LIETUVIŲ KALBOS GRAMATIKOS TYRINĖJIMAI

LIETUVOS TSR MOKSLŲ AKADEMIJA

ЗНАЧЕННЯ ТА ВЖИВАННЯ СКЛАДЕНИХ ФОРМ МИНУЛОГО ЧАСУ ДОКОНАНОГО ВИДУ

N. SLIŽIENĖ

Складені доконані форми дієслова мають специфічне значення, яке відрізняється від значення простих форм. Щоправда, у сфери вживання деяких складених доконаних форм, наприклад теперішнього часу та простого минулого часу, наполегливо проникають прості форми простого минулого часу, однак складені форми все ж таки залишаються досить численними й широко вживаними.

Мета цієї статті — висвітлити вживання складених доконаних форм дієслова. Оскільки про значення й уживання доконаних форм умовного способу вже писалося¹, а форми наказового та бажального способів трапляються досить рідко, тут буде розглянуто лише доконані форми дійсного способу.

Оскільки дієприкметники минулого часу часто вживаються в тому самому значенні, що й складені доконані форми, у певних випадках будуть наведені й приклади їх уживання².

§ 1. Складені доконані форми дієслова позначають результативний стан, досягнутий унаслідок попередньої дії, що триває в певний момент теперішнього, минулого або майбутнього часу.

Складені доконані форми відрізняються від простих дієслівних форм своїм відносно-результативним значенням. Дії, виражені доконаними формами, пов’язані з двома часовими планами: до попереднього часового плану належить процес дії, а до наступного — результативний стан, досягнутий цією дією. Дії, виражені простими формами, зазвичай належать лише до одного часового плану. Простими формами виражається дія, яка відбувається, відбувалася або відбулася, відбуватиметься або відбудеться, тоді як доконаними формами позначається дія, яка вже відбулася або відбувалася раніше, але більше не відбувається; на момент мовлення або інший обраний мовцем момент зберігся лише результативний стан, досягнутий цією дією. Таку відмінність у значенні простих і складених доконаних форм можна вважати видовою, якщо розуміти вид

¹ Див. N. Sližienė, Значення та вживання складених доконаних форм умовного способу, «Kalbos kultūra», 11, Vilnius, 1966, с. 40—45.

² Про дієприкметники минулого часу, вживані у значенні складених доконаних форм, див. N. Sližienė, Структура складених дієслівних форм литовської літературної мови, у кн.: Граматична будова литовської мови, Vilnius, 1967, с. 78—79.

2 Lietuvių kalbos gramatikos tyrinėjimai

17

у широкому розумінні³. Ця відмінність не має нічого спільного з недоконаним і доконаним видом литовських дієслів, тому перфектні форми, як і прості, мають дієслова як недоконаного, так і доконаного виду.

Коли поряд уживаються прості й складені перфектні форми, останні позначають дію, що відбулася раніше, ніж дія, позначена першими. Перфектні форми вказують не лише на те, що дію завершено і вона вже не триває (тобто мають певне значення виду в широкому розумінні), а й виражають часові співвідношення між діями. Дуже часто їх уживають для вираження часових співвідношень між діями головного й підрядного речень. У таких випадках виразно виявляється їхнє відносне часове значення.

§ 2. Складені перфектні форми дійсного способу означають безпосередньо пережитий результативний стан, який існує тепер, існував у минулому або існуватиме в майбутньому. За значенням способу вони не відрізняються від простих форм дійсного способу.

Складені перфектні форми дійсного способу, як і прості форми, мають чотири часи: теперішній, минулий одноразовий, минулий багатократний і майбутній. Із них найчастіше вживаються перфектні форми теперішнього й минулого одноразового часу.

Теперішній час

§ 3. Складені перфектні форми теперішнього часу означають результативний стан, досягнутий попередньою дією і тривалий у момент мовлення.

Перфектні форми теперішнього часу дієслів доконаного виду найчастіше означають конкретний результативний стан, що триває в момент мовлення й досягнутий попередньою дією, яка сприймається як конкретний одиничний акт.

Де стояли стайні, тепер височать руїни; від цих руїн тхне: тут згоріло багато живих істот. SimonR I 151. Той хлопець приїхав верхи через рівне поле. JD 101. Адже вже склалася навіть певна думка: куди приходить Муштокас, там стається нещастя. SimonVK II 25–26. – А яке слово ти їм дав? – запитав його інший жрець. BalčHP₁ 25. Уже чотириста тисяч фунтів витратили на ту війну, а прибутку, кажуть, іще ніякого не видно. SimonVK I 75. Чи не посварилися вони часом через щось? MairRR II 96. Я так утомився, Марино, наша сіра сьогодні вночі народила. SimonVK I 305. – То ти вже остаточно вирішив? – запитала чоловіка Кукієне, коли син вийшов із хати. KrėvRg 124.

Ця казка написана для тих людей, які, вигадавши собі неправдиві причини, убивають невинних людей. DaukRR 293. Я посланий нашим ватажком, великим магістром, до володаря цього замку. KrėvP 216. Ви заарештовані! VienR V 328. Поглянь, скільки сувоїв тканини набито на горище комірчини… ŽemR I 377.

Для форм дієслів недоконаного виду значення конкретного результативного стану мало характерне.

³ Говорячи про види болгарської мови, Ю. Маслов зазначив, що відмінності у значенні між аористом та імперфектом, а також перфектом і неперфектом також є видовими, якщо вид розуміти в широкому значенні, див. Ю. С. Маслов, Глагольный вид в современном болгарском литературном языке, кн.: Вопросы грамматики болгарского литературного языка, Москва, 1959, p. 157–158, 162, 164–165. У мовах, які не мають форм недоконаного й доконаного виду, перфект, плюсквамперфект та інші складені дієслівні форми деякі мовознавці вважають просто видовими, пор. И. П. Иванова, Вид и время в современном английском языке, Изд-во ЛГУ, 1961, p. 106–143.

18

Хтось цієї ночі ночував у конюшині — місце лежання залишилося. Plt (LKŽ III 714). У твоїх словах багато відваги, якої я від такого, як ти, не чекав, тому не розсердився й відповім тобі. KrėvP 202.

Перфектні форми теперішнього часу зазвичай позначають дію, що передує часовому плану теперішнього, тобто іншим діям, які відбуваються тепер. Однак зазначені в реченні обставини часу можуть указувати і на точний або принаймні приблизний час цієї дії.

Гугіс хоче пригадати, що поганого він накоїв за цілий рік, але нічого не може пригадати, крім того, що був п’яний. KrėvRg 234–235. Чайки мають на своїх скелях знаки, які свідчать, що Жемайтське море за 1000 років відступило на кілька ліктів. DaukRR 156. Нитки, скручені в гурклі, збилися в грудки під час прядіння. Lk LKŽ III 752). Може, колись [Гугіс] і знав їх (молитви), але давно вже все забув. KrėvRg 231.

§ 4. Перфектні форми теперішнього часу дієслів недоконаного виду найчастіше виражають узагальнений результативний стан, досягнутий унаслідок дії невизначеного минулого. Та минула дія зазвичай має узагальнений характер: вона могла відбуватися неодноразово або не відбутися жодного разу.

І батько Шимоніса, і батько його батька — разом кілька поколінь тому — повторювали це своїм дітям.

SimonR I 32. Колись долина між горами Кістіно бачила і щасливі часи — навіть дуже щасливі. VienR I 12. — А твій дідусь, я чув, каже зовсім інакше: якби не німці, то ми сьогодні не мали б ні шосейних доріг, ні залізниць, ні церков, ні шкіл, — нагадує Анскіс Вілко Мартину. SimonVK I 90. — Невже ти, далечко, бачила рись? — уже серйозно здивувався Гейше. VaižgDD 34. Матуся мені казала: «Бережися, дитинко!» ŽemR I 109.

Її я кілька разів танцював. Krš (DAK).

Дуже часто в цьому значенні вживаються заперечні перфектні форми теперішнього часу.

Чи загинемо, чи переможемо — наша слава буде найбільшою, а найкращі складуть про нас пісні бардів, яких наші батьки ще не чули, яких предки ще не слухали. KrėvP 210. А боязкого литовця, здається, ще ніхто не бачив, — ну, то краще й будьмо дубами. SimonVK I 338. [Юніукас] хотів би попросити Антанаса, але не наважується: адже ще жодного разу не їздив. BilR I 161.

Значення узагальненого результативного стану мають також перфектні форми теперішнього часу дієслів доконаного виду, тільки значно рідше.

— Мені, скажімо, байдуже, — промовив грізний Мікас: — не одному такому я допоміг виплутатися з біди, допоможу й тобі. BalčHP, 265. О! Вона сказала матері такі слова, яких, мабуть, не змогла б пробачити жодна мати. SimonVK II 229. Чи траплялося тобі пропустити якусь пригоду (нещастя)? Pln (LKŽ I 143).

Помічено, що під час тертя двох тіл одне об одне одне набуває електричного заряду одного виду, а друге — іншого. BaršF 5. І мене обікрали — живу-бо на хуторі. Šts (LKŽ V 368).

У всіх цих випадках перфектні форми теперішнього часу дуже виразно позначають дію невизначеного минулого і дуже слабко — результативний стан, досягнутий унаслідок неї. У багатьох випадках значення стану настільки нечітке, що можна сказати: перфектні форми теперішнього часу виражають дію невизначеного минулого, актуальну в момент мовлення. Імовірно, тому й Й. Яблонскіс, розглядаючи це значення у граматиці 1901 року, зовсім не згадував про результативний стан. Він писав: «Перехідний перфект, склада-

2*

19

Ця форма, утворена з минулого часу дієслова та зв’язкового слова esu, esmi, додатково вказує на те, що дія колись, можливо, відбувалася кілька разів; розповідаючи про такі випадки, людина говорить не про якийсь один окремий, відомий їй випадок, а показує, що таких випадків у її житті могло бути кілька або ж їх могло не бути ніколи⁴.

Контекст іноді вказує на те, що дію, узагальнено виражену перфектними формами теперішнього часу, було виконано в недалекому минулому.

