівний, чистий»; аблаут кореня glud-/gluod-/glūd-.

Glūk-aitis Варена, с. Глюкас, див. Glūkas + суф. -aitja-; топонімічний демінутив.

Glūkas Варена, с. Глюкас (пор.? лат. Gloga болото): лит. glūk-snis «булькіт, бурління»; аблаут кореня gluk-/glūk-.

Glūs-nia Швенчоніс, с. Жасінай, пор. Glūs-ōkas озеро: лит. glūšas «глухий» (див. FrLEW) + суф. -nia; пор. Geled-nia озеро.

Glūs-ōkas 1. Degučiai, с. Viliūniškiai. 2. || Glūsok-ėlis Degučiai, с. Zarkiškiai. 3. Dusetos, с. Norkyčiai. 4. Smalvos, с. Aukštakalnis. 5. Smalvos, с. Jokubauka. 6. Smalvos, с. Obeliškiai, див. Glūsnia.

Gojėlis (|| Kieliškas) Ūdrija, с. Kieliškas: литовський полонізм gojėlis «невеликий гай, гайок».

Gōj-inis Švenčionėliai, с. Pakarvinė: литовський полонізм gōjus (біл. гаў) «невеликий лісок» + суф. -inja-.

191

Gót-inis Kuktiškės, с. Dėteniūnai, пор. Gót-inė оз. Švenčionys, с. Gotinės, прус. топонім Got-eyn GerON 44; також лат. Gat-enes-ežers, оз. Gate EnLV I 303 і лит. Gátė р. Luokė, Gāt-upis Nemakščiai (кореневе чергування got-/gat-): лит. góti «швидко йти» LKŽ III 487; суф. -inja-; щодо семантики пор. литовські гідроніми з Ais-, див. Aisetai.

Grab-ėlis 1. Degučiai, с. Blekiškės. 2. Tauragnai, с. Gaidžiai, пор. лит. Grab-uostas оз. Molėtai, Grābupis р. Kvėdarna, Grabė р. Daugailiai; лат. Grabas струм. EnLV I 312; прус. топоніми Grab-eniken, Grab-elle GerON 44; пор. також лит. Gruob-lė р. Širvintos, Gruob-ynas BgRR II 225; лат. Gruobas струм. EnLV I 333 (кореневе чергування grab-/gruob-, пор. status/stuomuo): лат. grūoba «яма; яр, долина» LVV I 670, лит. gruob-l-ėtas «нерівний, ямистий, шорсткий»; суф. -eljà-.

Grab-uostas || озеро Grabuostė Molėtai, с. Grabuosta, див. Grabėlis; суф. -uosta-, див. SkŽD.

Gras-aitis Molėtai, пор. лат. Gras-ene оз. EnLV I 314: лит. grasūs «прохолодний, холодний» LKŽ III 522 + суф. -aitja-.

Grauȥ-ėlis Liubavas, пор. Graužis оз. Molėtai, Grauȥys оз. Lentvaris, Grauȥ-uolja р. Naujamiestis, Grauȥ-upis р. 1. Luokė 2. Pajevonys; лат. Grauȥ-upe: лит. graužas «гравій, галька; гальковий, піщаний берег річки чи озера; груша»; graužynė «промоїна, западина, яма» LKŽ III 530-1; лат. grauȥi «гравіює» LVV I 640 + суф. -eljà-.

озеро Grauȥiniai <Grȳbiškės с. Gražiškiai; пор. назви озер із Grauȥ-.

Grauȥis Molėtai, с. Aidiečiai, див. Grauȥelis.

Grauȥys Lentvaris, див. Grauȥelis.

озеро Grauȥitės <Grauȥitė струм. Degučiai.

Greiȥ-ėlis Onuškis, с. Kaniūkai, пор. лит. Greiȥ-inà р. Švėkšna, Graiȥė р. Šilavotas, Graiȥ-ėlis р. Kybartai, Grieȥà р. 1. Anykščiai 2. Klaipėda; лат. Grei-zais потоки, Grieze оз. EnLV I 319, 329, Graiȥas струм. там само, 313; також лит. Grȳȥ-uva р. Tytuvėnai, лат. Grīz-upe р. EnLV, прус. Gris-el-anos р. GerON 46 (кореневе чергування — graiȥ-/greiȥ-/grieȥ-/griȥ-/gryȥ-): лит. graiȥūs «звивистий, покручений», graiȥýti «крутити, ламати, повертати» LKŽ III 506; лат. graiȥīt «крутити туди-сюди» LVV I 636 або лат. grizulis «вихор, вир» LVV I 659 + суф. -eljà-.