Він уже забув, що сьогодні було, що він робив, що, де й звідки возив, хто допоміг, приходив чи віддавав накази; кілька разів йому крикнув отаман: «Миколку, бігом!» VaižgDD 9.

У значенні узагальненого результативного стану найчастіше вживаються перфектні форми теперішнього часу дійсного стану. Форми пасивного стану (переважно безособові) трапляються рідко.

§ 5. Дієприкметники минулого часу, вжиті у значенні перфектних складених форм теперішнього часу, здебільшого виражають конкретний результативний стан.

Севера почала шукати нагоди виправдатися перед ним, тільки не знала, у чому, чим вона завинила. VaižgDD 53. Ти чуєш, як добрі люди переймаються нами? LzPR I 399. А то перегорни книжку: не так узяв. Grž (LKŽ I 135).

Розпитувала матінка: — Де пошиті сорочечки? JD 481. Тут у нас кожен кілок власноруч забитий, кожен відтинок огорожі огороджений, кожна хата з нового матеріалу власними руками витесана… VaižgDD 83.

Такі дієприкметники рідко виражають узагальнений результативний стан, досягнутий дією в невизначеному минулому.

Певно, і наш пан колись був таким лакеєм при королівському дворі за кордоном. LzPR II 90.

Роки бігли, століття спливали; чимало ран загоєно! Навіть люди найтяжчого злочинця не пам’ятають кривд. MairRR I 171.

У значенні узагальненого результативного стану дещо частіше вживаються дієприкметники минулого часу пасивного стану середнього роду, особливо ті, що не мають значення пасивного стану.

Та це нецікаво, цікаво ж те, що тут ходив той чоловік, який тепер належить іншій, а тій іншій Ілже прийшла допомогти. SimonVK II 122. Все миліють перед очима простори, де нас пасли, де орали. GirR II 287.

У деяких випадках дієприкметники минулого часу зі значенням перфектних форм уживаються частіше, ніж складені перфектні форми теперішнього часу. Наприклад, для створення художньої картини теперішнього найчастіше вживаються лише дієприкметники минулого часу.

Йонас розлігся на животі біля печі на лавці; місця йому замало, тому ноги він підняв до колін угору вздовж стіни; голова з другого кінця звисала далі за край лавки. ŽemR I 86. Тут підберезники розсипані по лісу, тут білі гриби випинаються, наче купини на лузі, тут під ялинами сімейками зійшлися рижики, тут у сосняку з мерзлоти виростають зеленушки, тут рожеві, синюваті, сірі сироїжки всілися; веселенькі, гарно ростуть, ніщо їм не заважає. BaranAŠ 5. Хати без вікон, без дверей; у деяких знесені дахи, стіни пробиті гарматними пострілами, стіни зруйновані, від огорож і сліду не лишилося. VienR I 293.

⁴ Žr. J. Jablonskis, Rinktiniai raštai, t. I, Vilnius, 1957, p. 102.

20

У цих випадках дієприкметники минулого часу дуже чітко позначають результативний стан.

§ 6. Форми перфекта теперішнього часу, утворені за допомогою форм теперішнього часу допоміжного дієслова esti, būna, būva, зазвичай означають результативний стан, якого досягають тією самою дією неодноразово або який закономірно повторюється.

Прилетіли зграйки — уже розподілилися парами, і ці пари невдовзі розпадаються. IvanLP II 75. Жінки, правду кажучи, тут дуже ошатні: до церкви зазвичай приходять убрані в хустки, з довкола прикрашеними, з барвисто пофарбованими спідницями, дуже високими. ValPJ 26. Звичайний ясен найчастіше виростає в гущавині. Grk (LKŽ III 575).

У випадках гострої трахоми іноді вся поверхня рогівки буває густо всіяна дрібними помутніннями. AvižATD 19. Давні автори стверджують, що якщо гніздо звито на високому дереві, самка зносить дитинчат на землю, схопивши їх дзьобом. IvanLP II 71.

У контексті узагальненого теперішнього часу таке значення можливе і тоді, коли вживаються форми допоміжного дієслова esu, esi, yra…

Але коли треба, коли ти в скруті, то все забув, і блукай собі на здоров’я аж до світанку… А як заспіває півень і ти згадаєш, то, найімовірніше, уже будеш недалеко від свого дому; виявляється, ти всю ніч блукав за ворітьми. Іноді тебе заводить аж на цвинтар. SimonR I 93. Поки струм тече стрижнем, що з’єднує кондуктори електричної машини, один кондуктор заряджений позитивною електрикою, а другий — негативною. BaršF 29.

§ 7. Маючи відносно-результативне значення, складені форми перфекта теперішнього часу зазвичай співвідносяться з простими формами теперішнього часу (а також зі складеними пасивними формами, що позначають теперішню дію): перфектні форми позначають дію, яка передує всім діям, що тривають у момент мовлення, тоді як досягнутий цією дією результативний стан є одночасним із ними.

Усі околиці Аужбіків ще сплять або ще не вийшли в поле. VaizgDD 59.

Я нічим не можу допомогти, сам нічого не отримую з дому, мене вигнали зі школи, і тепер я навряд чи зможу заробляти на життя, а тут іще й борги, знайомих немає. BilR I 90.

Форми перфекта теперішнього часу, як і форми інших часів, досить часто вживаються для вираження часових відношень між діями головного й підрядного речень.

— Дядько Таутримас казав… — Але Анскіс, чи то вже не знає, чи то не хоче пояснити, що казав дядько Таутримас. SimonVK I 89. Курка кудкудаче, бо знесла яйце. Rg (LKŽ V 42). Отже, візьми знаряддя, які для цього зроблено, і швидко вимети запашний скарб. DonR 49.

Мабуть, добряче напився, бо йде, хитаючись. Vyr (LKŽ V 448).

У певних випадках форми перфекта теперішнього часу вживаються в підрядних реченнях і тоді, коли в головному реченні стоїть не проста форма теперішнього часу, а проста форма минулого або майбутнього часу.

Однак, коли я почав розпаковуватися на новому місці, то побачив, що ґудзики вже тут побували. BaltPV₁ I 36. Невдовзі Миколас отримав звістку, що його матір не залишено напризволяще, що є кому про неї піклуватися, і це його цілком заспокоїло. VienR V 197. Вона завжди багато розповідала йому про його померлу матір і про те, скільки та добра їй зробила. BalčHP₁ 230. Скільки поранених ти зібрала, тебе запитає батьківщина. SNėrP₁ 309.

21

У таких випадках присудком головного речення виступають дієслова, що означають мовлення, мислення, психічні стани або фізичні відчуття (сказав, думав, знав, хвилювався, відчував, бачив тощо), або групи слів, що їх замінюють (йшла мова, отримав звістку, спало на думку тощо). Семантика цих слів дає оповідачеві змогу визначити час дії не за власним, а за моментом мовлення персонажа. Момент мовлення тут переноситься в минуле або майбутнє, тож форми перфекта теперішнього часу вживаються в переносному значенні. Подібно вживаються й прості форми дієслів теперішнього часу (наприклад: Я думав, що він спить)⁵.

Іноді форми перфекта теперішнього часу вживаються і в головному, і в підрядному реченні, приєднаному до нього. У таких випадках самі форми перфекта не виражають часового співвідношення дій; воно з’ясовується лише із загального змісту речення.

Грете мовчить, не пояснює, що, якби вона тут була, то дала б і грошей, і коней, щоб відвезти до лікарні; ні, вона не хвалиться, адже за все своє життя вона ніколи не хвалилася навіть тим, що справді зробила доброго. SimonVK II 395. Чи казав я вам, що знайшов великий гриб? Lnkv (DAK).

§ 8. Форми перфекта теперішнього часу найчастіше вживаються об’єктивно, тобто ними зазвичай позначається такий результативний стан, який справді триває в момент мовлення (див. усі наведені вище приклади). Однак іноді результативний стан, виражений формами перфекта теперішнього часу, насправді не триває в момент мовлення. Це суб’єктивне вживання форм перфекта теперішнього часу.

У певних випадках, найчастіше щоб застерегти від можливих майбутніх неприємностей, формами перфекта теперішнього часу позначається такий результативний стан, якого ще немає в момент мовлення, але який передбачається в майбутньому. Щоб підкреслити свою впевненість у неминучості очікуваного результативного стану, мовець висловлює його як факт теперішнього часу й тому вживає форми перфекта теперішнього часу. У таких випадках найчастіше вживаються дієприкметники минулого часу зі значенням складених форм перфекта теперішнього часу, без допоміжного дієслова.

Тільки дивись, кажу, дивись! Адже досить одній іскринці залетіти на дах — і ми вже пропали! SimonR I 157. Потрапиш до них у пазурі — і тобі кінець. Jrb (LKŽ II 386). Боронь Боже взяти сварливу дівчину — пропав! Užv (LKŽ I 263). З людиною можна зустрічатися щодня, а панська ласка — аж до воріт… не встигнеш отямитися — і вже вилетів… вижене пан із великої доброти… ŽemR II 69. Що підхопить її язик, те вже пропало, те вже загинуло. Кривавими язиками розмахують, і мечами: — хто на дорозі — загинув! Звиваються кільцями. — Розпали вогник, радить їй та, — кинь у нього прядиво, — і біді кінець! SNėrP₁ 452.

Форми перфекта теперішнього часу тут мають своє звичайне морфологічне значення, лише мовець на мить уявляє, ніби майбутня ситуація вже настала.

Зазвичай дія, позначена формами перфекта теперішнього часу, завершується до моменту мовлення й залишає по собі лише наслідок — результативний стан. Однак іноді з контексту видно, що вона триває й у момент мовлення.

— Але як другого разу приїдеш, то кого тільки не проклинають! — хоче виправдатися Лене. — Міщанин проклинає селянина, селянин проклинає міщанина. Так уже, гадаю, споконвіку було. SimonVK

⁵ Пор. З. М. Думаюте, Значення та вживання простого теперішнього часу дієслова в сучасній литовській літературній мові, автореферат кандидатської дисертації, Вільнюс, 1961, с. 5–6.