Gréndžia Smalvos, с. Žiogriškiai, пор. лит. Grand-enà р. Kelmė, Grandȥ-iūpis Kupiškis, Grind-upis Šilalė; лат. Gruōds оз. Gruōd-upes оз. EnLV I 334; прус. топонім Grindas GerON 46 (кореневе чергування grend-/grand-/grind-): лат. grūoda (<*grandā) «довга низина з мулистим ґрунтом» LVV I 671.

Greȥ-imai Šėta, с. Okainiai, пор. лит. Grȳȥt-upis р. Krekenava, прус. Grynse струм. GerON 46: лит. greȥti «повертати; робити отвір гострим знаряддям»; суф. -ima-.

озеро Grȳbiškės <Grȳbiškės с. Degučiai.

Gribl-iškis (|| Asavėlis) Салакас, пор. прізв. Gribliauskas (<*Griblỹs), мабуть, антропонімна, посесивна назва.

Grieȥta || Grieȥtų ežeras Зарасай, див. Greiȥelis; суф. -ta-, див. SkŽD 323; паралельна назва в родовому відмінку, ймовірно, є родовим відмінком назви Grieȥtos, що вживається лише у множині.

Grikijapelių ežeras <Grikijapeliai с. Свядасай.

Grikis Рудня, с. Дубичяй, пор. лит. Krik-upis р. Крюкай; латис. Krikais-dīķis оз. EnLV II 134; прус. гідроніми Kryk-en, Krik-ain GerON 73: латис. krik-sis «дрібка, щось маленьке, крихітне», krik-ums «дрібниця, порошинка, крихта»

192

LVV I 278; лит. krikti/grįgti «розсипатися, розходитися», kreikti «стелити, розкидати, розкидати безладно»; щодо чергування g/k пор. згадані grįgti/krikti LKŽ III 601; назва могла бути переосмислена народною етимологією також під впливом слова grikis «Fagopyrum esculentum».

Grik-ūtis Рудня, с. Дубичяй, див. Grikis + суф. -utja-; топонімний демінутив.

Gruodys Алунта, с. Груоджяй <прізв. Gruodys; мабуть, субстантивована, еліптична⁷ назва, утворена від форми родового відмінка Gruodžio ežeras.

Gruód-iškis 1. Лінкменис, с. Траїнішкіс 2. Смальвос, с. Александраукос, див. Gruodys + суф. -iškja-.

Gruož-aitis Онішкіс, с. Груожнінкеляй, див. Gruožys + суф. -aitja-; топонімний демінутив.

Gruožys || Grúožis Онішкіс, с. Груожнінкай; пор. також лит. Gruž-upis р. Вейвиржени; латис. Gruož-ini оз. EnLV I 335; етимологію див. Grauželis (апофонія кореня: grauž-/gruž-/grož-, пор. dauba|duburys|duobė).

Grūtas Друскінінкай, с. Грутас; пор. лит. Grūtė р. там само; Gruotė р. Лінкува (апофонія кореня: graut-/grut-/grūt-/gruot-): опосередковано лит. gr autas «грубий гравій, зазвичай узятий з обвалених берегів річки» LKŽ III 528, grutėlis «крихта, маленький шматочок» ibid. 680 (: лит. griauti|gráuti «валити, руйнувати»).

Gudelių ežeras < Gudėliai с. 1. Куркляй 2. Мирославас 3. Ріше 4. Шяуляй 5. Рамигала.

Gūd-ežeris Вейсеяй, с. Петрошкай; пор. Gud-inis оз. Капчяместіс, Gud-ōnas р. Жидікай, Gūd-upis р. Варняй, Gūd-balė болото Шімоніс, Gūdė оз. Варняй, Gūda-raistis болото Йонішкіс; латис. Gud-bala болото, Gud-upe р. EnLV I 336; прус. w. Gud-icus GerON 47: прус. gudde «чагарник; ліс, гай» (див. FrLEW 174) + ežeras, тобто «озеро чагарників»; таке значення кореня gud- простежується і в багатій литовській флоро- та фауністичній термінології, пор. gūda-žolė «Rumex Xydrolapainum», gūd-karklis «Salix purpurea, Syringa vulgaris», gūd-lelije «Iris pseudacorus», gūd-obele «Crataegus; Frangula alnus, Pirus acerba», gūd-noterė «Urtica urens», gūd-rė «Camelina sativa», gūd-žvirblis «Saxicola oenanthe», gūda-žvirblis «Passer montanus», див. LKŽ III 693 і далі.