22

1167. Ви, шальтайшці, завжди були розумними людьми, про ваш розум і мудрість знає навіть сам уряд. А він і знає, що вам ніхто так швидко не запаморочить голову. Simon VK I 70. Хоч люди щороку збираються гурток до гуртка на ту саму землю, світ через це залишається таким самим повним, яким був споконвіку. ŽemR I 149.

Те, що дія триває в момент мовлення, мовець вважає вже відомим співрозмовникові фактом; він лише хоче наголосити, що ця дія завжди відбувалася й раніше, аби співрозмовник міг зробити висновок: якщо так було досі, то так має бути й тепер. Отже, і тут передусім висувається на перший план попередня дія, наслідки якої актуальні в момент мовлення.

Заперечні форми теперішнього перфекта часто вживають, щоб підкреслити особливість теперішньої дії та всієї ситуації.

Яке щасливе в неї обличчя! Такого обличчя Ґрете Королева ще не бачила. SimonVK II 175. Ой, хлопче, які в тебе слова! Таких я ще не чула. KrėvP 120. Але Йонюкас веселий і щасливий; цілий день їздить, цілий день щосили співає свою пісню, хоч борона без упину трусить його тіло, струшує легені в грудях, хоч у нього болить горло й голос охрип. Та він співає, аби його ще повозили, бо ж він ніколи раніше не катався. BiiR I 162. [Jasius] (подає) Ось тобі лист. [Petras] Лист? Мені? [Jasius] Та бачиш же… [Petras] (узявши конверт, тримає його й дивиться) Я ще ніколи не отримував листа… BinkRn 342.

Заперечними перфектними формами мовець повідомляє, що дія раніше ніколи не відбувалася, отже, те, що вона відбувається тепер, є незвичним і особливим. І в цьому разі підкреслюється відсутність дії (її невідбування) в минулому, актуальна в момент мовлення.

Як і прості форми теперішнього часу, складені перфектні форми теперішнього часу вживаються під час жвавої розповіді про минулі події. Результативний стан, що тривав у минулому, зображується так, ніби він триває саме в момент мовлення. Найчастіше в таких випадках уживаються дієприкметники минулого часу без допоміжного дієслова.

Петрас махав косою, наче пір’їнкою, і йшов далеко попереду всіх… А господар дріботів, підстрибуючи, позаду. Петрас уже прокосив загінку й стоїть у кінці рядка, а господар тільки-но розгойдався… BaltPV I 103–104. Тихо заграли органи, з багатьох уст залунала пісня. Ґрете знову опустила очі, ніби її пригнітила велика туга. SimonVK I 258. Королева здригнулася: хтось торкнувся її плеча. Але ні, нікого. Жодна з дітей ще не зрушила зі свого місця. Тільки Віліус, обернувшись, дивиться на неї великими очима, а потім на хворого. Маріке вже тихо сіла біля кінця ліжка. Мартінас і далі стоїть навколішки… Зашаруділо, і двері кімнати легко відчинилися. SimonVK I 154. Дитина вже не плакала, а лише стогнала, як доросла людина, що терпить сильний внутрішній біль. Усе вже перепробувано, усілякі можливі й неможливі ліки дано, та ніщо, ніщо не допомагає. SimonVK II 101.

§ 9. Складені перфектні форми теперішнього часу за своїм значенням дещо близькі до простих форм простого минулого часу, оскільки і ті, й ті означають минулу дію. Основна відмінність між ними полягає в тому, що дія, виражена простими формами простого минулого часу, здебільшого належить лише минулому й не пов’язана із сучасністю, тоді як складені перфектні форми теперішнього часу означають таку минулу дію, яка пов’язана із сучасністю і результативний стан, досягнутий унаслідок якої, є частиною теперішнього часового плану. Простими формами розповідають про минулі події, які відбувалися послідовно одна за одною або одночасно; усі вони утворюють минулу ситуацію і не-

23

виходить за її межі. Розповідна функція не властива складеним перфектним формам. Вони позначають минулу дію, ніби вихоплену з плану минулого часу, ізольовану від інших минулих подій і пов’язану з теперішнім. Пор.:

Після обіду Анскіс не став кубитися бігти надвір, як Вілюс із Марчюком. Він пішов до великої хати закінчити шкільні завдання. Сівши, він затулив вуха, заплющив очі й кілька разів, часом поглядаючи в книжку, прочитав щось німецькою. «Уже вмію», — нарешті задоволено вигукнув він. Засунув книжки назад у торбинку, повісив торбинку на ніжку ліжка й, підвівшись, потягнувся. SimonVK I 83.

Он бур’яни й восени залишаються зеленими. Від лінощів? Ого! Залишені самі на себе, «не доглянуті» безтолковою чи незграбною людиною, треба розуміти: без перешкод, вони давно вже вивели по двоє дітей, а ось і третє потомство почали. Це зовсім інша річ! Вони анітрохи не сумують, що більше не можуть розмножуватися: своє завдання вони виконали подвійно, майбутнє свого виду забезпечили навіть аж надто добре, щоб він не зник. VaižgDD 60.

Прості форми минулого одноразового часу зазвичай уживаються в контексті минулого часу, а складені перфектні форми теперішнього часу — у контексті теперішнього.

§ 10. Ужиті в певній мовленнєвій ситуації чи контексті, прості форми минулого одноразового часу також можуть позначати минулу дію, пов’язану з теперішнім. Зв’язок із теперішнім найвиразніший тоді, коли збереглися якісь наслідки цієї дії, тому результативне значення найчастіше мають прості форми результативних дієслів.

Звідки ти, брате, навчився так говорити й набрався стільки сміливості? Коли був живий, здавалося, і трьох грошів не вартий, а тепер говориш, наче ріпу гризеш. KrėvRg 273. А ось тільки подумайте, що це за ваша Ане! Скажіть, на кого вона перетворилася? Вона вже зовсім не дочка Шалтейків. SimonVK I 30. Та невже він візьме й зарубає?! За що? Ми ж нічого поганого йому не зробили... ми й самі нічого не знаємо... BaltPV₁ I 67.

Зв’язок із теперішнім минулої дії, позначеної простими формами інших дієслів, сприймається важче.

Не підганяй, хлопче, твій батько не питиме з чарки, з якої пив чаклун. KrėvRg 78. — Завтра буде ясно, і ще довго буде ясно. — Звідки ти можеш знати? З богом радився? — засміявся Пікчілінгіс. KrėvRg 110. Не забудь про Соловейка, якщо щось станеться. Від учорашнього дня бідолашна не їла... CvR III 218.

Хоча в таких випадках значення простих форм минулого одноразового часу й дуже близьке до значення складених перфектних форм теперішнього часу, усе ж вони завжди відрізняються певним відтінком: порівняно зі складеними формами, прості значно слабше виражають зв’язок минулої дії з теперішнім. При чергуванні простих форм минулого одноразового часу з перфектними формами теперішнього часу одні минулі дії можуть пов’язуватися з теперішнім слабше, а інші — сильніше.

— Яйце курки не вчить, і ти мене не вчи, — грубо відрубав чоловік. — Як надумав, то все з Божою допомогою і добре обміркував. KrėvRg 120. — Ми вже домовилися з Казісом Куогіса, — упирався син. — Раз я сказав, батька треба слухатися без суперечок, — вигукнув Кукіс. — А з ким ти домовився, не спитавши мене, мене не обходить. KrėvRg 123–124.

Усе ж зв’язок із теперішнім минулих дій, позначених простими формами минулого одноразового часу, часто буває настільки виразним, що за бажання їх можна було б замінити складеними перфектними формами теперішнього часу. Пор. прості форми минулого одноразового часу та складені перфектні форми теперішнього часу в таких прикладах:

24

— Як бачу, ти сьогодні чи то в сукиної пащі позичила, чи, може, дурману наїлася! — махнув рукою чоловік і пішов до клунь. KrėvRg 67.

Друзі, що ви, невже?! Хіба я заслужив такої честі, я, нікчемний… CvR IV 295. Мені вистачить і сміливості, щоб зійтися з вашими володарями, вистачить і того, щоб вас двох, які образили мене лихим словом, належно покарати, як ви на те заслужили. KrėvP 222.

– Це розпрощався, – почувся жіночий голос у натовпі. – Справжній батечко!.. KrėvRg 217. Це ж напився так, що йти хитаючись. Krtn (LKŽ VI 271).

Лише тоді, коли треба особливо наголосити на наслідках минулої дії, що збереглися, уживаються тільки складені перфектні форми теперішнього часу. Зазвичай у таких випадках вони виражають постійний результативний стан і найчастіше вживаються для формулювання наукових законів та вічних істин.

Електрони легко можна відокремити від атома; звідси само собою випливає припущення, що вони скупчилися у зовнішній частині атома. BarsF 171. Прикладом емульсії може бути молоко, у якому зважені жирові кульки. MatKCh 9. Явища адсорбції надзвичайно поширені в природі й техніці. MatKCh 172. Я наведу вам деякі числа і впевнений, що вони не здадуться вам сухими й нудними (tsp).

Тільки складеними перфектними формами теперішнього часу виражається також повторюваний звичний результативний стан, досягнутий попередньою дією.

На початку зими пари вже сформувалися. IvanLP II 70. Стає прохолодніше, і Раполієне завершує суперечку майже молитвою, якщо Раполас на той час уже вийшов. VaizgRR I 133. Коли я налякана, то й уві сні мені ввижається вогонь. Bsg (LKŽ I 462). Її спечені пироги завжди добре піднялися, розпушилися — любо й глянути. Vvr (LKŽ VI 361).

§ 11. Як складені перфектні форми теперішнього часу, так і прості форми минулого одноразового часу в певному контексті можуть виражати не лише конкретний, а й узагальнений результативний стан. Згадана вище відмінність у значеннях простих і складених форм зберігається й у цих випадках. Пор. обидві форми в тому самому контексті:

Зачекай, кумонько, не скаржся поки! М’ясник — добра людина, ще нікому нічого лихого не зробив. Принаймні не доводилося чути. KrėvRg 67. — Ви, я знаю, кажете: м’ясник — чаклун, — та який я чаклун? Багато чув я про досвід давніх часів, користувався ним і часто вгадую правду — от тобі й чаклун! — То й про те, що людина не вміє вгадати свою долю і тому бідує, ти теж чув від людей давніх часів? — Ні, навіщо брехати, може, чув про це, а може, й ні. Не замислювався над цим. KrėvRg 110. Хіба не досить пан амтсрот, навчаючи нас, наче батько, забороняв стріляти з рушниць по садибах? А скільки разів священики, правлячи месу, сварили. DonR 100–101.