Gud-inis Капчяместіс, див. Gudežeris; суф. -inja-.

Gud-ōnas Тельшяй, с. Пагудоне, див. Gudežeris; суф. -ona-, пор. Pal-ōnas р. Аріогала, див. SkŽD272.

Gudonių ežeras (|| Дунай, див.) < Gudonys с. Сейріяй.

Gud-ūn-iškis Йонішкіс (Неменчине), с. Пагудунішкіс; пор. р. Gud-ūn-ėlė там само, див. Гудежеріс; суф. -ūna- (пор. р. Berž-ūna) + -iškja-.

Озера Гуджоніс < с. Гуджоніс, Аукштадваріс.

Gūlb-inas 1. Рієше, с. Гулбінай 2. Швенчонеляй, с. Сантака, пор. оз. Gulb-inis 1. Алове 2. Ігналіна, р. Gulb-inė. Мяркіне, оз. Gulbis. Молетай; латв. оз. Gūlbis, р. Gulb-ene, оз. Gulb-ine EnLV I 337–8; прус. оз. Gulb-ig GerON 47: лит. gulbė, gulbis, gulbinas «лебідь», латв. gūlbis «лебідь», прус. gulbis «лебідь» + суф. -ina-, пор. оз. Lim-inas 1. Дусетос 2. Салакас, р. Spīg-inas. Ілакіяй, див. SkŽD 242.

Gulb-inis 1. Алове, с. Вабали 2. || Gulbinka Дегучяй, с. Гулбіне I 3. Ігналіна 4. || Gulbinka Імбрадас, с. Шапаріне 5. Рімше, с. Магунай 6. Рімше, с. Таліотішке, див. Gulbinas; суф. -inja-.

⁷ B. Savukynas, Kilmininkiniai lietuvių vietovardžiai, „Lietuvių kalbotyros klausimai“, VI, Vilnius, 1963, p. 240.

13. Užsak. Nr. 174

193

Gùlbis Молетай, с. Кірнейла, див. Gulbinas; найімовірніше, це субстантивований прикметниковий похідний утвір основи -ja- від gulbė або gulbas.

Озерце Гумбіняй < Гумбіняй (?) Рудня, с. Лінежеріс.

Гуостус Аукштадваріс, с. Ужугуостіс; пор. р. Guostė там само; Guost-inu-ezers EnLV I 343; пор. також лит. Gīst-upis 1. Шіляле 2. Тверай (чергування голосних у корені guost-/gust-/gūs-): лит. guostas «пучок, купа», guõtas «пучок», gūsras «горбик»; щодо семантики пор. оз. Kùpštis Шіляле, р. Kùpsti-upỹs Вандіжгала; інакше P. Arumaa⁸.

Озеро Ґуртішкес < Ґуртішке с. Лаздіяй.

Гуж-ра (|| озеро Міливдо) Варняй, с. Баржджяй; пор. лит. Gūž-ra р. там само, Gùžė р. Жідайкай, Gùž-upỹs Пашушвіс; латв. Gùža присілок, Gūži маєток Guza маєток EnLV I 341: лит. gūžintis «відступати, згинатися, горбитися»; gūžtis «згинатися»; gaũžis «згинатися, sich zusammenknäueln»; суф. -ra, пор. Dùb-ros с. Ужпаляй, див. SkŽD 300.

Озеро Гужу < Гужай с. Рокішкіс.

НАЗВИ ОЗЕР ЛИТОВСЬКОЇ РСР

Б. САВУКІНАС

Резюме

У статті пояснюється близько 200 назв озер, а саме всі відомі нам нині назви на Е та G.

Етимологічні тлумачення назв озер ґрунтуються на порівнянні відповідних литовських, латиських і давньопрусських власних назв. У випадках, коли балтійський матеріал недостатньо пояснює семантику назв озер, залучається також відповідна лексика інших індоєвропейських мов.

⁸ Див. P. Arumaa, Sur les principes et méthodes d’hydronyme russe: les noms en gost’ „Scando-Slavica“, VII, 1960, p. 144 tt.

194