Складені перфектні форми теперішнього часу мають виразніше узагальнене значення, ніж прості форми минулого одноразового часу. Коли згадують кілька дій невизначеного минулого, одні з яких узагальнюються більшою мірою, інші — меншою або є одноразовими, перші зазвичай передаються складеними формами, а другі — простими. Пор.:

Тепер уже нікуди не можна вийти, ні у двір, ні в садочок: «Не тупцяй тут!» — кричить. І тікай переляканий… Хіба я так чинила зі своїми мудрагелями? Хіба я коли-небудь скривдила якогось чоловіка? SimonR I 379. — Скажи мені, брате, що доброго ти зробив для пана Ісуса, живучи на землі, що тепер хочеш потрапити на небо? — Що доброго я зробив, питаєш, святий апостоле? Добре випасав худобу, любив усіх людей, пташок, ліси, сонечко, зелені лужки й, люблячи їх, прославляв Бога за те, що так гарно й добре жити в його світі. KrėvRg 274.

25

Мене, старого вовка, не налякаєш... Я ще під час минулої війни всякого побачив. Бачив я за свого життя кров. VenciR III 356. Зрозуміла річ, я розповім те, що сам чув. І те, про що я хочу розповісти, справді колись сталося. BalčHP₁, 245. Не раз, коли я ще жив удома, тутешні люди топили своїх коней. І я тут колись тонув. SimonR I 311. — Адже й ти сам пив там на якомусь весіллі, коли жив на землі. Чи, може, забув? — Пити-то краще, але цим я нікому не заподіяв зла, лише приніс задоволення господарям і молодятам. — А я, коли пив, чи заподіяв комусь зло, скажи, святий Петре? KrėvRg 266. Ось мені зараз хтось шепоче на вухо, що ти свого часу вдарив якогось Арія, прилюдно, перед усіма дав йому в обличчя лише за те, що він говорив слова, які вам, єпископам, дуже не сподобалися. А я нікого не бив. KrėvRg 271.

Крім того, трапляються випадки, коли прості форми минулого одноразового часу вживаються поряд із складеними перфектними формами теперішнього часу, щоб особливо підкреслити, що дія невизначеного минулого справді відбулася.

— Таке тільки кажуть, але хто його знає, чи хтось бачив чортеня, — заперечував гість. — Як це не бачив? — обурилася вона... — Не тільки бачив, а, бачиш, ще й розповів. ŽemR II 430. Ти думаєш, дитино, що я не був молодим, не любив дівчат, не кохав? О, ще й як любив! KrėvRg 97. — Скажи мені, брате, невже ти нікому не заподіяв зла? — ніби відповідаючи власним думкам, знову запитав Кукіс. — Як це не заподіяв⁶, може, багатьом заподіяв, але я про це ні тоді не думав, ні тепер не думаю. KrėvRg 259.

Отже, щоб передати минулу дію, пов’язану з теперішнім, уживаються не лише складені перфектні форми теперішнього часу, а й прості форми минулого одноразового часу. Хоча в цих випадках їхні значення дуже близькі, усе ж вони відрізняються певним відтінком: складені перфектні форми мають виразніше значення результативного стану, а прості форми минулого одноразового часу — виразніше значення минулої дії. Оскільки зв’язок минулої дії, вираженої простими формами, із теперішнім з’ясовується лише з контексту або мовленнєвої ситуації, іноді він виразніший, а іноді менш виразний. Через це значення цих форм в одних випадках більше наближається до значення складених перфектних форм, в інших — менше.

Часто мовець свідомо вживає ті чи інші форми, бажаючи то більше, то менше підкреслити зв’язок минулої дії з теперішнім. Однак іноді прості форми вживаються замість складених і без якогось чіткого мотивування.

Минулий одноразовий час

§ 12. Складені перфектні форми минулого одноразового часу виражають результативний стан, досягнутий унаслідок попередньої дії й тривалий до моменту мовлення. Виражений ними результативний стан найчастіше є конкретним.

Юрас нахилився, щоб зручніше покласти голову Моніки, і здригнувся: холод уже піднявся її суглобами. CvR VIII 235. Тамошюс своїми жилавими руками тримав німця за шию, наче кліщами, і вже майже зовсім скрутив її з плечей. LzPR II 117. Кинувши ліхтар пожежника, Норберт потягнувся. Цікаво, чим

⁶Допоміжне дієслово būti тут ужито еліптично — без дієприкметника.

26

кілька разів устромили в спину, але крізь товстий ватяник мало зачепили. Gud-Guz KIT 241.

У возі сидів чийсь наймитський синок Юзук, який, не надто вправно орудуючи батогом, підганяв коней держаком і, навіть згинаючись, покрикував на них: «Но, но, но!» VienR I 284. Диви, які клуні, де наше збіжжя було складене, — ні стодоли вже нема, і всі харчі пропали. DonR 37.

Значення узагальненого результативного стану форми перфекта минулого одноразового часу мають рідше, ніж форми теперішнього часу; крім того, їм менш властиве й таке виразне значення дії невизначеного минулого.

Хоча Пракапас і чув про морських свинок, проте до того часу їх не бачив. CvR III 57. У наукових книжках ксьондз читав про такі витівки природи. VenclR III 42. Давно так говорили. CvR VIII 222. І був, знаєте, у нас старенький професор — зовсім сивий, маленький, але він виявив нам багато сердечності. VenclR III 285. Раполас за все життя майже ніколи не працював. VaižgDD 83.

Вони знали, що не кожен із них повернеться з поля бою, і, можливо, тому знову згадали те, про що сотні разів говорили й переговорили. VienlR III 324.

§ 13. Складені форми перфекта минулого одноразового часу співвідносяться з простими формами минулого одноразового часу (а також зі складеними пасивними формами, що виражають минулу дію). Перфектними формами позначається дія, що передує минулим діям, позначеним простими формами минулого одноразового часу; одночасним із ними є результативний стан, досягнутий цією дією.

А Мадліке й не почула, що казала молода господиня; вона, певно, зупинилася підмітати й зовсім забула про Грете, бо в кімнаті біля вікна стояв Мартінас з Ейніукасом на руках. SimonVK II 11. Озирнувся старший монах і здивувався: далеко-далеко на півдні в кількох місцях було видно великі пожежі, а широке червоне заграво охопило весь виднокрай. VienR I 32.

Складені форми перфекта минулого одноразового часу дуже часто вживаються для вираження часових співвідношень між діями головного й підрядного речень.

Приглушивши голос, Ігнотас почав розпитувати, і Кірстукене пошепки розповіла йому все, що сталося на товарній станції. Gud-GuzKIT 180. Жіноча половина села запропонувала провести синків на похорон, бо й їх посильний запросив на поминки. DonR 66. Лише облаштування броварні тривало далі, бо всі машини вже були доставлені. VienR V 403.

Коли я обернувся, він уже втік, і я тільки й бачив його тінь, що мчала вздовж стін. BalčHP 1 47. Уже гарно споночіло, коли ми повернулися. Nmn (LKŽ III 547). Малдутис уже вхопив шукану думку, коли раптом позаду знову хтось кашлянув. VienR I 248.

§ 14. Ужиті в контексті теперішнього часу або в прямій мові форми перфекта минулого одноразового часу часто набувають особливого відтінку значення: вони виражають результативний стан, досягнутий попередньою дією, який тривав певний час у минулому, а потім припинився.

Правда, я була забула: ось він наказав тобі віддати оце срібло. VaičRn 176. Виявляється, знову тут, у нашому маєтку, об’явився той каторжник-бунтівник Міколас Йонайтіс… VienR V 344. Жінка вибігла зустрічати й похвалилася: — Була жнивна пора, то я вже віддала їй усе сало й скіландіс. Žž (DT). Ти був трохи

27.

задрімав? SruogR III 414. Коли всі посідали, Ігнотас почав розпитувати про те й се щодо Петрука: де він пасе і чи повертався, про здоров’я домашніх, про життя, про хліб. Gud-GuzKIT 53. Ти сам розумієш, що ми живемо на вулкані. Не раз він уже вивергався і чимало страху нагнав на всіх нас. VienR V 496.

Значення перфектних форм тут таке саме, як і в попередніх прикладах: вони означають результативний стан, досягнутий попередньою дією і тривалий у певний момент минулого. Проте на момент мовлення результативного стану вже немає, його перервано. Тому в цих випадках мається на увазі дія, що перервала результативний стан: був прийшов, отже, пішов, бо тепер його немає. Іноді така дія ще й висловлюється прямо.

Почало було холоднішати, а потім потеплішало. Gs (LKŽ II 469). Я був найняв пастуха, та він пішов. Vb (LKŽ II 783). Гриби було взялися рости, а потім знову перестали. Ėr (LKŽ II 796).

Що коротше тривав досягнутий у минулому результативний стан, то виразніше виявляється значення дії, яка його створила. Часто результативний стан майже перестає відчуватися, і перфектною формою просто висловлюється дія, після якої відбулася передбачувана протилежна дія. Особливо це характерно для перфектних форм так званих дієслів руху.

Перфектні форми простого минулого часу іноді набувають значення перерваного результативного стану і в контексті минулого часу.

На самих узгір’ях, по обидва боки річки, наче намальовані, чорніли в заболоченому місці купи хмизу й гілля — показували, докуди навесні розлилася вода. ŽemR I 133. Юрас човгав великими дерев’яними черевиками, які залишив був у передпокої вчительки. CvR VIII 162. Жодне зібрання орендарів не обходилося без них. За це їх не раз і виганяли з маєтку. Gud-GuzKIT 109.

У цих випадках перфектними формами позначено результативний стан, досягнутий попередньою дією, який тривав до дій минулого часу, позначених простими формами, а на час розповіді його вже не було.

Значення перерваного результативного стану є певним відтінком відносно-результативного значення простого минулого часу, зумовленим мовленнєвою ситуацією або контекстом. Воно властиве лише перфектним формам дієслів доконаного виду, переважно активним.

На цей відтінок значення перфектних форм простого минулого часу вказував і Й. Яблонскіс. У граматиці 1901 року він писав: «Цей час уживається також для вираження… такої минулої дії, яка згодом змінилася, стала іншою, не такою, як очікувалося»⁷. У пізніших граматиках Й. Яблонскіс іще уточнив це визначення значення перфектного простого минулого часу: «Ним позначаємо і той минулий наслідок дії (ту минулу завершену або кінцеву дію), якої тепер, під час мовлення, вже немає або яка відбулася перед іншою минулою дією»⁸.

⁷. J. Jablonskis, min. veik., p. 103.

⁸ Там само, с. 426. Подібний відтінок значення властивий і відповідним дієслівним формам деяких інших мов, наприклад плюсквамперфекту болгарської та білоруської мов XV—XVI ст.; пор. Ю. С. Маслов, Глагольный вид в современном болгарском языке, кн.: Вопросы грамматики болгарского литературного языка, Москва, 1959, с. 280—281; У. В. Аніченка, Формы плюсквамперфекта ў беларускай міленачнай XV—XVI ст. ст., „Учёные записки Мозырского педагогического института“, вып. I, Минск, 1957 (выслейе 1958), с. 174.

28

§ 15. У подібних контекстуальних умовах перфектні форми дієслів недоконаного виду в минулому простому часі означають дію в минулому, яка тривала певний час, але згодом перервалася.

Я думав не йти на травневі гуляння, але коли вже так, то обов’язково піду. BinkRn 335. Дехто, наприклад Яунюс близько 1902 року, навіть пробував називати Зарасай Ежерюнай. BūgKS 2. Але як вони вже зовсім відмовилися від медес, то цього він не зробив. ŽemR II 109. Першого разу я гарно чув Гріжтувелі. А тепер його зовсім не чути. VaižgDD 22—23. Лише за брамою він згадав, що ходив до пана, і почав міркувати: йти чи вже не йти? LzPR II 27.

Оскільки перфектні форми дієслів недоконаного виду мають порівняно нечітке значення результативного стану, у цих випадках воно вже зовсім не відчувається, і перфектні форми передають лише дію в минулому, що тривала певний час. Отже, перфектні форми дієслів недоконаного виду в минулому простому часі за тих самих контекстуальних умов набувають дещо іншого відтінку значення, ніж форми дієслів доконаного виду.

§ 16. Перфектні форми минулого простого часу, що позначають перерваний результативний стан або перервану дію в минулому, можуть уживатися поряд із простими формами минулого простого часу в послідовній розповіді про минулі події.

Форми дієслів доконаного виду:

Балис, не розчувши як слід, підвівся й уже простягнув руку, щоб познайомитися з новим німецьким ученим, але поліцейський грубо схопив його за лікоть і витяг за двері. VienR I 301. Тарути встигли перезирнутися, запитально глянувши один на одного, ще не витерли рота, як Моніка кинулася ховати тарілки, вже почала: — Боже, що мені сказати? — і в дверях з’явився гість. CvR VIII 96. Йонас насупився, перекосився, уже махнув рукою, але потім підійшов до брата, обійняв його, поцілувався з ним і все шепоче. VienR V 372. Минуло ще кілька днів, Вероніка ще раз сходила до хреста, однак їй анітрохи не полегшало, а в серці біда все зростала й дужчала. VienR I 177. Я обійшов ліс уздовж і впоперек, забрів навіть на галявину Дауйотів — усе шукаючи могилу Йонаса. Але ніде її не було. BaltPV₁ I 88.

У цих випадках перфектні форми дієслів доконаного виду в минулому простому часі за своїм значенням наближаються до простих форм минулого простого часу. Різниця між ними полягає в тому, що прості форми лише констатують дію, яка відбулася в минулому, або досягнутий нею результат (мається на увазі загальне морфологічне значення минулого простого часу), тоді як перфектні форми позначають також тривалість результативного стану, досягнутого цією дією. Ця тривалість залежить від того, наскільки швидко відбулася дія, що перервала результативний стан. Що коротше тривав результативний стан, то меншою є різниця між значеннями складених і простих форм.

Форми дієслів недоконаного виду:

Він уже хотів попроситися до тюремної лікарні, але, порадившись зі мною та іншими сусідами, вирішив почекати — може, ще одужає. VienR I 100. Відьма підбігла, порилася в горі, вже пробувала лізти, але не залізла, а оббігти навколо навіть не намагалася. BsP₁ III 20. Він іще раз спробував почати недоспівану пісню, але, побачивши перед собою Ядвігу, її очі, повні сліз, замовк, наче злодій, якого спіймали на гарячому. MairRR II 34. Проспавши кілька годин, я прокинувся і почув, що біля моєї голови хтось

29

бігає. Я відразу сказав, що там будете ви; але на горі бігало щонайменше двоє людей, і я чув їхні вигуки та крики. BalčHP 34.

Від простих форм минулого одноразового часу складні перфектні форми в цьому разі відрізняються лише тим, що підкреслюють: описувана дія тривала тільки певний час, пор.:

Хотів зупинитися, розпитати про рідне село, про містечко, про знайомих, але… корчма вже залишилася позаду. VienR I 142.

§ 17. Перфектні форми минулого одноразового часу, ужиті в послідовній розповіді про минулі події, у багатьох випадках близькі за значенням до початкових форм минулого одноразового часу. Пор.:

Той спритний хитрун хотів мене обкрутити, але не вдалося. Grž (LKŽ I 217). Щоб у гімназії не зчинився галас, пан Тіюнас спочатку хотів зовсім промовчати про зникнення грошей…, однак, порадившись зі мною, передумав. BinkRn 326. – А там унизу, – сторож кивнув головою на вежу, – є такі підвали, куди хто потрапить, звідти вже живим не виходить, – почав шепотіти, але, почувши кроки в коридорі, замовк. VienR I 108.

Гаубі знову пересмикнуло, і він ледь не скрикнув. Але Віліус, нічого не помітивши й засміявшись нібито зі своїх жартів, стьобнув коней і швидкою риссю поїхав додому. SimonVK II 363. Серце в мене почало сильно битися, і я вже ледь не сів, не обійняв її й, узявши за руку, не розповів їй відверто, від щирого серця всього, але тієї миті вона сама підняла мою голову й, поклавши її собі на коліна, почала говорити. VienR I 216. – Не дам хату трощити! Про Пелькішюка, царство йому небесне, сказано… – почала стара. Але Казимера не дав їй закінчити. – Побачимо! – твердо сказав він. BaltPV₁ I 348–349.

Усе ж значення початкових і перфектних форм дещо різняться. Початкові форми означають раптово, несподівано перервану дію, яка, можливо, тривала якийсь час, а можливо, була перервана, ще навіть як слід не розпочавшись. Перфектними формами описується дія, яка справді тривала певний час і була перервана не так раптово.

§ 18. Перфект минулого одноразового часу часто вживається замість перфекта минулого багатократного часу. Значення останнього він набуває найчастіше тоді, коли вживається поряд із формами минулого багатократного часу.

І [Розалія] простягала вдові померлого сушений сир, який сама отримала за чудесні зцілення. BaltPV₁ I 51. Провинних мешканців околиці він відправляв до сусіднього маєтку із запискою, у якій було зазначено кількість ударів палицями. CvR III 187. Хоча в їдальні на столах і було розкладено меню — папірці зі списком страв, але це було лише для годиться, щоб бідні люди бачили: священикам та іншим «своїм» подавали на власний розсуд, без їхнього вибору, і ніхто ніколи не протестував. VienR V 227.

§ 19. Час від часу мовець на власний розсуд уживає перфектні форми минулого одноразового часу замість очікуваних перфектних форм теперішнього часу.

Мені здається, ми надто багато [льону] насушили, треба трохи зняти, інакше не висохне. Šv(LKŽ II 729). Прийшовши, Йонас каже панові: «Я вже хочу отримати свою платню; згадайте, пане, як ми домовилися…» BsP₁ III 110. Йонас купує Онай цукерки й лимонад, як обіцяв учора ввечері. VenclR III 37. Він привозить додому бажання поділитися зі своїми співвітчизниками всім, що сам пережив. Jabl(LKŽ II 168).

30

Подібні випадки, коли замість очікуваного перфекта вжито плюсквамперфект, Я. Ендзелінс помітив у латиських народних піснях⁹.

§ 20. Заперечні форми перфекта минулого одноразового часу (подібно до форм теперішнього часу, див. § 8) часто вживаються, щоб підкреслити особливість дії, що відбувалася в минулому, та ситуації, яка склалася.

Здивувався юний вершник, почувши голос крука: стільки років полював, стільки днів блукав, а ще ніколи не чув, щоб крук говорив, людські думки вгадував. KrėvP 74. Проходячи повз двері, Анічок глянув на неї й розгубився: ніколи ще він не бачив Вероніки такою граційною, такою сумною та пригніченою. VienR I 192. Так Шміт ще ніде й ніколи не з’являвся. Simon VK II 26.

§ 21. Значення складених перфектних форм минулого одноразового часу відрізняється від значення простих форм минулого одноразового часу. Перфектні форми позначають результативний стан, що тривав у минулому й був досягнутий попередньою дією; їхнє значення пов’язане з двома часовими планами, тоді як прості форми означають дію, що відбувалася в минулому, і пов’язані лише з одним часовим планом. Однак у певному контексті прості форми за значенням можуть бути дуже близькими до складених перфектних форм. Різниця між ними така сама, як між складеними перфектними формами теперішнього часу та простими формами минулого одноразового часу, вжитими у так званому перфектному значенні: прості форми виразніше передають значення попередньої дії й меншою мірою — її зв’язок з основним, у цьому разі минулим, часовим планом. Пор.:”},{

Я попросив вислухати мене й без страху, чітко розповів усе, що зробив і що знав. BalčHP₁ 53–54. Тим самим люди відплатили Колумбу за те добро, яке він їм зробив. BilR I 99.

Місяць уже піднявся над схилами Фреди, на березі давно стихла гармоніка, лише зрідка свистіли паровози, гуркотіли потяги через Зелений міст. VienR V 316. [Mykoliukas] грав смичком спокійно, по-чоловічому, впевнено; усі струни гучно дзвеніли, весь ліс луною відгукувався, навіть коники стихли. VaižgDD 28.

Іноді з контексту зрозуміло, що результат дії, вираженої простими формами минулого одноразового часу, тривав у минулому лише якийсь час, а потім припинився. У таких випадках прості форми за значенням близькі до складених перфектних форм, що виражають результативний стан, який тривав певний час і припинився (пор. § 14). Вони відрізняються тим, що прості форми виразніше передають значення попередньої дії, а складені — значення припиненого результативного стану. Пор.:

Священика я привіз учора; дівчата й досі кличуть, щоб привіз лікаря. ŽemR I 16. Адже теща навіть привозила чоловіка, який оглянув Ейнюка, і вона, Грете, дозволила це зробити. SimonVK II 104.

І вона не помилилася: усі вже знали не лише про її нещастя, а й про те, що священик не дав відпущення, що сварився, тупотів ногами й тягав її за коси; усі розуміли, від якого удару на Зелені свята Вероніка зомліла. VienR I 191. Під час самих борін кінь захворів. Ldk (LKŽ I 43).

Простими формами минулого одноразового часу можна виразити також дію невизначеного минулого, пов’язану з основним минулим часовим планом, однак цей зв’язок не буває таким

⁹ J. Endzelīns, Latviešu valodas gramatika, Rīga, 1951, p. 971.

31

виразніше, ніж при вживанні складених перфектних форм. Значно менш виразним є й узагальнення дії. Пор.:

Старий відаючий об’їздив багато країв, пройшов багато земель, гостював у сотень володарів, бачив славні походи й відважні подвиги, а ще більше чув про них… KrėvP 150. Мій батько в молодості також багато подорожував і погодився відпустити мене. BalčHP₁43.

§ 22. Трапляються й такі випадки, коли складені перфектні форми простого минулого часу вживаються у значенні простих форм.

Коли я повернувся, мене не впізнали — я мав такий вигляд. Kalt (DAK). — Ти був рибалкою? — Був. Внт. Отже, мова (її словник) показує, що айсти вже орали, боронували й сіяли з незапам’ятних часів. Ще не було ані литовців, ані латишів, ані пруссів як окремих народів з окремими мовами, а вони вже все це вміли. BūgRR II 8.

Такі випадки дуже рідкісні, спорадичні.

Багаторазовий минулий час

§ 23. Складені перфектні форми багаторазового минулого часу означають результативний стан, досягнутий попередньою дією і такий, що тривав у минулому невизначену кількість разів.

Сабалюнас любив малих дітей не менше, ніж бджіл; тому під час медозбору його оточували не лише бджоли, а й діти. BūR I 184. Мабуть, через довгу дорогу крильця [жучка] від стебла квітки чи травинки поверталися й лежали безладно. SimonVK I 202. Диків (собак) удень прив’язували, а вночі одного відпускали. Vlkv(DT). Упродовж усіх дев’яти місяців ченці були відокремлені від усього світу. VienR I 26.

За значенням складені перфектні форми багаторазового минулого часу співвідносяться з простими формами багаторазового минулого часу (або з пасивними складеними формами багаторазового минулого часу, що позначають повторювану минулу дію), а іноді й із простими формами простого минулого часу, що позначають повторювану минулу дію. Вони можуть уживатися для вираження часових співвідношень між діями головного й підрядного речень.

Адже мама завжди роздягала Барбікю, коли та промокала, і вкладала її в ліжко. SimonVK II 87. Наче малу доброволицю Моніку відразу садовили на коліна, давали їй у руки цукерку чи якусь дрібничку, а якщо вона лежала — витягали з ліжка. CvR VIII 214. Коли пастух тікав, господареві було нелегко найняти іншого, бо всі наймити вже найнялися. GlKS 176.

§ 24. Формами перфекта багаторазового минулого часу позначається також такий результативний стан, досягнутий попередньою дією, який тривав у минулому постійно, але був актуальним для мовця лише в окремі моменти минулого.

Що з ним сталося — завжди був причепурений, а тепер справжній обідранець. Kp (LKŽ I 218). Не любив він Палмуте ще й за те, що вона завжди була гарно вбрана, завжди чистенька й біленька, і з нею не можна було як слід ані погратися, ані побігати, ані збігати до дітей наймитів. VienR V 190. У пані Акаузе була кімната, яку завжди зачиняли, і Муку ніколи не доводилося бачити, що там усередині. BalčHP₁ 86—87. Найчастіше пасовища були далеко, якщо село велике — аж за три кілометри. Вони були порослі чагарниками. GlKS 203. Старовинні приказки

32

завжди ткали гіршою ниткою. Rdm (LKŽ I 412). Комори, як і житлові будинки, зазвичай одним кінцем виходили на вулицю. GIKS 88.

§ 25. Складені перфектні форми давноминулого частотного часу вживаються досить рідко. Замість них часто використовуються перфектні форми простого минулого часу (пор. § 18), а іноді, особливо в підрядних реченнях, їх замінюють прості форми давноминулого частотного часу. Останні відрізняються від перфектних форм слабше вираженим значенням результативного стану.

Зате серед літа, коли танув сніг на нижчих горах і спадала вода в льодовикових струмках, монастир відвідувало багато людей, які приносили багато грошей і харчів. VienR I 26.

Майбутній час

§ 26. Складені перфектні форми майбутнього часу позначають результативний стан, досягнутий унаслідок попередньої дії, який передбачається або уявляється в майбутньому.

Як і інші перфектні форми, форми майбутнього часу здебільшого позначають конкретний результативний стан, рідше — узагальнений.

— Звичайно, ми нічого не повертатимемо, — ніби погоджується Мартінас із Вілюсом. — Адже ми вже все гарненько споживемо... SimonVK II 310. За такої спеки за пару днів занедужає. Vvr (LKŽ II 734). Бий, то вб’єш матір, а не чужу людину. SimonVK II 345–346. Ти зовсім не матимеш шиї; голова в тебе наче зростеться з плечима! BalčHP₁ 142. Але, боронь Боже, не засміятися, бо інакше ми навіки пропали! BalčHP₁ 17. Я вже не дам нести в поле глечик (такий глек), бо розіб’ють. Ms(LKŽ I 1005). Що ти, Йонасе: я відмовлюся, замість тебе вже буде запрошений інший — що люди скажуть: брати, живемо під одним дахом, і от маєш — ні той, ні інший! VienR V 83.

Зрозуміють лише ті, хто сам побував у такій скруті. Grž (LKŽ „k“ s.v. katras).

На відміну від форм теперішнього й минулих часів, якими позначають реальні теперішні або минулі дії, форми майбутнього часу означають дії, які лише передбачаються або уявляються в майбутньому. Тому значення як простих, так і складених перфектних форм майбутнього часу найчастіше набуває різноманітних додаткових модальних та емоційних відтінків. Як видно з наведених прикладів, перфектними формами майбутнього часу результативний стан, досягнутий унаслідок попередньої дії, подається як можливий, необхідний, неминучий, іноді — як погроза чи попередження тощо.

Складені перфектні форми майбутнього часу порівняно нечасто вживаються власне в контексті майбутнього часу. Найчастіше ними позначають одиничний результативний стан, передбачуваний у майбутньому.

Не ходімо до них, та й годі, все одно вони вже поїдуть. Vilky (DAK). Йонасу цього року залишилося скосити останній покіс, наступного року він уже буде одружений. Brt (LKŽ I 783–784). І нещасна та людина, що не вмила сльозою обличчя: небо буде для неї зачинене! MairRR I 107.

У контексті майбутнього часу складені перфектні форми майбутнього за своїм значенням співвідносяться з простими формами майбутнього часу: ними позначають результативний стан, одночасний із діями, вираженими простими формами, але досягнутий унаслідок попередньої дії.

Вони народяться під зорею правди, під знаком дня, що не згасає, — вони не почують глухого вибуху, моторошної пісні бомбардувальників. SNėrP₁ 284. Підемо до лазні після чоловіків –

3. Lietuvių kalbos gramatikos tyrinėjimai

33

усе горе минеться. Ktk (LKŽ III 30). Повернувшись, зять господарство розпорошить... SimonVK II 67.

Як і інші перфектні форми, форми майбутнього часу часто вживаються для вираження часових відношень між діями головного й підрядного речень.

Гаразд, спочатку я тобі заспіваю, а коли ти відпочинеш, підеш варити обід, добре? SimonVK II 88. На наших луках зранку знову бринітимуть коси, усі, хто вставатиме до роботи, працюватимуть весело, працюватимуть, поївши. GirR II 257. Якщо в таких випадках спробуєш з’ясувати, як довго тривала хвороба, зазвичай отримаєш дуже нечітку відповідь. AvižATD 5. Та де ж я вже побачу, якщо мене поховають, як ти кажеш. BaltPV₁ I 188.

Коли настане літо, жито ми вже звеземо. Knv (LKŽ II 793). Коли прийдеш, увесь горщик її вже буде повен виплаканих сліз. JablRR I 310.

§ 27. Складені перфектні форми майбутнього часу вживаються для вираження припущень, пов’язаних із теперішнім. Найчастіше вони означають імовірний конкретний результативний стан, що триває в момент мовлення.

Пастух узяв батога, щоб поганяти, і тепер уже, мабуть, десь ним намахався. Grš(LKŽ II 65). Серед людей, однак, широко ходить поголос, ніби від тієї страшної ночі він просто продав душу дияволові: тоді, обманутий підозрою, втопив свою кохану. MairRR I 167. Дозволь, батьку, вперше побігати, чи твоя мудрість, укорінена в чорноземі, не затулила тінню сонце, яке і світить, і оживляє людину? SruogR III 499. Я вже бачу, хто тут винен: нас, мабуть, оббрехала зла тітка! BalčHP₁ 5. І заходився Довидай нарікати: хто ж це, мовляв, украв їхню «гумажку». VaižgDD 123. Навіть біля вівтаря Гайлюніке й слова «так» не сказала. Але це, мабуть, вигадка. SimonVK I 324.

Рідше перфектні форми майбутнього часу означають імовірний узагальнений результативний стан.

Ти, мабуть, там працював. Grž (LKŽ I 994). Ти ж, мабуть, чула, що Гайдіс купив її (дружину)? SimonVK I 315. У давнину вуздечка в латишів, мабуть, складалася з двох стовбурів кривого дерева, тобто двох полозів. BūgKS 19. Ти напевно її бачив. Prm (DAK).

Значення припущення зумовлене специфікою майбутнього часу. Оскільки форми майбутнього часу означають не те, що неодмінно відбувається або відбулося, а те, що лише може відбутися і є значно менш певним, вони придатні й для позначення не цілком достовірно відомих, імовірних речей¹⁰.

§ 28. Час від часу перфектними формами майбутнього часу позначають звичний результативний стан, який періодично повторюється в теперішньому (a) або минулому (b).

a) Дивись, ллє як із відра або мороз такий, що аж тріщить, — а Якубас завжди бадьорий. Хоч із вечора, мабуть, добряче хильнув, однаково прийде (trš). Берези не страшні й не підступні, тільки хитрі обманщиці. Шеп, шеп, шеп своїм дрібним листячком; здається, нічого й не сталося, а дивись — і опинишся десь на іншому краю. VaižgDD 79. Нашим чоловікам уже не щаститиме — одному те, іншому інше, мабуть, продірявиться. Vž (LKŽ II 8).

b) Дітям забракло їжі, і голодна Мартинене мусила продати велику подушку. За ті гроші купувала харчі. Вранці, йдучи до тітки, залишала біля вогню Барбори щось приготоване, просила, щоб та дала дітям, коли вони прокинуться... Інколи Барбора кудись виходила, а іноді, навіть залишаючись удома, забувала про дітей. ŽemR II 406—407.

¹⁰Відповідні складені форми майбутнього часу для вираження припущення вживаються і в деяких інших мовах, наприклад латиській, німецькій, англійській, французькій, болгарській.

34

У цих випадках форми майбутнього доконаного часу зі стилістичних міркувань уживаються замість форм теперішнього або простого минулого, а також давноминулого часу¹¹.

§ 29. Іноді складеними доконаними формами майбутнього часу виражається такий результативний стан, досягнутий попередньою дією, який насправді триває вже в момент мовлення, але мовець відносить його до майбутнього.

— Тепер і вовка побачив, — сказав Йонас, виходячи із звіринця. JabRR I 317. Тепер він (Миколюкас) знайшов новий простір, якому знову всміхатиметься, яким житиме, через який не помічатиме денних турбот і труднощів. VaižgDD 29. Хоча на старість побувала в Каунасі. Kvr(DAK). Тепер і мене сварили. JabRR I 318.

Співвідношення значення складених доконаних часів із видом дієслів

§ 30. Складені доконані часові форми мають дієслова як недоконаного, так і доконаного виду, однак найчастіше вживаються форми дієслів доконаного виду. Це можна пояснити тим, що дієприкметники минулого часу, з яких утворюються складені доконані форми, також переважно творяться від дієслів доконаного виду.

Доконані форми дієслів недоконаного виду мають значно слабше значення результативного стану, ніж форми дієслів доконаного виду, оскільки позначена ними дія не завершилася й не спричинила якісних змін у діяльності чи стані діяча.

Характерне для складених доконаних форм значення результативного стану іноді впливає на видове значення дієслів. Наприклад, доконані форми тих дієслів, прості форми простого минулого часу яких можуть мати тут значення недоконаного, а тут доконаного виду (baigė, lėmė, skyrė, grįžo, virto, pirko, kvietė тощо), найчастіше вживаються у значенні доконаного виду.

За кілька років уже закінчили — землі нам уже небагато треба... TilvU 58. І всі полюбили Мейлуже за її веселу вдачу, за добре серце, а особливо старий свекор Кіркліс, якому боги не судили справжньої донечки... KrėvP 33. А оскільки вона нещодавно повернулася з лікарні, то й зважили на її стан. SimonVK II 392. Земля лежала під снігом, замерзла. І хліб став каменем. TilvU 135. Тільки-но суддя цього світу з’явиться тобі й панів, як і нас, скликавши до суду, розсудить кожного за заслугами. DonR 104. Так дешево купила таку тканину, і яка гарна спідничка вийшла! Grk (LKŽ I 319). Усі хоробрі полководці загинули, а разом із ними в могилу зійшла й воля батьківщини. DaukRR 129. Якщо справа так обернулася, — то, мабуть, так було призначено... BinkRn 130. Дерев’яну церкву в Ялаках пробито двічі — спереду й ззаду. Šts (LKŽ II 648). Уроки в гімназії й далі тривали за розкладом, але триместр уже закінчився. VienR V 149.

Крім того, найчастіше у значенні доконаного виду вживаються доконані форми тих дієслів, які зазвичай належать до недоконаного виду, але їхні прості форми простого минулого часу можуть мати значення доконаного виду (наприклад: Чи багато ви цього року сіяли льону?).

Небагато посіяв, але врожай добрий, то на хліб вистачить. Šmk (LKŽ I 685). А якраз того дня зарізали вівцю, то добре нагодували. VIkv (DT). Він па-

¹¹Для позначення звичних теперішніх і минулих дій уживаються також прості форми майбутнього часу, див. J. Pikčilingis, Veiksmažodžio laikų vartojimas, „Tarybinė mokykla“, 1958, Nr. 8, p. 29.

3°

35

думав, що це розбійник, божевільний утікач, зрештою, що це граф Дракула, про якого не так давно читав у книжці. CvR III 84. Раптом з-під самого носа й відібрав дві спідниці й дві хусточки... Але які? Шовкові, за які заплатили по три рублі! ŽemR II 292. Той кошик був сплетений із гнучкої лози. Slnt (LKŽ VI 559). Королева, не цілком довіряючи ясності й щирості того листа, бо його було написано німецькою, власноруч додала ще кілька слів литовською. SimonVK I 110.

А іноді всі інші особові форми дієслова мають значення недоконаного виду, а перфектні — доконаного.

Замерзла — буде слизько їхати. Ggr (LKŽ III 409). Друк був заборонений. Alv (DAK).

Усі пасивні перфектні форми здебільшого мають значення доконаного виду. Частково це залежить від дієприкметників минулого часу, з яких вони утворені. Пасивні дієприкметники минулого часу, хоч і утворені від дієслів недоконаного виду, досить часто мають значення доконаного виду, наприклад: сушений хліб, печені яблука, варена картопля, скручені нитки, в’язана шапка, полатані кожухи тощо.

Уживання складених перфектних часів у писемних пам’ятках XVI—XVII ст.

§ 31. Уживання складених перфектних часів у писемних пам’ятках XVI—XVII ст. загалом не відрізняється від їхнього вживання нині. Найчастіше цими часами позначають конкретний результативний стан, досягнутий попередньою дією і тривалий у певний момент теперішнього, минулого або майбутнього.

Тоді ми хочемо бути вільними від тієї присяги, якою присягнули тобі. BrB Joz 2,20. Христос воскрес із мертвих | Подивіться, де лежав. Mž 278. Багатій, який ходив у пурпурі й дуже тонкому білому полотні, похований у пеклі. SP 55.

Пройшов я повз ниву ледачого чоловіка й повз виноградник дурного мужа, а ось усе навколо заросло кропивою, і його огорожа була вся в терні, а кам’яний мур був зруйнований. SP 321. А коли сонце зайшло, він наказав зняти їх із дерев і скинути (кинути) в яму, в якій вони сховалися. BrB Joz 10, 27.

А коли захопите місто, тоді спаліть його вогнем. BrB Joz 8,8. І люди, які будуть створені, прославлятимуть Господа. Mž 474.

Рідше перфектні форми означають узагальнений результативний стан, досягнутий дією в невизначеному минулому.

Там побачите, як він там темно говорить. BrP II 4. Хто колись називався християнином під одним іменем, того тепер називають лютеранами, інших — цвінгліанами, ще інших — кальвіністами. DP 246. Тоді вони... часто збивалися зі шляху, яким ішли їхні батьки. BrB Teis 11,39.

§ 32. Під впливом інших мов складені перфектні форми часу в писемних пам’ятках XVI—XVII ст. іноді вживаються не так, як нині.

Складеними перфектними формами теперішнього часу, подібно до простих форм минулого одноразового часу, оповідають про минулі події, які зовсім не пов’язані з теперішнім.

Боже, коли Ти прийшов перед людьми | і пройшов через пустелю. Земля тремтіла, і небеса крапали | через присутність Бога на Синаї. Mž 288. [Йов] мав сім синів | А також трьох дуже гарних дочок | Которих Бог дуже полюбив

36

здоров’я благословляє, є джерелом життя. Mž 431. І сталося, або так учинилося, що, сидячи з ними, Він узяв хліб, поблагословив і переломив, і, взявши, подав їм. DP 192. Він сказав — і так сталося все, Він наказав — і все було створене: Своїм словом створив усе з нічого. DP 133. Прийшов Христос до нашого убозтва, зголоднів, стомився, спав, творив чудесні речі, терпів зло: бичований, увінчаний терновим вінцем, обпльований, ударами долонь побитий, на дереві повішений, списом проколений, у гробі покладений, але третього дня воскрес із мертвих. DP 200. І як промовив, то на очах у всіх був піднесений від землі вгору. Mž 303.

Найбільше таких ужитих форм перфекта теперішнього часу зафіксовано у творах (піснях) М. Мажвідаса; трохи їх трапляється в постилі М. Даукши, а пасивних форм — і в творах інших авторів. Оскільки оригінали більшості пісень М. Мажвідаса були нам недоступні, важко сказати, яким дієслівним формам там відповідають наші форми перфекта теперішнього часу. З оригіналом можна зіставити лише одну пісню, перекладену з польської мови, де такі форми перфекта вжито.

Із Марії, чистої діви, | народився (пол. narodzil się) чоловік істинний | і зі своєї милості | нас, грішних, відкупив | помер (пол. jest ci umarl) на хресті | і душу свою віддав | із мертвих воскрес (пол. jest wstal). Mž 367—368¹².

Як бачимо, в одному й іншому тексті вжиті дієслівні форми збігаються лише частково.

У постилі М. Даукши вжиті таким чином активні форми перфекта теперішнього часу повсюди відповідають простим формам минулого часу польського оригіналу, однак, перекладаючи, М. Даукша, очевидно, користувався також латинським текстом (пор.: ir tikôs arba tâpę est’ DP 192, ssâlo sie WjP 407, factum est Luk 24, 30). Можливо, латинська мова впливала й на переклади пісень М. Мажвідаса. На них могла впливати й німецька мова, де значення форм перфекта в багатьох випадках досить важко відрізнити від значення претерита¹³.

Певним поштовхом до вживання форм перфекта для позначення дій далекого минулого могло бути й саме значення форм перфекта теперішнього часу: виражаючи узагальнений результативний стан, ці форми мають дуже виразне значення дії невизначеного минулого.

Пасивні форми перфекта теперішнього часу, вжиті при розповіді про події минулого, у постилі М. Даукши з’явилися внаслідок дослівного перекладу: у всіх випадках у відповідних місцях польського тексту вжито пасивні форми, утворені з пасивних дієприкметників минулого часу з формами теперішнього часу допоміжного дієслова būti або без них. Своєю чергою, останні дослівно перекладено з латинської мови, де в цих випадках уживаються складені пасивні форми перфекта такого самого складу (пор.: І так Ісус, коли це сказав, був узятий на небо. DP 225; wžiety jest WjP 379; assumptus est. Mork 16, 19)¹⁴.

¹² Lenkiškos formos cituojamos pagal Chr. Stang, Die Sprache des litauischen Katechismus von Mažvydas, Oslo, 1929, p. 39.

¹³ Žt. W. Wilmanns, Deutsche Grammatik, Abt. III, Hälfte 1, Strassburg, 1906, p. 189—191.

¹⁴ Говорячи про пасивні форми такого самого складу, вжиті так само в писемних пам’ятках російської мови XVI—XVII ст., П. Кузнецов також вважає, що вони виникли під впливом латинської мови; див. П. С. Кузнецов, К вопросу о сказуемостном употреблении страдательных причастий в русском литературном языке XVIII и начала XIX века, „Труды института русского языка АН СССР“, т. II, 1950, p. 164—166.

37

§ 33. При дослівному перекладі пасивні перфектні форми теперішнього часу іноді вживаються також для позначення результативного стану, очікуваного в майбутньому.

Прийміть Духа Святого: кому відпустите гріхи, тим вони будуть відпущені (= są odpuszczone WjP 429; remittuntur Jon 20, 23), а кому затримаєте, тим вони будуть затримані (= są zatrzymane WjP 429; retenta sunt Jon 20, 23). DP 203. Прийміть Святого Духа: гріхи, які відпустите, будуть відпущені, а які затримаєте, будуть затримані. BnP II 42.

§ 34. Дослівно з польської мови перекладено перфектні форми дійсного стану дієслів galėti, turėti, reikėti минулого одноразового часу, ужиті у значенні минулої дії.

Бо й той міг бути (= byl mog WjP 274) переконати, як і нас, невіруючих, переконує. DP 126. І щоб її велич у наших серцях тремтіла, на останній вечері, коли, прийшовши з учнями своїми, мав (= mial byl WjP 554) іти до Отця того світу, установив це таїнство. DP 268. Треба було (= potrzeba bylo WjP 404), щоб W. Christus страждав, і так щоб увійшов у свою славу. DP 191.

Висновки

1. Основне значення складених перфектних форм дієслова — відносно-результативне: перфектні форми позначають результативний стан, досягнутий попередньою дією і тривалий у певний момент теперішнього, минулого або майбутнього часу. Для перфектних форм усіх часів характерні два відтінки цього значення: конкретний результативний стан і узагальнений результативний стан. Конкретний результативний стан найчастіше виражають форми дієслів доконаного виду, а узагальнений — недоконаного виду.

2. Складені перфектні форми співвідносяться з простими формами відповідного часу, з одного боку, як певні різні форми виду в широкому розумінні, а з іншого — як форми відносного й абсолютного часового значення.

3. Перфектні форми минулого одноразового часу можуть мати певний контекстуально зумовлений відтінок значення: форми дієслів доконаного виду виражають перерваний результативний стан, а форми дієслів недоконаного виду — перервану минулу дію.

4. Перфектні форми майбутнього часу через специфіку майбутнього часу дуже часто вживаються в модальному значенні припущення. У таких випадках за часовим значенням вони прирівнюються до перфектних форм теперішнього часу.

5. Відносно-результативне значення складених перфектних форм іноді впливає на вид дієслів, унаслідок чого перфектні форми деяких дієслів недоконаного виду вживаються у значенні доконаного виду.

6. Для вираження значення складених перфектних форм теперішнього й минулого одноразового часу досить часто вживаються прості форми минулого одноразового часу, проте вони зазвичай мають певний відтінок: порівняно зі складеними формами прості виразніше передають значення попередньої дії та слабше виражають її зв’язок із подальшим часовим планом. Тому вживання тих та інших форм дещо відрізняється.

7. У писемних пам’ятках XVI—XVII ст. складені перфектні форми вживаються подібно до того, як і нині. Відмінності від сучасного вжитку, які вдалося помітити, виникли під впливом інших мов.

38

ЗНАЧЕННЯ ТА ВЖИВАННЯ СКЛАДНИХ ЗАВЕРШЕНИХ ЧАСОВИХ ФОРМ

Н. СЛИЖЕНЕ

Резюме

У статті висвітлено значення та вживання складних завершених часових форм дійсного способу головним чином у сучасній литовській літературній мові, але для порівняння також залучено матеріали з литовських пам’яток XVI—XVII ст.

Основне значення складних завершених часових форм литовської мови є відносно-результативним: завершені форми позначають результативний стан, досягнутий попередньою дією, який триває в певний момент теперішнього, минулого або майбутнього часу. Залежно від контексту всі завершені часові форми можуть позначати або конкретний результативний стан, досягнутий конкретною попередньою дією, наприклад: Kur tvartai buvo, dabar riogso mūrai; iš tų mūrų atkvepia kvapas: daug gyvų daiktų yra čia sudegę. — Там, де стояли хліви, тепер стирчать кам’яні стіни; від тих стін віє запахом: тут згоріло багато живих істот (досл.: є згорілими) (І. Сімонайтіте), або узагальнений результативний стан, досягнутий узагальненою дією невизначеного минулого часу, наприклад: Juk Vilius yra laikęs Ilzę savo glėby, gal jis ją karščiau mylėjo, negu ją — Grėte. — Адже Вілюс тримав Ільзе у своїх обіймах; можливо, він любив її палкіше, ніж Ґрете (І. Сімонайтіте). Першого відтінку значення частіше набувають завершені форми дієслів доконаного виду, а другого — форми дієслів недоконаного виду, особливо форми теперішнього часу.

Значення складних завершених форм співвідноситься зі значенням простих форм відповідного часу, оскільки дія, виражена завершеними формами, визначається як попередня не лише щодо досягнутого результативного стану, а й щодо всіх одночасних із ним дій і станів, виражених відповідними простими часовими формами. Тому складні завершені форми часто вживаються для вираження часових відношень між діями головного та підрядного речень. Отже, складні завершені форми співвідносяться з простими часовими формами, з одного боку, як форми з відносним часовим значенням, а з іншого — як форми з результативним значенням, тобто в аспекті виду, якщо розуміти вид у широкому сенсі.

Складні завершені форми минулого одноразового часу, вжиті у відповідному контексті, набувають певного зумовленого контекстом відтінку значення. Форми дієслів доконаного виду позначають перерваний результативний стан, досягнутий попередньою дією, наприклад: Tu negirdėjai, šiąnakt vėl kažin kas buvo atėjęs avižų vogti. — Ти не чув, тієї ночі знову хтось приходив красти овес (досл.: був тим, хто прийшов) (А. Венуоліс). Форми дієслів недоконаного виду позначають перервану попередню дію, наприклад: Jau buvo norėjęs prašytis į

39

kalėjimo ligoninę, bet, pasitaręs su manim ir kitais kaimynais, nusprendė lukterti — gal dar pasitaisysiąs. — Уже было хотел попроситься в тюремную больницу, но, посоветовавшись со мной и другими соседями, решил подождать — может, ещё поправится (А. Венуолис). Иногда в этих случаях значение сложных завершённых форм близко к значению сложных начинательных форм прошлого одноразового времени, ср.: Uožvienė buvo benorinti į turgų važiuoti, bet suleido kelionę. — Теща хотела было поехать на базар, но отложила поездку (И. Сімонайтіте).

Складні завершені форми майбутнього часу, крім свого основного відносно-результативного значення, дуже часто вживаються з модальним значенням припущення, наприклад: Juk būsi girdėjusi, kad Gaidys ją (žmoną) nusipirko? — Адже ти, мабуть, чула, що Ґайдис купив її (дружину)? (І. Сімонайтіте). Їхнє часове значення в таких випадках збігається зі значенням завершених форм теперішнього часу.

Відносно-результативне значення завершених форм іноді впливає на дієслівний вид. Тому складні завершені форми деяких дієслів недоконаного виду часто вживаються у значенні доконаного виду.

Прості форми минулого одноразового часу у відповідному контексті досить часто набувають значення, дуже близького до значення складних завершених форм теперішнього або минулого одноразового часу. Однак значення простих часових форм у таких випадках не є еквівалентним значенню складних завершених форм: прості форми виразніше позначають попередню дію і слабше виражають її зв’язок із наступним часовим планом. Залежно від контексту ця відмінність виявляється більшою або меншою мірою.

У литовських пам’ятках XVI—XVII століть складні завершені форми зазвичай не відрізняються за вживанням від відповідних форм сучасної литовської мови. Деякі відмінності виникли під впливом інших мов (наприклад, польської, латинської).

40